Идет загрузка документа (30 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

Соглашение между Правительством Украины и Правительством Федеративной Республики Германия о воздушном сообщении

Страны - участницы
Двустороннее соглашение (не СНГ) от 10.06.1993

УГОДА
між Урядом України та Урядом Федеративної Республіки Німеччина про повітряне сполучення 

ДАТА ПІДПИСАННЯ: 10.06.93 р.
ДАТА НАБУТТЯ ЧИННОСТІ:
15.03.99 р.

Уряд України та Уряд Федеративної Республіки Німеччина 

які є учасниками Конвенції про міжнародну цивільну авіацію, відкритої для підписання в Чікаго 7 грудня 1944 року;

бажаючи укласти Угоду, яка стосується встановлення й здійснення повітряних сполучень між і за межами їх відповідних територій;

домовились про таке:

Стаття 1
Визначення понять

(1) У цій Угоді, якщо контекст не припускає інше:

(a) термін "Конвенція" означає Конвенцію про міжнародну цивільну авіацію, відкриту для підписання в Чікаго 7 грудня 1944 року, та включає будь-який Додаток, прийнятий згідно зі Статтею 90 цієї Конвенції, та будь-яку поправку до Додатків або Конвенції, прийняті згідно з її Статтями 90 та 94, у такій мірі, в якій ці Додатки й поправки дійсні для чи ратифіковані обома Договірними Сторонами;

(b) термін "авіаційні влади" стосовно України - Міністерство транспорту України; а стосовно Федеративної Республіки Німеччина - Федеральне міністерство транспорту; або в обох випадках - будь-яку особу чи орган, уповноважені здійснювати функції, які виконують згадані влади; 

(c) термін "призначене авіапідприємство" означає авіапідприємство, яке одна Договірна Сторона призначила, письмово повідомивши іншу Договірну Сторону, відповідно до Статті 3 цієї Угоди як авіапідприємство, яке уповноважене здійснювати міжнародні повітряні сполучення по маршрутах, встановлених згідно зі Статтею 2 (2) цієї Угоди.

(2) Терміни "територія", "повітряне сполучення", "міжнародне повітряне сполучення" та "зупинка з некомерційними цілями" в цій Угоді мають значення, надані їм у Статтях 2 і 96 Конвенції.

(3) Термін "тариф" означає ціну, яка призначена за міжнародне перевезення (тобто, перевезення між пунктами на територіях двох або більш держав) пасажирів, багажу чи вантажу (виключаючи пошту) і містить:

(a) будь-який наскрізний тариф або суму, яка призначена за міжнародне перевезення, що виставлене на ринку і вже спродане, включаючи наскрізні тарифи, розраховані доплати за перевезення через міжнародні дільниці або внутрішні дільниці, які є частиною міжнародної дільниці;

(b) комісійний збір, сплачуваний під час продажу квитків за перевезення пасажирів та багажу або під час укладення відповідних угод за перевезення вантажу;

(c) умови, які визначають застосування тарифу або ціни за перевезення чи сплату комісійного збору.

Він також містить:

(d) будь-які суттєві переваги, надані у зв'язку з виконанням перевезення;

(e) будь-який тариф за перевезення на внутрішній дільниці, продане в додаток до міжнародного перевезення, яке не подане в продаж для виключно внутрішнього польоту і не може бути надане на рівних умовах усім міжнародним перевізникам і споживачам цих послуг.

Стаття 2
Надання комерційних прав

(1) Кожна Договірна Сторона надасть іншій Договірній Стороні з метою здійснення міжнародних повітряних сполучень призначеними авіапідприємствами право:

(a) здійснювати політ через територію без посадки;

(b) приземлятися на її території з некомерційними цілями;

(c) приземлятися на її території в пунктах, визначених на маршрутах, встановлених відповідно до пункту 2 нижче, щоб приймати на борт або знімати пасажирів, багаж, вантаж і пошту на комерційній основі.

(2) Маршрути, за якими призначені авіапідприємства Договірних Сторін зможуть здійснювати міжнародні повітряні сполучення, будуть вказані в Таблиці маршрутів шляхом обміну нотами.

(3) Вказане в пункті 1 не буде розглядатися стосовно призначених авіапідприємств однієї Договірної Сторони як право приймати на борт на території іншої Договірної Сторони пасажирів, багаж, вантаж і пошту для перевезення за винагороду в інший пункт на території іншої Договірної Сторони (каботаж).

