Идет загрузка документа (146 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

Об информации для потребителей относительно пищевых продуктов (неофициальный текст)

Субъект законодательной инициативы
Проект, Неофициальный текст от 30.07.2012

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про інформацію для споживачів стосовно харчових продуктів

РОЗДІЛ I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Предмет та сфера регулювання

1. Цей Закон регулює відносини між органами виконавчої влади, операторами ринку та споживачами харчових продуктів і визначає правовий порядок надання інформації про харчові продукти, призначені для кінцевого споживача, включаючи харчові продукти в закладах громадського харчування, а також харчові продукти, що постачаються закладам громадського харчування.

2. Цей Закон застосовується до операторів ринку на всіх стадіях харчового ланцюгу, якщо їхня діяльність пов'язана із наданням споживачам інформації про харчові продукти.

Стаття 2. Терміни та їх визначення

1. У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:

головне поле зору - поле зору упаковки, яке споживач найбільш вірогідно одразу побачить під час покупки, та яке дозволяє розпізнати продукт на підставі його характерних властивостей або типу, та, якщо це має місце, його бренду. Якщо упаковка має декілька однакових головних полів зору, головним буде те, що визначене оператором ринку;

дата закінчення мінімального строку придатності харчового продукту - дата, до якої харчовий продукт зберігає свої властивості за умови його зберігання відповідно до встановлених виробником вимог;

інформація про харчові продукти - інформація про харчові продукти, яка доводиться до кінцевого споживача у вигляді маркування, іншого супровідного матеріалу або будь-яких інших засобів, включаючи сучасні технологічні засоби, та/або усних повідомлень;

заклад громадського харчування - будь-який заклад (включаючи транспортний засіб, або стаціонарний чи мобільний кіоск), такий як ресторан, їдальня, буфет, відповідна частина навчального закладу або закладу охорони здоров'я, іншого громадського закладу, в якому виготовляються харчові продукти для споживання кінцевим споживачем;

законодавство стосовно інформації про харчові продукти - нормативно-правові акти, що визначають вимоги до інформації про харчові продукти, зокрема маркування;

засоби дистанційного зв'язку - будь-які засоби, які не вимагають одночасної фізичної присутності в одному місці постачальника та споживача і можуть використовуватися для укладання угоди між ними:

звичайна назва - назва, яка сприймається споживачами, як назва харчового продукту без необхідності подальшого пояснення такої назви;

інгредієнт - будь-яка речовина (включаючи харчові добавки та ароматизатори), що використовується під час виробництва харчового продукту і залишається в цьому продукті після закінчення його виробництва навіть у зміненій формі.

Інгредієнтами харчового продукту не вважають:

- речовини, які в процесі виробництва тимчасово видаляли з харчового продукту, а потім знову в нього вводили, не перевищуючи його первісну частку в кількісному відношенні;

- харчові добавки, які входили до складу одного або декількох інгредієнтів цього харчового продукту, якщо вони не виконують технологічної функції у кінцевому продукті або використовувались як допоміжний матеріал для виробництва або переробки харчового продукту;

- речовини, які не є харчовими добавками, але були використані під час виробництва або приготування харчового продукту як допоміжний матеріал для виробництва;

- речовини, які використовуються в необхідних кількостях як розчинники або носії для харчових добавок і ароматизаторів;

компонент - частина харчового продукту, яка складається з кількох інгредієнтів та/або речовин;

маркування - слова, описи, знаки для товарів і послуг, назва торгової марки, зображення чи символи, що стосуються харчових продуктів і розміщені на будь-якій упаковці, етикетці (стікері), споживчій тарі, контретикетці, кольєретці, ярлику, пробці, листку-вкладиші, документі, повідомленні, інших елементах упаковки, що супроводжують чи належать до таких харчових продуктів;

місце походження - будь-яке місце, з якого, як вказано, походить харчовий продукт, та яке не є країною походження; назва, фірмова назва або адреса оператора ринку, вказана на етикетці, не є позначенням країни походження або місця походження харчових продуктів для цілей цього Закону;

м'ясо механічного обвалювання (ММО) - продукт, отриманий шляхом відокремлення м'яса від окостів тварин з використанням механічних засобів, що призводить до втрати або зміни структури м'язової тканини.

м'ясний напівфабрикат - свіже м'ясо, включаючи м'ясо, яке було подрібнене на шматки і до якого додавалися харчові продукти, спеції або добавки, або яке піддавалося обробці, яка недостатня для зміни внутрішньої структури м'язових волокон і, таким чином, не змінює характеристик свіжого м'яса;

обов'язкова інформація про харчові продукти (обов'язкова інформація) - інформація про харчові продукти, яка повинна бути повідомлена кінцевому споживачеві згідно з положеннями нормативно-правових актів;

оператор ринку харчових продуктів (далі - оператор ринку) - юридична або фізична особа - підприємець, що здійснює діяльність з метою або без мети отримання прибутку та під управлінням якої знаходяться потужності, на яких здійснюється первинне виробництво, виробництво, введення в обіг та/або обіг харчових продуктів та/або інших об'єктів санітарних заходів, і яка відповідає за виконання вимог цього Закону та законодавства про безпечність та якість харчових продуктів. До операторів ринку відносяться фізичні особи, якщо вони здійснюють діяльність з метою або без мети отримання прибутку та займаються первинним виробництвом, виробництвом та введенням в обіг та/або обігом харчових продуктів або інших об'єктів санітарних заходів. Оператором ринку також вважається агропродовольчий ринок;

описова назва - назва, яка описує харчовий продукт, та, якщо необхідно, спосіб його використання, є достатньо чіткою для того, щоб дозволити споживачу дізнатися про його реальну природу та розпізнати його з поміж інших продуктів, з якими його можна було б переплутати;

основний інгредієнт - інгредієнт або інгредієнти харчового продукту, що складають більше ніж 50 % (за масою або об'ємом) такого харчового продукту, або який споживач зазвичай асоціює з назвою харчового продукту, та/або для якого нормативно-правовими актами вимагається кількісне позначення;

офіційна назва - назва харчового продукту, визначена нормативно-правовим актом України, а у разі відсутності такого визначення - законодавством ЄС;

поживна речовина - білки, вуглеводи, жири, харчові волокна, натрій, вітаміни та мінерали, перелічені в частині 1 Розділу А Додатка XIII цього Закону, та речовини, які належать до цих категорій або є одним з їх компонентів;

поле зору - всі поверхні пакування, які можна одночасно продивитись з однієї точки зору;

розбірливість - фізичне представлення інформації, яке визначається різноманітними елементами, серед яких, зокрема, розмір шрифту, інтервал між літерами, інтервал між рядками, колір шрифту, співвідношення висота-ширина шрифту, поверхня матеріалу та контраст між текстом та фоном;

складний інгредієнт - інгредієнт, який сам по собі є продуктом, що складається більше ніж з одного інгредієнту;

створений наноматеріал - будь-який матеріал, що був вироблений згідно із заздалегідь запланованими властивостями, та один або декілька розмірів якого має порядок 100 нм або менше, та/або який складається з окремих функціональних елементів, що знаходяться чи то всередині або на поверхні і багато з яких мають один або декілька розмірів порядку 100 нм або менше, включаючи структури, агломерати або однорідне скупчення, що можуть мати розмір більше ніж порядок 100 нм, але зберігають властивості, які є характерними для наномасштабу.

Властивостями, характерними для наномасштабу є:

- ті, що пов'язані із великими окремими площами поверхні матеріалів, що розглядаються; та/або

- специфічні фізико-хімічні властивості, які відрізняються від властивостей такого ж матеріалу, що не має наноформи;

упакований харчовий продукт - будь-яка одиниця для представлення кінцевому споживачеві та закладам громадського харчування, що складається з харчового продукту та упаковки, до якої був запакований харчовий продукт до його передачі у продаж, незалежно від того чи включає упаковка повністю харчовий продукт або тільки частково, але у будь-якому випадку у такому вигляді, який не дозволяє змінювати вміст, не відкриваючи або не змінюючи упаковку;

Термін "упакований харчовий продукт" не стосується харчових продуктів, упакованих в місцях продажу на прохання споживача або упакованих для прямого продажу;

цукри - всі моносахариди і дисахариди, присутні в харчовому продукті;

харчові волокна - їстівний матеріал рослинного і тваринного походження, стійкий до гідролізу ендогенними ферментами травного тракту людини.

2. Також для цілей цього Закону застосовуються специфічні терміни, визначення яких наведені в Додатку I.

3. Інші терміни вживаються у значеннях, наведених в Законі України "Про безпечність та якість харчових продуктів".

Стаття 3. Законодавство стосовно інформації про харчові продукти

Законодавство стосовно інформації про харчові продукти складається з цього Закону та інших актів законодавства, що видаються відповідно до нього та встановлюють вимоги до інформації тільки про окремі види харчових продуктів.

Дія цього Закону не поширюється на тютюн і тютюнові вироби та харчові продукти, вироблені для особистого споживання.

РОЗДІЛ II
ЗАГАЛЬНІ ПРИНЦИПИ НАДАННЯ ІНФОРМАЦІЇ ПРО ХАРЧОВІ ПРОДУКТИ

Стаття 4. Принципи, що регулюють обов'язкову інформацію про харчові продукти

1. Обов'язкова інформація про харчові продукти належить до однієї з наступних категорій:

а) інформація про ідентичність та склад, властивості або інші схожі характеристики харчового продукту;

б) інформація про захист здоров'я споживачів та безпечне використання харчового продукту. Зокрема, це інформація про:

- певні інгредієнти та/або речовини, що можуть бути шкідливими для здоров'я деяких груп споживачів;

- строк придатності, зберігання та безпечне використання;

- вплив на здоров'я, включаючи ризики та наслідки, пов'язані із споживанням харчового продукту;

в) інформація про поживні характеристики, надана у такий спосіб щоб дозволити споживачам, включаючи тих, що мають спеціальні дієтичні потреби, зробити обґрунтований вибір.

2. З метою надання споживачам можливості робити обґрунтований вибір, під час віднесення тієї чи іншої категорії інформації про харчові продукти до обов'язкової інформації до уваги приймається:

- потреба з боку більшості споживачів у певній інформації, для яких вона має істотне значення,

- загально визнані переваги для споживача, що містить в собі певна інформація.

РОЗДІЛ III
ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ ДО ІНФОРМАЦІЇ ПРО ХАРЧОВІ ПРОДУКТИ ТА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ОПЕРАТОРІВ РИНКУ

Стаття 5. Сумлінна інформаційна практика

1. Інформація про харчові продукти не повинна вводити в оману, зокрема:

а) стосовно характеристик харчового продукту, зокрема його природи, ідентичності, властивостей, стану, складу, кількості, часових характеристик придатності (зберігання), місця походження, способу виробництва чи одержання;

б) необґрунтованим зазначенням інформації про властивості харчового продукту, яких у нього немає;

в) намаганням переконати, що харчовий продукт має спеціальні характеристики, якщо в дійсності всі подібні харчові продукти мають такі характеристики, особливо шляхом наголосу на присутність або відсутність деяких інгредієнтів та/або поживних речовин;

г) намаганням переконати, зокрема, через вигляд, опис або ілюстроване представлення, про присутність:

- речовини та/або інгредієнту, якщо, в дійсності ця речовина та/або інгредієнт природно присутні в харчовому продукті;

- інгредієнту, який звичайно використовується в такому харчовому продукті, хоча він був замінений іншим інгредієнтом.

2. Інформація про харчові продукти повинна бути точною, чіткою та доступною для розуміння споживачами.

3. За виключенням природних мінеральних вод та харчових продуктів, призначених для спеціального дієтичного споживання, інформація про харчові продукти не повинна приписувати харчовому продукту властивості, що запобігають або лікують хвороби, а також не повинна вказувати на такі властивості.

4. Зазначені у частинах 1 - 3 цієї статті обмеження поширюються також на рекламу харчових продуктів, оформлення харчових продуктів, зокрема на їх форму, зовнішній вигляд або упаковку, використаний пакувальний матеріал та місце їх розміщення для продажу.

Стаття 6. Відповідальність операторів ринку

1. Оператор ринку, що відповідає за виконання законодавства стосовно інформації про харчові продукти, - це оператор ринку, під назвою якого продається харчовий продукт, або, якщо оператор ринку не резидентом, імпортер харчового продукту.

2. Оператор ринку, що відповідає за обов'язкову інформацію про харчові продукти, забезпечує присутність та достовірність цієї інформації у відповідності до чинного законодавства стосовно надання інформації про харчові продукти.

3. Оператори ринку, які не впливають на інформацію про харчові продукти, зокрема, на процеси визначення змісту, об'єму та способів її представлення споживачам (включаючи маркування), не мають права здійснювати обіг тих харчових продуктів, щодо яких вони володіють даними про невідповідність чинному законодавству стосовно інформації про харчові продукти.

