Идет загрузка документа (49 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

Устав Организации ООН по промышленному развитию

Страны - участницы
Устав от 08.04.1979

СТАТУТ
Організації ООН
по промисловому розвитку*

ДАТА ПІДПИСАННЯ: 08.04.79 р.
ДАТА ПІДПИСАННЯ УКРАЇНСЬКОЮ РСР: 12.12.80 р.
ДАТА РАТИФІКАЦІЇ УКРАЇНСЬКОЮ РСР: 20.05.85 р.
ДАТА НАБУТТЯ ЧИННОСТІ ДЛЯ УКРАЇНСЬКОЇ РСР: 21.06.85 р.

____________
* Текст цього Статуту було прийнято Конференцією Організації Об'єднаних Націй по перетворенню Організації ООН по промисловому розвитку на спеціалізовану установу у Відні 8 квітня 1979 року.

Преамбула

Держави - учасниці цього Статуту,

Відповідно до Статуту Організації Об'єднаних Націй,

Беручи до уваги широкі цілі, викладені в резолюціях шостої спеціальної сесії Генеральної Асамблеї про встановлення нового міжнародного економічного порядку, в Лімській декларації та Плані дій по промисловому розвитку і співробітництву, прийнятих на Другій Генеральній конференції ЮНІДО, а також у резолюції сьомої спеціальної сесії Генеральної Асамблеї про розвиток і міжнародне економічне співробітництво,

Заявляючи, що:

Необхідно встановити справедливий і рівноправний економічний і соціальний порядок, якого має бути досягнуто шляхом ліквідації економічної нерівності, встановлення раціональних і рівноправних міжнародних економічних відносин, здійснення динамічних соціальних і економічних перетворень та стимулювання необхідних структурних перетворень у розвитку світової економіки,

Індустріалізація є рушійною силою зростання, необхідною для швидкого економічного і соціального розвитку, особливо країн, що розвиваються, для підвищення життєвого рівня і якості життя народів в усіх країнах та для встановлення рівноправного економічного і соціального порядку,

Суверенним правом усіх країн є досягнення ними індустріалізації, і будь-який процес такої індустріалізації має відповідати широким цілям самостійного й інтегрованого соціально-економічного розвитку та включати відповідні зміни, які забезпечили б справедливу й ефективну участь усіх народів в індустріалізації їх країн,

Оскільки міжнародне співробітництво з метою розвитку є спільною метою і спільним обов'язком усіх країн, необхідно сприяти індустріалізації шляхом усіх можливих погоджених заходів, включаючи розроблення, передачу і адаптацію технології на глобальному, регіональному та національному, а також на секторальному рівнях,

Усі країни, незалежно від їх соціальних і економічних систем, сповнені рішимості сприяти загальному добробуту своїх народів шляхом індивідуальних і колективних дій, спрямованих на розширення міжнародного економічного співробітництва на основі суверенної рівності, на зміцнення економічної незалежності країн, що розвиваються, забезпечення їх справедливої частки у загальному світовому промисловому виробництві та на внесення вкладу у справу міжнародного миру й безпеки і процвітання всіх держав відповідно до цілей і принципів Статуту Організації Об'єднаних Націй,

Пам'ятаючи про ці основоположні принципи,

Прагнучи заснувати в рамках положень Глави IX Статуту Організації Об'єднаних Націй спеціалізовану установу, яка називатиметься Організацією ООН по промисловому розвитку (ЮНІДО) (нижче іменується "Організація") і яка відіграватиме центральну роль і нестиме відповідальність за проведення оглядів і сприяння координації всіх видів діяльності системи Організації Об'єднаних Націй у галузі промислового розвитку згідно з відповідальністю Економічної і Соціальної Ради за Статутом Організації Об'єднаних Націй та відповідними угодами про взаємовідносини,

Цим погоджуються прийняти цей Статут.

ГЛАВА I
ЦІЛІ І ФУНКЦІЇ

Стаття 1
Цілі

Основна мета Організації полягає в сприянні та прискоренні промислового розвитку в країнах, що розвиваються, з метою подання допомоги у встановленні нового міжнародного економічного порядку. Організація також сприяє промисловому розвитку і співробітництву на глобальному, регіональному і національному, а також на секторальному рівнях.

Стаття 2
Функції

Для досягнення своїх викладених вище цілей Організація в цілому здійснює всі необхідні дії і зокрема:

a) заохочує і розширює у разі необхідності допомогу країнам, що розвиваються, у справі розвитку і прискорення їх індустріалізації, зокрема, в розвитку, розширенні та модернізації їх галузей промисловості;

b) відповідно до Статуту Організації Об'єднаних Націй виступає з ініціативою, координує і стежить за діяльністю системи Організації Об'єднаних Націй з метою забезпечення для Організації можливості відігравати центральну координуючу роль у галузі промислового розвитку;

