Идет загрузка документа (41 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

О внесении изменений в Закон Украины "О государственной системе биобезопасности при создании, испытании, транспортировке и использовании генетически модифицированных организмов" (неофициальный текст)

Субъект законодательной инициативы
Проект, Неофициальный текст от 09.04.2013

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про внесення змін до Закону України "Про державну систему біобезпеки при створенні, випробуванні, транспортуванні та використанні генетично модифікованих організмів"

Верховна Рада України постановляє:

I. Внести до Закону України "Про державну систему біобезпеки при створенні, випробуванні, транспортуванні та використанні генетично модифікованих організмів" (Відомості Верховної Ради України, 2007 р., N 35, ст. 484; 2010 р., N 9, ст. 90) такі зміни:

1. У статті 14:

1) частину шосту після слів "їх застосуванням" доповнити словами "за винятком державної екологічної експертизи".

2) після частини шостої доповнити новою частиною такого змісту:

"Державна екологічна експертиза, яка є підставою для державної реєстрації ГМО, проводиться в порядку, визначеному Законом України "Про екологічну експертизу".".

У зв'язку з цим частини сьому - восьму вважати частинами восьмою - дев'ятою.

2. У статті 19:

1) частину четверту після слів "зазначених документів" доповнити словами "за винятком державної екологічної експертизи".

2) доповнити частиною п'ятою такого змісту:

"Державна екологічна експертиза, яка є підставою для видачі зазначених дозволів, проводиться в порядку, визначеному Законом України "Про екологічну експертизу".".

II. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

 

Голова Верховної Ради
України

В. РИБАК

 

* * *

АНАЛІЗ РЕГУЛЯТОРНОГО ВПЛИВУ
проекту Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про державну систему біобезпеки при створенні, випробуванні, транспортуванні та використанні генетично модифікованих організмів"

1. Аналіз проблеми, яку буде розв'язано шляхом державного регулювання

Необхідність розроблення проекту Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про державну систему біобезпеки при створенні, випробуванні, транспортуванні та використанні генетично модифікованих організмів" (далі - проект Закону) викликана потребою у врегулюванні процедури здійснення державної екологічної експертизи документів щодо генетично модифікованих організмів (далі - ГМО), висновки яких є підставою для видачі центральними органами виконавчої влади дозволів на здійснення господарської діяльності при поводженні з ГМО та для державної реєстрації ГМО.

2. Цілі державного регулювання

Однією з причин неефективного функціонування законодавства присвяченого генетично модифікованих організмів (далі - ГМО) є недосконалий механізм проведення державної екологічної експертизи.

Метою прийняття цього акта є:

визначення та затвердження вартості робіт на проведення держекоекспертизи документації щодо ГМО в залежності від властивостей самого об'єкта екоекспертизи та видів ГМО;

прозорість проведення держекоекспертизи документації щодо ГМО;

створення сприятливого клімату для суб'єктів господарювання у сфері поводження з ГМО.

Крім зазначеного вище, прийняття цього закону покликане створити належну правову процедуру реалізації Україною положень Директиви Європейського Праламента та Ради від 16 грудня 2002 року 2001/18/ЄС про навмисний випуск у навколишнє середовище генетично модифікованих організмів та Картахенського протоколу про біобезпеку до Конвенції про біологічне різноманіття.

3. Визначення альтернативних способів досягнення зазначених цілей та аргументи щодо переваги обраного способу

Перший спосіб

На виконання пункту 4 Протоколу засідання Кабінету Міністрів України від 02.04.2009 та доручення Кабінету Міністрів України від 28.04.2011 N 1920/24/1-10 щодо розроблення проекту постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження розмірів тарифів на проведення державної екологічної експертизи документації щодо генетично модифікованих організмів, що призначаються для використання у відкритій системі" Мінприроди було розроблено проект відповідної постанови.