4. Оператори ринку, в рамках діяльності, якою вони управляють, не мають права змінювати інформацію, що супроводжує харчовий продукт, якщо такі зміни можуть вводити в оману кінцевого споживача або іншим чином зменшувати ступінь захисту споживачів та їх можливості щодо здійснення обґрунтованого вибору. Оператори ринку несуть відповідальність в рамках чинного законодавства за будь-які зміни, що вносяться в інформацію про харчові продукти.

5. З урахуванням положень частин 2 - 4 цієї статті, оператори ринку, в рамках діяльності, якою вони управляють, повинні забезпечити виконання вимог законодавства стосовно інформації про харчові продукти.

6. Оператори ринку, в рамках діяльності, якою вони управляють, повинні забезпечити передачу інформації операторам ринку, що одержують від них харчові продукти, що не були упаковані, з метою забезпечення надання цими операторами інформації про харчові продукти кінцевому споживачу, якщо обов'язковість такого надання встановлена законодавством стосовно інформації про харчові продукти.

7. У наступних випадках, оператори ринку, в рамках діяльності, якою вони управляють, повинні забезпечити зазначення обов'язкових подробиць, визначених статтями 7 та 8, в маркуванні або документах, якщо гарантується, що такі документи або супроводжують харчовий продукт, який вони описують, або були надіслані до моменту поставки, або надаються споживачу одночасно з нею:

а) якщо запакований харчовий продукт призначається для кінцевого споживача, але знаходиться в обігу до стадії продажу кінцевому споживачеві та якщо продаж закладу масового громадського харчування на цій стадії не відбувається;

б) якщо упакований харчовий продукт призначений для постачання закладам громадського харчування для приготування, переробки, розділення або різки.

Незважаючи на положення частини 1 цієї статті, оператори ринку повинні забезпечити наявність в маркуванні подробиць, вказаних у пунктах а), е), є) та ж) частини 1 статті 7.

8. Оператори ринку, які здійснюють поставки харчових продуктів іншим операторам ринку, та ці харчові продукти не призначаються для кінцевого споживача або для закладів громадського харчування, повинні забезпечити надання іншим операторам ринку достатньої інформації для виконання ними своїх зобов'язань згідно положень частини 2 цієї статті.

РОЗДІЛ IV
ОБОВ'ЯЗКОВА ІНФОРМАЦІЯ ПРО ХАРЧОВІ ПРОДУКТИ

Стаття 7. Перелік типів обов'язкової інформації

1. У відповідності до статей 8 - 31 та з врахуванням винятків, що описані в цьому розділі, надання кінцевому споживачу наступних типів інформації про харчові продукти є обов'язковим:

а) назва харчового продукту;

б) перелік інгредієнтів;

в) будь-який інгредієнт або допоміжний матеріал для переробки, перелічені в Додатку II, або що походять з речовин або харчових продуктів, перелічених в Додатку II, що спричиняють алергічні реакції або непереносимість організму, та які використовуються у виробництві харчового продукту і залишаються присутніми у готовому продукті, навіть у зміненій формі;

г) кількість деяких інгредієнтів або категорії інгредієнтів;

д) маса нетто харчового продукту;

е) дата мінімального терміну зберігання або дата "вжити до";

є) за необхідністю спеціальні умови зберігання та/або умови використання;

ж) назва та місцезнаходження оператора ринку, що відповідає за виконання законодавства стосовно інформації про харчові продукти;

з) країна походження або місце походження, якщо це передбачено вимогами статті 23;

к) інструкції стосовно використання, якщо за відсутності таких інструкцій використання харчового продукту буде ускладненим;

л) стосовно напоїв, що містять більше ніж 1,2 % спирту за об'ємом, фактичний вміст спирту за об'ємом;

м) заява про поживну цінність.

2. Інформація, вказана в частині 1 цієї статті, позначається словами та/або цифрами. З урахуванням положень статті 31 вона може бути додатково представлена у вигляді піктограм або символів.

Стаття 8. Додаткова обов'язкова інформація для окремих категорій харчових продуктів

1. Додатково до подробиць, перелічених у частині 1 статті 7, обов'язкові подробиці для специфічних категорій харчових продуктів встановлені в Додатку III.

2. З метою надання споживачам інформації про специфічні категорії харчових продуктів та врахування досягнень науково-технічного прогресу і в сфері захисту здоров'я споживачів, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я, переглядає Додаток III і у відповідності до вимог статті 35 цього Закону.

Стаття 9. Наявність та розміщення обов'язкової інформації

1. Обов'язкова інформація повинна надаватися та бути доступною споживачам у відповідності до вимог цього Закону.

2. Для упакованих харчових продуктів обов'язкова інформація наводиться безпосередньо в маркуванні.

3. З метою забезпечення споживачам можливості скористатися іншими способами отримання обов'язкової інформації, що краще пристосована до деяких обов'язкових подробиць, та за умови, що забезпечений аналогічний рівень інформації, що і в маркуванні, деякі обов'язкові подробиці можуть бути виражені іншими способами, ніж в маркуванні.

4. З метою забезпечення впровадження частини 3 цієї статті за зверненням об'єднань операторів ринку центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я затверджує інші способи надання обов'язкової інформації ніж через маркування.

5. Якщо харчові продукти, що призначаються на продаж кінцевому споживачеві або закладам громадського харчування, запропоновані без упаковки, або якщо харчові продукти пакують у торгових приміщеннях на вимогу споживача або для прямого продажу:

а) надання інформації про подробиці, вказані у пункті в) частини 1 статті 7, є обов'язковим;

б) надання інформації про інші подробиці, вказані у статтях 7 та 8, є необов'язковим.

Стаття 10. Представлення обов'язкової інформації

1. Обов'язкова інформація розташовується у помітному місці, повинна бути розбірлива та добре видима, а у необхідних випадках - повинна не змиватись. Обов'язкова інформація не повинна бути прикрита, переклеєна, пошкоджена, тощо будь-якими іншими письмовими або ілюстрованими зображеннями або будь-якими іншими включеннями, що заважають її розібрати.

2. Без шкоди для спеціальних положень законодавства стосовно інформації про харчові продукти, що застосовуються до окремих харчових продуктів, якщо вони були вказані на пакуванні або на етикетці, яка його супроводжує, обов'язкові подробиці, перелічені у частині 1 статті 7, повинні бути надруковані на пакуванні або на етикетці у такий спосіб, щоб їх можна було чітко розібрати, такими літерами, розмір шрифту яких, де x-висота, як це визначено в Додатку IV, дорівнює 1,2 мм або більше.

3. У разі використання упаковки, найбільша поверхня якої менше, ніж 80 см2, x-висота розміру шрифту, вказаному у частині 2 цієї статті, дорівнює 0,9 мм або більше.

4. З метою досягнення цілей цього Закону встановлюються правила розбірливості.

З тією ж метою можуть бути розширені вимоги, вказані згідно з частиною 5 цієї статті, додатковими обов'язковими подробицями для окремих категорій харчових продуктів.

5. Подробиці, перелічені в пунктах а), д) та л) частини 1 статті 7, наводяться у тому ж самому полі зору.

6. Частина 5 цієї статті не застосовується у випадках, вказаних у частинах 1 та 2 статті 14.

Стаття 11. Дистанційний продаж

1. Упаковані харчові продукти, що призначаються на продаж через засоби дистанційного зв'язку, повинні:

а) містити обов'язкову інформацію про харчові продукти, за винятком подробиць, визначених в пункті е) частини 1 статті 7, до моменту здійснення покупки та наводити в матеріалі, що супроводжує дистанційний продаж, або надавати за допомогою інших відповідних засобів, визначених оператором ринку. Якщо використовуються інші відповідні засоби, обов'язкова інформація про харчові продукти надається без додаткових витрат для споживачів;

б) супроводжуватися обов'язковою інформацією в момент доставки кінцевому споживачу.

2. Для харчових продуктів, що пропонуються для продажу через засоби дистанційного зв'язку без упаковки, подробиці, які вимагаються згідно частини 5 статті 9, необхідно надавати згідно із частиною 1 цієї статті.

3. Пункт а) частини 1 цієї статті не застосовується до харчових продуктів, що пропонуються на продаж через торговельні автомати або автоматизовані торговельні приміщення.

Стаття 12. Мова інформації

Інформація про харчові продукти подається українською мовою, а у разі рішення оператора ринку може бути нанесена також іншими мовами.

Стаття 13. Виключення з положень стосовно обов'язкової інформації

1. Для скляних ємностей, призначених для повторного використання, що мають незмивні позначення, обов'язковими є тільки ті подробиці, що перелічені в пунктах а), с), е), е) та м) частини першої статті 7.

2. Для упаковки, найбільша поверхня якої має площу менше, ніж 10 см2, в маркуванні обов'язковими є тільки ті подробиці, що перелічені в пунктах а), с), д) та е) частини першої статті 7. Подробиці, вказані у пункті б) частини першої статті 7, надаються за допомогою інших засобів або на вимогу споживача.

3. Заява про поживну цінність, вказана у пункті м) частини 1 статті 7, не є обов'язковою для харчових продуктів, перелічених в Додатку V.

4. Без шкоди для інших положень законодавства, що вимагають надання переліку інгредієнтів або обов'язкової заяви про поживну цінність, подробиці, вказані у пунктах б) та м) частини 1 статті 7, не є обов'язковими для напоїв, що містять більше ніж 1,2 % спирту за об'ємом.

РОЗДІЛ V.
ДЕТАЛІЗОВАНІ ПОЛОЖЕННЯ ПРО ОБОВ'ЯЗКОВУ ІНФОРМАЦІЮ

Стаття 14. Назва харчового продукту

1. Назвою харчового продукту є його офіційна назва. За відсутності такої назви, назвою харчового продукту є його звичайна назва. Якщо не існує звичайної назви або якщо звичайна назва не використовується, застосовується описова назва харчового продукту.

2. Назва імпортованого харчового продукту, під якою його виробляють та реалізують на території країни-виробника і яка не дозволяє споживачу зрозуміти його категорію та відрізнити від харчових продуктів, з якими він може його переплутати, повинна супроводжуватись під час реалізації цього харчового продукту на території України описовою інформацією, що розміщена в безпосередній близькості до назви.

3. Назву харчового продукту не можна замінити назвою, захищеною правом інтелектуальної власності, назвою бредну або фантазійною назвою.

4. Спеціальні положення стосовно назви харчового продукту та подробиць, які її супроводжують, встановлені у Додатку VI.

Стаття 15. Перелік інгредієнтів

1. Перелік інгредієнтів зазначають у порядку зменшення їх масової частини, яка була використана в процесі виробництва або приготування харчового продукту. Перед переліком інгредієнтів наводиться заголовок "Склад:".

2. Інгредієнти харчового продукту зазначають у переліку інгредієнтів під своїми назвами, згідно з правилами, встановленими у статті 14 та в Додатку VI.

3. Всі інгредієнти, присутні у формі створених наноматеріалів, повинні бути позначені у переліку інгредієнтів. За назвами таких інгредієнтів необхідно поставити в дужках слово "нано".

4. Деталізовані правила для застосування частин 1 та 2 цієї статті встановлені у Додатку VII.

5. Для досягнення цілей цього Закону визначення терміну "створений наноматеріал" регулюється та пристосовується до досягнень науково-технічного прогресу, до визначень, узгоджених на міжнародному рівні. З цією метою Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я, щонайменше один раз на три роки здійснює перегляд визначення терміну "створений наноматеріал" і, у разі необхідності, змінює його відповідно до положень статті 35.

Стаття 16. Виключення з положень стосовно зазначення переліку інгредієнтів

1. Зазначення складу харчового продукту в маркуванні є необов'язковим для:

а) свіжих фруктів, ягід і овочів (включаючи картоплю), які не очищені, не нарізані або не оброблені жодним способом;

б) бутильованих мінеральних та питних вод з додаванням діоксиду вуглецю, якщо назва харчового продукту містить інформацію щодо стану води за ступенем насичення діоксидом вуглецю ("слабогазована", "середньогазована" чи "сильногазована") або діоксид вуглецю є невід'ємною складовою води;

в) оцту, отриманого з одного виду сировини без використання інших інгредієнтів, із зазначенням природи походження сировини;

г) сиру кисломолочного, кисломолочних продуктів, молока і вершків за умови, що в процесі їх виробництва не використовували ніякий інший інгредієнт, крім ферментів і мікроорганізмів, необхідних для ферментації, або солі, необхідної для вироблення кисломолочного сиру;

д) харчових продуктів, що складаються виключно з одного інгредієнта, у разі якщо назва продукту збігається з назвою інгредієнта або дозволяє однозначно визначити цей інгредієнт.

Стаття 17. Виключення з положень стосовно зазначення інгредієнтів

1. Зазначення наступних інгредієнтів у переліку інгредієнтів харчового продукту є необов'язковим для:

а) речовин, які в процесі виробництва тимчасово видаляли з харчового продукту, а потім знову в нього вводили, не перевищуючи його первісну частку в кількісному відношенні;

б) харчових добавок, які входили до складу одного або декількох інгредієнтів цього харчового продукту, якщо вони не виконують технологічної функції у кінцевому продукті або використовувались як допоміжний матеріал для виробництва або переробки харчового продукту;

в) речовин, які не є харчовими добавками, але були використані під час виробництва або приготування харчового продукту як допоміжний матеріал для виробництва, навіть якщо вони залишаються у кінцевому продукті у зміненій формі;

г) речовин, які використовуються в необхідних обов'язкових кількостях як розчинники або носії для харчових добавок.

