Идет загрузка документа (32 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

О внесении изменений в Земельный кодекс Украины относительно усиления требований по охране окружающей среды при решении вопросов изъятия (выкупа), предоставления, изменения целевого назначения земельных участков (неофициальный текст)

Субъект законодательной инициативы
Проект, Неофициальный текст от 30.01.2013

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про внесення змін до Земельного кодексу України щодо посилення вимог стосовно охорони довкілля під час вирішення питань вилучення (викупу), надання, зміни цільового призначення земельних ділянок

Верховна Рада України постановляє:

I. Внести до Земельного кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., N 3 - 4, ст. 27) такі зміни:

1. Частину сьому статті 20 доповнити абзацом такого змісту: "Зміна цільового призначення земель природних заповідників, ботанічних садів, зоологічних та дендрологічних парків загальнодержавного значення, а також заповідних зон біосферних заповідників та національних природних парків для цілей, не пов'язаних з їх збереженням та використанням, забороняється.".

2. Частину третю статті 97 виключити.

3. В пункті а) частини першої статті 150 слова "сільськогосподарського призначення" замінити словами "сільськогосподарських угідь та лісових земель".

II. Прикінцеві положення

1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.

2. Кабінету Міністрів України у шестимісячний строк з дня набрання чинності цим Законом:

привести власні нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

забезпечити перегляд і скасування центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону.

 

* * *

Аналіз регуляторного впливу
щодо проекту Закону України "Про внесення змін до Земельного кодексу України щодо посилення вимог стосовно охорони довкілля під час вирішення питань вилучення (викупу), надання, зміни цільового призначення земельних ділянок"

1. Визначення та аналіз проблеми, яку передбачається розв'язати шляхом державного регулювання

Проект акта розроблено на виконання пункту 84 Національного плану дій з охорони навколишнього природного середовища на 2011 - 2015 роки, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 25.05.2011 N 577-р.

Необхідність внесення змін, передбачених проектом акта, обумовлена потребою у посиленні вимог стосовно охорони цінних природоохоронних територій, перш за все об'єктів природно-заповідного фонду, під час вилучення (викупу), надання, зміни цільового призначення земельних ділянок, а саме.

Проектом акта передбачається внести зміни до статті 20 Земельного кодексу України з метою заборони зміни цільового призначення земель природних заповідників, ботанічних садів, зоологічних та дендрологічних парків загальнодержавного значення, а також заповідних зон біосферних заповідників та національних природних парків.

На сьогодні в Україні налічується 4 біосферних заповідники, 19 природних заповідників, 47 національних природних парків, а також 18 ботанічних садів, 7 зоологічних та 19 дендрологічних парків загальнодержавного значення. Таким чином, дія передбачених законопроектом положень загалом поширюватиметься на 114 територій та об'єктів природно-заповідного фонду, або 1,47 % від їх загальної кількості, яка становить 7739 одиниць.

При цьому загальна площа перелічених об'єктів (за виключенням площі заповідних зон національних природних парків, яку через відсутність у значній кількості випадків проектної документації з організації їх територій точно визначити не можна) становить 320983,9 га (у тому числі: 205295,7 га - 19 природних заповідників; 1781,1 га - 18 ботанічних садів загальнодержавного значення; 119,6 га - 7 зоологічних парків загальнодержавного значення; 1448,5 га - 19 дендрологічних парків загальнодержавного значення; 112339 га - заповідних зон біосферних заповідників, включаючи акваторії) або 0,53 % від загальної площі території країни, що становить 60354,8 тис. га.

Навіть якщо додати до цього загальну площу 47 національних природних парків України 1215824,3 га (у складі яких заповідні зони займають відносно невелику частину) то дія законопроекту і тоді поширюватиметься не більш ніж на 2,54 % території країни.

Запропонована норма дозволить посилити вимоги щодо збереження найбільш цінних об'єктів природно-заповідного фонду, які мають загальнодержавне та національне значення, що відповідатиме визначеному статтею 5 Земельного кодексу України пріоритету вимог екологічної безпеки, як одному з основних принципів земельного законодавства.

