Идет загрузка документа (81 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

Соглашение о создании зоны свободной торговли

Страны - участницы
Многостороннее соглашение (СНГ) от 15.04.1994
Утратил силу

УГОДА
про створення зони вільної торгівлі 

ДАТА ПІДПИСАННЯ: 15.04.94 р.
ДАТА ПІДПИСАННЯ (ПРИЄДНАННЯ) УКРАЇНОЮ: 15.04.94 р.
ДАТА РАТИФІКАЦІЇ: 06.10.99 р.
ДАТА НАБУТТЯ ЧИННОСТІ: 30.12.94 р.
ДАТА НАБУТТЯ ЧИННОСТІ ДЛЯ УКРАЇНИ: 15.12.99 р.

Із змінами і доповненнями, внесеними
 
рішеннями Ради глав Урядів Співдружності Незалежних Держав
від 15 квітня 1994 року
,
від 18 жовтня 1996 року
,
 Протоколом про внесення змін та доповнень до Угоди
 від 2 квітня 1999 року

Угода втратила чинність
(згідно з Договором від 18 жовтня 2011 року)

Додатково див. Довідку
 станом на 1 вересня 2004 року
,
 Рішення
 від 24 жовтня 2008 року N 01-1/8-07
,
 Відомість
 станом на 15 січня 2008 року

Держави - учасниці цієї Угоди, далі - "Договірні Сторони", 

підтверджуючи свою прихильність вільному розвитку взаємного економічного співробітництва,

впроваджуючи в практику принципи ринкової економіки,

діючи у напрямі послідовної реалізації положень Договору про створення Економічного союзу від 24 вересня 1993 року, місто Москва, 

формуючи умови для вільного переміщення товарів та послуг,

забезпечуючи збалансованість взаємної торгівлі та стабілізацію внутрішнього економічного становища держав, що беруть участь, 

сприяючи зростанню економічного потенціалу держав-учасниць на засадах розвитку взаємовигідних коопераційних зв'язків і співробітництва, 

керуючись прагненням до постійного підвищення рівня життя населення своїх держав,

виходячи з поетапності створення Економічного союзу,

вступаючи до Угоди про створення зони вільної торгівлі, (далі - "Угода"),

домовилися про наступне: 

Стаття 1
Загальні положення

1. Договірні Сторони для досягнення цілей цієї Угоди забезпечать взаємодію у розв'язанні конкретних завдань створення зони вільної торгівлі, спрямованих на:

(абзац перший пункту 1 статті 1 із змінами, внесеними
 згідно з Протоколом від 02.04.99 р.)

скасування мита, а також податків і зборів, які мають з ними еквівалентну дію, і кількісних обмежень;

(абзац другий пункту 1 статті 1 у редакції
 Протоколу від 02.04.99 р.)

усунення інших перешкод для вільного переміщення товарів і послуг;

створення та розвиток ефективної системи взаємних розрахунків і платежів з торговельних та інших операціях;

співробітництво в проведенні торгово-економічної політики для досягнення цілей цієї Угоди в галузі промисловості, сільського господарства, транспорту, фінансів, інвестицій, соціальної сфери, а також у розвитку добросовісної конкуренції тощо;

(абзаци п'ятий і шостий пункту 1 статті 1 об'єднані в
абзац п'ятий у редакції Протоколу від 02.04.99 р.)

сприяння міжгалузевій і внутрішньогалузевій кооперації та науково-технічному співробітництву; 

гармонізацію та/або уніфікацію законодавства Договірних Сторін тією мірою, в якій це необхідно для належного та ефективного функціонування зони вільної торгівлі. 

2. Ця Угода застосовується на митних територіях Договірних Сторін, як вони визначені їхнім національним законодавством.

(пункт 2 статті 1 у редакції
 Протоколу від 02.04.99 р.)

3. Якщо значення термінів спеціально не визначено в Угоді або іншою домовленістю Договірних Сторін, то при їхньому тлумаченні Договірні Сторони керуватимуться положеннями Віденської конвенції про право міжнародних договорів 1969 року та угод ГАТТ/СОТ.

(абзац перший пункту 3 статті 1 з доповненням, внесеним
 згідно з Протоколом від 02.04.99 р.)

Розбіжності у зв'язку з тлумаченням Угоди або окремих її термінів розв'язуватимуться в порядку процедури, прийнятої для врегулювання спорів у зв'язку з цією Угодою. 

4. Договірні Сторони утримуватимуться від дій, що суперечать положенням і перешкоджають досягненню цілей цієї Угоди. Це положення стосується, зокрема, умов участі Договірних Сторін в інших регіональних економічних угрупованнях, а також інших питань, пов'язаних із регулюванням відносин у рамках Угоди. 

Стаття 1а
Орган, який координує дії Договірних Сторін
 з виконання положень Угоди

Нагляд за ходом виконання цієї Угоди Договірними Сторонами, розроблення пропозицій з розвитку їхнього торгово-економічного співробітництва, узгодження і координацію економічної політики для досягнення мети цієї Угоди здійснює Міждержавний економічний Комітет Економічного союзу (далі - Комітет).

(Угоду доповнено статтею 1а згідно з
 Протоколом від 02.04.99 р.)

Стаття 2
Вилучена 

(згідно з Протоколом від 02.04.99 р.)

Стаття 3  
Мито, а також податки і збори, які мають з ним еквівалентну
дію, та кількісні обмеження

(назва статті 3 із змінами, внесеними
 згідно з Протоколом від 02.04.99 р.)

1. Договірні Сторони не застосовують мито, а також податки і збори, які мають з ним еквівалентну дію, а також кількісні обмеження на ввіз і (або) вивіз товарів, що походять з митної території однієї з Договірних Сторін і призначені для митних територій інших Договірних Сторін.

(пункт 1 статті 3 в редакції
Протоколу від 02.04.99 р.)

2. У торгівлі між Договірними Сторонами з моменту набуття для них чинності цим Протоколом не будуть вводитися нові, на додаток до раніше зафіксованих у двосторонніх угодах, кількісні й тарифні обмеження імпорту та (або) експорту і заходи, що мають еквівалентну дію.

Вилучення із торговельного режиму, передбаченого пунктом 1 цієї статті, застосовуються на основі двосторонніх документів, у яких Договірні Сторони у 12-місячний термін з дати набуття чинності цим Протоколом узгодять їхнє поетапне скасування і повідомлять про це Комітет і депозитарія цієї Угоди.

(пункт 2 статті 3 в редакції
Протоколу від 02.04.99 р.)

