Идет загрузка документа (37 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

О консолидации земель (неофициальный текст)

Субъект законодательной инициативы
Проект, Неофициальный текст от 27.09.2013

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про консолідацію земель

Цей Закон визначає правові та організаційні засади консолідації земель сільськогосподарського призначення для забезпечення формування сталого сільськогосподарського землекористування земельних масивів.

Розділ I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Визначення термінів

1. У цьому Законі терміни вживаються у такому значенні:

консолідація земель сільськогосподарського призначення - комплекс організаційних, правових, землевпорядних та інших заходів, що полягає в економічно обґрунтованому об'єднанні землевласниками та землекористувачами земельних ділянок і земель сільськогосподарського та несільськогосподарського призначення у єдині земельні масиви, місце розташування, розміри, конфігурація та склад угідь яких забезпечують стале землекористування;

земельний масив - сукупність земель та земельних ділянок сільськогосподарського призначення, що складаються з сільськогосподарських та необхідних для їх обслуговування несільськогосподарських угідь (зокрема, земель під польовими дорогами, меліоративними системами, господарськими шляхами, прогонами, лінійними об'єктами, об'єктами інженерної інфраструктури, а також ярами, заболоченими землями, іншими угіддями, що знаходяться в середині земельного масиву), мають спільні межі та обмежені природними та/або штучними елементами рельєфу (автомобільними дорогами загального користування, полезахисними лісовими смугами та іншими захисними насадженнями, водними об'єктами тощо);

польові дороги, призначені для обслуговування земельних ділянок земельного масиву - дороги, запроектовані документацією із землеустрою, для забезпечення доступу до земельних ділянок, виділених в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв);

черезсмужжя - розташування між декількома земельними ділянками, які належать на праві власності одній особі і розташовані в одному масиві земель сільськогосподарського призначення, земельних ділянок, які належать на праві власності іншій особі;

рівноцінні земельні ділянки - земельні ділянки сільськогосподарського призначення, розташовані в одному або у суміжних земельних масивах, одного цільового призначення, нормативна грошова оцінка яких однакова або відрізняється не більше як на 10 відсотків;

Стаття 2. Сфера дії Закону

1. Дія цього закону поширюється на відносини, пов'язані із здійсненням консолідації земель сільськогосподарського призначення всіх форм власності, призначених для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, а також земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства, що сформовані в процесі виділення в натурі (на місцевості) земельних часток (паїв).

Стаття 3. Правова основа консолідації земель сільськогосподарського призначення

1. Регулювання відносин, що виникають при здійсненні консолідації земель сільськогосподарського призначення здійснюється відповідно до Конституції України, Земельного кодексу України, Цивільного кодексу України, цього Закону, законів України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)", "Про землеустрій", "Про оцінку земель", "Про охорону земель" та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.

Стаття 4. Мета консолідації земель сільськогосподарського призначення

1. Консолідація земель сільськогосподарського призначення здійснюється для покращення структури, складу угідь, конфігурації та розміру земельних ділянок сільськогосподарських землеволодінь та землекористувань, що забезпечує формування сталого землекористування.

Стаття 5. Принципи консолідації земель сільськогосподарського призначення

1. Консолідація земель сільськогосподарського призначення базується на таких основних принципах:

принцип законності, який полягає у тому, що заходи, які здійснюються в процесі консолідації не повинні суперечити чинному законодавству України;

принцип транспарентності, який полягає у тому, що всі суб'єкти консолідації мають право бути обізнаними про всі заходи, що здійснюються в процесі консолідації в порядку, визначеному цим Законом, іншими законодавчими актами України;

принцип еквівалентності, який полягає у тому, що припинення права власності на земельні ділянки в процесі консолідації земель має здійснюватись за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості шляхом обміну на рівноцінні земельні ділянки, якщо інше не погоджено їх власниками.

2. Дотримання принципів, визначених частиною першою цієї статті, є обов'язковим при застосуванні всіх способів консолідації земель.

Стаття 6. Суб'єкти консолідації земель сільськогосподарського призначення

1. Суб'єктами консолідації земель сільськогосподарського призначення є власники та користувачі земельних ділянок, органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, Державний земельний банк та заставодержателі.

