Идет загрузка документа (29 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

Европейская конвенция о кинематографической продукции совместного производства

Страны - участницы
Конвенция от 02.10.1992 № ETS N 147
действует с 01.12.2009

ЄВРОПЕЙСЬКА КОНВЕНЦІЯ
про кінематографічну продукцію спільного виробництва

Страсбург, 2 жовтня 1992 року

ДАТА ПІДПИСАННЯ: 02.10.92 р.
ДАТА ПІДПИСАННЯ ВІД ІМЕНІ УКРАЇНИ: 13.07.2004
ДАТА РАТИФІКАЦІЇ УКРАЇНОЮ: 18.03.2009*
ДАТА НАБРАННЯ ЧИННОСТІ ДЛЯ УКРАЇНИ: 01.12.2009

Додатково див. Статус Конвенції
 станом на 10 квітня 2002 року
,
Список
 станом на 12 травня 2003 року

Офіційний переклад.

Преамбула

Держави - члени Ради Європи та інші держави - учасниці Європейської культурної конвенції, які підписали цю Конвенцію,

враховуючи, що метою Ради Європи є досягнення більшого єднання між її членами, зокрема, для збереження та втілення в життя ідеалів і принципів, які є їхнім спільним надбанням,

враховуючи, що свобода творчості та свобода виявлення поглядів є основоположними елементами цих принципів,

враховуючи, що охорона культурного розмаїття різних країн Європи є однією із цілей Європейської культурної конвенції,

вважаючи за необхідне примножувати кінематографічну продукцію спільного виробництва, яка є засобом творення та вираження культурного розмаїття на європейському рівні,

сповнені рішучості розвивати ці принципи та посилаючись на рекомендації Комітету міністрів стосовно кінематографії та аудіовізуальної сфери, зокрема рекомендацію N R(86)3 щодо сприяння виробництву аудіовізуальної продукції у Європі,

визнаючи, що створення Європейського фонду підтримки кінематографічної продукції спільного виробництва та поширення аудіовізуальних творів мистецтва відповідає інтересам підтримки європейської кінематографічної продукції спільного виробництва і що розвиткові кінематографічної продукції спільного виробництва у Європі таким чином було надано нового імпульсу,

сповнені рішучості досягти цієї культурної мети шляхом спільних зусиль, спрямованих на розширення виробництва кінематографічної продукції, та визначити правила, які будуть стосуватися усієї європейської кінематографічної продукції багатостороннього виробництва,

вважаючи, що прийняття спільних правил сприятиме скороченню обмежень та підтримці європейського співробітництва у галузі створення кінематографічної продукції спільного виробництва,

погодились про таке:

Глава I
Загальні положення

Стаття 1
Мета Конвенції

Сторони цієї Конвенції зобов'язуються сприяти розвитку європейської кінематографічної продукції спільного виробництва відповідно до наведених нижче положень.

Стаття 2
Сфера застосування

1. Ця Конвенція регулює відносини між Сторонами у галузі створення кінематографічної продукції спільного багатостороннього виробництва на території Сторін.

2. Ця Конвенція застосовується:

a) до кінематографічної продукції спільного виробництва, у якому беруть участь якнайменш три співвиробники, що розташовані на території трьох різних Сторін Конвенції; та

b) до кінематографічної продукції спільного виробництва, у якому беруть участь якнайменш три співвиробники, що розташовані на території трьох різних Сторін Конвенції, та один або більше співвиробників, що не розташовані на території цих Сторін. Проте загальна участь співвиробників, що не розташовані на території Сторін Конвенції, не може перевищувати 30 % загальної вартості продукції.

В усіх випадках ця Конвенція застосовується тільки за умови, що кінематографічний твір спільного виробництва відповідає визначенню європейського кінематографічного твору, яке наведене у третьому пункті статті 3 нижче.

3. Положення двосторонніх угод, укладених між Сторонами цієї Конвенції, продовжують застосовуватися до кінематографічної продукції спільного двостороннього виробництва.

У випадку кінематографічної продукції спільного багатостороннього виробництва положення цієї Конвенції мають переважну силу над положеннями двосторонніх угод, укладених між Сторонами Конвенції. Положення, що стосуються кінематографічної продукції спільного двостороннього виробництва, мають чинність, якщо вони не суперечать положенням цієї Конвенції.

