Идет загрузка документа (55 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

О внесении изменений в некоторые законодательные акты Украины относительно регулирования деятельности Гарантийного фонда выполнения обязательств по складским документам на зерно (неофициальный текст)

Субъект законодательной инициативы
Проект, Неофициальный текст от 03.09.2013

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо регулювання діяльності Гарантійного фонду виконання зобов'язань за складськими документами на зерно

Верховна Рада України постановляє:

I. Внести до Цивільного кодексу України (Офіційний вісник України, 2003, N 11, ст. 461) таку зміну:

частину першу статті 961 доповнити реченням такого змісту:

"складські документи на зерно можуть видаватися у формі електронних документів.".

II. Внести до Закону України "Про сертифіковані товарні склади та прості і подвійні складські свідоцтва" (Офіційний вісник України, 2005, N 2, ст. 66; 2012, N 85, ст. 3422) таку зміну:

статтю 2 доповнити абзацом третім такого змісту:

"Складські свідоцтва можуть видаватися у формі документа на папері або електронного документа з дотриманням законодавства про електронний документообіг.".

III. Внести до Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні" (Офіційний вісник України, 2002, N 31, ст. 1446, із змінами, внесеними зокрема згідно із Законами N 2611-IV від 31.05.2005, Відомості Верховної Ради України, 2005, N 26, ст. 351, та N 5493-VI від 20.11.2012, Голос України від 18.01.2013 N 11), такі зміни:

1. В тексті Закону слова і знаки "(тимчасовий учасник)" в усіх відмінках виключити.

2. У статті 1:

пункт 22 викласти в такій редакції:

"22) Гарантійний фонд виконання зобов'язань за складськими документами на зерно (далі - Гарантійний фонд) - державна спеціалізована непідприємницька установа, яка створена з метою забезпечення та захисту прав і законних інтересів володільців складських документів на зерно у разі неспроможності члена Гарантійного фонду, що їх видав;";

пункт 15 викласти в такій редакції:

"15) зерновий склад - суб'єкт підприємництва, що є власником зерносховища і надає фізичним та/або юридичним особам послуги із зберігання зерна з видачею складських документів на зерно та в передбаченому законом порядку отримав право на здійснення такої діяльності шляхом одержання сертифіката на відповідність послуг із зберігання зерна та продуктів його переробки, та, у передбачених законодавством випадках, шляхом участі у Гарантійному фонді виконання зобов'язань за складськими документами на зерно;";

пункт 191 викласти в такій редакції:

"191) неспроможність зернового складу - неможливість зернового складу, що є учасником Гарантійного фонду виконання зобов'язань за складськими документами на зерно, здійснити належне виконання своїх зобов'язань перед поклажодавцями за складськими документами на зерно через неможливість повернути вказану у складських документах кількість зерна відповідної якості та/або відшкодувати в повному обсязі вартість такого зерна незалежно від причин виникнення цієї неможливості;";

доповнити статтю пунктом 261 такого змісту:

"261) Розрахунковий центр з обслуговування договорів на фінансових ринках - банк, що набув статусу Розрахункового центру відповідно до Закону України "Про депозитарну систему України".";

3. У статті 10 абзац п'ятий викласти у такій редакції: "забезпечення фінансування Аграрного та Гарантійного фондів;".

4. Статтю 33 доповнити четвертою частиною такого змісту: "У випадку неспроможності зернового складу, з моменту виплати Гарантійним фондом відшкодування володільцям складських документів, такий зерновий склад несе відповідальність перед Гарантійним фондом за втрату, нестачу і пошкодження зерна в межах суми здійсненої Гарантійним фондом виплати відшкодування, з урахуванням положень цієї статті.".

5. У статті 331 частини третю та четверту викласти в такій редакції:

"Головним елементом системи гарантування виконання зобов'язань за складськими документами на зерно є діяльність Гарантійного фонду, який у порядку, передбаченому цим Законом, гарантує виконання зобов'язань зернових складів за всіма подвійними і простими складськими свідоцтвами, а також за виданими учасниками Гарантійного фонду складськими квитанціями.

Ефективність системи гарантування виконання зобов'язань за складськими документами на зерно досягається за рахунок участі зернових складів у Гарантійному фонді в порядку, передбаченому цим Законом.".

6. Статтю 34 доповнити новою частиною такого змісту: "У випадку неспроможності зернового складу, до Гарантійного фонду переходять передбачені цією статтею права поклажодавця з моменту та в розмірі виплаченої Гарантійним фондом суми відшкодування володільцю складського документа на зерно.".

7. Статтю 37 викласти у такій редакції:

"Зерновий склад на підтвердження прийняття зерна видає один із таких документів:

подвійне складське свідоцтво;

просте складське свідоцтво;

складську квитанцію.

Прості та подвійні складські свідоцтва мають право видавати виключно зернові склади, що є учасниками Гарантійного фонду.

Складський документ на зерно виписується після передачі зерна на зберігання не пізніше наступного робочого дня.

