Идет загрузка документа (71 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

О государственном регулировании в сфере транспорта (неофициальный текст)

Субъект законодательной инициативы
Проект, Неофициальный текст от 08.02.2014

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про державне регулювання у сфері транспорту

Цей Закон визначає правові засади державного регулювання діяльності суб'єктів природних монополій у сфері транспорту та суб'єктів господарювання, що провадять діяльність на суміжних ринках.

Глава I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Визначення термінів

У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються у такому значенні:

1) послуги, що надаються суб'єктами природних монополій у сфері транспорту - послуги з користування інфраструктурою залізничного транспорту загального користування, управління повітряним рухом, спеціалізовані послуги у річкових, морських портах, морських рибних портах та аеропортах відповідно до переліку, визначеного Кабінетом Міністрів України;

2) послуги, що надаються суб'єктами господарювання, що провадять діяльність на суміжних ринках - надання послуг, пов'язаних з внутрішніми та міжнародними перевезеннями пасажирів та вантажів річковим та морським транспортом, перевезень пасажирів залізничним транспортом в соціальному сегменті перевезення пасажирів, роботи і послуги, пов'язані з перевезенням залізничним транспортом загального користування пасажирів, багажу, вантажобагажу, вантажів, згідно з переліком, що визначається національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері транспорту.

Терміни "природна монополія", "суміжний ринок" та "суб'єкт природної монополії" вживаються у цьому Законі у значенні, наведеному в Законі України "Про природні монополії", "інвестиційна програма", "інвестиційна складова тарифу", "інфраструктура залізничного транспорту загального користування", "соціальний сегмент перевезення пасажирів" у значенні, наведеному у Законі України "Про залізничний транспорт".

Стаття 2. Сфера дії Закону

Дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають на ринках транспортних послуг, які перебувають у стані природної монополії, та на суміжних ринках за участю суб'єктів природних монополій, визначених відповідно до Закону України "Про природні монополії".

Передбачене цим Законом регулювання діяльності суб'єктів природних монополій та суб'єктів господарювання, що провадять діяльність на суміжних ринках у сфері транспорту, не застосовується до діяльності таких суб'єктів у сферах, що не належать до природних монополій та суміжних ринків, визначених Законом України "Про природні монополії", крім випадків, передбачених чинним законодавством.

Глава II
ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ПРИРОДНИХ МОНОПОЛІЙ У СФЕРІ ТРАНСПОРТУ

Стаття 3. Орган державного регулювання діяльності суб'єктів природних монополій у сфері транспорту

1. Органом державного регулювання діяльності суб'єктів природних монополій у сфері транспорту та суб'єктів господарювання, що провадять діяльність на суміжних ринках, є національна комісія, що здійснює державне регулювання діяльності зазначених суб'єктів.

2. Порядок організації діяльності національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері транспорту, визначається Законом України "Про природні монополії".

Стаття 4. Завдання національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері транспорту

Завданням національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері транспорту, є здійснення державного регулювання діяльності суб'єктів природних монополій у зазначеній сфері та суб'єктів господарювання на суміжних ринках шляхом:

формування цінової і тарифної політики на ринку транспортних послуг, забезпечення її прогнозованості та відкритості, сприяння впровадженню стимулюючих методів регулювання цін;

сприяння створенню умов для розвитку конкуренції з метою виведення товарного ринку із стану природної монополії та ефективного задоволення попиту, а також сприяння розвитку конкуренції на суміжних ринках;

сприяння ефективному функціонуванню ринків транспортних послуг на основі збалансування інтересів суспільства, суб'єктів господарювання, споживачів та держави;

сприяння створенню рівних можливостей для доступу споживачів до ринку транспортних послуг.

Стаття 5. Основні принципи діяльності національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері транспорту

1. Основними принципами діяльності національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері транспорту, є:

1) законність;

2) гласність, доступність, прозорість та відкритість процедури державного регулювання;

3) адресність регулювання, його спрямованість на конкретний суб'єкт природних монополій у сфері транспорту та суб'єкт господарювання, що провадить діяльність на суміжних ринках;

4) незалежність і передбачуваність державного регулювання діяльності суб'єктів природних монополій у сфері транспорту та суб'єктів господарювання, що провадять діяльність на суміжних ринках, для споживачів та суспільства;

5) колегіальність та об'єктивність під час прийняття рішень;

6) уникнення перехресного субсидування одних транспортних послуг за рахунок інших;

7) самоокупність суб'єктів природних монополій та суб'єктів господарювання, що провадять діяльність на суміжних ринках;

8) забезпечення захисту прав споживачів послуг, що реалізуються на ринках, що перебувають у стані природної монополії.

2. У разі застосування стимулюючого регулювання національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері транспорту, враховує:

витрати відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (крім амортизації та витрат, визначених частиною третьою цієї статті);

витрати на амортизацію активів, які розраховані відповідно до методів нарахування амортизації, груп активів та строку їх корисного використання, визначених органами, що здійснюють державне регулювання діяльності суб'єктів природних монополій;

податки і збори (обов'язкові платежі) до бюджетів та державних цільових фондів;

регуляторну базу активів;

регуляторну норму доходу;

віддаленість різних груп споживачів від місця виробництва товарів;

якість товарів, що виробляються (реалізуються) суб'єктами природних монополій сфері транспорту;

державні дотації та інші форми державної підтримки, гранти, внески споживачів.

В іншому національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері транспорту, під час регулювання цін (тарифів) на товари суб'єкта природної монополії враховує:

витрати, які згідно з Податковим кодексом України враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств (крім витрат, визначених частиною третьою цієї статті);

податки і збори (обов'язкові платежі) до бюджетів та державних цільових фондів;

вартість основних засобів, амортизацію, потреби в інвестиціях, визначених у встановленому порядку;

очікуваний прибуток від можливої реалізації товарів за різними цінами (тарифами);

віддаленість різних груп споживачів від місця виробництва товарів;

якість товарів, що виробляються (реалізуються) суб'єктами природних монополій;

державні дотації та інші форми державної підтримки.

