Идет загрузка документа (37 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

О внесении изменений в Налоговый кодекс Украины относительно усовершенствования механизма досудебного обжалования решений органов доходов и сборов (неофициальный текст)

Субъект законодательной инициативы
Проект, Неофициальный текст от 25.10.2013

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення механізму досудового оскарження рішень органів доходів і зборів

I. Верховна Рада України постановляє:

1. Внести до Податкового кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., N 13-17, ст. 112) такі зміни:

1) доповнити пункт 14.1 статті 14 підпунктом 14.1.71 такого змісту:

"14.1.71 Апеляційна Рада з питань урегулювання податкових спорів - постійно діючий колегіальний орган з розгляду скарг суб'єктів господарювання на рішення контролюючих органів при центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку підприємництва, який формується з представників державних органів та всеукраїнських громадських організацій в порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України";

2) у пункті 55.1 статті 55 після слів "контролюючим органом вищого рівня" доповнити словами "або Апеляційною Радою з питань урегулювання податкових спорів";

3) викласти статтю 56 у такій редакції:

"Стаття 56. Оскарження рішень контролюючих органів

56.1. Рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

56.2. У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення, а також до Апеляційної Ради з питань урегулювання податкових спорів як останньої інстанції адміністративного оскарження рішень контролюючих органів.

56.3. Скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (за потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статті 44 цього Кодексу) протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.

Скарги на рішення державних податкових інспекцій подаються до контролюючих органів в Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі, областях, міжрегіональних територіальних органів.

Скарги на рішення контролюючих органів в Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі, областях, міжрегіональних територіальних органів подаються до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Скарги на рішення центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, подаються до Апеляційної Ради з питань урегулювання податкових спорів.

56.4. Під час процедури адміністративного оскарження обов'язок доведення того, що будь-яке нарахування, здійснене контролюючим органом у випадках, визначених цим Кодексом, або будь-яке інше рішення контролюючого органу є правомірним, покладається на контролюючий орган.

Обов'язок доведення правомірності нарахування або прийняття будь-якого іншого рішення контролюючим органом у судовому оскарженні встановлюється процесуальним законом.

56.5. Платник податків одночасно з поданням скарги контролюючому органу вищого рівня зобов'язаний письмово повідомляти контролюючий орган, яким визначено суму грошового зобов'язання або прийнято інше рішення, про оскарження його податкового повідомлення-рішення або будь-якого іншого рішення.

Апеляційна Рада з питань урегулювання податкових спорів протягом 5 днів зобов'язана повідомити центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, про оскарження його рішення.

56.6. У разі коли контролюючий орган приймає рішення про повне або часткове незадоволення скарги платника податків, такий платник податків має право звернутися протягом 10 календарних днів, наступних за днем отримання рішення про результати розгляду скарги, зі скаргою до контролюючого органу вищого рівня.

Скарга на рішення центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, може бути подана до Апеляційної Ради з питань урегулювання податкових спорів протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання відповідного рішення.

56.7. У разі порушення платником податків вимог пунктів 56.3 і 56.6 подані ним скарги не розглядаються та повертаються йому із зазначенням причин повернення.

У разі пропущення платником податків встановленого строку рішення може бути оскаржене в судовому порядку.

56.8. Контролюючий орган, який розглядає скаргу платника податків, зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом 20 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника податків поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку.

Скарги на рішення центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, розглядаються Апеляційною Радою з питань урегулювання податкових спорів протягом 30 календарних днів з дня їх реєстрації в центральному органі виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері розвитку підприємництва

Рішення Апеляційної Ради з питань урегулювання податкових спорів протягом 5 робочих днів з дня засідання надсилається поштою центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та платнику податків з повідомленням про вручення або надається йому під розписку

56.9. Керівник (його заступник або інша уповноважена посадова особа) відповідного контролюючого органу може прийняти рішення про продовження строку розгляду скарги платника податків понад 20-денний строк, визначений у пункті 56.8 цієї статті, але не більше 60 календарних днів, та письмово повідомити про це платника податків до закінчення строку, визначеного у пункті 56.8 цієї статті.

Якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається платнику податків протягом 20-денного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника (його заступника або іншої уповноваженої посадової особи), така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків.

Скарга вважається також повністю задоволеною на користь платника податків, якщо рішення керівника контролюючого органу (його заступника або іншої уповноваженої посадової особи) про продовження строків її розгляду не було надіслано платнику податків до закінчення 20-денного строку, зазначеного в абзаці першому цього пункту.

