Идет загрузка документа (75 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

О внесении изменений в некоторые законы Украины относительно реализации государственной политики в сфере вывоза, ввоза и возвращения культурных ценностей (неофициальный текст)

Субъект законодательной инициативы
Проект, Неофициальный текст от 24.09.2013

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про внесення змін до деяких законів України щодо реалізації державної політики у сфері вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей

Верховна Рада України постановляє:

I. Внести зміни до таких законів України:

1. У Законі України "Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей" (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., N 48, ст. 405; 2003 р., N 24, ст. 159; 2005 р., N 26, ст. 349; 2011 р., N 33, ст. 326; 2012 р., N 2, ст. 4; із змінами, внесеними згідно з Законом України від 16.10.2012 р. N 5461-VI, від 04.07.2013 р. N 406-VII):

1) статтю 5 викласти у такій редакції:

"Стаття 5. Повернення культурних цінностей

1. Незаконно вивезені з території України та незаконно ввезенні на територію України культурні цінності підлягають поверненню відповідно до міжнародних договорів України та законодавства України.

2. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей, разом з іншими органами виконавчої влади організовують роботу, пов'язану з виявленням та обліком культурних цінностей України, які незаконно перебувають за її межами, і вживають заходів до їх повернення на територію України.

Витрати, пов'язані з пошуком, поверненням та передачею культурних цінностей в дар Україні, несе українська сторона, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України.

3. Культурні цінності, що на законних підставах перебувають у власності фізичних чи юридичних осіб України, але походження яких пов'язане з історією та культурою інших країн, можуть бути повернені до цих країн шляхом укладення договору купівлі-продажу з власником культурних цінностей, обміну на взаємовигідних засадах або передачі в дарунок.

4. Повернення незаконно ввезених в Україну культурних цінностей здійснюється відповідно до законодавства України або за рішенням суду.

Усі витрати, пов'язані з поверненням культурних цінностей, несе сторона, що вимагає їх повернення.

Претензії на культурні цінності, переміщені в Україну під час та внаслідок Другої світової війни як часткова компенсація за заподіяні збитки, що належать до державної частини Музейного фонду України, Національного архівного фонду, Державного бібліотечного фонду України, пред'являються Кабінету Міністрів України урядом або іншими уповноваженими органами іноземної країни.

Передача іноземній країні культурної цінності, що є об'єктом претензії, проводиться за умови обміну такої культурної цінності на рівноцінну втрачену Україною культурну цінність або на аналогічну за історичною, культурно-мистецькою цінністю та вартістю з відшкодуванням іноземною країною витрат на її ідентифікацію, проведення експертизи, зберігання, реставрацію та передачу (транспортні витрати).

Рішення про передачу іноземній країні культурної цінності, що є об'єктом претензії, приймається відповідно до міжнародного договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.";

2) статті 10 - 12 викласти у такій редакції:

"Стаття 10. Повноваження центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізують державну політику у сфері вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей

1. До повноважень центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей, належить:

1) формування державної політики у сфері вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей;

2) узагальнення практики застосування законодавства з питань, що належать до його компетенції, розроблення пропозицій щодо його вдосконалення;

3) затвердження:

а) зразків паспортів на музичні інструменти;

б) Переліку державних установ, закладів культури, інших організацій, яким надається право проведення державної експертизи культурної цінності об'єкта;

в) Переліку товарів із зазначенням їх кодів згідно з УКТЗЕД, на які центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей, видається свідоцтво на право вивезення культурних цінностей з території України або свідоцтво на право тимчасового вивезення культурних цінностей з території України, або спеціальне свідоцтво на право тимчасового вивезення культурних цінностей з території України;

г) Примірного переліку сучасних творів мистецтва, сувенірних виробів, поліграфічної продукції, предметів культурного призначення серійного та масового виробництва;

ґ) інформаційних та технологічних карток видачі, переоформлення, анулювання свідоцтва на право вивезення культурних цінностей з території України, свідоцтва на право тимчасового вивезення культурних цінностей з території України, спеціального свідоцтва на право тимчасового вивезення культурних цінностей з території України;

д) форм та порядків ведення:

- Реєстру культурних цінностей, втрачених під час та внаслідок Другої світової війни (музеї);

- Реєстру культурних цінностей, втрачених під час та внаслідок Другої світової війни (бібліотеки);

- Реєстру культурних цінностей, повернених до України;

- Реєстру культурних цінностей, які пов'язані з історією українського народу і перебувають за межами України;

- Реєстру культурних цінностей, які знаходяться у національному розшуку;

- Реєстру культурних цінностей, які знаходяться у розшуку за запитами інших держав;

- Реєстру культурних цінностей, обернених відповідно до закону в дохід держави;

- інших інформаційних баз щодо вивезення та тимчасового вивезення культурних цінностей з території України;

4) участь, у межах повноважень, у міжнародному співробітництві;

5) подання, в установленому порядку, пропозицій щодо укладання міжнародних договорів України у сфері вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей;

6) забезпечення налагодження, у межах повноважень, контактів з українською діаспорою з метою пошуку культурних цінностей, створення умов для їх повернення в Україну;

7) здійснення інших повноважень відповідно до закону.

2. До повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей, належить:

1) контроль за виконанням цього Закону, інших актів законодавства України у сфері вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей;

2) реалізація державної політики у сфері вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей, координація діяльності у цій сфері;

3) контроль за вивезенням та тимчасовим вивезенням культурних цінностей з території України;

4) забезпечення передачі обернених відповідно до закону в дохід держави культурних цінностей;

5) ведення:

- Реєстру культурних цінностей, втрачених під час та внаслідок Другої світової війни (музеї);

- Реєстру культурних цінностей, втрачених під час та внаслідок Другої світової війни (бібліотеки);

- Реєстру культурних цінностей, повернених до України;

- Реєстру культурних цінностей, які пов'язані з історією українського народу і перебувають за межами України;

- Реєстру культурних цінностей, які знаходяться у національному розшуку;

- Реєстру культурних цінностей, які знаходяться у розшуку за запитами інших держав;