3. При регулюванні цін (тарифів) на товари суб'єктів природних монополій не враховуються:

суми безнадійної дебіторської заборгованості та відрахування до резерву сумнівних боргів;

суми визнаних штрафів, пені, неустойки;

суми коштів або вартість товарів, що добровільно перераховуються (передаються) іншим юридичним та фізичним особам, у тому числі у вигляді фінансової або матеріальної допомоги, включаючи благодійну, спонсорську та шефську допомогу;

суми нестачі та втрат від псування цінностей;

вартість реалізованих виробничих запасів;

витрати з утримання об'єктів соціально-культурного призначення, крім виняткових випадків, які визначаються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Стаття 6. Предмет державного регулювання діяльності суб'єктів природних монополій у сфері транспорту та суб'єктів господарювання, що провадять діяльність на суміжних ринках

Предметом державного регулювання діяльності суб'єктів природних монополій у сфері транспорту та суб'єктів господарювання, що провадять діяльність на суміжних ринках, яке здійснює національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері транспорту, є:

1) тарифи (збори, плати) на транспортні послуги, що регулюються згідно із законодавством України;

2) доступ до послуг інфраструктури та об'єктів інфраструктури загального використання у сфері транспорту.

Стаття 7. Повноваження та функції національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері транспорту

1. Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері транспорту:

1) здійснює формування державної тарифної політики на ринку послуг, що надаються суб'єктами природних монополій у сфері транспорту та суб'єктами господарювання, що провадять діяльність на суміжних ринках (крім тарифів на міжнародні перевезення вантажів залізничним транспортом та приміських, міських перевезень пасажирів залізничним транспортом) та здійснює контроль за їх дотриманням;

2) готує пропозиції для Кабінету Міністрів України щодо переліку спеціалізованих послуг у річкових, морських портах, портах та аеропортах;

3) розробляє та затверджує порядки та методики встановлення тарифів (зборів, плат) та знижок до них на послуги, що надаються суб'єктами природних монополій у сфері транспорту та суб'єктами господарювання, що провадять діяльність на суміжних ринках, для яких встановлює тарифи відповідно до положень цієї статті, відповідно до законодавства України та з урахуванням нормативних документів (стандартів, рекомендованої практики, резолюцій тощо) міжнародних організацій, членами яких виступає Україна (крім тарифів, які регламентуються нормативними документами міжнародних організацій членами, яких виступає України);

4) визначає перелік робіт і послуг пов'язаних з перевезенням пасажирів (крім приміських, міських пасажирських перевезень), вантажів (крім міжнародних перевезень вантажів залізничним транспортом), багажу, вантажобагажу, тарифи на які встановлюються відповідно до цього Закону;

5) визначає категорії поїздів та вагонів для здійснення перевезень пасажирів у соціальному сегменті перевезення пасажирів;

6) розробляє та затверджує методичні рекомендації встановлення тарифів (зборів, плат) на послуги, які підлягають лібералізації, у зв'язку з достатнім розвитком конкуренції на ринку цих послуг;

7) контролює цільове використання коштів, що мають цільовий характер, від зборів і плат за послуги, що надаються суб'єктами природних монополій у сфері транспорту та суб'єктами господарювання, що провадять діяльність на суміжних ринках;

8) затверджує інвестиційні програми для визначення інвестиційної складової тарифу у сфері залізничного транспорту;

9) затверджує механізм та порядок розрахунку інвестиційної складової та її включення до тарифу для виконання інвестиційних програм та/або відшкодування інвестиційних ресурсів, залучених для фінансування інвестиційних програм у сфері залізничного транспорту;

10) встановлює порядок зарахування коштів інвестиційної складової у сфері залізничного транспорту на спеціальний рахунок, використання зазначених коштів і здійснення контролю за їх витрачанням;

11) визначає порядок припинення перевезення пасажирів за маршрутами перевезень, що не охоплюються предметом договорів про організацію перевезення пасажирів залізничним транспортом у соціальному сегменті перевезення пасажирів та/або за договорами, за якими є заборгованість або відсутня відповідна компенсація;

12) розробляє правила недискримінаційного доступу до послуг інфраструктури та об'єктів інфраструктури загального використання у сфері залізничного транспорту;

13) розробляє порядок доступу до послуг інфраструктури та об'єктів інфраструктури загального використання у сфері залізничного транспорту;

14) готує подання до Кабінету Міністрів України щодо відшкодування збитків від встановлення (затвердження) тарифів (зборів, плат) на послуги, що надаються суб'єктами природних монополій у сфері транспорту та суб'єктами господарювання, що провадять діяльність на суміжних ринках, у розмірі, нижчому за розмір економічно обґрунтованих витрат на їх надання та виробництво, з визначенням джерел для відшкодування відповідної різниці;

15) подає відповідним державним органам пропозиції щодо укладання державних контрактів, розробки стандартів і показників якості послуг, що надаються суб'єктами природних монополій у сфері транспорту та суб'єктами господарювання, що провадять діяльність на суміжних ринках, та пропозиції щодо регулювання інвестиційних процесів у сфері надання транспортних послуг суб'єктами природних монополій та суб'єктами господарювання, що провадять діяльність на суміжних ринках;

16) визначає суб'єктів природних монополій у сфері транспорту, діяльність яких регулюється відповідно до цього Закону, та складає і веде галузеві реєстри таких суб'єктів господарювання;

17) здійснює постійний моніторинг кон'юнктури ринку послуг, що надаються суб'єктами природних монополій у сфері транспорту та суб'єктами господарювання, що провадять діяльність на суміжних ринках, порівняно з міжнародним ринком надання таких послуг та з урахуванням інших факторів, що можуть впливати на тарифну політику у сфері транспорту;

