Идет загрузка документа (61 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

О принципах территориального устройства Украины (неофициальный текст)

Субъект законодательной инициативы
Проект, Неофициальный текст от 05.06.2012

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про засади територіального устрою України

Цим Законом визначаються засади територіального устрою України, порядок утворення та ліквідації, встановлення та зміни меж, назв адміністративно-територіальних одиниць, населених пунктів та віднесення населених пунктів до певних категорій.

РОЗДІЛ I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Поняття територіального устрою України

1. Територіальний устрій України - це внутрішня територіальна організація держави з розподілом її території на складові частини - адміністративно-територіальні одиниці, а також інші спеціальні територіальні утворення, з метою ефективного забезпечення населення необхідним рівнем адміністративних послуг, організації раціональної системи децентралізованого управління соціально-економічними процесами, збалансованого розвитку усієї території держави.

Стаття 2. Основні засади територіального устрою України

1. Територіальний устрій будується на таких засадах:

єдності та цілісності території держави;

забезпечення неухильного додержання прав і свобод людини і громадянина;

створення умов для сталого соціально-економічного розвитку України та її адміністративно-територіальних одиниць;

забезпечення керованості соціально-економічним розвитком відповідних територій;

збереження історичних, економічних, екологічних, географічних, демографічних особливостей, етнічних і культурних традицій та самобутності адміністративно-територіальних одиниць;

забезпечення додержання гарантованих державою соціальних стандартів для кожного громадянина незалежно від місця його проживання;

забезпечення здатності системи адміністративно-територіального устрою до ефективного функціонування в умовах можливих змін в економічній, соціальній, екологічній та інших сферах розвитку суспільства, держави та її адміністративно-територіальних одиниць;

відкритості, прозорості під час вирішення органами державної влади та органами місцевого самоврядування питань у сфері адміністративно-територіального устрою;

створення належних умов для поєднання централізації і децентралізації у здійсненні державної влади та розвитку місцевого самоврядування, за яких вирішення відповідних питань відбувається на максимально низькому рівні, на якому це може здійснюватись найбільш ефективно;

доступності до участі у вирішенні питань адміністративно-територіального устрою різних соціальних груп населення, інститутів громадянського суспільства, інших заінтересованих сторін;

створення умов для формування фінансово-економічної бази, достатньої для реалізації органами державної влади та органами місцевого самоврядування покладених на них повноважень у межах відповідних адміністративно-територіальних одиниць.

Стаття 3. Система та рівні адміністративно-територіального устрою

1. Систему адміністративно-територіального устрою складають адміністративно-територіальні одиниці: Автономна Республіка Крим, області, райони, міста, райони в містах (у разі утворення районних у місті рад), селища і села.

2. Села, селища, міста районного значення, райони у містах (у разі утворення районних у місті рад) є адміністративно-територіальними одиницями муніципального рівня.

Адміністративно-територіальні одиниці муніципального рівня можуть складатися з одного або декількох населених пунктів, мають визначені в установленому законом порядку межі, що співпадають з межами суміжних адміністративно-територіальних одиниць такого ж рівня, своє найменування та є територіальною основою для діяльності органів місцевого самоврядування.

У межах адміністративно-територіальних одиниць муніципального рівня не можуть функціонувати адміністративно-територіальні одиниці такого ж рівня (крім району у місті).

3. Райони, міста обласного та республіканського (Автономної Республіки Крим) значення є адміністративно-територіальними одиницями районного рівня.

Адміністративно-територіальні одиниці районного рівня складаються з адміністративно-територіальних одиниць муніципального рівня, створені для забезпечення реалізації спільних інтересів жителів міста обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення, району та є територіальною основою для організації та діяльності відповідних органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

4. Автономна Республіка Крим, області, міста Київ та Севастополь є адміністративно-територіальними одиницями регіонального рівня.

Автономна Республіка Крим, області складаються з адміністративно-територіальних одиниць районного рівня, створені для забезпечення реалізації спільних інтересів жителів Автономної Республіки Крим, областей та є територіальною основою для організації та діяльності відповідних органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

Міста Київ та Севастополь є адміністративно-територіальними одиницями зі спеціальним статусом.

Стаття 4. Органи, до повноважень яких належить розгляд і вирішення питань адміністративно-територіального устрою

Органами, до повноважень яких належить розгляд і вирішення питань адміністративно-територіального устрою в Україні, є Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України, центральні органи виконавчої влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування.

Стаття 5. Законодавство, що регулює питання адміністративно-територіального устрою

Законодавство, що регулює питання адміністративно-територіального устрою складається з Конституції України, цього Закону та інших законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України та інших актів законодавства України.

РОЗДІЛ II
АДМІНІСТРАТИВНО-ТЕРИТОРІАЛЬНІ ОДИНИЦІ

Стаття 6. Адміністративно-територіальна одиниця

1. Адміністративно-територіальна одиниця - це цілісна частина території України, що є просторовою основою для організації і діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

2. Межею адміністративно-територіальної одиниці є умовно замкнена лінія на поверхні землі, яка відокремлює її територію від інших територій такого ж рівня, або частково збігається з лінією державного кордону України.

3. Адміністративним центром адміністративно-територіальної одиниці - є населений пункт, у якому розміщені органи державної влади та органи місцевого самоврядування.

