Идет загрузка документа (289 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

Международный кодекс по охране судов и портовых средств

Страны - участницы
Многостороннее соглашение (не СНГ), Кодекс от 12.12.2002

МІЖНАРОДНИЙ КОДЕКС З ОХОРОНИ СУДЕН І ПОРТОВИХ ЗАСОБІВ

Додатково див. Резолюцію 2
від 12 грудня 2002 року

Преамбула

1. Дипломатична конференція з морської безпеки, що відбулася в Лондоні у грудні 2002 року, прийняла нові положення Міжнародної конвенції з охорони людського життя на морі 1974 року й цей Кодекс* з метою посилення охорони на морі. Ці нові вимоги формують міжнародну структуру, за допомогою якої судна й портові засоби можуть взаємодіяти для виявлення та недопущення актів, що загрожують безпеці в секторі морського транспорту.

____________
* Повна назва Кодексу - Міжнародний кодекс з охорони суден і портових засобів. Скорочена назва цього Кодексу, яку зазначено в правилі XI-2/1 Конвенції СОЛАС 1974 року з поправками, - Кодекс ОСПЗ.

2. Після трагічних подій 11 вересня 2001 року двадцять друга сесія Асамблеї Міжнародної морської організації (Організація) у листопаді 2001 року одностайно вирішила розробити нові заходи з охорони суден і портових засобів з метою прийняття їх конференцією Урядів - сторін Міжнародної конвенції з охорони людського життя на морі 1974 року (відомою як Дипломатична конференція з морської безпеки), у грудні 2002 року. Підготовку до Дипломатичної конференції було доручено Комітетові з безпеки на морі (КБМ) Організації на підставі документів, поданих державами-членами, міжурядовими організаціями та неурядовими організаціями, що мають консультативний статус в Організації.

3. З метою прискорення розроблення й застосування відповідних заходів з охорони, КБМ, на своїй першій позачерговій сесії, що також відбулася в листопаді 2001 року, утворив Міжсесійну робочу групу КБМ з морської безпеки. Перше засідання Міжсесійної робочої групи КБМ з морської безпеки відбулось у лютому 2002 року, а доповідь про результати обговорень у її рамках було подано КБМ, який розглянув її на своїй сімдесят п'ятій сесії в травні 2002 року й утворив спеціальну Робочу групу для подальшої розроблення внесених пропозицій. Сімдесят п'ята сесія КБМ розглянула доповідь цієї Робочої групи та рекомендувала продовжити роботу на наступному засіданні Міжсесійної робочої групи КБМ, яке відбулось у вересні 2002 року. Сімдесят шоста сесія КБМ розглянула підсумки засідання Міжсесійної робочої групи КБМ, що відбулась у вересні 2002 року, і подальшу роботу, проведену Робочою групою КБМ під час сімдесят шостої сесії КБМ у грудні 2002 року, безпосередньо перед Дипломатичною конференцією, а також затвердила остаточний варіант запропонованих текстів для розгляду Дипломатичною конференцією.

4. Дипломатична конференція (9 - 13 грудня 2002 року) прийняла також поправки до існуючих положень Міжнародної конвенції з охорони людського життя на морі 1974 року (Конвенція СОЛАС-74), спрямовані на скорочення строків упровадження вимог стосовно установки на суднах Систем автоматичного розпізнавання, і прийняла нові правила глави XI-1 Конвенції СОЛАС-74, що стосуються нанесення розпізнавальних номерів суден і наявності на суднах Журналу безперервної реєстрації історії судна. Дипломатична конференція прийняла також ряд резолюцій, у тому числі резолюції, які стосуються впровадження й перегляду цього Кодексу, технічного співробітництва й спільної роботи з Міжнародною організацією праці та Всесвітньою митною організацією. Було визнано, що після завершення роботи двох зазначених вище організацій може виникнути потреба в перегляді деяких нових положень, які стосуються морської безпеки, і внесенні поправок до них.

5. Положення глави XI-2 Конвенції СОЛАС-74 й цього Кодексу застосовуються до суден і портових засобів. Рішення стосовно поширення сфери дії Конвенції СОЛАС-74 на портові засоби було прийнято на тій підставі, що Конвенція СОЛАС-74 забезпечує найшвидший шлях для набрання чинності й упровадження в короткі строки необхідних заходів з охорони. Проте в подальшому було вирішено, що положення, які стосуються портових засобів, повинні стосуватися лише взаємодії судно - порт. Ширше питання охорони портових районів розглядатиметься в рамках подальшої спільної роботи Міжнародної морської організації й Міжнародної організації праці. Було також вирішено, що ці положення не повинні поширюватися на конкретні дії у відповідь під час нападу чи на будь-яку необхідну діяльність з ліквідації наслідків таких нападів.

6. Під час підготовки цих положень було вжито заходів для забезпечення їхньої сумісності з положеннями Міжнародної конвенції про підготовку й дипломування моряків та несення вахти 1978 року з поправками, Міжнародного кодексу з управління безпекою (МКУБ) і гармонізації системи проведення оглядів та оформлення свідоцтв.

7. Ці положення відображають значну зміну в підході міжнародної морської галузі до питання охорони в секторі морського транспорту. Визнається, що ці положення можуть покласти значний додатковий тягар на деякі Договірні Уряди. Повністю визнається важливість технічного співробітництва для надання допомоги Договірним Урядам у впровадженні зазначених положень.

8. Упровадження цих положень вимагатиме постійного ефективного співробітництва й взаєморозуміння між усіма сторонами, робота яких пов'язана із суднами й портовими засобами, а також тими, хто використовує їх, у тому числі судновим і портовим персоналом, пасажирами, вантажовідправниками, судновим і портовим управлінським персоналом, і представниками центральної й місцевої влади, які відповідають за питання охорони. Потрібно буде переглянути та змінити існуючі практику й процедури, якщо вони не забезпечують достатнього рівня охорони. На судноплавну й портову галузі, а також на центральні й місцеві органи влади, буде покладено додаткові обов'язки з метою посилення заходів з морської безпеки.

9. Рекомендації, які надано в частині B цього Кодексу, слід ураховувати під час упровадження положень з морської безпеки, що містяться в главі XI-2 Конвенції СОЛАС-74 й у частині A цього Кодексу. Проте визнається, що ступінь застосування цих рекомендацій може бути різним, залежно від характеру портового засобу й типу судна, а також від характеру рейсів, що виконує судно й (або) від вантажу, що перевозиться на ньому.

10. Ніщо в цьому Кодексі не повинно тлумачитися або застосовуватися всупереч основним правам і свободам, закріпленим у міжнародних документах, зокрема в тих, що стосуються працівників морської галузі й біженців, у тому числі положенням Декларації Міжнародної організації праці про основоположні принципи й права у сфері праці, а також міжнародним стандартам, що стосуються моряків і портових робітників.

11. Визнаючи, що Конвенція з полегшення міжнародного морського судноплавства 1965 року з поправками передбачає, що органи державної влади дозволяють іноземним членам екіпажів сходити на берег під час стоянки в порту судна, на якому вони прибули, за умови, що формальності після приходу судна було виконано й органи державної влади не мають підстав відмовити їм у дозволі зійти на берег з причин, пов'язаних з охороною здоров'я, державною безпекою або громадським порядком. Договірним Урядам, під час затвердження планів охорони суден і портових засобів слід належним чином ураховувати те, що члени суднового персоналу живуть і працюють на судні, і їм необхідно сходити на берег і мати доступ до берегових засобів побутового обслуговування для моряків, у тому числі медичної допомоги.

ЧАСТИНА A
ОБОВ'ЯЗКОВІ ВИМОГИ СТОСОВНО ПОЛОЖЕНЬ ГЛАВИ XI-2 МІЖНАРОДНОЇ КОНВЕНЦІЇ З ОХОРОНИ ЛЮДСЬКОГО ЖИТТЯ НА МОРІ 1974 РОКУ З ПОПРАВКАМИ

1. Загальні положення

1.1. Вступ

Ця частина Міжнародного кодексу з охорони суден і портових засобів містить обов'язкові положення, на які робиться посилання в главі XI-2 Міжнародної конвенції з охорони людського життя на морі 1974 року з поправками.

1.2. Мета

Метою цього Кодексу є:

.1) створення міжнародної структури, що використовує співробітництво між Договірними Урядами урядовими установами, місцевими адміністраціями й представниками портової та суднової індустрії для виявлення загроз охороні суден й уживання заходів, що запобігають інцидентам, пов'язаним з охороною суден або портових засобів, що задіяні в міжнародних перевезеннях;

.2) установлення відповідних функцій та обов'язків Договірних Урядів урядових установ, місцевих адміністрацій, представників морського судноплавства й портів на національному та міжнародному рівнях для забезпечення морської безпеки;

.3) забезпечення завчасного й ефективного збору інформації, що стосується охорони такої інформації та обміну нею;

.4) надання методології проведення оцінок охорони з метою введення планів і процедур стосовно реагування на зміни рівнів охорони, а також

.5) забезпечення впевненості в наявності достатніх і відповідних заходів з морської безпеки.

1.3. Функціональні вимоги

Для досягнення своїх цілей цей Кодекс містить ряд функціональних вимог. Вони включають, але не обмежуючися цим, таке:

.1) збір й оцінку інформації, що стосується загроз охороні, й обмін такою інформацією з відповідними Договірними Урядами;

.2) вимоги з дотримання протоколів зв'язку для суден і портових засобів.

.3) запобігання несанкціонованому допускові на судна, портові засоби й на їхні райони обмеженого доступу;

.4) запобігання доставці на судна або на портові засоби недозволеної зброї, запальних пристроїв чи вибухових речовин;

.5) забезпечення засобами подачі сигналів тривоги для реагування на загрозу охороні або інциденти, пов'язані з охороною;

.6) вимоги стосовно наявності планів охорони суден і портових засобів, що базуються на оцінках охорони, а також

.7) вимоги стосовно підготовки персоналу, навчань і занять з метою ознайомлення з планами й процедурами охорони.

2. Визначення

2.1. Для цілей цієї частини, якщо спеціально не передбачено іншого:

.1) "Конвенція" означає Міжнародну конвенцію з охорони людського життя на морі 1974 року з поправками;

.2) "Правило" означає правило Конвенції;

.3) "Глава" означає главу Конвенції;

.4) "План охорони судна" означає план, який розроблено з метою забезпечення вживання на судні заходів із захисту людей, що знаходяться на ньому, вантажу, вантажних транспортних одиниць, суднових запасів або судна від небезпеки інциденту, пов'язаного з охороною;

.5) "План охорони портового засобу" означає план, який розроблено з метою забезпечення вживання заходів із захисту портового засобу й суден, людей, вантажу, вантажних транспортних одиниць і суднових запасів у межах портового засобу від небезпеки інциденту, пов'язаного з охороною;

.6) "Офіцер охорони судна" означає особу на борту судна, підзвітну капітанові, призначену компанією відповідальною за забезпечення охорони судна, у тому числі впровадження й підтримання плану охорони судна, і за зв'язок із офіцером охорони компанії та офіцером охорони портового засобу;

.7) "Офіцер охорони компанії" означає особу, призначену компанією для забезпечення проведення оцінки охорони судна, розроблення, подання на затвердження й подальше впровадження та підтримання плану охорони судна, а також для зв'язку з офіцерами охорони портових засобів та офіцером охорони судна;

.8) "Офіцер охорони портового засобу" означає особу, яку призначено відповідальною за розробку, упровадження, перегляд і виконання плану охорони портового засобу й за зв'язок з офіцерами охорони суден та офіцерами охорони компаній;

.9) "Рівень охорони 1" означає рівень, за якого повинні постійно підтримуватися мінімальні належні заходи з охорони;

.10) "Рівень охорони 2" означає рівень, за якого, через підвищену небезпеку інциденту, пов'язаного з охороною, протягом певного періоду повинні підтримуватися спеціальні додаткові заходи з охорони;

.11) "Рівень охорони 3" означає рівень, за якого протягом обмеженого періоду, коли інцидент, пов'язаний з охороною, є ймовірним або неминучим, повинні підтримуватися підвищені спеціальні заходи з охорони, хоча може бути неможливим визначити конкретну ціль нападу.

2.2. Термін "судно", коли його використано в цьому Кодексі, уключає морські пересувні бурові установки й високошвидкісні судна, які визначено в правилі XI-2/1.

2.3. Термін "Договірний Уряд", що використано у зв'язку з будь-яким посиланням на портовий засіб, коли він згадується в розділах 14 - 18, уключає також "призначений орган".

2.4. Терміни, яких не визначено інакше в цій частині Кодексу, мають ті самі значення, які вони мають в главах I і XI-2.

3. Застосування

3.1. Цей Кодекс застосовується до:

.1) таких типів суден, що здійснюють міжнародні рейси;

.2) пасажирських суден, зокрема високошвидкісних пасажирських суден;

.3) вантажних суден, зокрема високошвидкісних суден з валовою місткістю 500 реєстрових тонн і більше;

.4) морських пересувних бурових установок, а також

.5) портових засобів, що обслуговують такі судна, які здійснюють міжнародні рейси.

3.2. Не зважаючи на положення розділу 3.1.2, Договірні Уряди повинні вирішити, в якому обсязі цю частину Кодексу буде застосовано до портових засобів, що знаходяться на їхній території та які, хоча й використовуються головним чином суднами, що не здійснюють міжнародних рейсів, повинні іноді обслуговувати судна, що прибувають з міжнародного рейса або відбувають у міжнародний рейс.

3.2.1. Договірні Уряди повинні ґрунтувати свої рішення, які прийнято на підставі розділу 3.2, на оцінці охорони портового засобу, яку виконано згідно із цією частиною Кодексу.

3.2.2. Будь-яке рішення, що приймається Договірним Урядом на підставі пункту 3.2, не повинно знижувати рівня безпеки, якого повинно бути досягнуто згідно із главою XI-2 або цією частиною Кодексу.

3.3. Цей Кодекс не застосовується до військових кораблів, військово-допоміжних суден або інших суден, що належать Урядові, що домовляється, або експлуатуються ним і використовуються лише для урядової некомерційної служби.

3.4. Розділи 5 - 13 і 19 цієї частини застосовуються до компаній і суден, які зазначено в правилі XI-2/4.

3.5. Розділи 5 і 14 - 18 цієї частини застосовуються до портових засобів, які зазначено в правилі XI-2/10.

3.6. Ніщо в цьому Кодексі не повинно ставити під сумнів права або зобов'язання держав за міжнародним правом.

4. Обов'язки Договірних Урядів

4.1. З дотриманням положень правил XI-2/3 і XI-2/7 Договірні Уряди повинні встановлювати рівні охорони й надавати рекомендації із захисту від інцидентів, пов'язаних з охороною. Вищі рівні охорони зазначають велику вірогідність виникнення інциденту, пов'язаного з охороною. Під час установлення належного рівня охорони розглядаються такі чинники:

.1) ступінь того, що інформація про загрозу заслуговує довіри;

.2) ступінь того, що інформацію стосовно загрози підтверджено;

.3) ступінь того, що загроза, зазначена в інформації, є конкретною або неминучою, а також

.4) можливі наслідки такого інциденту, пов'язаного з охороною.

4.2. Під час установлення рівня охорони 3 Договірні Уряди повинні видавати, за необхідності, відповідні інструкції та надавати інформацію, що стосується охорони, суднам і портовим засобам, яких вона може стосуватися.

4.3. Договірні Уряди можуть передавати визнаній у сфері охорони організації деякі зі своїх обов'язків, пов'язаних з охороною, на підставі глави XI-2 й цієї частини Кодексу, за винятком:

.1) установлення рівня охорони, що може бути застосований;

.2) схвалення оцінки охорони портового засобу й унесення подальших поправок до схваленої оцінки;

.3) визначення портових засобів, на які повинно бути призначено офіцера охорони портового засобу;

.4) схвалення плану охорони портового засобу й унесення подальших поправок до схваленого плану;

.5) уживання заходів, пов'язаних з контролем і виконанням вимог на підставі правила XI-2/9;

.6) установлення вимог до Декларації з охорони.

4.4. Договірні Уряди повинні настільки, наскільки вони вважають достатнім, перевіряти ефективність планів охорони судна або портового засобу, чи поправок до таких планів, які вони схвалили; або, у випадку суден, планів, які було схвалено від їхнього імені.

5. Декларація з охорони

5.1. Договірні Уряди повинні визначити ситуації, коли потрібна Декларація з охорони, шляхом оцінки небезпеки, яку становить взаємодія судно - порт або діяльність судно-судно для людей, майна або навколишнього середовища.

5.2. Судно може вимагати оформлення Декларації з охорони, якщо:

.1) судно експлуатується з вищим рівнем охорони, ніж портовий засіб або інше судно, з яким воно взаємодіє;

.2) між Договірними Урядами є домовленість про Декларацію з охорони стосовно певних міжнародних рейсів або конкретних суден, залучених до цих рейсів;

.3) існує загроза охороні або відбувся інцидент, пов'язаний з охороною, судна чи портового засобу - залежно від випадку;

.4) судно знаходиться в порту, в якому не потрібна наявність і впровадження схваленого плану охорони портового засобу, або

.5) судно здійснює взаємодію судно - судно з іншим судном, від якого не вимагається наявності й упровадження схваленого плану охорони судна.

5.3. Відповідний портовий засіб або судно повинні підтверджувати отримання запиту стосовно оформлення Декларації з охорони, надісланого їм на підставі цього розділу.

5.4. Декларація з охорони повинна оформлюватися:

.1) від імені судна (суден) - капітаном чи офіцером охорони судна, і, якщо може бути застосовано,

.2) від імені портового засобу - офіцером охорони портового засобу, або, якщо Договірний Уряд прийме інше рішення, - будь-якою іншою організацією, відповідальною за охорону на березі, від імені портового засобу.

5.5. У Декларації з охорони повинно бути зазначено необхідні заходи з охорони, виконання яких, а також відповідальність кожної сторони, може бути розподілено між портовим засобом і судном (або між суднами).

5.6. Договірні Уряди повинні встановити, з урахуванням положення правила XI-2/9.2.3, мінімальний період, протягом якого декларації з охорони повинні зберігатися портовими засобами, що знаходяться на їхній території.

5.7. Адміністрації повинні встановити, з урахуванням положення правила XI-2/9.2.3, мінімальний період, протягом якого Декларації з охорони повинні зберігатися на суднах, що мають право плавати під їхнім прапором.

6. Зобов'язання компанії

6.1. Компанія повинна забезпечити наявність у плані охорони судна чітких положень, які особливо виділяють повноваження капітана. У плані охорони судна компанія повинна встановити, що капітан має абсолютні повноваження схвалювати рішення стосовно безпеки й охорони судна та звертатися по сприяння до компанії чи будь-якого Договірного Уряду, за потреби, а також несе головну відповідальність за ухвалення рішень.

6.2. Компанія повинна забезпечити офіцера охорони компанії, капітана й офіцера охорони судна необхідною допомогою у виконанні ними своїх завдань та обов'язків згідно з главою XI-2 й цієї частини Кодексу.

7. Охорона судна

7.1. Судно повинно діяти відповідно до рівнів охорони, установлених Договірними Урядами які зазначено нижче.

7.2. За рівня охорони 1 для встановлення й уживання заходів із запобігання інцидентам, пов'язаним з охороною, на всіх суднах повинна здійснюватися, за допомогою належних заходів та з урахуванням рекомендацій, наведених у частині B цього Кодексу, така діяльність:

.1) забезпечення виконання всіх обов'язків з охорони судна;

.2) контроль допуску на судно;

.3) контроль посадки людей і завантаження їхніх речей;

.4) спостереження за районами обмеженого доступу для забезпечення доступу до них лише осіб, які мають дозвіл;

.5) спостереження за палубами й районами навколо судна;

.6) нагляд за операціями з обробки вантажу й суднових запасів, а також

.7) забезпечення наявності засобів охоронного зв'язку в постійній готовності до використання.

7.3. За рівня охорони 2 відповідно до кожного виду діяльності, зазначеного в розділі 7.2, повинно бути вжито додаткових заходів із захисту, передбачених планом охорони судна, з урахуванням рекомендацій, наведених у частині B цього Кодексу.

7.4. За рівня охорони 3 відповідно до кожного виду діяльності, зазначеного в розділі 7.2, повинно бути вжито посилених спеціальних заходів із захисту, передбачених планом охорони судна, з урахуванням рекомендацій, наведених у частині B цього Кодексу.

7.5. Під час установлення Адміністрацією рівнів охорони 2 або 3 судно повинно підтвердити отримання вказівок стосовно зміни рівня охорони.

7.6. Перед заходом до порту, який знаходиться на території Договірного Уряду, який установив рівень охорони 2 або 3, або під час перебування в такому порту, судно повинно підтвердити отримання цієї вказівки, а також підтвердити офіцеру охорони портового засобу, що воно приступило до вживання відповідних заходів і процедур, які викладено в плані охорони судна, а у випадку рівня охорони 3 - у вказівках, надісланих Договірним Урядом, який установив рівень охорони 3. Судно повинно повідомляти про будь-які труднощі під час уживання заходів і процедур. У таких випадках офіцер охорони портового засобу повинен установити зв'язок з офіцером охорони судна й скоординувати відповідні дії.

7.7. Якщо Адміністрація вимагає, щоб судно встановило вищий рівень охорони, ніж рівень, установлений у порту, до якого судно має намір зайти або в якому воно вже знаходиться, або на судні вже встановлено такий вищий рівень охорони, таке судно повинно негайно інформувати про це компетентний орган Договірного Уряду, на території якого знаходиться портовий засіб, та офіцера охорони портового засобу.

7.7.1. У таких випадках офіцер охорони судна й офіцер охорони портового засобу повинні встановити зв'язок один з одним та скоординувати відповідні дії, якщо це необхідно.

7.8. Адміністрація, що вимагає, щоб судна, які мають право плавати під її прапором, установили рівень охорони 2 або 3 в порту іншого Договірного Уряду, повинна негайно інформувати про це такий Договірний Уряд.

7.9. Якщо Договірні Уряди встановлюють рівні охорони й забезпечують надання інформації про рівень охорони суднам, що знаходяться в їхньому територіальному морі або повідомили про свій намір увійти до їхнього територіального моря, то таким суднам повинно бути рекомендовано проявляти пильність і негайно повідомляти своїй Адміністрації й усім сусіднім прибережним державам будь-яку інформацію, яка привернула увагу й може стосуватись охорони на морі в цьому районі.

7.9.1. Інформуючи такі судна про рівень охорони, що застосовується, Договірний Уряд з урахуванням рекомендацій, наведених у частині B цього Кодексу, повинен також інформувати ці судна про заходи з охорони, яких вони повинні вжити і, за необхідності, про заходи, ужиті Договірним Урядом для забезпечення захисту від загрози.

8. Оцінка охорони судна

8.1. Оцінка охорони судна є суттєво важливою й невід'ємною частиною розроблення та оновлення плану охорони судна.

8.2. Офіцер охорони компанії повинен забезпечити здійснення оцінки охорони судна особами, що мають відповідні навички з оцінки охорони судна згідно із цим розділом і з урахуванням рекомендацій, наведених у частині B цього Кодексу. 

8.3. З дотриманням положень розділу 9.2.1 організація, визнана у сфері охорони, може здійснювати оцінку охорони конкретного судна.

8.4. Оцінка охорони судна повинна включати перевірку охорони на місці і, принаймні, таке:

.1) визначення існуючих заходів, процедур та дій з охорони;

.2) визначення й оцінку основних суднових операцій, захист яких важливо забезпечити;

.3) визначення можливої загрози основним судновим операціям і вірогідності того, що вона є реальною, для вживання заходів з охорони й установлення їхнього першочергового характеру, а також

.4) виявлення слабких місць, зокрема людського фактора, в інфраструктурі, політиці та процедурах.

8.5. Оцінка охорони судна повинна оформлятися документом, переглядатися, прийматися та зберігатися в компанії.

9. План охорони судна

9.1. Кожне судно повинно мати на борту схвалений Адміністрацією план охорони судна. План повинен містити положення, що стосуються трьох рівнів охорони, визначених у цій частині Кодексу.

9.1.1. З дотриманням положень розділу 9.2.1 організація, визнана у сфері охорони, може підготувати план охорони конкретного судна.

9.2. Адміністрація може доручити організаціям, визнаним у сфері охорони, проводити перегляд планів охорони судна або поправок до раніше схвалених планів і схвалювати такі плани й поправки.

9.2.1. У таких випадках організація, визнана у сфері охорони, яка переглядає й схвалює план охорони конкретного судна або поправки до цього плану, повинна бути організацією, яка не залучалася до підготовки оцінки охорони цього судна або плану його охорони, або поправок, перегляд яких проводиться.

9.3. Подання плану охорони судна або поправок до раніше схваленого плану повинно супроводжуватись оцінкою охорони, на підставі якої було розроблено план або поправки до нього.

9.4. Такий план повинен розроблятися з урахуванням рекомендацій, наведених у частині B цього Кодексу, і повинен бути складений робочою мовою або мовами судна. Якщо мова або мови, що були використані, не є англійською, іспанською або французькою, то повинен бути доданий переклад однією із цих мов. План повинен уключати, принаймні, таке:

.1) заходи, спрямовані на запобігання занесення на судно зброї, небезпечних речовин і пристроїв, які призначено для застосування проти людей, суден або портів і на перевезення яких немає дозволу;

.2) визначення районів обмеженого доступу й заходів із запобігання несанкціонованому доступові до них;

.3) заходи із запобігання несанкціонованому допускові на судно;

.4) процедури реагування на загрозу охороні або порушення заходів з охорони, у тому числі положення з підтримання найважливіших операцій судна або взаємодії судно - порт;

.5) процедури реагування на будь-які вказівки стосовно охорони, які можуть дати Договірні Уряди за рівня охорони 3;

.6) процедури евакуації у випадку загрози охороні або порушення заходів з охорони;

.7) завдання суднового персоналу, на який покладено обов'язки, пов'язані з охороною, а також іншого суднового персоналу з питань охорони;

.8) процедури перевірки діяльності, пов'язаної з охороною;

.9) процедури з підготовки навчань та занять, пов'язаних із планом;

.10) процедури взаємодії із заходами, пов'язаними з охороною портового засобу;

.11) процедури стосовно періодичного перегляду й оновлення плану;

.12) процедури передачі повідомлень про випадки, пов'язані з охороною;

.13) відомості про офіцера охорони судна;

.14) відомості про офіцера охорони компанії, зокрема інформацію для зв'язку з ним у будь-який час доби;

.15) процедури із забезпечення перевірок, випробувань, калібрування й технічного обслуговування всього встановленого на судні охоронного устаткування;

.16) періодичність випробувань чи калібрування всього встановленого на судні охоронного устаткування;

.17) зазначення місць, де знаходяться пости приведення в дію суднової системи тривожного сповіщення1 , а також

.18) процедури, інструкції та рекомендації з використання суднової системи тривожного сповіщення, зокрема випробування, увімкнення, вимкнення та повернення в початкове положення, а також обмеження подачі помилкових сигналів тривоги1.

____________
1 З метою уникнення будь-яким чином перешкоджання досягненню цілі, заради якої судно обладнується судновою системою тривожного сповіщення, Адміністрації можуть дозволяти зберігання цієї інформації в іншому місці на судні, у документі, відомому капітану, офіцеру охорони судна та іншому старшому складові персоналу на судні, на розсуд Компанії.

9.4.1 Особи, які проводять внутрішні перевірки зазначеної в плані діяльності із забезпечення охорони або оцінюють його виконання, повинні бути незалежними від діяльності, що перевіряється, якщо це не є практично нездійсненним через розмір і тип компанії або судна.

