Идет загрузка документа (114 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

Стокгольмская конвенция о стойких органических загрязнителях

Страны - участницы
Конвенция от 22.05.2001

СТОКГОЛЬМСЬКА КОНВЕНЦІЯ
про стійкі органічні забруднювачі

ДАТА ПІДПИСАННЯ: 22.05.2001 р.
ДАТА ПІДПИСАННЯ ВІД ІМЕНІ УКРАЇНИ: 23.05.2001 р.
ДАТА РАТИФІКАЦІЇ: 18.04.2007 р.
ДАТА НАБРАННЯ ЧИННОСТІ: 24.12.2007 р.

Офіційний переклад.

Сторони цієї Конвенції,

визнаючи, що стійкі органічні забруднювачі мають токсичні властивості, виявляють стійкість до розкладання, характеризуються біоакумуляцією і є об'єктом транскордонного перенесення по повітрю, воді й мігруючими видами, а також осаджуються на великій відстані від джерела їхнього викиду, нагромаджуючись в екосистемах суші та водних екосистемах;

усвідомлюючи наявність стурбованості станом здоров'я, особливо в країнах, що розвиваються, у зв'язку з тим, що місцеве населення піддається впливу стійких органічних забруднювачів, зокрема, вплив здійснюється на жінок, а через них передається прийдешнім поколінням;

визнаючи, що арктичні екосистеми й корінні общини знаходяться в особливій небезпеці внаслідок біопосилення впливу стійких органічних забруднювачів, а також, що зараження традиційних харчових продуктів, які використовуються ними, є питанням охорони здоров'я населення;

усвідомлюючи необхідність ужиття глобальних заходів стосовно стійких органічних забруднювачів;

беручи до уваги рішення 19/13 С Керівної Ради Програми Організації Об'єднаних Націй з навколишнього природного середовища від 7 лютого 1997 року стосовно міжнародних дій з охорони здоров'я людини й навколишнього природного середовища, які здійснюються на основі заходів, які дозволять скоротити та (або) ліквідувати викиди й скиди стійких органічних забруднювачів;

посилаючись на положення відповідних міжнародних природоохоронних конвенцій, що стосуються цього питання, особливо Роттердамської конвенції про процедуру попередньої обґрунтованої згоди стосовно окремих небезпечних хімічних речовин і пестицидів у міжнародній торгівлі, а також Базельської конвенції про контроль за транскордонними перевезеннями небезпечних відходів та їхнім видаленням, у тому числі реґіональні угоди, розроблені в рамках її статті 11;

посилаючись також на відповідні положення Ріо-де-Жанейрської декларації з навколишнього природного середовища й розвитку та Порядку денного на XXI століття;

визнаючи, що запобіжні засоби лежать в основі стурбованості всіх Сторін і закріплені в цій Конвенції;

визнаючи, що ця Конвенція та інші міжнародні угоди у сфері торгівлі й навколишнього природного середовища мають взаємодоповнювальний характер;

знову підтверджуючи, що Держави відповідно до Статуту Організації Об'єднаних Націй і принципів міжнародного права мають суверенне право розробляти власні ресурси відповідно до своєї політики, що проводиться у сфері навколишнього природного середовища й розвитку, і несуть відповідальність за забезпечення того, щоб унаслідок здійснюваних у рамках їхньої юрисдикції або під їхнім контролем заходів не завдавати шкоди навколишньому природному середовищу інших Держав або районів, що не підпадають під їхню національну юрисдикцію;

беручи до уваги умови й особливі потреби країн, що розвиваються, і, особливо, найменш розвинених з них, а також країн з перехідною економікою, зокрема, необхідність розширення їхніх національних можливостей у сфері регулювання хімічних речовин, у тому числі шляхом передачі технології, надання фінансової й технічної допомоги й сприяння співробітництву між Сторонами;

беручи повною мірою до уваги Програму дій для сталого розвитку малих острівних держав, що розвиваються, прийняту в Барбадосі 6 травня 1994 року;

відмічаючи відповідні можливості розвинених країн і країн, що розвиваються, а також спільну, але диференційовану відповідальність Держав, як це закріплено в Принципі 7 Ріо-де-Жанейрської декларації з навколишнього природного середовища й розвитку;

визнаючи важливий внесок, який приватний сектор і неурядові організації можуть зробити у справу забезпечення зменшення та (або) усунення викидів і скидів стійких органічних забруднювачів;

наголошуючи на важливості того, щоб виробники стійких органічних забруднювачів брали на себе відповідальність за зменшення шкідливих наслідків, що заподіюються їхньою продукцією, і надання споживачам, Урядам і громадськості інформації стосовно шкідливих властивостей таких хімічних речовин;

визнаючи необхідність ужиття заходів стосовно запобігання шкідливому впливу стійких органічних забруднювачів на всіх етапах їхнього життєвого циклу;

знову підтверджуючи Принцип 16 Ріо-де-Жанейрської декларації з навколишнього природного середовища й розвитку, який установлює, що національні органи влади повинні прагнути сприяти інтерналізації екологічних витрат і використанню економічних коштів, беручи до уваги підхід, згідно з яким забруднювач повинен, у принципі, покривати витрати, пов'язані із забрудненням, належно враховуючи суспільні інтереси й не порушуючи міжнародної торгівлі та інвестування;

заохочуючи Сторони, що не мають у своєму розпорядженні програм регулювання й оцінок пестицидів і промислових хімічних речовин, розробляти такі програми;

визнаючи важливість розробки й використання екологічно безпечних альтернативних процесів і хімічних речовин;

будучи сповненими рішучості забезпечити охорону здоров'я людини й навколишнього природного середовища від шкідливого впливу стійких органічних забруднювачів,

домовилися про таке:

Стаття 1
Мета

Ураховуючи принцип ужиття запобіжних заходів, закріплений у Принципі 15 Ріо-де-Жанейрської декларації з навколишнього природного середовища й розвитку, мета цієї Конвенції полягає в охороні здоров'я людини й навколишнього природного середовища від стійких органічних забруднювачів.

Стаття 2
Визначення

Для цілей цієї Конвенції:

a) "Сторона" означає Державу або реґіональну організацію економічної інтеграції, які дали свою згоду бути пов'язаними зобов'язаннями цієї Конвенції й для яких ця Конвенція набрала чинності;

b) "Реґіональна організація економічної інтеграції" означає організацію, створену суверенними Державами певного регіону, якій її Державами-членами доручено займатися питаннями, що регулюються цією Конвенцією, і яка належним чином уповноважена відповідно до своїх внутрішніх процедур підписати, ратифікувати, прийняти, ухвалити цю Конвенцію або приєднатися до неї;

c) "Сторони, які присутні й беруть участь у голосуванні" означають Сторони, які присутні і які голосують "за" або "проти".

Стаття 3
Заходи стосовно зменшення або усунення викидів унаслідок навмисного виробництва й використання

1. Кожна Сторона:

a) забороняє та (або) уживає правових та адміністративних заходів, що необхідні для ліквідації:

b) обмежує своє виробництво й використання хімічних речовин, наведених у додатку B, відповідно до положень цього додатка.

2. Кожна Сторона вживає заходів з метою забезпечення того, щоб:

a) хімічна речовина, наведена у додатках A чи B, імпортувалася - тільки:

b) хімічна речовина, наведена в додатку A, для якої діє конкретний виняток стосовно будь-якого виробництва або використання, або хімічна речовина, наведена в додатку B, для якої діє конкретний виняток стосовно будь-якого виробництва або використання чи прийнятна мета, експортувалася, з урахуванням будь-яких відповідних положень, які містяться в існуючих міжнародних документах стосовно процедур попередньо обґрунтованої згоди, тільки:

Такий сертифікат також уключає будь-яку відповідну допоміжну документацію, наприклад законодавчі акти, нормативні документи, або адміністративні чи директивні вказівки. Сторона, що експортує, надсилає цей сертифікат до Секретаріату протягом шістдесяти днів після його отримання;

c) хімічна речовина, наведена в додатку A, для якої стосовно будь-якого виробництва й використання для жодної Сторони більше не діють конкретні винятки, не експортувалася з неї, крім як для цілей екологічно безпечного видалення, як це зазначено в підпункті "d" пункту 1 статті 6;

c) для цілей цього пункту термін "Держава, що не є Стороною цієї Конвенції" включає, стосовно конкретної хімічної речовини, Державу або регіональну організацію економічної інтеграції, які не дали своєї згоди бути пов'язаними положеннями цієї Конвенції стосовно цієї хімічної речовини.

3. Кожна Сторона, яка має одну або кілька програм регулювання й оцінки стосовно нових пестицидів або нових промислових хімічних речовин, уживає регулятивних заходів з метою недопущення виробництва й використання нових пестицидів або нових промислових хімічних речовин, які, з урахуванням критеріїв, наведених у пункті 1 додатка D, виявляють характеристики стійких органічних забруднювачів.

4. Кожна Сторона, яка має одну або кілька програм регулювання й оцінки стосовно пестицидів або промислових хімічних речовин, там, де це доцільно, бере до уваги в рамках цих програм критерії, наведені в пункті 1 додатка D, під час проведення оцінок пестицидів або промислових хімічних речовин, що використовуються на цей час.

5. Якщо в цій Конвенції не передбачено інше, пункти 1 і 2 не застосовуються до обсягів хімічних речовин, що підлягають використанню в межах лабораторних досліджень, а також як еталонний стандарт.