Стаття 7. Населений пункт

1. Населений пункт - це заселена сталим населенням територія, яка характеризується просторовою обмеженістю і територіальною спільністю соціальних і матеріальних форм життєдіяльності (характер зайнятості населення, місця прикладання праці, соціальна та інженерно-транспортна інфраструктура).

2. Населені пункти поділяються на сільські та міські. До сільських населених пунктів належать села і селища. До міських населених пунктів належать міста.

3. Межею населеного пункту є умовна замкнена лінія на поверхні землі, яка встановлюється за проектами землеустрою, що розробляється відповідно до техніко-економічного обґрунтування розвитку населеного пункту та генерального плану населеного пункту.

Стаття 8. Село, селище

1. Село - населений пункт, населення якого зайнято переважно в сільському господарстві.

2. Селище - населений пункт, як правило з меншою ніж у містах площею території, чисельністю та щільністю населення, яке зайнято переважно у аграрно-промисловому комплексі.

Селище є населеним пунктом, що розташований при промисловому підприємстві, залізничному вузлі, гідротехнічній споруді, підприємстві по виробництву і переробці сільськогосподарської продукції та інший населений пункт, який має комунальну і соціальну інфраструктуру, населення якого переважно зайняте в промисловості чи соціально-культурній сферах.

Стаття 9. Місто

1. Місто - населений пункт, значний за площею території, чисельністю та щільністю населення, жителі якого зайнято переважно у не аграрних сферах діяльності.

2. За чисельністю населення та соціально-економічними характеристиками міста поділяються на такі категорії:

1) міста районного значення - міста, на території яких розміщені промислові підприємства, комунальне господарство, житловий фонд, мережа соціально-культурних закладів і підприємств, з кількістю населення понад 10 тисяч жителів;

2) міста обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення - міста, які є економічними і культурними центрами, мають розвинену промисловість, комунальне господарство, значний житловий фонд, з кількістю населення понад 50 тисяч жителів, а також інші міста;

3) міста, що мають спеціальний статус - міста Київ та Севастополь.

Стаття 10. Район

1. Район - це частина території Автономної Республіки Крим або області, яка має агропромисловий характер економіки, транспортну, інформаційну та іншу соціальну інфраструктуру, спрямовану на забезпечення зв'язків між сільськими та міськими населеними пунктами, які входять до його складу.

2. До складу району входять села, селища, міста районного значення.

Стаття 11. Область

1. Область - це частина території України, яка історично склалася і характеризується певним організаційним відособленням, цілісністю, економічною та соціальною самодостатністю, місцевими особливостями і традиціями.

2. До складу області входять райони та міста обласного значення.

3. Відповідно до Конституції до складу України входять: Вінницька, Волинська, Дніпропетровська, Донецька, Житомирська, Закарпатська, Запорізька, Івано-Франківська, Київська, Кіровоградська, Луганська, Львівська, Миколаївська, Одеська, Полтавська, Рівненська, Сумська, Тернопільська, Харківська, Херсонська, Хмельницька, Черкаська, Чернівецька, Чернігівська області.

Стаття 12. Автономна Республіка Крим

1. Автономна Республіка Крим є адміністративно-територіальною одиницею - невід'ємною складовою частиною України.

2. До складу Автономної Республіки Крим входять райони та міста республіканського значення.

Стаття 13. Спеціальні територіальні утворення

1. Для створення територіальної основи діяльності органів державної влади чи управління окремими територіями у межах території України законом можуть утворюватися спеціальні територіальні утворення.

РОЗДІЛ III
ПОРЯДОК ВИРІШЕННЯ ПИТАНЬ У СФЕРІ АДМІНІСТРАТИВНО-ТЕРИТОРІАЛЬНОГО УСТРОЮ

Стаття 14. Порядок утворення та ліквідації, найменування і перейменування адміністративно-територіальних одиниць регіонального рівня

1. Рішення про утворення чи ліквідацію, найменування і перейменування адміністративно-територіальних одиниць регіонального рівня приймаються Верховною Радою України шляхом внесення в установленому порядку змін до Конституції України.

Стаття 15. Порядок утворення і ліквідація районів

1. Утворення і ліквідація районів належить до повноважень Верховної Ради України.

2. Верховна Рада України з питань, зазначених у частині першій цієї статті, приймає закон.

3. Верховна Рада Автономної Республіки Крим, обласні ради, спільно відповідно з Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними державними адміністраціями можуть ініціювати перед суб'єктом законодавчої ініціативи питання утворення і ліквідації районів.

4. До подання щодо утворення чи ліквідації району додаються обґрунтування доцільності пропозиції, що вноситься, а також відомості про:

1) загальну кількість жителів та площу території району, що утворюється або ліквідовується;

2) карту району, що пропонується утворити чи ліквідувати, та суміжних адміністративно-територіальних одиниць та проект землеустрою;

3) наявність інфраструктури для задоволення потреб жителів, а також наявність населеного пункту, що історично склався як економічний, культурний чи релігійний центр для жителів навколишніх населених пунктів.

4) річний бюджет району, що утворюється;

5) наявні і передбачувані у зв'язку з пропозиціями, що вносяться, структуру і штати місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, а також про джерела покриття додаткових видатків на утримання цих органів;

6) наявність приміщень для органів державної влади та органів місцевого самоврядування;

7) пропозиції щодо найменування району.

5. При вирішенні питання утворення району визначаються межі та адміністративний центр відповідного району, а також змінюються межі суміжних адміністративно-територіальних одиниць районного рівня.