Потребує усунення колізія, запроваджена частиною третьою статті 97 Земельного кодексу України, якою передбачено можливість проведення розвідувальних робіт на землях заповідників, національних, дендрологічних, ботанічних, меморіальних парків, поховань і археологічних пам'яток за рішенням Кабінету Міністрів України.

Відповідно до статті 45 Земельного кодексу України порядок використання земель природно-заповідного фонду визначається законом.

Згідно зі статтею 16 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" на території природних заповідників, серед іншого, забороняється стоянка транспорту, а також проїзд і прохід сторонніх осіб, порушення ґрунтового покриву, застосування хімічних засобів, усі види лісокористування тощо. Обмеження господарської діяльності визначені цим Законом і щодо інших територій та об'єктів природно-заповідного фонду.

У зв'язку із зазначеним навіть за рішенням Кабінету Міністрів України не може бути дозволено провадження діяльності, яка суперечить закону.

Проектом акта також передбачається внести зміни до статті 150 Земельного кодексу України з метою усунення колізії, коли одні й ті ж самі ґрунти визначено особливо-цінними лише у складі категорії земель сільськогосподарського призначення.

У той же час сільськогосподарські угіддя можуть бути у складі земель різних категорій: водного фонду, лісогосподарського призначення та ін.

Наприклад, лучно-чорноземні ґрунти, за умовами ґрунтоутворення, приурочені у тому числі до заплав річок.

Заплави річок згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 08.05.96 N 486 "Про затвердження Порядку визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режиму ведення господарської діяльності в них" обов'язково входять до складу водоохоронних зон, в межах яких виділяються прибережні захисні смуги.

Отже, одні й ті ж самі лучно-чорноземні ґрунти у межах земель водного фонду (водоохоронних зон (прибережних захисних смуг)) вже не є особливо цінними.

2. Визначення цілей державного регулювання

Цілями, для досягнення яких Мінприроди України розроблено проект закону, є забезпечення збереження цінних природоохоронних територій, перш за все об'єктів природно-заповідного фонду, під час вирішення питань вилучення (викупу), надання, зміни цільового призначення земельних ділянок.

3. Визначення та оцінка усіх прийнятих альтернативних способів досягнення встановлених цілей з аргументацією переваг обраного способу

Під час розробки проекту Закону України "Про внесення змін до Земельного кодексу України щодо посилення вимог стосовно охорони довкілля під час вирішення питань вилучення (викупу), надання, зміни цільового призначення земельних ділянок" було враховано такі альтернативні способи:

3.1. Залишення без змін існуючих законодавчих актів

Залишення без змін існуючих норм Земельного кодексу України не дозволить усунути існуючі прогалини у законодавстві та покращити реалізацію державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища і збереження природно-заповідного фонду, а також створити передумови для недопущення зловживань під час вирішення питань щодо вилучення (викупу), надання, зміни цільового призначення земельних ділянок цінних природоохоронних територій.

Таким чином, запровадження цієї альтернативи визнано недоцільним.

3.2. Розроблення проекту Закону України "Про внесення змін до Земельного кодексу України щодо посилення вимог стосовно охорони довкілля під час вирішення питань вилучення (викупу), надання, зміни цільового призначення земельних ділянок"

Оскільки порушені проблемні питання пов'язані з наявністю прогалин у законодавстві та конкретними нормами Земельного кодексу України, їх врегулювання можливе лише шляхом внесення змін до цього Кодексу.

Прийняття цього регуляторного акта сприятиме досягненню встановлених цілей, починаючи з дня набрання ним чинності.

4. Описання механізму, який пропонується застосувати для розв'язання визначеної проблеми шляхом прийняття регуляторного акта

Передбачається:

усунути правову колізію щодо проведення на землях природно-заповідного фонду за дозволом Кабінету Міністрів України робіт, заборонених Законом України "Про природно-заповідний фонд України";

заборонити добровільну відмову від права постійного користування земельними ділянками, наданими підприємствам, установам та організаціям, що належать до державної та комунальної власності, для збереження та використання об'єктів природно-заповідного фонду;

заборонити вилучення земельних ділянок, наданих природним заповідникам, ботанічним садам, зоологічним та дендрологічним паркам загальнодержавного значення, а також біосферним заповідникам та національним природним паркам (в межах їх заповідних зон).