6. Будь-яка Сторона, стосовно якої діє конкретний виняток відповідно до додатка A або конкретний виняток або прийнятна мета відповідно до додатка B, уживає відповідних заходів для забезпечення того, щоб будь-яке виробництво або використання в рамках такого винятку або мети здійснювалися таким чином, який не допускає або зводить до мінімуму вплив на людину й викиди в навколишнє природне середовище. Стосовно видів використання, які охоплюються винятком або прийнятною метою й пов'язані з навмисним викидом у навколишньому природному середовищі за умов нормального використання, такі викиди повинні бути мінімально необхідними, з урахуванням будь-яких відповідних норм і керівних принципів.

Стаття 4
Реєстр конкретних винятків

1. Цим засновується Реєстр з метою визначення Сторін, які мають конкретні винятки, наведені в додатках A чи B. Він не визначає Сторін, які використовують ті положення додатків A чи B, які можуть використовуватися всіма Сторонами. Реєстр ведеться Секретаріатом і відкритий для громадськості.

2. Реєстр уключає:

a) перелік видів конкретних винятків, наведених у додатках A й B;

b) перелік Сторін, які мають конкретний виняток, наведений у додатках A чи B; та

c) перелік строків дії кожного зареєстрованого конкретного винятку.

3. Будь-яка Держава, яка стала Стороною, може шляхом письмового повідомлення Секретаріатові зареєструвати один або більше видів конкретних винятків, наведених у додатку A чи B.

4. У випадку, якщо Сторона не зазначила в Реєстрі більш ранньої дати, або якщо строк дії не буде продовжено відповідно до пункту 7, будь-яка реєстрація конкретних винятків закінчується через п'ять років після дати набрання чинності цією Конвенцією стосовно конкретної хімічної речовини.

5. На своєму першому засіданні Конференція Сторін ухвалить рішення про процес перегляду даних, що включені до Реєстру.

6. Перед проведенням перегляду даних, що включені до Реєстру, відповідна Сторона подає Секретаріатові доповідь з обґрунтуванням триваючої необхідності реєстрації цього винятку. Ця доповідь надсилається Секретаріатом усім Сторонам. Перегляд реєстрації проводиться на основі всієї наявної інформації. Після цього Конференція Сторін може винести стосовно відповідної Сторони такі рекомендації, які вона вважатиме за потрібне.

7. На прохання відповідної Сторони Конференція Сторін може ухвалити рішення про продовження строку дії конкретного винятку на період до п'яти років. Ухвалюючи своє рішення, Конференція Сторін належним чином ураховує особливі обставини Сторін, які є країнами, що розвиваються, і Сторін, що є країнами з перехідною економікою.

8. Будь-яка Сторона може в будь-який момент відкликати з Реєстру дані стосовно конкретного винятку шляхом письмового повідомлення Секретаріатові. Цей виняток набирає чинності з дати, указаної в повідомленні.

9. Якщо не залишається жодної Сторони, зареєстрованої стосовно окремого виду конкретного винятку, жодна нова реєстрація стосовно нього не може здійснюватися.

Стаття 5
Заходи зі зменшення або ліквідації викидів унаслідок ненавмисного виробництва

Кожна Сторона, як мінімум, уживає викладених нижче заходів, спрямованих на зменшення сукупних викидів з антропогенних джерел кожної з хімічних речовин, наведених у додатку C, з метою їхньої постійної мінімізації і, якщо це можливо, остаточного усунення:

a) розробляє план дій або, якщо це доцільно, реґіональний або субреґіональний план дій протягом двох років після набрання чинності цією Конвенцією для неї й згодом здійснює його як складову плану здійснення, зазначеного в статті 7, призначеного для ідентифікації, визначення властивостей і розв'язання питань стосовно викидів хімічних речовин, наведених у додатку C, а також для сприяння здійсненню підпунктів "b" - "e". План дій уключає такі елементи:

b) сприяє застосуванню наявних, необхідних і практичних заходів, які могли б оперативним чином забезпечити ліквідацію джерела, або реальне та істотне зменшення рівнів викидів;

c) сприяє розробленню і, якщо вона вважає це доцільним, вимагає використання замінників чи видозмінених матеріалів, продуктів і процесів з метою недопущення утворення й викидів хімічних речовин, наведених у додатку C, з урахуванням загальних вказівок стосовно заходів стосовно запобігання викидам і зменшення їх, викладених у додатку C, а також керівних принципів, які будуть прийняті відповідно до рішення Конференції Сторін;

d) сприяє і, відповідно до графіка здійснення свого плану дій, вимагає використання найліпших існуючих методів для нових джерел у рамках категорій джерел, які Сторона визначила як такі, що вимагають ужиття таких заходів у рамках свого плану дій, з приділенням особливої уваги на початковому етапі категоріям джерел, указаним у частині II додатка C. У будь-якому випадку, вимога про використання найліпших існуючих методів для нових джерел у рамках категорій, наведених у частині II цього додатка, має запроваджуватися поступово, наскільки це можливо, але бути впровадженою не пізніше, ніж через чотири роки після набрання чинності Конвенцією для цієї Сторони. Для визначених категорій, Сторони заохочують використання найліпших видів природоохоронної діяльності. Стосовно визначених категорій Сторони враховують загальні вказівки щодо застосування заходів із запобігання викидам і зменшення їх, викладені в цьому додатку, а також керівні принципи стосовно найліпших існуючих методів і найліпших видів природоохоронної діяльності, які будуть прийняті відповідно до рішення Конференції Сторін;

e) сприяє, відповідно до свого плану дій, застосуванню найліпших існуючих методів і найліпших видів природоохоронної діяльності стосовно:

Під час використання найліпших існуючих методів і найліпших видів природоохоронної діяльності Сторони повинні брати до уваги загальні вказівки стосовно вжиття заходів із запобігання викидам і зменшення їх, викладені в додатку C, а також керівні принципи стосовно найліпших існуючих методів і найліпших видів природоохоронної діяльності, які будуть прийняті відповідно до рішення Конференції Сторін;

f) для цілей цього пункту й додатка C:

g) значення граничних викидів або стандарти ефективності можуть використовуватися Стороною для виконання зобов'язань, що стосуються найліпших існуючих методів у рамках цього пункту.

Стаття 6
Заходи стосовно зменшення або ліквідації викидів, пов'язаних із запасами й відходами

1. З метою забезпечення того, щоб запаси, що складаються з, або містять хімічні речовини, наведені в додатку A чи в додатку B, і відходи, у тому числі продукти й вироби, що перетворилися у відходи, що складаються з, містять чи забруднені хімічною речовиною, наведеною в додатку A, B чи C, регулювалися таким чином, щоб була забезпечена охорона здоров'я людини й навколишнього природного середовища, кожна Сторона:

a) розробляє відповідні стратегії з метою виявлення:

b) виявляє, по можливості, запаси, що складаються з, або містять хімічні речовини, наведені в додатку A чи B, на основі стратегій, зазначених у підпункті "a";

c) відповідним чином забезпечує безпечне, ефективне й екологічно обґрунтоване регулювання запасів. Запаси хімічних речовин, наведених у додатку A чи B, після того як вони не дозволяються до використання відповідно до будь-якого конкретного винятку, зазначеного в додатку A або конкретного винятку чи прийнятної мети, зазначених у додатку B, за винятком запасів, дозволених до експорту відповідно до пункту 2 статті 3, уважаються відходами й підлягають регулюванню відповідно до положень підпункту "d";

d) уживає відповідних заходів для того, щоб такі відходи, у тому числі продукти й вироби, після перетворення їх у відходи:

e) докладає зусиль для розроблення відповідних стратегій стосовно виявлення місць, забруднених хімічними речовинами, наведеними в додатках A, B чи C; у випадку проведення робіт з відновлення цих місць, такі роботи здійснюються в екологічно безпечний спосіб;

2. Конференція Сторін тісно співробітничає з відповідними органами Базельської Конвенції про контроль за транскордонними перевезеннями небезпечних відходів та їхнім видаленням, inter alia:

a) встановлює рівні знищення й необоротного перетворення, необхідні для забезпечення того, щоб властивості стійких органічних забруднювачів, як це зазначено в пункті 1 додатка D, не виявлялися;

b) визначає ті методи, які вона вважає методами екологічно безпечного видалення, як зазначено вище; та

c) здійснює роботу для встановлення відповідних рівнів концентрації хімічних речовин, наведених у додатках A, B та C, для визначення низького вмісту стійких органічних забруднювачів відповідно до підпункту "d, ii" пункту 1.

Стаття 7
Плани виконання

1. Кожна Сторона:

a) розробляє й прагне здійснювати план виконання своїх зобов'язань, передбачених цією Конвенцією;

b) подає свій план виконання Конференції Сторін протягом двох років після дати набрання для неї чинності цією Конвенцією; та

c) переглядає й оновлює, відповідним чином, свій план виконання на періодичній основі й відповідно до процедури, яка буде визначена рішенням Конференції Сторін.

2. Сторони, у випадку доцільності, співробітничають безпосередньо або через глобальні, реґіональні й субреґіональні організації та проводять консультації зі своїми національними заінтересованими сторонами, у тому числі жіночі організації та групи, що займаються охороною здоров'я дітей, з метою сприяння розробленню, здійсненню й оновленню своїх планів виконання.

3. Сторони прагнуть використовувати і, за необхідності, створювати засоби для включення національних планів виконання стосовно стійких органічних забруднювачів, де це доцільно, до своїх стратегій сталого розвитку.