- Реєстру культурних цінностей, обернених відповідно до закону в дохід держави;

- інших інформаційних баз щодо вивезення та тимчасового вивезення культурних цінностей з території України;

6) забезпечення повернення культурних цінностей на територію України;

7) сприяння власникам або уповноваженим ними особам у поданні звернень та позовів про витребування культурних цінностей з незаконного володіння;

8) розроблення та здійснення заходів, спрямованих на забезпечення виконання міжнародних угод з питань повернення та реституції культурних цінностей України;

9) сприяння поверненню культурних цінностей державам, яким вони належать;

10) розроблення та реалізація програм і планів скоординованих дій щодо виявлення, обліку та повернення на територію України культурних цінностей України разом із відповідними організаціями України та іноземних країн;

11) оприлюднення інформації в Україні та за її межами про втрачені або викрадені культурних цінностей України;

12) забезпечення придбання у державну власність культурних цінностей, передбачених до вивезення або тимчасового вивезення з території України;

13) ужиття необхідних заходів до повернення власникам їх незаконно вивезених (ввезених) культурних цінностей відповідно до законодавства України;

14) співпраця з іноземцями та громадськими об'єднаннями іноземних країн щодо дарування Україні культурних цінностей, які зберігаються у приватних музеях, бібліотеках, архівах іноземних країн;

15) налагодження, у межах повноважень, контактів з українською діаспорою з метою пошуку культурних цінностей, створення умов для їх повернення в Україну;

16) науково-методичне керівництво та інформаційне забезпечення у питаннях вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей;

17) участь, у межах повноважень, у міжнародному співробітництві;

18) здійснення інших повноважень відповідно до закону.

Стаття 11. Державна експертиза культурної цінності об'єкта

1. Державна експертиза культурної цінності об'єкта проводиться платно експертами державних установах, закладів культури або інших організацій, яким надано право проведення державної експертизи культурної цінності об'єкта, для всебічного аналізу і вивчення об'єктів стосовно визначення їх історичної та/або іншої культурної цінності, стану збереження та вартості, за результатами якої складається висновок державної експертизи культурної цінності об'єкта.

Порядок проведення державної експертизи культурної цінності об'єкта та розміри плати за її проведення затверджує Кабінет Міністрів України.

Перелік державних установ, закладів культури, інших організацій, яким надається право проведення державної експертизи культурної цінності об'єкта затверджує центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей.

2. Обов'язковій державній експертизі культурної цінності об'єкта підлягають:

1) культурні цінності, що передбачаються до вивезення або тимчасового вивезення з території України;

2) культурні цінності, повернуті на територію України після тимчасового вивезення;

3) культурні цінності, вилучені митними та правоохоронними органами;

4) культурні цінності у ході провадження слідчих дій щодо них;

5) культурні цінності, обернені в дохід держави відповідно до закону (крім обернених в дохід держави за рішенням суду);

6) археологічні предмети, ввезені на територію України на законних підставах;

7) археологічні предмети, випадково виявлені на території України;

8) речі, які за своїми ознаками можуть бути культурними цінностями і передбачаються до вивезення або тимчасового вивезення з території України.

Державній експертизі культурної цінності об'єкта можуть бути піддані й інші речі, які за своїми ознаками можуть бути культурними цінностями, або культурні цінності за бажанням власника.

3. У разі, якщо результат державної експертизи культурної цінності об'єкта дає підстави для занесення культурної цінності до Державного бібліотечного фонду України, Національного архівного фонду або державної частини Музейного фонду України, копії матеріалів такої експертизи, незалежно від згоди власника культурних цінностей, передаються установою, яка її проводила, центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей.

Стаття 12. Придбання у державну власність культурних цінностей, заявлених до вивезення або тимчасового вивезення з території України

На підставі висновку державної експертизи культурної цінності об'єкта центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей, та, за потреби, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері архівної справи, може бути прийнято рішення про необхідність придбання для Національного архівного фонду, Державного бібліотечного фонду України або державної частини Музейного фонду України культурної цінності, заявленої до вивезення або тимчасового вивезення з території України, за ціною, зазначеною у заяві про видачу свідоцтва на право вивезення культурної цінності з території України та підтвердженою висновком державної експертизи культурної цінності об'єкта.

Для виплати може надаватися відстрочка на строк до трьох місяців, протягом якого акумулюються кошти для придбання культурної цінності.".

5) статтю 13 виключити;

6) розділи III та IV викласти у такій редакції:

"Розділ III. ВИВЕЗЕННЯ ТА ТИМЧАСОВЕ ВИВЕЗЕННЯ КУЛЬТУРНИХ ЦІННОСТЕЙ З ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ

Стаття 14. Культурні цінності, які не підлягають вивезенню з території України

1. Вивезенню з території України не підлягають:

а) культурні цінності, включені до Національного архівного фонду;

б) культурні цінності, включені до Музейного фонду України.

2. Культурні цінності, включені до Національного архівного фонду або Музейного фонду України, можуть бути тимчасово вивезені з території України з метою:

а) організації виставки;

б) проведення реставраційних робіт;

в) проведення наукових досліджень;

г) проведення театральної, концертної та іншої артистичної діяльності;

ґ) в інших випадках, передбачених законом України.

Стаття 15. Порядок вивезення та тимчасового вивезення культурних цінностей з території України

1. Контроль за вивезенням та тимчасовим вивезенням культурних цінностей з території України здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей, у взаємодії з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері архівної справи, відповідно до цього Закону та інших актів законодавства України.

2. Контроль за переміщенням культурних цінностей через митний кордон України здійснюють органи доходів і зборів відповідно до Митного кодексу України у формі попереднього документального контролю.

Митні режими переміщення через митний кордон України культурних цінностей встановлюють органи доходів і зборів відповідно Митного кодексу України шляхом їх декларування та виконання митних формальностей.

3. Тимчасове вивезення з території України музейних предметів, музейних колекцій, музейних зібрань, що належать до державної частини Музейного фонду України, та предметів музейного значення, що підлягають внесенню до державної частини Музейного фонду України, здійснюється відповідно до цього Закону та Закону України "Про музеї та музейну справу".

