Идет загрузка документа (283 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

Кодекс Украины о недрах (неофициальный текст)

Субъект законодательной инициативы
Проект, Неофициальный текст от 30.10.2013

КОДЕКС УКРАЇНИ ПРО НАДРА

Розділ I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Глава 1. Основні засади

Стаття 1. Визначення термінів

1. У цьому Кодексі терміни вживаються у такому значенні:

1) використання води для власних господарсько-побутових та виробничих потреб - використання підземних вод без мети її продажу, у тому числі шляхом виробництва фасованої питної води;

2) геологічна діяльність - виробнича, наукова та інша діяльність, пов'язана з геологічним вивченням надр;

3) геологічне вивчення надр - спеціальні роботи і дослідження, спрямовані на одержання інформації про надра з метою задоволення потреб суспільства;

4) геологічне середовище - частина земної кори (гірські породи, ґрунти, донні відкладення, підземні води тощо), яка взаємодіє з елементами ландшафту, атмосферою та поверхневими водами і може зазнавати впливу техногенної діяльності;

5) геологічна інформація - відомості геологічного, геофізичного, геохімічного, гідрогеологічного, інженерно-геологічного, геолого-економічного, технологічного, еколого-геологічного, фізико-географічного, геодезичного, геоастрономічного, аерокосмогеологічного, геоботанічного, петрографічного, палеонтологічного та іншого змісту, що характеризують геологічну будову надр, родовища корисних копалин, склад та властивості гірських порід, руд, мінералів, вуглеводнів, підземних вод, а також інші якісні та кількісні параметри, показники та ознаки надр;

6) корисні копалини - це природні мінеральні утворення органічного і неорганічного походження у надрах, на поверхні землі, у джерелах вод і газів, на дні водоймищ, а також техногенні мінеральні утворення в місцях накопичення відходів виробництва та втрат продуктів переробки мінеральної сировини, скупчення яких можуть бути використані для суспільного виробництва;

7) майно, пов'язане з використанням надр, - майно, яке необхідне для забезпечення закінченого циклу використання надр;

8) надра - це частина земної кори, що розташована нижче земної поверхні та дна водних об'єктів і простягається до глибин, доступних для геологічного вивчення та освоєння;

9) науковий полігон - території та об'єкти, які використовуються для вивчення геологічної будови, розроблення та впровадження новітніх методик і технологій та обладнання з метою поглибленого вивчення надр;

10) нетрадиційні вуглеводні - газ сланцевих товщ, газ (метан) вугільних родовищ, газ центрально-басейнового типу, нафта, конденсат або інша вуглеводнева сировина, яка залягає в нетрадиційних колекторах;

11) облаштування родовища - комплекс проектних, вишукувальних, будівельних і будівельно-монтажних робіт, які необхідно провести для введення нового родовища в промислову (дослідно-промислову) розробку, або нове будівництво, розширення, реконструкція і технічне переоснащення на діючих (облаштованих) родовищах;

12) обвалення - порушення цілісності гірничого масиву, що супроводжується вивалом його частини у гірничу виробку;

13) оціночна вартість права користування надрами - показник, що обчислюється як оподаткований прибуток господарської діяльності з користування надрами за інвестиційним проектом, складеним у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України;

14) первинна геологічна інформація - керн свердловин, проби нафти, газу, води, зразки кам'яного матеріалу, колекції різного призначення, дублікати проб, журнали польової документації та опробування, записи геофізичних спостережень, геодезичні координати пунктів спостережень, місць відбору проб і свердловин; журнали лабораторних досліджень зразків кам'яного матеріалу, проб ґрунту, природних рідин і газів; протоколи технологічних випробувань мінеральної сировини; інструментальні записи аналітичних і геофізичних досліджень;

15) порожнини надр - підземні порожнини у надрах, утворені внаслідок природних процесів або техногенної діяльності (печери, гірничі виробки);

16) природні порожнини - порожнечі в масиві гірських порід, що утворилися в результаті різних геологічних процесів (печери, карсти);

17) програма робіт на ділянці надр - проектний технологічний документ, в якому обґрунтовано раціональний, економічно виправданий комплекс технологічних і технічних рішень, необхідних для її освоєння;

18) ресурси корисних копалин - об'єм або кількість корисних копалин, оцінених у надрах;

19) родовища корисних копалин - це накопичення мінеральних речовин, які за кількістю, якістю та умовами залягання можуть бути предметом економічно-доцільної промислової розробки, запаси яких оцінені і мають промислове значення;

20) техногенні порожнини - гірничі виробки, що утворилися під час будівництва підземних споруд, розвідки та розробки родовищ корисних копалин;

21) техногенні родовища корисних копалин - місця накопичення відходів видобутку, збагачення та переробки мінеральної сировини, а також внаслідок втрат під час зберігання, транспортування та використання продуктів переробки мінеральної сировини, запаси яких оцінені і мають промислове значення;

22) технологічний проект (схема) розробки - проектний документ, що визначає попередню систему розробки родовища корисних копалин з використанням методів підвищення повноти вилучення корисних копалин;

23) узагальнена геологічна інформація - інформація, що створюється за результатами геологічного вивчення ділянки надр. До узагальненої геологічної інформації належать: звіти і карти геологічного змісту, паспорти родовищ і проявів корисних копалин, карти геологічної вивченості надр, протоколи затвердження виявлених запасів і ресурсів корисних копалин та кондицій на мінеральну сировину, цифрові карти, електронні архіви і бази даних.

Стаття 2. Державний фонд надр та державний фонд родовищ корисних копалин

1. Державний фонд надр включає ділянки надр, що використовуються, і ділянки надр, не залучені до використання, в тому числі континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони.

2. Усі родовища корисних копалин, у тому числі техногенні, із запасами, оціненими як промислові, становлять Державний фонд родовищ корисних копалин, а всі попередньо оцінені родовища корисних копалин - резерв цього фонду.

3. Державний фонд родовищ корисних копалин є частиною державного фонду надр.

4. Державний фонд родовищ корисних копалин та резерв цього фонду формуються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, разом з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду.

5. Державний фонд надр формується центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр.

Стаття 3. Види корисних копалин

1. Корисні копалини за їх значенням поділяються на корисні копалини загальнодержавного та місцевого значення.

2. Перелік корисних копалин загальнодержавного значення та корисних копалин місцевого значення (загальнопоширених) наведено у додатку до цього Кодексу.

Стаття 4. Законодавство України про надра

1. Законодавство України про надра ґрунтується на Конституції України та складається з цього Кодексу, Податкового і Земельного кодексів України, Законів України "Про охорону навколишнього природного середовища", "Про угоди про розподіл продукції", "Про охорону земель", інших нормативно-правових актів у сфері використання та охорони надр.

2. Регулювання відносин, що виникають з особливого характеру користування та охорони надр, здійснюється окремим законом з урахуванням положень цього Кодексу.

Глава 2. Державна політика у сфері використання та охорони надр

Стаття 5. Зміст державної політики у сфері використання та охорони надр

1. Державна політика у сфері використання та охорони надр спрямована на забезпечення державного регулювання у цій сфері, визначення режиму права власності та права користування ділянками надр, ведення обліку гірничих об'єктів, відтворення мінерально-сировинної бази, забезпечення раціонального використання корисних копалин, безпечного проведення гірничих робіт, збереження та охорони надр і навколишнього природного середовища.

Стаття 6. Принципи державної політики у сфері використання та охорони надр

1. Основними принципами державної політики у сфері використання та охорони надр є:

1) забезпечення раціонального і ефективного використання та охорони надр, науково обґрунтованого узгодження економічних та соціальних інтересів суспільства щодо використання надр з метою його сталого розвитку;

2) пріоритетність забезпечення безпеки життя і здоров'я людини (екологічної безпеки), захисту майна та навколишнього природного середовища під час проведення робіт, пов'язаних з використанням надр;

3) забезпечення захисту прав та інтересів усіх суб'єктів відносин, що виникають у зв'язку з геологічним вивченням, використанням та охороною надр;

4) визначення державних пріоритетів розвитку мінерально-сировинної бази;

5) сприяння розвитку конкурентних відносин у сфері діяльності з геологічного вивчення та використання надр;

6) створення рівних умов для користувачів надр незалежно від форми власності;

7) сприяння розвитку та вдосконаленню технологій видобутку нетрадиційних вуглеводнів та впровадженню інноваційних рішень у цій галузі.

Стаття 7. Повноваження органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим і органів місцевого самоврядування у сфері використання надр

1. Повноваження органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим і органів місцевого самоврядування у сфері використання надр визначаються Конституцією та законами України у сфері використання та охорони надр.

Глава 3. Державний облік надр

Стаття 8. Державний облік родовищ, запасів та проявів корисних копалин

1. Родовища, у тому числі техногенні, і прояви корисних копалин підлягають обліку в державному кадастрі родовищ і проявів корисних копалин та державному балансі запасів корисних копалин.

Стаття 9. Державний кадастр родовищ і проявів корисних копалин

1. До державного кадастру родовищ і проявів корисних копалин вноситься інформація про родовища корисних копалин, у тому числі техногенні, запаси і прояви корисних копалин, рудопрояви, точки мінералізації, перспективні ділянки, рекомендовані для геологічного вивчення, а також порожнини надр, які використовуються з господарською, науковою, освітньою та іншою метою.

2. Державний кадастр родовищ і проявів корисних копалин містить відомості про:

1) просторове місцезнаходження;

2) кількість і якість корисних копалин (основних та супутніх і таких, що спільно з ними залягають);

3) корисні компоненти, що містяться у корисних копалинах;

4) гірничотехнічні, гідрогеологічні, екологічні та інші умови видобування корисних копалин у межах ділянок надр, що надані у користування;

5) результати геологічного вивчення ділянки надр у формі висновків геолого-економічної оцінки запасів родовищ корисних копалин.

Стаття 10. Державний кадастр порожнин надр

1. Державний кадастр порожнин надр містить відомості про:

1) просторове місцезнаходження;

2) об'єм і форму (конфігурацію) порожнини;

3) можливості розміщення в порожнинах виробничих, господарських та інших об'єктів і речовин, здійснення технологічних та інших процесів;

4) здатність порожнини зберігати у часі початкову форму і об'єм;

5) екологічні, геологічні, гірничотехнічні, гідрогеологічні та інші умови експлуатації порожнин.

Стаття 11. Державний кадастр техногенних родовищ

1. До державного кадастру техногенних родовищ вноситься інформація про кожне техногенне родовище, запаси якого оцінено у встановленому законом порядку, згідно із затвердженою класифікацією техногенних родовищ.

2. Державний кадастр техногенних родовищ містить відомості про:

1) просторове місцезнаходження родовища;

2) обсяг (площу) родовища;

3) кількість і якість корисних копалин;

4) вміст корисних компонентів і характер їх розподілу (концентрації) у родовищі;

5) ступінь вивчення родовища і достовірності одержаних даних;

6) гірничотехнічні, гідрогеологічні, економічні та інші умови розробки родовища;

7) висновок геолого-економічної оцінки родовища.

Стаття 12. Ведення державних кадастрів надр

1. Ведення державного кадастру родовищ і проявів корисних копалин, державного кадастру техногенних родовищ здійснює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, а ведення державного кадастру порожнин надр - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду.

Порядок ведення державних кадастрів надр затверджується Кабінетом Міністрів України.

2. Відомості державного кадастру родовищ і проявів корисних копалин, державного кадастру техногенних родовищ в електронній формі підлягають розміщенню у режимі відкритого доступу на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, а державного кадастру порожнин надр - на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду.

Стаття 13. Державний баланс запасів корисних копалин

1. Державний баланс запасів корисних копалин містить відомості про кількість, якість та ступінь вивчення запасів корисних копалин щодо родовищ, які мають промислове значення, їх розміщення, рівень промислового освоєння, а також відомості про видобуток, втрати і забезпеченість суспільного виробництва розвіданими запасами корисних копалин.

2. Державний баланс запасів корисних копалин ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр.

Стаття 14. Державна експертиза та оцінка запасів корисних копалин

1. Державна експертиза запасів корисних копалин проводиться з метою державної оцінки запасів корисних копалин, що включає:

встановлення кондицій на мінеральну сировину, що становлять сукупність вимог до якості і кількості корисних копалин, гірничо-геологічних та інших умов розробки родовища;

визначення достовірності оцінених запасів корисних копалин і відповідності їх якісних показників запланованим напрямам використання та рівню підготовки до видобування корисних копалин в межах ділянки надр (промислового освоєння) на підставі єдиних науково-методичних критеріїв;

створення умов для найбільш повного, раціонального та комплексного використання запасів корисних копалин і дотримання вимог щодо охорони надр та навколишнього природного середовища;

визначення економічної ефективності виробничої діяльності гірничодобувних підприємств;

забезпечення дотримання єдиного підходу до визначення техніко-економічних та фінансових показників господарської діяльності, пов'язаної з видобуванням корисних копалин у межах конкретної ділянки надр;

використання оцінок техніко-економічних та фінансових показників господарської діяльності для цілей інвестиційного планування та оподаткування.

2. Об'єктами державної експертизи можуть бути:

матеріали початкової, попередньої або детальної геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин;

матеріали техніко-економічного обґрунтування кондицій на мінеральну сировину;

матеріали техніко-економічного обґрунтування коефіцієнтів видобутку нафти, газу та конденсату;

проекти промислового освоєння родовищ, реконструкції або ліквідації діючих гірничодобувних і збагачувальних підприємств;

матеріали техніко-економічного обґрунтування доцільності подальшої розвідки, розробки або списання з державного обліку запасів корисних копалин тощо.

3. Матеріали, що містять геолого-економічну оцінку запасів корисних копалин, можуть подаватися відповідно на первинну, повторну та додаткову експертизу.

Первинна експертиза проводиться на родовищах, підрахунок запасів корисних копалин яких вперше подано на затвердження.

Повторна експертиза проводиться на родовищах, запаси корисних копалин яких уже затверджувалися раніше, але в результаті подальших геологорозвідувальних робіт, експлуатації чи зміни вимог стандартів їх кількість істотно змінилася.

Додаткова експертиза проводиться у разі, коли визначаються додаткові напрями використання раніше затверджених запасів, встановлено додаткові запаси корисних копалин і компонентів або виявлено інші істотні для геолого-економічної оцінки родовища обставини.

4. Державна експертиза запасів корисних копалин проводиться Комісією по запасах корисних копалин (далі - Комісія) з дотриманням таких принципів:

наукова обґрунтованість, незалежність, об'єктивність і комплексність;

узгодження екологічних, економічних і соціальних інтересів суспільства;

узгодження довгострокових державних перспектив у збереженні запасів корисних копалин з інтересами користувачів надр;

виконання вимог актів законодавства.

5. Комісія є юридичною особою публічного права, яка діє при центральному органі виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, і провадить науково-технічну діяльність, пов'язану з проведенням на замовлення користувачів надр або за дорученням відповідних центральних органів виконавчої влади державну експертизу геологічних матеріалів з вивчення і використання надр та оцінки запасів корисних копалин.

6. Комісія складається з експертів, які є висококваліфікованими спеціалістами з розвідки, видобутку, переробки корисних копалин та економіки мінеральної сировини і залучаються до роботи в Комісії на договірних засадах.

На експертів Комісії покладається:

проведення дослідження, перевірки і аналізу (експертизи) поданих матеріалів геолого-економічної оцінки родовищ корисних копалин, підготовки висновків стосовно повноти та якості виконаних геологорозвідувальних робіт, встановлення достовірності запасів корисних копалин і підготовленості їх до найповнішого, економічно раціонального і комплексного використання, відповідності кондицій для підрахунку запасів корисних копалин геологічним умовам родовища, відповідності запланованих чи застосовуваних способів видобутку та переробки, а також напрямів використання корисних копалин вимогам законів та інших нормативно-правових актів з природокористування;

визначення (проведення оцінки) кількості та якості запасів корисних копалин, гірничо-геологічних, гідрогеологічних та інших умов їх залягання, технологічної схеми промислової розробки, техніко-економічних показників виробничого процесу та фінансових результатів реалізації товарної продукції гірничого виробництва.

7. Результатом проведення експертизи є висновок.

8. Випадки необхідності проведення моніторингу та наукового супроводження особливих умов користування надрами визначаються Комісією.

9. Положення про Комісію по запасах корисних копалин затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр.

Стаття 15. Списання запасів корисних копалин

1. Видобуті корисні копалини, запаси корисних копалин, які втратили промислове значення, а також втрачені у процесі видобування або не підтверджені під час наступних геологорозвідувальних робіт чи розробки родовища, підлягають списанню з обліку гірничодобувного підприємства в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

2. Результати списання з обліку запасів корисних копалин обліковуються у Державному інформаційному геологічному фонді України.

Стаття 16. Державний облік ділянок надр, наданих у користування для цілей, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин

1. Ділянки надр, надані для будівництва та експлуатації підземних споруд і для інших цілей, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, підлягають державному обліку центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду.

Розділ II
ПРАВА НА НАДРА

Глава 4. Право власності на надра

Стаття 17. Надра як об'єкт права власності Українського народу

1. Надра в межах території України, її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктом права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади, органи влади Автономної Республіки Крим на умовах та у порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами.

Стаття 18. Право власності на корисні копалини, які вилучено з надр

1. Корисні копалини, які видобуто користувачем надр на підставі договору про використання надр, є його власністю, якщо інше не передбачено законом або договором.

2. Право власності на корисні копалини, які вилучені під час реалізації угод про розподіл продукції відповідно до Закону України "Про угоди про розподіл продукції", визначаються угодою про розподіл продукції.

Стаття 19. Право власності на геологічну інформацію про надра

1. Зібрана первинна та узагальнена геологічна інформація незалежно від права власності на них є національним надбанням.

2. Первинна та узагальнена геологічна інформація про надра, що отримана та оброблена за рахунок коштів користувача надр, належить йому на праві власності.

3. Первинна та узагальнена геологічна інформація, отримана користувачем надр у результаті геологічного вивчення за кошти місцевого або державного бюджету, є комунальною або державною власністю, а за рахунок коштів бюджету Автономної Республіки Крим є майном, що належить Автономній Республіці Крим.

4. Узагальнена геологічна інформація про надра, що отримана за кошти місцевого, державного бюджету, зберігається у Державному інформаційному геологічному фонді України.

5. Узагальнена геологічна інформація про надра, що створена за рахунок коштів користувача надр, передається до Державного інформаційного геологічного фонду України на зберігання і надається на умовах, визначених договором про зберігання геологічної інформації.

6. Користувачем надр незалежно від джерел фінансування робіт, спрямованих на отримання геологічної інформації (під час геологічного вивчення), з керну бурових свердловин, інших гірничих виробок створюється колекція типових зразків усіх різновидностей гірських порід, мінеральних утворень, руд, корисних копалин (вода, нафта, конденсат, вугілля, неметали тощо) і передається на зберігання до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр.

7. Порядок розпорядження геологічною інформацією про надра визначається Кабінетом Міністрів України.

Стаття 20. Право власності на споруди та інше майно, пов'язане з використанням надр

1. Споруди та інше майно, пов'язане з використанням надр, може перебувати у власності користувача надр або будь-якої іншої особи.

2. Право власності на споруди та інше майно, пов'язане з використанням надр, набувається і реалізується відповідно до цивільного законодавства.

2. Відокремлення споруд та іншого майна, пов'язаного з використанням надр, що може завдати значної шкоди надрам (гірничі виробки, свердловини, елементи їх кріплення і обсадки, стовбури, під'їзні шляхи, маркшейдерські знаки тощо), забороняється.

Глава 5. Право користування надрами

Стаття 21. Надра як об'єкт права користування

1. Об'єктом права користування надрами є ділянка надр, яка надається користувачу надр для провадження конкретного виду діяльності на встановлений строк використання, передбаченого цим Кодексом.

Просторові межі ділянки надр для видобування корисних копалин визначаються контуром родовища, а для геологічного вивчення ділянок надр - контуром обґрунтованої пошукової площі, але не більше:

1) 100 кв. кілометрів - у разі пошуків родовищ твердих копалин;

2) 1000 кв. кілометрів - у разі пошуків родовищ вуглеводнів на суші;

3) 2000 кв. кілометрів - у разі пошуків родовищ вуглеводнів на континентальному шельфі та у межах виключної (морської) економічної зони України.

Розміри просторових меж, зазначені у цій статті, не поширюються на випадки геологічного вивчення або видобування нетрадиційних вуглеводнів.

Стаття 22. Види користування надрами

1. Користування надрами здійснюється шляхом:

1) геологічного вивчення ділянок надр;

2) геологічного вивчення ділянок надр, у тому числі дослідно-промислової розробки запасів корисних копалин загальнодержавного значення;

3) геологічного вивчення нафтогазоносних надр, у тому числі дослідно-промислової розробки, з подальшим видобуванням запасів нафти та газу (промисловою розробкою родовищ);

4) видобування корисних копалин;

5) використання ділянок надр, що не пов'язане з видобуванням корисних копалин, у тому числі під час будівництва та експлуатації підземних споруд для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва, скидання стічних вод;

6) створення геологічних територій та об'єктів, що мають важливе наукове, культурне, санітарно-оздоровче значення (наукові полігони, геологічні заповідники, заказники, пам'ятки природи, лікувальні, оздоровчі заклади).

Стаття 23. Строки користування надрами

1. Користування ділянкою надр здійснюється у такі строки:

1) п'ять років - на геологічне вивчення родовищ корисних копалин і геологічне вивчення, в тому числі дослідно-промислову розробку родовищ корисних копалин загальнодержавного значення;

2) десять років - на геологічне вивчення нафтогазоносних надр, у тому числі дослідно-промислову розробку, в межах континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони України;

3) двадцять років - на будівництво та експлуатацію підземних споруд, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин;

4) двадцять років - на видобування корисних копалин;

5) двадцять п'ять років - на геологічне вивчення нафтогазоносних надр, у тому числі дослідно-промислову розробку, з подальшим видобуванням нафти та газу (промисловою розробкою родовищ) на суші;

6) тридцять років - на видобування нафти і газу в межах континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони України;

7) сорок років - на геологічне вивчення нафтогазоносних надр, у тому числі дослідно-промислову розробку родовищ, з подальшим видобуванням нафти та газу (промисловою розробкою родовищ) на континентальному шельфі та в межах виключної (морської) економічної зони України;

8) п'ятдесят років - на будівництво та експлуатацію підземних сховищ нафти чи газу.