Стаття 8
Уключення хімічних речовин до додатків A, B та C

1. Сторона може подати Секретаріатові пропозицію про включення будь-якої хімічної речовини до додатків A, B та (або) C. У пропозиції повинна міститися інформація, зазначена в додатку D. Під час подання пропозиції Стороні можуть надавати допомогу інші Сторони та (або) Секретаріат.

2. Секретаріат перевіряє, чи містить ця пропозиція інформацію, яка зазначена в додатку D. Якщо Секретаріат уважає, що пропозиція містить зазначену інформацію, він надсилає її Комітетові з розгляду стійких органічних забруднювачів.

3. Комітет розглядає пропозицію та застосовує критерії відбору, зазначені в додатку D, на основі гнучкого й прозорого підходу, комплексним і збалансованим чином ураховуючи всю надану інформацію.

4. Якщо Комітет уважає, що він:

a) задоволений тим, що виконані критерії відбору, він через Секретаріат надсилає цю пропозицію й наявну оцінку Комітету всім Сторонам і спостерігачам та запрошує їх надати інформацію, зазначену в додатку E; або

b) не задоволений дотриманням критеріїв відбору, він через Секретаріат інформує всі Сторони й спостерігачів та надає пропозицію й оцінку Комітету всім Сторонам, і пропозиція відхиляється.

5. Будь-яка Сторона може знову подати Комітетові пропозицію, яка була відхилена ним відповідно до пункту 4. Під час повторного подання до пропозиції можуть бути включені будь-які докази стурбованості цієї Сторони, а також обґрунтування для додаткового її розгляду Комітетом. Якщо, після додержання цієї процедури, Комітет знову відхиляє пропозицію, Сторона може оспорити це рішення Комітету, і Конференція Сторін розглядає це питання на своїй наступній сесії. Конференція Сторін може вирішити, виходячи з критеріїв відбору, що містяться в додатку D, і зважаючи на оцінку Комітету й будь-яку додаткову інформацію, надану будь-якою Стороною або спостерігачем, що слід підтримати таку пропозицію.

6. Якщо Комітет вирішить, що критерії відбору були додержані або Конференція Сторін ухвалила постанову, що слід підтримати пропозицію, Комітет продовжує розгляд пропозиції, беручи до уваги будь-яку отриману відповідну додаткову інформацію, і готує проект характеристики ризиків відповідно до додатка E. Він надає через Секретаріат цей проект усім Сторонам і спостерігачам, збирає їхні технічні зауваження й завершує підготовку характеристики ризиків, зважаючи на ці зауваження.

7. Якщо на основі характеристики ризиків, підготовленої відповідно до додатка E, Комітет доходить висновку, що:

a) ця хімічна речовина внаслідок її перенесення в навколишнє природне середовище на великі відстані може викликати серйозні несприятливі наслідки для здоров'я людини та (або) навколишнього природного середовища в глобальному масштабі, слід підтримати пропозицію. Відсутність повної наукової певності не перешкоджає підтримці пропозиції. Комітет через Секретаріат запрошує всі Сторони й спостерігачів надати інформацію, що стосується міркувань, указаних у додатку F. Після цього він готує оцінку регулювання ризиків, яка включає аналіз можливих заходів регулювання цієї хімічної речовини відповідно до цього додатка; або

b) пропозицію не слід підтримувати, він надає через Секретаріат наявну характеристику ризиків усім Сторонам і спостерігачам і відхиляє цю пропозицію.

8. Стосовно будь-якої пропозиції, яку було відхилено відповідно до підпункту "b" пункту 7, Сторона може звернутися до Конференції Сторін з проханням розглянути питання про те, щоб доручити Комітетові запитати додаткову інформацію в Сторони, що пропонує, та інших Сторін протягом періоду, що не перевищує одного року. Після закінчення цього періоду й на основі будь-якої отриманої інформації Комітет знову розглядає пропозицію відповідно до пункту 6 в пріоритетному порядку, який визначається Конференцією Сторін. Якщо після використання цієї процедури Комітет знову відхиляє пропозицію, Сторона може оспорити це рішення Комітету, і Конференція Сторін розглядає це питання на своїй наступній сесії. Конференція Сторін може вирішити, виходячи з характеристики ризиків, підготовленої відповідно до додатка E, і беручи до уваги оцінку Комітету й будь-яку додаткову інформацію, надану будь-якою Стороною або спостерігачем, про те, що пропозицію слід підтримати. Якщо Конференція Сторін уважає, що пропозицію необхідно підтримати, тоді Комітет готує оцінку регулювання ризиків.

9. На основі характеристики ризиків, зазначеної в пункті 6, й оцінки регулювання ризиків, зазначеної в підпункті "a" пункту 7 або пункті 8, Комітет виносить рекомендацію стосовно того, чи слід Конференції Сторін розглядати питання про включення цієї хімічної речовини до додатків A, B та (або) C. Конференція Сторін, належним чином ураховуючи рекомендації Комітету, у тому числі будь-яку відсутність наукової достовірності, вирішує, у запобіжний спосіб, чи слід унести цю хімічну речовину до додатків A, B та (або) C, і визначає відповідні заходи регулювання.

Стаття 9
Обмін інформацією

1. Кожна Сторона сприяє або здійснює обмін інформацією, що стосується:

a) зменшення або ліквідації виробництва, використання й викидів стійких органічних забруднювачів; та

b) альтернатив стійким органічним забруднювачам, у тому числі інформацію стосовно пов'язаних з ними ризиків, а також економічних і соціальних витрат.

2. Сторони, здійснюють обмін інформацією, зазначеною в пункті 1, безпосередньо або через Секретаріат.

3. Кожна Сторона призначає національний координаційний центр для обміну такою інформацією.

4. Секретаріат виконує функцію посередницького механізму стосовно інформації про стійкі органічні забруднювачі, у тому числі інформацію, що надається Сторонами, міжурядовими організаціями й неурядовими організаціями.

5. Для цілей цієї Конвенції інформація, що стосується питань здоров'я й безпеки людини й навколишнього природного середовища, не вважається конфіденційною. Сторони, які здійснюють обмін іншою інформацією відповідно до цієї Конвенції, забезпечують захист будь-якої конфіденційної інформації на основі взаємних домовленостей.

Стаття 10
Інформування, підвищення обізнаності й освіта громадськості

1. Кожна Сторона в межах своїх можливостей надає підтримку й сприяє:

a) підвищенню обізнаності своїх директивних і керівних органів з питань стійких органічних забруднювачів;

b) забезпеченню громадськості всією наявною інформацією про стійкі органічні забруднювачі з урахуванням пункту 5 статті 9;

c) розробленню й здійсненню навчальних програм і програм підвищення обізнаності громадськості, особливо для жінок, дітей і найменш освічених осіб, з питань стійких органічних забруднювачів, а також їхніх наслідків для здоров'я й навколишнього природного середовища та їхніх альтернатив;

d) участі громадськості в розв'язанні питань, що стосуються стійких органічних забруднювачів та їхнього впливу на здоров'я й навколишнє природне середовище, а також розробленню відповідних заходів реагування, у тому числі створенню можливостей для забезпечення на національному рівні внеску для здійснення цієї Конвенції;

e) підготовці робочих, наукових, викладацьких, технічних і управлінських кадрів;

f) підготовці на національному й міжнародному рівнях матеріалів з питань освіти та обізнаності громадськості та обміну ними; і

g) розробленню й здійсненню освітніх і навчальних програм на національному й міжнародному рівнях.

2. Кожна Сторона в межах своїх можливостей забезпечує, щоб громадськість мала доступ до суспільної інформації, згаданої в пункті 1, а також щоб ця інформація регулярно оновлювалася.

3. Кожна Сторона в межах своїх можливостей заохочує промислових і професійних користувачів надавати підтримку й сприяти забезпеченню інформацією, зазначеною в пункті 1, на національному і, там, де це доцільно, субреґіональному, реґіональному й глобальному рівнях.

4. Забезпечуючи інформацію про стійкі органічні забруднювачі та їхні альтернативи, Сторони можуть використовувати форми даних з питань безпеки, доповіді, засоби масової інформації та інші засоби зв'язку й можуть створювати інформаційні центри на національному й реґіональному рівнях.

5. Кожна Сторона сприятливо розглядає питання про створення механізмів, таких як реєстри викидів і перенесення забруднювачів, для збирання й поширення інформації стосовно розрахункових показників щорічних обсягів хімічних речовин, наведених у додатках A, B чи C, які викидаються або видаляються.

Стаття 11
Наукові дослідження, розробки та моніторинг

1. Сторони в межах своїх можливостей заохочують та (або) здійснюють, на національному й міжнародному рівнях, відповідні наукові дослідження, розробки, моніторинг і співробітництво стосовно стійких органічних забруднювачів і, якщо це доцільно, їхніх альтернатив і потенційних стійких органічних забруднювачів з таких питань, зокрема, як їхні:

a) джерела й викиди в навколишнє природне середовище;

b) присутність, рівні в організмах людей і навколишньому природному середовищі й відповідні тенденції;

c) перенесення в навколишньому природному середовищі, стан та перетворення;

d) вплив на здоров'я людини й навколишнє природне середовище;

e) соціально-економічні та культурні наслідки;

f) зменшення та (або) ліквідація викидів; та

g) гармонізовані методології обліку джерел походження й аналітичні методи вимірювання викидів.