Після заповнення обов'язкових реквізитів простого або подвійного складського свідоцтва на зерно, реєстрації їх у реєстрі з присвоєнням порядкового номера заповнений бланк простого або подвійного складського свідоцтва на зерно передається особі, яка здала зерно на зберігання.

Зерновий склад зобов'язаний виписувати окремо складські документи на зерно для партій зерна, що належать різним товарним класам, відповідно до державних стандартів.

Форма бланків складських документів на зерно, порядок їх випуску, передачі, продажу зерновим складам встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Зерно, прийняте на зберігання за простим або подвійним складським свідоцтвом, може бути предметом застави протягом строку зберігання зерна шляхом застави відповідного свідоцтва.

У день прийняття зерна на зберігання зерновий склад зобов'язаний за власний рахунок застрахувати свою цивільно-правову відповідальність перед поклажодавцем за договором зберігання зерна, а також застрахувати зерно прийняте на зберігання за складськими документами на зерно від усіх ризиків загибелі або втрати якості в результаті протиправних дій будь-яких осіб, в тому числі у випадку умислу чи грубої необережності, а також від ризиків випадкової загибелі, пошкодження або втрати, зумовлених непереборною силою, із зазначенням вигодонабувача за страховим договором виключно поклажодавця. Таке страхування здійснюється у порядку, встановленому законодавством для обов'язкових видів страхування.

Учасники Гарантійного фонду зобов'язані здійснювати страхування прийнятого на зберігання зерна від ризиків, що зумовлені непереборною силою (стихійного лиха, аварій, пожеж, вибуху). Учасники Гарантійного фонду також можуть здійснювати страхування прийнятого на зберігання зерна в загальному порядку.

На вимогу особи, яка здала зерно на зберігання, зерновий склад зобов'язаний виписувати окремі складські документи на зерно на будь-які частини зданого на зберігання зерна.

Нові складські документи на зерно видаються в обмін на раніше виписані.

У разі позбавлення зернового складу сертифіката відповідності видані раніше складські документи залишаються в обігу до закінчення терміну зберігання зерна.

Прості та подвійні складські свідоцтва можуть видаватися та використовуватися як у формі документа на папері на бланках, так і у формі електронного документа. Порядок складання та обігу складських свідоцтв на зерно у формі електронного документа, у тому числі вимоги до інформації, що міститься в них, а також порядок переходу права власності на складські свідоцтва на зерно у формі електронного документа, в тому числі за результатами біржових торгів на Аграрній біржі та інших акредитованих біржах, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну аграрну політику, політику у сфері сільського господарства, за погодженням із Національним банком України та головним органом у системі центральних органів виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики економічного і соціального розвитку.

Розрахунки за складськими свідоцтвами на зерно у формі електронного документа і контроль за ними забезпечуються Розрахунковим центром з обслуговування договорів на фінансових ринках.

Відносини, що виникають при обігу складських документів, регулюються цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, з урахуванням встановлених цим Законом особливостей.

Ведення реєстру складських свідоцтв на зерно у формі електронних документів та облік прав за ними, а також їх погашення забезпечується адміністратором системи електронного обігу складських свідоцтв, функції якого виконує юридична особа, право власності на корпоративні права якої належить Розрахунковому центру з обслуговування договорів на фінансових ринках.".

8. Статтю 45 доповнити частиною другою такого змісту:

"Зернові склади - учасники Гарантійного фонду зобов'язані вносити до реєстру складських документів на зерно дані про зерно, прийняте на зберігання протягом двох годин з моменту його прийняття та в такий самий строк повідомляти Гарантійний фонд про номер складського документа, обсяг, тип і клас прийнятого на зберігання зерна в порядку, що встановлюється Гарантійним фондом.".

У зв'язку з цим частину другу вважати частиною третьою.

9. У статті 47:

в частині другій слова "в банках" замінити словами "в Національному банку України та Розрахунковому центрі з обслуговування договорів на фінансових ринках.";

доповнити статтю після частини другої частиною третьою такого змісту: "Гарантійний фонд має право інвестувати кошти в державні цінні папери.".

У зв'язку з цим частини третю - п'яту вважати відповідно частинами четвертою - шостою.

10. У статті 48:

в абзацах п'ятому та шостому частини другої слова "перевірка" замінити словом "моніторинг";

доповнити статтю новою частиною такого змісту:

"Функції та завдання Гарантійного фонду не поширюються на правовідносини, що виникають при виконанні функцій Аграрним фондом, при здійсненні діяльності центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного матеріального резерву.".