c) створює нові і розробляє існуючі концепції та підходи до промислового розвитку на глобальному, регіональному і національному, а також на секторальному рівнях і проводить дослідження та робить огляди з метою розроблення нових напрямів діяльності, орієнтованих на гармонійний і збалансований промисловий розвиток з належним урахуванням методів, використовуваних країнами з різними соціально-економічними системами для вирішення проблем індустріалізації;

d) сприяє і заохочує розвиток і використання методів планування та подає допомогу в розробленні програм розвитку, науково-технічних програм і планів індустріалізації в державному, кооперативному і приватному секторах;

e) надає підтримку і допомогу в розвитку комплексного і міждисциплінарного підходу до прискорення індустріалізації країн, що розвиваються;

f) є форумом і виступає як інструмент надання послуг країнам, що розвиваються, і промислово розвинутим країнам у галузі їх контактів, консультацій і, на прохання заінтересованих країн, у галузі переговорів, спрямованих на індустріалізацію країн, що розвиваються;

g) подає країнам, що розвиваються, допомогу у створенні і функціонуванні галузей промисловості, включаючи зв'язані з сільським господарством, а також основні галузі промисловості, з тим щоб досягти повного використання наявних місцевих природних і людських ресурсів та виробництва товарів для внутрішнього і зовнішнього ринків, а також сприяти самостійності цих країн;

h) є центром обміну промисловою інформацією і, відповідно, збирає і перевіряє на вибірковій основі, аналізує і розробляє з метою поширення інформацію з усіх аспектів промислового розвитку на глобальному, регіональному і національному, а також на секторальному рівнях, включаючи обмін досвідом і технічними досягненнями промислово розвинутих країн та країн, що розвиваються, з різними соціально-економічними системами;

i) приділяє особливу увагу вжиттю спеціальних заходів, спрямованих на подання допомоги найменш розвинутим, таким, які не мають виходу до моря, та острівним країнам, що розвиваються, а також тим країнам, що розвиваються, які найбільш серйозно потерпіли від економічних криз та стихійних лих, не випускаючи з уваги інтереси інших країн, що розвиваються;

j) сприяє, заохочує та подає допомогу в розвитку, виборі, адаптації, передачі і використанні промислової технології з приділенням належної уваги соціально-економічним умовам і конкретним потребам тієї чи іншої галузі промисловості, особливо наголошуючи на передачі технології з промислово розвинутих країн у країни, що розвиваються, а також з одних країн, що розвиваються, в інші;

k) організує і надає підтримку програмам підготовки кадрів у галузі промисловості, спрямованим на подання допомоги країнам, що розвиваються, у підготовці технічних та інших відповідних категорій кадрів, необхідних на різних етапах прискорення їх промислового розвитку;

l) надає консультації і допомогу у тісному співробітництві з відповідними органами Організації Об'єднаних Націй, спеціалізованими установами та Міжнародним агентством по атомній енергії країнам, що розвиваються, в галузі використання, збереження і місцевої переробки їх природних ресурсів з метою дальшого розвитку індустріалізації країн, що розвиваються;

m) надає дослідні та демонстраційні установки з метою прискорення індустріалізації в конкретних секторах;

n) розробляє спеціальні заходи, спрямовані на розвиток співробітництва в галузі промисловості між країнами, що розвиваються, та між розвинутими країнами і країнами, що розвиваються;

o) подає у співробітництві з іншими відповідними органами допомогу в регіональному плануванні промислового розвитку країн, що розвиваються, в рамках регіональних та субрегіональних об'єднань серед цих країн;

p) заохочує і сприяє створенню й зміцненню промислових, ділових і професійних асоціацій, а також аналогічних організацій, які можуть внести вклад у справу повного використання внутрішніх ресурсів країн, що розвиваються, з метою розвитку галузей їх національної промисловості;

q) подає допомогу у створенні і функціонуванні установської інфраструктури для надання правових і консультаційних послуг, а також послуг у галузі розроблень для промисловості;

r) подає допомогу на прохання урядів країн, що розвиваються, в одержанні фінансових коштів із зовнішніх джерел для окремих промислових проектів на справедливих, рівних і взаємоприйнятних умовах.

ГЛАВА II
ЧЛЕНСТВО В ОРГАНІЗАЦІЇ

Стаття 3
Члени

Прийом до Членів Організації є відкритим для всіх держав, які поділяють цілі і принципи Організації:

a) держав - членів Організації Об'єднаних Націй або будь-якої спеціалізованої установи або Міжнародного агентства по атомній енергії, які можуть стати Членами Організації, ставши учасниками цього Статуту відповідно до Статті 24 і пункту 2 Статті 25;

b) інших держав, не згаданих у підпункті a), які можуть стати Членами Організації, ставши учасниками цього Статуту відповідно до пункту 3 Статті 24 і підпункту 2 c) Статті 25, після того, як їх прийом до Членів буде схвалено Конференцією більшістю у дві третини голосів Членів, які присутні і беруть участь у голосуванні, за рекомендацією Ради.

Стаття 4
Спостерігачі

1. Статус спостерігача при Організації надається на прохання тих, хто має такий статус на Генеральній Асамблеї Організації Об'єднаних Націй, якщо Конференція не прийме іншого рішення.