Якщо рішення Апеляційної Ради з питань урегулювання податкових спорів не надсилається платнику податків протягом 30-денного строку, то з дня, наступного за днем зазначеного строку, рішення вважається прийнятим не на користь платника податків.

56.10. Рішення Апеляційної Ради з питань урегулювання податкових спорів, прийняте за розглядом скарги платника податків, є остаточним, обов'язковим для виконання контролюючим органом, дії якого оскаржуються, і не підлягає подальшому адміністративному оскарженню, але може бути оскаржене в судовому порядку.

Контролюючий орган протягом десяти робочих днів з дати отримання рішення про часткове або повне задоволення скарги зобов'язаний повідомити центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку підприємництва, про його виконання та подати підтвердні документи.

Контроль за виконанням рішень Апеляційної Ради з питань урегулювання податкових спорів покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку підприємництва та центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

56.11. Не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

56.12. Якщо відповідно до цього Кодексу контролюючий орган самостійно визначає грошове зобов'язання платника податків за причинами, не пов'язаними із порушенням податкового законодавства, такий платник податків має право на адміністративне оскарження рішень контролюючого органу протягом 30 календарних днів, що настають за днем надходження податкового повідомлення-рішення (рішення) контролюючого органу, а також має право звернутися до Апеляційної Ради з питань урегулювання податкових спорів як останньої інстанції адміністративного оскарження рішень контролюючих органів.

56.13. У разі коли останній день строків, зазначених у цій статті, припадає на вихідний або святковий день, останнім днем таких строків вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем.

56.14. Строки подання скарги на податкове повідомлення-рішення або будь-яке інше рішення контролюючого органу можуть бути продовжені за правилами і на підставах, визначених пунктом 102.6 статті 102 цього Кодексу.

56.15. Скарга, подана із дотриманням строків, визначених пунктом 56.3 цієї статті, зупиняє виконання платником податків грошових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження.

Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов'язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.

56.16. Днем подання скарги вважається день фактичного отримання скарги відповідним контролюючим органом, а в разі надсилання скарги поштою - дата отримання відділенням поштового зв'язку від платника податків поштового відправлення із скаргою, яка зазначена відділенням поштового зв'язку в повідомленні про вручення поштового відправлення або на конверті.

У разі оскарження рішення центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, днем подання скарги вважається день фактичного отримання скарги Апеляційною Радою з питань урегулювання податкових спорів.

56.17. Процедура адміністративного оскарження закінчується:

56.17.1. днем, наступним за останнім днем строку, передбаченого для подання скарги на податкове повідомлення-рішення або будь-яке інше рішення відповідного контролюючого органу у разі, коли така скарга не була подана у зазначений строк;

56.17.2. днем отримання платником податків рішення відповідного контролюючого органу про повне задоволення скарги;

56.17.3. днем отримання платником податків рішення Апеляційної Ради з питань урегулювання податкових спорів;

56.17.4. днем звернення платника податків до контролюючого органу із заявою про розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань що оскаржувались.

День закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов'язання платника податків.

56.18. З урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення.

Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню.

Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

56.19. У разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

56.20. Вимоги до оформлення скарги, порядок подання та розгляду скарг встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Вимоги до оформлення скарги, порядок подання та розгляду скарг Апеляційною Радою з питань урегулювання податкових спорів встановлюється Кабінетом Міністрів України.

56.21. У разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

56.22. Якщо платник податків оскаржує рішення контролюючого органу в адміністративному порядку та/або до суду, повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення щодо ухилення від сплати податків не може ґрунтуватися виключно на цьому рішенні контролюючого органу до закінчення процедури адміністративного оскарження або до остаточного вирішення справи судом.

Початок досудового розслідування стосовно платника податків або повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення його службовим (посадовим) особам не може бути підставою для зупинення провадження у справі або залишення без розгляду скарги (позову) такого платника податків, поданої до суду в межах процедури оскарження рішень контролюючих органів";

4) у пункті 157.14 статті 157 після слів "можуть бути оскаржені" доповнити словами "до Апеляційної Ради з питань урегулювання податкових спорів або";

5) у абзаці першому пункту 200.15 статті 200 після слів "повідомлення від платника" доповнити словами та знаками ", Апеляційної Ради з питань урегулювання податкових спорів".

II. Прикінцеві положення

1. Цей Закон набирає чинності з 1 січня 2014 року.

2. Кабінету Міністрів України протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим Законом:

забезпечити прийняття нормативно-правових актів, передбачених цим Законом;

привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

забезпечити перегляд і скасування міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади України їх нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону.