9.5. Адміністрація повинна визначити, які зміни схваленого плану охорони судна чи будь-якого охоронного устаткування, зазначеного у схваленому плані, не повинні впроваджуватися доти, доки вона не схвалить відповідних поправок до плану. Будь-які такі зміни повинні бути, принаймні, такими саме ефективними, як і заходи, зазначені в главі XI-2 і цій частині Кодексу.

9.5.1. Характер змін плану охорони судна або охоронного устаткування, які були спеціально схвалені Адміністрацією відповідно до розділу 9.5, повинно бути відображено в документі для чіткого визначення такого схвалення. Такий документ про схвалення повинен знаходитися на судні й пред'являтися разом з Міжнародним свідоцтвом з охорони судна (або Тимчасовим міжнародним свідоцтвом з охорони судна). Якщо ці зміни мають тимчасовий характер, після відновлення спочатку затверджених заходів або устаткування в подальшому зберіганні цієї документації на судні необхідності немає.

9.6. План може зберігатися в електронній формі. У цьому випадку він повинен бути захищений за допомогою процедур, спрямованих на запобігання несанкціонованому стиранню, знищенню або зміні даних.

9.7. План повинен бути захищений від несанкціонованого доступу або розголошування.

9.8. Плани охорони судна не підлягають перевірці посадовими особами, належним чином уповноваженими Договірним Урядом на здійснення заходів, пов'язаних з контролем і виконанням вимог, відповідно до правила XI-2/9, за винятком обставин, зазначених у розділі 9.8.1.

9.8.1. Якщо посадові особи, належним чином уповноважені Договірним Урядом, мають явні підстави вважати, що судно не відповідає вимогам глави XI-2 або частини A цього Кодексу, а єдиним засобом перевірити або усунути невідповідність є перегляд відповідних вимог плану охорони судна, то у виняткових випадках і лише з відома Договірного Уряду або капітана цього судна дозволяється обмежений доступ до конкретних розділів плану, що стосуються невідповідностей. Проте положення плану, що стосуються підрозділів .2, .4, .5, .7, .15, .17 та .18 розділу 9.4 цієї частині Кодексу, уважаються конфіденційною інформацією й не можуть підлягати перевірці, якщо заінтересовані Договірні Уряди не домовляться про інше.

10. Записи

10.1. Зважаючи на положення правила XI-2/9.2.3, на судні повинні зберігатися, принаймні протягом мінімального періоду, установленого Адміністрацією, записи стосовно такої, передбаченої планом охорони судна, діяльності:

.1) підготовки, навчань та занять;

.2) загроз охороні й випадків, пов'язаних з охороною;

.3) порушень стану охорони;

.4) змін рівня охорони;

.5) повідомлень, що безпосередньо стосуються охорони судна, наприклад про конкретну загрозу судну або портовим засобам, де знаходиться або знаходилося судно;

.6) внутрішніх перевірок та огляду діяльності, пов'язаної з охороною;

.7) періодичного перегляду оцінки охорони судна;

.8) періодичного перегляду плану охорони судна;

.9) здійснення будь-яких поправок до плану, а також

.10) технічного обслуговування, калібрування та випробувань установленого на судні охоронного устаткування, зокрема випробування суднової системи тривожного сповіщення.

10.2. Записи повинні вестися робочою мовою або мовами судна. Якщо мова або мови, що були використані, не є англійською, іспанською або французькою, то повинен бути доданий переклад однією із цих мов.

10.3. Записи можуть зберігатися в електронній формі. У цьому випадку вони повинні бути захищені за допомогою процедур, спрямованих на запобігання несанкціонованому стиранню, знищенню або зміні даних.

10.4. Записи повинні бути захищені від несанкціонованого доступу або розголошування.

11. Офіцер охорони компанії

11.1. Компанія повинна призначити офіцера охорони компанії. Особа, призначена як офіцер охорони компанії, може діяти як така стосовно одного чи більше суден, залежно від числа або типів суден, що експлуатуються компанією, при цьому повинно бути чітко зазначено, за які судна відповідає ця особа. Компанія, залежно від числа або типів суден, що експлуатуються нею, може призначити кількох офіцерів охорони компанії, при цьому повинно бути чітко зазначено, за які судна відповідає кожна із цих осіб.

11.2. Крім установлених будь-де в цій частині Кодексу, завдання й обов'язки офіцера охорони компанії повинні включати, не обмежуючися цим, таке:

.1) надання рекомендацій стосовно рівня загрози, з якою може зіткнутися судно, з використанням відповідних оцінок охорони та іншої інформації, що стосується цього;

.2) забезпечення проведення оцінок охорони судна;

.3) забезпечення розроблення, подання на схвалення й подальшого впровадження та підтримання плану охорони судна;

.4) забезпечення внесення до плану охорони судна відповідних змін для усунення недоліків і задоволення вимог, що висуваються до охорони конкретного судна;

.5) організацію проведення внутрішніх перевірок та оглядів діяльності, пов'язаної з охороною;

.6) організацію проведення первинної й подальших перевірок судна Адміністрацією або організацією, визнаною у сфері охорони;

.7) забезпечення швидкого розгляду й усунення недоліків і невідповідностей, виявлених у ході внутрішніх перевірок, періодичних оглядів, перевірок охорони та перевірок виконання вимог;

.8) підвищення інформованості в питаннях охорони й підвищення пильності;

.9) забезпечення проходження персоналом, відповідальним за охорону судна, належної підготовки;

.10) забезпечення ефективного зв'язку та взаємодії між офіцером охорони судна й відповідними офіцерами охорони портових засобів;

.11) забезпечення сумісності між вимогами з охорони й вимогами з безпеки на морі;

.12) забезпечення у випадку використання планів охорони для однотипних суден або групи суден правильного відображення інформації про конкретне судно в плані для кожного судна, а також

.13) забезпечення вживання й підтримання альтернативних або еквівалентних заходів, схвалених для конкретного судна або групи суден.

12. Офіцер охорони судна

12.1. На кожному судні повинен бути призначений офіцер охорони судна.

12.2. Крім установлених будь-де в цій частині Кодексу, завдання й обов'язки офіцера охорони судна повинні включати, але не обмежуватися цим, таке:

.1) проведення регулярних перевірок охорони судна з метою переконання в підтриманні відповідних заходів охорони;

.2) підтримання плану охорони судна й спостереження за його виконанням, у тому числі будь-яких поправок до плану;

.3) координацію в тому, що стосується охорони, дій під час обробки вантажу й суднових запасів з іншим судновим персоналом і відповідними офіцерами охорони портових засобів;

.4) унесення пропозицій про внесення змін до плану охорони судна;

.5) подання доповідей офіцеру охорони компанії про будь-які недоліки й невідповідності, виявлені в ході внутрішніх перевірок, періодичних оглядів, перевірок охорони й перевірок виконання вимог і вживання заходів з виправлення стану;

.6) підвищення інформованості з питань охорони й підвищення пильності на судні;

.7) забезпечення проходження персоналом судна належної відповідної підготовки;

.8) надання звітів про всі випадки, пов'язані з охороною;

.9) координацію заходів з виконання плану охорони судна з офіцером охорони компанії та з відповідним офіцером охорони портового засобу, а також

.10) забезпечення правильної експлуатації, випробування, калібрування та обслуговування охоронного устаткування, якщо воно є.

13. Підготовка, навчання та заняття з питань охорони судна

13.1. Офіцер охорони компанії та відповідний береговий персонал повинні мати знання й отримати підготовку з урахуванням рекомендацій, наведених у частині B цього Кодексу.

13.2. Офіцер охорони судна повинен мати знання й отримати підготовку з урахуванням рекомендацій, наведених у частині B цього Кодексу.

13.3. Члени суднового персоналу, які мають конкретні завдання й обов'язки з охорони, повинні розуміти свої обов'язки з охорони судна, описані в плані охорони судна, а також повинні мати достатні знання й навички для виконання доручених їм завдань з урахуванням рекомендацій, наведених у частині B цього Кодексу.

13.4. Для забезпечення ефективного виконання плану охорони судна навчання повинні проводитися через належні проміжки часу, з урахуванням типу судна, змін у складі суднового персоналу, портових засобів, які використовуватимуться, та інших відповідних обставини з урахуванням рекомендацій, наведених у частині B цього Кодексу.

13.5. Офіцер охорони компанії повинен забезпечувати ефективну координацію й виконання планів охорони судна шляхом участі в заняттях через належні проміжки часу з урахуванням рекомендацій, наведених у частині B цього Кодексу.

14. Охорона портових засобів

14.1. Дії з боку портового засобу повинні здійснюватися залежно від рівнів охорони, установлених Договірним Урядом, на території якого він знаходиться. Заходи й процедури з охорони портового засобу повинні впроваджуватися так, щоб незручності або затримки, що створюються для пасажирів, судна, суднового персоналу та відвідувачів на судні, а також для оброблення вантажів та обслуговування, були мінімальними.

14.2. За рівня охорони 1 для встановлення й уживання заходів із запобігання випадкам, пов'язаним з охороною, на всіх портових засобах з урахуванням рекомендацій, наведених у частині B цього Кодексу, повинна здійснюватися за допомогою належних заходів така діяльність:

.1) забезпечення виконання всіх завдань з охорони портового засобу;

.2) контроль допуску на портовий засіб;

.3) спостереження за портовим засобом, зокрема за районом (-ами) якірної стоянки й швартування;

.4) спостереження за районами обмеженого доступу з метою забезпечення доступу до них лише особам, що мають дозвіл;

.5) нагляд за операціями з оброблення вантажу;

.6) нагляд за операціями з оброблення суднових запасів, а також

.7) забезпечення наявності засобів охоронного зв'язку в постійній готовності до використання.

14.3. За рівня охорони 2 для кожного виду діяльності, зазначеного в розділі 14.2, повинно бути вжито додаткових заходів із захисту, передбачених планом охорони портового засобу, з урахуванням рекомендацій, наведених у частині B цього Кодексу.

14.4. За рівня охорони 3 для кожного виду діяльності, зазначеного в розділі 14.2, повинно бути вжито підвищених спеціальних заходів із захисту, передбачених планом охорони портового засобу з урахуванням рекомендацій, наведених у частині B цього Кодексу.

14.4.1. Крім того, за рівня охорони 3, на портових засобах повинні виконуватися всі вказівки стосовно охорони з боку Договірного Уряду, на території якого знаходиться цей портовий засіб.

14.5. Під час отримання офіцером охорони портового засобу повідомлення про те, що судно зазнає труднощів у ході дотримання вимог глави XI-2 чи цієї частини Кодексу, або за виконання належних заходів і процедур, викладених у плані охорони судна, а у випадку рівня охорони 3 - за виконання вказівок, що стосуються охорони, з боку Договірного Уряду, на території якого знаходиться цей портовий засіб, офіцер охорони портового засобу повинен установити зв'язок з офіцером охорони судна й скоординувати відповідні дії.

14.6. Під час отримання офіцером охорони портового засобу повідомлення про те, що на судні встановлено рівень охорони, вищий, ніж на портовому засобі, офіцер охорони портового засобу повинен повідомити про це компетентному органові влади, установити зв'язок з офіцером охорони судна, та, за необхідності, скоординувати відповідні дії.

15. Оцінка охорони портового засобу

15.1. Оцінка охорони портового засобу є істотно важливою та невід'ємною частиною розроблення й оновлення плану охорони портового засобу.

15.2. Оцінка охорони портового засобу повинна здійснюватися Договірним Урядом, на території якого знаходиться цей портовий засіб. Договірний Уряд може вповноважити організацію, визнану у сфері охорони, провести оцінку конкретного портового засобу, що знаходиться на його території.

15.2.1. Якщо оцінку охорони портового засобу здійснено організацією, визнаною у сфері охорони, то Договірний Уряд, на території якого знаходиться портовий засіб, повинен розглянути й схвалити цю оцінку для її відповідності положенням цього розділу.

15.3. Особи, що здійснюють таку оцінку, повинні мати відповідні навички для проведення оцінки охорони портового засобу відповідно до положень цього розділу та з урахуванням рекомендацій, наведених у частині B цього Кодексу.

15.4. Оцінки охорони портового засобу повинні періодично переглядатися й оновлюватися з урахуванням загроз, що змінюються, й (або) незначних змін портового засобу; вони завжди повинні переглядатися й оновлюватися за значних змін портового засобу.

15.5. Оцінка охорони портового засобу повинна включати, принаймні, такі елементи:

.1) визначення й оцінку основного майна та інфраструктури, захист яких має важливе значення;

.2) визначення можливої загрози майну та інфраструктурі й вірогідності того, що вони реальні, для вживання заходів з охорони та встановлення їхньої черговості;

.3) виявлення, вибір і встановлення черговості контрзаходів і процедурних змін, а також визначення рівня їхньої ефективності для зниження вразливості, а також

.4) виявлення слабких місць, зокрема людського фактора, в інфраструктурі, політиці та процедурах.

15.6. Договірний Уряд може дозволити охоплення оцінкою охорони портового засобу не одного, а кількох портових засобів, якщо оператор, місцезнаходження, експлуатація, устаткування й структура цих портових засобів аналогічні. Будь-який Договірний Уряд, який дозволяє такий порядок, повідомляє Організації відомості про це.

15.7. Після закінчення оцінки охорони портового засобу повинен бути підготовлений звіт, що включає короткий виклад способу проведення оцінки, опис кожного виявленого в ході оцінки вразливого місця й опис контрзаходів, що дозволяють виправити ситуацію стосовно кожного вразливого місця. Звіт повинен бути захищений від несанкціонованого доступу або розголошування.

16. План охорони портового засобу

16.1. На підставі оцінки охорони портового засобу для кожного портового засобу повинен бути розроблений і впроваджений план охорони портового засобу, адекватний цілям взаємодії судно - порт. План повинен передбачати положення для трьох рівнів охорони, визначених у цій частині Кодексу.

16.1.1. З дотриманням положень розділу 16.2 організація, визнана у сфері охорони, може підготувати план охорони конкретного портового засобу.

16.2. План охорони портового засобу повинен бути схвалений Договірним Урядом, на території якого знаходиться цей портовий засіб.

16.3. Такий план повинен розроблятися з урахуванням рекомендацій, наведених у частині B цього Кодексу, і бути складений робочою мовою портового засобу. План повинен уключати, принаймні, таке:

.1) заходи, спрямовані на запобігання занесенню на портовий засіб чи на судно зброї чи будь-яких інших небезпечних речовин і пристроїв, які призначені для застосування проти людей, суден або портів і на перевезення яких немає дозволу;

.2) заходи, спрямовані на запобігання несанкціонованому допускові на портовий засіб, на судна, пришвартовані біля нього, а також у райони обмеженого доступу портового засобу;

.3) процедури реагування на загрозу охороні або порушення заходів з охорони, зокрема положення стосовно підтримання найважливіших операцій портового засобу чи взаємодії судно - порт;

.4) процедури реагування на будь-які вказівки з охорони, які може дати Договірний Уряд, на території якого знаходиться портовий засіб, за рівня охорони 3;

.5) процедури евакуації у випадку загрози охороні або порушень заходів з охорони;

.6) завдання членам персоналу портового засобу, яким призначені обов'язки, пов'язані з охороною, а також іншим членам персоналу портового засобу з питань охорони;

.7) процедури взаємодії з діяльністю, пов'язаною з охороною судна;

.8) процедури стосовно періодичного перегляду й оновлення плану;

.9) процедури передачі повідомлень про інциденти, пов'язані з охороною;

.10) відомості про офіцера охорони портового засобу, зокрема інформацію для зв'язку з ним у будь-який час доби;

.11) заходи із забезпечення захисту інформації, що міститься в плані;

.12) заходи із забезпечення ефективної охорони вантажу й навантажувально-розвантажувального устаткування на портовому засобі;

.13) процедури перевірки плану охорони портового засобу;

.14) процедури реагування у випадку, якщо суднова система тривожного сповіщення під час стоянки судна біля портового засобу була приведена в дію, а також

.15) процедури зі спрощення сходження на берег членів суднового персоналу або замін серед персоналу, а також допуску на судно відвідувачів, у тому числі представників організацій, що займаються питаннями побутового обслуговування й умов праці моряків.

16.3.1. Особи, що проводять внутрішні перевірки зазначеної в плані діяльності із забезпечення охорони або оцінюють її виконання, повинні бути незалежними від діяльності, що перевіряється, якщо лише це не є практично нездійсненним через розміри й тип портового засобу.

16.4. План охорони портового засобу може бути об'єднаний з планом охорони порту чи з будь-яким іншим планом або планами порту на випадок надзвичайної ситуації чи бути їхньою частиною.

16.5. Договірний Уряд, на території якого знаходиться портовий засіб, повинен визначити, які зміни плану охорони портового засобу не повинні виконуватися доти, доки не будуть схвалені відповідні поправки до плану.

16.6. План може зберігатися в електронній формі. У цьому випадку він повинен бути захищений за допомогою процедур, спрямованих на запобігання несанкціонованому стиранню, знищенню або зміні даних.

16.7. План повинен бути захищений від несанкціонованого доступу або розголошування.

16.8. Договірні Уряди можуть дозволити охоплення планом охорони портового засобу не одного, а кількох портових засобів, якщо оператор, місце розташування, експлуатація, устаткування та структура цих портових засобів є аналогічними. Будь-який Договірний Уряд, який дозволяє такий альтернативний порядок, повідомляє Організації його подробиці.

17. Офіцер охорони портового засобу

17.1. Для кожного портового засобу повинен бути призначений офіцер охорони портового засобу. Одна особа може бути призначена офіцером охорони портового засобу для одного чи більше портових засобів.

17.2. Крім установлених будь-де в цій частині Кодексу завдання й обов'язки офіцера охорони портового засобу повинні включати, не обмежуючися цим, таке:

.1) проведення первинного всеосяжного огляду охорони портового засобу з урахуванням відповідної оцінки охорони портового засобу;

.2) забезпечення розроблення й підтримання плану охорони портового засобу;

.3) виконання плану охорони портового засобу й проведення відповідних навчань і тренувань згідно із цим планом;

.4) проведення регулярних перевірок охорони портового засобу для забезпечення продовження відповідних заходів з охорони;

.5) надання рекомендацій стосовно внесення змін до плану охорони портового засобу для усунення недоліків та оновлення плану з урахуванням відповідних змін портового засобу, а також унесення цих змін, залежно від випадку;

.6) підвищення інформованості в питаннях охорони й підвищення пильності персоналу портового засобу;

.7) забезпечення проходження належної підготовки персоналом, відповідальним за охорону портового засобу;

.8) надання повідомлень відповідним органам влади й реєстрацію подій, що загрожують охороні портового засобу;

.9) координацію виконання плану охорони портового засобу з відповідним(-и) офіцером(-ами) охорони компанії та судна;

.10) забезпечення координації, за необхідності, зі службами безпеки;

.11) забезпечення дотримання норм, що стосуються персоналу, відповідального за охорону портового засобу;

.12) забезпечення правильної експлуатації, випробування, калібрування та обслуговування охоронного устаткування, якщо воно є, а також

.13) надання допомоги офіцерам охорони суден, на їхнє прохання, у встановленні особи людей, що бажають пройти на судно.

17.3. Офіцеру охорони портового засобу повинна надаватися необхідна підтримка у виконанні завдань та обов'язків, що покладаються на нього главою XI-2 та цією частиною Кодексу.

18. Підготовка, навчання й заняття з питань охорони портового засобу

18.1. Офіцер охорони портового засобу й відповідний персонал з охорони портового засобу повинні мати знання й пройти підготовку з урахуванням указівок, наведених у частині B цього Кодексу. 

18.2. Персонал портового засобу, що має конкретні завдання з охорони, повинен розуміти свої завдання й обов'язки з охорони портового засобу, які описано в плані охорони портового засобу, а також повинен мати достатні знання й навички для виконання доручених йому завдань з урахуванням указівок, наведених у частині B цього Кодексу.

18.3. Для забезпечення ефективного виконання плану охорони портового засобу навчання повинні проводитися через належні проміжки часу, зважаючи на типи операцій, що здійснюються портовим засобом, зміни у складі персоналу портового засобу, тип судна, яке обслуговується портовим засобом, та інші відповідні обставини з урахуванням указівок, наведених у частині B цього Кодексу.

18.4. Офіцер охорони портового засобу повинен забезпечувати ефективну координацію й виконання плану охорони портового засобу шляхом участі в заняттях через належні проміжки часу з урахуванням указівок, наведених у частині B цього Кодексу.

19. Перевірка суден та оформлення свідоцтв суднам

19.1. Перевірки

19.1.1. Кожне судно, до якого застосовується ця частина Кодексу, підлягає зазначеним нижче перевіркам:

.1) первинній перевірці до введення судна в експлуатацію або до того, як свідоцтво, що вимагається розділом 19.2, видається вперше; вона включає повну перевірку системи охорони судна й будь-якого пов'язаного з нею охоронного устаткування, що охоплюються відповідними положеннями глави XI-2, цією частиною Кодексу й схваленим планом охорони судна. Ця перевірка повинна засвідчувати, що система охорони та будь-яке пов'язане з нею охоронне устаткування судна повністю відповідають застосовним вимогам глави XI-2 та цій частині Кодексу, знаходяться в задовільному стані й придатні для того виду експлуатації, для якого призначено судно;

.2) перевірці для відновлення свідоцтва через періоди, установлені Адміністрацією, але які не перевищують п'яти років, за винятком випадків, коли застосовується розділ 19.3. Ця перевірка повинна засвідчувати, що система охорони й будь-яке пов'язане з нею охоронне устаткування судна повністю відповідають застосовним вимогам глави XI-2, цій частині Кодексу й схваленому плану охорони судна, знаходяться в задовільному стані й придатні для того виду експлуатації, для якого призначене судно;

.3) принаймні, одній проміжній перевірці. Якщо проводиться лише одна проміжна перевірка, вона повинна проводитися між другою й третьою щорічними датами засвідчення, визначеними в правилі I/2(n). Проміжна перевірка повинна включати огляд системи охорони й будь-якого пов'язаного з нею охоронного устаткування судна для впевнення в тому, що вони залишаються в задовільному стані, придатному для того виду експлуатації, для якого призначене судно. Проведення такої проміжної перевірки повинно бути підтверджене у свідоцтві;

.4) будь-яким додатковим перевіркам, визначеним Адміністрацією.

19.1.2. Перевірки суден повинні здійснюватись офіцерами Адміністрації. Однак Адміністрація може доручити перевірки визнаній організації з охорони, на яку робиться посилання в правилі XI-2/1.

19.1.3. У кожному випадку відповідна Адміністрація повинна повністю гарантувати повноту й ефективність перевірки та забезпечити вживання необхідних заходів для виконання цього зобов'язання.

19.1.4. Система охорони й усе пов'язане з нею охоронне устаткування судна після перевірки повинні підтримуватися в стані, що відповідає положенням правил XI-2/4.2 й XI-2/6, цій частині Кодексу й схваленому плану охорони судна. Після завершення будь-якої перевірки згідно з розділом 19.1.1 не повинно вноситися яких-небудь змін без дозволу Адміністрації до системи охорони й до будь-якого пов'язаного з нею охоронного устаткування або схваленого плану охорони судна.

19.2. Видача або підтвердження свідоцтва

19.2.1. Міжнародне свідоцтво з охорони судна видається після первинної перевірки або перевірки для відновлення згідно з положеннями розділу 19.1.

19.2.2. Таке свідоцтво видається чи підтверджується або Адміністрацією, або організацією, визнаною у сфері охорони, що діє від імені Адміністрації.

19.2.3. Інший Договірний Уряд на прохання Адміністрації може здійснити перевірку судна і, якщо він переконається в тому, що положення розділу 19.1.1 дотримані, видати судну Міжнародне свідоцтво з охорони судна або вповноважити його видачу і, залежно від випадку, підтвердити це свідоцтво судна або вповноважити його підтвердження згідно із цим Кодексом.

19.2.3.1. Примірник свідоцтва й примірник акта перевірки повинні бути надані якомога скоріше Адміністрації, що робить запит.

19.2.3.2. Видане таким чином Свідоцтво повинно містити запис про те, що його видано на прохання Адміністрації, та повинно мати таку саму чинність й отримувати таке саме визнання, як і Свідоцтво, видане згідно з розділом 19.2.2.

19.2.4. Міжнародне свідоцтво з охорони судна складається за формою відповідного зразка, наведеного в доповненні до цього Кодексу. Якщо мова, що використовується у свідоцтві, не є англійською, іспанською або французькою, то його текст повинен уключати переклад однією із цих мов.

19.3. Строк дії та дійсність Свідоцтва

19.3.1. Міжнародне свідоцтво з охорони судна видається на строк, установлений Адміністрацією, який не повинен перевищувати п'яти років.

19.3.2. Якщо перевірку для відновлення свідоцтва закінчено в межах трьох місяців до дати закінчення строку дії існуючого свідоцтва, нове свідоцтво буде дійсним з дати закінчення перевірки для відновлення свідоцтва до дати, що не перевищує п'яти років з дати закінчення строку дії існуючого свідоцтва.

19.3.2.1. Якщо перевірку для відновлення свідоцтва завершено після дати закінчення строку дії існуючого свідоцтва, нове свідоцтво повинно бути дійсне з дати завершення перевірки для відновлення свідоцтва до дати, що не перевищує п'яти років з дати закінчення строку дії існуючого свідоцтва.

19.3.2.2. Якщо перевірку для відновлення свідоцтва завершено більш ніж за три місяці до дати закінчення строку дії існуючого Свідоцтва, нове Свідоцтво повинно бути дійсне з дати завершення перевірки для відновлення свідоцтва до дати, що не перевищує п'яти років з дати завершення перевірки для відновлення свідоцтва.

19.3.3. Якщо Свідоцтво видається на строк менш ніж п'ять років, Адміністрація може подовжити дійсність Свідоцтв шляхом перенесення дати закінчення строку його дії до максимального строку, установленого в розділі 19.3.1, за умови, що проведено відповідні перевірки, згадані в розділі 19.1.1, що вживаються, коли Свідоцтво видається на п'ятирічний строк.

19.3.4. Якщо перевірку для відновлення свідоцтва було завершено, а нове Свідоцтво не може бути видане або передане на судно до дати закінчення строку дії дійсного Свідоцтва, Адміністрація або організація, визнана у сфері охорони, що діє від імені Адміністрації, можуть підтвердити дійсне Свідоцтво, і таке Свідоцтво повинно визнаватися дійсним на подальший строк, який не повинен перевищувати п'яти місяців з дати закінчення строку дії.

19.3.5. Якщо в момент закінчення строку дії Свідоцтва судно не знаходиться в порту, в якому воно повинно бути перевірене, строк дії Свідоцтва може бути продовжено Адміністрацією, але таке продовження надається лише для надання судну можливості закінчити свій рейс у порт, у якому воно повинно бути перевірене, і лише у випадках, коли таке продовження виявиться необхідним і доцільним. Ніяке Свідоцтво не повинно продовжуватися на строк, що перевищує три місяці, і судно, якому надається таке продовження, не має права після прибуття в порт, в якому воно повинно бути перевірене, залишити цей порт через це продовження без нового Свідоцтва. Коли завершено перевірку для відновлення свідоцтва, нове Свідоцтво повинно бути дійсне до дати, що не перевищує п'яти років з дати закінчення строку дії дійсного Свідоцтва, установленої до надання дозволу на продовження.