2. Без шкоди для пункту 1 Конференція має повноваження запрошувати інших спостерігачів брати участь у роботі Організації.

3. Спостерігачам дозволяється брати участь у роботі Організації згідно з відповідними правилами процедури і положеннями цього Статуту.

Стаття 5
Зупинення прав

1. Будь-який Член Організації, який тимчасово позбавлений своїх прав і привілеїв, зв'язаних з членством в Організації Об'єднаних Націй, автоматично тимчасово позбавляється прав і привілеїв, зв'язаних з членством в Організації.

2. Будь-який Член, який має заборгованість по виплаті своїх внесків в Організацію, не може брати участі у голосуванні в Організації, якщо сума його заборгованості дорівнює або перевищує суму обов'язкових внесків, належних з нього за два попередніх фінансових роки. Будь-який орган, проте, може дозволити такому Члену брати участь у голосуванні в цьому органі, якщо він визнає, що несплата сталася з незалежних від даного Члена обставин.

Стаття 6
Вихід з Організації

1. Член може вийти з Організації, вручивши Депозитарію документ про денонсацію цього Статуту.

2. Такий вихід з Організації набирає чинності в останній день фінансового року, наступного за роком, у якому було вручено такий документ.

3. Внески, які мають сплачуватися Членом, що виходить з Організації, за фінансовий рік, наступний за роком, у якому було вручено такий документ, являють собою такі ж обов'язкові внески, як і за фінансовий рік, протягом якого було вручено такий документ. Член, який виходить з Організації, крім того, виконує будь-які не оговорені умовами обіцянки, які були дані ним до вручення документа.

ГЛАВА III
ОРГАНИ

Стаття 7
Головні і допоміжні органи

1. Головними органами Організації є:

a) Генеральна конференція (іменується "Конференцією");

b) Рада по промисловому розвитку (іменується "Радою");

c) Секретаріат.

2. Засновується Комітет з програмних і бюджетних питань для подання допомоги Раді у підготовці та вивченні програми роботи, регулярного бюджету і оперативного бюджету Організації та інших фінансових питань, що стосуються Організації.

3. Інші допоміжні органи, включаючи технічні комітети, можуть створюватися Конференцією або Радою, яка приділятиме належну увагу принципу справедливого географічного представництва.

Стаття 8
Генеральна конференція

1. Конференція складається з представників усіх Членів Організації.

2. a) Конференція збирається на чергову сесію кожні два роки, якщо вона не прийме іншого рішення. Спеціальні сесії скликаються Генеральним директором на прохання Ради або більшості всіх Членів.

b) Чергові сесії проводяться у місці перебування Організації, якщо Конференція не прийме іншого рішення. Рада визначає місце, де повинна проводитися спеціальна сесія.

3. На доповнення до здійснення інших функцій, обумовлених у цьому Статуті, Конференція:

a) визначає керівні принципи і політику Організації;

b) розглядає доповіді Ради, Генерального директора і допоміжних органів Конференції;

c) схвалює програму роботи, регулярний бюджет і оперативний бюджет Організації відповідно до Статті 14, встановлює шкалу обов'язкових внесків відповідно до Статті 15, схвалює фінансові положення Організації і стежить за ефективним використанням фінансових ресурсів Організації;

d) має повноваження затверджувати більшістю у дві третини голосів Членів, які присутні і беруть участь у голосуванні, конвенції або угоди з будь-якого питання, що входить до компетенції Організації, і робити рекомендації Членам щодо цих конвенцій або угод;

e) робить рекомендації Членам і міжнародним організаціям з питань, що входять до компетенції Організації;

f) вживає будь-яких інших належних заходів, які дають можливість Організації досягти своїх цілей і виконувати свої функції.

4. Конференція може передати Раді також свої повноваження і функції, які вона може вважати бажаними, за винятком повноважень і функцій, згадуваних у підпункті b) Статті 3; у Статті 4; у підпунктах 3 a), b), c) і d) Статті 8; у пункті 1 Статті 9; у пункті 1 Статті 10; у пункті 2 Статті 11; у пунктах 4 і 6 Статті 14; у Статті 15; у Статті 18; у підпунктах 2 b) і 3 b) Статті 23; у Додатку I.

5. Конференція затверджує свої власні правила процедури.

6. Кожний Член має один голос на Конференції. Рішення приймаються більшістю Членів, які присутні і беруть участь у голосуванні, якщо немає іншого положення в цьому Статуті або в правилах процедури Конференції.

Стаття 9
Рада по промисловому розвитку

1. Рада складається з 53 Членів Організації, що обираються Конференцією, яка належним чином враховує принцип справедливого географічного розподілу. При виборах членів Ради Конференція додержує такого розподілу місць: 33 члени Ради обираються з числа держав, перелічених у Частинах A і C, 15 - з числа держав, перелічених у Частині B, і 5 - з числа держав, перелічених у Частині D Додатка I до цього Статуту.