11. У статті 49:

1) частини першу та другу викласти в такій редакції:

"У разі отримання звернення від поклажодавця про неспроможність відповідного зернового складу Гарантійний фонд надсилає такому зерновому складу вимогу в п'ятиденний строк самостійно вжити заходів для повернення зерна поклажодавцю або здійснення самостійного відшкодування вартості такого зерна. Після спливу вказаного строку Гарантійний фонд гарантує кожному володільцю простого та/або подвійного складського свідоцтва відшкодування до 90 відсотків вартості зерна, що залишилось неповернутим та/або невідшкодованим неспроможним зерновим складом. Порядок оцінки вартості та визначення розміру відшкодування зерна Гарантійним фондом встановлюються Кабінетом Міністрів України. При цьому до самостійного відшкодування вартості неповернутого зерна зерновим складом прирівнюється виплата страхового відшкодування у разі якщо ризики зберігання зерна були застраховані.

Щороку, до 30 липня, розмір відшкодування вартості зерна встановлюється Адміністративною радою Гарантійного фонду шляхом затвердження ціни одиниці зерна кожного класу і виду, що буде використовуватися для оцінки вартості зерна при обрахуванні сум відшкодування, зокрема, з врахуванням ціни зерна на Агарній біржі.";

2) в частині четвертій статті:

доповнити новим абзацом такого змісту: "у разі встановлення фактів самостійного виконання зобов'язань за складськими документами на зерно, повної виплати відшкодування учасником Гарантійного фонду або третьою особою за такого учасника.".

12. У статті 50:

частину першу викласти в такій редакції:

"Для виконання своїх повноважень Гарантійний фонд здійснює моніторинг діяльності учасників Гарантійного фонду, у тому числі шляхом залучення фізичних та юридичних осіб, на предмет підтвердження неспроможності зернового складу та своєчасності і повноти сплати внесків, під час яких має право витребовувати та одержувати від зернових складів інформацію та документи, необхідні для виконання його функцій, у порядку, затвердженому Адміністративною радою Гарантійного фонду.";

в частині шостій слова "Орган сертифікації на відповідність послуг із зберігання зерна та продуктів його переробки" замінити словами "Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі";

частину восьму та одинадцяту викласти в такій редакції:

"Гарантійний фонд зобов'язаний повідомляти органи державної влади відповідно до їх компетенції про виявлені ним порушення вимог законодавства учасниками Гарантійного фонду.";

"Виключення зернового складу з числа учасників Гарантійного фонду з підстав, визначених цією статтею, позбавляє зерновий склад права видавати на підтвердження прийняття зерна прості та/або подвійні складські свідоцтва, а також не здійснювати страхування відповідно до частини восьмої статті 37 цього Закону.".

13. Статтю 51 викласти у такій редакції:

"Засновником Гарантійного фонду є держава в особі Кабінету Міністрів України.

Гарантійний фонд створюється за рахунок внесків грошових коштів та/або державних цінних паперів.

Гарантійний фонд вважається створеним з дня його державної реєстрації як юридичної особи.".

14. Статтю 52 викласти в такій редакції:

"Учасниками Гарантійного фонду можуть бути суб'єкти підприємництва, які є власниками зерносховища і надають або планують надавати фізичним та юридичним особам послуги із зберігання зерна з видачею простих та/або подвійних складських свідоцтв.

Участь зернових складів у Гарантійному фонді є обов'язковою виключно для зернових складів, які надають послуги із зберігання зерна з видачею простих та/або подвійних складських свідоцтв.

Надання фізичним та юридичним особам послуг із зберігання зерна з видачею простих та/або подвійних складських свідоцтв особами, що не є учасниками Гарантійного фонду, забороняється.

Щоб стати учасником Гарантійного фонду, особа зобов'язана звернутися до Гарантійного фонду із заявою, форма якої розробляється Адміністративною радою Гарантійного фонду.

Виключними підставами для відмови у прийнятті до складу учасників Гарантійного фонду є наявність однієї з таких ознак:

невідповідність заявника вимогам до фінансової стабільності учасників Гарантійного фонду, визначених Гарантійним фондом;

власник заявника, члени органу управління заявника чи особи, які є близькими до них відповідно до частини четвертої статті 49 цього Закону, були власником, членом органу управління іншого зернового складу на момент припинення провадження у справі про його банкрутство у зв'язку з набранням законної сили рішенням суду про ліквідацію;

заявнику було відмовлено у прийнятті до складу учасників Гарантійного фонду або заявник був виключений з числа учасників Гарантійного фонду до спливу одного календарного року на день подання заяви.

При включенні заявника до числа учасників Гарантійного фонду вноситься відповідний запис до переліку учасників Гарантійного фонду, а заявникові видається свідоцтво учасника Гарантійного фонду, форма та порядок видачі якого встановлюються Адміністративною радою Гарантійного фонду.

Учасники Гарантійного фонду зобов'язані:

при здійсненні діяльності зернового складу дотримуватися вимог законодавства України, вимог Гарантійного фонду до своїх учасників, належно виконувати свої зобов'язання перед поклажодавцями та здійснювати добросовісну конкуренцію на ринку послуг із зберігання зерна;

своєчасно та в повному обсязі сплачувати внески до Гарантійного фонду;

повідомляти фізичних та юридичних осіб, яким надаються послуги із зберігання зерна з обов'язковою видачею складських документів на зерно, про свою участь в Гарантійному фонді та про обсяг гарантій, що надаються Гарантійним фондом власникам складських документів на зерно, в порядку, встановленому Гарантійним фондом.