2. Строк користування ділянкою надр обчислюється від дня укладення договору про використання надр, якщо в ньому не передбачено інше, і може бути продовжений органом, з яким укладено договір.

3. Договір про створення геологічних територій та об'єктів, що мають важливе наукове, культурне, санітарно-оздоровче значення (наукові полігони, геологічні заповідники, заказники, пам'ятки природи, лікувальні, оздоровчі заклади), не обмежується строком дії.

Стаття 24. Плата за користування надрами

1. Користування надрами є платним.

Плата справляється за користування надрами, що здійснюється в межах території України, її континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони.

2. Розмір плати за користування надрами встановлюється Податковим кодексом України.

Стаття 25. Користувачі надр

1. Користувачами надр можуть бути суб'єкти господарювання, у тому числі громадяни України, іноземці та особи без громадянства, зареєстровані відповідно до закону як підприємці, та іноземні юридичні особи.

Стаття 26. Права користувачів надр

1. Користувачі надр мають право:

1) здійснювати геологічне вивчення ділянки надр, у тому числі дослідно-промислову розробку корисних копалин, видобування корисних копалин на умовах, що визначені відповідним договором про використання надр, а також вчиняти будь-які дії, необхідні для реалізації зазначених прав;

2) власності на корисні копалини, видобуті в межах ділянки надр відповідно до договору про використання надр, та право розпоряджатись ними;

3) розпоряджатися відходами, у тому числі тими, що отримані в результаті первинної переробки корисних копалин, якщо інше не обумовлено у договорі про використання надр;

4) проводити без укладення додаткового договору про використання надр їх геологічне вивчення у межах наданої у встановленому порядку ділянки надр;

5) на укладення договору про використання надр без проведення конкурсу для видобування корисних копалин, якщо заявник за власні кошти здійснив геологічне вивчення ділянки надр, підрахунок запасів корисних копалин та затвердив їх у встановленому законодавством порядку;

6) на першочергове продовження строку користування ділянкою надр;

7) відчужувати право користування надрами іншим особам, у тому числі вносити його до статутного капіталу суб'єктів господарювання, вносити як вклад у спільну діяльність, а також передавати в іпотеку.

Стаття 27. Обов'язки користувачів надр

1. Користувачі надр зобов'язані:

1) забезпечувати повноту геологічного вивчення, раціональне, комплексне використання та охорону надр;

2) запобігати наднормативним втратам і збідненню корисних копалин та вибірковій розробці родовищ корисних копалин;

3) виконувати умови, передбачені договором про використання надр;

4) здійснювати кваліфіковане геолого-маркшейдерське забезпечення гірничих робіт;

5) здійснювати консервацію та ліквідацію гірничодобувних об'єктів у випадках, передбачених цим Кодексом;

6) передавати узагальнену геологічну інформацію до Державного інформаційного геологічного фонду України;

7) передавати колекцію зразків з керну бурових свердловин та інших гірничих виробок до центрального органу виконавчого влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр;

8) забезпечувати безпеку людей, майна та навколишнього природного середовища;

9) здійснювати заходи з приведення земельних ділянок, що порушені під час користування надрами, у придатний для їх подальшого використання за призначенням стан згідно з проектом рекультивації земель;

10) своєчасно та у повному обсязі вносити платежі за користування надрами;

11) узгоджувати забудову площ залягання корисних копалин у межах наданого їм гірничого відводу у випадках, передбачених цим Кодексом;

12) виконувати технічні вимоги затвердженого технологічного проекту розробки родовища, іншого виду використання надр, комплексного проекту облаштування ділянки надр;

13) складати звіти про геологічне вивчення ділянок надр та проводити їх державну експертизу в строк, передбачений договором про використання надр;

14) у випадках, визначених Комісією, проводити моніторинг та наукове супроводження особливих умов користування надрами, передбачених договором про використання надр, що здійснюються спеціалізованими геологічними підприємствами, установами та організаціями, акредитованими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Стаття 28. Захист прав користувачів надр

1. Права користувачів надр охороняються законом і можуть бути обмежені або припинені лише у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами України.

2. Збитки, завдані внаслідок порушення прав користувачів надр, підлягають відшкодуванню в повному обсязі.

Стаття 29. Забезпечення відповідальності користувача надр

1. Цивільна відповідальність користувача надр, в тому числі за шкоду, заподіяну життю або здоров'ю людини, навколишньому природному середовищу, підлягає обов'язковому страхуванню.

2. Відповідальність за дотримання вимог законодавства про надра на відповідній ділянці надр несе користувач надр протягом строку дії договору про використання надр. У разі відчуження права користування надрами іншій особі попередній користувач надр зобов'язаний забезпечувати дотримання вимог законодавства про надра на відповідній ділянці надр до моменту заміни сторони договору про використання надр.

Стаття 30. Право власників і користувачів земельних ділянок на користування ділянками надр

1. Власники і користувачі земельних ділянок у межах наданих їм на праві власності або користування земельних ділянок без укладення договорів про використання надр мають право:

1) видобувати для своїх господарських і побутових потреб корисні копалини місцевого значення (загальнопоширені), торф загальною глибиною розробки 2 метри від природної поверхні землі;

2) видобувати підземну воду для власних господарсько-побутових та виробничих потреб, нецентралізованого та централізованого (крім виробництва фасованої питної води) господарсько-питного водопостачання за умови, якщо фактичне використання підземних вод з водозаборів не перевищує 300 куб. метрів на добу.

2. Власники і користувачі земельних ділянок можуть бути позбавлені в судовому порядку права на видобування корисних копалин місцевого значення, торфу та підземних вод чи права користування надрами для господарських потреб у разі порушення ними порядку та умов користування надрами, передбачених цим Кодексом, в межах наданих їм у власність або у користування земельних ділянок.

Глава 6. Засади набуття права користування надрами

Стаття 31. Набуття права користування надрами

1. Особа набуває права користування надрами за результатами проведення або без проведення конкурсу.

2. Набуття права користування надрами може здійснюватися також на підставі цивільного договору або з інших підстав, визначених цим Кодексом.

3. Особа вважається такою, що набула права користування надрами, з моменту укладення договору про використання надр.

Стаття 32. Право користування надрами як об'єкт майнового права

1. Право користування надрами як об'єкт майнового права може набуватися у разі:

1) відчуження права користування надрами частково або повністю на підставі цивільного договору;

2) передачі права на користування надрами в статутний капітал іншої юридичної особи;

3) відчуження права користування надрами у процесі приватизації цілісних майнових комплексів державних підприємств, які володіють правом користування надрами;

4) звернення стягнення на право користування надрами.

Глава 7. Конкурсний порядок набуття права користування надрами

Стаття 33. Організація проведення конкурсу з надання права користування надрами

1. Організація проведення конкурсу з надання права користування надрами (далі - конкурс) покладається на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, у разі надання права користування корисними копалинами загальнодержавного та місцевого значення, Раду міністрів Автономної Республіки Крим - у разі геологічного вивчення або видобування корисних копалин місцевого значення на території Автономної Республіки Крим.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, Рада міністрів Автономної Республіки Крим щодо геологічного вивчення або видобування корисних копалин місцевого значення на території Автономної Республіки Крим:

1) утворює конкурсну комісію;

2) приймає рішення про проведення конкурсу і забезпечує його проведення;

3) визначає умови проведення конкурсу;

4) укладає з переможцем конкурсу договори про використання надр.

Стаття 34. Склад конкурсної комісії

1. До складу конкурсної комісії, утвореної центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, входять представники від центральних органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування за місцем розташування ділянки надр.

Персональний склад цієї конкурсної комісії затверджується центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр.

2. До складу конкурсної комісії, утвореної Радою міністрів Автономної Республіки Крим, входять представники Ради міністрів Автономної Республіки Крим, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, та органів місцевого самоврядування за місцем розташування ділянки надр.

Персональний склад цієї конкурсної комісії затверджується Радою міністрів Автономної Республіки Крим.

Стаття 35. Організація роботи та засідання конкурсної комісії

1. Конкурсна комісія обирає із свого складу відкритим голосуванням голову конкурсної комісії, одного заступника голови, секретаря конкурсної комісії.

2. Голова конкурсної комісії організовує роботу комісії, визначає обов'язки заступника, веде засідання конкурсної комісії. Обов'язки голови конкурсної комісії в разі його відсутності виконує заступник голови конкурсної комісії.

3. Організація роботи конкурсної комісії здійснюється відповідно до Положення про неї, що затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища.

4. Організація роботи конкурсної комісії, утвореної Радою міністрів Автономної Республіки Крим, здійснюється відповідно до положення про неї, що затверджується Радою міністрів Автономної Республіки Крим.

Стаття 36. Формування та погодження переліку ділянок надр

1. Перелік ділянок надр, які виставляються на конкурс, формується центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, а на території Автономної Республіки Крим - Радою міністрів Автономної Республіки Крим щодо геологічного вивчення або видобування корисних копалин місцевого значення, у тому числі на підставі пропозицій органів місцевого самоврядування або суб'єктів господарювання.

2. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, погоджує переліки ділянок надр з:

1) Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними державними адміністраціями - на користування надрами, що містять корисні копалини загальнодержавного значення;

2) районними державними адміністраціями - на користування надрами, що містять корисні копалини місцевого значення;

3) центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, - щодо всіх видів використання надр.

3. Питання погодження включення ділянки надр до переліку розглядається у місячний строк. У разі коли органами виконавчої влади не надіслано у місячний строк рішення про погодження включення ділянки надр до переліку або про вмотивовану відмову у погодженні включення ділянки надр до переліку, зазначена ділянка надр включається до переліку.

4. Підставою для відмови у включенні ділянок надр до переліку може бути лише неможливість провадження на них господарської діяльності, пов'язаної з використанням надр, відповідно до договору про використання надр.

5. Відмова у погодженні включення ділянки надр до переліку може бути оскаржена у судовому порядку.

6. Ділянки надр, які запропоновані органами місцевого самоврядування або суб'єктами господарювання повинні бути виставлені на Конкурс не пізніше 90 днів від дня звернення цих суб'єктів до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр або Ради міністрів Автономної Республіки Крим щодо геологічного вивчення або видобування корисних копалин місцевого значення на території Автономної Республіки Крим з пропозицією про включення таких ділянок до переліку, за умови їх погодження органами, визначеними частиною другою цієї статті.

Стаття 37. Затвердження переліку ділянок надр

1. Перелік ділянок надр, що повинні бути надані у користування, затверджується центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, а на території Автономної Республіки Крим - Радою міністрів Автономної Республіки Крим щодо геологічного вивчення або видобування корисних копалин місцевого значення на території Автономної Республіки Крим.

Стаття 38. Резервування земельних ділянок, необхідних для використання ділянок надр

1. Земельні ділянки, необхідні для використання ділянок надр, що виставляються на конкурс, підлягають резервуванню.

2. З цією метою центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, разом з Радою міністрів Автономної Республіки Крим та відповідними органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 Земельного кодексу України, передають у власність або користування такі земельні ділянки, до початку проведення Конкурсу складають та затверджують перелік таких земельних ділянок із визначенням їх розміру.

3. Вилучення і надання земельних ділянок, необхідних для використання ділянок надр, що виставляються на конкурс, до його проведення забороняється.

Стаття 39. Загальні умови проведення конкурсу

1. Конкурс проводиться за умови участі в ньому не менш одного зареєстрованого учасника.

2. Конкурс вважається таким, що відбувся, якщо на конкурс подано заявку/заявки претендентом/претендентами та оголошено переможця конкурсу.

3. Конкурс проводиться за рахунок коштів учасників, кожен з яких сплачує внесок за участь у конкурсі. Кошти, що сплачуються претендентами за участь у конкурсі, використовуються на покриття витрат з його підготовки та проведення.

Стаття 40. Оголошення про проведення конкурсу

1. Інформація про проведення конкурсу і про умови його проведення публікується не пізніше ніж за два місяці до дня проведення конкурсу в офіційних друкованих виданнях та розміщується на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, Ради міністрів Автономної Республіки Крим щодо геологічного вивчення або видобування корисних копалин місцевого значення на території Автономної Республіки Крим.

2. В оголошенні про проведення конкурсу зазначається:

1) назва та місцезнаходження ділянок надр, щодо яких оголошується конкурс;

2) вид корисних копалин (у разі видобування - категорія та розмір запасів корисних копалин, а також дата проведення їх державної експертизи);

3) вид та строк використання надр;

4) інформація про ділянку надр, щодо якої оголошується конкурс, у тому числі картографічні матеріали, фотографічні зображення тощо;

5) текст рішення про проведення конкурсу;

6) текст проекту договору, що укладатиметься за результатами проведення конкурсу, із зазначенням умов, щодо яких учасники конкурсу мають можливість подавати свої пропозиції у конкурсних заявках;

7) спосіб подання заявок на участь у конкурсі;

8) час і місце розкриття конвертів із конкурсними заявками;

9) географічні координати ділянки надр, а також обмеження щодо глибини використання надр;

10) мінімальний розмір збору за укладення договору про використання надр;

11) вартість геологічних даних (в разі наявності) і реквізити рахунка для перерахування зазначеного збору;

12) розмір внеску за участь у конкурсі і реквізити рахунка для його перерахування;

13) дата, час і місце проведення конкурсу;

14) граничний строк та спосіб подання заявок на участь у конкурсі;

15) адреса, за якою приймаються конкурсні заявки і надається інформація про умови проведення конкурсу;

16) інформація про засоби зв'язку для отримання додаткової інформації про проведення конкурсу.

Після публікації оголошення про проведення конкурсу зміна умов конкурсу забороняється.

3. У разі розміщення оголошення на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, Ради міністрів Автономної Республіки Крим надає всім заінтересованим особам можливість пошуку інформації за датою розміщення оголошення, датою проведення конкурсу, місцем його проведення, видом використання надр. Інформація повинна бути доступна на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, Ради міністрів Автономної Республіки Крим протягом десяти років з дня визначення переможця конкурсу.

Стаття 41. Подання конкурсних заявок

1. Строк для подання конкурсних заявок становить не менш як один місяць.

2. Для участі в Конкурсі особа подає у запечатаному конверті конкурсну заявку за адресою, наведеною в оголошенні про проведення конкурсу, який містить такі документи:

1) два примірники конкурсної заявки із зазначенням назви і місцезнаходження ділянки надр та виду корисних копалин, відомостей про претендента (найменування юридичної особи, прізвище, ім'я та по-батькові фізичної особи - підприємця), адреси, інформації про засоби зв'язку, прізвища, імені, по батькові та посади керівника (для юридичної особи);

2) документ, що підтверджує реєстрацію юридичної особи в країні її місцезнаходження, зокрема витяг із торговельного, банківського або судового реєстру (для іноземних юридичних осіб);

3) ксерокопії установчих документів (для юридичних осіб);

4) копія паспорта та документа, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (для фізичних осіб - підприємців);

5) документ, що підтверджує повноваження осіб, які представлятимуть інтереси учасників під час проведення конкурсу;

6) інформацію про підприємницьку діяльність щодо використання надр за останні три роки, включаючи назви та місцезнаходження ділянок надр, перелік видів робіт та їх результати (за її наявності);

7) відомості про участь у попередніх конкурсах (за їх наявності);

8) документи, що підтверджують сплату внеску за участь у конкурсі;

9) два примірники підписаного учасником конкурсу проекту договору про використання надр із запропонованими змінами, що стосуються умов користування надрами, який повинен містити:

зобов'язання користувача надр забезпечити мінімальні техніко-технологічні вимоги з метою забезпечення ефективного використання надр, забезпечення екологічної безпеки з урахуванням специфіки вивчення та розробки певної ділянки надр;

пропозицію щодо умов договору про використання ділянки надр, виставленої на конкурс, з урахуванням критеріїв, передбачених частиною другою статті 44 цього Кодексу.

Забороняється вимагати від особи відомості або документи, що не передбачені цим Кодексом.

3. Подання особою конкурсної заявки підтверджує її згоду з умовами проведення конкурсу.

4. Інформація про претендентів, які братимуть участь у конкурсі, розміщується на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, Ради міністрів Автономної Республіки Крим щодо геологічного вивчення або видобування корисних копалин місцевого значення на території Автономної Республіки Крим не пізніше наступного дня після прийняття відповідного рішення конкурсною комісією.

Стаття 42. Строк проведення конкурсу

1. Строк проведення конкурсу не повинен перевищувати одного місяця від дати закінчення строку подання заяв.

Стаття 43. Підстави і наслідки відхилення конкурсної заявки

1. За рішенням конкурсної комісії конкурсна заявка підлягає відхиленню у разі:

1) виявлення в документах недостовірних відомостей;

2) застосування до юридичної особи ліквідаційної процедури або винесення судом рішення про визнання її банкрутом.

2. Особі, конкурсна заявка якої відхилена, сума внеску за участь у конкурсі не повертається.

Стаття 44. Визначення переможця конкурсу

1. Розкриття конвертів із конкурсними заявками здійснюється публічно. Учасники конкурсу мають право вимагати оголошення змісту конкурсних заявок повністю чи у певній частині.

2. Переможцем конкурсу визнається особа, яка з дотриманням умов його оголошення запропонувала найкращі умови договору про використання ділянки надр, виставленої на конкурс, з урахуванням таких критеріїв:

1) розмір збору за укладення договору про користування надрами;

2) розмір запропонованих видатків на соціально-економічний розвиток території за місцезнаходженням ділянки надр, щодо якої проводиться конкурс;

3) програма робіт на ділянці надр забезпечує найбільш раціональні умови використання корисних копалин;

4) повнота та ефективність плану заходів щодо зменшення негативного впливу діяльності з використання надр на стан здоров'я (захворюваності) людей та навколишнє природне середовище;

5) технологічні рішення ведення робіт є найефективнішими;

6) забезпечуються оптимальні заходи з охорони навколишнього природного середовища;

7) фінансова забезпеченість для виконання програми робіт та досвід господарської діяльності у сфері надрокористування.

Під час визначення переможця питома вага розміру збору за укладення договору про використання надр повинна становити 50 відсотків сумарної кількості балів, програма робіт - 30, розмір запропонованих видатків на соціально-економічний розвиток - 15, інші критерії у сумі - 5 відсотків.

3. Строк підбиття підсумків конкурсу не повинен перевищувати один місяць з дати закінчення строку подання конкурсних заявок. У виняткових випадках, пов'язаних з опрацюванням десяти та більше конкурсних пропозицій, строк для підбиття підсумків конкурсу може бути продовжено за рішенням конкурсної комісії, але не більше ніж на 15 днів.

4. За результатами проведення конкурсу конкурсна комісія складає протокол щодо визначення переможця конкурсу, відхилення всіх конкурсних пропозицій без визначення переможця або оголошення конкурсу таким, що не відбувся, який підписується всіма членами конкурсної комісії у день оголошення переможця Конкурсу або визнання конкурсу таким, що не відбувся, у трьох примірниках і подає їх на затвердження центральному органові виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, Раді міністрів Автономної Республіки Крим відповідно.

У такому протоколі зазначаються:

1) умови конкурсу;

2) відомості про учасників конкурсу;

3) обґрунтування вибору переможця конкурсу або відхилення всіх конкурсних заявок;

4) переможець конкурсу або відомості про причини визнання конкурсу таким, що не відбувся;

5) відомості про прийняття рішення про встановлення строку для подання нових конкурсних заявок або відомості про те, що таке рішення не приймалося;

6) адреса офіційного веб-сайта, на якому розміщено відомості про проведення конкурсу.

5. Розгляд і затвердження примірників протоколу щодо визначення переможця конкурсу здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр протягом доби після одержання матеріалів, а Радою міністрів Автономної Республіки Крим протягом семи днів після одержання матеріалів.

6. У разі відмови центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, Ради міністрів Автономної Республіки Крим від затвердження результатів конкурсу у відповідному рішенні обґрунтовуються причини такої відмови.

7. Протокол засідання конкурсної комісії щодо визначення переможця конкурсу оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, Ради міністрів Автономної Республіки Крим щодо геологічного вивчення або видобування корисних копалин місцевого значення на території Автономної Республіки Крим не пізніше ніж через три дні після затвердження такого протоколу.

8. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, Рада міністрів Автономної Республіки Крим в одноденний строк після затвердження протоколу засідання конкурсної комісії надсилає рекомендованим листом один його примірник переможцю конкурсу;

9. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, Рада міністрів Автономної Республіки Крим надсилає у п'ятиденний строк з дня прийняття рішення про затвердження результатів конкурсу відповідне письмове повідомлення учасникам конкурсу.

10. Кожному учасникові конкурсу в день звернення видається копія протоколу засідання конкурсної комісії щодо визначення переможця конкурсу.

Стаття 45. Вчинення дій переможцем конкурсу

1. Переможець конкурсу:

1) в обумовлений організатором конкурсу строк підписує разом з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, або Ради міністрів Автономної Республіки Крим - щодо геологічного вивчення або видобування корисних копалин місцевого значення на території Автономної Республіки Крим два оригінальних примірники договору про використання надр, що підлягають реєстрації в установленому порядку.

Після підписання та реєстрації, але не пізніше ніж протягом десяти днів з моменту оголошення конкурсною комісією результатів конкурсу один оригінальний примірник договору про використання надр надсилається переможцю конкурсу;

2) протягом 45 календарних днів після укладення договору про використання надр зобов'язаний оплатити до:

Державного бюджету України, а щодо геологічного вивчення або видобування корисних копалин місцевого значення на території Автономної Республіки Крим - до бюджету Автономної Республіки Крим, збір за укладення договору про використання надр;

відповідного місцевого бюджету видатки на соціально-економічний розвиток території за місцезнаходженням ділянки надр згідно з умовами, визначеними договором на користування надрами.