2. Члени Ради займають посаду з часу закриття чергової сесії Конференції, на якій їх було обрано, до закриття чергової сесії Конференції через чотири роки, за винятком того, що члени, обрані на першій сесії, займають посаду з часу такого обрання, а половина займає посаду лише до закриття чергової сесії через два роки. Члени Ради можуть бути обрані знову.

3. a) Рада проводить принаймні одну чергову сесію кожного року і збирається в такий час, який вона може встановити. Спеціальні сесії скликаються Генеральним директором на вимогу більшості всіх членів Ради.

b) Сесії проводяться у місці перебування Організації, якщо Рада не прийме іншого рішення.

4. Поряд з виконанням інших функцій, обумовлених у цьому Статуті або переданих їй Конференцією, Рада:

a) діючи за уповноваженням Конференції, проводить огляд виконання схваленої програми роботи і відповідного регулярного бюджету та оперативного бюджету, а також інших рішень Конференції;

b) рекомендує Конференції шкалу обов'язкових внесків для витрат по регулярному бюджету;

c) доповідає Конференції на кожній її черговій сесії про діяльність Ради;

d) просить Членів подавати інформацію про їх діяльність, що стосується роботи Організації;

e) відповідно до рішень Конференції і враховуючи обставини, що виникають у період між сесіями Ради або Конференції, уповноважує Генерального директора вживати таких заходів, які Рада вважатиме необхідним вжити щодо непередбачених подій, враховуючи належним чином функції та фінансові ресурси Організації;

f) у тому разі, якщо посада Генерального директора стає вакантною в період між сесіями Конференції, призначає Виконуючого обов'язки Генерального директора, який перебуває на цій посаді до наступної чергової або спеціальної сесії Конференції:

g) готує попередній порядок денний Конференції;

h) виконує такі інші функції, які можуть бути потрібні для здійснення цілей Організації, з урахуванням обмежень, сформульованих у цьому Статуті.

5. Рада затверджує свої власні правила процедури.

6. Кожний член Ради має один голос. Рішення приймаються більшістю членів, які присутні і беруть участь у голосуванні, якщо не обумовлено інакше у цьому Статуті або в правилах процедури Ради.

7. Рада запрошує будь-якого Члена, не представленого у Раді, брати участь без права голосу в її дебатах з будь-якого питання, що становить конкретний інтерес для цього Члена.

Стаття 10
Комітет з програмних і бюджетних питань

1. Комітет з програмних і бюджетних питань складається з 27 Членів Організації, що обираються Конференцією, яка належним чином враховує принцип справедливого географічного розподілу. При виборах членів Комітету Конференція додержує такого розподілу місць: 15 членів Комітету обираються від держав, перелічених у Частинах A і C, 9 - від держав, перелічених у Частині B, і 3 - від держав, перелічених у Частині D Додатка I до цього Статуту. При призначенні своїх представників для роботи у складі Комітету держави мають враховувати їх особисті якості і досвід.

2. Члени Комітету займають посаду з моменту закриття чергової сесії Конференції, на якій їх було обрано, до закриття чергової сесії Конференції через два роки. Члени Комітету можуть бути обрані знову.

3. a) Комітет проводить принаймні одну сесію кожного року. Додаткові сесії Комітету скликаються Генеральним директором на прохання Ради або Комітету.

b) Сесії проводяться у місці перебування Організації, якщо Рада не прийме іншого рішення.

4. Комітет:

a) виконує функції, покладені на нього у Статті 14;

b) готує проект шкали обов'язкових внесків на покриття витрат по регулярному бюджету для подання Раді;

c) виконує такі інші функції щодо фінансових питань, які може бути покладено на нього Конференцією або Радою;

d) доповідає Раді на кожній черговій сесії про всю діяльність Комітету і за власною ініціативою дає поради або подає пропозиції Раді з фінансових питань.

5. Комітет затверджує свої власні правила процедури.

6. Кожний член Комітету має один голос. Рішення приймаються більшістю у дві третини голосів Членів, які присутні і беруть участь у голосуванні.

Стаття 11
Секретаріат

1. Секретаріат складається з Генерального директора, а також такої кількості Заступників Генерального директора та інших співробітників, яка може бути потрібна Організації.

2. Генеральний директор призначається Конференцією за рекомендацією Ради на чотирирічний період. Його може бути знову призначено на наступний чотирирічний період, після чого він не має права на дальше призначення.

3. Генеральний директор є головною адміністративною службовою особою Організації. Відповідно до загальних або окремих вказівок Конференції або Ради на Генерального директора покладаються повна відповідальність і повноваження по керівництву роботою Організації. Генеральний директор, підлягаючи Раді і перебуваючи під її контролем, відповідає за призначення, організацію і роботу персоналу.

4. При виконанні своїх обов'язків Генеральний директор і персонал не повинні запитувати або одержувати вказівки від якого б то не було уряду або будь-якої влади, сторонньої для Організації. Вони утримуються від будь-яких дій, що могли б вплинути на їх становище як міжнародних службових осіб, відповідальних тільки перед Організацією. Кожний Член бере на себе зобов'язання поважати виключно міжнародний характер обов'язків Генерального директора і персоналу і не намагатися робити на них вплив під час виконання ними своїх обов'язків.

