Идет загрузка документа (56 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

О внесении изменений в некоторые законы Украины относительно создания механизмов ограждения финансовых активов (неофициальный текст)

Субъект законодательной инициативы
Проект, Неофициальный текст от 07.03.2014

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про внесення змін до деяких законів України щодо створення механізмів убезпечення фінансових активів

Верховна Рада України постановляє:

I. Внести зміни до таких законів України:

1. У пункті 22 статті 8 Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні" (Відомості Верховної Ради України, 1996 р., N 51, ст. 292; 2004 р., N 13, ст. 181; 2005 р., N 42, ст. 466; 2006 р., N 13, ст. 110; 2009 р., N 23, ст. 278; 2010 р., N 8, ст. 51, N 29, ст. 392; 2011 р., N 31, ст. 304; 2013 р., N 26, ст. 264; із змінами, внесеними Законом України від 6 грудня 2012 року N 5518-VI) слова "та саморегулівних організацій" замінити словами ", саморегулівних організацій та спеціальних фінансових установ".

2. У Законі України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., N 1, ст. 1; 2011 р., N 4, ст. 20, N 23, ст. 160, N 47, ст. 533, N 52, ст. 591; 2012 р., N 12 - 13, ст. 82; 2013 р., N 26, ст. 264; із змінами, внесеними законами України від 19 вересня 2013 року N 588-VII і від 10 жовтня 2013 року N 643-VII):

1) пункт 1 частини першої статті 1 після слів "інвестиційні фонди і компанії" доповнити словами ", спеціальні фінансові установи";

2) частину першу статті 4 доповнити пунктом 131 такого змісту:

"131) операції з виділеними активами з метою емісії спеціальною фінансовою установою облігацій підприємств, виконання зобов'язань за якими забезпечується виділеними активами;".

3. У Законі України "Про цінні папери та фондовий ринок" (Відомості Верховної Ради України, 2006 р., N 31, ст. 268; 2009 р., N 49, ст. 733; 2010 р., N 38, ст. 505; 2011 р., N 43, ст. 447; 2012 р., N 7, ст. 53; 2013 р., N 26, ст. 264; із змінами, внесеними Законом України від 4 липня 2013 року N 407-VII):

1) частину першу статті 1 доповнити пунктами 11, 41, 111, 161, 181 та 182 такого змісту:

"11) виділені активи - права вимоги, які відступлені спеціальній фінансовій установі за договорами сек'юритизації, інші активи, отримані за відступленими їй правами вимоги;";

"41) договір сек'юритизації - договір між спеціальною фінансовою установою та оригінатором, що підтверджує зобов'язання оригінатора здійснити відступлення прав вимоги на користь спеціальної фінансової установи та зобов'язання спеціальної фінансової установи оплатити оригінатору вартість відступлення прав вимоги за рахунок коштів спеціальної фінансової установи;";

"111) оригінатор - фінансова установа, що здійснює відступлення прав вимоги спеціальній фінансовій установі відповідно до укладеного договору сек'юритизації;";

"161) пул виділених активів - сукупність виділених активів, які є забезпеченням відповідного випуску облігацій, емісію яких здійснює спеціальна фінансова установа;";

"181) сек'юритизація - відступлення оригінатором (оригінаторами) прав вимоги на користь спеціальної фінансової установи та оплата спеціальною фінансовою установою оригінатору (оригінаторам) вартості відступлення прав вимоги за рахунок коштів спеціальної фінансової установи з метою емісії облігацій підприємств, виконання зобов'язань за якими забезпечується виділеними активами (далі - облігації, забезпечені виділеними активами);

182) спеціальна фінансова установа - юридична особа, що створюється виключно для укладення, виконання договорів сек'юритизації, емісії облігацій, забезпечених виділеними активами, та обслуговування відступлених прав вимоги у складі виділених активів, які є забезпеченням таких облігацій;";

2) доповнити Закон статтею 82 такого змісту:

"Стаття 82. Облігації підприємств, виконання зобов'язань за якими забезпечується виділеними активами

1. Емісію облігацій, забезпечених виділеними активами, може здійснювати виключно спеціальна фінансова установа.

Відповідний випуск облігацій, забезпечених виділеними активами, може бути розміщений спеціальною фінансовою установою на суму, яка не перевищує різниці між сумою усіх платежів за зобов'язаннями, які посвідчуються пулом виділених активів, та сумою платежів, що мають бути сплачені як дохід за цими облігаціями.

Облігація, забезпечена виділеними активами, має номінальну вартість, визначену в національній валюті.

Визначення номінальної вартості облігації, забезпеченої виділеними активами, в іноземній валюті допускається за умови дотримання законодавства України про валютне регулювання.

Мінімальна номінальна вартість облігації не може бути меншою ніж 1 копійка.