2. У разі невнесення особою протягом установлених строків належних до сплати платежів та ненадання письмових пояснень договір про використання надр вважається розірваним. У такому разі внесок за участь у конкурсі його переможцю не повертається.

3. Документи, подані особами для участі в конкурсі, не повертаються.

Стаття 46. Визначення розміру збору за укладення договору про використання надр і внеску за участь у конкурсі

1. Мінімальний (початковий) розмір збору за укладення договору про використання надр визначається окремо для кожного укладеного договору про використання надр у таких розмірах:

1) для договорів на проведення геологічного вивчення ділянок надр та геологічного вивчення ділянок надр з дослідно-промисловою розробкою корисних копалин:

для нафтогазоносних надр - одну мінімальну заробітну плату, розмір якої встановлюється щороку законом про Державний бюджет України на поточний рік, що чинний на дату публікації умов конкурсу, за 1 кв. кілометр площі, що є предметом договору про використання надр;

для інших корисних копалин - 0,02 відсотка сумарної вартості товарної продукції за весь період експлуатації родовища;

2) для договорів про проведення видобутку та договорів про проведення геологічного вивчення ділянок надр з дослідно-промисловою розробкою запасів корисних копалин з подальшим або одночасним їх видобуванням (промисловою розробкою родовищ):

для нафтогазоносних надр (за умови незатверджених запасів) - 0,45; 0,3; 0,2 відсотка сумарної вартості перспективних та прогнозних ресурсів вуглеводневої сировини категорії С3 та Д1 і Д2 відповідно, яка залягає в традиційних колекторах, та 0,01 відсотка сумарної вартості перспективних та прогнозних ресурсів вуглеводневої сировини категорії С3 та Д1 і Д2, яка залягає в нетрадиційних колекторах;

для нафтогазоносних надр (за умови затверджених запасів) - відповідно до Методики визначення мінімального (початкового) розміру збору за укладення договору про використання надр, затвердженої Кабінетом Міністрів України, але не менше 500 мінімальних заробітних плат, розмір яких встановлюється щороку законом про Державний бюджет України на поточний рік, що чинний на дату публікації умов конкурсу;

для інших корисних копалин (за умови незатверджених запасів) - 0,2 відсотка сумарної вартості товарної продукції за весь строк експлуатації родовища;

для інших корисних копалин (за умови затверджених запасів) - відповідно до Методики визначення мінімального (початкового) розміру збору за укладення договору про використання надр, затвердженої Кабінетом Міністрів України, але не менше 2 відсотків сумарного чистого прибутку за період дії затверджених кондицій на мінеральну сировину;

3) для договорів про використання ділянок надр, що не пов'язане з видобуванням корисних копалин, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва, скидання стічних вод - 300 мінімальних заробітних плат, розмір яких встановлюється законом про Державний бюджет України на поточний рік, що чинний на дату публікації умов конкурсу;

4) для договорів про використання ділянок надр для будівництва та експлуатації підземних споруд, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів - 500 мінімальних заробітних плат, розмір яких встановлюється законом про Державний бюджет України на поточний рік, що чинний на дату публікації умов конкурсу;

5) для створення геологічних територій та об'єктів, що мають важливе наукове, культурне, санітарно-оздоровче значення (наукові полігони, геологічні заповідники, заказники, пам'ятки природи, лікувальні, оздоровчі заклади) - 50 мінімальних заробітних плат, розмір яких встановлюється законом про Державний бюджет України на поточний рік, що чинний на дату публікації умов конкурсу;

6) для експлуатації підземних споруд, пов'язаних із запобіганням підтопленню недіючих шахт - 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

2. Вартість запасів і ресурсів корисних копалин (мінеральної сировини) визначається за фактичною ціною або розрахунковою вартістю реалізації відповідного виду корисної копалини (мінеральної сировини) на час проведення конкурсу відповідно до порядку, встановленого у статтях 263.6.1, 263.6.2 Податкового кодексу України, крім запасів і ресурсів природного газу. Вартість запасів і ресурсів природного газу визначається в порядку, встановленому для газу природного, видобутого іншими, ніж визначені статтею 10 Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу" категоріями газовидобувників, відповідно до статті 263.6.2 Податкового кодексу України.

3. Внесок за участь у конкурсі становить 3 відсотки мінімального розміру збору за укладення договору про використання надр, але не менш як чотири мінімальні заробітні плати і не більш як 64 мінімальні заробітні плати.

Стаття 47. Визнання конкурсу таким, що не відбувся

1. Конкурс вважається таким, що не відбувся, крім випадків, передбачених статтею 48 цього Кодексу, також у разі:

1) письмової відмови всіх осіб від участі у конкурсі, які подали заявки на участь у ньому (при цьому сума внеску за участь у конкурсі не повертається);

2) відсутності конкурсних заявок, які відповідають необхідній кількості для проведення конкурсу;

3) відмови переможця від підписання договору про використання надр (при цьому сума внеску за участь у конкурсі переможцеві конкурсу не повертається).

Повідомлення учасників конкурсу про визначення його таким, що не відбувся, оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, або Ради міністрів Автономної Республіки Крим

2. У разі визнання конкурсу таким, що не відбувся, повторний конкурс проводиться відповідно до вимог цього Кодексу.

3. Рішення щодо визнання конкурсу таким, що не відбувся, може бути оскаржене у судовому порядку.

Стаття 48. Визнання конкурсу недійсним

1. Конкурс може бути визнаним недійсним виключно судом у разі:

1) порушення правил проведення конкурсу, передбачених цим Кодексом;

2) встановлення факту подання конкурсній комісії недостовірної інформації, що вплинуло на прийняте рішення про переможця конкурсу;

3) встановлення факту надання особі, визнаній переможцем конкурсу, незаконних переваг перед іншими учасниками конкурсу;

4) встановлення відповідним судом України факту пов'язаності осіб, які беруть участь у конкурсі, або/та їх домовленості щодо застосування схем одержання перемоги у конкурсі.

2. У разі визнання конкурсу недійсним конкурсна комісія приймає рішення про проведення повторного конкурсу. До участі у проведенні повторного Конкурсу не допускаються особи, які вчинили порушення, передбачені частиною першою цієї статті. Рішення про визнання конкурсу недійсним та проведення повторного конкурсу розміщується на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, Ради міністрів Автономної Республіки Крим щодо геологічного вивчення або видобування корисних копалин місцевого значення на території Автономної Республіки Крим.

3. Якщо конкурс визнано недійсним внаслідок порушення правил його проведення без вини особи, визнаної переможцем конкурсу, їй повертаються кошти, сплачені за укладення договору про використання надр, та внесок за участь у конкурсі.

4. Рішення про визнання конкурсу недійсним може бути оскаржене у судовому порядку.

Глава 8. Набуття права користування надрами без проведення конкурсу

Стаття 49. Випадки набуття права користування надрами без проведення конкурсу

1. Без проведення конкурсу право користування надрами набувається на:

1) видобування корисних копалин, якщо заявник за власні кошти здійснив геологічне вивчення ділянки надр та підрахунок запасів корисних копалин, який затверджено в установленому законодавством порядку, а також на видобування корисних копалин, якщо заявник за власні кошти здійснив апробацію в установленому порядку за умови затвердження підрахунку запасів корисних копалин відповідно до законодавства протягом п'яти років, а в межах континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони України - протягом десяти років з моменту надання дозволу;

2) геологічне вивчення, в тому числі дослідно-промислову розробку та видобування підземних вод для власних господарсько-побутових потреб, нецентралізованого та централізованого господарсько-питного водопостачання (крім виробництва фасованої питної води), за умови, що обсяг видобування підземних вод з водозаборів не перевищує 300 куб. метрів на добу;

3) геологічне вивчення, в тому числі дослідно-промислову розробку та видобування підземних вод для забезпечення технологічного процесу виробництва та для потреб сільського господарства;

4) геологічне вивчення ділянок надр за рахунок коштів державного або місцевого бюджету;

5) геологічне вивчення, в тому числі дослідно-промислову розробку родовищ корисних копалин загальнодержавного значення або видобування корисних копалин, якщо відповідно до законодавства користувач надр є власником цілісного майнового комплексу, побудованого (реконструйованого) з метою видобування та переробки корисних копалин з ділянки надр, або такий майновий комплекс надано користувачеві надр в оренду або концесію. У разі перебування цілісних майнових комплексів в оренді або концесії строк дії договору про використання надр не може перевищувати строку оренди або концесії таких комплексів з урахуванням максимальних строків використання надр, установлених цим Кодексом;

6) створення геологічних територій та об'єктів, що мають важливе наукове, культурне, санітарно-оздоровче значення (наукові полігони, геологічні заповідники, заказники, пам'ятки природи, заклади охорони здоров'я, оздоровчі заклади тощо), в частині їх геологічного вивчення та збереження;

7) експлуатацію підземних споруд, пов'язану із запобіганням підтопленню навколишнього середовища внаслідок закриття шахт;

8) геологічне вивчення та видобування природних лікувальних ресурсів державними та комунальними лікувально-профілактичними та санаторно-курортними закладами, лікувально-профілактичними та санаторно-курортними закладами, що належать Автономній Республіці Крим, які спеціалізуються на їх використанні виключно для лікувальних цілей і мають лікувальну інфраструктуру;

9) будівництва та експлуатації підземних споруд, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, у тому числі споруд для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва, скидання стічних вод;

10) набуття права на використання ділянки надр, яка є суміжною з ділянкою на використання якої користувач надр уклав договір про використання надр за умови геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки або видобування однієї і тієї самої корисної копалини;

11) видобування корисних копалин з родовищ, що містять затверджені або апробовані незначні запаси за критеріями, встановленими Кабінетом Міністрів України.

Стаття 50. Заява та інші документи, які надаються для набуття права користування надрами без проведення конкурсу

1. Для набуття права користування надрами без проведення конкурсу особа подає до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, або Ради міністрів Автономної Республіки Крим щодо геологічного вивчення або видобування корисних копалин місцевого значення на території Автономної Республіки Крим заяву, в якій зазначаються:

1) відомості про особу (найменування юридичної особи, прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи-підприємця), адреса, інформація про засоби зв'язку, прізвище, ім'я, по батькові та посада керівника (для юридичної особи);

2) місцезнаходження ділянки надр, вид корисних копалин;

3) підстава для набуття права користування надрами без проведення конкурсу, передбачена статтею 49 цього Кодексу.

До заяви додаються:

копія паспорта та документа, що засвідчує реєстрацію в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (для фізичних осіб - підприємців);

копії установчих документів заявника - юридичної особи, засвідчені підписом керівника та печаткою суб'єкта господарювання (у разі наявності);

3) копія документа, що підтверджує право власності або користування цілісним майновим комплексом, засвідчена підписом керівника та печаткою суб'єкта господарювання (у разі наявності), у разі набуття права користування надрами на підставі пункту 5 частини першої статті 49 цього Кодексу;

4) пояснювальна записка з обґрунтуванням необхідності проведення робіт на ділянці надр, характеристикою об'єкта, даними про стан його геологічного вивчення, обґрунтуванням необхідності використання надр із зазначенням виробничих потужностей, ефективності технологічних рішень для ведення робіт, наявності досвіду для виконання програми робіт, заходів з охорони навколишнього природного середовища;

5) копії протоколів про затвердження або апробацію запасів корисних копалин;

6) засвідчена копія дозволу на спеціальне водокористування (для родовищ підземних вод);

7) ситуаційний план;

8) план підрахунку запасів корисних копалин;

9) гідрогеологічна карт (для родовищ підземних вод);

10) структурна карта (для родовищ нафти і газу);

11) характерні геологічні розрізи з межами категорій запасів та умовними позначками;

12) каталог географічних координат;

13) оглядова карта.

Стаття 51. Реєстрація документів, що надійшли для отримання права користування надрами без проведення конкурсу

1. Документи, що надійшли для отримання права користування надрами без проведення конкурсу, підлягають реєстрації в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр.

Стаття 52. Рішення про надання права користування надрами без проведення конкурсу

1. Рішення про надання права користування надрами без проведення конкурсу приймається протягом двох місяців з моменту надходження заяви разом з документами.

2. Рішення про надання права користування надрами без проведення конкурсу надається особі особисто або надсилається поштовим відправленням.

Стаття 53. Підстави для відмови у наданні права користування надрами без проведення конкурсу

1. Підставами для відмови у наданні права користування надрами без проведення конкурсу є:

1) виявлення в документах, поданих особою, недостовірних відомостей;

2) подання особою неповного переліку документів, установленого цим Кодексом;

3) надання ділянки надр іншому користувачеві надр на той самий вид корисної копалини.

2. Відмова у наданні права користування надрами без проведення конкурсу за підставами, не передбаченими цим Кодексом, не допускається.

3. Письмове повідомлення про надання права користування надрами без проведення конкурсу надається особі особисто або надсилається поштовим відправленням із зазначенням підстав для такої відмови у строк, встановлений для отримання права користування надрами без проведення конкурсу.

4. У разі усунення зауважень, що стали підставою для відмови у наданні права користування надрами без проведення конкурсу, особа має право повторно подати заяву і документи до неї.

Стаття 54. Процедура укладення договору про використання надр без проведення конкурсу

1. Після прийняття рішення про надання права користування надрами без проведення конкурсу сторони укладають договір про використання надр у передбаченому цим Кодексом порядку.

Стаття 55. Розмір збору за укладення договору про використання надр без проведення конкурсу

1. За укладення договору про використання надр без проведення конкурсу сплачується мінімальний розмір збору за укладення договору про використання надр щодо відповідної ділянки надр, який розраховується відповідно до статті 46 цього Кодексу.

Глава 9. Договір про використання надр

Стаття 56. Підготовка проекту договору про використання надр

1. Проект договору про використання надр готується центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, та Радою міністрів Автономної Республіки Крим щодо геологічного вивчення або видобування корисних копалин місцевого значення на території Автономної Республіки Крим з метою визначення умов, зокрема, щодо:

1) мінімальних техніко-технологічних вимог до користувача надр з метою забезпечення ефективного використання надр, забезпечення екологічної безпеки з урахуванням специфіки вивчення та розробки певної ділянки надр та зобов'язання користувача надр щодо забезпечення їх виконання;

2) обов'язку користувача надр провести оцінку впливу на навколишнє природне середовище;

3) обов'язку користувача надр сплачувати щороку до місцевого бюджету 1 відсоток розміру збору за укладення договору про користування надрами для соціально-економічного розвитку за місцезнаходженням ділянки надр.

Стаття 57. Істотні умови договору про використання надр

1. Істотними умовами договору про використання надр є:

1) найменування сторін договору та їх реквізити;

2) характеристика ділянки надр (родовищ корисних копалин), щодо якої укладається договір, у тому числі її географічних координат;

3) зобов'язання щодо рекультивації земельних ділянок, порушених під час використання надр;

4) проведення моніторингу та наукового супроводження особливих умов користування надрами, передбачених договором про використання надр, який здійснюється спеціалізованими геологічними підприємствами, установами та організаціями, акредитованими центральним органом, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища;

5) вид (види) користування надрами;

6) зобов'язання користувача надр забезпечити виконання програми робіт на ділянці надр, заявленої ним на конкурсі;

7) строк дії договору, дата, місце підписання та порядок набрання ним чинності.

2. Типовий договір про використання надр затверджується Кабінетом Міністрів України.

Стаття 58. Реєстрація договору про використання надр

1. Договір про використання надр з відповідними додатками після його підписання з боку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, або Ради міністрів Автономної Республіки Крим щодо геологічного вивчення або видобування корисних копалин місцевого значення на території Автономної Республіки Крим реєструється зазначеними органами у державному реєстрі договорів про використання надр.

2. Порядок ведення реєстру договорів про використання надр визначається Кабінетом Міністрів України. Реєстр договорів про використання надр є публічною інформацією з відкритим доступом і розміщується на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр або Ради міністрів Автономної Республіки Крим щодо геологічного вивчення або видобування корисних копалин місцевого значення на території Автономної Республіки Крим.

3. Договір про використання надр не підлягає нотаріальному посвідченню.

Стаття 59. Внесення змін до договору про використання надр

1. У разі необхідності внесення змін до програми робіт, збільшення або зменшення меж ділянки надр, зміни найменування суб'єкта господарювання - юридичної особи або прізвища, імені та по батькові фізичної особи - підприємця, зміни місцезнаходження суб'єкта господарювання заява про внесення зміни до договору про використання надр розглядається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, Радою міністрів Автономної Республіки Крим щодо геологічного вивчення або видобування корисних копалин місцевого значення на території Автономної Республіки Крим у десятиденний строк з моменту надходження відповідної заяви.

2. Для внесення змін до договору про використання надр надрокористувач подає заяву і такі документи:

1) засвідчену підписом керівника та печаткою суб'єкта господарювання копію установчих документів заявника - юридичної особи (у разі наявності);

2) копію паспорта та документа, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (фізичні особи, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку в паспорті, подають лише копію паспорта із серією, номером та відміткою);

3) копію рішення власника або уповноваженого ним органу про зміну найменування або місцезнаходження юридичної особи, копії документів, що підтверджують зміну прізвища, імені та по батькові, місця проживання фізичної особи - підприємця, - у разі розгляду питання щодо зміни найменування суб'єкта господарювання - юридичної особи або прізвища, імені та по батькові фізичної особи - підприємця;

4) обґрунтування доцільності внесення змін до програми робіт разом з проектом такої програми, що пропонується до розгляду, - у разі розгляду питання щодо внесення змін до програми робіт;

5) обґрунтування доцільності збільшення або зменшення меж ділянки надр, каталог координат, оглядова карта та ситуаційний план - у разі розгляду питання щодо збільшення або зменшення меж ділянки надр.

Стаття 60. Продовження строку дії договору про використання надр

1. У разі виникнення потреби у закінченні геологічного вивчення, в тому числі дослідно-промислової розробки та затвердження запасів родовища корисних копалин, видобування корисних копалин строк дії договору про використання надр може бути продовжено за наявності підтвердження відсутності істотних порушень користувачем надр передбачених договором про використання надр умов користування ними.

2. Для продовження строку дії договору про використання надр користувач надр подає до органу, з яким укладено договір, заяву про продовження строку дії договору про використання надр:

1) на геологічне вивчення ділянок надр та геологічне вивчення, в тому числі дослідно-промислову розробку, - не пізніше ніж за три місяці до закінчення строку його дії;

2) на геологічне вивчення нафтогазоносних надр, у тому числі дослідно-промислову розробку, з подальшим видобуванням нафти та газу на суші або на континентальному шельфі та в межах виключної (морської) економічної зони України (промисловою розробкою родовищ) - не пізніше ніж за чотири місяці до закінчення строку дії договору;

3) видобування корисних копалин - не пізніше ніж за шість місяців до закінчення строку його дії.

У заяві зазначається причина продовження строку дії договору про використання надр. Користувач надр, який не подав заяву в установлений строк, втрачає право на продовження строку дії договору про використання надр.

Для продовження строку дії договору про використання надр користувач надр подає документи, передбачені статтею 50 цього Кодексу.

3. Строк продовження дії договору про використання надр не може перевищувати строк, на який надавалася ділянка надр відповідно до договору про використання надр.

4. Продовження дії договору про використання надр, укладеного на підставі угоди про розподіл продукції, здійснюється на період продовження дії відповідної угоди про розподіл продукції в порядку та на умовах, визначених Законом України "Про угоди про розподіл продукції" та відповідною угодою про розподіл продукції.

5. Рішення про продовження строку дії договору про використання надр приймається органом, з яким укладено договір про використання надр, протягом 60 днів після надходження документів у повному обсязі.

6. Розмір збору за продовження строку дії договору про використання надр становить:

геологічне вивчення - за кожний рік продовження дії договору 5 відсотків мінімального розміру його укладення на конкурсі (але не менш як 40 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян);

геологічне вивчення за рахунок коштів державного бюджету - 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

геологічне вивчення з дослідно-промисловою розробкою - за кожний рік продовження дії договору 7 відсотків мінімального розміру за його укладення (але не менш як 40 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян);

видобування - 12 відсотків мінімального розміру за укладення договору про використання надр на конкурсі за весь строк продовження договору (але не менш як 400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян);

геологічне вивчення нафтогазоносних надр, у тому числі дослідно-промислову розробку, з подальшим видобуванням нафти та газу на суші або на континентальному шельфі та в межах виключної (морської) економічної зони України (промисловою розробкою родовищ) - 12 відсотків мінімального розміру за укладення договору про використання надр на конкурсі за весь строк продовження договору (але не менш як 400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян);

геологічне вивчення з дослідно-промисловою розробкою та видобування підземних вод для власних господарсько-побутових потреб, нецентралізованого та централізованого господарсько-питного водопостачання (крім виробництва фасованої питної води) за умови, що обсяг видобування підземних вод з водозаборів не перевищує 300 куб. метрів на добу - за кожний рік продовження дії договору 5 відсотків мінімального розміру за укладення договору про використання надр на конкурсі (але не менш як 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян). Для підприємств, у яких обсяг видобутку перевищує 300 куб. метрів на добу - за кожний рік продовження дії договору 7 відсотків мінімального розміру збору за укладення договору про використання надр на конкурсі (але не менш як 40 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян);

будівництво та експлуатація підземних споруд, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, у тому числі споруд для підземного зберігання нафти, газу - 300 мінімальних заробітних плат, розмір яких встановлюється законом про Державний бюджет України на поточний рік, що чинний на дату публікації умов конкурсу;

інших речовин і матеріалів, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва, скидання стічних вод - 150 мінімальних заробітних плат, розмір яких встановлюється законом про Державний бюджет України на поточний рік, що чинний на дату публікації умов конкурсу;

для створення геологічних територій та об'єктів, що мають важливе наукове, культурне, санітарно-оздоровче значення (наукові полігони, геологічні заповідники, заказники, пам'ятки природи, лікувальні, оздоровчі заклади) - 30 мінімальних заробітних плат, розмір яких встановлюється законом про Державний бюджет України на поточний рік, що чинний на дату публікації умов конкурсу;

експлуатація підземних споруд, пов'язаних із запобіганням підтопленню недіючих шахт, - 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

7. Розрахунок збору на продовження строку дії про використання надр здійснюється виходячи від мінімального збору за укладення такого договору на момент прийняття рішення про продовження строку дії договору про використання надр.

