Проект
(неофіційний текст)
ЗАКОН УКРАЇНИ
Про основні засади державного нагляду у сфері діяльності ринків
Цей Закон визначає правові та організаційні засади провадження торговельної діяльності на роздрібних, оптово-роздрібних або комбінованих ринках.
Стаття 1. Визначення термінів
У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:
адміністративно-господарське приміщення ринку - приміщення, де розташована адміністрація роздрібного, оптово-роздрібного або комбінованого ринку і утримання якого здійснюється виключно за рахунок отриманого адміністрацією (власником) ринку чистого доходу та не може бути віднесене до витрат на утримання і обслуговування території ринку;
адміністрація ринку - керівництво роздрібного, оптово-роздрібного або комбінованого ринку, якому власником надане право виконання адміністративно-розпорядчої діяльності та виключною метою діяльності якого є надання послуг суб'єктам торговельних відносин на ринку із забезпечення їх умовами торгівлі (продажем/купівлею) товарами або послугами відповідно до законодавства;
відкритий торговельний майданчик - торговельні місця, які розташовані поза території роздрібного, оптово-роздрібного або комбінованого ринку на відкритої земельної ділянці, що надана для провадження торговельної та/або торговельно-виробничої діяльності в порядку, визначеному законом, та оснащена торгово-технологічним обладнанням;
генеральний план території роздрібного, оптово-роздрібного або комбінованого ринку - план території відповідного ринку з позначенням його меж і будівель на ньому, назв прилеглих вулиць, пішохідних і транспортних маршрутів, автомобільних стоянок, схем розміщення торговельних місць та евакуації (при виникненні аварійних або надзвичайних ситуацій);
інвестиції орендаря торговельного місця - додаткові витрати суб'єкта торговельних відносин на ринку у облаштування свого торговельного місця відповідно до договору оренди;
нестаціонарна будівля для торгівлі - споруда чи пересувна споруда, що не має фундаменту (незалежно від приєднання або неприєднання до мереж інженерно-технічного забезпечення);
орендодавець торговельного місця - адміністрація роздрібного, оптово-роздрібного або комбінованого ринку чи суб'єкт торговельних відносин на ринку, що уклав угоду про оренду торговельного місця;
орендна плата - плата за користування торговельним місцем на ринку, розмір якої встановлюється у договорі оренди між адміністрацією відповідного роздрібного, оптово-роздрібного або комбінованого ринку та суб'єктом торговельних відносин на ринку;
роздрібний, оптово-роздрібний або комбінований ринок (ринок) - майновий комплекс, що розташований на спеціально відведеній органом місцевого самоврядування території відповідно до закону для забезпечення здійснення виключно торговельної та/або торговельно-виробничої діяльності;
плата за адміністративну послугу на право тимчасового зайняття торговельного місця на ринку - кошти, які сплачуються адміністрації ринку суб'єктом торговельних відносин за право зайняття торговельного місця на строк, що не перевищує трьох днів. При цьому адміністрація ринку видає документ про сплату за адміністративну послугу на право тимчасового зайняття торговельного місця на ринку, а договір оренди цього торговельного місця не укладається;
стихійні ринки - земельна ділянка населеного пункту, приміщення чи його частина, або територія, що знаходиться поза межами території ринку, на якій суб'єктами господарювання або фізичними особами здійснюється торгівельна діяльність без наявності договорів оренди та встановлених законами документів дозвільного характеру;
суб'єкт торговельних відносин на ринку - продавець/покупець (фізична особа, суб'єкт господарювання), постачальник та/або виробник (переробник), відносини яких пов'язані з продажем/купівлею товарів на ринку;
суборенда торговельного місця - дія, коли орендар згідно договору суборенди, що укладається між ними, передає, а суборендар бере в тимчасове користування усе чи частину торговельного місця, згідно з умовами цього договору;
територія ринку - земельна ділянка, що відокремлена та відгороджена від проїжджої частини та житлового фонду і яка, відповідно до генерального плану ринку, повинна мати безпечні для руху пішоходів входи і виходи, штучне освітлення, телефонний зв'язок, електро- та водопостачання, водовідведення, туалет та облаштовані сміттєвими контейнерами майданчики;
торговельна діяльність - здійснення торгових операцій за договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на товари;
торговельно-виробнича діяльність - діяльність з виробництва продовольчих або непродовольчих товарів, їх переробки чи ремонту та торгівля ними;
торговельне місце на роздрібному, оптово-роздрібному або комбінованому ринку - спеціально неподільне місце, що має торговельне та/або інженерне обладнання для здійснення торговельної та/або торговельно-виробничої діяльності певного виду товари чи послуг, розміри якого встановлюються відповідно до генерального плану території ринку та договору оренди.