При вирішенні питання ліквідації району визначаються межі суміжних адміністративно-територіальних одиниць районного рівня.

6. У разі утворення району утворюються районна рада та районна державна адміністрація.

Одночасно з прийняттям рішення про утворення району Верховна Рада України приймає рішення про призначення перших виборів депутатів відповідної районної ради.

7. Державна реєстрація районної ради, районної державної адміністрації як юридичних осіб здійснюється у триденний строк з дня набрання чинності рішенням Верховної Ради України про утворення району.

Здійснення заходів щодо державної реєстрації районної ради, районної державної адміністрації як юридичних осіб покладається на Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідну обласну державну адміністрацію.

8. У разі ліквідації району ліквідовуються відповідні районна рада та районна державна адміністрація.

Здійснення заходів щодо державної реєстрації припинення районної ради, районної державної адміністрації як юридичних осіб покладається на Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідну обласну державну адміністрацію.

Стаття 16. Порядок встановлення і зміна меж районів

1. Встановлення і зміна меж районів належить до повноважень Верховної Ради України.

2. Верховна Рада України з питань, зазначених у частині першій цієї статті, приймає закон.

3. Верховна Рада Автономної Республіки Крим, обласні ради, спільно відповідно з Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними державними адміністраціями можуть ініціювати перед суб'єктом законодавчої ініціативи питання встановлення і зміни меж районів.

З відповідною пропозицією до Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласної ради звертаються районна рада за погодженням з відповідною районною державною адміністрацією, міська рада міст обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

4. До подання щодо встановлення і зміни меж районів додаються обґрунтування доцільності пропозиції, що вноситься, а також такі відомості:

1) рішення Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласної ради щодо зміни меж адміністративно-територіальних одиниць муніципального рівня;

2) кількість населення в існуючих і нових межах, площа земель, що передаються чи вилучаються, їх склад та призначення;

3) погодження з землекористувачами, землі яких передбачається передати до іншої адміністративно-територіальної одиниці;

4) карта району, межі якої пропонується змінити та межі суміжних адміністративно-територіальних одиниць та проект землеустрою.

5. При вирішенні питання встановлення та зміни меж району змінюються межі суміжних адміністративно-територіальних одиниць.

Стаття 17. Порядок віднесення населених пунктів до категорії міст, встановлення і зміна меж міст

1. Віднесення населених пунктів до категорії міст, встановлення і зміна меж міст належить до повноважень Верховної Ради України.

2. Верховна Рада України з питань, зазначених у частині першій цієї статті, приймає закон.

3. Верховна Рада Автономної Республіки Крим, обласні ради, спільно відповідно з Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними державними адміністраціями можуть ініціювати перед суб'єктом законодавчої ініціативи питання віднесення населених пунктів до категорії міст, встановлення і зміни меж міст.

З відповідною пропозицією до Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласної ради звертається відповідна сільська, селищна, міська рада за погодженням з відповідною районною державною адміністрацією (крім міст обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення).

4. До подання щодо віднесення населених пунктів до категорії міст додаються обґрунтування доцільності пропозиції, що вноситься, а також відомості про:

1) рішення відповідної територіальної громади;

2) загальну кількість населення та його соціальний стан;

3) перелік промислових підприємств, будівельних, транспортних та інших господарських організацій із зазначенням кількості працівників на кожному з них на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці;

4) наявність підприємств і організацій комунального господарства, соціально-культурних закладів, підприємств торгівлі і громадського харчування, побутового обслуговування населення та житловий фонд;

5) річний бюджет адміністративно-територіальної одиниці;

6) карту населеного пункту, який пропонується віднести до категорії міста, відповідної адміністративно-територіальної одиниці муніципального рівня та межі суміжних адміністративно-територіальних одиниць, та проект землеустрою;

7) у випадку внесення пропозицій щодо віднесення населеного пункту до категорії міста з статусом обласного чи республіканського (Автономної Республіки Крим) значення також додаються відомості про:

- наявні і передбачувані у зв'язку з пропозицією, що вноситься, структуру і штати органів місцевого самоврядування, а також про джерела покриття додаткових видатків на утримання цього органу;

- наявність приміщення для органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

5. До подання щодо встановлення і зміни меж міст додаються обґрунтування доцільності пропозиції, що вноситься, а також такі відомості:

1) рішення Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласної ради щодо зміни меж адміністративно-територіальних одиниць муніципального рівня;

2) кількість населення в існуючих і нових межах, площа земель, що передаються чи вилучаються, їх склад та призначення;

3) погодження з землекористувачами, землі яких передбачається вилучити або включити в межі міста;

4) карта міста, межі якого пропонується змінити та межі суміжних адміністративно-територіальних одиниць.

6. При вирішенні питання віднесення населених пунктів до категорії міста Верховна Рада України визначає статус міста (районного, обласного чи республіканського (Автономної Республіки Крим) значення).

7. При вирішенні питання встановлення та зміни меж міст змінюються межі суміжних адміністративно-територіальних одиниць.

Стаття 18. Порядок найменування і перейменування населених пунктів і районів

1. Найменування і перейменування населених пунктів і районів належить до повноважень Верховної Ради України.

2. Верховна Рада України з питань, зазначених у частині першій цієї статті, приймає закон.

3. Верховна Рада Автономної Республіки Крим, обласні ради, спільно відповідно з Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними державними адміністраціями можуть ініціювати перед суб'єктом законодавчої ініціативи питання найменування і перейменування населених пунктів і районів.