2. Проспект емісії облігацій, забезпечених виділеними активами, крім інформації передбаченої, в статті 30 цього Закону, повинен додатково містити такі відомості:

1) найменування та місцезнаходження оригінатора;

2) найменування та місцезнаходження обслуговуючої установи (у разі її наявності);

3) характеристику прав вимоги, що входять у склад виділених активів, умови, порядок та строки надходження коштів за такими правами вимоги, та порядок здійснення контролю за їх виконанням;

4) інформацію про видатки, пов'язані з обслуговуванням відступлених прав вимоги у складі виділених активів, які є забезпеченням випуску облігацій, і умови, згідно з якими спеціальна фінансова установа має право відраховувати такі видатки із виділених активів;

5) афілійованість сторін договору сек'юритизації;

6) наявність досвіду застосування сек'юритизації у оригінатора і спеціальної фінансової установи, що беруть участь у договорі сек'юритизації;

7) інформацію про додаткове забезпечення (у разі існування);

8) умови і порядок дострокового погашення випусків облігацій;

9) критерії однорідності прав вимоги;

10) строки перевірки стану та розміру пулу виділених активів.

3. Порядок емісії, обігу та викупу облігацій, забезпечених виділеними активами, встановлюється Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.";

3) статтю 17 доповнити частиною одинадцятою такого змісту:

"11. За зобов'язаннями клієнтів торговця цінними паперами не може бути звернено стягнення на активи такого торговця.";

4) частину третю статті 32 доповнити абзацом такого змісту:

"Під час приватного розміщення цінних паперів емітент зобов'язаний відкрити окремий поточний рахунок у банку, на який зараховуватимуться кошти, отримані від інвесторів у цінні папери як плата за придбані цінні папери.";

5) частину четверту статті 33 доповнити абзацом такого змісту:

"Під час публічного розміщення цінних паперів емітент зобов'язаний відкрити окремий поточний рахунок у банку, на який зараховуватимуться кошти, отримані від інвесторів у цінні папери як плата за придбані цінні папери.";

6) статтю 35 доповнити частиною сьомою такого змісту:

"7. До дати реєстрації звіту про результати розміщення цінних паперів емітент не має права розпоряджатись коштами (майном), внесеними інвесторами в оплату цінних паперів.";

7) у статті 36:

частину шосту доповнити абзацами такого змісту:

"У разі порушення емітентом вимог частини сьомої статті 35 цього Закону Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку приймає рішення про визнання емісії цінних паперів відповідного випуску недійсною.

Визнання емісії цінних паперів відповідного випуску недійсною є підставою для скасування реєстрації такого випуску цінних паперів.";

абзац перший частини сьомої після слів "розміщення акцій" доповнити словами ", або у разі прийняття рішення про відмову від розміщення цінних паперів органом емітента, уповноваженим приймати таке рішення";

8) доповнити Закон розділом IV1 такого змісту:

"Розділ IV1
СЕК'ЮРИТИЗАЦІЯ

Стаття 381. Створення спеціальної фінансової установи

1. Спеціальна фінансова установа створюється в організаційно-правовій формі товариства з обмеженою відповідальністю, виключним видом діяльності якого є укладення і виконання договорів сек'юритизації, емісія облігацій, забезпечених виділеними активами та обслуговування відступлених прав вимоги у складі виділених активів, які є забезпеченням таких облігацій.

Розмір статутного капіталу спеціальної фінансової установи має становити не менш як 7 мільйонів гривень.

Вимоги до розміру власного капіталу, ділової репутації учасників з істотною участю, членів виконавчого органу та ревізійної комісії, кваліфікаційні вимоги до фахівців, інші показники, що обмежують ризики діяльності спеціальної фінансової установи, встановлюються нормативно-правовими актами Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.

2. Повне найменування спеціальної фінансової установи українською мовою повинне містити словосполучення "спеціальна фінансова установа.".

Стаття 382. Діяльність спеціальної фінансової установи

1. Спеціальна фінансова установа має право провадити свою діяльність після внесення її Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку до державного реєстру фінансових установ, які надають фінансові послуги на ринку цінних паперів, у порядку, встановленому законодавством.

Спеціальна фінансова установа протягом року з моменту внесення її до державного реєстру фінансових установ, які надають фінансові послуги на ринку цінних паперів, повинна вчинити дії, необхідні для здійснення реєстрації випуску облігацій, забезпечених виділеними активами, та проспекту їх емісії.

2. Спеціальній фінансовій установі забороняється:

1) виступати засновником (учасником, акціонером) інших юридичних осіб;

2) створювати філії та представництва;

3) розподіляти чистий прибуток між учасниками товариства до виконання зобов'язань, забезпечених виділеними активами;

4) здійснювати подальше відступлення прав вимоги;

5) здійснювати операції, відмінні від тих, що визначені в частині першій статті 381 цього Закону;

6) здійснювати емісію цінних паперів, що не є облігаціями, забезпеченими виділеними активами.

3. Спеціальна фінансова установа укладає з оригінатором (оригінаторами) договір (договори) сек'юритизації.