За порушення обов'язків, передбачених частиною сьомою цієї статті, Гарантійний фонд має право притягти учасника до відповідальності шляхом вжиття до зернового складу одного з таких заходів:

попередження про неприпустимість порушення та вимога щодо його усунення в строк, визначений Гарантійним фондом;

установлення розширеного моніторингу за діяльністю зернового складу;

виключення з числа учасників Гарантійного фонду.

Зерновий склад також може бути виключений з числа учасників Гарантійного фонду у випадку нездійснення діяльності з надання послуг із зберігання зерна протягом двох календарних років поспіль.

У разі позбавлення зернового складу сертифіката на відповідність послуг із зберігання зерна та продуктів його переробки Адміністративна рада Гарантійного фонду приймає рішення про виключення його з числа учасників Гарантійного фонду. Рішення про виключення зернового складу з числа учасників Гарантійного фонду надсилається зерновому складу в день його прийняття.

Виключення зернового складу з числа учасників Гарантійного фонду з підстав, визначених цією статтею не позбавляє володільців складських документів на зерно, що передане на зберігання до дня виключення його з числа учасників, права на отримання від Гарантійного фонду відшкодування вартості зерна у визначених законом випадках.

Учасник, виключений з Гарантійного фонду, зобов'язаний повідомити про своє виключення всіх володільців виданих ним складських документів на зерно із роз'ясненням у письмовій формі про наслідки такого виключення.

Учасники Гарантійного фонду зобов'язані розміщати у приміщеннях, до яких мають доступ поклажодавці та володільці складських документів на зерно, інформацію про свою участь в системі гарантування виконання зобов'язань за складськими документами на зерно.

Учасникам Гарантійного фонду забороняється використовувати інформацію про участь в Гарантійному фонді та його гарантії в рекламі з метою залучення нових поклажодавців.".

15. Найменування статті 53 та її зміст викласти в такій редакції:

"Стаття 53. Облік учасників Гарантійного фонду виконання зобов'язань за складськими документами на зерно

Гарантійний фонд веде облік своїх учасників у порядку, встановленому Адміністративною радою Гарантійного фонду.

Електронна форма обліку учасників Гарантійного фонду є відкритою.

Гарантійний фонд зобов'язаний двічі на рік, станом на 1 січня та 1 липня, публікувати в офіційних друкованих виданнях Кабінету Міністрів України перелік учасників Гарантійного фонду протягом одного місяця після настання зазначених строків.

Інформація про зміни складу учасників Гарантійного фонду додатково публікується в офіційних друкованих виданнях Кабінету Міністрів України протягом 14 календарних днів після відповідних змін.".

16. У статті 54:

частину четверту викласти в такій редакції: "Гарантійний фонд забезпечує відкритість і доступність прийнятих ним правил, положень та інших рішень, обов'язкових для виконання учасниками Гарантійного фонду.".

17. Частини першу, другу, десяту та одинадцяту статті 55 викласти у такій редакції:

"Джерелами формування майна та коштів Гарантійного фонду є:

внесок держави на формування Гарантійного фонду у грошовій формі або у формі емітованих державою цінних паперів;

вступні внески учасників Гарантійного фонду;

регулярні внески учасників Гарантійного фонду;

доходи, одержані від інвестування коштів Гарантійного фонду в державні цінні папери;

кредити, у тому числі з державного бюджету, що надаються в порядку, передбаченому чинним законодавством;

пеня, яку сплачують зернові склади - учасники Гарантійного фонду за несвоєчасне або неповне перерахування внесків;

доходи від депозитів Гарантійного фонду, розміщених у банках;

суми регресного відшкодування виплат за зобов'язаннями учасників Гарантійного фонду;

інші не заборонені законом доходи.

У разі виплати відшкодування володільцю складського документа на зерно чи заставодержателю Гарантійний фонд стягує суми виплачених коштів з зернового складу відповідно до законодавства, із урахуванням статей 33 та 34 цього Закону.";

"Кошти Гарантійного фонду повинні покривати не менше 2,5 відсотків і не більше 5 відсотків загальної вартості зерна за складськими документами на зерно, виданими зерновими складами - учасниками Гарантійного фонду за попередній рік.

Якщо обсяг коштів Гарантійного фонду перевищує 5 відсотків загальної вартості зерна за складськими документами на зерно, виданими зерновими складами - учасниками Гарантійного фонду за попередній рік, сплата регулярних внесків зерновими складами зупиняється, а уразі якщо обсяг коштів Гарантійного фонду стане нижчим за цей рівень сплата регулярних внесків поновлюється, про що приймаються відповідні рішення Адміністративної ради Гарантійного фонду.".

18. Статтю 56 викласти в такій редакції:

"Усі учасники Гарантійного фонду сплачують внески до Гарантійного фонду в порядку та на умовах, визначених цим Законом.