Стаття 7. Способи консолідації земель сільськогосподарського призначення

1. Консолідація земель сільськогосподарського призначення здійснюється шляхом:

обміну земельної ділянки, розташованої у земельному масиві, на іншу рівноцінну земельну ділянку згідно з вимогами Цивільного кодексу України, Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)";

об'єднання суміжних земельних ділянок їх власником відповідно до закону;

зміни меж та впорядкування угідь земель та земельних ділянок;

іншими способами, які не суперечать законодавству.

2. Шляхи та умови консолідації земель сільськогосподарського призначення обираються суб'єктами консолідації самостійно.

Стаття 8. Форми державної підтримки консолідації земель сільськогосподарського призначення

1. Держава здійснює підтримку консолідації земель сільськогосподарського призначення шляхом:

встановлення пільг щодо оподаткування операцій із обміну земельних ділянок, здійснених в процесі консолідації;

повного або часткового фінансування витрат, пов'язаних із розробленням та реалізацією проектів землеустрою щодо консолідації земель сільськогосподарського призначення;

надання організаційної, методичної допомоги власникам, користувачам земельних ділянок, розташованих у земельних масивах, органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування із здійснення заходів консолідації земель сільськогосподарського призначення;

застосування механізму переважного права на купівлю земельних ділянок сільськогосподарського призначення для придбання земельних ділянок, необхідних для консолідації земель;

використання механізму застосування переважного права на купівлю земельних ділянок сільськогосподарського призначення для придбання земельних ділянок, необхідних для консолідації земель;

безоплатної передачі власникам земельних ділянок, розташованих у земельному масиві, який підлягає консолідації, польових доріг, які перебувають у державній власності.

2. Порядок здійснення державної підтримки консолідації земель сільськогосподарського призначення визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин.

Стаття 9. Фінансування заходів із консолідації земель

1. Фінансування заходів, пов'язаних із консолідацією земель може здійснюватись за рахунок коштів власників, користувачів земельних ділянок, які входять у земельний масив, коштів державного та місцевих бюджетів, інших джерел, не заборонених чинним законодавством України.

2. Фінансування реалізації заходів, передбачених затвердженим проектом землеустрою щодо консолідації земель сільськогосподарського призначення, здійснюється за рахунок замовників такого проекту.

Розділ II
ПОРЯДОК ЗДІЙСНЕННЯ КОНСОЛІДАЦІЇ ЗА ПРОЕКТОМ КОНСОЛІДАЦІЇ ЗЕМЕЛЬ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПРИЗНАЧЕННЯ

Стаття 10. Ініціювання розроблення проекту консолідації земель сільськогосподарського призначення

1. Консолідація земель сільськогосподарського призначення здійснюється за проектом землеустрою щодо консолідації земель сільськогосподарського призначення, який розробляється на підставі дозволу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

2. Ініціатором розробки проекту консолідації земель можуть бути особи, яким в сукупності належить право власності на земельні ділянки, що складають не менш, ніж 75 % земельного масиву.

3. Для отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо консолідації земель ініціатори його розроблення подають заяву до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. До заяви додаються:

письмове обґрунтування необхідності розроблення проекту;

перелік власників та користувачів земельних ділянок, які ініціюють розроблення проекту, а також кадастрових номерів (за наявності), цільового призначення, площі таких земельних ділянок;

копії документів, що посвідчують право власності та користування земельними ділянками ініціаторів розроблення проекту;

викопіювання із кадастрової карти (плану) відповідної адміністративно-територіальної одиниці із зазначенням земельних ділянок, що входять до земельного масиву, який підлягає консолідації.

інформація про встановлені обмеження у використанні земельних ділянок, обтяження речових прав на них;

письмова згода власників, орендарів, заставодержателів земельних ділянок на розроблення проекту (за наявності);

письмова згода на встановлення заборони на відчуження, надання у користування земельних ділянок, які підлягають консолідації.

До заяви також можуть бути додані пропозиції ініціаторів щодо заходів проекту консолідації земель сільськогосподарського призначення.

Підписи ініціаторів розроблення проекту на заяві, а також підписи орендарів, заставодержателів земельних ділянок на письмовій згоді, мають бути посвідчені нотаріально.

4. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин розглядає протягом одного місяця подану заяву та у разі її відповідності вимогам, зазначеним у частині третій цієї статті, приймає рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо консолідації земель сільськогосподарського призначення, який діє протягом одного року з моменту його видачі.

Стаття 11. Надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо консолідації земель сільськогосподарського призначення

1. Рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо консолідації земель сільськогосподарського призначення приймається:

у разі розташування земельного масиву в межах населених пунктів - сільською, селищною, міською радою на протязі одного місяця з дня отримання документів, зазначених у частині четвертій статті 10 цього закону,

у разі розташування земельного масиву за межами населених пунктів - центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин на протязі чотирнадцяти днів з дня отримання документів, зазначених у частині четвертій статті 10 цього закону.

2. Рішенням про видачу дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо консолідації земель сільськогосподарського призначення визначаються:

орієнтовна площа земельного масиву, що підлягає консолідації;

земельні ділянки, що підлягають консолідації та розташовані у земельному масиві (із зазначенням кадастрових номерів (за наявності), площі, місця розташування таких земельних ділянок, а також відомостей про їх власників та користувачів);

встановлюється заборона на відчуження, надання в користування земельних ділянок земельного масиву, що підлягає консолідації на період розроблення та затвердження проекту землеустрою щодо консолідації земель сільськогосподарського призначення.

3. До рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо консолідації земель сільськогосподарського призначення додається викопіювання із чергового кадастрового плану відповідної адміністративно-територіальної одиниці з зазначенням земельних ділянок, що входять до земельного масиву, який підлягає консолідації.

4. Установлена рішенням органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування заборона на відчуження, надання у користування земельної ділянки підлягає реєстрації в Державній реєстраційній службі України в порядку, визначеному законом.

5. Про прийняте рішення у десятиденний строк з дня його прийняття письмово повідомляються власники та користувачі земельних ділянок, які входять до земельного масиву. Письмове повідомлення здійснюється шляхом надання органом, що прийняв рішення, засвідченої копії цього рішення під розписку або надіслання такої копії цінним листом з описом вкладень та повідомленням про вручення.

6. Рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо консолідації земель сільськогосподарського призначення у місячний строк з дня його прийняття підлягає оприлюдненню на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Оприлюднення рішення на зазначеному веб-сайті здійснюється безоплатно.

Стаття 12. Порядок розроблення та погодження проекту землеустрою щодо консолідації земель сільськогосподарського призначення

1. Розробниками документації із землеустрою є:

юридичні особи, що володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та у складі яких працює за основним місцем роботи не менше двох сертифікованих інженерів-землевпорядників, які є відповідальними за якість робіт із землеустрою;

фізичні особи - підприємці, які володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та є сертифікованими інженерами-землевпорядниками, відповідальними за якість робіт із землеустрою.

2. Проектом землеустрою щодо консолідації земель сільськогосподарського призначення можуть передбачатись заходи щодо:

обміну земельних ділянок, розташованих у земельному масиві, на інші рівноцінні земельні ділянки згідно з вимогами Цивільного кодексу України, Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)";

об'єднання суміжних земельних ділянок їх власником відповідно до закону;

зміни меж та впорядкування угідь земель та земельних ділянок;

інших способів консолідації земель, які не суперечать законодавству.

3. Об'єднання, зміна меж земельних ділянок, які перебувають в користуванні, заставі, здійснюється за письмовим погодженням із їх користувачами, заставодержателями.

4. Земельний масив, сформований внаслідок затвердження проекту консолідації має забезпечувати:

вільний доступ з дороги, яка знаходиться на межі масиву, до кожної земельної ділянки (сукупності декількох земельних ділянок, поєднаних спільними межами;

відсутність у складі масиву черезсмужжя, ламаності меж.

5. Земельні ділянки, що згідно із проектом передбачається обміняти, мають бути рівноцінними і знаходитись у цьому ж земельному масиві або у суміжному земельному масиві, якщо можливості доступу до земельної ділянки не погіршаться у порівнянні з доступом до земельної ділянки, що обмінюється (якщо їх власниками письмово не погоджено інше).