2. Уживаючи заходів відповідно до пункту 1, Сторони, у межах своїх можливостей:

a) забезпечують, у випадку доцільності, підтримку й дальший розвиток міжнародних програм, мереж й організацій, які займаються визначенням, проведенням, оцінкою й фінансуванням наукових досліджень, збиранням даних і моніторингом, беручи до уваги необхідність зведення до мінімуму дублювання зусиль;

b) підтримують національні й міжнародні зусилля, спрямовані на розширення національних можливостей у сфері науково-технічних досліджень, особливо в країнах, що розвиваються, і країнах з перехідною економікою, а також сприяють доступу до даних та результатів аналізів й обміну ними;

c) враховують інтереси й потреби країн, що розвиваються, і країн з перехідною економікою, зокрема, стосовно фінансових і технічних ресурсів, і співробітничають з метою розширення їхніх можливостей для участі в реалізації зусиль, зазначених у викладених вище підпунктах "a" й "b";

d) проводять наукові дослідження, спрямовані на пом'якшення наслідків впливу стійких органічних забруднювачів на репродуктивну функцію;

e) регулярно й своєчасно надають громадськості доступ до результатів своїх заходів у сфері досліджень, розробок і моніторингу, зазначених у цьому пункті; і

f) заохочують та (або) співробітничають у сфері збереження й поповнення інформації, одержаної внаслідок наукових досліджень, розробок і моніторингу.

Стаття 12
Технічна допомога

1. Сторони визнають, що надання своєчасної й відповідної технічної допомоги на прохання Сторін, які є країнами, що розвиваються, і Сторін, які є країнами з перехідною економікою, є необхідною умовою для успішного здійснення цієї Конвенції.

2. Сторони співробітничають у наданні своєчасної й відповідної технічної допомоги Сторонам, які є країнами, що розвиваються, і Сторонам, які є країнами з перехідною економікою, щоб сприяти їм, беручи до уваги їхні особливі потреби, у розробці та зміцненні їхньої спроможності виконати свої зобов'язання в рамках цієї Конвенції,

3. Стосовно цього технічна допомога, що надається Сторонами, які є розвиненими країнами, та іншими Сторонами відповідно до їхніх можливостей, уключає взаємно погоджену й доречну технічну допомогу для створення потенціалу у зв'язку з виконанням зобов'язань у рамках цієї Конвенції. Додаткові вказівки стосовно цього будуть надані Конференцією Сторін.

4. Сторони, відповідним чином, створюють механізми з метою надання технічної допомоги й сприяння передачі технології Сторонам, які є країнами, що розвиваються, і Сторонам, які є країнами з перехідною економікою, у зв'язку з виконанням положень цієї Конвенції. Ці механізми включають реґіональні й субреґіональні центри стосовно зміцнення потенціалу й передачі технології для сприяння Сторонам, які є країнами, що розвиваються, і Сторонам, які є країнами з перехідною економікою, у виконанні ними своїх зобов'язань у рамках цієї Конвенції. Додаткові вказівки стосовно цього будуть надані Конференцією Сторін.

5 У контексті цієї статті Сторони стосовно своїх дій по наданню технічної допомоги повною мірою беруть до уваги конкретні потреби й особливе становище в найменш розвинених країнах і малих острівних державах, що розвиваються.

Стаття 13
Фінансові ресурси й механізми

1. Кожна Сторона зобов'язується надавати, у межах своїх можливостей, фінансову підтримку й заохочення стосовно тих національних заходів, які спрямовані на досягнення мети цієї Конвенції, відповідно до своїх національних планів, пріоритетів і програм.

2. Сторони, що є розвиненими країнами, надають нові й додаткові фінансові ресурси, щоб дати можливість Сторонам, які є країнами, що розвиваються, і Сторонам, які є країнами з перехідною економікою, покрити всі погоджені додаткові витрати, пов'язані зі здійсненням заходів для виконання їхніх зобов'язань у рамках цієї Конвенції, відповідно до домовленостей між Стороною-реципієнтом й установою, задіяною в механізмі, описаному в пункті 6. Інші Сторони можуть також надавати такі фінансові ресурси на добровільній основі й виходячи зі своїх можливостей. Крім того, слід заохочувати внески з інших джерел. Під час виконання цих зобов'язань ураховуються потреба в забезпеченні адекватності, передбачуваності, своєчасного потоку коштів і важливість нести спільний фінансовий тягар Сторонами, що роблять внески.

3. Сторони, що є розвиненими країнами, та інші Сторони, виходячи зі своїх можливостей і відповідно до своїх національних планів, пріоритетів і програм, можуть також надавати, а Сторони, які є країнами, що розвиваються, і Сторони, які є країнами з перехідною економікою, можуть отримувати фінансові ресурси, призначені для сприяння здійсненню цієї Конвенції, через інші двосторонні, реґіональні й багатосторонні джерела або канали.

4. Ступінь, до якого Сторони, які є країнами, що розвиваються, будуть ефективно виконувати свої зобов'язання в рамках цієї Конвенції, залежатиме від ефективного виконання Сторонами, що є розвиненими країнами, своїх зобов'язань у рамках цієї Конвенції стосовно фінансових ресурсів, технічної допомоги й передачі технології. Той факт, що сталий економічний і соціальний розвиток і викорінювання бідності є основними й першорядними пріоритетами Сторін, які є країнами, що розвиваються, буде братися до уваги повною мірою, з приділенням належної уваги необхідності охорони здоров'я людини й навколишнього природного середовища.

5. Сторони повною мірою беруть до уваги конкретні потреби й особливе становище найменше розвинених країн і малих острівних держав, що розвиваються, під час ужиття заходів у сфері фінансування.

6. Цим визначається механізм надання адекватних і сталих фінансових ресурсів Сторонам, які є країнами, що розвиваються, і Сторонам, які є країнами з перехідною економікою, на безоплатній або пільговій основі для сприяння їхньому виконанню положень Конвенції. Для цілей цієї Конвенції цей механізм функціонує під управлінням і відповідним керівництвом Конференції Сторін і є підзвітним їй. Забезпечення його функціонування доручається одній або кільком структурам, у тому числі існуючі міжнародні структури, відповідно до рішення, яке може прийняти Конференція Сторін. Цей механізм може також уключати інші структури, що надають фінансову й технічну допомогу на багатосторонній, реґіональній і двосторонній основі. Внески до цього механізму є додатковими до інших фінансових коштів, що переказуються Сторонам, які є країнами, що розвиваються, і Сторонам, що є країнами з перехідною економікою, і здійснюються відповідно до пункту 2.

7. Відповідно до цілей цієї Конвенції й пункту 6 Конференція Сторін на своїй першій нараді приймає відповідні керівні вказівки стосовно механізму, і погоджує зі структурою або структурами, що беруть участь у діяльності механізму фінансування, заходи, які необхідно здійснити. Керівні вказівки стосуються, inter alia, таких аспектів, як:

a) визначення пріоритетів у сфері політики, стратегії та програмної діяльності, а також розгорнених чітких критеріїв і керівних принципів стосовно права на доступ до фінансових ресурсів та їхнього використання, у тому числі моніторинг й оцінку використання цих ресурсів на регулярній основі;

b) подання структурою або структурами регулярних доповідей Конференції Сторін про адекватність і сталість фінансування заходів, пов'язаних зі здійсненням Конвенції;

c) сприяння фінансуванню підходів, механізмів і домовленостей з різних джерел;

d) схеми, що дозволяють установити передбачувані й визначені обсяги необхідних і наявних фінансових ресурсів для здійснення цієї Конвенції, з урахуванням того, що відмова від стійких органічних забруднювачів може вимагати тривалого фінансування, й умови періодичного перегляду цих обсягів; та

e) форми надання заінтересованим Сторонам допомоги для оцінки потреб, забезпечення інформацією про існуючі джерела фінансування й системи фінансування з метою сприяння координації їхніх зусиль.

8. Конференція Сторін проводить, не пізніше, ніж на своїй другій нараді, а після цього - на регулярній основі, огляд ефективності механізму, створеного відповідно до цієї статті, його здатності задовольняти потреби, що змінюються, Сторін, які є країнами, що розвиваються, і Сторін, які є країнами з перехідною економікою, критеріїв і керівних вказівок, зазначених у пункті 7, рівня фінансування, а також ефективності діяльності організаційних структур, яким доручено забезпечити функціонування механізму фінансування. На основі результатів такого огляду вона вживає, якщо це необхідно, відповідних заходів для підвищення ефективності механізму, у тому числі рекомендації й керівні вказівки стосовно заходів із забезпечення адекватного й сталого фінансування для задоволення потреб Сторін.

Стаття 14
Тимчасові заходи фінансування

Інституційна структура Фонду глобального навколишнього природного середовища, яка діє відповідно до Документа про заснування реструктурованого Фонду глобального навколишнього природного середовища, тимчасово діє як основна структура, якій доручено здійснювати функції механізму фінансування, зазначеного в статті 13, у період між набранням чинності цією Конвенцією й першою нарадою Конференції Сторін, або до того часу, поки Конференція Сторін не вирішить, яка організаційна структура буде призначена відповідно до статті 13. Інституційна структура Фонду глобального навколишнього природного середовища виконує ці функції оперативними заходами, що конкретно стосуються стійких органічних забруднювачів, беручи до уваги те, що в цій сфері можуть бути потрібні нові механізми.

Стаття 15
Надання інформації

1. Кожна Сторона надає Конференції Сторін інформацію про заходи, які вона вживає для здійснення положень цієї Конвенції, і про ефективність таких заходів з погляду досягнення цілей цієї Конвенції.