2. Зазначення доданої води у переліку інгредієнтів необов'язкове у разі, якщо:

- воду використовують у процесі виробництва або приготування харчового продукту виключно для відновлення концентрованого або зневодненого інгредієнту;

- вода входить до складу рідких інгредієнтів (наприклад, розсіл, маринад тощо), які зазвичай не використовуються як готові для споживання харчові продукти.

Стаття 18. Зазначення деяких речовини або продуктів, що спричиняють алергічні реакції або непереносимість організму

1. Подробиці, вказані у пункті в) частини 1 статті 7, повинні відповідати наступним вимогам:

а) вони мають бути позначені в переліку інгредієнтів згідно з правилами, встановленими у частині 1 статті 14, разом із чітким посиланням на назву речовини або продукту, як це вказано в Додатку II; та

б) назва речовини або продукту, як це вказано в Додатку II, необхідно виділити типографським шрифтом, який чітко відокремлює назву з переліку інших інгредієнтів за допомогою шрифту, стилю або кольору фону.

За відсутності переліку інгредієнтів, позначення подробиць, вказаних у пункті в) частини 1 статті 7, повинно включати слово "містить", за яким вказується назва речовини або продукту відповідно до вимог Додатка II.

Якщо декілька інгредієнтів або допоміжних матеріалів для переробки походять з однієї речовини або продукту, що перелічені в Додатку II, то маркування повинно це уточнювати для кожного інгредієнту або допоміжного матеріалу для переробки, про які йде мова.

Позначення подробиць, вказаних у пункті в) частини 1 статті 7, не вимагається у випадках, де назва харчового продукту чітко вказує на речовину або продукт, про який йде мова.

2. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я, щонайменше один раз на три роки здійснює перегляд Додатка II і, у разі необхідності, змінює його відповідно до положень статті 35.

Стаття 19. Кількісне позначення інгредієнтів

1. Кількість окремого інгредієнта (класу інгредієнтів), використану під час виробництва або приготування харчового продукту, обов'язково зазначають у маркуванні цього харчового продукту у разі, якщо:

а) цей інгредієнт (клас інгредієнтів) зазначений у назві харчового продукту або зазвичай пов'язується споживачем з цим продуктом;

б) цей інгредієнт (клас інгредієнтів) виділяється в маркуванні харчового продукту, зокрема, словами, малюнками, графічним зображенням;

в) кількість цього інгредієнта (класу інгредієнтів) є суттєвою для смакових властивостей харчового продукту та для того, щоб відрізнити його від інших харчових продуктів, з якими його можна переплутати через назву та/або вигляд.

2. Деталізовані правила для застосування частини 1 цієї статті, включаючи особливі випадки, де кількісне позначення для деяких інгредієнтів не вимагається, встановлені у Додатку VIII.

Стаття 20. Маса нетто

1. Одиниці виміру маси нетто харчового продукту вказуються в метричній системі мір і встановлюються чинними в Україні нормативно-правовими актами, а у разі їх відсутності - нормативними документами. За рішенням оператора ринку може вказуватися знак відповідності "е" згідно законодавства ЄС.

2. Правила для застосування частини 1 цієї статті, включаючи особливі випадки, де позначення маси нетто не вимагається, встановлені у Додатку IX.

Стаття 21. Дата мінімального строку придатності, дата "вжити до" та дата заморожування

1. Інформацію про часові характеристики придатності харчового продукту зазначають одним із таких способів:

- дата виробництва та строк придатності.

- кінцева дата споживання;

Дата виробництва складається з позначення години, дня, місяця і року (дня, місяця і року або місяця і року) у хронологічній послідовності, між якими проставляються розділові знаки (крапка, коса риска тощо) або робиться інтервал.

Кінцеву дату споживання позначають словами "Вжити до (дата)" або "Придатний до (дата)". При цьому зазначається або безпосередньо дата, або посилання на місце в маркуванні, де вона зазначена.

Дата складається з позначення дня, місяця і в разі потреби року у хронологічній послідовності, між якими проставляються розділові знаки (крапка, коса риска тощо) або робиться інтервал.

Для позначення дати достатньо зазначати:

- годину і день, якщо строк придатності не перевищує 72 години;

- день і місяць, якщо строк придатності харчового продукту не перевищує три місяці;

- місяць та рік, якщо строк придатності харчового продукту становить від трьох місяців до 18 місяців;

- рік, якщо строк придатності харчового продукту становить

понад 18 місяців.

Строк придатності харчового продукту позначають словами "строк придатності (годин, діб, місяців або років)" або "придатний (годин, діб, місяців або років)".

У харчових продуктах, що з точки зору мікробіологічних властивостей є швидкопсувними, мінімальний строк придатності заміняється кінцевою датою "вжити до". Після настання такої дати харчовий продукт вважається небезпечним.

2. Відповідну дату зазначають згідно вимог Додатка X.

Стаття 22. Умови зберігання

1. Умови про зберігання харчового продукту, повинні містити інформацію щодо умов, яких необхідно дотримуватись для того, щоб цей харчовий продукт зберігав свої властивості протягом зазначеного строку придатності. Вказані умови зберігання харчового продукту повинні враховувати особливості пакувальних матеріалів, зберігання і реалізації продукту.

Стаття 23. Країна походження або місце походження

1. Позначення країни походження або місця походження є обов'язковим у наступних випадках:

а) якщо відсутність інформацію про країну походження може вводити в оману споживача стосовно фактичної країни походження або місця походження харчового продукту, особливо якщо інформація, що супроводжує харчовий продукт, включаючи маркування, можуть натякати на те, що харчовий продукт походить з іншої країни або місця походження;

б) для м'ясних продуктів, якщо вини вказані в Додатку XI.

2. Якщо країна походження або місце походження харчового продукту було вказане, та воно не співпадає з країною або місцем походження основного інгредієнту харчового продукту, то:

а) також повинні бути вказані країна походження або місце походження головного інгредієнту, про які йде мова;

або

б) країна походження або місце походження головного інгредієнту повинні бути позначені як такі, що відрізняються від країни або місця походження харчового продукту.

Стаття 24. Рекомендації стосовно вживання

Рекомендації стосовно вживання або приготування харчових продуктів повинні містити таку інформацію щодо адекватного застосування цього продукту, якої було б достатньо для використання його споживачем за призначенням.

Стаття 25. Вміст спирту

1. Правила стосовно позначення вмісту спирту за об'ємом, у випадку продуктів внесених до Державного класифікатора продукції та послуг під кодом CN 2204, - це правила, які встановлені в положеннях нормативно-правових актів, що застосовуються до таких продуктів.

2. Фактичний вміст спирту за об'ємом у напоях, що містять більше ніж 1,2 % спирту за об'ємом, крім тих, що вказані у частині 1, позначаються у відповідності до Додатка XII.

РОЗДІЛ VI
Зазначення поживної цінності

Стаття 26. Зміст інформації про поживну цінність

1. Обов'язкова інформація про поживну (харчову) цінність та енергетичну цінність (калорійність) повинна містити:

а) інформацію про енергетичну цінність (калорійність) в кілоджоулях (кДж) та/або кілокалоріях (ккал) на 100 г або 100 мл продукту;

б) інформацію про поживну (харчову) цінність, а саме: кількість білків, жирів, вуглеводів у грамах (г) на 100 г або 100 мл продукту.

Інформацію про вміст білків, вуглеводів, жирів і енергетичну цінність (калорійність) можна не наводити, якщо їхня кількість в одноразовій порції або в 100 г (100 мл) харчового продукту становить менше 2 % від добової норми.

Поживну (харчову) цінність та енергетичну цінність (калорійність) не обов'язково зазначати для чаю, кави, оцту, мінеральної та води питної, кухонної солі, харчових добавок, ароматизаторів, спецій, прянощів.

2. Зміст обов'язкової заяви про поживну цінність, вказаний у частині 1 цієї статті, може бути доповнений позначенням вмісту однієї або декількох наступних речовин:

а) моно-ненасичені кислоти;

б) поліненасичені кислоти;

в) поліоли (високомолекулярні спирти);

г) крохмаль;

д) волокна;

е) будь-які вітаміни або мінерали, перелічені в частині 1 Розділу А Додатка XIII, та присутні у значній кількості, як це визначено в частині 2 Розділу А Додатка XIII.

3. Якщо в маркуванні упакованого харчового продукту наведена обов'язкова заява про поживну цінність, вказана у частині 1 цієї статті, то в ній може повторятися наступна інформація:

а) енергетична цінність; або

б) енергетична цінність разом із вмістом жирів, насичених кислот, вуглеводів, цукрів, білків та солі.

4. Як виключення з положень частини 1 статті 32, якщо в маркуванні продуктів, вказаному у частині 4 статті 17, є заява про поживну цінність, вміст цієї заяви може обмежуватися тільки енергетичною цінністю.

5. З урахуванням положень частини 5 статті 9 та як виключення з положень частини 1 статті 32, якщо на маркуванні продуктів, вказаному в частині 5 статті 9, є заява про поживну цінність, вміст такої заяви може обмежуватися тільки наведенням:

а) енергетичної цінності; або

б) енергетичної цінності разом із вмістом жирів, насичених кислот, вуглеводів, сахарів, білків та солі.

Стаття 27. Розрахунок енергетичної цінності

1. Розрахунок енергетичної цінності проводять за допомогою коефіцієнтів перерахування, перелічених в Додатку XIV.

2. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я, затверджує коефіцієнти перерахування для вітамінів та мінералів, що перелічені в частині 1 розділу А Додатка XIII.

3. Енергетична цінність та кількісний вміст поживних речовин, вказаних у частинах 1 - 5 статті 26 - це такі, що містяться в харчовому продукті, який пропонується для продажу.

Де це є доречним, інформація наводиться для харчового продукту після його приготування споживачем за умови надання достатньо детальних інструкцій такого приготування.

4. Заявлені величини енергетичної цінності у кожному окремому випадку, - це середні величини, які були обчислені на підставі:

а) аналізу харчового продукту, проведеного виробником;

б) розрахунку з відомими або фактичними середніми величинами використаних інгредієнтів;

або

в) розрахунку із загально встановлених та прийнятих даних.

Стаття 28. Вираження енергетичної цінності на 100 г або на 100 мл

1. Енергетична цінність та кількість поживних речовин, вказаних у частинах 1 - 5 статті 26, виражається за допомогою одиниць вимірювання, вказаних в Додатку XV.

2. Енергетична цінність та кількість поживних речовин, вказаних у частинах 1 - 5 статті 26 (виражається на 100 г або на 100 мл).

3. Якщо зазначається заява про вітаміни та мінерали, додатково до форми вираження, визначеній у частині 2 цієї статті, вона повинна бути виражена у вигляді відсотку до референсного споживання, вказаного в частині 1 Розділу А Додатка XIII у розрахунку на 100 г або на 100 мл.

4. Додатково до форми вираження, вказаній у частині 2 цієї статті, енергетична цінність та кількісний вміст поживних речовин, що вказані в частинах 1, 3, 4 і 5 статті 26, можуть бути виражені як відсотки показників референсного споживання, вказані у Розділі Б Додатка XIII на 100г або на 100 мл.

5. Якщо інформація надається згідно з частиною 4 цієї статті, необхідно наводити наступне додаткове твердження поруч із цією інформацією: "Середній референсний показник споживання для дорослої людини - 8400 кДж/2000 ккал".

Стаття 29. Зазначення на базову порцію або на одиницю споживання

1. У наступних випадках енергетична цінність та кількісний вміст поживних речовин, вказаних в частинах 1 - 5 статті 26 зазначаються у розрахунку на порцію та/або на одиницю споживання, що споживач може легко відокремити, за умови, що кількість такої порції або одиниці споживання вказана на етикетці та зазначена кількість порцій або одиниць споживання, що знаходяться в упаковці:

а) додатково до форми вираження на 100 г або на 100 мл, вказаного у частині 2 статті 28;

б) додатково до форми вираження на 100 г або на 100 мл, вказаного у частині 3 статті 28, стосовно кількісного вмісту вітамінів та мінерали;

в) додатково або замість форми вираження на 100 г або на 100 мл, вказаного у частині 4 статті 28.

2. Як виключення з положень частини 2 статті 28, у випадках, вказаних у пункті б) частини 3 статті 26, кількість поживних речовин та/або відсоток референсного споживання, вказаного у Розділі Б Додатка XIII, може бути виражена у підрахунку на порцію або на одиницю споживання. Якщо кількісний вміст поживних речовин виражений з розрахунку на порцію або на одиницю споживання у відповідності до частини першої цієї статті, то енергетична цінність виражається на 100 г або на 100 мл та з розрахунку на порцію або на одиницю споживання.