 

Голова
Верховної Ради України

 

 

* * *

АНАЛІЗ РЕГУЛЯТОРНОГО ВПЛИВУ
до проекту Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення механізму досудового оскарження рішень органів доходів і зборів"

1. Проблема, яку передбачається розв'язати шляхом державного регулювання

Чинне законодавство передбачає можливість оскарження рішень контролюючих органів у сфері оподаткування шляхом звернення до контролюючих органів вищого рівня. Останньою інстанцією досудового (адміністративного) оскарження таких рішень є Міністерство доходів і зборів України. Звертаючись зі скаргами на рішення органів доходів і зборів, скаржники, як правило, отримують упереджений та необ'єктивний розгляд справ. Тому законопроектом пропонується утворити при Державній службі України з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва Апеляційну Раду з питань урегулювання податкових спорів (колегіальний орган) та наділення її повноваженнями останньої інстанції досудового (адміністративного) оскарження рішень органів доходів і зборів.

Такий механізм дозволить запровадити найбільш дієву та зручну для скаржників процедуру вирішення проблем, що виникають при взаємодії платників податків та органів доходів і зборів, сприятиме попередженню (профілактиці) податкових конфліктів, підвищить відповідальність посадових осіб органів доходів і зборів при винесенні ними рішень, зменшить винесення органами доходів і зборів незаконних рішень. Додатковим позитивом стане розвантаження судів, оскільки неупереджений розгляд колегіальним органом скарг платників податків стане підґрунтям для винесення справедливих рішень.

При цьому склад Апеляційної Ради з питань урегулювання податкових спорів формуватиметься з 6 представників державних органів влади і 6 представників громадських організацій (наприклад, Всеукраїнської громадської організації "Асоціація працівників України", Всеукраїнського об'єднання організацій роботодавців (Федерації роботодавців України), Аудиторської палати України тощо), що дозволить неупереджено і об'єктивно розглядати податкові спори. Також Рада матиме можливість залучати з метою отримання консультацій та проведення експертизи документів, які нею розглядаються, державних службовців, науковців та інших фахівців на громадських засадах, з правом дорадчого голосу.

2. Цілі державного регулювання

Основною метою проекту Закону є удосконалення механізму оскарження податкових повідомлень-рішень шляхом створення при Держпідприємництві України Апеляційної Ради з питань урегулювання податкових спорів та наділення її повноваженнями останньої інстанції досудового оскарження рішень органів доходів і зборів.

Одночасно, законопроект вирішує такі завдання як:

- покращення позицій України у рейтингах міжнародних організацій щодо легкості ведення бізнесу;

- усунення зловживань, які виникають при розгляді скарг платників податків.

- підвищення відповідальності посадових осіб органів доходів і зборів при розгляді ними скарг платників податків;

- зменшення винесення незаконних рішень по скаргах платників податків;

- зменшення навантаження на судову гілку влади.

Шляхами досягнення цієї мети є внесення змін до Податкового кодексу України.

Основні положення законопроекту передбачають утворення при Державній службі України з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва Апеляційної Ради з питань урегулювання податкових спорів (колегіальний орган) та наділення її повноваженнями останньої інстанції досудового (адміністративного) оскарження рішень органів доходів і зборів.

3. Альтернативні способи досягнення встановлених цілей та аргументи щодо переваги обраного способу

Оскільки порядок адміністративного (досудового) оскарження рішень контролюючих органів у сфері оподаткування встановлено Податковим кодексом України, а будь-які питання щодо оподаткування регулюються Кодексом і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до Кодексу (пункт 7.3 статті 7 Податкового кодексу України), забезпечення зазначених цілей державного регулювання можна досягти лише внесенням змін до Податкового кодексу України.

4. Механізми, які пропонується застосувати для розв'язання проблеми, і відповідні заходи

Основним механізмом для вирішення визначеної проблеми є внесення змін до положень Податкового кодексу України, які визначають порядок оскарження дій органів доходів і зборів з метою створення при Державній службі України з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва Апеляційної Ради з питань урегулювання податкових спорів (колегіальний орган) та наділення її функціями останньої інстанції досудового (адміністративного) оскарження рішень органів доходів і зборів.

Таким чином, даний регуляторний акт містить норми, реалізація яких дозволить забезпечити найбільш дієву та зручну для скаржників процедуру оскарження дій посадових осіб органів доходів і зборів, сприятиме підвищенню захищеності підприємців та підвищенню відповідальності посадових осіб контролюючих органів.

Для впровадження цього регуляторного акта необхідно здійснити такі організаційні заходи:

1. Забезпечити інформування громадськості про вимоги регуляторного акта шляхом його оприлюднення в засобах масової інформації та мережі Інтернет.