Стаття 3
Призначення й дозвіл на здійснення польотів

(1) Здійснення міжнародних повітряних сполучень по маршрутах, визначених відповідно до Статті 2 (2) цієї Угоди, може розпочатися в будь-який час за умови, якщо

(a) Договірна Сторона, якій надані права, вказані у Статті 2 (1) цієї Угоди, призначила одне чи декілька авіапідприємств письмово, і

(b) Договірна Сторона, яка надає ці права, дала дозвіл авіапідприємству чи авіапідприємствам почати повітряне сполучення.

(2) Договірна Сторона, яка надає ці права, із застереженням пунктів 3 і 4 нижче, а також Статті 9 цієї Угоди дає без затримки відповідний дозвіл на здійснення міжнародного повітряного сполучення.

(3) Кожна Договірна Сторона може вимагати від будь-якого авіапідприємства, призначеного іншою Договірною Стороною, подати докази того, що воно здатне виконувати вимоги, визначені законами та правилами першої Договірної Сторони, які регулюють здійснення міжнародних повітряних сполучень.

(4) Кожна Договірна Сторона може відмовити будь-якому авіапідприємству, призначеному іншою Договірною Стороною, користуватися правами, наданими згідно зі Статтею 2 цієї Угоди, якщо таке авіапідприємство не в змозі довести за вимогою, що переважне володіння та фактичний контроль над таким авіапідприємством належать громадянам чи корпораціям іншої Договірної Сторони.

(5) Кожна Договірна Сторона згідно з положеннями вищезазначених пунктів 1 - 4 матиме право замінити авіапідприємство, яке вона призначила, іншим авіапідприємством. Щойно призначене авіапідприємство матиме такі ж права і нести такі ж зобов'язання, як і авіапідприємство, яке воно заміняє.

Стаття 4
Скасування чи обмеження дозволу на здійснення польотів

Кожна Договірна Сторона може скасувати чи обмежити шляхом встановлення умов дозвіл, наданий відповідно Статті 3 (2) цієї Угоди, у разі, якщо це авіапідприємство не в змозі дотримуватись законів і правил Договірної Сторони, яка надає права, або не в змозі дотримуватись положень цієї Угоди чи виконувати зобов'язання, що з цього випливають. Таке скасування чи обмеження буде застосовано після консультації, як передбачено Статтею 15 цієї Угоди, якщо тільки негайне припинення здійснення польотів чи встановлення умов не є суттєвим для запобігання подальшим порушенням законів чи правил.

Стаття 5
Недискримінація при стягуванні зборів

Збори, свягувані на території однієї Договірної Сторони за користування аеропортами та іншими авіаційними засобами повітряними суднами будь-якого призначеного авіапідприємства іншої Сторони, не будуть вищі ніж ті, які стягуються з повітряного судна національного авіапідприємства, що здійснює подібні міжнародні повітряні сполучення.

Стаття 6
Звільнення від сплати мита та інших зборів

(1) Повітряні судна, які експлуатуються будь-яким призначеним авіапідприємством однієї Договірної Сторони і входять на, відправляються потім з або пролітають через територію іншої Договірної Сторони, а також паливо, мастильні матеріали, запасні частини, комплектне обладнання і бортові запаси, що знаходяться на борту таких повітряних суден, будуть звільнені від сплати мита та інших зборів, стягуваних у зв'язку з імпортуванням, експортуванням або транзитом товарів. Це також буде застосовуватись до товарів, які знаходяться на борту повітряних суден та витрачаються під час польоту через територію останньої Договірної Сторони.

(2) Паливо, мастильні матеріали, запасні частини, комплектне обладнання та бортові запаси, тимчасово імпортовані на територію будь-якої Договірної Сторони, де вони негайно чи після збереження встановлені або іншим чином взяті на борт повітряного судна призначеного авіапідприємства іншої Договірної Сторони, або іншим чином знову експортовані з території першої Договірної Сторони, будуть звільнені від сплати мита та інших зборів, згаданих у пункті 1 вище. Рекламні матеріали та перевізні документи будь-якого призначеного авіапідприємства також будуть звільнені від сплати мита та інших зборів, зазначених вище в пункті 1, коли вони будуть імпортовані на територію іншої Договірної Сторони.

(3) Паливо та мастильні матеріали, взяті на борт повітряного судна призначеного авіапідприємства будь-якої Договірної Сторони на території іншої Договірної Сторони та використані під час здійснення міжнародних повітряних сполучень, будуть звільнені від сплати мита та інших зборів, згаданих у пункті 1 вище, також і від сплати будь-яких інших спеціальних споживчих зборів.