2. Кожна Сторона надає Секретаріатові:

a) статистичні дані про сукупні обсяги її виробництва, імпорту й експорту кожної з хімічних речовин, наведених у додатках A й B, або реальну оцінку таких даних; і

b) наскільки це практично можливо, перелік Держав, з яких вона імпортувала кожну таку речовину, і Держав, до яких вона експортувала кожну таку речовину.

3. Надання такої інформації здійснюється з такою періодичністю й у такій формі, які будуть визначені Конференцією Сторін на її першій нараді.

Стаття 16
Оцінка ефективності

1. Починаючи через чотири роки після набрання чинності цією Конвенцією, а далі з періодичністю, що визначається Конференцією Сторін, Конференція проводить оцінку ефективності цієї Конвенції.

2. З метою сприяння такій оцінці Конференція Сторін на своїй першій нараді започатковує створення механізмів з метою свого забезпечення порівняльними даними про контроль за присутністю хімічних речовин, наведених у додатках A, B й C, та їхнім реґіональним і глобальним переміщенням у навколишньому природному середовищі. Ці механізми:

a) здійснюються Сторонами на реґіональній основі, якщо це доречно, відповідно до їхніх технічних і фінансових можливостей на реґіональній основі, максимально використовуючи існуючі програми й механізми моніторингу й сприяючи забезпеченню погодженості підходів;

b) можуть, за необхідності, доповнюватися з огляду на відмінності між регіонами та їхні можливості здійснювати заходи з моніторингу; та

c) уключають надання доповідей Конференції Сторін про результати заходів з моніторингу на реґіональній і глобальній основі з періодичністю, яку визначає Конференція Сторін

3. Оцінка, про яку йдеться в пункті 1, проводиться на основі наявної наукової, екологічної, технічної й економічної інформації, у тому числі:

a) доповіді та іншу інформацію з моніторингу, надані відповідно до пункту 2;

b) національні доповіді, що подаються відповідно до статті 15; і

c) інформацію про недотримання, що подається згідно з процедурами, установленими відповідно до статті 17.

Стаття 17
Недотримання

Конференція Сторін якнайшвидше розробляє й затверджує процедури та інституційні механізми для визначення недотримання положень цієї Конвенції й для вжиття заходів стосовно Сторін, які не дотримуються Конвенції.

Стаття 18
Врегулювання спорів

1. Сторони врегульовують будь-який спір між ними стосовно тлумачення або застосування цієї Конвенції шляхом переговорів або іншими мирними засобами за власним вибором.

2. Під час ратифікації, прийняття, схвалення цієї Конвенції чи приєднанні до неї, чи будь-коли після цього, будь-яка Сторона, яка не є реґіональною організацією економічної інтеграції, може надіслати Депозитарієві письмову заяву про те, що стосовно будь-якого спору, що стосується тлумачення чи застосування цієї Конвенції, вона визнає одне чи обидва з викладених нижче способів урегулювання спору як обов'язкові стосовно будь-якої Сторони, що приймає на себе такі самі зобов'язання:

a) арбітраж відповідно до процедур, які мають бути по можливості швидше прийняті Конференцією Сторін і включені до додатка;

b) передачу спору до Міжнародного Суду.

3. Сторона, що є реґіональною організацією економічної інтеграції, може зробити подібну заяву стосовно арбітражу відповідно до процедури, зазначеної в підпункті "a" пункту 2.

4. Заява, зроблена відповідно до пункту 2 або пункту 3, залишається чинною до закінчення строку дії відповідно до її умов або до завершення трьох місяців після здачі на зберігання Депозитарієві письмового повідомлення про її анулювання.

5. Закінчення строку дії заяви, повідомлення про анулювання або нова заява жодним чином не впливають на судочинство до арбітражного розгляду або розгляду в Міжнародному Суді, якщо сторони спору не домовилися про інше.

6. Якщо сторони спору не погодилися відповідно до пункту 2 на ту саму чи будь-яку з процедур, та якщо вони не змогли врегулювати свій спір протягом дванадцяти місяців після надіслання однією стороною іншій стороні повідомлення про існування спору між ними, такий спір, на прохання будь-якої сторони спору, передається на розгляд погоджувальної комісії. Погоджувальна комісія готує доповідь з рекомендаціями. Додаткові процедури, що стосуються погоджувальної комісії, уключаються до додатка, який буде затверджено Конференцією Сторін не пізніше, ніж на її другій нараді.

Стаття 19
Конференція Сторін

1. Цим засновується Конференція Сторін.

2. Перша нарада Конференції Сторін скликається Виконавчим директором Програми Організації Об'єднаних Націй з навколишнього природного середовища не пізніше, ніж через один рік після набрання чинності цією Конвенцією. Згодом чергові наради Конференції Сторін проводяться з періодичністю, яку встановить Конференція.

3. Позачергові наради Конференції Сторін проводяться тоді, коли Конференція може вважати це за потрібне, або на письмове прохання будь-якої Сторони, за умови, що це прохання буде підтримане, принаймні, однією третиною Сторін.

4. Конференція Сторін на своїй першій нараді погоджує консенсусом і приймає регламент першої наради й фінансові правила для себе й будь-яких допоміжних органів, а також фінансові положення, що регулюють функціонування Секретаріату.

5. Конференція Сторін постійно контролює й оцінює виконання цієї Конвенції. Вона виконує функції, покладені на неї відповідно до Конвенції, і з цією метою:

a) засновує, на доповнення до вимог, визначених у пункті 6, такі допоміжні органи, які вона вважає необхідними для виконання цієї Конвенції,

b) співробітничає, якщо це доцільно, з компетентними міжнародними організаціями та міжурядовими й неурядовими органами; та

c) проводить регулярний огляд усієї інформації, наданої Сторонам відповідно до статті 15, у тому числі розгляд ефективності стосовно підпункту "b, iii" пункту 2 статті 3;

d) розглядає та вживає будь-яких додаткових заходів, які можуть бути необхідними для досягнення цілей Конвенції.

6. Конференція Сторін на своїй першій нараді засновує допоміжний орган під назвою "Комітет з розгляду стійких органічних забруднювачів" з метою виконання функцій, визначених для такого Комітету цією Конвенцією. Стосовно цього:

a) члени Комітету з розгляду стійких органічних забруднювачів призначаються Конференцією Сторін. Комітет складається з експертів у сфері оцінки й регулювання хімічних речовин, які призначаються урядами. Члени Комітету призначаються на основі справедливого географічного розподілу;

b) Конференція Сторін ухвалює рішення про компетенцію, організацію й функціонування Комітету; та

c) Комітет докладає всіх зусиль для прийняття своїх рекомендацій консенсусом. Якщо всі засоби для досягнення консенсусу вичерпано, а консенсусу не досягнуто, то як останній засіб, така рекомендація приймається більшістю у дві третини голосів членів, що присутні й беруть участь у голосуванні.

7. Конференція Сторін на своїй третій нараді дає оцінку стосовно того, чи зберігається необхідність у процедурі, що міститься в підпункті "b" пункту 2 статті 3, у тому числі розгляд її ефективності.

8 Організація Об'єднаних Націй, її спеціалізовані установи й Міжнародне Агентство Атомної Енергії, а також будь-яка держава, що не є Стороною цієї Конвенції, можуть бути представлені на нарадах Конференції Сторін як спостерігачі. Будь-які інші органи або установи, національні чи міжнародні, урядові чи неурядові, які мають компетенцією в питаннях, що охоплюються цією Конвенцією, і які повідомили Секретаріатові про своє бажання бути представленими на нараді Конференції Сторін як спостерігачі, можуть бути допущені до участі в ній, якщо проти цього не заперечує щонайменше одна третина присутніх на нараді Сторін. Допуск й участь спостерігачів регулюються регламентом, прийнятим Конференцією Сторін.

Стаття 20
Секретаріат

1. Цим засновується Секретаріат.

2. На Секретаріат покладаються такі функції:

a) організація нарад Конференції Сторін та її допоміжних органів та їм послуг за необхідності;

b) сприяння наданню Сторонам, особливо Сторонам, які є країнами, що розвиваються, і Сторонам, які є країнами з перехідною економікою, на їхнє прохання, допомоги в здійсненні цієї Конвенції;

c) забезпечення необхідної координації із Секретаріатами інших відповідних міжнародних органів;

d) підготовка й надання Сторонам періодичних доповідей, що базуються на інформації, отриманій відповідно до статті 15, та іншій наявній інформації;

e) укладання під загальним керівництвом Конференції Сторін таких адміністративних і договірних угод, які можуть бути потрібні для ефективного виконання його функцій; та

f) виконання інших функцій секретаріату, визначених у цій Конвенції, і таких інших функцій, які можуть бути визначені Конференцією Сторін.

3. Функції секретаріату цієї Конвенції виконуються Виконавчим Директором Програми Організації Об'єднаних Націй з навколишнього природного середовища, якщо Конференція Сторін не ухвалить більшістю в три чверті голосів Сторін, що присутні й беруть участь у голосуванні, доручити виконання функцій секретаріату одній чи кільком іншим міжнародним організаціям.

Стаття 21
Зміни до Конвенції

1. Будь-яка Сторона може пропонувати зміни до цієї Конвенції.

2. Поправки до цієї Конвенції приймаються на нараді Конференції Сторін. Текст будь-якої запропонованої зміни Секретаріат надсилає Сторонам не пізніше, ніж за шість місяців до проведення наради, на якій пропонується її прийняти. Секретаріат також надсилає тексти запропонованих змін Сторонам, які підписали цю Конвенцію, і Депозитарієві для його відома.