8. Продовження строку дії договору про використання надр здійснюється виключно за умови надання позитивного висновку спеціалізованими геологічними підприємствами, установами та організаціями, акредитованими центральним органом, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, за результатами проведення державної геологічної експертизи.

9. Користувачу надр може бути відмовлено у продовженні строку дії договору про використання надр у разі:

1) невиконання умов про користування надрами, передбачених договором про використання надр або відповідною угодою про розподіл продукції;

2) порушення вимог закону, що створює загрозу життю людей;

3) прийняття рішення про обмеження використання надр відповідно до цього Кодексу.

Стаття 61. Підстави для припинення дії договору про використання надр

1. Договір про використання ділянки надр припиняється у разі:

1) закінчення строку його дії;

2) повного вичерпання запасів родовища до закінчення строку дії договору;

3) взаємної згоди сторін договору щодо припинення його дії;

4) ліквідації юридичної особи або смерті фізичної особи - користувача надр або припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем - користувачем надр;

5) відмови користувача надр від права користування;

6) неможливості використання ділянки надр у зонах надзвичайних ситуацій;

7) невнесення платником протягом шести місяців плати за використання надр.

Стаття 62. Підстави для розірвання договору про використання надр

1. Договір про використання надр розривається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, Радою міністрів Автономної Республіки Крим щодо геологічного вивчення або видобування корисних копалин місцевого значення на території Автономної Республіки Крим в судовому порядку, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

2. Договір про використання надр розривається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, Радою міністрів Автономної Республіки Крим щодо геологічного вивчення або видобування корисних копалин місцевого значення на території Автономної Республіки Крим в односторонньому позасудовому порядку у таких випадках:

1) встановлення рішенням суду факту подання користувачем надр неправдивих відомостей, підроблених документів;

2) використання надр не за призначенням;

3) визнання недійсним у судовому порядку конкурсу, за результатами якого укладено договір про використання надр;

4) невжиття користувачем надр заходів до усунення причин тимчасового припинення права користування надрами в установлений строк;

5) припинення робіт, передбачених договором про використання надр, більш як на два роки, а у разі, коли договір укладено на користування нафтогазоносними надрами, - більш як на 180 днів;

6) користування надрами із застосуванням методів і способів, не передбачених програмою робіт на ділянці надр, що призводять до забруднення навколишнього природного середовища або шкідливих наслідків для здоров'я населення.

2. Питання про припинення права користування земельною ділянкою вирішується у встановленому земельним законодавством порядку.

3. Законами України можуть бути передбачені також інші випадки припинення права користування надрами.

4. Розірвання договору про використання надр не звільняє користувача надр від обов'язку проводити роботи із запобігання виникненню аварійної ситуації або ліквідації її наслідків.

Глава 10. Відчуження права користування надрами

Стаття 63. Порядок відчуження права користування надрами

1. Відчуження права користування надрами здійснюється лише за бажанням користувача надр.

2. Користувач надр, який виявив бажання здійснити відчуження належного йому права користування надрами, надсилає до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, а щодо геологічного вивчення або видобування корисних копалин місцевого значення на території Автономної Республіки Крим - до Ради міністрів Автономної Республіки Крим заяву про надання згоди на відчуження права користування надрами.

2. Заява про надання згоди на відчуження права користування надрами повинна містити:

1) повне найменування юридичної особи або прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - підприємця, якій належить право користування надрами;

2) відомості про обсяг відчужуваного права користування надрами;

3) відомості про набувача права користування надрами:

для юридичних осіб - найменування набувача, його місцезнаходження;

для фізичних осіб - підприємців - прізвище, ім'я, по батькові набувача, місце проживання;

4) відомості про попередню діяльність набувача у сфері користування надрами, включаючи перелік держав, у яких він провадив свою діяльність за останні три роки, а також дані про фінансові, технічні, управлінські та організаційні можливості набувача, інформацію про кваліфікацію персоналу;

5) зобов'язання набувача з виконання умов договору про використання ділянки надр, виставленої на конкурс;

6) підстава відчуження права користування надрами;

7) надання користувачем надр звіту про умови провадження господарської діяльності з використання ділянки надр, необхідного для проведення відповідної оцінки;

8) письмове підтвердження набувача про те, що відомості про нього, зазначені в заяві та доданих до неї документах, є достовірними.

До заяви додаються належним чином засвідчені документи, що підтверджують зазначені в ній відомості.

3. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, або Рада міністрів Автономної Республіки Крим щодо геологічного вивчення або видобування корисних копалин місцевого значення на території Автономної Республіки Крим протягом тридцяти днів з дати надходження заяви розглядає і приймає рішення про:

1) надання згоди на відчуження права на користування надрами;

2) застосування пріоритетного права держави на придбання відчужуваного права на користування надрами;

3) відмову у наданні згоди на відчуження права на користування надрами.

Стаття 64. Підстави для відмови у відчуженні права на користування надрами

1. Підставою для відмови у відчуженні права на користування надрами є:

1) подання документів не в повному обсязі;

2) виявлення в документах, поданих суб'єктом господарювання, недостовірних відомостей;

3) неспроможність набувача виконати умови договору про використання ділянки надр, що відчужується.

2. Рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, або Ради міністрів Автономної Республіки Крим щодо відмови у передачі права користування надрами може бути оскаржено у судовому порядку.

Стаття 65. Пріоритетне право держави на придбання права на користування надрами ділянки, що відчужується

1. Держава має пріоритетне право на придбання відчужуваного права на користування надрами.

2. У разі коли користувач надр виявив бажання здійснити відчуження права користування надрами, держава в особі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, може придбати відчужуване право на користь суб'єкта господарювання, 100 відсотків статутного капіталу якого належить державі.

3. Рішення про придбання відчужуваного права на користування надрами на користь такого суб'єкта господарювання приймає центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр.

4. Строк набуття відчужуваного права на користування надрами державою не повинен перевищувати шість місяців з дня прийняття рішення про його придбання державою.

Стаття 66. Збір з відчуження права користування надрами

1. За передачу права користування надрами іншій особі шляхом його відчуження справляється збір у розмірі 1,5 відсотка розміру мінімального збору за укладення договору про використання надр.

2. Збір з відчуження права використання надр сплачує особа, яка набула це право.

Глава 11. Гірничий відвід

Стаття 67. Призначення гірничого відводу

1. Користування ділянками надр для промислової розробки родовищ корисних копалин та цілей, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, здійснюється на підставі гірничого відводу.

Гірничий відвід установлює просторові межі для розробки родовищ корисних копалин.

2. Користування надрами за просторовими межами гірничого відводу забороняється.

Стаття 68. Надання гірничого відводу

1. Гірничий відвід для розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного і місцевого значення, будівництва і експлуатації підземних споруд та інших цілей, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, надається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду.

2. Для одержання гірничого відводу особа подає до територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду, заяву, в якій зазначаються найменування підприємства чи відомості про громадянина, що має намір одержати гірничий відвід, місцезнаходження гірничого відводу та мета його надання, проект гірничого відводу у двох примірниках.

Інвестори, з якими укладено угоду про розподіл продукції, додають до заяви зазначену угоду.

3. Територіальний орган центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду, розглядає заяву протягом одного місяця з дня її надходження і надсилає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду, пропозиції щодо надання або відмови у наданні гірничого відводу.

4. На розробку родовищ питних, технічних і поверхневих вод, а також родовищ торфу гірничий відвід не надається.

5. Гірничий відвід надається на строк дії договору про використання надр у порядку, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

Стаття 69. Перелік та вимоги до документів, необхідних для надання гірничого відводу

1. Проект гірничого відводу складається з пояснювальної записки та графічних матеріалів.

2. У пояснювальній записці повинні бути викладені:

1) мета, з якою подається заявка про надання гірничого відводу;

2) обґрунтування необхідності одержання гірничого відводу;

3) найменування організації, яка виконала проектування гірничодобувного об'єкта чи підземної споруди, і організації, яка підготувала проект гірничого відводу;

4) загальні відомості про територію, на якій розміщується проектний гірничий відвід, у тому числі про її географічне та адміністративне положення, площу, характеристику сільськогосподарських та інших угідь, річок, озер та інших водних об'єктів, окремі будівлі і споруди, а також про категорії, до яких належать землі відповідно до земельного законодавства;

5) коротка геологічна характеристика ділянки надр у межах гірничого відводу та прилеглої до неї території, в тому числі дані про гірничотехнічні і гідрогеологічні умови та ступінь їх вивченості;

6) обґрунтування та розрахунок меж і розмірів гірничого відводу.

3. У разі подання заявки на одержання гірничого відводу для розробки родовища корисних копалин в пояснювальній записці додатково наводяться відомості про:

1) розвіданість родовища (кількість, якість, категорія та речовинний склад розвіданих і оцінених, а також оперативно врахованих запасів наявних корисних копалин, для відкритих розробок родовища - також розкривних порід);

2) заходи щодо комплексного використання мінеральної сировини у процесі видобування та подальшої її переробки;

3) рекомендації Комісії згідно з протоколом оцінки запасів корисних копалин;

4) основні проектні рішення щодо технології розробки родовища корисних копалин.

4. У разі подання заявки на одержання гірничого відводу для будівництва підземної споруди, не пов'язаної з видобуванням корисних копалин, у пояснювальній записці додатково зазначаються:

1) особливі вимоги, які слід виконувати у процесі експлуатації підземної споруди;

2) межі гірничого відводу за площею і вертикальними відмітками з визначенням обсягів підземного простору;

3) заходи безпеки, яких слід дотримуватись у процесі будівництва і експлуатації об'єкта.

5. У разі подання заявки на одержання гірничого відводу для використання гірничих виробок діючого чи ліквідованого (законсервованого) гірничодобувного об'єкта додатково подаються стислі відомості про цей об'єкт, у тому числі про схему розкриття та систему розробки родовища, стан гірничих виробок і бурових свердловин, що підлягають використанню.

6. Графічні матеріали складаються з копії топографічного плану поверхні в проектних межах гірничого відводу і копій геологічних (структурних) карт і розрізів, складених відповідно до вимог чинних інструкцій та методичних вказівок.

На копії топографічного плану зображуються рельєф поверхні і пункти опорної геодезичної сітки, контури лісових і сільськогосподарських угідь, межі земельних ділянок і населених пунктів, гірничі виробки, водні об'єкти, будівлі і споруди, дороги, наземні та підземні комунікації, об'єкти природно-заповідного фонду, пам'ятки історії, культури та мистецтва, межі залягання родовищ корисних копалин та суміжних гірничих відводів, а також межі проектного відводу.

У вільній частині аркуша зазначаються дата поповнення плану, площа (в гектарах або тис. кв. метрів) проекції гірничого відводу на горизонтальну поверхню, значення координат X, Y, Z кутових точок гірничого відводу.

Угорі праворуч на копії плану залишається місце для напису, що засвідчує факт надання гірничого відводу.

Масштаб копії топографічного плану обирається залежно від розмірів ділянки надр, характеру і призначення об'єкта, який передбачається побудувати, - від 1:1000 до 1:25000.

На геологічних картах і розрізах повинні бути відображені геологічна будова родовища та прилеглої до нього території, контури покладів корисних копалин, їх виходи на земну поверхню або під наносами, тектонічні порушення, місця розмивів, виклинювань рудних тіл та інших непридатних для використання ділянок; гідрогеологічні та інженерно-геологічні умови розробки родовища у межах проектного гірничого відводу і прилеглої до нього території, контури підрахунку оцінених запасів корисних копалин; контури проектного гірничого відводу (площі і глибини).

До проектів гірничих відводів для використання відпрацьованих гірничих виробок діючих чи ліквідованих (законсервованих) гірничодобувних об'єктів включаються плани гірничих виробок цих об'єктів, на яких зазначаються виробки, заплановані для використання.

До проектів гірничих відводів для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва, скидання стічних вод включаються структурні карти покрівлі і підошви горизонту, визначеного для використання.

7. З урахуванням мети використання надр до проекту гірничого відводу додаються:

1) копія договору про використання надр;

2) копія протоколу про затвердження проекту розробки родовища;

3) витяг з протоколу засідання Комісії щодо оцінки запасів корисних копалин;

4) висновок науково-дослідної організації стосовно технічної неможливості знешкодження та утилізації шкідливих речовин, відходів виробництва та стічних вод, а також сумісності шкідливих речовин, відходів виробництва або стічних вод з породами, що їх містять, та пластовими водами горизонтів, де планується їх захоронення або скидання;

5) нотаріально засвідчений документ про згоду землевласника або землекористувача з рішенням про надання гірничого відводу.

Стаття 70. Підстави для відмови у наданні гірничого відводу

1. Підставами для відмови у наданні гірничого відводу є:

1) подання документів не в повному обсязі;

2) невідповідність просторових меж гірничого відводу вимогам, установленим статтею 72 цього Кодексу;

3) невідповідність проекту гірничого відводу вимогам, установленим статтею 69 цього Кодексу.

Стаття 71. Особливості надання гірничого відводу

1. Під час надання гірничого відводу вирішуються питання щодо правильності поділу родовищ корисних копалин на окремі гірничі відводи з метою запобігання залишенню поза гірничими відводами менш цінних ділянок та непридатних для самостійної розробки родовищ, дотримання вимог безпеки у ході проведення гірничих і підривних робіт під час розробки родовищ корисних копалин та використання надр для інших цілей, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, запобігання виникненню небезпеки для людей, майна та навколишнього природного середовища.

2. Гірничий відвід на розробку родовища корисних копалин або його частини надається за умови, що запаси корисних копалин родовища та компонентів у них пройшли експертизу і одержали оцінку в установленому порядку.

3. На розробку родовищ різних видів корисних копалин, які залягають на одній території, гірничий відвід надається окремо для розробки кожного родовища.

4. Обумовлене проектом повернення попутних пластових вод, вилучених разом з нафтою чи газом, у ті ж підземні горизонти або в один з них, яке є складовою частиною технологічного процесу видобування нафти чи газу, здійснюється без гірничого відводу.

5. Забороняється надання гірничого відводу із залишенням за його межами ділянки родовища і покладів корисних копалин, непридатних для самостійної розробки.

6. Для цілей, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, гірничий відвід надається тільки на частину надр, геологічна будова, гідротехнічні та гідрогеологічні умови якої детально вивчені і використання якої для зазначених цілей не ускладнить розробку сусідніх родовищ і не призведе до проникнення в гірничі виробки, на земну поверхню і у водні об'єкти нафти, газу та інших речовин і матеріалів у разі їх підземного зберігання, а також стічних вод, що скидаються в надра, захоронених шкідливих речовин і відходів виробництва.

7. Гірничий відвід під територією, на якій розміщені будівлі, споруди, населені пункти, джерела водопостачання, водоймища, об'єкти природно-заповідного фонду, пам'ятки історії, культури та мистецтва, об'єкти спеціального та іншого призначення, надається після проведення оцінки впливу на навколишнє природне середовище.

8. Гірничий відвід для захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва, скидання стічних вод оформляється лише у виняткових випадках та у разі додержання спеціальних вимог і умов щодо їх знешкодження, утилізації чи розробки спеціальної технології захоронення за умови попереднього проведення оцінки впливу на стан життя і здоров'я людини, а також на навколишнє природне середовище. У межах виключної (морської) економічної зони України надання гірничих відводів для цих цілей забороняється.

Стаття 72. Визначення просторових меж гірничого відводу

1. Просторові межі гірничого відводу визначаються для:

1) розробки родовищ корисних копалин - контурами їх запасів, оцінених у встановленому порядку, з урахуванням зон зсуву гірських порід або розносу бортів кар'єру;

2) будівництва та експлуатації підземних споруд - їх технічними межами з урахуванням зон зсуву і обвалення гірських порід, а також охоронних і бар'єрних ціликів, які забезпечують нормальне функціонування таких споруд;

3) захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва, скидання стічних вод тощо - частиною надр, у якій може бути забезпечена їх локалізація;

4) підземного зберігання газу - контурами поширення максимального об'єму газу, який закачується у порові пласти, відповідно до проектного документа на будівництво підземного сховища газу;

5) розробки родовищ нафти і газу - за периметром розташування законтурних нагнітальних свердловин.

2. Під час визначення просторових меж гірничого відводу враховуються просторові контури родовища корисних копалин, охоронних ціликів під природними об'єктами і спорудами, бортів кар'єрів та розрізів, положення ділянки, що призначається для будівництва та експлуатації підземних споруд, межі безпечного проведення гірничих і підривних робіт, бар'єрних ціликів у зоні охорони від шкідливого впливу гірничих розробок, зони зміщення гірських порід та інші фактори, що впливають на стан земної поверхні і надр у зв'язку з їх використанням.

3. Виконання робіт, передбачених гірничим відводом, за його межами заборонено, крім робіт, передбачених договором про використання надр.

Стаття 73. Оформлення гірничого відводу

1. Гірничий відвід оформляється актом про надання гірничого відводу лише за наявності договору про використання надр та затвердженого в установленому порядку проекту на будівництво гірничодобувних об'єктів або підземних споруд, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин.

Акт про надання гірничого відводу оформляється безоплатно.

Стаття 74. Відомості, що зазначаються в акті про надання гірничого відводу

1. В акті про надання гірничого відводу зазначаються такі відомості:

1) найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця;

2) мета користування надрами;

3) найменування ділянки надр, її місцезнаходження (найменування населеного пункту, району, області), координати, площа та обмеження щодо глибини використання (у разі потреби);

4) перелік кутових точок, номери геологічних карт та вертикальні розрізи;

5) площа проекції гірничого відводу;

6) дата надання, строк дії, реєстраційний номер.

Форма акта про надання гірничого відводу затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики в нафтогазовому комплексі.

Стаття 75. Переоформлення акта про надання гірничого відводу

1. Переоформлення акта про надання гірничого відводу здійснюється у разі:

зміни користувача надр;

реорганізації юридичної особи - користувача надр або зміни прізвища, імені та по батькові фізичної особи - користувача надр.

2. Для переоформлення акта про надання гірничого відводу користувач надр подає центральному органові виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду, заяву, копію договору про використання надр, переоформленого відповідно до нового найменування, та викопіювання з топографічного плану поверхні.

3. Переоформлення акта про надання гірничого відводу здійснюється у місячний строк.

4. У разі відмови у переоформленні акта про надання гірничого відводу спір розв'язується у судовому порядку.

Стаття 76. Дублікат акта про надання гірничого відводу

1. Дублікат акта про надання гірничого відводу видається у разі:

втрати акта про надання гірничого відводу;

непридатності акта про надання гірничого відводу до подальшого використання.

2. Для отримання акта про надання гірничого відводу користувач надр подає центральному органові виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду, заяву, копію договору про використання надр та викопіювання з топографічного плану поверхні.

3. Видача дубліката акта про надання гірничого відводу здійснюється у місячний строк.

4. У разі відмови у видачі дубліката акта про надання гірничого відводу спір розв'язується у судовому порядку.

Розділ III
КОРИСТУВАННЯ НАДРАМИ

Глава 12. Геологічне вивчення ділянок надр

Стаття 77. Мета та об'єкти геологічного вивчення ділянок надр

1. Метою геологічного вивчення ділянок надр є отримання даних про геологічну будову надр, процеси, які відбуваються в них, виявлення і оцінка родовищ корисних копалин, у тому числі техногенних, визначення закономірностей їх формування і розміщення, гірничотехнічних та інших умов розробки родовищ корисних копалин і оцінка можливості використання надр для цілей, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин.

2. Об'єктами геологічного вивчення ділянок надр на суходолі та акваторіях морів є:

1) геологічна будова надр;

2) ресурси надр, до яких належать рідкі, тверді, газоподібні речовини і мінеральні утворення, а також суміші цих речовин і мінеральних утворень, геоенергетичні ресурси;

3) підземні порожнини у надрах, утворені внаслідок природних процесів або техногенної діяльності;

4) накопичення відходів видобутку, збагачення та переробки мінеральної сировини;

5) процеси і явища, які відбуваються у надрах і на поверхні землі внаслідок природних процесів і техногенного впливу, в тому числі моніторинг та прогноз землетрусів;

6) геофізичні, геохімічні, енергетичні та інші поля і потоки, що формуються у надрах Землі, які становлять критерії пошуку родовищ корисних копалин;

7) запаси корисних копалин ділянок надр.

Стаття 78. Проектування робіт з геологічного вивчення ділянок надр

1. Геологічне вивчення ділянок надр проводиться відповідно до проекту (проектно-кошторисної документації), розробленого згідно з договором про використання надр, стандартів, норм, правил та нормативних документів.

Роботи, пов'язані з геологічним вивченням надр, підлягають обов'язковій державній реєстрації та обліку, які проводяться у встановленому законодавством порядку відповідним центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр.

Матеріали для реєстрації таких геологорозвідувальних робіт подає користувач нафтогазоносними надрами.

2. Проект геологічного вивчення ділянок надр зберігається користувачем надр протягом строку дії договору про використання надр.

3. Порядок розроблення та узгодження проекту з геологічного вивчення ділянок надр визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр.

Стаття 79. Основні вимоги щодо геологічного вивчення ділянок надр

1. Основними вимогами щодо геологічного вивчення ділянок надр є:

1) раціональне та ефективне проведення робіт з геологічного вивчення ділянок надр шляхом їх належного наукового забезпечення, впровадження сучасних методик, техніки і технологій;

2) повнота і комплексність вивчення геологічної будови надр, гірничо-технічних, гідрогеологічних та інших умов для розробки розвіданих родовищ, будівництва та експлуатації підземних споруд, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин;

3) достовірність визначеної кількості та якості запасів корисних копалин і наявних в них супутніх компонентів, проведення геолого-економічної оцінки запасів родовищ корисних копалин;

4) збереження геологічної та виробничо-технічної документації, зразків порід і руд, дублікатів проб корисних копалин, які можуть бути використані для подальшого вивчення надр, розвідки та розробки родовищ, а також під час користування надрами для цілей, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин;

5) забезпечення екологічної безпеки, тобто відсутності погіршення стану здоров'я людей та підвищення рівня їх захворюваності, а також відсутності шкідливого для здоров'я людей забруднення окремих природних та антропогенних складових навколишнього природного середовища.