3. Як виключення з положень частини 2 від статті 28 у випадках, вказаних у частині 5 Статті 26, енергетична цінність чи кількість поживних речовин та/або відсоток референсного споживання, вказаний у Розділі Б Додатка XIII, можуть бути виражені з розрахунку на порцію або на одиницю споживання.

4. Порція або одиниця споживання позначаються поруч із заявою про поживну цінність.

Стаття 30. Представлення інформації

1. Подробиці, вказані у частинах 1 та 2 статті 26, необхідно наводити у тому ж самому полі зору. Їх необхідно надавати разом у чіткому форматі, там, де це є доречним, у порядку представлення, передбаченому в Додатку XV.

2. Подробиці, вказані у частинах 1 та 2 статті 26, повинні представлятися, якщо дозволяє місце, у вигляді таблиці з наведенням цифр. Якщо не вистачає місця, то заява наводиться у форматі строк.

3. Подробиці, вказані у частині 3 статті 26, повинні бути присутні:

а) у головному полі зору; та

б) з використанням розміру шрифту, що відповідає вимогам частини 2 статті 10.

4. Подробиці, визначені у частині 3 статті 26, можуть бути вказані в іншому форматі, ніж вказаний у частині 2 цієї статті.

5. У випадках, коли в продукті енергетична цінність або кількість поживної речовини (речовин) є незначною, інформацію про це можна замінити таким твердженням: "Містить незначну кількість … ", та навести поруч із заявою про поживну цінність, якщо така присутня.

Стаття 31. Додаткові форми вираження та представлення інформації про поживну цінність

1. Додатково до форм вираження, вказаних у частинах 2 і 4 статті 28 та статті 30, та представлення, вказаного у частині 2 статті 30, енергетичну цінність та кількість поживних речовин, вказаних у частинах 1 - 5 статті 26, можна надавати в інших формах вираження та/або представляти за допомогою графічних форм або символів додатково до тексту або цифр за умови виконання наступних вимог:

а) вони базуються на ретельних,науково обґрунтованих дослідженнях та не вводять споживача в оману;

б) вони є результатом консультацій, проведених із широкими колами зацікавлених осіб;

в) їхньою метою є сприяти розумінню споживача внеску та важливості харчового продукту для енергетичної складової та вмісту поживних речовин в раціоні харчування;

г) вони базуються на науково обґрунтованих доказах того, що такі форми вираження або представлення є зрозумілими для звичайних споживачів;

д) у випадку інших форм вираження, вони базуються на або на гармонізованих показниках референсного споживання, вказаних в Додатку XIII, або у разі їхньої відсутності, - на загально визнаних наукових рекомендаціях щодо необхідного споживання енергії або поживних речовин;

е) вони є об'єктивними та недискримінаційними; та

є) їхнє застосування не створює необґрунтованих перешкод вільному обігу харчових продуктів.

2. З метою забезпечення однакового застосування положень цієї статті, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я визначає детальні правила впровадження частини 1 цієї статті.

РОЗДІЛ VII
ДОБРОВІЛЬНА ІНФОРМАЦІЯ ПРО ХАРЧОВІ ПРОДУКТИ

Стаття 32. Вимоги до добровільної інформації

1. Якщо інформація про харчові продукти, вказана у статтях 7 та 8, надається на добровільній основі, така інформація повинна відповідати вимогам, встановленим у Розділах V - VI цього Закону.

2. Інформація про харчові продукти, що надається на добровільній основі, не повинна вводити в оману споживача, бути двозначною для споживача або такою, що його дезорієнтує. Там, де це є необхідним згідно вимог законодавства стосовно інформації про харчові продукти, вона повинна бути обґрунтована через наукові данні.

3. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я, затверджує нормативно-правові акти, що визначають вимоги до наступної добровільної інформації про харчові продукти:

а) інформація про можливу або випадкову присутність в їжі речовин або продуктів, що спричиняють алергічні реакції або непереносимість організму;

б) інформація, пов'язана із придатністю харчового продукту для вегетаріанців або веганців; та

в) позначення референсного споживання для особливих груп населення додатково до значень референсного споживання, вказаних у Додатку XIII.

Добровільна інформація про харчові продукти не може бути розміщена там, де повинна бути обов'язкова інформація згідно вимог законодавства стосовно інформації про харчові продукти.

РОЗДІЛ VIII
ДЕРЖАВНИЙ КОНТРОЛЬ ТА ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 34. Державний контроль виконання операторами ринку законодавства стосовно інформації про харчові продукти

Державний контроль виконання операторами ринку законодавства стосовно інформації про харчові продукти здійснюється відповідно до вимог Закону України "Про безпечність та якість харчових продуктів" та інших законів України, що визначають вимоги до організації і проведення державного контролю харчових продуктів та інших об'єктів санітарних заходів.

Стаття 35. Прикінцеві положення

1. Цей Закон набирає чинності з 01.01.2015 окрім цієї статті, яка набуває чинності з дня його опублікування, за виключенням пункту 3.1, який також набуває чинності з 01.01.2015.

2. Харчові продукти, які відповідали вимогам законодавства стосовно інформації про харчові продукти до 01.01.2015, але які не відповідають вимогам цього Закону після набрання ним чинності, можуть вироблятися та/або вводитися в обіг до 01.01.2016. Зазначені харчові продукти можуть перебувати в обігу на ринку України до закінчення строку їх придатності.

3. Внести зміни до таких законів України:

3.1. В Законі України "Про безпечність та якість харчових продуктів" (Відомості Верховної Ради України, 2005 р., N 50, ст. 533; 2007 р., N 35, ст. 485; 2010 р., N 9, ст. 83, N 46, ст. 540; 2011 р., N 33, ст. 326) виключити статтю N 38 та статтю N 39.

3.2. У Законі України "Про захист прав споживачів" (Відомості Верховної Ради України, 2006 р., N 7, ст. 84):

1) статтю 1 доповнити частиною другою такого змісту:

"Терміни "харчовий продукт", "непридатний харчовий продукт" вживаються у значенні, наведеному в Законі України "Про безпечність та якість харчових продуктів";

2) доповнити Закон статтею 11 такого змісту:

"Стаття 11. Сфера дії Закону

1. Положення цього Закону, якими регулюються питання забезпечення інформування про властивості, у тому числі маркування продукції, не поширюються на продукцію, яка є харчовим продуктом, якщо інше прямо не встановлено цим Законом";

7) у статті 15:

у частині першій:

- пункт 2 виключити;

- пункти 3 і 5 викласти у такій редакції:

"3) дані про основні властивості продукції, номінальну кількість (масу, об'єм тощо), умови використання;";

"5) позначку про наявність у складі продукції генетично модифікованих організмів;";

- абзац третій частини другої виключити;

4. Термін "створений наноматеріал" та Додатки II та III до цього Закону переглядаються та, за необхідністю змінюються Центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я, щонайменше один раз на три роки після набрання чинності цим Законом.

5. Кабінету Міністрів України привести свої нормативно-правові акти у відповідність до положень цього Закону та забезпечити затвердження передбачених цим Законом нормативно-правових актів до 01.01.2015.

 

ОКРЕМІ СПЕЦІАЛЬНІ ТЕРМІНИ ТА ЇХ ВИЗНАЧЕННЯ

заява про поживну цінність - інформація, що зазначає:

а) енергетичну цінність; або

б) тільки енергетичну цінність та одну або більше з наступних поживних речовин:

- жири (насичені кислоти, моно-ненасичені кислоти, поліненасичені кислоти),

- вуглеводи (сахароза, поліоли, крохмаль),

- сіль,

- волокна,

- білки,

- будь-які вітаміни або мінерали, перелічені в частині 1 Розділу А Додатка XIII, та присутні у значній кількості, як це визначено в частині 2 Розділу А Додатка XIII;

жири - загальна кількість ліпідів, що включає фосфоліпіди;

насичені кислоти - жирні кислоти без подвійних зв'язків;

трансжири - жирні кислоти із, принаймні, одним несполученим подвійним зв'язком (а саме перерваним, принаймні, однією групою метилену) вуглець-вуглець у транс-конфігурації;

моно-ненасичені кислоти - жирні кислоти з одним цис-подвійними зв'язками;

поліненасичені кислоти - жирні кислоти з двома або більше цис-, цис-метилен перерваними подвійними зв'язками;

вуглевод - будь-який вуглевод, який метаболізується людиною, та включає поліоли;

сахароза - всі моносахариди та дисахариди, присутні в їжі, але виключає поліоли;

поліоли - означає спирти, що містять більше ніж дві гідроксил групи;

білки - вміст білків, підрахований за допомогою формули: білки = сумарний азот по К'єльдалю * 6,25;

сіль - вміст еквіваленту солі, підрахований за допомогою формули: сіль = натрій * 2,5;

волокна - полімери вуглеводу з трьома або більше мономерними ланками, які не перетравлюються та не всмоктуються у людському тонкому кишечнику, та належать до наступних категорій:

- їстівні вуглеводні полімери, що природно знаходяться у харчовому продукті як їстівні,

- їстівні вуглеводні полімери, що були отримані з харчової сировини фізичним, ферментативним або хімічним шляхом, та які мають сприятливий фізіологічний вплив, доведений загально визнаними науковими доказами,

- їстівні синтетичні вуглеводні полімери, які мають сприятливий фізіологічний вплив, доведений загально визнаними науковими доказами;

середня величина поживної величини - величина, що найкращим чином представляє кількість поживної речовини, яку містить заданий продукт харчування, та вказує на порції, що змінюються в залежності від сезону, структури споживання та інші фактори, які можуть призвести до змін фактичної величини.

 

РЕЧОВИНИ АБО ПРОДУКТИ, ЩО СПРИЧИНЯЮТЬ АЛЕРГІЧНІ РЕАКЦІЇ АБО НЕПЕРЕНОСИМІСТЬ ОРГАНІЗМУ

1. Злакові культури, що містять клейковину, а саме: пшениця, жито, ячмінь, овес, пшениця спельта, камут або їхні гібридні штами, та відповідні продукти, що виготовлені з них, крім таких:

а) сиропи з глюкози на основі пшениці, включаючи декстрозу(1);

б) мальтодекстрини на основі пшениці(1);

в) сиропи з глюкози на основі ячменю;

г) злакові культури, що використовуються для виготовлення спиртових дистилятів, включаючи етиловий спирт сільськогосподарського походження.

2. Ракоподібні та їхні продукти.

3. Яйця та їхні продукти.

4. Риба та її продукти, крім:

а) риб'ячий желатин, що використовується в якості носія вітамінних або каротиноїдних препаратів;

б) риб'ячий желатин або риб'ячий клей, що використовується як оклейова речовина у пиві та вині;

5. Арахіс та їхні продукти.

6. Соєві боби та їхні продукти, крім:

а) повністю рафіновані соєва олія та жир(1);

б) природно змішані токофероли (E306), природний D-альфа токоферол, природний D-альфа токоферол ацетат, та природний D-альфа токоферол сукцинат, джерелом яких є соя;

в) рослинна олія, що походить з фітостеролів та складних ефірів фітостеролу, джерелом яких є соя;

г) фітостанольний ефір, вироблений із стеринів рослинної олії, джерелом яких є соя.

7. Молоко та молочні продукти (включаючи лактозу), крім:

а) сироватка, що використовується для виготовлення спиртових дистилятів, включаючи етиловий спирт сільськогосподарського походження;

б) лактитол.

8. Горіхи, а саме: мигдаль (Amygdalus communis L.), фундук (Corylus avellana), волоський горіх (Juglans regia), кеш'ю (Anacardium occidentale), пекан горіх (Carya illinoinensis (Wangenh.) K. Koch), бразильський горіх (Bertholletia excelsa), фісташки (Pistacia vera), макадамія або Квінсленд австралійський горіх (Macadamia ternifolia), та їхні продукти, за винятком горіхів, що використовуються для виготовлення спиртових дистилятів включаючи етиловий спирт сільськогосподарського походження.

9. Селера та її продукти.

10. Гірчиця та її продукти.

11. Кунжутне сім'я та їхні продукти.

12. Двооксид сірки та солі сірчистої кислоти у концентраціях більше ніж 10 мг/кг або 10 мг/літр на підставі сумарного SO2, який розраховується для продуктів в якості запропонованого для споживання у готовому виді або як відтворений згідно з інструкціями виробника;

13. Люпин та його продукти.

14. Молюски та їхні продукти.

____________
(1) Та їхні продукти, поки процес, якому вони піддавалися, не завищить рівень алергеності, оцінений Центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я, для відповідного продукту, з якого вони походять.

 

ХАРЧОВІ ПРОДУКТИ, ДЛЯ ЯКИХ МАРКУВАННЯ ПОВИННО ВКЛЮЧАТИ ОДНУ АБО БІЛЬШЕ ДОДАТКОВИХ ПОДРОБИЦЬ

ТИП АБО КАТЕГОРІЯ ХАРЧОВИХ ПРОДУКТІВ

ПОДРОБИЦІ

1. Харчові продукти, упаковані у газах

1.1. Харчові продукти, строк придатності яких продовжений за допомогою газів.

