Идет загрузка документа (1169 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

Европейское соглашение о международной перевозке опасных грузов внутренними водными путями (ВОПНВ)

Страны - участницы
Многостороннее соглашение (не СНГ), Правила от 26.05.2000

ЄВРОПЕЙСЬКА УГОДА
про міжнародне перевезення небезпечних вантажів внутрішніми водними шляхами (ВОПНВ) 

ДАТА ПІДПИСАННЯ: 26.05.2000 р.
ДАТА ПРИЄДНАННЯ УКРАЇНИ: 17.11.2009 р.*
ДАТА НАБРАННЯ ЧИННОСТІ ДЛЯ УКРАЇНИ: 28.02.2010 р.

____________
* Україна приєдналася до Угоди відповідно до Закону України від 17 лютого 2009 року N 1727-VI із застереженням (Офіційний вісник України, 2009 р., N 96, ст. 3307) 

Офіційний переклад.

ДОГОВІРНІ СТОРОНИ, 

ПРАГНУЧИ встановити на основі загальної згоди однакові принципи та правила з метою:

a) підвищення безпеки міжнародних перевезень небезпечних вантажів внутрішніми водними шляхами;

b) ефективного сприяння охороні довкілля за допомогою запобігання забрудненню внаслідок аварій та подій у ході таких перевезень; і

c) полегшення транспортних операцій та сприяння розвитку міжнародної торгівлі,

ВВАЖАЮЧИ, що найліпшим способом досягнення цієї мети є укладення угоди, яка заміняє "Європейські приписи, що стосуються міжнародного перевезення небезпечних вантажів внутрішніми водними шляхами", які містяться в додатку до резолюції N 223 Комітету з внутрішнього транспорту Європейської економічної комісії, з унесеними до них змінами,

ДОМОВИЛИСЯ про таке:

Глава I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1
Сфера застосування

1. Ця Угода застосовується до міжнародного перевезення небезпечних вантажів суднами внутрішніми водними шляхами.

2. Ця Угода не застосовується до перевезення небезпечних вантажів морськими суднами морськими судноплавними шляхами, які складають частину внутрішніх водних шляхів.

3. Ця Угода не застосовується до перевезення небезпечних вантажів військовими кораблями чи військово-допоміжними суднами або до інших суден, що належать державі або експлуатуються нею, коли вона використовує їх виключно для урядових і некомерційних цілей. Однак кожна Договірна сторона шляхом вжиття відповідних заходів, що не позначаються на експлуатації чи експлуатаційних можливостях таких кораблів і суден, які належать їй чи експлуатуються нею, забезпечує, щоб дії цих кораблів і суден були, наскільки це практично можливо, сумісні з цією Угодою.

Стаття 2
Правила, додані до цієї Угоди

1. Правила, додані до цієї Угоди, складають її невід'ємну частину. Будь-яке посилання на цю Угоду означає одночасно посилання на Правила, додані до неї.

2. Додані Правила включають:

a) приписи, що стосуються міжнародного перевезення небезпечних вантажів внутрішніми водними шляхами;

b) приписи й процедури, що стосуються огляду, видачі свідоцтв про допущення, визнання класифікаційних товариств, відступів, спеціальних дозволів, контролю, підготовки та екзаменування експертів;

c) загальні перехідні положення;

d) додаткові перехідні положення, застосовні на окремих внутрішніх водних шляхах.

Стаття 3
Визначення

Для цілей цієї Угоди:

a) "судно" означає судно внутрішнього плавання чи морське судно;

b) "небезпечні вантажі" означає речовини й вироби, міжнародне перевезення яких, відповідно до доданих Правил, заборонено або допускається на певних умовах;

c) "міжнародне перевезення небезпечних вантажів" означає будь-яке перевезення небезпечних вантажів, що здійснюється суднами внутрішніми водними шляхами на території принаймні двох Договірних сторін;

d) "внутрішні водні шляхи" означає усі внутрішні судноплавні шляхи, у тому числі морські судноплавні шляхи, на території Договірної сторони, відкриті для плавання суден відповідно до національного права;

e) "морські судноплавні шляхи" означає внутрішні водні шляхи, зв'язані з морем, використовувані в основному для руху морських суден і встановлені як такі відповідно до національного права;

f) "визнане класифікаційне товариство" означає класифікаційне товариство, що відповідає критеріям, установленим у доданих Правилах, і визнане відповідно до цих доданих Правил компетентним органом Договірної сторони, де видано свідоцтво про визнання;

g) "компетентний орган" означає орган, призначений чи визнаний як такий у кожній Договірній стороні й у кожному конкретному випадку у зв'язку з положеннями цієї Угоди;

h) "орган з огляду" означає орган, призначений чи визнаний Договірною стороною для цілей огляду суден відповідно до процедур, передбачених у доданих Правилах.

Глава II
ТЕХНІЧНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 4
Заборона перевезень, умови перевезення, контроль

1. За умови дотримання положень статей 7 і 8 небезпечні вантажі, перевезення яких, відповідно до доданих Правил, не допускається, не повинні бути об'єктом міжнародного перевезення.

2. Без шкоди для положень статті 6 міжнародне перевезення інших небезпечних вантажів дозволяється за дотримання умов, установлених у доданих Правилах.

3. Відповідно до положень доданих Правил, Договірні сторони стежать за дотриманням згаданих у пунктах 1 і 2, вище, заборон й умов.

Стаття 5
Вилучення

Ця Угода не застосовується до перевезення небезпечних вантажів настільки, наскільки таке перевезення підпадає під вилучення відповідно до доданих Правил. Вилучення можуть передбачатися лише в тому випадку, коли кількість вантажів, що підпадають під вилучення, характер транспортної операції, що підпадає під вилучення, чи тара гарантують безпеку перевезення.

Стаття 6
Суверенне право держав

Кожна Договірна сторона зберігає право реґламентувати або забороняти ввіз на свою територію небезпечних вантажів з інших причин, ніж безпека перевезення.

Стаття 7
Спеціальні правила, відступи

1. Договірні сторони зберігають право домовлятися на обмежений період, установлений у доданих Правилах, шляхом укладання окремих двосторонніх чи багатосторонніх угод і без шкоди для безпеки про те:

a) що небезпечні вантажі, міжнародне перевезення яких заборонене цією Угодою, можуть за певних умов прийматися для міжнародних перевезень їхніми внутрішніми водними шляхами; або

b) що небезпечні вантажі, міжнародне перевезення яких допускається цією Угодою тільки на встановлених умовах, можуть, проте, прийматися для міжнародних перевезень їхніми внутрішніми водними шляхами на умовах, відмінних від тих, які встановлені в доданих Правилах.

Згадані в цьому пункті окремі двосторонні чи багатосторонні угоди негайно доводяться до відома Виконавчого секретаря Європейської економічної комісії, який інформує про них Договірні сторони, що не беруть участі в цих угодах.

2. Кожна Договірна сторона зберігає право видавати спеціальні дозволи на міжнародне перевезення танкерами небезпечних вантажів, транспортування яких танкерами не дозволяється відповідно до приписів доданих Правил, які стосуються перевезення, за умови дотримання передбачених у доданих Правилах процедур, які стосуються спеціальних дозволів.

3. Договірні сторони зберігають право дозволяти міжнародне перевезення небезпечних вантажів на борту судна, що не задовольняє вимогам, установленим у доданих Правилах, за умови дотримання процедури, передбаченої у доданих Правилах, в таких випадках:

a) у разі використання на борту судна матеріалів, пристроїв чи устаткування, або застосування на борту судна певних конструктивних рішень або вжиття певних заходів, інших, ніж, ті, які зазначені у доданих Правилах;

b) у випадку судна з технічними нововведеннями, що є відхиленнями від положень доданих Правил.

Стаття 8
Перехідні положення

1. Свідоцтва про допущення й інші документи, складені відповідно до вимог Правил перевезення небезпечних вантажів по Рейну (ППНВР), Правил перевезення небезпечних вантажів по Дунаю (ВОПНВ-Д) або національних правил, які ґрунтуються на Європейських приписах, що стосуються міжнародного перевезення небезпечних вантажів внутрішніми водними шляхами, що містяться в додатку до резолюції N 223 Комітету з внутрішнього транспорту Європейської економічної комісії, або на варіанті цих Приписів зі змінами, що застосовувалися на дату введення в дію доданих Правил, у порядку, передбаченому в пункті 1 статті 11, залишаються дійсними до закінчення строку їхньої дії на тих самих умовах, зокрема стосовно їхнього визнання іншими державами, що існували до дати введення в дію доданих Правил. При цьому такі свідоцтва залишаються дійсними протягом одного року з дати введення в дію доданих Правил, якщо строк їхньої дії закінчується в цей період. Разом із тим термін їхньої дії у будь-якому разі не перевищує п'яти років із дати введення в дію доданих Правил.

2. Судна, які на дату введення в дію доданих Правил, у порядку, передбаченому в пункті 1 статті 11, допущені до перевезення небезпечних вантажів територією однієї з Договірних сторін і які відповідають вимогам доданих Правил з урахуванням, у разі необхідності, перехідних положень, що містяться в них, можуть одержати свідоцтво про допущення ВОПНВ на основі процедури, передбаченої в доданих Правилах.

3. Стосовно згаданих у пункті 2 суден, призначених виключно для здійснення перевезень тими внутрішніми водними шляхами, де відповідно до національного права до дати введення в дію доданих Правил у порядку, передбаченому в пункті 1 статті 11, положення ППНВР не застосовувалися, можуть застосовуватися крім загальних перехідних положень додаткові перехідні положення, що діють на окремих внутрішніх водних шляхах. Такі судна одержують свідоцтво про допущення ВОПНВ, дійсне для згаданих вище внутрішніх водних шляхів або їхньої частини.

4. У разі включення до доданих Правил нових положень Договірні сторони можуть передбачити нові загальні перехідні положення. У цих перехідних положеннях зазначаються судна, до яких вони застосовуються, і строк їхньої дії.

Стаття 9
Застосування інших правил

На перевезення, що підпадають під дію цієї Угоди, продовжує поширюватися дія місцевих, регіональних або міжнародних приписів, застосовних у цілому до перевезень вантажів внутрішніми водними шляхами.

Глава III
ЗАКЛЮЧНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 10
Договірні сторони

1. Держави-члени Європейської економічної комісії, на території яких знаходяться водні шляхи, крім тих, що утворюють прибережні маршрути, які входять до мережі водних шляхів міжнародного значення, відповідно до визначення Європейської угоди про найважливіші внутрішні водні шляхи міжнародного значення (УМВШ), можуть стати Договірними сторонами цієї Угоди шляхом:

a) її остаточного підписання;

b) здачі на зберігання ратифікаційної грамоти, документа про прийняття чи затвердження після її підписання з умовою ратифікації, прийняття чи затвердження;

c) здачі на зберігання документа про приєднання.

2. Ця Угода відкрита для підписання до 31 травня 2001 року в Канцелярії Виконавчого секретаря Європейської економічної комісії в Женеві. Після цієї дати вона буде відкрита для приєднання.

3. Ратифікаційні грамоти, документи про прийняття, затвердження чи приєднання здаються на зберігання Генеральному секретареві Організації Об'єднаних Націй.

Стаття 11
Набуття чинності

1. Ця Угода набуває чинності через місяць після дати, на яку число згаданих у пункті 1 статті 10 держав, що підписали її остаточно або здали на зберігання свої ратифікаційні грамоти, документи про прийняття, затвердження або приєднання, досягне семи.

Разом із тим додані Правила за винятком положень, що стосуються визнання класифікаційних товариств, уводяться в дію через дванадцять місяців після набуття цією Угодою чинності.

2. Для будь-якої держави, яка підпише цю Угоду остаточно або ратифікує, прийме або затвердить її чи приєднається до неї після того, як сім держав, згаданих у пункті 1 статті 10, підписали її остаточно або здали на зберігання свої ратифікаційні грамоти, документи про прийняття, затвердження чи приєднання, ця Угода набуває чинності через місяць після її остаточного підписання цією державою або здачі на зберігання цією державою ратифікаційної грамоти, документа про її прийняття чи затвердження або про приєднання до неї.

Додані Правила вводяться в дію з тієї самої дати. Якщо строк, зазначений у пункті 1, стосовно введення в дію доданих Правил, ще не закінчився, то вони вводяться в дію після закінчення такого строку.

Стаття 12
Денонсація

1. Будь-яка Договірна сторона може денонсувати цю Угоду шляхом направлення письмового повідомлення Генеральному секретареві Організації Об'єднаних Націй.

2. Денонсація набуває чинності через дванадцять місяців після дати одержання Генеральним секретарем письмового повідомлення про денонсацію.

Стаття 13
Припинення дії

1. Якщо після набуття чинності цією Угодою протягом дванадцяти місяців поспіль число Договірних сторін складає менше п'яти, ця Угода припиняє свою дію після закінчення такого дванадцятимісячного періоду.

2. У разі укладення універсальної угоди, що регламентує змішане перевезення небезпечних вантажів, дія будь-якого положення цієї Угоди, крім тих, що стосуються виключно внутрішнього судноплавства, будування та устаткування суден, перевезення навалом чи насипом або перевезення танкерами, що суперечить якому-небудь положенню такої універсальної угоди, автоматично припиняється у відносинах між Сторонами цієї Угоди, що стали сторонами універсальної угоди, з дати набуття чинності останньою, і заміняється ipso facto відповідним положенням універсальної угоди.

Стаття 14
Заяви

1. Будь-яка держава може під час остаточного підписання цієї Угоди чи під час здачі на зберігання своєї ратифікаційної грамоти, документа про прийняття, затвердження або приєднання чи будь-коли після цього зробити заяву шляхом письмового повідомлення Генерального секретаря Організації Об'єднаних Націй про те, що ця Угода поширюється на всі чи деякі території, які вона представляє в міжнародних відносинах. Ця Угода застосовується до території чи територій, зазначених у повідомленні, через місяць після одержання такого повідомлення Генеральним секретарем.

2. Будь-яка держава, що зробила відповідно до пункту 1 цієї статті заяву про застосування цієї Угоди до якої-небудь території, яку вона представляє в міжнародних відносинах, може денонсувати цю Угоду стосовно такої території в порядку, передбаченому в статті 12.

3. a) Крім того, будь-яка держава може під час остаточного підписання цієї Угоди чи під час здачі на зберігання своєї ратифікаційної грамоти, документа про прийняття, затвердження або приєднання чи будь-коли після цього зробити заяву шляхом письмового повідомлення Генерального секретаря Організації Об'єднаних Націй про те, що ця Угода не поширюється на певні внутрішні водні шляхи на її території, за умови, що такі водні шляхи не входять до мережі водних шляхів міжнародного значення, відповідно до визначення УМВШ. Якщо таку заяву зроблено після того, як держава остаточно підписала цю Угоду чи здала на зберігання свою ратифікаційну грамоту, документ про прийняття, затвердження чи приєднання, дія цієї Угоди припиняється стосовно відповідних внутрішніх водних шляхів через місяць після одержання такого повідомлення Генеральним секретарем.

b) Разом із тим будь-яка держава, на території якої знаходяться внутрішні водні шляхи, охоплені УМВШ, на яких на дату прийняття цієї Угоди діє обов'язковий міжнародно-правовий режим, що регулює перевезення небезпечних вантажів, може зробити заяву про те, що застосування цієї Угоди на таких шляхах залежить від дотримання процедур, передбачених у правовому інструменті, який установлює цей режим. Така заява робиться під час остаточного підписання цієї Угоди або під час здачі на зберігання ратифікаційної грамоти, документа про прийняття, затвердження чи приєднання.

4. Будь-яка держава, що зробила заяву відповідно до пункту 3a) чи 3b) цієї статті, може в подальшому шляхом письмового повідомлення Генерального секретаря Організації Об'єднаних Націй зробити заяву про те, що ця Угода поширюється на всі чи деякі внутрішні водні шляхи, зазначені в заяві, зробленій відповідно до пункту 3 a) чи 3 b). Ця Угода застосовується до внутрішніх водних шляхів, зазначених у повідомленні, через місяць після одержання такого повідомлення Генеральним секретарем.

Стаття 15
Спори

1. Будь-який спір між двома чи декількома Договірними сторонами, що стосується тлумачення чи застосування цієї Угоди, повинен по можливості вирішуватися шляхом переговорів між цими сторонами у спорі.

2. Будь-який спір, не врегульований шляхом прямих переговорів, може передаватися Договірними сторонами, які є сторонами у спорі, до Адміністративного комітету, що розглядає цей спір і виносить рекомендації щодо його врегулювання.

3. Будь-який спір, не врегульований відповідно до положень пункту 1 чи 2, виноситься на арбітражний розгляд на прохання будь-якої Договірної сторони, що є стороною в спорі, і, отже, передається одному чи декільком арбітрам, які обираються за спільною згодою Договірних сторін, що є сторонами у спорі. Якщо протягом трьох місяців після звернення з проханням про арбітражний розгляд такі Сторони не дійшли згоди щодо вибору арбітра чи арбітрів, будь-яка з цих Сторін може звернутися до Генерального секретаря Організації Об'єднаних Націй із проханням призначити одноособового арбітра, якому спір передається для винесення рішення.

4. Рішення арбітра чи арбітрів, призначених відповідно пункту 3 цієї статті, має обов'язкову силу для Договірних сторін, які є сторонами у спорі.

Стаття 16
Застереження

1. Будь-яка держава може під час остаточного підписання цієї Угоди або під час здачі на зберігання своєї ратифікаційної грамоти, документа про прийняття, затвердження чи приєднання зробити заяву про те, що вона не вважає себе зв'язаною статтею 15. Інші Договірні сторони не є зв'язаними статтею 15 стосовно будь-якої Договірної сторони, що зробила таке застереження.

2. Будь-яка Договірна держава, що зробила застереження відповідно до пункту 1 цієї статті, може будь-коли зняти його шляхом письмового повідомлення Генерального секретаря Організації Об'єднаних Націй.

3. Застереження, не передбачені цією Угодою, не допускаються.

Стаття 17
Адміністративний комітет

1. Для розгляду застосування цієї Угоди, вивчення будь-яких змін, що пропонуються до неї, а також заходів щодо забезпечення однаковості в тлумаченні та застосуванні її положень засновується Адміністративний комітет.

2. Договірні сторони є членами Адміністративного комітету. Комітет може прийняти рішення про те, що держави, згадані в пункті 1 статті 10 цієї Угоди, які не є Договірними сторонами, будь-яка інша держава-член Європейської економічної комісії чи Організації Об'єднаних Націй або представники міжнародних міжурядових чи неурядових організацій можуть бути присутніми на його сесіях як спостерігачі під час розгляду питань, що становлять для них інтерес.

3. Генеральний секретар Організації Об'єднаних Націй і Генеральний секретар Центральної комісії судноплавства по Рейну забезпечують секретаріатське обслуговування Адміністративного комітету.

4. Щорічно на першій сесії Адміністративний комітет обирає свого Голову й заступника Голови.

5. Виконавчий секретар Європейської економічної комісії скликає Адміністративний комітет щорічно або з іншою періодичністю, визначеною Комітетом, а також на прохання принаймні п'яти Договірних сторін.

6. Для прийняття рішень необхідний кворум, що складає не менше половини Договірних сторін.

7. Пропозиції ставляться на голосування. Кожна представлена на сесії Договірна сторона має один голос. Застосовуються такі правила:

a) пропоновані зміни до цієї Угоди й пов'язані з ними рішення приймаються відповідно до положень пункту 2 статті 19;

b) пропоновані зміни до доданих Правил і пов'язані з ними рішення приймаються відповідно до положень пункту 4 статті 20;

c) пропозиції та рішення, які стосуються рекомендації про визнання класифікаційних товариств або відкликання такої рекомендації, приймаються відповідно до процедури, передбаченої в пункті 4 статті 20;

d) будь-яка пропозиція або рішення, крім тих, що згадані в підпунктах a) - c) вище, приймається більшістю голосів членів Адміністративного комітету, які присутні й беруть участь у голосуванні.

8. Адміністративний комітет може засновувати робочі групи, які він вважає необхідними для надання йому сприяння у виконанні його функцій.

9. У разі відсутності в цій Угоді відповідних положень застосовуються правила процедури Європейської економічної комісії, якщо тільки Адміністративний комітет не прийме іншого рішення.

Стаття 18
Комітет із питань безпеки

Для розгляду будь-яких пропозицій про зміну доданих Правил, зокрема пропозицій, що стосуються безпеки судноплавства, будування, устаткування та екіпажів суден, засновується Комітет із питань безпеки. Комітет функціонує в межах діяльності органів Європейської економічної комісії, Центральної комісії судноплавства по Рейну та Дунайської комісії, що мають компетенцію в галузі перевезення небезпечних вантажів внутрішніми водними шляхами.

Стаття 19
Процедура внесення змін до цієї Угоди, за винятком доданих Правил

1. Зміни до цієї Угоди, за винятком доданих Правил, можуть вноситися за пропозицією будь-якої Договірної сторони відповідно до процедури, передбаченої в цій статті.

2. Будь-яка пропонована зміна до цієї Угоди, за винятком доданих Правил, розглядається Адміністративним комітетом. Будь-яка така зміна, розглянута чи підготовлена на нараді Адміністративного комітету і схвалена Адміністративним комітетом більшістю у дві третини його членів, які є присутніми та беруть участь у голосуванні, направляється Генеральним секретарем Організації Об'єднаних Націй Договірним сторонам для прийняття.

3. Будь-яка пропонована зміна, направлена для прийняття відповідно до положень пункту 2, набуває чинності для всіх Договірних сторін через шість місяців після закінчення двадцяти чотирьох місяців із дати направлення повідомлення про таку зміну, якщо протягом цього періоду жодна з Договірних сторін не повідомить письмово Генерального секретаря Організації Об'єднаних Націй про заперечення проти цієї зміни.

Стаття 20
Процедура внесення змін до доданих Правил

1. Зміни до доданих Правил можуть вноситися за пропозицією будь-якої Договірної сторони.

Генеральний секретар Організації Об'єднаних Націй також може пропонувати зміни, спрямовані на приведення доданих Правил у відповідність з іншими міжнародними угодами, що стосуються перевезення небезпечних вантажів, або Рекомендаціями Організації Об'єднаних Націй щодо перевезення небезпечних вантажів, а також зміни, запропоновані допоміжним органом Європейської економічної комісії, який має компетенцію в галузі перевезення небезпечних вантажів.

2. Будь-яка пропонована зміна до доданих Правил у принципі подається на розгляд Комітету з питань безпеки, що передає прийняті ним проекти змін Адміністративному комітету.

3. На пряме прохання Договірної сторони або в тому випадку, коли секретаріат Адміністративного комітету вважатиме доцільним, пропоновані зміни можуть також подаватися на розгляд безпосередньо Адміністративному комітету. Такі пропоновані зміни розглядаються на першій сесії і, якщо вони визнані прийнятними, повторно на наступній сесії Комітету одночасно з будь-якими іншими пропозиціями, які їх стосуються, якщо тільки Комітет не прийме іншого рішення.

4. Рішення щодо проектів змін і пропонованих змін, поданих на розгляд Адміністративному комітету відповідно до пунктів 2 і 3, приймаються більшістю членів, які присутні й беруть участь у голосуванні. Однак зміна не вважається схваленою, якщо відразу після голосування п'ять присутніх членів заявляють про своє заперечення проти неї. Схвалені зміни направляються Генеральним секретарем Організації Об'єднаних Націй Договірним сторонам для прийняття.

5. Будь-який проект зміни до доданих Правил, направлений для прийняття відповідно до пункту 4, вважається прийнятим, якщо тільки протягом трьох місяців із дати його розсипки Генеральним секретарем принаймні одна третина Договірних сторін чи п'ять із них, якщо одна третина перевищує цю цифру, не повідомлять письмово Генерального секретаря про своє заперечення проти пропонованої зміни. Якщо зміна вважається прийнятою, вона набуває чинності для всіх Договірних сторін після закінчення ще одного тримісячного періоду, за винятком таких випадків:

a) у випадку, коли аналогічні зміни до інших міжнародних угод, що регулюють перевезення небезпечних вантажів, уже набули чинності або набувають чинності з іншої дати, Генеральний секретар може, на підставі письмового прохання Виконавчого секретаря Європейської економічної комісії, прийняти рішення про те, що ця зміна набуває чинності після закінчення іншого строку, щоб забезпечити одночасне набуття чинності цією зміною та змінами, які вносяться до інших таких угод, або, якщо це неможливо, якнайскоріше набуття чинності цією зміною після набуття чинності змінами до інших угод; такий строк, однак, не може складати менше одного місяця;

b) під час схвалення проекту зміни Адміністративний комітет може встановлювати строк, що перевищує три місяці, для цілей набуття чинності зміною в разі її прийняття.

Стаття 21
Прохання, повідомлення та заперечення

Генеральний секретар Організації Об'єднаних Націй інформує всі Договірні сторони й усі держави, згадані в пункті 1 статті 10 цієї Угоди, про будь-які прохання, повідомлення чи заперечення відповідно до статей 19 і 20 вище, а також про прийняття й дату набуття чинності змінами.

Стаття 22
Конференція з перегляду

1. Незалежно від процедури, передбаченої в статтях 19 і 20, будь-яка Договірна сторона може шляхом письмового повідомлення Генерального секретаря Організації Об'єднаних Націй звернутися з проханням про скликання конференції для цілей перегляду цієї Угоди.

Конференція з перегляду, на яку запрошуються всі Договірні сторони й усі держави, згадані в пункті 1 статті 10, скликається Виконавчим секретарем Європейської економічної комісії, якщо протягом шести місяців починаючи з дати направлення повідомлення Генеральним секретарем Організації Об'єднаних Націй принаймні чверть Договірних сторін повідомлять його про свою згоду з цим проханням.

2. Незалежно від процедури, передбаченої в статтях 19 і 20, конференція з перегляду, на яку запрошуються всі Договірні сторони й усі держави, згадані в пункті 1 статті 10, скликається також Виконавчим секретарем Європейської економічної комісії після одержання письмового повідомлення про відповідне прохання Адміністративного комітету. Адміністративний комітет приймає рішення про звернення з таким проханням більшістю членів Комітету, які присутні й беруть участь у голосуванні.

3. Якщо відповідно до пунктів 1 чи 2 цієї статті скликається конференція, Виконавчий секретар Європейської економічної комісії пропонує Договірним сторонам подати у тримісячний строк пропозиції, які вони мають намір винести на розгляд конференції.

4. Не менше ніж за шість місяців до відкриття конференції Виконавчий секретар Європейської економічної комісії направляє всім Договірним сторонам і всім державам, згаданим у пункті 1 статті 10, попередній порядок денний конференції, а також тексти таких пропозицій.

Стаття 23
Депозитарій

Депозитарієм цієї Угоди є Генеральний секретар Організації Об'єднаних Націй.

НА ПОСВІДЧЕННЯ ЧОГО нижчепідписані, належним чином на те вповноважені, підписали цю Угоду.

ВЧИНЕНО в Женеві двадцять шостого травня двохтисячного року в одному примірнику англійською, німецькою, російською та французькою мовами у випадку тексту самої Угоди й французькою мовою у випадку тексту доданих Правил, причому всі чотири тексти самої Угоди є однаково автентичними.

Генеральному секретареві Організації Об'єднаних Націй пропонується підготувати переклад доданих Правил англійською та російською мовами.

Генеральному секретареві Центральної комісії судноплавства по Рейну пропонується підготувати переклад доданих Правил німецькою мовою.

 

Офіційний переклад.

ПРАВИЛА, ДОДАНІ ДО ЄВРОПЕЙСЬКОЇ УГОДИ ПРО МІЖНАРОДНЕ ПЕРЕВЕЗЕННЯ НЕБЕЗПЕЧНИХ ВАНТАЖІВ ВНУТРІШНІМИ ВОДНИМИ ШЛЯХАМИ (ВОПНВ)

ЧАСТИНА 1
Загальні положення

ГЛАВА 1.1
СФЕРА ОХОПЛЕННЯ І ЗАСТОСОВНІСТЬ

1.1.1. Структура

Правила, додані до ВОПНВ, складаються з дев'яти частин. Кожна частина розділена на глави, а кожна глава - на розділи й підрозділи (див. зміст). У рамках кожної частини номер частини включений до номерів глав, розділів і підрозділів, наприклад: розділ 1 глави 2 частини 2 позначається як "2.2.1".

1.1.2 Сфера охоплення

1.1.2.1 Для цілей пункту 2 a) статті 2 і статті 4 ВОПНВ у доданих Правилах зазначені:

a) небезпечні вантажі, міжнародне перевезення яких заборонено;

b) небезпечні вантажі, міжнародне перевезення яких дозволене, і умови стосовно цих вантажів (у тому числі вилучення), що стосуються, зокрема, такого:

- класифікації вантажів, у тому числі класифікаційних критеріїв і відповідних методів випробовувань;

- використання тари (у тому числі спільної упаковки);

- використання цистерн (у тому числі їхнього наповнення);

- процедур відправлення (у тому числі: розміщення маркувальних написів та знаків небезпеки на упаковках, розміщення інформаційних табло й маркувальних написів на перевізних засобах, що знаходяться на борту суден, сигналізації суден, а також необхідної документації й інформації);

- положень, що стосуються виготовлення, випробовувань і допущення тари й цистерн;

- використання перевізних засобів (у тому числі завантаження, спільного навантаження й розвантаження).

1.1.2.2 Для цілей статті 5 ВОПНВ у розділі 1.1.3 цієї глави зазначені випадки, у разі яких перевезення небезпечних вантажів частково чи повністю звільнене від застосування умов перевезення, встановлених ВОПНВ.

1.1.2.3 Для цілей статті 7 ВОПНВ у главі 1.5 цієї частини викладені правила, що стосуються відступів, спеціальних дозволів і еквівалентності, передбачених згаданою вище статтею.

1.1.2.4 Для цілей статті 8 ВОПНВ у главі 1.6 цієї частини зазначені перехідні заходи, що стосуються застосування Правил, доданих до ВОПНВ.

1.1.2.5 Положення цієї частини застосовуються також до порожніх суден чи до розвантажених суден доти, доки з трюмів, вантажних танків чи прийнятих на борт посудин чи цистерн не видалені небезпечні речовини або гази, за винятком вилучень, передбачених у розділі 1.1.3 цієї глави.

1.1.3. Вилучення

1.1.3.1 Вилучення, пов'язані з характером транспортної операції

Положення ВОПНВ не застосовуються:

a) до перевезення небезпечних вантажів приватними особами, коли такі вантажі упаковані для роздрібного продажу й призначені для їхнього особистого споживання, використання у побуті, дозвілля або спорту, за умови, що вжиті заходи для запобігання будь-якому витоку вмісту за звичайних умов перевезення. Небезпечні вантажі, які поміщені в КСВМВ, великогабаритну тару чи цистерни, не вважаються упакованими для роздрібного продажу;

b) до перевезення машин і механізмів, які не зазначені у цих доданих Правилах і які містять небезпечні вантажі в їхньому внутрішньому чи експлуатаційному обладнанні, за умови, що вжиті заходи для запобігання будь-якому витоку вмісту за звичайних умов перевезення;

c) до перевезень, що здійснюються підприємствами в порядку обслуговування їхньої основної діяльності, таких як доставка вантажів на цивільні й будівельні об'єкти, чи у зв'язку зі здійснюваними вимірюваннями, ремонтом чи обслуговуванням, у кількостях не більше ніж 450 літрів на одиницю тари і без перевищення максимальних кількостей, зазначених у підрозділі 1.1.3.6. Повинні бути вжиті заходи для запобігання будь-якому витоку вмісту за звичайних умов перевезення. Ці вилучення не застосовуються до класу 7. Однак це вилучення не поширюється на перевезення, що здійснюються такими підприємствами для власного постачання або для зовнішнього чи внутрішнього розподілу;

d) до перевезень, що здійснюються аварійними службами чи під їхнім наглядом;

e) до термінових перевезень, що здійснюються під наглядом компетентних органів з метою рятування людей або захисту довкілля, за умови, що вжиті всі заходи для забезпечення повної безпеки таких перевезень.

ПРИМІТКА: Стосовно радіоактивних матеріалів див. пункт 2.2.7.1.2

1.1.3.2 Вилучення, пов'язані з перевезенням газів

Приписи ВОПНВ не застосовуються до перевезення:

a) (зарезервований);

b) (зарезервований);

c) газів, які належать до груп A і O (відповідно до підрозділу 2.2.2.1), якщо тиск газу в посудині чи цистерні при температурі 15° C не перевищує 200 кПа (2 бара) та якщо під час перевезення газ повністю знаходиться в газоподібному стані. Сюди належать будь-які типи посудин і цистерн, наприклад ті, що є частиною машин чи приладів;

d) (зарезервований);

e) (зарезервований);

f) неочищених порожніх вбудованих цистерн високого тиску, якщо вони герметично закриті; і

g) газів, що містяться в харчових продуктах або напоях.

1.1.3.3. Вилучення, пов'язані з речовинами, що використовуються для забезпечення руху суден, транспортних засобів чи вагонів, що перевозяться, функціонування їхнього спеціального обладнання, обслуговування чи забезпечення безпеки

Приписи ВОПНВ не застосовуються до речовин, що використовуються для забезпечення руху суден чи транспортних засобів, що перевозяться, функціонування їхнього спеціального обладнання, їхнього обслуговування чи забезпечення безпеки та які перевозяться на борту судна в тарі, посудинах чи цистернах, призначених для використання з цією метою.

1.1.3.4. Вилучення, пов'язані зі спеціальними положеннями чи небезпечними вантажами, упакованими в обмежених кількостях

ПРИМІТКА: Стосовно радіоактивних матеріалів див. пункт 2.2.7.1.2.

1.1.3.4.1. Деякі спеціальні положення глави 3.3 частково чи повністю звільняють перевезення окремих небезпечних вантажів від дії приписів ВОПНВ. Це вилучення застосовується в тому разі, якщо у стовпчику 6 таблиці A глави 3.2 у позиції для відповідного небезпечного вантажу є посилання на спеціальне положення.

1.1.3.4.2. Деякі небезпечні вантажі, упаковані в обмежених кількостях, можуть звільнятися від дії приписів, якщо дотримані умови, викладені в главі 3.4.

1.1.3.5. Вилучення, пов'язані з перевезенням порожньої неочищеної тари

Приписи ВОПНВ не поширюються на порожню неочищену тару (у тому числі КСВМВ і великогабаритну тару), що містить речовини класів 2, 3, 4.1, 5.1, 6.1, 8 і 9, якщо вжиті належні заходи для усунення будь-якої небезпеки. Небезпека вважається усунутою, якщо вжиті належні заходи для нейтралізації всіх видів небезпек, що властиві класам 1 - 9.

1.1.3.6. Вилучення, пов'язані з кількостями, що перевозяться суднами

1.1.3.6.1. Вилучення, передбачені у цьому підрозділі, застосовуються в тих випадках, коли дотримані наведені нижче умови:

a) загальна маса брутто упаковок не перевищує 3000 кг, і перевозяться вантажі, за винятком таких:

b) маса брутто упаковок не перевищує 300 кг, і перевозяться такі вантажі:

Для цілей цього пункту не враховуються небезпечні вантажі, звільнені від дії приписів відповідно до підрозділів 1.1.3.2 - 1.1.3.5 і 1.1.3.7.

1.1.3.6.2. Якщо дотримані умови, передбачені в пункті 1.1.3.6.1, то приписи частини 7 (за винятком приписів пункту 7.2.4.11, що стосуються плану завантаження) і приписи частин 8 і 9 не застосовуються.

Однак повинні дотримуватися такі положення:

a) Упаковки повинні бути укладені в трюми. Цей припис не застосовується до упаковок, укладених у контейнери із суцільними стінками, що непроникні для бризок, транспортні засоби чи вагони, що мають кузов із суцільними стінками, що непроникні для бризок, чи контейнери-цистерни, переносні цистерни (БЕГК, транспортні засоби зі знімними цистернами, автоцистерни чи транспортні засоби-батареї).

b) Вантажі різних класів повинні укладатися на відстані не менше ніж 3 м один від одного в горизонтальній площині. Штабелювання таких вантажів не допускається.

Це положення не застосовується до:

ПРИМІТКА: Стосовно морських суден і суден внутрішнього плавання, якщо на останніх перевозяться тільки контейнери, контейнери-цистерни, переносні цистерни чи БЕГК, приписи, викладені в пунктах a) і b), вище, вважаються виконаними, якщо дотримані положення МКМПНВ, що стосуються укладання й розділення вантажів, і в транспортному документі зроблений відповідний запис.

1.1.4. Застосовність інших правил

1.1.4.1 Загальні положення

До упаковок застосовуються такі приписи:

a) у випадку тари (у тому числі великогабаритної тари і контейнерів середньої вантажопідйомності для масових вантажів (КСВМВ) повинні дотримуватися застосовні приписи одних із міжнародних правил (див. також частини 4 і 6 цих Правил);

b) у випадку контейнерів, контейнерів-цистерн, переносних цистерн і багатоелементних газових контейнерів (БЕГК) повинні дотримуватися застосовні приписи ДОПНВ, МПНВ чи МКМПНВ (див. також частини 4 і 6 цих Правил);

c) у випадку транспортних засобів чи вагонів, транспортні засоби та вагони чи їхнє завантаження повинні відповідати застосовним приписам ДОПНВ чи МПНВ, залежно від конкретного випадку.