З відповідною пропозицією до Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласної ради звертається відповідна сільська, селищна, міська рада, районна рада за погодженням з відповідною районною державною адміністрацією.

4. Пропозиція щодо найменування і перейменування населених пунктів і районів має включати відповідне обґрунтування з урахуванням історичних факторів, етнічних та культурних традицій, думки рішення відповідної територіальної громади, консультативного опитування жителів відповідного району.

5. Найменування адміністративно-територіальних одиниць муніципального рівня є похідним від найменування населеного пункту, що є його адміністративним центром.

Стаття 19. Порядок утворення адміністративно-територіальних одиниць муніципального рівня (крім міст)

1. Рішення про утворення адміністративно-територіальних одиниць муніципального рівня (крім міст) приймається Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласною радою за погодженням відповідно з Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласною державною адміністрацією.

2. Утворення адміністративно-територіальних одиниць муніципального рівня (крім міст) може ініціювати сільська, селищна, міська рада або відповідна районна рада спільно з районною державною адміністрацією.

3. До подання щодо утворення адміністративно-територіальних одиниць муніципального рівня (крім міст) додаються обґрунтування доцільності пропозиції, що вноситься, а також відомості про:

1) загальну кількість жителів та площу території адміністративно-територіальної одиниці муніципального рівня (крім міст), що утворюється;

2) визначення адміністративного центру адміністративно-територіальної одиниці муніципального рівня (крім міст), утворюється та її найменування;

3) річний бюджет адміністративно-територіальної одиниці муніципального рівня (крім міст), що утворюється;

4) наявні і передбачувані у зв'язку з пропозиціями, що вносяться, структуру і штати органів місцевого самоврядування, а також про джерела покриття додаткових видатків на утримання цих органів;

5) перелік промислових підприємств, будівельних, транспортних та інших господарських організацій із зазначенням кількості працівників на кожному з них;

6) наявність підприємств і організацій комунального господарства, соціально-культурних закладів, підприємств торгівлі і громадського харчування, побутового обслуговування населення та житловий фонд.

7) наявність приміщень для органів місцевого самоврядування адміністративно-територіальних одиниць муніципального рівня (крім міст), що утворюється;

8) карту адміністративно-територіальної одиниці муніципального рівня (крім міста), що утворюється та проект землеустрою.

4. Верховна Рада Автономної Республіки Крим, обласна рада вивчає подані пропозиції і за погодженням відповідно з Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласною державною адміністрацією приймає рішення про утворення чи відмову в утворенні адміністративно-територіальних одиниць муніципального рівня (крім міст).

У разі прийняття рішення про відмову в утворенні адміністративно-територіальної одиниці муніципального рівня (крім міст), Верховна Рада Автономної Республіки Крим, обласна рада надає обґрунтування такого рішення.

5. При вирішенні питання про утворення адміністративно-територіальних одиниць муніципального рівня (крім міст) визначаються їх межі, а також межі суміжних адміністративно-територіальних одиниць.

Якщо визначення меж суміжних адміністративно-територіальних одиниць віднесено до компетенції Верховної Ради України, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, обласна рада звертається з відповідним поданням до Верховної Ради України.

6. У разі утворення адміністративно-територіальної одиниці муніципального рівня (крім міст) утворюється відповідно сільська, селищна рада.

Одночасно з прийняттям рішення про утворення адміністративно-територіальних одиниць муніципального рівня (крім міст) Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласною радою приймається рішення про призначення перших виборів депутатів відповідно сільської, селищної ради та відповідного сільського, селищного голови.

7. Державна реєстрація сільської, селищної ради як юридичної особи здійснюється у триденний строк з дня набрання чинності рішенням Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласної ради про утворення адміністративно-територіальної одиниці муніципального рівня (крім міст).

Здійснення заходів щодо державної реєстрації сільської, селищної ради як юридичної особи покладається на відповідну районну державну адміністрацію.

Стаття 20. Порядок ліквідації адміністративно-територіальних одиниць муніципального рівня (крім міст)

1. Рішення про ліквідацію адміністративно-територіальних одиниць муніципального рівня (крім міст) приймаються Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласною радою за погодженням відповідно з Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласною державною адміністрацією.

2. З поданням про ліквідацію адміністративно-територіальних одиниць муніципального рівня (крім міст) можуть виступити відповідна районна рада спільно з районною державною адміністрацією, а також міська рада міста обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

3. До подання щодо ліквідації адміністративно-територіальних одиниць муніципального рівня додаються обґрунтування доцільності пропозиції, що вноситься, а також відомості про:

1) загальну кількість жителів та площу адміністративно-територіальної одиниці муніципального рівня, що ліквідовується;

2) карту адміністративно-територіальної одиниці муніципального рівня, що ліквідовується, та суміжних адміністративно-територіальних одиниць та проект землеустрою;

3) наявність інфраструктури для задоволення потреб жителів, адміністративно-територіальної одиниці муніципального рівня, що ліквідовується;

4) рішення відповідної територіальної громади.

4. Верховна Рада Автономної Республіки Крим, обласна рада вивчають подані пропозиції і за погодженням відповідно з Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласною державною адміністрацією приймає рішення про ліквідацію чи відмову у ліквідації адміністративно-територіальної одиниці муніципального рівня.