5. Персонал призначається Генеральним директором відповідно до положень, які встановлюються Конференцією за рекомендацією Ради. Призначення на рівні Заступників Генерального директора підлягають схваленню Радою. Умови служби персоналу відповідають, у міру можливості, умовам служби персоналу загальної системи Організації Об'єднаних Націй. Найважливішим міркуванням при наборі персоналу і при визначенні умов служби є необхідність забезпечення найвищого рівня працездатності, компетентності і сумлінності. Належна увага приділяється важливості набору персоналу на широкій і справедливій географічній основі.

6. Генеральний директор діє як такий на всіх засіданнях Конференції, Ради і Комітету з програмних та бюджетних питань і виконує такі інші функції, які покладено на нього цими органами. Він готує щорічну доповідь про діяльність Організації. До того ж він подає Конференції або Раді, якщо це необхідно, такі інші доповіді, які можуть бути потрібні.

ГЛАВА IV
ПРОГРАМА РОБОТИ І ФІНАНСОВІ ПИТАННЯ

Стаття 12
Витрати делегацій

Кожний Член і Спостерігач несе витрати своїх власних делегацій на Конференції, у Раді чи будь-якому іншому органі, в роботі якого він може брати участь.

Стаття 13
Склад бюджетів

1. Діяльність Організації здійснюється відповідно до її схваленої програми роботи і бюджетів.

2. Витрати Організації поділяються на такі категорії:

a) витрати, що покриваються за рахунок обов'язкових внесків (іменуються "регулярним бюджетом"); і

b) витрати, що покриваються за рахунок добровільних внесків в Організацію, а також таких інших надходжень, які можуть бути передбачені фінансовими положеннями (іменуються "оперативним бюджетом").

3. Регулярний бюджет передбачає витрати на адміністративну, дослідну діяльність, інші регулярні витрати Організації та на іншу діяльність, передбачену в Додатку II.

4. В оперативному бюджеті передбачаються витрати на подання технічної допомоги та інші зв'язані з цим види діяльності.

Стаття 14
Програма і бюджети

1. Генеральний директор у строки, зазначені в фінансових положеннях, готує і подає Раді через Комітет з програмних та бюджетних питань проект програми роботи на наступний фінансовий період разом з відповідними кошторисами на ті види діяльності, які фінансуватимуться з регулярного бюджету. Одночасно Генеральний директор подає пропозиції і фінансовий кошторис витрат на ті види діяльності, які мають фінансуватися за рахунок добровільних внесків в Організацію.

2. Комітет з програмних та бюджетних питань розглядає пропозиції Генерального директора і подає Раді свої рекомендації щодо запропонованої програми роботи та відповідні кошториси регулярного бюджету та оперативного бюджету. Такі рекомендації Комітету потребують більшості в дві третини голосів членів, які присутні і беруть участь у голосуванні.

3. Рада розглядає пропозиції Генерального директора разом з будь-якими рекомендаціями Комітету з програмних та бюджетних питань і затверджує програму роботи, регулярний бюджет та оперативний бюджет з такими змінами, які вона вважатиме необхідними, для подання Конференції на розгляд і схвалення. Таке затвердження потребує більшості в дві третини голосів Членів, які присутні і беруть участь у голосуванні.

4. a) Конференція розглядає і схвалює програму роботи і відповідний регулярний бюджет та оперативний бюджет, що подаються їй Радою, більшістю в дві третини голосів Членів, які присутні і беруть участь у голосуванні.

b) Конференція може вносити у програму роботи і у відповідний регулярний бюджет та оперативний бюджет зміни відповідно до пункту 6.

5. У разі необхідності, додаткові або переглянуті кошториси регулярного бюджету чи оперативного бюджету готуються і схвалюються відповідно до вищезазначених пунктів 1 - 4 та фінансових положень.

6. Жодна резолюція, рішення або поправка, зв'язані з витратами, які ще не розглядалися відповідно до пунктів 2 і 3, не схвалюються Конференцією, якщо вони не супроводжуються кошторисом витрат, підготовленим Генеральним директором. Жодна резолюція, рішення або поправка, щодо яких Генеральний директор передбачає витрати, не схвалюються Конференцією до того часу, поки Комітет з програмних та бюджетних питань і згодом Рада, засідаючи одночасно з Конференцією, не дістануть можливості діяти відповідно до пунктів 2 і 3. Рада подає свої рішення Конференції. Схвалення Конференцією таких резолюцій, рішень і поправок потребує більшості в дві третини голосів усіх Членів.

Стаття 15
Обов'язкові внески

1. Витрати по регулярному бюджету покриваються Членами так, як їх розподілено згідно з шкалою обов'язкових внесків, встановленою Конференцією більшістю в дві третини голосів Членів, які присутні і беруть участь у голосуванні, за рекомендацією Ради, затвердженою більшістю в дві третини голосів Членів, які присутні і беруть участь у голосуванні, на основі проекту, підготовленого Комітетом з програмних та бюджетних питань.