На даний час утворилася суперечлива ситуація щодо подальшої розробки проекту постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження розмірів тарифів на проведення державної екологічної експертизи документації щодо генетично модифікованих організмів, що призначаються для використання у відкритій системі".

Законом України від 31.05.2007 N 1103-V "Про державну систему біобезпеки при створенні, випробуванні, транспортуванні та використанні генетично модифікованих організмів" визначено, що центральний орган виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів здійснює державну екологічну експертизу ГМО, призначених для використання у відкритій системі;

Розмір тарифів на проведення експертиз, які є підставою для державної реєстрації ГМО, та продукції, виробленої з їх застосуванням, затверджуються Кабінетом Міністрів України за поданням відповідного центрального органу виконавчої влади".

Разом з тим, відповідно до Додатка III "Оцінка ризиків" Картахенського протоколу про біобезпеку до Конвенції про біологічне різноманіття оцінка ризиків повинна проводитись у науково обґрунтований спосіб та здійснюватися для кожного окремого випадку.

Вартість робіт щодо проведення державної екологічної експертизи документації щодо генетично модифікованих організмів має визначатися в залежності від властивостей самого об'єкта екологічної експертизи та видів ГМО.

Для проведення державної екологічної експертизи необхідне надання об'ємного пакету документів, що містить інформацію, яка буде відрізнятися за характером, рівнем деталізації у кожному конкретному випадку залежно від відповідного живого зміненого організму, його передбачуваного використання та ймовірного потенційного приймаючого середовища. Уніфікувати постановою Кабінету Міністрів України вартість проведення державної екологічної експертизи ГМО неможливо. Положення, закріплені у частині 6 статті 14 та частині 4 статті 19 Закону України "Про державну систему біобезпеки при створенні, випробуванні, транспортуванні та використанні генетично модифікованих організмів" (далі - Закон), суперечать також і вимогам п. 6 Додатка III до Картахенського протоколу про біобезпеку до Конвенції про біологічне різноманіття, згідно з яким "оцінка ризиків повинна здійснюватися для кожного окремого випадку. Необхідна інформація може відрізнятися за характером і рівнем деталізації у кожному конкретному випадку залежно від виду живого зміненого організму, його передбачуваного використання та імовірного потенційного приймаючого середовища".

У зв'язку з цим норми частини 6 статті 14 та частини 4 статті 19 Закону застосовуватися не можуть як такі, що суперечать актам вищої юридичної сили (пункт 4 постанови Пленуму Верховного суду у справах "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя" від 01.11.96 року N 9).

За установленою практикою організації проведення державної екологічної експертизи Мінприроди, відповідно до списку контрагентів, акредитованих на виконання певного виду робіт, визначає відповідального виконавця наукової еколого-експертної оцінки у кожному конкретному випадку. За результатами такої оцінки готується висновок державної екологічної експертизи.

Висновок державної екологічної експертизи є адміністративною послугою, та надається безоплатно на підставі наукової еколого-експертної оцінки у межах посадових обов'язків.

Оплата за виконану науково-експертну оцінку проводиться на підставі укладеного договору між замовником (суб'єктом господарювання) та виконавцем роботи (акредитованою установою).

Мінприроди не може якимось чином впливати на формування вартості такої документації та/або безоплатності її надання державними органами та/або іншими юридичними особами.

Виходячи з викладеного вище, Мінприроди не може встановлювати розміри тарифів на проведення державної екологічної експертизи.

Альтернативний спосіб вирішення проблеми

Беручи до уваги зазначені вище обставини, в Україні діяв наступний порядок проведення екологічної експертизи. Замовник замовляє наукову еколого-експертну оцінку науковій установі. Наукова установа разом з іншими матеріалами подається замовником до Мінприроди, яке перевіряє наукову еколого-експетну оцінку та інші матеріали і у разі згоди з висновками науково-екпретної оцінки затверджує її в якості висновку державної екологічної експертизи. Такий спосіб проведення державної екологічної експертизи передбачено п. 4 ст. 37 Закону України "Про екологічну експертизу" від 09.02.95 року N 45/95-ВР, згідно з якою "Державна екологічна експертиза проводиться шляхом "...залучення на договірних засадах інших спеціалізованих організацій для попереднього експертного розгляду та підготовки відповідних пропозицій".