5. Обґрунтування можливості досягнення встановлених цілей у разі прийняття регуляторного акта

Прийняття законопроекту забезпечить досягнення встановлених цілей, оскільки передбачає запровадження ряду норм прямої дії, спрямованих на збереження об'єктів природно-заповідного фонду та сприяння розвитку природно-заповідної справи.

Ризику впливу зовнішніх факторів на дію регуляторного акта немає.

6. Визначення очікуваних результатів прийняття регуляторного акта

Вигоди

Витрати

Держава

Прийняття та виконання вимог Закону дасть змогу покращити стан збереження природно-заповідного фонду, а також створити передумови для недопущення зловживань під час вирішення питань щодо вилучення (викупу), надання, зміни цільового призначення земельних ділянок цінних природоохоронних територій.

Витрати з державного та місцевих бюджетів відсутні

Суб'єкти господарювання

Усунення правової колізії щодо проведення геологорозвідувальних робіт на землях природно-заповідного фонду дозволить зменшити ризики щодо впровадження відповідних видів господарської діяльності

Витрати відсутні

Населення

Для громадян - позитивний ефект за рахунок створення передумов для покращення стану довкілля та збереження цінних природоохоронних територій

Витрати відсутні

7. Оцінка ризику впливу зовнішніх чинників на дію регуляторного акта

Немає.

8. Обґрунтування строку дії регуляторного акта

Планується, що регуляторний акт набере чинності з дня його опублікування на невизначений термін.

9. Визначення показників результативності регуляторного акта

Результативність даного регуляторного акта планується оцінювати за наступними показниками:

розмір надходжень до державного та місцевих бюджетів фактично не змінюватиметься;

кількість суб'єктів господарювання та громадян, які можуть бути зацікавленими особами, є фактично необмеженою;

розмір коштів і час, що витрачатимуться уповноваженими органами та зацікавленими особами, пов'язаними з виконанням вимог акта, не змінюватиметься;

рівень поінформованості суб'єктів господарювання з основних положень акта - достатній. Проект регуляторного акту був розміщений на офіційному веб-сайті Мінприроди України;

опосередкованим показником результативності регуляторного акта може бути виконання законодавчих та інших нормативно-правових актів відповідного спрямування.

10. Визначення заходів, за допомогою яких буде здійснюватися відстеження результативності регуляторного акта

Базове відстеження здійснюватиметься до набрання чинності цього акта шляхом збору та аналізу інформації з питань, що стосуються вилучення (викупу), надання земельних ділянок, які мають відношення до об'єктів природно-заповідного фонду, розроблення та погодження відповідної документації.

Повторне відстеження результативності планується здійснити через рік після набуття чинності регуляторним актом шляхом збору та аналізу інформації з питань базового відстеження. У разі виявлення проблем та недоліків, які потребуватимуть подальшого врегулювання, буде вжито заходів щодо внесення змін до регуляторного акта.

Періодичне відстеження результативності регуляторного акта буде здійснюватися раз на три роки шляхом вивчення ситуації порівняно з повторним та попередніми періодичними відстеженнями.

Відстеження результативності регуляторного акта буде здійснюватися уповноваженими органами, відповідальними за прийняття рішень щодо вилучення (викупу), надання, зміни цільового призначення земельних ділянок.

 

Міністр

О. А. Проскуряков

 

* * *

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до проекту Закону України "Про внесення змін до Земельного кодексу України щодо посилення вимог стосовно охорони довкілля під час вирішення питань вилучення (викупу), надання, зміни цільового призначення земельних ділянок"

1. Обґрунтування необхідності прийняття акта

Проект акта розроблено на виконання пункту 84 Національного плану дій з охорони навколишнього природного середовища на 2011 - 2015 роки, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 25.05.2011 N 577-р.

Проектом акта передбачається доповнити частину сьому статті 20 Земельного кодексу України з метою заборони зміни цільового призначення земель природних заповідників, ботанічних садів, зоологічних та дендрологічних парків загальнодержавного значення, а також заповідних зон біосферних заповідників та національних природних парків.