(4) Будь-яка Договірна Сторона може зберігати майно, згадане в пунктах 1 - 3 вище, під митним наглядом.

(5) Якщо не стягуються мита аби інші збори, якими обкладається майно, згадане в пунктах 1 - 3 вище, таке майно не буде підлягати економічним санкціям чи обмеженням на імпортування, експортування або транзит, які могли б застосовуватись в іншому випадку.

(6) Кожна Договірна Сторона на основі взаємності надасть звільнення від сплати податку з обігу або подібних непрямих податків на товари та послуги, які надаються будь-якому авіапідприємству, призначеному іншою Договірною Стороною, і використовуються з метою його діяльності. Звільнення від сплати податків може здійснюватися у формі нестягування або відшкодування.

Стаття 7
Переказ зароблених коштів

Кожна Договірна Сторона надасть будь-кому авіапідприємству, призначеному іншою Договірною Стороною, право переказувати в свій головний офіс у будь-який час будь-яким чином, вільно і без обмежень, у будь-якій вільно конвертованій валюті та за офіційним курсом обміну доход, отриманий від продажу авіатранспортних послуг на території іншої Договірної Сторони.

Стаття 8
Принципи, які регулюють експлуатацію договірних ліній

(1) Будь-якому призначеному авіапідприємству кожної Договірної Сторони буде надана справедлива та рівна можливість здійснювати повітряні сполучення по маршрутах, встановлених відповідно до Статті 2 (2) цієї Угоди.

(2) Під час здійснення міжнародних повітряних сполучень по маршрутах, встановлених відповідно до Статті 2 (2) цієї Угоди, будь-яке призначене авіапідприємство будь-якої Договірної Сторони буде брати до уваги інтереси будь-якого призначеного авіапідприємства іншої Договірної Сторони для того, щоб не завдати шкоди повітряним перевезенням, які останнє авіапідприємство здійснює по цих же маршрутах або їх дільницях.

(3) Головною метою здійснення міжнародних повітряних сполучень по маршрутах, встановлених відповідно до Статті 2 (2) цієї Угоди, буде надання ємності, співрозмірної з прогнозованим попитом на перевезення з та на територію Договірної Сторони, яка призначає авіапідприємства. Право таких авіапідприємств перевозити комерційне завантаження між пунктами на маршруті, встановленому відповідно до Статті 2 (2) цієї Угоди, які знаходяться на території іншої Договірної Сторони, та пунктами в третіх країнах, буде використано в інтересах планомірного розвитку міжнародного повітряного транспорту таким чином, що ємність залежить від:

(a) попиту на перевезення з та на територію Договірної Сторони, яка призначає авіапідприємства;

(b) попиту на перевезення, існуючого в зонах, через які проходять повітряні сполучення, з урахуванням місцевих та регіональних повітряних сполучень;

(c) вимог економічної експлуатації наскрізних маршрутів перевезення.

(4) Щоб надати справедливу та рівну можливість експлуатації договірних ліній будь-якому призначеному авіапідприємству, частота сполучень, типи використовуваних повітряних суден стосовно ємності, а також розклади рейсів будуть підлягати затвердженню авіаційними владами Договірних Сторін.

(5) Авіаційні влади Договірних Сторін, за необхідністю, намагатимуться досягти задовільного погодження стосовно транспортної ємності та частот.

Стаття 9
Надання експлуатаційної інформації та статистики

(1) Кожне призначене авіапідприємство буде надавати авіаційним владам Договірних Сторін не менш ніж за місяць до початку здійснення повітряних сполучень відповідно до Статті 2 (2) цієї Угоди та до початку кожного наступного періоду, на який встановлюється розклад, тип обслуговування, типи повітряних суден, що експлуатуються, і розклади рейсів. Короткочасні зміни повідомляються негайно.

(2) Авіаційні влади однієї Договірної Сторони будуть надавати авіаційним владам іншої Договірної Сторони за їх проханням такі періодичні або статистичні дані щодо призначених авіапідприємств, які можуть бути обгрунтовано зажадані з метою перегляду ємності, яка надається будь-яким призначеним авіапідприємством першої Договірної Сторони на маршрутах, встановлених відповідно до Статті 2 (2) цієї Угоди. Такі дані повинні включати всю інформацію, необхідну для визначення обсягу, походження та призначення таких перевезень.