3. Під кількісними обмеженнями та іншими адміністративними заходами для цілей цієї Угоди маються на увазі будь-які заходи, застосування яких створює матеріальну перешкоду або обмеження для імпорту товару, що походить із території однієї Договірної Сторони, на територію іншої Договірної Сторони або експорту товару, що походить із території однієї Договірної Сторони, на територію іншої Договірної Сторони, включаючи квотування, ліцензування, контроль за цінами або іншими умовами поставки, інші особливі вимоги до експорту або імпорту, які прямо або побічно обмежують права експортера або імпортера у порівнянні з правами продавця або покупця аналогічного товару, який перебуває на території країни його походження і здійснює закупівлю або продаж на цій території. Положення цієї статті застосовуються без шкоди для будь-якої з Договірних Сторін і ніяким чином не впливають на право застосування нею заходів, передбачених статтями 13 і 13а цієї Угоди, а також заходів, які застосовуються будь-якою з Договірних Сторін з метою виконання нею зобов'язань за іншою міжнародною угодою.

(пункт 3 статті 3 в редакції
Протоколу від 02.04.99 р.)

4. Країна походження товару визначається  відповідно до Правил визначення країни походження товарів, які є невід'ємною частиною цієї Угоди (Додаток N 1). 

Стаття 4
Технічні та інші спеціальні вимоги (обмеження)

1. Кожна з Договірних Сторін надає товарам, які походять з митної території будь-якої іншої Договірної Сторони та імпортуються на її територію, режим не гірший ніж той, що застосовується до національних товарів або товарів будь-якої третьої країни в тому, що стосується технічних вимог і вимог до якості.

2. Положення пункту 1 цієї статті застосовуються без шкоди для заходів, яких будь-яка з Договірних Сторін може вживати з метою виконання угод про взаємне визнання результатів випробувань, сертифікатів якості та інших подібних угод, а також у випадках загрози або можливості загрози життю і здоров'ю людей, тварин і рослин.

3. Договірні Сторони співробітничають й обмінюються інформацією в галузі стандартизації, метрології і сертифікації з метою усунення технічних бар'єрів та інших спеціальних вимог (обмежень) у торгівлі.

(стаття 4 в редакції Протоколу від 02.04.99 р.)

Стаття 5
Збори та формальності, які пов'язані з ввозом і вивозом товарів

1. Усі збори і платежі (за винятком мита, податків і прирівняних до них зборів), які встановлюються Договірними Сторонами у зв'язку з ввозом чи вивозом товарів у взаємній торгівлі, не повинні перевищувати в розумних межах прямих фактичних витрат. 

2. Договірні Сторони інформуватимуть Комітет про види зборів і платежів та прагнути до погодженого скорочення їхнього числа та розмірів.

(пункт 2 статті 5  з доповненням, внесеним згідно з
 Протоколом від 02.04.99 р.)

3. Договірні Сторони прагнутимуть до спрощення та уніфікації адміністративних формальностей. 

4. Положення цієї статті поширюються, зокрема, на збори і формальності, що відносяться до: 

кількісних обмежень;

ліцензування;

валютного контролю;

статистичного обліку;

документів, документації і посвідчення документів;

аналізу й огляду;

карантину, санітарної служби, фумігації та іншим процедурам, пов'язаним із ввозом і вивозом.

(пункт 4 статті 5  з доповненням, внесеним згідно з
 Протоколом від 02.04.99 р.)

Стаття 6
Уніфікація та/або гармонізація митних процедур

1. Договірні Сторони вживуть заходів до максимального спрощення та уніфікації митних формальностей, зокрема, шляхом введення єдиних форм митної і товаросупровідної документації, орієнтуючись на діючі міжнародні угоди і домовленості. 

2. Договірні Сторони доручать своїм компетентним органам підготувати пропозиції щодо гармонізації митних процедур і взаємного визнання митних документів та митних забезпечень.

Стаття 7
Товарні номенклатури

1. Під час здійснення заходів тарифного і нетарифного регулювання, ведення статистичного обліку та обміну статистичною інформацією, а також для митного контролю й оформлення Договірні Сторони використовуватимуть товарні номенклатури зовнішньоекономічної діяльності, які базуються на Гармонізованій системі опису та кодування товарівПри цьому для власних потреб Договірні Сторони  здійснюють подальший розвиток національних товарних номенклатур.

(пункт 1 статті 7  із змінами, внесеними згідно з
 Протоколом від 02.04.99 р.)

2. Ведення еталонного примірника Гармонізованої системи опису і кодування товарів здійснює Російська Федерація через представництва, які є у відповідних міжнародних організаціях, поки інші Договірні Сторони не заявлять про самостійне ведення еталонного примірника. 

Стаття 8
Внутрішні податки та інші збори фіскального характеру

1. Договірні Сторони не будуть прямо або побічно обкладати товари, які походять з митної території інших Договірних Сторін, податками та зборами фіскального характеру в розмірі, що перевищує їх рівень для національних товарів. 

Цим товарам надається режим не менш сприятливий, ніж режим, який надається аналогічним вітчизняним товарам у тому, що стосується усіх законів, правил і вимог, які зачіпають їхній продаж на внутрішньому ринку, пропозицію про продаж, купівлю, транспортування, розподіл або використання.

(пункт 1 статті 8 доповнено абзацом другим згідно з
 Протоколом від 02.04.99 р.)

2. Договірні Сторони надаватимуть повну інформацію про всі діючі податки та інші збори фіскального характеру. 

Стаття 8а
Порядок застосування побічних податків

1. Договірні Сторони у взаємній торгівлі не обкладають побічними податками (ПДВ, акцизами) товари (роботи, послуги), які експортуються з митної території однієї з Договірних Сторін на митну територію іншої Договірної Сторони.

2. Положення, передбачене пунктом 1 цієї статті, означає обкладення ПДВ за нульовою ставкою, а також звільнення від акцизів товарів, які експортуються. У державах - учасницях цієї Угоди, в яких не передбачено національним законодавством обкладення ПДВ за нульовою ставкою, застосовується звільнення від ПДВ товарів (робіт, послуг).

3. Порядок застосування побічних податків, передбачених цією статтею, вводиться в дію відповідно до національного законодавства Договірних Сторін з 1 січня 2000 року.

(Угоду доповнено статтею 8а згідно з
 Протоколом від 02.04.99 р.)

Стаття 9
Субсидії

1. Договірні Сторони погодились не надавати експортні та інші субсидії підприємствам, які знаходяться на їхніх територіях, якщо внаслідок надання таких субсидій порушуються умови добросовісної конкуренції. 