ПРИМІТКА: Стосовно маркування, знаків небезпеки, інформаційних табло й табличок оранжевого кольору див. також глави 5.2 і 5.3.

1.1.4.2 Перевезення в транспортному ланцюзі, у тому числі морське, автомобільне, залізничне чи повітряне перевезення

1.1.4.2.1 Упаковки, контейнери, переносні цистерни та контейнери-цистерни, що не повністю відповідають положенням ВОПНВ стосовно упаковки, спільної упаковки, маркування, розміщення знаків небезпеки на упаковках чи розміщення інформаційних табло й табличок оранжевого кольору, але відповідають приписам МКМПНВ чи Технічних інструкцій ІКАО, приймаються до перевезення в транспортному ланцюзі, що включає морське чи повітряне перевезення, за дотримання таких умов:

a) якщо упаковки не марковано і не оснащено знаками небезпеки відповідно до ВОПНВ, то вони повинні бути марковані й оснащені знаками небезпеки відповідно до приписів МКМПНВ або Технічних інструкцій ІКАО;

b) приписи МКМПНВ чи Технічних інструкцій ІКАО застосовуються у разі спільного укладання в одну упаковку;

c) у разі перевезення в транспортному ланцюзі, що включає морське перевезення: якщо контейнери, переносні цистерни чи контейнери-цистерни не марковані й не оснащені табло відповідно до глави 5.3 цього додатка, вони повинні бути марковані й оснащені табло відповідно до глави 5.3 МКМПНВ. У цьому випадку стосовно нанесення маркування на сам транспортний засіб застосовується тільки пункт 5.3.2.1.1 цього додатка. У випадку порожніх неочищених переносних цистерн і контейнерів-цистерн це положення поширюється також на їхню подальшу доставку на станцію очищення.

Цей відступ не застосовується до вантажів, які віднесені як небезпечні до класів 1 - 8 ВОПНВ і які вважаються безпечними відповідно до застосовних приписів МКМПНВ чи Технічних інструкцій ІКАО.

1.1.4.2.2 У тих випадках, коли після або перед перевезенням внутрішніми водними шляхами здійснюється морське, автомобільне, залізничне чи повітряне перевезення, транспортний документ, що використовувався чи використовуватиметься для морського, автомобільного, залізничного чи повітряного перевезення, може використовуватися замість транспортного документа, що вимагається в розділі 5.4.1, за умови, що інформація, яка міститься в ньому, відповідає застосовним приписам МКМПНВ, ДОПНВ, МПНВ чи Технічних інструкцій ІКАО, відповідно.

ПРИМІТКА: Стосовно інформації, що вказується у транспортному документі, див. пункт 5.4.1.1.7; стосовно свідоцтва про завантаження контейнера див. розділ 5.4.2.

1.1.4.3 (зарезервований).

1.1.4.4 (зарезервований).

1.1.4.5 (зарезервований).

1.1.4.6 Інші правила, застосовні до перевезення внутрішніми водними шляхами

1.1.4.6.1 Відповідно до статті 9 Угоди на перевезення продовжує поширюватися дія місцевих, регіональних чи міжнародних приписів, застосовних у цілому до перевезень вантажів внутрішніми водними шляхами.

1.1.4.6.2 Якщо приписи цих Правил суперечать приписам, згаданим в пункті 1.1.4.6.1, то приписи, згадані в пункті 1.1.4.6.1, не застосовуються.

ГЛАВА 1.2
ВИЗНАЧЕННЯ ТА ОДИНИЦІ ВИМІРЮВАННЯ

1.2.1 Визначення

ПРИМІТКА: У цьому розділі містяться всі загальні чи спеціальні визначення.

Для цілей цих Правил:

А

"Аварійна температура" означає температуру, при якій повинні бути вжиті аварійні заходи у разі втрати можливості регулювати температуру.

"Автоцистерна" означає транспортний засіб, який виготовлений для перевезення рідин, газів або порошкоподібних чи гранульованих речовин і який включає одну чи декілька вбудованих цистерн. На додаток до власне транспортного засобу чи вузлів ходової частини, що його заміняють, автоцистерна складається з одного чи декількох корпусів, їхніх елементів обладнання й фітингів для їхнього кріплення до транспортного засобу або до вузлів ходової частини.

"Аерозоль чи аерозольний розпилювач" означає будь-яку посудину, що відповідає вимогам розділу 6.2.2 ДОПНВ чи МПНВ, одноразового використання з металу, скла чи пластмаси, що містить стиснений, зріджений чи розчинений газ з рідиною, пастою або порошком чи без них, і оснащену випускним пристроєм, що дозволяє здійснювати викид вмісту або у вигляді розпилених у газі твердих чи рідких часток, або у вигляді піни, пасти чи порошку, або в рідкому чи газоподібному стані.

"Аерозольний розпилювач": - див. "Аерозоль або аерозольний розпилювач".

Б

"Багатоелементний газовий контейнер" (БЕГК) означає контейнер, що складається з елементів, з'єднаних між собою колектором і встановлених у рамній конструкції. Елементами багатоелементного газового контейнера вважаються: балони, трубки, барабани під тиском і в'язки балонів, а також цистерни місткістю більше ніж 450 літрів, призначені для перевезення газів класу 2.

"Балон" означає переносну посудинку, що працює під тиском, місткістю води не більше ніж 150 літрів (див. також "В'язка балонів").

"Барабан" означає тару циліндричної форми з плоскими чи опуклими днищами, виготовлену з металу, фібрового картону, пластмаси, фанери або інших придатних матеріалів. Це визначення включає також тару інших форм, наприклад, конуса (у формі відра), що звужується чи розширюється.

"Барабан під тиском" означає зварену переносну посудину, що працює під тиском, місткістю більше ніж 150 літрів, але не більше 1000 літрів (наприклад, циліндричні посудини, оснащені обручами катання, посудини на полозках).

"БЕГК": див. "Багатоелементний газовий контейнер".

"Біологічна/технічна назва" означає назву, яка зараз вживається в науково-технічних довідниках, періодичних виданнях і публікаціях. Торгові найменування для цієї цілі не повинні використовуватися.

"Бобіна" (клас 1) означає виріб, який виготовлений з пластмаси, дерева, фібрового картону, металу або іншого придатного матеріалу і який складається з осі, що з кожного боку оснащена чи не оснащена фланцями. Вироби й речовини можуть намотуватися на вісь і утримуватися фланцями.

"Бочка дерев'яна" означає тару, виготовлену з природної деревини, з поперечним перерізом у формі кола, з опуклими стінками, що складається з клепок та днищ, скріплених обручами.

В

"Вагон" означає залізничний транспортний засіб, без засобів тяги, здатний рухатися на своїх власних колесах залізничними коліями та призначений для перевезення вантажів.

"Вагон-батарея" означає вагон з комплектом елементів, з'єднаних між собою колектором і стаціонарно встановлених у вагоні. Елемента вагона-батареї вважаються: балони, трубки, барабани під тиском і в'язки балонів, а також цистерни місткістю більше ніж 450 літрів, призначені для газів класу 2.

"Вагон-цистерна" означає вагон, який використовують перевезення рідин, газів або порошкоподібних чи гранульованих речовин і який містить верхню конструкцію, що складається з однієї чи декількох цистерн і їхнього обладнання, а також раму, оснащену власним обладнанням (колесами, підвіскою, буфером, засобами тяги, гальмами й написами).

ПРИМІТКА: Вагони зі знімними цистернами також вважаються вагонами-цистернами.

"Вакуумна цистерна для відходів" означає вбудовану або знімну цистерну, що використовується, головним чином, для перевезення небезпечних відходів і має особливі конструкційні характеристики чи обладнання для полегшення завантаження й вивантаження відходів, як це зазначено у главі 6.10 ДОПНВ.

Цистерна, що повністю відповідає вимогам глави 6.7 або 6.8 ДОПНВ, не вважається вакуумною цистерною для відходів.

"Вакуумний клапан" означає пружинний пристрій, що автоматично спрацьовує під дією тиску й призначається для захисту вантажного танка від недопустимого внутрішнього розрідження.

"Вантаж" означає будь-яку упаковку чи будь-які упаковки або будь-яку партію небезпечних вантажів, які надані вантажовідправником для перевезення.

"Вантажний простір" означає сукупність таких просторів (див. наведені нижче малюнки):

Надпалубное грузовое пространство 

 

Надпалубное грузовое пространство на танкерах различных типов 

  

"Вантажний простір (надпалубний, головна частина)" (коли потрібен захист від вибухів, відповідає зоні 1) означає простір, обмежений:

- поперек судна - обшивкою корпусу, що здіймається над краєм палуби;

- уздовж судна - площами, які мають нахил під кутом 45° до вантажного простору та які починаються від палубної межі підпалубного вантажного простору;

- по вертикалі - висотою 3,00 м над рівнем палуби.

"Вантажний простір (надпалубний, додаткова частина)" (коли потрібен захист проти вибухів, відповідає зоні 1) означає простори, які не входять до головної частини надпалубного вантажного простору та які включають сферичні сегменти радіусом 1,00 м з центром над вентиляційними отворами кофердамів і службових приміщень, які розташовані в підпалубному вантажному просторі, і сферичні сегменти радіусом 2,00 м з центром над вентиляційними отворами вантажних танків і отворами насосних відділень.

"Вантажний простір (підпалубний)" означає простір між двома вертикальними площинами, перпендикулярними до діаметральної площини судна, в якому знаходяться вантажні танки, трюми, кофердами, міжбортові простори й міждонні простори. Ці площини, як правило, збігаються із зовнішніми перебірками кофердамів або з кінцевими перебірками трюмів. Лінія пересічення з палубою називається "палубною межею надпалубного вантажного простору".

"Вантажний танк" (коли потрібен захист від вибухів, відповідає зоні 0) означає стаціонарно встановлену на судні ємність, стінки якої утворені самим корпусом судна або відокремленими від корпусу стінками і яка призначена для перевезення небезпечних вантажів.

"Вантажний танк (стан)" розвантажений: порожній, але містить залишковий вантаж;

порожній: сухий, але не дегазований;

дегазований: не містить будь-якої вимірної концентрації небезпечних газів або парів.

"Вантажні або вантажно-розвантажувальні трубопроводи" означає усі трубопроводи, які можуть містити рідкий або газоподібний вантаж, у тому числі приєднані насоси, фільтри та запірні пристрої.

"Вантажозахватний пристрій" (для м'яких КСВМВ) означає будь-яку вантажопідйомну петлю, вушко, скобу або раму, прикріплену до корпусу КСВМВ або утворену продовженням матеріалу корпусу КСВМВ.

"Вантажовідправник" означає підприємство, яке здійснює відправку небезпечних вантажів для власних цілей або для третьої сторони. Якщо транспортна операція здійснюється згідно з договором перевезення, вантажовідправником є вантажовідправник згідно з цим договором перевезення. У випадку танкера, вантажні танки якого не заповнені або тільки що розвантажені, для цілей транспортних документів вантажовідправником вважається судноводій.

"Вантажоодержувач" означає вантажоодержувача згідно з договором перевезення. Якщо вантажоодержувач призначає третю сторону згідно з положеннями договору перевезення, то ця особа за змістом ВОПНВ розглядається як вантажоодержувач. Якщо транспортна операція здійснюється без договору перевезення, то підприємство, якому передаються небезпечні вантажі після прибуття, розглядається як вантажоодержувач.

"Вбудована цистерна" означає цистерну з місткістю більше ніж 1000 л, яка стаціонарно встановлена на транспортному засобі (який стає в цьому випадку автоцистерною), або яка складає невід'ємну частину рами такого транспортного засобу.

"Великий контейнер" означає:

a) контейнер, що має внутрішній об'єм більше ніж 3 м3;

b) за змістом КБК - контейнер такого розміру, що площа між чотирма зовнішніми нижніми кутами становить:

ПРИМІТКА: Стосовно радіоактивних матеріалів див. пункт 2.2.7.2.

"Великогабаритна тара" означає тару, яка складається із зовнішньої тари, що містить вироби або внутрішню тару, і яка

a) призначена для механізованої обробки; та

b) має масу нетто більше ніж 400 кг або місткість більше ніж 450 літрів, але її об'єм не перевищує 3 м3.

"Вибух" означає швидку реакцію окислювання або розкладу з підвищенням температури, тиску або одночасно обох цих параметрів (див. EN 1127-1:1997).

"Випробувальний тиск" означає тиск, при якому вантажний танк, цистерна для залишків вантажу, кофердам або вантажно-розвантажувальні трубопроводи випробовуються перед першим введенням в експлуатацію, а потім регулярно у строки, що вимагаються.

"Вищий клас" вищий клас надається судну:

- корпус якого разом з рульовим пристроєм, а також якорями і якірними ланцюгами, відповідає нормам і правилам, встановленим визнаним класифікаційним товариством, та який будувався й випробовувався під наглядом такого класифікаційного товариства;

- головний двигун якого разом з необхідними допоміжними механізмами, механічним і електричним обладнанням виготовлені й випробувані відповідно до правил класифікаційного товариства, встановлений під його наглядом, і після установки весь блок успішно випробуваний.

"Відповідальний за наповнення" означає будь-яке підприємство,

a) яке завантажує небезпечний вантаж у цистерну (автоцистерну, знімну цистерну, переносну цистерну чи контейнер-цистерну) або в транспортний засіб-батарею чи БЕГК; або

b) яке завантажує небезпечний вантаж у вантажний танк; або

c) яке завантажує небезпечний вантаж на судно, у транспортний засіб, великий чи малий контейнер для масових вантажів.

"Відділення вантажних насосів" (коли потрібен захист від вибухів, відповідає зоні 1 - див. "Класифікація зон") означає службове приміщення, в якому встановлені вантажні насоси й насоси для зачищення вантажних танків, а також їхнє експлуатаційне обладнання.

"Відкритий транспортний засіб" означає транспортний засіб, платформа якого не має надбудови чи має тільки бокові борти й задній борт.

"Відкритий контейнер" означає контейнер, відкритий зверху, чи контейнер на базі платформи.

"Відстої" означає рідкі залишки вантажу, які не можна видалити з вантажних танків чи вантажних трубопроводів шляхом спорожнювання, очищення чи зачищення; у ширшому значенні означає суміш залишків вантажу і, наприклад, води після миття, іржі тощо, яка піддається чи не піддається відкачуванню.

"Відходи" означає речовини, розчини, суміші або вироби, які не призначені для безпосереднього використання, але які перевозяться з метою їхньої переробки, захоронення, знищення шляхом спалювання чи видалення іншими способами.

"Відходи, що містять мастило, які утворюються під час експлуатації судна" означає відпрацьовані мастила, трюмні води та інші відходи, що містять мастило, такі як відпрацьоване консистентне мастило, відпрацьовані фільтри, промаслене ганчір'я, резервуари й тара з цими відходами.

"Вільна позиція" означає позицію для чітко визначеної групи речовин чи виробів (див. 2.1.1.2, B, C і D).

"Вкладиш" означає рукав або мішок, який вкладений в тару (у тому числі великогабаритну тару й КСВМВ), але який не є невід'ємною частиною, а також засоби закривання його отворів.

"Вкладний вантажний танк" (коли потрібен захист від вибухів, відповідає зоні 0) означає стаціонарно встановлену на судні вантажну ємність, яка не є частиною конструкції судна.

"Внутрішня посудина" означає посудину, яка потребує наявності зовнішньої тари для виконання функції утримання продукту.

"Вогнегасник" означає пристрій, який встановлений у вентиляційному отворі в якій-небудь частині установки або в сполучному трубопроводі системи установок і функція якого полягає в тому, щоб робити можливим проходження потоку, але перешкоджати проходженню полум'я. Такий пристрій повинен випробовуватися відповідно до європейського стандарту EN 12874:1999.

"В'язка балонів" означає комплект балонів, міцно скріплених між собою і з'єднаних колектором, які перевозяться як одне ціле. Загальна місткість в'язки не повинна перевищувати 3000 л по воді, тоді як місткість в'язок, призначених для перевезення токсичних газів класу 2 (групи, що починаються з літери "Т" згідно з пунктом 2.2.2.1.3), обмежується 1000 л по воді.

Г

"Газ" (у загальному значенні) означає гази й пари.

"Газ" (за значенням класу 2) означає речовину, яка:

a) при 50° C має тиск парів більше ніж 300 кПа (3 бара); або

b) є повністю газоподібною при 20° C і нормальному тиску 101,3 кПа.

"Газозворотний трубопровід" означає трубопровід берегової споруди, який на час завантаження з'єднується з газовідвідним колектором або є газовідвідним трубопроводом судна. Цей трубопровід сконструйовано таким чином, щоб забезпечити захист судна від детонацій чи проникнення полум'я з берега.

"Газовий балончик" означає будь-яку ємність одноразового використання, що містить газ або суміш газів під тиском. Він може мати чи не мати випускний пристрій.

"Газовий балончик під тиском": див. "Аерозоль".

"Газодетекторна система" означає стаціонарну систему, здатну своєчасно виявляти значні концентрації легкозаймистих газів, що виділяються вантажем, нижче їхньої нижньої межі вибухонебезпечності та приводить в дію аварійну сигналізацію.

"Газовідвідний колектор" означає трубопровід, який з'єднує два вантажні танки чи більше. Цей трубопровід обладнаний запобіжними клапанами для захисту вантажних танків від недопустимого залишкового внутрішнього тиску чи внутрішнього розрідження; він призначений для відведення газів та парів на берегову споруду.

"Газовідвідний трубопровід" означає трубопровід, який з'єднує під час навантаження вантажний танк з береговою спорудою. Цей трубопровід обладнаний запобіжними клапанами для захисту вантажного танка від недопустимого залишкового внутрішнього тиску чи внутрішнього розрідження; він призначений для відведення газів і парів на берегову споруду.

"Герметично закрита цистерна" означає цистерну, отвори якої герметично закриті та яка не обладнана запобіжними клапанами, розривними мембранами чи іншими аналогічними запобіжними пристроями. Цистерни, які мають запобіжні клапани, перед якими встановлено розривну мембрану, вважаються герметично закритими.

"Група вибухонебезпечності" (видання МЕК 79 і EN 50 014) означає класифікацію легкозаймистих газів і парів залежно від максимального експериментального безпечного зазору та мінімального струму для їхнього займання, а також класифікацію електрообладнання, призначеного для використання у відповідній вибухонебезпечній атмосфері.

"Група упаковки" означає групу, до якої з метою упакування віднесені деякі речовини залежно від ступеня небезпеки, який вони становлять під час перевезення. Групи упаковки мають наведені нижче значення, детальніше пояснення яких міститься у частині 2:

група упаковки I: речовини з високим ступенем небезпеки;

група упаковки II: речовини із середнім ступенем небезпеки;

група упаковки III: речовини з низьким ступенем небезпеки.

ПРИМІТКА: Деякі вироби, що містять небезпечні речовини, також віднесені до тієї або іншої групи упаковки.

Д

"Дерев'яний КСВМВ" означає жорсткий чи розбірний дерев'яний корпус з внутрішнім вкладишем (але без внутрішньої тари) та відповідним сервісним і конструкційним обладнанням.

"Детонація" означає вибух, що поширюється з надзвуковою швидкістю й характеризується ударною хвилею (див. EN 1127-1:1997).

"Дефлаграція" означає вибух, що поширюється з дозвуковою швидкістю (див. EN 1127-1:1997).

"Директива ЄС" означає положення, які прийняті компетентними установами Європейського співтовариства та які мають, з точки зору результату, який повинен бути досягнутим, обов'язкову силу для кожної держави-члена, якій вони адресовані, але при цьому надає національним органам свободу вибору форми й методів.

"ДОПНВ" означає Європейську угоду про міжнародне дорожнє перевезення небезпечних вантажів.

"Дихальний апарат (автономний)" означає апарат, що постачає людині, яка користується ним під час роботи в небезпечному середовищі, повітря для дихання за рахунок автономного запасу стисненого повітря чи шляхом подачі повітря через шланг.

"Дихальний апарат (що фільтрує)" означає апарат для захисту людини, яка користується ним під час роботи в небезпечному середовищі, завдяки відповідному фільтру.

Е

"Електрообладнання гарантованого типу безпеки" означає електрообладнання, випробуване й допущене компетентним органом за умовами безпеки його функціонування у даному вибухонебезпечному середовищі, наприклад,:

- принципово безпечне обладнання;

- обладнання у вибухозахищеному кожусі;

- обладнання, захищене за рахунок підвищеного внутрішнього тиску;

- обладнання, захищене за допомогою наповнення порошкоподібною речовиною;

- обладнання, захищене шляхом капсулювання;

- обладнання підвищеної безпеки.

ПРИМІТКА: Це визначення не поширюється на обладнання з обмеженою небезпечністю вибуху.

"Електрообладнання, захищене від водяних струменів" означає електрообладнання, сконструйоване таким чином, щоб струмінь води, що випускається із сопла, яке розпилює, на кожух із будь-якого боку не викликав пошкоджень. Умови випробовувань викладені у видавництві МЕК 529, мінімальний ступінь захисту IP 55.

"Електрообладнання з обмеженою небезпекою вибуху" означає або електрообладнання, за нормального функціонування якого не виникає іскор і температура його поверхні не перевищує значень необхідного температурного класу, у тому числі, наприклад,

- трифазні асинхронні двигуни з білячою кліткою ротора;

- безщіткові генератори з безконтактним збудженням;

- запобіжники із закритою плавкою вставкою;

- безконтактне електронне обладнання;

або електрообладнання, оснащене кожухом, що захищає від водяних бризок (ступінь захисту IP 55), і сконструйоване таким чином, що температура його поверхні за нормального функціонування не перевищує значень необхідного температурного класу.

Є

"Ємність" (клас 1) означає ящики, балони, банки, барабани, каністри та трубки, у тому числі будь-які засоби їхнього закупорювання, які використовуються у внутрішній або проміжній тарі.

"Ємність мала, що містить газ": див. "Газовий балончик".

"ЄПСВВШ" означає Європейські правила судноплавства внутрішніми водними шляхами ЄЕК ООН.

Ж

"Житлові приміщення" означає приміщення, призначені для використання особами, що звичайно проживають на борту судна, у тому числі камбузи, продовольчі комори, туалети, умивальні, душові, ванни, пральні, вестибулі, коридори тощо, за винятком рульової рубки.

"Жорстка внутрішня ємність" (для складених КСВМВ) означає ємність, яка зберігає свою загальну форму в порожньому стані без пристроїв, що закривають, і без зовнішньої оболонки. Будь-яка внутрішня ємність, яка не є "жорсткою", вважається "м'якою".

"Жорсткий пластмасовий КСВМВ" означає КСВМВ з жорстким пластмасовим корпусом, який може оснащуватися конструкційним обладнанням, а також відповідним сервісним обладнанням.

"Журнал вантажних операцій" означає журнал, в якому реєструються всі операції, що пов'язані з навантаженням, розвантаженням, очищенням, дегазацією, подачею води для миття, а також прийомом водяного баласту (у вантажні танки) та його скиданням.

З

"Забезпечення якості" означає програму систематичних заходів контролю та інспекцій, яка здійснюється будь-якою організацією чи органом і спрямована на забезпечення достатньої впевненості в тому, що норми безпеки, які вимагаються у ВОПНВ, дотримуються на практиці.

"Забезпечення дотримання" (радіоактивні матеріали) означає програму систематичних заходів, що здійснюються компетентним органом з метою забезпечення виконання вимог ВОПНВ на практиці.

"Закритий контейнер" означає контейнер із суцільною оболонкою, який має жорсткий дах, жорсткі бокові стінки, жорсткі торцеві стінки та настил основи. Цей термін охоплює контейнери з дахом, що відкривається, який може бути закритий під час перевезення;

"Закритий транспортний засіб" означає транспортний засіб з кузовом, який може закриватися.

"Залишки вантажу" означає рідкі речовини, що залишилися у вантажному танку чи вантажному трубопроводі після розвантаження й зачищення.

"Залишковий вантаж" означає рідкий вантаж, що залишився у вантажному танку чи вантажному трубопроводі після розвантаження без використання системи зачищення.

"Запобіжний клапан" означає пружинний пристрій, який спрацьовує автоматично під дією тиску і служить для захисту вантажного танка від недопустимого надлишкового внутрішнього тиску або внутрішнього розрідження (див. також "Клапан підвищеного тиску" і "Вакуумний клапан".

"Затвор" означає пристрій, що закриває отвір у посудині.

"Захищена зона" означає:

a) трюм або трюми (коли потрібний захист від вибухів, відповідає зоні 1);

b) простір над палубою (коли потрібний захист від вибухів, відповідає зоні 2), обмежений:

"Захищений КСВМВ" (для металевих КСВМВ) означає КСВМВ, забезпечений додатковим захистом від удару у вигляді, наприклад, багатошарової конструкції (типу "сандвіч"), конструкції з подвійними стінками або каркаса у вигляді металевого решетування.

"Зведена позиція" означає позицію для чітко визначеної групи речовин або виробів (див. 2.1.1.2, B, C і D).

"Знімна цистерна" означає цистерну, за винятком вбудованої цистерни, переносної цистерни, контейнера-цистерни або елемента транспортного засобу-батареї чи БЕГК, місткістю більше ніж 450 літрів, яка не призначена для перевезення вантажів без перевантаження і, яку, як правило, можна обробляти тільки в порожньому стані.

"Знімний кузов": див. "Контейнер".

"Знімний кузов-цистерна" вважається контейнером-цистерною.

"Зрівняльний трубопровід" означає трубопровід берегової споруди, з'єднаний під час розвантаження з газовідвідним колектором чи газовідвідним трубопроводом судна. Цей трубопровід сконструйований таким чином, щоб забезпечити захист судна від детонацій чи проникнення полум'я з берега.

І

"Ідентифікаційний номер" означає номер для ідентифікації речовини, якій не присвоєно номер ООН або яка не може бути віднесена до якої-небудь зведеної позиції, що має номер ООН.

Ці номери складаються з чотирьох цифр і починаються з цифри 9.

"ІКАО" див.: "Технічні інструкції ІКАО".

"Індикатор легкозаймистих газів" означає прилад, що дозволяє вимірювати будь-яку значну концентрацію легкозаймистих газів, що виділяє вантаж, нижче їхньої нижньої вибухонебезпечної межі і чітко вказує на присутність більш високих концентрацій таких газів. Індикатори легкозаймистих газів можуть бути розраховані на вимірювання концентрації легкозаймистих газів або на вимірювання одночасно концентрації легкозаймистих газів і кисню. Цей прилад повинен бути сконструйований таким чином, щоб вимірювання могли виконуватися без необхідності проникнення в приміщення, які підлягають перевірці.

К

"Каністра" означає металеву чи пластмасову тару, яка має в поперечному перетині форму прямокутника чи багатокутника, з одним чи декількома отворами.

"КБК" означає Міжнародну конвенцію по небезпечних контейнерах (Женева, 1972 рік) зі змінами, опубліковану Міжнародною морською організацією (ІМО), Лондон.

"Киснемір" означає прилад, що дозволяє фіксувати будь-яке значне зменшення вмісту кисню в повітрі. Киснемір може бути або окремим приладом, або частиною пристрою для вимірювання одночасно вмісту кисню і легкозаймистих газів.

Цей прилад може бути сконструйований таким чином, щоб можна було проводити вимірювання без необхідності проникнення в приміщення, яке підлягає перевірці.

"Клапан підвищеного тиску" означає пружинний пристрій, який автоматично спрацьовує під дією тиску і служить для захисту вантажного танка від недопустимого надлишкового внутрішнього тиску.

"Класифікаційне товариство визнане" означає класифікаційне товариство, яке визнане компетентними органами відповідно до положень глави 1.10.

"Класифікація зон" (МЕК, видання 79-10)

Зона 0: місця, де постійно або протягом тривалих періодів часу існує вибухонебезпечне скупчення газів, парів або зависей;

Зона 1: місця, де за нормального функціонування може утворюватися вибухонебезпечне скупчення газів, парів або зависей;

Зона 2: місця, де за нормального функціонування навряд чи може утворюватися вибухонебезпечне скупчення газів, парів або зависей, або, де така вибухонебезпечна атмосфера зберігається, у разі її утворення, лише протягом короткого періоду часу.

"КНВ" означає Кодекс з безпечного поводження з твердими навалочними вантажами Міжнародної морської організації (ІМО).

"Кожух вогнегасника" означає частину вогнегасника, основна функція якої полягає в тому, щоб слугувати відповідною оболонкою для пластинчастого блока вогнегасника та забезпечувати механічний зв'язок з іншими системами.

"Компетентний орган" означає орган або органи влади чи будь-який інший орган або будь-які інші органи, призначені як такі в кожній державі та в кожному конкретному випадку відповідно до вимог внутрішнього законодавства.

"Контейнер" означає предмет транспортного обладнання (клітку або інше подібне пристосування), який:

- має постійний характер і в силу цього достатньо міцний, щоб служити для багаторазового використання;

- спеціально сконструйований для полегшення перевезення вантажів одним або декількома видами транспорту без проміжного перевантаження вантажів;

- оснащений приладами, що полегшують його кріплення й обробку, зокрема, під час його перевантаження з одного засобу для перевезення на інший;

- сконструйований таким чином, щоб його можна було легко завантажувати й розвантажувати (див. також "Закритий контейнер", "Великий контейнер", "Відкритий контейнер", "Критий брезентом контейнер" і "Малий контейнер").

Знімний кузов - це контейнер, який відповідно до європейських стандартів EN 283:1991 має такі характеристики:

- з точки зору механічної міцності він виготовлений тільки для перевезення на залізничній платформі чи транспортному засобі сушею й на ролкерних суднах;

- він не підлягає штабелюванню;

- він може розвантажуватися з транспортних засобів за допомогою обладнання, що знаходиться на транспортному засобі, і на його власні опори й може знову звантажуватися на транспортні засоби.

ПРИМІТКА: Термін "Контейнер" не охоплює звичайні типи тари, КСВМВ, контейнери-цистерни або транспортні засоби.

"Контейнер середньої вантажопідйомності для масових вантажів" (КСВМВ) означає жорстку чи м'яку переносну тару, яка відрізняється від тари, яка вказана у главі 6.1 і яка

a) має місткість:

- не більше ніж 3 м3 для твердих речовин і рідин груп упаковки II й III;

- не більше ніж 1,5 м3 для твердих речовин групи упаковки I, коли використовуються м'які, жорсткі пластмасові, складені, картонні чи дерев'яні КСВМВ;

- не більше ніж 3 м3 для твердих речовин групи упаковки I, коли використовуються металеві КСВМВ;

- не більше ніж 3 м3 для радіоактивного матеріалу класу 7;

b) призначена для механізованої обробки;

c) витримує навантаження, що виникають під час вантажно-розвантажувальних операцій і перевезення, як це підтверджено випробуваннями, передбаченими у главі 6.5 ДОПНВ.

ПРИМІТКА 1: Переносні цистерни або контейнери-цистерни, що відповідають вимогам глав 6.7 або 6.8 ДОПНВ, не вважаються контейнерами середньої вантажопідйомності для масових вантажів (КСВМВ).

ПРИМІТКА 2: Контейнери середньої вантажопідйомності для масових вантажів (КСВМВ), що відповідають вимогам глави 6.5 ДОПНВ, не вважаються контейнерами для цілей ДОПНВ.

"Контейнер-цистерна" означає предмет транспортного обладнання, що відповідає визначенню терміна "контейнер", що складається з корпусу й елементів обладнання, у тому числі обладнання, яке забезпечує можливість переміщення контейнера-цистерни без значної зміни його положення, що використовується для перевезення газоподібних, рідких порошкоподібних чи гранульованих речовин і що має місткість більше ніж 0,45 м3 (450 л).

ПРИМІТКА: Контейнери середньої вантажопідйомності для масових вантажів (КСВМВ), що відповідають вимогам глави 6.5 ДОПНВ, не вважаються контейнерами-цистернами.

"Контрольна температура" означає максимальну температуру, при якій може здійснюватися безпечне перевезення органічного перекису або самореактивної речовини.

"Корпус" (для всіх категорій КСВМВ, крім складених КСВМВ) означає власне ємність, у тому числі отвори та їхні затвори, за винятком сервісного обладнання.

"Кофердам" (коли потрібен захист від вибухів, відповідає зоні 1) означає поперечний відсік, що обмежений водонепроникними перебірками й доступний для огляду. Кофердам прилягає до вантажних танків по всій площі їхніх кінцевих перебірок. Перебірка, яка не прилягає до вантажного простору, тягнеться від одного борту судна до іншого та з дна до палуби в одній площині.

"Криогенна посудина" означає переносну посудину з теплоізоляцією для перевезення охолоджених зріджених газів місткістю по воді не більше ніж 1000 літрів.

"Критична температура" означає температуру, вище за яку речовина не може перебувати в рідкому стані.

"Критий брезентом транспортний засіб" означає відкритий транспортний засіб, що оснащений брезентом для захищення вантажу.

"Критий брезентом контейнер" означає відкритий контейнер, що оснащений брезентом для захищення вантажу.

"Критий брезентом вагон" означає відкритий вагон, що оснащений брезентом для захищення вантажу.

"КСВМВ": див. "Контейнер середньої вантажопідйомності для масових вантажів".

"КСВМВ з фібрового картону" означає виготовлений з фібрового, картону корпус зі знімними верхньою та нижньою кришками чи без них, у разі необхідності з внутрішнім вкладишем (але без внутрішньої тари), а також з відповідним сервісним і конструкційним обладнанням.

Л

"Легкозаймистий компонент" (для аерозолів і газових балончиків) означає газ, який легко займається в повітрі при нормальному тиску або речовина чи препарат у рідкій формі, що має температуру спалаху не більше ніж 100° C.

"Лоток" (клас 1) означає лист з металу, пластмаси, фібрового картону або іншого придатного матеріалу, який поміщається у внутрішню проміжну або зовнішню тару з точною посадкою. Поверхні лотка може надаватися така форма, щоб тара або вироби могли бути встановлені, надійно закріплені й відокремлені один від одного.

М 

"Максимальна місткість" означає максимальний внутрішній об'єм посудин або тари, у тому числі контейнерів середньої вантажопідйомності для масових вантажів (КСВМВ) і великогабаритної тари, виражений у метрах кубічних або літрах.

"Максимальна маса нетто" означає максимальну масу нетто вмісту в одиночній тарі або максимальну сукупну масу внутрішньої тари і її вмісту, виражену в кілограмах.

"Максимально допустима маса брутто"

a) (для всіх категорій КСВМВ, крім м'яких КСВМВ) означає суму маси КСВМВ, його сервісного й конструкційного обладнання і максимальної маси нетто;

b) (для цистерн) означає масу порожньої цистерни й максимального навантаження, дозволеного для перевезення.

ПРИМІТКА: Стосовно переносних цистерн див. главу 6.7 ДОПНВ.

"Максимально допустиме навантаження" (для м'яких КСВМВ) означає максимальну масу нетто, на яку розрахований КСВМВ і яка дозволена для перевезення в ньому.

"Максимальний робочий тиск" означає максимальний тиск, який виникає у вантажному танку або цистерні для залишків вантажу під час експлуатації. Цей тиск дорівнює тиску спрацьовування швидкодіючих випускних клапанів.

"Малий контейнер" означає контейнер з внутрішнім об'ємом не менше ніж 1 м3 та не більше ніж 3 м3.

ПРИМІТКА: Стосовно радіоактивних матеріалів див. підрозділ 2.2.7.2

"Маса упаковки" означає масу брутто, якщо не вказане інше. До маси брутто не включається маса контейнерів і цистерн, що використовуються для перевезення вантажів.

"Міжнародні правила" означає ДОПНВ, КНВ, Технічні інструкції ІКАО, МКМПНВ чи МПНВ.

"Металевий КСВМВ" означає металевий корпус з відповідним сервісним і конструкційним обладнанням.

"Мішок" означає м'яку тару, виготовлену з паперу, полімерної плівки, текстилю, тканого матеріалу або інших придатних матеріалів.

"МКМПНВ" означає Міжнародний кодекс морського перевезення небезпечних вантажів - правила застосування частини A глави VII Міжнародної конвенції з охорони людського життя на морі 1974 року (Конвенція СОЛАС), опублікований Міжнародною морською організацією (ІМО), Лондон.

"МПНВ" означає Правила міжнародного перевезення небезпечних вантажів залізницями, додаток 1 до додатка B (Єдині правила, що стосуються договору міжнародного перевезення вантажів залізничним транспортом) (МГК) до Конвенції про міжнародні залізничні перевезення вантажів (КОТІФ).

"МЕК" означає Міжнародну електротехнічну комісію.

"М'який КСВМВ" означає корпус, виготовлений з плівки, тканого матеріалу чи будь-якого іншого м'якого матеріалу або їхньої комбінації, який має, у разі необхідності, внутрішнє покриття або вкладиш, разом з відповідним сервісним обладнанням і вантажозахватними пристроями.

Н

"Навантажувач" означає будь-яке підприємство, що здійснює навантаження небезпечних вантажів на судно.

"Небезпечна реакція" означає:

a) горіння чи виділення значної кількості тепла;

b) виділення легкозаймистих, задушливих, токсичних газів або газів, що окисляють;

c) утворення корозійних речовин;

d) утворення нестійких речовин; або

e) небезпечне підвищення тиску (тільки для цистерн).