Стаття 10
Тарифи

(1) Тарифи, які застосовуються призначеним авіапідприємством на маршрутах, встановлених відповідно до Статті 2 (2) цієї Угоди, підлягають затвердженню авіаційними владами Договірної Сторони, на території якої знаходиться пункт відправлення перевезення.

(2) При встановленні своїх тарифів призначені авіапідприємства будуть брати до уваги собівартість експлуатації, розумний прибуток, переважні умови конкуренції та ринку, а також інтереси споживачів транспортних послуг. Компетентні авіаційні влади можуть відмовити в затвердженні такого тарифу тільки в тому разі, якщо він не відповідає цим критеріям.

(3) Тарифи будуть подані призначеними авіапідприємствами авіаційним владам для затвердження не менш ніж за один місяць до передбаченої дати їх введення.

(4) Якщо авіаційні влади однієї Договірної Сторони не згодні з тарифом, наданим для затвердження, вони проінформують заінтересоване авіапідприємство протягом двадцяти одного дня після дати надання такого тарифу. У такому разі цей тариф не буде застосовуватись. Діючий до цього часу тариф, котрий повинен був бути замінений новим тарифом, буде продовжувати застосовуватись.

(5) Якщо авіаційні влади Договірної Сторони вважають, що будь-який тариф, затверджений авіаційними владами іншої Договірної Сторони та використовуваний її призначеним авіапідприємством, не відповідає положенням пункту 2 вище, авіаційні влади першої Сторони можуть запитати консультації з авіаційними владами іншої Сторони відповідно до Статті 15 цієї Угоди.

Стаття 11
Комерційна діяльність

(1) Кожна Договірна Сторона на основі взаємності надасть призначеному авіапідприємству іншої Договірної Сторони право утримувати на своїй території такі офіси, а також адміністративний, комерційний та технічний персонал, які необхідні призначеному авіапідприємству.

(2) Відкриття офісів та працевлаштування персоналу, згаданого в пункті (1) вище, будуть проведені згідно з законами й правилами відповідної Договірної Сторони, таких, як закони та правила, що стосуються допуску та перебування іноземців на території відповідної Договірної Сторони. Для персоналу, працюючого в згаданих у пункті 1 вище офісах, не буде, однак, вимагатися дозвіл на роботу.

(3) Кожна Договірна Сторона на основі взаємності надасть будь-якому призначеному авіапідприємству іншою Договірної Сторони право самостійного обслуговування пасажирів, багажу, вантажу та пошти для призначених або інших авіапідприємств іншої Договірної Сторони. Це право не включає виконання послуг авіабортового наземного технічного обслуговування (наземне технічне обслуговування повітряних суден), яке залишається прерогативою служб аеропорту.

(4) Кожна Договірна Сторона надасть будь-якому призначеному авіапідприємству іншої Договірної Сторони право продавати свої транспортні послуги з використанням власних перевізних документів безпосередньо у своїх власних офісах по продажу та через своїх агентів на території іншої Договірної Сторони будь-якому покупцю в будь-якій валюті.

Стаття 12
Авіаційна безпека

(1) Згідно зі своїми правами та зобов'язаннями в межах міжнародного права Договірні Сторони підтверджують прийняте ними взаємне зобов'язання захищати безпеку цивільної авіації від актів незаконного втручання. Не обмежуючи загальне застосування своїх прав та зобов'язань згідно з міжнародним правом, Договірні Сторони, зокрема, будуть діяти відповідно до положень Конвенції про злочини та деякі інші акти, що здійснюються на борту повітряних суден, підписаної в Токіо 14 вересня 1963 року, Конвенції про боротьбу з незаконним захопленням повітряних суден, підписаної в Гаазі 16 грудня 1970 року, Конвенції про боротьбу з незаконними актами, спрямованими проти безпеки цивільної авіації, підписаної в Монреалі 23 вересня 1971 року, Протоколу про боротьбу з незаконними актами насильства в аеропортах, що обслуговують міжнародну цивільну авіацію, підписаного в Монреалі 24 лютого 1988 року, який доповнює Конвенцію про боротьбу з незаконними актами, спрямованими проти безпеки цивільної авіації, вчинену в Монреалі 23 вересня 1971 року.

(2) Договірні Сторони забезпечать за проханням всю необхідну допомогу одна одній для запобігання незаконному захопленню цивільного повітряного судна та іншим актам незаконного втручання, спрямованим проти безпеки такого повітряного судна, його пасажирів та екіпажу, аеропортів та аеронавігаційних засобів, а також будь-якій іншій загрозі безпеці цивільної авіації.

