Идет загрузка документа (52 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

Международная конвенция о грузовой марке 1966 года

Страны - участницы
Конвенция от 05.04.1966
редакция действует с 05.03.2019

МІЖНАРОДНА КОНВЕНЦІЯ
про вантажну марку 1966 року

ДАТА  ПІДПИСАННЯ: 05.04.66 р.
ДАТА ПРИЄДНАННЯ УКРАЇНИ: 21.09.93 р.*
ДАТА НАБРАННЯ ЧИННОСТІ ДЛЯ УКРАЇНИ: 25.01.94 р.

Із змінами і доповненнями, внесеними
 Протоколом
 від 11 листопада 1988 року

(Протоколом від 11 листопада 1988 року передбачено зміни до додатків до цієї Конвенції)

Договірні Уряди,

прагнучи встановити уніфіковані принципи і правила стосовно граничного навантаження суден, що здійснюють міжнародні рейси, з урахуванням необхідності збереження життя і майна на морі,

вважаючи, що найкращим шляхом досягнення цієї мети може бути укладення Конвенції,

погодились про нижченаведене:

Стаття 1
Загальні зобов'язання за Конвенцією

(1) Договірні Уряди зобов'язуються виконувати положення цієї Конвенції та Додатків до неї, що складають невід'ємну частину цієї Конвенції. Будь-яке посилання на цю Конвенцію є одночасно і посиланням на її Додатки.

(2) Договірний Уряд вживає всіх заходів, які можуть бути необхідні для виконання цієї Конвенції.

Стаття 2
Визначення

Для цілей цієї Конвенції, якщо чітко не передбачене інше:

(1) "Правила" означають Правила, що додаються до цієї Конвенції.

(2) "Адміністрація" означає уряд держави, під прапором якої плаває судно.

(3) "Схвалений" означає схвалений Адміністрацією.

(4) "Міжнародний рейс" означає морське плавання з країни, до якої застосовується ця Конвенція, до порту, розташованого за межами такої країни, або навпаки. З цією метою кожна територія, за міжнародні відносини якої відповідає Договірний Уряд, або на якій Організація Об'єднаних Націй має управляючу владу, розглядається як окрема країна.

(5) "Риболовне судно" означає судно, що використовується для лову риби, китів, тюленів, моржів або інших живих ресурсів моря.

(6) "Нове судно" означає судно, кіль якого вже закладено, або яке знаходиться на подібній стадії будівництва на день чи після набуття цією Конвенцією чинності для кожного Договірного Уряду.

(7) "Існуюче судно" означає судно, що не є новим.

(8) "Довжина" означає довжину, що дорівнює 96 відсоткам повної довжини по ватерлінії, яка проходить на висоті, що дорівнює 85 відсоткам найменшої теоретичної висоти борту, виміряної від верхньої кромки кіля, або довжину від передньої кромки форштевня до осі балера руля, взяту по тій самій ватерлінії, залежно від того, яка з них є більшою. У випадку, коли контур форштевня має увігнуту форму вище ватерлінії, що проходить на висоті, яка дорівнює 85 відсоткам найменшої теоретичної висоти борту, як носовий перпендикуляр повної довжини, так і передня кромка форштевня повинні прийматися на вертикальній проекції на цю ватерлінію крайньої кормової точки контуру форштевня (вище цієї ватерлінії). На суднах, спроектованих з нахилом кіля, ватерлінія, по якій вимірюється довжина, повинна бути паралельною конструктивній ватерлінії.

(пункт 8 статті 2 у редакції
 Протоколу від 11.11.88 р.)

(9) "Щорічна дата" означає день і місяць кожного року, які відповідатимуть даті закінчення строку дії відповідного свідоцтва.

(статтю 2 доповнено пунктом 9
 згідно з Протоколом від 11.11.88 р.)

Стаття 3
Загальні положення

(1) Жодне судно, до якого застосовується ця Конвенція, не може вирушити в море у міжнародний рейс після дати набуття чинності цією Конвенцією, якщо воно не оглянуте, не має вантажних марок і Міжнародного посвідчення про вантажну марку або, коли це доцільно, - Міжнародного посвідчення про вилучення вантажної марки згідно з положеннями цієї Конвенції.

(пункт 1 статті 3 із змінами,
 внесеними згідно з Протоколом від 11.11.88 р.)

(2) Ніщо в цій Конвенції не перешкоджає Адміністрації встановити висоту надводного борту більше мінімальної, визначеної згідно з Додатком I.

Стаття 4
Застосування

(1) Ця Конвенція застосовується до:

(a) суден, зареєстрованих в країнах, уряди яких є Договірними Урядами;

(b) суден, зареєстрованих в територіях, на які поширюється дія цієї Конвенції згідно з статтею 32; а також

(c) незареєстрованих суден, що плавають під прапором держави, уряд якої є Договірним Урядом.