2. Шкала обов'язкових внесків у міру можливості грунтується на найостаннішій шкалі, що діє в Організації Об'єднаних Націй. Жодному з Членів не може бути встановлено внесків у розмірі, що перевищує двадцять п'ять процентів регулярного бюджету Організації.

Стаття 16
Добровільні внески в Організацію

Відповідно до фінансових положень Організації Генеральний директор від імені Організації може приймати добровільні внески в Організацію, включаючи дари, дари за заповітами і субвенції, що надаються Організації урядами, міжурядовими або неурядовими організаціями або надходять з інших неурядових джерел, якщо умови передачі таких добровільних внесків відповідають цілям і політиці Організації.

Стаття 17
Фонд промислового розвитку

З тим щоб збільшити ресурси Організації та зміцнити її здатність швидко і гнучко задовольняти потреби країн, що розвиваються, Організація має Фонд промислового розвитку, який фінансуватиметься за рахунок добровільних внесків в Організацію, передбачених у Статті 16, та інших надходжень, що можуть бути передбачені фінансовими положеннями Організації. Генеральний директор розпоряджається Фондом промислового розвитку відповідно до керівних положень загальної політики, що регулюють операції Фонду, які встановлюються Конференцією або Радою, що виступає від імені Конференції, та відповідно до фінансових положень Організації.

ГЛАВА V
СПІВРОБІТНИЦТВО І КООРДИНАЦІЯ

Стаття 18
Відносини з Організацією Об'єднаних Націй

Організація вступає у відносини з Організацією Об'єднаних Націй як одна з спеціалізованих установ, про які говориться у Статті 57 Статуту Організації Об'єднаних Націй. Будь-яка угода, що укладається відповідно до Статті 63 Статуту, потребує схвалення Конференцією більшістю в дві третини голосів Членів, які присутні і беруть участь у голосуванні, за рекомендацією Ради.

Стаття 19
Відносини з іншими організаціями

1. Генеральний директор може за схваленням Ради та відповідно до керівних положень, що встановлюються Конференцією:

a) укладати угоди, що встановлюють відповідні взаємовідносини з іншими організаціями системи Організації Об'єднаних Націй та з іншими міжурядовими і урядовими організаціями;

b) встановлювати відповідні відносини з неурядовими та іншими організаціями, діяльність яких зв'язана з діяльністю Організації. При встановленні таких відносин з національними організаціями Генеральний директор проводить консультації з заінтересованими урядами.

2. Відповідно до таких угод і відносин Генеральний директор може укладати робочі угоди з такими організаціями.

ГЛАВА VI
ПРАВОВІ ПИТАННЯ

Стаття 20
Місцеперебування Організації

1. Місцеперебуванням Організації є місто Відень. Конференція може змінити місцеперебування Організації більшістю в дві третини голосів усіх Членів.

2. Організація укладає з урядом приймаючої країни угоду про центральні установи.

Стаття 21
Правоздатність, привілеї та імунітети

1. Організація користується на території кожного з своїх Членів такою правоздатністю і такими привілеями та імунітетами, які є необхідними для виконання її функцій і для досягнення її цілей. Представники Членів і службові особи Організації користуються такими привілеями та імунітетами, які є необхідними для незалежного виконання їх функцій, зв'язаних з діяльністю Організації.

2. Правоздатність, привілеї та імунітети, згадані в пункті 1:

a) на території будь-якого Члена, який приєднався до Конвенції про привілеї та імунітети спеціалізованих установ щодо Організації, будуть такими, як їх визначено в стандартних статтях цієї Конвенції, із змінами, що містяться у додатку до цього документа, схваленого Радою;

b) на території будь-якого Члена, який не приєднався до Конвенції про привілеї та імунітети спеціалізованих установ щодо Організації, але приєднався до Конвенції про привілеї та імунітети Організації Об'єднаних Націй, будуть такими, як їх визначено в останній Конвенції, якщо така держава не повідомить Депозитарія при здачі на зберігання своєї ратифікаційної грамоти, документа про прийняття, схвалення або приєднання про те, що вона не застосовуватиме цю Конвенцію до Організації; Конвенція про привілеї та імунітети Організації Об'єднаних Націй більше не застосовуватиметься до Організації по скінченні тридцяти днів після повідомлення про це такою державою Депозитарія;

c) будуть такими, як їх визначено в інших угодах, укладених Організацією.

Стаття 22
Вирішення спорів та запити про консультативні висновки

1. a) Будь-який спір між двома або більшою кількістю Членів щодо тлумачення або застосування цього Статуту, включаючи його додатки, не вирішений шляхом переговорів, передається Раді, якщо заінтересовані сторони не прийдуть до згоди щодо іншого способу врегулювання. Якщо спір являє особливий інтерес для Члена, не представленого в Раді, цей Член має право бути представленим у ній відповідно до правил, які мають бути затверджені Радою.

b) Якщо спір не вирішується відповідно до пункту 1 a) задовільно для якої-небудь сторони, що бере участь у спорі, то ця сторона може передати спір:

або i) якщо сторони з цим погоджуються:

A) до Міжнародного суду; або

B) до арбітражного суду;

або ii) в іншому разі, до примирної комісії.