2. Договірні Сторони забезпечують прозорість заходів, пов'язаних з наданням субсидій, шляхом обміну інформацією на прохання будь-якої з Договірних Сторін.

(статтю 9 доповнено пунктом 2 згідно з
 Протоколом від 02.04.99 р.)

3. Комітет здійснює нагляд за ситуацією, пов'язаною із застосуванням субсидій, які відрізняються від державного сприяння експорту, і розробляє правила, що регламентують їхнє застосування, керуючись міжнародною практикою.

(статтю 9 доповнено пунктом 3 згідно з
 Протоколом від 02.04.99 р.)

4. Якщо будь-яка з Договірних Сторін вважає, що практика застосування субсидій несумісна з пунктом 1 цієї статті, вона може застосовувати відповідні заходи згідно з умовами і процедурою, викладеними у статті 13а цієї Угоди.

(статтю 9 доповнено пунктом 4 згідно з
 Протоколом від 02.04.99 р.)

Стаття 10
Транзит

1. Договірні Сторони погоджуються з тим, що дотримання принципу свободи транзиту є найважливішою умовою досягнення цілей цієї Угоди та істотним елементом процесу їхнього підключення до системи міжнародного розподілу праці та кооперування. 

2. Транзитні перевезення не повинні зазнавати необгрунтованих затримок або обмежень. 

3. Транзит через територію кожної Договірної Сторони здійснюється на основі принципу свободи транзиту шляхами, найбільш придатними для міжнародних транзитних перевезень, для транзитних перевезень на території або з територій інших Договірних Сторін без будь-якої різниці або дискримінації, яка залежить від прапора судна, місця походження, відправлення, заходу, виходу або призначення чи від будь-яких обставин, що стосуються власності на товар, судна або інші транспортні засоби.

(статтю 10 доповнено новим пунктом 3 згідно з
 Протоколом від 02.04.99 р.,
 у зв'язку з цим пункт 3 вважати пунктом 4)

4. Умови транзиту, включаючи тарифи на перевезення будь-якими видами транспорту і надання послуг, визначаються окремою угодою.

(пункт 4 статті 10 в редакції
Протоколу від 02.04.99 р.)

Стаття 11
Реекспорт

Реекспорт товарів, які поставляються в рамках цієї Угоди, регламентується Угодою про реекспорт товарів і порядок видачі дозволів на реекспорт від 15 квітня 1994 року між державами - учасницями Співдружності Незалежних Держав.

(стаття 11 в редакції Протоколу від 02.04.99 р.)

Стаття 12
Виробнича кооперація і науково-технічне співробітництво

Договірні Сторони сприятимуть розвитку виробничої кооперації та науково-технічному співробітництву на міждержавному (міжгалузевому, регіональному) рівні та на рівні господарюючихих суб'єктів, у тому числі шляхом надання різних форм державної підтримки. 

Стаття 13
Винятки

1. Загальні винятки.

Ця Угода не перешкоджає праву будь-якої з Договірних Сторін вживати загальноприйнятих у міжнародній практиці заходів державного регулювання в галузі зовнішньоекономічних зв'язків, які вона вважає необхідними для захисту своїх життєвих інтересів або які безумовно необхідні для виконання міжнародних договорів, учасницею яких вона є або має намір стати, якщо ці заходи не застосовуються довільно або дискримінаційним чином і стосуються:

захисту громадської моралі та громадського порядку; 

захисту життя та здоров'я людини;

захисту тварин і рослин;

захисту навколишнього середовища;

охорони художніх, археологічних та історичних цінностей, що становлять національне надбання; 

захисту промислової та інтелектуальної власності; 

торгівлі золотом, сріблом чи іншими дорогоцінними металами та камінням;

збереження природних ресурсів, які не відновлюються; 

обмеження експорту продукції, коли внутрішня ціна на таку продукцію нижче за світову внаслідок здійснення державних програм підтримки; 

порушення платіжного балансу.

(пункт 1 статті 13 із змінами, внесеними згідно з
 Протоколом від 02.04.99 р.)

2. Винятки з міркувань безпеки.

Ніщо в цій Угоді не перешкоджає праву будь-якої з Договірних Сторін вживати будь-яких заходів державного регулювання, яких вона вважає необхідними, якщо ці заходи стосуються: 

забезпечення національної безпеки, включаючи запобігання розголошенню конфіденційної інформації, що стосується державної таємниці; 

торгівлі зброєю, військовою технікою, боєприпасами, надання послуг військового характеру, передачі технологій та надання послуг для виробництва озброєння і військової техніки та в інших військових цілях; 

поставки матеріалів, які розщеплюються, та джерел радіоактивних речовин, утилізації радіоактивних відходів; 

заходів, що застосовуються у воєнний час або в інших надзвичайних обставинах у міжнародних відносинах; 

дій на виконання нею зобов'язань на підставі Статуту ООН для збереження міжнародного миру і безпеки. 

Стаття 13а
Спеціальні торговельні заходи

1. Ніщо в цій Угоді не перешкоджає будь-якій Договірній Стороні після проведення відповідного розслідування застосовувати спеціальні торговельні заходи щодо імпорту товарів, які походять з територій інших Договірних Сторін, у разі, якщо цей імпорт здійснюється в такій кількості і за таких умов, які завдають збитків Договірній Стороні або створюють неминучу загрозу збитків, а також у зв'язку з демпінговим або субсидованим імпортом, який завдає збитків Договірній Стороні або створює неминучу загрозу збитків. 

2. Спеціальні торговельні заходи можуть бути запроваджені в формі кількісних обмежень імпорту або в формі спеціального імпортного мита, антидемпінгового і компенсаційного мита на термін, необхідний для усунення збитків або загрози збитків відповідно до положень цієї статті та (або) національного законодавства Договірної Сторони.

2.1. Спеціальний торговельний захід може бути запроваджений лише після проведення консультацій між заінтересованими Договірними Сторонами. Договірна Сторона, яка має намір застосувати надзвичайний захід, зобов'язана завчасно, але не пізніше ніж за 30 днів до запланованого запровадження заходу, поінформувати про це заінтересовані Договірні Сторони і запропонувати проведення консультацій. Пропозиція щодо проведення консультацій направляється у письмовій формі, до неї додаються матеріали, які підтверджують наявність факту збитків від імпорту або неминучої загрози таких збитків.

Під збитками для цілей цієї Угоди маються на увазі вагомі збитки галузі економіки, загроза вагомих збитків галузі або серйозна перешкода для створення або розвитку такої галузі.