У разі прийняття рішення про відмову у ліквідації адміністративно-територіальної одиниці муніципального рівня, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, обласна рада надає обґрунтування такого рішення.

5. При вирішенні питання ліквідації адміністративно-територіальних одиниць муніципального рівня, визначаються межі суміжних адміністративно-територіальних одиниць.

Якщо визначення меж суміжних адміністративно-територіальних одиниць віднесено до компетенції Верховної Ради України, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, обласна рада звертається з відповідним поданням до Верховної Ради України.

6. У разі ліквідації адміністративно-територіальної одиниці муніципального рівня ліквідуються органи місцевого самоврядування відповідної адміністративно-територіальної одиниці.

Стаття 21. Порядок віднесення сіл до категорії селищ

1. Рішення про віднесення сіл до категорії селищ приймається Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласною радою за погодженням відповідно з Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласною державною адміністрацією.

2. Сільська рада може ініціювати перед Верховною Радою Автономної Республіки Крим, відповідною обласною радою питання віднесення сіл до категорії селищ за погодженням з відповідною районною радою та районною державною адміністрацією.

3. До подання щодо віднесення сіл до категорії селищ додаються обґрунтування доцільності пропозиції, що вноситься, а також відомості про:

1) рішення відповідної сільської ради;

2) кількість населення села;

3) перелік промислових підприємств, будівельних, транспортних та інших господарських організацій із зазначенням кількості працівників на кожному з них;

4) наявність підприємств і організацій комунального господарства, соціально-культурних закладів, підприємств торгівлі і громадського харчування, побутового обслуговування населення та житловий фонд.

4. Верховна Рада Автономної Республіки Крим, обласна рада вивчає подані пропозиції і за погодженням відповідно з Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласною державною адміністрацією приймає рішення про віднесення або відмову у віднесенні сіл до категорії селищ.

У разі прийняття рішення про відмову у віднесенні сіл до категорії селищ Верховна Рада Автономної Республіки Крим, обласна рада надає обґрунтування такого рішення.

Стаття 22. Порядок утворення населених пунктів (крім міст) і ліквідація населених пунктів

1. Рішення про утворення населених пунктів (крім міст) або ліквідацію населених пунктів приймаються Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласною радою за погодженням відповідно з Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласною державною адміністрацією.

2. З пропозицією щодо утворення або ліквідацію населених пунктів можуть виступити сільська, селищна, міська рада, відповідна районна рада спільно з районною державною адміністрацією.

3. До подання щодо утворення або ліквідацію населених пунктів додаються обґрунтування доцільності пропозиції, що вноситься, а також такі відомості:

1) рішення відповідної сільської, селищної, міської ради;

2) кількість жителів населеного пункту, що пропонується утворити чи ліквідувати;

3) перелік промислових підприємств, будівельних, транспортних та інших господарських організацій із зазначенням кількості працівників на кожному з них населеного пункту, що пропонується утворити чи ліквідувати;

4) наявність підприємств і організацій комунального господарства, соціально-культурних закладів, підприємств торгівлі і громадського харчування, побутового обслуговування населення та житловий фонд населеного пункту, що пропонується утворити чи ліквідувати.

4. Верховна Рада Автономної Республіки Крим, обласна рада вивчають подані пропозиції і за погодженням відповідно з Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласною державною адміністрацією приймає рішення про утворення, ліквідацію чи відмову в утворенні, ліквідації населених пунктів.

У разі прийняття рішення про відмову в утворенні, ліквідації населених пунктів Верховна Рада Автономної Республіки Крим, обласна рада надає обґрунтування такого рішення.

5. При утворенні населених пунктів встановлюються їх межі.

6. Рішення про найменування новоствореного населеного пункту приймається у порядку визначеному статтею 18 цього Закону.

Стаття 23. Порядок утворення, ліквідації, встановлення та зміни меж, найменування та перейменування районів у місті

1. Питання утворення, ліквідації, встановлення та зміни меж, найменування та перейменування районів у місті належить до компетенції міської ради.

Стаття 24. Встановлення меж адміністративно-територіальних одиниць

1. Межі адміністративно-територіальних одиниць муніципального рівня встановлюються:

1) по лінії Державного кордону України;

2) по зовнішній межі зони відчуження навколо Чорнобильської атомної електростанції;

3) на суходолі - за межами землеволодінь та землекористувань або за характерними точками і лініями рельєфу;

4) на річках та струмках - посередині головного фарватеру судноплавних річок, посередині несудноплавних річок або посередині їхнього головного рукава, посередині струмка;

5) на озерах, морських затоках та інших природних водоймах - по лінії, розташованій на середині водного простору між берегами суходолу адміністративно-територіальних одиниць муніципального рівня;

6) на штучних водоймах - відповідно до лінії меж, що проходили на місцевості до їх заповнення, а у разі утворення чи зміни меж адміністративно-територіальних одиниць муніципального рівня після заповнення штучних водойм - по середині головного фарватеру, у разі відсутності фарватеру - по лінії, розташованій на середині водного простору між берегами суходолу адміністративно-територіальних одиниць муніципального рівня;

7) на залізничних і автодорожніх мостах, а також греблях та інших спорудах, що проходять через ділянки річок та струмків, - таким чином, щоб міст, гребля або інша споруда повністю знаходилась в межах однієї адміністративно-територіальної одиниці муніципального рівня;

8) на автомобільних дорогах - таким чином, щоб полотно дороги, як правило, знаходилось в межах однієї адміністративно-територіальної одиниці муніципального рівня.