(2) Ця Конвенція застосовується до суден, що здійснюють міжнародні рейси.

(3) Правила, що містяться в Додатку I, якщо спеціально не обумовлено інше, застосовуються до нових суден.

(пункт 3 статті 4 у редакції
 Протоколу від 11.11.88 р.)

(4) Існуючі судна, які не повністю відповідають вимогам правил, що містяться в Додатку I, або якійсь їх частині, мають відповідати принаймні таким зменшеним відповідним вимогам, які Адміністрація застосовувала до суден у міжнародних рейсах до набуття чинності цією Конвенцією; підвищення надводних бортів на таких суднах не може вимагатися ні в якому разі. Для того, щоб мати право на будь-яке зменшення висоти надводного борту від тої, що була встановлена раніше, існуюче судно має відповідати всім вимогам цієї Конвенції.

(5) Правила, що містяться в Додатку II, застосовуються до нових і існуючих суден, на які поширюється дія цієї Конвенції.

Стаття 5
Виключення

(1) Ця Конвенція не застосовується до:

(a) військових кораблів;

(b) нових суден довжиною менше 24 метрів (70 футів);

(c) існуючих суден валовою місткістю менше 150 реєстрованих тонн;

(d) прогулянкових яхт, що не займаються торгівлею;

(e) риболовних суден.

(2) Конвенція не застосовується до суден, які плавають тільки в:

(a) Великих Озерах Північної Америки та по річці Св. Лаврентія в межах до прямої лінії, проведеної на сході від мису Розвер до мису Уест-Поінт на острові Антікості, і далі в межах до прямої лінії, проведеної від острова Антікості в північному напрямку до меридіану 63° західної довготи;

(b) Каспійському морі;

(c) по річках Ла-Плата, Парана та Уругвай в межах до прямої лінії, проведеної на сході між Пунта Раса (Мис Сан-Антоніо) (Аргентина) і Пунта-дель-Есте (Уругвай).

(підпункт "с" пункту 2 статті 5 із змінами,
 внесеними згідно з Протоколом від 11.11.88 р.)

Стаття 6
Звільнення

(1) Судна, що знаходяться у міжнародному рейсі між двома сусідніми портами двох або більше держав, можуть бути звільнені Адміністрацією від виконання положень цієї Конвенції на час перебування в такому рейсі, якщо уряди держав, в яких розташовані такі порти, погодяться, що безпечний характер чи умови здійснення рейсу між цими портами роблять недоцільним або непрактичним застосування положень цієї Конвенції до суден, що перебувають в такому рейсі.

(2) Адміністрація може звільнити будь-яке судно, в якому використані новітні характеристики, від виконання будь-яких положень цієї Конвенції, якщо їх застосування може серйозно перешкодити проведенню досліджень по вдосконаленню таких характеристик і їх впровадженню на суднах, що здійснюють міжнародні рейси. Будь-яке таке судно, однак, мусить відповідати вимогам безпеки, які, на думку цієї Адміністрації, є адекватними для використання судна за його призначенням, забезпечують загальну безпеку судна і прийнятні урядам держав, до яких буде заходити судно.

(3) Адміністрація, що дозволяє будь-які звільнення згідно з пунктами (1) і (2) цієї статті, повідомляє Міжурядову морську консультативну організацію (в подальшому "Організація") про деталі такого звільнення та його підстави, які Організація поширює серед Договірних Урядів для інформації.

(4) Судно, що, як правило, не використовується у міжнародних рейсах, але яке, у виключних обставинах, мусить здійснити один міжнародний рейс, може звільнятися Адміністрацією від виконання будь-яких вимог цієї Конвенції, якщо це судно відповідає вимогам безпеки, які, на думку Адміністрації, є адекватними для рейсу, що має здійснити це судно.

Стаття 7
Форс-мажор

(1) Судно, на яке не поширюються положення цієї Конвенції на час його виходу в будь-який рейс, не підпадає під дію цих положень на підставі будь-якого відхилення від наміченого маршруту через негоду або будь-яку іншу причину форс-мажорного характеру.

(2) Застосовуючи положення цієї Конвенції, Договірні Уряди належним чином враховують будь-яке відхилення або затримку судна, викликану негодою або будь-якою іншою причиною форс-мажорного характеру.

Стаття 8
Еквіваленти

(1) Адміністрація може дозволити встановити на судні будь-який вузол, матеріал, пристрій, апарат або інше обладнання, відмінні від тих, що вимагаються за цією Конвенцією, якщо Адміністрація випробовуванням або іншим чином упевнюються в тому, що вони є принаймні такими ж ефективними, як і вузли, матеріали, пристрої, апарати чи інше обладнання, що вимагаються за цією Конвенцією.