18) бере участь у розробці та вносить у встановленому порядку пропозиції щодо вдосконалення законодавства про природні монополії;

19) інформує громадськість через засоби масової інформації про свою діяльність і діяльність суб'єктів природних монополій у сфері транспорту та суб'єктів господарювання, що провадять діяльність на суміжних ринках;

20) публікує щорічні доповіді про результати своєї діяльності та діяльності суб'єктів природних монополій у сфері транспорту та суб'єктів господарювання, що провадять діяльність на суміжних ринках;

21) передає до відповідних державних органів матеріали про порушення чинного законодавства;

22) здійснює в межах своїх повноважень співробітництво з відповідними органами іноземних держав;

23) здійснює адаптацію національного законодавства в частині регулювання тарифної політики на ринку послуг, що надаються суб'єктами природних монополій у сфері транспорту та суб'єктами господарювання, що провадять діяльність на суміжних ринках, відповідно до вимог міжнародних нормативних документів в рамках членства України в міжнародних організаціях.

2. Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері транспорту, для забезпечення виконання покладених на неї завдань і повноважень має право:

1) приймати в межах своїх повноважень у порядку, встановленому положенням про національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері транспорту, рішення, що є обов'язковими для виконання такими суб'єктами;

2) приймати рішення про накладення штрафів на суб'єктів природних монополій у сфері транспорту та суб'єктів господарювання, що провадять діяльність на суміжних ринках, у випадках, передбачених Законом України "Про природні монополії";

3) складати протоколи про порушення посадовими особами суб'єктів природних монополій у сфері транспорту та суб'єктів господарювання, що провадять діяльність на суміжних ринках законодавства про природні монополії відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення;

4) приймати нормативно-правові акти з питань, що належать до її компетенції, контролювати їх виконання;

5) встановлювати для суб'єктів природних монополій у сфері транспорту та суб'єктів господарювання, що провадять діяльність на суміжних ринках, у визначеному нею порядку, вимоги щодо провадження ними підприємницької діяльності, яка не належить до сфери природних монополій у сфері транспорту, у разі, коли така діяльність має вплив на ринок, що перебуває у стані природної монополії у сфері транспорту;

6) звертатися до суду з відповідними позовними заявами у разі порушення суб'єктами природних монополій у зазначеній сфері та суб'єктами господарювання, що провадять діяльність на суміжних ринках, норм цього Закону;

7) звертатися до суду з метою захисту інтересів держави, споживачів, суб'єктів природних монополій у сфері транспорту та суб'єктів господарювання, що провадять діяльність на суміжних ринках;

8) отримувати від суб'єктів природних монополій у сфері транспорту та суб'єктів господарювання, що провадять діяльність на суміжних ринках документи, фінансову та іншу інформацію, необхідну для здійснення покладених на неї функцій;

9) перевіряти, в межах своїх повноважень, суб'єктів природних монополій у сфері транспорту та суб'єктів господарювання, що провадять діяльність на суміжних ринках;

10) організовувати проведення науково-технічних та аналітичних досліджень з питань, що належить до її компетенції;

11) залучати вчених та спеціалістів центральних і місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ і організацій (за згодою) для розроблення проектів, проведення консультацій та експертиз.

Стаття 8. Здійснення державного контролю національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері транспорту

Державний контроль на ринках послуг, що надаються суб'єктами природних монополій у сфері транспорту та суб'єктами господарювання, що провадять діяльність на суміжних ринках у сфері транспорту України, здійснюється шляхом контролю за виконанням суб'єктами природних монополій у сфері транспорту та суб'єктами господарювання, що провадять діяльність на суміжних ринках, прийнятих національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері транспорту, нормативно-правових актів.

Стаття 9. Відносини національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері транспорту, з центральними органами виконавчої влади та Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями

1. Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері транспорту, взаємодіє з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері транспорту, щодо:

погодження механізму та порядку розрахунку інвестиційної складової у сфері залізничного транспорту та її включення до тарифу для виконання інвестиційних програм та/або відшкодування інвестиційних ресурсів, залучених для фінансування інвестиційних програм у сфері залізничного транспорту;

погодження порядку зарахування коштів інвестиційної складової у сфері залізничного транспорту на спеціальний рахунок, використання зазначених коштів і здійснення контролю за їх витрачанням.

2. Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері транспорту, взаємодіє з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері транспорту, та центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у галузі цивільної авіації, з питань державного регулювання у сфері повітряного транспорту щодо:

визначення переліку суб'єктів природних монополій у сфері повітряного транспорту, діяльність яких регулюється відповідно до цього Закону;

визначення переліку спеціалізованих послуг, що надаються у аеропортах (аеропортових зборів);

здійснення контролю цільового використання коштів від зборів і плат, які встановлюються відповідно до цього Закону і мають цільовий характер;

врахування бюджетної політики під час встановлення тарифів (зборів, плат), які регулюються відповідно до цього Закону, в частині відшкодування збитків від встановлення (затвердження) тарифів (зборів, плат) у розмірі, нижчому за розмір економічно обґрунтованих витрат на їх надання та виробництво, з визначенням джерел для відшкодування відповідної різниці та подання відповідних пропозицій до Кабінету Міністрів України.

3. Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері транспорту, взаємодіє з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері транспорту, та центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері рибного господарства, з питань державного регулювання діяльності суб'єктів природних монополій у сфері транспорту та суб'єктів господарювання, що провадять діяльність на суміжних ринках щодо:

визначення переліку суб'єктів природних монополій у сфері транспорту, діяльність яких регулюється відповідно до цього Закону;

визначення переліку спеціалізованих послуг у річкових, морських портах, морських рибних портах і подання відповідних пропозицій до Кабінету Міністрів України;

здійснення контролю за цільовим використання коштів від зборів і плат за транспортні послуги, які встановлюються відповідно до цього Закону і мають цільовий характер;

врахування бюджетної політики під час встановлення тарифів (зборів, плат) на послуги, що надаються суб'єктами природних монополій у сфері транспорту та суб'єктами господарювання, що провадять діяльність на суміжних ринках, в частині відшкодування збитків від встановлення (затвердження) тарифів (зборів, плат) на послуги, що надаються суб'єктами природних монополій у сфері транспорту та суб'єктами господарювання, що провадять діяльність на суміжних ринках, у розмірі, нижчому за розмір економічно обґрунтованих витрат на їх надання та виробництво, з визначенням джерел для відшкодування відповідної різниці та подання відповідних пропозицій до Кабінету Міністрів України.

4. Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері транспорту, взаємодіє з Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями з питань державного регулювання діяльності суб'єктів природних монополій у сфері транспорту та суб'єктів господарювання, що провадять діяльність на суміжних ринках.

Стаття 10. Міжнародне співробітництво

1. Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері транспорту:

здійснює в межах компетенції співробітництво з відповідними органами іноземних держав, бере в установленому порядку участь у підготовці проектів міжнародних договорів України, укладає відповідно до закону міжнародні договори України міжвідомчого характеру;

вивчає, узагальнює та поширює досвід іноземних держав, бере участь у залученні та координації міжнародної технічної допомоги, представляє в межах компетенції в установленому порядку інтереси України у міжнародних організаціях.

Глава III
ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ СУБ'ЄКТІВ ПРИРОДНИХ МОНОПОЛІЙ У СФЕРІ ТРАНСПОРТУ ТА СУБ'ЄКТІВ ГОСПОДАРЮВАННЯ, ЩО ПРОВАДЯТЬ ДІЯЛЬНІСТЬ НА СУМІЖНИХ РИНКАХ, ПОСАДОВИХ ОСІБ НАЦІОНАЛЬНОЇ КОМІСІЇ, ЩО ЗДІЙСНЮЄ ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ У СФЕРІ ТРАНСПОРТУ

Стаття 11. Відповідальність суб'єктів природних монополій у сфері транспорту та суб'єктів господарювання, що провадять діяльність на суміжних ринках

Суб'єкти природних монополій у сфері транспорту та суб'єкти господарювання, що провадять діяльність на суміжних ринках, несуть відповідальність за порушення вимог цього Закону відповідно до Закону України "Про природні монополії".

Посадові особи суб'єктів природних монополій та суб'єктів господарювання, що провадять діяльність на суміжних ринках, несуть адміністративну відповідальність за невиконання рішень національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері транспорту, ненадання або несвоєчасне надання інформації національній комісії, що здійснює державне регулювання у сфері транспорту, або надання завідомо недостовірних даних, у порядку, передбаченому Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Прибуток, одержаний суб'єктами природних монополій у сфері транспорту у результаті порушення норм цього Закону та Закону України "Про природні монополії", вилучається в судовому порядку до Державного бюджету України.

Виручка, одержана суб'єктами природних монополій у сфері транспорту у результаті порушення встановлених національною комісією, що здійснює регулювання у сфері транспорту, рівня тарифів (зборів, плат), вилучається до відповідного бюджету згідно з законодавством про ціни і ціноутворення.

Збитки, завдані діяльністю чи бездіяльністю суб'єктів природних монополій у сфері транспорту у результаті порушення норм цього Закону та Закону України "Про природні монополій", підлягають відшкодуванню у порядку, передбаченому цивільним законодавством України.

Стаття 12. Відповідальність посадових осіб національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері транспорту

1. За порушення вимог цього Закону, інших актів законодавства, невиконання або неналежне виконання своїх службових обов'язків та за розголошення відомостей, що становлять державну таємницю, що призвело до порушення прав та інтересів суб'єктів природних монополій у сфері транспорту та суб'єктів господарювання, що провадять діяльність на суміжних ринках, Голова та члени національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері транспорту, і посадові особи її апарату несуть відповідальність згідно із законодавством.

2. Збитки, завдані внаслідок прийняття неправомірних рішень, дій чи бездіяльності національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері транспорту, що порушують норми цього Закону, підлягають відшкодуванню у порядку, передбаченому цивільним законодавством України.

Глава IV
ПЕРЕХІДНІ ТА ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Цей Закон набирає чинності з 01 січня 2015 року.

2. Установити, що органи, які виконують зазначені в цьому Законі функції та повноваження з державного регулювання у сфері транспорту, продовжують їх виконувати до закінчення процесу формування національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері транспорту.

3. Внести зміни до таких законодавчих актів України:

1) пункт 6 частини першої статті 6 Повітряного кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., N 48 - 49, ст. 536) викласти в такій редакції:

"регулювання питань аеронавігаційного обслуговування (крім встановлення тарифів)";

2) у Кодексі торговельного мореплавства України (Відомості Верховної Ради України, 1995 р., N 47 - 52, ст. 349; 2006 р., N 22, ст. 184; 2009 р., N 24, ст. 299):

у статті 3:

частину другу після слів: "нормативні документи з питань торговельного мореплавства" доповнити словами: "(крім тарифів на спеціалізовані послуги, що надаються у морському порту суб'єктами природних монополій, які підлягають державному регулюванню, визначеному Кабінетом Міністрів України, портові збори; використання причалів і території портів при виконанні навантажувально-розвантажувальних робіт)";

у статті 106 слова "центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері транспорту, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики економічного розвитку" замінити словами "національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері транспорту";

у частині першій статті 115 "слова центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері транспорту, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики економічного розвитку" замінити словами "національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері транспорту";

3) Кодекс України про адміністративні правопорушення (Відомості Верховної Ради УРСР 1984, додаток до N 51, ст. 1122):

доповнити статтею 18843 такого змісту:

"Стаття 18843. Невиконання законних вимог посадових осіб національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері транспорту

Несвоєчасне надання інформації, необхідної для виконання покладених на національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері транспорту, завдань, тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб суб'єктів природних монополій у сфері транспорту або суб'єктів господарювання, які провадять діяльність на суміжних ринках у розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ненадання інформації національній комісії, що здійснює державне регулювання у сфері транспорту, або подання завідомо недостовірних даних посадовими особами суб'єктів природних монополій у сфері транспорту або суб'єктів господарювання, які провадять діяльність на суміжних ринках, тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб таких суб'єктів господарювання у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Невиконання або несвоєчасне виконання суб'єктами природних монополій у сфері транспорту або суб'єктами господарювання, які провадять діяльність на суміжних ринках, рішень національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері транспорту, тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб таких суб'єктів господарювання у розмірі п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян".