(3) У випадку дій або загрози дій, пов'язаних з незаконним захопленням цивільного повітряного судна або з іншими актами незаконного втручання, спрямованими проти безпеки повітряних суден, їх пасажирів та екіпажу, аеропортів та аеронавігаційних засобів, Договірні Сторони, проводячи консультації, допоможуть одна одній шляхом полегшення зв'язку та вживання відповідних заходів, спрямованих на те, щоб усунути швидко і, відповідно, з мінімальним ризиком для життя такі дії чи загрозу дій.

(4) Кожна Договірна Сторона вживе заходів, котрі вона може вважати практично необхідними, щоб забезпечити затримання на землі повітряного судна, яке зазнало акту незаконного захоплення та знаходиться на її території, якщо тільки відправлення не викликано необхідністю зберегти життя членам екіпажу і пасажирам. Ці заходи, якщо можливо, мають бути вжиті на засаді взаємних консультацій.

(5) Договірні Сторони у своїх відносинах будуть діяти відповідно до положень з авіаційної безпеки, встановленими Міжнародною організацією цивільної авіації та визначеними як Додатки до Конвенції в тому ступені, в якому такі положення з безпеки застосовні до Договірних Сторін; вони вимагатимуть, щоб експлуатанти повітряних суден їх реєстрації або експлуатанти повітряних суден, які постійно базуються чи мають основне місце діяльності на їх території, та експлуатанти аеропортів на їх території діяли відповідно до таких положень з авіаційної безпеки.

(6) Кожна Договірна Сторона погоджується з тим, що до таких експлуатантів повітряних суден може бути висунута вимога додержуватись положень з авіаційної безпеки, згаданих у пункті 5 вище, котрі передбачаються іншою Договірною Стороною для прибуття на, відправлення з або перебування в межах території цієї іншої Договірної Сторони. Кожна Договірна Сторона забезпечить вживання ефективних заходів у межах її території для захисту повітряних суден та перевірки пасажирів, екіпажу, поклажі, а також застосування відповідних заходів безпеки щодо багажу, вантажу та бортових запасів перед і під час прийому на борт чи навантаження. Кожна Договірна Сторона також доброзичливо розгляне будь-яке прохання іншої Договірної Сторони щодо вживання обгрунтованих спеціальних заходів з безпеки у відповідь на конкретну загрозу.

(7) Якщо Договірна Сторона не дотримується положень з авіаційної безпеки, авіаційні влади іншої Договірної Сторони можуть запитати негайного проведення консультацій з авіаційними владами першої Договірної Сторони. Неможливість досягнення задовільної згоди протягом місяця від дати такого запиту зробить підстави, щоб відмовити в наданні, скасувати, обмежити або встановити умови стосовно дозволу на виконання польотів авіапідприємства або авіапідприємств першої Договірної Сторони. Якщо це вимагається крайньою необхідністю, кожна Договірна Сторона може вживати тимчасові заходи до закінчення місяця.

Стаття 13
Імміграція та контроль документів, необхідних при перевезенні

(1) За запитом будь-якої Договірної Сторони інша Договірна Сторона дозволить авіапідприємствам, які використовують комерційні права в обох країнах, вживати заходів, гарантуючих, що перевозяться тільки пасажири з перевізними документами, котрі вимагаються для в'їзду або транзиту через країну, яка подала запит.

(2) Кожна Договірна Сторона прийме для перевірки особу, повернену з пункту призначення після визнання її недопущеною в цей пункт, якщо ця особа раніш перебувала на її території перед посадкою на борт, виключаючи випадок прямого транзиту. Договірна Сторона не буде повертати таку особу в країну, де вона раніш була визнана недопущеною.

(3) Це положення не припускає перешкодження державним владам проводити подальшу перевірку повернутої недопущеної особи для визначення її можливого перебування в країні або зробити приготування для її трансферу, переміщення чи депортації в країну, громадянином якої вона є, або де іншим чином можливе її перебування. Якщо особа, котра була визнана недопущеною, загубила або має пошкоджені документи, необхідні під час перевезення, Договірна Сторона прийме замість них документ, посвідчуючий обставини відправлення та прибуття, який виписаний державними владами Договірної Сторони, до особа була визнана недопущеною.

Стаття 14
Обмін думками

Між авіаційними владами Договірних Сторін за потребою буде проводитись обмін думками для досягнення тісного співробітництва і згоди з усіх питань щодо застосування цієї Угоди.