Такий спосіб проведення державної екологічної експертизи було практично унеможливлено положенням ч. 4 ст. 19 Закону України "Про державну систему біобезпеки при створенні, випробуванні, транспортуванні та використанні генетично модифікованих організмів" від 31.06.2007 року N 1103-V, згідно з якою "розмір тарифів на проведення експертиз, які є підставою для видачі зазначених документів, затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням відповідного центрального органу виконавчої влади". Таким чином, Мінприроди, приймаючи документи для проведення державної екологічної експертизи, має право стягувати лише чітку суму затверджену на рівні постанови Кабінету Міністрів України. Однак, зробити цього неможливо, оскільки вартість робіт щодо проведення державної екологічної експертизи ГМО буде залежати від властивостей самого об'єкта екологічної експертизи. Для різних ГМО ця сума буде різною. Визначити постановою Кабінету Міністрів України абсолютно всі випадки складності проведення екологічної експертизи ГМО та встановити на ціну за їх проведення неможливо.

Положення закріплене у частині 4 ст. 19 Закону України "Про державну систему біобезпеки при створенні, випробуванні, транспортуванні та використанні генетично модифікованих організмів" суперечить також і вимозі п. 5 Додатка III до Каратхенського протоколу про біобезпеку до Конвенції про біологічне різноманіття, згідно з яким, "оцінка ризиків повинна здійснюватися для кожного окремого випадку. Необхідна інформація може відрізнятися за характером і рівнем деталізації у кожному конкретному випадку залежно від відповідного живого зміненого організму, його передбачуваного використання та імовірного потенційного приймаючого середовища".

У зв'язку з цим, положення частини 4 ст. 19 Закону України "Про державну систему біобезпеки при створенні, випробуванні, транспортуванні та використанні генетично модифікованих організмів" необхідно вилучити.

Відповідно до Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" документ дозвільного характеру - дозвіл, висновок, рішення, погодження, свідоцтво, інший документ, який дозвільний орган зобов'язаний видати суб'єкту господарювання у разі надання йому права на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності та/або без наявності якого суб'єкт господарювання не може проваджувати певні дії щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності.

Відповідно до Закону України "Про екологічну експертизу" екологічна експертиза в Україні - вид науково-практичної діяльності спеціально уповноважених державних органів, еколого-експертних формувань та об'єднань громадян, що ґрунтується на міжгалузевому екологічному дослідженні, аналізі та оцінці матеріалів чи об'єктів, реалізація і дія яких може негативно впливати або впливає на стан навколишнього природного середовища, і спрямована на підготовку висновків про відповідність запланованої чи здійснюваної діяльності нормам і вимогам законодавства про охорону навколишнього природного середовища, раціональне використання і відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки.

Державна екологічна експертиза здійснюється відповідно до Закону України "Про екологічну експертизу".

Ураховуючи вищезазначене, надання висновку державної екологічної експертизи та видача дозволів на здійснення господарської діяльності при поводжені з ГМО не є складовими однієї адміністративної послуги, а є окремим документом дозвільного характеру.

На сьогодні немає інших нормативно-правових актів в Україні, якими б визначалися розміри тарифів на проведення держекоекспертизи документації щодо ГМО.

Таким чином, прийняття розробленого Мінприроди законопроекту про внесення змін до Закону України "Про державну систему біобезпеки при створенні, випробуванні, транспортуванні та використанні генетично модифікованих організмів" є оптимальним варіантом, який дасть змогу вирішити зазначені вище проблеми та врегулювати неконтрольоване розповсюдження ГМО.