2.2. Підтвердження факту збитків має грунтуватися на наявних реальних даних і включати об'єктивний аналіз як обсягу імпорту та його впливу на ціни ринку аналогічного або безпосередньо конкуруючого товару, так і наслідків такого імпорту для виробників галузі зачепленої Договірної Сторони.

2.3. Обсяг імпорту розглядається з точки зору його значного зростання в абсолютних і відносних значеннях стосовно рівня виробництва і споживання конкуруючого товару на території зачепленої Договірної Сторони.

2.4. Вплив імпорту на ціни ринку визначається шляхом виявлення факту істотної різниці між цінами імпорту і цінами на аналогічні конкуруючі товари вітчизняного виробництва або факту іншого істотного впливу імпорту на ці ціни, який призводить або може призвести до їх зниження чи перешкоджає або буде перешкоджати підвищенню таких цін, яке мало б місце в разі відсутності імпорту.

2.5. Докази впливу імпорту на галузь економіки повинні грунтуватися на оцінці всіх значущих економічних факторів, які впливають на стан галузі, враховуючи, зокрема, наявне або можливе у найближчому майбутньому зниження продажу, прибутку й обсягу виробництва, частки на ринку, продуктивності, окупності капіталовкладень, використання виробничих потужностей, факторів, які впливають на внутрішні ціни, фактичного і потенційного впливу на доходи, запаси на складах, зайнятість, заробітну плату, темпи зростання, можливість нарощування сукупного статутного капіталу підприємств галузі або збільшення їхніх капіталовкладень.

2.6. Доказ збитку або загрози збитку для галузі економіки має грунтуватися також на вивченні факторів (інших, ніж імпорт), які негативно впливають на стан галузі, в тому числі на обсяг і рівень цін імпорту, що здійснюється на нормальних умовах, зміну попиту, зміну споживання, наслідки обмежень у торговій практиці і конкуренції між іноземними та вітчизняними виробниками, технологічні нововведення, експортні й виробничі показники галузі економіки. Збитки, що їх завдали такі фактори, не повинні відноситися на рахунок імпорту, до якого може бути вжито надзвичайних заходів.

2.7. Встановлення загрози збитків галузі економіки грунтується виключно на фактах. При цьому повинні бути розглянуті такі факти:

динаміка зростання імпорту, яка свідчить про реальну можливість продовження значного зростання імпорту;

наявність вільних виробничих потужностей або неминуче очевидне нарощення виробничих потужностей експортера, яке свідчить про реальну можливість значного збільшення імпорту на територію зачепленої Договірної Сторони з урахуванням потенційної ємності інших ринків збуту;

такий рівень цін імпорту, який істотно впливає на ціни вітчизняних виробників і може призвести до подальшого зростання попиту на товари імпорту;

обсяг запасів конкуруючого товару.

2.8. Жоден із факторів або фактів, перелічених у цій статті, сам по собі не повинен бути обов'язковою підставою для висновку про наявність збитків або загрозу збитків. Висновок про наявність або відсутність збитків чи загрози збитків приймається на основі вивчення сукупності всіх факторів або фактів. В окремих випадках, коли збитки або загроза збитків спричинені лише різким зростанням імпорту або, в разі відсутності такого зростання, тим фактом, що імпорт здійснюється за цінами або на умовах, які завдають збитків галузі економіки, спеціальний торговельний захід може бути вжитий за наявності причинно-наслідкового зв'язку між збитками або загрозою збитків галузі економіки і стрімким зростанням імпорту чи здійсненням імпорту на особливих умовах.

3. У процесі консультацій Договірні Сторони прагнутимуть знайти взаємоприйнятне розв'язання проблеми.

4. У разі коли таке рішення не буде знайдено, Договірна Сторона, яка запропонувала проведення консультацій, буде мати право на вжиття спеціальних торговельних заходів.

5. У разі особливої терміновості спеціальні торговельні заходи може бути вжито до проведення консультацій за умови, що проведення таких консультацій буде негайно організовано.

6. Ніщо в цій статті не завдає збитків або ніяк не впливає на вжиття будь-якою Договірною Стороною спеціальних, антидемпінгових або компенсаційних заходів відповідно до загальновизнаних міжнародних правил і (або) національного законодавства Договірної Сторони.

Стосовно розслідувань, які передують запровадженню спеціальних антидемпінгових і компенсаційних заходів, кожна Договірна Сторона погоджується вивчати подання іншої Договірної Сторони та інформувати заінтересовані Договірні Сторони про суттєві факти і міркування, на основі яких будуть прийматися остаточні рішення.

До прийняття рішення про запровадження спеціальних, антидемпінгових або компенсаційних заходів Договірні Сторони будуть робити все можливе для конструктивного розв'язання проблеми.

7. Ніщо в цій Угоді не перешкоджає Договірним Сторонам обмежувати експорт суттєво важливих конкуруючих товарів у разі критичної недостачі їх на внутрішньому ринку.

(Угоду доповнено новою статтею 13а згідно з
Протоколом від 02.04.99 р.)

Стаття 14
Вилучена

(згідно з Протоколом від 02.04.99 р.)

Стаття 15
Вилучена

(згідно з Протоколом від 02.04.99 р.)

Стаття 16
Сфера дії Угоди щодо товарів 

Режим зони вільної торгівлі поширюється на товари, які походять із митної території Договірних Сторін і призначені для митної території Договірних Сторін. 

Стаття 17
Послуги

1. Договірні Сторони створять умови для лібералізації національних ринків послуг і на основі взаємності прагнутимуть до поступового скасування обмежень з метою створення умов для вільного надання послуг у межах території Угоди. 

(пункт 1 статті 17 з доповненням, внесеним згідно з
 Протоколом від 02.04.99 р.)

2. Договірні Сторони визначають види послуг, на які поширюється дія цієї статті, і виділять пріоритетні види послуг в галузі безпосереднього обслуговування товарообігу, щодо  яких питання лібералізації імпорту та експорту підлягають вирішеню в першочерговому порядку. 

3. Договірні Сторони зберігають за собою право узгоджувати питання, пов'язані з наданням послуг як на багатосторонній, так і на двосторонній основі.

Стаття 17а
Конкуренція у підприємницькій діяльності

1. Перелічене нижче не сумісне з належним виконанням цієї Угоди у тій мірі, в якій це може впливати на торгівлю в зоні вільної торгівлі:

усі угоди між підприємствами, асоціаціями підприємств, погоджувальна практика яких має на меті або є наслідком усунення, відвернення, обмеження або перекручення суті конкуренції;

незаконне використання одним або кількома підприємствами домінуючого становища на території зони вільної торгівлі в цілому або на значній її частині.

