Идет загрузка документа (10 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

Конвенция МОТ N 144. Трехсторонние консультации для содействия применению международных трудовых норм

Страны - участницы
Конвенция от 21.06.1976 № 144

КОНВЕНЦІЯ МОП N 144
Тристоронні консультації для сприяння застосуванню міжнародних трудових норм

ДАТА ПІДПИСАННЯ: 21.06.76 р.
ДАТА НАБРАННЯ ЧИННОСТІ: 16.05.78 р.
ДАТА РАТИФІКАЦІЇ УКРАЇНОЮ: 17.12.93 р.
ДАТА НАБРАННЯ ЧИННОСТІ ДЛЯ УКРАЇНИ: 16.05.95 р.

Додатково див. Статус
 станом на 1 червня 2008 року

Генеральна Конференція Міжнародної організації праці,

що скликана в Женеві Адміністративною радою Міжнародного бюро праці та зібралася 2 червня 1976 року на свою 61-у сесію,

визнаючи положення існуючих міжнародних конвенцій і рекомендацій в сфері праці, зокрема: Конвенцію 1948 року про свободу асоціацій і захист права на організацію, Конвенцію 1949 року про право на організацію і на ведення колективних переговорів і Рекомендацію 1960 року щодо співробітництва в галузевому і в національному масштабі, які підтверджують право роботодавців і працівників на створення вільних і незалежних організацій і вимагають заходів для підвищення ефективності консультацій на національному рівні між державними владами і організаціями роботодавців і працівників, а також положення численних міжнародних конвенцій і рекомендацій в сфері праці, які передбачають проведення консультацій з організаціями роботодавців і працівників для застосування цих конвенцій і рекомендацій,

розглянувши четвертий пункт порядку денного сесії, котрий має назву "Створення тристороннього механізму для сприяння застосуванню міжнародних трудових норм", і ухваливши прийняти ряд пропозицій щодо тристоронніх консультацій для сприяння застосуванню міжнародних норм,

вирішивши надати цим пропозиціям форму конвенції,

ухвалює цього двадцять першого дня червня місяця тисяча дев'ятсот сімдесят шостого року нижченаведену Конвенцію, яка може називатися Конвенцією 1976 року про тристоронні консультації (міжнародні трудові норми):

Стаття 1

У цій Конвенції термін "представницькі організації" означає найбільш представницькі організації роботодавців і працівників, наділені правом на свободу об'єднання.

Стаття 2

1. Кожний член Міжнародної організації праці, який ратифікував цю Конвенцію, здійснює процедури, які забезпечують ефективні консультації між представниками уряду, роботодавців і працівників з питань, що стосуються до діяльності Міжнародної організації праці, згаданих нижче у параграфі 1 Статті 5.

2. Кожна країна визначає характер і форму процедур, передбачених у параграфі 1 цієї Статті, відповідно до національної практики після консультації з представницькими організаціями, де такі організації є і де такі процедури ще не встановлено.

Стаття 3

1. Представники роботодавців і працівників з метою здійснення процедур, передбачених цією Конвенцією, вільно обираються своїми представницькими організаціями, де такі організації є.

2. Роботодавців і працівників репрезентовано на рівних засадах будь-яких органах, за допомогою яких здійснюються консультації.

Стаття 4

1. Компетентний орган влади несе відповідальність за адміністративне забезпечення процедур, передбачених цією Конвенцією.

2. Відповідні заходи вживаються між компетентним органом влади й представницькими організаціями, де такі організації є, для фінансування будь-якої потрібної підготовки учасників таких процедур.

Стаття 5

1. Метою процедур, передбачених цією Конвенцією, є проведення консультацій:

a) щодо відповідей урядів на запитальники, що стосуються пунктів порядку денного Міжнародної конференції праці, щодо зауважень урядів до запропонованих текстів, котрі Конференція обговорюватиме;

b) щодо пропозицій компетентному органу або компетентним органам влади у зв'язку з внесенням конвенцій і рекомендацій відповідно до статті 19 Статуту Міжнародної організації праці;

c) щодо повторного розгляду через відповідні проміжки часу нератифікованих конвенцій і рекомендацій, які ще не застосовуються, з метою визначення заходів, яких можна було б вжити для сприяння їх цьому застосуванню та, у відповідних випадках, ратифікації;

д) з питань, що виникають у зв'язку з доповідями, котрі мають подаватися до Міжнародного бюро праці згідно зі статтею 22 Статуту Міжнародної організації праці;

е) щодо пропозицій про денонсування ратифікованих конвенцій.