4. Вивезення та тимчасове вивезення з території України культурних цінностей, крім визначених статтею 14 цього Закону, здійснюється на підставі свідоцтва на право вивезення культурних цінностей з території України або свідоцтва на право тимчасового вивезення культурних цінностей з території України.

Тимчасове вивезення з території України культурних цінностей, визначених статтею 14 цього Закону, здійснюється на підставі спеціального свідоцтва на право тимчасового вивезення культурних цінностей з території України.

5. Вивезення та тимчасове вивезення культурних цінностей з території України без відповідного свідоцтва, зазначеного у частині четвертій цієї статті, заборонено.

6. Зразки свідоцтва на право вивезення культурних цінностей з території України, свідоцтва на право тимчасового вивезення культурних цінностей, спеціального свідоцтва на право тимчасового вивезення культурних цінностей з території України та порядки їх видачі суб'єктам господарювання або відмови у видачі, переоформлення, анулювання затверджує Кабінет Міністрів України.

7. Видача, переоформлення, анулювання свідоцтва на право вивезення культурних цінностей з території України, свідоцтва на право тимчасового вивезення культурних цінностей, спеціального свідоцтва на право тимчасового вивезення культурних цінностей з території України здійснюється безоплатно уповноваженою особою центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей, з урахуванням вимог частини третьої статті 33 Митного кодексу України.

Стаття 16. Видача свідоцтва на право вивезення культурних цінностей з території України та свідоцтва на право тимчасового вивезення культурних цінностей з території України

1. Для одержання свідоцтва на право вивезення культурних цінностей з території України або свідоцтва на право тимчасового вивезення культурних цінностей з території України власник культурних цінностей (фізична особа, юридична особа, фізична особа - підприємець) або уповноважена ним особа подає уповноваженій особі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей, письмову заяву.

У заявах про видачу свідоцтва на право вивезення культурних цінностей з території України або свідоцтва на право тимчасового вивезення культурних цінностей з території України зазначаються відомості заявника, мета звернення та, за потреби мета та термін тимчасового вивезення культурних цінностей з території України, кількість (словами) культурних цінностей, які заявляються до вивезення або тимчасового вивезення з території України, дата направлення заяви та підпис заявника, який, у разі подання заяви юридичною особою, скріпляється печаткою.

2. До заяви про видачу свідоцтва на право вивезення культурних цінностей з території України та заяви про видачу свідоцтва на право тимчасового вивезення культурних цінностей з території України додаються:

а) копія документа, що посвідчує особу та підтверджує громадянство заявника, засвідчена заявником у встановленому порядку, з попереднім пред'явленням оригіналу;

б) копія документа, що підтверджує право власності на культурні цінності, засвідчена заявником у встановленому порядку, з попереднім пред'явленням оригіналу;

в) висновок державної експертизи культурної цінності об'єктів, заявлених до вивезення або тимчасового вивезення з території України, чи копії паспортів на музичний інструмент, засвідчені заявником у встановленому порядку, з попереднім пред'явленням оригіналів. Висновок державної експертизи культурної цінності об'єкта приймається разом з відповідними фотографіями культурних цінностей, завіреними у встановленому порядку експертом державної установи або закладу культури, іншої організації, які надано право проведення державної експертизи культурної цінності об'єкта;

г) два примірники переліку заявлених до вивезення або тимчасового вивезення з території України культурних цінностей (із зазначенням виду, назви, автора (виробника), дати виконання (виготовлення), короткого опису, техніки виконання, використаних матеріалів, розміру, ваги, стану збереження, кількості одиниць та орієнтовної вартості у гривнах), засвідченого заявником в установленому порядку;

ґ) два примірники кольорових фотографій розміром не менш як 10 х 15 сантиметрів кожної культурної цінності (крім предметів філателії, письмових та документальних пам'яток, архівних документів), заявленої до вивезення або тимчасового вивезення з території України, засвідчених заявником в установленому порядку;

д) довіреність власника культурних цінностей (у разі подання відповідної заяви та документів, що додаються до неї, уповноваженою особою).

3. За результатами розгляду відповідної заяви та документів, що додаються до неї, уповноважена особа центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей, протягом тридцяти календарних днів з дня їх прийняття видає заявнику свідоцтво на право вивезення культурних цінностей з території України або свідоцтво на право тимчасового вивезення культурних цінностей з території України чи письмову відмову у його видачі із зазначенням передбачених цим Законом підстав для такої відмови.

До свідоцтва на право вивезення культурних цінностей з території України та свідоцтва на право тимчасового вивезення культурних цінностей з території України додаються перелік (за потреби) та фотографії заявлених до вивезення або тимчасового вивезення культурних цінностей з території України, завірені уповноваженою особою центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей, в установленому порядку.

4. Строк дії свідоцтва на право вивезення культурних цінностей з території України становить шість місяців і обчислюється починаючи з дня його видачі.

5. Строк дії свідоцтва на право тимчасове вивезення культурних цінностей з території України не повинен перевищувати трьох років і обчислюється починаючи з дня його видачі.

Подовження строку тимчасового вивезення з території України культурних цінностей, здійснюється відповідно до вимог статті 116 Митного кодексу України.

Стаття 17. Видача спеціального свідоцтва на право тимчасового вивезення культурних цінностей з території України

1. Для одержання спеціального свідоцтва на право тимчасового вивезення культурних цінностей з території України власник культурних цінностей (юридична особа, фізична особа - підприємець) або уповноважена ним особа подає уповноваженій особі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей, письмову заяву.

У заяві про видачу спеціального свідоцтва на право тимчасового вивезення культурних цінностей з території України зазначаються відомості заявника, мета звернення, мета та термін тимчасового вивезення культурних цінностей з території України, кількість (словами) культурних цінностей, які заявляються до тимчасового вивезення з території України, дата направлення заяви та підпис заявника, який скріпляється печаткою.