доповнити статтею 24420 такого змісту:

"Стаття 24420. Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері транспорту

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері транспорту, розглядає справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 18843.

Від імені національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері транспорту, розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право голова та члени Комісії.".

4) статтю 4 Закону України "Про транспорт" (Відомості Верховної Ради України, 1994 р., N 51, ст. 446) після слів: "центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту, дорожнього господарства, туризму та інфраструктури" доповнити словами: "національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері транспорту.";

5) у Законі України "Про залізничний транспорт" (Відомості Верховної Ради України, 1996 р., N 40, ст. 183, 2004 р., N 13, ст. 181):

статтю 1 доповнити абзацами:

"інвестиційна програма - комплекс заходів, затверджений в установленому порядку, для підвищення рівня надійності та забезпечення ефективної роботи залізничного транспорту загального користування, який містить зобов'язання суб'єкта господарювання у сфері залізничного транспорту щодо будівництва (реконструкції, модернізації) об'єктів інфраструктури та/або придбання (модернізації) залізничного рухомого складу у цій сфері, поліпшення якості послуг, з відповідними розрахунками та обґрунтуваннями, а також зазначенням джерел фінансування та графіка виконання;

інвестиційна складова тарифу (інвестиційна складова) - кошти, що включаються до складу тарифів в обсязі, передбаченому для виконання затверджених у встановленому порядку інвестиційних програм та/або відшкодування інвестиційних ресурсів, залучених для фінансування затверджених у встановленому порядку інвестиційних програм;

інфраструктура залізничного транспорту загального користування (далі - інфраструктура) - технологічний комплекс, що включає сукупність стратегічних та інших об'єктів інфраструктури, який призначений для забезпечення виконання усіх стадій перевізного процесу на залізничному транспорті загального користування та використовується оператором інфраструктури залізничного транспорту загального користування на умовах, визначених цим та іншими законами;

соціальний сегмент перевезення пасажирів - перевезення пасажирів у далекому сполученні у визначених національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері транспорту, категоріях поїздів, вагонів та перевезення пасажирів у приміському сполученні, тарифи на які підлягають державному регулюванню відповідно до цього Закону;";

частину першу викласти у наступній редакції:

"Встановлення тарифів на перевезення вантажів (крім тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у міжнародному сполученні), пасажирів, багажу, вантажобагажу (за винятком приміських, міських пасажирських перевезень) залізничним транспортом здійснюється національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері транспорту, на підставі цінової та тарифної політики та з урахуванням бюджетної політики у порядку, що визначає Кабінет Міністрів України.";

6) у Законі України "Про природні монополії" (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., N 30, ст. 238; 2004 р., N 12, ст. 155; 2010 р., N 48, ст. 566; N 49, ст. 57):

абзац дев'ятий частини першої статті 5 викласти в такій редакції:

"надання послуг з користування інфраструктурою залізничного транспорту загального користування";

у статті 6:

абзац третій частини першої Закону України викласти у такій редакції:

"внутрішні та міжнародні перевезення пасажирів та вантажів повітряним, річковим та морським транспортом, перевезення пасажирів залізничним транспортом в соціальному сегменті перевезення пасажирів;";

доповнити абзацом такого змісту:

"роботи і послуги, пов'язані з перевезенням залізничними транспортом загального користування пасажирів, багажу, вантажобагажу, вантажів згідно з переліком, що визначається національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері транспорту".

4. Кабінету Міністрів України у шестимісячний строк після набрання чинності цим Законом :

привести свої нормативно-правові акти у відповідність до цього Закону;

забезпечити приведення нормативно-правових актів органами виконавчої влади відповідно до цього Закону;

забезпечити прийняття нормативно-правових актів, передбачених цим Законом.

 

Президент України

В. ЯНУКОВИЧ

 

* * *

АНАЛІЗ РЕГУЛЯТОРНОГО ВПЛИВУ
проекту Закону України

1. Визначення проблеми, яку передбачається розв'язати шляхом державного регулювання

Проект Закону України "Про державне регулювання у сфері транспорту" (далі - проект Закону) розроблено на виконання Національного плану дій на 2013 рік щодо впровадження Програми економічних реформ Президента України на 2010 - 2014 роки "Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава", затвердженого Указом Президента України від 12.03.2013 N 128, відповідно до Конституції України, Закону України "Про природні монополії", "Про ціни і ціноутворення".

Відповідно до абзацу першого частини першої статті 4 Закону України "Про природні монополії" (далі - Закон) встановлено, що регулювання діяльності суб'єктів природних монополій у сферах, визначених у статті 5 Закону, здійснюється національними комісіями регулювання природних монополій, які утворюються і функціонують відповідно до цього Закону.

Утворення Національної комісії, що здійснює державне регулювання діяльності суб'єктів природних монополій у сфері транспорту має стати вагомим важелем забезпечення підвищення ефективності державного регулювання діяльності на ринках природних монополій та суміжних ринках у галузі транспорту, зокрема з питань формування цінової (тарифної) політики.

Проектом Закону визначено правові, економічні та організаційні засади державного регулювання діяльності суб'єктів природних монополій та суміжних ринків за участю суб'єктів природних монополій у сфері транспорту України, принципи регулювання діяльності суб'єктів господарювання на ринках транспортних послуг, порядок утворення Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері транспорту, її функції, завдання та повноваження.