Договір сек'юритизації повинен відповідати вимогам типового договору, затвердженого Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

Оригінатором може бути фінансова установа, яка відповідає вимогам, встановленим Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

Оригінатори можуть укладати із спеціальними фінансовими установами одночасно декілька договорів сек'юритизації.

На момент укладення договору сек'юритизації оригінатор повинен мати аудиторський висновок про свій фінансовий стан на кінець останнього повного кварталу.

Стаття 383. Формування та обслуговування виділених активів

1. Формування виділених активів здійснюється шляхом укладення спеціальною фінансовою установою договору (договорів) сек'юритизації з оригінатором (оригінаторами).

До виділених активів включаються права вимоги, які відповідають вимогам, встановленим Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку. На момент прийняття рішення про розміщення спеціальною фінансовою установою облігацій, забезпечених виділеними активами, така установа зобов'язана сформувати пул виділених активів, що відповідає вимогам нормативно-правових актів Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.

Виділені активи певного пулу є забезпеченням певного випуску облігацій, забезпечених виділеними активами, та не можуть бути включені до складу пулу виділених активів іншого випуску облігацій, забезпечених виділеними активами.

Відповідність стану та розміру пулу виділених активів вимогам нормативно-правових актів Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку підтверджується аудитором (аудиторською фірмою).

Виділені активи мають бути відокремлені від власних коштів спеціальної фінансової установи. При цьому виділені активи використовуються в інтересах захисту прав власників облігацій, виконання зобов'язань за якими забезпечено такими виділеними активами.

Спеціальна фінансова установа здійснює емісію облігацій, забезпечених виділеними активами, у порядку, встановленому Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

2. Право вимоги вважається відступленим (переданим) до спеціальної фінансової установи відповідно до укладеного з оригінатором договору з моменту здійснення спеціальною фінансовою установою оплати оригінатору вартості відступлення прав вимоги за рахунок коштів спеціальної фінансової установи.

Вартість відступлення прав вимоги визначається між оригінатором та спеціальною фінансовою установою на договірних засадах, але не може бути більшою від суми усіх платежів за зобов'язанням, яке посвідчується правом вимоги, що мають бути сплачені до його погашення.

3. Функції з обслуговування відступлених прав вимоги у складі виділених активів, які є забезпеченням облігацій, покладаються на спеціальну фінансову установу або на обслуговуючу установу шляхом укладення з нею договору про обслуговування виділених активів у складі пулу виділених активів. Обслуговуючою установою може бути фінансова установа, яка відповідає вимогам, встановленим Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку та відповідно до законодавства має право виконувати операції, зазначені у цій частині.

Обслуговуванням відступлених прав вимоги у складі виділених активів є заходи, спрямовані на забезпечення належної реалізації функцій кредитора у взаємовідносинах з боржниками за відповідними правами вимоги. Обслуговування відступлених прав вимоги у складі виділених активів включає:

1) приймання від боржників платежів за зобов'язаннями та їх облік (ведення реєстру платежів);

2) контроль за додержанням боржниками умов виконання зобов'язань, які посвідчуються відступленими правами вимоги;

3) пред'явлення боржникам вимог щодо виконання ними зобов'язань;

4) здійснення заходів із звернення стягнення на предмет застави в разі порушення боржниками умов забезпечених заставою зобов'язань;

5) здійснення моніторингу відповідності стану та розміру пулу виділених активів вимогам, визначеним Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку;

6) у разі невідповідності стану та розміру пулу виділених активів - здійснення заходів у порядку, встановленому Національною комісією з цінних паперів, щодо заміни у пулі окремих виділених активів з метою досягнення відповідності пулу вимогам, визначеним Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку;

7) реалізація інших прав та виконання обов'язків кредитора відповідно до відступлених прав вимоги.

4. Спеціальна фінансова установа використовує надходження за виділеними активами виключно на виконання зобов'язань за розміщеними установою облігаціями, які забезпечені такими виділеними активами, а також на оплату видатків, пов'язаних з обслуговуванням відступлених прав вимоги у складі виділених активів, які є забезпеченням облігацій.

Виділені активи, які є забезпеченням зобов'язань за облігаціями, які залишились після затвердження звіту за наслідками погашення облігацій, забезпечених виділеними активами, відносяться до доходів (або збитків) спеціальної фінансової установи.

5. Протягом строку обігу облігацій, забезпечених виділеними активами, емітент зобов'язаний за власні кошти забезпечити проведення перевірок стану та розміру пулу виділених активів, які виступають забезпеченням випуску облігацій, на предмет їх відповідності вимогам, встановленим Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, та проспекту емісії відповідного випуску облігацій, забезпечених виділеними активами. Такі перевірки проводяться аудитором (аудиторською фірмою).

Планові перевірки стану та розміру пулу виділених активів проводяться в строки, встановлені у проспекті емісії відповідного випуску облігацій, забезпечених виділеними активами, але не рідше одного разу на рік, позапланові - на вимогу власників облігацій, забезпечених виділеними активами, які у сукупності володіють 10 відсотків облігацій такого випуску, або Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.