6. Проекти землеустрою щодо консолідації земель сільськогосподарського призначення погоджуються власниками, користувачами, заставодержателями земельних ділянок щодо яких передбачається зміна меж, обмін та інші способи консолідації і затверджуються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Проект землеустрою щодо консолідації земель сільськогосподарського призначення підлягає погодженню:

власниками земельних ділянок, зміна меж, обмін, об'єднання яких передбачені проектом, які в сукупності складають не менше, ніж 75 % площі земельного масиву, або їх представниками,

орендарями земельних ділянок, зміна меж, обмін, об'єднання яких передбачені проектом, які в сукупності складають не менше, ніж 75 % площі земельного масиву,

заставодержателями земельних ділянок, зміна меж, обмін, об'єднання яких передбачені проектом.

Справжність підписів власників земельних ділянок або уповноважених ними осіб на письмовому погодженні посвідчується нотаріально.

7. Розроблення проекту землеустрою щодо консолідації земель сільськогосподарського призначення здійснюється відкрито, із наданням можливості висловити пропозиції та зауваження щодо його змісту всім суб'єктам консолідації.

8. Зауваження та пропозиції до проекту надаються суб'єктами консолідації розробнику проекту у письмовій формі.

9. З метою вироблення узгодженої позиції суб'єктів консолідації щодо заходів, які має передбачати проект землеустрою щодо консолідації земель сільськогосподарського призначення, опрацювання зауважень та пропозицій до його змісту, розробник проекту може організовувати проведення зборів таких суб'єктів. Рішення зборів має рекомендаційний характер.

11. Надання проекту на погодження здійснюється шляхом надіслання його примірника цінним листом з описом вкладень та повідомленням про вручення або вручається особисто під розписку.

12. Особа, яка отримала проект, зобов'язана на протязі чотирнадцяти днів письмово погодити проект або надати його розробнику мотивовану відмову у такому погодженні із зазначенням підстав відмови, а також зауважень, які висловлюються до його змісту.

При погодженні проекту, орендар, заставодержатель земельної ділянки, яку згідно з проектом передбачається об'єднати з іншою земельною ділянкою, має право вимагати укладення попереднього договору оренди, застави об'єднаної земельної ділянки, з умовами, на яких буди укладені договори оренди, застави земельних ділянок, які підлягають обміну.

13. Розроблений та погоджений в порядку, визначеному цією статтею, проект землеустрою щодо консолідації земель сільськогосподарського призначення подається до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин у районі (місті), який протягом чотирнадцяти днів з дня його отримання надає висновок про відповідність проекту вимогам цього Закону та правилам розроблення проектів землеустрою щодо консолідації земель сільськогосподарського призначення.

Стаття 13. Затвердження проекту землеустрою щодо консолідації земель сільськогосподарського призначення

1. Проект землеустрою щодо консолідації земель сільськогосподарського призначення затверджується центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

2. Рішенням про затвердження проекту визначаються:

земельні ділянки, які підлягають обміну (із зазначенням власників земельних ділянок, кадастрових номерів, цільового призначення, нормативної оцінки земельних ділянок);

земельні ділянки державної чи комунальної власності, формування яких передбачено проектом (із зазначенням власників земельних ділянок, кадастрових номерів, експертної грошової та нормативної грошової оцінки, цільового призначення земельних ділянок);

земельні ділянки, межі та/або угіддя яких змінені (із визначенням кадастрових номерів земельних ділянок, їх існуючих та проектних площ, площ угідь кожної земельної ділянки);

розмір відшкодування збитків, завданих реалізацією заходів, передбачених проектом, суб'єктам консолідації, а також третім особам.

Стаття 14. Права та обов'язки суб'єктів консолідації, яка здійснюється за проектом землеустрою щодо консолідації земель сільськогосподарського призначення

1. Особи, яким належить право власності на земельні ділянки, розташовані у земельному масиві в процесі розробки проекту консолідації мають право:

отримувати інформацію про заходи, які передбачається здійснити проектом,

надавати пропозиції, зауваження розробнику проекту консолідації щодо заходів такого проекту,

оскаржувати в судовому порядку дії або бездіяльність інших суб'єктів консолідації, якщо такі дії порушують їх права та охоронювані законом інтереси.

2. Особи, яким належить право власності на земельні ділянки, розташовані у земельному масиві, зобов'язані здійснювати заходи, передбачені затвердженим проектом консолідації.