2. Для забезпечення належного розгляду питань, згаданих у параграфі 1 цієї статті, консультації проводяться через відповідні проміжки часу, встановлені за згодою, але принаймні раз на рік.

Стаття 6

Компетентний орган влади випускає щорічну доповідь про здійснення процедур, передбачених цією Конвенцією, коли це буде визнано за потрібне після консультації з представницькими організаціями, де такі організації є.

Стаття 7

Офіційні документи про ратифікацію цієї Конвенції направляються Генеральному директору Міжнародного бюро праці для реєстрації.

Стаття 8

1. Ця Конвенція пов'язує тільки тих Членів Міжнародної організації праці, чиї документи про ратифікацію зареєстровані Генеральний директор.

2. Вона набуває чинності через дванадцять місяців після того, як Генеральний директор зареєструє документи про ратифікацію двох членів Організації.

3. Потім ця Конвенція набуває чинності щодо кожного члена Організації через дванадцять місяців після дати реєстрації його документа про ратифікацію.

Стаття 9

1. Будь-який Член Організації, що ратифікував цю Конвенцію, може після закінчення десятирічного періоду з моменту, коли вона початково набула чинності, денонсувати її актом про денонсацію, надісланим Генеральному директору Міжнародного бюро праці і зареєстрованим ним. Денонсація набуває чинності через рік після реєстрації акта про денонсацію.

2. Кожний член Організації, що ратифікував цю Конвенцію, який протягом року після закінчення згаданого в попередньому пункті десятирічного періоду не скористається своїм правом на денонсацію, передбаченим у цій статті, буде пов'язаний на наступний період тривалістю десять років і надалі зможе денонсувати цю Конвенцію після закінчення кожного десятирічного періоду в порядку, встановленому в цій статті.

Стаття 10

1. Генеральний директор Міжнародного бюро праці сповіщає всіх членів Міжнародної організації праці про реєстрацію всіх документів про ратифікацію та актів про денонсацію, отриманих ним від членів Організації.

2. Оповіщаючи членів Організації про реєстрацію отриманого ним другого документа про ратифікацію, Генеральний директор звертає увагу на дату набуття цією Конвенцією чинності.

Стаття 11

Генеральний директор Міжнародного бюро праці надсилає Генеральному секретарю Організації Об'єднаних Націй для реєстрації відповідно до статті 102 Статуту Організації Об'єднаних Націй повні відомості стосовно всіх документів про ратифікацію та актів про денонсацію, зареєстрованих ним відповідно до положень попередніх статей.

Стаття 12

Кожного разу, коли Адміністративна рада Міжнародного бюро праці вважає це за необхідне, вона подає Генеральній Конференції доповідь про застосування цієї Конвенції і розглядає доцільність внесення до порядку денного Конференції питання про її повний або частковий перегляд.

Стаття 13

1. У разі, коли Конференція ухвалить нову конвенцію, яка повністю або частково переглядає цю Конвенцію, і якщо в новій конвенції не передбачене іншого, то:

a) ратифікація будь-яким членом Організації нової, переглянутої Конвенції спричиняє автоматично, незалежно від положень Статті 9, негайну денонсацію цієї Конвенції за умови, що нова, переглянута Конвенція набула чинності;

b) починаючи від дати набуття чинності нової, переглянутої конвенції, ця Конвенція закрита для ратифікації її членами Організації.

(2) Ця Конвенція залишається у всякому випадку чинною за формою і змістом щодо тих членів Організації, які її ратифікували, але не ратифікували переглянятої конвенцією.

Стаття 14

Англійський і французький тексти цієї Конвенції мають однакову силу.

____________

Опрос