Стаття 15
Консультації

У будь-який час будь-якою Договірною Стороною можуть бути запитані консультації з метою обговорення поправок до цієї Угоди чи Таблиці маршрутів або з питань щодо тлумачення. Те ж саме стосується дискусій щодо застосування цієї Угоди, якщо будь-яка Договірна Сторона вважає, що обмін думками в межах застосування Статті 14 цієї Угоди не призвів до будь-яких задовільних результатів. Такі консультації розпочнуться протягом двох місяців з дати одержання запиту іншою Договірною Стороною.

Стаття 16
Врегулювання спорів

(1) Якщо будь-який спір щодо тлумачення чи застосування цієї Угоди не може бути врегульований відповідно до Статті 15 цієї Угоди, питання його вирішення буде надано арбітражному суду на вимогу будь-якої Договірної Сторони.

(2) Такий арбітражний суд буде кожного разу організований згідно з такими положеннями: Кожна Договірна Сторона призначить по одному арбітру, а ці два арбітри домовляться стосовно їх голови - громадянина третьої країни, який призначається Урядами. Такі арбітри будуть призначені протягом двох місяців, а голова - протягом трьох місяців від дати, коли одна Договірна Сторона проінформувала іншу Договірну Сторону про свій намір передати питання врегулювання спору до арбітражного суду.

(3) Якщо строки, визначені у пункті 2 вище, не додержані, будь-яка Договірна Сторона при відсутності будь-якої супутньої розбіжності може запросити Президента Ради Міжнародної організації цивільної авіації зробити необхідні призначення. Якщо Президент є громадянином будь-якої Договірної Сторони або якщо він з інших обставин не може виконувати цю функцію, Віцепрезидент, котрий є його заступником, зробить необхідні призначення.

(4) Арбітражний суд прийме свої рішення більшістю голосів. Такі рішення будуть обов'язковими для Договірних Сторін. Кожна Договірна Сторона візьме на себе видатки свого власного члена, а також свого представництва на арбітражних засіданнях; видатки голови та будь-які інші видатки будуть розподілені нарівно Договірними Сторонами. З усіх інших питань арбітражний суд визначить свою власну процедуру.

Стаття 17
Багатосторонні конвенції

У разі набрання чинності загальною багатосторонньою конвенцією щодо повітряного транспорту, яка визнана Договірними Сторонами, положення цієї конвенції будуть переважати. Будь-які дискусії стосовно визначання ступеня, в якому ця Угода обмежена, замінена, змінена або доповнена положеннями багатосторонньої конвенції, будуть проведені відповідно до Статті 15 цієї Угоди.

Стаття 18
Реєстрація в міжнародній організації цивільної авіації

Ця Угода, будь-які поправки до неї та будь-який обмін нотами згідно зі Статтею 2 (2) цієї Угоди будуть передані в Міжнародну організацію цивільної авіації для реєстрації.

Стаття 19
Попередні угоди

З набуттям чинності цією Угодою втрачає чинність Угода між Урядом Союзу Радянських Соціалістичних Республік і Урядом Федеративної Республіки Німеччина про повітряне сполучення від 11 листопада 1971 року щодо України та Федеративної Республіки Німеччина.

Стаття 20
Набуття чинності, строк дії

(1) Ця Угода набере чинності через один місяць від дати, коли Уряди нотифікують один одному, що необхідні внутрішні вимоги для набрання цією Угодою чинності виконані.

(2) Ця Угода буде укладена на невизначений строк.

Стаття 21
Втрата чинності

Будь-яка Договірна Сторона може в будь-який час надіслати іншій Договірній Стороні повідомлення про своє рішення припинити чинність цієї Угоди; таке повідомлення буде одночасно надіслано до Міжнародної організації цивільної авіації. В такому випадку ця Угода втратить чинність через дванадцять місяців від дня одержання повідомлення іншою Договірною Стороною, якщо тільки повідомлення про втрату чинності не відкликано за згодою до закінчення цього строку. Якщо відсутнє підтвердження про одержання іншою Договірною Стороною повідомлення, воно вважатиметься одержаним через чотирнадцять днів після отримання повідомлення Міжнародною організацією цивільної авіації.

Вчинено в м. Києві 10 червня 1993 року у двох примірниках українською та німецькою мовами, причому обидва тексти мають однакову силу. 

 

За Уряд
України

За Уряд
Федеративної Республіки Німеччина 
 

Опрос