3. Сторони докладають усіх зусиль для досягнення згоди стосовно будь-якої запропонованої зміни до цієї Конвенції консенсусом. Якщо всі можливості для досягнення консенсусу вичерпано, а згоди не досягнуто, то як останній засіб, зміна приймається більшістю в три чверті голосів Сторін, що присутні й беруть участь у голосуванні.

4. Зміна надсилається Депозитарієм усім Сторонам для ратифікації, прийняття або схвалення.

5. Депозитарієві надсилаються письмові повідомлення про ратифікацію, прийняття або схвалення зміни. Зміна, прийнята відповідно до пункту 3, набирає чинності для тих Сторін, які прийняли її на дев'яностий день після здачі на зберігання ратифікаційних грамот, документів про прийняття або схвалення щонайменше трьома чвертями Сторін. Після цього ця зміна набирає чинності для будь-якої іншої Сторони на дев'яностий день після здачі цією Стороною на зберігання ратифікаційної грамоти, документа про прийняття або схвалення цієї зміни.

Стаття 22
Прийняття додатків й унесення до них поправок

1. Додатки до цієї Конвенції є її невід'ємною частиною, і, якщо спеціально не передбачено інше, посилання на цю Конвенцію є водночас посиланням на будь-які додатки до неї.

2. Будь-які додаткові додатки обмежуються процедурними, науковими, технічними або адміністративними питаннями.

3. Стосовно пропонування, прийняття або набрання чинності додатковими додатками до цієї Конвенції застосовується така процедура:

a) додаткові додатки пропонуються й приймаються відповідно до процедури, викладеної в пунктах 1, 2 й 3 статті 21;

b) будь-яка Сторона, яка не може прийняти додаткового додатка, повідомляє про це Депозитарієві в письмовій формі протягом одного року з дня повідомлення Депозитарієм про прийняття додаткового додатка. Депозитарій негайно повідомляє всім Сторонам про будь-яке таке отримане ним повідомлення. Будь-яка Сторона може будь-коли відкликати раніше надіслане повідомлення про неприйняття будь-якого додаткового додатка, після чого такий додаток набирає чинності для цієї Сторони відповідно до підпункту "c"; та

c) після закінчення одного року з дня повідомлення Депозитарієм про прийняття додаткового додатка, такий додаток набирає чинності для всіх Сторін, які не надіслали повідомлення відповідно до положень підпункту "b".

4. Пропонування, прийняття й набрання чинності змінами до додатків A, B чи C регулюються тією самою процедурою, що і пропонування, прийняття і набрання чинності додатковими додатками до цієї Конвенції, за винятком того, що зміна до додатка A, B чи C не набирає чинності для будь-якої Сторони, яка зробила заяву стосовно змін до цих додатків відповідно до пункту 4 статті 25; у такому випадку будь-яка зміна набирає чинності для такої Сторони на дев'яностий день після здачі на зберігання Депозитарієві ратифікаційної грамоти, документа про прийняття, схвалення такої зміни або приєднання до неї.

5. Стосовно пропонування, прийняття й набрання чинності зміною до додатків D, E або F застосовується така процедура;

a) зміни пропонуються відповідно до процедури, викладеної в пунктах 1 й 2 статті 21;

b) Сторони ухвалюють рішення про внесення змін до додатків D, E або F консенсусом; та

c) рішення про внесення змін до додатків D, E або F Депозитарій негайно надсилає Сторонам. Зміна набирає чинності для всіх Сторін у строк, зазначений у рішенні,

6. Якщо додатковий додаток або зміна до додатка пов'язані з унесенням зміни до цієї Конвенції, то такий додатковий додаток або зміна набирають чинності лише після набрання чинності поправкою до цієї Конвенції.

Стаття 23
Право голосу

1. За винятком випадку, передбаченого в пункті 2, кожна Сторона цієї Конвенції має один голос.

2. У питаннях, що входять до сфери її компетенції, реґіональна організація економічної інтеграції здійснює своє право голосу, використовуючи число голосів, що дорівнює числу її держав-членів, які є Сторонами цієї Конвенції. Така організація не використовує свого права голосу, якщо будь-яка з її Держав-членів використовує своє право голосу, і навпаки.

Стаття 24
Підписання

Ця Конвенція відкрита для підписання всіма Державами й реґіональними організаціями економічної інтеграції в Стокгольмі 23 травня 2001 року, та в Штаб-квартирі Організації Об'єднаних Націй у Нью-Йорку з 24 травня 2001 року до 22 травня 2002 року.

Стаття 25
Ратифікація, прийняття, схвалення або приєднання

1. Ця Конвенція підлягає ратифікації, прийняттю або схваленню Державами й реґіональними організаціями економічної інтеграції. Вона відкрита для приєднання Держав і реґіональних організацій економічної інтеграції з наступного дня після дати, коли Конвенція закривається для підписання. Ратифікаційні грамоти, документи про прийняття, схвалення або приєднання здаються на зберігання Депозитарієві.

2. Будь-яка реґіональна організація економічної інтеграції, яка стає Стороною цієї Конвенції тоді, коли жодна з її Держав-членів не є її Стороною, несе всі зобов'язання за цією Конвенцією. У випадку, коли одна чи кілька Держав - членів такої організації є Сторонами цієї Конвенції, така організація та її держави-члени ухвалюють рішення стосовно відповідних обов'язків з виконання своїх зобов'язань за Конвенцією. У такому випадку організація й Держави-члени не можуть одночасно користуватися правами, які випливають з Конвенції.

3. У своїй ратифікаційній грамоті, документі про прийняття, схвалення чи приєднання реґіональна організація економічної інтеграції заявляє про сферу своєї компетенції стосовно питань, що регулюються цією Конвенцією. Будь-яка така організація повідомляє також про будь-яку відповідну зміну сфери своєї компетенції Депозитарію, який, у свою чергу, інформує про це Сторони.

4. У своїй ратифікаційній грамоті, документі прийняття, схвалення чи приєднання будь-яка Сторона може заявити, що для неї будь-яка поправка до додатка A, B або C набирає чинності лише після здачі на зберігання її відповідної ратифікаційної грамоти, документа про прийняття, схвалення або приєднання.

Стаття 26
Набрання чинності

1. Ця Конвенція набирає чинності на дев'яностий день від дня здачі на зберігання п'ятдесятої ратифікаційної грамоти, документа про прийняття, схвалення або приєднання.

2. Для кожної Держави або реґіональної організації економічної інтеграції, які ратифікують, приймають чи схвалюють цю Конвенцію або приєднуються до неї після здачі на зберігання п'ятдесятої ратифікаційної грамоти, документа про прийняття, схвалення чи приєднання, Конвенція набирає чинності на дев'яностий день після здачі на зберігання такою Державою або реґіональною організацією економічної інтеграції своєї ратифікаційної грамоти, документа про прийняття, схвалення або приєднання.

3. Для цілей пунктів 1 й 2 будь-який документ, зданий на зберігання реґіональною організацією економічної інтеграції, не рахується як додатковий до документів, зданих на зберігання Державами - членами такої організації.

Стаття 27
Застереження

Жодні застереження до цієї Конвенції не допускаються.

Стаття 28
Вихід

1. Будь-коли через три роки від дня набрання чинності цією Конвенцією для будь-якої Сторони, ця Сторона може вийти з Конвенції, надіславши письмове повідомлення Депозитарієві.

2. Будь-який такий вихід набирає чинності через один рік від дня отримання Депозитарієм повідомлення про вихід або в такий пізніший строк, який може бути зазначений у повідомленні про вихід.

Стаття 29
Депозитарій

Функції Депозитарію цієї Конвенції виконує Генеральний Секретар Організації Об'єднаних Націй.

Стаття 30
Автентичні тексти

Оригінал цієї Конвенції, тексти якої англійською, арабською, іспанською, китайською, російською та французькою мовами є рівно автентичними, здається на зберігання Генеральному Секретарю Організації Об'єднаних Націй.

НА ПОСВІДЧЕННЯ ЧОГО ті, що підписалися нижче, належним чином на те вповноважені, підписали цю Конвенцію.

Учинено в Стокгольмі двадцять другого травня дві тисячі першого року.