4. Механізм, який застосовується для розв'язання проблеми, і відповідні заходи

Запропонованим проектом Закону України передбачається урегулювати проведення держекоекспертизи документації щодо ГМО, спрощенню процедури отримання дозвільних документів на проведення державної апробації (випробування) ГМО у відкритій системі.

Це, у свою чергу, сприятиме покращенню діяльності суб'єктів господарювання у галузі поводження з ГМО, а також, забезпеченню заходів щодо дотримання біологічної та генетичної безпеки у сфері поводження з ГМО, попередження неконтрольованого розповсюдження ГМО.

5. Обґрунтування можливостей досягнення визначених цілей у разі прийняття регуляторного акта

Прийняття цього проекту призведе до вдосконалення гарантій права громадськості на участь у прийнятті еколого-значущих рішень, сприятиме охороні навколишнього середовища та гарантуванню екологічної безпеки громадян; дозволить узгодити вимоги законодавства України з вимогами законодавства Європейського Союзу.

6. Очікувані результати прийняття акта:

Вплив зовнішніх факторів на дію регуляторного акта можливий унаслідок зміни відповідних положень Закону України "Про державну систему біобезпеки при створенні, випробуванні, транспортуванні та використанні генетично модифікованих організмів".

Негативного впливу на дію регуляторного акта не передбачається.

Для впровадження та виконання вимог регуляторного акта органам державної влади не потрібно додаткових витрат із бюджету.

Рівень можливості впровадження проекту Закону є високим, оскільки суб'єкти господарювання заінтересовані в урегулюванні процедури здійснення держекоекспертизи документації щодо ГМО.

Досягненням установлених цілей у разі прийняття запропонованого регуляторного акта буде захист інтересів населення та суб'єктів господарювання у сфері поводження з ГМО від неконтрольованого розповсюдження ГМО.

Прийняття проекту Постанови є необхідною умовою для проведення держекоекспертизи документації щодо ГМО, що дасть змогу урегулювання ринку товарів та послуг та захисту населення і навколишнього середовища від негативного впливу господарської діяльності.

7. Запропонований строк дії акта

Пропонується прийняти закон з необмеженим строком дії.

Дія цього регуляторного акта залежить від змін Закону України "Про екологічну експертизу" та відповідних розділів і пунктів законів України "Про охорону навколишнього природного середовища", "Про державну систему біобезпеки при створенні, випробуванні, транспортуванні та використанні генетично модифікованих організмів".

8. Показники результативності акта

Виходячи з цілей державного регулювання основними показниками результативності є:

1) статистичні показники:

кількість юридичних та фізичних осіб, які будуть створювати, досліджувати та практично використовувати ГМО у відкритій системі, що може мати негативний влив на навколишнє середовище, і на яких поширюватиметься дія акта;

кількість суб'єктів господарювання, які звернулись до територіальних органів Міністерства екології та природних ресурсів України з метою інформування про плановану діяльність;

кількість пропозицій та скарг від суб'єктів господарської діяльності у сфері поводження з ГМО щодо порушення вимог положень цього регуляторного акта;

кошти і час, що витрачатимуться суб'єктами господарювання та/або фізичними особами, пов'язані з виконанням вимог акта;

розміри надходжень до державного бюджету, що пов'язані з дією цього акта.

2) соціологічні показники:

рівень поінформованості суб'єктів господарської діяльності у сфері поводження з ГМО щодо основних положень регуляторного акта - з положеннями акта можна буде ознайомитися на офіційних сайтах Мінприроди (http://www.menr.gov.ua) та Кабінету Міністрів України;

тривалість процедури держекоекспертизи, днів;

тривалість процедури реєстрації остаточного рішення, днів.

9. Визначення заходів, за допомогою яких буде здійснюватись відстеження результативності

Відстеження результативності регуляторного акта буде здійснюватися за показниками результативності.

Базове відстеження результативності регуляторного акта буде здійснено до набрання чинності цього регуляторного акта шляхом аналізу статистичних даних.