2. До заяви про видачу спеціального свідоцтва на право тимчасового вивезення культурних цінностей з території України додаються:

а) копія документа, що підтверджує право власності на культурні цінності, засвідчена заявником у встановленому порядку, з попереднім пред'явленням оригіналу;

б) висновок державної експертизи культурної цінності об'єктів, заявлених до тимчасового вивезення з території України (із зазначенням можливість транспортування таких культурних цінностей), або копії паспортів на музичний інструмент, засвідчені власником у встановленому порядку, з попереднім пред'явленням оригіналів. Висновок державної експертизи культурної цінності об'єкта приймається разом з відповідними фотографіями культурних цінностей, завіреними у встановленому порядку експертом державної установи або закладу культури, іншої організації, якій надано право проведення державної експертизи культурної цінності об'єкта;

в) два примірники переліку заявлених до тимчасового вивезення з території України культурних цінностей (із зазначенням виду, назви, автора (виробника), дати виконання (виготовлення), інвентарного номеру, короткого опису, техніки виконання, використаних матеріалів, розміру, ваги, стану збереження, кількості одиниць та орієнтовної вартості у гривнах), засвідченого заявником в установленому порядку;

г) два примірники кольорових фотографій розміром не менш як 10 х 15 сантиметрів кожної культурної цінності (крім предметів філателії, письмових та документальних пам'яток, архівних документів), заявленої до тимчасового вивезення з території України, засвідчених заявником в установленому порядку;

ґ) копія угоди з приймаючою стороною про мету, гарантії надійного зберігання та повернення культурних цінностей в обумовлений угодою термін із зазначенням сторони, яка несе відповідальність за митне оформлення, доставку, збереження, страхування культурних цінностей на території України та на території приймаючої сторони, засвідчена заявником у встановленому порядку на кожній сторінці, з попереднім пред'явленням оригіналу (у разі тимчасового вивезення з території України документів Національного архівного фонду або культурних цінностей недержавної частини Музейного фонду України);

д) копія документа про страхування культурних цінностей, що тимчасово вивозяться з території України, із забезпеченням усіх випадків страхового ризику, виданий країною, яка приймає культурні цінності, засвідчена заявником у встановленому порядку на кожній сторінці, з попереднім пред'явленням оригіналу (у разі тимчасового вивезення з території України документів Національного архівного фонду або культурних цінностей недержавної частини Музейного фонду України);

е) копія наказу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері архівної справи, про тимчасове вивезення документів Національного архівного фонду з території України, засвідчена цим органом у встановленому законодавством порядку (у разі тимчасового вивезення документів Національного архівного фонду, які зберігаються у державних архівних установах);

є) довіреність власника культурних цінностей (у разі подання відповідної заяви та документів, що додаються до неї, уповноваженою особою).

3. За результатами розгляду заяви про видачу спеціального свідоцтва на право тимчасового вивезення культурних цінностей з території України та документів, що додаються до неї, уповноважена особа центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей, протягом тридцяти календарних днів з дня їх прийняття видає заявнику спеціальне свідоцтво на право тимчасового вивезення культурних цінностей з території України чи письмову відмову у його видачі із зазначенням передбачених цим Законом підстав для такої відмови.

До спеціального свідоцтва на право тимчасового вивезення культурних цінностей з території України додаються відповідні перелік (за потреби) та фотографії заявлених до тимчасового вивезення з території України культурних цінностей, завірені уповноваженою особою центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей, в установленому порядку.

4. Умови угод та документів щодо тимчасового вивезення з території України культурних цінностей, які не підлягають вивезенню з території України відповідно до статті 14 цього Закону, не можуть бути змінені після видачі спеціального свідоцтва на право тимчасового вивезення культурних цінностей з території України.

5. Строк дії спеціального свідоцтва на право тимчасове вивезення культурних цінностей з території України обчислюється починаючи з дня його видачі до закінчення строку тимчасового перебування культурних цінностей за межами території України. Строк дії спеціального свідоцтва на право тимчасового вивезення культурних цінностей з території України не повинен перевищувати трьох років.

Стаття 18. Підстави для відмови у видачі свідоцтва на право вивезення культурних цінностей з території України або свідоцтва на право тимчасового вивезення культурних цінностей з території України

У видачі свідоцтва на право вивезення культурних цінностей з території України або свідоцтва на право тимчасового вивезення культурних цінностей з території України може бути відмовлено у разі, якщо:

а) виявлено недостовірну інформацію у заяві, поданій заявником, та/або документах, що додаються до неї;

б) об'єкти, заявлені до вивезення або тимчасового вивезення з території України, не є культурними цінностями;

в) культурні цінності не підлягають вивезенню з території України відповідно до законодавства України;

г) культурні цінності, заявлені до вивезення або тимчасового вивезення з території України, є предметом спору щодо права власності на них;

ґ) культурні цінності, заявлені до вивезення або тимчасового вивезення з території України, перебувають у розшуку (крім випадків повернення таких культурних цінностей до країн, що оголосили їх розшук).

Стаття 19. Підстави для відмови у видачі спеціального свідоцтва на право тимчасового вивезення культурних цінностей з території України

У видачі спеціального свідоцтва на право тимчасового вивезення культурних цінностей з території України може бути відмовлено у разі, якщо:

а) виявлено недостовірну інформацію у заяві, поданій заявником, та/або документах, що додаються до неї;

б) заявлені до тимчасового вивезення з території України культурні цінності, не належать до таких, які не підлягають вивезенню з території України відповідно до статті 14 цього Закону;

в) відсутні гарантії щодо забезпечення надійного зберігання та повернення в обумовлений угодою термін заявлених до тимчасового вивезення з території України культурних цінностей;

г) заявлені до тимчасового вивезення з території України культурні цінності у стані, що не допускає зміни умов їх зберігання;

ґ) культурні цінності, заявлені до тимчасового вивезення з території України, є предметом спору щодо права власності на них;

д) у країні, до якої передбачено здійснити тимчасове вивезення культурних цінностей, сталося стихійне лихо, виникли збройні конфлікти, введено надзвичайний стан або існують інші обставини, що перешкоджають забезпеченню надійного зберігання і поверненню культурних цінностей, які тимчасово вивозяться в цю країну.