3. Розробник проекту консолідації земель в процесі його розробки зобов'язаний:

письмово інформувати власників, користувачів, заставодержателів земельних ділянок, які входять до земельного масиву про заходи, які передбачається здійснити проектом,

роз'яснювати власникам, користувачам земельних ділянок, що входять до земельного масиву, їх права та обов'язки,

розглядати пропозиції, зауваження до заходів проекту консолідації, надані власниками, користувачами земельних ділянок до моменту затвердження такого проекту,

організовувати на вимогу суб'єктів консолідації, проведення зборів власників, користувачів земельних ділянок для обговорення заходів проекту консолідації,

дотримуватись при розробці проектів вимог цього Закону, інших норм чинного законодавства.

4. Розробник проекту консолідації для здійснення заходів, пов'язаних із розробкою проекту землеустрою щодо консолідації земель сільськогосподарського призначення, має право:

отримувати з Державного земельного кадастру інформацію про землі та земельні ділянки, які входять до земельного масиву, їх власників та користувачів,

безперешкодного доступу до земельних ділянок, розташованих у земельному масиві,

отримувати від власників, користувачів земельних ділянок, територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин інформацію, необхідну для розробки проекту консолідації.

Стаття 15. Передача земель державної власності під польовими дорогами у приватну власність в процесі консолідації земель сільськогосподарського призначення

1. Земельні ділянки, які підлягають передачі у приватну власність визначаються проектом землеустрою щодо консолідації земель сільськогосподарського призначення.

2. Власники земельних ділянок, розташованих у земельних масивах, мають право на безоплатне отримання у власність земельних ділянок державної та комунальної власності під польовими дорогами для обслуговування цих земельних ділянок (крім доріг, які обмежують земельні масиви). Надання зазначених ділянок у власність, користування інших осіб забороняється, крім випадків їх надання в оренду особам, які є орендарями земельних ділянок, доступ до яких здійснюється через земельні ділянки під польовими дорогами.

Землі під дорогами, призначеними для обслуговування декількох земельних ділянок, передаються їх власникам у спільну часткову власність.

3. Безоплатне надання земельних ділянок, зазначених у цій статті, здійснюється понад норми безоплатної приватизації, визначені у статті 121 Земельного кодексу України.

4. Розмір та конфігурація земельної ділянки, що безоплатно передається у власність згідно із цієї статтею, визначається таким чином, щоб:

забезпечити вільний доступ до земельної ділянки безпосередньо з доріг, що знаходяться на межі земельного масиву за відсутності необхідності проходу (проїзду) через інші земельні ділянки;

не було усунуто можливості доступу до інших земельних ділянок.

5. Безоплатна передача у власність земельних ділянок в порядку, визначеному цією статтею, здійснюється за проектом землеустрою щодо консолідації земель сільськогосподарського призначення.

Стаття 16. Порядок реалізації заходів, передбачених проектом консолідації земель

1. Затверджений проект землеустрою щодо консолідації земель сільськогосподарського призначення є підставою для здійснення наступних заходів:

укладення договорів міни земельних ділянок, яка ним передбачена;

державної реєстрації земельних ділянок, формування яких передбачено проектом;

внесення до Державного земельного кадастру відомостей про зміну меж та/або угідь земельних ділянок;

передачі у власність земельних ділянок державної та комунальної власності земель під польовими дорогами, призначеними для обслуговування земельних ділянок земельного масиву;

присвоєння кадастрових номерів земельним ділянкам, розташованим у земельному масиві, у разі якщо такі номери не були присвоєні раніше.

Реалізація заходів, передбачених проектом землеустрою щодо консолідації земель сільськогосподарського призначення, здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством України.

2. Обмін, зміна меж земельних ділянок, які перебувають у заставі, оренді, є підставою для внесення змін до договорів застави, оренди земельних ділянок в частині відомостей про орендодавця, заставодавця, а також відомостей про земельні ділянки, які є об'єктом оренди, застави.

3. Кадастрові номери земельних ділянок, межі яких були змінені за проектом землеустрою щодо консолідації земель сільськогосподарського призначення, не скасовуються, а до Державного земельного кадастру вносяться відомості про такі зміни.