Аудитор (аудиторська фірма) подає емітенту або обслуговуючій установі звіт за результатами перевірки стану та розміру пулу виділених активів на підставі якого емітент або обслуговуюча установа складають власний звіт, що подається Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку і власникам облігацій, забезпечених виділеними активами, на їх вимогу, а також розміщується у загальнодоступній інформаційній базі даних Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про ринок цінних паперів, на веб-сайті емітента та на веб-сайті обслуговуючої установи.

Порядок проведення перевірки стану та розміру пулу виділених активів, вимоги до звіту емітента або обслуговуючої установи за результатами такої перевірки, порядок його подання до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку і розміщення у загальнодоступній інформаційній базі даних Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про ринок цінних паперів встановлюються Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

6. За зобов'язаннями оригінатора не може бути звернено стягнення на активи спеціальної фінансової установи та на виділені активи.

Стаття 384. Ліквідація спеціальної фінансової установи

1. Спеціальна фінансова установа ліквідується в обов'язковому порядку, якщо протягом року з моменту внесення її до державного реєстру фінансових установ, які надають фінансові послуги на ринку цінних паперів, нею не було вчинено дій, необхідних для здійснення реєстрації випуску облігацій, забезпечених виділеними активами, та проспекту їх емісії. Ліквідація з підстави, передбаченої цією частиною, здійснюється за рішенням загальних зборів учасників спеціальної фінансової установи. У разі неприйняття ними такого рішення ліквідація здійснюється на підставі рішення суду, зокрема за позовом Комісії.

2. Ліквідація спеціальної фінансової установи до повного виконання зобов'язань за облігаціями, забезпеченими виділеними активами, може здійснюватися виключно за рішенням суду.

Добровільна ліквідація спеціальної фінансової установи може бути здійснена шляхом прийняття відповідного рішення загальними зборами учасників спеціальної фінансової установи після погашення всіх випусків облігацій, забезпечених виділеними активами, або за наявності згоди всіх власників таких облігацій у разі невиконання або неналежного виконання нею зобов'язань, забезпечених виділеними активами.

У разі ліквідації спеціальної фінансової установи здійснення стягнення на виділені активи не допускається.

Виділені активи не включаються до ліквідаційної маси спеціальної фінансової установи.

Виділені активи передаються всім власникам облігацій, забезпечених виділеними активами, або їх правонаступникам пропорційно сумі їх вимог.";

8) частину першу статті 41 доповнити абзацами такого змісту:

"До особливої інформації про емітента облігацій, забезпечених виділеними активами, також належать відомості про:

виявлення факту невідповідності стану та розміру пулу виділених активів вимогам нормативно-правових актів Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку;

факти заміни у пулі окремих виділених активів з метою досягнення відповідності пулу вимогам, визначеним Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.".

4. У Законі України "Про акціонерні товариства" (Відомості Верховної Ради України, 2008 р., N 50 - 51, ст. 384; 2011 р., N 35, ст. 344; 2012 р., N 7, ст. 53, N 32 - 33, ст. 413, N 39, ст. 474; 2013 р., N 19 - 20, ст. 176):

1) у статті 15:

частину третю викласти у такій редакції:

"3. Збільшення статутного капіталу акціонерного товариства здійснюється шляхом розміщення додаткових акцій із залученням додаткових внесків або переведенням зобов'язань акціонерного товариства в акції.

Переважне право акціонерів на придбання акцій, що додатково розміщуються товариством, діє лише в процесі приватного розміщення акцій (крім випадку розміщення додаткових акцій з метою переведення зобов'язань акціонерного товариства в акції) та встановлюється законодавством. ";

в абзаці першому частини четвертої слова "залучення додаткових внесків" замінити словами " розміщення додаткових акцій ";

2) частину другу статті 21 після слів "цінні папери" доповнити словами і цифрами "в обсязі, що не перевищує 25 відсотків від розміру статутного капіталу акціонерного товариства,";

3) частину першу статті 23 доповнити абзацом такого змісту:

"Оплата акцій та облігацій, розміщених з метою переведення зобов'язань акціонерного товариства, здійснюється за їх номінальною вартістю шляхом укладення між акціонерним товариством (емітентом) і його кредиторами (інвесторами) договорів про заміну таких зобов'язань акціями та облігаціями.";

4) абзац перший частини другої статті 27 після слова "обов'язково" доповнити словами " (крім випадку розміщення додаткових акцій з метою переведення зобов'язань акціонерного товариства в акції)".