Стаття 20. Переоформлення свідоцтва на право вивезення культурних цінностей з території України, свідоцтва на право тимчасового вивезення культурних цінностей з території України та спеціального свідоцтва на право тимчасового вивезення культурних цінностей з території України

1. Підставами для переоформлення свідоцтва на право вивезення культурних цінностей з території України, свідоцтва на право тимчасового вивезення культурних цінностей з території України, спеціального свідоцтва на право тимчасового вивезення культурних цінностей з території України є:

а) зміна найменування юридичної особи або прізвища, імені, по батькові фізичної особи чи фізичної особи - підприємця, якій видано свідоцтво на право вивезення культурних цінностей з території України або свідоцтво на право тимчасового вивезення культурних цінностей з території України, спеціального свідоцтва на право тимчасового вивезення культурних цінностей з території України;

б) втрата свідоцтва на право вивезення культурних цінностей з території України або свідоцтва на право тимчасового вивезення культурних цінностей з території України, спеціального свідоцтва на право тимчасового вивезення культурних цінностей з території України;

в) пошкодження свідоцтва на право вивезення культурних цінностей з території України або свідоцтво на право тимчасового вивезення культурних цінностей з території України, спеціального свідоцтва на право тимчасового вивезення культурних цінностей з території України.

2. Для переоформлення свідоцтва на право вивезення культурних цінностей з території України або свідоцтва на право тимчасового вивезення культурних цінностей з території України, або спеціального свідоцтва на право тимчасового вивезення культурних цінностей з території України власник культурних цінностей або уповноважена ним особа подає уповноваженій особі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей, письмову заяву.

У заяві про переоформлення свідоцтва зазначаються відомості заявника, мета звернення, номер та дата свідоцтва, що підлягає переоформленню (крім випадків втрати свідоцтва), дата направлення заяви та підпис заявника, який, у разі звернення юридичною особою, скріпляється печаткою.

3. До заяви про переоформлення свідоцтва на право вивезення культурних цінностей з території України або свідоцтва на право тимчасового вивезення культурних цінностей з території України, спеціального свідоцтва на право тимчасового вивезення культурних цінностей з території України додається:

а) свідоцтво на право вивезення культурних цінностей з території України або свідоцтва на право тимчасового вивезення культурних цінностей з території України, спеціального свідоцтва на право тимчасового вивезення культурних цінностей з території України (відповідно), що підлягає переоформленню, разом з переліком (за наявності) та фотографіями культурних цінностей, які були додані до цього свідоцтва;

б) копія документа, що посвідчує особу та підтверджує громадянство заявника, засвідчена заявником у встановленому порядку, з попереднім пред'явленням оригіналу (у разі звернення фізичної особи);

в) перелік заявлених до тимчасового вивезення з території України культурних цінностей (із зазначенням виду, назви, автора (виробника), дати виконання (виготовлення), інвентарного номеру, короткого опису, техніки виконання, використаних матеріалів, розміру, ваги, стану збереження, кількості одиниць та орієнтовної вартості у гривнах), завірений заявником в установленому порядку;

г) один примірник кольорових фотографій розміром не менш як 10 х 15 сантиметрів кожної культурної цінності (крім предметів філателії, письмових та документальних пам'яток, архівних документів), заявленої до вивезення або тимчасового вивезення з території України, засвідчених заявником в установленому порядку;

ґ) довіреність власника культурних цінностей (у разі подання відповідної заяви та документів, що додаються до неї, уповноваженою особою).

4. Уповноважена особа центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей, протягом двох робочих днів з дня прийняття нею заяви про переоформлення свідоцтва на право вивезення культурних цінностей з території України або свідоцтва на право тимчасового вивезення культурних цінностей з території України, або спеціального свідоцтва на право тимчасового вивезення культурних цінностей з території України та документів, що додаються до неї, зобов'язана видати власнику переоформлене на новому бланку відповідне свідоцтво. До нового свідоцтва, виданого за результатами переоформлення, додаються перелік (за потреби) та фотографії заявлених до вивезення або тимчасового вивезення з території України культурних цінностей, завірені уповноваженою особою центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей, в установленому порядку.

5. У разі переоформлення свідоцтва на право вивезення культурних цінностей з території України або свідоцтва на право тимчасового вивезення культурних цінностей з території України, або спеціального свідоцтва на право тимчасового вивезення культурних цінностей з території України, уповноважена особа центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей, не пізніше наступного робочого дня з дня переоформлення свідоцтва приймає рішення про визнання недійсним відповідного свідоцтва, що переоформлялося.

6. Строк дії переоформленого свідоцтва не може перевищувати строк дії свідоцтва, що переоформлялося.

Стаття 21. Анулювання свідоцтва на право вивезення культурних цінностей з території України, свідоцтва на право тимчасового вивезення культурних цінностей з території України та спеціального свідоцтва на право тимчасового вивезення культурних цінностей з території України

1. Підставами для анулювання свідоцтва на право вивезення культурних цінностей з території України, свідоцтва на право тимчасового вивезення культурних цінностей з території України, спеціального свідоцтва на право тимчасового вивезення культурних цінностей з території України є:

а) заява власника про анулювання виданого йому свідоцтва;

б) скасування державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи - підприємця, якій видано свідоцтво;

в) смерть фізичної особи, якій видано свідоцтво.

2. Для анулювання свідоцтва на право вивезення культурних цінностей з території України або свідоцтва на право тимчасового вивезення культурних цінностей з території України, або спеціального свідоцтва на право тимчасового вивезення культурних цінностей з території України суб'єкт звернення (будь-яка фізична особа, юридична особа або фізична особа - підприємець, яка має підстави для анулювання свідоцтва) подає уповноваженій особі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей, письмову заяву.

У заяві про анулювання свідоцтва зазначаються відомості про заявника, мета звернення, номер та дата свідоцтва, що підлягає анулюванню, дата направлення заяви та підпис заявника, який, у разі звернення юридичною особою, скріпляється печаткою.