4. У разі, якщо передбачені проектом землеустрою щодо консолідації земель сільськогосподарського призначення заходи, визначені у частині першій цієї статті, не були здійснені протягом трьох місяців з дня затвердження проекту, вказані заходи можуть бути реалізовані в примусовому порядку за рішенням суду. Позов про примусову реалізацію заходів, передбаченим затвердженим проектом землеустрою щодо консолідації земель сільськогосподарського призначення може бути поданий органом, який затвердив проект або особами, які згідно із цим Законом можуть бути ініціатором його розроблення.

У разі задоволення позову рішенням суду про примусову реалізацію заходів, передбачених проектом землеустрою щодо консолідації земель сільськогосподарського призначення, визначаються:

земельні ділянки, які підлягають примусовому обміну (із зазначенням: кадастрових номерів, власників земельних ділянок, експертної грошової та нормативної грошової оцінки земельних ділянок);

земельні ділянки, площі яких примусово змінюються (із визначенням кадастрових номерів земельних ділянок, їх існуючих та проектних площ, площ угідь кожної земельної ділянки, вартості земельних ділянок);

розмір відшкодування власникам, користувачам земельних ділянок, третім особам збитків (понесених витрат), завданих примусовою реалізації заходів, зазначених у абзацах другому, третьому цього пункту та порядок здійснення такого відшкодування.

5. За рішенням суду внесення відомостей до Державного земельного кадастру про зміну меж, об'єднання, зміну угідь земельних ділянок, визначених проектом землеустрою щодо консолідації земель сільськогосподарського призначення, здійснюється в порядку, визначеному Законом України "Про Державний земельний кадастр".

Розділ III
ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.

2. Внести зміни до наступних законодавчих актів:

1) частину другу статті 25 Закону України "Про землеустрій" (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., N 36, ст. 282; 2012 р., N 8, ст. 61; 2013 р., N 19 - 20, ст. 189; 2013 р., N 36, ст. 472) доповнити пунктом "к" такого змісту:

"к) проекти землеустрою щодо консолідації земель сільськогосподарського призначення.";

2) статтю 147 Земельного кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., N 3 - 4, ст. 27; 2010 р., N 1, ст. 2) доповнити частиною другою такого змісту:

"2. Порядок здійснення примусового відчуження з мотивів суспільної необхідності земельних ділянок в процесі консолідації земель визначається Законом України "Про консолідацію земель сільськогосподарського призначення".";

3) частину другу статті 2 Закону України "Про відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності" (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., N 1, ст. 2) доповнити абзацом десятим такого змісту:

"відчуження з мотивів суспільної необхідності земельних ділянок в процесі консолідації земель";

4) пункт 172.1 статті 172 Податкового кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., N 13 - 17, ст. 112) доповнити абзацом четвертим такого змісту:

"Дохід, отриманий платником податку від обміну земельної ділянки сільськогосподарського призначення на іншу земельну ділянку такого ж цільового призначення в процесі реалізації заходів проектів землеустрою щодо консолідації земель сільськогосподарського призначення, не оподатковується.";

5) частину першу статті 4 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року N 7-93 "Про державне мито" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., N 13, ст. 113, із наступними змінами) доповнити пунктом 53 такого змісту:

"53) фізичні та юридичні особи за посвідчення договорів міни земельних ділянок, призначених для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, особистого селянського господарства на земельні ділянки такого ж цільового призначення, розташовані в земельному масиві.".

6) у статті 1277 Цивільного кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., N 40 - 44, ст. 356, 2012 р., N 21, ст. 197):

а) частини першу та третю викласти в такій редакції:

"1. У разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття суд визнає спадщину відумерлою за заявою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем розташування земельної ділянки (крім земельних ділянок сільськогосподарського призначення, розташованих за межами населених пунктів), а щодо земельних ділянок сільськогосподарського призначення, розташованих за межами населених пунктів, - за заявою центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за місцем розташування земельної ділянки.

3. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем розташування земельної ділянки, а на земельні ділянки сільськогосподарського призначення, розташовані за межами населених пунктів, - у власність держави.";

б) у частині четвертій слова "Територіальна громада" замінити словами "Держава, територіальна громада".

 

Голова Верховної Ради
України

В. РИБАК

Опрос