Стаття 80. Стадійність робіт з геологічного вивчення ділянок надр

1. Під час геологічного вивчення ділянок надр геологорозвідувальні роботи можуть включати такі стадії:

1) регіональне геологічне вивчення, яке охоплює геолого-геофізичні роботи, геологічні зйомки, загальні пошуки родовищ корисних копалин та інші геологічні роботи, спрямовані на загальне вивчення надр (прогнозування небезпечних ендогенних та екзогенних геологічних процесів), гідрогеологічні, інженерно-геологічні, еколого-геологічні, геохімічні, мінерагенічні, палеонтологічні дослідження, вивчення режиму підземних вод, екологічний моніторинг геологічного середовища); мілко-, середньо- та крупно масштабне картування;

2) пошукові геологорозвідувальні роботи у межах ділянок надр, потенційно перспективних для розташування об'єктів локалізації корисних копалин, з метою виявлення потенційних родовищ та проявів корисних копалин, визначення їх можливого промислового значення і доцільності подальшого проведення геологорозвідувальних робіт на підставі початкової геологічної оцінки отриманих результатів досліджень;

3) пошуково-оцінювальні геологорозвідувальні роботи у межах ділянок надр, що отримали позитивну початкову геологічну оцінку (визначення економічної доцільності їх залучення до промислового освоєння та подальшого проведення геологорозвідувальних робіт на підставі результатів попередньої геолого-економічної оцінки виявлених ресурсів і запасів корисних копалин);

4) геологорозвідувальні роботи на перспективних ділянках надр, у тому числі дослідно-промислова розробка (визначення рівня економічної ефективності виробничої діяльності гірничодобувного підприємства, що утворюється або реконструюється, і доцільності інвестування робіт з його проектування та будівництва, яка повинна бути достатньою для прийняття рішення щодо інвестування робіт без додаткових досліджень);

5) дорозвідка родовищ, що експлуатуються у межах відведеної ділянки надр, у недостатньо вивчених їх частинах (уточнення даних про морфологію, внутрішню будову, умови залягання та розробки покладів корисних копалин, якість мінеральної сировини);

6) експлуатаційна розвідка родовищ у межах відведеної ділянки надр (уточнення гірничо-геологічних, гірничо-технічних, економічних та інших умов їх розробки), а також виявлення нових мінеральних утворень, які можуть становити промисловий інтерес.

2. За результатами проведення стадій робіт з геологічного вивчення ділянок надр, крім експлуатаційної розвідки та дорозвідки, складаються геологічні звіти.

3. Користувач, який проводить роботи з геологічного вивчення надр, після їх завершення складає геологічний звіт про виконані роботи та їх результати і передає його до Державного інформаційного геологічного фонду України.

Розвідувальні роботи на родовищах корисних копалин завершуються затвердженням Комісією геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Звіт про геолого-економічну оцінку запасів передається до Державного інформаційного геологічного фонду України.

4. Стадії та умови геологічних робіт відповідно до договору про використання надр повинні відображати специфіку технологій щодо геологічного вивчення та розробки таких надр і можуть відрізнятись від стадій та умов робіт, передбачених цим Кодексом для інших випадків, зокрема з метою спрощеної геолого-економічної оцінки запасів для проведення державної експертизи, геологічної звітності та розробки таких ділянок надр продуктивні пласти покладів газу центрально-басейнового типу (а також інших нетрадиційних вуглеводнів у разі потреби) оцінюються та розробляються одночасно як єдиний неподільний об'єкт, незалежно від кількості продуктивних пластів, що його формують, їх типу, складу та вмісту пластових флюїдів.

Стаття 81. Геолого-економічна оцінка запасів родовищ корисних копалин та кондицій на мінеральну сировину

1. Для з'ясування промислового значення запасів родовищ корисних копалин, які виявлені у процесі геологічного вивчення ділянок надр, періодично проводиться геолого-економічна оцінка запасів і ресурсів родовищ, що вивчаються, шляхом визначення прогнозних техніко-економічних показників видобутку та переробки мінеральної сировини.

2. На ранніх стадіях геологічного вивчення ділянок надр проводиться початкова геолого-економічна оцінка об'єктів геологорозвідувальних робіт для визначення доцільності проведення подальших геологорозвідувальних робіт у межах виявлених ділянок надр, сприятливих для знаходження родовищ корисних копалин.

3. На потенційних родовищах (покладах) проводиться попередня геолого-економічна оцінка запасів корисних копалин з метою визначення доцільності їх промислового освоєння та інвестування геологічних робіт з розвідки і підготовки до експлуатації.

4. Детальна геолого-економічна оцінка проводиться на розвіданих родовищах (покладах) корисних копалин з метою визначення рівня економічної ефективності виробничої діяльності гірничодобувного підприємства, що утворюється або реконструюється, для їх промислового освоєння, і доцільності інвестування робіт з його проектування та будівництва.

5. Геолого-економічна оцінка запасів родовищ корисних копалин проводиться користувачем надр за рахунок власних коштів.

6. Підрахунок та геолого-економічна оцінка запасів родовищ корисних копалин проводяться на підставі кондицій на мінеральну сировину, що становлять сукупність вимог до якості та кількості корисних копалин, гірничо-геологічних та інших умов розробки родовищ. Кількісні показники кондицій для підрахунку запасів корисних копалин визначаються для кожного родовища шляхом проведення поваріантних техніко-економічних розрахунків за умови раціонального використання основних і супутніх корисних копалин та компонентів, а також відходів видобутку, збагачення та переробки мінеральної сировини.

7. Користувачі надр, які здійснюють видобування корисних копалин, зобов'язані не рідше одного разу на десять років проводити геолого-економічну оцінку запасів корисних копалин ділянок надр.

Стаття 82. Передача розвіданих родовищ корисних копалин до Державного фонду родовищ корисних копалин для їх подальшого видобування

1. Розвідані родовища корисних копалин, у тому числі техногенні, або їх ділянки, запаси яких оцінено, включаються до Державного фонду родовищ корисних копалин для їх подальшої передачі у користування в установленному порядку.

Стаття 83. Державна реєстрація та облік робіт і досліджень, пов'язаних з геологічним вивченням надр

1. Роботи і дослідження, пов'язані з геологічним вивченням надр, підлягають обов'язковій державній реєстрації та обліку з метою узагальнення і максимального використання результатів вивчення надр, а також запобігання дублюванню зазначених робіт.

2. Державну реєстрацію та облік робіт і досліджень, пов'язаних з геологічним вивченням надр, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр.

Глава 13. Розробка родовищ корисних копалин

Стаття 84. Видобування корисних копалин

1. Видобування корисних копалин здійснюється користувачем надр із застосуванням затверджених стандартів видобування корисних копалин, проектів розробки родовищ корисних копалин.

2. Проекти і плани розробки родовищ корисних копалин погоджуються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, на підставі висновку державного підприємства, установи, організації, що належить до сфери його управління, та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, в частині додержання вимог законодавства про надра.

3. Користувачі ділянок надр, які здійснюють видобування корисних копалин, зобов'язані забезпечувати:

1) відповідність технологій і параметрів видобування корисних копалин, що фактично застосовуються, передбаченим у проектах видобування;

2) зменшення негативного впливу діяльності з використання надр на стан здоров'я (рівень захворюваності) людей і навколишнє природне середовище;

3) відповідність обсягів розкривних робіт і підготовлених до вилучення запасів корисних копалин проектам видобування. Зміни параметрів родовищ видобування корисних копалин, обумовлені змінами гірничо-геологічних, екологічних та інших умов розробки, допускаються за наявності обґрунтованих матеріалів, затверджених у встановленому законодавством порядку;

4) ведення достовірного і постійного обліку видобутку корисних копалин, а також запасів основних і тих, що спільно з ними залягають, корисних копалин, які залишаються у надрах під час розробки родовищ;

5) збереження у стані, доступному для освоєння, інших корисних копалин, розташованих у безпосередній близькості від родовища, що експлуатується;

6) найбільш повне вилучення з надр основних і тих, що спільно з ними залягають, корисних копалин та попутних компонентів;

7) захист родовищ корисних копалин, що розробляються, від затоплення, обводнення, замулювання, пожеж та інших факторів, що знижують якість корисних копалин і промислову цінність родовищ або ускладнюють їх розробку;

8) захист від негативного впливу гірничих робіт підземних споруд, об'єктів на поверхні землі та інших родовищ, розташованих поблизу родовища, що експлуатується.

Стаття 85. Втрати корисних копалин у процесі видобування

1. Втрати, пов'язані з видобуванням корисних копалин, визначаються на стадії складання проекту розробки родовища корисних копалин згідно з нормативними документами з урахуванням технологічних, екологічних та інших вимог експлуатації родовища та узгоджуються з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду.

2. Видобуті корисні копалини, запаси корисних копалин, які втратили промислове значення, а також втрачені у процесі видобування або не підтверджені під час подальших геологорозвідувальних робіт чи розробки родовища, підлягають списанню з обліку гірничодобувного підприємства в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

Стаття 86. Огляд гірничих виробок користувача сусідньої ділянки надр у разі виникнення підозри щодо вторгнення

1. Вторгнення гірничих виробок у межі чужого гірничого відводу не допускається, за винятком випадків, пов'язаних з необхідністю ліквідації наслідків аварій.

2. Перевірка фактичного розташування виробок сусіднього користувача ділянки надр у разі виникнення підозри щодо вторгнення проводиться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду за заявою користувача надр.

Стаття 87. Вимоги до вилучення корисних копалин, що залягають спільно з основними

1. За наявності на ділянці надр корисних копалин, що залягають спільно з основними, користувач надр зобов'язаний проводити видобувні роботи згідно з проектом комплексного видобування корисних копалин з дотриманням установленого порядку, послідовності та технології їх вилучення.

2. Відхилення від прийнятого порядку, послідовності та технології вилучення з надр корисних копалин, що залягають спільно основними, не допускається.

3. Корисні копалини, що залягають спільно з основними, але не використовуються у зв'язку з відсутністю споживачів, повинні складатися в окремі місця, передбачені проектом використання надр. Користувач надр має право ініціювати внесення змін до договору про використання надр з метою набуття права на такі корисні копалини.

Стаття 88. Квоти на видобування корисних копалин

1. З метою запобігання негативним економічним та екологічним наслідкам інтенсивного видобутку корисних копалин, а також створення умов для збільшення глибини переробки корисних копалин і використання накопичених відходів їх переробки можуть встановлюватися квоти на видобування окремих видів корисних копалин, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Глава 14. Використання надр для цілей, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин

Стаття 89. Проекти використання надр для цілей, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин

1. Використання надр для цілей, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, здійснюється за проектами, розробленими відповідно до договору про використання надр.

Стаття 90. Використання підземного простору для складування або захоронення відходів виробництва і споживання

1. Використання підземного простору для складування або захоронення відходів виробництва і споживання здійснюється у спосіб і за технологіями, які повинні забезпечувати:

1) запобігання негативному впливу відходів на здоров'я і життя людей, природні системи та інші об'єкти, що становлять цінність для суспільства, протягом усього строку захоронення;

2) запобігання розповсюдженню речовин, які підлягають захороненню, внаслідок процесів, що відбуваються у надрах, протягом усього строку їх природного розкладу (розпаду);

3) можливість термінового, повного і безпечного вилучення відходів з підземного простору протягом усього строку захоронення;

4) постійний нагляд і контроль з метою підтвердження відсутності впливу відходів на навколишнє природне середовище.

2. Визначення ступеня відповідності застосовуваних способів і технологій захоронення відходів виробництва і споживання зазначеним умовам здійснюється на стадії проведення державної експертизи проектів захоронення таких відходів у підземному просторі.

3. Зворотне закачування у пласти з метою утилізації та підтримки пластового тиску супутніх пластових вод, які видобуваються разом з вуглеводнями, належить до технологічного процесу розробки родовищ вуглеводнів, обґрунтовується у проектах і не потребує додаткового узгодження щодо здійснення такого виду використання надр.

4. Забороняється складування або захоронення шкідливих і небезпечних для людей та навколишнього природного середовища відходів виробництва і споживання у нестійких, обводнених, тріщинуватих, пористих, вологопроникних гірських породах, в місцях, у яких можуть проявлятися землетруси, гірничі удари, зсуви та інші природні явища, що мають наслідком зміну геологічної будови надр.

Глава 15. Проектування, будівництво і введення в експлуатацію гірничодобувних об'єктів, об'єктів з переробки мінеральної сировини, а також підземних споруд, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин

Стаття 91. Особливості проектування гірничодобувних об'єктів, об'єктів з переробки мінеральної сировини, а також підземних споруд, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин

1. Проектування гірничодобувних об'єктів і підземних споруд, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, проводиться на основі геологічного вивчення надр з урахуванням комплексного розвитку регіону та вимог екологічної безпеки.

2. Проектування провадиться:

гірничодобувних об'єктів - після погодження в установленому порядку питань про надання земельної ділянки і гірничого відводу;

об'єктів по переробці мінеральної сировини - після погодження в установленому порядку питань про надання земельної ділянки;

підземних споруд, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, - після надання гірничого відводу.

3. Проекти будівництва гірничодобувних об'єктів, об'єктів по переробці мінеральної сировини, підземних споруд, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, у тому числі для захоронення відходів виробництва, інших шкідливих речовин, скиданням стічних вод, підлягають екологічній, науково-технічній та іншим видам експертизи та погодженню в порядку, встановленому законодавством України.

Стаття 92. Основні вимоги до проектування, будівництва і введення в експлуатацію гірничодобувних об'єктів, об'єктів по переробці мінеральної сировини, а також підземних споруд, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин

1. У проектах будівництва під час будівництва і введення в експлуатацію гірничодобувних об'єктів повинні передбачатися:

1) розташування наземних і підземних споруд, що забезпечує найбільш раціональне та ефективне використання запасів корисних копалин;

2) способи проведення розкривних робіт, системи розробки родовищ корисних копалин і технічні схеми переробки (підготовки) мінеральної сировини, що забезпечують найбільш повне, комплексне та економічно доцільне вилучення з надр запасів корисних копалин, а також використання наявних у них компонентів;

3) раціональне використання розкривних порід;

4) складування, збереження та визначення порядку обліку корисних копалин, які тимчасово не використовуються, а також відходів виробництва, що містять корисні компоненти;

5) геологічне довивчення (у разі необхідності) ділянок надр, що розкриваються в процесі будівництва та експлуатації гірничодобувних об'єктів, та складення геологічної і маркшейдерської документації;

6) рекультивація порушених земель, збереження ґрунтового покриву;

7) заходи, що гарантують безпеку людей, майна і навколишнього природного середовища.

2. У проектах будівництва об'єктів по переробці мінеральної сировини повинні передбачатися:

1) застосування технологічних схем, які забезпечують раціональне і комплексне вилучення з видобутої мінеральної сировини наявних у ній компонентів, що мають промислове значення;

2) раціональне використання, утилізація, знешкодження або безпечне захоронення відходів переробки (шламу, пилу, стічних вод тощо);

3) складування, збереження та визначення порядку обліку відходів виробництва, що містять корисні компоненти і тимчасово не використовуються;

4) заходи, що гарантують безпеку людей, майна і навколишнього природного середовища.

3. У проектах будівництва під час будівництва і введення в експлуатацію споруд, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, повинні забезпечуватися раціональне використання видобутих гірських порід, а також виконання вимог, зазначених у статтях 85 і 86 цього Кодексу.

4. Забороняється введення в експлуатацію нових і реконструйованих гірничодобувних об'єктів, об'єктів по переробці мінеральної сировини, а також підземних споруд, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, якщо під час їх проектування не додержано вимог, передбачених цією статтею.

Глава 16. Особливості державної політики у сфері використання та охорони нафтогазоносних надр

Стаття 93. Особливості регулювання відносин у сфері використання нафтогазоносних надр

Регулювання відносин у сфері використання нафтогазоносних надр має особливості, пов'язані з об'єктивними умовами функціонування нафтогазової галузі:

1) постійним і безперервним збалансуванням видобутку, постачання і споживання газу, для забезпечення якого встановлюється єдине диспетчерське (оперативно-технологічне) управління Єдиною газотранспортною системою України;

2) наявністю Єдиної газотранспортної системи України для газопостачання споживачів;

3) підвищеною вибухо- та пожежонебезпечністю газу, нафти та продуктів їх переробки і необхідністю у зв'язку з цим підтримання надійності та безпеки експлуатації об'єктів нафтогазової галузі.

Стаття 94. Особливості регулювання відносин у сфері використання нафтогазоносних надр підприємств, частка держави у статутному капіталі яких становить 50 відсотків та більше, господарських товариств, 50 відсотків та більше акцій (часток, паїв) яких перебуває у статутному капіталі інших господарських товариств, акціонером яких є держава і володіє в них контрольним пакетом акцій

1. Підприємства, частка держави у статутному капіталі яких становить 50 відсотків та більше, господарські товариства, 50 відсотків та більше акцій (часток, паїв) яких перебуває у статутному капіталі інших господарських товариств, акціонером яких є держава і володіє в них контрольним пакетом акцій, а також дочірні підприємства, представництва та філії таких підприємств і товариств, учасники договорів про спільну діяльність та/або особи, уповноважені договорами про спільну діяльність, укладеними за участю зазначених підприємств, щомісяця здійснюють продаж нафти сирої і газового конденсату власного видобутку, видобутих на підставі укладених договорів про використання надр (крім обсягів, що використовуються на власні технологічні потреби), а також скрапленого газу - виключно на біржових аукціонах.

2. Стартова ціна (без урахування податку на додану вартість та витрат на транспортування, постачання і зберігання) на біржових аукціонах для нафти і газового конденсату визначається на підставі митної вартості нафти за даними центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної митної справи, за 15 днів, що передують даті реєстрації заявок на проведення біржового аукціону, та з урахуванням надбавки за якість для нафти сирої і газового конденсату. Зниження ціни на нафту або на газовий конденсат на біржових аукціонах нижче стартової ціни не допускається.

3. Порядок організації та проведення біржових аукціонів з продажу нафти сирої і газового конденсату власного видобутку, скрапленого газу, визначення стартових цін на таких аукціонах, надбавок за якість для нафти сирої і газового конденсату, а також порядок визначення обсягів реалізації на біржових аукціонах скрапленого газу для потреб населення встановлюються Кабінетом Міністрів України.

4. Передача покупцям нафти сирої і газового конденсату здійснюється на родовищах або вузлах обліку суб'єктів господарювання, визначених частиною першою цієї статті. Відвантаження придбаних на біржових аукціонах нафти сирої і газового конденсату здійснюється залізничним, автомобільним або трубопровідним транспортом. Спосіб відвантаження та напрямок транспортування визначаються покупцем у відповідних договорах купівлі-продажу.

5. У разі коли ціна, за якою здійснюється реалізація нафти сирої і газового конденсату на біржових аукціонах, нижча за стартову ціну, яка визначена згідно з частиною другою цієї статті, суб'єкти господарювання, визначені частиною першою цієї статті, сплачують до державного бюджету штраф у розмірі 100 відсотків різниці вартості, обчисленої за стартовою ціною та фактичними цінами реалізації. Стягнення таких штрафів здійснюється органами державної податкової служби за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику в нафтогазовому комплексі.

6. Якщо під час чергового біржового аукціону виставлені на продаж обсяги нафти сирої або газового конденсату не були реалізовані повністю або частково, вони виставляються на додатковий біржовий аукціон, що проводиться того самого календарного місяця. У разі коли продаж зазначених обсягів нафти сирої і газового конденсату не відбувся на додатковому біржовому аукціоні або додатковий біржовий аукціон не був проведений, нереалізовані обсяги нафти сирої і газового конденсату на підставі договору купівлі-продажу за стартовою ціною додаткового біржового аукціону реалізуються Національній акціонерній компанії "Нафтогаз України". Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" оплачує відвантажені обсяги нафти сирої і газового конденсату протягом 30 днів з дати укладення договору купівлі-продажу.

7. З метою дотримання вимог цієї статті передача нафти сирої, газового конденсату та скрапленого газу на умовах договорів комісії, давальницької переробки, інших договорів, що не передбачають передачу права власності на них, не допускається.

8. Дія цієї статті поширюється виключно на тих учасників договорів про спільну діяльність, відповідно до яких вартість вкладу підприємств, частка держави у статутному капіталі яких становить 50 відсотків та більше, господарських товариств, 50 відсотків та більше акцій (часток, паїв) яких перебуває у статутному капіталі інших господарських товариств, акціонером яких є держава і володіє в них контрольним пакетом акцій, а також дочірніх підприємств, представництв та філій таких підприємств і товариств, становить 50 відсотків та більше загальної вартості вкладів учасників договорів про спільну діяльність.

9. Порядок продажу природного газу регулюється законодавством України.

Стаття 95. Антимонопольне обмеження у сфері використання нафтогазоносних надр

1. Суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють видобуток нафти і газу, транспортування нафти трубопроводами, транспортування і розподіл природного газу і визнані в установленому законодавством порядку монополістами на ринках нафти і газу, не можуть припиняти свою діяльність або зменшувати її обсяг з метою створення дефіциту нафти чи газу, якщо необхідність такого обмеження не встановлена законодавством України.

2. У разі виникнення спорів між сторонами угоди про транзит не допускається припинення або скорочення транзиту нафти, газу та продуктів їх переробки підприємством трубопровідного транспорту до вирішення спору в суді, якщо інше не передбачено відповідною угодою.