3. До заяви про анулювання свідоцтва на право вивезення культурних цінностей з території України або свідоцтва на право тимчасового вивезення культурних цінностей з території України, або спеціального свідоцтва на право тимчасового вивезення культурних цінностей з території України додається:

а) свідоцтво, що підлягає анулюванню, разом з переліком (за наявності) та фотографіями культурних цінностей, які були додані до цього свідоцтва;

б) копія документа, що посвідчує особу та підтверджує громадянство заявника, засвідчена заявником у встановленому порядку, з попереднім пред'явленням оригіналу (у разі звернення фізичної особи);

ґ) копія свідоцтва про смерть фізичної особи, якій видано відповідне свідоцтво, засвідчена заявником в установленому порядку (у разі звернення на підставі, встановленої пунктом "в" частини першої цієї статті).

4. Рішення про анулювання свідоцтва на право вивезення культурних цінностей з території України або свідоцтва на право тимчасового вивезення культурних цінностей з території України, або спеціального свідоцтва на право тимчасового вивезення культурних цінностей з території України уповноважена особа центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей, приймає протягом п'яти робочих днів з дня прийняття нею заяви про анулювання відповідного свідоцтва та документів, що додаються до неї.

Дія анульованого свідоцтва припиняється з дня наступного за днем прийняття рішення про його анулювання.

Анульоване свідоцтво не підлягає поновленню.

5. У випадку безпідставного анулювання свідоцтва на право вивезення культурних цінностей з території України або свідоцтва на право тимчасового вивезення культурних цінностей з території України, або спеціального свідоцтва на право тимчасового вивезення культурних цінностей з території України, уповноважена особа центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей, видає нове свідоцтво.

6. Строком дії нового відповідного свідоцтва, виданого на підставі безпідставно анульованого, є строк дії, зазначений у безпідставно анульованому свідоцтві, подовжений на строк, протягом якого воно вважалося анульованим.

Стаття 22. Вимоги до документів, що подаються заявником

1. Передбачені цим Законом заяви та документи, що додаються до них, можуть бути подані суб'єктом звернення особисто або надіслані поштою (рекомендованим листом з описом вкладення).

При надсиланні поштою передбачених цим Законом заяв та документів, що додаються до них, підпис суб'єкта звернення та уповноваженої ним особи (за наявності) засвідчуються нотаріально.

У разі неможливості заявником пред'явити оригінали документів, що підлягають пред'явленню відповідно до цього Закону, заявник подає уповноваженій особі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей, копії таких документів, завірені нотаріально.

2. Документи, що подаються заявником (крім одного примірника переліку та фотографій культурних цінностей), повинні бути з пронумерованими сторінками та прошиті заявником.

3. Уповноважена особа центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей, не приймає у власника передбачені цим Законом заяви та документи, що додаються до них, у разі якщо:

а) не пред'явлені оригінали документів, що підлягають пред'явленню відповідно до цього Закону, або їх копії не завірені нотаріально;

б) подано неповний комплект документів, що додаються до передбачених цим Законом заяв;

в) подані документи, які додаються до передбачених цим Законом заяв, оформлені з порушенням вимог цього Закону.

У разі усунення підстав, що стали підставою для відмови у прийнятті уповноваженою особою центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей, передбачених цим Законом заяв та документів, що додаються до них, заявник може повторно подати відповідну заяву.

4. Передбачені цим Законом заяви та документи, що додаються до них, приймаються уповноваженою особою центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей, згідно з описом, копія якого з відміткою про дату їх прийняття видається заявнику.

Стаття 23. Вивезення культурних цінностей з території України особами, які користуються дипломатичним імунітетом

Порядок вивезення культурних цінностей з території України, встановлений цим Законом, поширюється на осіб, які користуються дипломатичним імунітетом.

Стаття 24. Вивезення культурних цінностей з території України шляхом пересилання в міжнародних поштових відправленнях та міжнародних експрес-відправленнях

Вивезення культурних цінностей шляхом пересилання в міжнародних поштових відправленнях та міжнародних експрес-відправленнях здійснюється у порядку, встановленому цим Законом, митним законодавством України та законодавством України з питань надання послуг поштового зв'язку.

Розділ IV. ВВЕЗЕННЯ ТА ТИМЧАСОВЕ ВВЕЗЕННЯ КУЛЬТУРНИХ ЦІННОСТЕЙ НА ТЕРИТОРІЮ УКРАЇНИ

Стаття 25. Культурні цінності, ввезення яких на територію України забороняється

Ввезення на територію України культурних цінностей, щодо яких оголошено розшук, забороняється. Такі культурні цінності підлягають вилученню органами доходів і зборів України з метою повернення їх у встановленому порядку власнику.

Чинність цієї статті поширюється також на контрафактні примірники художніх творів.

Стаття 26. Ввезення та тимчасове ввезення культурних цінностей на території України

Контроль за ввезенням та тимчасовим ввезенням (у тому числі з метою транзиту) культурних цінностей через митний кордон України здійснюють органи доходів і зборів відповідно до митного законодавства України.";

7) статтю 27 виключити;

8) статтю 28 викласти у такій редакції:

"Стаття 28. Розпорядження оберненими відповідно до закону в дохід держави культурними цінностями

Обернені відповідно до закону в дохід держави культурні цінності на підставі рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей, безоплатно передаються на постійне зберігання державним закладам культури до Державного бібліотечного фонду України або Національного архівного фонду, або державної частини Музейного фонду України, чи, у разі їх незначної цінності, - іншим закладам культури або релігійним організаціям.

Обернені відповідно до закону в дохід держави культурні цінності, не передані закладам культури та релігійним організаціям, реалізуються через аукціони або підприємства торгівлі відповідно до законодавства України.";

9) друге речення частини другої статті 32 викласти у такій редакції:

"Добросовісний набувач у разі повернення культурних цінностей має право одержати від її власника відшкодування необхідних витрат на утримання, збереження майна, здійснених ним з часу, з якого власникові належить право на повернення майна.".