(2) Адміністрація, яка дозволяє установку на судні будь-якого вузла, матеріалу, пристрою, апарата або іншого обладнання, відмінних від тих, що вимагаються за цією Конвенцією, інформує про це Організацію для поширення серед Договірних Урядів деталей такої установки, разом із звітом про проведення будь-яких випробувань.

Стаття 9
Рішення з експериментальною метою

(1) Ніщо в цій Конвенції не перешкоджає Адміністрації приймати відносно судна, до якого застосовується ця Конвенція, спеціальні рішення з експериментальною метою.

(2) Адміністрація, яка приймає таке рішення, інформує Організацію про його деталі для поширення серед Договірних Урядів.

Стаття 10
Ремонт, перебудова і модернізація

(1) Судно, що зазнає ремонту, перебудови, модернізації і зв'язаного з цим спорядження, має продовжувати відповідати принаймні тим вимогам, що ставилися до судна раніше. Існуюче судно в такому випадку, як правило, повинно відповідати вимогам, що стосуються нового судна, не меншим, ніж це було до ремонту.

(2) Ремонт, перебудова, модернізація капітального характеру і зв'язане з цим спорядження мають відповідати вимогам, що стосуються нового судна, якщо Адміністрація вважає це доцільним і практично здійсненним.

Стаття 11
Зони і райони

(1) Судно, до якого застосовується ця Конвенція, має відповідати вимогам, що стосуються цього судна в зонах і районах, визначених у Додатку II.

(2) Порт, що знаходиться на лінії, яка розділяє дві зони чи два райони, розглядається як розташований в межах зони або району, звідки судно випливає або куди воно припливає.

Стаття 12
Положення вантажної марки

(1) За винятками передбаченими в пунктах (2) і (3) цієї статті, необхідні вантажні марки на бортах судна, що відповідають порам року і зонам чи районам, в яких може перебувати судно, ні в якому разі не можуть бути занурені на протязі всього часу, коли судно відправляється у море, знаходиться у плаванні або ж приходить у порт.

(2) Коли судно перебуває у прісній воді з густиною, що дорівнює одиниці, відповідна вантажна марка може бути занурена на величину прісноводного припуску, вказану у Міжнародному посвідченні про вантажну марку. Коли величина густини відрізняється від одиниці, припуск має бути пропорціональним різниці між 1,025 і фактичною густиною.

(пункт 2 статті 12 із змінами,
 внесеними згідно з Протоколом від 11.11.88 р.)

(3) Коли судно відходить з порту, що знаходиться на річці або у внутрішніх водах, дозволяється більш глибоке навантаження, яке відповідає вазі палива й інших матеріалів, необхідних для вживання між точкою відправлення і морем.

Стаття 13
Огляди і нанесення вантажних марок

(заголовок статті 13 у редакції
 Протоколу від 11.11.88 р.)

Огляди і нанесення вантажних марок з метою забезпечення виконання положень цієї Конвенції та звільнення від їх виконання здійснюються співробітниками Адміністрації. Однак Адміністрація може доручити огляди і нанесення вантажних марок або інспекторам, призначеним з цією метою, або організаціям, що визнані нею. В кожному випадку відповідна Адміністрація повністю гарантує повноту і ефективність оглядів і нанесення вантажних марок.

(стаття 13 із змінами, внесеними
 згідно з Протоколом від 11.11.88 р.)

Стаття 14
Первісний огляд, огляди для поновлення свідоцтва та щорічні огляди

(1) Судно підлягає наведеним нижче оглядам:

a) первісний огляд до введення судна в експлуатацію, що включає повну перевірку конструкції та обладнання в межах, передбачених для судна цією Конвенцією. Огляд має засвідчувати, що пристрої, матеріали та розміри елементів конструкції повністю відповідають вимогам цієї Конвенції.

b) Огляд для поновлення свідоцтва через відрізки часу, що встановлені Адміністрацією і не перевищують п'яти років, за винятком випадків, коли застосовуються пункти 2, 5, 6 та 7 статті 19, який має засвідчувати, що конструкція, обладнання, пристрої, матеріали та розміри елементів конструкції повністю відповідають вимогам цієї Конвенції.

c) Щорічний огляд у межах трьох місяців до чи після кожної щорічної дати свідоцтва для того, щоб пересвідчитися, що:

(2) Проведення щорічного огляду, згаданого в пункті 1 c) цієї статті, має підтверджуватися в Міжнародному свідоцтві про вантажну марку або Міжнародному свідоцтві про звільнення для вантажної марки, що видається на судно, якому було надано звільнення відповідно до пункту 2 статті 6 цієї Конвенції.

(стаття 14 у редакції
 Протоколу від 11.11.88 р.)