 

УСУНЕННЯ

Частина I

Хімічна речовина 

Діяльність 

Конкретний виняток 

Альдрин*
CAS No: 309-00-2 

Виробництво 

Відсутнє 

Використання 

Місцеві ектопаразитициди
Інсектициди 

Хлордан*
CAS No: 57-74-9 

Виробництво 

За дозволом Сторонам, які наведені в Реєстрі 

Використання 

Місцеві ектопаразитициди
Інсектициди
Терміциди
Терміциди в будівлях і греблях
Терміциди в шляхах
Добавки для виготовлення засобів для склеювання фанери 

Діелдрин*
CAS No: 60-57-1 

Виробництво 

Відсутнє 

Використання 

У сільськогосподарських роботах 

Ендрин*
CAS No: 72-20-8 

Виробництво 

Відсутнє 

Використання 

Відсутнє 

Гептахлор*
CAS No: 76-44-8 

Виробництво 

Відсутнє 

Використання 

Терміциди
Терміциди в конструкціях будинків
Терміциди (підземні)
Обробка деревини
Застосування в підземних кабельних муфтах 

Гексахлорбензол

Виробництво 

За дозволом Сторонам, які наведені в Реєстрі 

CAS No: 118-74-1 

Використання 

Проміжні вироби
Розчинники в пестицидах
Проміжна речовина локальної дії, що знаходиться в закритій системі 

Мірекс*
CAS No: 2385-85-5 

Виробництво 

За дозволом Сторонам, які наведені в Реєстрі 

Використання 

Терміциди 

Токсафен*
CAS No: 8001-35-2 

Виробництво 

Відсутнє 

Використання 

Відсутнє 

Поліхлоровані дифеніли (ПХД)* 

Виробництво 

Відсутнє 

Використання 

Вироби, що використовуються відповідно до положень частини II цього додатка 

Примітки:

Частина II
Поліхлоровані дифеніли

Кожна Сторона:

a) стосовно усунення використання поліхлорованих дифенілів в обладнанні (тобто трансформаторах, конденсаторах або інших приймачах, що містять рідкі речовини) до 2025 року, під час можливого перегляду Конференцією Сторін, уживає заходів відповідно до таких пріоритетів:

b) відповідно до пріоритетів, зазначених у пункті "a", сприяє впровадженню викладених нижче заходів стосовно зменшення небезпеки впливу й ризиків з метою контролю за використанням таких поліхлорованих дифенілів:

c) незалежно від положень пункту 2 статті 3 забезпечує, щоб обладнання, в якому містяться поліхлоровані дифеніли, описані в пункті "a", не експортувалося й не імпортувалося для будь-яких інших цілей, крім цілей екологічно безпечного видалення відходів;

d) крім випадків експлуатації й обслуговування обладнання, не допускає рекуперації рідких речовин з умістом поліхлорованих дифенілів понад 0,005 відсотка для повторного використання в іншому обладнанні;

e) докладає активних зусиль, спрямованих на забезпечення екологічно безпечного видалення рідин, що утримують поліхлоровані дифеніли, і забрудненого поліхлорованими дифенілами обладнання при концентрації поліхлорованих дифенілів вище 0,005 відсотка, відповідно до пункту 1 статті 6, у максимально стислі строки, але не пізніше 2028 року, за умови можливого перегляду строків Конференцією Сторін;

f) незалежно від примітки "ii" до частини I цього додатка, прагне виявляти інші товари, що містять більше 0,005 відсотка поліхлорованих дифенілів (наприклад, оболонку кабелю, затверділі ущільнювальні суміші й забарвлені вироби), і забезпечувати їхнє регулювання відповідно до пункту 1 статті 6;

g) подавати Конференції Сторін доповідь про хід діяльності стосовно припинення виробництва й використання поліхлорованих дифенілів кожні п'ять років відповідно до статті 15;

h) доповіді, описані в підпункті "g", відповідним чином розглядаються Конференцією Сторін в її оглядах стосовно поліхлорованих дифенілів. Конференція Сторін проводить огляд ходу усунення поліхлорованих дифенілів з інтервалом у п'ять років або, за необхідності, з іншим інтервалом, беручи до уваги такі доповіді.

 

ОБМЕЖЕННЯ

Частина I

Хімічна речовина 

Діяльність 

Прийнятна мета чи конкретний виняток 

ДДТ
(1,1,1-трихлор-2,2-біс (4-хлорфеніл)етан)
CAS No: 50-29-3 

Виробництво 

Прийнятна мета
Використовується для боротьби з переносниками хвороб відповідно до положень частини II зазначеного додатка
Конкретний виняток
Проміжний продукт у виробництві дикофолу
Проміжні продукти 

Використання 

Прийнятна мета
Боротьба з переносниками хвороб відповідно до положень частини II зазначеного додатка
Конкретний виняток
Виробництво дикофолу
Проміжні продукти 

Примітки:

Частина II
ДДТ (1,1,1-трихлор-2,2-біс(4-хлорфеніл)етан)

1. Виробництво й використання ДДТ повинно бути усунене, за винятком тих Сторін, які повідомили Секретаріатові про їхній намір виробляти та (або) використовувати ДДТ. Цим створюється Реєстр ДДТ, відкритий для громадськості. Секретаріат веде Реєстр ДДТ.

2. Кожна Сторона, що виробляє та (або) використовує ДДТ, обмежує таке виробництво та (або) використання боротьбою з переносниками хвороб відповідно до розроблених Всесвітньою організацією охорони здоров'я рекомендацій і керівних принципів стосовно використання ДДТ, і в тих випадках, коли відповідна Сторона не має місцево безпечних, ефективних і доступних з фінансового погляду альтернативних засобів.

3. У тому випадку, коли Сторона, не включена до Реєстру ДДТ, робить висновок, що їй необхідно використати ДДТ для боротьби з переносниками хвороб, вона повинна в найкоротші строки повідомити Секретаріатові, щоб із цього часу бути включеною до Реєстру ДДТ. Одночасно вона повинна повідомити про це Всесвітній організації охорони здоров'я.

4. Кожні три роки кожна Сторона, що використовує ДДТ, надає Секретаріатові й Всесвітній організації охорони здоров'я інформацію про використані обсяги, умови такого використання та відповідність стратегії боротьби із захворюваннями, що проводиться цією Стороною, відповідно до формату, який буде затверджено Конференцією Сторін шляхом консультацій з Всесвітньою організацією охорони здоров'я.

5. З метою зменшення й у кінцевому результаті усунення використання ДДТ Конференція Сторін заохочує те, щоб:

a) кожна Сторона, що використовує ДДТ, розробила й здійснювала план дій як частину плану здійснення, зазначеного в статті 7. Такий план дій повинен уключати:

b) Сторони, у межах своїх можливостей, сприяли науковим дослідженням і розробці безпечних альтернативних хімічних і нехімічних продуктів, методів і стратегій для Сторін, що використовують ДДТ, з урахуванням умов цих країн і з метою полегшення тягаря, обумовленого хворобами, для населення й економіки. До числа чинників, яким повинна приділятися особлива увага під час розгляду альтернатив або комбінацій альтернатив, належать ризики для здоров'я людини й екологічні наслідки, пов'язані з упровадженням таких альтернатив. Прийнятні альтернативи ДДТ створюють менше ризиків для здоров'я людини й навколишнього природного середовища, є прийнятними для боротьби з переносниками хвороб з урахуванням умов у відповідних Сторонах, і ґрунтуються на даних моніторингу.

6. Починаючи з першої наради Конференції Сторін, а після цього не рідше, ніж раз на три роки, Конференція Сторін, шляхом консультацій з Всесвітньою організацією охорони здоров'я, проводить оцінку існуючої потреби в ДДТ для боротьби з переносниками хвороб на основі наявної наукової, технічної, екологічної та економічної інформації, у тому числі:

a) виробництво й використання ДДТ та умови, викладені в пункті 2;

b) наявність, прийнятність і впровадження альтернатив ДДТ; та

c) прогрес у зміцненні потенціалу країн, що дозволяє безпечно перейти до застосування таких альтернатив.

7. Після письмового повідомлення Секретаріатові будь-яка Сторона може будь-коли виключити себе з Реєстру ДДТ. Виняток набирає чинності в зазначений у повідомленні день.

 

НЕНАВМИСНЕ ВИРОБНИЦТВО

Частина I
Стійкі органічні забруднювачі, стосовно яких повинні дотримуватися вимоги, передбачені в статті 5

Цей додаток застосовується до наведених нижче стійких органічних забруднювачів у випадку їхнього ненавмисного утворення й викиду з антропогенних джерел:

Хімічна речовина 

Поліхлоровані дибензо-п-діоксини й дибензофурани (ПХДД/ПХДФ)
Гексахлорбензол (ГХБ) CAS No: 118-74-1
Поліхлоровані дифеніли (ПХД) 

Частина II
Категорії джерел

Ненавмисне утворення й викид дибензо-п-діоксинів і дибензофуранів, гексахлорбензолу й поліхлорованих дифенілів відбуваються під час термічних процесів у присутності органічної речовини й хлору внаслідок неповного згоряння або проходження хімічних реакцій. Викладені нижче категорії промислових джерел мають потенціал порівняно високого рівня утворення таких хімічних речовин та їхніх викидів у навколишнє природне середовище:

a) установки для спалювання відходів, зокрема установки для спільного спалювання побутових, небезпечних або медичних відходів або осаду стічних вод;

b) цементні печі для спалювання небезпечних відходів;

c) виробництво целюлози з використанням елементарного хлору або хімічних речовин для вибілювання, що утворюють елементарний хлор;

d) такі термічні процеси в металургійній промисловості:

Частина III
Категорії джерел

Ненавмисне виробництво й викид поліхлорованих дибензо-п-діоксинів і дибензофуранів, гексахлорбензолу й поліхлорованих дифенілів також можуть відбуватися з таких категорій джерел, зокрема:

a) відкрите спалювання відходів, зокрема спалювання звалищ сміття;

b) термічні процеси в металургійній промисловості, не зазначені в частині II;

c) джерела, пов'язані з процесами спалювання в домашніх господарствах;

d) спалювання викопних видів палива в котлах комунальної системи й у промислових котлах;

e) установки для спалювання деревини та інших видів палива з біомаси;

f) конкретні процеси виробництва хімічних речовин, пов'язаних з викидом ненавмисно утворених стійких органічних забруднювачів, насамперед, виробництва хлорфенолів і хлоранілу,

g) крематорії;

h) транспортні засоби, передусім ті, що працюють на етилованому бензині;

i) знищення туш тварин;

j) фарбування (з використанням хлоранілу) й оброблення (за допомогою екстрагування лугом) у текстильній і шкіряній промисловості;

k) установки з перероблення транспортних засобів, виведених з експлуатації;

l) обробка мідних кабелів тліючим вогнем;

m) підприємства з перероблення відпрацьованих мастил.