5. У Законі України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (Відомості Верховної Ради України, 2012 р., N 32 - 33, ст. 413; 2013 р., N 50, ст. 697):

1) частину третю статті 3 доповнити абзацом такого змісту:

"Провадження у справі про визнання спеціальної фінансової установи - емітента облігацій підприємств, виконання зобов'язань за якими забезпечується виділеними активами, неплатоспроможним (банкрутом) здійснюється у порядку, передбаченому цим Законом, з урахуванням норм Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок".";

2) статтю 42 доповнити частиною 71 такого змісту:

"71. Виділені активи не включаються до ліквідаційної маси спеціальної фінансової установи - емітента облігацій підприємств, виконання зобов'язань за якими забезпечується виділеними активами, та обслуговуючої установи, яка виконує функції з обслуговування відступлених прав вимоги у складі виділених активів. Виділені активи передаються всім власникам облігацій, забезпечених виділеними активами, або їх правонаступникам відповідно до законодавства, що регулює діяльність спеціальних фінансових установ.";

3) у статті 89:

назву статті після слів "операцій з нерухомістю" доповнити словами ", спеціальної фінансової установи - емітента облігацій підприємств, виконання зобов'язань за якими забезпечується виділеними активами";

доповнити статтю частиною третьою такого змісту:

"3. У разі порушення провадження у справі про банкрутство стосовно спеціальної фінансової установи - емітента облігацій підприємств, виконання зобов'язань за якими забезпечується виділеними активами, виділені активи не включаються до складу ліквідаційної маси такого емітента. Розпорядження цими активами здійснюється відповідно до законодавства, що регулює діяльність спеціальних фінансових установ.".

6. У Законі України "Про інститути спільного інвестування" (Відомості Верховної Ради України, 2013 р., N 29, ст. 337):

1) статтю 4 доповнити частиною сьомою такого змісту:

"7. Учасники інститутів спільного інвестування не відповідають за зобов'язаннями один одного.";

2) частину другу статті 8 доповнити абзацом такого змісту:

"Корпоративний фонд не відповідає за зобов'язаннями компанії з управління активами.";

3) статтю 41 доповнити частиною п'ятою такого змісту:

"5. Учасники пайового фонду не відповідають за зобов'язаннями компанії з управління активами.";

4) у статті 63:

частину п'яту доповнити абзацом такого змісту:

"На активи інституту спільного інвестування не може бути звернено стягнення за зобов'язаннями іншого інституту спільного інвестування.";

доповнити статтю частиною восьмою такого змісту:

"8. Компанія з управління активами не відповідає за зобов'язаннями інститутів спільного інвестування, виникнення яких не пов'язане з діяльністю з управління активами таких інститутів спільного інвестування такою компанією з управління активами.".

7. Статтю 14 Закону України "Про депозитарну систему України" (Відомості Верховної Ради України, 2013 р., N 39, ст. 517) доповнити частиною восьмою такого змісту:

"8. Депозитарна установа не відповідає за зобов'язаннями акціонерів (учасників) та депонентів.".

II. Цей Закон набирає чинності через шість місяців з дня його опублікування, крім підпунктів 3 - 7 пункту 3 та пунктів 6 і 7 розділу I цього Закону, які набирають чинності з дня, наступного за днем опублікування цього Закону.

 

Голова
Верховної Ради України

 

 

* * *

Аналіз регуляторного впливу
до проекту Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо створення механізмів убезпечення фінансових активів"

1. Визначення та оцінка важливості проблеми

Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо створення механізмів убезпечення фінансових активів" розроблено Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку (далі - Комісія) з метою виконання пункту 19.1 Національного плану дій на 2013 рік щодо впровадження Програми економічних реформ на 2010 - 2014 роки "Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава", затвердженого Указом Президента України від 12 березня 2013 року N 128/2013.

Розробка зазначеного законопроекту направлена на вирішення завдань, визначених пунктом 19.1 Національного плану дій на 2013 рік, а саме:

- запровадження механізму емісії цінних паперів, виконання зобов'язань емітента за якими забезпечуватиметься його ліквідними фінансовими активами;

- застосування процедури переведення зобов'язань емітента в цінні папери.

Отже, зазначене завдання передбачає необхідність передбачення у вітчизняному законодавстві механізму сек'юритизації, забезпечення можливості переведення зобов'язань в цінні папери та інших механізмів убезпечення активів.

Крім того, програмою розвитку фондового ринку України на 2012 - 2014 роки, яка схвалена рішенням Комісії від 09.02.2012 N 267, передбачена необхідність створення законодавчої бази для сек'юритизації фінансових активів.

Щодо запровадження механізму сек'юритизації слід зазначити наступне.

У країнах Європейського Союзу та більшості інших країн світу, в умовах динамічного розвитку фінансового ринку та економіки в цілому, суб'єкти господарювання з метою залучення нових джерел фінансування та мінімізації ризиків, пов'язаних з їх діяльністю вдаються до застосування у своїй практиці фінансових інновацій, серед яких все більшої уваги привертає процес сек'юритизації активів.

Сек'юритизація - виведення активів із балансу підприємства (банку) та їх рефінансування за допомогою емісії цінних паперів.

Перетворення активів у цінні папери є однією з найбільш важливих фінансових інновацій, що виникла в останні десятиріччя XX ст. На сьогодні сек'юритизація розповсюджена у Великобританії, Латинській Америці, Канаді, Європі, в країнах Азіатсько-Тихоокеанського регіону.