4. У разі відсутності будь-якої угоди, що регулює відносини між двома Сторонами цієї Конвенції у галузі кінематографічної продукції спільного двостороннього виробництва, Конвенція застосовується також до кінематографічної продукції спільного двостороннього виробництва, якщо одна із цих Сторін не заявила застереження згідно зі статтею 20.

Стаття 3
Визначення

Для цілей цієї Конвенції:

a) термін "кінематографічний твір" означає твір будь-якої тривалості чи будь-якого способу вираження, зокрема науково-фантастичні фільми, анімаційні фільми та документальні фільми, який відповідає положенням, що регулюють кіновиробництво кожної зі Сторін і є чинними на їхній території та призначений для демонстрування в кінотеатрах;

b) термін "співвиробники" означає кіностудії або виробників фільмів, які розташовані на території Сторін цієї Конвенції і які уклали між собою договір про спільне виробництво;

c) термін "європейський кінематографічний твір" означає кінематографічний твір, що відповідає умовам, визначеним у додатку II, який становить складову частину цієї Конвенції;

d) термін "кінематографічна продукція спільного багатостороннього виробництва" означає кінематографічний твір, створений якнайменш трьома співвиробниками, визначення яких наведено у другому пункті статті 2 вище.

Глава II
Правила, які застосовуються до кінематографічної продукції спільного виробництва

Стаття 4
Прирівнювання до фільмів національного виробництва

1. Європейські кінематографічні твори, які створені внаслідок спільного багатостороннього виробництва та на які поширюється дія цієї Конвенції, повною мірою користуються правами, що надаються національним фільмам законодавчими та регулюючими положеннями, чинними в кожній зі Сторін цієї Конвенції, які брали участь у відповідному спільному виробництві.

2. Такі права надаються кожному співвиробнику Стороною, на території якої він розташований, згідно з вимогами і в межах законодавчих та регулюючих положень, чинних на території цієї Сторони, та відповідно до положень цієї Конвенції.

Стаття 5
Умови отримання статусу кінематографічної продукції спільного виробництва

1. Будь-який кінематографічний твір спільного виробництва затверджується компетентними органами Сторін, на території яких розташовані співвиробники, після консультацій між компетентними органами та відповідно до процедур, визначених у додатку I. Цей додаток становить складову частину Конвенції.

2. Заяви про надання статусу кінематографічної продукції спільного виробництва подаються компетентним органам для затвердження відповідно до процедури подання заяв, наведеної у додатку I. Таке затвердження є остаточним, за винятком випадків порушення первісних зобов'язань стосовно творчих, фінансових та технічних питань.

3. Кінопроектам відверто порнографічного спрямування або таким, що пропагують насильство чи вочевидь ображають людську гідність, статус кінематографічної продукції спільного виробництва надаватися не може.

4. Права, що випливають зі статусу кінематографічної продукції спільного виробництва, надаються співвиробникам, які мають відповідні технічні та фінансові можливості та достатній виробничо-творчий персонал.

5. Кожна Договірна Держава під час підписання або здачі на зберігання своєї ратифікаційної грамоти чи свого документа про прийняття, затвердження або приєднання робить заяву, якою вона визначає компетентні органи, згадані у пункті 2 вище. Ця заява може бути змінена будь-коли пізніше.

Стаття 6
Частка участі кожного співвиробника

1. У випадку спільного багатостороннього виробництва мінімальна частка участі не може бути менше 10 %, а максимальна не може перевищувати 70 % загальних витрат на виробництво кінематографічного твору. Якщо мінімальна частка участі становить менше 20 %, відповідна Сторона може вжити заходів для обмеження або припинення доступу до національних програм підтримки кіновиробництва.

2. Якщо ця Конвенція застосовується як двостороння угода між двома Сторонами згідно з положеннями пункту 4 статті 2, мінімальна частка участі не може бути менше 20 %, а максимальна не може перевищувати 80 % загальних витрат на виробництво кінематографічного твору.

Стаття 7
Права співвиробників

1. Договір про створення кінематографічної продукції спільного виробництва повинен гарантувати кожному співвиробнику право спільної власності на оригінал-негатив зображення та звукової доріжки. Договір містить положення про те, що цей негатив зберігається у місці, визначеному співвиробниками за спільною згодою, і він гарантує їм вільний доступ до нього.

2. Договір про створення кінематографічної продукції спільного виробництва повинен також гарантувати кожному співвиробнику право на інтернегатив або на будь-який інший засіб тиражування.