2. Межі, що встановлені по річці, струмку, озеру чи іншій водоймі, не підлягають перенесенню внаслідок зміни обрису їх берегів або рівня води, зміни русла річки, струмка.

3. Межі адміністративно-територіальних одиниць районного рівня встановлюються по межах адміністративно-територіальних одиниць муніципального рівня.

4. Межі адміністративно-територіальних одиниць регіонального рівня встановлюються по межах адміністративно-територіальних одиниць районного рівня.

РОЗДІЛ IV
ДЕРЖАВНИЙ РЕЄСТР АДМІНІСТРАТИВНО-ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ОДИНИЦЬ, СІЛ, СЕЛИЩ, МІСТ, ЩО ВХОДЯТЬ ДО СКЛАДУ ЦИХ АДМІНІСТРАТИВНО-ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ОДИНИЦЬ

Стаття 25. Державний реєстр адміністративно-територіальних одиниць, сіл, селищ, міст, що входять до складу цих адміністративно-територіальних одиниць

1. Відомості про адміністративно-територіальні одиниці, села, селища, міста, що входять до складу цих адміністративно-територіальних одиниць, включаються до Державного реєстру адміністративно-територіальних одиниць, сіл, селищ, міст, що входять до складу цих адміністративно-територіальних одиниць (далі - Державний реєстр).

2. Порядок ведення Державного реєстру затверджується Кабінетом Міністрів України.

3. Державний реєстр формується та ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері адміністративно-територіального устрою України.

4. Державний реєстр ведеться на паперових та електронних носіях.

5. До Державного реєстру включаються відомості про:

1) переліки адміністративно-територіальних одиниць, сіл, селищ, міст, що входять до складу цих адміністративно-територіальних одиниць;

2) площу адміністративно-територіальних одиниць, сіл, селищ, міст, що входять до складу цих адміністративно-територіальних одиниць;

3) чисельність постійного населення адміністративно-територіальних одиниць, сіл, селищ, міст, що входять до складу цих адміністративно-територіальних одиниць станом на 1 січня поточного року.

6. Підставою для внесення або виключення з Державного реєстру інформації є рішення органу, до повноважень якого відповідно до цього Закону належить вирішення питань адміністративно-територіального устрою.

7. Зняттю з обліку в Державному реєстрі підлягають адміністративно-територіальні одиниці, села, селища, міста, що входять до складу цих одиниць, щодо яких прийнято рішення про їх ліквідацію.

8. Органи, до повноважень яких відповідно до цього Закону належить вирішення питань адміністративно-територіального устрою, не пізніше п'яти робочих днів з дня прийняття відповідного рішення, надають копію цього рішення центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері адміністративно-територіального устрою України.

9. Відомості, що містяться в Державному реєстрі, є відкритими. Доступ до даних Державного реєстру забезпечується через мережу Інтернет на безоплатній основі.

10. Строк надання відомостей з Державного реєстру за запитом не повинен перевищувати п'яти робочих днів з дня надходження запиту.

11. Передача даних з Державного реєстру третім особам на комерційній основі забороняється.

Стаття 26. Офіційний довідник "Україна. Адміністративно-територіальний устрій"

Кабінет Міністрів України на підставі відомостей Державного реєстру кожні три роки видає в електронній та друкованій формі офіційний довідник "Україна. Адміністративно-територіальний устрій".

Стаття 27. Фінансове забезпечення вирішення питань адміністративно-територіального устрою України

1. Витрати, пов'язані з веденням Державного реєстру, виданням офіційного довідника "Україна. Адміністративно-територіальний устрій", здійснюються за рахунок Державного бюджету України.

2. За рахунок коштів відповідних місцевих бюджетів, одержаних як субвенція з Державного бюджету України, здійснюються всі інші витрати на проведення заходів, пов'язані з реалізацією цього Закону.

Стаття 28. Вирішення спорів та оскарження рішень з питань адміністративно-територіального устрою України

Оскарження рішень органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування, вирішення спорів з питань адміністративно-територіального устрою України здійснюється в судовому порядку відповідно до Закону.

РОЗДІЛ VI
ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його офіційного опублікування.

2. Набрання чинності цим Законом не тягне за собою в обов'язковому порядку утворення, ліквідації або перейменування жодної адміністративно-територіальної одиниці.

3. З дня набрання чинності цим Законом усі селища міського типу набувають статус селищ.

4. Органи місцевого самоврядування та їхні посадові особи, які є повноважними на момент набрання чинності цим Законом, продовжують виконувати свої повноваження протягом усього терміну, на який їх обрано або призначено.

5. З дня набрання чинності цим Законом втрачає чинність Указ Президії Верховної Ради Української РСР від 12 березня 1981 року N 1654-X "Про порядок вирішення питань адміністративно-територіального устрою Української РСР" (Відомості Верховної Ради УРСР, 1981 р., N 12, ст. 179);

6. Кабінету Міністрів України протягом двох місяців:

1) підготувати та подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо приведення законодавчих актів України у відповідність із цим Законом;

2) затвердити положення про Державний реєстр адміністративно-територіальних одиниць, сіл, селищ, міст, що входять до складу цих адміністративно-територіальних одиниць, а також порядок його ведення, вирішити інші питання щодо забезпечення його функціонування, а також прийняти інші нормативно-правові акти з питань, віднесених цим Законом до повноважень Кабінету Міністрів України;

3) привести свої рішення у відповідність з цим Законом.

7. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, обласним радам: протягом 2013 - 2015 років у встановленому цим Законом порядку вирішити питання функціонування адміністративно-територіальних одиниць, які перебувають у складі інших адміністративно-територіальних одиниць такого ж рівня.

 

* * *

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до проекту Закону України "Про засади територіального устрою України"

1. Обґрунтування необхідності прийняття акта

Дорученням Прем'єр-міністра України від 30.01.2012 N 3554/1/1-12 до доручення Президента України від 25.01.2012 N 1-1/144 за результатами міжнародних муніципальних слухань "Розвиток належного врядування на місцевому та регіональному рівнях" передбачено розроблення законопроекту щодо врегулювання питань встановлення та зміни меж адміністративно-територіальних одиниць, назв населених пунктів і віднесення їх до певних категорій.

Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства розроблено проект Закону України "Про засади територіального устрою України" (далі - проект Закону).

Необхідність прийняття проекту Закону зумовлено тим, що відповідно до пункту 13 частини першої статті 92 розділу IX Конституції України до переліку питань, що визначаються виключно законами, віднесено "територіальний устрій України".

Національним законодавством у сфері адміністративно-територіального устрою не надано визначення терміну "адміністративно-територіальної одиниці".

Залишається чинним у частині, що не суперечить Конституції та законам України, Указ Президії Верховної Ради Української РСР "Про порядок вирішення питань адміністративно-територіального устрою Української РСР" від 12 березня 1981 року.

Продовжують існування складні територіальні утворення, на території яких функціонують окремі адміністративно-територіальні одиниці та сформовані відповідні місцеві ради (так звані "матрьошки). Така ситуація породжує низку проблем.

В основі зазначених проблем лежить невідповідність існуючого стану речей сфери адміністративно-територіального устрою та побудови системи місцевого самоврядування у багатьох регіонах України положенням Конституції України в редакції від 28 червня 1996 року. Вона знаходить своє відображення практично на всіх напрямах діяльності органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб - починаючи від формування місцевих бюджетів, управління майном, соціальними галузями і закінчуючи конфліктами навколо розмежування компетенції.

Однією з основних причин неефективності діючої системи влади на місцях є неузгодженість окремих норм Конституції України, Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та недосконалість законодавства щодо порядку вирішення питань адміністративно-територіального устрою.

Основним законом України встановлено, що систему адміністративно-територіального устрою України складають: Автономна Республіка Крим, області, райони, міста, райони в містах, селища і села. В цьому контексті загальна кількість складових системи адміністративно-територіального устрою України за Конституцією України має бути - 29542 без урахування селищ міського типу, оскільки такий термін в Конституції України відсутній. В той же час, на офіційному сайті Верховної Ради України станом на 17.02.2012 року розміщено інформацію про регіони України та їх склад, а саме: Автономна Республіка Крим, 24 області, міста Київ та Севастополь, 490 районів сільських, 114 районів у містах, 459 міст, 885 селищ міського типу, 1260 селищ, 27192 сіл. Всього - 30427 з урахуванням селищ міського типу.

Частиною 29 статті 85 Конституції України до повноважень Верховної Ради України віднесено право утворення і ліквідації районів, встановлення і зміна меж районів і міст, віднесення населених пунктів до категорії міст, найменування і перейменування населених пунктів і районів. Всі інші питання щодо утворення адміністративно-територіальних одиниць законодавчо не врегульовані.

Слід зазначити, що 31 травня 2005 року Верховна Рада України прийняла Закон України "Про географічні назви", яким було визначено правові основи регулювання відносин та діяльності, пов'язаних із встановленням назв географічних об'єктів, а також унормуванням, обліком, реєстрацією, використанням та збереженням географічних назв.

Однак частиною шостою статті 8 даного Закону встановлено, що порядок найменування та перейменування географічних об'єктів, що складають систему адміністративно-територіального устрою України, визначається окремим законом. Отже таким законом має стати Закон України "Про засади територіального устрою України".

В Україні відсутнє законодавство, що визначає порядок утворення, реєстрації, перетворення адміністративно-територіальних одиниць, а також населених пунктів. Відтак це породжує низку проблем, пов'язаних з упорядкуванням назв адміністративно-територіальних одиниць та населених пунктів, їх обліком та своєчасним внесенням змін до первинного реєстру.

Зокрема значні ускладнення спостерігаються в питаннях найменування і перейменування населених пунктів, обліку населених пунктів, адміністративно-територіальних одиниць, органів місцевого самоврядування.

На сьогодні облік даних про кількість територіальних громад та органів місцевого самоврядування відповідно до чинного законодавства здійснює Верховна Рада України.

Облік населених пунктів і адміністративно-територіальних одиниць в областях ведеться обласними радами.

При цьому рішення уповноважених органів державної влади і місцевого самоврядування з питань найменування і перейменування назв населених пунктів як сьогодні, так і раніше набували і набувають чинності після опублікування повідомлень про них у "Відомостях Верховної Ради України".

За даними проведеної перевірки Комітетом Верховної Ради з питань державного будівництва та місцевого самоврядування 12110 офіційних бланків місцевих рад встановлено 324 факти помилкових назв сільських, селищних та міських рад, 902 випадки помилок у назвах населених пунктів.