Стаття 96. Особливості проведення робіт на нафтогазоносних надрах в межах територіальних вод та виключної (морської) економічної зони України

1. На ділянках нафтогазоносних надр у межах територіальних вод та виключної (морської) економічної зони України, на використання яких укладено договір про використання надр, ведення робіт здійснюється відповідно до особливого режиму, який встановлюється користувачем надр за погодженням із центральними органами виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах захисту державного кордону та охорони суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні, безпеки на морському та річковому транспорті, рибного господарства, та центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища.

2. Надання у користування нафтогазоносних надр в межах виключної (морської) економічної зони України здійснюється відповідно до цього Кодексу з урахуванням правового режиму морських просторів.

3. Укладення договору про використання надр на користування ділянкою нафтогазоносних надр у межах територіальних вод або виключної (морської) економічної зони України означає одночасне набуття права на користування акваторією в межах цієї ділянки для проведення робіт, передбачених договором про використання надр. У разі неможливості розмістити відповідні технологічні споруди для користування нафтогазоносними надрами в межах акваторії ділянки нафтогазоносних надр ці споруди розміщуються в акваторії поза межами ділянки нафтогазоносних надр. Розміщення будь-яких технологічних споруд для користування нафтогазоносними надрами протягом усього строку дії договору про використання надр у межах територіальних вод та виключної (морської) економічної зони України погоджуються центральними органами виконавчої влади, що забезпечують реалізацію державної політики у сферах захисту державного кордону та охорони суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні, безпеки на морському та річковому транспорті, рибного господарства, та центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Стаття 97. Проведення геологорозвідувальних робіт на ділянках, де здійснюється видобування нафти і газу

1. У разі коли на ділянці, наданій користувачеві нафтогазоносними надрами для видобування нафти і газу, виникає необхідність проведення дорозвідки за поданням Комісії, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, зобов'язаний надіслати користувачеві нафтогазоносними надрами пропозицію щодо проведення таких робіт.

2. Користувач нафтогазоносними надрами, який одержав таку пропозицію, повинен у місячний строк дати письмову згоду на проведення пошукових і геологорозвідувальних робіт або обґрунтовану відмову від нього.

3. У разі відмови користувача нафтогазоносними надрами або неодержання протягом місяця від нього відповіді центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, оголошує конкурс на укладення договору про використання надр (на геологічне вивчення нафтогазоносних надр, у тому числі дослідно-промислову розробку на цій ділянці).

4. Роботи, пов'язані з геологічним вивченням нафтогазоносності надр, підлягають обов'язковій державній реєстрації та обліку, що провадяться у встановленому законодавством України порядку відповідним центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр.

Матеріали для реєстрації таких геологорозвідувальних робіт надає користувач нафтогазоносними надрами.

Стаття 98. Дослідно-промислова розробка родовищ нафти і газу

1. Введення родовища або окремого покладу в дослідно-промислову розробку здійснюється за рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику в нафтогазовому комплексі, на підставі обґрунтованої заяви користувача нафтогазоносними надрами, до якої додаються проект дослідно-промислової розробки родовища (покладу) та проект його облаштування, інвестиційний проект (програма), підготовлений і затверджений у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

2. Видобуток нафти і газу з родовища (покладу) за час його дослідно-промислової розробки не повинен спричиняти істотного зменшення обсягу їх кінцевого видобутку із надр та обмежувати вибір найбільш ефективних методів промислової розробки родовища.

3. Видобуток нафти і газу з родовища (покладу) під час дослідно-промислової розробки повинен здійснюватися в режимах, обсягах і строки, визначених у проекті дослідно-промислової розробки, з дотриманням показників інвестиційного проекту (програми).

4. Видобуток нафти і газу з родовища (покладу) за час його дослідно-промислової розробки не повинен перевищувати 10 відсотків видобувних запасів, що попередньо оцінені Державним балансом запасів корисних копалин на дату затвердження проекту дослідно-промислової розробки родовища або покладу.

5. Недостатньо вивчені ділянки нафтогазоносних надр або ділянки нафтогазоносних надр з особливою складністю їх залягання, у тому числі ті, розробка яких вимагає застосування особливих технологічних заходів (ділянки надр, що містять нетрадиційні вуглеводні - газ сланцевих товщ, газ (метан) вугільних родовищ, газ центрально-басейнового типу, нафта, конденсат або інша вуглеводнева сировина, яка залягає в нетрадиційних колекторах), можуть бути надані користувачам надр для здійснення їх геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки родовищ з подальшим видобуванням нафти і газу, з поступовою оцінкою та постановкою виявлених запасів на державний облік відповідно до вимог цього Кодексу.

6. На ділянки надр, передбачені частиною п'ятою цієї статті, не поширюються такі обмеження, зокрема:

1) норми щодо обсягу підземних вод, що можуть видобуватися без укладення договору на користування надрами;

2) норми щодо обмеження кількості мінеральної сировини, що може видобуватися під час проведення дослідно-промислової розробки родовищ, а також тривалості дослідно-промислової розробки родовища і свердловини.

Стаття 99. Введення родовищ нафти і газу у промислову розробку

1. Введення родовища або окремого покладу нафти і газу у промислову розробку здійснюється за рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику в нафтогазовому комплексі, на підставі обґрунтованої заяви користувача нафтогазоносними надрами.

2. Для введення родовища (покладу) нафти і газу у промислову розробку користувач нафтогазоносними надрами повинен мати:

1) договір про використання надр на видобування нафти і газу (промислову розробку родовищ);

2) затверджену в установленому порядку геолого-економічну оцінку запасів родовища (покладу) за результатами геологорозвідувальних робіт;

3) документ, що посвідчує право на земельну ділянку та акт про надання гірничого відводу для розробки родовища;

4) затверджений центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику в нафтогазовому комплексі, технологічний проект (схему) промислової розробки родовища (покладу), комплексний проект його облаштування, виконаний згідно із законодавством України, та інвестиційний проект (програму).

Стаття 100. Виведення родовищ нафти і газу з промислової розробки

1. Виведення родовищ нафти і газу з промислової розробки, а також контроль за впливом на навколишнє природне середовище ліквідованих при цьому промислових об'єктів здійснюються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з додержанням вимог законодавства України.

Стаття 101. Право власності на підземні сховища та нафту і газ, видобуті користувачем

1. Підземні сховища нафти, газу та продуктів їх переробки, створені в природних ємностях, є об'єктами права державної власності.

2. Нафта і газ, видобуті користувачем нафтогазоносних надр і повернуті в надра для зберігання, технологічних цілей або запобігання їх знищенню, належать користувачу нафтогазоносними надрами, якщо інше не передбачено законом або угодою про умови користування нафтогазоносними надрами.

Стаття 102. Порядок спорудження та експлуатація підземних сховищ нафти, газу і продуктів їх переробки

1. Спорудження та експлуатація підземних сховищ нафти, газу і продуктів їх переробки здійснюються на підставі технологічних схем і проектів та проектів їх облаштування.

2. Проектно-кошторисна документація (проекти, робочі проекти, робоча документація) на спорудження та реконструкцію підземних сховищ підлягає експертизі у порядку, встановленому законодавством України у сфері містобудування.

3. Введення підземних сховищ у дослідно-промислову і промислову експлуатацію здійснюється на підставі заяви користувача нафтогазоносними надрами за рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику в нафтогазовому комплексі, погодженим з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері промислової безпеки та державного гірничого нагляду, та іншими органами.

Стаття 103. Ліквідація аварійних викидів газу, нафти чи пластової води із свердловин

1. Ліквідацію аварійних викидів газу, нафти чи пластової води із свердловин здійснюють користувачі нафтогазоносними надрами, які проводять буріння геологорозвідувальних та експлуатаційних нафтових і газових свердловин, а також розробку нафтових і газових родовищ та експлуатацію підземних сховищ газу.

2. Користувачі надр повинні укладати із спеціалізованими підрозділами із запобігання та ліквідації відкритих нафтових і газових фонтанів угоди на виконання ними інспекційно-профілактичних і аварійних робіт.

Стаття 104. Охоронні та санітарно-захисні зони об'єктів нафтогазової галузі

1. Для забезпечення безпеки населення, що проживає в районі розташування об'єктів нафтогазової галузі, встановлюються охоронні та санітарно-захисні зони, розміри і порядок використання яких визначаються законодавством України та проектами будівництва цих об'єктів, затвердженими в установленому порядку.

Стаття 105. Охорона об'єктів нафтогазової галузі

1. Особливо важливі об'єкти нафтогазової галузі, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, охороняються спеціалізованими охоронними підрозділами відповідно до законодавства України.

2. Режим охорони інших об'єктів нафтогазової галузі відповідні підприємства визначають самостійно з дотриманням вимог законодавства України.

Розділ IV.
ОХОРОНА НАДР ТА НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА

Глава 17. Вимоги до охорони надр та навколишнього природного середовища

Стаття 106. Основні вимоги до охорони надр

1. Основними вимогами до охорони надр є:

1) забезпечення повного і комплексного геологічного вивчення ділянок надр;

2) забезпечення найбільш повного вилучення з надр запасів основних і супутніх корисних копалин та компонентів їх переробки;

3) ведення достовірного обліку запасів основних і супутніх корисних копалин та компонентів, які вилучаються та які залишаються в надрах;

4) раціональне та ефективне використання ресурсів надр на основі широкого застосування новітніх технологій;

5) здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню надр, виснаженню ресурсів, негативному впливу користування надрами на стан навколишнього природного середовища;

6) охорона родовищ корисних копалин від затоплення, обводнення, пожежі та інших факторів, що знижують якість корисних копалин, промислову цінність родовищ або ускладнюють їх розробку;

7) недопущення шкідливого впливу робіт, пов'язаних з користуванням надрами, на стан запасів корисних копалин, гірничих виробок і свердловин, що експлуатуються або законсервовані, та підземних споруд;

8) запобігання забрудненню надр під час проведення робіт, пов'язаних з користуванням надрами, особливо у разі підземного зберігання нафти, газу або інших речовин і матеріалів, захоронення шкідливих речовин та відходів виробництва, скидання стічних вод;

9) дотримання встановленого порядку зупинення, консервації і ліквідації гірничодобувних об'єктів та підземних споруд, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин;

10) забезпечення комплексу геологічних та маркшейдерських робіт;

11) запобігання самовільній забудові площ залягання корисних копалин і дотримання встановленого порядку використання таких площ в інших цілях;

12) недопущення забруднення підземних вод, що розташовані у водоносних горизонтах, від використання надр або безпосереднього використання цих вод.

Стаття 107. Основні вимоги до запобігання шкідливому впливу користування надрами на навколишнє природне середовище

1. Охорона надр і навколишнього природного середовища включає систему правових, організаційних, економічних, технологічних та інших заходів, спрямованих на охорону життя і здоров'я людей, збереження природних ландшафтів і мінімізацію негативного впливу на навколишнє природне середовище, охорону будинків, споруд, у тому числі об'єктів у сфері використання надр.

2. Основними вимогами екологічної безпеки у сфері використання надр є проведення попередньої оцінки впливу на навколишнє природне середовище та проведення екологічного моніторингу і вжиття заходів, спрямованих на усунення негативних наслідків діяльності у цій сфері.

3. Під час проектування, розміщення, будівництва, введення в дію нових і реконструкції діючих гірничодобувних, збагачувальних підприємств, споруд та інших об'єктів, удосконалення існуючих і впровадження нових технологічних процесів та устаткування, а також у процесі експлуатації таких об'єктів забезпечується екологічна безпека, раціональне використання природних ресурсів, додержання нормативів шкідливого впливу на навколишнє природне середовище, виконання інших вимог щодо охорони надр, навколишнього природного середовища і здоров'я людей.

4. Об'єкти користувачів надр, які шкідливо впливають на навколишнє природне середовище, повинні бути обладнані спорудами, устаткуванням і пристроями для очищення викидів і скидів або їх знешкодження, зменшення впливу шкідливих факторів, а також приладами контролю за кількістю та складом забруднюючих речовин і за характеристиками шкідливих факторів.

5. Забороняється введення в експлуатацію підприємств, споруд та інших об'єктів, на яких не забезпечено в повному обсязі додержання всіх екологічних вимог і виконання заходів, передбачених у проектах на будівництво та реконструкцію (розширення та технічне переоснащення).

Стаття 108. Основні вимоги до охорони надр під час геологічного вивчення

1. Під час геологічного вивчення надр повинно забезпечуватися:

1) проведення робіт методами і способами, які б забезпечували повноту виявлення корисних копалин, виключали можливість зниження їх якості, надмірного руйнування ґрунтового покриву та забруднення навколишнього природного середовища;

2) збереження геологорозвідувальних гірничих виробок і свердловин, які можуть бути використані під час розробки родовищ та з іншою метою, та ліквідація в установленому порядку гірничих виробок і свердловин, які не підлягають подальшому використанню;

3) проведення випереджувального геологічного вивчення надр у процесі розробки родовищ, яке забезпечує достовірну оцінку запасів корисних копалин або параметрів ділянок надр, що надаються у користування з метою, не пов'язаною з видобуванням корисних копалин;

4) вивчення надр з метою максимально можливої утилізації розкривних порід і відходів видобутку, збагачення та переробки мінеральної сировини;

5) своєчасна і повноцінна рекультивація земель, порушених у процесі проведення геологорозвідувальних робіт.

Стаття 109. Основні вимоги до охорони надр під час експлуатації родовищ корисних копалин

1. Під час експлуатації родовищ корисних копалин повинно забезпечуватися:

1) дотримання способів, технологій і параметрів, передбачених проектом експлуатації родовищ корисних копалин, на всіх етапах експлуатації, а також дотримання установлених стандартів, лімітів, норм і правил користування надрами;

2) раціональне, комплексне і безпечне вилучення корисних копалин з надр;

3) організація і ведення систематичного достовірного вивчення та обліку кількості і якості корисних копалин, що вилучаються з надр, у тому числі мінеральної сировини, яка надходить у відвали та на переробку;

4) використання сучасних технічних засобів і технологічного обладнання для розробки родовищ корисних копалин;

5) вдосконалення способів і методів розробки родовищ корисних копалин, а також відповідного обладнання;

6) запобігання вибірковому відпрацюванню багатих ділянок родовищ, що призводить до наднормативних втрат запасів корисних копалин;

7) недопущення псування родовищ, що розробляються, і сусідніх родовищ корисних копалин, у тому числі під час проведення гірничих робіт;

8) збереження запасів корисних копалин, які консервуються;

9) складування та облік корисних копалин, а також відходів виробництва, що містять корисні компоненти і тимчасово не використовуються;

10) раціональне використання розкривних порід і відходів виробництва;

11) безпечне для людей, майна і навколишнього природного середовища ведення робіт.

Стаття 110. Основні вимоги до первинної переробки корисних копалин

1. Під час первинної переробки корисних копалин повинно забезпечуватися:

1) дотримання технологічних схем, що гарантують раціональне і комплексне вилучення корисних компонентів з корисних копалин шляхом упровадження новітніх досягнень науки і техніки;

2) проведення відповідних дослідно-технологічних випробувань;

3) облік і контроль за розподілом корисних компонентів на різних стадіях переробки та рівнем їх вилучення з корисних копалин;

4) раціональне використання відходів видобутку, збагачення та переробки мінеральної сировини (шлам, пил, стічні води тощо);

5) складування, облік і зберігання відходів виробництва, що містять корисні компоненти і тимчасово не використовуються;

6) дотримання встановлених стандартів, лімітів, норм і правил щодо первинної переробки мінеральної сировини, зокрема щодо екологічної безпеки.

Стаття 111. Охорона ділянок надр, що становлять особливу наукову або культурну цінність

1. Рідкісні геологічні відслонення, мінералогічні утворення, палеонтологічні об'єкти та інші ділянки надр, що становлять особливу наукову або культурну цінність, можуть бути оголошеними в установленому законодавством України порядку об'єктами природно-заповідного фонду. Заборонено провадити будь-яку діяльність, що може порушувати збереження зазначених об'єктів.

2. У разі виявлення під час користування надрами рідкісних геологічних відслонень, мінералогічних утворень, метеоритів, палеонтологічних, археологічних та інших об'єктів, що становлять інтерес для науки і культури, користувачі ділянок надр зобов'язані зупинити роботи на відповідній ділянці надр і повідомити про це центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, Раді міністрів Автономної Республіки Крим.

Стаття 112. Забудова площ залягання корисних копалин

1. Забороняється проектування і будівництво населених пунктів, промислових комплексів та інших об'єктів без попереднього геологічного вивчення ділянок надр, що підлягають забудові.

2. Забудова площ залягання корисних копалин загальнодержавного значення, а також будівництво на ділянках їх залягання споруд, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, допускаються у виняткових випадках лише за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду. При цьому повинні здійснюватися заходи, які забезпечать можливість видобування з надр корисних копалин.

3. Порядок забудови площ залягання корисних копалин загальнодержавного значення встановлюється Кабінетом Міністрів України.

4. Забудова площ залягання корисних копалин місцевого значення, а також розміщення на ділянках їх залягання підземних споруд, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, допускаються за погодженням з Радою міністрів Автономної Республіки Крим, відповідними місцевими радами.

5. Самовільна забудова площ залягання корисних копалин з порушенням установленого законодавством України порядку припиняється без відшкодування понесених витрат.

Глава 18. Державний нагляд (контроль) у сфері використання та охорони надр

Стаття 113. Органи державного нагляду (контролю) у сфері використання та охорони надр

1. Державний (контроль) за геологічним вивченням ділянок надр та раціональним і ефективним використанням надр (державний геологічний контроль) здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр.

Державний нагляд за веденням робіт з геологічного вивчення ділянок надр, їх використанням та охороною, а також використанням і переробкою мінеральної сировини (державний гірничий нагляд) здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду.

Стаття 114. Державний геологічний контроль

1. Орган державного геологічного контролю перевіряє:

1) виконання вимог щодо охорони надр під час ведення робіт з їх вивчення;

2) виконання державних програм геологорозвідувальних робіт, геологічних завдань і замовлень;

3) обґрунтованість застосування методик і технологій, якість, комплексність, ефективність робіт з геологічного вивчення ділянок надр;

4) виконання рішень з питань методичного забезпечення робіт з геологічного вивчення та використання надр;

5) дотримання нормативів, стандартів та інших вимог щодо геологічного вивчення та використання надр, умов договорів про використання надр;

6) повноту вивчення геологічної будови надр, гірничо-технічних, інженерно-геологічних, геолого-екологічних та інших умов вивчення родовищ корисних копалин;

7) відповідність геологорозвідувальних робіт і наукових досліджень державним контрактам і замовленням, а також проектам щодо проведення таких робіт;

8) використання технічних засобів і методів ведення робіт з геологічного вивчення надр, які виключають невиправдані втрати корисних копалин і погіршення їх якості;

9) своєчасність та відповідність установленим вимогам введення в експлуатацію розвіданих родовищ корисних копалин;

10) дотримання під час дослідно-промислової експлуатації родовищ корисних копалин технологій, які забезпечують необхідне їх вивчення, не знижуючи при цьому промислової цінності;

11) збереження геологорозвідувальних гірничих виробок і свердловин для розробки родовищ корисних копалин, збереження геологічної документації, зразків порід, дублікатів проб, які можуть бути використані під час подальшого вивчення надр;

12) обґрунтованість напрямів пошукових, геологорозвідувальних та інших робіт з геологічного вивчення надр;

13) своєчасність і правильність державної реєстрації робіт з геологічного вивчення і використання надр, наявність договорів про використання надр;

14) повноту і вірогідність вихідних даних про кількість та якість запасів основних та спільнозалягаючих корисних копалин, компонентів, що містяться в них, а також надання підприємствами та організаціями звітних балансів запасів корисних копалин;

15) облік видобування нафти, газу та супутніх компонентів;

16) виконання користувачем надр умов договору про використання надр.

Орган державного геологічного контролю в межах наданих повноважень забезпечує вирішення інших питань щодо геологічного вивчення надр.

2. Орган державного геологічного контролю має право:

1) тимчасово припиняти право користування надрами у позасудовому порядку у випадках, передбачених пунктом 3 цієї статті;

2) зупиняти діяльність суб'єктів господарювання, що користуються надрами без договорів про використання надр;

3) давати обов'язкові для виконання вказівки (приписи) про усунення недоліків і порушень під час користування надрами.

Питання щодо тимчасового припинення права користування надрами розглядаються комісією, утвореною центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр.

Орган державного геологічного контролю має право тимчасово припиняти право користування надрами у позасудовому порядку у таких випадках:

1) порушення користувачем надр умов договору про використання надр;

2) виникнення внаслідок проведення робіт, пов'язаних з користуванням ділянкою надр, безпосередньої загрози життю чи здоров'ю працівників або населення;

3) проведення гірничих робіт без геологічного та маркшейдерського обслуговування;

4) наявності заборгованості з плати за користування надрами;

5) порушення користувачем надр вимог законодавства України у сфері надрокористування та охорони навколишнього природного середовища;

6) проведення на наданій у користування ділянці надр робіт, не передбачених договором про використання надр;

7) відсутності у користувача надр під час проведення робіт ліцензії на провадження господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону;

8) невиконання в установлений строк приписів уповноважених органів щодо усунення порушень законодавства України у сфері надрокористування;

9) припинення без поважних причин робіт, передбачених договором про використання надр, більш як на два роки, а у разі, коли договір про використання надр надано на користування нафтогазоносними надрами, - більш як на 180 днів;

10) припинення дії договору оренди (концесії) цілісного майнового комплексу, укладеного користувачем надр, з яким укладено договір про використання надр, відповідно до підпункту 5 пункту 1 статті 49 цього Кодексу, крім випадку набуття у власність об'єкта оренди (концесії);

11) невнесення змін до договору про використання надр у випадках, передбачених статтею 59 цього Кодексу.