2. Частину другу статті 116 Митного кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2012 р., N 44-45, N 46-47, N 48, ст. 552; 2013 р., N 18, ст. 167; 2013 р., N 19-20, ст. 187; 2013 р., N 22, ст. 212; 2013 р., N 25, ст. 248; 2013 р., N 27, ст. 282; із змінами, внесеними згідно із законами України від 06.09.2012 р. N 5210-VI, від 18.09.2012 р. N 5288-VI, від 02.10.2012 р. N 5406-VI, від 04.04.2013 р. N 183-VII, від 16.05.2013 р. N 245-VII, від 04.07.2013 р. N 405-VII) доповнити абзацом такого змісту:

"Дія цієї частини не поширюється на тимчасове вивезення культурних цінностей, визначених частиною першою статті 14 Закону України "Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей".".

3. Частину третю статті 2 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" (Відомості Верховної Ради України, 2005 р., N 48, ст. 483; 2010 р., N 9, ст. 76; 2010 р., N 13, ст. 128; 2010 р., N 46, ст. 547; 2011 р., N 13-14, N 15-16, N 17, ст. 112; 2011 р., N 42, ст. 426; 2011 р., N 43, ст. 444; 2011 р., N 47, ст. 532; 2011 р., N 48-49, ст. 536; 2012 р., N 7, ст. 53; 2012 р., N 19-20, ст. 170; 2012 р., N 23, ст. 236; 2012 р., N 29, ст. 332; 2012 р., N 42, ст. 521; 2012 р., N 49, ст. 553; 2013 р., N 2, ст. 4; 2013 р., N 15, ст. 105; із змінами, внесеними згідно із законами України від 06.09.2012 р. N 5203-VI, від 02.10.2012 р. N 5316-VI, від 02.10.2012 р. N 5406-VI, від 02.10.2012 р. N 5410-VI, від 16.10.2012 р. N 5463-VI) доповнити абзацом такого змісту:

"Видача, переоформлення та анулювання свідоцтва на право вивезення культурних цінностей з території України, свідоцтва на право тимчасового вивезення культурних цінностей з території України, спеціального свідоцтва на право тимчасового вивезення культурних цінностей з території України здійснюється відповідно до цього Закону з урахуванням особливостей, визначених Законом України "Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей".

4. У додатку до Закону України "Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності" (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., N 47, ст. 532; 2012 р., N 17, ст. 155, N 23, ст. 238; 2013 р., N 2, ст. 4; 2013 р., N 2, ст. 10; 2013 р., N 8, ст. 75; 2013 р., N 14, ст. 92; N 15, ст. 104; 2013 р., N 15, ст. 105; 2013 р., N 15, ст. 116; із змінами, внесеними Законом України від 02.10.2012 р. N 5404-VI):

1) у графі "Назва документа дозвільного характеру" у пункті 116 слова " (тимчасового вивезення) культурних цінностей" замінити словами "культурних цінностей з території України";

2) доповнити Перелік пунктами 1161 і 1162 такого змісту:

"

1161.

Свідоцтво на право тимчасового вивезення культурних цінностей з території України

Закон України "Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей"

1162.

Спеціальне свідоцтво на право тимчасового вивезення культурних цінностей з території України

Закон України "Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей"

".

5. Статтю 22 Закону України "Про музеї та музейну справу" (Відомості Верховної Ради України, 1995 р., N 25, ст. 191; 2010 р., N 5, ст. 45; із змінами, внесеними Законом України від 16.10.2012 р. N 5461-VI) викласти у такій редакції:

"Стаття 22. Вивезення та тимчасове вивезення з території України музейних предметів, музейних колекцій, музейних зібрань, що належать до державної частини Музейного фонду України, та предметів музейного значення, що підлягають внесенню до державної частини Музейного фонду України

Вивезення з території України музейних предметів, музейних колекцій, музейних зібрань, що належать до державної частини Музейного фонду України, та предметів музейного значення, що підлягають внесенню до державної частини Музейного фонду України, заборонено.

Музейні предмети, музейні колекції, музейні зібрання, що належать до державної частини Музейного фонду України, та предмети музейного значення, що підлягають внесенню до державної частини Музейного фонду України, можуть бути тимчасово вивезені з території України на підставі спеціального свідоцтва на право тимчасового вивезення культурних цінностей з території України відповідно до Закону України "Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей" та за умови погодження з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері культури і мистецтв, у випадках тимчасового їх перебування за кордоном для експонування на виставках, реставрації або проведення наукової експертизи.".

6. У Законі України "Про Національний архівний фонд та архівні установи" (Відомості Верховної Ради України, 1994 р., N 15, ст. 86; 2002 р., N 11, ст. 81; 2007 р., N 10, ст. 91; 2011 р., N 23, ст. 160; 2013 р., N 28, ст. 302; із змінами, внесеними згідно із законами України від 16.10.2012 р. N 5461-VI, від 16.10.2012 р. N 5463-VI, від 16.05.2013 р. N 245-VII, від 04.07.2013 р. N 406-VII):

1) статтю 1 доповнити абзацом такого змісту:

"Термін "культурні цінності" застосовується у значенні, визначеному Законом України "Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей".";

2) частину першу статті 41 доповнити реченням такого змісту:

"Тимчасове вивезення з України документів Національного архівного фонду здійснюється у порядку, встановленому Законом України "Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей".

II. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.

 

* * *

АНАЛІЗ РЕГУЛЯТОРНОГО ВПЛИВУ
проекту Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо реалізації державної політики у сфері вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей"

1. Проблема, яку передбачається розв'язати шляхом державного регулювання

Законодавством України, дорученнями Президента України та Уряду визначено курс державної політики на забезпечення прозорості процедури та встановлення єдиних вимог до порядку видачі документів дозвільного характеру.

Одним із напрямків виконання цього завдання є узгодження норм Закону України "Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей" з нормами законів України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" та "Про адміністративні послуги".

З огляду на означене та на виконання підпункту 66.2 пункту 66 Національного плану дій на 2013 рік щодо впровадження Програми економічних реформ на 2010 - 2014 роки "Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава", затвердженого Указом Президента України від 12.03.2013 р. N 128, є необхідність внесення відповідних змін до законів України "Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей", "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" та "Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності".

2. Цілі державного регулювання

Вказаний акт спрямований на практичну реалізацію основних принципів державної політики з питань дозвільної системи у сфері господарської діяльності, визначених Законом України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності", а також спрощення порядку ввезення культурних цінностей на територію України у поєднанні із забезпеченням збереження культурних цінностей та контролю у цій сфері відповідно до вимог законодавства та міжнародних зобов'язань України у сфері вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей.