При цьому необхідно зазначити, що наділення Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері транспорту, повноваженнями у сфері ліцензування не відповідає прийнятій та реалізованій в Україні адміністративній реформі, у тому числі у сфері транспорту.

Також необхідно враховувати, що ліцензування нерозривно пов'язане із забезпеченням безпеки у певних видах господарської діяльності і отримання ліцензії є свідченням того, що конкретний суб'єкт господарювання здатний забезпечити не тільки якісне надання послуг (виконання робіт), але й гарантувати безпеку таких робіт та послуг для їх споживачів та суміжних учасників ринку. У зв'язку з цим збереження повноважень стосовно віднесення функцій щодо ліцензування певних видів господарської діяльності до компетенції органів державної влади, уповноважених здійснювати нагляд та контроль у відповідній сфері згідно з адміністративною реформою у сфері транспорту, в тому числі утворенням Укртрансінспекції та Укрморрічінспекції, є необхідною гарантією спроможності таких органів здійснювати належний вплив на суб'єкта господарювання, який припускається порушень вимог та правил безпеки та контроль аж до позбавлення ліцензії на здійснення певних видів діяльності.

Враховуючи вищевикладене, проектом Закону не передбачено наділення Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері транспорту функціями щодо здійснення ліцензування діяльності суб'єктів природних монополій у сфері транспорту.

2. Визначення цілей державного регулювання

Метою цього проекту Закону є забезпечення ефективності функціонування ринків транспортних послуг на основі збалансування інтересів суспільства, суб'єктів природних монополій та споживачів транспортних послуг.

У цій сфері правового регулювання діють такі нормативно-правові акти:

Конституція України;

Кодекс торговельного мореплавства України;

Повітряний кодекс України;

Закон України "Про природні монополії";

Закон України "Про ціни і ціноутворення";

Закон України "Про захист економічної конкуренції";

Закон України "Про транспорт";

Закон України "Про залізничний транспорт";

Закон України "Про морські порти України";

Указ Президента України від 12.03.2013 N 128 "Про Національний план дій на 2013 рік щодо впровадження Програми економічних реформ Президента України на 2010 - 2014 роки "Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава".

3. Визначення та оцінка усіх прийнятних альтернативних способів досягнення встановлених цілей з аргументацією переваг обраного способу

Альтернативним способом досягнення поставлених цілей може бути продовження здійснення певних регулюючих функцій органами виконавчої влади, в тому числі місцевими державними адміністраціями та органами місцевого самоврядування. Проте такий спосіб свідчить про відсутність системності в існуючій моделі регулювання та не відповідає ідеології та принципам регулювання діяльності на ринках природних монополій та суміжних ринках, що закріплені Законом України "Про природні монополії".

Крім того, недоліком такої системи регулювання ринків транспортних послуг є її внутрішня неузгодженість та певна невідповідність європейським стандартам.

Іншим альтернативним способом може бути відміна державного регулювання цін (тарифів) на послуги, що надаються суб'єктами господарювання, які здійснюють свою діяльність на ринку транспортних послуг. Проте регулювання діяльності підприємств транспорту, які здійснюють свою діяльність на ринку, що перебуває у стані природної монополії, є однією з важливих функцій держави в умовах ринкової економіки, оскільки діяльність підприємств транспорту має велике суспільне значення, від її результатів залежить як життєзабезпечення населення, так і ефективність функціонування підприємств, установ, організацій.

Відповідно до частини третьої статті 42 Конституції України держава забезпечує захист конкуренції підприємницької діяльності. Не допускається зловживання монопольним становищем на ринку, неправомірне обмеження конкуренції та недобросовісна конкуренція. Види і межі монополій визначаються законом.

Враховуючи вищевикладене, а також, те, що впровадження ринкових відносин в економіці України та подальший розвиток приватної власності потребують нових підходів до управління економікою з поступовою заміною прямого адміністративного втручання на становлення правових меж щодо здійснення економічної діяльності та рівня регулювання господарювання підприємств транспорту, а також адаптації законодавства України з питань державного регулювання діяльності підприємств транспорту до законодавства Європейського Союзу найбільш прийнятним способом досягнення поставленої мети є спосіб, запропонований проектом акта.

4. Опис механізмів і заходів, які забезпечать розв'язання визначеної проблеми шляхом прийняття запропонованого регуляторного акта

В результаті створення національної комісії, що здійснює державне регулювання діяльності суб'єктів природних монополій у сфері транспорту, здійснюватиметься регулювання діяльності суб'єктів природних монополій на ринках транспортних послуг та суміжних ринках, а також вирішуватимуться в межах компетенції спірні питання, що виникають між споживачами та суб'єктами господарювання, які здійснюють діяльність на ринках транспортних послуг.

Державне регулювання діяльності на ринках транспорту Комісія здійснюватиме шляхом:

збалансування інтересів суб'єктів господарювання, які здійснюють свою діяльність на ринку транспортних послуг, що перебуває у стані природної монополії та споживачів їх послуг;

забезпечення рівних можливостей доступу до послуг підприємств транспорту, які здійснюють свою діяльність на ринку, що перебуває у стані природної монополії;

запобігання монополізації та сприяння конкуренції на суміжних ринках;

формування цінової і тарифної політики на ринку транспортних послуг із застосуванням стимулюючих механізмів, контролю за ціноутворенням, недопущення перехресного субсидіювання.

5. Обґрунтування можливості досягнення встановлених цілей у разі прийняття запропонованого регуляторного акта та оцінка можливості впровадження та виконання вимог регуляторного акта

Вдосконалення регулювання діяльності на ринку транспортних послуг передбачає створення та функціонування окремої самостійної Комісії.