19.3.6. Строк дії Свідоцтва, виданого судну, що здійснює короткі рейси, який не був подовжений відповідно до зазначених вище положень цього розділу, може бути подовжений Адміністрацією на пільговий строк до одного місяця з дати закінчення зазначеного в ньому строку. Коли перевірка для відновлення свідоцтва завершена, нове Свідоцтво повинно бути дійсне до дати, що не перевищує п'яти років з дати закінчення строку дії існуючого Свідоцтва, установленої до надання дозволу на подовження.

19.3.7. Якщо проміжну перевірку завершено до строку, зазначеного в розділі 19.1.1, то:

.1) дату закінчення строку дії, зазначену у Свідоцтві, повинно бути змінено внесенням запису на дату, яка повинна бути не пізніше, ніж через три роки після дати, на яку було завершено проміжну перевірку;

.2) дата закінчення строку дії може залишатися без зміни, за умови, що одна додаткова перевірка чи більш проводяться так, щоб не було перевищено максимальні періоди між перевірками, передбаченими розділом 19.1.1.

19.3.8. Свідоцтво, видане відповідно до розділу 19.2, утрачає чинність у будь-якому з таких випадків:

.1) якщо відповідні перевірки не завершено в строки, зазначені в розділі 19.1.1;

.2) якщо Свідоцтво не підтверджено відповідно до розділів 19.1.1.3 і 19.3.7.1, якщо вони можуть бути застосовані;

.3) якщо компанія бере на себе відповідальність за експлуатацію судна, що раніше не експлуатувалося цією компанією, а також

.4) якщо судно передається під прапор іншої держави.

19.3.9. Якщо:

.1) судно передається під прапор іншого Договірного Уряду - Договірний Уряд під прапором якого судно раніше мало право плавати, якомога скоріше повинен передати Адміністрації, що приймає, примірники Міжнародного свідоцтва з охорони судна або всю інформацію, що стосується Свідоцтва, яке було на судні до його передачі під інший прапор, а також копії наявних актів перевірки, або

.2) компанія бере на себе відповідальність за експлуатацію судна, яке раніше нею не експлуатувалося, - компанія, що передає, повинна в якомога коротший строк передати компанії, що приймає, копії всієї інформації, що стосується Міжнародного свідоцтва з охорони судна або полегшити перевірки, згадувані в розділі 19.4.2.

19.4. Оформлення тимчасового Свідоцтва.

19.4.1 Свідоцтва, зазначені в розділі 19.2, повинні видаватися лише якщо Адміністрація, що видає Свідоцтво, повністю переконається, що судно відповідає вимогам розділу 19.1. Проте після 1 липня 2004 року для:

.1) судна, що не має Свідоцтва, або судна під час його доставки, або до його введення, або повторного введення в експлуатацію;

.2) судна, що плаває під прапором одного Договірного Уряду, який передається під прапор іншого Договірного Уряду;

.3) судна, що плаває під прапором держави, що не є Договірним Урядом, яке передається під прапор Договірного Уряду, або

.4) компанії, що бере на себе відповідальність за експлуатацію судна, яке раніше нею не експлуатувалося,

доти, доки не видано зазначене в розділі 19.2 Свідоцтво, Адміністрація може дозволити видачу Тимчасового міжнародного свідоцтва з охорони за формою, відповідною зразку, наведеному в доповненні до цієї частини Кодексу.

19.4.2. Тимчасове міжнародне свідоцтво з охорони повинно видаватися лише, якщо Адміністрація або організація, визнана у сфері охорони, від імені Адміністрації встановила, що:

.1) оцінка охорони судна, яка вимагається цією частиною Кодексу, завершена;

.2) примірник плану охорони судна, що задовольняє вимогам глави X1-2 й частини A цього Кодексу, знаходиться на борту, був поданий на розгляд і схвалення та впроваджується на судні;

.3) на судні встановлено систему тривожного сповіщення, що відповідає вимогам правила X1-2/6, якщо вона потрібна;

.4) офіцер охорони компанії:

.1) переконався в тому, що:

.2) визначив необхідні заходи, у тому числі організацію проведення навчань, занять і внутрішніх перевірок, які дозволяють офіцеру охорони компанії упевнитися в тому, що в межах шести місяців судно успішно пройде необхідну перевірку згідно з розділом 19.1.1.1;

.5) проведено заходи для виконання необхідних перевірок згідно з розділом 19.1.1.1;

.6) капітан, офіцер охорони судна та інші члени персоналу судна, що мають спеціальні завдання з охорони, знають свої завдання й обов'язки, установлені в цій частині Кодексу, і відповідні положення плану охорони судна, що є на борту, а також забезпечені такою інформацією на робочій або зрозумілій для членів персоналу судна мові або мовах, а також

.7) офіцер охорони судна відповідає вимогам цієї частини Кодексу.

19.4.3. Тимчасове міжнародне свідоцтво з охорони судна може бути видане Адміністрацією або організацією, визнаною у сфері охорони, уповноваженою діяти від імені Адміністрації.

19.4.4. Тимчасове міжнародне свідоцтво з охорони судна повинне бути дійсним протягом шести місяців або до дати видачі Свідоцтва, передбаченого розділом 19.2, дивлячися на те, яка з дат настане раніше, і строк його дії не може подовжуватися.

19.4.5. Ніякий Договірний Уряд не може вповноважити видачі судну іншого подальшого Тимчасового міжнародного свідоцтва з охорони, якщо, на думку Адміністрації або організації, визнаної у сфері охорони, одна із цілей, що переслідуються судном або компанією під час звернення за таким свідоцтвом, є уникнення повної відповідності главі X1-2 та цій частині Кодексу після закінчення строку дії первинного Тимчасового свідоцтва, зазначеного в розділі 19.4.4.

19.4.6. Для цілей правила X1-2/9 Договірні Уряди до ухвалення Тимчасового міжнародного свідоцтва з охорони судна як дійсного свідоцтва, можуть переконатися в тому, що вимоги розділів 19.4.2.4 - 19.4.2.6 - виконано.

 

Додаток до частини A

Форма Міжнародного свідоцтва з охорони судна

МІЖНАРОДНЕ СВІДОЦТВО З ОХОРОНИ СУДНА

(Герб)
Свідоцтво N ________

(Держава) 

Видано на підставі положень
МІЖНАРОДНОГО КОДЕКСУ З ОХОРОНИ СУДЕН І ПОРТОВИХ ЗАСОБІВ
(Кодекс ОСПЗ)

за вповноваженням Уряду _______________________________________________________________
                                                                                                                             (назва держави)
                                              _______________________________________________________________
                                                                                                        (уповноважені особи або організація) 

Назва судна ___________________________________________________________________________

Регістровий номер або позивний сигнал ___________________________________________________

Порт реєстрації ________________________________________________________________________

Тип судна ____________________________________________________________________________

Валова місткість _______________________________________________________________________

Номер ІМО ___________________________________________________________________________

Назва та адреса компанії ________________________________________________________________

ЦИМ ЗАТВЕРДЖУЄТЬСЯ:

1. що система охорони й усе пов'язане з нею охоронне устаткування судна перевірено відповідно до розділу 19.1 частині A Кодексу ОСПЗ;

2. що перевіркою встановлено, що система охорони й усе пов'язане з нею охоронне устаткування судна знаходяться з усіх поглядів у задовільному стані й що судно відповідає вимогам глави XI-2 Конвенції та частини A Кодексу ОСПЗ, що застосовуються;

3. що на судні є схвалений план охорони судна.

Дата первинної перевірки (перевірки для відновлення свідоцтва), на якій ґрунтується це Свідоцтво __________________________________

Це Свідоцтво дійсне до _____________ за умови проведення перевірок відповідно до розділу 19.1.1 частини A Кодексу ОСПЗ.
 

Видано в _____________________________
                                   (Місце видачі Свідоцтва) 

  

Дата видачі ___________________________ 

______________________________________
(Підпис належним чином
уповноваженої особи, що
видала Свідоцтво)
 

(Печатка або штамп організації, що видала Свідоцтво) 

ПІДТВЕРДЖЕННЯ ПРОМІЖНОЇ ПЕРЕВІРКИ

ЦИМ ПОСВІДЧУЄТЬСЯ, що під час проведення проміжної перевірки, що вимагається розділом 19.1.1 частини A Кодексу ОСПЗ, установлено, що судно відповідає відповідним положенням глави X1-2 Конвенції й частини A Кодексу ОСПЗ.

Проміжна перевірка  

Підписано ____________________________
(Підпис уповноваженої особи) 

  

Місце _______________________________ 

  

Дата ________________________________ 

(Печатка або штамп організації)

ПІДТВЕРДЖЕННЯ ДОДАТКОВИХ ПЕРЕВІРОК*

____________
* Ця частина свідоцтва повинна бути відкоригована Адміністрацією з метою зазначення того, чи ввела вона додаткові перевірки, передбачені в розділі 19.1.1.4.

Додаткова перевірка  

Підписано ____________________________
(Підпис уповноваженої особи) 

  

Місце _______________________________ 

  

Дата ________________________________ 

(Печатка або штамп організації)

Додаткова перевірка  

Підписано ____________________________
(Підпис уповноваженої особи) 

  

Місце _______________________________ 

  

Дата ________________________________ 

(Печатка або штамп організації)

ДОДАТКОВА ПЕРЕВІРКА ВІДПОВІДНО ДО РОЗДІЛУ A/19.3.7.2 КОДЕКСУ ОСПЗ

ЦИМ ПОСВІДЧУЄТЬСЯ, що під час проведення додаткової перевірки, що вимагається розділом 19.3.7.2 частини A Кодексу ОСПЗ, з'ясовано, що судно повністю відповідає відповідним положенням глави X1-2 Конвенції й частини A Кодексу ОСПЗ.

(Печатка або штамп організації)

ПІДТВЕРДЖЕННЯ ПОДОВЖЕННЯ СВІДОЦТВА, ЯКЩО СТРОК ЙОГО ДІЇ МЕНШЕ 5 РОКІВ У ВИПАДКУ ЗАСТОСУВАННЯ РОЗДІЛУ A/19.3.3 КОДЕКСУ ОСПЗ

Судно відповідає відповідним положенням частини A Кодексу ОСПЗ, і Свідоцтво, відповідно до розділу 19.3.3 частини A Кодексу ОСПЗ, уважається дійсним до ____________________________

(Печатка або штамп організації)

ПІДТВЕРДЖЕННЯ ЗАВЕРШЕННЯ ПЕРЕВІРКИ ДЛЯ ВІДНОВЛЕННЯ СВІДОЦТВА ТА У ВИПАДКУ ЗАСТОСУВАННЯ РОЗДІЛУ A/19.3.4 КОДЕКСУ ОСПЗ

Судно відповідає відповідним положенням частини A Кодексу ОСПЗ, Свідоцтво, відповідно до розділу 19.3.4 частини A Кодексу ОСПЗ, уважається дійсним до _______________________

(Печатка або штамп організації)

ПІДТВЕРДЖЕННЯ ПРОДОВЖЕННЯ СТРОКУ ДІЇ СВІДОЦТВА ДО ПРИБУТТЯ В ПОРТ ПРОВЕДЕННЯ ПЕРЕВІРКИ У ВИПАДКУ ЗАСТОСУВАННЯ РОЗДІЛУ A/19.3.5 КОДЕКСУ ОСПЗ АБО НА ПІЛЬГОВИЙ СТРОК У ВИПАДКУ ЗАСТОСУВАННЯ РОЗДІЛУ A/19.3.6 КОДЕКСУ ОСПЗ

Відповідно до розділу 19.3.5/19.3.6* частини A Кодексу ОСПЗ це Свідоцтво уважається дійсним до ____________________

____________
* Непотрібне закреслити.

(Печатка або штамп організації)

ПІДТВЕРДЖЕННЯ ПЕРЕНЕСЕННЯ ДАТИ ЗАКІНЧЕННЯ СТРОКУ ДІЇ У ВИПАДКУ ЗАСТОСУВАННЯ РОЗДІЛУ A/19.3.7.1 КОДЕКСУ ОСПЗ

Відповідно до розділу 19.3.7.1 частини A Кодексу ОСПЗ нова дата закінчення строку дії** _____________________________

____________
** У випадку заповнення цієї частини Свідоцтва дата закінчення строку дії, зазначена на початку Свідоцтва, повинна бути відповідно змінена.

(Печатка або штамп організації)

Форма Тимчасового міжнародного свідоцтва з охорони судна

ТИМЧАСОВЕ МІЖНАРОДНЕ СВІДОЦТВО З ОХОРОНИ СУДНА

(Герб) 

(Держава) 

Свідоцтво N ______________
Видано на підставі положень 

  

МІЖНАРОДНОГО КОДЕКСУ З ОХОРОНИ СУДЕН І ПОРТОВИХ ЗАСОБІВ (Кодекс ОСПЗ)

за уповноваженням Уряду _______________________________________________________________
                                                                                                                             (назва держави)
                                              _______________________________________________________________
                                                                                                        (уповноважені особи або організація) 

Назва судна ___________________________________________________________________________

Регістровий номер або позивний сигнал ___________________________________________________

Порт реєстрації ________________________________________________________________________

Тип судна ____________________________________________________________________________

Валова місткість _______________________________________________________________________

Номер ІМО ___________________________________________________________________________

Назва й адреса компанії _________________________________________________________________

Чи є це Свідоцтво іншим подальшим тимчасовим Свідоцтвом? Так/Ні*

____________
* Непотрібне закреслювати.

Якщо так, то дата видачі первинного тимчасового Свідоцтва _________________________________

ЦИМ ПОСВІДЧУЄТЬСЯ, що вимоги розділу A/19.4.2 Кодексу ОСПЗ - виконані.

Це Свідоцтво видано відповідно до розділу A/19.4 Кодексу ОСПЗ.

Це Свідоцтво дійсне до _________________________________________________________________

Видано в ______________________________________________________________________________
(Місце видачі Свідоцтва) 

Дата видачі __________________________ 

_______________________________________
(Підпис належним чином
уповноваженої особи, що
видала Свідоцтво)
 

(Печатка або штамп організації, що видала Свідоцтво) 

 

ЧАСТИНА B
РЕКОМЕНДАЦІЇ, ЩО СТОСУЮТЬСЯ ПОЛОЖЕНЬ ГЛАВИ XI-2 ДОДАТКА ДО МІЖНАРОДНОЇ КОНВЕНЦІЇ З ОХОРОНИ ЛЮДСЬКОГО ЖИТТЯ НА МОРІ 1974 РОКУ З ПОПРАВКАМИ Й ЧАСТИНИ A ЦЬОГО КОДЕКСУ

1. Вступ

Загальні положення

1.1. У преамбулі цього Кодексу зазначається, що глава XI-2 й частина A цього Кодексу створюють нову міжнародну структуру, що встановлює заходи з посилення морської безпеки, за допомогою якої судна й портові засоби можуть взаємодіяти для виявлення та запобігання актам, що загрожують безпеці в секторі морського транспорту.

1.2. У цьому вступі викладено в короткій формі окреслені процеси встановлення й здійснення дій і заходів, необхідних для досягнення й підтримання відповідності положенням глави XI-2 й частини A цього Кодексу, а також зазначаються основні елементи, стосовно яких пропонуються рекомендації. Рекомендації містяться в пунктах 2 - 19. У них також зазначено важливі міркування, які слід узяти до уваги під час розгляду питання про застосування рекомендацій, що стосуються суден і портових засобів.

1.3. Якщо читача цікавлять лише судна, то все-таки наполегливо рекомендується прочитати цю частину Кодексу повністю, особливо розділи, що стосуються портових засобів. Те саме стосується й тих, кого в першу чергу цікавлять портові засоби; їм слід також прочитати розділи, що стосуються суден.

1.4. Рекомендації, викладені в подальших розділах, головним чином стосуються захисту судна, коли воно знаходиться в межах портового засобу. Можливі, проте, ситуації, коли судно може бути загрозою портовому засобу, наприклад тому, що, знаходячися в межах портового засобу, воно може бути використане як база для здійснення нападу. Під час розгляду належних заходів з охорони для реагування на загрозу, що походить з боку судна, особам, що проводять оцінку охорони портового засобу чи розробляють план охорони портового засобу, слід розглянути питання про відповідну адаптацію до своїх умов рекомендацій, що пропонуються в подальших розділах.

1.5. Читачеві радять, що ніщо в цій частині Кодексу не повинно читатися або тлумачитися як таке, що суперечить будь-яким положенням або глави XI-2, або частини A цього Кодексу й що зазначені вище положення завжди мають переважну силу й пріоритет стосовно будь-якої ненавмисної суперечності, яка може бути випадково припущена в цій частині Кодексу. Рекомендації, що містяться в цій частині Кодексу, завжди слід читати, тлумачити й застосовувати так, щоб це не суперечило намірам, цілям і принципам, установленим у главі XI-2 та частині A цього Кодексу.

Обов'язки Договірних Урядів

1.6. Відповідно до положень глави XI-2 й частини A цього Кодексу Договірні Уряди мають різні обов'язки, до яких, серед іншого, належить:

- установлення відповідного рівня охорони;

- схвалення плану охорони судна й відповідних поправок до раніше схваленого плану;

- перевірка відповідності суден положенням глави XI-2 й частини A цього Кодексу, а також видача суднам Міжнародного свідоцтва з охорони судна;

- визначення портових засобів, що знаходяться на їхній території, на яких повинно бути призначено офіцера охорони портового засобу, що відповідає за підготовку плану охорони портового засобу;

- забезпечення проведення й схвалення оцінки охорони портового засобу, а також унесення будь-яких подальших поправок до раніше схваленої оцінки;

- схвалення плану охорони портового засобу й будь-яких подальших поправок до раніше схваленого плану;

- здійснення контрольних та погоджувальних заходів;

- перевірка схвалених планів на практиці, та

- подання інформації до Міжнародної морської організації, а також до галузі морських перевезень та портів.

1.7. Договірні Уряди можуть призначати або створити "Призначені органи" в рамках уряду для виконання своїх завдань, передбачених главою XI-2 й частиною A цього Кодексу, стосовно охорони портових засобів, а також дозволяти організаціям, визнаним у сфері охорони, виконання певної роботи стосовно портових засобів, проте остаточне рішення стосовно прийняття й схвалення цієї роботи повинне прийматися Договірним Урядом або Призначеним органом. Адміністрації можуть також доручати організаціям, визнаним у сфері охорони, виконання певних завдань, пов'язаних з охороною суден. Організації, визнаній у сфері охорони, не можуть доручатися такі завдання або види діяльності:

- установлення відповідного рівня охорони;

- визначення портових засобів, що знаходяться на території Договірного Уряду, які повинні призначати офіцера охорони портового засобу й готувати плани охорони портових засобів;

- схвалення оцінок охорони портових засобів чи будь-яких подальших поправок до раніше схваленої оцінки;

- схвалення плану охорони портового засобу чи подальших поправок до раніше схваленого плану;

- здійснення контрольних та погоджувальних заходів, а також

- установлення вимог стосовно Декларації з охорони.

Установлення рівня охорони

1.8. Договірні Уряди відповідають за встановлення в будь-який конкретний момент рівня охорони, який може застосовуватися до суден і портових засобів. У частині A цього Кодексу визначено для міжнародного застосування три рівні охорони:

- рівень охорони 1, звичайний; це рівень, за якого зазвичай експлуатуються судна й портові засоби;

- рівень охорони 2, підвищений; це рівень, що застосовується протягом періоду, коли існує підвищена небезпека інциденту, пов'язаного з охороною, а також

- рівень охорони 3, винятковий; це рівень, що застосовується протягом періоду, коли існує вірогідна або неминуча небезпека інциденту, пов'язаного з охороною.

Компанія та судно

1.9. Будь-яка компанія, що експлуатує судна, до яких застосовуються глава XI-2 й частина A цього Кодексу, повинна призначити в себе офіцера охорони компанії, а на кожному зі своїх суден - офіцера охорони судна. Завдання, обов'язки та вимоги до підготовки цих офіцерів, а також вимоги стосовно навчань і занять, визначені в частині A цього Кодексу.

1.10. Обов'язки офіцера охорони компанії у загальних рисах уключають, серед іншого, забезпечення належного проведення оцінки охорони судна, підготовку плану охорони судна та його подання на схвалення Адміністрацією або від її імені, і, після цього, передачу плану на кожне судно, до якого застосовується частина A цього Кодексу й стосовно якого ця особа була призначена як офіцер охорони компанії.

1.11. У плані охорони судна зазначаються як експлуатаційні, так і фізичні заходи з охорони, яких слід уживати на самому судні для забезпечення його експлуатації завжди з рівнем охорони 1. У плані повинні бути також зазначені додаткові або посилені заходи з охорони, яких під час отримання відповідних указівок може бути вжито на самому судні для переходу та експлуатації на рівні охорони 2. Крім того, у плані повинні бути зазначені можливі дії з підготовки судна до швидкого реагування на вказівки, які можуть бути віддані судну тими, хто реагує у випадку інциденту, пов'язаного з охороною, або його загрози під час установлення рівня охорони 3.

1.12. Від суден, до яких застосовуються вимоги глави XI-2 й частини A цього Кодексу, вимагається наявність у них схваленого Адміністрацією або від її імені плану охорони судна та експлуатації судна відповідно до плану. Офіцер охорони компанії та офіцер охорони судна повинні стежити за постійною відповідністю плану своєму призначенню та його ефективністю, зокрема за проведенням внутрішніх перевірок. Поправки до будь-якої частини схваленого плану, які за рішенням Адміністрації потребують схвалення, повинні бути надані на розгляд і схвалення до їхнього внесення до схваленого плану й упровадження на судні.

1.13. На судні повинно знаходитися Міжнародне свідоцтво з охорони судна, яке засвідчує його відповідність вимогам глави XI-2 й частини A цього Кодексу. Частина A цього Кодексу включає положення стосовно проведення первинної перевірки відповідності судна вимогам і видачі Свідоцтва, перевірки для відновлення свідоцтва й проміжної перевірки.

1.14. Якщо судно знаходиться в порту Договірного Уряду або слідує до цього порту, то на підставі положень правила XI-2/9 цей Договірний Уряд має право здійснювати стосовно цього судна різні заходи, пов'язані з контролем і виконанням вимог. Це судно підлягає перевіркам у рамках контролю суден державою порту, але такі перевірки зазвичай не поширюються на сам план охорони судна, за винятком особливих обставин. Це судно може також підлягати додатковим заходам із контролю, якщо в Договірного Уряду, який уживає заходів, пов'язаних з контролем і виконанням вимог, є підстави вважати, що захищеність судна або портових засобів, куди заходило судно, було знижено.

1.15. Від судна також вимагається інформація на борту, доступна за запитом для Договірних Урядів, про те, хто відповідає за ухвалення рішень стосовно найму персоналу судна, а також за ухвалення рішень стосовно різних аспектів використання судна.

Портовий засіб

1.16. Кожний Договірний Уряд повинен забезпечити проведення оцінки охорони кожного з портових засобів, які знаходяться на його території та обслуговують судна, що здійснюють міжнародні рейси. Таку оцінку може проводити Договірний Уряд, Призначений орган або організація, визнана у сфері охорони. Виконана оцінка охорони портового засобу повинна бути схвалена відповідним Договірним Урядом або Призначеним органом. Це схвалення не може бути передоручене. Оцінки охорони портових засобів повинні періодично переглядатися.

1.17. Оцінка охорони портового засобу є по суті аналізом ризиків стосовно всіх аспектів експлуатації портового засобу з метою визначення, які його частини найбільш уразливі й (або) можуть бути найбільш вірогідним об'єктом нападу. Ризик стосовно безпеки є функцією загрози нападу, пов'язаної з уразливістю об'єкту нападу й наслідками нападу.

Оцінка повинна включати такі складові частини:

- визначення передбачуваної загрози для портових об'єктів та інфраструктури;

- виявлення потенційно вразливих місць, а також

- розрахунок наслідків інцидентів.

Після закінчення цього аналізу стане можливим здійснити загальну оцінку рівня ризику. Оцінка охорони портового засобу допоможе визначити, для яких портових засобів потрібне призначення офіцера охорони портового засобу й розроблення плану охорони портового засобу.

1.18. Для портових засобів, які повинні відповідати вимогам глави XI-2 й частини A цього Кодексу, потрібно призначати офіцера охорони портового засобу. Завдання, обов'язки й вимоги до підготовки цих осіб, а також вимоги до навчань і занять, визначені в частині A цього Кодексу.

1.19. У плані охорони портового засобу повинні бути зазначені як експлуатаційні, так і фізичні заходи з охорони портового засобу, які слід упроваджувати на портовому засобі для забезпечення його експлуатації завжди за рівнем охорони 1. У плані повинні також бути зазначені додаткові або посилені заходи з охорони, яких, за отримання відповідних указівок, може бути вжито на портовому засобі для переходу на рівень охорони 2 й експлуатації за цим рівнем. Крім того в плані повинні бути зазначені можливі дії з підготовки портового засобу до швидкого реагування на вказівки, яких може бути надано тими, хто вживає відповідних заходів у випадку інциденту, пов'язаного з охороною, або його загрози під час рівня охорони 3.

1.20. Від портових засобів, які повинні відповідати вимогам глави XI-2 й частини A цього Кодексу, вимагається наявність схваленого відповідним Договірним Урядом або Призначеним органом плану охорони портового засобу й експлуатація портових засобів відповідно до такого плану. Офіцер охорони портового засобу повинен виконувати його положення й стежити за постійною відповідністю плану своєму призначенню та його ефективністю, зокрема призначати внутрішні перевірки впровадження плану. Поправки до будь-якої частини схваленого плану, які, за рішенням Договірного Уряду або Призначеного органу, вимагають схвалення, повинні подаватися на розгляд і схвалення до їхнього внесення до схваленого плану та впровадження портовим засобом. Відповідний Договірний Уряд або Призначений орган, можуть перевіряти ефективність плану. Оцінка охорони портового засобу або оцінка, що стала підґрунтям для розроблення плану, повинні регулярно переглядатися. У результаті всієї цієї діяльності може виникнути необхідність унесення поправок до схваленого плану. Будь-які поправки до певних частин схваленого плану повинні подаватися на схвалення Урядові, що домовляється, або Призначеному органу.

1.21. Судна, що використовують портові засоби, можуть піддаватися перевіркам у рамках контролю суден державою порту, а також додатковим заходам з контролю, у загальних рисах обумовленим у правилі XI-2/9. До входу судна до порту відповідні органи влади можуть зажадати надання інформації, що стосується судна, вантажу, що є на ньому, пасажирів і суднового персоналу. За певних обставин судну може бути відмовлено в заході до порту.

Інформація та зв'язок

1.22. У главі XI-2 й частині A цього Кодексу вимагається, щоб Договірні Уряди надавали певну інформацію Міжнародній морській організації, і щоб була доступною інформація, яка б дозволяла здійснювати ефективний зв'язок між Договірними Урядами а також між офіцерами охорони компаній, й(або) офіцерами охорони суден, - з одного боку, та офіцерами охорони портових засобів, - з іншого боку.

2. Визначення

2.1. Стосовно визначень, викладених у главі XI-2 або частині A цього Кодексу, рекомендації не передбачаються.

2.2. Для цілей цієї частини Кодексу:

.1) "розділ" означає розділ частини A Кодексу й зазначається як "розділ A/номер розділу";

.2) "пункт" означає пункт цієї частини Кодексу й зазначається як "пункт/номер пункту", а також

.3) "Договірний Уряд", коли цей термін використовується в пунктах 14 - 18, означає Уряд, що домовляється, на території якого знаходиться портовий засіб, і включає призначений орган.