Повторне відстеження результативності буде здійснено через рік після набрання чинності цього регуляторного акта з використанням показників результативності, шляхом опитування (анкетування) та аналізу статистичних даних на основі порівняння з даними базового відстеження результативності.

Для впровадження цього проекту Закону необхідно здійснити такі організаційні заходи: забезпечити інформування фізичних і юридичних осіб, які здійснюють господарську діяльність у сфері поводження з ГМО, шляхом його оприлюднення в мережі Інтернет - на веб-сайті Мінприроди.

 

Міністр

О. А. Проскуряков

 

* * *

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до проекту Закону України "Про внесення змін Закону України "Про державну систему біобезпеки при створенні, випробуванні, транспортуванні та використанні генетично модифікованих організмів"

1. Обґрунтування необхідності прийняття акта

Необхідність розроблення проекту Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про державну систему біобезпеки при створенні, випробуванні, транспортуванні та використанні генетично модифікованих організмів" (далі - проект Закону) викликана потребою у врегулюванні процедури здійснення державної екологічної експертизи документів щодо генетично модифікованих організмів (далі - ГМО), висновки яких є підставою для видачі центральними органами виконавчої влади дозволів на здійснення господарської діяльності при поводженні з ГМО та для державної реєстрації ГМО.

Відповідно до Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" документ дозвільного характеру - дозвіл, висновок, рішення, погодження, свідоцтво, інший документ, який дозвільний орган зобов'язаний видати суб'єкту господарювання у разі надання йому права на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності та/або без наявності якого суб'єкт господарювання не може проваджувати певні дії щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності.

Крім того, відповідно до цього ж Закону об'єкт, на який видається документ дозвільного характеру - природні ресурси, земельна ділянка, ґрунтовий покрив земельних ділянок, споруда, будівля, приміщення, устаткування, обладнання та механізми, що вводяться в експлуатацію або проектуються, окрема операція, господарська діяльність певного виду, робота та послуга, а також документи, які використовуються суб'єктом господарювання у процесі проходження погоджувальної (дозвільної) процедури.

Із зазначеного випливає, що висновок державної екологічної експертизи матеріалів щодо ГМО є окремим документом дозвільного характеру, що видається на окремий об'єкт - документи, які використовуються суб'єктом господарювання у процесі проходження погоджувальної (дозвільної) процедури (тобто матеріали державної екологічної експертизи матеріалів щодо ГМО).

Крім того, висновок державної екологічної експертизи враховується при прийнятті рішення щодо видачі відповідного дозвільного документу, а не є автоматичним свідченням його видачі або відмови у цьому.

Ураховуючи вищезазначене, надання висновку державної екологічної експертизи не є складовою такої адміністративної послуги, як видача дозволів на здійснення господарської діяльності при поводжені з ГМО та державна реєстрація ГМО, а є окремим документом дозвільного характеру.

При цьому проведення державної екологічної експертизи документації щодо ГМО, яке вимагає залучення науковців, є одним з проблемних питань. Практично це може бути здійснене лише науковими організаціями та установами. Зазначена процедура передбачена пунктом 4 статті 37 Закону України "Про екологічну експертизу", згідно з якою державна екологічна експертиза проводиться шляхом залучення на договірних засадах інших спеціалізованих організацій для попереднього експертного розгляду та підготовки відповідних пропозицій.

На практиці станом на сьогодні при проведенні Мінприроди державної екологічної експертизи замовник разом з іншими матеріалами надає Мінприроди наукову еколого-експертну оцінку, виконану науковою установою чи організацією, які відповідно до законодавства мають право на даний вид діяльності. Мінприроди, у разі згоди, бере її за основу висновку державної екологічної експертизи.