Стаття 2. Сфера дії Закону
Дія цього Закону поширюється, крім випадків, вказаних частиною другою цієї статті, на відносини пов'язані з провадженням торговельної та/або виробничо-торговельної діяльності на роздрібних, оптово-роздрібних або комбінованих ринках всіх форм власності, що виникають між суб'єктами господарювання, фізичними особами, органами державної виконавчої влади та органами місцевого самоврядування або їх виконавчими органами.
До ринків не належать гіпермаркети, торговельні центри, універмаги, універсами та супермаркети, що утворені відповідно до законодавства.
Дія цього Закону не поширюється на ті особливі відносини, що виникають під час здійснення торгівлі товаром, торгівля яким заборонена або обмежена законом.
Стаття 3. Принципи провадження діяльності на ринках
Основними принципами провадження господарської діяльності на ринках є забезпечення:
рівності прав всіх суб'єктів торговельних відносин;
збільшення кількості нових робочих місць;
захисту інвестицій орендаря (суб'єкта торговельних відносин на ринку);
недопущення незаконного втручання у діяльність суб'єктів торговельних відносин органів державної влади, органів місцевого самоврядування або їх виконавчих органів, а також їх посадових осіб;
підтримки виробництва місцевих соціально значущих продовольчих товарів.
Порушення принципів провадження господарської діяльності на ринках тягне за собою відповідальність згідно з законом.
Стаття 4. Особливості державного нагляду за організацією торговельної та/або виробничо-торговельної діяльності на ринках
Порядок провадження торговельної діяльності на ринках встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Власник ринку приватної форми власності повинен мати у власності земельну ділянку, на якій надаються послуги з забезпечення торговельної та/або торговельно-виробничої діяльності, та об'єкти нерухомості або цілісний майновий комплекс, що розташований на цієї ділянці.
У разі якщо власник ринку приватної форми власності не має у власності земельну ділянку, на якій знаходиться ринок, то він може взяти в оренду або придбати у власність відповідно до закону лише ту частину земельної ділянки цього ринку, на якій знаходяться об'єкти нерухомості, що належать йому у власності та введені до експлуатації до набуття чинності цього Закону.
Правила роботи ринків встановлюються центральним органом виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики економічного і соціального розвитку та торгівлі і центральним органом виконавчої влади з забезпечення реалізації державної регуляторної політики із врахуванням вимог законів України "Про безпечність та якість харчових продуктів", "Про загальну безпечність нехарчової продукції" та "Про захист прав споживачів".
Торгівлю на ринку здійснюють громадяни України, іноземні громадяни чи особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, а також суб'єкти господарювання незалежно від форм власності шляхом продажу товарів, у тому числі власного виробництва, або здійснення посередницької діяльності (агентські, комісійні послуг з просування вітчизняних та/або імпортованих споживчих товарів від постачальників до кінцевого покупця).
Суб'єкт господарювання провадить торговельну та виробничо-торговельну діяльність після його державної реєстрації, а у випадках, передбачених законом, за наявності документів дозвільного характеру, що надають право на провадження торговельної та/або виробничо-торговельної діяльності.
Облаштування території ринку повинна відповідати умовам, що встановлені законодавством.
На вході до ринку розміщується вивіска із зазначенням повної назви ринку і його власника, спеціалізації ринку, режиму роботи та графічно виконаний генеральний план території ринку.
Суб'єкти торговельних відносин на ринку зобов'язані:
здійснювати розрахунки з покупцями у порядку, встановленому законом. На вимогу покупця суб'єкт торговельних відносин на ринку, який відповідно до законодавства звільнений від застосування реєстраторів розрахункових операцій та розрахункових книжок, повинен видати товарний чек, що засвідчує факт купівлі, у якому зазначаються: найменування суб'єкта торговельних відносин на ринку, ряд та номер торговельного