"упаковані у захисній атмосфері".

2. Харчові продукти, що містять підсолоджувачі

2.1. Харчові продукти, що містять підсолоджувач або підсолоджувачі.

"із підсолоджувачем(ами)" це твердження супроводжує назву харчового продукту.

2.2. Харчові продукти, що містять як доданий цукор або цукри, так і підсолоджувач або підсолоджувачі.

Твердження "із цукром (цукрами) та підсолоджувачем(ами)" супроводжує назву харчового продукту.

2.3. Харчові продукти, що містять аспартам/аспартам-ацесульфаму сіль.

На етикетці наводять "містить аспартам - джерело фенілаланіну)" у випадках, якщо аспартам/аспартам-ацесульфаму сіль визначається у переліку інгредієнтів тільки посиланням на індекс E, що визначений в ЄС.
На етикетці наводять "містить джерело фенілаланіну " у випадках, якщо аспартам/аспартам-ацесульфаму сіль визначається у переліку інгредієнтів своєю назвою.

2.4. Харчові продукти, що містять більше ніж 10 % доданих поліолів.

"надмірне споживання може спричинити проносну дію".

3. Харчові продукти, що містять глисиризинову кислоту або її амонієву сіль

3.1. Кондитерські вироби або напої, що містять гліциризинову кислоту або її амонієву сіль завдяки додаванню речовини(речовин), як такої, або рослини лакриці Glycyrrhiza glabra, у концентрації 100 мг/кг чи 10 мг/л або більше.

Вислів "містить лакрицю" необхідно додати відразу після переліку інгредієнтів, якщо термін "лакриця" ще не був включений до переліку інгредієнтів або наведений поруч з назвою харчового продукту. За відсутності переліку інгредієнтів, це твердження повинно супроводжувати назву харчового продукту.

3.2. Кондитерські вироби, що містять гліциризинову кислоту або її амонієву сіль завдяки додаванню речовини(речовин), як такої, або рослини лакриці Glycyrrhiza glabra, у концентрації 4 г/кг або більше.

Вислів "містить лакрицю - особи, що страждають на гіпертонію, повинні уникати надмірного споживання" необхідно додати відразу після переліку інгредієнтів. а відсутності переліку інгредієнтів, це твердження повинно супроводжувати наву харчового продукту.

3.3. Напої, що містять гліциризинову кислоту або її амонієву сіль завдяки додаванню речовини(речовин), як такої, або рослини лакриці Glycyrrhiza glabra у концентрації 50 мг/л або більше, або у концентрації 300 мг/л або більше у випадку напоїв, що містять більше ніж 1,2 % спирту за об'ємом(1).

Вислів "містить лакрицю - особи, що страждають на гіпертонію, повинні уникати надмірного споживання" необхідно додати відразу після переліку інгредієнтів. а відсутності переліку інгредієнтів, це твердження повинно супроводжувати назву харчового продукту.

4. Напої із високим вмістом кофеїну або харчові продукти із додаванням кофеїну

4.1. Напої, за винятком тих напоїв, що виготовлені із кави, чаю або екстрактів кави або чаю, де назва харчового продукту включає термін "кава" або "чай", які:
- призначаються для споживання без зміни, та містять кофеїн, який походить з будь-якого джерела, у пропорції більше ніж 150 мг/л, або
- знаходяться у концентрованій або сухій формі, та після відновлення містять кофеїн, який походить з будь-якого джерела, у пропорції більше ніж 150 мг/л

Вислів "Високий вміст кофеїну. Не рекомендований для дітей, вагітних або жінок, що годують груддю" розміщується у тому ж самому полі зору, що і назва напою, за яким у відповідності до частини 1 статті 10 цього Закону в дужках вказаний вміст кофеїну, виражений в мг на 100 мл.

4.2. Харчові продукти, крім напоїв, до яких кофеїн доданий з фізіологічних причин.

Вислів "Містить кофеїн. Не рекомендований для дітей або вагітних жінок" розміщується у тому ж самому полі зору, що і назва харчового продукту, за яким у відповідності до частини 1 статті 10 цього Закону в дужках вказаний вміст кофеїну, виражений в мг на 100 г/мл. У випадку харчових добавок, вміст кофеїну буде вказаний на маркуванні та виражається на порцію, як рекомендовано для щоденного споживання.

5. Харчові продукти із додаванням фітостеролів, складних ефірів фітостеролу, фітостанолів або складних ефірів фітостанолу

5.1. Харчові продукти або інгредієнти харчових продуктів із додаванням фітостеролів, складних ефірів фітостеролу, фітостанолів або складних ефірів фітостанолу.

1) Вислів "із додаванням рослинних стеринів" або "із додаванням рослинних станолів" розміщується у тому ж самому полі зору, що і назва харчового продукту;
2) кількість доданих фітостеролів, складних ефірів фітостеролу, фітостанолів або складних ефірів фітостанолу (виражена в % або в грамах вільних рослинних стеринів/рослинних станолів на 100 г або 100 мл харчового продукту) необхідно вказати у переліку інгредієнтів;
3) твердження, що харчовий продукт призначається виключно для людей, які бажають знизити рівень холестерину в крові;
4) твердження, що люди, які приймають ліки для зниження холестерину, повинні споживати продукт тільки під наглядом лікаря;
5) твердження, що харчовий продукт з точки зору поживності може бути не придатний для вагітних або жінок, що годують груддю, та дітей віком до 5 років;
6) порада щодо використання харчового продукту як частини збалансованого та різноманітного раціону харчування, включаючи регулярне споживання фруктів та овочів з метою підтримання рівня каротинів;
7) твердження у тому ж самому полі зору, що і твердження згідно з пунктом 3), що споживання доданих рослинних стеринів/рослинних станолів у кількості більше ніж 3 г/(на день), необхідно уникати;
8) визначення порції харчового продукту або інгредієнту харчового продукту, про який йде мова (переважно у грамах або мл), із кількістю рослинних стеринів/рослинних станолів, що міститься у кожній порції.

6. Заморожене м'ясо, заморожені м'ясні напівфабрикати ї заморожені необроблені рибні продукти

6.1. Заморожене м'ясо, заморожене м'ясо ї обробки та заморожені необроблені рибні продукти.

Дата заморожування або дата першого заморожування у випадках, коли продукт був заморожений більше одного разу, у відповідності до пункту 3) Додатка X.

____________
(1) Рівень застосовується для продуктів, які продаються як готові для споживання або як відтворені згідно з інструкціями виробника.

 

ВИЗНАЧЕННЯ x-ВИСОТИ

x-ВИСОТА

 

Умовні позначення:

1 - Верхня виносна лінія

2 - Лінія великої літери

3 - Середня лінія

4 - Основна лінія

5 - Нижня виносна лінія

6 - x-висота

7 - Розмір шрифту

 

ХАРЧОВІ ПРОДУКТИ, ЯКІ НЕ ПІДПАДАЮТЬ ПІД ДІЮ ВИМОГ ЩОДО ОБОВ'ЯЗКОВОГО ПОЗНАЧЕННЯ ПОЖИВНОЇ ЦІННОСТІ

1. Необроблені продукти, що складаються з одного інгредієнту, або категорії інгредієнтів.

2. Оброблені продукти, що складаються з одного інгредієнту або категорії інгредієнтів і обробка яких здійснюється тільки через дозрівання.

3. Вода, призначена для людського споживання, включаючи воду, з додаванням тільки диоксиду вуглецю та/або ароматизатори ароматизаторів.

4. Ароматичні трави, прянощі або їхні суміші.

5. Сіль та замінники солі.

6. Столові підсолоджувачі.

7. Кавові екстракти та екстракти цикорію, цілі або мелені кавові боби, та цілі або мелені кавові боби без кофеїну.

8. Трав'яні та фруктові настоянки, чай, чай без кофеїну, розчинний чай чи чайовий екстракт, чай чи чайовий екстракт швидкого приготування, чай чи чайний екстракт без кофеїну розчинний або швидкого приготування, які містять тільки такі додані інгредієнти як ароматизатори, які не змінюють поживну цінність чаю.

9. Зброжені оцти та замінники оцту, включаючи ті, де доданими інгредієнтами є тільки ароматизатори.

10. Ароматизатори.

11. Харчові добавки.

12. Допоміжні матеріали для переробки.

13. Харчові ферменти.

14. Желатин.

15. Складники джемів та варення.

16. Дріжджі.

17. Жувальна гумка.

18. Харчовий продукт в упакуванні або контейнері, найбільша поверхня якого має площу менше, ніж 25 см2.

19. Харчовий продукт, включаючи харчові продукти домашнього приготування, що виробник малих об'ємів продукції напряму постачає кінцевому споживачеві або місцевим закладам роздрібної торгівлі, що займаються продажами для кінцевого споживача.

 

НАЗВА ХАРЧОВОГО ПРОДУКТУ ТА ПОДРОБИЦІ, ЩО ЙОГО СУПРОВОДЖУЮТЬ

РОЗДІЛ А. ОБОВ'ЯЗКОВІ ПОДРОБИЦІ, ЩО СУПРОВОДЖУЮТЬ НАЗВУ ХАРЧОВОГО ПРОДУКТУ

1. Назва харчового продукту включає або супроводжується подробицями про фізичний стан харчового продукту або його спеціальну обробку, якій він піддавався (наприклад, порошкоподібний, повторно заморожені, швидко заморожений та висушений у вакуумі, швидко заморожений, згущений, копчений) у всіх випадках, коли відсутність такої інформації може вводити покупця в оману.

2. Для харчових продуктів, які були заморожені до продажу, та які продаються у розмороженому стані, їх назва повинна супроводжуватися зазначенням "розморожені".

Ця вимога не застосовується до:

(а) інгредієнтів, присутніх у кінцевому продукті;

(б) харчових продуктів, для яких заморожування є технологічно необхідним кроком процесу виробництва;

(в) харчових продуктів, для яких розморожування негативно не впливає на безпечність або якість харчового продукту. Ця вимога застосовується з урахуванням положень частини 1 цього розділу.

3. Харчові продукти, оброблені за допомогою іонізуючого випромінювання, мають одне з наступних позначень:"опромінений" або "оброблений за допомогою іонізуючого опромінювання".

4. В харчових продуктах, в яких компонент або інгредієнт, які, за очікуванням споживачів, як правило використовуються для виробництва або природно присутні в харчовому продукті, був замінений іншим компонентом або інгредієнтом, маркування має додатково до переліку інгредієнтів позначати цей компонент або інгредієнт, що був частково або повністю замінений. Таке позначення повинне:

а) знаходитися поруч із назвою продукту;

та

б) бути вказане за допомогою розміру шрифту, що має x-висоту, принаймні, 75 % x-висоти найменування продукту, та не є меншим, ніж мінімальний розмір шрифту, вказаний у частині 2 статті 10 цього Закону.

5. У випадку м'ясо та рибних продуктів, що містять додані білки, включно гідролізовані білки, різного тваринного походження, назва харчового продукту повинна мати позначення про присутність таких білків та їхнього походження.

6. Для м'ясопродуктів, м'ясних полуфабрикатів, у вигляді нарізки, міксу, порізаних на пластини, порції або м'ясної тушки, назва харчового продукту включає позначення про додавання води, якщо додана вода утворює більше ніж 5 % ваги готової продукції. Ці ж самі правила застосовуються для рибних продуктів та рибних полуфабрикатів у вигляді нарізки, міксу, порізаного на пластини, порції, філе або цілого рибного продукту.

7. М'ясопродукти, м'ясо попередньої обробки та рибні продукти, вид яких може утворювати враження, що вони зроблені з цілого шматка м'яса або риби, але фактично складаються з різних шматків, поєднаних разом з іншими інгредієнтами, включаючи харчові добавки та харчові ферменти, або поєднані іншим способом, повинні мати наступні позначення:

"сформоване із шматочків м'яса" або "сформоване із шматочків риби".

РОЗДІЛ Б. ОСОБЛИВІ ВИМОГИ СТОСОВНО ПОЗНАЧЕННЯ "М'ЯСНИЙ ФАРШ"

1. Критерії щодо складу, встановлені на підставі середньої денної потреби:

Опис харчового продукту

Вміст жирів

Співвідношення колаген/м'ясний білок(1)

- пісний м'ясний фарш,

< 7 %

< 12 %

- пісна незмішана яловичина,

< 20 %

< 15 %

- м'ясний фарш, що містить свинину,

< 30 %

< 18 %

- м'ясний фарш інших видів,

< 25 %

< 15 %

____________
(1) Співвідношення колаген/м'ясний білок виражається як відсоток колагену у м'ясному білку. Вміст колагену розраховується через вміст гідроксипроліну, що помножений на 8.

2. В маркуванні необхідно наводити наступні вирази:

- "відсоток вмісту жирів нижче …"

- співвідношення "колаген/м'ясні нижче…".

РОЗДІЛ В. ОСОБЛИВІ ВИМОГИ СТОСОВНО ПОЗНАЧЕННЯ ВИДІВ КОВБАСНОЇ ОБОЛОНКИ

Якщо ковбасна оболонка не є їстівною, інформація про це обов'язково зазначається в маркуванні.