Але проведення державної екологічної експертизи документації щодо ГМО у такий спосіб було практично унеможливлено нормами частини 6 статті 14 та частини 4 статті 19 Закону України "Про державну систему біобезпеки при створенні, випробуванні, транспортуванні та використанні генетично модифікованих організмів", згідно з якими розмір тарифів на проведення експертиз, які є підставою для видачі зазначених документів, затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням відповідного центрального органу виконавчої влади.

Таким чином, Мінприроди, приймаючи документи для проведення державної екологічної експертизи, має право стягувати лише конкретно визначену суму, затверджену на рівні постанови Кабінету Міністрів України.

Але при цьому слід враховувати, що вартість робіт щодо проведення державної екологічної експертизи документації щодо ГМО має визначатися в залежності від властивостей самого об'єкта екологічної експертизи та видів ГМО, і очевидно, що уніфікувати постановою Кабінету Міністрів України вартість проведення екологічної експертизи ГМО неможливо.

Положення, закріплені у частині 6 статті 14 та частині 4 статті 19 Закону України "Про державну систему біобезпеки при створенні, випробуванні, транспортуванні та використанні генетично модифікованих організмів", суперечать також і вимогам пункту 6 Додатка III до Картахенського протоколу про біобезпеку до Конвенції про біологічне різноманіття, згідно з яким оцінка ризиків повинна здійснюватися для кожного окремого випадку, оскільки необхідна інформація може відрізнятися за характером і рівнем деталізації у кожному конкретному випадку залежно від виду живого зміненого організму, його передбачуваного використання та імовірного потенційного приймаючого середовища.

З вищенаведеного випливає потреба у регулюванні надання такого дозвільного документу, як висновок державної екологічної експертизи, окремим законом, який, крім того, відповідав би вимогам Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" щодо обов'язкової наявності положень про: необхідність одержання документів дозвільного характеру та їх види; дозвільний орган, уповноважений видавати документ дозвільного характеру; платність або безоплатність видачі (переоформлення, видачі дубліката, анулювання) документа дозвільного характеру та ін.

Вищезазначені вимоги задовольняються Законом України "Про екологічну експертизу", відповідно до якого екологічна експертиза в Україні - вид науково-практичної діяльності спеціально уповноважених державних органів, еколого-експертних формувань та об'єднань громадян, що ґрунтується на міжгалузевому екологічному дослідженні, аналізі та оцінці передпроектних, проектних та інших матеріалів чи об'єктів, реалізація і дія яких може негативно впливати або впливає на стан навколишнього природного середовища, і спрямована на підготовку висновків про відповідність запланованої чи здійснюваної діяльності нормам і вимогам законодавства про охорону навколишнього природного середовища, раціональне використання і відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки.

Отже, слід зазначити, що державна екологічна експертиза здійснюється відповідно до чинного Закону України "Про екологічну експертизу", і практика проведення відповідно до його положень державної екологічної експертизи відпрацьована протягом багатьох років.

З огляду на вищезазначене, необхідно на законодавчому рівні розмежувати, що проведення саме державної екологічної експертизи, яка є підставою для видачі дозволів на здійснення господарської діяльності при поводжені з ГМО та для державної реєстрації ГМО, проводиться на платній основі відповідно до законодавства, тобто - до чинного Закону України "Про екологічну експертизу".

Зазначене дозволить виконати вимоги Директиви Європейського Праламента та Ради від 16 грудня 2002 року 2001/18/ЄС про навмисний випуск у навколишнє середовище генетично модифікованих організмів та Картахенського протоколу про біобезпеку до Конвенції про біологічне різноманіття стосовно оцінки ризиків для кожного окремого випадку, забезпечить індивідуальний та науковий підхід до експертизи кожної окремої документації щодо ГМО, залучення наукових фахівців, ефективний та науково обґрунтований розгляд документації щодо ГМО.