Слід зазначити, що Законом України "Про іпотечні облігації" вже врегульовано питання емісії структуризованих облігацій, тобто фактично передбачено застосування механізму сек'юритизації іпотечних активів.

Так, зазначеним законом передбачена можливість передачі фінансовими установами прав вимог за забезпеченими іпотекою грошовими зобов'язаннями боржника (іпотечних активів) спеціалізованим іпотечним установам, які мають право здійснювати емісію структуризованих іпотечних облігацій, виконання яких забезпечено таким іпотечним покриттям.

Таким чином залишається не врегульованим питання сек'юритизації активів, відмінних від іпотечних.

Щодо застосування процедури переведення зобов'язань емітента в цінні папери слід зазначити наступне.

Частиною першою статті 32 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що з метою відновлення платоспроможності боржника може бути передбачено збільшення статутного капіталу боржника в розмірі, встановленому планом санації. Емісія акцій та облігацій акціонерного товариства - боржника здійснюється виключно для переведення зобов'язань товариства у цінні папери в порядку, встановленому Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

Крім того, рішенням Комісії від 16.04.2013 N 599 "Про затвердження Змін до Положення про порядок здійснення емісії облігацій підприємств та їх обігу (щодо переведення зобов'язань в облігації)", яке зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15 травня 2013 р. за N 738/23270, передбачено запровадження механізму переведення зобов'язань емітента в облігації підприємств.

Таким чином, залишається не врегульованим питання здійснення емісії акцій з метою переведення в них зобов'язань акціонерного товариства.

Щодо інших механізмів убезпечення фінансових активів слід зазначити наступне.

Крім вищезазначених механізмів убезпечення фінансових активів, також потребує врегулювання питання розмежування активів професійних учасників фондового ринку та їх клієнтів з метою недопущення звернення стягнення на активи клієнтів професійних учасників фондового ринку за зобов'язаннями професійних учасників фондового ринку, а також недопущення звернення стягнення на активи професійних учасників фондового ринку за зобов'язаннями їх клієнтів.

Зазначене питання щодо професійних учасників депозитарної системи України врегульовано Законом України "Про депозитарну систему України", а саме статтями 16 та 18 цього Закону передбачено, що на депозитарні активи Центрального депозитарію та депозитарної установи не може бути звернено стягнення за зобов'язаннями відповідно Центрального депозитарію та депозитарної установи як суб'єкта господарювання.

Крім того, частинами другою та сьомою статті 17 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" передбачено, що на грошові кошти та цінні папери клієнтів, що передаються торговцям цінними паперами або знаходяться у них згідно з договорами на здійснення брокерської діяльності або в управлінні, не може бути звернено стягнення за зобов'язаннями торговця цінними паперами, не пов'язаними із здійсненням ним функцій брокера або функцій управителя.

Тобто, механізм убезпечення активів клієнтів професійних учасників фондового ринку від звернення стягнень за зобов'язаннями професійних учасників фондового ринку вже запроваджено на фондовому ринку щодо професійних учасників депозитарної системи України та торгівців цінними паперами.

Разом з тим, доцільно поширити зазначений механізм убезпечення фінансових активів на захист активів інших професійних учасників фондового ринку, а також впровадити зворотній механізм захисту прав професійних учасників фондового ринку від звернення стягнень за зобов'язаннями їх клієнтів та забезпечити захист активів інших клієнтів професійних учасників фондового ринку.

2. Визначення цілей державного регулювання

Основною метою, на досягнення якої спрямований зазначений законопроект, є запровадження механізму емісії цінних паперів, виконання зобов'язань за якими забезпечуватиметься активами, передбачення застосування процедури переведення існуючих зобов'язань акціонерного товариства в акції та чіткого розмежування активів професійних учасників фондового ринку та їх клієнтів для недопущення звернення стягнень на активи одного за зобов'язаннями іншого.

3. Визначення та оцінка альтернативних способів досягнення зазначених цілей

В якості альтернативи до запропонованого регулювання можливо розглянути так званий "статус-кво", тобто діючі нормативно-правові акти України у сфері фондового ринку. Існуюча на даний момент законодавча база, що регулює діяльність на фондовому ринку, фактично передбачає застосування механізму сек'юритизації виключно іпотечних активів. Зазначена обмеженість використання механізму сек'юритизації перешкоджає залученню суб'єктами господарювання нових джерел фінансування та зменшенню витрат на управління активами.

Іншою альтернативою до запропонованого регулювання є можливість здійснювати регулювання фондового ринку Комісією шляхом прийняття нормативно-правових актів. Однак, ці акти не матимуть вищої юридичної сили, як закон. Так, запровадження, наприклад, механізму емісії облігацій підприємств, виконання зобов'язань за якими забезпечується виділеними активами на рівні нормативно-правових актів є можливим лише в разі відповідного передбачення таких повноважень на рівні Закону. Тому розв'язання проблемних питань, на вирішення яких направлений проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо створення механізмів убезпечення фінансових активів", можливе лише на законодавчому рівні.