"Небезпечні вантажі" означають речовини та вироби, які не допускаються до перевезення відповідно до ВОПНВ чи допускаються до нього тільки за умови дотримання визначених у ВОПНВ умов.

"Незахищене світло" означає світло, що випромінюється полум'ям, яке не знаходиться у вибухозахищеній оболонці.

"Номер ООН або N ООН" означає чотирьохзначний ідентифікаційний номер речовини чи виробу, взятий з Типових правил ООН.

"Номінальна місткість посудини" означає номінальний об'єм небезпечної речовини, що міститься в посудині, виражений в літрах. У випадку балончиків для стисненого газу номінальною місткістю балона є місткість по воді.

"Н.З.К.": див. Позиція "н.з.к."

О

"Оператор контейнера-цистерни чи переносної цистерни" означає будь-яке підприємство, на ім'я якого зареєстровані чи допущені до перевезення контейнер-цистерна чи переносна цистерна.

"Оператор переносної цистерни": див. "Оператор контейнера-цистерни або переносної цистерни".

П

"Пакет" (транспортний) означає оболонку, що використовується одним вантажовідправником для об'єднання одної або декількох упаковок в окрему одиницю з метою полегшення вантажно-розвантажувальних операцій та укладання під час перевезення.

Прикладами пакета є:

a) пристосування для пакетного завантаження, як, наприклад, піддон, на який поміщаються або на якому штабелюються декілька упаковок, що закріплюються за допомогою пластмасової стрічки, термоусадочного матеріалу, плівки, що розтягається, чи інших придатних засобів, або

b) захисна зовнішня тара, наприклад, ящик або решетування.

ПРИМІТКА: Стосовно радіоактивних матеріалів див. визначення терміна "система захисної оболонки" у підрозділі 2.2.7.2.

"Пакувальник" означає будь-яке підприємство, що заповнює небезпечними вантажами тару, у тому числі великогабаритну тару й контейнери середньої вантажопідйомності для масових вантажів (КСВМВ), і, у разі необхідності, підготовлює упаковки для перевезення.

"Паливно-приймальна система (система бункерування)" означає систему постачання суден рідким паливом.

"Перебірка" означає металеву, звичайно вертикальну, стінку, яка знаходиться всередині судна і яка впирається в дно, бортову обшивку, палубу, люкове закриття або іншу перебірку.

"Перебірка" (водонепроникна):

- на танкері: перебірка, сконструйована таким чином, що може витримати тиск водяного стовпчика висотою 1 м над палубою;

- на суховантажному судні: перебірка, сконструйована таким чином, що може витримати тиск водяного стовпчика висотою 1 м над палубою, але не нижче висоти верхнього краю комінгса люка.

"Перевезення" означає зміну місцезнаходження небезпечних вантажів, у тому числі зупинки, що вимагаються згідно з умовами перевезення, і будь-який час перебування небезпечних вантажів в суднах, транспортних засобах, цистернах і контейнерах, що вимагається згідно з умовами перевезення до, під час і після зміни їхнього місцезнаходження.

Це визначення охоплює також проміжне тимчасове складування небезпечних вантажів з метою зміни виду транспорту чи засобів перевезення (перевантаження). Це положення застосовується за умови, що за вимогою повинні надаватися транспортні документи, в яких зазначене місце відправлення та місце отримання, і що під час проміжного складування упаковки та цистерни не повинні відкриватися, крім як з метою перевірки компетентними органами.

"Перевезення навалом/насипом" означає перевезення сипучої твердої речовини без упаковки.

ПРИМІТКА: За змістом ВОПНВ перевезення навалом/насипом, передбачене у ДОПНВ, вважається перевезенням в упаковках.

"Перевізник" означає підприємство, яке здійснює транспортну операцію за договором перевезення чи без нього.

"Перевізні засоби" означає, у разі перевезення внутрішніми водними шляхами, судно, трюм або певну частину палуби судна; у разі автомобільного або залізничного перевезення воно означає транспортний засіб або вагон.

"Переносна цистерна" означає цистерну для мультимодальних перевезень місткістю більше ніж 450 літрів, яка відповідає визначенням, що містяться в главі 6.7 ДОПНВ чи МКМПНВ, і яка зазначена за допомогою інструкції щодо переносних цистерн (код Т) у стовпчику 10 таблиці A глави 3.2 ДОПНВ.

"Підприємство" означає будь-яку фізичну особу, юридичну особу, яка здійснює комерційну чи некомерційну діяльність, будь-яку асоціацію чи будь-яку групу осіб, яка не має правосуб'єктності й здійснює комерційну або некомерційну діяльність, а також будь-яку офіційну організацію, яка сама має правосуб'єктність або залежить від якого-небудь органу, який має правосуб'єктність.

"План боротьби за живучість судна" означає план, в якому вказується поділ на водонепроникні відсіки, які є основою для розрахунків остійності, викладаються заходи щодо ліквідації крену, що виникає в результаті проникнення води, наводиться список запірних пристроїв, що повинні бути закриті під час руху судна. Ці запірні пристрої повинні бути належним чином позначені.

"План забезпечення безпеки на випадок аварії" означає план, в якому вказується поділ на водонепроникні відсіки, які є основою для розрахунків остійності, а також викладаються заходи, необхідні для ліквідації крену, що виникає в результаті проникнення води, і наводиться список запірних пристроїв, що повинні бути закриті під час руху судна.

"Пластинчастий блок вогнегасника" означає частину вогнегасника, основна функція якої полягає в тому, щоб перешкоджати проходженню полум'я.

"Пластмаса, що використовується повторно" означає матеріал, рекуперований з використаної промислової тари, очищений і підготовлений для переробки в нову тару.

"Позиція "н.з.к." (не зазначені конкретно) означає зведену позицію, до якої можуть бути віднесені речовини, суміші, розчини чи вироби, якщо вони:

a) не пойменовані в таблиці A глави 3.2 та

b) мають хімічні, фізичні й/або небезпечні властивості, що відповідають класу, класифікаційному коду, групі упаковки й найменуванню та опису позиції "н.з.к."

"Повне завантаження" означає будь-який вантаж, що відправляється одним вантажовідправником, для перевезення якого використовується весь транспортний засіб чи весь великий контейнер і всі операції з навантаження та розвантаження якого виконуються відповідно до інструкцій вантажовідправника або вантажоодержувача.

ПРИМІТКА: Відповідним терміном для класу 7 є "виняткове використання" - див. підрозділ 2.2.7.2.

"Порадник з випробовувань і критеріїв" означає третє переглянуте видання Порадника з випробовувань і критеріїв - Типові правила перевезення небезпечних вантажів Організації Об'єднаних Націй, опублікований Організацією Об'єднаних Націй (ST/SG/AC.10/11/Rev.3), зі змінами, викладеними в документі ST/SG/AC.10/11/Rev.3/Amend.1.

"Посудина" означає ємність для розміщення й утримання в ній речовин чи виробів, у тому числі будь-які засоби закупорювання. Це визначення не застосовується до корпусів.

ПРИМІТКА: До посудин для газів класу 2 належать балони, трубки, барабани під тиском, криогенні посудини та в'язки балонів.

"Посудина під тиском" загальний термін, що охоплює балони, трубки, барабани під тиском, закриті криогенні посудини та в'язки балонів.

Р

"Решетування" означає зовнішню тару з несуцільними поверхнями.

"Рідина" означає речовину, яка при 50° C має тиск парів не більше ніж 300 кПа (3 бара), не є повністю газоподібною при 20° C і тиску 101,3 кПа та

a) має температуру плавлення чи початку плавлення 20° C або менше при тиску 101,3 кПа, або

b) є рідкою згідно з випробуванням за методом ASTM D 4359-90, чи

c) не є пастоподібною згідно з критеріями, які застосовуються під час випробування для визначення текучості (випробовування з використанням пенетрометра), яке описується в розділі 2.3.4.

ПРИМІТКА: Для цілей вимог, що висуваються до цистерн, перевезення в рідкому стані означає:

- перевезення рідин, що відповідають наведеному вище визначенню, або

- перевезення твердих речовин, які пред'являються до транспортування в розплавленому стані.

"Рятувальна лебідка" означає пристрій, що дозволяє підняти людину з вантажного танка, кофердаму чи міжбортового простору. Цей пристрій повинен бути таким, щоб ним могла керувати одна людина.

"Рятувальний пристрій (відповідний)" означає пристрій для захисту органів дихання, що легко надівається, покриває рот, ніс і очі та застосовується у випадках, коли необхідно залишити небезпечну зону.

"Робочий тиск" означає сталий тиск стисненого газу при еталонній температурі 15° C у заповненій посудині під тиском.

ПРИМІТКА: Стосовно цистерн див. "Максимальний робочий тиск".

"Розрахунковий тиск" означає тиск, у розрахунку на який були спроектовані й збудовані вантажний танк або цистерна для залишків вантажу. Як правило, цей тиск дорівнює максимальному робочому тиску.

С

"Система зачищення" (ефективна) означає систему спорожнювання й осушення вантажних танків та осушення вантажних трубопроводів, за винятком відстоїв.

"Службове приміщення" означає приміщення, яке є доступним під час експлуатації судна та яке не є ні частиною житлових приміщень, ні частиною вантажних танків, за винятком форпіка й ахтерпіка, за умови, що там не встановлено ніякого обладнання.

"СОЛАС" означає Міжнародну конвенцію з охорони людського життя на морі 1974 року з унесеними до неї змінами.

"Складений КСМВМ із пластмасовою внутрішньою ємністю" означає КСМВМ, що складається з конструкційного обладнання у вигляді жорсткої зовнішньої оболонки, в яку поміщена пластмасова внутрішня ємність разом із будь-яким сервісним чи іншим конструкційним обладнанням. Він виготовлений таким чином, що у зібраному стані внутрішня ємність і зовнішня оболонка складають єдиний збірний виріб, який наповнюється, зберігається, перевозиться чи спорожнюється як єдине ціле.

ПРИМІТКА:. "Пластмаса", коли цей термін використовується стосовно внутрішніх ємностей складених КСМВМ, означає також інші полімерні матеріали, наприклад, гуму тощо.

"Сталий тиск" означає тиск вмісту посудини під тиском, що знаходиться в стані термічної й дифузійної рівноваги.

"Стійке горіння" означає стабільне горіння протягом невизначеного періоду часу (див. EN 12874:1997).

"Ступінь наповнення" - коли для вантажного танка вказується ступінь наповнення, то він означає відсоткову частку об'єму при температурі речовини 15° C, якщо не зазначена інша температура.

"Судно" означає судно внутрішнього плавання чи морське судно.

"Судно - збирач відходів, що містять мастило" означає танкер відкритого типу N вантажопідйомністю до 300 т, побудований та оснащений для приймання й перевезення відходів, що містять мастило, які утворюються під час експлуатації суден. Судна без вантажних танків вважаються суднами, на які поширюється дія глав 9.1 або 9.2.

"Судно постачання" означає танкер відкритого типу N вантажопідйомністю до 300 т, побудований та оснащений для перевезення й передачі іншим суднам продуктів, призначених для експлуатації суден.

"Судноводій" означає особу, визначення якої є в статті 1.02 Європейських правил судноплавства внутрішніми водними шляхами (ЄПСВВШ).

Т

"Танкер" означає судно, призначене для перевезення речовин у вантажних танках.

"Тара" означає посудину (ємність) і будь-які інші компоненти чи матеріали, необхідні для виконання посудиною функції утримання продукту [див. також "Тара великогабаритна" і "Контейнер середньої вантажопідйомності для масових вантажів (КСВМВ)"]

ПРИМІТКА: Стосовно радіоактивних матеріалів див. підрозділ 2.2.7.2.

"Тара аварійна" означає спеціальну тару, в яку поміщаються пошкоджені упаковки або такі упаковки, що мають дефекти або протікають, упаковки з небезпечними вантажами чи небезпечні вантажі, що просочилися або розсипалися, для перевезення з метою рекуперації чи видалення.

"Тара внутрішня" означає тару, яка під час перевезення укладається в зовнішню тару.

"Тара комбінована" означає тару, що складається із зовнішньої (транспортної) тари та вкладених у неї однієї чи кількох одиниць внутрішньої тари відповідно до підрозділу 4.1.1.5.

ПРИМІТКА: "Внутрішні складові" "комбінованої тари" завжди визначаються як "внутрішня тара", а не "внутрішні посудини". Одним із прикладів такої "внутрішньої тари" є скляний бутель.

"Тара легка металева" означає тару з круглим, еліптичним, прямокутним чи багатокутним (також конічним) поперечним перетином, а також тару, що звужується або розширюється (у формі відра), виготовлену з металу (наприклад, з листового олова), з товщиною стінки менше ніж 0,5 мм, із плоским або випуклим днищем, з одним чи кількома отворами, яка не охоплюється визначеннями барабанів або каністр.

"Тара зовнішня" означає зовнішній захист складеної або комбінованої тари з будь-яким абсорбуючим та прокладним матеріалом і будь-якими іншими компонентами, необхідними для утримання й захисту внутрішніх посудин чи внутрішньої тари.

"Тара щільна" означає тару, непроникну для сухих речовин, у тому числі твердих матеріалів, що подрібнюються під час перевезення.

"Тара проміжна" означає тару, яка поміщається між внутрішньою тарою або виробами та зовнішньою тарою.

"Тара складена (з пластмаси)" означає тару, що складається з пластмасової внутрішньої посудини та зовнішньої тари (з металу, фібрового картону, фанери тощо). У зібраному стані така тара залишається неподільною одиницею, яка наповнюється, зберігається, перевозиться й спорожнюється як така.

ПРИМІТКА: див. ПРИМІТКУ до терміна "Тара складена (зі скла, фарфору або кераміки)".

"Тара складена" (зі скла, фарфору або кераміки) означає тару, що складається зі скляної, фарфорової або керамічної внутрішньої посудини та зовнішньої тари (з металу, дерева, фібрового картону, пластмаси, пінопласту тощо). У зібраному стані така тара залишається неподільною одиницею, яка наповнюється, зберігається, перевозиться й спорожнюється як така.

ПРИМІТКА: "Внутрішні складові", "складеної тари" звичайно визначаються як "внутрішні посудини". Наприклад, "внутрішня посудина" є "внутрішньою складовою" складеної тари типу 6HA1 (з пластмаси), оскільки вона, як правило, не призначена для виконання функції утримання продукту без її "зовнішньої тари" і тому не є "внутрішньою тарою".

"Тверда речовина" означає:

a) речовину, що має температуру плавлення чи початку плавлення вище ніж 20° C при тиску 101,3 кПа; або

b) речовину, яка не є рідкою згідно з випробовуванням за методом ASTM D 4359-90 чи не є пастоподібною згідно з критеріями, що застосовуються під час випробовування для визначення текучості (випробовування з використанням пенетрометра), яке описується в розділі 2.3.4.

"Температура спалаху" означає найнижчу температуру рідини, при якій її пари утворюють легкозаймисту суміш з повітрям.

"Температура самозаймання" (EN 1127-1:1997 N 331) означає визначену в умовах випробовування, що вимагаються, найнижчу температуру нагрітої поверхні, при якій відбувається займання легкозаймистої речовини у вигляді газоповітряної чи пароповітряної суміші.

"Температура розкладання, що самоприскорюється" означає найнижчу температуру, при якій може відбуватися розкладання речовини, що самоприскорюється, у тарі, що використовується під час перевезення. Приписи, які стосуються визначення ТРСП і ефектів нагрівання у замкнутому просторі, містяться в частині II Порадника з випробовувань і критеріїв.

"Температурний клас" (видання МЕК 79 і EN 50 014) означає класифікацію легкозаймистих газів і парів легкозаймистих рідин залежно від їхньої температури самозаймання, а також класифікацію електрообладнання, призначеного для використання у відповідній вибухонебезпечній атмосфері залежно від максимальної температури його зовнішньої поверхні.

"Технічні інструкції ІКАО" означають Технічні інструкції з безпечного перевезення небезпечних вантажів повітрям, що доповнюють додаток 18 до Чиказької конвенції про міжнародну цивільну авіацію (Чикаго, 1944 рік), опубліковані Міжнародною організацією цивільної авіації (ІКАО), Монреаль.

"Технічна назва" означає визнану хімічну назву, а якщо доречно - визнану біологічну назву, чи іншу назву, яка використовується на цей час у науково-технічних довідниках, періодичних виданнях і публікаціях (див. пункт 3.1.2.8.1.1).

"Типові правила ООН" означають Типові правила, що додаються до дванадцятого переглянутого видання Рекомендацій з перевезення небезпечних вантажів, опублікованого Організацією Об'єднаних Націй (ST/SG/AC.10/1/Rev.12).

"Типи захисту" (видання МЕК 79 і EN 50 014).

EEx(d): 

вибухозахищений кожух (EN 50 018); 

EEx(e): 

підвищена небезпека (EN 50 019); 

EEx(ia) і EEx(ib): 

принципово безпечний електричний ланцюг (EN 50 020); 

EEx(m): 

капсулювання (EN 50 028); 

EEx(p): 

прилад у корпусі з підвищеним тиском (EN 50 016); 

EEx(q): 

наповнення порошкоподібною речовиною (EN 50 017). 

"Типи суден":

Тип G: означає танкер, призначений для перевезення газів під тиском або в охолодженому стані;

Тип C: означає танкер, призначений для перевезення рідин. Будується як гладкопалубне судно з подвійним корпусом, тобто з міжбортовими та міждонними просторами, але без тронка. Вантажні танки можуть бути утворені внутрішніми стінками подвійного корпусу судна чи можуть встановлюватися в трюмних приміщеннях як вкладні танки.

Тип N: означає танкер, призначений для перевезення рідин.

Малюнки (як приклади)

Тип G 

 

 

 

Тип G
Конструкція вантажних танків 1
Тип вантажних танків 1
(також у випадку гладкопалубних суден) 

Тип G
Конструкція вантажних танків 1
Тип вантажних танків 1
(також у випадку гладкопалубних суден) 

 

 

Тип G
Конструкція вантажних танків 2
Тип вантажних танків 1
(також у випадку гладкопалубних суден) 

 

Тип C 

 

 

 

Тип C
Конструкція вантажних танків 2
Тип вантажних танків 2 

Тип C
Конструкція вантажних танків 1
Тип вантажних танків 1 

 

 

Тип C
Конструкція вантажних танків 2
Тип вантажних танків 1 

 

Тип N 

 

 

 

Тип N
Конструкція ватажних танків 2, 3 або 4
Тип вантажних танків 2 

Тип N
Конструкція вантажних танків 2, 3 або 4
Тип вантажних танків 2 

 

 

Тип N
Конструкція вантажних танків 2, 3 або 4,
Тип вантажних танків 1
(також у випадку гладкопалубних суден) 

Тип N
Конструкція вантажних танків 2, 3 або 4,
Тип вантажних танків 3
(також у випадку гладкопалубних суден)  

 

 

Тип N
Конструкція вантажних танків 2, 3 або 4
Тип вантажних танків 1
(також у випадку гладкопалубних суден) 

 

"Тиск" означає стосовно цистерн усі види тиску (наприклад, робочий тиск, тиск спрацьовування швидкодіючих випускних клапанів, випробувальний тиск) в кПа (барах) манометричного тиску, а у випадку тиску парів речовин - у кПа (барах) абсолютного тиску.

"Тиск наповнення" означає найбільший тиск, який фактично досягається в цистерні під час її наповнення під тиском;

"Тиск спрацьовування" означає зазначений в переліку речовин тиск, при якому відкриваються швидкодіючі випускні клапани. У випадку цистерн високого тиску величина тиску спрацьовування запобіжного клапана повинна встановлюватися відповідно до приписів компетентного органу або визнаного класифікаційного товариства.

"Токсикометр" означає прилад, що дозволяє виміряти будь-яку значну концентрацію токсичних газів, що виділяються вантажем.

Цей прилад повинен бути сконструйований таким чином, щоб можна було проводити вимірювання без необхідності проникнення в приміщення, які підлягають перевірці.

"Транспортна одиниця" (у широкому значенні) означає транспортний засіб за змістом пункту a) статті 1 ДОПНВ, вагон відповідно до визначення, що міститься у МПНВ, контейнер, контейнер-цистерну, переносну цистерну або БЕГК.

"Транспортна одиниця" означає автотранспортний засіб, до якого не причеплений причіп або склад, що складається з автотранспортного засобу й зчепленого з ним причепа.

"Транспортна одиниця" (внутрішні водні шляхи) під час перевезення внутрішніми водними шляхами означає судно, трюм чи визначену частину палуби судна.

"Транспортний засіб" означає транспортний засіб за змістом визначення терміну "транспортний засіб" у ДОПНВ чи терміну "вагон" у МПНВ. (Див. "Транспортний засіб-батарея", "Закритий транспортний засіб", "Відкритий транспортний засіб", "Критий брезентом транспортний засіб" і "Автоцистерна").

"Транспортний засіб-батарея" означає транспортний засіб з комплектом елементів, з'єднаних між собою колектором і стаціонарно встановлених на транспортній одиниці. Елементами транспортного засобу-батареї вважаються: балони, трубки, барабани під тиском і в'язки балонів, а також цистерни місткістю більше ніж 450 літрів, призначені для вантажів класу 2.

"Трубка" означає безшовну переносну посудину під тиском місткістю по воді більше ніж 150 літрів, але не більше ніж 3000 літрів.

"Трюм" (коли потрібен захист від вибухів, відповідає зоні 1 - див. "Класифікація за зонами") означає обмежену поперечними перебірками частину судна з люковими закриттями чи без таких, призначену для перевезення вантажів в упаковках або навалом/насипом. Верхньою межею трюму є верхній край комінгса люка. Вантаж, що виступає за рівень комінгса люка, вважається вантажем, складеним на палубі.

"Трюм (стан)" розвантажений: порожній, але містить залишковий вантаж;

порожній: без залишкового вантажу (вичищений).

"Трюмне приміщення" (коли потрібен захист від вибухів, відповідає зоні 1) означає замкнуту частину судна, обмежену попереду й позаду поперечними водонепроникними перебірками й призначену виключно для перевезення вантажних танків, стінки яких не є частиною корпусу судна.

"Трюмні води" означає воду, що містить мастило, з трюмів машинного відділення, кінцевих відсіків, кофердамів і міжбортових просторів.

"ТРСП": див. "Температура розкладання, що самоприскорюється".

У

"Упаковка" означає завершений продукт операції упаковування, що складається з тари, великогабаритної тари чи КСВМВ і їхнього вмісту, підготовлений для відправлення. Цей термін включає посудини для газів, визначені в цьому розділі, а також вироби, які внаслідок їхнього розміру, ваги чи конфігурації можуть перевозитися не упакованими чи перевозитися в рамах, решетуваннях чи транспортно-завантажувальних пристосуваннях.

На борту суден цей термін охоплює також транспортні засоби, контейнери (у тому числі знімні кузови), контейнери-цистерни, переносні цистерни, транспортні засоби-батареї, автоцистерни та багатоелементні газові контейнери (БЕГК).

Цей термін не застосовується до вантажів, що перевозяться навалом/насипом у трюмах суден, і до речовин, що перевозяться в цистернах у танкерах.

ПРИМІТКА: Стосовно радіоактивних матеріалів див. підрозділ 2.2.7.2.

Ц 

"Цистерна" означає корпус, у тому числі його сервісне й конструкційне обладнання. Коли термін "цистерна" використовується окремо, він означає контейнер-цистерну, переносну цистерну, знімну цистерну чи вбудовану цистерну, визначення яких надані в цьому розділі, а також цистерни, що є елементами транспортних засобів-батарей чи БЕГК.

ПРИМІТКА: Стосовно переносних цистерн див. підрозділ 6.7.4.1 ДОПНВ.

"Цистерна високого тиску" означає цистерну, спроектовану й затверджену в розрахунку на робочий тиск і 400 кПа (4 бара).

Ш

"Швидкодіючий випускний клапан" означає редукційний клапан, у якого номінальна швидкість ежекції перевищує швидкість поширення полум'я та який перешкоджає, таким чином, проходженню полум'я. Така установка повинна випробовуватися відповідно до європейського стандарту EN 12 874:1999.

Я

"Ящик" означає тару із суцільними прямокутними чи багатокутними стінками, виготовлену з металу, деревини, фанери, деревного матеріалу, фібрового картону, пластмаси чи інших придатних матеріалів. Наявність невеликих отворів, призначених для зручності обробки чи відкриття або необхідних у зв'язку з класифікаційними приписами, дозволяється у тому разі, якщо ці отвори не впливають на цілісність тари під час перевезення.

1.2.2 Одиниці вимірювання

1.1.2.1 У ВОПНВ застосовуються такі одиниці вимірюванняa:

Найменування величини 

Одиниця CIb 

Одиниця, що допускається до застосування нарівні з одиницями CI 

Співвідношення між одиницями 

Довжина 

м (метр) 

Площа 

м2 (метр кв.) 

Об'єм 

м3 (метр куб.) 

лс (літр) 

1 л = 10-3 м3 

Час 

с (секунда) 

хв. (хвилина) 

1 хв. = 60 с 

год (година) 

1 год = 3600 с 

доба (доба) 

1 доба = 86400 с 

Маса 

кг (кілограм) 

г (грам) 

1 г = 10-3 кг 

т (тонна) 

1 т = 10-3 кг 

Щільність 

кг/м3 

кг/л 

1 кг/л = 103 кг/м3 

Температура 

К (кельвін) 

°C (градус Цельсія) 

0° C = 273,15 К 

Різниця температур 

К (кельвін) 

°C (градус Цельсія) 

1° C = 1 К 

Сила 

Н (ньютон) 

1 Н = 1 кг · м/с2 

Тиск 

Па (паскаль) 

 

1 Па = 1 Н/м2 

бар (бар) 

1 бар = 105 Па 

Напруга 

Н/м2 

Н/мм2 

1 Н/мм2 = 1 МПа 

Робота 

 

кВт·год (кіловат-год) 

1 кВт·год = 3,6 мДж 

Енергія 

Дж (джоуль) 

 

1 Дж = 1 Н·м = 1 Вт·с 

Кількість тепла 

 

еВ (електрон-вольт) 

1 еВ = 0.1602 · 10-18 Дж 

Потужність 

Вт (ват) 

1 Вт = 1 Дж/с = 1 Н·м/с 

Кінематична в'язкість 

м2/с 

мм2/с 

1 мм2/с = 10-6 м2/с 

Динамічна в'язкість 

Па·с 

мПа·с 

1 кПас = 10-3 Па·с 

Активність 

Бк (бекерель) 

 

 

Еквівалентна доза опромінення 

Зв (зіверт) 

 

 

____________
a Для перерахування одиниць, що застосовувалися раніше, в одиниці CI застосовуються такі округлені значення:

Сила                                          Напруга
1 кгс    =       9,807 Н               1 кг/мм2      =           9,807 Н/мм2
1 Н      =       0,102 кгс             1 Н/мм2      =           0,102 кг/мм2
Тиск
1 Па
  =        1 Н/м2          =10-5 бар      = 1,02 · 10-5 кг/см2 = 0,75 · 10-2 тор
1 бар  =        105 Па                 = 1,02 кг/см2                   = 750 тор
1 кг/см2         =         9,807 · 104 Па     = 0,9807 бара               = 736 тор
1 тор =        1,33 · 102 Па           = 1,33 · 10-3 бар     =   1,36 · 10-3 кг/см2
Енергія, робота, кількість тепла
1 Дж          =
1 Н·м    = 0,278 · 10-6 кВт·год    =   0,102 кгм    = 0,239 · 10-3 ккал
1 кВт·год   = 3,6 · 106 Дж                 = 367 · 103 кгм                 = 860 ккал
1 кгм           = 9,807 Дж                       = 2,72 · 10-6 кВт·год     = 2,34 · 10-3 ккал
1 ккал          = 4,19 · 103 Дж                = 1,16 · 10-3 кВт·год    = 427 кгм
Потужність                                                                 Кінематична в'язкість
1 Вт          =   0,102 кгм/с         =       0,86 ккал/год            1 м2/с     =   104 Ст (Стокс)
1 кгм/с       =   9,807 Вт            =    8,43 ккал/год                1 Ст     =  10-4 м2
1 ккал/год  =   1,16 Вт              =    0,119 кгм/с
Динамічна в'язкість
1 Па·с       = 1 Нс/м2                  = 10 П (пуаз)                       = 0,102 кгс/м2
1 П
           = 0,1 Па·с                 = 0,1 Нс/м2                           = 1,02 · 10-2 кгс/м2
1 кгс/м2     = 9,807 Па·с            = 9,807 Нс/м2                       = 98,07 П
 

____________
b Міжнародна система одиниць (CI) прийнята Генеральною конференцією з мір та ваги (Адреса: Pavillon de Breteuil, Pare de St - Cloud, F - 92 310 ).

c В англійському та французькому машинописному тексті допускається використовувати для позначення літра замість скорочення "l" скорочення "L".

Десяткові кратні та дольові одиниці можуть бути утворені шляхом розміщення перед найменуванням чи позначенням одиниці префіксів або їхніх позначень, що мають таке значення:

Множник 

 

Префікс 

Позначення
   префікса 

1 000 000 000 000 000 000 

= 1018 квінтильйон 

екса 

Е 

1 000 000 000 000 000 

= 1015 квадрильйон 

пета 

П 

1 000 000 000 000 

= 1012 трильйон 

тера 

Т 

1 000 000 000 

= 109 мільярд 

гіга 

Г 

1 000 000 

= 106 мільйон 

мега 

М 

1 000 

= 103 тисяча 

кіло 

к 

100 

= 102 сто 

гекто 

г 

10 

= 101 десять 

дека 

да 

0,1 

= 10-1 десята 

деци 

д 

0,01 

= 10-2 сота 

санти 

с 

0,001 

= 10-3 тисячна 

мілі 

м 

0,000 001 

= 10-6 мільйонна 

мікро 

мм 

0,000 000 001 

= 10-9 мільярдна 

нано 

н 

0,000 000 000 001 

= 10-12 трильйонна 

піко 

п 

0,000 000 000 000 001 

= 10-15 квадрильйонна 

фемто 

ф 

0,000 000 000 000 000 001 

= 10-18 квінтильйонна 

атто 

а 

1.2.2.2 Якщо конкретно не зазначене інше, знак "%" у ВОПНВ означає:

a) для сумішей твердих речовин або рідин, а також для розчинів і для твердих речовин, змочених рідиною: відсоткову частку маси, розраховану на основі загальної маси суміші, розчину або зволоженої твердої речовини;

b) для сумішей стиснених газів: під час завантаження під тиском - відсоткову частку об'єму, розраховану на основі загального об'єму газової суміші; чи під час завантаження за масою - відсоткову частку маси, розраховану на основі загальної маси суміші;

c) для сумішей зріджених і розчинених газів: відсоткову частку маси, розраховану на основі загальної маси суміші.

1.2.2.3 Усі види тиску, що відносяться до посудин (наприклад, випробувальний тиск, внутрішній тиск, тиск спрацьовування запобіжних клапанів), завжди вказуються як манометричний тиск (тиск, надлишковий стосовно атмосферного тиску); однак тиск парів речовини завжди виражається як абсолютний тиск.

1.2.2.4 У тих випадках, коли у ВОПНВ указується ступінь наповнення посудин, то мається на увазі ступінь наповнення при температурі речовин 15° C, якщо тільки не зазначена яка-небудь інша температура.

ГЛАВА 1.3
ПІДГОТОВКА ПРАЦІВНИКІВ, ЯКІ БЕРУТЬ УЧАСТЬ У ПЕРЕВЕЗЕННІ НЕБЕЗПЕЧНИХ ВАНТАЖІВ

1.3.1 Сфера застосування

Особи, найняті учасниками перевезення, згаданими у главі 1.4, обов'язки яких пов'язані з перевезенням небезпечних вантажів, повинні отримати підготовку в галузі вимог, що регулюють перевезення таких вантажів, відповідно до їхніх обов'язків та функцій.

ПРИМІТКА 1: Стосовно підготовки консультанта з питань безпеки див. розділ 1.8.3.

ПРИМІТКА 2: Стосовно підготовки експертів див. главу 8.2.

1.3.2 Характер підготовки

Залежно від функцій і обов'язків відповідних осіб підготовка повинна проводитися в таких формах:

1.3.2.1 Загальне ознайомлення

Працівники повинні ознайомитися із загальними вимогами правил, що стосуються перевезення небезпечних вантажів.

1.3.2.2 Спеціалізована підготовка

1.3.2.2.1 Працівники повинні досконально вивчити вимоги правил, що стосуються перевезення небезпечних вантажів, відповідно до функцій і обов'язків, які вони виконують. У випадках, коли транспортування небезпечних вантажів пов'язане з мультимодальним перевезенням, працівники повинні бути ознайомлені з вимогами, що стосуються інших видів транспорту.

1.3.2.2.2 Екіпаж повинен бути ознайомлений з прийомами користування системами пожежогасіння та вогнегасниками.

1.3.2.2.3 Екіпаж повинен бути ознайомлений з прийомами користування системами пожежогасіння та вогнегасниками, а також спеціальним обладнанням, передбаченим у розділі 8.1.5.

1.3.2.2.4 Особи, що користуються автономними дихальними апаратами під час входу в трюми, повинні бути навчені прийомам користування такими апаратами та повинні бути здатними - за станом їхнього здоров'я - витримувати додаткові навантаження.

1.3.2.2.5 Судноводій повинен доводити до відома інших осіб, що знаходяться на борту судна, письмові інструкції, так щоб ці особи могли їх застосовувати.

1.3.2.3 Підготовка в галузі безпеки

Відповідно до ступеня небезпеки отримання травми або шкідливого впливу в разі події, пов'язаної з перевезенням небезпечних вантажів, у тому числі вантажно-розвантажувальних операцій, працівники повинні отримати підготовку в галузі ризиків і видів небезпек, які становлять небезпечні вантажі.

Підготовка повинна бути спрямована на навчання працівників процедурам безпечного поводження з небезпечними вантажами та вжиття аварійних заходів.

1.3.2.4 Підготовка, пов'язана з вантажами класу 7

Для цілей класу 7 працівники повинні отримати відповідну підготовку щодо запобігання радіаційним небезпекам, пов'язаним з роботою, що виконується, і щодо запобіжних заходів, яких необхідно дотримуватися для того, щоб забезпечити зниження опромінення, якому вони піддаються, і зниження опромінення інших осіб, які могли б постраждати в результаті їхніх дій.

1.3.3 Документація

Роботодавець і працівник повинні зберігати у себе докладні дані про всю отриману підготовку, які повинні перевірятися під час найму на нову роботу. Ця підготовка повинна періодично доповнюватися перепідготовкою з метою ознайомлення зі змінами в правилах.

ГЛАВА 1.4
ОБОВ'ЯЗКИ УЧАСНИКІВ ПЕРЕВЕЗЕННЯ В ГАЛУЗІ БЕЗПЕКИ

1.4.1 Загальні заходи безпеки

1.4.1.1 Учасники перевезення небезпечних вантажів повинні вживати належних заходів безпеки залежно від характеру та масштабу передбачуваної небезпеки з метою уникнення збитку і травм та, у разі необхідності, зведення їх до мінімуму. У будь-якому випадку вони повинні дотримуватися вимог ВОПНВ у своїй відповідній сфері діяльності.

1.4.1.2 Якщо виникає пряма загроза для суспільної безпеки, учасники перевезення повинні негайно повідомити про це аварійно-рятувальні служби та надати інформацію, яка необхідна цим службам для вжиття відповідних заходів.

1.4.1.3 У ВОПНВ можуть уточнюватися деякі з обов'язків, які покладаються на різних учасників перевезення.

Якщо Договірна сторона вважає, що це не призведе до зниження рівня безпеки, вона може в рамках свого національного законодавства покласти обов'язки, встановлені для будь-якого конкретного учасника перевезення, на іншого або інших учасників за умови виконання обов'язків, передбачених у розділах 1.4.2 і 1.4.3. Ці відступи повинні повідомлятися Договірною стороною секретаріату Європейської економічної комісії Організації Об'єднаних Націй, який доведе їх до відома Договірних сторін.

Вимоги розділів 1.2.1, 1.4.2 та 1.4.3, що стосуються визначень учасників перевезення та їхніх відповідних обов'язків, не перешкоджають дії положень національного законодавства стосовно юридичних наслідків (наслідків кримінального характеру, відповідальності тощо), які випливають з того, що зазначений учасник є, наприклад, юридичною особою, особою, що працює за самонаймом, роботодавцем чи робітником.