3. Застосування

Загальні положення

3.1. Рекомендації, наведені в цій частині Кодексу, слід брати до уваги під час упровадження вимог глави XI-2 й частини A цього Кодексу.

3.2. Проте слід ураховувати, що ступінь застосування рекомендацій, що стосуються суден, залежатиме від типу судна, вантажів, що знаходяться на ньому, й(або) пасажирів, характеру рейсів і характеристик портових засобів, які відвідує судно.

3.3. Аналогічним чином ступінь застосування рекомендацій, що стосуються портових засобів, залежатиме від конкретних портових засобів, типів суден, що використовують портовий засіб, типів вантажу й(або) категорій пасажирів, а також характеру рейсів, що здійснюються суднами, які відвідують цей портовий засіб.

3.4. Не передбачається застосування положень глави XI-2 й частини A цього Кодексу до портових засобів, що призначені й використовуються головним чином для військових цілей.

4. Обов'язки Договірних Урядів.

Захист оцінок і планів

4.1. Договірні Уряди повинні забезпечити вживання належних заходів для уникнення несанкціонованого розголошування конфіденційних матеріалів, що стосуються оцінок охорони суден, планів охорони суден, оцінок охорони портових засобів і планів охорони портових засобів, або доступу до таких матеріалів.

Призначені органи

4.2. Для виконання завдань у галузі охорони портових засобів, викладених у главі XI-2 або частині A цього Кодексу, Договірні Уряди можуть установити в рамках уряду Призначений орган.

Організації, визнані у сфері охорони

4.3. Договірні Уряди можуть уповноважити організацію, визнану у сфері охорони, на виконання певних видів діяльності, що стосуються охорони, у тому числі:

.1) схвалення планів охорони судна або поправок до них від імені Адміністрації;

.2) перевірку суден та оформлення свідоцтв про їхню відповідність вимогам глави XI-2 й частини A цього Кодексу від імені Адміністрації, а також

.3) проведення оцінок охорони портових засобів, що вимагаються Договірним Урядом.

4.4. Організація, визнана у сфері охорони, може також надавати рекомендації або надавати допомогу компаніям або портовим засобам з питань охорони, у тому числі питань, що стосуються оцінок охорони суден, планів охорони суден, оцінок охорони портових засобів і планів охорони портових засобів. До цього може належати здійснення оцінки охорони судна або розроблення плану охорони судна, або здійснення оцінки охорони портового засобу, або розроблення плану охорони портового засобу. Якщо організація, визнана у сфері охорони, виконує таку діяльність стосовно оцінки охорони судна або плану охорони судна, їй не повинні надаватися повноваження схвалювати цей план охорони судна.

4.5. Надаючи повноваження організації, визнаній у сфері охорони, Договірні Уряди повинні враховувати рівень її компетентності. Організація, визнана у сфері охорони, повинна бути в змозі продемонструвати:

.1) кваліфікацію у відповідних аспектах охорони;

.2) належне знання суднових і портових операцій, у тому числі знання конструкції й облаштування суден, якщо мова йде про надання послуг стосовно суден, і концепції й структури порту, якщо мова йде про надання послуг стосовно портових засобів;

.3) здатність оцінювати вірогідні загрози безпеці, які можуть виникати під час експлуатації судна й портового засобу, у тому числі взаємодії судно - порт, і знаходити шляхи зведення до мінімуму таких загроз;

.4) здатність підтримувати й підвищувати кваліфікацію свого персоналу;

.5) здатність контролювати постійну надійність свого персоналу;

.6) здатність упроваджувати належні заходи, спрямовані на уникнення несанкціонованого розголошування конфіденційних матеріалів з питань охорони або доступу до них;

.7) знання вимог глави XI-2 й частини A цього Кодексу, а також відповідного національного й міжнародного законодавства та вимог з охорони;

.8) знання існуючих загроз охороні, і їхніх різних форм;

.9) обізнаність у питаннях розпізнавання й виявлення зброї, небезпечних речовин і пристроїв;

.10) обізнаність у питаннях розпізнавання, на недискримінаційній основі, характерних ознак і манери поведінки осіб, які можуть створити загрозу охороні;

.11) знання способів, які вживаються для уникнення заходів з охорони, а також

.12) знання устаткування й систем охорони й спостереження та їхніх експлуатаційних обмежень.

Під час делегування організації, визнаній у сфері охорони, конкретних обов'язків Договірні Уряди у тому числі Адміністрації, повинні переконатись у тому, що ця організація володіє необхідною для виконання завдання компетентністю.

4.6. Визнана організація, згадана в правилі 1/6, і така, що відповідає вимогам правила XI-1/1, може бути призначена як організація, визнана у сфері охорони, за умови, що вона володіє належною кваліфікацією в питаннях охорони, перелічених у пункті 4.5.

4.7. Керівництво порту або оператор портового засобу можуть бути призначені як організації, визнані у сфері охорони, за умови, що вони володіють належною кваліфікацією в питаннях охорони, перелічених у пункті 4.5.

Установлення рівня охорони

4.8. Під час установлення рівня охорони Договірні Уряди повинні брати до уваги інформацію про загальну й конкретну загрозу. Договірні Уряди повинні встановлювати для суден або портових засобів один із трьох рівнів охорони:

- рівень охорони 1, звичайний; це рівень, за якого зазвичай експлуатуються судно або портовий засіб;

- рівень охорони 2, підвищений; це рівень, що встановлюється на період, коли існує підвищена небезпека інциденту, пов'язаного з охороною, а також

- рівень охорони 3, винятковий; це рівень, який установлюється на період, коли існує вірогідна або неминуча небезпека інциденту, пов'язаного з охороною.

4.9. Установлення рівня охорони 3 є винятковою мірою, яка вживається лише тоді, коли є достовірна інформація про те, що інцидент, пов'язаний з охороною, імовірний або неминучий. Рівень охорони 3 повинен встановлюватися лише на час виявленої загрози охороні або загрози фактичного інциденту, пов'язаного з охороною. Хоча рівні охорони можуть змінюватися послідовно (рівень 1, 2 й потім 3), можливо також змінювати рівні охорони безпосередньо з рівня 1 до рівня 3.

4.10. Капітан судна завжди несе головну відповідальність за безпеку й охорону судна. Навіть за рівня охорони 3 капітан уживає відповідних заходів у випадку інциденту, пов'язаного з охороною, або його загрози, якщо є підстави вважати, що виконання будь-якої вказівки може загрожувати безпеці судна.

4.11. Офіцеру охорони компанії або офіцеру охорони судна слід за першої нагоди зв'язатися з офіцером охорони портового засобу, який судно має намір відвідати, для з'ясування рівня охорони стосовно цього судна під час його знаходження в межах портового засобу. Установивши зв'язок з судном, офіцер охорони портового засобу повинен інформувати судно про будь-які подальші зміни рівня охорони стосовно портового засобу та надати судну будь-яку відповідну інформацію з охорони.

4.12. Хоча можливі обставини, за яких судно може експлуатуватися з вищим рівнем охорони, ніж рівень, установлений для портового засобу, що відвідується судном, ні за яких обставин судно не може мати рівень охорони нижче, ніж той, який установлений для відвідуваного ним портового засобу. Якщо на судні встановлений вищий рівень охорони, ніж рівень, установлений для портового засобу, який воно має намір використовувати, то офіцеру охорони компанії чи офіцеру охорони судна слід негайно інформувати про це офіцера охорони портового засобу. Офіцер охорони портового засобу повинен оцінити конкретну ситуацію, консультуючися з офіцером охорони компанії або з офіцером охорони судна, і погоджувати з судном належні заходи з охорони, які можуть уключати заповнення й підписання Декларації з охорони.

4.13. Договірні Уряди повинні розглянути питання про способи швидкого поширення інформації про зміни рівнів охорони. Адміністрації можуть побажати використовувати повідомлення служби НАВТЕКС або сповіщення мореплавцям, як метод повідомлення судну, офіцеру охорони компанії та офіцеру охорони судна про такі зміни рівня охорони. Вони можуть також розглянути інші методи зв'язку, що забезпечують рівноцінну або ліпшу швидкість поширення інформації й географічний обсяг. Договірним Урядам слід установити засоби, що дозволяють повідомити офіцерів охорони портових засобів стосовно зміни рівнів охорони. Договірним Урядам слід скласти й оновлювати інформацію стосовно зв'язку з тими, кого необхідно інформувати про зміни рівнів охорони. Тоді як рівень охорони може не розглядатись як особливо конфіденційна інформація, основна інформація про загрозу може носити надзвичайно конфіденційний характер. Договірним Урядам слід ретельно розглянути питання стосовно вигляду й змісту інформації, яка передається, і про метод її передачі офіцерам охорони суден, офіцерам охорони компаній та офіцерам охорони портових засобів.

Контактні пункти й інформація стосовно планів охорони портових засобів

4.14. Якщо портовий засіб має план охорони, то про цей факт необхідно повідомити Організацію, і ця інформація повинна бути також доступна для офіцерів охорони компаній та офіцерів охорони суден. Не повинні опубліковуватися жодні інші відомості про план охорони портового засобу, окрім відомостей про його наявність. Договірним Урядам слід розглянути питання про створення або центральних, або регіональних контактних пунктів, або інших засобів для надання найсвіжішої інформації про те, які портові засоби мають плани охорони, разом з інформацією для зв'язку з офіцером охорони відповідного портового засобу. Слід широко сповіщати про існування таких контактних пунктів. Вони можуть також надавати інформацію про організації, визнані у сфері охорони, призначені діяти від імені Договірного Уряду, зокрема відомості про їхні конкретні обов'язки й умови надання їм повноважень.

4.15. У випадку порту, що не має плану охорони портового засобу (і тому немає офіцера охорони портового засобу), центральний або регіональний контактний пункт повинен бути здатний вказати особу на березі, яка має відповідну кваліфікацію й може організувати, за необхідності, уживання належних заходів з охорони під час стоянки судна.

4.16. Договірні Уряди, повинні також надавати інформацію для зв'язку з урядовими посадовими особами, яким офіцер охорони судна, офіцер охорони компанії та офіцер охорони портового засобу можуть доповідати стосовно проблем, пов'язаних з охороною. Цим урядовим посадовим особам слід оцінювати такі доповіді перш ніж ужити відповідних дій. Такі проблеми, про які повідомляється, можуть стосуватися заходів з охорони, що підпадають під юрисдикцію іншого Договірного Уряду. У цьому випадку посадовим особам Договірних Урядів слід розглянути питання про зв'язок зі своїми колегами в іншому Договірному Уряді, й обговорити, чи потрібне вживання заходів з виправлення становища. Із цією метою інформацію для зв'язку з урядовими посадовими особами слід надсилати Міжнародній морській організації.

4.17. Договірним Урядам слід також надавати інформацію, зазначену в пунктах 4.14 - 4.16, іншим Договірним Урядам на їхнє прохання.

Документи, що засвідчують особу

4.18. Договірним Урядам рекомендується видавати належні документи, що засвідчують особу, урядовим посадовим особам, що мають право, коли вони знаходяться під час виконання службових обов'язків, відвідувати судна або портові засоби, а також установлювати процедури, за допомогою яких може бути перевірена достовірність таких документів.

Стаціонарні й плавучі платформи та морські пересувні бурові установки на місці розроблення

4.19. Договірним Урядам слід розглянути питання введення належних заходів з охорони для стаціонарних і плавучих платформ і морських пересувних бурових установок, що знаходяться на місці розроблення для можливості їхньої взаємодії з суднами, які повинні відповідати вимогам глави XI-2 і частини A цього Кодексу1.

____________
1 Див. Уведення належних заходів з посилення охорони суден, портових засобів, морських пересувних бурових установок на місці їхнього розташування, а також стаціонарних і плавучих платформ, що не охоплюються главою XI-2 Конвенції СОЛАС 1974 року, прийняте резолюцією 7 Конференції СОЛАС 2002 року.

Судна, які не повинні відповідати положенням частини A цього Кодексу

4.20. Договірним Урядам слід ужити належних заходів із посилення охорони суден, до яких глава XI-2 й частина A цього Кодексу не застосовуються, і забезпечити включення в будь-які положення з охорони, які застосовуються до таких суден, можливості взаємодії з суднами, до яких застосовується частина A цього Кодексу.

Загроза для суден та інші події в морі

4.21. Договірні Уряди надають суднам, що плавають під їхніми прапорами, загальні керівні вказівки стосовно заходів, ухвалення яких уважається доречним для цілей зниження ризику для безпеки цих суден у морі. Вони повинні надавати конкретні рекомендації стосовно дій, які здійснюються за рівнів охорони 1 - 3 у випадках:

.1) зміни рівня охорони для судна, що знаходиться в морі, наприклад, через географічний район, в якому судно експлуатується, або з причин, що стосуються самого судна, та

.2) інциденту в морі, пов'язаного з охороною судна, або його загрози.

Договірні Уряди повинні встановлювати якнайліпші методи й процедури для цих цілей. У випадку неминучого нападу судно повинно прагнути встановити прямий зв'язок з тими, хто в державі прапора відповідає за вживання відповідних заходів у випадку інцидентів, пов'язаних з охороною.

4.22. Договірні Уряди повинні також установити контактний пункт для надання рекомендацій з питань охорони будь-якому судну:

.1) що має право плавати під їхніми прапорами, або

.2) що експлуатується в їхньому територіальному морі або такому, що повідомило про намір увійти до їхнього територіального моря.

4.23. Договірні Уряди повинні пропонувати суднам, що здійснюють плавання в їхньому територіальному морі або повідомили про намір увійти до їхнього територіального моря, рекомендації, які можуть уключати:

.1) рекомендації стосовно зміни маршруту або відстрочення передбачуваного проходу;

.2) рекомендації стосовно плавання конкретним курсом або стосовно проходження до конкретного місця;

.3) відомості про наявність будь-якого персоналу або устаткування, які можуть бути розміщені на судні;

.4) рекомендації стосовно координації проходу, прибуття в порт або відходу з порту для передбачення можливості супроводу патрульним судном або літальним апаратом (літаком або вертольотом).

Договірним Урядам слід нагадувати суднам, що здійснюють плавання в їхньому територіальному морі або повідомили про намір увійти до їхнього територіального моря, про будь-які оголошені ними райони тимчасово обмеженого плавання.

4.24. Договірним Урядам слід рекомендувати суднам, що здійснюють плавання в їхньому територіальному морі або повідомили про намір увійти до їхнього територіального моря, швидко вжити будь-яких заходів з охорони, які можуть бути рекомендовані Договірними Урядами для захисту цього судна й інших суден, що знаходяться поблизу.

4.25. Для цілей, зазначених у пункті 4.22, у плани, підготовлені Договірними Урядами, слід уключати відомості про цілодобово доступний відповідний контактний пункт у рамках певного Договірного Уряду, у тому числі Адміністрації. Ці плани повинні також уключати інформацію про обставини, за яких, на думку Адміністрації, слід звертатися з проханням про надання допомоги з боку найближчих прибережних держав, а також відомості про порядок зв'язку між офіцерами охорони портових засобів та офіцерами охорони суден.

Угоди стосовно альтернативних заходів у сфері охорони

4.26. Під час розгляду шляхів здійснення вимог глави XI-2 й частини A цього Кодексу Договірні Уряди можуть укладати одну й більше угод з одним і більше Договірним Урядом. Сфера угоди обмежується короткими міжнародними рейсами на постійних маршрутах між портовими засобами, що знаходяться на території сторін угоди. Під час укладання угоди й після цього Договірним Урядам слід консультуватися з іншими Договірними Урядами й Адміністраціями, зацікавленими в результатах дії угоди. Експлуатація суден, що плавають під прапором держави, що не є стороною угоди, дозволяється лише на постійних маршрутах, охоплених цією угодою, якщо їхня Адміністрація погоджується з тим, що судно повинно відповідати положенням угоди й вимагає цього від судна. Така угода в жодному випадку не повинна знижувати рівень захисту інших суден і портових засобів, на які вона не поширюється, і, особливо, ніякі судна, на які поширюється угода, не можуть здійснювати діяльність судно - судно з суднами, на які угода не поширюється. Будь-яка робоча взаємодія суден, на які поширюється угода, здійснюється відповідно до цієї угоди. Хід виконання кожної угоди повинен знаходитися під постійним спостереженням, і в угоду, за необхідності, повинні вноситися поправки та, у будь-якому випадку, вона повинна переглядатися через кожні 5 років.

Рівноцінні заходи для портових засобів

4.27. Стосовно деяких особливих портових засобів, які здійснюють обмежені або спеціальні операції, але відвідуваність яких має більш ніж епізодичний характер, може бути доцільним забезпечити їхню відповідність вимогам за допомогою вживання заходів з охорони, рівноцінних тим, які зазначені в главі XI-2 й частині A цього Кодексу. Зокрема, це може мати місце у випадку заводських строкалів або причалів, де операції здійснюються не часто.

Рівень комплектування суден екіпажами

4.28. Під час установлення мінімального безпечного комплектування судна екіпажем Адміністрації слід ураховувати2, що положення про мінімальний безпечний склад екіпажів суден, установлені в правилі V/143, стосуються лише питання безпеки плавання судна. Адміністрації слід також ураховувати будь-яке додаткове робоче навантаження, яке може бути результатом виконання плану охорони судна, і забезпечувати комплектування судна екіпажем достатньої чисельності й належної кваліфікації. При цьому Адміністрації слід перевіряти, з урахуванням усіх призначених різним членам суднового персоналу обов'язків, здатність забезпечення на судні вимог стосовно часу відпочинку й уживати інших заходів, що стосуються втоми, які передбачені національним законодавством.

____________
2 Див. Подальшу роботу Міжнародної морської організації, що стосується посилення охорони на морі, прийняту резолюцією 3 Конференції СОЛАС 2002 року, що пропонує Організації, серед інших, провести огляд резолюції Асамблеї А.890(21) стосовно принципів безпечного комплектування суден екіпажами. Такий огляд може привести до ухвалення поправок до правила V/14.

3 У тому вигляді, в якому воно мало силу на дату ухвалення цього Кодексу.

Контрольні й погоджувальні заходи4

____________
4 Див. Подальшу роботу Міжнародної морської організації, що стосується посилення охорони на морі, прийняту резолюцією 3 Конференції СОЛАС 2002 року, що пропонує Організації, серед інших, провести огляд резолюцій Асамблеї А.787(19) і А.882(21) стосовно процедур з контролю суден державами порту.

Загальні положення

4.29. У правилі XI-2/9 зазначені заходи, пов'язані з контролем і виконанням вимог, що застосовуються до суден, які підпадають під дію глави XI-2. У ньому виділяються три окремі розділи: контроль суден, що вже знаходяться в порту, контроль суден, що мають намір зайти в порт іншого Договірного Уряду, і додаткові положення, що можуть бути застосовані до обох ситуацій.

4.30. Правило XI-2/9.1 - Контроль суден у порту - установлює систему контролю суден в іноземному порту, в якому належним чином уповноважені посадові особи Договірного Уряду ("належним чином уповноважені посадові особи") мають право проходу на судно для перевірки того, що необхідні свідоцтва оформлені належним чином. Потім, якщо є явні підстави вважати, що судно не виконує вимоги, можуть уживатися заходи з контролю, наприклад додаткові перевірки або затримання. Це відображає системи контролю суден, що діють5. Правило XI-2/9.1 засновано на таких системах і дає можливість уживати додаткових заходів (у тому числі видворення судна з порту, як спосіб контролю)коли належним чином уповноважені посадові особи мають явні підстави вважати, що судно не виконує вимог розділу XI-2 або частини А цього Кодексу. У правилі XI-2/9.3 містяться положення, які сприяють неупередженому й відповідному вживанню цих додаткових заходів.

____________
5 Див. Правило I/19 і правило IX/6.2 СОЛАС 74 з поправками, статтю 21 ГМ 66 із змінами, внесеними Протоколом про вантажну марку 1988 року, статті 5 і 6 й правило 8А Додатка I й правило 15 Додатка II МАРПОЛ 73/78 з поправками, статтю X ПДНВ 78 з поправками та резолюції Асамблеї ІМО А.787(19) і А.882(21).

4.31. У правилі XI-2/9.2 викладено заходи з контролю суден, що мають намір зайти в порт іншого Договірного Уряду, спрямовані на забезпечення виконання ними вимог, і вводиться абсолютно інша концепція контролю в рамках розділу XI-2, що застосовується лише в галузі охорони. Відповідно до цього правила для ліпшого забезпечення охорони заходів може бути вжито до заходу судна в порт. Як і в правилі XI-2/9.1, ця додаткова система контролю заснована на концепції наявності явних підстав уважати, що судно не виконує вимоги глави XI-2 або частини A цього Кодексу, і включає значні заходи з безпеки, викладені в правилах XI-2/9.2.2, XI-2/9.2.5, а також у правилі XI-2/9.3.

4.32. Наявність явних підстав уважати, що судно не виконує вимоги, означає, що є доказ або достовірна інформація про те, що судно не відповідає вимогам глави XI-2 або частини A цього Кодексу, зважаючи на рекомендації, наведені в цій частині Кодексу. Такий доказ або достовірна інформація можуть з'явитися на підставі професійної думки або спостережень належним чином уповноваженої посадової особи під час перевірки Міжнародного свідоцтва з охорони судна або Тимчасового міжнародного свідоцтва з охорони судна, виданого судну відповідно до частини A цього Кодексу ("Свідоцтво"), або на підставі інших джерел. Навіть якщо на судні є дійсне свідоцтво, у належним чином уповноваженої посадової особи на підставі її професійної думки усе таки можуть бути явні підстави вважати, що судно не виконує вимог.

4.33. Приклади можливих явних підстав у рамках правил XI-2/9.1 і XI-2/9.2 можуть, залежно від випадку, уключати таке:

.1) отриманий у ході перевірки свідоцтва доказ того, що воно є недійсним або строк його дії закінчився;

.2) доказ або достовірна інформація про те, що є серйозні недоліки в устаткуванні, документації або організаційних заходах, що стосуються охорони і які вимагаються главою XI-2 й частиною A цього Кодексу;

.3) отримання доповіді або скарги, які, на професійну думку належним чином уповноваженої посадової особи, містять достовірну інформацію, яка ясно вказує на те, що судно не виконує вимоги розділу XI-2 або частини A цього Кодексу;

.4) доказ, отриманий належним чином уповноваженою особою, що використовує свою професійну думку, або її спостереження, які свідчать про те, що капітан або члени суднового персоналу не знають основних суднових процедур, які стосуються питань охорони, або не можуть проводити навчання з охорони судна, або про те, що такі процедури або навчання не проводилися;

.5) доказ, отриманий належним чином уповноваженою особою, що використовує свою професійну думку, або спостереження, які свідчать про те, що основні члени суднового персоналу не здатні встановити належний зв'язок з будь-якими іншими основними членами суднового персоналу, що мають обов'язки з охорони судна;

.6) доказ або достовірна інформація, що свідчать про те, що на це судно прийняті люди, запаси або вантаж з портового засобу чи з іншого судна, причому портовий засіб або інше судно порушують вимоги глави XI-2 або частини A цього Кодексу, а це судно не оформило Декларацію з охорони й не вжило належних спеціальних або додаткових заходів з охорони або не виконувало належних процедур з охорони;

.7) доказ або достовірна інформація, що свідчать про те, що на це судно прийняті люди, запаси або вантаж з портового засобу чи з іншого джерела (наприклад, з іншого судна або вертольота), причому цей портовий засіб або інше джерело не повинні відповідати вимогам глави XI-2 або частини A цього Кодексу, а це судно не прийняло належних спеціальних або додаткових заходів з охорони або не виконувало належних процедур з охорони, а також

.8) якщо судно має чергове, послідовно видане Тимчасове міжнародне свідоцтво з охорони судна, описане в розділі A/19.4, і якщо, на професійну думку належним чином уповноваженої посадової особи, однією із цілей, які переслідуються судном або компанією під час звернення за таким свідоцтвом, є уникнення повної відповідності главі XI-2 й частині A цього Кодексу після закінчення строку дії первинного тимчасового свідоцтва, зазначеного в розділі A/19.4.4.

4.34. Застосування правила XI-2/9 може мати значні наслідки з погляду міжнародного права, й оскільки можливі ситуації, коли або вживатимуться заходи, що не охоплюються рамками глави XI-2, або потрібно буде врахувати права суден, що не стосуються глави XI-2, то під час виконання правила XI-2/9 слід брати до уваги правило XI-2/2.4. Таким чином, правило XI-2/9 не перешкоджає Урядові, що домовляється, уживати заснованих на міжнародному праві й відповідних йому заходів із забезпечення безпеки або охорони людей, суден, портових засобів та іншого майна у випадках, коли судно, що хоч і виконує вимоги глави XI-2 й частини A цього Кодексу, усе таки вважається таким, що становить ризик для безпеки.

4.35. Якщо Договірний Уряд уживає до судна заходів з контролю, то Адміністрацію слід негайно поінформувати, надавши їй достатні відомості для можливості підтримки в повному обсязі зв'язку з Договірним Урядом.

Контроль суден у порту

4.36. Якщо невідповідність полягає в несправності одиниці устаткування або неправильному оформленні документації, що призводить до затримки судна, і ця невідповідність не може бути усунена в порту, де проводиться перевірка, то Договірний Уряд може дозволити судну пройти в інший порт після виконання ним усіх умов, погоджених між державами порту й Адміністрацією або капітаном судна.

Судна, що мають намір зайти в порт іншого Договірного Уряду

4.37. У правилі XI-2/9.2.1 перелічені відомості, які Договірні Уряди можуть вимагати від судна як умову заходу до порту. Одним з пунктів перелічених даних є підтвердження будь-яких спеціальних або додаткових заходів, які судно вжило під час десяти останніх заходів до портових засобів. Прикладами таких даних можуть бути:

.1) записи про заходи, ужиті під час заходу до портового засобу, що знаходиться на території держави, уряд якої не є Договірним Урядом, особливо про такі заходи, які зазвичай уживалися б портовими засобами, що знаходяться на території Договірних Урядів, та

.2) будь-які Декларації з охорони, оформлені з портовими засобами або з іншими суднами.

4.38. Іншим пунктом перелічених даних, надання яких може бути потрібне як умова заходу до порту, є підтвердження того, що під час здійснення діяльності судно - судно під час десяти останніх заходів до портових засобів виконувалися належні процедури з охорони судна. Зазвичай не потрібно буде включати в таке підтвердження записи про прийом і передачу лоцманів, про співробітників митних, імміграційних органів або посадових осіб, що займаються питаннями охорони, а також про бункерування, ліхтерування, завантаження запасів і вивантаження відходів, які здійснювалися судном у межах портових засобів, оскільки ці дії зазвичай уходять до сфери плану охорони портового засобу. Прикладами інформації, що може надаватися, є:

.1) записи стосовно заходів, що вжиті під час здійснення діяльності судно - судно за взаємодії з судном, яке плаває під прапором держави, що не є Договірним Урядом, особливо про такі заходи, які зазвичай уживалися би суднами, що плавають під прапором Договірних Урядів;

.2) записи про заходи, ужиті під час здійснення діяльності судно - судно за взаємодії з судном, яке плаває під прапором держави, що є Договірним Урядом, але яке не повинно відповідати положенням глави XI-2 й частини A цього Кодексу, наприклад примірник будь-якого свідоцтва про охорону, виданого цьому судну на підставі інших положень, а також

.3) якщо на судні знаходяться врятовані в морі люди або вантаж, - усі відомості про цих людей або вантаж, у тому числі підтверджувальні відомості, якщо вони відомі, а також результати будь-яких перевірок, проведених на судні для встановлення статусу врятованих людей і вантажу з погляду завдань охорони. Глава XI-2 або частина A цього Кодексу не переслідують цілі затримувати доставку потерпілих від лиха на морі людей у безпечне місце або перешкоджати такій доставці. Єдиною метою глави XI-2 та частини A цього Кодексу є надання державам достатнього обсягу належної інформації для забезпечення цілісності їхньої системи безпеки.