Разом з тим, законопроект спрямований на виконання підпункту 66.2 пункту 66 Національного плану дій на 2013 рік щодо впровадження Програми економічних реформ на 2010 - 2014 роки "Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава", затвердженого Указом Президента України від 12.03.2013 р. N 128.

3. Альтернативні способи досягнення зазначених цілей, аргументи щодо переваги обраного способу

Існує два альтернативних способи досягнення цілей державного регулювання.

Перший спосіб - збереження існуючого стану регулювання питання видачі свідоцтва на право вивезення (тимчасового вивезення) культурних цінностей з території України, який на сьогодні не відповідає основним принципам державної політики з питань дозвільної системи у сфері господарської діяльності.

Обраний спосіб - внесення змін до законів України "Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей", "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" та "Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності", що дозволить виконати підпункт 66.2 пункту 66 Національного плану дій на 2013 рік щодо впровадження Програми економічних реформ на 2010 - 2014 роки "Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава", затвердженого Указом Президента України від 12.03.2013 р. N 128, та привести вказані закони до єдиної системи в частині регулювання питань, пов'язаних з видачею свідоцтва на право вивезення (тимчасового вивезення) культурних цінностей з території України.

4. Механізм розв'язання проблеми і відповідні заходи

Вказаним проектом вносяться зміни до Закону України "Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей" в частині:

• чіткого визначення назв документів дозвільного характеру щодо вивезення та тимчасового вивезення культурних цінностей з території України;

• дозвільного органу, уповноваженого видавати документи дозвільного характеру щодо вивезення та тимчасового вивезення культурних цінностей з території України;

• безоплатності видачі (переоформлення, анулювання) документів дозвільного характеру щодо вивезення та тимчасового вивезення культурних цінностей з території України;

• строку видачі документів дозвільного характеру щодо вивезення та тимчасового вивезення культурних цінностей з території України;

• вичерпного переліку підстав для відмови у видачі документів дозвільного характеру щодо вивезення та тимчасового вивезення культурних цінностей з території України, їх анулювання та переоформлення;

• строку дії документів дозвільного характеру щодо вивезення та тимчасового вивезення культурних цінностей з території України;

• переліку та вимог до документів, необхідних для отримання документів дозвільного характеру щодо вивезення та тимчасового вивезення культурних цінностей з території України.

Зміни до Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" зумовлені особливістю дозвільної процедури, що визначається Законом України "Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей".

Зміни до Переліку документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності, затвердженого Законом України від 19.05.2011 р. N 3392-VI, передбачені з метою уточнення назв документів дозвільного характеру, які засвідчують право на вивезення або тимчасове вивезення культурних цінностей з території України.

5. Обґрунтування можливості досягнення визначених цілей у разі прийняття регуляторного акта

Внесення запропонованих змін до законів України "Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей", "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" та "Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності" дозволить забезпечити прозорість дозвільної процедури у сфері вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей, досягнути балансу інтересів держави, суб'єктів господарювання та громадян у питаннях зменшення адміністративних бар'єрів для набуття права на вивезення (тимчасове вивезення) культурних цінностей з території України, ввезення культурних цінностей на територію України, забезпечити збереження культурних цінностей та виконання міжнародних зобов'язань України у сфері вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей.

6. Очікувані результати прийняття акта

Прийняття акта сприятиме:

 

Витрати

Вигоди

Держава

-

Узгодження норм законодавства, що регулює відносини у сфері вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей, з нормами законодавства у сфері господарської діяльності та у сфері надання адміністративних послуг;
врегулювання процедури видачі документів дозвільного характеру щодо вивезення та тимчасового вивезення культурних цінностей з території України;
додержання рівності прав одержувачів свідоцтв та осіб, що ввозять культурні цінності на територію України.

Суб'єкти господарювання

-

Поінформованість суб'єктів господарювання щодо порядку, строку дії та суб'єкта видачі документів дозвільного характеру щодо вивезення та тимчасового вивезення культурних цінностей з території України, підстав для відмови у їх видачі, їх анулювання, переоформлення;
додержання рівності прав одержувачів свідоцтв та суб'єктів господарювання, що ввозять культурні цінності на територію України.

Громадяни

-

Поінформованість громадян щодо порядку, строку дії та суб'єкта видачі документів дозвільного характеру щодо вивезення та тимчасового вивезення культурних цінностей з території України, підстав для відмови у їх видачі, їх анулювання, переоформлення;
додержання рівності прав одержувачів свідоцтв та громадян, що ввозять культурні цінності на територію України.

7. Строк чинності акта

Акт пропонується запровадити на необмежений термін, що дозволить забезпечити стабільність у механізмах реалізації державної політики у сфері вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей.

8. Показники результативності акта

В результаті прийняття акта будуть досягнуті такі показники результативності:

• розмір надходжень до державного та місцевих бюджетів і державних цільових фондів, пов'язаних з дією акта, - прогнозуванню не підлягає;

• кількість суб'єктів господарювання та/або фізичних осіб, на яких поширюватиметься дія акта, - потенційно у зазначеній сфері суспільних відносин можуть бути задіяні фізичні та юридичні особи, у тому числі суб'єкти господарювання, які є власниками культурних цінностей або уповноваженими ними особами;

• розміри коштів і час, що витрачатимуться суб'єктами господарювання та/або фізичними особами, пов'язаними з виконанням вимог акта, - не прогнозується;

• рівень поінформованості суб'єктів господарювання та /або фізичних осіб з основних положень акта - середній, проект акта розміщений на офіційній сторінці Міністерства культури України в мережі Інтернет.

9. Заходи, з допомогою яких буде здійснюватися відстеження результативності акта

Базове відстеження результативності зазначеного проекту буде здійснено до набрання чинності цим регуляторним актом.

Повторне відстеження результативності регуляторного акта буде здійснено через рік після набрання чинності цим регуляторним актом шляхом порівняння результативності показників, зазначених під час базового відстеження.

 

Міністр культури України

Л. М. Новохатько

Опрос