(Угоду доповнено статтею 17а згідно з
 Протоколом від 02.04.99 р.)

Стаття 17б
Державні закупки 

Договірні Сторони створять умови для лібералізації національних ринків державних закупок на засадах недискримінації та взаємності.

(Угоду доповнено статтею 17б згідно з
 Протоколом від 02.04.99 р.)

Стаття 18
Вилучена

(згідно з Протоколом від 02.04.99 р.)

Стаття 19
Порядок вирішення суперечок

1. Сторони вживатимуть всіх необхідних заходів для виконання своїх зобов'язань за цією Угодою.

2. Без шкоди для положень статті 13а цієї Угоди в разі, коли одна з Договірних Сторін вважатиме, що інша Договірна Сторона не виконує своїх зобов'язань за цією Угодою, і в разі, коли таке невиконання зобов'язань завдає або загрожує завдати збитків економічним інтересам першої Договірної Сторони, вона може зробити запит до такої іншої Договірної Сторони про консультації, які необхідно провести у двомісячний термін з дати письмового звернення з метою пошуку рішення, прийнятного для обох Договірних Сторін. Копія відповідного запиту надсилається всім іншим Договірним Сторонам цієї Угоди, і будь-яка з них у разі, коли вона вважатиме, що обставини, зазначені у першому реченні цього пункту, зачіпають її інтереси, може взяти участь у консультаціях.

До письмового запиту додається вся інформація, що стосується суті проблеми.

3. У разі коли в ході консультацій, згаданих у пункті 2 цієї статті, Договірні Сторони не знайдуть взаємоприйнятного розв'язання проблеми, Договірна Сторона, яка звернулася з проханням про консультації, має право розв'язувати спори, які стосуються прав і обов'язків Договірних Сторін, у рамках спеціальної погоджувальної процедури, рекомендованої Комітетом протягом 30 днів з дати отримання ним звернення (шляхом створення робочих груп для вивчення матеріалів спору і вироблення рекомендацій).

4. У разі коли в ході консультацій, згаданих у пункті 2 цієї статті, спеціальної процедури, наведеної в пункті 3 цієї статті, Договірні Сторони не знайдуть взаємоприйнятного розв'язання проблеми, Договірна Сторона, яка звернулася з проханням про консультації, має право відмовитися від виконання своїх зобов'язань за цією Угодою стосовно приблизно еквівалентного обсягу торгівлі або вжити інших заходів, які вона вважає необхідними для запобігання збиткам у національній економіці. При виборі таких заходів перевага повинна надаватися тим з них, які найменшою мірою порушують дію цієї Угоди. Застосування таких заходів має бути негайно зупинене, як тільки будуть скасовані рішення іншої Договірної Сторони, внаслідок яких вони були запроваджені.

5. Положення цієї статті ніяким чином не перешкоджають Договірним Сторонам розв'язувати спори, що виникають між ними, в рамках процедур, передбачених міжнародним правом.

(стаття 19 в редакції Протоколу від 02.04.99 р.)

Стаття 20
Співвідношення цієї Угоди з іншими зобов'язаннями
 і правами Договірних Сторін

1. Ніщо в цій Угоді не може розглядатися як таке, що перешкоджає будь-якій з Договірних Сторін виконувати взяті на себе зобов'язання відповідно до будь-якої іншої міжнародної угоди, учасницею якої ця Договірна Сторона є або може бути за умови, якщо ці зобов'язання не суперечать положенням і цілям цієї Угоди. 

Це положення ніяким чином не зачіпає право Договірних Сторін самостійно визначати режим зовнішньоекономічних відносин з державами, які не беруть участі в цій Угоді.

(пункт 1 статті 20 доповнено абзацом другим згідно з
 Протоколом від 02.04.99 р.)

2. Положення цієї Угоди не зачіпають прав і переваг Договірних Сторін, які надаються Договірним Сторонам у рамках економічних об'єднань, прикордонної торгівлі, преференцій країнам, які розвиваються, вільним економічним або митним зонам, що регулюються внутрішнім законодавством або на основі міжнародних угод.

(пункт 2 статті 20 в редакції
Протоколу від 02.04.99 р.)

3. Пункт 3 статті 20 виключено 

(згідно з Протоколом від 02.04.99 р.)

Стаття 21
Вилучена

(згідно з Протоколом від 02.04.99 р.)

Стаття 22
Зміни та доповнення

1. До цієї Угоди можуть бути внесені зміни та доповнення за взаємною згодою Договірних Сторін. 

2. Застереження до цієї Угоди не допускаються. 

Стаття 23
Набуття чинності

1. Ця Угода тимчасово застосовується з дня підписання і набуває чинності з дати здачі на зберігання депозитарію третього повідомлення про виконання Договірними Сторонами, які її підписали, всіх необхідних внутрішньодержавних процедур. 

2. Депозитарієм цієї Угоди є Республіка Білорусь. 

3. Після закінчення одного року з дати підписання цієї Угоди Договірні Сторони, для яких Угода набула чинності, можуть прийняти рішення про участь в Угоді Договірних Сторін, для яких Угода застосовується тимчасово.

Стаття 24
Приєднання

1. Ця Угода відкрита для приєднання будь-якої держави, яка визнає положення Угоди, що діють на момент приєднання, і висловлює готовність виконувати їх у повному обсязі.

(пункт 1 статті 24 в редакції
Протоколу від 02.04.99 р.)

2. Приєднання здійснюється на умовах і в порядку, які визначаються окремою угодою з державою, що приєднується, яка попередньо погоджується і підлягає схваленню всіма Договірними Сторонами відповідно до їхніх внутрішньодержавних процедур. 

Стаття 25
Припинення участі в Угоді

1. Будь-яка Договірна Сторона може припинити свою участь в Угоді шляхом направлення офіційного письмового повідомлення іншим Договірним Сторонам про свій намір вийти з Угоди за шість місяців до виходу. 

2. У разі порушення будь-якою з Договірних Сторін положень цієї Угоди, яке завдає значної шкоди досягненню її цілей, інші Договірні Сторони можуть вживати надзвичайних заходів шляхом зупинення дії Угоди або окремих положень Угоди стосовно Договірної Сторони.

(пункт 2 статті 25 в редакції
Протоколу від 02.04.99 р.)

3. Для цілей розв'язання можливих спорів і претензій, у тому числі матеріального характеру, положення цієї Угоди продовжують діяти щодо Договірної Сторони, яка припинила участь, аж до повного врегулювання всіх вимог. 

Вчинено в місті Москві 15 квітня 1994 року в одному дійсному примірнику російською мовою. Дійсний примірник зберігається в Архіві Уряду Республіки Білорусь, який направить Договірним Сторонам, які підписали цю Угоду, її завірену копію. 