Правила, що стосуються процедур і роботи арбітражного суду та примирної комісії, викладаються в Додатку III до цього Статуту.

2. Конференція і Рада уповноважені окремо, за умови одержання дозволу Генеральної Асамблеї Організації Об'єднаних Націй, запитувати у Міжнародного суду консультативний висновок з будь-якого правового питання, що виникає в сфері діяльності Організації.

Стаття 23
Поправки

1. У будь-який час після другої чергової сесії Конференції будь-який Член може пропонувати поправки до цього Статуту. Тексти пропонованих поправок негайно направляються Генеральним директором усім Членам і розглядаються Конференцією не раніше як через дев'яносто днів після направлення такого повідомлення.

2. За винятком передбаченого в пункті 3, поправка набирає чинності і стає обов'язковою для всіх Членів, коли:

a) вона рекомендована Конференції Радою;

b) вона схвалена більшістю в дві третини голосів усіх Членів;

c) дві третини Членів вручать Депозитарію ратифікаційні грамоти, документи про прийняття або схвалення поправки.

3. Поправка, що стосується Статей 6, 9, 10, 13, 14 або 23 чи Додатка II, набирає чинності і стає обов'язковою для всіх Членів, коли:

a) вона рекомендована Конференції Радою більшістю в дві третини голосів усіх членів Ради;

b) вона схвалена Конференцією більшістю в дві третини голосів усіх Членів; і

c) три чверті Членів здали Депозитарію ратифікаційні грамоти, документи про прийняття або схвалення поправки.

Стаття 24
Підписання, ратифікація, прийняття, схвалення і приєднання

1. Цей Статут є відкритим для підписання всіма державами, зазначеними в підпункті a) Статті 3, до 7 жовтня 1979 року у Федеральному міністерстві закордонних справ Австрійської Республіки, а потім у центральних установах Організації Об'єднаних Націй у Нью-Йорку до дня набрання чинності цим Статутом.

2. Цей Статут підлягає ратифікації, прийняттю або схваленню державами, що його підписали. Ратифікаційні грамоти, документи про прийняття або схвалення такими державами здаються на зберігання Депозитарію.

3. Після набрання цим Статутом чинності відповідно до пункту 1 Статті 25 держави, зазначені в підпункті a) Статті 3, що не підписали цей Статут, а також держави, прийом яких до числа Членів було затверджено відповідно до підпункту b) цієї Статті, можуть приєднатися до цього Статуту, здавши на зберігання документи про приєднання.

Стаття 25
Набрання чинності

1. Цей Статут набирає чинності після того, як принаймні вісімдесят держав, що здали на зберігання ратифікаційні грамоти, документи про прийняття або про схвалення, повідомлять Депозитарія про те, що після проведення між собою консультацій вони погодилися в тому, що цей Статут набирає чинності.

2. Цей Статут набирає чинності:

a) для держав, які брали участь у повідомленні, згадуваному в пункті 1, в день набрання чинності цим Статутом;

b) для держав, які здали на зберігання ратифікаційні грамоти, документи про прийняття або про схвалення до набрання чинності цим Статутом, але які не брали участі у повідомленні, згадуваному в пункті 1, пізніше в той день, в який вони повідомлять Депозитарія про те, що цей Статут набирає для них чинності;

c) для держав, які здають на зберігання ратифікаційні грамоти, документи про прийняття, про схвалення або про приєднання після набрання чинності цим Статутом, в день такої здачі.

Стаття 26
Заходи перехідного періоду

1. Депозитарій скликає першу сесію Конференції, яка має бути проведена протягом трьох місяців після набрання чинності цим Статутом.

2. Правила і положення, що регулюють діяльність Організації, заснованої резолюцією 2152 (XXI) Генеральної Асамблеї Організації Об'єднаних Націй, регулюють діяльність Організації та її органів до того часу, поки остання не прийме нових положень.

Стаття 27
Застереження

Жодні застереження не можуть бути зроблені щодо цього Статуту.

Стаття 28
Депозитарій

1. Генеральний секретар Організації Об'єднаних Націй є Депозитарієм цього Статуту.

2. Крім повідомлення заінтересованих держав Депозитарій повідомляє Генерального директора про всі питання, що стосуються цього Статуту.

Стаття 29
Автентичні тексти

Тексти цього Статуту англійською, арабською, іспанською, китайською, російською і французькою мовами є однаково автентичними.

 

* * *

Статут Організації ООН по промисловому розвитку підписано від імені Української РСР 12 грудня 1980 року і ратифіковано Президією Верховної Ради УРСР 20 травня 1985 року. Ратифікаційну грамоту Української РСР здано на зберігання Генеральному секретареві ООН 10 червня 1985 року.

Статут відповідно до пункту 1 статті 25 набрав чинності для Української РСР 21 червня 1985 року.