Виявлено 566 населених пунктів, визначення категорій яких здійснено з порушенням законодавства, 42 населених пункти взагалі відсутні в офіційному обліку, 54 населених пункти, які офіційно обліковуються, на місцевому рівні не значаться, 81 місцева рада перенесла свій адміністративний центр.

Місцеві ради, у назвах яких допущено помилки, мають свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи з назвою, яка офіційно не обліковується, отримали дозволи від дозвільної системи МВС на виготовлення печаток і в результаті використовують офіційні бланки та печатки з помилками у назвах.

Зазначені помилки також присутні в документах громадян - паспортах, свідоцтвах про народження, документах про право власності на землю, нерухомість, спадщину, купівлю-продаж, дарування та інших, що породжуються відсутністю їх первинного реєстру.

2. Мета і шляхи її досягнення

Метою є законодавче визначення основних засад адміністративно-територіального устрою України.

Законопроектом вводяться поняття: територіального устрою України, системи та рівнів адміністративно-територіального устрою, адміністративно-територіальної одиниці, населеного пункту (село, селище, місто);

встановлюються: засади на яких будується територіальний устрій, органи, до повноважень яких належить розгляд і вирішення питань адміністративно-територіального устрою, порядок утворення та ліквідації адміністративно-територіальних одиниць регіонального рівня, утворення і ліквідація районів, встановлення і зміна меж районів і міст, віднесення населених пунктів до категорії міст, найменування і перейменування населених пунктів і районів, порядок ліквідації адміністративно-територіальних одиниць муніципального рівня, порядок утворення адміністративно-територіальних одиниць муніципального рівня (сіл, селищ), встановлення меж адміністративно-територіальних одиниць муніципального рівня;

врегульовуються питання щодо: Державного реєстру адміністративно-територіальних одиниць, сіл, селищ, міст, що входять до складу цих одиниць, фінансового забезпечення вирішення питань адміністративно-територіального устрою України, вирішення спорів та оскарження рішень з питань адміністративно-територіального устрою України.

3. Правові аспекти

Конституція України; Земельний кодекс України;

Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні"; Закон Верховної Ради УРСР "Про всеукраїнський та місцеві референдуми";

Закон України "Про географічні назви";

Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності";

Порядок вирішення питань адміністративно-територіального устрою Української РСР, затверджений Указом Президії Верховної Ради Української РСР від 12.03.81 N 1654-X.

4. Фінансово-економічне обґрунтування

Вартість робіт щодо підготовки та видання офіційного Довідника про адміністративно-територіальний устрій України (тиражем 30 тис. примірників) становить 750 тис. гривень.

Розрахункова вартість робіт по встановленню меж адміністративно-територіальних одиниць складає: за 1 проект площею до 600 га (для міст) - близько 30 тис. грн., за 1 проект площею до 500 га (для селищ) - 15 тис. грн., за 1 проект для сіл - близько 10 тис. грн. Загальна сума становить близько 80 млн. гривень.

5. Позиція заінтересованих органів

Законопроект погоджено із заінтересованими органами:

- без зауважень - 19;

- із зауваженнями (пропозиціями), які враховано - 5;

- із зауваженнями (пропозиціями), які враховано частково - 8. Проведено консультації з Всеукраїнською асоціацією органів місцевого самоврядування "Асоціація міст України" (яка об'єднує 574 міст, селищ і сіл, в яких проживає майже 80 % населення країни), Всеукраїнською асоціацією органів місцевого самоврядування "Українська асоціація районних та обласних рад" (до якої входять 397 рад: Верховна Рада АРК, 24 обласних ради (100 %), 370 районних рад (75,8 %), 2 колективних члени) та Всеукраїнською асоціацією сільських та селищних рад, які підтримали необхідність прийняття законопроекту.

Потребує погодження з Мінагрополітики.

6. Регіональний аспект

Проект Закону стосується питань адміністративно-територіального устрою як базової системи для формування органів державної влади та органів місцевого самоврядування, реалізації державної регіональної політики. Його прийняття матиме позитивне значення для реалізації державної регіональної політики, розвитку місцевого самоврядування, здійснення виконавчої влади на місцях, забезпеченню надання всім громадянам України, незалежно від місця їх проживання, гарантованого державою стандарту соціальних послуг.

7. Запобігання корупції

У проекті Закону відсутні правила і процедури, які містять ризики вчинення корупційних правопорушень.

8. Громадське обговорення

12 квітня 2012 року проект Закону опрацьовано на засіданні тематичної підгрупи Робочої групи з питань удосконалення територіальної організації влади та місцевого самоврядування, утвореної постановою Кабінету Міністрів України від 29 лютого 2012 р. N 169, до складу якої увійшли представники центральних органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та їх асоціацій, а також наукових установ, громадських організацій та експертів міжнародних програм технічної допомоги Україні у сфері місцевого самоврядування.

Проект Закону розміщено на офіційному сайті Мінрегіону для громадського обговорення.

9. Позиція соціальних партнерів

Проект Закону не стосується соціально-трудової сфери.

10. Оцінка регуляторного впливу

Проект Закону не є регуляторним актом.

11. Прогноз результатів

Прийняття Закону дозволить врегулювати питання щодо порядку встановлення та зміни меж адміністративно-територіальних одиниць, назв населених пунктів і віднесення їх до певних категорій

 

Міністр регіонального розвитку,
будівництва та житлово-комунального
господарства України

А. М. Близнюк

____________ 2012

 

Опрос