Стаття 15
Підтримання стану після огляду

Після огляду судна згідно з статтею 14, будь-які зміни в його конструкції, обладнанні, положенні, матеріалі або наборі корпусу судна, охоплених оглядом, робляться тільки з дозволу Адміністрації.

Стаття 16
Видача посвідчень

(1) Міжнародне посвідчення про вантажну марку видається кожному судну, яке було оглянуте і на бортах якого нанесені вантажні марки згідно з цією Конвенцією.

(пункт 1 статті 16 із змінами,
 внесеними згідно з Протоколом від 11.11.88 р.)

(2) Міжнародне посвідчення про вилучення для вантажної марки видається будь-якому судну, звільненому від виконання Конвенції згідно з пунктами (2) чи (4) статті 6.

(3) Такі посвідчення видаються Адміністрацією або будь-якою особою чи організацією, уповноваженою нею належним чином. У кожному випадку Адміністрація повністю відповідає за посвідчення.

(4) Пункт 4 статті 16 вилучено

(згідно з Протоколом
 від 11.11.88 р.)

Стаття 17
Видача або підтвердження свідоцтв іншим урядом

(заголовок статті 17 у редакції
Протоколу від 11.11.88 р.)

(1) Договірний Уряд на прохання іншого Договірного Уряду може провести огляд судна і, переконавшись, що виконані положення цієї Конвекції, видає чи уповноважує видачу Міжнародного свідоцтва про вантажну марку судну та, де це застосовується, підтверджує або уповноважує підтвердження свідоцтва на судно відповідно до цієї Конвенції.

(пункт 1 статті 17 у редакції
 Протоколу від 11.11.88 р.)

(2) Копія посвідчення, копія оглядового звіту, що використовується для розрахунку надводного борту, а також копія розрахунків передаються урядові, що звернувся з проханням про огляд, якомога швидше.

(3) У посвідченні, що було видане таким чином, має бути відмічено, що воно було видане на прохання уряду держави, під чиїм прапором плаває або буде плавати судно, і воно має таку ж силу і таке ж визнання, що і посвідчення, видане згідно з статтею 16.

(4) Міжнародне посвідчення про вантажну марку не видається судну, що плаває під прапором держави, уряд якої не є Договірним Урядом.

(пункт 4 статті 17 із змінами,
 внесеними згідно з Протоколом від 11.11.88 р.)

Стаття 18
Форма свідоцтв

Свідоцтва складаються за формою, що відповідає зразкам, наведеним у Додатку III до цієї Конвенції. Якщо мова, що використовується у свідоцтві, не є англійською або французькою, то його текст повинен містити переклад однією із цих мов.

(стаття 18 у редакції
 Протоколу від 11.11.88 р.)

Стаття 19
Строк дії і дійсність свідоцтв

(1). Міжнародне свідоцтво про вантажну марку видається на період, який встановлюється Адміністрацією та який не повинен перевищувати п'яти років.

(2) a) Незалежно від вимог пункту 1, коли огляд для поновлення свідоцтва завершено в межах трьох місяців до дати закінчення строку дії існуючого свідоцтва, нове свідоцтво є дійсним з дати закінчення огляду для поновлення свідоцтва до дати, що не перевищує п'яти років з дати закінчення строку дії існуючого свідоцтва.

b) Коли огляд для поновлення свідоцтва закінчено після дати закінчення строку дії існуючого свідоцтва, нове свідоцтво є дійсним з дати закінчення огляду для поновлення свідоцтва до дати, що не перевищує п'яти років з дати закінчення строку дії існуючого свідоцтва.

c) Коли огляд для поновлення свідоцтва закінчено більш ніж за три місяці до дати закінчення строку дії існуючого свідоцтва, нове свідоцтво є дійсним з дати закінчення огляду для поновлення свідоцтва до дати, що не перевищує п'яти років з дати закінчення огляду для поновлення свідоцтва.

(3) Якщо свідоцтво видається на період менше п'яти років, Адміністрація може продовжити дію свідоцтва з дати закінчення строку дії до максимального періоду, встановленого у пункті 1, за умови, що відповідним чином проведені щорічні огляди, зазначені в статті 14, що застосовуються, коли свідоцтво видається на 5-річний період.

(4) Якщо після огляду для поновлення свідоцтва, згаданого в пункті 1 b) статті 14, нове свідоцтво не може бути видане судну до дати закінчення строку дії існуючого свідоцтва, особа або організація, що проводять огляд, можуть продовжити дію існуючого свідоцтва на період, який не повинен перевищувати п'яти місяців. Це продовження має бути підтверджено в свідоцтві та має надаватися лише в тих випадках, коли не здійснювалось жодних змін у конструкції, обладнанні, пристроях, матеріалах або розмірах елементів конструкції, що впливають на величину надводного борту, судна.