2. Провести наради з органами влади, зокрема, контролюючими органами, з метою доведення до їх відома суті основних положень регуляторного акта та недопущення порушення його вимог.

5. Обґрунтування можливості досягнення визначених цілей у разі прийняття регуляторного акта

Вплив зовнішніх факторів на дію регуляторного акта

На дію регуляторного акта можуть вплинути зміни в чинному законодавстві. Вплив може мати як позитивний (наприклад, у разі посилення відповідальності за порушення вимог законодавства), так і негативний характер.

Упродовж деякого часу негативно на дію регуляторного акта може впливати низька обізнаність суб'єктів господарювання щодо нових можливостей захисту порушених прав, які встановлює законопроект.

Позитивно на дію регуляторного акта може вплинути широка інформаційна підтримка прийняття даного регуляторного акта.

Оцінка можливості впровадження та виконання вимог регуляторного акта

Для впровадження та виконання вимог регуляторного акта органами державної влади непотрібно додаткових витрат з бюджету.

Впровадження регуляторного акта призведе до запровадження дієвої та зручної для скаржників процедури вирішення проблем, що виникають при взаємодії платників податків та органів доходів і зборів, сприятиме попередженню (профілактиці) податкових конфліктів, підвищить відповідальність посадових осіб органів доходів і зборів при винесенні ними рішень, зменшить винесення органами доходів і зборів незаконних рішень. Додатковим позитивом стане розвантаження судів, оскільки неупереджений розгляд колегіальним органом скарг платників податків стане підґрунтям для винесення справедливих рішень.

Державний нагляд та контроль за додержанням вимог акта

Додержання вимог регуляторного акта не потребує запровадження державного нагляду та контролю.

6. Очікувані результати прийняття акта

Аналіз вигод і витрат у простій формі (перелік очікуваних позитивних та негативних факторів), що виникають у різних груп суб'єктів, на яких поширюватиметься дія цього регуляторного акта, наведено у таблиці.

Сфера впливу

Витрати

Вигоди

Держава (органи державної влади)

Немає

Зменшення навантаження на судову гілку влади внаслідок зменшення спорів у справах, що виникають при взаємодії платників податків та органів доходів і зборів.
Покращення позицій України у рейтингах міжнародних організацій щодо легкості ведення бізнесу

Суб'єкти господарювання

Немає

Зменшення кількості винесених незаконних рішень по скаргах платників податків.
Встановлення дієвої та зручної для скаржників процедури оскарження дій посадових осіб органів доходів і зборів.
Підвищення відповідальності посадових осіб контролюючих органів.
Підвищення захищеності підприємців.

Громадяни

Немає

Опосередковані

Оскільки не передбачається виникнення витрат у жодній із сфер впливу, отримуємо загальний позитивний ефект від запровадження даного регуляторного акта.

7. Обґрунтування запропонованого строку дії регуляторного акта

Строк дії регуляторного акта встановлюється на необмежений термін, оскільки він регулює відносини, які мають перманентний характер.

Законопроектом передбачено, що він набирає чинності з 1 січня 2014 року.

8. Прогнозні значення показників результативності регуляторного акта

Прогнозними значеннями показників результативності регуляторного акта є:

1. Розмір надходжень до державного бюджету і державних цільових фондів, пов'язаних із дією акта - додаткових надходжень до держбюджету не передбачається.

2. Кількість суб'єктів господарювання, на яких поширюватиметься дія акта -всі суб'єкти господарювання.

3. Розмір коштів і час, які витрачаються суб'єктами господарювання у зв'язку із виконанням вимог акта - витрати суб'єктів господарювання не передбачаються.

4. Рівень поінформованості суб'єктів господарювання та (або) фізичних осіб із основними положеннями проекту регуляторного акта - 100 %, оскільки зазначений проект акта розміщений на офіційному веб-сайті Держпідприємництва (www.dkrp.gov.ua), а проект Закону, надісланий до Верховної Ради України, розміщений в офіційних ЗМІ.

9. Заходи, за допомогою яких буде здійснюватися відстеження результативності регуляторного акта

Для відстежень будуть використовуватись статистичні дані.

Базове відстеження результативності регуляторного акта буде здійснюватися Держпідприємництвом до набрання чинності цим актом шляхом збору інформації: про наявність випадків порушення вимог регуляторного акта; про позицію України в рейтингах міжнародних організацій щодо легкості ведення бізнесу.

Повторне відстеження планується здійснити через рік після набрання чинності регуляторним актом, у результаті якого відбудеться порівняння показників базового і повторного відстеження.

Періодичне відстеження регуляторного акта буде здійснюватися раз на три роки, починаючи з дня виконання заходів із повторного відстеження.