1.4.2 Обов'язки основних учасників

1.4.2.3 Вантажовідправник

1.4.2.1.1 Відправник небезпечних вантажів зобов'язаний пред'явити до перевезення лише вантажі, що відповідають вимогам ВОПНВ. У контексті розділу 1.4.1 він повинен, зокрема:

a) переконатися в тому, що небезпечні вантажі класифіковані та допущені до перевезення відповідно до ВОПНВ;

b) передати перевізнику інформацію й дані та, у разі необхідності, транспортні документи й супроводжувальні документи (дозволи, допущення, повідомлення, свідоцтва тощо), беручи до уваги, зокрема, вимоги глави 5.4 і таблиць, що містяться в частині 3;

c) використовувати тільки такі тару, великогабаритну тару, контейнери середньої вантажопідйомності для масових вантажів (КСВМВ) і цистерни (автоцистерни, знімні цистерни, транспортні засоби-батареї, БЕГК, переносні цистерни, контейнери-цистерни, вагони-цистерни та вагони-батареї), які допущені й придатні для перевезення відповідних вантажів і мають маркування, що вимагається одними з міжнародних правил, і використовувати лише ті судна або танкери, які допущені й придатні для перевезення відповідних вантажів;

d) дотримуватися вимог, що стосуються способу відправлення та обмежень на відправлення;

e) забезпечити, щоб навіть на неочищені і недегазовані порожні цистерни (автоцистерни, знімні цистерни, транспортні засоби-батареї, БЕГК, переносні цистерни, контейнери-цистерни, вагони-цистерни та вагони-батареї) або порожні неочищені транспортні засоби, вагони, великі й малі контейнери для масових вантажів були належним чином марковані й оснащені знаками небезпеки та щоб порожні неочищені цистерни були закриті так само герметично, якщо б вони були в наповненому стані.

1.4.2.1.2 Якщо вантажовідправник користується послугами інших учасників перевезення (пакувальник, вантажник, відповідальний за наповнювання тощо), він повинен вжити належних заходів для забезпечення відповідності вантажу вимогам ВОПНВ. У випадку підпунктів a), b), c) та e), пункту 1.4.2.1.1 він може, однак, покладатися на інформацію та дані, передані в його розпорядження іншими учасниками перевезення.

1.4.2.1.3 Якщо вантажовідправник діє від третьої особи, ця особа повинна письмово повідомити вантажовідправнику, що мова йде про небезпечні вантажі, і надати вантажовідправнику всі дані та документи, необхідні йому для виконання своїх обов'язків.

1.4.2.2 Перевізник

1.4.2.2.1 У контексті розділу 1.4.1 перевізник, у відповідних випадках, повинен, зокрема:

a) упевнитися в тому, що небезпечні вантажі, які підлягають перевезенню, допущені до перевезення відповідно до ВОПНВ;

b) упевнитися в тому, що необхідна документація знаходиться на судні;

c) візуально впевнитися в тому, що судно і вантаж не мають явних дефектів, не протікають і не мають тріщин, належним чином обладнані тощо;

d) (зарезервований);

e) перевірити, чи не перевантажені судна;

f) (зарезервований);

g) упевнитися в тому, що обладнання, яке вимагається в письмових інструкціях для судноводія, знаходиться на судні;

h) упевнитися в тому, що виконані приписи стосовно сигналізації судна;

i) упевнитися в тому, що під час навантаження, перевезення, розвантаження та будь-яких інших операцій з небезпечними вантажами в трюмах або вантажних танках дотримані особливі приписи.

У відповідних випадках ці дії здійснюються на підставі транспортних документів і супроводжувальних документів шляхом огляду судна або контейнерів і, у разі необхідності, вантажу.

1.4.2.2.2 Стосовно підпунктів a), b) та i) пункту 1.4.2.2.1 перевізник може, однак, покладатися на інформацію та дані, передані в його розпорядження іншими учасниками перевезення.

1.4.2.2.3 Якщо, діючи відповідно до пункту 1.4.2.2.1, перевізник виявляє яке-небудь порушення вимог ВОПНВ, він не повинен відправляти вантаж доти, доки останній не буде відповідати вимогам.

1.4.2.2.4 (зарезервований)

1.4.2.3 Вантажоодержувач

1.4.2.3.1 Вантажоодержувач повинен не зволікати з прийомом вантажу, якщо не існує непереборних причин, і до, під час або після розвантаження повинен переконатися в тому, що вимоги ВОПНВ, які його стосуються, виконані.

У контексті розділу 1.4.1 він зобов'язаний, зокрема:

a) у випадках, передбачених ВОПНВ, здійснити операції з розвантаження суден, що вимагаються;

b) у випадках, передбачених ВОПНВ, вжити заходів щодо очищення та знезаражування суден, що вимагаються;

c) забезпечити, щоб на контейнерах, транспортних засобах і вагонах після їхнього повного розвантаження, очищення й знезаражування більше не було маркування, що вказує на небезпеку, відповідно до глави 5.3;

d) упевнитися в тому, що в передній та задній частинах судна передбачені належні засоби для евакуації із судна у надзвичайній ситуації;

e) у випадках, передбачених ВОПНВ, упевнитися в тому, що у газозворотному чи зрівняльному трубопроводі встановлений вогнегасник, що захищає судно від детонацій і проникнення полум'я з берега.

1.4.2.3.2 Якщо вантажоодержувач користується послугами інших учасників перевезення (розвантажувач, підприємство з очищення, станція знезаражування тощо), він повинен ужити належних заходів для забезпечення дотримання вимог ВОПНВ.

1.4.2.3.3 Якщо в результаті цих перевірок виявлено яке-небудь порушення вимог ВОПНВ, то вантажоодержувач повинен повернути контейнер, транспортний засіб або вагон перевізнику лише після усунення цього порушення.

1.4.3 Обов'язки інших учасників

Нижче перелічені інші учасники перевезення та їхні обов'язки, причому цей перелік не є вичерпним. Обов'язки цих учасників перевезення випливають із розділу 1.4.1, вище, настільки, наскільки їм відомо або їм повинно бути відомо, що свої функції вони виконують у рамках перевезення, регламентованого ВОПНВ.

1.4.3.1 Вантажник

1.4.3.1.1 У контексті розділу 1.4.1 вантажник виконує, зокрема, такі обов'язки:

a) він повинен передавати небезпечні вантажі перевізнику лише у тому разі, якщо вони допущені до перевезення відповідно до ВОПНВ;

b) під час передачі до перевезення упакованих небезпечних вантажів чи порожньої неочищеної тари він повинен перевірити, чи не має тара пошкоджень. Він не повинен передавати до перевезення упаковку з пошкодженою тарою, зокрема, з негерметичною тарою, з якої відбувається чи може відбутися витік небезпечного вантажу, доти, доки пошкодження не буде усунуте; цей самий обов'язок стосується й порожньої неочищеної тари;

c) під час навантаження небезпечних вантажів на судно, у транспортний засіб, вагон або великий чи малий контейнер він повинен дотримуватись спеціальних вимог стосовно навантаження й обробки вантажів;

d) після завантаження небезпечних вантажів у контейнер він повинен виконати вимоги стосовно нанесення маркування, що вказує на небезпечність відповідно до глави 5.3;

e) під час навантаження упаковок він повинен дотримуватись заборон стосовно спільного навантаження з урахуванням небезпечних вантажів, що вже є на судні, у транспортному засобі, вагоні або великому контейнері, а також вимог, що стосуються відокремлення продуктів харчування, інших предметів споживання або кормів для тварин;

f) він повинен упевнитися в тому, що в передній та задній частинах судна передбачені належні засоби для евакуації із судна у надзвичайній ситуації;

g) він повинен надати судноводію додаткове захисне спорядження й обладнання, що вимагаються письмовими інструкціями.

1.4.3.1.2 Що стосується підпунктів a), d) та e) пункту 1.4.3.1.1, вантажник може, однак, покладатися на інформацію й дані, передані в його розпорядження іншими учасниками перевезення.

1.4.3.2 Пакувальник

У контексті розділу 1.4.1 пакувальник повинен, зокрема, дотримуватися:

a) вимог, що стосуються умов упаковування або умов спільного упаковування; та

b) коли він готує упаковки для перевезення, - вимоги стосовно маркування й знаків небезпеки на упаковках.

1.4.3.3 Відповідальний за наповнення

1.4.3.3.1 У контексті розділу 1.4.1 відповідальний за наповнення повинен виконувати, зокрема, такі обов'язки:

Обов'язки, пов'язані з наповненням цистерн (автоцистерн, транспортних засобів-батарей, знімних цистерн, переносних цистерн, контейнерів-цистерн, БЕГК, вагонів-цистерн і вагонів-батарей):

a) перш, ніж наповнити цистерни, він повинен упевнитися в тому, що самі цистерни та їхнє обладнання знаходяться в справному технічному стані;

b) він повинен переконатися в тому, що дата наступного випробовування автоцистерн, транспортних засобів-батарей, знімних цистерн, переносних цистерн, контейнерів-цистерн, БЕГК, вагонів-цистерн і вагонів-батарей не прострочена;

c) він повинен наповнювати цистерни лише небезпечними вантажами, допущеними до перевезення в цих цистернах;

d) під час наповнення цистерни він повинен дотримуватись вимог стосовно розміщення небезпечних вантажів у суміжних відсіках;

e) під час наповнення цистерни він повинен дотримуватись максимально допустимого ступеня наповнення або максимально допустимої маси вмісту на літр місткості для речовини, що завантажують;

f) після наповнення цистерни він повинен упевнитися в герметичності запірних пристроїв;

g) він повинен забезпечити, щоб ніякої небезпечної кількості завантаженої речовини не залишалось на зовнішніх поверхнях цистерн, які були ним наповнені;

h) під час підготовки небезпечних вантажів до перевезення він повинен забезпечити, щоб таблички оранжевого кольору й інформаційні табло або знаки небезпеки, що вимагаються, були розміщені відповідно до вимог глави 5.3, що застосовуються до цистерн.

Обов'язки, пов'язані з навантаженням твердих небезпечних вантажів навалом/насипом у транспортні засоби, вагони або контейнери:

i) перед навантаженням він повинен упевнитися в тому, що транспортні засоби, вагони й контейнери і, у разі необхідності, їхнє обладнання, знаходяться у справному технічному стані та що перевезення відповідних небезпечних вантажів навалом/насипом у цих транспортних засобах або контейнерах дозволяється;

j) після навантаження він повинен забезпечити, щоб таблички оранжевого кольору й інформаційні табло або знаки небезпеки, що вимагаються, були розміщені відповідно до вимог глави 5.3, що застосовуються до цих транспортних засобів, вагонів або контейнерів.

Обов'язки, пов'язані з наповненням вантажних танків:

k) перед наповненням він повинен упевнитися в тому, що судноводію були надані додаткові захисні спорядження й обладнання, що вимагаються в письмових інструкціях;

l) перед наповненням вантажних танків танкера він повинен виконати свою частину переліку обов'язкових перевірок, передбаченого в пункті 7.2.4.10;

m) він повинен наповнювати вантажні танки лише небезпечними вантажами, допущеними до перевезення в цих танках;

n) коли це необхідно, він повинен передати інструкцію щодо підігріву вантажу у разі перевезення речовин, температура плавлення яких вище або дорівнює 0° C;

o) він повинен упевнитися в тому, що під час наповнення датчик, що приводить у дію автоматичний пристрій, який запобігає переливу, перериває електричний ланцюг, що забезпечується й постачається береговою спорудою, і що він може вжити заходів щодо запобігання переливу;

p) він повинен упевнитися в тому, що в передній та задній частинах судна передбачені належні засоби для евакуації із судна у надзвичайній ситуації;

q) він повинен упевнитися в тому, що у газозворотному чи зрівняльному трубопроводі, якщо такий вимагається пунктом 7.2.4.25.5, встановлено вогнегасник, що захищає судно від детонацій і проникнення полум'я з берега;

r) він повинен упевнитися в тому, що інтенсивність навантаження відповідає інструкціям із навантаження, передбаченим у пункті 9.3.2.25.9 або 9.3.3.25.9, і що тиск у місці проходження газозворотного чи газовідвідного трубопроводу не перевищує тиску спрацьовування швидкодіючого випускного клапана.

Обов'язки, пов'язані з навантаженням на судна твердих небезпечних вантажів навалом/насипом:

s) перед навантаженням він повинен упевнитися в тому, що судноводію були надані додаткові захисні спорядження й обладнання, що вимагаються в письмових інструкціях.

t) він повинен завантажувати судно лише небезпечними вантажами, перевезення яких навалом/насипом на цьому судні дозволяється;

u) він повинен упевнитися в тому, що в передній та задній частинах судна передбачені засоби для евакуації із судна у надзвичайній ситуації.

1.4.3.4 Оператор контейнера-цистерни або переносної цистерни

У контексті розділу 1.4.1 оператор контейнера-цистерни або переносної цистерни повинен, зокрема:

a) слідкувати за дотриманням вимог, що стосуються конструкції, обладнання, випробовувань і маркування;

b) слідкувати за тим, щоб технічне обслуговування цистерн і їхнього обладнання здійснювалося таким чином, щоб за звичайних умов експлуатації контейнер-цистерна або переносна цистерна відповідали вимогам ДОПНВ, МПНВ або МКМПНВ, аж до наступної перевірки;

c) проводити позапланову перевірку, коли надійність корпусу або його обладнання може бути знижена внаслідок ремонту, модифікації або аварії.

1.4.3.5 (Зарезервований)

ГЛАВА 1.5
СПЕЦІАЛЬНІ ПРАВИЛА, ВІДСТУПИ

1.5.1 Двосторонні та багатосторонні угоди

1.5.1.1 Відповідно до пункту 1 статті 7 ВОПНВ з метою адаптації приписів доданих Правил до досягнень технічного й промислового прогресу, компетентні органи Договірних сторін можуть домовлятися безпосередньо один з одним про те, щоб дозволити здійснення деяких перевезень їхньою територією як тимчасовий відступ від приписів ВОПНВ і без шкоди для безпеки. Орган, що взяв на себе ініціативу стосовно тимчасового відступу, повідомляє про цей відступ секретаріату Європейської економічної комісії Організації Об'єднаних Націй, який доводить його до відома Договірних сторін.

ПРИМІТКА: "Спеціальні умови", передбачені в розділі 1.7.4, не вважаються тимчасовим відступом за змістом цього розділу.

1.5.1.1 Термін дії тимчасового відступу повинен становити не більше ніж п'ять років із дати його набрання чинності. Дія тимчасового відступу припиняється автоматично з дати набрання чинності відповідною зміною до цих доданих Правил.

1.5.1.2 Перевезення, що здійснюються на підставі цих угод, є перевезеннями за змістом ВОПНВ.

1.5.2 Спеціальні дозволи, що стосуються перевезення танкерами

1.5.2.1 Спеціальні дозволи

1.5.2.1.1 Відповідно до пункту 2 статті 7 компетентний орган має право видавати перевізнику або вантажовідправнику спеціальні дозволи на міжнародне перевезення танкерами небезпечних речовин, у тому числі сумішей, транспортування яких танкерами не дозволяється згідно з приписами цих Правил, на основі наведеної нижче процедури.

1.5.2.1.2 Спеціальний дозвіл дійсний, з урахуванням зазначених у ньому приписів для Договірних сторін, на території яких проводитиметься перевезення, протягом не більше ніж двох років, якщо тільки він не скасовується до закінчення цього терміну. За згодою компетентних органів таких Договірних сторін спеціальний дозвіл може бути продовжений не більше ніж на один рік.

1.5.2.1.3 Спеціальний дозвіл повинен включати положення стосовно його скасування до закінчення терміну дії і повинен відповідати зразку, встановленому Адміністративним комітетом.

1.5.2.2 Процедура

1.5.2.2.1 Перевізник або вантажовідправник звертається до компетентного органу Договірної сторони, на території якої здійснюватиметься перевезення, із заявкою на видачу спеціального дозволу.

У заявці повинні бути зазначені дані, які вимагає Адміністративний комітет. Заявник несе відповідальність за точність таких даних.

1.5.2.2.2 Компетентний орган розглядає заявку з точки зору технічних вимог і вимог безпеки. За відсутності у нього заперечень, компетентний орган готує спеціальний дозвіл на основі критеріїв, встановлених Адміністративним комітетом, і негайно повідомляє про це інші компетентні органи, пов'язані з цим перевезенням. Спеціальний дозвіл видається тільки в тому разі, якщо відповідні компетентні органи дали свою згоду на перевезення або не повідомили про своє заперечення протягом двох місяців з моменту отримання повідомлення. Заявник отримує оригінал спеціального дозволу і повинен зберігати його копію на борту судна (суден), що бере (беруть) участь у цьому перевезенні. Компетентний орган негайно повідомляє Адміністративному комітету про заявки на спеціальні дозволи, відхилені заявки та надані спеціальні дозволи.

1.5.2.2.3 Якщо спеціальний дозвіл не видається внаслідок того, що в компетентного органу є сумніви або заперечення щодо видачі такого дозволу, то Адміністративний комітет приймає рішення про видачу або відмову у видачі спеціального дозволу.

1.5.2.3 Оновлення переліку речовин, допущених до перевезення танкерами

1.5.2.3.1 Адміністративний комітет розглядає всі доведені до його відома спеціальні дозволи й заявки та приймає рішення про включення відповідного вантажу до переліку речовин, допущених до перевезення танкерами, що міститься в цих Правилах.

1.5.2.3.2 Якщо Адміністративний комітет, враховуючи технічні вимоги й вимоги безпеки, висловлює застереження з приводу включення відповідного вантажу до переліку речовин, допущених до перевезення танкерами, що міститься в цих Правилах, або з приводу деяких умов, компетентний орган повідомляється про це. Компетентний орган повинен негайно відкликати або, у разі необхідності, змінити спеціальний дозвіл.

1.5.3 Еквівалентність і відступи (пункт 3 статті 7 ВОПНВ)

1.5.3.1 Процедура визнання еквівалентності

У тому разі, коли положеннями цих Правил вимагається використання або наявність на борту судна певних матеріалів, пристроїв чи обладнання, або прийняття певних конструктивних рішень або схем компонування, компетентний орган може дозволити використання чи знаходження на такому судні інших матеріалів, пристроїв чи обладнання або прийняття інших конструктивних рішень або схем компонування, якщо згідно з рекомендаціями Адміністративного комітету вони визнані еквівалентними.

1.5.3.2 Відступ на пробній основі

Компетентний орган може на основі рекомендації Адміністративного комітету видавати пробне свідоцтво про допуск на обмежений термін певному судну з новими технічними характеристиками, що є відступом від приписів цих Правил, якщо ці характеристики забезпечують достатню безпеку.

1.5.3.3 Записи, що стосуються еквівалентних аналогів і відступів

Еквівалентні аналоги й відступи, про які йде мова в пунктах 1.5.3.1 та 1.5.3.2, повинні бути вказані у свідоцтві про допуск.

ГЛАВА 1.6
ПЕРЕХІДНІ ЗАХОДИ

1.6.1 Загальні положення

1.6.1.1 Якщо не вимагається інше, речовини та вироби, на які поширюється дія ВОПНВ, можуть перевозитися до 30 червня 2003 року відповідно до вимог ВОПНВ, що застосовувалися до 31 грудня 2002 року.

1.6.1.2 Знаки небезпеки, які до 31 грудня 1998 року відповідали зразкам, що вимагалися на цю дату, можуть використовуватися до вичерпання їхніх запасів.

1.6.1.3 Перехідні заходи, що стосуються упаковування речовин і виробів класу 1, передбачені в пунктах 1.6.1.3 та 1.6.1.4 ДОПНВ і МПНВ або в пункті 4.1.5.19 МКМПНВ, також дійсні для перевезень у режимі ВОПНВ.

1.6.1.4 (Зарезервований)

1.6.2 Посудини для класу 2

Перехідні заходи, передбачені в розділах 1.6.2 ДОПНВ та МПНВ, також дійсні для перевезень у режимі ВОПНВ.

1.6.3 Вбудовані цистерни (автоцистерни і вагони-цистерни), знімні цистерни, транспортні засоби-батареї й вагони-батареї

Перехідні заходи, передбачені в розділах 1.6.3 ДОПНВ та МПНВ, також дійсні для перевезень у режимі ВОПНВ.

1.6.4 Контейнери-цистерни, переносні цистерни і БЕГК

Перехідні заходи, передбачені в розділах 1.6.4 ДОПНВ та МПНВ або в розділі 4.2.0 МКМНВ, залежно від конкретного випадку, також дійсні для перевезень у режимі ВОПНВ.

1.6.5 Транспортні засоби й вагони

Перехідні заходи, передбачені в розділах 1.6.5 ДОПНВ та МПНВ, також дійсні для перевезень у режимі ВОПНВ.

1.6.6 Клас 7

Перехідні заходи, передбачені в розділах 1.6.6 ДОПНВ та МППВ або в розділі 6.4.24 МКМНВ, також дійсні для перевезень у режимі ВОПНВ.

1.6.7 Перехідні положення, що стосуються суден

1.6.7.1 Загальні положення

1.6.7.1.1 Для цілей статті 8 ВОПНВ у підрозділі 1.6.7.2 розділу 1.6.7 містяться загальні перехідні положення (див. пункти 1. 2 і 4 статті 8) і в підрозділі 1.6.7.3 того самого розділу - особливі перехідні положення (див. пункт 3 статті 8).

1.6.7.1.2. У цьому розділі 1.6.7:

a) "судно, що знаходиться в експлуатації" означає судно за змістом пункту 2 статті 8 Угоди;

b) "Н.З.М." означає, що цей припис застосовується до суден, які знаходяться в експлуатації, тільки в тому разі, якщо відповідні частини замінені або модифіковані, тобто цей припис застосовується тільки до нових суден (починаючи із зазначеної дати), замінених частин або модифікованих частин після зазначеної дати; якщо існуючі частини замінені запасними або змінними частинами, виготовленими за тією самою технологією й тим самим виробником, то мова не йде про заміну "З" за змістом цих перехідних положень.

Під модифікацією мається на увазі також зміна існуючого типу танкера, існуючого типу вантажного танка або існуючої конструкції вантажного танка на інший тип або іншу конструкцію більш високого рівня.

c) "поновлення свідоцтва про допуск після..." означає, що відповідний припис повинен бути виконаним у разі наступного поновлення свідоцтва про допуск після зазначеної дати. Однак, якщо термін дії свідоцтва про допуск закінчується протягом першого року після введення в дію цих Правил, цей припис стає обов'язковим для виконання тільки після закінчення цього першого року.

1.6.7.2 Загальні перехідні положення

1.6.7.2.1 Загальні перехідні положення для суховантажних суден

1.6.7.2.1.1 Судна, що знаходяться в експлуатації, повинні відповідати:

a) приписам пунктів, згаданих у наведеній нижче таблиці, у зазначені терміни;

b) приписам пунктів, не згаданих у наведеній нижче таблиці, із дати введення в дію цих Правил.

Конструкція й обладнання суден, що перебувають в експлуатації, повинні відповідати, принаймні, колишньому рівню безпеки.

1.6.7.2.1.1 Таблиця загальних перехідних положень - сухі вантажі 

Пункти 

Питання 

Терміни й зауваження 

9.1.0.12.1 

Вентиляція в трюмах 

Н.З.М.

На борту суден, що знаходяться в експлуатації, застосовуються такі приписи: Кожний трюм повинен належним чином провітрюватися за допомогою природної чи штучної вентиляції; у разі перевезення речовин класу 4.3 кожний трюм повинен бути обладнаний примусовою вентиляцією; пристрої, що використовуються з цією метою, повинні бути сконструйовані таким чином, щоб виключалася можливість проникнення в трюм води. 

9.1.0.12.3 

Вентиляція в службових приміщеннях 

Н.З.М. 

9.1.0.17.2 

Отвори, що виходять у трюми й герметично закриваються 

Н.З.М.

На борту суден, що знаходяться в експлуатації, застосовуються такі приписи:
Отвори в житлових приміщеннях і рульовій рубці, що виходять у трюми, повинні щільно закриватися. 

9.1.0.17.3 

Входи й отвори в захищеній зоні 

Н.З.М.

На борту суден, що знаходяться в експлуатації, застосовуються такі приписи: Отвори в житлових приміщеннях і рульовій рубці, що виходять у трюми, повинні щільно закриватися. 

9.1.0.31.2 

Повітрозабірники двигунів 

Н.З.М. 

9.1.0.32.2 

Повітропроводи
Висота: 50 см над палубою 

Н.З.М. 

9.1.0.34.1 

Вихлопні труби 

Н.З.М. 

9.1.0.35 

Осушувальні наноси в захищеній зоні 

Н.З.М.

На борту суден, що знаходяться в експлуатації, застосовуються такі приписи:
У разі, якщо на судні перевозяться навалом/насипом чи без упаковки речовини класу 4.1 віднесені до пункту 52°, будь-які з речовин класу 4.3 і полімери гранульовані, що спінюються, класу 9, віднесені до пункту 4° c), осушення трюмів повинне здійснюватися тільки за допомогою осушувальної системи, розміщеної в межах захищеної зони.
Осушувальні трубопроводи, розташовані над машинним відділенням, повинні бути перекриті. 

9.1.0.40.1 

Засоби пожежогасіння, два насоси тощо 

Н.З.М. 

9.1.0.40.2 

Стаціонарна система пожежегасіння в машинному відділенні 

Н.З.М. 

9.1.0.41
у зв'язку з
7.1.3.4.1 

Вогонь і незахищене світло 

Н.З.М.

На борту суден, що знаходяться в експлуатації, застосовуються такі приписи:
Випускні отвори димових труб повинні знаходитися на відстані не менше 2 м від найближчого краю люкових отворів трюмів.
Прилади для опалення й готування їжі дозволяється встановлювати тільки в житлових приміщеннях і рульових рубках з металевою підлогою.
Однак:
- у машинному відділенні допускається установка опалювальних приладів, що працюють на рідкому паливі з температурою спалаху вище 55° C;
- котли системи центрального опалення, що працюють на твердому паливі, дозволяється встановлювати в приміщенні, що розташоване під палубою і вхід у яке можливий тільки з палуби. 

9.2.0.31.2 

Повітрозабірники двигунів 

Н.З.М. 

9.2.0.34.1 

Розташування вихлопних труб 

Н.З.М. 

9.2.0.41
у зв'язку з
7.1.3.4.1 

Вогонь і незахищене світло 

Н.З.М.

На борту суден, що знаходяться в експлуатації, застосовуються такі приписи:
Випускні отвори димових труб повинні знаходитися на відстані не менше 2 м від найближчого краю люкових отворів трюмів.
Прилади для опалення і готування їжі дозволяється встановлювати тільки в житлових приміщеннях і рульових рубках з металевою підлогою.
Однак:
- у машинному відділенні допускається установка опалювальних приладів, що працюють на рідкому паливі з температурою спалаху вище 55 C;
- котли системи центрального опалення, що працюють на твердому паливі, дозволяється встановлювати в приміщенні, що розташоване під палубою і вхід у яке можливий тільки з палуби. 

1.6.7.1.2 Судна, що перевозять навалом/насипом лише ті небезпечні вантажі, що перелічені нижче, зобов'язані відповідати вимогам ВОПНВ тільки з 1 січня 2005 року:

Клас 4.1 

1350 

СІРКА; 

3175 

РЕЧОВИНИ ТВЕРДІ чи суміші речовин твердих, ЩО МІСТЯТЬ ЛЕГКОЗАЙМИСТУ РІДИНУ, з температурою спалаху не більш ніж 61° C (такі, як препарати й відходи), Н.З.К.; 

Клас 4.2 

1364 

ВІДХОДИ БАВОВНИ, ПРОСОЧЕНІ МАСТИЛОМ, навалом; 

1373 

БАВОВНА ВОЛОГА; 

1365 

ВОЛОКНА чи ТКАНИНИ ТВАРИННОГО, РОСЛИННОГО чи СИНТЕТИЧНОГО ПОХОДЖЕННЯ, просочені мастилом, Н.З.К. 

1376 

ЗАЛІЗА ОКСИД ВІДПРАЦЬОВАНИЙ чи ЗАЛІЗО ГУБЧАТЕ - ВІДХОДИ, отримані під час очищення кам'яновугільного газу; 

1379 

ПАПІР, ОБРОБЛЕНИЙ НАСИЧЕНИМИ МАСЛАМИ, не повністю висушений (у тому числі папір копіювальний); 

2210 

МАНЕБ чи МАНЕБА ПРЕПАРАТ, що містить не менше 60 % манеба; 

3190 

РЕЧОВИНА ТВЕРДА НЕОРГАНІЧНА, ЩО САМОНАГРІВАЄТЬСЯ, Н.З.К., група упаковки III; 

Клас 9 

2969 

КАСТОРОВІ БОБИ 

Ці судна повинні, однак, відповідати приписам наведених нижче пунктів частини 7: 7.1.1.11 і 7.1.3.51.4.

1.6.7.2.2 Загальні перехідні положення для танкерів

1.6.7.2.2.1 Судна, що знаходяться в експлуатації, повинні відповідати:

a) приписам підпунктів, згаданих у наведеній нижче таблиці, у зазначені терміни;

b) приписам підпунктів, не згаданих у наведеній нижче таблиці, з дати введення в дію цих Правил.

Конструкція й обладнання суден, що знаходяться в експлуатації, повинні відповідати, принаймні, попередньому рівню безпеки.

1.6.7.2.3 Загальні перехідні положення для танкерів

1.6.7.2.3.1 Таблиця загальних перехідних положень для танкерів

1.6.7.2.3.1 Таблиця загальних перехідних положень - танкери 

Пункти 

Питання 

Терміни й зауваження 

1.2.1 

Електрообладнання з обмеженою небезпекою вибуху 

Н.З.М.

На борту суден, що знаходяться в експлуатації, застосовуються такі приписи:
Електрообладнанням з обмеженою небезпекою вибуху є:
- або електрообладнання, за нормального функціонування якого не виникає іскор і температура його поверхні не перевищує 200° C;
- або електрообладнання, обладнане кожухом, що захищає від водяних бризок, і виконане таким чином, що температура його поверхні за нормальних умов експлуатації не перевищує 200° C. 

1.2.1 

Трюмне приміщення 

Не застосовується до суден відкритого типу N, у трюмних приміщеннях яких розташоване допоміжне обладнання і на яких перевозяться тільки речовини класу 8, із зазначенням зауваження 30 у стовпчику 20 таблиці C глави 3.2. 

1.2.1 

Вогнегасник
Швидкодіючий випускний клапан
Випробування відповідно до стандарту EN 12874:(1999) 

Н.З.М.

На борту суден, що знаходяться в експлуатації, застосовують такі приписи:
Тип вогнегасників і швидкодіючих випускних клапанів повинен бути затверджений компетентним органом для передбаченого використання. 

7.2.2.6 

Затверджена газодетекторна система 

Н.З.М. 

7.2.2.19.3 

Судна, що використовуються для забезпечення руху 

Н.З.М. 

7.2.3.20 

Використання кофердамів для прийому баласту 

На борту суден, що знаходяться в експлуатації, застосовують такі приписи:
Кофердами можуть заповнюватися водою під час розвантаження для забезпечення остійності та для виконання робіт з осушення, по можливості з видаленням залишків. 

7.2.3.20.1 

Водяний баласт
Заборона заповнення кофердамів водою 

Н.З.М.

На борту суден, що знаходяться в експлуатації, застосовуються такі приписи:
Кофердами можуть заповнюватися водяним баластом тільки в тому разі, якщо вантажні танки спорожнені. 

7.2.3.20.1 

Підтвердження остійності у разі течі у зв'язку з прийомом водяного баласту для суден типу G 

Н.З.М. 

7.2.3.25.1 c) 

Заборона з'єднання навантажувально-розвантажувальних трубопроводів і трубопроводів, розташованих за межами вантажного простору 

Н.З.М. для суден-збирачів відходів, що містять мастило. 

7.2.3.31.2 

Перевезення автотранспортних засобів тільки за межами вантажного простору:
відкритий тип N 

Н.З.М.

На борту суден, що знаходяться в експлуатації, застосовуються такі приписи:
На борту судна забороняється запуск двигуна транспортного засобу. 

7.2.3.42.3 

Використання системи підігріву вантажу 

Не застосовується до суден відкритого типу N, що знаходяться в експлуатації. 

7.2.3.51.3 

Штепсельні розетки під напругою для суден типу G і типу N 

Н.З.М. 

7.2.4.16.15 

Початкова швидкість навантаження 

Н.З.М. 

7.2.4.22.1 

Відкриття отворів: відкритий тип N 

Н.З.М.

На борту суден, що знаходяться в експлуатації, люки вантажних танків можуть бути відкриті під час завантаження з метою проведення перевірок і взяття проб. 

8.1.2.3 c) 

План боротьби за живучість судна: тип G 

Н.З.М. 

8.1.2.3 c) 

Документи, що стосуються остійності непошкодженого судна 

Н.З.М. 

8.1.2.3 i) 

Інструкції із завантаження і розвантаження 

Н.З.М. 

9.3.2.0.1 c)
9.3.3.0.1 c) 

Захист колекторів від корозії 

Н.З.М. 

9.3.1.0.3 d)
9.3.2.0.3 d)
9.3.3.0.3 d) 

Важкозаймисті матеріали, що використовуються в житлових приміщеннях і рульовій рубці 

Н.З.М. 

9.3.3.8.1
у зв'язку з
7.2.2.8 

Збереження класу для суден відкритого типу N з вогнегасниками і суден відкритого типу N 

Н.З.М.

На борту суден, що знаходяться в експлуатації, застосовуються такі приписи:
Якщо не вимагається інше, тип конструкції, міцність, розділення на відсіки, обладнання й оснащення судна повинні відповідати чи бути еквівалентними приписам стосовно конструкції для суден вищого класу, що встановлені визнаним класифікаційним товариством. 

9.3.1.10.2
9.3.2.10.2
9.3.3.10.2 

Комінгси дверей тощо 

Н.З.М.

На борту суден, що знаходяться в експлуатації, за винятком суден відкритого типу N, застосовуються такі приписи:
Цей припис може бути виконаний шляхом встановлення вертикальних захисних стінок висотою не менш ніж 0,50 м.
На борту суден довжиною менше 50 м, що знаходяться в експлуатації, висота стінок 0,50 м може бути зменшена до 0,30 м у проходах до палуби. 

9.3.1.11.1 b) 

Відношення довжини до діаметра вантажних танків високого тиску 

Не застосовується до суден типу G, кіль яких був закладений до 1 січня 1977 року. 

9.3.1.11.1 d) 

Обмеження довжини вантажних танків 

Н.З.М. 

9.3.1.11.2 a) 

Розташування вантажних танків
Відстань між вантажними танками й поперечними стінками
Висота опор, прокладки 

Н.З.М.

Не застосовується до суден типу G, кіль яких був закладений до 1 січня 1977 року.

Н.З.М.

На борту суден, що знаходяться в експлуатації, застосовуються такі приписи:
Якщо вантажні танки мають об'єм понад 200 м3 чи якщо відношення довжини до діаметра менше 7, але більше 5, корпус у зоні вантажних танків повинен бути сконструйований таким чином, щоб у разі зіткнення танки залишалися, по можливості, непошкодженими. Ця вимога вважається виконаною, якщо судно в зоні вантажних танків:
- має подвійний корпус, у якого відстань між бортовою обшивкою і подовжньою перебіркою становить не менше ніж 80 см;
- або якщо воно сконструйоване в такий спосіб:
a) між площадкою східного трапа й верхом флора через рівні проміжки, що становлять не більше ніж 60 см, розміщені стрингери;
b) бортові стрингери підтримуються рамними шпангоутами, що заходяться один від одного на відстані не більше ніж 2 м. Висота цих шпангоутів повинна становити не менш 10 % висоти борта, але не менш 30 см. Вони повинні бути обладнані не прилягаючою до обшивки полицею, що виготовляють зі штабової сталі, із площею поперечного перерізу не менш 15 см2;
c) бортові стрингери, згадані в підпункті a), мають таку саму висоту, що і шпангоути, й обладнані не прилягаючою до обшивки полицею, виготовленою зі штабової сталі, з площею поперечного перерізу не менше 7,5 см2

9.3.1.11.2 b)
9.3.2.11.2 b)
9.3.3.11.2 a) 

Кріплення вантажних танків 

Н.З.М. 

9.3.1.11.2 c)
9.3.2.11.2 c)
9.3.3.11.2 b) 

Місткість приймального колодязя 

Н.З.М. 

9.3.2.11.2 d) 

Бортові стрингери між корпусом судна і вантажними танками 

Н.З.М. 

9.3.1.11.3 a) 

Кінцеві перебірки вантажного простору з ізоляцією "А-60"
Відстань 0,50 м від вантажних танків у трюмних приміщеннях 

Н.З.М. 

9.3.2.11.3 a)
9.3.3.11.3 a) 

Ширина кофердамів 0,60 м
Трюмні приміщення з кофердамами чи ізольованими перебірками "А-60"
Відстань 0,50 м від вантажних танків у трюмних приміщеннях 

Н.З.М.

На борту суден, що знаходяться в експлуатації, застосовуються такі приписи:
тип C: мінімальна ширина кофердамів - 0,50 м;
тип N: мінімальна ширина кофердамів - 0,50 м, а на суднах дедвейтом до 150 т - 0,40 м;
відкритий тип N: при дедвейті судна до 150 т кофердами не вимагаються.
Відстань між вантажними танками і крайніми перебірками трюмних приміщень повинна становити не менше 0,40 м. 

9.3.3.11.4 

Проходи через кінцеві перебірки трюмних приміщень 

Не застосовується до суден відкритого типу N, кіль яких був закладений до 1 січня 1977 року. 

9.3.3.11.6 a) 

Форма кофердамів, обладнаних під відділення насосів 

Не застосовується до суден типу N, кіль яких був закладений до 1 січня 1977 року. 

9.3.1.11.7
9.3.3.11.8 

Облаштування службових приміщень, розташованих у межах підпалубного вантажного простору 

Н.З.М. 

9.3.3.11.7 

Відстань до зовнішньої стінки 

Н.З.М. 