Стаття 8
Технічна та творча участь

1. Участь кожного зі співвиробників передбачає технічну та творчу участь. Як правило та відповідно до міжнародних зобов'язань, які Сторони визнають для себе обов'язковими, участь співвиробників стосовно творчого, технічного та акторського складу, розподілу ролей та обладнання, повинна бути пропорційною розміру їхнього фінансового внеску.

2. З урахуванням міжнародних зобов'язань, які Сторони визнали для себе обов'язковими, та вимог постановчого сценарію технічна та творча група, яка бере участь у створенні фільму, повинна складатися з громадян держав, які є партнерами у створенні кінематографічної продукції спільного виробництва, а монтаж фільму, як правило, має здійснюватися в цих державах.

Стаття 9
Комерційна кінематографічна продукція спільного виробництва

1. Незважаючи на положення статті 8 та з урахуванням конкретних вимог і меж законодавчих та регулюючих положень, чинних на території Сторін, спільно створеній кінематографічній продукції може надаватися статус кінематографічної продукції спільного виробництва згідно з положеннями цієї Конвенції, якщо вона задовольняє таким вимогам:

a) для її створення залучається один або більше найменших внесків, які можуть бути виключно фінансовими відповідно до договору про створення кінематографічної продукції спільного виробництва, при тому розумінні, що кожна національна частка є не менше 10 % і не більше 25 % загальних витрат на виробництво кінематографічної продукції;

b) для її створення залучається співвиробник з найбільшим внеском, який бере ефективну технічну та творчу участь і задовольняє вимогам визнання кінематографічного твору національним твором у країні цього співвиробника;

c) сприяє утвердженню європейської самобутності; та

d) є предметом договорів про створення кінематографічної продукції спільного виробництва, які містять положення про розподіл прибутку.

2. Комерційна кінематографічна продукція спільного виробництва отримує статус кінематографічної продукції спільного виробництва тільки після її затвердження у кожному окремому випадку компетентним органом з урахуванням, зокрема, положень статті 10 нижче.

Стаття 10
Загальний баланс

1. У кінематографічних відносинах між Сторонами повинен підтримуватися загальний баланс як у тому, що стосується загального розміру фінансового внеску, так і у тому, що стосується технічної та творчої участі у створенні фільму спільного виробництва.

2. Сторона, яка через розумний проміжок часу відзначає дефіцит у своїх відносинах у галузі створення кінематографічної продукції спільного виробництва з однією чи більше Сторонами, може для збереження своєї культурної самобутності утримуватися від затвердження тієї чи іншої наступної кінематографічної продукції спільного виробництва до відновлення збалансованих кінематографічних відносин з такою чи такими Сторонами.

Стаття 11
В'їзд і перебування

Відповідно до законів і правил та чинних міжнародних зобов'язань кожна Сторона сприяє в'їзду та перебуванню, а також наданню дозволів на роботу на її території технічному та акторському складу інших Сторін, який бере участь у створенні кінематографічної продукції спільного виробництва. Кожна Сторона надає також дозвіл на тимчасовий ввіз та вивіз обладнання, необхідного для виробництва та поширення кінематографічних творів, що підпадають під дію цієї Конвенції.

Стаття 12
Подяка країнам-співвиробникам

1. У кінематографічних творах спільного виробництва зазначаються країни-співвиробники.

2. Назви цих країн чітко наводяться у титрах, в усіх рекламних матеріалах і під час демонстрування кінематографічного твору.

Стаття 13
Експорт

Якщо кінематографічний твір спільного виробництва експортується до країни, в якій імпорт кінематографічних творів підлягає квотуванню і якщо одна зі Сторін-співвиробників не має права вільного ввозу своїх кінематографічних творів до країни-імпортера:

a) кінематографічний твір, як правило, додається до квоти країни з найбільшою участю;

b) якщо участь різних країн у виробництві кінематографічного твору є однаковою, кінематографічний твір додається до квоти країни, яка має найкращі можливості для експорту до країни-імпортера;

c) у разі неможливості застосування положень пунктів a і b вище кінематографічний твір включається до квоти Сторони, яка надала режисера-постановника.

Стаття 14
Мови

Під час надання твору статусу кінематографічної продукції спільного виробництва компетентний орган Сторони має право вимагати від співвиробника, розташованого на її території, виготовлення остаточного варіанту кінематографічного твору однією із мов цієї Сторони.