Стаття 115. Державний гірничий нагляд

1. Орган державного гірничого нагляду перевіряє:

1) повноту вивчення родовищ корисних копалин, гірничо-технічних, інженерно-геологічних, гідрогеологічних та інших умов їх розробки, будівництва та експлуатації підземних споруд, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва;

2) виконання вимог щодо охорони надр під час експлуатації родовищ корисних копалин;

3) правильність розробки родовищ корисних копалин;

4) повноту видобування оцінених запасів корисних копалин і наявних у них компонентів;

5) додержання встановленого порядку обліку запасів корисних копалин, обґрунтованість і своєчасність їх списання;

6) додержання правил проведення геологічних і маркшейдерських робіт під час розробки родовищ корисних копалин;

7) додержання правил та технологій переробки мінеральної сировини з метою забезпечення більш повного вилучення корисних компонентів та поліпшення якості кінцевої продукції;

8) правильність і своєчасність здійснення заходів, що гарантують безпеку людей, майна і навколишнього природного середовища, гірничих виробок і свердловин від шкідливого впливу робіт, пов'язаних з користуванням надрами;

9) готовність державних воєнізованих гірничорятувальних служб та формувань і диспетчерських служб до локалізації та ліквідації наслідків аварій;

10) вирішення інших питань нагляду за використанням та охороною надр в межах наданих повноважень.

2. Орган державного гірничого нагляду має право:

1) давати обов'язкові для виконання вказівки (приписи) про усунення порушень норм і правил ведення робіт під час геологічного вивчення ділянок надр, їх використання та охорони;

2) в порядку, встановленому законодавством України, припиняти роботи, пов'язані з користуванням надрами, у разі порушень відповідних норм і правил;

3) вимагати від користувачів надр обґрунтування списання запасів корисних копалин;

4) давати рекомендації щодо впровадження нових прогресивних технологій переробки мінеральної сировини.

Органу державного гірничого нагляду законами України може бути надано інші права з метою запобігання порушенням законодавства України про надра та їх припинення.

Стаття 116. Заходи державного нагляду (контролю) у сфері використання та охорони надр

1. Заходи державного нагляду (контролю) у сфері використання та охорони надр здійснюються відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

Розділ V
ВИРІШЕННЯ СПОРІВ У СФЕРІ ВИКОРИСТАННЯ ТА ОХОРОНИ НАДР І ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА УКРАЇНИ ПРО НАДРА

Стаття 117. Порядок вирішення спорів, пов'язаних з виконанням умов договору про використання надр

1. Спори, пов'язані з виконанням користувачами надр умов договору про використання надр, вирішуються комісією, утвореною центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, і комісією, утвореною Радою міністрів Автономної Республіки Крим.

2. Порядок вирішення спорів, пов'язаних з виконанням користувачами надр умов договору про використання надр, встановлює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища.

3. Рішення зазначених комісій можуть бути оскаржені в судовому порядку.

Стаття 118. Відповідальність за порушення законодавства про надра

1. Порушення законодавства про надра тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову і кримінальну відповідальність.

2. Відповідальність за порушення законодавства про надра несуть особи, винні у:

1) самовільному користуванні надрами;

2) порушенні норм, правил і вимог щодо проведення робіт з геологічного вивчення ділянок надр;

3) вибірковому виробленні багатих ділянок родовищ, що призводить до наднормативних втрат запасів корисних копалин;

4) наднормативних втратах і погіршенні якості корисних копалин під час їх видобування;

5) пошкодженні родовищ корисних копалин, яке виключає повністю або значно обмежує можливість їх подальшої експлуатації;

6) порушенні встановленого порядку забудови площ залягання корисних копалин;

7) невиконанні вимог щодо безпеки людей і правил охорони надр, майна і навколишнього природного середовища;

8) знищенні або пошкодженні геологічних об'єктів, що становлять особливу наукову і культурну цінність, спостережних режимних свердловин, а також маркшейдерських і геодезичних знаків;

9) незаконному знищенні маркшейдерської або геологічної документації, а також дублікатів проб корисних копалин, необхідних для подальшого геологічного вивчення ділянок надр і розробки родовищ;

10) невиконанні вимог щодо приведення гірничих виробок і свердловин, які ліквідовано або законсервовано, до стану, який гарантує безпеку людей, а також вимог щодо збереження родовищ, гірничих виробок і свердловин на час консервації;

11) крадіжці нафти, газу та продуктів їх переробки, у тому числі з трубопроводів;

12) пошкодженні приладів обліку нафти, газу та продуктів їх переробки;

13) розукомплектуванні та пошкодженні об'єктів нафтогазової галузі, розкраданні майна цих об'єктів;

14) створенні перешкод у виконанні робіт, пов'язаних з обслуговуванням об'єктів нафтогазової галузі;

15) порушенні встановлених норм безпеки, що створює загрозу безпечній життєдіяльності населення та експлуатаційного персоналу;

16) порушенні правил охорони об'єктів у сфері використання надр;

17) вчиненні насильницьких дій, які перешкоджають виконанню оперативним персоналом та посадовими особами об'єктів у сфері використання надр своїх службових обов'язків;

18) незабезпеченні газом споживачів, які не порушують своїх зобов'язань перед постачальниками;

19) відмові підприємств нафтогазової галузі подавати інформацію щодо нафтогазоносності надр до Державного інформаційного геологічного фонду України у випадках, передбачених законодавством;

20) невиконанні розпоряджень, експертних висновків, приписів органів, які здійснюють державний нагляд і контроль за додержанням законодавства у сфері використання надр, а також створенні перешкод у виконанні службових обов'язків представниками таких органів.

3. Законами України може бути встановлено відповідальність за інші порушення законодавства про надра.

Стаття 119. Відшкодування збитків, завданих внаслідок порушення законодавства України про надра

1. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушення законодавства про надра, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.

Розділ VI
ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Цей Кодекс набирає чинності 1 січня 2015 року.

2. Визнати такими, що втрачають чинність з набранням чинності цим Кодексом:

Кодекс України про надра (Відомості Верховної Ради України, 1994 р., N 36, ст. 340);

Постанову Верховної Ради України "Про введення в дію Кодексу України про надра" (Відомості Верховної Ради України, 1994 р., N 36, ст. 341);

Закон України "Про нафту і газ" (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., N 50, ст. 262 із наступними змінами);

Закон України "Про газ (метан) вугільних родовищ" (Відомості Верховної Ради України, 2009 р., N 40, ст. 578; 2011 р., N 10, ст. 63; 2012 р., N 7, ст. 53; із змінами, внесеними Законом України від 16 жовтня 2012 року N 5460-VI).

3. Внести зміни до таких законодавчих актів України:

1) у Земельному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., N 3 - 4, ст. 27):

доповнити Кодекс статтею 1201 такого змісту:

"Стаття 1201. Перехід права на земельну ділянку в разі набуття права користування надрами

1. До особи, яка у встановленому законодавством порядку набула право користування надрами, що пов'язане із земельною ділянкою, яка перебуває у власності відчужувача права користування надрами, переходить право власності на таку земельну ділянку без зміни її цільового призначення.

2. Якщо користування надрами здійснюється з використанням земельної ділянки, наданої для таких цілей у користування, то в разі набуття прав користування надрами до набувача переходить право користування земельною ділянкою, наданою для користування надрами, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача - відчужувача права користування надрами. Договір оренди земельної ділянки, що передається в оренду для цілей користування надрами, повинен містити обов'язкову умову переходу прав та обов'язків за договором оренди земельної ділянки до набувача права на користування надрами.

3. Істотною умовою договору, який передбачає набуття права користування надрами, є кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв'язку з набуттям такого права.";

абзац другий частини другої статті 123 після слів "не передбачені цією статтею" доповнити словами ", та копія договору на використання надр (у разі надання земельної ділянки для потреб, пов'язаних з користуванням надрами)";

абзац третій частини другої статті 134 викласти у такій редакції:

"використання земельних ділянок для потреб, пов'язаних з користуванням надрами, та спеціального водокористування відповідно до укладених договорів про використання надр, одержаних дозволів;";

2) доповнити статтю 38 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" (Відомості Верховної Ради України, 1991 р., N 41, ст. 546; 1996 р., N 15, ст. 70) частиною такого змісту:

"Спеціальне використання надр здійснюється відповідно до договорів про використання надр, укладених у порядку, визначеному Кодексом України про надра, та угод про розподіл продукції, укладених у порядку, визначеному Законом України "Про угоди про розподіл продукції".";

3) у частині першій статті 7 Закону України "Про страхування" (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., N 7, ст. 50 із наступними змінами):

пункт 18 викласти в такій редакції:

"18) страхування цивільної відповідальності користувача надр, в тому числі за шкоду, завдану життю або здоров'ю людини, навколишньому природному середовищу;";

пункт 43 виключити;

4) у Законі України "Про оренду землі" (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., N 10, ст. 102; 2008 р., N 48, ст. 358; 2010 р., N 5, ст. 40; 2011 р., N 1, ст. 1; 2012 р., N 8, ст. 61; 2013 р., N 25, ст. 251:

статтю 7 доповнити частиною такого змісту:

"До особи, яка набула право користування надрами внаслідок його відчуження, переходить право оренди земельної ділянки, що була надана попередньому власнику права користування надрами для цілей користування надрами.";

частину другу статті 81 доповнити реченням такого змісту: "Право на оренду земельної ділянки державної або комунальної власності, наданої для потреб користування надрами, переходить до особи, яка набула право користування надрами внаслідок відчуження такого права.";

частину першу статті 15 доповнити абзацом такого змісту:

"обов'язкова умова переходу прав та обов'язків за договором оренди земельної ділянки до набувача права користування надрами (якщо земельна ділянка надається в оренду для цілей користування надрами).";

5) у Законі України "Про угоди про розподіл продукції" (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., N 44, ст. 391; 2011 р., N 6, ст. 47; 2012 р., N 23, ст. 230, N 27; ст. 275; із змінами, внесеними Законами України від 2 жовтня 2012 року N 5406-VI і від 16 жовтня 2012 року N 5463-VI):

у частині третій статті 4 слова "спеціальних дозволів на користування надрами та ліцензій на здійснення діяльності з пошуку (розвідки) та експлуатації родовищ корисних копалин," виключити;

у статті 6:

в абзаці другому частини третьої слова ", шляхом внесення відповідних змін до спеціального дозволу на користування надрами без необхідності внесення відповідних змін до такої угоди" виключити;

у частині п'ятій:

в абзаці другому слова "який має спеціальний дозвіл на користування надрами" замінити словами "який уклав договір про використання надр або має спеціальний дозвіл на користування надрами";

в абзаці третьому слова "спеціальних дозволів" замінити словами "договорів про використання надр або спеціальних дозволів";

в абзаці п'ятому слова "спеціального дозволу (дозволів) на користування надрами" замінити словами "договору (договорів) про використання надр або спеціального дозволу (дозволів) на користування надрами";

абзац десятий виключити;

в абзаці одинадцятому слова "спеціальним дозволом" замінити словами "договором про використання надр або спеціальним дозволом на користування надрами";

у частині першій статті 17:

абзаци другий і третій виключити;

доповнити частину абзацом такого змісту:

"Угоди про розподіл продукції, укладені відповідно до цього Закону, є особливим видом договорів про використання надр. У разі надання надр у користування відповідно до угод про розподіл продукції укладення договорів про використання надр не вимагається.";

6) у частині першій статті 19 Закону України "Про курорти" (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., N 50, ст. 435; 2006 р., N 22, ст. 184; із змінами, внесеними Законом України від 16 жовтня 2012 року N 5460-VI) слова "спеціальним дозволом на користування надрами" замінити словами "договором про використання надр";

7) у Законі України "Про іпотеку" (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., N 38, ст. 313 із наступними змінами):

у статті 1:

абзац другий після слів "будівництво якої не завершено," доповнити словами "майнових прав користування надрами";

доповнити статтю після абзацу четвертого новим абзацом такого змісту:

"майнове право користування надрами - право особи користуватися надрами з урахуванням виду, місця, способу, обсягу та умов користування, що визначаються документами, які посвідчують таке право користування надрами відповідно до норм законодавства;".

У зв'язку з цим абзаци п'ятий - тринадцятий вважати відповідно абзацами шостим - чотирнадцятим;

статтю 2 після слів "Земельного кодексу України" доповнити словами ", Кодексу України про надра";

статтю 3 після частини третьої доповнити новою частиною такого змісту:

"Іпотечний договір, предметом іпотеки за яким є майнові права користування надрами, посвідчується нотаріусом на підставі документів, що підтверджують права користування надрами в установленому законодавством порядку.".

У зв'язку з цим частини четверту - сьому вважати відповідно частинами п'ятою - восьмою;

у статті 5:

частину другу доповнити новим другим реченням такого змісту: "Предметом іпотеки можуть бути майнові права користування надрами, що набуті в установленому законодавством порядку та підтверджуються документами на користування надрами в установленому законодавством порядку.";

частину шосту доповнити реченням такого змісту: "Вартість майнових прав користування надрами визначається шляхом проведення оцінки предмета іпотеки відповідним суб'єктом оціночної діяльності.";

у статті 6:

доповнити статтю після частини четвертої новими частинами такого змісту:

"Якщо майнові права на користування надрами пов'язані із земельною ділянкою, яка надана для потреб користування надрами і яка належить іпотекодавцю на праві власності, такі права на користування надрами передаються в іпотеку разом із зазначеною земельною ділянкою. Якщо ця земельна ділянка належить іншій особі та була передана іпотекодавцю в оренду (користування), після звернення стягнення на права на користування надрами їх новий власник набуває права і обов'язки, які мав іпотекодавець за правочином, яким встановлено умови оренди цієї земельної ділянки (користування нею).

Разом з іпотекою майнових прав на користування надрами в іпотеку передаються будівлі (споруди), які належать іпотекодавцю та розташовані на земельній ділянці, що надана для потреб, пов'язаних з таким користуванням надрами. Іпотека земельної ділянки, що надана для потреб, пов'язаних з користуванням надрами, також поширюється на об'єкти незавершеного будівництва, які розташовані на такій земельній ділянці, та будівлі (споруди), що будуть споруджені на цій ділянці після укладення договору іпотеки.".

У зв'язку з цим частини п'яту і шосту вважати відповідно частинами сьомою і восьмою;

частину сьому викласти в такій редакції:

"Якщо в іпотеку передається земельна ділянка, на якій розташовані будівлі (споруди) або з якою пов'язані права користування надрами, що належать іпотекодавцю на праві власності, така земельна ділянка підлягає передачі в іпотеку разом з будівлями (спорудами), на якій вони розташовані, майновими правами на користування надрами, які пов'язані з такою земельною ділянкою. Після звернення стягнення на передану в іпотеку земельну ділянку, на якій розташовані будівлі (споруди), або з якою пов'язані права на користування надрами, що належать іншій, ніж іпотекодавець, особі, новий власник земельної ділянки зобов'язаний надати власнику будівлі (споруди), прав користування надрами такі ж умови користування земельною ділянкою, які мав іпотекодавець.";

статтю 9 після частини першої доповнити новою частиною такого змісту:

"У разі коли предметом іпотеки є майнове право користування надрами, іпотекодавець має право користуватись предметом іпотеки згідно з умовами відповідного договору про використання надр.".

У зв'язку з цим частини другу - четверту вважати відповідно частинами третьою - п'ятою;

статтю 12 після частини другої доповнити новою частиною такого змісту:

"У разі порушення іпотекодавцем за договорами іпотеки майнових прав користування надрами або порядку користування надрами, визначеного законодавством України, що може призвести до обмеження, тимчасової заборони (зупинення) або припинення права користування надрами, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.".

У зв'язку з цим частину третю вважати частиною четвертою;

доповнити Закон статтею 161 такого змісту:

"Стаття 161. Особливості іпотеки майнових прав користування надрами

Передача в іпотеку майнових прав користування надрами здійснюється шляхом передачі в іпотеку прав за договором про використання надр, на підставі яких іпотекодавцю належить право користування надрами.

У разі коли з іпотекодавцем укладено договори про використання надр (в межах однієї ділянки надр) на декілька видів користування надрами, предметом іпотеки є права на всі види користування надрами, визначені такими договорами.

Передача в іпотеку майнових прав користування надрами проводиться за попереднім погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, Радою міністрів Автономної Республіки Крим - щодо геологічного вивчення або видобування корисних копалин місцевого значення на території Автономної Республіки Крим. Порядок такого погодження визначається Кабінетом Міністрів України.

Особливості проведення прилюдних торгів з реалізації майнових прав на користування надрами, на які звернено стягнення, визначаються Кабінетом Міністрів України.

Реалізація майнових прав користування надрами внаслідок звернення стягнення на предмет іпотеки є правовою підставою для переоформлення на нового набувача права користування надрами договорів оренди земельних ділянок для потреб, пов'язаних з користуванням надрами, а також інших документів, необхідних для користування надрами.";

частину першу статті 17 після абзацу шостого доповнити новим абзацом такого змісту:

"припинення права користування надрами;".

У зв'язку з цим абзац сьомий вважати абзацом восьмим;

статтю 33 після частини четвертої доповнити новою частиною такого змісту:

"Звернення стягнення на предмет іпотеки, яким є майнові права користування надрами, здійснюється на підставі рішення суду.".

У зв'язку з цим частину п'яту вважати частиною шостою;

у статті 38:

перше речення частини першої після слів "будь-якій особі-покупцеві" доповнити словами "з урахуванням встановлених законодавством обмежень";

доповнити статтю частиною такого змісту:

"Договір купівлі-продажу предмета іпотеки, яким є майнові права користування надрами, укладений відповідно до цієї статті, є правовою підставою для заміни сторони надр договору про використання надр шляхом переоформлення такого договору на набувача права користування надрами на підставі договору купівлі-продажу предмета іпотеки, яким є майнові права користування надрами.";

частину третю статті 41 доповнити реченням такого змісту: "Реалізація предмету іпотеки, яким є майнові права користування надрами, здійснюється за місцем розташування земельної ділянки, що надана для цілей, пов'язаних з користуванням надрами, а якщо земельна ділянка розташована за межами населеного пункту - у найближчому населеному пункті або районному центрі району, на території якого розташована земельна ділянка.";

8) у Законі України "Про засади функціонування ринку природного газу" (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., N 48, ст. 566; 2012 р., N 5, ст. 30, N 7, ст. 53; 2013 р., N 22, ст. 214; із змінами, внесеними законами України від 2 жовтня 2012 року N 5406-VI і від 16 жовтня 2012 року N 5460-VI):

у пункті 4 частини першої статті 1 слова "спеціального дозволу на користування надрами" замінити словами "договору про використання надр";

у частині першій статті 10 слова "спеціальних дозволів на користування надрами" та "суб'єкта господарювання - власника спеціального дозволу на користування нафтогазоносними надрами" замінити відповідно словами "договорів про використання надр" та "суб'єкта господарювання, який уклав договір на використання нафтогазоносних надр,";

у пункті 1 частини першої статті 22 слова "спеціального дозволу на користування нафтогазоносними надрами, виданого на таку ділянку" замінити словами "договору про використання надр";

9) у підрозділі "Нормативно-правове забезпечення" розділу IV "Механізм виконання Програми" Загальнодержавної програми розвитку мінерально-сировинної бази України на період до 2030 року, затвердженої Законом України "Про затвердження Загальнодержавної програми розвитку мінерально-сировинної бази України на період до 2030 року" (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., N 44, ст. 457), слова "початкової ціни продажу спеціальних дозволів на користування надрами" замінити словами "початкового розміру збору за укладення договорів про використання надр";

10) пункти 100, 101, 103, 130 і 133 Переліку документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності, затвердженого Законом України "Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності" (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., N 47, ст. 532), виключити.

4. Відносини, пов'язані з переоформленням та видачею дубліката спеціального дозволу на користування надрами, регулюються положеннями нормативно-правових актів, які були чинними на момент видачі спеціальних дозволів на користування надрами.

5. Користувачі надр, які виявили бажання замінити спеціальні дозволи на користування надрами на договори про використання надр, шляхом подання заяви звертаються до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, або Ради міністрів Автономної Республіки Крим - щодо геологічного вивчення або видобування корисних копалин місцевого значення на території Автономної Республіки Крим, в якій мають міститися: відомості про особу (найменування юридичної особи, прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця), адреса, інформація про засоби зв'язку, прізвище, ім'я, по батькові та посада керівника (для юридичної особи).

До заяви додаються такі документи:

спеціальний дозвіл на користування надрами, який користувач надр бажає замінити;

заповнений проект договору про використання надр за формою, яка затверджується Кабінетом Міністрів України, із зазначенням інформації, яка міститься у спеціальному дозволі на користування надрами, що замінюється, та угоді про умови користування ділянкою надр, що є його невід'ємною частиною;

позитивний висновок спеціалізованого геологічного підприємства, установи та організації, акредитованого центральним органом, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, за результатами проведення державної геологічної експертизи результатів діяльності надрокористувача на ділянці надр.

Заміна спеціального дозволу на користування надрами на договір про використання надр здійснюється протягом 15 днів.

Строк дії договору про використання надрами не повинен перевищувати строку дії спеціального дозволу на користування надрами, який підлягає заміні.

Видані спеціальні дозволи на користування надрами є чинними до закінчення до закінчення строку їх дії.