4.39. Прикладами інших практичних даних, які стосуються до охорони та надання яких для забезпечення безпеки й охорони людей, портових засобів, суден та іншого майна, може бути потрібним як умова заходу в порт, є:

.1) інформація, що міститься в Журналі безперервної реєстрації історії судна;

.2) місцезнаходження судна під час передачі повідомлення;

.3) розрахунковий час прибуття судна в порт;

.4) суднова роль;

.5) загальний опис вантажу на борту судна;

.6) список пасажирів, а також

.7) інформація, яку потрібно мати на судні відповідно до правил XI-2/5.

4.40. Правило XI-2/9.2.5 дозволяє капітанові судна, після отримання інформації про те, що прибережна держава або держава порту застосує до його судна заходи з контролю, передбачені правилом XI-2/9.2, відмовитися від заходу в порт. Якщо капітан судна відмовляється від заходу в порт, то правило XI-2/9 більш не застосовується, і будь-які інші кроки, що робляться, повинні ґрунтуватися на міжнародному праві й відповідати йому.

Додаткові положення

4.41. У всіх випадках, коли судну відмовлено в заході або воно видворене з порту, органам влади відповідних держав повинні бути повідомлені всі відомі факти. Таке повідомлення повинно містити такі відомості, якщо вони відомі:

.1) назва судна, його прапор, ідентифікаційний номер судна, позивний, тип судна й вантаж;

.2) причина відмови в заході або видворення з порту або портових районів;

.3) характер будь-якої невідповідності з питань охорони, якщо це стосується справи;

.4) якщо необхідно, - відомості про будь-які здійснені спроби усунути будь-яку невідповідність, у тому числі відомості про будь-які умови, уведені стосовно судна для певного рейсу;

.5) попередній(-і) порт(-и) заходу й наступний задекларований порт заходу;

.6) час відходу й розрахований час прибуття в ці порти;

.7) будь-які вказівки, що були дані судну, наприклад стосовно передачі повідомлень під час вояжу;

.8) наявна інформація про рівень охорони, з яким експлуатується судно в цей час;

.9) відомості про будь-які повідомлення, якими держава порту обмінювалася з Адміністрацією;

.10) контактний пункт у державі порту, що передає повідомлення для отримання додаткової інформації;

.11) суднова роль, а також

.12) будь-яка інша інформація, що стосується справи.

4.42. У число відповідних держав, з якими слід установити зв'язок, повинні входити держави, розташовані протягом усього передбачуваного переходу судна до наступного порту, особливо якщо судно має намір увійти до територіального моря цих прибережних держав. Іншими відповідними державами можуть бути ті, в яких знаходяться попередні порти заходу для можливості отримання від них додаткової інформацію й вирішити пов'язані з охороною питання, що стосуються попередніх портів заходу.

4.43. Під час уживання заходів, пов'язаних з контролем і виконанням вимог, належним чином уповноваженим посадовим особам слід забезпечувати адекватність заходів або кроків, що вживаються. Такі заходи або кроки повинні бути обґрунтованими, а також мінімальної строгості й тривалості, необхідної для усунення невідповідності або зменшення її наслідків.

4.44. Слова "відстрочення відходу" в правилі XI-2/9.3.5.1 стосуються також до ситуацій, коли, унаслідок ужитих заходів у рамках цього правила, судну необґрунтовано відмовляється в заході до порту або воно необґрунтовано видворяється з порту.

Судна держав, що не є Договірними Урядами й судна, розміри яких менші, ніж суден, що підпадають під дію Конвенції

4.45. Договірні Уряди не повинні забезпечувати більш сприятливого режиму для суден, що плавають під прапором держави, що не є ні стороною Конвенції СОЛАС - 74, ні Стороною Протоколу до неї6 1988 року. Відповідно, до таких суден повинні застосовуватися вимоги правила XI-2/9 і посібник, що міститься в цій частині Кодексу.

____________
6 Див. Протокол 1988 року до Міжнародної конвенції з охорони людського життя на морі 1974 року.

4.46. На судна, розміри яких менш ніж розміри суден, що підпадають під дію Конвенції, поширюються заходи, за допомогою яких держави забезпечують охорону. Таких заходів слід уживати з належним урахуванням вимог глави XI-2 й посібника, що міститься в цій частині Кодексу.

5. Декларація з охорони

Загальні положення

5.1. Декларацію з охорони слід оформляти у випадку, якщо Договірний Уряд, на території якого знаходиться портовий засіб або судно, уважає це за потрібне.

5.1.1. На необхідність Декларації з охорони можуть указувати результати оцінки охорони портового засобу, а причини й обставини, у зв'язку з якими Декларація з охорони потрібна, повинні бути викладені в плані охорони портового засобу.

5.1.2. Адміністрація може вказати на необхідність Декларації з охорони для суден, що мають право плавати під її прапором, або ця необхідність може бути виявлена за результатами оцінки охорони судна, і вона повинна бути відображена в плані охорони судна.

5.2. Ймовірно, що Декларація з охорони буде потрібна за підвищених рівнів охорони, коли в судна рівень охорони вищий, ніж у портового засобу чи в іншого судна, з яким воно взаємодіє, а також для взаємодії судно - порт або здійснення діяльності судно - судно, які створюють підвищену небезпеку для людей, майна або навколишнього середовища із характерних для цього судна причин, у тому числі його вантаж або пасажирів, або у зв'язку з обставинами портового засобу, або внаслідок поєднання цих чинників.

5.2.1. Якщо судно або Адміністрація, що діє від імені суден, що мають право плавати під її прапором, звертається із запитом про оформлення Декларації про охорону, то офіцер охорони портового засобу чи офіцер охорони судна, повинен підтвердити отримання запиту й обговорити відповідні заходи з охорони.

5.3. За ініціативою офіцера охорони портового засобу, Декларація з охорони може бути також оформлена до початку таких видів взаємодії судно - порт, які, відповідно до схваленої оцінки охорони портового засобу, установлені як такі, що викликають особливу стурбованість. Прикладами можуть бути посадка або висадка пасажирів і перевалка, завантаження або розвантаження небезпечних вантажів або шкідливих речовин. В оцінці охорони портового засобу можуть бути також зазначені засоби, розташовані в густонаселених районах або поблизу них, або економічно важливі операції, які служать підставою для оформлення Декларації з охорони.

5.4. Головною метою Декларації з охорони є забезпечення досягнення угоди між судном і портовим засобом або іншими суднами, з якими воно взаємодіє, стосовно відповідних заходів з охорони, яких вживе кожна сторона згідно з положеннями своїх відповідних схвалених планів охорони.

5.4.1. Погоджена Декларація з охорони, з метою відзначення відповідності вимогам глави XI-2 й частини A цього Кодексу, повинна бути підписана й датована як портовим засобом, так і судном (суднами), залежно від випадку, і повинна включати відомості про строк дії, відповідний рівень або рівні охорони, а також відповідну контактну інформацію.

5.4.2. Зміна рівня охорони може вимагати оформлення нової або переглянутої Декларації з охорони.

5.5. Декларація з охорони повинна оформлюватися англійською, іспанською або французькою мовами або мовою, спільною для портового засобу й судна або суден, залежно від випадку.

5.6. Зразок Декларації з охорони наведено в додатку 1 до цієї частини Кодексу. Це - зразок Декларації з охорони між судном і портовим засобом. Якщо Декларація з охорони повинна охоплювати два судна, то цей зразок слід відповідно відкоригувати.

6. Обов'язки компанії

Загальні положення

6.1. Правило XI-2/5 вимагає від компанії забезпечити капітана судна інформацією для задоволення вимог, що пред'являються до компанії через положення цього правила. Ця інформація повинна включати таке:

.1) відомості про сторони, відповідальні за призначення суднового персоналу, наприклад компанії, що керують суднами, агентства з найму моряків, підрядники, концесіонери (наприклад, підприємства роздрібної торгівлі, казино тощо);

.2) відомості про сторони, відповідальні за ухвалення рішень стосовно використання судна, у тому числі фрахтувальника(-ів) тайм-чартеру чи бербоут-чартеру, чи будь-яку іншу юридичну особу, що діє як така, а також

.3) у випадках, коли судно експлуатується на умовах чартеру, - інформацію для зв'язку зі сторонами чартеру, у тому числі із фрахтувальником тайм-чартеру або рейсового чартеру.

6.2. Відповідно до правила XI-2/5 компанія зобов'язана оновлювати й підтримувати актуальність інформації по мірі появи змін.

6.3. Ця інформація повинна складатися англійською, іспанською або французькою мовами.

6.4. Стосовно суден, збудованих до 1 липня 2004 року, інформація повинна відображати фактичне положення справ на цю дату.

6.5. Стосовно суден, збудованих 1 липня 2004 року або після цієї дати, а також стосовно суден, побудованих до 1 липня 2004 року, які за станом на 1 липня 2004 року були виведені з експлуатації, інформація повинна надаватися з дат уведення судна в експлуатацію й повинна відображати фактичний стан справ на цю дату.

6.6. Якщо судно виводиться з експлуатації після 1 липня 2004 року, інформація повинна надаватися з дат відновлення експлуатації судна й повинна відображати фактичний стан справ на цю дату.

6.7. Зберігати на судні раніше надану інформацію, що не стосується фактичного стану справ на цю дату, не потрібно.

6.8. Якщо відповідальність за експлуатацію судна бере на себе інша компанія, то залишати на судні інформацію про компанію, яка експлуатувала судно раніше, не потрібно.

Крім того, інші відповідні рекомендації наведено в розділах 8, 9 й 13.

7. Охорона судна

Відповідні рекомендації наведено в розділах 8, 9 й 13.

8. Оцінка охорони судна

Оцінка охорони

8.1. Офіцер охорони компанії відповідає за забезпечення проведення оцінки охорони кожного судна цієї компанії, яке повинно виконувати положення глави XI-2 й частини A цього Кодексу й за яке відповідає офіцер охорони компанії. Хоча офіцерові охорони компанії не потрібно особисто виконувати всі завдання, пов'язані із цією посадою, він несе головну відповідальність за забезпечення належного виконання цих завдань.

8.2. Перш, ніж приступити до оцінки охорони судна, офіцер охорони компанії повинен забезпечити використання наявної інформації стосовно оцінки загрози для портів, до яких заходитиме судно або в яких проводиться посадка чи висадка пасажирів, а також стосовно портових засобів і заходи з їхнього захисту. Офіцер охорони компанії повинен вивчити попередні звіти стосовно аналогічних потреб у сфері охорони. Якщо це здійснено, офіцер охорони компанії повинен зустрітися з відповідними посадовими особами суден і портових засобів задля обговорення цілей і методології оцінки. Офіцер охорони компанії повинен слідувати будь-яким конкретним керівним указівкам Договірних Урядів.

8.3. Оцінка охорони судна повинна стосуватися таких елементів на судні або усередині нього:

.1) фізичної охорони;

.2) конструктивної цілісності;

.3) систем захисту персоналу;

.4) методики виконання процедур;

.5) радіосистем та інших систем зв'язку, у тому числі комп'ютерних систем і мереж, а також

.6) інших об'єктів, які, будучи пошкодженими або використаними для незаконного спостереження, створюють небезпеку для людей, майна або операцій, що здійснюються на судні або в межах портового засобу.

8.4. Особи, які беруть участь у проведенні оцінки охорони судна, повинні мати можливість звертатися до експертів за допомогою стосовно:

.1) знання існуючої загрози охороні, і її різних форм;

.2) розпізнавання й виявлення зброї, небезпечних речовин і пристроїв;

.3) розпізнавання, на недискримінаційній основі, характерних ознак і манери поведінки осіб, які можуть створити загрозу охороні;

.4) способів, що вживаються для уникнення заходів з охорони;

.5) методів, що використовуються для спричинення інциденту, пов'язаного з охороною;

.6) впливу вибухових речовин на суднові конструкції й устаткування;

.7) охорони судна;

.8) робочої практики взаємодії судно - порт;

.9) планування дій у надзвичайних ситуаціях, забезпечення готовності й реагування;

.10) фізичної охорони;

.11) радіосистем та інших систем зв'язку, у тому числі комп'ютерні системи й мережі;

.12) морського проектування, а також

.13) суднових і портових операцій.

8.5. Офіцер охорони компанії повинен отримати й зареєструвати інформацію, необхідну для виконання оцінки, зокрема:

.1) загальний план судна;

.2) розташування місць, доступ до яких повинен бути обмежений, наприклад ходового містка, машинних приміщень категорії А й інших постів управління, визначених у главі II-2, тощо;

.3) розташування й призначення кожного фактичного або потенційного місця допуску на судно;

.4) зміни рівня води під час припливів і відливів, які можуть впливати на уразливість або охорону судна;

.5) вантажні приміщення й організацію укладання вантажу;

.6) місця зберігання суднових запасів та істотно важливих засобів технічного обслуговування й ремонту;

.7) місця зберігання несупроводжуваного багажу;

.8) наявне аварійне й чергове устаткування, що забезпечує виконання істотно важливих функцій;

.9) число членів суднового персоналу, будь-які існуючі обов'язки з охорони, а також будь-яку існуючу практику компанії стосовно вимог до підготовки кадрів;

.10) існуюче устаткування із забезпечення охорони й безпеки, призначене для захисту пасажирів і суднового персоналу;

.11) шляхи евакуації й місця збору, які повинні утримуватися для забезпечення організованого й безпечного залишення судна в надзвичайній ситуації;

.12) існуючі домовленості з приватними охоронними компаніями, що надають послуги з охорони судна та прилеглої акваторії, а також

.13) дійсні заходи й процедури з охорони, зокрема перевірки й процедури контролю, системи ідентифікації, устаткування для спостереження та контролю, посвідчення особи членів персоналу, зв'язок, сигналізація, освітлення, системи контролю доступу та інші належні системи.

8.6. Під час проведення оцінки охорони судна слід оглянути кожне виявлене місце допуску, у тому числі відкриті палуби, і оцінити можливість його використання особами, що намагаються порушити заходи з охорони. До таких місць допуску належать місця, що використовуються особами, що мають законне право допуску, але якими можуть скористатися також особи, що прагнуть без дозволу проникнути на судно.

8.7. Під час проведення оцінки охорони судна слід розглянути, чи продовжують відповідати своїй меті існуючі заходи, інструкції, процедури та операції, пов'язані з охороною, як у звичайних, так і в надзвичайних ситуаціях, а також визначити керівні вказівки з охорони, у тому числі:

.1) районів обмеженого доступу;

.2) порядку дій під час пожежі або інших надзвичайних обставин;

.3) рівня нагляду за судновим персоналом, пасажирами, відвідувачами, продавцями, фахівцями з ремонту, портовими робочими тощо;

.4) періодичності й ефективності обходів для цілей охорони;

.5) систем контролю доступу, у тому числі систем ідентифікації;

.6) систем і процедур охоронного зв'язку;

.7) захисних дверей, огорож й освітлення, а також

.8) устаткування й системи охорони та спостереження, якщо такі є.

8.8. Під час проведення оцінки охорони судна слід визначити людей, види діяльності, послуги й операції, захист яких важливо забезпечити. До цього належать:

.1) судновий персонал;

.2) пасажири, відвідувачі, продавці, фахівці з ремонту, персонал портового засобу тощо;

.3) здатність забезпечувати безпечне плавання й уживати заходів у надзвичайній ситуації;

.4) вантажі, особливо небезпечні вантажі або шкідливі речовини;

.5) суднові запаси;

.6) суднове устаткування й системи охоронного зв'язку, якщо такі є, а також

.7) суднове устаткування й системи спостереження, що вживаються для цілей охорони, якщо такі є.

8.9. Під час проведення оцінки охорони судна слід розглянути будь-яку можливу загрозу, яка може включати такі види інцидентів, пов'язаних з охороною:

.1) пошкодження або руйнування судна або портового засобу, наприклад, за допомогою вибухових пристроїв, шляхом підпалу, актів саботажу або вандалізму;

.2) викрадання або захоплення судна або людей, що знаходяться на ньому;

.3) незаконні дії з вантажем, судновим устаткуванням або важливими системами або судновими запасами;

.4) несанкціонований допуск або використання, у тому числі наявність безквиткових пасажирів;

.5) контрабанда зброї або устаткування, у тому числі зброю масового знищення;

.6) використання судна для перевезення осіб, що мають намір спричинити інцидент, пов'язаний з охороною, й (або) їхнього обладнання;

.7) використання самого судна як зброї або засобу спричинення збитку або руйнування;

.8) напади з моря під час стоянки судна біля причалу або на якорі, а також

.9) напади під час знаходження судна в морі.

8.10. Під час проведення оцінки охорони судна слід ураховувати всі можливі вразливі місця, які можуть уключати:

.1) суперечності між заходами з безпеки й заходами з охорони;

.2) суперечності між судновими обов'язками та обов'язками з охорони;

.3) обов'язки з несення вахти, число членів суднового персоналу, особливо з точки зору втоми екіпажа, його пильності й якості роботи;

.4) будь-які виявлені недоліки в підготовці з питань охорони, а також

.5) будь-яке устаткування й системи охорони, у тому числі системи зв'язку.

8.11. Офіцер охорони компанії й офіцер охорони судна повинні завжди враховувати вплив, який заходи з охорони можуть мати на членів суднового персоналу, що знаходяться на судні протягом тривалих періодів часу. Під час розроблення заходів з охорони особливу увагу слід звертати на зручність, комфорт і недоторканність особистого життя членів суднового персоналу, а також на можливість збереження ними працездатності протягом тривалих періодів.

8.12. Після закінчення оцінки охорони судна повинен бути підготовлений звіт, що складається з короткого викладу способу проведення оцінки, опису кожного вразливого місця, виявленого в ході оцінки, а також опису контрзаходів, які можуть бути вжиті стосовно кожного вразливого місця. Звіт повинен бути захищений від несанкціонованого доступу або розголошування.

8.13. Якщо оцінка охорони судна не проводилася компанією, то звіт про оцінку охорони судна повинен розглядатися й затверджуватися офіцером охорони компанії.

Огляд охорони на місці

8.14. Огляд охорони на місці є невід'ємною частиною будь-якої оцінки охорони судна. У ході огляду охорони на місці повинні бути вивчені й оцінені захисні заходи, що вживаються на судні, процедури та операції, спрямовані на:

.1) забезпечення виконання всіх завдань з охорони судна;

.2) спостереження за районами обмеженого доступу для забезпечення доступу до них лише особам, які мають дозвіл;

.3) контроль допуску на судно, зокрема будь-яких систем ідентифікації;

.4) спостереження за палубами й місцями навколо судна;

.5) контроль посадки людей і завантаження їхніх речей (супроводжуваний і несупроводжуваний багаж та особисті речі членів суднового персоналу);

.6) нагляд за вантажними операціями й доставкою суднових запасів, а також

.7) забезпечення готовності до використання суднового зв'язку, інформації й устаткування, призначених для цілей охорони.

9. План охорони судна

Загальні положення

9.1. Офіцер охорони компанії відповідає за забезпечення розроблення плану охорони судна та його подання на схвалення. Зміст кожного окремого плану охорони судна повинен бути різним залежно від конкретного судна, якого він стосується. У результаті оцінки охорони судна виявляються характерні особливості судна, а також потенційні види загрози й уразливі місця. Підготовка плану охорони судна потребує докладного розгляду цих особливостей. Адміністрації можуть підготувати рекомендації стосовно підготовки плану охорони судна та його змісту.

9.2. Усі плани охорони судна повинні:

.1) містити докладні відомості про організаційну структуру охорони судна;

.2) містити докладні відомості про взаємозв'язок судна з компанією, портовими засобами, іншими суднами та відповідними органами влади, що відповідають за охорону;

.3) містити докладні відомості про системи, що забезпечують ефективний безперервний внутрішньосудновий зв'язок, а також зв'язок між судном та іншими сторонами, у тому числі портовими засобами;

.4) містити докладні відомості про основні експлуатаційні й фізичні заходи з охорони, передбачені для рівня охорони 1, які застосовуватимуться постійно;

.5) містити докладні відомості про додаткові заходи з охорони, які дозволять судну негайно перейти на рівень охорони 2 й, за необхідності, на рівень охорони 3;

.6) передбачати регулярний перегляд або перевірку плану охорони судна, а також унесення до нього поправок на підставі набутого досвіду чи обставин, що змінилися, а також

.7) містити докладні відомості стосовно процедур передачі повідомлень до відповідних контактних пунктів Договірних Урядів.

9.3. Підготовка ефективного плану охорони судна ґрунтується на ретельній оцінці всіх питань, що стосуються охорони судна, зокрема, ретельної оцінки фізичних та експлуатаційних характеристик конкретного судна, зокрема характер рейсів, що здійснюються ним.

9.4. Усі плани охорони судна повинні схвалюватися Адміністрацією або від її імені. Якщо Адміністрація використовує організацію, визнану у сфері охорони, для перегляду або схвалення плану, то ця визнана у сфері охорони організація не повинна бути пов'язана з будь-якою іншою організацією, визнаною у сфері охорони, що підготувала план або що надала допомогу в його підготовці.

9.5. Офіцер охорони компанії й офіцер охорони судна повинні розробити процедури з:

.1) оцінки того, чи продовжує план охорони судна залишатися ефективним, та

.2) підготовки поправок до плану після його схвалення.

9.6. Передбачені планом охорони судна заходи з охорони повинні бути вжиті до часу проведення первинної перевірки відповідності вимогам глави XI-2 й частини A цього Кодексу. В іншому випадку видачу судну необхідного Міжнародного свідоцтва з охорони не може бути здійснено. У випадку подальшої відмови охоронного устаткування або систем або припинення вживання будь-яких заходів з охорони з будь-якої причини повинні бути прийняті, доведені до Адміністрації й погоджені з нею рівноцінні тимчасові заходи з охорони.

Організація й виконання завдань з охорони судна

9.7. На додаток до рекомендацій, наведених у пункті 9.2, у плані охорони судна повинно бути передбачено таке, що стосується всіх рівнів охорони:

.1) завдання й обов'язки всіх членів суднового персоналу, що виконують функції, пов'язані з охороною;

.2) процедури або захисні заходи, необхідні для забезпечення такого безперервного зв'язку в будь-який час;

.3) процедури, необхідні для оцінки постійної ефективності процедур з охорони, а також будь-якого устаткування й систем охорони та спостереження, у тому числі виявлення відмови або несправності устаткування або систем і вживання у відповідь заходів;

.4) процедури й практика із захисту конфіденційної інформації з питань охорони, що зберігається в друкованій або електронній формі;

.5) відомості про типи устаткування й систем охорони та спостереження, якщо такі є, і вимог до їхнього технічного обслуговування й ремонту;

.6) процедури із забезпечення своєчасного подання й оцінки доповідей про можливе порушення заходів з охорони або проблеми, пов'язані з охороною, а також

.7) процедури зі складання, ведення й оновлення переліку будь-яких небезпечних вантажів, що перевозяться на судні, або шкідливих речовин із зазначенням їхнього розташування.

9.8. Решта частини розділу 9 конкретно стосується заходів з охорони, які можуть уживатися на кожному рівні охорони й охоплюють:

.1) допуск на судно членів суднового персоналу, пасажирів, відвідувачів тощо;

.2) райони обмеженого доступу на судні;

.3) обробку вантажу;

.4) доставку суднових запасів;

.5) поводження з несупроводжуваним багажем, а також

.6) контроль охорони судна.

Допуск на судно

9.9. У плані охорони судна повинні бути встановлені заходи з охорони, що охоплюють усі способи допуску на судно, виявлені в ході оцінки охорони судна. До них уходять усі:

.1) трапи;

.2) посадочні сходні;

.3) апарелі;

.4) посадочні двері, бортові ілюмінатори, вікна й лацпорти;

.5) швартові троси та якірні ланцюги, а також

.6) крани й підйомні пристрої.

9.10. Для кожного із цих способів доступу в плані охорони судна повинні бути зазначені належні місця, де повинні застосовуватися обмеження або заборони доступу за кожного рівня охорони. Для кожного рівня охорони в плані охорони судна повинні бути встановлені види обмежень, що застосовуються, або заборон, а також засоби забезпечення їх дотримання.

9.11. Для кожного рівня охорони в плані охорони судна повинні бути зазначені способи ідентифікації, необхідні для отримання допуску на судно й безперешкодного залишення на судні окремих осіб. Це може включати розробку відповідної системи ідентифікації, що передбачає постійні й тимчасові посвідчення особи для суднового персоналу та відвідувачів відповідно. Будь-яка суднова система ідентифікації, якщо це може бути здійснено практично, повинна бути скоординована з такою самою системою, що застосовується на портовому засобі. Пасажири повинні мати можливість посвідчити свою особу за допомогою посадочних талонів, квитків тощо, проте їм не повинен дозволятися доступ у райони обмеженого доступу без нагляду. У плані охорони судна повинні міститися положення, що забезпечують регулярне приведення систем ідентифікації згідно з поточними вимогами та вживання дисциплінарних заходів під час порушення встановленого порядку.

9.12. Особам, які не хочуть або не можуть засвідчити свою особу й(або) обґрунтувати мету свого візиту, коли їм пропонується зробити це, повинно бути відмовлено в допускові на судно, а про їхню спробу домогтися допуску повинно бути повідомлено, залежно від обставин, офіцеру охорони судна, офіцеру охорони компанії, офіцеру охорони портового засобу, а також національним або місцевим органам влади, що відповідають за охорону.

9.13. У плані охорони судна повинна бути встановлена періодичність застосування будь-яких заходів з контролю доступу, особливо якщо вони повинні застосовуватися вибірково або час від часу.

Рівень охорони 1

9.14. Для рівня охорони 1 в плані охорони судна повинні бути встановлені заходи контролю допуску на судно, за яких може застосовуватися таке:

.1) перевірка особи всіх людей, що бажають пройти на судно, і підтвердження підстав для цього шляхом перевірки, наприклад, розпоряджень стосовно включення до складу екіпажу, пасажирських квитків, посадочних талонів, замовлень на виконання робіт тощо;

.2) у взаємодії з портовим засобом - забезпечення визначення спеціальних безпечних зон для проведення перевірки транспортних засобів і їхнього вмісту;

.3) у взаємодії з портовим засобом - забезпечення огляду транспортних засобів, що підлягають завантаженню на судна для перевезення автомобілів, судна ро-ро та інші пасажирські судна, до завантаження з періодичністю, що вимагається планом охорони судна;

.4) відокремлення осіб, що пройшли перевірку, і їхніх особистих речей, від осіб, що не пройшли перевірки, і їхніх особистих речей;

.5) відокремлення пасажирів, що здійснюють посадку, від пасажирів, що здійснюють висадку;

.6) визначення місць допуску, які повинні бути перекриті або охоронятися для запобігання несанкціонованому допуску;

.7) перекриття, за допомогою замикання або інших засобів, допуску в приміщення, що не охороняються, суміжні з місцями, до яких мають допуск пасажири й відвідувачі, а також

.8) проведення з усіма членами суднового персоналу інструктажів з питань охорони, що стосуються можливих видів загрози, порядку інформування про підозрілих осіб, предмети або дії, а також необхідності виявляти пильність.