 

ПОЗНАЧЕННЯ ІНГРЕДІЄНТІВ

РОЗДІЛ А. СПЕЦИФІЧНІ ПОЛОЖЕННЯ СТОСОВНО ПОЗНАЧЕННЯ ІНГРЕДІЄНТІВ У ПОРЯДКУ ЗМЕНШЕННЯ ВАГИ

Категорія інгредієнту

Положення стосовно позначення інгредієнтів

1. З додаванням води та летких продуктів

Повинні бути перелічені у порядку їхньої ваги у готовій продукції. Кількість води у харчовому продукті, доданої в якості інгредієнту, розраховується шляхом відрахування із загальної кількості готової продукції сумарної кількості інших використаних інгредієнтів. Таку кількість немає потреби враховувати, якщо вона за своєю вагою не перевищує 5 % маси готової продукції. Це виключення не застосовується до м'яса, м'яса попередньої обробки, необроблених рибних продуктів та необроблених двостулкових молюсків.

2. Інгредієнти, що використовуються у концентрованій або дегідратованій формі, та були відтворені під час виробництва

Можуть бути перелічені у порядку ваги, як це вказано до їхнього зневоднення або концентрації.

3. Інгредієнти, що використовуються у концентрованих або дегідратованих харчових продуктах, які призначаються для відтворення за допомогою додавання води

Можуть бути перелічені у порядку їхнього пропорційного вмісту у відтвореному продукті за умови, що перелік інгредієнтів супроводжується таким висловом, як "інгредієнти відтвореного продукту", або "інгредієнти готового до використання продукту"

4. Фрукти, овочі або гриби, якщо жодний з таких продуктів за своєю вагою не домінує значним чином, та які використовуються у пропорціях, які можуть змінюватися, що використовуються у суміші як інгредієнти харчового продукту

У переліку інгредієнтів можуть бути згруповані разом під позначенням "фрукти", "овочі" або "гриби", за яким вказана фраза "у змінних пропорціях", відразу, за яким вказаний перелік наявних фруктів, овочів або грибів. У таких випадках, суміш повинна бути включена до переліку інгредієнтів у відповідності до частини 1 статті 15, на підставі загальної маси наявних фруктів, овочів або грибів.

5. Суміші спецій або ароматичні трави, якщо жодний з таких продуктів за своєю пропорційною вагою не домінує значним чином

Можуть бути перелічені у різному порядку за умови, що такий перелік інгредієнтів супроводжує такий вислів, як "у змінній пропорції".

6. Інгредієнти, що становлять менше, ніж 2 % готової продукції

Можуть бути перелічені у різному порядку після інших інгредієнтів.

7. Інгредієнти, які є подібними або взаємно замінними, що могли використовуватися у виробництві або підготовці харчового продукту без зміни його складу, його природи або його передбачуваного значення, та поки вони становлять менше, ніж 2 % готової продукції

У переліку інгредієнтів можуть бути вказані у вигляді твердження "містить... та/або де, принаймні, один з не більше ніж двох інгредієнтів, є присутнім у готовій продукції. Це положення не застосовується до харчових добавок або інгредієнтів, які перелічені у Розділі В цього Додатка, та до речовин або продуктів, вказаних в Додатку II, що спричиняють алергічні реакції або непереносимість організму.

8. Рафінована олія рослинного походження

У переліку інгредієнтів різні види олії можуть бути згруповані разом під назвою "рослинна олія", за якою відразу вказують перелік конкретних рослин, з яких олія походить, та може бути вказана фраза "у змінній пропорції". Види рослинної олії, якщо їх згруповано разом, необхідно включити до переліку інгредієнтів у відповідності до частини 1 статті 15, на підставі загальної маси наявних видів рослинної олії.
Вислів "повністю гідрогенизована" або "частково гідрогенизована", в залежності від того, що має місце, повинен супроводжувати позначення гідрогенизованої олії.

9. Рафіновані жири рослинного походження

У переліку інгредієнтів можуть бути згруповані разом із позначенням "рослинні жири", за яким відразу вказують перелік конкретних рослин, з яких вони походять, та за цим може бути вказана фраза "у змінній пропорції". Рослинні жири, якщо їх згруповано разом, необхідно включити до переліку інгредієнтів у відповідності до частини 1 Статті 16, на підставі загальної маси наявних видів рослинних жирів.
Вислів "повністю гідрогенизований" або "частково гідрогенизований", в залежності від того, що має місце, повинен супроводжувати позначення гідрогенизованого жиру.

РОЗДІЛ Б. ПОЗНАЧЕННЯ ДЕЯКИХ ІНГРЕДІЄНТІВ ЗА НАЗВОЮ КАТЕГОРІЇ

Інгредієнти, які належать до однієї з перелічених нижче категорій продуктів харчування, та які є компонентами іншого харчового продукту, можуть, з урахуванням положень Статті 19, позначатися назвою такої категорії, а не власною назвою.

Визначення категорії харчового продукту

Опис

1. Рафінована олія тваринного походження

"Олія", разом із будь-яким прикметником "тваринний", або позначенням конкретного тваринного походження.
Вислів "повністю гідрогенизована" або "частково гідрогенизована", в залежності від того, що має місце, супроводжувати позначення гідрогенизованої олії.

2. Рафіновані жири тваринного походження

"Жир", разом із будь-яким прикметником "тваринний" або позначенням конкретного тваринного походження.
Вислів "повністю гідрогенизований" або "частково гідрогенизований", в залежності від того, як це використовується, повинен супроводжувати позначення гідрогенизованого жиру.

3. Суміш різних видів борошна, яку зробили двох або декількох видів злакових культур

"Борошно", за яким вказують перелік злакових культур, з яких таке борошно виготовили, у порядку зменшення їхньої ваги.

4. Крохмаль, та крохмаль який був модифікований фізичним способом або за допомогою ферментів

"Крохмаль"

5. Усі види риби, де риба є інгредієнтом іншого харчового продукту, та за умови, що назва та представлення такого харчового продукту не вказує на конкретні види риби

"Риба"

6. Усі типи сиру, де сир або суміш сирів є інгредієнтом іншого харчового продукту, та за умови, що назва та представлення такого харчового продукту не вказує на конкретний тип сиру

"Сир"

7. Усі спеції, що за своєю вагою не перевищують 2 % харчового продукту

"Спеція(ї)" або "суміш спецій"

8. Усі пряні трави або частини ароматичних трав, що за своєю вагою не перевищують 2 % харчового продукту

"Пряна трава (трави)" або "суміш пряних трав"

9. Усі типи гуми гумової сировини, що використовуються у виробництві гумової основи для жувальної гумки

"Гумова основа"

10. Усі типи випеченої крихти із зернових продуктів

"Крихта" або "сухарі" в залежності від того, використовується що має місце

11. Усі типи сахарози

"Цукор"

12. Безводна декстроза або очищена глюкоза

"Декстроза"

13. Глюкозний сироп та безводний глюкозний сироп

"Глюкозний сироп"

14. Усі типи молочних білків (казеїни, казеїнати та білки молочної сироватки) та їхні суміші

"Молочні білки"

15. Пресоване, чавлене або рафіноване кокосове масло

"Кокосове масло"

16. Усі типи вина

"Вино"

Скелетні м'язи, у тому числі діафрагма та жувальні м'язи (крім серця, язика, м'язів голови (крім жувальних м'язів), м'язів зап'ястка, передпліччя та хвоста) тварин видів "ссавці" та "птиця", що вважаються придатними для споживання людиною, разом із тканиною, що природно входить чи прилягає до них, де загальний вміст жиру та сполучної тканини не перевищує значень, наведених нижче у таблиці, і якщо вони є інгредієнтом іншого харчового продукту, крім інгредієнтів харчового продукту, що підпадають під визначення "м'ясо, отримане шляхом механічного обвалювання"

"… м'ясо" та назва(и) видів тварин, з яких воно походить

Види

Вміст жирів

Співвідношення колаген / м'ясні білки(1)

 

- Ссавці (крім кроликів та свиноподібних тварин) та суміші видів із перевагою ссавців

25 %

25 %

 

- Свиноподібні,

30 %

25 %

 

- Птиця та кролики

15 %

10 %

 

Співвідношення колаген / м'ясні білки виражається як відсоток колагену у м'ясних білках. Вміст колагену визначається як вміст гідроксипролину, помножений на 8.

 

18. Усі типи продуктів, що підпадають під визначення "м'ясо механічного обвалювання"

"м'ясо механічного обвалювання" та назва(и) видів тварин, з яких воно походить

РОЗДІЛ В. ПОЗНАЧЕННЯ ДЕЯКИХ ІНГРЕДІЄНТІВ ЗА НАЗВОЮ ЇХ КАТЕГОРІЇ, ЗА ЯКОЮ ВКАЗАНІ ЇХНЯ НАЗВА АБО ІНДЕКС E, ЩО ВИЗНАЧЕНИЙ В ЄС

З урахуванням положень статті 18, харчові добавки та харчові ферменти, крім тих, що вказані у пункті б) частини 1 статті 17, та належать до однієї з категорій, перелічених в цьому розділі, позначаються назвою такої категорії, за яким вказані їхня конкретна назва або якщо така вимога встановлена цим Законом, індекс E, що визначений ЄС. Якщо інгредієнт належить до більше ніж однієї категорії, у випадку харчового продукту, про який йде мова, позначають категорію, яка відповідає головній функції.

Кислота

Піноутворювач

Регулятор кислотності

Желюючий агент

Антиспікаючий агент

Глазуруючий агент

Піногасник

Зволожувач

Антиоксидант

Модифікований крохмаль(2)

Наповнювач

Консервант

Барвник

Пропелент

Емульгатор

Розрихлювач або розпушувач

Емульгуючі солі(1)

Закріплювач

Ущільнюючий агент

Стабілізатор

Підсилювач смаку

Підсолоджувач

Агент для обробки борошна

Загущувач

____________
(1) Тільки для плавлених сирів та продуктів на основі плавлених сирів.

(2) Не потрібно наводити позначення конкретної назви або індекса E, що визначений в ЄС.

ЧАСТИНА Г. ПОЗНАЧЕННЯ АРОМАТИЗАТОРІВ У ПЕРЕЛІКУ ІНГРЕДІЄНТІВ

1. Назви хінін та/або кофеїн, що використовуються в якості ароматизатору у виробництві або підготовці харчового продукту, необхідно вказати у переліку інгредієнтів за найменуванням відразу після терміну "ароматизатор(и)".

2. Термін "натуральний" використовується для опису ароматизаторів у відповідності до наступного:

2.1. Ароматизатори в переліку інгредієнтів харчового продукту з урахуванням вимог частини 2 цього додатка повинні позначатися:

словом "ароматизатор(и)" або спеціальною назвою чи описанням ароматизатора;

словами "коптильний(і) ароматизатор(и)" або словами "коптильний(і) ароматизатор(и), виділений(і) з Е (назва харчового(их) продукту(ів) або категорії харчового продукту, або джерела, з яких виділений цей ароматизатор)" для коптильних ароматизаторів.

2.2. Слово "натуральний" у позначенні ароматизатора в переліку інгредієнтів харчового продукту використовується з урахуванням таких вимог:

слово "натуральний" може використовуватися для опису лише тих ароматизаторів, ароматичний компонент яких містять виключно ароматичні препарати та/або натуральні ароматичні речовини;

слова "натуральна(і) ароматична(і) речовина(и)" можуть використовуватися лише для тих ароматизаторів, ароматичний компонент яких містять виключно натуральну(і) ароматичну(і) речовину(и);

слово "натуральний" може використовуватися разом із вказівкою на харчовий продукт, категорію харчових продуктів або рослинне чи тваринне джерело, з яких виділено ароматизатор, тільки тоді, коли його ароматичний компонент був виділений винятково або як мінімум на 95 % (по масі) із вказаного вихідного матеріалу. У цьому разі ароматизатор позначається словами "натуральний ароматизатор Е (назва харчового(их) продукту(ів), категорії харчового продукту або джерела, з яких виділений цей ароматизатор)";

слова "натуральний ароматизатор Е (назва харчового(их) продукту(ів), категорії харчового продукту або джерела, з яких виділений цей ароматизатор) разом з іншими натуральними ароматизаторами" можуть використовуватися тільки тоді, коли його ароматичний компонент був частково виділений із вказаного вихідного матеріалу, аромат якого може бути легко розпізнаним;

слова "натуральний ароматизатор" можуть використовуватися без указування харчового(их) продукту(ів), категорії продукту або джерела, з яких виділений цей ароматизатор, лише тоді, коли його ароматичний компонент був виділений з декількох вихідних матеріалів, зазначення яких не вказуватиме на їх аромат або

смак.".

ЧАСТИНА Д. ПОЗНАЧЕННЯ СКЛАДЕНИХ ІНГРЕДІЄНТІВ

1. Складений інгредієнт може бути включений до переліку інгредієнтів, під своєю власною назвою, якщо така назва визначена нормативно-правовим актом, або якщо це є загальною звичкою, із позначенням своєї загальної ваги, відразу за яким вказується перелік його інгредієнтів.