(5) Якщо в момент закінчення строку дії свідоцтва судно не перебуває в порту, в якому воно має бути оглянуто, строк дії свідоцтва може бути продовжено Адміністрацією, але таке продовження надається лише для того, щоб дати можливість судну закінчити свій рейс в порт, в якому воно має бути оглянуте, і тільки в тих випадках, коли таке продовження виявиться необхідним і доцільним. Жодне свідоцтво не продовжується на період, що перевищує три місяці, і судно, якому надається таке продовження, не має права після прибуття в порт, в якому воно повинно бути оглянуто, залишити цей порт на підставі цього продовження без нового свідоцтва. Коли закінчено огляд для поновлення свідоцтва, нове свідоцтво є дійсним до дати, що не перевищує п'яти років з дати закінчення строку дії існуючого свідоцтва, встановленої до надання продовження.

(6) Свідоцтво, видане судну, що здійснює короткі рейси, яке не продовжено відповідно до вищезгаданих положень цієї статті, може бути продовжено Адміністрацією на пільговий строк до одного місяця з дати закінчення зазначеного в ньому строку дії. Коли здійснено огляд для поновлення свідоцтва, нове свідоцтво є дійсним до дати, що не перевищує п'яти років з дати закінчення стоку дії існуючого свідоцтва, встановленої до надання продовження.

(7) В особливих випадках, визначених Адміністрацією, нове свідоцтво може не видаватися з дати закінчення строку дії існуючого свідоцтва, як вимагається пунктами 2, 5 та 6. У цих особливих випадках нове свідоцтво є дійсним до дати, що не перевищує п'яти років з дати закінчення огляду для поновлення свідоцтва.

(8) Якщо щорічний огляд закінчено до періоду, встановленого в статті 14, то:

a) щорічна дата, зазначена у свідоцтві, має бути змінена шляхом внесення запису в дату, яка повинна бути не пізніше трьох місяців після дати, в яку було закінчено огляд;

b) останній щорічний огляд, що вимагається відповідно до статті 14, має бути закінчений у періоди, передбачені цією статтею, з використанням нової щорічної дати;

c) дата закінчення строку дії свідоцтва може залишатися без змін за умови, що один чи більше щорічних оглядів проводяться таким чином, щоб не були перевищені максимальні періоди між оглядами, передбаченими статтею 14.

(9) Міжнародне свідоцтво про вантажну марку втрачає чинність в будь-якому з таких випадків:

a) в корпусі або надбудовах судна були здійснені суттєві зміни, які можуть вимагати збільшення надводного борту;

b) пристрої і засоби, згадані в пункті 1 c) статті 14, не утримуються в належному стані;

c) у свідоцтві немає підтвердження про те, що судно оглянуто відповідно до пункту 1 c) статті 14;

d) міцність конструкції судна знижена до меж, які не забезпечують його безпеку.

(10) a) Строк дії Міжнародного свідоцтва про звільнення для вантажної марки, виданого Адміністрацією судну, що звільняється від виконання вимог Конвенції відповідно до пункту 2 статті 6, не повинен перевищувати п'яти років. Таке свідоцтво поновлюється, підтверджується, продовжується й анулюється у тому самому порядку, що й Міжнародне свідоцтво про вантажну марку, згідно із цією статтею.

b) Строк дії Міжнародного свідоцтва про звільнення для вантажної марки, виданого судну, що звільняється від виконання вимог Конвенції відповідно до пункту 4 статті 6, обмежується тривалістю одного рейсу, для якого воно видається.

(11) Свідоцтво, видане судну Адміністрацією, втрачає чинність у момент передачі цього судна під прапор іншої держави.

(стаття 19 у редакції
 Протоколу від 11.11.88 р.)

Стаття 20
Визнання посвідчень

Посвідчення, видані в межах компетенції Договірного Уряду згідно з цією Конвенцією, визнаються іншими Договірними Урядами і розглядаються для всіх цілей, охоплених цією Конвенцією, як такі, що мають однакову чинність з посвідченнями, виданими цими урядами.

Стаття 21
Контроль

(1) Судна, що мають посвідчення, видане згідно з статтею 16 чи статтею 17, знаходячись в портах інших Договірних Урядів, мають проходити контроль, який здійснюється офіційними особами, належним чином уповноваженими цими урядами. Договірні Уряди забезпечують проведення такого контролю, коли він є доцільним і практично здійсненим, з метою перевірки наявності на борту судна чинного посвідчення, виданого згідно з цією Конвенцією. Якщо на борту судна є чинне Міжнародне посвідчення про вантажну марку, такий контроль обмежується визначенням того, що:

(пункт 1 статті 21 із змінами,
 внесеними згідно з Протоколом від 11.11.88 р.)