2. Мета і шляхи її досягнення

Основною метою розроблення зазначеного проекту Закону України є:

врегулювання процедури здійснення державної екологічної експертизи документів щодо ГМО, висновки яких є підставою для видачі центральними органами виконавчої влади дозволів на здійснення господарської діяльності при поводженні з ГМО;

забезпечення наукового підходу до розгляду матеріалів державної екологічної експертизи документації щодо ГМО;

виконання вимог Картахенського протоколу про біобезпеку до Конвенції про біологічне різноманіття.

3. Правові аспекти

У цій сфері правового регулювання діють такі нормативні акти:

Закон України "Про екологічну експертизу";

Закон України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності";

Закон України "Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності".

4. Фінансово-економічне обґрунтування

Реалізація Закону України не потребує фінансування з державного чи місцевого бюджетів.

5. Позиція заінтересованих органів

Проект Закону України потребує погодження із Міністерством юстиції, Міністерством економічного розвитку і торгівлі, Міністерством фінансів, Міністерством охорони здоров'я, Міністерством освіти і науки, Міністерством аграрної політики та продовольства, Державною службою України з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва.

6. Регіональний аспект

Проект Закону України не стосується питання розвитку адміністративно-територіальних одиниць.

61. Запобігання дискримінації

У проекті акта відсутні положення, які містять ознаки дискримінації.

7. Запобігання корупції

У проекті Закону України відсутні правила і процедури, які можуть містити ризики вчинення корупційних правопорушень. Проект не потребує проведення громадської антикорупційної експертизи.

8. Громадське обговорення

Проект Закону України не потребує громадського обговорення.

9. Позиція соціальних партнерів

Проект Закону України не стосується соціально-трудової сфери.

10. Прогноз результатів

Реалізація Закону України призведе до виконання вимог Картахенського протоколу про біобезпеку до Конвенції про біологічне різноманіття стосовно оцінки ризиків для кожного окремого випадку, забезпечить індивідуальний та науковий підхід до експертизи кожної окремої документації щодо ГМО, залучення наукових фахівців, ефективний та науково обґрунтований розгляд документації щодо ГМО з метою належного державного контролю за ГМО та охорони навколишнього природного середовища, упередить неконтрольоване розповсюдження ГМО.

Прийняття Закону України не призведе до негативних соціальних, економічних, політичних наслідків.

 

Міністр

О. А. Проскуряков

"___" ____________ 2013 р.

 

 

* * *

ПОРІВНЯЛЬНА ТАБЛИЦЯ
до проекту Закону України Про внесення змін до Закону України "Про державну систему біобезпеки при створенні, випробуванні, транспортуванні та використанні генетично модифікованих організмів"

Положення чинного Закону України

Положення Закону України з урахуванням змін

Стаття 14 частина 6

Стаття 14 частина 6

Розмір тарифів на проведення експертиз, які є підставою для державної реєстрації ГМО, та продукції, виробленої з їх застосуванням (1223-2009-п), затверджуються Кабінетом Міністрів України за поданням відповідного центрального органу виконавчої влади.

Розмір тарифів на проведення експертиз, які є підставою для державної реєстрації ГМО, та продукції, виробленої з їх застосуванням за винятком державної екологічної експертизи (1223-2009-п), затверджуються Кабінетом Міністрів України за поданням відповідного центрального органу виконавчої влади.

Державна екологічна експертиза, яка є підставою для державної реєстрації ГМО, проводиться в порядку, визначеному Законом України "Про екологічну експертизу".

Стаття 19 частина 4

Стаття 19 частина 4

Розмір тарифів на проведення експертиз, які є підставою для видачі зазначених документів, затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням відповідного центрального органу виконавчої влади.

Розмір тарифів на проведення експертиз, які є підставою для видачі зазначених документів, за винятком державної екологічної експертизи, затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням відповідного центрального органу виконавчої влади.

Державна екологічна експертиза, яка є підставою для державної реєстрації ГМО, проводиться в порядку, визначеному Законом України "Про екологічну експертизу".

 

Міністр

О. А. Проскуряков

Опрос