2. Без шкоди для дії положень статті 18, перелік інгредієнтів для складеного інгредієнту не є обов'язковим:

а) якщо склад складного інгредієнта визначений у чинних положеннях нормативно-правових актів, та якщо складений інгредієнт становить менше ніж 2 % готової продукції; проте, це положення не застосовується до харчових добавок на підставі вимог пунктів а) - г) статті 18;

б) для складних інгредієнтів, що складаються з суміші спецій та/або ароматичних трав, та що становлять менше ніж 2 % готової продукції, за винятком харчових добавок на підставі вимог пунктів а) - г) статті 17;

або

в) якщо складний інгредієнт є харчовим продуктом, для якого положеннями нормативно-правових актів не вимагається зазначення переліку інгредієнтів.

 

КІЛЬКІСНЕ ПОЗНАЧЕННЯ ІНГРЕДІЄНТІВ

1. Кількісне позначення не є необхідним:

а) для інгредієнта або категорії інгредієнтів:

б) якщо положеннями українського законодавства визнана кількість інгредієнта або категорії інгредієнтів без його позначення на маркуванні;

або

в) у випадках, вказаних у частинах 4 та 5 Розділу А Додатка VII.

2. Пункти а) та б) частини 1 Статті 19 не застосовуються у випадку:

а) будь-якого інгредієнта або категорії інгредієнтів, які застосовуються з позначенням "із підсолоджувачем(ами)" або "із цукром та підсолоджувачем(ами)", якщо таке позначення супроводжує найменування харчового продукту згідно з Додатком III; або

б) будь-якого доданого вітаміну та мінералу, якщо до такої речовини застосовується заява про поживну цінність.

3. Кількість інгредієнту або категорії інгредієнтів повинно бути:

а) виражене як відсоток, що відповідає кількості інгредієнту або інгредієнтів під час їхнього використання; та

б) вказана або у найменуванні харчового продукту або відразу поруч з найменуванням, або у переліку інгредієнтів поруч з відповідним з інгредієнтом або категорією інгредієнтів.

4. В якості виключення з положень частини 3 цього Додатка:

а) якщо харчові продукти втратили вологу внаслідок термічної обробки або іншої обробки, кількість виражається як відсоток, який відповідає кількості використаного інгредієнта(ів), пов'язаного із готовою продукцією, якщо кількість або сумарна кількість всіх інгредієнтів, позначених на маркуванні, не перевищує 100 %, або у випадку якщо перевищує кількість необхідно позначити на підставі ваги інгредієнта(ів), що використовуються для того щоби підготувати 100 грамів готової продукції;

б) кількість летючих інгредієнтів необхідно позначити на підставі їхньої пропорційної ваги у готовій продукції;

в) кількість інгредієнтів, що використовуються у концентрованій або дегідратованій формі, які були відтворені під час виробництва, можуть позначатися на підставі їхньої пропорційної ваги, як це вказано до їхньої концентрації або зневоднення;

г) у випадку концентрованих або дегідратованих харчових продуктів, що призначаються для відтворення шляхом додавання води, кількість інгредієнтів може позначатися на підставі їхньої пропорційної ваги у відтвореному продукті.

 

ЗАЯВА ПРО МАСУ НЕТТО

1. Заява про масу нетто не є обов'язковою для таких харчових продуктів:

(а) які можуть втрачати свою вагу або об'єм, та які продаються поштучно або на вагу у присутності покупця;

(б) нетто-кількість яких є менше, ніж 5 г або 5 мл; проте, це положення не застосовується до спецій та ароматичних трав; або

(в) зазвичай продаються поштучно, за умови, що кількість одиниць є чітко видимою та її можна легко підрахувати, або якщо це неможливо, то визначити із позначення на маркуванні.

2. Якщо позначення деяких видів кількості (як, наприклад, номінальна кількість, мінімальна кількість або середня кількість) вимагається положеннями нормативно-правових актів, таку кількість необхідно розглядати як нетто-кількість для цілей цього Закону.

3. Якщо упакована одиниця складається з двох або більше окремих упакованих одиниць, що містять однакову кількість одного продукту, нетто-кількість позначається як нетто-кількість, що вказана на кожному окремому упакуванні, помножену на кількість таких упакувань. Проте, таке позначення не є обов'язковим, якщо загальну кількість окремих упакованих одиниць можна легко підрахувати, та якщо, принаймні, одне позначення нетто-кількості, що вказана на окремому упакуванні, можна легко прочитати.

4. Якщо упакована одиниця складається з двох або більше окремих одиниць, які не вважаються одиницями для продажу, нетто-кількість вказується як нетто-кількість помножену на кількість окремих одиниць.

5. Якщо твердий харчовий продукт знаходиться у рідині, також необхідно вказати вагу самого харчового продукту без ваги рідини. Якщо харчовий продукт вкритий глазур"ю, заявлена чиста вага харчового продукту не повинна включати масу глазурі.

Для цілей цієї частини, термін "рідина" означає наступні продукти, які можуть знаходитися у сумішах, у замороженому/швидкозамороженому стані, за умови, що цей інгредієнт є доповненням до суттєвих елементів харчового продукту, і, таким чином, не є вирішальним фактором покупки для споживача: вода, водні розчини солі, розсоли, водні розчини харчових кислот, оцет, водні розчини цукрів, водні розчини інших солодких речовин фруктові та овочеві соки.

 

ДАТА МІНІМАЛЬНОГО СТРОКУ ПРИДАТНОСТІ, ДАТА "ВЖИТИ ДО" ТА ДАТА ЗАМОРОЖУВАННЯ

1. Дату мінімального строку придатності необхідно вказати наступним чином:

а) перед датою необхідно вказати слова:

- "Придатний до....", якщо дата включає позначення дня,

- "Придатний до кінця..."- в інших випадках,

б) слова, вказані у пункті а), повинні супроводжуватися наступною інформацією:

- або безпосередньо датою, або

- посиланням на місце, де на маркуванні вказана дата.

У разі потреби за цими подробицями надають описання умов зберігання, які повинні бути видимі, якщо продукт зберігається протягом конкретного періоду;

в) дата складається з дня, місяця та, можливо, року, у цьому порядку. Проте, для харчових продуктів, що:

- не можна зберігати більше ніж 3 місяці, позначення дня та місяця є достатнім,

- можна зберігати більше ніж 3 місяці, але не більше ніж 18 місяців, позначення місяця та року є достатнім,

- можна зберігати більше ніж 18 місяців, позначення року є достатнім.

г) якщо іншими нормативно-правовими актами не встановлені вимоги до інших типів позначення мінімального строку придатності, цей строк не потрібно вказувати для таких харчових продуктів:

- свіжі фруктів та овочі, включаючи картоплю, що не була очищена, нарізана або подрібнена; це виключення не застосовується до пророщеного зерна та подібних продуктів, як, наприклад, пророщеного насіння з родини бобових овочів,

- вина, лікери, ігристі вина, ароматизовані вина та подібні продукти, що були отримані з фруктів, окрім винограду, та напої, що були отримані з винограду або виноградного сусла за кодом 2206 00 Державного класифікатора продукції та послуг під кодом, що відповідають класифікатору ЄС NACE.

- напої, що містять 10 % або більше спирту за об'ємом,

- хлібобулочні або кондитерські вироби, які виходячи з природи їхнього вмісту, зазвичай споживають протягом 24 годин після їх виробництва,

- оцет,

- харчова сіль,

- твердий цукор,

- кондитерські вироби, що фактично складаються тільки з цукру з додаванням ароматизатору(ів) та/або барвника(ів),

- жувальна гумка та подібні жувальні продукти.

2. Дату "вжити до" необхідно вказати наступним чином:

а) перед нею необхідно навести слова "вжити до...";

б) слова, вказані в пункті а) цієї частини, повинні супроводжуватися наступною інформацією:

- або безпосередньо датою, або

- посиланням на місце, де на маркуванні вказана дата,

За цими подробицями зазначаються умови зберігання;

в) дата складається з дня, місяця та, можливо, року, у цьому порядку,

г) дата "вжити до" позначається на кожній окремій упакованій порції.

3. Дату заморожування або дату першого заморожування, як це вказано у частині 6 Додатка III, необхідно вказати наступним чином:

а) перед нею необхідно навести слова "Заморожений...";

б) слова, вказані у пункті (а), повинні супроводжуватися наступною інформацією:

- безпосередньо датою, або

- посиланням на місце, де на маркуванні вказана дата.

в) дата складається з дня, місяця та року, у цьому порядку.

 

ТИПИ М'ЯСА, ДЛЯ ЯКИХ ПОЗНАЧЕННЯ КРАЇНИ ПОХОДЖЕННЯ АБО МІСЦЯ ПОХОДЖЕННЯ Є ОБОВ'ЯЗКОВИМ

Коди Державного класифікатора продукції та послуг під кодом, що відповідають класифікатору ЄС NACE

Опис харчового продукту

0203

М'ясо свинини, свіже, охолоджене або заморожене

0204

М'ясо баранини або козлятини, свіже, охолоджене або заморожене

0207

М'ясо свійської птиці під заголовком 0105, свіже, охолоджене або заморожене

 

ВМІСТ СПИРТУ

Фактична міцність спирту за об'ємом у напоях, що містять більше ніж 1,2 % спирту за об'ємом, позначається цифрою, що має не більше ніж одну позицію цифру після коми. За ним вказують символ " % vol.", а перед ним може бути вказане слово "алкоголь" або абревіатура "алк".

Міцність спирту визначають при 20° C.

Позитивні та негативні допустимі відхилення для позначення міцності спирту за об'ємом, виражені в абсолютних величинах, необхідно позначати таким чином, як вказано у таблиці цього Додатка.

Таблиця. Позитивні та негативні допустимі відхилення для позначення міцності спирту за об'ємом в напоях

Опис напою

Позитивне або негативне відхилення

1. Пиво, міцність спирту в якому не перевищує 5,5 % vol.; напої за кодом 2206 00 CN, отримані з винограду

0,5 % vol.

2. Пиво, міцність спирту в якому перевищує 5,5 % vol.; шипучі напої за кодом 2206 00 CN, отримані з винограду, сидр, грушеві сидри, фруктові та подібні вина, отримані з інших фруктів, крім винограду, незалежно від того, чи є вони шипучими або напів-шипучими; медовухи

1 % vol.

3. Напої, що містять мацеровані фрукти або частини рослин

1,5 % vol.

4. Будь-які інші напої, що містять більше ніж 1,2 % спирту за об'ємом

0,3 % vol.

 

ПОКАЗНИКИ РЕФЕРЕНСНОГО СПОЖИВАННЯ

РОЗДІЛ А. - ЩОДЕННЕ РЕФЕРЕНСНЕ СПОЖИВАННЯ ВІТАМІНІВ ТА МІНЕРАЛІВ (ДЛЯ ДОРОСЛИХ)

1. Вітаміни та мінерали, які можуть бути заявлені, та їхні референсні значення поживної речовини Вітамін A (мкг)

800

Хлорид (мг)

800

Вітамін D (мкг)

5

Кальцій (мг)

800

Вітамін E (мг)

12

Фосфор (мг)

700

Вітамін K (мкг)

75

Магній (мг)

375

Вітамін C (мг)

80

Залізо (мг)

14

Тіамін (мг)

1,1

Цинк (мг)

10

Рибофлавін (мг)

1,4

Мідь (мг)

1

Нікотинова кислота (мг)

16

Марганець (мг)

2

Вітамін B6 (мг)

1,4

Фторид (мг)

3,5

Фолієва кислота (мкг)

200

Селен (мкг)

55

Вітамін B12 (мкг)

2,5

Хром (мкг)

40

Біотин (мкг)

50

Молібден (мкг)

50

Пантотенова кислота (мг)

6

Йод (мкг)

150

Калій (мг)

2000

 

 

2. Істотна кількість вітамінів та мінералів

Як правило, необхідно брати до уваги наступні величини при розгляді істотної кількості:

- 15 % від референсних значень поживних речовин, вказаних у частині 1 цього розділу, представлених на 100 г або 100 мл для харчових продуктів, крім напоїв,

- 7,5 % від референсних значень поживних речовин, вказаних у частині 1 цього розділу, представлених на 100 мл, для напоїв,

або

- 15 % від референсних значень поживних речовин, вказаних у частині 1 цього розділу, представлених на порцію, якщо в упакуванні міститься тільки одна порція.