(a) судно не завантажене поза межами, дозволеними посвідченням;

(b) положення вантажної марки на судні відповідає посвідченню; і

(c) судно не зазнало таких істотних змін щодо питань, викладених в підпунктах (a) і (b) пункту (9) статті 19, які роблять його явно непридатним для здійснення морського плавання без загрози для людського життя. Якщо на борту судна є чинне Міжнародне посвідчення про вилучення для вантажної марки, такий контроль обмежується визначенням виконання всіх умов, передбачених цим посвідченням.

(підпункт "с" пункту 1 статті 21 із змінами,
 внесеними згідно з Протоколом від 11.11.88 р.)

(2) Якщо такий контроль здійснюється згідно з підпунктом (c) пункту (1) цієї статті, він здійснюється тільки у разі необхідності для забезпечення того, щоб судно не вийшло в море, поки воно не зможе гарантувати пасажирам чи команді безпеку на морі.

(3) Якщо контроль, передбачений в цій статті, потребує будь-якого втручання, офіційна особа, що виконує такий контроль, негайно інформує у письмовій формі консула або дипломатичного представника держави, під прапором якої плаває судно, про таке втручання і про всі обставини, за яких воно буде визнане необхідним.

Стаття 22
Привілеї

Привілеї, що надаються цією Конвенцією, не можуть бути використані, якщо судно не має чинного посвідчення згідно з Конвенцією.

Стаття 23
Аварії

(1) Кожна Адміністрація зобов'язується проводити розслідування будь-якої аварії, що трапилася з судном, за яке вона відповідає і яке підпадає під дію положень цієї Конвенції, коли вона вважає, що таке розслідування допоможе визначити доцільність внесення змін в цю Конвенцію.

(2) Кожний Договірний Уряд зобов'язується надавати Організації відповідну інформацію стосовно результатів такого розслідування. Ніякі звіти або рекомендації Організації, що базуються на такій інформації, не можуть розкривати назву чи національну належність відповідних суден або якимось чином встановлювати чи передбачати відповідальність судна або особи.

Стаття 24
Попередні договори і конвенції

(1) Всі інші договори, конвенції і домовленості стосовно вантажної марки, чинні на цей час між урядами - учасниками Конвенції, продовжують свою повну і цілковиту дію протягом усіх їх строків чинності щодо:

(a) суден, до яких ця Конвенція не застосовується; і

(b) суден, до яких ця Конвенція застосовується, в питаннях, що чітко не передбачені нею.

(2) Однак, коли такі договори, конвенції або домовленості суперечать положенням цієї Конвенції, перевагу мають положення цієї Конвенції.

Стаття 25
Спеціальні правила, складені за домовленістю

Якщо згідно з цією Конвенцією за домовленістю між усіма чи деякими Договірними Урядами складаються спеціальні правила, такі правила надсилаються Організації для поширення серед усіх Договірних Урядів.

Стаття 26
Передача інформації

(1) Договірні Уряди зобов'язуються надсилати Організації і передавати їй на зберігання:

(a) достатню кількість зразків своїх посвідчень, виданих згідно з положеннями цієї Конвенції, для поширення серед Договірних Урядів;

(b) тексти законів, постанов, наказів, правил та інших документів, що були поширені і що стосуються різних питань в межах компетенції цієї Конвенції; а також

(c) список неурядових організацій, які уповноважені діяти від їх імені при впорядкуванні питань, що стосуються вантажної марки, для поширення серед Договірних Урядів.

(2) Кожний Договірний Уряд погоджується надавати свої стандарти міцності будь-якому іншому Договірному Урядові за його проханням.

Стаття 27
Підписання, прийняття і приєднання

(1) Ця Конвенція відкрита для підписання протягом трьох місяців з 5 квітня 1966 року і надалі залишається відкритою для приєднання. Уряди держав - членів Організації Об'єднаних Націй чи інших спеціалізованих установ, чи Міжнародного агентства з атомної енергії, чи учасники Статуту Міжнародного суду можуть стати учасниками Конвенції шляхом:

(a) підписання без застережень щодо прийняття;

(b) підписання із застереженням щодо прийняття з наступним прийняттям; або

(c) приєднання.

(2) Прийняття або приєднання здійснюється шляхом здачі документа про прийняття чи приєднання на зберігання організації, яка інформує всі уряди, що підписали Конвенцію або приєднались до неї, про кожне нове прийняття або приєднання та про дату здачі відповідного документа на зберігання.

Стаття 28
Набуття чинності

(1) Ця Конвенція набуває чинності через дванадцять місяців після дати, на яку не менше як п'ятнадцять урядів держав, в тому числі сім, кожен з яких має не менше одного мільйона валового тоннажу флоту в реєстрових тоннах, підписали її без застережень щодо прийняття або здали на зберігання документ про прийняття чи приєднання згідно з статтею 27. Організація повідомляє всі уряди, які підписали цю Конвенцію чи приєднались до неї, про дату, з якої вона набуває чинності.