 

За Азербайджанську Республіку

За Республіку Вірменія

За Республіку Білорусь

За Республіку Грузія

За Республіку Казахстан

За Киргизьку Республіку

За Республіку Молдова

За Російську Федерацію

За Республіку Таджикистан

За Туркменістан

За Республіку Узбекистан

За Україну

  

ПРАВИЛА
визначення країни походження товарів

Ці Правила діють стосовно товарів, які походять з держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав (СНД) і які знаходяться в обігу в торгівлі між цими державами. 

Для цілей цих Правил:

а) під терміном "держави - учасниці СНД" маються на увазі держави - учасниці Співдружності Незалежних Держав, які підписали Угоду про співробітництво в галузі зовнішньоекономічної діяльності (15 травня 1992 року, Ташкент); 

б) термін "країна походження товарів" означає державу - учасницю СНД, в якій товар був повністю вироблений або зазнав достатньої переробки. Для застосування критерію достатньої переробки може застосовуватися кумулятивний принцип походження, тобто в разі послідовної переробки товару в державах - учасницях СНД ці держави розглядаються для мети визначення походження як одне ціле. 

в) термін "критерій достатньої переробки" означає критерій, відповідно до якого товар, у виробництві якого беруть участь дві або більше країн, вважається таким, що походить із країни, в якій він зазнав останньої істотної переробки, достатньої для надання товару його характерних властивостей; 

г) термін "митний контроль" означає сукупність заходів, здійснюваних національними митними органами в цілях забезпечення дотримання національного законодавства у митній справі, а також національного законодавства і міжнародних договорів, контроль за виконанням яких покладено на митні органи; 

д) термін "товари" означає будь-яке рухоме майно, в тому числі теплову, електричну та інші види енергії, яке переміщується через митний кордон; 

е) термін "товарна номенклатура" означає Товарну номенклатуру зовнішньоекономічної діяльності (ТН ЗЕД),  яка застосовується в державах - учасницях СНД, на базі Гармонізованої системи опису та кодування товарів і комбінованої тарифно-статистичної номенклатури ЕС.

Порядок визначення країни походження товарів, які ввозяться на митну територію держав-учасниць СНД з третіх країн і які вивозяться в треті країни з цих держав, регламентується національним законодавством держав - учасниць СНД.

1. Країною походження товару вважається держава, де товар був повністю вироблений або зазнав достатньої переробки. 

2. Вважаються повністю виробленими в даній країні такі товари: 

а) корисні копалини, видобуті на її території або в її територіальних водах, на її континентальному шельфі і в морських надрах, якщо країна має виключні права на розробку цих надр; 

б) рослинна продукція, вирощена і зібрана на її території;

в) живі тварини, народжені і вирощені в ній;

г) продукція, отримана в цій країні від вирощених у ній тварин;

д) вироблена в ній продукція мисливського, рибальського та морського промислу;

е) продукція морського промислу, добута та/або вироблена в Світовому океані суднами даної країни або суднами, орендованими (зафрахтованими) нею; 

ж) вторинна сировина та відходи, які є результатом виробничих та інших операцій, здійснених у даній країні; 

з) продукція високих технологій, вироблених у відкритому космосі на космічних кораблях, що належать даній країні або орендовані нею; 

і) товари, вироблені в даній країні виключно з продукції, згаданої в підпунктах "а" - "з" пункту 2. 

3. Якщо у виробництві товару беруть участь дві або більше країн, походження товару визначається  відповідно до критерію "достатньої переробки". 

4. Критерій "достатньої переробки" може виражатися: 

а) правилом, що потребує зміни тарифної позиції відповідної товарної номенклатури, із списком вилучень;*

б) переліком виробничих або технологічних процесів, достатніх або недостатніх для того, щоб товар вважався таким, що походить із тієї країни, де ці процеси мали місце; 

в) правилом "адвалорної частки", коли відсоткова частка вартості використаних матеріалів або доданої вартості досягає фіксованої межі в ціні франко-завод товару, що поставляється. 

5. У разі, коли щодо конкретних товарів або конкретної країни (країн) критерії походження товару особливо не обумовлюються, застосовується загальне правило, відповідно до  якого товар вважається таким, що зазнав достатньої переробки, якщо сталася зміна товарної позиції (класифікаційного коду товару) за Товарною номенклатурою на рівні будь-якого з перших чотирьох знаків. 

При цьому вважаються такими, що не відповідають критерію достатньої переробки: 

а) операції щодо забезпечення товарів під час зберігання або транспортування;

б) операції щодо підготовки товарів до продажу і транспортування (подрібнення партії, формування відправлень, сортування, переупакування); 

____________
* Список вилучень може містити:

а) перелік виробничих або технологічних операцій, які хоча і призводять до зміни тарифної позиції, не вважаються ознакою достатньої переробки або вважаються такими лише при дотриманні певних умов; 

б) перелік виробничих або технологічних операцій, які хоча і не призводять до зміни тарифної позиції, вважаються ознакою достатньої переробки при дотриманні певних умов. 

Умови, згадані в підпунктах "а" і "б", можуть стосуватись як операцій, проведених з товаром, так і правила "адвалорної частки".

в) прості складальні операції;

г) змішування товарів (компонентів) без надання отриманій продукції характеристик, що істотно відрізняють її від початкових складових; 

д) комбінація двох або більше зазначених вище операцій; 

е) забій худоби.

6. У разі, коли критерій "достатньої переробки" виражено через адвалорну частку, вартісні показники обчислюються: 

а) для імпортованих матеріалів - за митною вартістю, тобто вартістю, що підлягає обкладенню митом при ввозі (на базі СІФ), або, в разі, коли їхнє походження невідоме - за встановленою ціною першого продажу на території країни, де здійснюється виробництво; 

б) для готових товарів - за ціною франко-завод або експортною ціною продавця.

7. Вироби у розібраному або незібраному вигляді, які поставляються кількома партіями, коли за виробничих або транспортних умов неможливе їхнє відвантаження однією партією**, повинні розглядатися, за бажанням імпортера, як єдиний предмет з точки зору визначення походження***. 

____________    
** Це правило застосовується також у випадках, коли  партія помилково або через неправильну адресу поділена на кілька партій.

*** Умовами застосування цього правила є:

попереднє повідомлення митниці ввозу про поділ розібраного або незібраного товару на кілька партій із зазначенням причин такого поділу, докладної специфікації кожної партії з прив'язкою до ТН ЗЕД, вартості та країни походження товарів, що входять в кожну партію; 

поставка всіх партій з однієї країни, одним експортером; 

ввіз усіх партій через одну митницю;

поставка всіх товарних партій в термін, який не перевищує 6 місяців з дати першого відвантаження.