Частина IV
Визначення

1. Для цілей цього додатка:

a) "поліхлоровані дифеніли" означають ароматичні сполуки, утворені таким чином, що атоми водню в молекулі дифенілу (два бензольних кільця, сполучених разом одним вуглець-вуглецевим зв'язком) можуть бути заміщені атомами хлору, кількість яких доходить до десяти; та

b) "поліхлоровані дибензо-п-діоксини" й "поліхлоровані дибензофурани" є трициклічними ароматичними сполуками, утвореними двома бензольними кільцями, зв'язаними двома атомами кисню у випадку поліхлорованих дибензо-п-діоксинів й одним атомом кисню й одним вуглець-вуглецевим зв'язком у випадку поліхлорованих дибензофуранів, атоми водню яких можуть бути заміщені атомами хлору, кількість яких доходить до восьми.

2. У цьому додатку токсичність поліхлорованих дибензо-п-діоксинів і дибензофуранів виражається за допомогою концепції токсичної еквівалентності, яка дозволяє виміряти аналогічну діоксинам відносну токсичну активність родинних поліхлорованим дибензо-п-диоксинів і дибензофуранів і компланарних поліхлорованих дифенілів стосовно 2,3,7,8-тетрахлордибензо-п-діоксинів. Значення чинника токсичної еквівалентності, які використовуються для цілей цієї Конвенції, погоджується з установленими міжнародними стандартами, починаючи з прийнятих Всесвітньою організацією охорони здоров'я в 1998 році значеннями чинника токсичної еквівалентності для ссавців стосовно поліхлорованих дибензо-п-діоксинів і дибензофуранів та компланарних поліхлорованих дифенілів. Концентрації виражаються в токсичних еквівалентах.

Частина V
Загальні керівні вказівки, стосовно найліпших існуючих методів та найліпших видів природоохоронної діяльності

У цій частині наводяться призначені для Сторін загальні керівні вказівки, стосовно запобігання викидам хімічних речовин, наведених у частині 1, або зменшення їх.

A. Загальні заходи стосовно запобігання, які стосуються як найліпших існуючих методів, так і найліпших видів природоохоронної діяльності

Пріоритетна увага повинна приділятися розгляду підходів стосовно запобігання утворенню й викидам хімічних речовин, наведених у частині I.

До ефективних заходів можуть бути віднесені такі:

a) використання маловідхідної технології;

b) використання менш небезпечних хімічних речовин;

c) сприяння поширенню практики рекуперації й рециркуляції відходів і речовин, які утворюються й використовуються в рамках певного процесу;

d) заміна сировинних матеріалів які є стійкими органічними забруднювачами або коли є безпосередній зв'язок між матеріалами й викидами стійких органічних забруднювачів з джерела;

e) раціональне господарювання й програми у сфері профілактичного ремонту;

f) удосконалення методів поводження з відходами з метою припинення відкритого або іншого неконтрольованого спалювання відходів, зокрема спалювання звалищ сміття. Під час розгляду пропозицій про будівництво нових установок з видалення відходів потрібно приділяти увагу таким альтернативам, як заходи стосовно максимального зменшення утворення побутових і медичних відходів, зокрема відновлення ресурсів, повторне використання, рециркуляцію, розділення відходів і сприяння використанню продуктів, які зумовлюють утворення меншого обсягу відходів. На основі цього підходу повинні ретельно розглядатися питання охорони громадського здоров'я;

g) максимальне зменшення цих речовин, присутніх у продуктах як забруднювачі;

h) уникнення використання елементарного хлору або хімічних речовин, що утворюють елементарний хлор, як вибілювальних агентів.

B. Найліпші існуючі методи

Концепція найліпших існуючих методів не ставить собі за мету визначити будь-які конкретні методи або технології, а спрямована на врахування технічних характеристик відповідної установки, її географічного розташування й місцевих природних умов. Відповідні методи регулювання, спрямовані на зменшення викидів хімічних речовин, наведених у частині I, у цілому однакові. Під час визначення найліпших існуючих методів потрібно приділяти особливу увагу, як у цілому, так і в конкретних випадках, таким чинникам, зважаючи на ймовірні витрати й вигоди, пов'язані з тією чи тією мірою, виходячи з міркувань обережності й профілактики:

a) загальні міркування:

b) заходи загального характеру стосовно зменшення викидів: під час розгляду пропозицій про будівництво нових установок або значну модифікацію існуючих установок з використанням процесів, під час яких відбувається викид хімічних речовин, наведених у цьому додатку, потрібно приділяти першочергову увагу альтернативним процесам, методам або практиці, які мають аналогічну корисність, але при яких не допускається утворення й викид таких хімічних речовин. У випадках, коли буде здійснюватися будівництво або значна модифікація таких установок, на додаток до заходів стосовно недопущення викидів, викладених у розділі A частини V, також можуть ураховуватися такі заходи зі зменшенням викидів під час визначення найліпших існуючих методів:

C. Найліпші види природоохоронної діяльності

Конференція Сторін може розробити вказівки стосовно найліпших видів природоохоронної діяльності.

 

ВИМОГИ СТОСОВНО ІНФОРМАЦІЇ ТА КРИТЕРІЇ ВІДБОРУ

1. Сторона, що надає пропозицію про включення будь-якої хімічної речовини до додатків A, B та (або) C, ідентифікує хімічну речовину методом, викладеним у підпункті "a", і надає інформацію про таку хімічну речовину і, якщо це необхідно, її перехідні продукти, згідно з критеріями відбору, викладеними в підпунктах "b" - "e":

a) ідентифікаційні дані хімічної речовини:

b) стійкість:

c) біоакумуляція:

d) здатність до перенесення в навколишньому природному середовищі на великі відстані:

e) несприятливі наслідки:

2. Сторона, що пропонує, надає виклад причин, які викликають стурбованість, зокрема там, де це можливо, зіставлення даних про токсичність або екотоксичність з виявленими або прогнозованими рівнями будь-якої хімічної речовини внаслідок її фактичного або передбачуваного перенесення на великі відстані в навколишньому природному середовищі, а також коротку заяву про необхідність глобального контролю.

3. По можливості й з урахуванням власного потенціалу, Сторона, що пропонує, надає додаткову інформацію на підтримку розгляду пропозиції, зазначеної в пункті 6 статті 8. Під час підготовки такої пропозиції Сторона може користуватися технічною експертною допомогою з будь-якого джерела.

 

ВИМОГИ СТОСОВНО ІНФОРМАЦІЇ, НЕОБХІДНОЇ ДЛЯ ХАРАКТЕРИСТИКИ РИЗИКІВ

Мета огляду полягає в тому, щоб оцінити, чи може хімічна речовина, що розглядається, унаслідок її перенесення в навколишньому природному середовищі на великі відстані, викликати значні несприятливі наслідки для здоров'я людини та (або) навколишнього природного середовища, які виправдовували б ужиття глобальних заходів. Для цього підготовлюється характеристика ризиків, в якій більш детально розглядається й оцінюється інформація, указана в додатку D, і наводиться, наскільки це можливо, така інформація:

a) джерела, зокрема за необхідності:

b) оцінка ризиків для відповідного кінцевого пункту або пунктів, зокрема токсикологічні взаємодії за участі кількох хімічних речовин;

c) екологічна доля, зокрема дані й інформацію про хімічні й фізичні властивості та стійкість хімічної речовини й про те, як вони пов'язані з її перенесенням у навколишньому природному середовищі, переміщенням у межах природних середовищ і між ними, деструкцією й перетворенням на інші хімічні речовини. Значення фактора біоакумуляції й фактора біоконцентрації, заснованих на заміряних величинах, повинні надаватися, за винятком тих випадків, коли дані моніторингу вважаються достатніми;

d) дані моніторингу;

e) дані про вплив у місцевих районах і, зокрема, про вплив унаслідок перенесення в навколишньому природному середовищі на великі відстані, зокрема інформацію, що стосується наявності в біологічному середовищі;

f) національні й міжнародні оцінки, аналізи або характеристики ризиків, маркувальна інформація й класифікація ризиків, якщо такі є; та

g) статус хімічної речовини згідно з міжнародними конвенціями.

 

ІНФОРМАЦІЯ ПРО СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНІ МІРКУВАННЯ

Необхідно провести оцінку можливих заходів регулювання, що передбачають повний набір варіантів, зокрема поводження й ліквідацію, стосовно хімічних речовин, які знаходяться на розгляді для включення до цієї Конвенції. Із цією метою необхідно надати відповідну інформацію, що стосується соціально-економічних міркувань, які пов'язані з можливими заходами регулювання, що дозволило б Конференції Сторін ухвалити належне рішення. У такій інформації повинні бути відповідним чином ураховані відмінності в можливостях й умовах Сторін, а також наведені міркування з такого приблизного переліку питань;

a) дієвість й ефективність можливих заходів регулювання у вирішенні завдань стосовно зменшення ризиків;

b) альтернативи (продукти й процеси):

c) позитивні та (або) негативні наслідки для суспільства, пов'язані зі здійсненням можливих заходів регулювання:

d) наслідки, пов'язані з відходами та їхнім видаленням (зокрема, застарілі запаси пестицидів й очищення забруднених місць);

e) доступ до інформації та освіта громадськості;

f) стан регулювання та здатність до моніторингу; та

g) будь-які заходи регулювання, що приймаються на національному або реґіональному рівнях, зокрема інформацію про альтернативи й будь-яку іншу відповідну інформацію стосовно управління ризиками.

____________

Опрос