9.3.1.11.8
9.3.3.11.9 

Розміри отворів для доступу в приміщення, що розташовані у вантажному просторі 

Н.З.М. 

9.3.1.11.8
9.3.2.11.10
9.3.3.11.9 

Відстань між зміцнювальними елементами 

Н.З.М. 

9.3.2.12.1
9.3.3.12.1 

Вентиляційний отвір у трюмних приміщеннях 

Н.З.М. 

9.3.1.12.2
9.3.3.12.2 

Системи вентиляції в міжбортових і міждонних просторах 

Н.З.М. 

9.3.1.12.3
9.3.2.12.3
9.3.3.12.3 

Висота розташування над палубою повітроприймальних отворів системи вентиляції підпалубних службових приміщень 

Н.З.М. 

9.3.1.12.6
9.3.2.12.6
9.3.3.12.6 

Відстань між вентиляційними впускними отворами й вантажним простором 

Н.З.М. 

9.3.1.12.6
9.3.2.12.6
9.3.3.12.6 

Стаціонарні протипожежні заслінки 

Н.З.М. 

9.3.3.12.7 

Затвердження типу вогнегасників 

Не застосовується до суден типу N, кіль яких був закладений до 1 січня 1977 року. 

9.3.1.13
9.3.3.13 

Остійність (у цілому) 

Н.З.М. 

9.3.1.14
9.3.3.14 

Остійність непошкодженого судна 

Н.З.М. 

9.3.1.15 

Аварійна остійність 

Н.З.М. 

9.3.1.16.1
9.3.3.16.1 

Відстань між отворами машинних відділень і вантажним простором 

Н.З.М. 

9.3.3.16.1 

Двигуни внутрішнього згоряння, розташовані за межами вантажного простору, для суден відкритого типу N 

Н.З.М. 

9.3.1.16.2
9.3.3.16.2 

Розташування дверних петель з боку вантажного простору
Доступ у машинне відділення з палуби для суден відкритого типу N 

Не застосовується до суден, кіль яких був закладений до 1 січня 1977 року, якщо модифікація може утруднити доступ через інші важливі входи.

Н.З.М. 

9.3.1.17.1
9.3.3.17.1 

Житлові приміщення і рульова рубка, розташовані за межами вантажного простору

Не застосовується до суден, кіль яких був закладений до 1 січня 1977 року, за умови, що між рульовою рубкою й іншими закритими приміщеннями відсутні сполучення.
Не застосовується до суден довжиною до 50 м, кіль яких був закладений до 1 січня 1977 року і рульова рубка яких розташована в межах вантажного простору, навіть якщо в ній є вхід у яке-небудь інше закрите приміщення, за умови забезпечення безпеки за допомогою відповідних службових приписів компетентного органу.

Н.З.М. 

Відкритий тип N 

 

9.3.1.17.2
9.3.2.17.2
9.3.3.17.2 

Розташування входів у приміщення й отворів надбудов у носовій частині судна
Входи, спрямовані у бік вантажного простору
Входи й отвори на суднах відкритого типу N 

Н.З.М.

Не застосовується до суден довжиною до 50 м, кіль яких був закладений до 1 січня 1977 року, за умови, що встановлені екрани для захисту від проникнення газів.

Н.З.М. 

9.3.1.17.3 

Можливість закриття входів і отворів:
відкритий тип N 

Н.З.М. 

9.3.1.17.4
9.3.3.17.4 

Відстань між отворами й вантажним простором 

Н.З.М. 

2.3.3.17.5 b), c) 

Затвердження проходу вала й розміщення інструкцій з експлуатації:
відкритий тип N 

Н.З.М. 

9.3.1.17.6
9.3.3.17.6 

Підпалубне насосне відділення 

Н.З.М.

На борту суден, що знаходяться в експлуатації, застосовуються такі приписи:
Підпалубні насосні відділення повинні відповідати вимогам, що ставляться до службових приміщень:
для суден типу G: 9.3.1.12.3
для суден типу N: 9.3.3.12.3 

9.3.2.20.1
9.3.3.20.1 

Розташування вхідних люків і вентиляційних впускних отворів на висоті 0,50 м над палубою 

Н.З.М. 

9.3.2.20.2
9.3.3.20.2 

Впускні клапани 

Н.З.М. 

9.3.3.20.2 

Наповнення кофердамів за допомогою насоса:
відкритий тип N 

Н.З.М. 

9.3.2.20.2
9.3.3.20.2 

Наповнення кофердамів за 30 хв. 

Н.З.М. 

9.3.3.21.1 b) 

Покажчик рівня для суден відкритого типу N із вогнегасниками:
Відкритий тип N 

Н.З.М. 

9.3.3.21.1 c) 

Аварійно-попереджувальний сигналізатор рівня 

Не застосовується до суден відкритого типу N, що знаходяться в експлуатації і допущені тільки до перевезення СІРКИ РОЗПЛАВЛЕНОЇ, N ООН 2448. 

9.3.1.21.1 d)
9.3.2.21.1 d)
9.3.3.21.1 d) 

Датчик пристрою, що запобігає переливу 

Застосовується тільки до суден, що завантажуються в якій-небудь Договірній стороні, яка має відповідним чином обладнану берегову споруду. 

9.3.2.21.1 e) 

Сигнал приладу для вимірювання тиску в кожному вантажному танку у разі перевезення речовин, що вимагають зрошення палуби 

Поновлення свідоцтва про допуск після 1 січня 1999 року. 

9.3.2.21.1 e)
9.3.3.21.1 e) 

Прилад для вимірювання тиску у вантажному танку 

Поновлення свідоцтва про допуск після 1 січня 2001 року. До 31 грудня 2010 року на суднах, що знаходяться в експлуатації і не перевозять речовин, для яких у стовпчику 20 таблиці C глави 3.2 зазначені зауваження 5, 6 чи 7, прилад для вимірювання тиску у вантажному танку відповідає приписам, коли цей прилад установлено на передньому й задньому кінцях газовідвідного колектора. 

9.3.2.21.1 f)
9.3.3.21.1 f) 

Установка приладу для вимірювання температури 

Поновлення свідоцтва про допуск після 1 січня 1999 року. 

9.3.3.21.1 g) 

Отвір для взяття проб:
відкритий тип N 

Н.З.М. 

9.3.1.21.4
9.3.2.21.4
9.3.3.21.4 

Аварійно-попереджувальний сигналізатор рівня, що не залежить від покажчика рівня 

Н.З.М. 

9.3.1.21.5
9.3.2.21.5
9.3.3.21.5 

Штепсельна розетка, розташована поблизу арматури для з'єднання з берегом, і вимикання суднового насоса 

Н.З.М. 

9.3.3.21.5 b) 

Датчик, згаданий в пункті 9.3.3.21.1 d) 

Поновлення свідоцтва про допуск після 1 січня 1999 року. 

9.3.3.21.5 c) 

З'єднувальне сопло відповідно до стандарту EN 12827 

Поновлення свідоцтва про допуск після 31 грудня 2002 року. 

9.3.3.21.5 c) 

Запірний пристрій для швидкого припинення заправки 

Поновлення свідоцтва про допуск після 31 грудня 2003 року. 

9.3.1.21.7
9.3.2.21.7
9.3.3.21.7 

Сигнали, що попереджують про знижений або надлишковий тиск у вантажних танках у разі перевезення речовин, для яких у стовпчику 20 таблиці C глави 3.2 не зазначене зауваження 5 

Н.З.М. 

9.3.2.21.7
9.3.3.21.7 

Сигнали, що попереджують про знижений або надлишковий тиск у вантажних танках у разі перевезення речовин, для яких у стовпчику 20 таблиці С глави 3.2 зазначене зауваження 5 

Н.З.М.

Судна, що мають свідоцтво про допуск, дійсне на 31 грудня 2000 року, повинні відповідати цим приписам не пізніше ніж 31 грудня 2010 року. 

9.3.1.21.7
9.3.2.21.7
9.3.3.21.7 

Сигнали, що попереджують про недопустиму температуру у вантажних танках 

Н.З.М. 

9.3.3.21.12

Кришка, що сама закривається 

Н.З.М. 

9.3.3.22.1 b) 

Отвори у вантажних танках, розташовані на висоті 0,50 м над палубою 

Не застосовується до суден, кіль яких був закладений до 1 січня 1977 року. 

9.3.1.22.4 

Запобігання утворенню іскор під час використання запірних пристроїв 

Н.З.М. 

9.3.1.22.3
9.3.2.22.4 b)
9.3.3.22.4 b) 

Розташування отворів клапанів над палубою 

Н.З.М. 

9.3.2.22.4 b)
9.3.3.22.4 b) 

Регулювання тиску спрацьовування швидкодіючих випускних клапанів 

Н.З.М. 

9.3.2.22.5
9.3.3.22.5 

Вогнегасники, чи клапани, чи окремий газовідвідний трубопровід, чи запірні пристрої 

Н.З.М.

Судна, що мають свідоцтво про допуск, дійсне на 31 грудня 1998 року, повинні відповідати цим вимогам не пізніше ніж 31 грудня 2010 року. 

9.3.2.22.5 a) 

Протипожежне обладнання 

31 грудня 2010 року 

9.3.3.23.2 

Випробувальний тиск вантажних танків 

Не застосовується до суден, кіль яких був закладений до 1 січня 1977 року та для яких вимагається випробувальний тиск 15 кПа (0,15 бара). Випробувальний тиск 10 кПа (0,10 бара) є достатнім. 

9.3.3.23.3 

Випробовування тиском вантажно-розвантажувальних трубопроводів 

На борту суден - збирачів відходів, що містять мастила, які знаходяться в експлуатації до 1 січня 1999 року, випробувальний тиск 400 кПа є достатнім. 

9.3.2.25.1
9.3.3.25.1 

Відключення вантажних насосів 

Н.З.М. 

9.3.1.25.1
9.3.2.25.1
9.3.3.25.1 

Відстань від насосів тощо, до житлових приміщень тощо. 

Н.З.М. 

9.3.2.25.2 a) 

Вантажно-розвантажувальні трубопроводи, розташовані в межах вантажного простору під палубою 

Н.З.М. для суден - збирачів відходів, що містять мастила. 

9.3.1.25.2 d)
9.3.2.25.2 d) 

Розташування вантажно-розвантажувальних трубопроводів на палубі 

Н.З.М. 

9.3.1.25.2 e)
9.3.2.25.2 e)
9.3.3.25.2 e) 

Відстань між з'єднувальною арматурою для прийому з берега й житловими приміщеннями тощо. 

Н.З.М. 

9.3.1.25.2 i)
9.3.2.25.2 j)
9.3.3.25.2 k) 

Розташування вантажних трубопроводів 

Н.З.М. 

9.3.2.25.8 a) 

Трубопроводи для забору водяного баласту, що розташовані в межах вантажного простору, але поза вантажними танками 

Н.З.М. 

9.3.2.25.9
9.3.3.25.9 

Швидкість завантаження й розвантаження 

Н.З.М.

З 1 січня 2003 року швидкість завантаження, зазначена у свідоцтві про допуск, повинна контролюватися, у разі необхідності, під час поновлення свідоцтва про допуск. 

9.3.3.25.12 

Підпункти 9.3.3.25.1 a) і c), 9.3.3.25.2 e), 9.3.3.25.3 і 9.3.3.25.4 a) не застосовуються до суден відкритого типу N, за винятком суден відкритого типу N, що перевозять корозійні речовини (див. стовпчик 5 таблиці С глави 3.2, вид небезпеки 8) 

Н.З.М.

Цей термін застосовується тільки до суден відкритого типу N, що перевозять корозійні речовини (див. стовпчик 5 таблиці C глави 3.2, вид небезпеки 8) 

9.3.1.27.2 

Система охолодження вантажу
Крен судна 12° замість 10° 

Н.З.М. 

9.3.2.28 

Водорозпилювальна система, що вимагається відповідно до таблиці C глави 3.2. 

Цей перехідний припис застосовується тільки стосовно речовин, допущених до перевезення танкерами до 1 січня 1995 року 

9.3.1.31.2
9.3.2.31.2
9.3.3.31.2 

Відстань між повітрозабірними отворами двигунів і вантажним простором 

Н.З.М. 

9.3.1.31.4
9.3.2.31.4
9.3.3.31.4 

Температура зовнішніх поверхонь двигунів тощо. 

Н.З.М.

На борту суден, що знаходяться в експлуатації, застосовуються такі приписи:
Температура зовнішніх поверхонь двигунів не повинна перевищувати 45° C. 

9.3.1.31.5
9.3.2.31.5
9.3.3.31.5 

Температура в машинному відділенні 

Н.З.М.

На борту суден, що знаходяться в експлуатації, застосовуються такі приписи:
Температура в машинному відділенні не повинна перевищувати 45° C. 

9.3.1.32.2
9.3.2.32.2
9.3.3.32.2 

Розташування отворів вентиляційних труб на висоті 0,50 м над палубою 

Н.З.М. 

9.3.3.34.1 

Вихлопні труби 

Н.З.М. 

9.3.1.35.1
9.3.3.35.1 

Осушувальні й баластні насоси, що розташовані у вантажному просторі 

Н.З.М. 

9.3.3.35.3 

Трубопровід для забору водяного баласту, розташований в межах вантажного простору, але поза вантажними танками 

Н.З.М. 

9.3.1.35.4 

Установка для осушення насосного відділення, що розташована поза насосним відділенням 

Н.З.М. 

9.3.1.40.1
9.3.2.40.1
9.3.3.40.1 

Система пожежогасіння, два насоси тощо. 

Н.З.М. 

9.3.1.40.2
9.3.2.40.2
9.3.3.40.2 

Стаціонарна система пожежогасіння в машинному відділенні 

Н.З.М. 

9.3.1.41.1
9.3.3.41.1 

Розташування випускних отворів димових труб на відстані не менше 2 м від вантажного простору 

Не застосовується до суден, кіль яких був закладений до 1 січня 1977 року. 

9.3.3.41.1 

Випускні отвори димових труб 

Н.З.М. для суден - збирачів відходів, що містять мастила. 

9.3.1.41.2
9.3.2.41.2
9.3.3.41.2
у зв'язку з
7.2.3.41 

Прилади для опалення, готування їжі й охолодження 

Н.З.М. 

9.3.3.42.2 

Система підігріву вантажу: відкритий тип N 

Н.З.М.

На борту суден, що знаходяться в експлуатації, застосовуються такі приписи:
Цей припис може бути виконаний завдяки використанню мастиловіддільника, установленого на трубопроводі повернення конденсату в котел. 

9.3.1.51.2
9.3.2.51.2
9.3.3.51.2 

Візуальний і звуковий сигналізатор 

Н.З.М. 

9.3.1.51.3
9.3.2.51.3
9.3.3.51.3 

Температурний клас і група вибухонебезпечності 

Н.З.М. 

9.3.3.52.1 b), c), d) і e) 

Електрообладнання:
відкритий тип N 

Н.З.М. 

9.3.1.52.1 e)
9.3.3.52.1 e) 

Електрообладнання "гарантованого типу безпеки", розташоване в межах вантажного простору 

Не застосовується до суден, кіль яких був закладений до 1 січня 1977 року. Під час завантаження, розвантаження та дегазації на борту суден, в яких будь-який отвір у рульовій рубці, що не має газонепроникного пристрою, що закриває (наприклад, двері, вікна тощо), виходить у вантажний простір, повинні виконуватися такі приписи:
a) Усе електрообладнання, що призначене для використання, повинне відноситися до типу з обмеженою небезпекою вибуху, тобто, це електрообладнання повинне бути сконструйоване таким чином, щоб за нормального функціонування не відбувалося утворення іскор і температура зовнішньої поверхні кожуха не перевищувала 200° C або щоб це електрообладнання було бризконепроникного типу й температура зовнішньої поверхні кожуха не перевищувала 200° C за нормальних умов експлуатації.
b) Електрообладнання, що не відповідає вимогам, перерахованим у пункті a), вище, повинне мати маркування червоного кольору, а його відключення повинне здійснюватись з головного розподільного щита. 

9.3.3.52.2 

Акумулятори, розташовані за межами вантажного простору 

Н.З.М. 

9.3.1.52.3 a)
9.3.1.52.3 b)
9.3.3.52.3 a)
9.3.3.52.3 b) 

Електрообладнання, що використовується під час завантаження, розвантаження чи дегазації 

Не застосовується до такого обладнання суден, кіль яких був закладений до 1 січня 1977 року:
- освітлювальних приладів у житлових приміщеннях, за винятком вимикачів, розташованих біля входу в житлові приміщення;
- пристроїв радіотелефонного зв'язку в житлових приміщеннях і рульовій рубці, а також пристроїв керування двигунами внутрішнього згоряння.
Усі інші елементи електрообладнання повинні відповідати таким вимогам:
a) генератори, двигуни тощо - тип захисту IP13;
b) пульти керування, сигнальні вогні тощо - тип захисту IP23;
c) прилади і т. д. - тип захисту IP55. 

Відкритий тип N 

Н.З.М. 

9.3.1.52.3 b)
9.3.2.52.3 b)
9.3.3.52.3 b)
у зв'язку з
3a) 

Електрообладнання, що використовується під час завантаження, розвантаження чи дегазації 

Н.З.М.

На борту суден, що знаходяться в експлуатації, положення пункту 3 a) не застосовуються:
- до освітлювальних приладів, розташованих у житлових приміщеннях, за винятком вимикачів, установлених при вході в житлові приміщення;
- до пристроїв радіотелефонного зв'язку, розташованих у житлових приміщеннях і рульовій рубці. 

9.3.1.52.4
9.3.2.52.4
9.3.3.52.4
останнє речення 

Відключення такого обладнання з центрального пункту 

Н.З.М. 

9.3.3.52.4 

Маркування червоного кольору на електрообладнанні:
відкритий тип N 

Н.З.М. 

9.3.3.52.5 

Вимикач постійно діючого генератора:
відкритий тип N 

Н.З.М. 

9.3.3.52.6 

Стаціонарно встановлені штепсельні розетки:
відкритий тип N 

Н.З.М. 

9.3.1.56.1
9.3.3.56.1 

Наявність металевої оболонки у всіх кабелів 

Не застосовується до суден, кіль яких був закладений до 1 січня 1977 року. 

9.3.3.56.1 

Металева оболонка 

Н.З.М. для суден - збирачів відходів, що містять мастила. 

9.3.1.56.3
9.3.2.56.3
9.3.3.56.3 

Переносні кабелі у межах вантажного простору 

Н.З.М. 

1.6.7.2.3.2 Перехідні положення щодо застосування приписів таблиці C глави 3.2 до перевезення вантажів танкерами

1.6.7.2.3.2.1 Вантажі, для яких у таблиці C глави 3.2 вимагаються судна закритого типу N із клапанами, що спрацьовують при мінімальному тиску 10 кПа (0,10 бар), можуть перевозитися танкерами закритого типу N, що знаходяться в експлуатації, з клапанами, що спрацьовують при мінімальному тиску 6 кПа (0,06 бар) (випробувальний тиск вантажних танків - 10 кПа (0,10 бар)).

1.6.7.2.3.2.1.1 (Зауваження 5)

На танкерах, що знаходяться в експлуатації, допускається зняття нерухомих пластинчастих блоків вогнегасників у випадку перевезення речовин, для котрих у стовпчику 20 таблиці C глави 3.2 зазначене зауваження 5. Це перехідне положення дійсне до 31 грудня 2010 року.

1.6.7.2.3.2.3 (Зауваження 6 і 7)

На танкерах, що знаходяться в експлуатації, підігрів газовідвідних колекторів, а також вакуумних клапанів і клапанів підвищеного тиску не потрібен у разі перевезення речовин, для яких у стовпчику 20 таблиці C глави 3.2 зазначене зауваження 6 чи 7. Це перехідне положення дійсне до 31 грудня 2010 року.

На танкерах, обладнаних вогнегасниками з нерухомими пластинчастими блоками, ці блоки можуть бути зняті у разі перевезення зазначених вище речовин. Це перехідне положення дійсне до 31 грудня 2010 року.

1.6.7.3 Додаткові перехідні положення, що застосовуються на окремих внутрішніх водних шляхах

1.6.7.3.1. Судна, що знаходяться в експлуатації, до яких застосовуються перехідні положення цього підрозділу, повинні відповідати:

- приписам пунктів і підпунктів, згаданих у наведеній нижче таблиці і в таблицях загальних перехідних положень (див. пункти 1.6.7.2.1.1 і 1.6.7.2.3.1), у зазначені в них терміни;

- приписам пунктів і підпунктів, не згаданих у наведеній нижче таблиці й у таблицях загальних перехідних положень, із дати введення в дію цих Правил.

Конструкція й обладнання суден, що знаходяться в експлуатації, повинні відповідати, принаймні, попередньому рівню безпеки.

Таблиця додаткових перехідних положень 

Пункти 

Питання 

Терміни й зауваження 

9.1.0.11.1 b) 

Трюми, загальні перебірки з паливними цистернами 

Н.З.М.

На борту суден, що знаходяться в експлуатації, застосовуються такі приписи:
Допускається наявність у трюмах загальної перебірки з паливними цистернами, якщо вантаж, що перевозиться, чи його тара не вступають у хімічну реакцію з паливом. 

9.1.0.92 

Запасний вихід 

Н.З.М.

На борту суден, що знаходяться в експлуатації, застосовуються такі приписи:
Приміщення, входи й виходи яких повністю або частково занурені у воду в аварійному стані, повинні мати запасний вихід на висоті не менше ніж 0,075 м над аварійною ватерлінією. 

9.1.0.95.1 c) 

Висота розташування відкритих отворів над аварійною ватерлінією 

Н.З.М.

На борту суден, що знаходяться в експлуатації, застосовуються такі приписи:
Нижній край всіх отворів, що не можуть закриватися герметично (наприклад, двері, вікна, вхідні люки), повинен знаходитися на кінцевій стадії затоплення на висоті не менше ніж 0,075 м над аварійною ватерлінією. 

9.1.0.95.2
9.3.2.15.2 

Діаграма остійності (аварійної) 

Н.З.М.

На борту суден, що знаходяться в експлуатації, застосовуються такі приписи:
На кінцевій стадії затоплення кут крену не повинен перевищувати:
20° до вжиття заходів для випрямлення;
12° після вжиття заходів для випрямлення. 

9.3.3.8.1 

Класифікація суден відкритого типу N 

Н.З.М. 

9.3.1.11.1 a)
9.3.2.11.1 a)
9.3.3.11.1 a) 

Максимальна місткість вантажних танків 

Н.З.М.

На борту суден, що знаходяться в експлуатації, застосовуються такі приписи:
Максимально допустима місткість вантажного танка повинна становити 760 м3

9.3.1.12.3
9.3.2.12.3
9.3.3.12.3 

Розташування повітроприймальних отворів 

Н.З.М.

На борту суден, що знаходяться в експлуатації, застосовуються такі приписи:
Повітроприймальні отвори повинні розміщуватися на відстані не менше ніж 5 м від випускних отворів запобіжних клапанів. 

9.3.2.11.1 d) 

Довжина вантажних танків 

Н.З.М.

На борту суден, що знаходяться в експлуатації, застосовуються такі приписи:
Довжина вантажного танка може перевищувати 10 м і 0,20 L. 

9.3.3.8.1 

Класифікація суден відкритого типу N 

Н.З.М. 

9.3.2.15.1 c) 

Висота розташування відкритих отворів над аварійною ватерлінією 

Н.З.М.

На борту суден, що знаходяться в експлуатації, застосовуються такі приписи:
Нижній край всіх отворів, що не можуть закриватися герметично (наприклад, двері, вікна, вхідні люки), повинен знаходитися на кінцевій стадії затоплення на висоті не менше ніж 0,075 м над аварійною ватерлінією. 

9.3.2.20.2
9.3.3.20.2 

Заповнення кофердамів 

Н.З.М.

На борту суден, що знаходяться в експлуатації, застосовуються такі приписи:
Кофердами повинні бути обладнані системою заповнення водою чи інертним газом. 

9.3.1.92
9.3.2.92 

Запасний вихід 

Н.З.М.

На борту суден, що знаходяться в експлуатації, застосовуються такі приписи:
Приміщення, входи й виходи яких повністю або частково занурені у воду в аварійному стані, повинні мати запасний вихід на висоті не менше ніж 0,075 м над аварійною ватерлінією. 

ГЛАВА 1.7
ЗАГАЛЬНІ ПРИПИСИ, ЩО СТОСУЮТЬСЯ КЛАСУ 7

1.7.1 Загальні положення

1.7.1.1 ВОПНВ встановлює норми безпеки, що забезпечують прийнятний рівень контролю за радіаційною, а також пов'язаною з критичністю й виділенням тепла небезпекою для людей, майна і довкілля під час перевезення радіоактивного матеріалу. Ці норми грунтуються на розроблених МАГАТЕ Правилах безпечного перевезення радіоактивних матеріалів (ST-1), МАГАТЕ, Відень (1996 рік). Пояснювальний матеріал щодо ST-1 можна знайти в "Довідниковому матеріалі до Правил МАГАТЕ з безпечного перевезення радіоактивних речовин" (видання 1996 року), Серія норм безпеки, N ST-2, МАГАТЕ, Відень (буде опубліковано).

1.7.1.2 Мета ВОПНВ - забезпечити захист людей, майна і довкілля від впливу випромінювання під час перевезення радіоактивного матеріалу. Цей захист досягається шляхом обов'язкового застосування:

a) захисної оболонки (герметизації) для радіоактивного вмісту;

b) контролю за зовнішніми рівнями випромінення;

c) заходів щодо запобігання критичності;

d) заходів щодо запобігання пошкодженню в результаті теплового впливу.

Виконання цих вимог забезпечується, по-перше, шляхом застосування ступінчастого підходу до меж вмісту упаковок і транспортних засобів, а також до нормативних характеристик конструкцій упаковок залежно від небезпеки, яку становить радіоактивний вміст. По-друге, воно досягається шляхом встановлення вимог стосовно конструкції і експлуатації упаковок, а також обслуговування пакувальних комплектів, у тому числі з урахуванням характеру радіоактивного вмісту. Нарешті, вимоги виконуються шляхом обов'язкового застосування заходів адміністративного контролю, у тому числі, коли це необхідно, процедури затвердження компетентними органами.

1.7.1.3 ВОПНВ застосовується до перевезення радіоактивного матеріалу внутрішніми водними шляхами, у тому числі перевезення, пов'язаного з використанням радіоактивного матеріалу. Перевезення включає всі операції та умови, які пов'язані з переміщенням радіоактивного матеріалу та становлять цей процес, зокрема, проектування, виготовлення, обслуговування та ремонт пакувального комплекту, а також підготовку, завантаження, відправлення, перевезення, у тому числі транзитне зберігання, розвантаження й приймання в кінцевому пункті призначення вантажів радіоактивних матеріалів і упаковок. До нормативів функціонування ВОПНВ застосовується ступінчастий підхід, три загальних рівня якого можна за трудністю охарактеризувати таким чином:

a) звичайні умови перевезення (без яких-небудь інцидентів);

b) нормальні умови перевезення (незначні події);

c) аварійні умови перевезення.

1.7.2 Програма радіаційного захисту

1.7.2.1 Перевезення радіоактивного матеріалу повинне здійснюватися з урахуванням програми радіаційного захисту, що складається із систематичних заходів, метою яких є забезпечення належного планування й обліку заходів радіаційного захисту.

1.7.2.2 Характер та масштаби заходів, що передбачаються в програмі, повинні залежати від величини й імовірності опромінення. Програма повинна враховувати вимоги, викладені в пунктах 1.7.2.3 і 1.7.2.4, CV33 (1.1) і (1.4) розділу 7.5.11 ДОПНВ, і аварійні процедури, що застосовуються. Документи програми повинні надаватися за запитом для інспекції, що її проводить відповідний компетентний орган.

1.7.2.3 Захист і безпека повинні бути оптимізовані таким чином, щоб величина індивідуальних доз, кількість осіб, що опромінюються, та імовірність опромінення утримувалися на розумно досяжному низькому рівні з урахуванням економічних і соціальних факторів, а дози індивідуального опромінення не перевищували відповідних меж доз. Повинен застосовуватися структурний і системний підхід, у якому враховується взаємозв'язок перевезення з іншими видами діяльності.

1.7.2.4 У разі професійного опромінення в результаті виконання робіт, пов'язаних із перевезенням, коли, згідно з оцінкою, отримання ефективної дози у розмірі:

a) понад 1 мЗв на рік є дуже малоймовірним, - не повинні вимагатися особливі графіки робіт, детальний дозиметричний контроль, програми оцінки доз або ведення індивідуального обліку;

b) 1 - 6 мЗв на рік є цілком імовірним, - повинні здійснюватися програми оцінки доз за допомогою дозиметричного контролю робочих місць або індивідуального дозиметричного контролю;

c) понад 6 мЗв на рік є цілком імовірним, - повинен проводитися індивідуальний дозиметричний контроль.

Індивідуальний дозиметричний контроль або дозиметричний контроль робочих місць повинен відповідним чином документально оформлюватися.

1.7.3 Забезпечення якості

Програми забезпечення якості, в основі яких лежать прийнятні для компетентного органу міжнародні, національні та інші норми, повинні розроблятися й виконуватися стосовно проектування, виготовлення, випробовувань, складання документації, використання, обслуговування й інспекцій стосовно всіх радіоактивних матеріалів особливого виду, радіоактивних матеріалів з низькою здатністю до розсіювання й упаковування, а також стосовно транспортних операцій і транзитного зберігання з метою забезпечення виконання відповідних положень ВОПНВ. Компетентний орган повинен мати можливість отримати підтвердження про повну відповідність технічним умовам для конструкції. Виробник, вантажовідправник або користувач повинні бути у змозі надати компетентному органу можливість інспекції під час виготовлення або використання та продемонструвати будь-якому уповноваженому компетентному органу, що:

a) застосовувані методи виготовлення й матеріали відповідають технічним умовам для затвердженої конструкції;

b) усі пакувальні комплекти періодично інспектуються й у разі необхідності ремонтуються та утримуються в належному порядку, для того, щоб продовжувати відповідати всім необхідним вимогам і технічним умовам навіть після багаторазового використання.

У разі, коли необхідне затвердження компетентним органом, таке затвердження повинне враховувати наявність програми забезпечення якості та її адекватність.

1.7.4 Спеціальні умови

1.7.4.1 Спеціальні умови - це затверджені компетентним органом умови, в яких можуть перевозитися вантажі, що не відповідають всім вимогам ВОПНВ, які застосовуються до радіоактивних матеріалів.

ПРИМІТКА: Спеціальні умови не вважаються тимчасовим відступом за змістом розділу 1.5.1.

1.7.4.2 Вантажі, стосовно яких відповідність будь-яким положенням, що застосовуються до класу 7, є практично нездійсненною, не повинні перевозитися інакше як в спеціальних умовах. Якщо компетентним органом визнано, що відповідність положенням класу 7 ВОПНВ є практично нездійсненною й що установлені ВОПНВ обов'язкові норми безпеки дотримані за рахунок застосування альтернативних засобів, компетентний орган може затвердити операції з перевезення в спеціальних умовах одиничної партії або запланованої серії декількох вантажів. Загальний рівень безпеки під час перевезення повинен бути, принаймні, еквівалентний рівню, який би забезпечувався у разі виконання всіх вимог, що застосовуються. Для міжнародних вантажів такого типу вимагається багатостороннє затвердження.

1.7.5 Радіоактивні матеріали, що мають інші небезпечні властивості

Крім радіоактивності й ділення будь-яка додаткова небезпека вмісту упаковки, наприклад, вибухонебезпечність, горючість, займистість, хімічна токсичність та корозійна активність, також повинна враховуватися у зв'язку з документацією, упаковкою, знаками небезпеки, маркуванням, інформаційними табло, складуванням, відокремленням та перевезенням, для того, щоб задовольняти всі відповідні положення ВОПНВ, що стосуються небезпечних вантажів.

ГЛАВА 1.8
ПЕРЕВІРКИ ТА ІНШІ ДОПОМІЖНІ ЗАХОДИ, СПРЯМОВАНІ НА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДОТРИМАННЯ ПРИПИСІВ, ЩО СТОСУЮТЬСЯ БЕЗПЕКИ

1.8.1 Контроль за дотриманням приписів

1.8.1.1 Загальні положення

1.8.1.1.1 Відповідно до пункту 3 статті 4 ВОПНВ, Договірні сторони забезпечують, щоб репрезентативна частина партій небезпечних вантажів, що перевозяться внутрішніми водними шляхами, контролювалась відповідно до положень цієї глави з метою перевірки дотримання приписів, що стосуються перевезень небезпечних вантажів.

1.8.1.1.2 Учасники перевезення небезпечних вантажів (див. главу 1.4) відповідно до своїх обов'язків повинні негайно повідомляти компетентним органам та уповноваженим ними особам дані, необхідні для проведення перевірок.

1.8.1.2 Процедура контролю

1.8.1.2.1 Для цілей проведення перевірок, передбачених у пункті 3 статті 4 ВОПНВ, Договірні сторони використовують перелік обов'язкових перевірок, який підготує Адміністративний комітет. Примірник цього переліку або свідоцтво про результати перевірки, складене компетентним органом, що її проводив, передається судноводію й надається за вимогою для того, щоб полегшити проведення або, якщо можливо, уникнути наступних перевірок. Цей пункт не зачіпає право Договірних сторін на вжиття конкретних заходів для проведення окремих перевірок.

1.8.1.2.2 Перевірки здійснюються на вибірковій основі й охоплюють, якщо це можливо, значну частину мережі внутрішніх водних шляхів.

1.8.1.2.3 Під час здійснення права на перевірку компетентні органи роблять усе можливе, щоб уникнути необґрунтованого затримання або затримки судна.

1.8.1.3 Порушення приписів

Без шкоди для інших санкцій, які можуть бути застосовані, у разі виявлення одного чи декількох порушень під час перевезення небезпечних вантажів внутрішніми водними шляхами, відповідні судна можуть бути поставлені на прикіл у місці, зазначеному з цією метою органами, що проводять перевірку, і як умова продовження рейсу їм може бути призначено усунути ці порушення або до них можуть бути застосовані інші відповідні заходи залежно від обставин чи вимог безпеки.

1.8.1.4 Перевірки на підприємствах, а також в місцях навантаження й розвантаження

1.8.1.4.1 Як превентивний захід або у тих випадках, коли під час рейсу виявлені порушення, які становлять загрозу для безпеки перевезення небезпечних вантажів, перевірки можуть проводитися на підприємствах.

1.8.1.4.2 Мета таких перевірок полягає в забезпеченні того, щоб перевезення небезпечних вантажів внутрішніми водними шляхами здійснювалися в умовах безпеки, які відповідають вимогам відповідного законодавства.

1.8.1.4.3 Взяття зразків

У разі необхідності та за умови, що це не створює загрози для безпеки, може здійснюватись взяття зразків вантажів, що перевозяться, з метою їхнього аналізу лабораторіями, призначеними компетентним органом.

1.8.1.4.4 Співпраця компетентних органів

1.8.1.4.4.1 Договірні сторони надають допомогу один одному з метою належного застосування цих приписів.

1.8.1.4.4.2 Допущені іноземним судном або іноземним підприємством серйозні або неодноразові порушення, які створюють загрозу для безпеки перевезення небезпечних вантажів, доводяться до відома компетентних органів Договірної сторони, де було видано свідоцтво про допуск цього судна або де знаходиться це підприємство.

1.8.1.4.4.3 Компетентний орган Договірної сторони, де були виявлені серйозні або неодноразові порушення, може звернутися до компетентного органу Договірної сторони, де було видано свідоцтво про допуск цього судна або де знаходиться це підприємство, із проханням вжити належних заходів щодо порушника або порушників.

1.8.1.4.4.4 Останній зі згаданих компетентних органів повідомляє компетентні органи Договірної сторони, де були виявлені порушення, про заходи, що вжиті у відповідних випадках щодо порушника або порушників.

1.8.2 Взаємна адміністративна допомога під час проведення перевірки іноземного судна

Якщо результати перевірки іноземного судна дають підстави вважати, що були допущені серйозні або неодноразові порушення, які не можуть бути виявлені під час цієї перевірки за відсутністю необхідних даних, компетентні органи відповідних Договірних сторін допомагають один одному з метою з'ясування ситуації.

1.8.3 Консультант з питань безпеки

1.8.3.4 Кожне підприємство, діяльність якого включає перевезення небезпечних вантажів внутрішніми водними шляхами або пов'язані з ним операції щодо пакування, навантаження, наповнення або розвантаження, призначає одного чи декількох консультантів з питань безпеки перевезення небезпечних вантажів, які далі іменуються "консультанти", завдання яких полягає в сприянні запобіганню небезпеці для людей, майна та довкілля, властивій такого роду діяльності.

1.8.3.5 Компетентні органи Договірних сторін можуть передбачити, що ці приписи не застосовуються до таких підприємств, як:

a) підприємства, відповідна діяльність яких включає перевезення небезпечних вантажів у менших кількостях на кожну транспортну одиницю, ніж кількості, зазначені в підрозділі 1.1.3.6 і пункті 2.2.7.1.2, а також у главах 3.3 і 3.4; або

b) підприємства, основна чи додаткова діяльність яких не включає перевезення небезпечних вантажів або пов'язаних з ним вантажно-розвантажувальних операцій, але які іноді здійснюють внутрішнє перевезення небезпечних вантажів, що становлять незначну небезпеку або ризик забруднення, або вантажно-розвантажувальні операції, пов'язані з таким перевезенням.