8. Для цілей визначення походження товарів, походження використаних для їнього виробництва теплової та електричної енергії, машин, обладнання та інструментів не враховується. 

9. Товар вважається як такий, що походить з митної території держави - учасниці Угоди про створення зони вільної торгівлі від 15 квітня 1994 року, якщо він відповідає встановленим цими Правилами критеріям походження, експортується резидентом однієї з держав - учасниць цієї Угоди і ввозиться резидентом держави - учасниці цієї Угоди з митної території іншої держави - учасниці цієї Угоди. При цьому під резидентом мається на увазі організація, створена на території цієї держави, або фізична особа, яка постійно проживає на території цієї держави.

(пункт 9  в редакції Рішень Ради глав урядів
Співдружності Незалежних Держав  від 15.04.94 р.
,
від 18.10.96 р.)

10. На посвідчення походження товару з митної території держави - учасниці Угоди про створення зони вільної торгівлі необхідно надати митним органам держави ввозу декларацію - сертифікат про походження товару (форма СТ-1 додається), виданий уповноваженим органом країни походження - учасниці Угоди про створення зони вільної торгівлі. 

(пункт 10  в редакції Рішення Ради глав урядів
 Співдружності Незалежних Держав  від 15.04.94 р.)

11. При експорті товарів з держав - учасниць СНД сертифікат про походження товару видається органом країни походження товару, уповноваженим згідно з національним законодавством. 

Держави - учасниці СНД обмінюються зразками печаток органів і підписів осіб, уповноважених засвідчувати сертифікати. Без надання зазначених зразків сертифікати вважаються недійсними і на товари не поширюються преференції, передбачені угодами про режим торгівлі. 

12. Сертифікат повинен містити такі необхідні відомості про товар, на який він виданий:

а) найменування та адресу експортера; 

б) найменування та адресу імпортера; 

в) засоби транспортування і маршрут проходження (наскільки це відомо); 

г) кількість місць і вид упаковки, опис товару, що вміщує всі необхідні для ідентифікації товару відомості;

д) вага брутто і нетто****.

13. Сертифікат про походження повинен однозначно свідчити про те, що даний товар походить з відповідної країни, тобто він має містити: 

а) письмову декларацію експортера про те, що товар відповідає відповідному критерію походження; 

б) письмове посвідчення компетентного органу, який видав сертифікат про те, що надані експортером у сертифікаті відомості відповідають дійсності. 

14. Сертифікат про походження подається митним органам у надрукованому вигляді, без виправлень, російською мовою. 

15. Сертифікат про походження подається разом з вантажною митною декларацією, іншими документами, необхідними під час здійснення митного оформлення. 

____________    
**** Ці показники можуть бути замінені  іншими,  такими  як, наприклад, кількість  одиниць або обсяг,  коли вага товару істотно змінюється під час транспортування  або  коли  ці  одиниці  стандартно застосовуються для даного виду товару.

16. У разі втрати сертифіката про походження приймається офіційно завірений його дублікат (копія). 

17. На посвідчення походження невеликих партій товарів (вартість до 5000 доларів США) експортер може декларувати країну походження товару на рахунку-фактурі або інших доданих до товару супровідних документах. 

18. У разі виникнення сумнівів щодо бездоганності сертифікату про походження або відомостей, що в ньому містяться, митні органи можуть звернутися до уповноважених на те організацій, що завірили сертифікат, або до інших компетентних органів країни, зазначеної як країна походження товарів, з мотивованим проханням повідомити додаткові або уточнюючі відомості. 

19. Товар не вважається походженням із даної країни до того часу, поки не буде подане належне підтвердження про походження або запрошені відомості. 

20. Як загальне правило, неподання належним чином оформленого сертифіката про походження або відомостей про походження не є підставою для непропуску вантажу.

Митницею може бути відмовлено в пропуску лише за наявності достатніх підстав вважати, що вантаж походить з країни, товари якої не підлягають пропуску в країну ввозу  відповідно до міжнародних угод, чинних для цієї держави, та/або її національного законодавства. 

З урахуванням положень абзацу другого цього пункту товари, походження яких належним чином не встановлено, пропускаються в країну ввозу із сплатою мита за максимальними ставками митного тарифу країни ввозу. 

21. До товарів, зазначених в абзаці 3 пункту 20, може застосуватися (поновлюватися) режим найбільшого сприяння або преференційний режим за умови отримання належного посвідчення про їхнє походження не пізніше, ніж через рік після поставки (випуску) товару. 

1. Експортер (найменування та поштова адреса)

  

4. N ___________________________________ 

СЕРТИФІКАТ
ПРО ПОХОДЖЕННЯ ТОВАРУ
Форма СТ-1

Виданий в          __________________
                                                  (назва країни) 

Для надання в    __________________
                                                  (назва країни)  

2. Отримувач вантажу
(найменування та поштова адреса) 
 
 

3. Засоби транспорту та маршрут слідування (наскільки відомо)  
 

5. Для службових відміток  

6. N п/п 

7. Кількість місць та вид упаковки 

8. Опис товару 

9. Вага брутто/нетто (кг) 

10. Номер та дата рахунку-фактури 

 

 

 

  

 

 

 

 

11. Посвідчення

Цим посвідчується, що декларація заявника відповідає дійсності

 

 

 

 
Підпис         Дата         Печатка 

12. Декларація заявника

Нижчепідписаний заявляє, що вищенаведені відомості відповідають дійсності, що всі товари повністю вироблені чи піддані достатній переробці в

_____________________________
                              (назва країни) 

і що вони відповідають вимогам походження, встановленим відносно таких товарів.

 
Підпис          Дата          Печатка 

  

УГОДА
про реекспорт товарів та порядок видачі дозволу на реекспорт

Уряди держав - учасниць цієї Угоди, далі - "Сторони", 

виходячи з положень Угоди про співробітництво в галузі зовнішньоекономічної діяльності від 15 травня 1992 року і Договору про створення Економічного союзу від 24 вересня 1993 року, 

прагнучи сприяти один одному в забезпеченні та захисті їхніх взаємних інтересів у галузі зовнішньоекономічної діяльності, 

домовились про таке: 

СТАТТЯ 1

Предметом цієї Угоди є реекспорт товарів, стосовно вивозу яких Сторони, з митної території яких походять ці товари, застосовують заходи тарифного та/або нетарифного регулювання або надають зовнішньоекономічні пільги під час їхнього вивозу зі своєї митної території. 