9.15. За рівня охорони 1 усі люди, що бажають пройти на судно, повинні підлягати огляду. Періодичність такого огляду, зокрема вибіркового огляду, повинна бути обумовлена в схваленому плані охорони судна й спеціально схвалюватися Адміністрацією. Переважно проводити такі огляди портовим засобом за тісного співробітництва із судном і в безпосередній близькості від нього. Члени суднового персоналу не повинні залучатися до огляду своїх колег або їхніх особистих речей, якщо для цього немає явних підстав, що стосуються безпеки. Будь-який такий огляд повинен проводитися з повним урахуванням прав людини й без приниження елементарної людської гідності.

Рівень охорони 2

9.16. Для рівня охорони 2 в плані охорони судна повинні бути встановлені заходи з охорони, що вживаються для захисту від підвищеної небезпеки інциденту, пов'язаного з охороною, і спрямовані на забезпечення підвищеної пильності й більш строгого контролю, які можуть уключати:

.1) призначення додаткового персоналу для обходу ділянок палуби в неробочий час з метою запобігання несанкціонованому доступові;

.2) обмеження кількості місць допуску на судно, визначення місць, які повинні бути закриті, і засобів їхнього належного закриття;

.3) недопущення проникнення на судно з води, у тому числі, наприклад, організацію шлюпочного дозору за взаємодії з портовим засобом;

.4) установлення, за тісного співробітництва з портовим засобом, району обмеженого доступу з борту від берега;

.5) збільшення періодичності й ретельності оглядів людей, особистих речей і транспортних засобів, що приймаються на судно;

.6) супровід відвідувачів на судні;

.7) проведення додаткових конкретних інструктажів з усіма членами суднового персоналу стосовно будь-якої виявленої загрози, акцентуючи знову увагу на процедурі передачі повідомлень про підозрілих осіб, предмети або дії та підкреслення необхідності підвищення пильності, а також

.8) здійснення повного або часткового огляду судна.

Рівень охорони 3

9.17. За рівня охорони 3 судно повинно дотримуватися вказівок, що поступили від тих, хто вживає відповідних заходів у випадку виникнення інциденту, пов'язаного з охороною, або його загрози. У плані охорони судна повинні бути детально викладені заходи з охорони, які можуть бути вжиті судном за тісної взаємодії з тими, хто вживає відповідних заходів, і з портовим засобом. Ці заходи можуть уключати:

.1) обмеження допуску визначенням одного контрольованого місця допуску;

.2) надання допуску лише особам, що вживають відповідних заходів у випадку виникнення інциденту, пов'язаного з охороною, або загрози виникнення його;

.3) керування людьми на судні;

.4) припинення посадки або висадки;

.5) припинення вантажних операцій, доставок тощо;

.6) евакуацію людей з судна;

.7) переміщення судна, а також

.8) підготовку до повного або часткового огляду судна.

Райони обмеженого доступу на судні

9.18. У плані охорони судна повинні бути зазначені райони обмеженого доступу на судні, їхні межі, час застосування обмежень, заходи з охорони, які повинні вживатися для контролю доступу до них, а також заходи з охорони, які повинні вживатися для контролю діяльності в цих місцях. Цілями визначення районів обмеженого доступу є:

.1) запобігання несанкціонованому доступу;

.2) захист пасажирів, членів персоналу судна, а також портового засобу чи інших організацій, що мають дозвіл знаходитися на судні;

.3) захист важливих з погляду охорони місць на судні, а також

.4) захист вантажу й суднових запасів від незаконних дій.

9.19. План охорони судна повинен забезпечувати наявність чітко встановленої політики й практики контролю доступу до всіх районів обмеженого доступу.

9.20. У плані охорони судна повинні передбачатися чіткі позначення всіх районів обмеженого доступу, що вказують на те, що доступ до цього району обмежений і що несанкціоноване перебування в межах цього місця є порушенням заходів з охорони.

9.21. Райони обмеженого доступу можуть уключати:

.1) ходовий місток, машинні приміщення категорії А та інші пости управління, визначені в главі II-2;

.2) приміщення, в яких знаходиться устаткування й системи охорони та спостереження, а також органи управління ними й системою освітлення;

.3) приміщення системи вентиляції та кондиціонування повітря, а також інші подібні приміщення;

.4) приміщення, з яких є доступ до цистерн питної води, насосів або колекторів;

.5) приміщення, що містять небезпечні вантажі або шкідливі речовини;

.6) приміщення, в яких знаходяться вантажні насоси й органи управління ними;

.7) вантажні приміщення й приміщення, в яких містяться суднові запаси;

.8) житлові приміщення екіпажу, а також

.9) будь-які інші приміщення, до яких повинен бути обмежений доступ в цілях підтримання безпеки, установлені офіцером охорони компанії на основі оцінки охорони судна.

Рівень охорони 1

9.22. Для рівня охорони 1 у плані охорони судна повинні бути встановлені заходи з охорони, що підлягають застосуванню в районах обмеженого доступу, які можуть уключати:

.1) зачинення або перекриття місць доступу;

.2) використання засобів спостереження для контролю цих місць;

.3) виставлення постів охорони або патрулів, а також

.4) використання автоматичних пристроїв виявлення несанкціонованого проникнення для сповіщення суднового персоналу про несанкціонований доступ.

Рівень охорони 2

9.23. За рівня охорони 2 періодичність та інтенсивність спостереження за районами обмеженого доступу й контролю доступу до них повинні бути збільшені для забезпечення доступу лише осіб, що мають дозвіл. У плані охорони судна повинні бути встановлені додаткові заходи з охорони, що підлягають застосуванню, які можуть уключати:

.1) установлення районів обмеженого доступу, що примикають до місць доступу;

.2) безперервний контроль засобів спостереження, а також

.3) виділення додаткового персоналу для охорони й обходу місць обмеженого доступу.

Рівень охорони 3

9.24. За рівня охорони 3 судно повинно виконувати вказівки, що поступили від тих, хто вживає відповідних заходів у випадку виникнення інциденту, пов'язаного з охороною, або його загрози. У плані охорони судна повинні бути детально викладені заходи з охорони, які можуть бути вжиті судном у тісній взаємодії з тими, хто вживає відповідних заходів, і з портовим засобом. Ці заходи можуть уключати:

.1) установлення на судні, поблизу місця інциденту, пов'язаного з охороною, або місця, де, ймовірно, існує загроза охороні, додаткових районів обмеженого доступу, в які доступ заборонено, та

.2) огляд районів обмеженого доступу як частини огляду судна.

Обробка вантажу

9.25. Заходи з охорони, що стосуються до обробки вантажу, повинні бути спрямовані на:

.1) запобігання незаконних дій з вантажем, та

.2) запобігання прийому й зберіганню на судні вантажу, перевезення якого не передбачається.

9.26. Заходи з охорони, деякі з яких, можливо, потрібно буде вживати за взаємодії з портовим засобом, повинні включати процедури інвентарного контролю в місцях доступу на судно. Як тільки вантаж опиниться на судні, повинна бути можливість установлення того, що його завантаження на судно було схвалено. Крім того, повинні бути розроблені заходи з охорони, що виключають незаконні дії з вантажем після його завантаження на судно.

Рівень охорони 1

9.27. Для рівня охорони 1 в плані охорони судна повинні бути встановлені заходи з охорони, що підлягають застосуванню під час обробки вантажу, і які можуть уключати:

.1) звичайну перевірку вантажу, вантажних транспортних одиниць і вантажних приміщень до та під час операцій з обробки вантажу;

.2) перевірки вантажу, що завантажується, на відповідність вантажним документам;

.3) забезпечення, за взаємодії з портовим засобом огляду транспортних засобів, що підлягають завантаженню на судна для перевезення автомобілів, судна ро-ро та пасажирські судна, перед завантаженням з періодичністю, що вимагається планом охорони судна, а також

.4) перевірку пломб або інших засобів, що використовуються, для запобігання незаконним діям з вантажем.

9.28. Перевірка вантажу може виконуватися такими способами:

.1) шляхом візуального й фізичного огляду, та

.2) шляхом використання скануючого (детекторного) устаткування, механічних пристроїв чи собак.

9.29. У випадку здійснення регулярних або повторних перевезень вантажу офіцер охорони компанії чи офіцер охорони судна, консультуючися з портовим засобом, можуть досягти з вантажовідправниками або іншими сторонами, що відповідають за цей вантаж, домовленості про його перевірку, опломбування, установлення графіку завантаження, підтверджувальну документацію тощо за межами портового засобу. Про такі домовленості повинно бути повідомлено відповідному офіцеру охорони портового засобу та погоджуватися з ним.

Рівень охорони 2

9.30. Для рівня охорони 2 в плані охорони судна повинні бути встановлені додаткові заходи з охорони, що підлягають застосуванню під час оброблення вантажу, які можуть уключати:

.1) ретельну перевірку вантажу, вантажних транспортних одиниць і вантажних приміщень;

.2) посилені перевірки для забезпечення завантаження лише призначеного для перевезення вантажу;

.3) посилений огляд транспортних засобів, що підлягають завантаженню на судна для перевезення автомобілів, судна ро-ро й пасажирські судна, а також

.4) частішу й ретельнішу перевірку пломб або інших засобів, що використовуються для запобігання незаконним діям з вантажем.

9.31. Ретельна перевірка вантажу може виконуватися такими способами:

.1) шляхом частішого й ретельнішого візуального та фізичного огляду;

.2) шляхом частішого використання скануючого (детекторного) устаткування, механічних пристроїв чи собак, а також

.3) шляхом координації посилених заходів з охорони з вантажовідправником або іншою відповідальною стороною згідно з досягнутою угодою й установленими процедурами.

Рівень охорони 3

9.32. За рівня охорони 3 судно повинно дотримуватися вказівок, що надійшли від тих, хто вживає відповідних заходів у випадку виникнення інциденту, пов'язаного з охороною, або його загрози. У плані охорони судна повинні бути детально викладені заходи з охорони, які можуть бути вжиті судном у тісній взаємодії з тими, хто вживає відповідних заходів, і з портовим засобом. Ці заходи можуть уключати:

.1) припинення завантаження або вивантаження вантажу та

.2) перевірку опису небезпечних вантажів і шкідливих речовин, що перевозяться на судні, якщо такі є, і їхнього розміщення.

Доставка суднових запасів

9.33. Заходи з охорони, що стосуються доставки суднових запасів, повинні:

.1) забезпечувати перевірку цілісності суднових запасів і їхньої упаковки;

.2) запобігати прийому суднових запасів без перевірки;

.3) запобігати незаконним діям із запасами, а також

.4) запобігати прийому суднових запасів, які не замовлялися.

9.34. Стосовно суден, що регулярно використовують портовий засіб, може виявитися доцільним установити процедури для судна, постачальників суднових запасів і для портового засобу, що передбачають повідомлення про доставку, розклади доставки та їхнє документування. Завжди слід передбачати певний спосіб підтвердження того, що представлені до доставки запаси супроводжуються доказом того, що судно їх замовляло.

Рівень охорони 1

9.35. Для рівня охорони 1 у плані охорони судна повинні бути встановлені заходи з охорони, які повинні застосовуватися під час доставки суднових запасів, і які можуть уключати:

.1) перевірку того, що запаси відповідають замовленню, яка проводиться до завантаження запасів на судно, та

.2) забезпечення негайного безпечного розміщення суднових запасів.

Рівень охорони 2

9.36. Для рівня охорони 2 в плані охорони судна повинні бути встановлені додаткові заходи з охорони, що повинні застосовуватися під час доставки суднових запасів, і які полягають у перевірці запасів до їхньому прийомові на судно й підвищенні ретельності перевірок.

Рівень охорони 3

9.37. За рівня охорони 3 судно повинно дотримуватися вказівок, що надійшли від тих, хто вживає відповідних заходів у випадку інциденту, пов'язаного з охороною, або його загрози. У плані охорони судна повинні бути детально викладені заходи з охорони, які можуть бути вжиті судном у тісній взаємодії з тими, хто вживає відповідних заходів, і з портовим засобом. Ці заходи можуть уключати:

.1) проведення ретельніших перевірок суднових запасів;

.2) підготовку до обмеження або припинення обробки суднових запасів, а також

.3) відмову в прийомі запасів на судно.

Поводження з несупроводжуваним багажем

9.38. У плані охорони судна повинні бути встановлені заходи з охорони, що повинні вживатися для забезпечення ідентифікації та належної перевірки, зокрема огляду, несупроводжуваного багажу (тобто, будь-якого багажу, у тому числі особистих речей, який не знаходиться при пасажирові або членові суднового персоналу в місці перевірки або огляду), до його прийому на судно. Не передбачається перевірка такого багажу як судном, так і портовим засобом, та у випадку, якщо обидва мають належне устаткування, за перевірку повинен відповідати портовий засіб. Істотно важливою є тісна взаємодія з портовим засобом, і повинні робитися кроки для дотримання заходів з охорони під час поводження з несупроводжуваним багажем після його перевірки.

Рівень охорони 1

9.39. Для рівня охорони 1 у плані охорони судна повинні бути встановлені заходи з охорони, які можуть уключати рентгенівське просвічування, що повинні вживатися під час поводження з несупроводжуваним багажем для забезпечення перевірки або огляду до 100 % несупроводжуваного багажу.

Рівень охорони 2

9.40. Для рівня охорони 2 в плані охорони судна повинні бути встановлені додаткові заходи з охорони, які повинні вживатися під час поводження з несупроводжуваним багажем, і які повинні включати рентгенівське просвічування 100 % несупроводжуваного багажу.

Рівень охорони 3

9.41. За рівня охорони 3 судно повинно слідувати вказівкам, що поступили від тих, хто вживає відповідних заходів у випадку виникнення інциденту, пов'язаного з охороною, або його загрози. У плані охорони судна повинні бути детально викладені заходи з охорони, які можуть бути вжиті судном у тісній взаємодії з тими, хто вживає відповідних заходів, і з портовим засобом. Ці заходи можуть уключати:

.1) ретельнішу перевірку такого багажу, наприклад рентгенівське просвічування, принаймні, під двома різними кутами;

.2) підготовку до обмеження або припинення обробки несупроводжуваного багажу, а також

.3) відмову в прийомі несупроводжуваного багажу на судно.

Контроль охорони судна

9.42. Судно повинно бути здатне спостерігати за обстановкою на борту в цілому, за районами обмеженого доступу на судні й за районами навколо судна. Під час здійснення такого спостереження можливе використання:

.1) освітлення;

.2) вахтових, охоронців і палубних дозорних, у тому числі патрулів, а також

.3) автоматичних пристроїв виявлення несанкціонованого проникнення й засобів спостереження.

9.43. Під час використання автоматичні пристрої виявлення несанкціонованого проникнення повинні приводити в дію звукову й (або) світлову сигналізацію в місці, в якому постійно присутні люди або яке знаходиться під постійним спостереженням.

9.44. У плані охорони судна повинні бути зазначені процедури й устаткування, необхідні за кожного рівня охорони, а також засоби, що забезпечують безперервну роботу устаткування спостереження, з урахуванням можливого впливу погодних умов або порушень у подачі електроживлення.

Рівень охорони 1

9.45. Для рівня охорони 1 у плані охорони судна повинні бути встановлені заходи з охорони, що повинні вживатися, які можуть поєднувати використання освітлення, вахтових, охоронців або устаткування з охорони й спостереження для можливості спостереження персоналом з охорони судна за судном у цілому, а також огорожами й районами обмеженого доступу зокрема.

9.45. Під час здійснення взаємодії судно - порт або в портовому засобі, чи на якірній стоянці, якщо необхідно, у темний час доби та в періоди погіршеної видимості палуба судна й місця доступу на судно повинні бути освітлені. Перебуваючи на ходу, судно повинно, коли це необхідно, у максимальному ступені використовувати наявні засоби освітлення, які не перешкоджають безпечному мореплавству, з урахуванням дійсних положень Міжнародних правил запобігання зіткненням суден у морі. Під час визначення належного рівня освітлення й місць установки засобів освітлення необхідно враховувати таке:

.1) судновий персонал повинен мати можливість помічати активність за межами судна, як на березі, так і на воді;

.2) освітлювана площа повинна включати судно й зону навколо нього;

.3) освітлення повинно полегшувати ідентифікацію членів персоналу в місцях доступу, а також

.4) межі освітлюваної площі можуть установлюватися за координації дій з портовим засобом.

Рівень охорони 2

9.47. Для рівня охорони 2 в плані охорони судна повинні бути встановлені додаткові заходи з охорони, що повинні вживатися для підвищення можливостей контролю й спостереження, які можуть уключати:

.1) збільшення періодичності й ретельності охоронного патрулювання;

.2) розширення меж освітлюваної площі й інтенсивності освітлення або застосування устаткування з охорони та спостереження;

.3) виділення додаткового персоналу для наглядових постів, а також

.4) забезпечення координації дій з катерами водного патрулю, а також пішими або моторизованими патрулями на березі, якщо вони передбачені.

9.48. Може знадобитися додаткове освітлення як засіб захисту у випадку підвищеної небезпеки інциденту, пов'язаного з охороною. За необхідності потреби в додатковому освітленні можуть задовольнятися шляхом погодження з портовим засобом питання про надання додаткових берегових засобів освітлення.

Рівень охорони 3

9.49. За рівня охорони 3 судно повинно дотримуватися вказівок, що надійшли від тих, хто вживає відповідних заходів у випадку виникнення інциденту, пов'язаного з охороною, або його загрози. У плані охорони судна повинні бути детально викладені заходи з охорони, які можуть бути вжиті судном у тісній взаємодії з тими, хто вживає відповідних заходів, і з портовим засобом. Ці заходи можуть уключати:

.1) умикання всього освітлення судна або освітлення зони в безпосередній близькості від судна;

.2) умикання всіх суднових засобів спостереження, здатних реєструвати активність на судні або в безпосередній близькості від нього;

.3) максимальне подовження періоду, під час якого такі засоби зі спостереження можуть вести реєстрацію;

.4) підготовку до огляду підводної частини корпусу судна, а також

.5) уведення заходів, спрямованих на запобігання доступу до підводної частини корпусу судна, у тому числі повільну роботу гвинтами, якщо це практично може бути здійснено.

Рівні охорони, що розрізняються

9.50. У плані охорони судна повинні міститися докладні відомості про процедури й заходи з охорони, які судно може вживати, якщо воно має вищий рівень охорони, ніж той, який застосовується до портового засобу.

Діяльність, не охоплена Кодексом

9.51. У плані охорони судна повинні міститися докладні відомості про процедури й заходи з охорони, які слід уживати судну, коли воно:

.1) знаходиться в порту держави, що не є Договірним Урядом;

.2) взаємодіє з судном, до якого цей Кодекс не застосовується7;

____________
7 Див. Подальшу роботу Міжнародної морської організації, що стосується посилення морської безпеки, і застосування належних заходів з посилення охорони суден, портових засобів, морських рухомих бурових установок на місці їх розташування, а також стаціонарних і плавучих платформ, що не охоплюються главою XI-2 Конвенції СОЛАС 1974 року, прийнятою відповідно резолюціями 3 і 7 Конференції СОЛАС 2002 року.

.3) взаємодіє зі стаціонарними або плавучими платформами або з морською рухомою буровою установкою, що знаходиться на місці розроблення; або

.4) взаємодіє з портом або портовим засобом, які не повинні відповідати вимогам глави XI-2 й частини A цього Кодексу.

Декларації з охорони

9.52. У плані охорони судна повинно бути детально викладено, яким чином слід обробляти запити портового засобу стосовно оформлення Декларації з охорони та за яких обставин самому судну слід запитувати оформлення Декларації з охорони.

Перевірка та перегляд

9.53. У плані охорони судна повинен бути зазначений порядок, згідно з яким офіцер охорони компанії та офіцер охорони судна проводитимуть перевірку постійної ефективності плану охорони судна, а також процедури перегляду й оновлення плану охорони судна або внесення до нього поправок.

10. Записи

Загальні положення

10.1. Записи повинні бути доступними для належним чином уповноважених посадових осіб Договірних Урядів для перевірки ними того, що положення планів охорони суден виконуються.

10.2. Записи можуть зберігатися в будь-якій формі, проте вони повинні бути захищені від несанкціонованого доступу або розголошування.

11. Офіцер охорони компанії.

Відповідні рекомендації наведено в розділах 8, 9 й 13.

12. Офіцер охорони судна.

Відповідні рекомендації наведено в розділах 8, 9 й 13.

13. Підготовка, навчання й заняття з питань охорони судна.

Підготовка

13.1. Офіцер охорони компанії та відповідний береговий персонал компанії, а також офіцер охорони судна повинні мати знання й отримати підготовку з деяких або всіх таких питань, залежно від обставин:

.1) адміністративної діяльності у галузі охорони;

.2) відповідних міжнародних конвенцій, кодексів і рекомендацій;

.3) відповідного державного законодавства та правил;

.4) відповідальності й функцій інших організацій у галузі охорони;

.5) методології оцінки охорони судна;

.6) методів проведення оглядів і перевірок охорони судна;

.7) суднових і портових операцій та умов;

.8) заходів з охорони судна й портового засобу;

.9) забезпечення готовності й реагування в надзвичайних ситуаціях і складання планів дій у надзвичайних ситуаціях;

.10) методів підготовки та навчання з питань охорони, у тому числі заходів і процедур у сфері охорони;

.11) поводження з конфіденційною інформацією й повідомленнями, що стосуються питань охорони;

.12) знання існуючих загроз охороні, і їхніх різних форм;

.13) розпізнавання й виявлення зброї, небезпечних речовин і пристроїв;

.14) розпізнавання, на недискримінаційній основі, характерних ознак і манери поведінки людей, які можуть створити загрозу охороні;

.15) способів, що використовуються для уникнення заходів з охорони;

.16) устаткування й систем охорони та їхні експлуатаційні обмеження;

.17) методів здійснення перевірок, інспекцій, контролю та спостереження;

.18) методів фізичного огляду й перевірок без утручання;

.19) навчань й занять з питань охорони, зокрема таких, що проводяться спільно з портовими засобами, а також

.20) оцінки навчань і занять з питань охорони.

13.2. Крім того, офіцер охорони судна повинен мати належні знання й отримати підготовку в деяких або всіх таких галузях, залежно від обставин:

.1) план судна;

.2) план охорони судна та процедури, що стосуються нього (у тому числі підготовку з ухвалення відповідних заходів на підставі різних сценаріїв);

.3) методи управління групами людей та їхнього контролю;

.4) експлуатація устаткування й систем охорони, а також

.5) випробування, калібрування й технічне обслуговування охоронного устаткування та систем під час знаходження в морі.

13.3. Члени суднового персоналу, що мають конкретні завдання з охорони, повинні мати достатні знання й бути здатні виконувати доручені ним завдання, у тому числі, залежно від обставин, таке:

.1) знання існуючих загроз охороні та їхніх різних форм;

.2) розпізнавання й виявлення зброї, небезпечних речовин і пристроїв;

.3) розпізнавання характерних ознак і манери поведінки людей, які можуть створити загрозу охороні;

.4) способи, що використовуються для уникнення заходів з охорони;

.5) методи управління групами людей та їхнього контролю;

.6) охоронний зв'язок;

.7) знання процедур і планів дій у надзвичайних ситуаціях;

.8) експлуатація устаткування й систем охорони;

.9) випробування, калібрування й технічне обслуговування устаткування й систем охорони під час знаходження в морі;

.10) методи перевірок, контролю й спостереження, а також

.11) методи фізичного огляду людей, особистих речей, багажу, вантажу та суднових запасів.

13.4. Решта членів суднового персоналу повинна мати достатні знання відповідних положень плану охорони судна, у тому числі:

.1) значення різних рівнів охорони й вимог, що витікають із цього;

.2) знання процедур і планів дій у надзвичайних ситуаціях;

.3) розпізнавання й виявлення зброї, небезпечних речовин і пристроїв;

.4) розпізнавання, на недискримінаційній основі, характерних ознак і манери поведінки людей, які можуть створити загрозу охороні, а також

.5) способи, що використовуються для уникнення заходів з охорони.

Навчання й заняття

13.5. Метою навчань і занять є забезпечення кваліфікованого виконання судновим персоналом усіх доручених завдань з охорони за всіх рівнів охорони, а також виявлення будь-яких недоліків, що стосуються охорони, які повинні бути усунені.

13.6. Для забезпечення ефективного виконання положень плану охорони судна, заняття повинні проводитися принаймні раз на три місяці. Крім того, у випадках одноразової заміни більш ніж 25 % суднового персоналу особами, які протягом останніх трьох місяців не брали участі в будь-яких заняттях на цьому судні, заняття повинні проводитися протягом одного тижня з дат заміни. У цих заняттях повинні відпрацьовуватися окремі елементи плану, що стосуються, наприклад, видів загрози охороні, які перераховані в пункті 8.9.

13.7. Різного роду навчання, в яких можуть брати участь офіцери охорони компанії, офіцери охорони портових засобів, відповідні органи влади Договірних Урядів а також офіцери охорони суден, слід проводити принаймні один раз протягом кожного календарного року, причому проміжок між навчаннями не повинен перевищувати 18 місяців. На цих навчаннях повинні відпрацьовуватися зв'язок, координація дій, забезпечення ресурсами й уживання відповідних заходів. Ці навчання можуть бути:

.1) повномасштабними або в реальних умовах;

.2) у вигляді настільної імітації або у вигляді семінару або

.3) об'єднаними з іншими навчаннями, що проводяться, наприклад навчаннями з пошуку й рятування або вживання відповідних заходів у надзвичайних ситуаціях.

13.8. Участь компанії в навчаннях, що проводяться іншим Договірним Урядом, повинна визнаватися Адміністрацією.

14. Охорона портових засобів.

Відповідні рекомендації наведено в розділах 15, 16 й 18.

15. Оцінка охорони портового засобу.

Загальні положення

15.1. Оцінка охорони портового засобу може виконуватися організацією, визнаною у сфері охорони. Проте результати оцінки охорони портового засобу повинні схвалюватися відповідним Договірним Урядом.

15.2. Якщо Договірний Уряд використовує організацію, визнану у сфері охорони, для перегляду або перевірки оцінки охорони портового засобу на предмет його відповідності вимогам, то така організація не повинна бути пов'язана з будь-якою іншою організацією, визнаною у сфері охорони, яка підготувала цю оцінку або надала допомогу в її підготовці.

15.3. Оцінка охорони портового засобу повинна стосуватися таких елементів у межах портового засобу:

.1) фізичної охорони;

.2) конструктивної цілісності;

.3) систем захисту персоналу;

.4) методики виконання процедур;

.5) радіосистем та інших систем зв'язку, у тому числі комп'ютерних систем і мереж;

.6) відповідної транспортної інфраструктури;

.7) комунальних підприємств, а також

.8) інших об'єктів, які, будучи пошкоджені або використані для незаконного спостереження, створюють небезпеку для людей, майна або операцій, що здійснюються в межах портового засобу.

15.4. Особи, що беруть участь у виконанні оцінки охорони портового засобу, повинні мати можливість звертатися до експертів за допомогою стосовно:

.1) знання існуючих загроз охороні та їхніх різних форм;

.2) розпізнавання й виявлення зброї, небезпечних речовин і пристроїв;

.3) розпізнавання, на недискримінаційній основі, характерних ознак і манери поведінки людей, які можуть створити загрозу охороні;

.4) способів, що використовуються для уникнення заходів з охорони;

.5) методів, що використовуються для спричинення інциденту, пов'язаного з охороною;

.6) впливу дії вибухових речовин на споруди й служби портового засобу;

.7) охорони портового засобу;

.8) практики ділових відносин у порту;

.9) планування дій у надзвичайних ситуаціях, забезпечення готовності й реагування на них;

.10) заходів фізичної охорони, наприклад, огорож;

.11) радіосистем та інших систем зв'язку, у тому числі комп'ютерних систем і мереж;

.12) транспорту й цивільного будівництва, а також

.13) суднових і портових операцій.