Отже, враховуючи вищевикладене, можна зробити висновок, що існуюча на даний момент законодавча база не дозволяє вирішити коло питань без прийняття проекту Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо створення механізмів убезпечення фінансових активів".

Інший альтернативний спосіб (обраний спосіб) - удосконалення законодавства на фондовому ринку з метою запровадження механізму емісії цінних паперів, виконання зобов'язань емітента за якими забезпечуватиметься його ліквідними фінансовими активами та застосування процедури переведення зобов'язань емітента в цінні папери.

Таким чином, обраний спосіб, викладений у проекті Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо створення механізмів убезпечення фінансових активів" є єдиним способом вирішити вищезазначені питання.

4. Описання механізму і заходів, які забезпечать розв'язання визначеної проблеми шляхом прийняття регуляторного акта

Основними завданнями проекту Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо створення механізмів убезпечення фінансових активів" (далі - Законопроект) є врегулювання питання запровадження сек'юритизації активів, відмінних від іпотечних, передбачення застосування процедури переведення зобов'язань акціонерного товариства в акції та чіткого розмежування активів професійних учасників фондового ринку та їх клієнтів для недопущення звернення стягнень на активи одного за зобов'язаннями іншого.

З цією метою, проектом Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо створення механізмів убезпечення фінансових активів" пропонується внести зміни до законів України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні", "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", "Про цінні папери та фондовий ринок", "Про акціонерні товариства", "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", "Про інститути спільного інвестування" та "Про депозитарну систему України".

Змінами до Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні" передбачається надання Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку повноважень щодо порушення в суді питання про ліквідацію спеціальних фінансових установ.

Змінами до Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" передбачається віднесення спеціальних фінансових установ до фінансових установ та віднесення до фінансових послуг операцій з виділеними активами з метою емісії спеціальною фінансовою установою облігацій підприємств, виконання зобов'язань за якими забезпечується виділеними активами.

Змінами до Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" (далі - Закон), зокрема, передбачається наступне.

На законодавчому рівні вводяться поняття "сек'юритизація", "оригінатор", "спеціальна фінансова установа", "виділені активи", "пул виділених активів", "договір сек'юритизації".

Статтею 82, якою доповнюється Закон, запроваджується новий вид облігацій - облігації підприємств, виконання зобов'язань за якими забезпечується виділеними активами, встановлюються особливості емісії таких облігацій, вимоги до їх емітентів, створюються умови для подальшого врегулювання питань емісії, обігу та викупу облігацій, забезпечених виділеними активами, на рівні підзаконних актів Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.

Крім того, змінами до статей 32, 33, 35, 36 Закону передбачається запровадження обов'язковості відкриття емітентом окремого поточного рахунку в банку, на який зараховуватимуться кошти, отримані від інвесторів в цінні папери як плата за придбанні цінні папери та встановлюється заборона на розпорядження емітентом такими коштами до дати реєстрації звіту про результати розміщення цінних паперів.

Також передбачається доповнення Закону Розділом IV1 "Сек'юритизація" з метою врегулювання питань створення та діяльності спеціальних фінансових установ, формування та обслуговування виділених активів, ліквідації спеціальних фінансових установ.

Крім того, змінами до статті 41 Закону, передбачається встановлення додаткових вимог щодо розкриття особливої інформації про емітента облігацій, забезпечених виділеними активами.

Змінами до Закону України "Про акціонерні товариства" передбачається наступне.

Передбачається можливість погашення існуючих зобов'язань товариства шляхом емісії акцій та облігацій на суму зобов'язань, яка не перевищує 25 відсотків від розміру статутного капіталу акціонерного товариства. При цьому переважне право акціонерів не застосовується.

Також, передбачено, що оплата таких цінних паперів здійснюється за їх номінальною вартістю шляхом укладення між акціонерним товариством (емітентом) і його кредиторами (інвесторами) договорів про заміну таких зобов'язань цінними паперами.

Змінами до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачається встановлення особливостей банкрутства спеціальної фінансової установи - емітента облігацій підприємств, виконання зобов'язань за якими забезпечується виділеними активами.

Змінами до законів України "Про інститути спільного інвестування" та "Про депозитарну систему України" передбачено запровадження норм з метою передбачення більш чіткого розмежування активів професійних учасників фондового ринку та їх клієнтів для недопущення звернення стягнень на активи одного за зобов'язаннями іншого.

5. Обґрунтування можливості досягнення визначених цілей у разі прийняття регуляторного акта та забезпечення виконання вимог регуляторного акта

Прийняття Законопроекту дозволить вирішити наступні питання:

- запровадження сек'юритизації активів, відмінних від іпотечних;

- застосування процедури переведення зобов'язань акціонерного товариства в акції;

- удосконалення інших механізмів убезпечення фінансових активів.

Можливість досягнення визначених цілей у разі прийняття регуляторного акта полягає у дотриманні норм, які встановлюються цим актом.