Відстеження результативності вищезазначеного регуляторного акта буде здійснюватися Держпідприємництвом протягом усього терміну його дії шляхом розгляду пропозицій та зауважень, які надійдуть до Держпідприємництва.

Строк виконання заходів - 45 робочих днів.

Аналіз регуляторного впливу підготовлено Держпідприємництвом.

 

Голова
Держпідприємництва України

М. Ю. Бродський

 

* * *

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до проекту Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення механізму досудового оскарження рішень органів доходів і зборів"

1. Обґрунтування необхідності прийняття Закону

Чинне законодавство передбачає можливість оскарження рішень контролюючих органів у сфері оподаткування шляхом звернення до контролюючих органів вищого рівня. Останньою інстанцією досудового (адміністративного) оскарження таких рішень є Міністерство доходів і зборів України. Звертаючись зі скаргами на рішення органів доходів і зборів, скаржники, як правило, отримують упереджений та необ'єктивний розгляд справ. Тому законопроектом пропонується утворити при Державній службі України з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва Апеляційну Раду з питань урегулювання податкових спорів (колегіальний орган) та наділення її повноваженнями останньої інстанції досудового (адміністративного) оскарження рішень органів доходів і зборів.

Такий механізм дозволить запровадити найбільш дієву та зручну для скаржників адміністративну процедуру вирішення проблем, що виникають при взаємодії платників податків та органів доходів і зборів, сприятиме попередженню (профілактиці) податкових конфліктів, підвищить відповідальність посадових осіб органів доходів і зборів при винесенні ними рішень, зменшить винесення органами доходів і зборів незаконних рішень. Додатковим позитивом стане розвантаження судів, оскільки неупереджений розгляд колегіальним органом скарг платників податків стане підґрунтям для винесення справедливих рішень.

При цьому склад Апеляційної Ради з питань урегулювання податкових спорів формуватиметься з 6 представників державних органів влади і 6 представників громадських організацій (наприклад, Всеукраїнської громадської організації "Асоціація працівників України", Всеукраїнського об'єднання організацій роботодавців (Федерації роботодавців України), Аудиторської палати України тощо), що дозволить неупереджено і об'єктивно розглядати податкові спори. Також Рада матиме можливість залучати з метою отримання консультацій та проведення експертизи документів, які нею розглядаються, державних службовців, науковців та інших фахівців на громадських засадах, з правом дорадчого голосу.

2. Мета та шляхи її досягнення

Основною метою проекту Закону є удосконалення механізму оскарження податкових повідомлень-рішень через:

- створення при Держпідприємництві України Апеляційної Ради з питань урегулювання податкових спорів та наділення її повноваженнями останньої інстанції досудового оскарження рішень органів доходів і зборів;

- підвищення відповідальності посадових осіб органів доходів і зборів при розгляді ними скарг платників податків;

- зменшення винесення незаконних рішень по скаргах платників податків;

- зменшення навантаження на судову гілку влади.

Одночасно, законопроект вирішує такі завдання як:

- покращення позицій України у рейтингах міжнародних організацій щодо легкості ведення бізнесу;

- усунення зловживань, які виникають при розгляді скарг платників податків.

Шляхами досягнення цієї мети є внесення відповідних змін до Податкового кодексу України.

3. Правові аспекти

Основним нормативно-правовими актами у даній сфері є Податковий кодекс України.

4. Фінансово-економічне обґрунтування

Виконання проекту Закону не потребує додаткового використання бюджетних коштів.

5. Позиція заінтересованих органів

Проект Закону потребує погодження з Мінфіном, Мінекономрозвитку та Міндоходів України.

6. Регіональний аспект

Проект Закону не стосується питання розвитку адміністративно-територіальних одиниць.

61. Запобігання проявам дискримінації

Проект Закону не містить норм, що мають ознаки дискримінації.

7. Запобігання корупції

Проект Закону не містить правил і процедур, які можуть містити ризики вчинення корупційних правопорушень, а навпаки направлений, зокрема, на запобігання вчиненню працівниками органів доходів і зборів корупційних правопорушень.

8. Позиція соціальних партнерів

Проект Закону не стосується соціально-трудової сфери.

9. Оцінка регуляторного впливу

Проект Закону є регуляторним актом.

10. Прогноз результатів

Прийняття проекту Закону дозволить забезпечити:

- найбільш дієву та зручну для скаржників процедуру оскарження дій посадових осіб органів доходів і зборів;

- підвищення відповідальності посадових осіб органів доходів і зборів;

- сприятиме підвищенню захищеності підприємців.

 

Голова
Держпідприємництва України

М. Ю. Бродський

___ ____________ 2013 р.

 

Опрос