Вищенаведені території та об'єкти природно-заповідного фонду (їх заповідні зони) потребують особливого захисту, оскільки:

а) мають загальнодержавне та національне значення;

б) згідно зі статтями 15, 18, 20, 31, 33 та 35 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" створюються з повним вилученням ділянок землі та водного простору з усіма природними ресурсами повністю із господарського використання;

в) є унікальними, мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну та іншу цінність і займають відносно незначну площу.

Зокрема, згідно зі статтею 15 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" природні заповідники - це природоохоронні, науково-дослідні установи загальнодержавного значення, що створюються з метою збереження в природному стані типових або унікальних для даної ландшафтної зони природних комплексів. Відповідно до статей 18, 21 цього Закону режим заповідних зон біосферних заповідників та національних природних парків визначається відповідно до вимог, встановлених для природних заповідників.

На сьогодні в Україні налічується 4 біосферних заповідники, 19 природних заповідників, 47 національних природних парків, а також 18 ботанічних садів, 7 зоологічних та 19 дендрологічних парків загальнодержавного значення. Таким чином, дія передбачених законопроектом положень загалом поширюватиметься на 114 територій та об'єктів природно-заповідного фонду, або 1,47 % від їх загальної кількості, яка становить 7739 одиниць.

При цьому загальна площа перелічених об'єктів (за виключенням площі заповідних зон національних природних парків, яку через відсутність у значній кількості випадків проектної документації з організації їх територій точно визначити не можна) становить 320983,9 га (у тому числі: 205295, 7 га - 19 природних заповідників; 1781,1 га - 18 ботанічних садів загальнодержавного значення; 119,6 га - 7 зоологічних парків загальнодержавного значення; 1448,5 га - 19 дендрологічних парків загальнодержавного значення; 112339 га - заповідних зон біосферних заповідників, включаючи акваторії) або 0,53 % від загальної площі території країни, що складає 60354,8 тис. га.

Навіть якщо додати до цього загальну площу 47 національних природних парків України 1215824,3 га (у складі яких заповідні зони займають відносно невелику частину) то дія законопроекту і тоді поширюватиметься не більш ніж на 2,54 % території країни.

Запропонована норма дозволить посилити вимоги щодо збереження найбільш цінних об'єктів природно-заповідного фонду, які мають загальнодержавне та національне значення, що відповідатиме визначеному статтею 5 Земельного кодексу України пріоритету вимог екологічної безпеки, як одному з основних принципів земельного законодавства.

Чинною редакцією частини третьої статті 97 Земельного кодексу України регламентовано, що проведення розвідувальних робіт на землях заповідників, національних, дендрологічних, ботанічних, меморіальних парків, поховань і археологічних пам'яток дозволяється у виняткових випадках за рішенням Кабінету Міністрів України.

Це фактично створює правову колізію, з огляду на таке.

Відповідно до статті 45 Земельного кодексу України порядок використання земель природно-заповідного фонду визначається законом.

Згідно зі статтею 16 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" на території природних заповідників, серед іншого, забороняється стоянка транспорту, а також проїзд і прохід сторонніх осіб, порушення ґрунтового покриву, застосування хімічних засобів, усі види лісокористування тощо. Обмеження господарської діяльності визначені цим Законом і щодо інших територій та об'єктів природно-заповідного фонду.

У зв'язку із зазначеним, навіть за рішенням Кабінету Міністрів України не може бути дозволено провадження діяльності, яка суперечить закону.

У випадку, якщо проведення розвідувальних робіт не суперечитиме цільовому призначенню земель (статтями 91, 96 Земельного кодексу України регламентовано, що власники земельних ділянок та землекористувачі зобов'язані забезпечувати використання земельних ділянок за цільовим призначенням) та режиму територій та об'єктів природно-заповідного фонду (наприклад, у разі проведення відповідно до законодавства розвідувальних робіт в межах господарської зони національного природного парку), то такі роботи можуть здійснюватися на підставі угоди з власниками землі або за погодженням із землекористувачами (як встановлено чинною редакцією частини першої статті 97 Земельного кодексу України, зміни до якої не вносяться).