 

ПЕРЕЛІК
корисних копалин загальнодержавного значення

I. Горючі корисні копалини

Газоподібні

Газ природний (бутани, етан, пропан)

Газ сланцевих товщ

Газ, розчинений у нафті

Пропан

Газ (метан) вугільних родовищ

Газ центрально-басейнового типу

Рідкі

Конденсат

 

Бітум нафтовий

Нафта

Тверді

Антрацит

Сланці

Буре вугілля

Торф

Кам'яне вугілля

 

II. Металічні руди

Руди чорних металів

Залізні

Хромові

Марганцеві

 

Руди кольорових металів

Алюмінієві

Нікелеві

Вольфрамові

Олов'яні

Вісмутові

Поліметалічні

Кобальтові

Ртутні

Магнієві

Свинцеві

Мідні

Сурм'яні

Миш'якові

Титанові

Молібденові

Цинкові

Руди благородних металів

Золота

Срібла

Металів платинової групи

 

Руди рідкіснометалеві та рідкісноземельні

Ванадієві

Скандієві

Берилієві

Стронцієві

Ітрієві

Танталові

Металів лантаноїдної групи

Церієві

Літієві

Цирконієві

Ніобієві

 

Руди розсіяних металів

Галієві

Селенові

Гафнієві

Ренієві

Германієві

Рубідієві

Індієві

Талієві

Кадмієві

Телурові

Руди радіоактивних металів

Торієві

Уранові

III. Неметалічні корисні копалини

Сировина вогнетривка

Азбест*

Пірофіліт

Глина*

Пісок*

Доломіт*

Пісковик*

Дуніт

Серпентиніт

Каолін первинний*

Силіманіт

Каолін вторинний*

Ставроліт

Кварцит*

Талькомагнезит

Кіаніт (дистен)

Циркон

Сировина флюсова

Вапняк*

Флюорит*

Доломіт*

 

Сировина формувальна та для грудкування залізорудних концентратів

Глина*

Пісок*

Глина бентонітова*

 

Сировина хімічна

Алуніт

Крейда*

Барит

Озокерит*

Бішофіт

Сіль кам'яна (галіт)

Бром

Сіль калійна*

Вапняк

Сіль магнієва

Давсоніт

Сірка

Йод

Флюорит*

Сировина агрохімічна

Апатит

Сапропель*

Вапняк*

Сіль калійна*

Гіпс*

Фосфорити

Глауконіт*

Цеоліти*

Сапоніт*

 

Сировина для мінеральних пігментів

Вохристі (фарбові) руди чорних та кольорових металів

 

Глауконіт*

Глина фарбова

Сировина абразивна

Алмаз технічний

Корунд

Гранат

Кремінь

Кварц*

Маршаліт

Сировина оптична та п'єзооптична

Ісландський шпат*

П'єзокварц

Кварц*

Флюорит*

Електро- та радіотехнічна сировина

Азбест*

Пірофіліт

Графіт

Тальк

Мусковіт

Флогопіт

Озокерит*

Шунгіт

Сировина адсорбційна

Бентоніт*

Палигорськіт

Вермикуліт

Сапоніт*

Гідробіотит

Спонголіт*

Діатоміт

Трепел*

Опока

Цеоліти*

Сировина ювелірна (дорогоцінне каміння)

Адуляр

Опал благородний

Аквамарин

Піроп

Аксиніт

Раухтопаз

Алмаз

Родоніт

Альмандин

Рубін

Аметист

Сапфір

Берил

Скаполіт

Бурштин

Смарагд

Гесоніт

Спесартин

Гросуляр

Сподумен

Данбурит

Танзаніт

Демантоїд

Топаз

Діоптаз

Турмалін

Евклаз

Фенакіт

Жадеїт (імперіал)

Фероортоклаз

Кварц рожевий

Хризоберил

Кліногуміт

Хризоліт

Кордієрит

Хризопраз

Кришталь гірський

Хромдіопсид

Кунцит

Циркон*

Лейкосапфір

Цитрин

Моріон

Шпінель

Олександрит

 

Сировина ювелірно-виробна (напівдорогоцінне каміння)

Агат

Родоніт

Амазоніт

Сапфірин

Арагоніт

Сердолік

Бірюза

Содаліт

Гематит (кровавик)

Соколине око

Котяче око

Тектіти

Лабрадор

Тигрове око

Нефрит

Халцедон

Онікс

Яшма

Опал

 

Сировина виробна

Алуніт візерунчастий

Лабрадорит*

Вапняк мармуризований*

Маріуполіт

Гагат

Мармур кольоровий

Гіпс візерунчастий

Обсидіан

Граніт*

 

Дерево скам'яніле

Пегматит графічний

Джеспіліт

Пірофіліт (агальматоліт)

Егіриніт

Порфірит

Епідозит (унакіт)

Селеніт

Кальцифір*

Туф кольоровий

Кварцит кольоровий

Флюорит кольоровий

Кремінь візерунчастий

Хлоропал (унгварит)

Сировина для облицювальних матеріалів (декоративне каміння)

Андезит*

Габронорит

Андезито-базальт

Гіпс*

Ангідрит

Граніт

Базальт*

Гранодіорит

Анортозит

Граносієніт

Вапняк*

Діорит

Вапняк мармуризований*

Пісковик*

Габро

Серпентиніт

Діабаз

Сієніт

Кальцифір*

Травертин

Кварцит*

Туф*

Лабрадорит*

Чарнокіт

Мармур

 

Сировина скляна та фарфоро-фаянсова

Каолін вторинний*

Нефелін

Каолін лужний

Пегматит (польовий шпат)

Каолін первинний*

Пісок кварцовий*

Ліпарит

 

Сировина цементна

Вапняк*

Мергель*

Гіпс*

Опока*

Гіпсоангідрит

Спонголіт*

Глина*

Трепел*

Діатоміт

Туф*

Крейда*

Цеоліти*

Сировина для пиляних стінових матеріалів

Вапняк*

Опока*

Мергель*

Туф*

Сировина петрургійна та для легких заповнювачів бетону

Амфіболіт

Вермикуліт*

Андезит*

Глина*

Андезито-базальт

Перліт

Аргіліт

Сланець

Базальт

 

Сировина для каменю будівельного

Андезит*

Діорит*

Андезито-базальт*

Доломіт*

Анортозит*

Ліпарпит

Вапняк*

Мігматит

Габро*

Монцоніт

Габро-діабаз

Пісковик*

Габро-норит*

Плагіограніт

Гнейс

Порфірит*

Граніт*

Ріоліт

Гранодіорит*

Сієніт*

Граносієніт*

Туф*

Дацит

Чарнокіт*

Діабаз

 

Сировина піщано-гравійна

Галька

Піщано-гальковий матеріал

Гравій

Ракуша

Сировина для покриття доріг

Асфальтити

Бітуми

Сировина для приготування бурових розчинів

Барит

Глина бентонітова*

Бішофіт*

 

Сировина для виробництва кристалічного кремнію

Пісковик кварцитоподібний

IV. Води

Підземні води

Мінеральні (лікувальні,
лікувально-столові,
природні столові)

Питні (для централізованого
водопостачання,
для нецентралізованого
водопостачання)

Промислові

Технічні

Теплоенергетичні

 

Ропа (лікувальна, промислова)

 

Грязі лікувальні

Мулові сульфідні

Сопкові

Сапропелеві

Торфові

Інертні гази

Гелій

 

____________
* Корисна копалина використовується у різних галузях господарства.

 

ПЕРЕЛІК
корисних копалин місцевого значення
(загальнопоширені корисні копалини)

Сировина для бутового каменю

Андезито-базальт

Діорит

Вапняк

Пісковик

Габро-діабаз

Плагіограніт

Гранодіорит

Порфірит

Граніт*

 

Діабаз

 

Сировина піщано-гравійна

Галька

Піщано-гальковий матеріал

Гравій

Ракуша

Пісок

 

Сировина цегельно-черепична

Алеврит

Лес

Алевроліт

Сланець

Аргіліт

Глина легкоплавка

Суглинок

Супісок

Сировина для пиляних стінових матеріалів

Вапняк черепашковий

Сировина для хімічних меліорантів ґрунтів

Вапняк

Гіпс

Гажа

Сапропель

Сировина для будівельного вапна та гіпсу

Гіпс

Вапняк

Крейда

 

Інші корисні копалини, що не включені до переліку корисних копалин загальнодержавного значення

 

Голова
Верховної Ради України

 

 

* * *

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до проекту Кодексу України про надра (нова редакція)

1. Обґрунтування необхідності прийняття акта

Проект Кодексу України про надра (нова редакція), розроблено на виконання підпункту 107.1 пункту 107 Національного Плану дій на 2012 рік щодо впровадження Програми економічних реформ на 2010 - 2014 роки "Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава", затвердженого Указом Президента України від 12 березня 2012 року N 187, та підпункту 140.1 пункту 140 Національного Плану дій на 2013 рік щодо впровадження Програми економічних реформ на 2010 - 2014 роки "Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава", затвердженого Указом Президента України від 12 березня 2012 року N 128.

Слід зазначити, що розвиваючись стихійно, без єдиної концепції побудови законодавства у сфері надрокористування, починаючи з 1994 року (часу ухвалення Кодексу України про надра), законодавство про надра сформовано з несистематизованих законів, зокрема:

Кодексу України про надра від 1994 року;

Гірничого закону України від 1999 року;

Закону України "Про державну геологічну службу України" від 1999 року;

Закону України "Про угоди про розподіл продукції" від 1999 року;

Закону України "Про концесії" від 1999 року;

Закону України "Про нафту і газ" від 2001 року;

Закону України "Про газ (метан) вугільних родовищ" від 2009 року.

Наявність такої кількості нормативних актів, які спрямовані на регулювання однорідних відносин очевидно призводить до виникнення колізій у законодавстві, до невідповідностей між нормами, які містяться в загальних і спеціальних правових актах.

Також така ситуація має наслідком наявність великої кількості положень, які повторюються (наприклад, повноваження певних органів влади, положення про міжнародне співробітництво, про відповідальність, про вирішення спорів тощо).

Досвід європейських країн свідчить про наявність у їхній системі права єдиного системного нормативного акту, нормами якого урегульовано всю галузь надрового права.

2. Цілі і завдання прийняття акта

Чинне законодавство встановлює заборону користувачам надр на право відчуження права на користування надрами, зокрема внесення його у заставу чи як внесок у спільну діяльність. Однак існуючі на сьогодні економічні та соціальні умови розвитку надровидобувної галузі породжують гостру необхідність враховувати ринкові механізми розвитку цього сектору економіки, оскільки діяльність суб'єктів господарювання, пов'язана з користуванням надрами, як правило, є ресурсоємною.

У зв'язку з цим, основною новелою проекту є введення в цивільний обіг прав на користування надрами.

Крім того, новаціями проекту Кодексу про надра (у новій редакції) є:

1) вилучено всі норми-декларації; норми, які нічого не регулюють; технічні норми (норми, які регулюють не правові, а технічні відносини).

2) вилучено розділи, норми про повноваження різних органів влади. Існуючого регулювання (Конституції України, Законів України "Про Кабінет Міністрів України", "Про центральні органи виконавчої влади", "Про органи місцевого самоврядування", "Про місцеві державні адміністрації", Положень про відповідні органи влади) цілком достатньо. Положення про повноваження певних органів влади присутні лише в розрізі відповідних процедур (конкурс, перевірки тощо).

3) імплементовано положення 4 інших законів (і їх пропонується скасувати).

4) запроваджений конкурсний порядок набуття права користування надрами. Випадки безконкурсного порядку набуття права користування суттєво обмежені.

5) рішення за наслідками конкурсу приймає комісія, до складу якої входять представники органів влади, органів місцевого самоврядування і громадських організацій. Особовий склад конкурсних комісій формує керівник Держгеонадр та керівник Ради міністрів Автономної Республіки Крим.

6) кількість погоджень суттєво обмежена. Інспекційні органи не будуть здійснювати погоджень, оскільки це не відповідає їх законодавчо-визначеній місії (здійснювати перевірки).

7) всі відносини з використання надр оформлятимуться договором між переможцем конкурсу і Держгеонадрами, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, тому не передбачається надалі існування інституту спеціальних дозволів на використання надр. Зникнуть проблеми поширення у сфері надрокористування положень законодавства про дозвільну діяльність.

8) різновидами договорів про використання надр стануть договір про розподіл продукції, договір концесії.

9) врегульовані інспекційні процедури.

3. Правові аспекти прийняття акта

Конституція України;

Кодекс України про надра;

Гірничий закон України;

Закон України "Про державну геологічну службу України";

Закон України "Про угоди про розподіл продукції";

Закон України "Про концесії";

Закон України "Про нафту і газ";

Закон України "Про газ (метан) вугільних родовищ";

Закон України "Про охорону навколишнього природного середовища".

4. Фінансово-економічне обґрунтування

Реалізація проекту не потребує витрат з Державного бюджету України.

5. Позиція заінтересованих органів

Проект потребує погодження з Міненерговугілля, Мінекономрозвитку, Держпідприємництвом, Мінфіном, Мінпромполітики, Мінагрополітики, Мін'юстом, Антимонопольним комітетом України, Радою міністрів Автономної Республіки Крим.

Проект підтримано Координаційним центром з упровадження економічних реформ при Адміністрації Президента України.

6. Регіональний аспект

Проект акта не стосується питання розвитку адміністративно-територіальних одиниць.

61. Запобігання дискримінації

У проекті відсутні положення, які містять ознаки дискримінації.

7. Запобігання корупції

У проекті акта відсутні правила і процедури, які можуть містити ризики вчинення корупційних правопорушень.

8. Громадське обговорення

Проект акта розміщено на сайті Мінприроди для проведення консультацій з громадськістю.

9. Позиція соціальних партнерів

Проект акта не стосується соціально-трудової сфери.

10. Оцінка регуляторного впливу

Досягненням установлених цілей у разі прийняття регуляторного акта буде удосконалення нормативно-правового регулювання відносин між органами виконавчої влади та суб'єктами господарювання у сфері надрокористування, шляхом:

1) спрощення процедури надання надр у користування;

2) введення в цивільний обіг прав на користування надрами;

3) зменшення адміністративного регулювання у сфері надрокористування.

11. Прогноз соціально-економічних та інших наслідків

Прийняття запропонованого проекту забезпечить удосконалення нормативно-правового регулювання відносин між органами виконавчої влади та суб'єктами господарювання у сфері надрокористування та сприятиме збільшенню інвестицій у зазначену галузь.

 

Міністр

О. А. Проскуряков

 

* * *

АНАЛІЗ РЕГУЛЯТОРНОГО ВПЛИВУ
до проекту Кодексу України про надра (нова редакція)

1. Визначення та аналіз проблеми, яку пропонується розв'язати шляхом державного регулювання господарських відносин

Проект Кодексу України про надра (нова редакція), розроблено на виконання підпункту 107.1 пункту 107 Національного Плану дій на 2012 рік щодо впровадження Програми економічних реформ на 2010 - 2014 роки "Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава", затвердженого Указом Президента України від 12 березня 2012 року.

Слід зазначити, що розвиваючись стихійно, без єдиної концепції побудови законодавства у сфері надрокористування, починаючи з 1994 року (часу ухвалення Кодексу України про надра), законодавство про надра сформовано з несистематизованих законів, зокрема:

Кодексу України про надра від 1994 року;

Гірничого закону України від 1999 року;

Закону України "Про державну геологічну службу України" від 1999 року;

Закону України "Про угоди про розподіл продукції" від 1999 року;

Закону України "Про концесії" від 1999 року;

Закону України "Про нафту і газ" від 2001 року;

Закону України "Про газ (метан) вугільних родовищ" від 2009 року.

Наявність такої кількості нормативних актів, які спрямовані на регулювання однорідних відносин очевидно призводить до виникнення колізій у законодавстві, до невідповідностей між нормами, які містяться в загальних і спеціальних правових актах.

Також така ситуація має наслідком наявність великої кількості положень, які повторюються (наприклад, повноваження певних органів влади, положення про міжнародне співробітництво, про відповідальність, про вирішення спорів тощо).

Досвід європейських країн свідчить про наявність у їхній системі права єдиного системного нормативного акту, нормами якого урегульовано всю галузь надрового права.

2. Визначення цілей державного регулювання

Проект регуляторного акта спрямований на розв'язання проблеми, визначеної в попередньому розділі АРВ в цілому, основними цілями прийняття є:

4) спрощення процедури надання надр у користування;

5) введення в цивільний обіг прав на користування надрами;

6) зменшення адміністративного регулювання у сфері надрокористування.

3. Визначення та оцінка усіх прийнятих альтернативних способів досягнення встановлених цілей з аргументацією переваг обраного способу

Під час розробки проекту було розглянуто низку альтернативних способів досягнення визначених цілей.

Перший спосіб - залишення без змін норм чинного законодавства, і як результат - залишення невирішеним питання щодо удосконалення нормативно-правового регулювання у сфері надрокористування.

Другий спосіб - розробка проекту Кодексу України про надра (нова редакція), та забезпечення удосконалення нормативно-правового регулювання у сфері надрокористування, основними новелами якого є:

1) введення в цивільний обіг прав на користування надрами;

2) вилучено всі норми-декларації; норми, які нічого не регулюють; технічні норми (норми, які регулюють не правові, а технічні відносини).

3) вилучено розділи, норми про повноваження різних органів влади. Існуючого регулювання (Конституції України, Законів України "Про Кабінет Міністрів України", "Про центральні органи виконавчої влади", "Про органи місцевого самоврядування", "Про місцеві державні адміністрації", Положень про відповідні органи влади) цілком достатньо. Положення про повноваження певних органів влади присутні лише в розрізі відповідних процедур (конкурс, перевірки тощо).

4) імплементовано положення 6 інших законів (і їх пропонується скасувати).

5) запроваджений конкурсний порядок набуття права користування надрами. Випадки безконкурсного порядку набуття права користування суттєво обмежені.

6) рішення за наслідками конкурсу приймає комісія, до складу якої входять представники органів влади, науковці і громадських організацій. Особовий склад конкурсних комісій формує керівник Держгеонадр або керівник територіального органу Держгеонадр (залежно від виду надр, які виставляються на конкурс) та керівник Ради міністрів Автономної Республіки Крим.

7) кількість погоджень суттєво обмежена. Інспекційні органи не будуть здійснювати погоджень, оскільки це не відповідає їх законодавчо-визначеній місії (здійснювати перевірки).

8) погодження і гірничий відвід здійснюватиме Держгеонадра, Рада міністрів Автономної Республіки Крим перед здійсненням оголошення про проведення конкурсу.

9) всі відносини з використання надр оформлятимуться договором між переможцем конкурсу і Держгеонадрами, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, тому не передбачається надалі існування інституту спеціальних дозволів на використання надр. Зникнуть проблеми поширення у сфері надрокористування положень законодавства про дозвільну діяльність.

10) різновидами договорів про використання надр стануть договір про розподіл продукції, договір концесії.

11) врегульовані інспекційні процедури.

Таким чином розробка проекту є оптимальним варіантом, який дозволить розв'язати вищезазначені проблеми.

4. Опис механізму і заходів, які забезпечать розв'язання вищезазначеної проблеми шляхом прийняття запропонованого регуляторного акта

Механізм дії регуляторного акта

Для досягнення цілей, визначених у другому розділі АРВ, у проекті регуляторного акта передбачено закріплення положень якими встановлюється:

1) спрощення процедури надання надр у користування;

2) введення в цивільний обіг прав на користування надрами;

3) зменшення адміністративного регулювання у сфері надрокористування.

Організаційні заходи для впровадження регулювання

Для впровадження цього регуляторного акта необхідно здійснити такі організаційні заходи:

1. Провести погодження проекту регуляторного акта з заінтересованими центральними органами виконавчої влади.

2. Забезпечити інформування громадськості про вимоги регуляторного акта шляхом його оприлюднення в засобах масової інформації та мережі Інтернету - на офіційному веб-сайті Міністерства екології та природних ресурсів.

3. Схвалення проекту на засіданні Кабінету Міністрів України та внесення його на розгляд Верховної Ради України.

5. Обґрунтування можливості досягнення встановлених цілей у разі прийняття запропонованого регуляторного акта і оцінка можливості впровадження та виконання вимог регуляторного акта

Досягненням установлених цілей у разі прийняття регуляторного акта буде забезпечення удосконалення нормативно-правового регулювання відносин між органами виконавчої влади та суб'єктами господарювання у сфері надрокористування та збільшення інвестицій у зазначену галузь.

Реалізація засад запропонованого регуляторного акта потребує додаткових матеріальних та фінансових витрат із Державного бюджету.

6. Визначення очікуваних результатів прийняття запропонованого регуляторного акта

Сфери впливу

Вигоди

Витрати

Інтереси держави

Введення в цивільний обіг прав на користування надрами.
Залучення інвестицій у галузь надрокористування.

Не передбачено.

Інтереси суб'єктів господарювання

Спрощення процедури отримання надр у користування.
Відсутність необхідності отримувати дозвільні документи.

Не передбачено.

Інтереси громадян

Раціональне та ефективне використання надр;
Покращення стану екологічної безпеки.

Не передбачено.

7. Обґрунтування строку чинності регуляторного акта

Регуляторний акт запроваджується на необмежений термін.

8. Визначення показників результативності регуляторного акта

Виходячи з цілей запропонованого регуляторного акта, зазначених у пункті 2 АРВ, для відстеження результативності цього регуляторного акта обрано такі показники:

статистичні показники:

- кількість суб'єктів господарювання, які здійснюватимуть господарську діяльність у сфері надрокористування;

- кількість скарг суб'єктів господарювання на дії посадових осіб органів державної влади щодо порушення вимог положень цього регуляторного акта.

показники соціологічних опитувань:

розмір коштів і час, що витрачатимуться суб'єктами господарювання, під час їх участі у конкурсах на отримання надр у користування;

розмір надходжень до державного та місцевих бюджетів і державних цільових фондів, пов'язаних з дією акта;

рівень поінформованості фізичних та юридичних осіб про основні положення регуляторного акта - з положеннями акта можна буде ознайомитися на офіційному сайті Мінприроди.

9. Визначення заходів, за допомогою яких буде здійснюватися відстеження результативності регуляторного акта в разі його прийняття

Базове відстеження результативності вищезазначеного регуляторного акта здійснюватиметься до дня набрання чинності цим актом шляхом збору пропозицій, зауважень та їх аналізу.

Повторне відстеження планується здійснити через рік після набуття чинності регуляторного акта, в результаті чого відбудеться порівняння показників базового та повторного відстеження. У разі виявлення неврегульованих та проблемних питань шляхом аналізу показників дії цього акта, такі питання будуть врегульовані шляхом внесення відповідних змін.

Періодичні відстеження планується здійснювати раз на три роки, починаючи з дня виконання заходів з повторного відстеження. Установлені кількісні та якісні значення показників результативності акта порівнюватимуться із зазначенням аналогічних показників, що встановлені під час повторного відстеження.

 

Міністр

О. А. Проскуряков

Опрос