Стаття 15
Фестивалі

Якщо співвиробники не ухвалять іншого рішення, на міжнародних фестивалях кінематографічні твори спільного виробництва представляються Стороною, на території якої розташований співвиробник з найбільшою участю, або - у випадку однакової фінансової участі - Стороною, яка надала режисера-постановника.

Глава III
Заключні положення

Стаття 16
Підписання, ратифікація, прийняття, затвердження

1. Цю Конвенцію відкрито для підписання державами - членами Ради Європи та іншими державами - учасницями Європейської культурної конвенції, які можуть висловити свою згоду на обов'язковість для них цієї Конвенції шляхом:

a) підписання без застереження щодо ратифікації, прийняття чи затвердження; або

b) підписання з умовою ратифікації, прийняття чи затвердження з подальшою ратифікацією, прийняттям чи затвердженням.

2. Ратифікаційні грамоти або документи про прийняття чи затвердження здаються на зберігання Генеральному секретарю Ради Європи.

Стаття 17
Набрання чинності

1. Ця Конвенція набирає чинності в перший день місяця, що настає після закінчення тримісячного періоду від дати, на яку п'ять держав, з яких принаймні чотири є членами Ради Європи, висловили свою згоду на обов'язковість для них цієї Конвенції відповідно до положень статті 16.

2. Стосовно будь-якої держави, яка підписала цю Конвенцію і яка висловлюватиме свою згоду на обов'язковість для неї цієї Конвенції після набрання нею чинності, Конвенція набирає чинності в перший день місяця, що настає після закінчення тримісячного періоду від дати підписання чи здачі на зберігання ратифікаційної грамоти або документа про прийняття чи затвердження.

Стаття 18
Приєднання держав, що не є членами Ради Європи

1. Після набрання чинності цією Конвенцією Комітет міністрів Ради Європи може запропонувати приєднатися до цієї Конвенції будь-якій європейській державі, що не є членом Ради Європи, а також Європейському економічному співтовариству у рішенні, що ухвалюється більшістю голосів, передбаченою у статті 20d Статуту Ради Європи, та одностайним голосуванням представників Договірних Держав, які мають право засідати в Комітеті міністрів.

2. Стосовно будь-якої держави, що приєдналася до Конвенції, або Європейського економічного співтовариства у разі його приєднання Конвенція набирає чинності в перший день місяця, що настає після закінчення тримісячного періоду від дати здачі на зберігання документа про приєднання Генеральному секретарю Ради Європи.

Стаття 19
Територіальне застосування

1. Будь-яка Держава під час підписання або здачі на зберігання своєї ратифікаційної грамоти або свого документа про прийняття, затвердження чи приєднання може визначити територію (території), до якої застосовуватиметься ця Конвенція.

2. Будь-яка Сторона у будь-який інший час після цього заявою на ім'я Генерального секретаря Ради Європи може поширити дію цієї Конвенції на будь-яку іншу територію, визначену в цій заяві. Стосовно такої території Конвенція набирає чинності в перший день місяця, що настає після закінчення тримісячного періоду від дати отримання такої заяви Генеральним секретарем.

3. Будь-яка заява, зроблена відповідно до двох попередніх пунктів, може стосовно будь-якої території, визначеної в цій заяві, бути відкликана шляхом подання відповідного повідомлення на ім'я Генерального секретаря. Відкликання набирає чинності в перший день місяця, що настає після закінчення тримісячного періоду від дати отримання такого повідомлення Генеральним секретарем.

Стаття 20
Застереження

1. Будь-яка держава під час підписання або здачі на зберігання своєї ратифікаційної грамоти або свого документа про прийняття, затвердження чи приєднання може заявити, що пункт 4 статті 2 не застосовується до її двосторонніх відносин з однією чи більше Сторін у галузі створення продукції спільного виробництва. Крім того, вона може залишити за собою право встановлювати частку максимальної участі іншого розміру від того, що передбачений у пункті 1a статті 9. Жодне інше застереження не дозволяється.

2. Будь-яка Сторона, що заявила застереження згідно з попереднім пунктом, може повністю або частково відкликати його шляхом подання відповідного повідомлення на ім'я Генерального секретаря Ради Європи. Відкликання набирає чинності від дати отримання такого повідомлення Генеральним секретарем.