РОЗДІЛ Б. - РЕФЕРЕНСНІ ЗНАЧЕННЯ ДЛЯ ЕНЕРГЕТИЧНОЇ ЦІННОСТІ ТА ДЕЯКИХ ПОЖИВНИХ РЕЧОВИН КРІМ ВІТАМІНІВ ТА МІНЕРАЛІВ (ДЛЯ ДОРОСЛИХ)

Енергетична цінність або поживна речовина

Референсне споживання

Енергетична цінність

8400 кДж/2000 ккал

Загальні жири

70 г

Насичені кислоти

20 г

Вуглеводи

260 г

Сахароза

90 г

Білки

50 г

Сіль

6 г

 

КОЕФІЦІЄНТИ ПЕРЕРАХУВАННЯ ДЛЯ РОЗРАХУНКУ ЕНЕРГЕТИЧНОЇ ЦІННОСТІ

Енергетична цінність розраховується за допомогою використання наступних коефіцієнтів перерахунку:

вуглеводи (за винятком поліолів)

17 кДж/г - 4 ккал/г

поліоли

10 кДж/г - 2,4 ккал/г

білки

17 кДж/г - 4 ккал/г

жири

37 кДж/г - 9 ккал/г

салатрими

25 кДж/г - 6 ккал/г

спирт (етанол)

29 кДж/г - 7 ккал/г

органічна кислота

13 кДж/г - 3 ккал/г

волокна

8 кДж/г - 2 ккал/г

еритрітол

0 кДж/г - 0 ккал/г

 

ТЕКСТ ТА ПРЕДСТАВЛЕННЯ ЗАЯВИ ПРО ПОЖИВНУ ЦІННІСТЬ

Одиниці вимірювання, що використовуються у заяві про поживну цінність для енергетичної цінності (кілоджоуль (кДж) та кілокалорії (ккал)) та маси (грами (г), міліграми (мг) або мікрограми (мкг)) та порядок представлення інформації, якщо таке представлення має місце, є такими:

Енергетична цінність

кДж/ккал

Жири,

г

з яких

- насичені кислоти,

г

- моно-ненасичені кислоти,

г

- поліненасичені кислоти,

г

Вуглеводи,

г

з яких

- сахароза,

г

- поліоли,

г

- крохмаль,

г

- волокна

г

- білки

г

- сіль

г

вітаміни та мінерали

одиниці, вказані у частині 1 Розділу А Додатка XIII

 

* * *

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до проекту Закону України "Про інформацію для споживачів стосовно харчових продуктів"

1. Обґрунтування необхідності прийняття акта

Проект Закону України "Про інформацію для споживачів стосовно харчових продуктів" розроблено Міністерством охорони здоров'я України на виконання пункту N 103.1.1. Національного плану дій на 2012 рік щодо впровадження Програми економічних реформ на 2010 - 2014 роки "Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава", затвердженого Указом Президента України від 12 березня 2012 року N 187/2012.

2. Мета і шляхи її досягнення

Метою проекту акта є встановлення загальних принципів, вимог та відповідальності, що регулюють питання надання інформації для споживачів про харчові продукти, їх маркування та гармонізація законодавства України з законодавством Європейського Союзу для забезпечення гарантування права споживачів на інформацію, а також на процедури надання інформації про харчові продукти.

Законопроект регулює відносини між органами виконавчої влади, виробниками, продавцями (постачальниками) та споживачами харчових продуктів і визначає правовий порядок надання споживачам інформації про харчові продукти, призначені для постачання кінцевому споживачеві або масовим постачальникам громадського харчування.

3. Правові аспекти

У даній сфері правового регулювання діють Конституція України, закони України "Про безпечність та якість харчових продуктів", "Про захист прав споживачів", технічний регламент "Щодо правил маркування харчових продуктів" та інші нормативно-правові акти.

4. Фінансово-економічне обґрунтування

Реалізація положень проекту акта не потребує додаткових матеріальних та інших витрат.

5. Позиція зацікавлених органів

Проект Закону України потребує погодження з Мінекономрозвитку, Мінфіном, Мінагрополітики, Держпідприємництвом та з Мін'юстом.

6. Регіональний аспект

Проект акта не стосується питання розвитку адміністративно-територіальних одиниць.

7. Запобігання корупції

У проекті акта відсутні правила і процедури, які можуть містити ризики вчинення корупційних правопорушень, у зв'язку з чим громадська антикорупційна експертиза не проводилась.

8. Громадське обговорення

Проект акта розміщено на офіційному веб-сайті МОЗ України в мережі Інтернет для громадського обговорення.

9. Позиція соціальних партнерів

Проект акта не стосується соціально-трудової сфери, а тому не потребує погодження уповноважених представників від всеукраїнських профспілок, їх об'єднань та всеукраїнських об'єднань організацій роботодавців.

10. Оцінка регуляторного впливу

Проект Закону України є регуляторним актом, який матиме позитивний вплив на ринкове середовище, забезпечення прав та інтересів суб'єктів господарювання, громадян та держави, а також відповідає принципам державної регуляторної політики.

Сфера впливу

Вигоди

Витрати

Інтереси держави

Гармонізація законодавства України з законодавством Європейського Союзу. Реалізація державної політики у сфері забезпечення безпечності харчових продуктів.

Відсутні

Інтереси суб'єктів господарювання

Створення правових та організаційних засад надання інформації щодо продуктів харчування, встановлення обсягів обов'язкової та деяких вимог до добровільної інформації про харчові продукти відповідно до європейських вимог.

Відсутні

Інтереси громадян

Забезпечення підвищення рівня захисту здоров'я та інтересів споживачів шляхом належного рівня поінформованості громадян стосовно характеристик харчових продуктів.

Відсутні

11. Прогноз результатів

Реалізація положень законопроекту дозволить:

створити результативний механізм інформування споживачів стосовно харчових продуктів або інгредієнтів, їх складу, поживної цінності, способу споживання тощо;

зменшити навантаження на операторів ринку шляхом систематизації положень законодавства щодо вимог до інформації про харчові продукти в одному Законі України, гармонізованому з законодавством Європейського Союзу.

Прийняття законопроекту є частиною процесу адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу у сфері безпечності харчових продуктів, що дасть змогу забезпечити високий рівень захисту здоров'я та інтересів споживачів, а також прозорі умови ведення господарської діяльності у сфері виробництва, постачання, обігу та реалізації новітніх харчових продуктів та інгредієнтів.

 

Віце-прем'єр-міністр України -
Міністр охорони здоров'я України

Р. В. Богатирьова

"___" ____________ 2012 року

 

 

* * *

АНАЛІЗ РЕГУЛЯТОРНОГО ВПЛИВУ
до проекту Закону України "Про інформацію для споживачів стосовно харчових продуктів"

1. Аналіз проблеми, яку пропонується розв'язати шляхом державного регулювання

Проект Закону України "Про інформацію для споживачів стосовно харчових продуктів" розроблено Міністерством охорони здоров'я України на виконання пункту 103.1.1. Національного плану дій на 2012 рік щодо впровадження Програми економічних реформ на 2010 - 2014 роки "Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава", затвердженого Указом Президента України від 12.03.2012 N 187/2012.

Метою розробки цього проекту Закону України є забезпечення належного рівня захисту здоров'я та інтересів споживачів, їх поінформованості, встановлення засобів гарантування права споживачів на інформацію та процедури надання інформації про харчові продукти.

Виготовлення, збут та споживання безпечних і повноцінних харчових продуктів є суттєвим аспектом українського ринку харчових продуктів та суттєво допомагає підтримувати здоров'я та добробут громадян, а також втілити їхні соціальні та економічні інтереси.

Для досягнення найвищого рівня захисту здоров'я споживачів та гарантування їх прав на інформацію, необхідно забезпечити, щоб споживачі отримували відповідну інформацію щодо харчових продуктів, які вони споживають.

Таким чином, для регулювання відносин між органами виконавчої влади, виробниками, продавцями (постачальниками) та споживачами харчових продуктів і визначення правового поряду надання споживачам інформації про харчові продукти необхідне прийняття на основі Регламенту (ЄС) N 1169/2011 від 25 жовтня 2011 року Європейського Парламенту та Ради про надання споживачам інформації про харчові продукти.

2. Визначення цілей державного регулювання

Метою проекту акта є встановлення загальних принципів, вимог та відповідальності, що регулюють інформацію про харчові продукти, та особливо маркування харчових продуктів на території України, а також гармонізація законодавства України з законодавством Європейського Союзу для забезпечення гарантування права споживачів на інформацію.

Реалізувати зазначену мету пропонується шляхом прийняття цього проекту Закону.

3. Визначення та оцінка усіх прийнятих альтернативних способів досягнення цілей з аргументацією переваг обраного способу

Варіант N 1. Не приймати ніяких законодавчих ініціатив.

Така ситуація неприйнятна з огляду на необхідність встановлення правових положень, що законодавчо закріплюють обсяг обов'язкової інформації про харчові продукти. У такий спосіб можна сприяти досягненню балансу інтересів суспільства, з точки зору захисту здоров'я споживачів та підвищення рівня їх поінформованості, з одного боку, та інтересів операторів ринку, з іншого боку.

Варіант N 2. Внести зміни до деяких законів України

Внесення змін до деяких законів України не зможе повною мірою відобразити європейські принципи надання повної та необхідної інформації споживачам.

Варіант N 3. Прийняти Закон України "Про надання споживачам інформації про харчові продукти", який буде:

- регулювати відносини між органами виконавчої влади, виробниками, продавцями (постачальниками) та споживачами харчових продуктів;

- визначати правовий порядок надання споживачам інформації про харчові продукти, призначені для постачання кінцевому споживачеві або масовим постачальникам громадського харчування;

- гармонізовувати Українське законодавство з Європейським у відповідній сфері.

4. Опис механізму і заходів, які забезпечують розв'язання визначеної проблеми шляхом прийняття регуляторного акта

Реалізувати поставлену мету пропонується шляхом:

встановлення принципів, що регулюють подання інформації про харчові продукти;

встановлення обсягів обов'язкової інформації та окремих вимог до добровільної інформації про харчові продукти.

5. Обґрунтування можливості досягнення встановлених цілей у разі прийняття запропонованого регуляторного акта та оцінки можливості впровадження та виконання вимог регуляторного акта

5.1. Оцінка впливу зовнішніх факторів на дію акта з визначенням та порівнянням позитивних і негативних обставин, які можуть впливати на виконання вимог акта.

Зовнішні фактори, які можуть впливати на виконання вимог акта відсутні, оскільки відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Прийняття акта забезпечить виконання вимог пункту 103.1.1. Національного плану дій на 2012 рік щодо впровадження Програми економічних реформ на 2010 - 2014 роки "Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава", затвердженого Указом Президента України від 12.03.2012 N 187/2012.

5.2. Оцінка можливості впровадження та виконання вимог акта органами державної влади і органами місцевого самоврядування.

Після прийняття зазначеного проекту Закону України немає необхідності вносити зміни до нормативно-правових актів.

5.3. Характеристика механізму повної або часткової компенсації можливої шкоди у разі настання очікування наслідків дії акта.

Внаслідок прийняття проекту Закону не передбачається заподіяння шкоди.

Запровадження законопроекту забезпечить прийнятну вірогідність досягнення поставлених цілей.

6. Визначення очікуваних результатів прийняття запропонованого регуляторного акта, зокрема розрахунок очікуваних витрат та вигод суб'єктів господарювання, громадян та держави внаслідок дії регуляторного акта

Прийняття законопроекту забезпечить виконання пункту 103.1.1. Національного плану дій на 2012 рік щодо впровадження Програми економічних реформ на 2010 - 2014 роки "Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава", затвердженого Указом Президента України від 12.03.2012 N 187/2012.

Опис прогнозованих вигод та витрат у разі прийняття регуляторного акта:

Сфера впливу

Вигоди

Витрати

Інтереси держави

Виконання вимог чинного законодавства. Гармонізація законодавства України з законодавством Європейського Союзу. Реалізація державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Відсутні

Інтереси суб'єктів господарювання

Створення правових та організаційних засад надання інформації щодо продуктів харчування, встановлення обсягів обов'язкової та деяких вимог до добровільної інформації про харчові продукти відповідно до європейських вимог.

Внаслідок запровадження достатнього перехідного періоду, який дозволить поступово змінити маркування витрати суб'єктів господарювання будуть мінімізовані.

Інтереси громадян

Забезпечення підвищення рівня захисту здоров'я і інтересів споживачів шляхом належного рівня поінформованості громадян стосовно характеристик харчових продуктів.

Відсутні

7. Обґрунтування запропонованого строку чинності регуляторного акта

Строк дії акта не обмежено.

8. Визначення показників результативності регуляторного акта

Показниками результативності прийняття проекту акта є дані про:

- рівень поінформованості операторів ринку харчових продуктів, споживачів та інших зацікавлених сторін щодо положень акта.

9. Визначення заходів, за допомогою яких буде здійснюватись відстеження результативності регуляторного акта в разі його прийняття

Заходи щодо відстеження результативності акта базуються на методиці, що затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2004 N 308 "Про затвердження методик проведення аналізу впливу та відстеження результативності регуляторного акта" та здійснюватимуться шляхом аналізу статистичних даних.

Спеціальне залучення наукових установ не передбачається.

Базове відстеження після набрання чинності акта шляхом аналізу статистичних даних.

Повторне відстеження - через рік після набрання чинності акта шляхом аналізу даних, визначених в пунктах 8 цього документа.

 

Віце-прем'єр-міністр України -
Міністр охорони здоров'я України

Р. Богатирьова

Опрос