Внески учасників Гарантійного фонду поділяються на вступні та регулярні.

Вступні внески одноразово сплачуються особами, які виявили бажання стати учасниками Гарантійного фонду, у фіксованому розмірі.

Регулярні внески сплачуються учасниками Гарантійного фонду у розмірі, що залежить від кількості і вартості зерна, прийнятого на зберігання за складськими документами на зерно.

Вимоги до обліку Гарантійним фондом складських документів на зерно, виданих його учасниками (в тому числі шляхом ведення електронного реєстру), розмір та порядок сплати внесків встановлюються Адміністративною радою Гарантійного фонду.

За несвоєчасне або неповне перерахування вступного або регулярного внесків зернові склади - учасники Гарантійного фонду сплачують пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від розміру неперерахованої суми за кожний день прострочення.

Несплата внесків до Гарантійного фонду є підставою для виключення з числа учасників Гарантійного фонду.".

19. Найменування статті 57 та її зміст викласти в такій редакції:

"Стаття 57. Кредити з державного бюджету (бюджетні позички)

Для формування Гарантійного фонду держава надає кредит з державного бюджету у розмірі, що визначається Кабінетом Міністрів України, та у порядку, передбаченому законодавством.

Якщо зобов'язання Гарантійного фонду щодо відшкодування вартості зерна володільцям складських документів перевищують суму накопичених ним коштів (без урахування коштів, що передбачені для забезпечення роботи апарату Гарантійного фонду), така різниця покривається за рахунок коштів державного бюджету (кредит, бюджетна позичка), що спрямовуються для цих цілей в порядку, передбаченому законодавством.

Кошти державного бюджету надаються Гарантійному фонду на умовах повернення, платності та строковості. Плата за користування такими коштами починає обраховуватися з третього року за роком їх надання.

Порядок надання та повернення коштів державного бюджету, що спрямовуються Гарантійному фонду, затверджується Кабінетом Міністрів України.".

20. Статтю 58 викласти в такій редакції:

"Органами управління Гарантійного фонду є Адміністративна рада Гарантійного фонду та Дирекція Гарантійного фонду (далі - Дирекція).

Вищим органом Гарантійного фонду є Адміністративна рада Гарантійного фонду.

Адміністративна рада координує роботу Гарантійного фонду щодо захисту інтересів поклажодавців та володільців складських документів на зерно, власників зернових складів - учасників Гарантійного фонду, здійснює контроль і нагляд за діяльністю Гарантійного фонду, приймає рішення в межах своїх повноважень і несе відповідальність за виконання покладених на Гарантійний фонд завдань та здійснення ним своїх функцій.

Управління поточною діяльністю Гарантійного фонду здійснює Дирекція.".

21. Найменування статті 59 та її зміст викласти в такій редакції:

"Стаття 59. Адміністративна рада Гарантійного фонду виконання зобов'язань за складськими документами на зерно

Адміністративна рада Гарантійного фонду:

затверджує Регламент роботи Адміністративної ради Гарантійного фонду;

затверджує організаційну структуру Гарантійного фонду;

затверджує кошторис витрат Гарантійного фонду;

погоджує форму і розмір оплати праці працівників Гарантійного фонду;

затверджує порядок відшкодування Гарантійним фондом вартості зерна володільцям складських документів на зерно у разі неспроможності зернового складу;

затверджує рішення Гарантійного фонду;

призначає на посади директора і членів Дирекції та приймає рішення про їх звільнення;

затверджує положення про Дирекцію та порядок оплати праці її членів;

здійснює нагляд за діяльністю Дирекції;

розглядає і затверджує звіти Дирекції;

вносить пропозиції органам державної влади щодо запобігання негативним явищам, які можуть загрожувати інтересам володільців складських документів на зерно, власників зернових складів - учасників Гарантійного фонду;

приймає рішення про залучення кредитів;

щороку визначає аудиторську організацію, яка проводитиме аудит діяльності Гарантійного фонду;

призначає у разі потреби позачергові аудиторські перевірки Гарантійного фонду;

приймає рішення про збільшення розміру відшкодування вартості зерна у разі неспроможності зернового складу за рахунок коштів Гарантійного фонду;

відповідно до статті 52 цього Закону приймає рішення про застосування до учасників Гарантійного фонду заходів реагування на виявлені порушення;

приймає рішення про затвердження і порядок розміщення коштів та майна Гарантійного фонду;

затверджує вимоги до учасників Гарантійного фонду;

приймає учасників до Гарантійного фонду;

приймає рішення про виключення зернового складу з числа учасників Гарантійного фонду;

приймає рішення з інших питань, що належать до її компетенції відповідно до цього Закону.

Адміністративна рада Гарантійного фонду складається з п'яти членів, яких призначає Кабінет Міністрів України.

Засідання Адміністративної ради Гарантійного фонду вважаються правомочними у разі присутності трьох і більше її членів.

Кожен член Адміністративної ради Гарантійного фонду має рівну кількість голосів. Рішення Адміністративної ради Гарантійного фонду приймаються простою більшістю голосів присутніх на її засіданні членів.".