1.8.3.3 Головне завдання консультанта, підзвітного у своїй роботі керівнику підприємства, полягає в тому, щоб за допомогою всіх належних засобів і всіх належних заходів, у рамках відповідної діяльності підприємства, намагатися полегшити здійснення ним цієї діяльності з дотриманням вимог, що застосовуються, і в умовах максимальної безпеки. У зв'язку з діяльністю підприємства консультант виконує, зокрема, такі функції:

- спостереження за виконанням приписів, що регулюють перевезення небезпечних вантажів;

- надання консультацій підприємству з питань, пов'язаних з перевезенням небезпечних вантажів;

- підготовка для адміністрації підприємства, або у разі необхідності, для місцевого органу влади щорічного звіту про діяльність цього підприємства, пов'язану з перевезенням небезпечних вантажів. Цей щорічний звіт зберігається протягом п'яти років і надається національним органам на їхню вимогу.

До функцій консультанта входить також контроль за такими видами практики й процедурами, пов'язаними з відповідною діяльністю підприємства:

- процедури, що забезпечують дотримання приписів стосовно ідентифікації небезпечних вантажів, що перевозяться;

- практика обліку підприємством під час закупівлі перевізних засобів будь-яких особливих вимог, зумовлених характером небезпечних вантажів, що перевозяться;

- процедури перевірки обладнання, що використовується для перевезення небезпечних вантажів або для вантажно-розвантажувальних операцій;

- забезпечення належної підготовки відповідних працівників підприємства й ведення обліку подібної підготовки;

- застосування належних термінових процедур у разі будь-якої аварії або інциденту, здатних завдати шкоди безпеці під час перевезення небезпечних вантажів або в процесі вантажно-розвантажувальних операцій;

- розслідування обставин аварій, інцидентів або серйозних порушень, що були помічені під час перевезення небезпечних вантажів або в процесі вантажно-розвантажувальних операцій і, у разі необхідності, підготовка відповідних звітів;

- вжиття необхідних заходів для уникнення повторення аварій, інцидентів або серйозних порушень;

- облік нормативних приписів і особливих вимог, пов'язаних з перевезенням небезпечних вантажів, під час вибору й використання послуг субпідрядників або третіх сторін;

- перевірка того, щоб працівники, які займаються перевезенням небезпечних вантажів, їхнім навантаженням або розвантаженням, мали у своєму розпорядженні докладні правила виконання операцій та інструкції;

- вжиття заходів щодо інформування працівників про види небезпеки, пов'язані з перевезенням небезпечних вантажів, їхнім навантаженням і розвантаженням;

- застосування процедур перевірки, що дозволяють упевнитися в наявності на перевізних засобах необхідних документів і обладнання для забезпечення безпеки і у відповідності цих документів та обладнання діючим правилам;

- застосування процедур перевірки для забезпечення дотримання приписів, що стосуються вантажно-розвантажувальних операцій.

1.8.3.4 Функції консультанта з питань безпеки можуть також виконуватися керівником підприємства, працівником підприємства, що виконує інші обов'язки, чи особою, що не працює безпосередньо на цьому підприємстві, за умови, що ця особа здатна виконувати обов'язки консультанта.

1.8.3.5 Кожне відповідне підприємство, на вимогу, надає дані про свого консультанта компетентному органу або органу, призначеному для цієї мети кожною Договірною стороною.

1.8.3.6 Якщо під час перевезення або в процесі вантажно-розвантажувальних операцій, що здійснювалися відповідним підприємством, трапилася аварія, що заподіяла шкоди людям, майну або довкіллю, консультант з питань безпеки, зібравши всі необхідні дані, складає звіт про аварію для адміністрації підприємства або, у разі необхідності, для місцевого органу влади. Цей звіт не може замінити собою звіти адміністрації підприємства, які можуть вимагатися згідно з будь-яким іншим міжнародним або національним нормативно-правовим актом.

1.8.3.7 Консультант з питань безпеки повинен мати свідоцтво про професійну підготовку, що дійсне для перевезень внутрішніми водними шляхами. Це свідоцтво видається компетентним органом влади або органом, призначеним для цієї мети кожною Договірною стороною.

1.8.3.8 Для отримання свідоцтва кандидат повинен пройти курс підготовки й успішно скласти іспит, затверджений компетентним органом Договірної сторони.

1.8.3.9 Основна мета підготовки полягає у наданні кандидату достатніх знань стосовно видів небезпеки, пов'язаних з перевезенням небезпечних вантажів, законодавства, правил й адміністративних положень, а також стосовно функцій, перелічених у підрозділі 1.8.3.3.

1.8.3.10 Іспит організовується компетентним органом або призначеною ним організацією, що екзаменує.

Призначення організації, що екзаменує, здійснюється в письмовій формі. Це призначення може мати обмежений термін і повинне грунтуватися на таких критеріях:

- компетентність організації, що екзаменує;

- опис форми проведення іспитів, запропонованих організацією, що екзаменує;

- заходи, спрямовані на забезпечення об'єктивності іспитів;

- незалежність організації стосовно будь-яких фізичних або юридичних осіб, які наймають консультантів.

1.8.3.11 Метою іспиту є перевірка наявності у кандидатів необхідного об'єму знань для виконання функцій консультанта з питань безпеки, перелічених у підрозділі 1.8.3.3, і для отримання свідоцтва, передбаченого в підрозділі 1.8.3.7, він повинен охоплювати, принаймні, такі теми:

a) знання видів наслідків, до яких може призвести аварія, пов'язана з небезпечними вантажами, і знання головних причин аварій;

b) положення національного законодавства, міжнародних конвенцій та угод, зокрема, з таких питань:

- класифікація небезпечних вантажів (процедура класифікації розчинів і сумішей, структура переліку речовин, класи небезпечних вантажів і принципи їхньої класифікації, характер небезпечних вантажів, що перевозяться, фізичні, хімічні та токсикологічні властивості небезпечних вантажів);

- загальні положення, що стосуються тари, цистерн та контейнерів-цистерн (типи, коди, маркування, конструкція, первинні й періодичні перевірки та випробовування);

- маркувальні написи, знаки небезпеки, інформаційні табло й таблички оранжевого кольору (нанесення маркування і знаків небезпеки на упаковки, розміщення та зняття інформаційних табло й табличок оранжевого кольору);

- записи у транспортних документах (необхідні дані);

- спосіб відправки й обмеження на відправку (перевезення повним завантаженням, перевезення навалом/насипом, перевезення в контейнерах середньої вантажопідйомності для масових вантажів, контейнерні перевезення, перевезення у вбудованих або знімних цистернах);

- перевезення пасажирів;

- заборона спільного навантаження та запобіжні заходи, пов'язані зі спільним навантаженням;

- розділення вантажів;

- обмеження кількостей, що перевозяться, і звільнені кількості;

- обробка й укладання вантажів (навантаження та розвантаження - коефіцієнти наповнення; укладання й розділення);

- очищення і/або дегазація перед навантаженням і після розвантаження;

- екіпаж і професійна підготовка;

- документи, які знаходяться на борту (транспортні документи, письмові інструкції, свідоцтво про допуск судна, свідоцтво про підготовку в галузі небезпечних речовин ВОПНВ, копії будь-яких документів про відступи, інші документи);

- письмові інструкції (застосування інструкцій і захисне спорядження екіпажу);

- вимоги, що стосуються спостереження (стоянка);

- правила руху й обмеження, що стосуються руху;

- експлуатаційний викид або випадковий витік забруднюючих речовин;

- приписи, що стосуються транспортного обладнання на суднах.

1.8.3.12 Іспит включає виконання письмового завдання, яке може доповнюватися усним опитуванням.

Письмовий іспит складається з двох частин:

a) Кандидату видається запитальник, що включає не менше ніж 20 звичайних запитань, що стосуються, принаймні, тем, перелічених у підрозділі 1.8.3.11. Однак, до нього можуть бути включені запитання з декількома варіантами відповідей, з яких слід зробити вибір. У цьому випадку два таких запитання прирівнюються до одного звичайного запитання. Серед зазначених тем особлива увага повинна приділятися таким темам:

- загальні заходи профілактики й забезпечення безпеки;

- класифікація небезпечних вантажів;

- загальні положення щодо упаковки, у тому числі положення, що стосуються цистерн, контейнерів-цистерн, автоцистерн тощо;

- маркувальні написи й знаки небезпеки;

- інформація, що зазначається в транспортному документі;

- обробка й укладання вантажів;

- професійна підготовка екіпажу;

- документи, які знаходяться на борту, і свідоцтва, що стосуються перевезення;

- письмові інструкції;

- приписи, що стосуються суден.

b) Кандидати виконують практичне завдання, пов'язане з функціями консультанта, передбаченими в підрозділі 1.8.3.3, для того, щоб продемонструвати наявність у них кваліфікації, яка потрібна для виконання цих функцій.

1.8.3.13 Договірні сторони можуть прийняти рішення про те, щоб кандидати, які мають намір працювати на підприємствах, що спеціалізуються в галузі перевезення певних типів небезпечних вантажів, опитувалися лише стосовно речовин, пов'язаних з їхньою роботою. До таких типів вантажів відносяться:

- клас 1;

- клас 2;

- клас 7;

- класи 3, 4.1, 4.2, 4.3, 5.1, 5.2, 6.1, 6.2, 8 та 9,

- N ООН 1202, 1203 та 1223.

У свідоцтві, передбаченому в підрозділі 1.8.3.7, повинно бути чітко вказано, що воно дійсне тільки для типів небезпечних вантажів, які перелічені в цьому підрозділі та стосовно яких консультант був опитаний відповідно до вимог, викладених у підрозділі 1.8.3.12.

1.8.3.14 Компетентний орган або організація, що екзаменує, складає список запитань, що поповнюється, які ставилися під час іспиту.

1.8.3.15 Свідоцтво, передбачене в підрозділі 1.8.3.7, складається відповідно до зразка, наведеного в підрозділі 1.8.3.18, і визнається всіма Договірними сторонами.

1.8.3.16 Термін дії свідоцтва становить п'ять років. Термін дії свідоцтва продовжується автоматично на п'ятирічні періоди, якщо його власник протягом року, що передував даті закінчення терміну дії його свідоцтва, пройшов курс перепідготовки або успішно склав іспит, причому і курс перепідготовки, і іспит повинні бути затверджені компетентним органом.

1.8.3.17 Положення підрозділів 1.8.3.1 - 1.8.3.16 вважаються виконаними, якщо дотримані відповідні умови, передбачені в директиві 96/35/СЄ Ради від 3 червня 1996 року, що стосуються призначення й професійної кваліфікації консультантів з питань безпеки перевезень небезпечних вантажів автомобільним, залізничним або внутрішнім водним транспортом1, і в директиві 2000/18/СЄ Європейського парламенту й Ради від 17 квітня 2000 року, що стосується мінімальних вимог, які пред'являються до екзаменування консультантів з питань безпеки перевезень небезпечних вантажів автомобільним, залізничним або внутрішнім водним транспортом2.

____________
1 Journal official , N L145 du 19 juin 1996, page 10.

2 Journal official , N L118 du 19 mai 2000, page 41.

1.8.3.18 Зразок свідоцтва

Свідоцтво про підготовку консультанта
з питань безпеки перевезень небезпечних вантажів

Свідоцтво N: ________________________________________________________________________ 

Відмітний знак Держави, яка видала свідоцтво: ___________________________________________ 

Прізвище: ___________________________________________________________________________ 

Ім'я (імена): _________________________________________________________________________ 

Дата й місце народження: _____________________________________________________________ 

Громадянство: ______________________________________________________________________ 

Підпис власника ____________________________________________________________________ 

Дійсний до (дата) ___________________________________________________________________ 

для підприємств, що перевозять небезпечні вантажі, а також для підприємств, які здійснюють вантажно-розвантажувальні операції, пов'язані з таким перевезенням: 

  автомобільними шляхами  

  залізницею  

  внутрішніми водними
     шляхами 

Видано (ким): _______________________________________________________________________ 

Дата: ________________________

Продовжено до: ______________

Дата: ________________________ 

Підпис: _____________________________________________

Ким: _______________________________________________

Підпис: _____________________________________________ 

1.8.4 Перелік компетентних органів і призначених ними організацій

Договірні сторони повідомляють секретаріату Європейської економічної комісії Організації Об'єднаних Націй адреси органів і призначених ними організацій, що мають компетенцію, згідно з внутрішньодержавним правом, у питаннях застосування ВОПНВ, зазначаючи в кожному випадку відповідне положення ВОПНВ, а також адреси, за якими слід надсилати відповідні заявки.

На основі отриманої інформації секретаріат Європейської економічної комісії Організації Об'єднаних Націй складає перелік, який він постійно оновлює. Він надсилає цей перелік і зміни до нього Договірним сторонам3.

____________
3 Перелік компетентних органів (станом на 1 січня 2001 року) міститься в додатку до частини 1

1.8.5 Повідомлення про події, пов'язані з небезпечними вантажами

1.8.5.3 Якщо під час перевезення небезпечних вантажів територією будь-якої Договірної сторони трапляється аварія або серйозний інцидент, перевізник зобов'язаний надати звіт компетентному органу відповідної Договірної сторони.

1.8.5.4 Ця Договірна сторона повинна, в свою чергу, у разі необхідності, надати звіт секретаріату Європейської економічної комісії Організації Об'єднаних Націй з метою інформування інших Договірних сторін.

ГЛАВА 1.9
ОБМЕЖЕННЯ, ЩО ВСТАНОВЛЮЮТЬСЯ КОМПЕТЕНТНИМИ ОРГАНАМИ СТОСОВНО ПЕРЕВЕЗЕНЬ

1.9.1. Відповідно до пункту 1 статті 6 ВОПНВ ввезення небезпечних вантажів на територію Договірних сторін може регламентуватися правилами або заборонятися з інших причин, ніж безпека перевезення. Такі правила або заборони повинні бути опубліковані у відповідній формі.

1.9.2. За умови дотримання положень розділу 1.9.3 Договірна сторона може застосувати до суден, що здійснюють міжнародне перевезення небезпечних вантажів внутрішніми водними шляхами на її території, визначені додаткові положення, не включені до ВОПНВ, якщо ці положення не суперечать положенням пункту 2 статті 4 Угоди й містяться в її національному законодавстві, що застосовується так само до суден, які здійснюють внутрішнє перевезення небезпечних вантажів внутрішніми водними шляхами на території цієї Договірної сторони.

1.9.3. До додаткових положень, зазначених у розділі 1.9.2, належать:

a) додаткові вимоги чи обмеження стосовно безпеки, що стосуються суден, які використовують певні споруди, такі як мости або тунелі, чи суден, що заходять в порти або інші транспортні термінали чи залишають їх;

b) вимоги, що стосуються руху суден за встановленими маршрутами для запобігання проходженню через комерційні або житлові райони, екологічно уразливі райони, промислові зони з небезпечними об'єктами або внутрішніми водними шляхами, що становлять серйозну фізичну небезпеку;

c) надзвичайні вимоги стосовно маршрутів руху або стоянки суден з небезпечними вантажами, обумовлені несприятливими погодними умовами, землетрусами, аваріями, страйками, громадянськими безладами або військовими діями;

d) обмеження руху суден з небезпечними вантажами у певні дні тижня чи року.

1.9.4. Компетентний орган Договірної сторони, що застосовує на своїй території будь-які додаткові положення, зазначені в пунктах a) та d) розділу 1.9.3, вище, повідомляє про ці додаткові положення секретаріат Європейської економічної комісії Організації Об'єднаних Націй, який доводить їх до відома Договірних сторін.

ГЛАВА 1.10
ВИЗНАННЯ КЛАСИФІКАЦІЙНИХ ТОВАРИСТВ

1.10.1 Загальні положення

У випадку укладання міжнародної угоди, що регламентує більш загальні питання судноплавства внутрішніми водними шляхами й містить положення, що стосуються всієї сфери діяльності класифікаційних товариств та їхнього визнання, будь-яке положення цієї глави, що суперечить будь-якому положенню такої міжнародної угоди, автоматично втрачає чинність у відносинах між Сторонами цієї Угоди, що стали сторонами такої міжнародної угоди, починаючи з дати набрання останньою чинності та замінюється ipso facto відповідним положенням міжнародної угоди. Після набрання чинності такою міжнародною угодою ця глава стає недійсною, якщо всі Сторони цієї Угоди стали сторонами міжнародної угоди.

1.10.2 Процедура визнання класифікаційних товариств

1.10.2.1 Класифікаційне товариство, яке бажає бути рекомендованим для визнання за змістом цієї Угоди, надсилає клопотання про визнання відповідно до положень цієї глави до компетентного органу однієї з Договірних сторін.

Класифікаційне товариство підготовлює інформацію, що вимагається, відповідно до положень цієї глави. Воно надає її, принаймні, однією офіційною мовою держави, де подане клопотання, та англійською мовою. Договірна сторона перепроваджує клопотання Адміністративному комітету, за винятком тих випадків, коли, на її думку, умови й критерії, передбачені в розділі 1.10.3, явно не дотримані.

1.10.2.2 Адміністративний комітет призначає комітет експертів. Склад і правила процедури комітету експертів визначаються Адміністративним комітетом. Комітет експертів розглядає клопотання, визначає, чи відповідає класифікаційне товариство критеріям, передбаченим у розділі 1.10.3, і протягом шести місяців виносить рекомендацію Адміністративному комітету.

1.10.2.3 Після ознайомлення з доповіддю експертів Адміністративний комітет згідно з процедурою, передбаченою в пункті 7 c) статті 17, приймає впродовж строку, який не перевищує одного року, рішення про те, чи рекомендувати Договірним сторонам визнати відповідне класифікаційне товариство. Адміністративний комітет складає список класифікаційних товариств, рекомендованих для визнання Договірними сторонами.

1.10.2.4 Кожна Договірна сторона може прийняти рішення про визнання або невизнання відповідних класифікаційних товариств лише на основі переліку, згаданого в пункті 1.10.2.3. Вона повідомляє про своє рішення Адміністративному комітету та іншим Договірним сторонам.

Секретаріат Адміністративного комітету оновлює перелік визнаних Договірними сторонами класифікаційних товариств.

1.10.2.5 Якщо яка-небудь Договірна сторона вважає, що те чи інше визнане класифікаційне товариство більше не відповідає вимогам та критеріям, встановленим у розділі 1.10.3, вона може подати до Адміністративного комітету пропозицію про його виключення з переліку товариств, рекомендованих для визнання. Така пропозиція повинна підкріплюватися переконливими доказами недотримання встановлених вимог і критеріїв.

1.10.2.6 Адміністративний комітет засновує з цією метою новий комітет експертів згідно з процедурою, викладеною в пункті 1.10.2.2, який повинен протягом шести місяців надати доповідь Адміністративному комітету.

1.10.2.7 Адміністративний комітет може відповідно до пункту 7 c) статті 17 прийняти рішення про виключення назви відповідного товариства з переліку товариств, рекомендованих для визнання.

У такому випадку відповідне товариство негайно повідомляється про це. Адміністративний комітет повідомляє всі Договірні сторони про те, що таке класифікаційне товариство більше не відповідає вимогам, що висуваються, щоб діяти як визнане класифікаційне товариство в рамках цієї Угоди, і пропонує їм вжити необхідних заходів для того, щоб і надалі забезпечити відповідність вимогам цієї Угоди.

1.10.3 Умови й критерії визнання класифікаційного товариства, що подає клопотання про визнання в рамках цієї Угоди

Класифікаційне товариство, що подає клопотання про визнання в рамках цієї Угоди, повинне відповідати всім переліченим нижче вимогам та критеріям:

1.10.3.1 Класифікаційне товариство повинне бути здатним продемонструвати великі знання та досвід у галузі оцінки, проектування та побудови суден внутрішнього плавання. Товариство повинне мати повний комплекс правил і норм, що стосуються проектування, побудови та періодичного огляду суден. Ці правила й норми повинні публікуватися й постійно оновлюватися та вдосконалюватися за допомогою програм досліджень і розробок.

1.10.3.2 Реєстр суден, класифікованих класифікаційним товариством, повинен публікуватися щорічно.

1.10.3.3 Класифікаційне товариство не повинне перебувати під контролем власників суден або суднобудівників, або інших осіб, що здійснюють комерційну діяльність у сфері побудови, обладнання, ремонту чи експлуатації суден. Доходи класифікаційного товариства не повинні залежати значною мірою від якого-небудь одного комерційного підприємства.

1.10.3.4 Штаб-квартира або будь-яка філія класифікаційного товариства, уповноважені й компетентні приймати рішення та діяти в усіх галузях, що належать до його компетенції, в рамках правил, що регулюють внутрішнє судноплавство, повинні знаходитися в одній з Договірних сторін.

1.10.3.5 Класифікаційне товариство, а також його експерти повинні мати визнаний авторитет у галузі внутрішнього судноплавства; експерти повинні бути здатні підтвердити свою професійну класифікацію.

1.10.3.6 Класифікаційне товариство повинне:

- мати таку кількість співробітників та інженерів для виконання технічних завдань щодо нагляду й інспектування, а також управлінських, допоміжних і дослідних завдань, яка є пропорційною масштабам завдань і кількості класифікованих суден, і, крім того, достатньою для оновлення приписів і їхнього розвитку у світлі вимог якості;

- мати експертів, принаймні, у двох Договірних сторонах.

1.10.3.7 Класифікаційне товариство повинне керуватися кодексом етики.

1.10.3.8 Класифікаційне товариство повинне розробити, впровадити й підтримувати ефективну внутрішню систему якості, яка грунтувалася б на відповідних аспектах міжнародне визнаних стандартів якості й відповідала б стандартам EN 45004:1995 (механізми контролю) та ISO 9001 або EN 29001:1997. Така система якості класифікаційного товариства підлягає сертифікації незалежним органом аудиторів, визнаним адміністрацією держави його місцезнаходження.

1.10.4 Обов'язки рекомендованих класифікаційних товариств

1.10.4.1 Рекомендовані класифікаційні товариства зобов'язуються співпрацювати між собою з метою забезпечення еквівалентності використовуваних ними технічних норм та їхнього застосування.

1.10.4.2 Рекомендовані класифікаційні товариства зобов'язуються узгоджувати свої приписи з існуючими й майбутніми положеннями цієї Угоди.

ГЛАВА 1.11
ПРОЦЕДУРА ВИДАЧІ СВІДОЦТВА ПРО ДОПУСК

1.11.1 Свідоцтва про допуск

1.11.1.1 Загальні положення

1.11.1.1.1 Суховантажні судна, які перевозять небезпечні вантажі в кількості, що перевищує звільнені кількості, судна, зазначені в пункті 7.1.2.19.1, танкери, що перевозять небезпечні вантажі, та судна, зазначені в пункті 7.2.2.19.3, повинні мати відповідне свідоцтво про допуск.

1.11.1.1.2 Свідоцтво про допуск дійсне протягом не більше ніж п'яти років за умови дотримання положень розділу 1.11.11.

1.11.1.2 Форма свідоцтва про допуск; записи, що вносяться у свідоцтво про допуск

1.11.1.2.1 Свідоцтво про допуск повинне відповідати зразку, наведеному в пункті 8.6.1.1 або 8.6.1.3, та містити відповідні дані, які вимагаються. У свідоцтві про допуск зазначається термін його дії.

1.11.1.2.2 Свідоцтво про допуск повинне підтверджувати, що судно пройшло огляд і що його конструкція та обладнання відповідають вимогам частини 9 ВОПНВ, що застосовуються.

1.11.1.2.3 Компетентний орган може вносити у свідоцтво про допуск будь-які записи або зміни, передбачені цими Правилами та іншими приписами, розробленими за спільною згодою Договірними сторонами.

1.11.1.2.4 У свідоцтво про допуск суден із подвійним корпусом, які відповідають додатковим приписам пунктів 9.1.0.80 - 9.1.0.95 або 9.2.0.80 - 9.2.0.95, компетентний орган повинен вносити такий запис:

"Судно відповідає додатковим положенням, передбаченим для суден із подвійним корпусом у пунктах 9.1.0.80 - 9.1.0.95" або "Судно відповідає додатковим приписам, передбаченим для суден із подвійним корпусом у пунктах 9.2.0.80 - 9.2.0.95".

1.11.1.2.5 У випадку танкерів свідоцтво про допуск повинне доповнюватися переліком усіх допущених до перевезення танкером небезпечних вантажів, складеним визнаним класифікаційним товариством, що класифікувало це судно.

1.11.1.2.6 Під час видачі свідоцтва про допуск танкерів компетентний орган повинен видавати також перший журнал вантажних операцій.

1.11.1.3 Тимчасові свідоцтва про допуск

1.11.1.3.1 Судну, що не має свідоцтва про допуск, може бути видане тимчасове свідоцтво про допуск з обмеженим терміном дії у таких випадках і за дотримання таких умов:

a) судно відповідає приписам цих Правил, що застосовуються, але звичайне свідоцтво про допуск не було видане вчасно. Тимчасове свідоцтво про допуск дійсне протягом відповідного періоду, який, однак, не повинен перевищувати трьох місяців;

b) судно внаслідок пошкодження відповідає не всім положенням цих Правил, що застосовуються. У цьому випадку тимчасове свідоцтво про допуск дійсне лише на один рейс і стосовно конкретно вказаного вантажу. Компетентний орган може накласти додаткові обмеження.

1.11.1.3.2 Тимчасове свідоцтво про допуск повинне відповідати зразку, наведеному в пункті 8.6.1.2 або 8.6.1.4, або зразку єдиного свідоцтва, яке об'єднує тимчасове свідоцтво про огляд і тимчасове свідоцтво про допуск, за умови, що в цьому зразку єдиного свідоцтва містяться такі самі дані, що й у зразку, наведеному в пункті 8.6.1.2 або 8.6.1.4, і що він затверджений компетентним органом.

1.11.2 Видача та визнання свідоцтва про допуск

1.11.2.1 Свідоцтво про допуск, згадане в розділі 1.11.1, видається компетентним органом Договірної сторони, де зареєстровано судно, або, за відсутністю такого, компетентним органом Договірної сторони, де знаходиться порт приписки судна, або, за відсутністю такого, компетентним органом Договірної сторони, де знаходиться штаб-квартира власника судна, або, за відсутністю такого, компетентним органом, вибраним власником або його представником.

Інші Договірні сторони визнають таке свідоцтво про допуск.

Термін дії свідоцтва про допуск не повинен перевищувати п'яти років за умови дотримання положень розділу 1.11.10.

1.11.2.2 Компетентний орган будь-якої Договірної сторони може звернутися до компетентного органу будь-якої іншої Договірної сторони з проханням видати свідоцтво про допуск замість нього.

1.11.2.3 Компетентний орган будь-якої Договірної сторони може делегувати повноваження на видачу свідоцтва про допуск органу з огляду, про який йдеться в розділі 1.11.4.

1.11.2.4 Тимчасове свідоцтво про допуск, згадане в пункті 1.11.1.3, видається компетентним органом однієї з Договірних сторін у тих випадках та з дотриманням тих умов, які передбачені у зазначеному пункті.

Інші Договірні сторони визнають таке тимчасове свідоцтво про допуск.

1.11.3 Процедура огляду

1.11.3.1 Огляд судна здійснюється під наглядом компетентного органу Договірної сторони. У рамках цієї процедури огляд може проводитися органом з огляду, призначеним Договірною стороною, або визнаним класифікаційним товариством. Орган з огляду або визнане класифікаційне товариство складають звіт про огляд, що засвідчує часткову або повну відповідність судна положенням цих Правил.

1.11.3.2 Звіт про огляд складається в письмовому вигляді мовою, прийнятною для компетентного органу, і містить усю інформацію, необхідну для оформлення свідоцтва.

1.11.4 Орган з огляду

1.11.4.1 Органи з огляду повинні бути визнані адміністрацією Договірної сторони як органи, компетентні в галузі побудови й огляду суден внутрішнього плавання, й органи, компетентні в галузі перевезення небезпечних вантажів внутрішніми водними шляхами. Вони повинні відповідати таким критеріям:

- дотримання органом вимог стосовно неупередженості;

- існування структури й персоналу, які об'єктивно свідчать про професійний рівень і досвід органу;

- відповідність матеріальному змісту стандарту EN 45004:1995 у разі існування, як додаток до цього, докладних процедур перевірки.

1.11.4.2 Органи з огляду можуть користуватися послугами експертів (наприклад, експерта з електрообладнання) або спеціалізованих органів відповідно до національних правил, що застосовуються (наприклад, послугами класифікаційних товариств).

1.11.4.3 Адміністративний комітет веде перелік призначених органів з огляду.

1.11.5 Заявка на видачу свідоцтва про допуск

Власник судна або його представник, що подає клопотання про видачу свідоцтва про допуск, надсилає заявку до компетентного органу, згаданого в пункті 1.11.2.1. Компетентний орган визначає документи, які повинні при цьому йому надаватися. Для отримання свідоцтва про допуск до заявки повинно додаватися дійсне суднове посвідчення.

1.11.6 Зміни у свідоцтві про допуск

1.11.6.1 Власник судна або його представник повинен доводити до відома компетентного органу будь-які зміни у назві судна, а також будь-які зміни в його офіційному або реєстровому номері та надсилати йому свідоцтво про допуск для внесення відповідних змін.

1.11.6.2 Компетентний орган може вносити у свідоцтво про допуск будь-які зміни, передбачені цими Правилами та іншими приписами, розробленими за спільною згодою Договірними сторонами.

1.11.6.3 Якщо власник судна або його представник реєструють судно в іншій Договірній стороні, він звертається до компетентного органу такої іншої Договірної сторони з проханням про видачу нового свідоцтва про допуск. Компетентний орган може видати нове свідоцтво на решту терміну дії існуючого свідоцтва без нового огляду судна за умови, що стан і технічні характеристики судна не зазнали змін.

1.11.7 Надання судна для огляду

1.11.7.1 Власник судна або його представник повинен надати судно для огляду порожнім у зачищеному й оснащеному стані; він зобов'язаний надавати необхідну допомогу під час проведення огляду, наприклад, надавати придатну шлюпку й персонал, відкривати частини корпусу чи обладнання, до яких немає прямого доступу або яких не видно.

1.11.7.2 Під час первинного, спеціального огляду або періодичного оглядів орган з огляду або визнане класифікаційне товариство може вимагати, щоб огляд здійснювався в сухому доці.

1.11.8 Первинний огляд

Якщо судно ще не має свідоцтва про допуск або якщо термін дії свідоцтва про допуск закінчився більше ніж шість місяців тому, судно проходить первинний огляд.

1.11.9 Спеціальний огляд

Якщо корпус чи обладнання судна зазнали змін, які можуть знизити рівень безпеки під час перевезення небезпечних вантажів, або одержали аошкодження, що впливає на таку безпеку, судно повинне бути негайно надане власником або його представником для нового огляду.

1.11.10 Періодичний огляд і поновлення свідоцтва про допуск

1.11.10.1 Для поновлення свідоцтва про допуск судна власник судна або його представник надає судно для періодичного огляду. Власник судна або його представник може будь-коли звернутися з вимогою про проведення огляду судна.

1.11.10.2 Якщо прохання про проведення періодичного огляду направлено протягом останнього року перед закінченням терміну дії свідоцтва про допуск, то термін дії нового свідоцтва про допуск починається з дати закінчення терміну дії попереднього свідоцтва про допуск.

1.11.10.3 Прохання про проведення періодичного огляду може бути також направлене протягом шести місяців після закінчення терміну дії свідоцтва про допуск.

1.11.10.4 За результатами такого огляду компетентний орган визначає термін дії нового свідоцтва про допуск.

1.11.11 Продовження терміну дії свідоцтва про допуск без проведення огляду

Як відступ від положень розділу 1.11.10 компетентний орган може на обґрунтоване прохання власника або його представника продовжити термін дії свідоцтва про допуск без проведення огляду не більше ніж на один рік. Продовження оформлюється у письмовому вигляді і документ про продовження знаходиться на борту судна. Таке продовження може мати місце тільки один раз протягом кожних двох термінів дії свідоцтва.

1.11.12 Огляд за вимогою влади

1.11.12.1 Якщо компетентний орган Договірної сторони має підстави вважати, що судно, яке знаходиться на його території, може становити небезпеку, пов'язану з перевезенням небезпечних вантажів, для людей, що знаходяться на його борту, судноплавства або довкілля, він може вимагати проведення огляду судна відповідно до розділу 1.11.3.

1.11.12.2 Під час здійснення такого права на огляд компетентні органи роблять усе можливе, щоб уникнути необгрунтованого затримання або затримки судна. Ніщо в цій Угоді не зачіпає права на відшкодування збитків за необгрунтоване затримання або затримку судна. У випадку будь-якої скарги на необгрунтоване затримання або затримку судна тягар доказування вини лежить на власникові або операторі судна.

1.11.13 Вилучення й повернення свідоцтва про допуск

1.11.13.1 Свідоцтво про допуск може бути вилучено, якщо судно неправильно обслуговується технічно або якщо конструкція судна чи його обладнання більше не відповідають приписам цих Правил, які застосовуються.

1.11.13.2 Свідоцтво про допуск може бути вилучено лише тим компетентним органом, який його видав.

Однак у випадках, передбачених у пункті 1.11.2.1 і в розділі 1.11.9, компетентний орган держави, в якій знаходиться судно, може заборонити використовувати його для перевезення небезпечних вантажів, для яких необхідна наявність свідоцтва. З цією метою він може вилучити свідоцтво і не повертати його доти, доки судно не буде знову відповідати приписам цих Правил, що застосовуються. У такому випадку він зобов'язаний повідомити про це компетентний орган, що видав свідоцтво.

1.11.13.3 Як відступ від пункту 1.11.2.2, вище, будь-який компетентний орган може, на прохання власника судна, внести зміни до свідоцтва про допуск або вилучити його, повідомивши при цьому компетентний орган, що видав свідоцтво.

1.11.13.4 Якщо під час проведення огляду орган з огляду або класифікаційне товариство виявляє, що судно або його обладнання мають серйозні недоліки у зв'язку з небезпечними вантажами, що створюють загрозу для безпеки людей, які знаходяться на судні, або судноплавства, або становлять загрозу для довкілля, він (воно) повинен(не) негайно повідомити про це компетентний орган, якому він (воно) підзвітний (підзвітне), для прийняття рішення про вилучення свідоцтва про допуск.

Якщо орган, що прийняв рішення про вилучення свідоцтва, не є органом, що видав свідоцтво, він повинен негайно повідомити про це орган, що видав свідоцтво, і, у разі необхідності, надіслати йому свідоцтво, якщо він припускає, що недоліки не можуть бути усунуті в короткий термін.

1.11.13.5 Якщо орган з огляду або класифікаційне товариство, згаданий(е) у пункті 1.11.12.1, вище, упевниться під час спеціального огляду відповідно до розділу 1.11.9 в тому, що такі недоліки були усунуті, свідоцтво про допуск повертається компетентним органом власнику або його представнику.

На прохання власника або його представника такий огляд може бути проведений іншим органом з огляду чи іншим класифікаційним товариством. У цьому випадку повернення свідоцтва про допуск здійснюється через компетентний орган, якому підзвітний такий орган з огляду або підзвітне таке класифікаційне товариство.

1.11.13.6 Якщо судно остаточно поставлене на прикіл або відправлене на злам, власник повертає свідоцтво про допуск компетентному органу, що його видав.

1.11.14 Дублікат

Якщо свідоцтво про допуск загублене, украдене, знищене або стало непридатним з іншої причини, до компетентного органу, що видав свідоцтво, надсилається заява з проханням про видачу дубліката, до якого додаються відповідні виправдні документи.

Компетентний орган видає дублікат свідоцтва про допуск, який позначається як такий.

1.11.15 Реєстр свідоцтв про допуск

1.11.15.1 Компетентні органи присвоюють свідоцтвам про допуск, які вони видають, порядковий номер. Вони ведуть реєстр усіх виданих ними свідоцтв про допуск.

1.11.15.2 Компетентні органи зберігають у себе копії всіх виданих ними свідоцтв і вносять до них усі записи й зміни, а також дані про анулювання та заміну свідоцтв.