(2) Для урядів, які здали документ про прийняття цієї Конвенції або приєднання до неї впродовж дванадцяти місяців, зазначених в пункті (1) цієї статті, прийняття чи приєднання набуває чинності з дати набуття чинності цією Конвенцією або через три місяці після дати здачі на зберігання документа про прийняття або приєднання, в залежності від того, яка дата пізніша.

(3) Для урядів, які здали документ про прийняття цієї Конвенції або приєднання до неї після дати набуття нею чинності, ця Конвенція набуває чинності через три місяці після дати здачі такого документа на зберігання.

(4) Після дати, на яку були вжиті всі заходи, необхідні для набуття поправкою до цієї Конвенції чинності, або коли всі необхідні документи про прийняття вважаються наданими згідно з підпунктом (b) пункту (2) статті 29 у випадку одностайного прийняття поправки, будь-який документ про прийняття або приєднання, що був зданий на зберігання, стосується цієї Конвенції з внесеною в неї поправкою.

Стаття 29
Поправки

(1) Поправки до цієї Конвенції можуть вноситися за пропозицією будь-якого Договірного Уряду з дотриманням процедур, зазначених у цій статті.

(2) Прийняття поправок шляхом одностайного схвалення.

(a) На прохання Договірного Уряду будь-яка поправка до цієї Конвенції, запропонована ним, надсилається Організацією всім Договірним Урядам на розгляд з метою одностайного прийняття.

(b) Будь-яка така поправка набуває чинності через дванадцять місяців після дати її прийняття усіма Договірними Урядами, якщо тільки не було домовленості про більш ранню дату. Якщо Договірний Уряд не інформує Організацію про прийняття чи відхилення поправки протягом трьох років після першого повідомлення про неї, вважається, що він прийняв цю поправку.

(c) Будь-яка запропонована поправка вважається відхиленою, якщо вона не була прийнята згідно з підпунктом (b) цього пункту протягом трьох років з дня, коли Організація вперше повідомила про неї Договірні Уряди.

(3) Прийняття поправок після їх розгляду Організацією.

(a) На прохання Договірного Уряду будь-яка поправка до цієї Конвенції, запропонована ним, розглядається Організацією. Якщо вона приймається більшістю в дві третини присутніх і голосуючих у Комітеті з питань безпеки на морі Організації, така поправка доводиться до відома усіх Членів Організації і усіх Договірних Урядів не менш як за шість місяців до її розгляду Асамблеєю Організації.

(b) Якщо поправка приймається більшістю в дві третини присутніх і голосуючих в Асамблеї, ця поправка доводиться Організацією до відома усіх Договірних Урядів для прийняття.

(c) Така поправка набуває чинності через дванадцять місяців після дати її прийняття двома третинами Договірних Урядів.

Поправка набуває чинності щодо усіх Договірних Урядів за винятком тих, які до набуття нею чинності заявили про її неприйняття.

(d) Асамблея більшістю в дві третини присутніх і голосуючих, в тому числі двома третинами Урядів, представлених в Комітеті з питань безпеки на морі і присутніх та голосуючих в Асамблеї, може під час прийняття поправки запропонувати визначити, що у зв'язку з надзвичайною важливістю поправки будь-який Договірний Уряд, який робить заяву згідно з підпунктом (с) і який не приймає поправки протягом дванадцяти місяців після того, як вона набула чинності, перестає бути учасником Конвенції по закінченні цього періоду. Таке визначення має бути спочатку прийняте двома третинами Договірних Урядів учасників цієї Конвенції.

(e) Ніщо в цьому пункті не перешкоджає Договірному Уряду, який першим запропонував прийняти рішення щодо поправки до цієї Конвенції, прийняти у будь-який час інше рішення, яке він вважає доцільним згідно з пунктом (2) чи (4) цієї Статті.

(4) Прийняття поправок конференцією.

(a) На прохання Договірного Уряду, яке підтримується не менш ніж третиною усіх Договірних Урядів, Організація скликає конференцію урядів для того, щоб розглянути поправки до цієї Конвенції.

(b) Будь-яка поправка, прийнята на конференції двома третинами присутніх і голосуючих Договірних Урядів, доводиться Організацією до відома усіх Договірних Урядів для прийняття.

(c) Така поправка набуває чинності через дванадцять місяців після дати її прийняття двома третинами Договірних Урядів. Вона набуває чинності щодо усіх Договірних Урядів за винятком тих, які до набуття нею чинності заявили про її неприйняття.