Визначення й оцінка важливого майна та інфраструктури, захист яких важливо забезпечити

15.5. Визначення й оцінка важливого майна та інфраструктури є процесом, шляхом якого може бути встановлена порівняльна важливість споруд та об'єктів для функціонування портового засобу. Ці визначення й оцінки мають велике значення, оскільки вони забезпечують основу для зосередження стратегії пом'якшення наслідків на тому майні й спорудах, захист яких від інцидентів, пов'язаних з охороною, уважається важливішим. У цьому процесі слід ураховувати можливу загибель людей, економічну значимість порту, символічне значення й наявність урядових об'єктів.

15.6. Визначення й оцінка майна та інфраструктури повинні використовуватися для встановлення пріоритетів стосовно їхньої важливості для забезпечення захисту. Головне завдання повинно полягати в уникненні загибелі людей або спричинення їм ушкоджень. Важливо також розглянути, чи зможуть портовий засіб чи об'єкт продовжити функціонування без конкретного майна, а також можливий ступінь швидкого відновлення нормальної роботи.

15.7. Майно й інфраструктура, захист яких повинен уважатися важливим, можуть уключати:

.1) місця доступу, входи, підходи, а також райони якірної стоянки, маневрування й причалів;

.2) вантажні пристрої, строкали, райони складування й устаткування для обробки вантажів;

.3) такі системи, як електричні розподільні мережі, радіосистеми та інші системи зв'язку, комп'ютерні системи й мережі;

.4) портові системи управління рухом суден і допоміжні засоби навігації;

.5) електростанції, вантажні трубопроводи й системи водопостачання;

.6) мости, залізниці й автомобільні дороги;

.7) судна портового флоту, у тому числі лоцманські судна, буксири, ліхтери тощо;

.8) устаткування й системи охорони та спостереження, а також

.9) води, що примикають до портового засобу.

15.8. Чітке визначення майна й інфраструктури є суттєво важливим для оцінки вимог з охорони портового засобу, установлення черговості захисних заходів та ухвалення рішень стосовно розподілу ресурсів для якнайліпшого захисту портового засобу. Цей процес може включати проведення консультацій з відповідними органами влади, що відповідають за споруди, що примикають до портового засобу, які можуть спричинити пошкодження на території портового засобу або можуть бути використані з метою спричинення пошкоджень портовому засобу, незаконного спостереження за портовим засобом або відвернення уваги.

Визначення можливої загрози майну та інфраструктурі, а також її вірогідності, з метою впровадження заходів з охорони й установлення їхньої черговості

15.9. Для оцінки уразливості конкретного майна або місця з точки зору інциденту, пов'язаного з охороною, а також установлення заходів з охорони й черговості їхнього вживання з метою планування й розподілу ресурсів, слід виявити можливі дії, які можуть створити загрозу охороні майна й інфраструктури, і методи здійснення цих дій. Визначення й оцінка кожної такої потенційної дії та її методу повинні ґрунтуватися на різних чинниках, у тому числі оцінки загрози, що виконуються урядовими установами. Під час визначення й оцінки загрози особи, які проводять оцінку, не повинні виходити з найгірших варіантів розвитку подій для надання рекомендацій із планування й розподілу ресурсів.

15.10. Оцінка охорони портового засобу повинна включати оцінку, що проводиться за консультації з відповідними національними органами в галузі охорони, з метою визначити:

.1) будь-які особливі аспекти портового засобу, у тому числі рух суден, що використовують його, унаслідок чого він може стати ціллю нападу;

.2) вірогідні наслідки нападу на портовий(-і) засіб(-и) з погляду загибелі людей, пошкодження майна, підриву економіки, у тому числі порушення роботи транспортних систем;

.3) можливості й наміри осіб, які можуть організувати такий напад, а також

.4) можливий вид або види нападу, унаслідок чого виробляється загальна оцінка рівня ризику, з урахуванням якої повинні розроблятися заходи з охорони.

15.11. Під час проведення оцінки охорони портового засобу слід розглянути будь-яку можливу загрозу, яка може включати такі види інцидентів, пов'язані з охороною:

.1) пошкодження або руйнування портового засобу або судна, наприклад, за допомогою вибухових пристроїв, шляхом підпалу, актів саботажу або вандалізму;

.2) викрадання або захоплення судна або людей, що знаходяться на ньому;

.3) незаконні дії з вантажем, судновими запасами, важливим судновим устаткуванням або системами;

.4) несанкціонований доступ або використання, у тому числі наявність безквиткових пасажирів;

.5) контрабанда зброї чи обладнання, у тому числі зброї масового знищення;

.6) використання судна для перевезення осіб, що мають намір спричинити інцидент, пов'язаний з охороною, а також їхнього устаткування;

.7) використання самого судна як зброї чи засобу спричинення збитку або руйнування;

.8) блокування входів до порту, шлюзів, підходів тощо, а також

.9) ядерний, біологічний або хімічний напад.

15.12. Цей процес повинен уключати консультації з відповідними органами влади, що відповідають за споруди, прилеглі до портового засобу, які можуть спричинити пошкодження на території портового засобу або можуть бути використані з метою спричинення пошкоджень портового засобу, незаконного спостереження за портовим засобом або відвернення уваги.

Визначення, вибір і встановлення черговості контрзаходів та організаційних змін, а також ступеню їхньої ефективності для зменшення уразливості

15.13. Визначення й установлення черговості контрзаходів мають на меті забезпечити впровадження найбільш ефективних заходів з охорони для зменшення уразливості портового засобу або взаємодії судно - порт перед можливою загрозою.

15.14. Заходи з охорони повинні обиратися з урахуванням таких чинників, як здатність цих заходів зменшити вірогідність нападу, й оцінюватися з використанням інформації, яка включає:

.1) інформацію, отриману в результаті оглядів, інспекцій і перевірок з охорони;

.2) інформацію, отриману під час консультацій із власниками й операторами портових засобів, а також, залежно від випадку, - з власниками (операторами) споруд, прилеглих до портового засобу;

.3) інформацію про інциденти, пов'язані з охороною, що мали місце в минулому, а також

.4) інформацію про операції, що здійснюються в межах портового засобу.

Визначення вразливих місць

15.15. Визначення вразливих місць споруд, систем захисту персоналу, процесів або інших областей, де можливий інцидент, пов'язаний з охороною, може використовуватися для вироблення шляхів ліквідації або зменшення кількості цих уразливих місць. Наприклад, аналіз може розкрити вразливі місця в системах охорони портового засобу або незахищеної інфраструктури, наприклад у системах водопостачання, мостах тощо, які можуть бути усунені за допомогою фізичних заходів, наприклад шляхом установки постійних огорож, сигналізації, устаткування для спостереження тощо.

15.16. Визначення вразливих місць повинно включати розгляд:

.1) доступу до портового засобу й суден, ошвартованих у портовому засобі, з боку води й з боку берега;

.2) конструктивної цілісності пірсів, устаткування й відповідних споруд;

.3) існуючих заходів і процедур охорони, зокрема систем ідентифікації;

.4) існуючих заходів і процедур охорони, що стосуються портових і комунальних служб;

.5) заходів із захисту устаткування радіозв'язку й інших видів зв'язку, портових і комунальних служб, зокрема комп'ютерних систем і мереж;

.6) прилеглих районів, які можуть бути використані для або під час нападу;

.7) існуючих угод з приватними охоронними організаціями, що надають послуги з охорони на воді й на березі;

.8) будь-яких суперечностей між заходами й процедурами безпеки й охорони;

.9) будь-яких суперечностей між завданнями портового засобу та завданнями із забезпечення охорони;

.10) будь-яких обмежень у забезпеченні виконання вимог та обмежень стосовно персоналу;

.11) будь-яких недоліків, виявлених під час підготовки та навчань, а також

.12) будь-яких недоліків, виявлених під час повсякденної роботи, у результаті подій або дій по тривогам, доповіді стосовно проблем, пов'язаних з охороною, уживання заходів із контролю, перевірок тощо.

16. План охорони портового засобу

Загальні положення

16.1. За підготовку плану охорони портового засобу відповідає офіцер охорони портового засобу. Хоча офіцер охорони портового засобу не обов'язково повинен особисто виконувати всі обов'язки, пов'язані із цією посадою, цей офіцер несе головну відповідальність за їхнє належне виконання.

16.2. Зміст кожного окремого плану охорони портового засобу повинен бути різним залежно від конкретних обставин, властивих цьому портовому засобу або портовим засобам, на які він поширюється. Оцінка охорони портового засобу дозволить виявити характерні особливості портового засобу й види потенційних загроз безпеці, що обумовлюють необхідність призначення офіцера охорони портового засобу й підготовки плану охорони портового засобу. Ці особливості, а також інші міркування, що стосуються охорони місцевого або національного масштабу, повинні бути враховані в плані охорони портового засобу під час його підготовки, та необхідно вжити належних заходів з охорони для зведення до мінімуму вірогідності порушення заходів з охорони й наслідків потенційних загроз. Договірні Уряди можуть давати рекомендації з підготовки й змісту плану охорони портового засобу.

16.3. Усі плани охорони портового засобу повинні:

.1) містити докладні відомості про службу охорони портового засобу;

.2) містити докладні відомості про зв'язки цієї служби з іншими відповідними органами й про необхідні системи зв'язку, призначені для забезпечення ефективного й безперервного функціонування цієї служби та її зв'язків з іншими сторонами, зокрема суднами, що знаходяться в порту;

.3) містити докладні відомості про основні експлуатаційні й фізичні заходи з охорони, передбачені для рівня охорони 1 і які застосовуватимуться;

.4) містити докладні відомості про додаткові заходи з охорони, які дозволять портовому засобові негайно перейти на рівень охорони 2 і, за необхідності, на рівень охорони 3;

.5) передбачати регулярний перегляд або перевірку плану, а також унесення до нього поправок на підставі отриманого досвіду чи обставин, що змінилися, а також

.6) містити докладні відомості стосовно процедури передачі повідомлень у пункти зв'язку відповідних Договірних Урядів.

16.4. Підготовка ефективного плану охорони портового засобу заснована на ретельній оцінці всіх питань, що стосуються охорони портового засобу, зокрема, ретельній оцінці фізичних та експлуатаційних характеристик конкретного портового засобу.

16.5. Плани охорони портових засобів повинні схвалюватися Договірними Урядами під юрисдикцією яких знаходяться ці портові засоби. Договірні Уряди повинні розробити процедури для оцінки постійної ефективності кожного плану охорони портового засобу й можуть вимагати внесення до такого плану поправок до його первинного схвалення або після його схвалення. План охорони портового засобу повинен передбачати зберігання записів стосовно інцидентів, пов'язаних з охороною, і загрози виникнення таких подій, перегляди, перевірки, підготовку, навчання та заняття як доказ відповідності вимогам.

16.6. Заходи з охорони, передбачені планом охорони портового засобу, повинні бути введені протягом обґрунтованого періоду після схвалення цього плану, і в ньому повинні бути зазначені строки впровадження кожного заходу. Якщо існує вірогідність будь-якої затримки у впроваджені цих заходів, то це питання повинно бути обговорене з Договірним Урядом, відповідальним за схвалення плану охорони портового засобу, і повинні бути погоджені альтернативні тимчасові заходи з охорони, що забезпечують рівноцінний рівень охорони протягом будь-якого проміжного періоду.

16.7. Застосування вогнепальної зброї на судах чи біля них, а також у межах портових засобів може створювати особливу й значну небезпеку, зокрема, у зв'язку з деякими небезпечними або шкідливими речовинами, і це питання слід розглядати дуже ретельно. Якщо Договірний Уряд приймає рішення про необхідність використовувати озброєний персонал у цих районах, то він повинен забезпечити наявність у членів такого персоналу належного дозволу й проходження ними підготовки із застосування зброї, а також усвідомлення особливих ризиків для безпеки, присутніх у цих районах. Якщо Договірний Уряд дозволяє застосування вогнепальної зброї, то він повинен видати спеціальний посібник з його безпечного застосування. План охорони портового засобу повинен містити спеціальні керівні вказівки із цього питання, зокрема стосовно суден, що перевозять небезпечні вантажі або шкідливі речовини.

Організація й виконання завдань з охорони портового засобу

16.8. На додаток до рекомендацій, наведених у пункті 16.3, у плані охорони портового засобу повинно бути передбачено таке, що стосується всіх рівнів охорони:

.1) роль і структура служби охорони портового засобу;

.2) завдання, обов'язки й вимоги до підготовки всіх членів персоналу портового засобу, що виконують функції, пов'язані з охороною, а також критерії якості роботи, необхідні для оцінки ефективності кожного члена персоналу;

.3) зв'язки служби охорони портового засобу з іншими національними або місцевими органами, що відповідають за охорону;

.4) системи зв'язку, передбачені для забезпечення ефективного й безперервного зв'язку між персоналом охорони портового засобу, суднами в порту і, за необхідності, з національними або місцевими органами, що відповідають за охорону;

.5) процедури або захисні заходи, необхідні для забезпечення такого безперервного зв'язку в будь-який час;

.6) процедури й практика захисту конфіденційної інформації з питань охорони, що зберігається в друкованій або електронній формі;

.7) процедури з оцінки постійної ефективності заходів, процедур та охоронного встаткування, зокрема виявлення відмови або несправності встаткування й уживання контрзаходів;

.8) процедури з подання й оцінки доповідей про можливе порушення заходів з охорони або проблеми, пов'язані з охороною;

.9) процедури обробки вантажу;

.10) процедури з доставки суднових запасів;

.11) процедури з ведення й оновлення записів про небезпечні вантажі й шкідливі речовини та їхнє розміщення в межах портового засобу;

.12) засоби сповіщення й виклику груп водного дозору й спеціалізованих пошукових груп, що спеціалізуються в пошуку, зокрема бомб, і підводному пошуку;

.13) порядок надання допомоги офіцерам охорони суден, на їхнє прохання, у підтвердженні осіб людей, що бажають пройти на судно, а також

.14) процедури зі спрощення сходження на берег членів суднового персоналу або замін серед персоналу, а також допуску на судно відвідувачів, зокрема представників організацій, що займаються питаннями побутового обслуговування й умов праці моряків.

16.9. Решта частини розділу 16 конкретно стосується заходів з охорони, які можуть уживатися за кожного рівня охорони й охоплюють:

.1) доступ до портового засобу;

.2) райони обмеженого доступу в межах портового засобу;

.3) обробку вантажу;

.4) доставку суднових запасів;

.5) поводження з несупроводжуваним багажем, а також

.6) контроль охорони портового засобу.

Допуск на портовий засіб

16.10. У плані охорони портового засобу повинні бути встановлені заходи з охорони, що охоплюють усі способи допуску на портовий засіб, визначені в оцінці охорони портового засобу.

16.11. Для кожного із цих способів доступу в плані охорони портового засобу повинні бути зазначені належні місця, де повинні застосовуватися обмеження або заборони доступу за кожного рівня охорони. Для кожного рівня охорони в плані охорони портового засобу повинні бути встановлені види обмежень або заборон, що вживаються, а також засоби забезпечення їхнього дотримання.

16.12. Для кожного рівня охорони в плані охорони портового засобу повинні бути зазначені засоби ідентифікації, необхідні для проходу на територію портового засобу, і для безперешкодного перебування окремих осіб у межах портового засобу. Це може включати розробку відповідної системи ідентифікації, що передбачає постійні й тимчасові посвідчення особи для персоналу портового засобу й відвідувачів відповідно. Будь-яка така система ідентифікації, що використовується портовим засобом, якщо це практично може бути здійснено, повинна бути скоординована з системою встановлення особи, що застосовується на суднах, які регулярно використовують цей портовий засіб. Пасажири повинні мати можливість засвідчити свою особу за допомогою посадочних талонів, квитків тощо, проте їм не повинен дозволятися прохід у райони обмеженого доступу без нагляду. У плані охорони портового засобу повинні міститися положення, що забезпечують регулярне приведення систем ідентифікації у відповідність з поточними вимогами й уживання дисциплінарних заходів під час порушення встановленого порядку.

16.13. Тим, хто не хоче або не може засвідчити свою особу й(або) обґрунтувати мету свого візиту, коли їм пропонується зробити це, повинно бути відмовлено в допускові на територію портового засобу, а про їхню спробу домогтися доступу повинно бути поінформовано офіцера охорони портового засобу й національні або місцеві органи влади, що відповідають за охорону.

16.14. У плані охорони портового засобу повинні бути зазначені місця проведення огляду людей, особистих речей і транспортних засобів. Такі місця повинні бути закритими для сприяння безперервній роботі незалежно від погодних умов відповідно до періодичності огляду, установленій у плані охорони портового засобу. Люди, що пройшли огляд, особисті речі й транспортні засоби повинні прямувати безпосередньо в зони очікування, райони посадки або завантаження транспортних засобів.

16.15. У плані охорони портового засобу повинні бути зазначені окремі місця для людей, що пройшли перевірку та їхніх особистих речей, а також для людей, що ще не пройшли перевірку та їхніх особистих речей, а також, якщо це можливо, окремі місця посадки (висадки) пасажирів, членів суднового персоналу й завантаження їхніх речей для запобігання контакту людей, які ще не пройшли перевірку, з людьми, які вже пройшли перевірку.

16.16. У плані охорони портового засобу повинна бути встановлена періодичність застосування будь-яких заходів контролю доступу, особливо якщо вони повинні застосовуватися вибірково або час від часу.

Рівень охорони 1

16.17. Для рівня охорони 1 у плані охорони портового засобу повинні бути зазначені контрольні пункти, в яких можуть уживатися такі заходи з охорони:

.1) установлення районів обмеженого доступу, які повинні бути огороджені огорожею або іншими бар'єрами відповідно до стандарту, який повинен бути схвалений Договірним Урядом;

.2) перевірка особи всіх людей, що бажають пройти на територію портового засобу з причини, пов'язаної з судном, у тому числі пасажирів, членів суднового персоналу й відвідувачів, і підтвердження підстав для цього шляхом перевірки, наприклад, розпоряджень про включення до складу екіпажу, пасажирських квитків, посадочних талонів, замовлень на виконання робіт тощо;

.3) перевірка транспортних засобів, що використовуються особами, які бажають потрапити на територію портового засобу з причини, пов'язаної з судном;

.4) перевірка особи членів персоналу портового засобу й людей, які найняті для роботи в межах портового засобу, а також їхніх транспортних засобів;

.5) обмеження доступу в цілях недопущення людей, які не найняті портовим засобом та не виконують роботи в межах портового засобу, якщо вони не можуть засвідчити свою особу;

.6) проведення огляду людей, особистих речей, транспортних засобів і їхнього вмісту, а також

.7) визначення будь-яких місць доступу, що не використовуються на регулярній основі, які повинні бути постійно закриті й зачинені.

16.18. За рівня охорони 1 всі люди, що бажають пройти на територію портового засобу, повинні підлягати огляду. Періодичність такого огляду, зокрема вибіркового огляду, повинна бути обумовлена в схваленому плані охорони портового засобу й спеціально схвалюватися Договірним Урядом. Члени суднового персоналу не повинні притягуватися до огляду своїх колег і їхніх особистих речей, якщо для цього немає явних підстав, що стосуються охорони. Будь-який такий огляд повинен проводитися з повним урахуванням прав людини й без приниження елементарної людської гідності.

Рівень охорони 2

16.19. Для рівня охорони 2 в плані охорони портового засобу повинні бути встановлені додаткові заходи з охорони, які можуть уключати:

.1) призначення додаткового персоналу для охорони місць доступу й патрулювання зовнішньої огорожі портового засобу;

.2) обмеження кількості місць доступу на територію портового засобу й визначення тих із них, які повинні бути закриті, і способів їхнього належного закриття;

.3) забезпечення засобів, що ускладнюють прохід через інші місця доступу, наприклад застосування захисних огорож;

.4) збільшення періодичності оглядів людей, особистих речей і транспортних засобів;

.5) відмова в допускові на територію портового засобу відвідувачам, які не можуть представити обґрунтування, що піддається перевірці, яке пояснює, чому вони хочуть отримати доступ, а також

.6) застосування патрульних суден для посилення охорони на воді.

Рівень охорони 3

16.20. За рівня охорони 3 портовий засіб повинен дотримуватися вказівок, що поступили від тих, хто вживає відповідних заходів у випадку виникнення інциденту, пов'язаного з охороною, або його загрози. У плані охорони портового засобу повинні бути детально викладені заходи з охорони, які можуть бути вжиті портовим засобом у тісній взаємодії з тими, хто вживає відповідних заходів, і з суднами в районі портового засобу. Такі заходи можуть уключати:

.1) припинення допуску на всю територію портового засобу чи його частину;

.2) надання допуску лише особам, що вживають відповідних заходів у випадку виникнення інциденту, пов'язаного з охороною, або його загрози;

.3) припинення пішохідного руху або руху транспорту на всій території портового засобу чи його частини;

.4) посилення охоронного патрулювання на території портового засобу, якщо це необхідно;

.5) припинення портових операцій на всій території портового засобу або його частини;

.6) управління рухом суден стосовно всього портового засобу або його частини, а також

.7) евакуацію зі всієї території портового засобу або його частини.

Райони обмеженого доступу в межах портового засобу

16.21. У плані охорони портового засобу повинні бути зазначені райони обмеженого доступу, які повинні вводитися в межах портового засобу, їхні межі, часові рамки застосування обмежень, заходи з охорони, які повинні вживатися для контролю доступу в них, а також заходи з охорони, які повинні вживатися для контролю діяльності в цих районах. До них повинні також належати, за відповідних обставин, заходи, що забезпечують перевірку для цілей охорони тимчасових районів обмеженого доступу як до, так і після їхнього встановлення. Цілями встановлення районів обмеженого доступу є:

.1) захист пасажирів, членів персоналу судна й портового засобу, а також відвідувачів, у тому числі тих, хто є відвідувачем з причини, пов'язаної з судном;

.2) захист портового засобу;

.3) захист суден, що використовують і які обслуговують портовий засіб;

.4) захист важливих з погляду охорони місць і районів на території портового засобу;

.5) захист устаткування й систем охорони та спостереження, а також

.6) захист вантажу й суднових запасів від незаконних дій.

16.22. План охорони портового засобу повинен забезпечувати чітко встановлені заходи з охорони у всіх районах обмеженого доступу для контролю:

.1) доступу людей;

.2) в'їзду, стоянки, завантаження й вивантаження транспортних засобів;

.3) переміщення й складування вантажів і суднових запасів, а також

.4) несупроводжуваного багажу чи особистих речей.

16.23. У плані охорони портового засобу повинні передбачатися чіткі позначення усіх районів обмеженого доступу, які вказують на те, що доступ до цього району обмежений і що несанкціоноване перебування в межах цього району є порушенням заходів з охорони.

16.24. Якщо встановлено автоматичні пристрої виявлення несанкціонованого проникнення, вони повинні сповіщати центр управління, який може реагувати на подачу сигналу.

16.25. До районів обмеженого доступу можуть входити:

.1) ділянки суші й води, що безпосередньо примикають до судна;

.2) місця посадки й висадки, зони очікування та обробки пасажирів і суднового персоналу, у тому числі місця огляду;

.3) ділянки завантаження, вивантаження або складування вантажу чи запасів;

.4) місця зберігання конфіденційної інформації з питань охорони, у тому числі вантажних документів;

.5) місця зберігання небезпечних вантажів і шкідливих речовин;

.6) диспетчерські центри системи управління рухом суден, навігаційні засоби й будівлі управління порту, зокрема приміщення управління охороною та спостереженням;

.7) місця зберігання або розташування устаткування з охорони та спостереження;

.8) важливі електричні установки, устаткування радіозв'язку та інших видів зв'язку, системи водопостачання та інші комунальні підприємства, а також

.9) інші місця на території портового засобу, куди доступ для суден, транспортних засобів і людей повинен бути обмежений.

16.26. З відома відповідних органів заходи з охорони можуть поширюватися на обмеження несанкціонованого доступу до споруд, з яких можна вести спостереження за портовим засобом.

Рівень охорони 1

16.27. Для рівня охорони 1 у плані охорони портового засобу повинні бути встановлені заходи з охорони, що вживаються до районів обмеженого доступу, і які можуть уключати:

.1) установку постійних або тимчасових огорож навколо району обмеженого доступу згідно зі стандартом, прийнятим Договірним Урядом;

.2) установлення місць доступу, прохід через які може контролюватися охоронцями, коли район обмеженого доступу використовується, і які можуть ефективно закриватися або перекриватися, коли район обмеженого доступу не використовується;

.3) забезпечення перепустками, які повинні пред'являтися для підтвердження права окремих осіб на перебування в межах району обмеженого доступу;

.4) чітке маркірування транспортних засобів, яким дозволено в'їзд до району обмеженого доступу;

.5) застосування охоронного персоналу й патрулів;

.6) забезпечення автоматичними пристроями виявлення несанкціонованого проникнення або устаткуванням, або системами спостереження для виявлення несанкціонованого проникнення до районів обмеженого доступу, або переміщення в їхніх межах, а також

.7) контроль за переміщенням плавзасобів поблизу суден, що використовують портовий засіб.

Рівень охорони 2

16.28. Для рівня охорони 2 в плані охорони портового засобу повинно бути встановлено збільшення періодичності й інтенсивності спостереження за районами обмеженого доступу й контролю доступу до цих районів. У плані охорони портового засобу повинні бути встановлені додаткові заходи з охорони, які можуть уключати:

.1) підвищення ефективності бар'єрів або огорож навколо районів обмеженого доступу, зокрема використання патрулів або автоматичних пристроїв виявлення несанкціонованого проникнення;

.2) зменшення кількості місць проходу в райони обмеженого доступу й посилення контролю в решті місць доступу;

.3) обмеження стоянки автомобілів поблизу суден, що стоять біля причалу;

.4) подальше обмеження доступу до районів обмеженого доступу, а також переміщень і складування в їхніх межах;

.5) використання засобів спостереження, що забезпечують безперервний запис і що дозволяють постійно їх контролювати;

.6) збільшення кількості патрулів і періодичності патрулювання, у тому числі водне патрулювання, на межах районів обмеженого доступу й усередині цих районів;

.7) установлення районів, що примикають до районів обмеженого доступу, й обмеження доступу до цих районів, а також

.8) уведення обмежень на несанкціонований доступ плавзасобів до районів акваторії, що примикають до суден, що використовують портовий засіб.

Рівень охорони 3

16.29. За рівня охорони 3 портовий засіб повинен дотримуватися вказівок, що поступили від тих, хто вживає відповідних заходів у випадку виникнення інциденту, пов'язаного з охороною, або його загрози. У плані охорони портового засобу повинні бути детально викладені заходи з охорони, які можуть бути вжиті портовим засобом за тісної взаємодії з тими, хто вживає відповідних заходів, і з суднами в районі портового засобу. Такі заходи можуть уключати:

.1) установлення в межах портового засобу, поблизу місця виникнення інциденту, пов'язаного з охороною, або місця, де, ймовірно, існує загроза охороні, додаткових районів обмеженого доступу, доступ до яких заборонено, та

.2) підготовку операцій з огляду районів обмеженого доступу як частини огляду всієї портового засобу або її частини.