ЧАСТИНА 2
Класифікація

ГЛАВА 2.1
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

2.1.1 Вступ

2.1.1.1 Відповідно до ВОПНВ передбачаються такі класи небезпечних вантажів:

Клас 1 Вибухові речовини й вироби

Клас 2 Гази

Клас 3 Легкозаймисті рідини

Клас 4.1 Легкозаймисті тверді речовини, самореактивні речовини й тверді десенсибілізовані вибухові речовини

Клас 4.2 Речовини, здатні до самозаймання

Клас 4.3 Речовини, що виділяють легкозаймисті гази в разі контакту з водою

Клас 5.1 Речовини, що окисляють

Клас 5.2 Органічні пероксиди

Клас 6.1 Токсичні речовини

Клас 6.2 Інфекційні речовини

Клас 7 Радіоактивні матеріали

Клас 8 Корозійні речовини

Клас 9 Інші небезпечні речовини й вироби

2.1.1.2 Кожній позиції в різних класах привласнений номер ООН. Використовуються такі типи позицій:

A. Одиночні позиції для точно визначених речовин або виробів, у тому числі позиції для речовин, що охоплюють кілька ізомерів, наприклад:

N ООН 1090 АЦЕТОН

N ООН 1104 АМІЛАЦЕТАТИ

N ООН 1194 ЕТИЛНІТРИТУ РОЗЧИН

B. Узагальнені позиції для точно визначеної групи речовин або виробів, що не є позиціями "н.з.к.", наприклад:

N ООН 1133 КЛЕЇ

N ООН 1266 ПАРФУМЕРНІ ПРОДУКТИ

N ООН 2757 ПЕСТИЦИД НА ОСНОВІ КАРБАМАТІВ ТВЕРДИЙ ТОКСИЧНИЙ

N ООН 3101 ОРГАНІЧНИЙ ПЕРОКСИД ТИПУ В РІДКИЙ

C. Конкретні позиції "н.з.к.", що охоплюють яку-небудь групу речовин або виробів, які мають характерні хімічні або технічні властивості та які не зазначені конкретно, наприклад:

N ООН 1477 НІТРАТИ НЕОРГАНІЧНІ, Н.З.К.

N ООН 1987 СПИРТИ ЛЕГКОЗАЙМИСТІ, Н.З.К.

D. Загальні позиції "н.з.к.", що охоплюють яку-небудь групу речовин або виробів, які мають одну або декілька небезпечних властивостей та які не зазначені конкретно, наприклад:

N ООН 1325 ЛЕГКОЗАЙМИСТА ТВЕРДА РЕЧОВИНА ОРГАНІЧНА, Н.З.К.

N ООН 1993 ЛЕГКОЗАЙМИСТА РІДИНА, Н.З.К.

Позиції, визначені в пунктах B, C і D, є зведеними позиціями.

2.1.1.3 Для цілей упаковування речовинам, крім речовин класів 1, 2, 5.2, 6.2 і 7 та самореактивних речовин класу 4.1, призначаються групи упаковки залежно від ступеня небезпеки, який вони становлять:

група упаковки I: речовини з високим ступенем небезпеки;

група упаковки II: речовини із середнім ступенем небезпеки;

група упаковки III: речовини з низьким ступенем небезпеки.

Група(и) упаковки, до якої(их) відноситься речовина, зазначена(і) в таблиці A глави 3.2.

2.1.1.4 Для цілей перевезення танкерами деякі речовини можуть бути поділені на дрібніші категорії.

2.1.2 Принципи класифікації

2.1.2.1 Небезпечні вантажі, що охоплені назвою того або іншого класу, класифікуються на основі їхніх властивостей відповідно до підрозділу 2.2.x.1 відповідного класу. Віднесення небезпечних вантажів до того або іншого класу чи групи упаковки здійснюється за критеріями, зазначеними в тому самому підрозділі 2.2.x.1. Віднесення одного або декількох видів додаткової небезпеки до якої-небудь небезпечної речовини чи виробу здійснюється на основі критеріїв класу або класів, що відповідають цим видам небезпеки, як зазначено у відповідному(них) підрозділі(ах) 2.2.x.1.

2.1.2.2 Усі позиції небезпечних вантажів перелічені в таблиці A глави 3.2. у порядку привласнених їм номерів ООН. У цій таблиці міститься відповідна інформація про перелічені в ній вантажі, така як найменування, клас, група (групи) упаковки, належний(і) знак (знаки) небезпеки, положення, що стосуються упаковки й перевезення.

ПРИМІТКА: Алфавітний перелік цих позицій міститься в таблиці B глави 3.2.

2.1.2.3 Небезпечні вантажі, що перелічені або визначені в підрозділі 2.2.x.2 кожного класу, до перевезення не допускаються.

2.1.2.4 Вантажі, не зазначені за найменуванням, тобто вантажі, не перелічені як одиночні позиції в таблиці A глави 3.2 і не перелічені або не визначені в одному із згаданих вище підрозділів 2.2.x.2, слід відносити до відповідного класу згідно з процедурою, передбаченою в розділі 2.1.3. Крім того, для них визначається вид додаткової небезпеки (за наявності такого) і група упаковки (у разі необхідності). Після визначення класу, виду додаткової небезпеки (за наявності такого) і групи упаковки (у разі необхідності) визначається відповідний номер ООН. У схемах прийняття рішення, наведених у підрозділах 2.2.x.3 (перелік зведених позицій) в кінці кожного класу, зазначені необхідні параметри для вибору відповідної зведеної позиції (номера ООН). У всіх випадках на основі ієрархії позицій, позначених у підрозділі 2.1.1.2 літерами B, C і D, вибирається найбільш конкретна зведена позиція, що охоплює властивості цієї речовини або виробу. Якщо відповідно до підрозділу 2.1.1.2 цю речовину чи виріб не можна віднести до позицій типу B або C, то лише в цьому випадку вона повинна бути віднесена до позиції типу D.

2.1.2.5 На основі процедур випробовувань, передбачених у главі 2.3, і критеріїв, викладених у підрозділах 2.2.x.1 різних класів, коли на це прямо вказано, може бути визначено, що речовина, розчин або суміш певного класу, зазначені за найменуванням у таблиці A глави 3.2, не відповідають критеріям цього класу. У такому випадку вважається, що ця речовина, розчин або суміш не відносяться до цього класу.

2.1.2.6 Для цілей класифікації речовини, що мають температуру плавлення чи початку плавлення 20° C або нижче при тиску 101,3 кПа, розглядаються як рідини. В'язка речовина, для якої конкретну температуру плавлення визначити неможливо, піддається випробовуванню ASTM D 4359-90 або випробовуванню для визначення текучості (випробовування з використанням пенетрометра), встановленому в розділі 2.3.4.

2.1.3 Класифікація речовин, у тому числі розчинів і сумішей (таких, як препарати й відходи), не зазначених за найменуванням

2.1.3.1 Речовини, у тому числі розчини й суміші, не зазначені за найменуванням, класифікуються відповідно до їхнього ступеня небезпеки на основі критеріїв, згаданих у підрозділі 2.2.x.1 різних класів. Вид (види) небезпеки, яку становить та або інша речовина, визначається(ються) на основі її фізичних і хімічних характеристик та фізіологічних властивостей. Такі характеристики й властивості також беруться до уваги, коли наявний досвід обумовлює необхідність віднесення речовини до категорії, що відповідає жорсткішим вимогам.

2.1.3.2 Речовина, не зазначена за найменуванням в таблиці A глави 3.2, що становить який-небудь один вид небезпеки, повинна бути віднесена до відповідного класу і включена до однієї зі зведених позицій, перелічених у підрозділі 2.2.x.3 цього класу.

2.1.3.3 Розчин або суміш, що містять тільки одну небезпечну речовину, зазначену за найменуванням в таблиці A глави 3.2, а також одна або кілька небезпечних речовин, розглядаються як ця небезпечна речовина, зазначена за найменуванням, за винятком таких випадків:

a) розчин або суміш конкретно зазначені за найменуванням у таблиці A глави 3.2; або

b) із позиції, до якої включена ця небезпечна речовина, ясно випливає, що вона застосовується тільки стосовно чистої або технічно чистої речовини; або

c) клас, фізичний стан або група упаковки розчину чи суміші є іншими, ніж у цієї небезпечної речовини.

У випадках, згаданих у підпунктах b) або c), вище, розчин або суміш повинні бути віднесені як речовини, не зазначені за найменуванням, до відповідного класу та включені до однієї зі зведених позицій, перелічених у підрозділі 2.2.x.3 цього класу, з урахуванням видів додаткової небезпеки, яку становлять цей розчин або ця суміш (якщо такі є), крім випадків, коли цей розчин або ця суміш не відповідають критеріям жодного класу й тим самим на них не поширюється дія ВОПНВ.

2.1.3.4 Розчини й суміші, що містять одну з наведених нижче речовин, зазначених за найменуванням, слід завжди відносити до тієї самої позиції, що й речовину, яка в них міститься, за умови, що вони не мають небезпечних властивостей, зазначених у підрозділі 2.1.3.5:

- Клас 3

N ООН 1921 ПРОПІЛЕНІМІН СТАБІЛІЗОВАНИЙ; N ООН 2481 ЕТИЛІЗОЦІАНАТ; N ООН 3064 НІТРОГЛІЦЕРИНУ СПИРТОВИЙ РОЗЧИН, що містить більше ніж 1 %, але не більше ніж 5 % нітрогліцерину.

- Клас 6.1

N ООН 1051 ВОДЕНЬ ЦІАНІСТИЙ СТАБІЛІЗОВАНИЙ, що містить менше ніж 3 % води; N ООН 1185 ЕТИЛЕНІМІН СТАБІЛІЗОВАНИЙ; N ООН 1259 НІКЕЛЮ КАРБОНІЛ; N ООН 1613 КИСЛОТИ ЦІАНИСТОВОДНЕВОЇ ВОДНИЙ РОЗЧИН (водню ціаністого водний розчин), що містить не більше ніж 20 % ціаністого водню; N ООН 1614 ВОДЕНЬ ЦІАНІСТИЙ СТАБІЛІЗОВАНИЙ, що містить не більше ніж 3 % води й абсорбований пористим інертним матеріалом; N ООН 1994 ЗАЛІЗА ПЕНТАКАРБОНІЛ; N ООН 2480 МЕТИЛІЗОЦІАНАТ; N ООН 3294 ВОДНЮ ЦІАНІДУ СПИРТОВИЙ РОЗЧИН, що містить не більше ніж 45 % ціаністого водню.

- Клас 8

N ООН 1052 ВОДЕНЬ ФТОРИСТИЙ БЕЗВОДНИЙ; N ООН 1744 БРОМ або N ООН 1744 БРОМУ РОЗЧИН; N ООН 1790 КИСЛОТА ФТОРИСТОВОДНЕВА, що містить більше ніж 85 % фтористого водню; N ООН 2576 ФОСФОРУ ОКСИБРОМІД РОЗПЛАВЛЕНИЙ.

- Клас 9

N ООН 2315 ПОЛІХЛОРДИФЕНІЛИ; N ООН 3151 ПОЛІГАЛОГЕНОВАНІ ДИФЕНІЛИ РІДКІ або N ООН 3151 ПОЛІГАЛОГЕНОВАНІ ТЕРФЕНІЛИ РІДКІ; N ООН 3152 ПОЛІГАЛОГЕНОВАНІ ДИФЕНІЛИ ТВЕРДІ або N ООН 3152 ПОЛІГАЛОГЕНОВАНІ ТЕРФЕНІЛИ ТВЕРДІ, якщо вони не містять одну з перелічених вище речовин класу 3, класу 6.1 або класу 8; у протилежному разі їх слід класифікувати відповідно.

2.1.3.5 Речовини, не зазначені за найменуванням у таблиці A глави 3.2, що мають більш ніж одну небезпечну властивість, і розчини або суміші, що містять кілька небезпечних речовин, повинні бути віднесені до відповідної зведеної позиції (див. підрозділ 2.1.2.4) і до групи упаковки відповідного класу залежно від їхніх небезпечних властивостей. Така класифікація на основі небезпечних властивостей здійснюється таким чином:

2.1.3.5.1 Визначення фізичних і хімічних характеристик та фізіологічних властивостей здійснюється за допомогою вимірювання або розрахунку, і класифікація речовини, розчину або суміші здійснюється відповідно до критеріїв, згаданих у підрозділі 2.2.x.1 різних класів.

2.1.3.5.2 Якщо визначити ці властивості неможливо без нерозмірних витрат або зусиль (наприклад, стосовно деяких видів відходів), то ця речовина, розчин або суміш повинні бути віднесені до класу того компонента, що становить найбільшу небезпеку.

2.1.3.5.3 Якщо через свої небезпечні властивості речовина, розчин або суміш можуть бути включені до більш ніж одного класу або до більш ніж однієї групи речовин, перелічених нижче, то в цьому випадку цю речовину, цей розчин або цю суміш слід віднести до класу або групи речовин, що відповідають найбільшій небезпеці, у такому порядку пріоритетів:

a) матеріали класу 7 (крім радіоактивного матеріалу у звільнених упаковках, коли пріоритет мають інші небезпечні властивості);

b) речовини класу 1;

c) речовини класу 2;

d) рідкі десенсибілізовані вибухові речовини класу 3;

e) самореактивні речовини й тверді десенсибілізовані вибухові речовини класу 4.1;

f) пірофорні речовини класу 4.2;

g) речовини класу 5.2;

h) речовини класу 6.1 або класу 3, які на основі їхньої інгаляційної токсичності слід відносити до групи упаковки I (речовини, що задовольняють класифікаційні критерії класу 8 і характеризуються інгаляційною токсичністю пилу й суспензій (ЛК50) в діапазоні групи упаковки I і пероральною або шкірною токсичністю лише в діапазоні групи упаковки III або нижче, слід відносити до класу 8);

i) інфекційні речовини класу 6.2.

2.1.3.5.4 Якщо через свої небезпечні властивості речовина відноситься до більш ніж одного класу або до більш ніж однієї групи речовин, не перелічених вище в пункті 2.1.3.5.3, то цю речовину слід класифікувати на основі тієї самої процедури, однак відповідний клас вибирається за допомогою таблиці пріоритету небезпечних властивостей, що міститься в підрозділі 2.1.3.9.

2.1.3.6 У всіх випадках повинна використовуватися найбільш конкретна зведена позиція (див. підрозділ 2.1.2.4), що застосовується, тобто загальна позиція "н.з.к." повинна використовуватися тільки в тому разі, якщо не можна використовувати яку-небудь узагальнену позицію або конкретну позицію "н.з.к.".

2.1.3.7 Розчини й суміші речовин, що окисляють, або речовин, що становлять додаткову небезпеку окислення, можуть мати вибухові властивості. У цьому разі вони допускаються до перевезення тільки за умови, якщо вони відповідають вимогам, які стосуються класу 1.

2.1.3.8 Для цілей ВОПНВ речовини, розчини та суміші (такі, як препарати й відходи), які не можна віднести до класів 1 - 8 або до позицій класу 9, за винятком позицій з N ООН 3077 і 3082, але які можуть бути віднесені до позицій з N ООН 3077 або 3082 на основі методів випробовувань і критеріїв, передбачених у розділі 2.3.5, вважаються забруднювачами водного середовища. Розчини й суміші (такі, як препарати й відходи), про які немає даних, що відповідають класифікаційним критеріям, вважаються забруднювачами водного середовища, якщо значення JIK50 (див. визначення в підрозділі 2.3.4.7), розраховане за формулою:

 

 

ЛК50 забруднювача * 100 

ЛК50 

______________________________________, 

 

 

процентна частка забруднювача (за масою) 

дорівнює або становить менш ніж:

a) 1 мг/л; або

b) 10 мг/л, якщо забруднювач не зазнав швидкого біохімічного розкладання або якщо він, зазнавши швидкого біохімічного розкладання, має значення log Pов > 3,0 (див. також підрозділ 2.3.5.6).

2.1.3.9 Таблиця пріоритету небезпечних властивостей

Клас і група упаковки 

4.1, II 

4.1, III 

4.2, II 

4.2, III 

4.3, I 

4.3, II 

4.3, III 

5.1, I 

5.1, II 

5.1, III 

6.1, I
DERMAL 

6.1, I
ORAL 

6.1, II 

6.1, III 

8, I 

8, II 

8, III 

3, I 

SOL LIQ
4.1 3, I 

SOL LIQ
4.1 3, I 

SOL LIQ
4.2 3, I 

SOL LIQ
4.2 3, I 

4.3, I 

4.3, I 

4.3, I 

SOL LIQ
5.1, I 3, I 

SOL LIQ
5.1, I 3, I 

SOL LIQ
5.1, I 3, I 

3, I 

3, I 

3, I 

3, I 

3, I 

3, I 

3, I 

3, I 

3, II 

SOL LIQ
4.1 3, II 

SOL LIQ
4.1 3, II 

SOL LIQ
4.2 3, II 

SOL LIQ
4.2 3, II 

4.3, I 

4.3, II 

4.3, II1 

SOL LIQ
5.1, I 3, I 

SOL LIQ
5.1, II 3, II 

SOL LIQ
5.1, II 3, II 

3, I 

3, I 

3, II 

3, II 

8, I 

3, II 

3, II 

3, II 

3, III 

SOL LIQ
4.1 3, II 

SOL LIQ
4.1 3, III 

SOL LIQ
4.2 3, II 

SOL LIQ
4.2 3, III 

4.3, I 

4.3, II 

4.3, III 

SOL LIQ
5.1, I 3, I 

SOL LIQ
5.1, II 3, II 

SOL LIQ
5.1, III 3, III 

6.1, I 

6.1, I 

6.1, II 

3. III*

8, 1 

8, II 

3, III 

3, III 

4.1, II 

 

 

4.2, II 

4.2, II 

4.3, I 

4.3, II 

4.3, II 

5.1, I 

4.1, II 

4.1, II 

6.1, I 

6.1, I 

SOL LIQ
4.1, II 6.1, II 

SOL LIQ
4.1, II 6.1, II 

8, I 

SOL LIQ
4.1, II 8, II 

SOL LIQ
4.1, II 8, II 

4.1, II 

4.1, III 

 

 

4.2, II 

4.2, III 

4.3, I 

4.3, II 

4.3, III 

5 1, I 

4.1, II 

4.1, III 

6.1, I 

6.1, I 

6.1, II 

SOL LIQ
4.1, III 6.1, III 

8. I 

8, II 

SOL LIQ
4.1, III 8, III 

4.1, III 

4.2, II 

 

 

 

 

4.3, I 

4.3, II 

4.3, II 

5.1, I 

4.2, II 

4.2, II 

6.1, I 

6.1, I 

4.2, II 

4.2, II 

8, I 

4.2, II 

4.2, II 

4.2, II 

4.2, III 

 

 

 

 

4.3, I 

4.3, II 

4.3, III 

5.1, I 

5.1, II 

4.2, III 

6.1, I 

6.1, I 

6.1, II 

4.2, III 

8, I 

8, II 

4.2, III 

4.2, III 

4.3, I 

 

 

 

 

 

 

 

5.1, I 

4.3, I 

4.3, I 

6.1, I 

4.3, I 

4.3, I 

4.3, I 

4.3, I 

4.3, I 

4.3, I 

4.3, I 

4.3, II 

 

 

 

 

 

 

 

5.1, I 

4.3, II 

4.3, II 

6.1, I 

4.3, I 

4.3, II 

4.3, II 

8, I 

4.3, II 

4.3, II 

4.3, II 

4.3, III 

 

 

 

 

 

 

 

5.1, I 

5.1, II 

4.3, III 

6.1, I 

6.1, I 

61, II 

4.3, III 

8, I 

8, II 

4.3, III 

4.3, III 

5.1, I 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

5.1, I 

5.1, I 

5.1, I 

5.1, I 

5.1, I 

5.1, I 

5.1, I 

5.1, I 

5.1, II 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

6.1, I 

5.1, II 

5.1, II 

5.1, II 

8, I 

5.1, II 

5.1, II 

5.1, II 

5.1, III 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

6.1, I 

6.1, I 

6.1, II 

5.1, III 

8, I 

8, II 

5.1, III 

5.1, III 

6.1, I
DERMAL 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

SOL LIQ
6.1, I 8, I 

6.1, I 

6.1, I 

6.1, I 

6.1, I
ORAL 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

SOL LIQ
6.1, I 8, I 

6.1, I 

6.1, I 

6.1, I 

6.1, II
INHAL 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

SOL LIQ
6.1, I 8, I 

6.1, II 

6.1, II 

6.1, II 

6.1, II
DERMAL 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

SOL LIQ
6.1, I 8, 1 

SOL LIQ
6.1, II 8, II 

6.1, II 

6.1, II 

6.1, II
ORAL 

 

 

SOL
LIQ
DERMAL
ORAL
INHAL
*

= тверді речовини й суміші
= рідкі речовини, суміші й розчини
= шкірна токсичність
= пероральна токсичність
= інгаляційна токсичність
= Клас 6.1 для пестицидів 


8, I 

SOL LIQ
6.1, II 8, II 

6.1, I 

6.1, II 

6.1, III 

 

 

8, I 

8, II 

8, III 

6.1, III 

8, I 

 

 

 

 

 

8, I 

8, II 

 

 

 

 

 

8, II 

8, III 

 

 

 

 

 

8, III 

ПРИМІТКА 1: Приклади, що пояснюють порядок користування таблицею

Класифікація одиночної речовини

Опис речовини, що підлягає класифікації:

Амін, не зазначений за найменуванням, що відповідає критеріям класу 3, група, упаковки II, а також критеріям класу 8, група упаковки I.

Процедура:

На перетині рядка 3 II зі стовпчиком 8 I зазначено 8 I.

Тому амін повинен бути віднесений до класу 8 і до позиції:

N ООН 2734 АМІНИ РІДКІ КОРОЗІЙНІ ЛЕГКОЗАЙМИСТІ, Н.З.К., або N ООН 2734 ПОЛІАМІНИ РІДКІ КОРОЗІЙНІ ЛЕГКОЗАЙМИСТІ, Н.З.К. група упаковки I

Класифікація суміші

Опис суміші, що підлягає класифікації:

Суміш, що складається з легкозаймистої рідини, віднесеної до класу 3, група упаковки III, токсичної речовини, віднесеної до класу 6.1, група упаковки II, і корозійної речовини, віднесеної до класу 8, група упаковки I.

Процедура:

На перетині рядка 3 III зі стовпчиком 6.1 II зазначено 6.1 II.

На перетині рядка 6.1 I зі стовпчиком 8 I LIQ зазначено 8 I.

Тому ця суміш, що далі не уточнюється, повинна бути віднесена до класу 8 і до позиції:

N ООН 2922 КОРОЗІЙНА РІДИНА ТОКСИЧНА, Н.З.К. група упаковки I.

ПРИМІТКА 2: Приклади віднесення сумішей і розчинів до відповідних класів і груп упаковки:

Розчин фенолу, віднесеного до класу 6.1 (II), у бензолі, віднесеному до класу 3 (II), повинен бути віднесений до класу 3 (II); через токсичність фенолу цей розчин повинен бути віднесений до позиції N ООН 1992 ЛЕГКОЗАЙМИСТА РІДИНА ТОКСИЧНА, Н.З.К, клас 3 (II).

Тверда суміш арсенату натрію, віднесеного до класу 6.1 (II), і гідроксиду натрію, віднесеного до класу 8 (II), повинна бути віднесена до позиції N ООН 3290 ТОКСИЧНА РЕЧОВИНА ТВЕРДА КОРОЗІЙНА НЕОРГАНІЧНА, Н.З.К, клас 6.1 (II).

Розчин сирого або очищеного нафталіну, віднесеного до класу 4.1 (III), у бензині, віднесеному до класу 3 (II), повинен бути віднесений до позиції N ООН 3295 ВУГЛЕВОДНІ РІДКІ, Н.З.К, клас 3 (II).

Суміш вуглеводнів, віднесених до класу 3 (III), і поліхлордифенілів (ПХД), віднесених до класу 9 (II), повинна бути віднесена до позиції N ООН 2315 ПОЛІХЛОРДИФЕНІЛИ, клас 9 (II).

Суміш пропіленіміну, віднесеного до класу 3, і поліхлордифенілів (ПХД), віднесених до класу 9 (II), повинна бути віднесена до позиції N ООН 1921 ПРОПІЛЕНІМІН ІНГІБОВАНИЙ, клас 3.

2.1.4 Класифікація зразків

2.1.4.1 Якщо клас речовини точно не визначений і вона перевозиться з метою проведення додаткових випробовувань, то їй призначаються тимчасові клас, відповідне відвантажувальне найменування й номер ООН на основі наявних у вантажовідправника відомостей про цю речовину та із застосуванням:

a) класифікаційних критеріїв, передбачених у главі 2.2; і

b) вимог цієї глави.

Для вибраного відповідного відвантажувального найменування повинна використовуватися за можливості найбільш обмежувальна група упаковки.

У разі застосування цього положення відповідне відвантажувальне найменування доповнюється словом "ЗРАЗОК" (наприклад: "ЛЕГКОЗАЙМИСТА РІДИНА, Н.З.К., ЗРАЗОК"). У деяких випадках, коли для зразка речовини, що, як вважається, відповідає визначеним класифікаційним критеріям, передбачене конкретне відповідне відвантажувальне найменування (наприклад, ГАЗ, ЗРАЗОК, НЕ ПІД ТИСКОМ, ЗАЙМИСТИЙ, N ООН 3167), повинне використовуватися це відповідне відвантажувальне найменування. Якщо для перевезення зразка використовується позиція "Н.З.К.", то відповідно до вимоги спеціального положення 274 глави 3.3 відповідне відвантажувальне найменування повинне бути доповнене технічною назвою.

2.1.4.2 Зразки речовини повинні перевозитися відповідно до вимог, що застосовуються до тимчасово призначеного відповідного відвантажувального найменування, за умови, що:

a) ця речовина не вважається речовиною, що не допускається до перевезення на підставі положень розділів 2.2.x.2 глави 2.2 або положень глави 3.2;

b) речовина не вважається речовиною, що відповідає критеріям класу 1, або не вважається інфекційною речовиною чи радіоактивним матеріалом;

c) речовина відповідає положенням пункту 2.2.41.1.15 або 2.2.52.1.9, якщо вона є самореактивною речовиною або органічним пероксидом, відповідно;

d) зразок перевозиться в комбінованій тарі, маса нетто на одну упаковку не більше ніж 2,5 кг; та

e) зразок не упакований разом з іншими вантажами.

ГЛАВА 2.2
ПОЛОЖЕННЯ, ЩО СТОСУЮТЬСЯ ОКРЕМИХ КЛАСІВ

2.2.1 Клас 1 Вибухові речовини й вироби

2.2.1.1 Критерії

2.2.1.1.1 Назва класу 1 охоплює:

a) Вибухові речовини: тверді або рідкі речовини (чи суміші речовин), які здатні до хімічної реакції з виділенням газів при такій температурі, такому тиску та з такою швидкістю, що це спричинює пошкодження оточуючих предметів.

Піротехнічні речовини: речовини чи суміші речовин, які призначені для створення зовнішніх ефектів у вигляді тепла, світла, звуку, диму або їхньої комбінації в результаті екзотермічних хімічних реакцій, що самопідтримуються й протікають без детонації.

ПРИМІТКА 1: Речовини, що самі по собі не є вибуховими, але можуть утворювати вибухову суміш у вигляді газу, пари або пилу, не є речовинами класу 1.

ПРИМІТКА 2: Речовинами класу 1 також не є: змочені водою або спиртом вибухові речовини, в яких уміст води або спирту перевищує зазначені межі, і речовини, що містять пластифікатори, - ці вибухові речовини включені до класу 3 або класу 4.1, - а також вибухові речовини, що з урахуванням їхньої переважної небезпеки віднесені до класу 5.2. 

b) Вибухові вироби: вироби, які містять одну чи декілька вибухових або піротехнічних речовин.

ПРИМІТКА: Вимоги класу 1 не поширюються на пристрої, що містять вибухові або піротехнічні речовини в такій незначній кількості або такого характеру, що їхнє випадкове або спонтанне займання чи ініціювання під час перевезення не викличе ніяких зовнішніх проявів за межами пристрою у вигляді розкидання елементів, вогню, диму, тепла або голосного звуку.

c) Не згадані вище речовини й вироби, що виготовляються для проведення підривних робіт або створення піротехнічного ефекту.

2.2.1.1.2 Будь-яка речовина або виріб, що має або можливо має вибухові властивості, повинні розглядатися на предмет їхнього віднесення до класу 1 на основі випробовувань, процедур і критеріїв, що встановлені в частині I Порадника з випробовувань і критеріїв.

Речовина або виріб, що включені до класу 1, можуть бути допущені до перевезення тільки в тому випадку, якщо вони віднесені до якого-небудь найменування або якої-небудь позиції "н.з.к.", зазначених у таблиці A глави 3.2, і відповідають критеріям, передбаченим у Пораднику з випробовувань і критеріїв.

2.2.1.1.3 Речовини й вироби класу 1 повинні бути віднесені до одного з номерів ООН і до одного з найменувань або однієї з позицій "н.з.к.", перелічених у таблиці A глави 3.2. Тлумачення найменувань речовин і виробів, перелічених у таблиці A глави 3.2, повинне грунтуватися на глосарії, що міститься в пункті 2.2.1.1.7.

Зразки нових або існуючих вибухових речовин чи виробів, що перевозяться, серед іншого, з метою випробовувань, класифікації, досліджень і конструкторських розробок, контролю якості або у вигляді комерційних зразків, за винятком ініціюючих вибухових речовин, можуть бути віднесені до N ООН 0190 ЗРАЗКИ ВИБУХОВИХ РЕЧОВИН.

Віднесення вибухових речовин і виробів, не зазначених за найменуванням в таблиці A глави 3.2, до однієї з позицій "н.з.к." класу 1 або до N ООН 0190 ЗРАЗКИ ВИБУХОВИХ РЕЧОВИН, а також віднесення до тієї або іншої позиції деяких речовин, для перевезення яких потрібен особливий дозвіл компетентного органу відповідно до спеціальних положень, зазначених у стовпчику 6 таблиці A глави 3.2, здійснюється компетентним органом країни походження. Цей компетентний орган також затверджує в письмовому вигляді умови перевезення цих речовин і виробів. Якщо країна походження не є Договірною стороною ВОПНВ, то класифікація й умови перевезення повинні бути визнані компетентним органом першої країни, що є Договірною стороною ВОПНВ, за маршрутом перевезення вантажу.

2.2.1.1.4 Речовини й вироби класу 1 повинні бути віднесені до одного з підкласів відповідно до пункту 2.2.1.1.5 і до однієї з груп сумісності відповідно до пункту 2.2.1.1.6. Підклас визначається на основі результатів випробовувань, що описані в розділі 2.3.1, з використанням визначень, що містяться в пункті 2.2.1.1.5. Група сумісності встановлюється на основі визначень, що містяться в пункті 2.2.1.1.6. Класифікаційний код складається з номера підкласу й літери, що позначає групу сумісності.

2.2.1.1.5 Визначення підкласів

Підклас 1.1 Речовини та вироби, які характеризуються небезпекою вибуху масою (вибух масою - це такий вибух, що практично миттєво поширюється на весь вантаж).

Підклас 1.2 Речовини та вироби, які характеризуються небезпекою розкидання, але не створюють небезпеки вибуху масою.

Підклас 1.3 Речовини та вироби, які характеризуються пожежною небезпекою, а також або незначною небезпекою вибуху, або незначною небезпекою розкидання, або тим і іншим, але не характеризуються небезпекою вибуху масою:

a) які під час горіння виділяють значну кількість променистого тепла, або

b) які, загоряючись одне за іншим, характеризуються незначним вибуховим ефектом або розкиданням, або тим і іншим.

Підклас 1.4 Речовини та вироби, які становлять лише незначну небезпеку в разі займання або ініціювання під час перевезення. Ефекти виявляються, в основному, усередині упаковки, при цьому не очікується викидання осколків значних розмірів або на значну відстань. Зовнішня пожежа не повинна бути причиною практично миттєвого вибуху майже всього вмісту упаковки.

Підклас 1.5 Речовини дуже низької чутливості, які характеризуються небезпекою вибуху масою, але мають настільки низьку чутливість, що за звичайних умов перевезення існує дуже мала ймовірність їхнього ініціювання чи переходу від горіння до детонації. Відповідно до мінімальної вимоги, що висувається до цих речовин, вони не повинні вибухати у разі випробовування на вогнестійкість.

Підклас 1.6 Вироби надзвичайно низької чутливості, що не характеризуються небезпекою вибуху масою. Ці вироби містять тільки вкрай нечутливі до детонації речовини та характеризуються незначною ймовірністю випадкового ініціювання або поширення вибуху. 

ПРИМІТКА: Небезпека, характерна для виробів підкласу 1.6, обмежується вибухом одного виробу.

2.2.1.1.6 Визначення груп сумісності речовин і виробів

A Первинна вибухова речовина.

B Виріб, який містить первинну вибухову речовину, без двох чи більше ефективних запобіжних пристроїв. До цієї групи входять також деякі вироби, такі як детонатори для вибухових робіт, збірки детонаторів для вибухових робіт і капсулі-запальники, навіть якщо вони не містять первинних вибухових речовин.

C Метальна вибухова речовина або інша дефлагруюча вибухова речовина чи виріб, який містить таку вибухову речовину.

D Вторинна детонуюча вибухова речовина або чорний порох, або виріб, який містить вторинну детонуючу речовину, яка в будь-якому випадку не має засобів ініціювання й метального заряду, або виріб, який містить первинну вибухову речовину, з двома чи більше ефективними запобіжними пристроями.

E Виріб, який містить вторинну детонуючу вибухову речовину, без засобів ініціювання, але з метальним зарядом (крім заряду, що містить легкозаймисту рідину чи гель або самозаймисті рідини).

F Виріб, який містить вторинну детонуючу вибухову речовину, із власними засобами ініціювання, з метальним зарядом (крім заряду, що містить легкозаймисту рідину чи гель або самозаймисті рідини) чи без метального заряду.

G Піротехнічна речовина або виріб, який містить піротехнічну речовину, а також виріб, який містить як вибухову речовину, так і освітлювальну, запалювальну, сльозоточиву або димоутворюючу речовину (крім виробу, що активується водою, або виробу, що містить білий фосфор, фосфіди, пірофорну речовину, легкозаймисту рідину чи гель або самозаймисті рідини).

H Виріб, який містить як вибухову речовину, так і білий фосфор.

J Виріб, який містить як вибухову речовину, так і легкозаймисту рідину чи гель.

K Виріб, який містить як вибухову речовину, так і токсичний хімічний агент.

L Вибухова речовина або виріб, який містить вибухову речовину та який становить особливу небезпеку (наприклад, у зв'язку з активуванням водою або через присутність самозаймистих рідин, фосфідів або пірофорної речовини), яка вимагає ізоляції кожного виду.

N Виріб, який містить тільки надзвичайно нечутливі детонуючі речовини.

S Речовина або виріб, які упаковані або сконструйовані таким чином, що будь-які небезпечні наслідки випадкового спрацьовування не виходять за межі упаковки, а у разі пошкодження упаковки вогнем усі ефекти вибуху або розкидання обмежені настільки, що суттєво не перешкоджають вживанню протипожежних або інших аварійних заходів у безпосередній близькості від протипожежних або інших аварійних заходів у безпосередній близькості від упаковки.

ПРИМІТКА 1: Будь-яка речовина або виріб, які упаковані в конкретну тару, можуть відноситися тільки до однієї групи сумісності. Оскільки критерій, що застосовується до групи сумісності S, грунтується на досвіді, віднесення речовин і виробів до цієї групи припускає необхідність проведення випробовувань з метою призначення класифікаційного коду.

ПРИМІТКА 2: Вироби групи сумісності D або E можуть забезпечуватися власними засобами ініціювання або упаковуватися разом з ними за умови, що ці засоби мають не менше двох ефективних запобіжних пристроїв, призначених для запобігання вибуху у разі випадкового спрацьовування засобів ініціювання. Такі упаковки відносяться до групи сумісності D або E.

ПРИМІТКА 3: Вироби групи сумісності D або E можуть упаковуватися разом із власними засобами ініціювання, які не мають двох ефективних запобіжних пристроїв (тобто засобами ініціювання, віднесеними до групи сумісності B), за умови відповідності положенню щодо сумісної упаковки MP21, наведеному в розділі 4.1.10 ДОПНВ. Такі упаковки відносяться до групи сумісності D або E.

ПРИМІТКА 4: Вироби можуть забезпечуватися власними засобами запалення або упаковуватися разом з ними за умови, що спрацьовування засобів запалення за нормальних умов перевезення виключено.

ПРИМІТКА 5: Вироби груп сумісності C, D і E можуть упаковуватися спільно. Такі упаковки відносяться до групи сумісності E.

2.2.1.1.7 Глосарій найменувань

ПРИМІТКА 1: Описи, що містяться в цьому глосарії, не можуть бути використані для заміни процедур випробовувань і класифікації небезпеки тієї чи іншої речовини або виробу класу 1. Визначення відповідного підкласу й ухвалення рішення про те, чи відноситься та або інша речовина до групи сумісності S, повинні грунтуватися на випробовуваннях продукту відповідно до частини I Порадника з випробовувань і критеріїв або здійснюватися за аналогією з подібними продуктами, що були випробувані й класифіковані відповідно до процедур, передбачених у Пораднику з випробовувань і критеріїв.

ПРИМІТКА 2: Цифри, що стоять після найменування, означають відповідні номери ООН (стовпчик 2 таблиці A глави 3.2). Класифікаційний код див. у пункті 2.2.1.1.4.

БОЄГОЛОВКИ РАКЕТ з розривним зарядом: N ООН 0286, 0287

Вироби, які містять детонуючі ВР без засобів ініціювання або із засобами ініціювання, що мають два чи більше ефективних запобіжних пристрої. Вони призначені для встановлення в ракету. Термін охоплює боєголовки для керованих ракетних снарядів.

БОЄГОЛОВКИ РАКЕТ з розривним зарядом: N ООН 0369

Вироби, які містять детонуючі ВР із засобами ініціювання, що не мають двох чи більше ефективних запобіжних пристроїв. Вони призначені для встановлення в ракету. Термін охоплює боєголовки для керованих ракетних снарядів.