 

Списки держав*

____________
* Списки держав, які мають бути включені Депозитарієм до цього Додатка, є списками, що їх визначила Генеральна Асамблея Організації Об'єднаних Націй відповідно до цілей, викладених у пункті 4 розділу II її резолюції 2152 (XXI), за станом на момент набрання цим Статутом чинності.

1. Якщо держава, яку не включено до жодного з нижченаведених списків, стає Членом Організації, Конференція вирішує, після відповідних консультацій, до якого з цих списків її має бути включено.

2. Конференція в будь-який час може, після відповідних консультацій, змінити наведену нижче класифікацію Члена.

3. Зміни в нижченаведених списках, зроблені відповідно до пункту 1 або пункту 2, не розглядаються як поправки у значенні Статті 23.

 

Регулярний бюджет

A. 1. Витрати на адміністративну, дослідну діяльність та інші регулярні витрати Організації повинні розглядатися як такі, що включають витрати на:

a) діяльність міжрегіональних та регіональних радників;

b) короткотермінові консультаційні послуги, що надаються персоналом Організації;

c) проведення нарад, включаючи технічні наради, передбачені в програмі роботи, яка фінансується з регулярного бюджету Організації;

d) допоміжну діяльність за програмою, зв'язану з проектами по поданню технічної допомоги, в тій мірі, в якій вони не компенсуються Організації джерелом, яке фінансує такі проекти.

2. Конкретні пропозиції, що відповідають вищезазначеним положенням, здійснюються після їх розгляду Комітетом з програмних та бюджетних питань, затвердження Радою і схвалення Конференцією відповідно до Статті 14.

B. З метою підвищення ефективності програми роботи Організації в галузі промислового розвитку за рахунок регулярного бюджету фінансуються також інші види діяльності, які раніше фінансувалися за розділом 15 Регулярного бюджету Організації Об'єднаних Націй, в розмірі 6 процентів усього регулярного бюджету. Ці види діяльності посилюють вклад Організації в систему розвитку Організації Об'єднаних Націй, при цьому слід враховувати важливість використання процесу програмування по країнах, що здійснюється відповідно до згоди заінтересованих країн у рамках Програми розвитку Організації Об'єднаних Націй, як основи здійснення цієї діяльності.

 

Правила, що стосуються арбітражних судів та примирних комісій

У разі відсутності іншої домовленості між усіма Членами - учасниками спору, який не було врегульовано відповідно до пункту 1 a) Статті 22 і який було передано до арбітражного суду відповідно до підпункту 1 b) i) (B) Статті 22 або до примирної комісії відповідно до підпункту 1 b) ii), такі правила регулюють процедури і роботу таких судів і комісій:

1. Порушення процесу

Протягом трьох місяців після завершення розгляду Радою спору, переданого їй відповідно до пункту 1 a) Статті 22, або у разі, якщо Рада не завершить свого розгляду протягом вісімнадцяти місяців з моменту передачі їй спору, всі сторони, що беруть участь у спорі, протягом двадцяти одного місяця з моменту такої передачі можуть повідомити Генерального директора про свій намір передати спір до арбітражного суду або будь-яка з цих сторін може повідомити Генерального директора про своє бажання передати спір до примирної комісії. Якщо сторони домовилися про іншу процедуру врегулювання, таке повідомлення може бути зроблено протягом трьох місяців після завершення цієї спеціальної процедури.

2. Утворення арбітражних судів та примирних комісій

a) Сторони, що беруть участь у спорі, одноголосним рішенням призначають, у міру необхідності, трьох арбітрів або трьох членів примирної комісії і призначають одного з них головою суду або комісії.

b) Якщо протягом трьох місяців з моменту повідомлення, згаданого в пункті 1 вище, одного чи більше членів суду або комісії не буде таким чином призначено, Генеральний секретар Організації Об'єднаних Націй, на прохання будь-якої сторони, протягом трьох місяців з моменту такого прохання призначає будь-яких членів, включаючи голову, яких ще потрібно призначити.

c) Якщо відкривається вакансія в суді або комісії, вона заповнюється протягом одного місяця відповідно до пункту а) або по скінченні місяця відповідно до пункту b).

3. Процедури і робота

a) Суд або комісія встановлюють свої власні правила процедури. Всі рішення з будь-якого питання процедури або суті спору може бути прийнято більшістю голосів членів.

b) Члени суду або комісії одержують винагороду відповідно до фінансових положень Організації. Генеральний директор забезпечує будь-який необхідний секретаріат в консультації з головою суду або комісії. Всі витрати суду або комісії та їх членів, але не сторін, що беруть участь у даному спорі, несе Організація.

4. Рішення арбітражного суду і доповіді примирної комісії

a) Арбітражний суд закінчує розгляд винесенням рішення, яке є обов'язковим для всіх сторін.

b) Примирна комісія закінчує розгляд складенням адресованої всім сторонам, що беруть участь у цьому спорі, доповіді, що містить рекомендації, яким сторони, що беруть участь у спорі, приділяють серйозну увагу.

____________

Опрос