Статус національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері транспорту, як органу державної влади має забезпечувати її незалежність у прийнятті рішень. Реалізація цього принципу є основою для забезпечення ефективної конкуренції, прозорості та відсутності дискримінацій на ринку транспортних послуг. Тому національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері транспорту, повинна мати високий ступінь незалежності для здійснення справедливого, неупередженого, передбачуваного і деполітизованого регулювання.

Основним завданнями національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері транспорту буде здійснення державного регулювання діяльності на ринку транспортних послуг та суміжних ринках у частині:

збалансування інтересів суб'єктів господарювання, які здійснюють свою діяльність на ринку транспортних послуг, що перебуває у стані природної монополії, та споживачів їх послуг;

забезпечення незалежності регулювання;

захисту прав споживачів щодо одержання товарів та послуг належної якості за економічно обґрунтованими цінами і тарифами;

забезпечення прозорості та відкритості діяльності на ринку транспортних послуг;

формування цінової і тарифної політики ринку транспортних послуг;

стимулювання підвищення якості послуг, що надаються підприємствами галузі транспорту;

сприяння конкуренції на суміжних ринках.

Для виконання покладених на неї завдань національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері транспорту, має право видавати обов'язкові до виконання нормативно-правові акти в межах повноважень, визначених законодавством.

6. Визначення очікуваних результатів прийняття регуляторного акта

Прийняття проекту Закону має забезпечити підвищення ефективності державного регулювання діяльності підприємств транспорту, що здійснюють свою діяльність на ринках природних монополій та суміжних ринків, сприяти одержанню споживачами якісних послуг у необхідному обсязі за економічно обґрунтованими цінами тощо.

Об'єкт впливу

Витрати

Вигоди

Держава

Додаткових витрат не очікується

Отримує підвищення ефективності державного регулювання діяльності суб'єктів природних монополій та суміжних ринків за участю суб'єктів природних монополій у сфері транспорту

Громадяни

Витрат не зазнають

Отримують вигоди від одержання якісних послуг у необхідному обсязі за економічно обґрунтованими цінами

Суб'єкти господарювання

Витрат не зазнають

Забезпечення ефективного розвитку суб'єктів господарювання, які здійснюють діяльність на ринку транспорту. Забезпечення прозорості та відкритості діяльності на ринку транспортних послуг

Прийняття та впровадження проекту регуляторного акта не спричинить додаткових витрат з Державного бюджету України.

7. Обґрунтування запропонованого строку чинності регуляторного акта

Передбачається, що проект регуляторного акта набере чинності відповідно до законодавства. При цьому термін чинності проекту регуляторного акта необмежений. Зміна строку дії проекту акта можлива в разі зміни актів законодавства, що регулюють зазначені питання.

8. Визначення показників результативності регуляторного акта

Показники результативності проекту регуляторного акта полягають у такому:

балансі інтересів держави, споживачів та суб'єктів господарювання, надійному забезпеченні споживачів якісними товарами та послугами у необхідному обсязі та за економічно обґрунтованими цінами, а також забезпеченні ефективного розвитку суб'єктів господарювання, які здійснюють діяльність на ринку транспортних послуг та перебувають у стані природної монополії;

незалежності регулювання діяльності підприємств транспорту, що здійснюють свою діяльність на ринку природної монополії;

прозорості, гласності та передбачуваності процесу регулювання діяльності підприємств транспорту, що здійснюють свою діяльність на ринку природної монополії;

адресності регулювання, його спрямованості на вид діяльності;

колегіальності, незалежності та об'єктивності прийняття рішень.

Дія проекту акта не призведе до збільшення вартості робіт, послуг або збільшення тривалості їх виконання для суб'єктів господарювання та/або фізичних осіб, пов'язаними з виконанням вимог акта.

Рівень поінформованості суб'єктів господарювання і фізичних осіб високий. Одночасно проект Закону України "Про державне регулювання діяльності суб'єктів природних монополій у сфері транспорту" та відповідний аналіз регуляторного впливу до нього розміщено на офіційному сайті Міністерства інфраструктури України (http://www.mtu.gov.ua) у розділі "Регуляторна діяльність".

9. Визначення заходів, за допомогою яких буде здійснюватись відстеження результативності, а також терміни проведення аналізу результативності

Відстеження результативності акта буде здійснюватись Міністерством інфраструктури України (Департаментом економіки та фінансів).

Базове відстеження результативності регуляторного акта буде здійснено після набрання чинності актом на підставі аналізу затверджених нормативно-правових актів, але не пізніше дня, з якого починається проведення повторного відстеження результативності цього акта.

Повторне відстеження результативності регуляторного акта буде здійснено через рік з дня набрання ним чинності, але не пізніше двох років.

Періодичні відстеження результативності регуляторного акта будуть здійснюватися раз на кожні три роки, починаючи з дня закінчення заходів з повторного відстеження результативності цього акта.

 

Міністр інфраструктури України

В. Козак

 

* * *

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до проекту Закону України "Про державне регулювання у сфері транспорту"

1. Обґрунтування необхідності прийняття акта

Проект Закону України "Про державне регулювання діяльності у сфері транспорту" (далі - проект Закону) розроблено на виконання Національного плану дій на 2013 рік щодо впровадження Програми економічних реформ Президента України на 2010 - 2014 роки "Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава", затвердженого Указом Президента України від 12.03.2013 N 128, відповідно до Конституції України, Закону України "Про природні монополії", "Про ціни і ціноутворення".

Відповідно до абзацу першого частини першої статті 4 Закону України "Про природні монополії" (далі - Закон) встановлено, що регулювання діяльності суб'єктів природних монополій у сферах, визначених у статті 5 Закону, здійснюється національними комісіями регулювання природних монополій, які утворюються і функціонують відповідно до цього Закону.

Частиною першою статті 5 Закону до сфер діяльності суб'єктів природних монополій віднесено, зокрема, користування залізничними коліями, диспетчерськими службами, вокзалами та іншими об'єктами інфраструктури, що забезпечують рух залізничного транспорту загального користування, управління повітряним рухом, спеціалізовані послуги у річкових, морських портах, морських рибних портах та аеропортах відповідно до переліку, визначеного Кабінетом Міністрів України.