Аналогічна ситуація має місце і щодо об'єктів охорони культурної спадщини.

У зв'язку із зазначеним проектом акта пропонується частину третю статті 97 Земельного кодексу України вилучити.

Проектом акта також передбачається внести зміни до статті 150 Земельного кодексу України з метою усунення колізії, коли одні й ті ж самі ґрунти визначено особливо-цінними лише у складі категорії земель сільськогосподарського призначення.

У той же час сільськогосподарські угіддя можуть бути у складі земель різних категорій: водного фонду, лісогосподарського призначення та ін.

Наприклад, лучно-чорноземні ґрунти, за умовами ґрунтоутворення приурочені у тому числі до заплав річок.

Заплави річок згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 08.05.96 N 486 "Про затвердження Порядку визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режиму ведення господарської діяльності в них" обов'язково входять до складу водоохоронних зон, в межах яких виділяються прибережні захисні смуги.

Отже одні й ті ж самі лучно-чорноземні ґрунти у межах земель водного фонду (водоохоронних зон (прибережних захисних смуг) вже не є особливо цінними.

Ще один приклад - бурі гірсько-лісові ґрунти, які формуються, у тому числі, під смерековими, ялице-смериковими, дубовими та буковими лісами, а отже можуть відноситися не до сільськогосподарських угідь, а до лісових земель.

У зв'язку з цим, проектом акта пропонується в пункті а) частини першої статті 150 Земельного кодексу України слова "сільськогосподарського призначення" замінити словами "сільськогосподарських угідь та лісових земель".

2. Мета і шляхи її досягнення

Проект акта розроблений з метою посилення вимог щодо збереження цінних природоохоронних територій та охорони довкілля під час вирішення питань вилучення (викупу), надання, зміни цільового призначення земельних ділянок.

3. Правові аспекти

До нормативно-правових актів, які діють у цій сфері суспільних відносин, належать Земельний кодекс України, Закон України "Про природно-заповідний фонд України" та інші.

4. Фінансово-економічне обґрунтування

Реалізація проекту акта не потребуватиме додаткових витрат з державного або місцевих бюджетів.

5. Позиція заінтересованих органів

Проект акта потребує погодження з Мінфіном, Мінекономрозвитку, Мінагрополітики, Держземагентством та Держпідприємництвом, а також отримання висновку Мін'юсту за результатами правової експертизи.

6. Регіональний аспект

Проект акта стосується розвитку адміністративно-територіальних одиниць та передбачатиме, у разі його прийняття, позитивний ефект для довкілля за рахунок збереження та забезпечення невиснажливого використання цінних природоохоронних територій.

7. Запобігання корупції

У проекті акта відсутні положення, які можуть містити ризики вчинення корупційних правопорушень.

8. Громадське обговорення

Проект акта не потребує проведення консультацій з громадськістю.

9. Позиція соціальних партнерів

Проект акта не стосується соціально-трудової сфери.

10. Оцінка регуляторного впливу

Прийняття та виконання вимог Закону дасть змогу покращити стан збереження природно-заповідного фонду, а також створити передумови для недопущення зловживань під час вирішення питань щодо вилучення (викупу), надання, зміни цільового призначення земельних ділянок цінних природоохоронних територій.

Усунення правової колізії щодо проведення геологорозвідувальних робіт на землях природно-заповідного фонду дозволить зменшити ризики щодо впровадження відповідних видів господарської діяльності

Для громадян - позитивний ефект за рахунок створення передумов для покращення стану довкілля та збереження цінних природоохоронних територій

Проект акта відповідає принципам державної регуляторної політики.

11. Прогноз результатів

Прийняття Закону України "Про внесення змін до Земельного кодексу України щодо посилення вимог стосовно охорони довкілля під час вирішення питань вилучення (викупу), надання, зміни цільового призначення земельних ділянок" сприятиме збереженню цінних природоохоронних територій та покращенню стану довкілля.

 

Міністр

О. А. Проскуряков

Опрос