Стаття 21
Денонсація

1. Будь-яка Сторона може у будь-який час денонсувати цю Конвенцію шляхом подання відповідного повідомлення на ім'я Генерального секретаря Ради Європи.

2. Така денонсація набирає чинності в перший день місяця, що настає після закінчення шестимісячного періоду від дати отримання повідомлення Генеральним секретарем.

Стаття 22
Повідомлення

Генеральний секретар Ради Європи повідомляє держави - члени Ради, а також будь-яку іншу державу та Європейське економічне співтовариство, які можуть приєднатися до цієї Конвенції або яким може бути запропоновано приєднатися до неї, про:

a) будь-яке підписання;

b) здачу на зберігання будь-якої ратифікаційної грамоти або будь-якого документа про прийняття, затвердження чи приєднання;

c) будь-яку дату набрання чинності цією Конвенцією відповідно до статей 17, 18 і 19;

d) будь-яку заяву, зроблену відповідно до пункту 5 статті 5;

e) будь-яку денонсацію, повідомлену відповідно до статті 21;

f) будь-яку іншу дію, будь-яке повідомлення або сповіщення, які стосуються цієї Конвенції.

На посвідчення чого нижчепідписані, належним чином на те уповноважені представники підписали цю Конвенцію.

Вчинено у Страсбурзі другого дня жовтня місяця 1992 року англійською і французькою мовами, причому обидва тексти є однаково автентичними, в одному примірнику, який зберігатиметься в архіві Ради Європи. Генеральний секретар Ради Європи надсилає засвідчені копії Конвенції державам, зазначеним у пункті 1 статті 16, а також будь-якій державі та Європейському економічному співтовариству, яким може бути запропоновано приєднатися до цієї Конвенції.

____________
* Ратифіковано Законом України від 18 березня 2009 року N 1140-IV із заявою (Офіційний вісник України, 2009 р., N 26, ст. 853)

 

Процедура подання заяв

Для використання положень цієї Конвенції співвиробники, які розташовані на території Сторін, повинні за два місяці до початку зйомок подати заяву про надання статусу кінематографічної продукції спільного виробництва і додати до неї документи, які зазначені нижче. Кількість копій документів, що подаються до компетентних органів, повинна бути достатньою для того, щоб вони могли бути надіслані органам інших Сторін не пізніше ніж за місяць до початку зйомок:

- копія договору про придбання авторських прав або інше підтвердження придбання авторських прав для використання твору в комерційних цілях;

- докладний сценарій;

- перелік технічних і творчих внесків кожної країни-учасниці;

- кошторис і докладний план фінансування;

- графік виробництва кінематографічного твору;

- договір про створення кінематографічної продукції спільного виробництва між співвиробниками. Цей договір повинен містити положення, які передбачають розподіл прибутку або територій розповсюдження фільму між співвиробниками.

Заяви та інші документи складаються по можливості мовою, якою користуються компетентні органи, до яких вони подаються.

Компетентні національні органи надсилають один одному заяву та інші документи, що до неї додаються, одразу після їхнього отримання. Компетентний орган Сторони з найменшою фінансовою участю дає свою згоду тільки після отримання висновку Сторони з найбільшою фінансовою участю.

 

1. Кінематографічний твір визначається як європейський за змістом третього пункту статті 3, якщо він набирає не менше 15 балів із можливих 19 за наведеною нижче схемою європейських елементів оцінки.

2. Враховуючи особливості сценарію, компетентні органи можуть, після взаємних консультацій та якщо вони вважають, що твір все ж таки відображає європейську самобутність, надати статус кінематографічної продукції спільного виробництва твору, який набрав менше звичайно необхідних 15 балів.

Європейські елементи оцінки

Бали

Творча група

 

Режисер

3

Сценарист

3

Композитор

1
-----

 

7

Група виконавців

 

Перша роль

3

Друга роль

2

Третя роль

1
-----

 

6

Група технічного забезпечення

 

Кінооператор

1

Оператор звукозапису

1

Режисер відеомонтажу

1

Художник-постановник

1

Студія або зйомка на натурі

1

Місце монтажу

1
-----

 

6

Примітки

a) Перша, друга та третя ролі визначаються за кількістю зйомочних днів.

b) Що стосується статті 8, то "творчий" охоплює творчу зйомочну групу та групу виконавців, а "технічний" - групу технічного забезпечення зйомки.

____________

Опрос