Виконання вимог законопроекту, у разі його прийняття, буде обов'язковим для всіх учасників фондового ринку України.

Реалізація вимог запропонованого регуляторного акта не потребує додаткових витрат Державного бюджету України.

6. Очікувані результати прийняття регуляторного акта

Прийняття проекту Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо створення механізмів убезпечення фінансових активів" дозволить розширити спектр фінансових інструментів на фондовому ринку та сприятиме активізації інвестиційної діяльності внаслідок впровадження додаткових механізмів убезпечення фінансових активів.

Визначення очікуваних результатів прийняття регуляторного акта

Вигоди

Витрати

У сфері держави

Удосконалення законодавчої бази в сфері фондового ринку з метою створення механізмів убезпечення фінансових активів, що повинно призвести до поліпшення інвестиційного клімату та збільшення інвестицій в економіку України.

Витрати із державного та місцевих бюджетів відсутні.

У сфері суб'єктів господарювання

Удосконалення законодавчої бази шляхом передбачення механізмів сек'юритизації дозволить суб'єктам господарювання зменшити витрати на залучення фінансових ресурсів та перерозподілити ризики.
Удосконалення норм щодо розмежування активів професійних учасників фондового ринку та їх клієнтів сприятиме захисту та убезпеченню активів як професійних учасників фондового ринку так і їх клієнтів.
Також, зміни, передбачені законопроектом, дозволять акціонерним товариствам переводити свої існуючі зобов'язання в акції.

Витрати у суб'єктів господарювання відсутні.

У сфері громадян

Удосконалення законодавчої бази, передбаченої законопроектом, дозволить убезпечити фінансові активи фізичних осіб від звернення стягнень за зобов'язаннями професійних учасників фондового ринку, клієнтами яких вони являються.
Нормами законопроекту, також передбачено посилення захисту коштів, що сплачуються інвесторами за придбані цінні папери, від можливих неправомірних дій емітентів.

Витрати громадян відсутні

7. Обґрунтування строку дії регуляторного акта

Акт набирає чинності через шість місяців з дня його опублікування, крім підпунктів 3 - 7 пункту 3 та пунктів 5 - 6 розділу I цього Закону, які набирають чинності з дня, наступного за днем опублікування цього Закону. Термін його дії не обмежено.

8. Визначення показників результативності регуляторного акта

Основними показниками результативності регуляторного акта є:

• кількість суб'єктів господарювання, на яких поширюватиметься дія акта. Дія Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо створення механізмів убезпечення фінансових активів" поширюватиметься на всіх учасників фондового ринку;

• розмір коштів і час, що витрачатимуться суб'єктами господарювання та/або фізичними особами, пов'язаний з виконанням вимог регуляторного акта фактично не зміниться;

• рівень поінформованості суб'єктів господарювання та/або фізичних осіб щодо основних положень акта - високий: проект розміщено на офіційному веб-сайті НКЦПФР "www.nssmc.gov.ua". Після прийняття законопроекту його буде опубліковано в установленому законодавством порядку.

9. Визначення заходів, за допомогою яких здійснюватиметься відстеження результативності регуляторного акта

Базове відстеження результативності вищезазначеного регуляторного акта буде здійснюватись до дати набрання чинності цього акта шляхом збору пропозицій і зауважень та їх аналізу.

Повторне відстеження планується здійснити через рік після набуття чинності регуляторного акту, в результаті якого відбудеться порівняння показників базового та повторного обстеження. У разі виявлення неврегульованих та проблемних питань шляхом аналізу якісних показників дії цього акта, ці питання будуть врегульовані шляхом розробки відповідних змін.

Періодичне відстеження планується провести в період прийняття змін до відповідних нормативно-правових актів або через рік з дня виконання повторного відстеження. Установлені кількісні та якісні значення показників результативності акта порівнюються із значеннями аналогічних показників, що встановлені під час повторного відстеження.

Аналіз результативності дії проекту Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо створення механізмів убезпечення фінансових активів" здійснюється за кількісними та якісними показниками, основними серед яких є:

кількість спеціальних фінансових установ внесених Комісією до державного реєстру фінансових установ, які надають фінансові послуги на ринку цінних паперів;

кількість зареєстрованих випусків облігацій підприємств, виконання зобов'язань за якими забезпечується виділеними активами;

кількість зареєстрованих випусків акцій, емісію яких було здійснено з метою переведення існуючих зобов'язань емітента в акції;

- кількість скарг від учасників фондового ринку.

Результативність зазначеного законопроекту відстежується на підставі отриманих Комісією регулярних (квартальних та річних) та нерегулярних адміністративних даних про діяльність професійних учасників фондового ринку, а також аналізу даних отриманих в результаті проведення перевірок учасників фондового ринку та розгляду звернень від осіб щодо порушення їх прав та законних інтересів на ринку цінних паперів, які надходять до Комісії. Відстеження будуть узагальнюватись та вноситись у якості пропозицій до плану роботи Комісії на відповідний рік.

 

Голова Комісії

Д. Тевелєв

Опрос