22. Статтю 61 виключити.

23. Частину першу статті 62 викласти в такій редакції: "Гарантійний фонд припиняється за рішенням Кабінету Міністрів України, а також за рішенням суду у випадках, встановлених законом.".

IV. Внести до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника та визнання його банкрутом" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., N 31, ст. 440, в редакції Закону N 4212-VI від 22.12.2011, Відомості Верховної Ради України, 2012, N 32 - 33, ст. 413) таку зміну:

частину десяту статті 42 після слова "господарювання" доповнити словами ", протягом строку, що не може перевищувати восьми місяців з дня прийняття судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.".

V. Внести до Закону України "Про страхування" (Відомості Верховної Ради України, 1996 р., N 18, ст. 78, в редакції Закону N 2745-III від 04.10.2001, Відомості Верховної Ради України, 2002, N 7, ст. 50) таку зміну:

частину першу статті 7 доповнити пунктом 47 такого змісту: "47) комплексне страхування зерна, переданого на зберігання, та цивільно-правової відповідальності зернового складу перед поклажодавцем.".

VI. Внести зміни до Закону України "Про Національний банк України" (Відомості Верховної Ради України, 1999, N 29, ст. 238) таку зміну:

пункт 16 статті 42 викласти в наступній редакції:

"16) веде рахунки Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та Гарантійного фонду виконання зобов'язань за складськими документами на зерно.".

VII. ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ

Цей Закон набирає чинності через три місяці з дня його опублікування.

Закони та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

Кабінету Міністрів України відповідно до своєї компетенції привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом.

 

Голова
Верховної Ради України

 

 

* * *

Пояснювальна записка
до проекту Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо регулювання діяльності Гарантійного фонду виконання зобов'язань за складськими документами на зерно"

1. Обґрунтування необхідності прийняття акта

Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо регулювання діяльності Гарантійного фонду виконання зобов'язань за складськими документами на зерно" (далі - проект Закону) підготовлений з метою удосконалення окремих положень Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні" та інших законів з урахуванням пропозицій органів державної влади, суб'єктів господарювання та їх професійних об'єднань з питань формування Гарантійного фонду виконання зобов'язань за складськими документами на зерно (далі - Гарантійний фонд).

Проектом Закону передбачається внесення змін, якими спрощуватимуться вимоги щодо обов'язкової участі зернових складів у Гарантійному фонді, удосконалюються норми Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні" щодо організації фінансування та управління Гарантійним фондом і визначення його повноважень.

Також проект Закону містить положення, які спрямовані на удосконалення норм щодо страхування зерна, яке приймається на зберігання зерновими складами, зокрема запроваджуючи страхування зерна у вигляді альтернативи участі зернових складів у Гарантійному фонді, забезпечення контролю за його здійсненням.

Крім того, запроваджується електронна форма складських документів на зерно, визначаються загальні вимоги до їх обігу.

Враховуючи такі зміни, передбачається внесення змін до Цивільного кодексу України, Закону України "Про сертифіковані товарні склади та прості і подвійні складські свідоцтва" в частині уточнення умов використання складських документів у формі електронного документа, Закону України "Про страхування" в частині контролю за реальністю здійснюваного страхування, Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника та визнання його банкрутом" для унеможливлення затягування справ суб'єктами господарювання про банкрутство зернових складів, тим самим узгоджуючи норми Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні" із зазначеними актами законодавства.

2. Мета і шляхи її досягнення

Проект Закону підготовлено з метою усунення вимоги до зернових складів, що надають третім особам послуги із зберігання зерна, бути учасником Гарантійного фонду як умови надання таких послуг, при збереженні загального позитивного ефекту від забезпечення функціонування Гарантійного фонду. За пропозицією суб'єктів господарювання та їх професійних об'єднань альтернативою такої участі вводиться обов'язкове страхування ризиків зернових складів, які до цього в обов'язковому порядку передавалися Гарантійному фонду його учасниками.

У зв'язку з цим вносяться зміни у порядок створення Гарантійного фонду, уповноважуючи засновника вносити вклади на безповоротній основі, виключається інститут тимчасового членства та перехідний період для полегшеного вступу до Гарантійного фонду, спрощується управління фондом шляхом виключення Загальних зборів учасників та Ревізійної комісії, з передачею їх функцій Адміністративній раді Гарантійного фонду, склад якої розширений до п'яти осіб, яких призначає центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну аграрну політику, політику у сфері сільського господарства, а також вносяться зміни в порядок використання коштів Гарантійного фонду, дозволяючи їх розміщення виключно на рахунку в Національному банку України та Розрахунковому центрі з обслуговування договорів на фінансових ринках.