Реекспорт товарів, зазначених у частині першій цієї статті, може бути здійснений лише за наявності належним чином оформленого письмового дозволу, виданого уповноваженим відомством країни походження товарів. 

Сторони обмінюються переліком товарів, реекспорт яких може бути здійснений лише за наявності такого належно оформленого письмового дозволу. 

Дія цієї Угоди не поширюється на реекспорт специфічних товарів (зброя, наркотики, лікарські препарати, дорогоцінні метали і каміння тощо), реекспорт яких здійснюється в особливому порядку. 

Реекспорт інших товарів здійснюється відповідно до загальноприйнятих у міжнародній торгівлі правил. 

СТАТТЯ 2

Для цілей цієї Угоди під реекспортом розуміється вивіз товарів, походженням з митної території однієї із Сторін, другою Стороною за межі митної території останньої з метою вивозу в країну, що не є Стороною цієї Угоди. 

Під санкціонованим реекспортом розуміється реекспорт товарів, здійснений за наявності належним чином оформленого письмового дозволу, виданого уповноваженим відомством країни походження товарів. 

Під несанкціонованим реекспортом розуміється реекспорт товарів, заявлених у списках Сторонами, здійснений без належним чином оформленого письмового дозволу, виданого уповноваженим відомством країни походження товарів. 

Країна походження товарів визначається відповідно до Правил визначення країни походження товарів, затверджених Рішенням Ради глав урядів Співдружності Незалежних Держав 24 вересня 1993 року.

СТАТТЯ 3

Сторони не допускатимуть несанкціонованого реекспорту. 

СТАТТЯ 4

Сторони погодились:

під час видачі дозволів на реекспорт товарів уповноважене відомство країни походження товарів керується чинним національним законодавством, угодами про торгово-економічне співробітництво і торговельний режим з державою - реекспортером, нормами міжнародного права; 

для одержання дозволу на реекспорт товарів заінтересовані господарюючі суб'єкти звертаються до уповноваженого відомства країни походження товарів з мотивованою заявою на реекспорт, до якої додають копію контракту на придбання товарів і суттєві умови реекспортного правочину (країна призначення, кількість, ціни і якість реекспортованих товарів, базис поставки, терміни поставки, код Гармонізованої системи опису і кодування товарів); 

уповноважене відомство країни походження товарів протягом десяти днів від дня одержання заяви розглядає запит і повідомляє заінтересовані господарюючі суб'єкти  та уповноважене відомство держави-реекспортера про прийняте рішення і в разі позитивного рішення - про умови реекспорту. 

Як одну з умов країна походження товарів може вимагати від господарюючого суб'єкта-реекспортера зобов'язання про відшкодування їй частини, але не більше половини, різниці між ціною правочину щодо реекспорту товарів і ціною  правочину про вивіз товарів із країни походження шляхом перерахування цієї різниці у валюті правочину щодо реекспорту товарів на рахунок, зазначений уповноваженим відомством країни походження товарів. 

У разі згоди уповноважене відомство країни походження товарів має право в разі прийняття позитивного рішення звернутися до уповноваженого відомства держави-реекспортера з проханням проконтролювати виконання реекспортного контракту з офіційним повідомленням про фактичну відповідність суттєвих умов реекспортного контракту, продекларованих у вмотивованій заяві господарюючого суб'єкта. 

СТАТТЯ 5

Сторони погодилися, що у видачі дозволу на реекспорт може бути відмовлено в разі: 

повідомлення свідомо недостовірних даних про правочин; 

застосування демпінгових цін або інших елементів недобросовісної торгової практики, що завдають шкоди економічним інтересам країни походження товарів; 

наявності обмежень з боку третіх країн ввозу на їхню митну територію відповідних товарів. 

СТАТТЯ 6

У разі несанкціонованого реекспорту країна походження товарів може вимагати компенсації завданої шкоди і застосовувати санкції. 

Сторони сприятимуть прийняттю національних нормативних актів, що передбачають відповідальність господарюючих суб'єктів за несанкціонований реекспорт. 

СТАТТЯ 7

Сторони погодилися, що у випадках, коли обсяг несанкціонованого реекспорту товарів завдає економічної шкоди країні походження товарів, потерпіла Сторона може зупинити поставку цих товарів у країну, господарюючі суб'єкти якої допустили несанкціонований реекспорт, або застосувати інші санкції, передбачені нормами міжнародного права. 

Доказ факту несанкціонованого реекспорту покладається на уповноважене відомство країни походження товарів. Воно повинно надати уповноваженому відомству держави-реекспортера необхідні і достатні докази порушення конкретними  господарюючими суб'єктами цієї Угоди. 

СТАТТЯ 8

Сторони домовились, що уповноважене відомство держави-реекспортера сприятиме уповноваженому відомству країни походження товарів у виявленні фактів несанкціонованого реекспорту та покаранні господарюючих суб'єктів, що його допустили, відповідно до свого національного законодавства. 

СТАТТЯ 9

Сторони погодилися, що будь-які спори та розбіжності, які виникають під час виконання Сторонами взаємних зобов'язань за цією Угодою, будуть вирішуватися шляхом консультацій між уповноваженими на те представниками Сторін. 

СТАТТЯ 10

Ця Угода відкрита для приєднання будь-якої держави - учасниці Співдружності Незалежних Держав.

СТАТТЯ 11

Ця Угода набуває чинності з дня здачі на зберігання депозитарію третього повідомлення про виконання Сторонами необхідних внутрішньодержавних процедур. 

Угода укладена терміном на 5 років і автоматично продовжуватиметься на наступні п'ятирічні періоди. Будь-яка із Сторін може припинити свою участь в Угоді шляхом направлення офіційного письмового повідомлення депозитарію про свій намір вийти з Угоди за 6 місяців до свого виходу. 

Вчинено в місті Москві 15 квітня 1994 р. в одному дійсному примірнику російською мовою. Дійсний примірник зберігається в Архіві Уряду Республіки Білорусь, який є депозитарієм цієї Угоди, який направить державам, що підписали Угоду, її завірену копію.

 

За Уряд Азербайджанської Республіки

За Уряд Республіки Вірменія

За Уряд Республіки Білорусь

За Уряд Республіки Грузія

За  Уряд Республіки Казахстан

За Уряд Киргизької Республіки

За Уряд Республіки Молдова

За Уряд Російської Федерації

За Уряд Республіки Таджикистан

За Уряд Туркменістану

За Уряд Республіки Узбекистан

За Уряд України

Опрос