(d) Конференція, скликана згідно з підпунктом (a), може двома третинами присутніх і голосуючих визначити під час прийняття поправки, що у зв'язку з надзвичайною важливістю поправки будь-який Договірний Уряд, який робить заяву згідно з підпунктом (c) і який не приймає поправки протягом дванадцяти місяців після набуття нею чинності, перестає бути учасником Конвенції по закінченні цього періоду.

(5) Будь-які поправки до цієї Конвенції, які зроблені згідно з цією статтею і стосуються конструкції судна, застосовуються тільки до суден, кілі яких закладені або які знаходяться на подібній стадії будівництва на дату набуття поправкою чинності або після неї.

(6) Організація інформує усі Договірні Уряди про будь-які поправки, що набувають чинності згідно з цією статтею, а також про дату, з якої кожна така поправка набуде чинності.

(7) Прийняття поправок чи заява стосовно них згідно з цією статтею робиться шляхом надсилання письмового повідомлення до Організації, яка сповіщає усі Договірні Уряди про одержання заяви або повідомлення про прийняття.

Стаття 30
Денонсація

(1) Ця Конвенція може бути денонсована будь-яким Договірним Урядом у будь-який час через п'ять років після дати набуття Конвенцією чинності для цього Уряду.

(2) Денонсація здійснюється шляхом письмового повідомлення Організації, яка інформує усі інші Договірні Уряди про одержання будь-якого такого повідомлення про дату його одержання.

(3) Після одержання Організацією повідомлення денонсація набуває чинності через рік, або інший більш тривалий строк, який може бути визначений в ньому.

Стаття 31
Зупинення дії Конвенції

(1) У випадку воєнних дій чи інших надзвичайних обставин, які зачіпають життєві інтереси держави, уряд якої є Договірним Урядом, цей уряд може зупинити дію Конвенції в цілому або частково. Уряд, що зупиняє дію Конвенції, негайно сповіщає Організацію про будь-яке зупинення.

(2) Зупинення дії Конвенції за таких умов не позбавляє інші Договірні Уряди прав контролю, згідно з цією Конвенцією, над суднами уряду, що зупинив дію Конвенції, коли ці судна перебувають у їх портах.

(3) Уряд, що зупинив дію цієї Конвенції, у будь-який час може скасувати таке зупинення і має негайно сповістити про це Організацію.

(4) Організація сповіщає усі Договірні Уряди про будь-яке зупинення або скасування зупинення дії Конвенції згідно з цією статтею.

Стаття 32
Території

(1) (a) Організація Об'єднаних Націй у випадках, коли вона здійснює управляючу владу над територією, чи будь-який Договірний Уряд, відповідальний за міжнародні відносини на території, проводить у найкоротші строки з такою територією консультації з метою поширення дії Конвенції на цю територію і може у будь-який час шляхом письмового повідомлення заявити Організації про те, що дія Конвенції поширюється на таку територію.

(b) Ця Конвенція поширюється на територію, зазначену у повідомленні, з дати одержання повідомлення або іншої дати, вказаної у цьому повідомленні.

(2) (a) Організація Об'єднаних Націй чи будь-який Договірний Уряд, який зробив заяву згідно з підпунктом (a) пункту (1) цієї статті, у будь-який час після закінчення п'ятирічного строку з дати поширення дії Конвенції на будь-яку територію може шляхом письмового повідомлення Організації заявити, що ця Конвенція перестає поширюватись на територію, зазначену у повідомленні.

(b) Ця Конвенція перестає поширюватись на будь-яку територію, зазначену в такому повідомленні, через один рік з дати одержання повідомлення Організацією або інший більш тривалий строк, який може бути вказаний в повідомленні.

(3) Організація інформує усі Договірні Уряди про поширення дії цієї Конвенції на будь-яку територію згідно з пунктом (1) цієї статті і про припинення такого поширення згідно з положеннями пункту (2), вказуючи у кожному окремому випадку дату, з якої дія Конвенції була поширена, або дату з якої таке поширення припиняється.

Стаття 33
Реєстрація

(1) Ця Конвенція здається на зберігання в Організацію. Генеральний секретар Організації надсилає завірені копії цієї Конвенції всім урядам, що її підписали, і всім Урядам, що приєдналися до неї.

(2) Як тільки ця Конвенція набере чинності, вона буде зареєстрована Організацією згідно з статтею 102 Статуту Організації Об'єднаних Націй.

Стаття 34
Мови

Ця Конвенція вчинена в одному примірнику англійською і французькою мовами, причому обидва тексти мають однакову силу. Офіційний переклад російською та іспанською мовами буде зроблений і переданий на зберігання разом з підписаним оригіналом.

На посвідчення чого нижчепідписані, належним чином на те уповноважені відповідними урядами, підписали цю Конвенцію.

Вчинено у Лондоні п'ятого квітня 1966 року.

_____________
* Україна приєдналася відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21 вересня 1993 року N 773.

____________

Опрос