З метою забезпечення реальності такого страхування створюються передумови для запровадження єдиних мінімальних вимог до такого альтернативного страхування шляхом включення до проекту Закону України норм про обов'язкове комплексне страхування зерна, що приймається на зберігання зерновими складами, та цивільної відповідальності зернових складів перед поклажодавцями. Таким чином, контроль за реальністю цього страхування здійснюватиметься Кабінетом Міністрів України, що затверджує правила страхування, та Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, що контролюватиме їх виконання.

Крім того, проект Закону закладає правову базу для запровадження нової для України форми створення та обігу товаророзпорядчих документів у вигляді електронних документів, встановлює загальні вимоги до їх видачі, обігу та відстеження виконання. Зазначені зміни зроблять операції зі складськими документами на зерно більш прозорими, чим відкриються можливості для більш широкого залучення іноземних інвестицій під заставу зерна, що перебуває на зберіганні.

З метою обмеження розумним строком часу, протягом якого зерновий склад зобов'язаний повернути прийняте на зберігання зерно поклажодавцям в процедурах розшуку майна боржника в ході справи про банкрутство, проектом Закону України обмежується період повернення зерна його власнику дев'ятьма календарними місяцями.

3. Правові аспекти

У даній сфері правового регулювання діють Конституція України, Цивільний кодекс України, закони України "Про заставу", "Про зерно та ринок зерна в Україні", "Про сертифіковані товарні склади та прості і подвійні складські свідоцтва", "Про страхування".

4. Фінансово-економічне обґрунтування

Прийняття проекту Закону не потребує виділення додаткових коштів з Державного бюджету України.

5. Позиція заінтересованих органів

Проект Закону потребує погодження із Міністерством економічного розвитку і торгівлі України, Міністерством фінансів України, Міністерством юстиції України, Державною службою України з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва, Національним банком України і Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.

Відповідно до вимог Регламенту Кабінету Міністрів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.07.2007 N 950, з метою врегулювання наданих зауважень за результатами опрацювання заінтересованими центральними органами виконавчої влади та учасниками ринку положень законопроекту Мінагрополітики України 22 серпня 2013 р. проведено узгоджувальну нараду під головуванням заступника Міністра аграрної політики та продовольства України - керівника апарату Сеня О. В., участь в якій прийняли відповідальні представники Мінекономрозвитку, Мінфіну, Мін'юсту, Національного банку України, Нацкомфінпослуг, а також Європейської Бізнес Асоціації, Американської торговельної палати в Україні, Української зернової асоціації. Під час зазначеної наради були опрацьовані зауваження до законопроекту і досягнуто домовленості щодо його додаткового погодження з урахуванням результатів обговорення, а також наведених головним розробником мотивів до їх відхилення.

6. Регіональний аспект

Проект Закону не стосується питання розвитку адміністративно-територіальних одиниць.

61. Запобігання дискримінації

У проекті Закону України не має положень, які містять ознаки дискримінації.

7. Запобігання корупції

У проекті Закону відсутні правила і процедури, які можуть містити ризики вчинення корупційних правопорушень.

8. Громадське обговорення

Проект Закону України оприлюднено на офіційному веб-сайті Міністерства аграрної політики та продовольства України (www.minagro.gov.ua) з метою одержання зауважень і пропозицій від фізичних та юридичних осіб, їх об'єднань.

9. Позиція соціальних партнерів

Проект Закону не стосується соціально-трудової сфери.

10. Оцінка регуляторного впливу

Проект Закону є регуляторним актом.

Прийняття Закону дасть змогу забезпечити роботу із створення та забезпечення функціонування Гарантійного фонду, враховуючи позиції суб'єктів ринку і органів виконавчої влади.

11. Прогноз результатів

Прийняття Закону дасть змогу удосконалити норми Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні" в частині регулювання відносин у сфері зберігання зерна та створення Гарантійного фонду і забезпечення його ефективної роботи, підвищення надійності системи складських документів на зерно як інструменту доступу до кредитних ресурсів сільськогосподарських товаровиробників.

 

Міністр аграрної політики та
продовольства України

М. В. Присяжнюк

 

* * *

Аналіз регуляторного впливу
до проекту Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо регулювання діяльності Гарантійного фонду виконання зобов'язань за складськими документами на зерно"

1. Опис проблеми, яку планується розв'язати шляхом втручання у відповідні сфери підприємницької діяльності

Верховною Радою України прийнято Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо Гарантійного фонду виконання зобов'язань за складськими документами на зерно", після опублікування якого почали надходити звернення від громадських, професійних організацій, зокрема від Європейської Бізнес Асоціації, Американської торговельно-промислової палати, Української зернової асоціації, інших суб'єктів ринку, стосовно необхідності внесення змін до нього.

Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо регулювання діяльності Гарантійного фонду виконання зобов'язань за складськими документами на зерно" (далі - проект Закону) підготовлено з метою врегулювання позицій учасників ринку щодо формування і роботи Гарантійного фонду виконання зобов'язань за складськими документами на зерно (далі - Гарантійний фонд), а також для запровадження електронної форми документів як нового інструменту залучення сільськогосподарськими товаровиробниками кредитних ресурсів, що базуватиметься на принципах складських документів на зерно і знижуватимуть ризики банківських та фінансових установ, тим самим відкриваючи можливості до економічних важелів заохочення, пом'якшуючи умови обов'язкової участі суб'єктів ринку.