Крім того, статтею 6 Закону до суміжних ринків, що регулюються відповідно до цього Закону, належать внутрішні та міжнародні перевезення пасажирів та вантажів залізничним, повітряним, річковим та морським транспортом.

Утворення Національної комісії, що здійснює державне регулювання діяльності суб'єктів природних монополій у сфері транспорту, має стати вагомим важелем забезпечення підвищення ефективності державного регулювання діяльності на ринках природних монополій та суміжних ринках у галузі транспорту, зокрема з питань формування цінової (тарифної) політики.

Проектом Закону визначено правові, економічні та організаційні засади державного регулювання діяльності суб'єктів природних монополій та суміжних ринків за участю суб'єктів природних монополій у сфері транспорту України, принципи регулювання діяльності суб'єктів господарювання на ринках транспортних послуг, порядок утворення Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері транспорту, її функції, завдання та повноваження.

При цьому необхідно зазначити, що наділення Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері транспорту, повноваженнями у сфері ліцензування не відповідає прийнятій та реалізованій в Україні адміністративній реформі у сфері транспорту.

Також необхідно враховувати, що ліцензування нерозривно пов'язане із забезпеченням безпеки у певних видах господарської діяльності і отримання ліцензії є свідченням того, що конкретний суб'єкт господарювання здатний забезпечити не тільки якісне надання послуг (виконання робіт), але й гарантувати безпеку таких робіт та послуг для їх споживачів та суміжних учасників ринку. У зв'язку з цим збереження повноважень стосовно віднесення функцій щодо ліцензування певних видів господарської діяльності до компетенції органів державної влади, уповноважених здійснювати нагляд та контроль у відповідній сфері згідно з адміністративною реформою у сфері транспорту, в тому числі утворенням Укртрансінспекції та Укрморрічінспекції, є необхідною гарантією спроможності таких органів здійснювати належний вплив на суб'єкта господарювання, який припускається порушень вимог та правил безпеки та контроль аж до позбавлення ліцензії на здійснення певних видів діяльності.

Враховуючи вищевикладене, проектом Закону не передбачено наділення Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері транспорту, функціями щодо здійснення ліцензування діяльності суб'єктів природних монополій у сфері транспорту.

2. Мета і шляхи її досягнення

Метою цього проекту Закону є забезпечення ефективності функціонування ринків транспортних послуг на основі збалансування інтересів суспільства, суб'єктів природних монополій та споживачів транспортних послуг.

3. Правові аспекти

У цій сфері правового регулювання діють:

Конституція України;

Закон України "Про природні монополії";

Закон України "Про ціни і ціноутворення";

Закон України "Про захист економічної конкуренції";

Закон України "Про транспорт";

Закон України "Про залізничний транспорт";

Закон України "Про морські порти України";

Кодекс торговельного мореплавства України;

Повітряний кодекс України;

Указ Президента України від 12.03.2013 N 128 "Про Національний план дій на 2013 рік щодо впровадження Програми економічних реформ Президента України на 2010 - 2014 роки "Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава".

4. Фінансово-економічне обґрунтування

Фінансування діяльності Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері транспорту, здійснюватиметься за рахунок коштів Державного бюджету, обсяг якого буде визначено на етапі підготовки рішення щодо утворення Комісії та затвердження положення про неї, разом із вирішенням питання щодо чисельності працівників, розміщення та матеріально-технічного забезпечення апарату Комісії.

5. Позиція заінтересованих органів

Проект акта підлягає погодженню з Міністерством фінансів України, Міністерством економічного розвитку і торгівлі України, Антимонопольним комітетом України, Держпідприємництвом та отримання висновку Міністерства юстиції України.

6. Регіональний аспект

Проект акта не стосується питання розвитку адміністративно-територіальних одиниць України.

61. Запобігання дискримінації

Проект акта не містить положень, які містять ознаки дискримінації.

7. Запобігання корупції

Проект акта не встановлює правил і процедур, які можуть містити ризики вчинення корупційних правопорушень, та не потребує проведення громадської антикорупційної експертизи.

8. Громадське обговорення

Проект акта не потребує проведення консультацій з громадськістю.

9. Позиція соціальних партнерів

Проект акта не стосується соціально-трудової сфери.

10. Оцінка регуляторного впливу

В результаті створення національної комісії регулювання транспорту України (далі - Комісія) здійснюватиметься регулювання діяльності суб'єктів природних монополій на ринках транспортних послуг та суміжних ринках, а також вирішуватимуться в межах компетенції спірні питання, що виникають між споживачами та суб'єктами господарювання, які здійснюють діяльність на ринках транспортних послуг.

Державне регулювання діяльності на ринках транспорту Комісія здійснюватиме шляхом:

збалансування інтересів суб'єктів господарювання, які здійснюють свою діяльність на ринку транспортних послуг, що перебуває у стані природної монополії та споживачів їх послуг;

забезпечення рівних можливостей доступу до послуг підприємств транспорту, які здійснюють свою діяльність на ринку, що перебуває у стані природної монополії;

запобігання монополізації та сприяння конкуренції на суміжних ринках;

формування цінової і тарифної політики на ринку транспортних послуг із застосуванням стимулюючих механізмів, контролю за ціноутворенням, недопущення перехресного субсидіювання.

Проект акта є регуляторним актом. Проект акта та аналіз регуляторного впливу розміщено на офіційному сайті Міністерства інфраструктури (www.mtu.gov.ua).

11. Прогноз результатів

Прийняття проекту Закону має забезпечити підвищення ефективності державного регулювання діяльності суб'єктів природних монополій та суміжних ринків за участю суб'єктів природних монополій у сфері транспорту України, сприяти одержанню споживачами якісних послуг у необхідному обсязі за економічно обґрунтованими цінами тощо.

 

Міністр інфраструктури України

В. Козак

Опрос