Обробка вантажу

16.30. Заходи з охорони, що стосується обробки вантажу повинні:

.1) запобігати незаконним діям з вантажем та

.2) запобігати прийому й зберіганню в межах портового засобу вантажу, перевезення якого не передбачається.

16.31. Заходи з охорони повинні включати процедури інвентарного контролю вантажів, що провозяться, в місцях допуску на територію портового засобу. Як тільки вантаж опиниться на території портового засобу, повинна існувати можливість з'ясування того, що він був перевірений і прийнятий до завантаження на судно або для тимчасового зберігання в районі обмеженого доступу в очікуванні завантаження. Може виявитися доцільним обмежити ввезення на територію портового засобу вантажу, дата завантаження на судно якого не підтверджена.

Рівень охорони 1

16.32. Для рівня охорони 1 в плані охорони портового засобу повинні бути встановлені заходи з охорони, що підлягають уживанню під час обробки вантажу, і які можуть уключати:

.1) звичайну перевірку вантажу, вантажних транспортних одиниць і місць зберігання вантажу в межах портового засобу до й під час операцій з обробки вантажу;

.2) перевірки з метою переконатися, що вантаж, що поступає на територію портового засобу, відповідає накладним або рівноцінним вантажним документам;

.3) огляд транспортних засобів, а також

.4) перевірку пломб та інших засобів, що використовуються для запобігання незаконним діям з вантажем після його надходження на територію портового засобу й складування в її межах.

16.33. Перевірка вантажу може здійснюватися за допомогою деяких або всіх таких способів:

.1) шляхом здійснення візуального й фізичного огляду, та

.2) шляхом використання скануючого (детекторного) устаткування, механічних пристроїв чи собак.

16.34. У випадку регулярних або повторних перевезень вантажу офіцер охорони компанії чи офіцер охорони судна шляхом проведення консультацій з портовим засобом можуть досягти з вантажовідправниками або іншими сторонами, що відповідають за цей вантаж, домовленості про його перевірку, опломбування, установлення графіку завантаження, підтверджувальну документацію тощо, за межами портового засобу. Про такі домовленості повинно бути повідомлено відповідному офіцеру охорони портового засобу й погоджено з ним.

Рівень охорони 2

16.35. Для рівня охорони 2 в плані охорони портового засобу повинні бути встановлені додаткові заходи з охорони, що підлягають застосуванню під час оброблення вантажу для посилення контролю, і які можуть уключати:

.1) ретельну перевірку вантажу, вантажних транспортних одиниць і місць складування вантажу в межах портового засобу;

.2) посилені перевірки для забезпечення надходження, тимчасового зберігання на території портового засобу й потім завантаження на судно лише вантажу, забезпеченого документацією;

.3) посилений огляд транспортних засобів, а також

.4) частішу й ретельнішу перевірку пломб та інших засобів, що використовуються для запобігання незаконним діям з вантажем.

16.36. Ретельна перевірка вантажу може забезпечуватися деякими або всіма такими способами:

.1) шляхом частішої та ретельнішої перевірки вантажу, вантажних транспортних одиниць і місць зберігання вантажу в межах портового засобу (візуальний і фізичний огляд);

.2) шляхом частішого використання скануючого (детекторного) устаткування, механічних пристроїв чи собак, а також

.3) шляхом координації посилених заходів з охорони з вантажовідправником або іншою відповідальною стороною на додаток до прийнятих угод і процедур.

Рівень охорони 3

16.37. За рівня охорони 3 портовий засіб повинен дотримуватися вказівок, що поступили від тих, хто вживає відповідних заходів у випадку виникнення інциденту, пов'язаного з охороною, або його загрози. У плані охорони портового засобу повинні бути детально викладені заходи з охорони, які можуть бути вжиті портовим засобом у тісній взаємодії з тими, хто вживає відповідних заходів, і з суднами в районі портового засобу. Ці заходи можуть уключати:

.1) обмеження або припинення переміщення вантажів або здійснення операцій у межах усього портового засобу або його частини або стосовно конкретних суден, та

.2) перевірку опису небезпечних вантажів і шкідливих речовин, що знаходяться в межах портового засобу, та їхнього місцезнаходження.

Доставка суднових запасів

16.38. Заходи з охорони, що стосуються до доставки суднових запасів, повинні:

.1) забезпечувати перевірку цілісності суднових запасів та їхньої упаковки;

.2) запобігати прийому суднових запасів без перевірки;

.3) запобігати незаконним діям із запасами;

.4) запобігати прийому суднових запасів, які не замовлялися;

.5) забезпечувати огляд транспортного засобу для доставки, а також

.6) забезпечувати супровід транспортних засобів для доставки в межах портового засобу.

16.39. Стосовно суден, що регулярно використовують портовий засіб, може бути доцільним установити процедури для судна, постачальників суднових запасів і портового засобу, що передбачають повідомлення про доставки, розклади доставок та їхнє документування. Завжди слід передбачати певний спосіб підтвердження того, що представлені до доставки запаси супроводжуються доказом того, що судно їх замовляло.

Рівень охорони 1

16.40. Для рівня охорони 1 у плані охорони портового засобу повинні бути встановлені заходи з охорони, що підлягає застосуванню для контролю доставки суднових запасів, які можуть уключати:

.1) перевірку суднових запасів;

.2) завчасне повідомлення про склад вантажу, водія й реєстраційне посвідчення транспортного засобу, а також

.3) огляд транспортного засобу для доставки.

16.41. Перевірка суднових запасів може здійснюватися за допомогою деяких або всіх таких способів:

.1) шляхом візуального й фізичного огляду й

.2) шляхом використання скануючого (детекторного) обладнання, механічних пристроїв чи собак.

Рівень охорони 2

16.42. Для рівня охорони 2 в плані охорони портового засобу повинні бути встановлені додаткові заходи з охорони, що підлягають застосуванню для посилення контролю доставки суднових запасів, які можуть уключати:

.1) ретельну перевірку суднових запасів;

.2) ретельний огляд транспортних засобів для доставки;

.3) взаємодія з судновим персоналом для звірення замовлення з транспортною накладною до проїзду на територію портового засобу, а також

.4) супровід транспортного засобу для доставки на території портового засобу.

16.43. Ретельна перевірка суднових запасів може виконуватися за допомогою деяких або всіх таких способів:

.1) шляхом частішого й ретельнішого огляду транспортних засобів для доставки;

.2) шляхом більш широкого використання скануючого (детекторного) обладнання, механічних пристроїв і собак, а також

.3) шляхом обмеження або заборони надходження на територію портового засобу запасів, які залишатимуться в її межах протягом певного часу.

Рівень охорони 3

16.44. За рівня охорони 3 портовий засіб повинен дотримуватися вказівок, що надійшли від тих, хто вживає відповідних заходів у випадку виникнення інциденту, пов'язаного з охороною, або його загрози. У плані охорони портового засобу повинні бути детально викладені заходи з охорони, що можуть бути прийняті портовим засобом у тісній взаємодії з тими, хто вживає відповідних заходів, і з суднами в районі портового засобу, і які можуть уключати підготовчі дії до введення обмежень або припинення доставки суднових запасів у межах усього портового засобу або його частини.

Поводження з несупроводжуваним багажем

16.45. У плані охорони портового засобу повинні бути встановлені заходи з охорони, що підлягають застосуванню для забезпечення ідентифікації й належної перевірки, зокрема огляду, несупроводжуваного багажу (тобто будь-якого багажу, у тому числі особистих речей, який не знаходиться при пасажирі або члені суднового персоналу в місці перевірки або огляду) до того, як буде дозволено його надходження на територію портового засобу і, залежно від умов його зберігання, до його переміщення з території портового засобу на судно. Не передбачається перевірка такого багажу як портовим засобом, так і судном, та у випадку якщо обидва мають належне устаткування, за перевірку повинен відповідати портовий засіб. Істотно важливою є тісна взаємодія з судном, і повинні робитися кроки для забезпечення поводження з несупроводжуваним багажем з дотриманням заходів з охорони після його перевірки.

Рівень охорони 1

16.46. Для рівня охорони 1 в плані охорони портового засобу повинні бути встановлені заходи з охорони, що підлягають застосуванню під час поводження з несупроводжуваним багажем для забезпечення перевірки або огляду до 100 % несупроводжуваного багажу, які можуть уключати рентгенівське просвічування.

Рівень охорони 2

16.47. Для рівня охорони 2 в плані охорони портового засобу повинні бути встановлені додаткові заходи з охорони, що підлягають застосуванню під час поводження з несупроводжуваним багажем, які повинні включати рентгенівське просвічування 100 % несупроводжуваного багажу.

Рівень охорони 3

16.48. За рівня охорони 3 портовий засіб повинний дотримуватися вказівок, що надійшли від тих, хто вживає відповідних заходів у випадку виникнення інциденту, пов'язаного з охороною, або його загрози. У плані охорони портового засобу повинні бути детально викладені заходи з охорони, які можуть бути вжиті портовим засобом у тісній взаємодії з тими, хто вживає відповідних заходів, і з суднами в районі портового засобу. Ці заходи можуть уключати:

.1) ретельнішу перевірку такого багажу, наприклад, рентгенівське просвічування, принаймні, під двома різними кутами;

.2) підготовку до обмеження або припинення обробки несупроводжуваного багажу, а також

.3) відмову в прийнятті несупроводжуваного багажу на територію портового засобу.

Контроль охорони портового засобу

16.49. Служба охорони портового засобу повинна бути здатна постійно, у тому числі в нічний час і періоди обмеженої видимості, спостерігати за обстановкою на території портового засобу й на ближніх підходах до неї на суші й на воді, за районами обмеженого доступу в межах портового засобу, за суднами в районі портового засобу та навколо них. Таке спостереження може включати використання:

.1) освітлення;

.2) охоронців, у тому числі піших, моторизованих і водних патрулів, а також

.3) автоматичних пристроїв виявлення несанкціонованого проникнення й засобів спостереження.

16.50. Під час використання автоматичні пристрої виявлення несанкціонованого проникнення повинні приводити в дію звукові й (або) світлові сигнали тривоги в місці, в якому постійно присутні люди або яке знаходиться під постійним спостереженням.

16.51. У плані охорони портового засобу повинні бути зазначені процедури й устаткування, необхідні за кожного рівня охорони, а також засоби, що забезпечують безперервну роботу устаткування зі спостереження з урахуванням можливої дії погодних умов або порушень у подачі електроживлення.

Рівень охорони 1

16.52. Для рівня охорони 1 в плані охорони портового засобу повинні бути встановлені заходи з охорони, що підлягають уживанню, які можуть бути поєднанням використання освітлення, охоронців або устаткування з охорони й спостереження для спроможності охоронного персоналу портового засобу:

.1) вести спостереження за районом портового засобу в цілому, зокрема за підступами до нього з суші та води;

.2) вести спостереження за місцями доступу, огорожами й районами обмеженого доступу, а також

.3) стежити за місцями, що примикають до суден, що використовують портовий засіб, і переміщеннями в них, у тому числі за збільшенням використання освітлення, що забезпечується самим судном.

Рівень охорони 2

16.53. Для рівня охорони 2 в плані охорони портового засобу повинні бути встановлені додаткові заходи з охорони, що підлягають уживанню для підвищення можливостей контролю й спостереження, які можуть уключати:

.1) збільшення площі й інтенсивності освітлення та засобів спостереження, у тому числі виділення додаткових засобів освітлення й спостереження;

.2) збільшення періодичності пішого, моторизованого або водного патрулювання, а також

.3) виділення додаткового охоронного персоналу для спостереження й патрулювання.

Рівень охорони 3

16.54. За рівня охорони 3 портовий засіб повинний дотримуватися вказівок, що надійшли від тих, хто вживає відповідних заходів у випадку виникнення інциденту, пов'язаного з охороною, або його загрози. У плані охорони портового засобу повинні бути детально викладені заходи з охорони, які можуть бути вжиті портовим засобом за тісної взаємодії з тими, хто вживає відповідних заходів, і з суднами в районі портового засобу. Ці заходи можуть уключати:

.1) вмикання всього освітлення в межах портового засобу або освітлення зони в безпосередній близькості від портового засобу;

.2) вмикання всіх засобів спостереження, здатних реєструвати діяльність у межах портового засобу або поряд з ним, а також

.3) максимальне збільшення періоду, протягом якого такі засоби спостереження можуть вести реєстрацію.

Рівні охорони, що розрізняються

16.55. У плані охорони портового засобу повинні міститися докладні відомості про процедури й заходи з охорони, які портовий засіб може застосовувати, якщо він знаходиться на нижчому рівні охорони, ніж той, який застосовується до судна.

Діяльність, не охоплена Кодексом

16.56. У плані охорони портового засобу повинні міститися докладні відомості про процедури й заходи з охорони, які слід уживати портовому засобу, коли він:

.1) взаємодіє з судном, яке заходило в порт держави, що не є Урядом, що домовляється;

.2) взаємодіє з судном, до якого цей Кодекс не застосовується, а також

.3) взаємодіє зі стаціонарними або плавучими платформами або морськими пересувними буровими установками, що знаходяться на місці розроблення.

Декларації з охорони

16.57. У плані охорони портового засобу повинні бути встановлені процедури, що виконуються у випадку, коли за вказівками Договірного Уряду офіцер охорони портового засобу вимагає оформлення Декларації з охорони або коли вимога про її оформлення надходить від судна.

Перевірка, перегляд і внесення поправок

16.58. У плані охорони портового засобу повинен бути зазначений порядок, згідно з яким офіцер охорони портового засобу проводитиме перевірку постійної ефективності плану охорони портового засобу, а також процедура перегляду й оновлення плану або внесення до нього поправок.

16.59. План охорони портового засобу повинен переглядатися на розсуд офіцера охорони портового засобу. Крім того, він повинен переглядатися:

.1) якщо оцінка охорони портового засобу змінюється;

.2) якщо в результаті незалежної перевірки плану охорони портового засобу або перевірки служби охорони портового засобу, проведеної Договірним Урядом, виявлені недоліки служби охорони або ставиться під сумнів необхідність важливих елементів схваленого плану охорони портового засобу;

.3) після виникнення інциденту, пов'язаного з охороною портового засобу, або загрози виникнення, а також

.4) після зміни власника або управлінського складу портового засобу.

16.60. Офіцер охорони портового засобу після перегляду схваленого плану охорони портового засобу може надавати рекомендації стосовно внесення до нього відповідних поправок. Поправки до плану охорони портового засобу, що стосуються:

.1) запропонованих змін, які можуть корінним чином змінити прийнятий підхід до забезпечення охорони портового засобу, та

.2) зняття, зміни або заміни постійних огорож, устаткування й систем охорони й спостереження тощо, що раніше вважалися істотно важливими для забезпечення охорони портового засобу;

повинні подаватися Урядові, що домовляється, який схвалив первинний план охорони портового засобу, для розгляду та схвалення. Таке схвалення може здійснюватися Договірним Урядом або від його імені, з поправками до запропонованих змін чи без них. Схваливши план охорони портового засобу, Договірний Уряд повинен зазначити, які зміни процедурного або фізичного характеру повинні надаватися йому для схвалення.

Схвалення планів охорони портових засобів

16.61. Плани охорони портового засобу підлягають схваленню відповідним Договірним Урядом, який повинен установити належні процедури, що передбачають:

.1) надання йому планів охорони портових засобів;

.2) розгляд планів охорони портових засобів;

.3) схвалення планів охорони портових засобів з поправками чи без них;

.4) розгляд поправок, представлених після схвалення, а також

.5) інспектування або перевірку, що дозволяє переконатися в тому, що схвалений план охорони портового засобу продовжує відповідати своєму призначенню.

Конфіденційність змісту плану охорони портового засобу повинна забезпечуватися на всіх етапах.

Акт про відповідність портового засобу

16.62. Договірний Уряд, на території якого знаходиться портовий засіб, може видати відповідний Акт про відповідність портового засобу, який вказує на:

.1) портовий засіб;

.2) той факт, що портовий засіб відповідає положенням глави XI-2 й частини A Кодексу;

.3) строк дії Акта про відповідність портового засобу, який повинен установлюватися Договірним Урядом, і не перевищувати п'яти років, а також

.4) подальші заходи з перевірки, установлені Договірним Урядом, і підтвердження їхнього виконання.

16.63. Акт про відповідність портового засобу повинен складатися за формою, приведеною в доповненні до цієї частини Кодексу. Якщо мова, що використовується, не є англійською, іспанською або французькою, то Договірний Уряд, якщо визнає це доцільним, може також уключити переклад однією із цих мов.

17. Офіцер охорони портового засобу.

Загальні положення

17.1. У виняткових випадках, коли в офіцера охорони судна виникають питання стосовно дійсності документів, що засвідчують особу людей, які бажають пройти на судно з офіційною метою, офіцер охорони портового засобу повинен надати йому допомогу.

17.2. Офіцер охорони портового засобу не повинен відповідати за звичайне підтвердження особи людей, які бажають пройти на судно.

Крім того, інші відповідні рекомендації наведені в розділах 15, 16 й 18.

18. Підготовка, навчання й заняття з охорони портового засобу

Підготовка

18.1. Офіцер охорони портового засобу повинен мати знання й отримати підготовку з деяких або всіх таких питань, залежно від обставин:

.1) адміністративна діяльність у галузі охорони;

.2) відповідні міжнародні конвенції, кодекси й рекомендації;

.3) відповідне державне законодавство й правила;

.4) відповідальність і функції інших організацій, що діють у галузі охорони;

.5) методологія оцінки охорони портового засобу;

.6) методи проведення оглядів і перевірок охорони судна та портового засобу;

.7) суднові й портові операції та умови;

.8) заходи з охорони судна та портового засобу;

.9) забезпечення готовності й реагування в надзвичайних ситуаціях та складання планів дій у надзвичайних ситуаціях;

.10) методи підготовки й навчання з питань охорони, у тому числі заходи й процедури у сфері охорони;

.11) поводження з конфіденційною інформацією й повідомленнями, що стосуються питань охорони;

.12) знання існуючих загроз безпеці, їхніх різних форм;

.13) розпізнавання й виявлення зброї, небезпечних речовин і пристроїв;

.14) розпізнавання, на недискримінаційній основі, характерних ознак і манери поведінки людей, які можуть створити загрозу безпеці;

.15) способи, які вживаються для уникнення заходів з охорони;

.16) устаткування й системи з охорони та їхні експлуатаційні обмеження;

.17) методи здійснення перевірок, інспекцій, контролю та спостереження;

.18) методи фізичного огляду й перевірок без втручання;

.19) навчання й заняття з питань охорони, зокрема що проводяться спільно з суднами, а також

.20) оцінка навчань і занять з питань охорони.

18.2. Члени персоналу портового засобу, що мають конкретні завдання з охорони, повинні мати знання й отримати підготовку з деяких або всіх таких питань, залежно від обставин:

.1) знання існуючих загроз безпеці, їхніх різних форм;

.2) розпізнавання й виявлення зброї, небезпечних речовин і пристроїв;

.3) розпізнавання характерних ознак і манери поведінки людей, які можуть створити загрозу безпеці;

.4) способи, що використовуються для уникнення заходів з охорони;

.5) методи управління групами людей та їхнього контролю;

.6) охоронний зв'язок;

.7) експлуатація охоронного устаткування й систем;

.8) випробування, калібрування й технічне обслуговування охоронного устаткування й систем;

.9) методи перевірок, контролю й спостереження, а також

.10) методи фізичного огляду людей, особистих речей, багажу, вантажу та суднових запасів.

18.3. Решта членів персоналу портового засобу повинна мати знання відповідних положень плану охорони портового засобу по деяких або всіх таких питаннях, залежно від обставин:

.1) значення різних рівнів охорони й вимоги, що випливають із цього;

.2) розпізнавання й виявлення зброї, небезпечних речовин і пристроїв;

.3) розпізнавання характерних ознак і манери поведінки людей, які можуть створити загрозу безпеці, а також

.4) способи, що застосовуються для уникнення заходів з охорони.

Навчання та заняття

18.4. Метою навчань та занять є забезпечення компетентності персоналу портового засобу у виконанні всіх доручених завдань охорони за всіх рівнів охорони, а також вміння виявляти будь-які недоліки, що стосуються охорони, які повинні бути усунені.

18.5. Для забезпечення ефективного виконання положень плану охорони портового засобу заняття повинні проводитися принаймні раз на три місяці, якщо лише особливі обставини не вимагають іншого. Під час цих занять повинні відпрацьовуватися окремі елементи плану, що стосуються, наприклад, видів загрози охороні, які перелічені в пункті 15.11.

18.6. Різного роду навчання, в яких можуть брати участь офіцери охорони портових засобів спільно з відповідними органами влади Договірних Урядів офіцерами охорони компаній, а також офіцерами охорони суден, якщо вони можуть бути залучені, слід проводити принаймні один раз протягом кожного календарного року, причому проміжок між навчаннями не повинен перевищувати 18 місяців. Запити стосовно участі в сумісних навчаннях офіцерів охорони компаній або офіцерів охорони суден повинні надаватися з урахуванням того, яким чином це позначиться на охороні й роботі судна. На цих навчаннях повинні відпрацьовуватися зв'язок, координація дій, забезпечення ресурсами та вживання відповідних заходів. Ці навчання можуть бути:

.1) повномасштабними або в реальних умовах;

.2) з використанням тренажерів або у вигляді семінару, або

.3) поєднані з іншими навчаннями, що проводяться, наприклад навчаннями з уживання відповідних заходів у надзвичайних ситуаціях або інші навчання, що проводяться органами влади держави порту.

19. Перевірка суден та оформлення свідоцтв судам.

Додаткові рекомендації відсутні.

 

Додаток 1 до частини B

Форма декларації з охорони між судном і портовим засобом8

____________
8 Ця форма Декларації з охорони призначена для використання між судном і портовим засобом. Якщо Декларація з охорони повинна охоплювати два судна, цей зразок необхідно відповідно змінити.

ДЕКЛАРАЦІЯ З ОХОРОНИ

Назва судна:

Порт реєстрації:

Номер Міжнародної морської організації:

Найменування портового засобу: 

  

  

  

  


Ця Декларація з охорони дійсна з до _________________________________________ стосовно такої діяльності:
______________________________________________________________________________________
                                                  (перелічити види діяльності із зазначенням відповідних подробиць)
за таких рівнів охорони 

Рівень(рівні) охорони для судна:

Рівень(рівні) охорони для портового засобу: 

  

  


Портовий засіб і судно домовляються стосовно зазначених нижче заходів та обов'язків з охорони для забезпечення відповідності вимогам частини A Міжнародного Кодексу з охорони суден і портових засобів. 

  

Унесення до цих колонок ініціалів офіцера охорони судна або портового засобу, указує, що відповідно до схваленого плану будуть ужиті заходи: 

Заходи 

Портовим засобом: 

Судном: 

Забезпечення виконання всіх завдань з охорони 

  

  

Спостереження за районами обмеженого доступу для забезпечення доступу до них лише осіб, що мають дозвіл 

  

  

Контроль доступу в межі портового засобу 

  

  

Контроль допуску на судно 

  

  

Спостереження за портовим засобом, зокрема за місцем швартування й райони навколо судна 

  

  

Спостереження за судном, у тому числі місця швартування й райони навколо судна 

  

  

Обробка вантажу 

  

  

Доставка суднових запасів 

  

  

Поводження з несупроводжуваним багажем 

  

  

Контроль посадки людей і завантаження їхніх речей 

  

  

Забезпечення готовності охоронного зв'язку між судном і портовим засобом 

  

  

Підписанти цієї угоди свідчать, що заходи з охорони, які вживаються як до портового засобу, так і до судна в ході здійснення зазначеної діяльності, відповідають положенням глави XI-2 й частини A Кодексу й виконуватимуться відповідно до положень, уже встановлених в їхньому схваленому плані, або спеціальних домовленостей, погоджених і викладених у додатку. 

Здійснено: ________________ (місце) 

____________ дата 

Підписано за (і від імені) 

Портовий засіб: 

Судно: 

(підпис офіцера охорони портового засобу) 

(підпис капітана чи офіцера охорони судна) 

Ім'я й посада особи, що підписала 

Ім'я: 

Ім'я: 

Посада: 

Посада: 

Інформація для зв'язку
(заповнити належним чином)
(вказати номери телефонів чи радіоканали, або частоти) 

З портовим засобом: 

З судном: 

Портовий засіб  

Капітан 

Офіцер охорони портового засобу  

Офіцер охорони судна 

  

Компанія 

  

Офіцер охорони компанії 

 

Форма Акта про відповідність портового засобу

АКТ ПРО ВІДПОВІДНІСТЬ ПОРТОВОГО ЗАСОБУ

(Герб)

Номер Акта 

(Держава) 

Виданий на підставі положень частини B
МІЖНАРОДНОГО КОДЕКСУ З ОХОРОНИ СУДЕН ТА ПОРТОВИХ ЗАСОБІВ (Кодекс ОСПЗ)

                                                                  Уряд ________________________________________________
                                                                                                                                                   (назва уряду) 

Назва портового засобу: _________________________________________________________________

Адреса портового засобу: ________________________________________________________________

ЦИМ ПІДТВЕРДЖУЄТЬСЯ, що відповідність цього портового засобу положенням глави XI-2 Конвенції СОЛАС та частині A Міжнародного Кодексу з охорони суден та портових засобів (Кодекс ОСПЗ) перевірено, і що цей портовий засіб експлуатується згідно зі схваленим планом охорони портового засобу. Цей план схвалений стосовно таких операцій <указати типи операцій, типи суден, види діяльності або іншу необхідну інформацію> (непотрібне закреслити):

Пасажирське судно

Пасажирське високошвидкісне судно

Вантажне високошвидкісне судно

Навалювальне судно

Нафтовий танкер

Танкер-хімовоз

Газовоз

Морські пересувні бурові установки

Інші типи вантажних суден, не зазначені вище

Цей Акт про відповідність дійсний до ___________________________________ за умови проведення перевірок (як зазначено на звороті).

Видано в ______________________________________________________________________________
                                                                                                                 (місце видачі акта) 

Дата видачі __________  

______________________________________________________
(Підпис уповноваженої особи, що видала Акт) 

(Печатка органу влади, що видав Акт) 

ПІДТВЕРДЖЕННЯ ПЕРЕВІРОК

Урядом <вставити назву держави> установлено, що дійсність Акта про відповідність підлягає <зазначити відомості про необхідні перевірки (наприклад, щорічні або позапланові)>.

ЦИМ ПІДТВЕРДЖУЄТЬСЯ, що під час перевірки, яка була виконана відповідно до п. B/16.62.4 Кодексу ОСПЗ, установлено, що портовий засіб відповідає відповідним положенням глави XI-2 Конвенції та частини A Кодексу ОСПЗ. 

1-а перевірка 

  

  

Підписано: _____________________________________________
(Підпис уповноваженої посадової особи)
Місце: _________________________________________________
Дата: __________________________________________________ 

2-а перевірка 

  

  

Підписано: _____________________________________________
(Підпис уповноваженої посадової особи)
Місце: _________________________________________________
Дата: __________________________________________________ 

3-я перевірка 

  

  

Підписано: _____________________________________________
(Підпис уповноваженої посадової особи)
Місце: _________________________________________________
Дата: __________________________________________________ 

4-а перевірка 

  

  

Підписано: _____________________________________________
(Підпис уповноваженої посадової особи)
Місце: _________________________________________________
Дата: __________________________________________________ 

____________

Опрос