Проектом Закону передбачається внести зміни до Цивільного кодексу України, законів України "Про сертифіковані товарні склади та прості і подвійні складські свідоцтва", "Про страхування", "Про відновлення платоспроможності боржника та визнання його банкрутом", "Про Національний банк України", "Про зерно та ринок зерна в Україні".

2. Визначення цілей державного регулювання

Проектом Закону передбачається наділення суб'єктів господарювання, що надають послуги із зберігання зерна, можливістю самостійно обирати форму участі у системі гарантування складських документів на зерно шляхом участі в Гарантійному фонді, або як альтернативу - використання традиційного ринкового інституту страхування.

В результаті мета функціонування системи гарантування виконання зобов'язань за складськими документами на зерно - забезпечення гарантованої мінімальної ліквідності складських документів на зерно з метою збільшення обсягів залучених ресурсів під їх використання - досягається без обов'язкової участі зернових складів у Гарантійному фонді.

3. Прийнятні альтернативні способи досягнення зазначеної цілі, переваги обраного способу

Альтернативним способом досягнення зазначеної цілі може бути повне скасування положень Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні" щодо формування Гарантійного фонду і застосування виключно діючого механізму страхування.

Зазначений спосіб не є прийнятним, оскільки за його застосуванням будуть збільшуватися витрати зернових складів. На відміну від Гарантійного фонду страхування є комерційною діяльністю, спрямованою на отримання прибутку, і вартість страхування завжди включатиме в себе необхідний рівень прибутковості страховика. У свою чергу, Гарантійний фонд є неприбутковою організацією, встановлюється межа на рівні 5 відсотків вартості зерна, прийнятого на зберігання його учасниками у попередньому році, при досягненні якої припиняється сплата внесків до Гарантійного фонду, і його формування є найбільш прийнятним способом для досягнення цілей.

4. Опис механізмів для розв'язання проблем, відповідні заходи

Проектом Закону передбачається внесення змін, якими спрощуватимуться вимоги щодо обов'язкової участі зернових складів у Гарантійному фонді, удосконалюються норми Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні" щодо організації фінансування та управління Гарантійним фондом і визначення його повноважень.

Також проект Закону містить положення, які спрямовані на удосконалення норм щодо страхування зерна, яке приймається на зберігання зерновими складами, зокрема запроваджуючи страхування зерна у вигляді альтернативи участі зернових складів у Гарантійному фонді, забезпечення контролю за його здійсненням.

Крім того, запроваджується електронна форма складських документів на зерно, визначаються загальні вимоги до їх обігу.

5. Обґрунтування можливості досягнення визначених цілей у разі прийняття регуляторного акта

У разі прийняття проекту Закону зернові склади самостійно обиратимуть спосіб участі у системі забезпечення виконання зобов'язань за складськими документами на зерно - або шляхом участі у Гарантійному фонді, або шляхом здійснення страхування ризиків у встановленому порядку.

6. Очікувані результати прийняття акта

Створення системи гарантування виконання зобов'язань за складськими документами на зерно, на засадах альтернативної участі у Гарантійному фонді дасть змогу підвищити ліквідність складських документів на зерно, підвищити відповідальність суб'єктів зберігання зерна, які надають такі послуги, та сприятиме підвищенню рівня залучення фінансових ресурсів в сільське господарство від банківських та фінансових установ.

7. Обґрунтування дії строку акта

Проект Закону є безстроковим і його реалізація здійснюватиметься відповідно до законодавства.

8. Визначення показників результативності акта

У разі прийняття проекту Закону буде забезпечено ефективне функціонування інституту гарантування виконання зобов'язань за складськими документами на зерно, що є елементом системи обігу та функціонування складських документів на зерно.

Рівень поінформованості суб'єктів господарювання з основних положень акта - проект Закону розміщений на офіційному сайті Мінагрополітики України.

9. Визначення заходів, з допомогою яких буде здійснюватися відстеження результативності акта

Відстеження за показниками результативності цього регуляторного акта буде здійснюватись Міністерством аграрної політики та продовольства України і Національним банком України.

Базове відстеження результативності зазначеного акта буде здійснюватись до набрання ним чинності шляхом аналізу оперативної інформації щодо можливості доступу сільськогосподарських товаровиробників до кредитних ресурсів фінансових установ із застосуванням складських документів на зерно.

Повторне відстеження буде здійснюватись через рік після набрання чинності цього регуляторного акта шляхом аналізу таких даних в порівнянні з базовим відстеженням.

Відстеження результативності регуляторного акта проводитиметься по показниках залучення кредитних ресурсів сільськогосподарськими товаровиробниками, кількості учасників Гарантійного фонду та його результатів діяльності.

 

Перший заступник Міністра
аграрної політики та
продовольства України

І. Ю. Бісюк

Опрос