БОЄГОЛОВКИ РАКЕТ з розривним чи вибивним зарядом: N ООН 0370

Вироби, які містять інертну бойову частину й невеликий заряд детонуючої або дефлагруючої ВР без засобів ініціювання або із засобами ініціювання, що мають два чи більше ефективних запобіжних пристрої. Вони призначені для встановлення в ракетний двигун для відокремлення інертного елемента. Термін охоплює боєголовки для керованих ракетних снарядів.

БОЄГОЛОВКИ РАКЕТ з розривним чи вибивним зарядом: N ООН 0371

Вироби, які містять інертну бойову частину й невеликий заряд детонуючої або дефлагруючої ВР із засобами ініціювання, що не мають двох чи більше ефективних запобіжних пристроїв. Вони призначені для встановлення в ракетний двигун для відокремлення інертного елемента. Термін охоплює боєголовки для керованих ракетних снарядів.

БОЄГОЛОВКИ ТОРПЕД з розривним зарядом: N ООН 0221

Вироби, які містять детонуючу ВР без засобів ініціювання або із засобами ініціювання, що мають два чи більше ефективні запобіжні пристрої. Вони призначені для встановлення в торпеди.

БОЄПРИПАСИ ВИПРОБУВАЛЬНІ: N ООН 0363

Боєприпаси, які містять піротехнічні речовини й використовуються для перевірки дії чи ефективності нових боєприпасів або вузлів і компонентів зброї.

БОЄПРИПАСИ ДИМОВІ, споряджені або не споряджені розривним, вибивним чи метальним зарядом: N ООН 0015, 0016, 0303

Боєприпаси, які містять таку речовину, що створює дим, таку як суміш хлорсульфонової кислоти або тетрахлорид титану; або піротехнічний склад, що створює дим, основою якого є гексахлоретан або червоний фосфор. Якщо речовина сама по собі не є вибуховою, ці боєприпаси містять також один чи більше з таких компонентів: метальний заряд з капсулем і запалювальним зарядом; підривник з розривним або вибивним зарядом. Термін охоплює димові гранати.

ПРИМІТКА: Це визначення не поширюється на СИГНАЛИ ДИМОВІ, зазначені окремо.

БОЄПРИПАСИ ДИМОВІ З БІЛИМ ФОСФОРОМ, які мають розривний, вибивний чи метальний заряд: N ООН 0245, 0246

Боєприпаси, що містять білий фосфор як речовину, що створює дим. Вони також містять один чи більше з таких компонентів: метальний заряд з капсулем і запалювальним зарядом; підривник з розривним або вибивним зарядом. Термін охоплює димові гранати.

БОЄПРИПАСИ ЗАПАЛЮВАЛЬНІ, які мають розривний, вибивний чи метальний заряд або не мають його: N ООН 0009, 0010, 0300

Боєприпаси, що містять запалювальний склад. Якщо цей склад сам по собі не є вибуховим, ці боєприпаси містять також один чи більше з таких компонентів: метальний заряд з капсулем і запалювальним зарядом; підривник з розривним або вибивним зарядом.

БОЄПРИПАСИ ЗАПАЛЮВАЛЬНІ З БІЛИМ ФОСФОРОМ, які мають розривний, вибивний чи метальний заряд: N ООН 0243, 0244

Боєприпаси, що містять білий фосфор як запалювальну речовину. Вони також містять один чи більше з таких компонентів: метальний заряд з капсулем і запалювальним зарядом; підривник з розривним або вибивним зарядом.

БОЄПРИПАСИ ЗАПАЛЮВАЛЬНІ, що містять рідку або гелеподібну речовину, з розривним, вибивним чи метальним зарядом: N ООН 0247

Боєприпаси, що містять рідку або гелеподібну запальну речовину. Якщо запальна речовина сама по собі не є вибуховою, ці боєприпаси також містять один або більше з таких компонентів: метальний заряд з капсулем і запалювальним зарядом; підривник з розривним або вибивним зарядом.

БОЄПРИПАСИ ОСВІТЛЮВАЛЬНІ, які мають розривний, вибивний чи метальний заряд або не мають його: N ООН 0171, 0254, 0297

Боєприпаси, призначені для освітлення місцевості одиночним інтенсивним джерелом світла. Термін охоплює освітлювальні патрони, гранати й снаряди, а також освітлювальні бомби й бомби для розпізнання цілей.

ПРИМІТКА: Термін не охоплює такі вироби, зазначені окремо: ПАТРОНИ СИГНАЛЬНІ; ПРИСТРОЇ СИГНАЛЬНІ РУЧНІ; СИГНАЛИ ЛИХА; РАКЕТИ ОСВІТЛЮВАЛЬНІ АВІАЦІЙНІ; РАКЕТИ ОСВІТЛЮВАЛЬНІ, ЩО ЗАПУСКАЮТЬСЯ ІЗ ЗЕМЛІ.

БОЄПРИПАСИ ПРАКТИЧНІ: N ООН 0362, 0488

Боєприпаси без основного розривного заряду, але які мають розривний або вибивний заряд. Як правило, вони також мають підривник і метальний заряд.

ПРИМІТКА: Термін не охоплює такі вироби, зазначені окремо: ГРАНАТИ ПРАКТИЧН.

БОЄПРИПАСИ СЛЬОЗОТОЧИВІ, які мають розривний, вибивний або метальний заряд: N ООН 0018, 0019, 0301

Боєприпаси, що містять сльозоточиву речовину. Вони також містять один чи більше з таких компонентів: піротехнічну речовину; метальний заряд з капсулем і запалювальним зарядом; підривник з розривним чи вибивним зарядом.

БОМБИ ГЛИБИННІ: N ООН 0056

Вироби, що складаються із заряду детонуючої ВР, яку поміщено в циліндр або снаряд без засобів ініціювання або із засобами ініціювання, які мають два чи більше ефективні запобіжні пристрої. Вони призначені для підривання під водою.

БОМБИ З ЛЕГКОЗАЙМИСТОЮ РІДИНОЮ, з розривним зарядом: N ООН 0399, 0400

Вироби, які скидаються з літального апарату та які складаються з резервуара, наповненого легкозаймистою рідиною, і розривного заряду.

БОМБИ з розривним зарядом: N ООН 0034, 0035

Вибухові вироби, які скидаються з літального апарату, без засобів ініціювання або із засобами ініціювання, що мають два чи більше ефективні запобіжні пристрої.

БОМБИ з розривним зарядом: N ООН 0033, 0291

Вибухові вироби, які скидаються з літального апарату, із засобами ініціювання, що не мають двох чи більше ефективних запобіжних пристрої.

ВИБУХОВА РЕЧОВИНА БРИЗАНТНА, ТИП A: N ООН 0081

Речовини, що складаються з рідких органічних нітратів, таких як нітрогліцерин, або із суміші таких компонентів з однією чи більше з таких речовин: нітроцелюлоза; нітрат амонію або інші неорганічні нітрати; нітропохідні ароматичного ряду або горючі матеріали, такі як деревне борошно й алюмінієвий порошок. Вони можуть містити інертні компоненти, такі як кізельгур, і домішки барвників і стабілізаторів. Ці ВР повинні бути у вигляді порошку, гелю або еластичного матеріалу. Термін охоплює динаміт, бризантний динаміт і желатин-динаміт.

ВИБУХОВА РЕЧОВИНА БРИЗАНТНА, ТИП B: N ООН 0082, 0331

Речовини, що включають:

a) суміш нітрату амонію або інших неорганічних нітратів з ВР типу тринітротолуолу, що містить або не містить інші речовини типу деревного борошна й алюмінієвого порошку, або

b) суміш нітрату амонію або інших неорганічних нітратів з іншими горючими речовинами, що не містять вибухових інгредієнтів. В обох випадках вони можуть містити інертні компоненти, такі як кізельгур, та домішки барвників і стабілізаторів. Ці ВР не повинні містити нітрогліцерин, подібні йому рідкі органічні нітрати й хлорати.

ВИБУХОВА РЕЧОВИНА БРИЗАНТНА, ТИП C: N ООН 0083

Речовини, що складаються із суміші хлорату калію або натрію, або перхлорату калію, натрію чи амонію з органічними нітропохідними або такими горючими матеріалами, як деревне борошно, алюмінієвий порошок або вуглеводень. Вони можуть містити інертні компоненти, такі як кізельгур, домішки барвників і стабілізаторів. Ці ВР не повинні містити нітрогліцерин або подібні йому рідкі органічні нітрати.

ВИБУХОВА РЕЧОВИНА БРИЗАНТНА, ТИП D: N ООН 0084

Речовини, що складаються із суміші органічних нітросполук і горючих матеріалів, таких як вуглеводні й алюмінієвий порошок. Вони можуть містити інертні компоненти, такі як кізельгур, і домішки барвників і стабілізаторів. Ці ВР не повинні містити нітрогліцерин, подібні йому рідкі органічні нітрати, хлорати або нітрат амонію. Термін, як правило, охоплює пластичні ВР.

ВИБУХОВА РЕЧОВИНА БРИЗАНТНА, ТИП E: N ООН 0241, 0332

Речовини, що складаються з води як основного інгредієнта й великих частин нітрату амонію або інших окислювачів, деякі або всі з яких знаходяться в розчині. До інших складових можуть входити нітропохідні типу тринітротолуолу, вуглеводні або алюмінієвий порошок. Вони можуть містити інертні компоненти, такі як кізельгур, і домішки барвників і стабілізаторів. Термін охоплює емульсійні ВР, суспендовані ВР і водногелієві ВР.

ВИБУХОВА РЕЧОВИНА МЕТАЛЬНА РІДКА: N ООН 0495, 0497

Речовина, що складається з дефлагруючої рідкої ВР і використовується для руху.

ВИБУХОВА РЕЧОВИНА МЕТАЛЬНА ТВЕРДА: N ООН 0498, 0499

Речовина, що складається з дефлагруючої твердої ВР і використовується для руху.

ВИБУХОВІ ВИРОБИ НАДЗВИЧАЙНО НИЗЬКОЇ ЧУТЛИВОСТІ (ВИБУХОВІ ВИРОБИ ННЧ): N ООН 0486

Вироби, що містять тільки детонуючі речовини надзвичайно низької чутливості, що демонструють зовсім малу ймовірність випадкового ініціювання або поширення вибуху за нормальних умов перевезення та пройшли випробування серії 7.

ВИБУХОВІ РЕЧОВИНИ ДУЖЕ НИЗЬКОЇ ЧУТЛИВОСТІ (ВР ДНЧ), Н.З.К.: N ООН 0482

Речовини, які становлять небезпеку вибуху в масі, але мають настільки низьку чутливість, що є досить мала ймовірність ініціювання або переходу від горіння до детонації за нормальних умов перевезення, а також які пройшли випробування серії 5.

ВИБУХОВИХ РЕЧОВИН ЗРАЗКИ крім ініціюючих ВР: N ООН 0190

Нові чи існуючі вибухові речовини або вироби, які не віднесені до якого-небудь найменування в таблиці A глави 3.2 та які перевозяться відповідно до вказівок компетентного органу і, як правило, у невеликих кількостях, зокрема з метою випробовувань, класифікації, досліджень і конструкторських розробок або контролю якості, або як комерційні зразки.

ПРИМІТКА: Вибухові речовини й вироби, які вже віднесені до іншого найменування в таблиці A глави 3.2, не охоплюються цим визначенням.

ВИРОБИ ПІРОТЕХНІЧНІ для технічних цілей: N ООН 0428, 0429, 0430, 0431, 0432

Вироби, що містять піротехнічні речовини й використовуються в технічних цілях: для виділення тепла й газів, створення сценічних ефектів тощо.

ПРИМІТКА: Термін не охоплює вироби, зазначені окремо: усі види боєприпасів; ПАТРОНИ СИГНАЛЬНІ; РІЗАКИ КАБЕЛЬНІ ВИБУХОВІ; ЗАСОБИ ПІРОТЕХНІЧНІ; РАКЕТИ ОСВІТЛЮВАЛЬНІ АВІАЦІЙНІ; РАКЕТИ ОСВІТЛЮВАЛЬНІ, ЩО ЗАПУСКАЮТЬСЯ ІЗ ЗЕМЛІ; ПРИСТРОЇ РОЗЧІПЛЮВАННЯ ВИБУХОВІ; ЗАКЛЕПКИ ВИБУХОВІ; ПРИСТРОЇ СИГНАЛЬНІ РУЧНІ; СИГНАЛИ БІДИ; ПЕТАРДИ ЗАЛІЗНИЧНІ ВИБУХОВІ; СИГНАЛИ ДИМОВІ.

ВИРОБИ ПІРОФОРНІ: N ООН 0380

Вироби, що містять пірофорну речовину (здатну до самозаймання на повітрі) і вибухову речовину або компонент. Термін не охоплює вироби, що містять білий фосфор.

ВТУЛКИ КАПСУЛЬНІ: N ООН 0319, 0320, 0367

ВТУЛКИ КАПСУЛЬНІ: N ООН 0319, 0320, 0367

Вироби, що складаються з первинного засобу запалення й допоміжного заряду дефлагруючої ВР, такої як чорний порох, що використовуються для запалення метального заряду в артилерійській гільзі тощо.

ГАЗОНАПОВНЮВАЛЬНІ ПРИСТРОЇ НАДУВНИХ ПОДУШОК, або МОДУЛІ НАДУВНИХ ПОДУШОК, або ПРИСТРОЇ ПОПЕРЕДНЬОГО НАТЯГУВАННЯ РЕМЕНІВ БЕЗПЕКИ: N ООН 0503

Вироби, що містять піротехнічні речовини й використовуються як аварійні надувні подушки або ремені безпеки на транспортних засобах.

ГЕКСАТОНАЛ: N ООН 0393

Речовина, що складається з однорідної суміші циклотриметилентринітраміну, тринітротолуолу (ТНТ) й алюмінію.

ГЕКСОЛІТ (ГЕКСОТОЛ) сухий або зволожений з масовою часткою води менше ніж 15 %: N ООН 0118

Речовина, що складається з однорідної суміші циклотриметилентринітраміну і тринітротолуолу (ТНТ). Термін охоплює "Склад B".

ГІЛЬЗИ ПАТРОННІ ПОРОЖНІ З КАПСУЛЕМ: N ООН 0379, 0055

Вироби, що складаються з патронної гільзи з металу, пластмаси або іншого незаймистого матеріалу, в яких єдиним вибуховим компонентом є капсуль.

ГІЛЬЗИ СПАЛЕННІ ПОРОЖНІ БЕЗ КАПСУЛЯ: N ООН 0447, 0446

Вироби, що складаються з патронної гільзи, виготовленої частково або повністю з нітроцелюлози.

ГРАНАТИ ПРАКТИЧНІ ручні або рушничні: N ООН 0110, 0372, 0318, 0452

Вироби без основного розривного заряду, призначені для метання вручну або за допомогою рушничного гранатомета. Вони містять капсульний пристрій і можуть мати пристрілювальний розривний заряд.

ГРАНАТИ ручні або рушничні з розривним зарядом: N ООН 0284, 0285

Вироби, призначені для метання вручну або за допомогою рушничного гранатомета, із засобами ініціювання чи без засобів ініціювання, що мають два чи більше ефективні запобіжні пристрої.

ГРАНАТИ ручні або рушничні з розривним зарядом: N ООН 0292, 0293

Вироби, призначені для метання вручну або за допомогою рушничного гранатомета, із засобами ініціювання чи без засобів ініціювання, що не мають двох чи більше ефективних запобіжних пристроїв.

ДВИГУНИ РАКЕТНІ: N ООН 0186, 0280, 0281

Вироби, що складаються із заряду ВР, як правило, у формі твердої метальної речовини, яку поміщено в циліндр з одним чи більше соплами. Вони призначені для надання руху ракетам і керованим ракетним снарядам.

ДВИГУНИ РАКЕТНІ РІДИННІ, ЗАПРАВЛЕНІ ПАЛИВОМ: N ООН 0395,0396

Вироби, що складаються з циліндра з одним чи більше соплами, заправленого рідким паливом. Вони призначені для надання руху ракетам або керованим ракетним снарядам.

ДВИГУНИ РАКЕТНІ З ГІПЕРГОЛІЧНОЮ РІДИНОЮ з вибивним зарядом чи без нього: N ООН 0322, 0250

Вироби, що містять гіперголічне паливо, поміщене в циліндр з одним або декількома соплами. Вони призначені для надання руху ракетам або керованим ракетним снарядам.

ДЕТОНАТОРИ ВТОРИННІ без первинного детонатора: N ООН 0042, 0283

Вироби, що складаються із заряду детонуючої ВР без засобів ініціювання. Вони використовуються для посилення ініціюючого впливу детонаторів або детонуючого шнура.

ДЕТОНАТОРИ ВТОРИННІ З ПЕРВИННИМ ДЕТОНАТОРОМ: N ООН 0225, 0268

Вироби, що складаються із заряду детонуючої ВР із засобами ініціювання. Вони використовуються для посилення ініціюючого впливу детонаторів або детонуючого шнура.

ДЕТОНАТОРИ ДЛЯ БОЄПРИПАСІВ: N ООН 0073, 0364, 0365, 0366

Вироби, що складаються з невеликої металевої або пластикової трубки, що містить ВР, такі як азид свинцю, ПЕТН або суміші ВР. Вони призначені для ініціювання ланцюга детонації.

ДЕТОНАТОРИ НЕЕЛЕКТРИЧНІ для підривних робіт: N ООН 0029, 0267, 0455

Вироби, спеціально призначені для ініціювання бризантних ВР. Ці детонатори можуть бути сконструйовані для миттєвої детонації або можуть містити сповільнювачі. Неелектричні детонатори приводяться в дію такими засобами, як детонаційна трубка, запалювальна трубка, безпечний вогнепровідний шнур, інші запалювальні пристрої або гнучкий детонуючий шнур. Сюди відносяться детонаційні реле без детонуючого шнура.

ДЕТОНАТОРИ ЕЛЕКТРИЧНІ для підривних робіт: N ООН 0030, 0255, 0456

Вироби, спеціально призначені для ініціювання бризантних ВР. Ці детонатори можуть бути сконструйовані для миттєвої детонації або можуть містити сповільнювачі. Електричні детонатори приводяться в дію електричним струмом.

ЗАКЛЕПКИ ВИБУХОВІ: N ООН 0174

Вироби, що складаються з невеликого заряду ВР усередині металевої заклепки.

ЗАПАЛ трубчастий в металевій оболонці: N ООН 0103

Виріб, що складається з металевої трубки із серцевиною у вигляді дефлагруючої ВР.

ЗАПАЛЬНИКИ: N ООН 0121, 0314, 0315, 0325, 0454

Вироби, що містять одну чи більше ВР і призначені для порушення дефлаграції в ланцюзі вибуху. Вони можуть приводитися в дію хімічним, електричним або механічним способами.

ПРИМІТКА: Термін не охоплює такі вироби, зазначені окремо: ШНУР ВОГНЕПРОВІДНИЙ; ЗАПАЛ ТРУБЧАСТИЙ; ПІДРИВНИК НЕДЕТОНУЮЧИЙ; ТРУБКИ ЗАПАЛЬНІ; ЗАПАЛЬНИКИ ВОГНЕПРОВІДНОГО ШНУРА; КАПСУЛІ-ЗАПАЛЬНИКИ; ВТУЛКИ КАПСУЛЬНІ.

ЗАПАЛЬНИКИ ВОГНЕПРОВІДНОГО ШНУРА: N ООН 0131

Вироби різної конструкції, що приводяться в дію тертям, ударом або електричним способом і використовуються для запалення безпечного вогнепровідного шнура.

ЗАРЯДИ ВИБУХОВІ ПРОМИСЛОВІ без детонатора: N ООН 0442, 0443, 0444, 0445

Вироби, що складаються із заряду детонуючої ВР без засобів ініціювання та що використовуються для зварювання, з'єднання й штампування вибухом та в інших металургійних процесах.

ЗАРЯДИ ДОДАТКОВІ ВИБУХОВІ: N ООН 0060

Вироби, що складаються з невеликого знімного вторинного детонатора, який використовується в порожнині снаряда між підривником і розривним зарядом.

ЗАРЯДИ КУМУЛЯТИВНІ ГНУЧКІ, ПОДОВЖЕНІ: N ООН 0237, 0288

Вироби, що включають сердечник із детонуючої ВР V-подібного перетину, покритий гнучкою металевою оболонкою.

ЗАРЯДИ КУМУЛЯТИВНІ без детонатора: N ООН 0059, 0439, 0440, 0441

Вироби, що складаються з оболонки, яка містить заряд детонуючої ВР, з увігнутою порожниною, покритою твердим матеріалом, без засобів ініціювання. Вони призначені для одержання сильного пробивного кумулятивного ефекту.

ЗАРЯДИ МЕТАЛЬНІ: N ООН 0271, 0272, 0415, 0491

Вироби, що складаються з метального заряду в будь-якій фізичній формі, у корпусі чи без корпусу, що використовуються як компонент ракетних двигунів або для зменшення лобового опору снарядів.

ЗАРЯДИ МЕТАЛЬНІ ДЛЯ ГАРМАТ: N ООН 0242, 0279, 0414

Заряди метальних ВР будь-якої фізичної форми для гарматних боєприпасів роздільного заряджання.

ЗАРЯДИ ПІДРИВНІ: N ООН 0048

Вироби, що містять заряд детонуючої ВР у корпусі з фібрового картону, пластмаси, металу або іншого матеріалу. Вироби без чи із засобами ініціювання, що мають два чи більше ефективні запобіжні пристрої.

ПРИМІТКА: Термін не охоплює такі вироби, зазначені окремо: БОМБИ, МІНИ, СНАРЯДИ.

ЗАРЯДИ РОЗРИВНІ вибухові: N ООН 0043

Вироби, що складаються з невеликого заряду ВР і призначені для розриву оболонки снарядів і інших боєприпасів з метою розсіювання їхнього вмісту.

ЗАРЯДИ РОЗРИВНІ ПЛАСТИФІКОВАНІ: N ООН 0457, 0458, 0459, 0460

Вироби, які містять пластифікований заряд детонуючої ВР та які мають спеціальну форму, без оболонки і без засобів ініціювання. Вони призначені для використання як компоненти боєприпасів, таких як боєголовки.

ЗАСОБИ ПІРОТЕХНІЧНІ: N ООН 0333, 0334, 0335, 0336, 0337

Піротехнічні вироби, призначені для влаштування феєрверків.

ЗБОРКИ ДЕТОНАТОРІВ НЕЕЛЕКТРИЧНІ для підривних робіт: N ООН 0360, 0361, 0500

Неелектричні детонатори, які зібрані разом та які ініціюються такими засобами, як безпечний вогнепровідний шнур, детонаційна трубка, запальна трубка або детонуючий шнур. Вони можуть бути миттєвої дії або містити сповільнювачі. Сюди відносяться детонаційні реле, що містять у собі детонуючий шнур.

КАПСУЛІ-ЗАПАЛЬНИКИ: N ООН 0044, 0377, 0378

Вироби, що складаються з металевого або пластмасового ковпачка, який містить невелику кількість суміші, легкозаймистої у разі удару. Вони використовуються як запалювальні елементи в патронах для стрілецької зброї та в ударних засобах запалення метальних зарядів.

МІНИ З РОЗРИВНИМ ЗАРЯДОМ: N ООН 0137, 0138

Вироби, що, як правило, складаються з металевої або композиційної ємності, заповненої детонуючою ВР, без засобів ініціювання або із засобами ініціювання, що мають два чи більше ефективні запобіжні пристрої. Вони призначені для спрацьовування при проході суден, транспортних засобів чи особового складу. Термін охоплює "бангалорські торпеди".

МІНИ з розривним зарядом: N ООН 0136, 0294

Вироби, що, як правило, складаються з металевої або композиційної ємності, заповненої детонуючою ВР, із засобами ініціювання, що не мають двох чи більше ефективних запобіжних пристроїв. Вони призначені для спрацьовування при проході суден, транспортних засобів чи особового складу. Термін охоплює "бангалорські торпеди".

ОКТОЛІТ (ОКТОЛ) сухий або зволожений з масовою часткою води менше ніж 15 %: N ООН 0266

Речовина, що складається з однорідної суміші циклотетраметилентетранітраміну й тринітротолуолу (ТНТ).

ОКТОНАЛ: N ООН 0496

Речовина, що складається з однорідної суміші циклотетраметилентетранітраміну, тринітротолуолу (ТНТ) й алюмінію.

ПАТРОНИ ДЛЯ ЗБРОЇ З ІНЕРТНИМ СНАРЯДОМ: N ООН 0328, 0417, 0339, 0012,

Боєприпаси, що складаються зі снаряда без розривного заряду, але з метальним зарядом з капсулем чи без нього. Вироби можуть включати трасер за умови, що переважну небезпеку становить метальний заряд.

ПАТРОНИ ДЛЯ ЗБРОЇ з розривним зарядом: N ООН 0006, 0321, 0412

Боєприпаси, що складаються зі снаряда з розривним зарядом без засобів ініціювання або із засобами ініціювання, що мають два чи більше ефективні запобіжні пристрої, і метального заряду з капсулем чи без нього. Термін охоплює остаточно або не остаточно споряджені боєприпаси та боєприпаси роздільного зарядження, якщо компоненти упаковані спільно.

ПАТРОНИ ДЛЯ ЗБРОЇ з розривним зарядом: N ООН 0005, 0007, 0348

Боєприпаси, що складаються зі снаряда з розривним зарядом із засобами ініціювання, що не мають двох і більше ефективних запобіжних пристроїв, і метального заряду з капсулем чи без нього. Термін охоплює остаточно або не остаточно споряджені боєприпаси та боєприпаси роздільного заряджання, якщо компоненти упаковані спільно.

ПАТРОНИ ДЛЯ ЗАПУСКУ МЕХАНІЗМІВ: N ООН 0275, 0276, 0323, 0381

Вироби, призначені для здійснення механічної дії. Вони складаються з гільзи, що містить заряд дефлагруючої ВР, і засобів запалення. Газоподібні продукти дефлаграції викликають підвищення тиску, лінійний чи обертальний рух або функціонування діафрагм, клапанів або перемикачів, або виштовхування зчіпних пристроїв чи викидання гасильних агентів.

ПАТРОНИ ДЛЯ НАФТОСВЕРДЛОВИН: N ООН 0277, 0278

Вироби з оболонкою з тонкого картону, металу або інших матеріалів, що містять тільки метальну вибухову речовину, яка виштовхує твердий снаряд для перфорації обсадних труб нафтосвердловин.

ПРИМІТКА: Термін не охоплює такі вироби, зазначені окремо: ЗАРЯДИ КУМУЛЯТИВНІ.

ПАТРОНИ ОСВІТЛЮВАЛЬНІ: N ООН 0049, 0050

Вироби, що складаються з гільзи, капсуля й освітлювального складу в єдиному комплекті, готовому для пострілу.

ПАТРОНИ ДЛЯ СТРІЛЕЦЬКОЇ ЗБРОЇ: N ООН 0417, 0339, 0012

Боєприпаси, що складаються з гільзи з центральним або кільцевим капсулем і що містять як метальний заряд, так і твердий снаряд. Вони призначені для стрільби зі зброї калібром не більше 19,1 мм. Це визначення включає рушничні патрони будь-якого калібру.

ПРИМІТКА: Термін не охоплює ПАТРОНИ ДЛЯ СТРІЛЕЦЬКОЇ ЗБРОЇ ХОЛОСТІ, зазначені окремо, а також деякі патрони для стрілецької зброї, зазначені в рубриці ПАТРОНИ ДЛЯ ЗБРОЇ З ІНЕРТНИМ СНАРЯДОМ.

ПАТРОНИ ДЛЯ СТРІЛЕЦЬКОЇ ЗБРОЇ ХОЛОСТІ: N ООН 0014, 0327, 0338

Боєприпаси, що складаються із закритої гільзи з центральним або кільцевим капсулем і зарядом бездимного або чорного пороху. Гільзи не містять кулі або снаряда. Вони призначені для стрільби зі зброї калібром не більше 19,1 мм, слугують для видавання сильного звуку й використовуються для навчань, салютів, як метальний заряд, у стартових пістолетах тощо.

ПАТРОНИ ДЛЯ ЗБРОЇ ХОЛОСТІ: N ООН 0326, 0413, 0327, 0338, 0014

Боєприпаси, що складаються із закритої гільзи з центральним або кільцевим капсулем і зарядом бездимного або чорного пороху, але без кулі чи снаряда. Вони видають сильний звук і використовуються для навчань, салютів, як метальний заряд, у стартових пістолетах тощо. Термін охоплює холості боєприпаси.

ПАТРОНИ СИГНАЛЬНІ: N ООН 0054, 0312, 0405

Вироби, призначені для стрільби кольоровими сигнальними ракетами або іншими сигнальними засобами із сигнальних пістолетів тощо.

ПЕНТОЛІТ сухий або зволожений з масовою часткою води менше ніж 15 %: N ООН 0151

Речовина, що складається з однорідної суміші пентаеритриттетранітрату (ПЕТН) із тринітротолуолом (ТНТ).

ПЕТАРДИ ЗАЛІЗНИЧНІ ВИБУХОВІ: N ООН 0192, 0193, 0492, 0493

Вироби, що містять піротехнічну речовину, що вибухає із сильним звуком у разі роздавлювання виробу. Вони призначені для встановлення на рейки.

ПІДРИВНИК НЕДЕТОНУЮЧИЙ: N ООН 0101

Виріб, що складається з бавовняних ниток, просочених дрібнозернистим чорним порохом (вогнепровідний шнур, що швидко горить). Його горіння супроводжується відкритим полум'ям і він використовується у вогневих ланцюгах для запалення піротехнічних засобів тощо.

ПОРОХ БЕЗДИМНИЙ: N ООН 0160, 0161

Речовина на нітроцелюлозній основі, що використовується як метальна ВР. Термін охоплює метальні ВР однокомпонентні (тільки нітроцелюлоза), двокомпонентні (нітроцелюлоза й нітрогліцерин) і трикомпонентні (нітроцелюлоза / нітрогліцерин / нітрогуанідин).

ПРИМІТКА: Литі, пресовані або картузні заряди бездимного пороху зазначені в рубриці ЗАРЯДИ МЕТАЛЬНІ або ЗАРЯДИ МЕТАЛЬНІ ДЛЯ ГАРМАТ.

ПОРОХ У БРИКЕТАХ (ПАСТА ПОРОХОВА) ЗВОЛОЖЕНИЙ з масовою часткою спирту не менше ніж 17 %. ПОРОХ У БРИКЕТАХ (ПАСТА ПОРОХОВА) ЗВОЛОЖЕНИЙ з масовою часткою води не менше ніж 25 %: ООН 0433, 0159

Речовина, що складається з нітроцелюлози, просоченої не більше ніж 60 % нітрогліцерину або інших рідких органічних нітратів чи їхніх сумішей.

ПОРОХ ДИМНИЙ (ПОРОХ ЧОРНИЙ) гранульований або в порошку: N ООН 0027

Речовина, що складається з однорідної суміші деревного вугілля чи іншого вуглецю та нітрату калію або нітрату натрію з додаванням чи без додавання сірки.

ПОРОХ ДИМНИЙ (ПОРОХ ЧОРНИЙ), ПРЕСОВАНИЙ або ПОРОХ ДИМНИЙ (ПОРОХ ЧОРНИЙ) В ШАШКАХ: N ООН 0028

Речовина, що складається з димного пороху у формі шашок.

ПОРОХ ДЛЯ ПІРОТЕХНІЧНИХ ВИРОБІВ: N ООН 0094, 0305

Піротехнічна речовина, що при займанні дає яскраве світло.

ПРИСТРОЇ, ЩО АКТИВУЮТЬСЯ ВОДОЮ, з розривним, вибивним або метальним зарядом: N ООН 0248, 0249

Вироби, що приводяться в дію в результаті фізико-хімічної реакції їхнього вмісту з водою.

ПРИСТРОЇ СИГНАЛЬНІ РУЧНІ: N ООН 0191, 0373

Портативні пристрої, що містять піротехнічні речовини для подачі візуальних сигналів або попереджуючих сигналів. Термін охоплює невеликі освітлювальні ракети, що запускаються із землі, такі як автодорожні сигнальні факели чи залізничні піропатрони, а також і невеликі сигнали небезпеки.

ПРИСТРОЇ РОЗЧІПЛЮВАННЯ ВИБУХОВІ: N ООН 0173

Вироби, що складаються з невеликого заряду ВР із засобами ініціювання, а також стержнів або кілець. Вони розривають стержні або кріплення для швидкого розчіплювання обладнання.

РАКЕТИ, ЗАПРАВЛЕНІ РІДКИМ ПАЛИВОМ, з розривним зарядом: N ООН 0397, 0398

Вироби, що складаються з циліндра з одним або двома соплами, заповненого рідким паливом, і боєголовки. Термін охоплює керовані ракетні снаряди.

РАКЕТИ ОСВІТЛЮВАЛЬНІ АВІАЦІЙНІ: N ООН 0093, 0403, 0404, 0420, 0421

Вироби, що містять піротехнічні речовини, які скидаються з літального апарата та які призначені для освітлення, упізнання, сигналізації або попередження.

РАКЕТИ ОСВІТЛЮВАЛЬНІ, ЩО ЗАПУСКАЮТЬСЯ ІЗ ЗЕМЛІ: N ООН 0092, 0418, 0419

Вироби, які містять піротехнічні речовини та які призначені для використання в наземних умовах для освітлення, упізнання, сигналізації або попередження.

РАКЕТИ з вибивним зарядом: N ООН 0436, 0437, 0438

Вироби, що складаються з ракетного двигуна й заряду для скидання корисного навантаження з головної частини ракети. Термін охоплює керовані ракетні снаряди.

РАКЕТИ з інертною головкою: N ООН 0183, 0502

Вироби, що складаються з ракетного двигуна й інертної головки. Термін охоплює керовані ракетні снаряди.

РАКЕТИ з розривним зарядом: N ООН 0181, 0182

Вироби, що складаються з ракетного двигуна й боєголовки без засобів ініціювання або із засобами ініціювання, що мають два чи більше ефективні запобіжні пристрої. Термін охоплює керовані ракетні снаряди.

РАКЕТИ з розривним зарядом: N ООН 0180, 0295

Вироби, що складаються з ракетного двигуна й боєголовки із засобами ініціювання, що не мають двох чи більше ефективних запобіжних пристроїв. Термін охоплює керовані ракетні снаряди.

РАКЕТИ ТРОСОМЕТАЛЬНІ: N ООН 0238, 0240, 0453

Вироби, які складаються з ракетного двигуна та які призначені для метання троса.

РІЗАКИ КАБЕЛЬНІ ВИБУХОВІ: N ООН 0070

Вироби, що складаються з різального пристрою, який вдаряє в ковадло в результаті вибуху невеликого заряду дефлагруючої ВР.

СИГНАЛИ БІДИ суднові: N ООН 0194, 0195

Вироби, що містять піротехнічну речовину й призначені для подачі сигналів за допомогою звуку, вогню, диму або їхньої комбінації.

СИГНАЛИ ДИМОВІ: N ООН 0196, 0197, 0313, 0487

Вироби, що містять піротехнічні речовини, які виділяють дим. Крім того, вони можуть містити пристрої для видавання звукових сигналів.

СИГНАЛИ ЗВУКОВІ ВИБУХОВІ: N ООН 0374, 0375

Вироби, що складаються із заряду детонуючої ВР без засобів ініціювання або із засобами ініціювання, що мають два чи більше ефективні запобіжні пристрої. Вони скидаються із суден і приводяться в дію, коли досягають визначеної глибини або морського дна.

СИГНАЛИ ЗВУКОВІ ВИБУХОВІ: N ООН 0204, 0296

Вироби, що складаються із заряду детонуючої ВР із засобами ініціювання, що не мають двох чи більше ефективних запобіжних пристрої. Вони скидаються із суден і приводяться в дію, коли досягають визначеної глибини або морського дна.

СНАРЯДИ інертні з трасерами: N ООН 0345, 0424, 0425

Вироби, такі як снаряди, кулі, гранати або міни, якими стріляють з пушок або інших гармат, гвинтівки або іншої стрілецької зброї.

СНАРЯДИ ПЕРФОРАТОРНІ для нафтосвердловин без детонатора: N ООН 0124, 0494

Вироби, що складаються зі сталевої трубки або металевої стрічки з включеними в них кумулятивними зарядами, з'єднаними детонуючим шнуром, без засобів ініціювання.

СНАРЯДИ з розривним зарядом: N ООН 0168, 0169, 0344

Вироби, такі як снаряди, кулі, гранати або міни, якими стріляють з пушки або іншої гармати, без засобів ініціювання або із засобами ініціювання, що мають два чи більше ефективні запобіжні пристрої.

СНАРЯДИ з розривним зарядом: N ООН 0167, 0324

Вироби, такі як снаряди, кулі, гранати або міни, якими стріляють з пушки або іншої гармати, із засобами ініціювання, що не мають двох чи більше ефективних запобіжних пристроїв.

СНАРЯДИ з розривним або вибивним зарядом: N ООН 0346, 0347

Вироби, такі як снаряди, кулі, гранати або міни, якими стріляють з пушки або іншої гармати, без засобів ініціювання або із засобами ініціювання, що мають два чи більше ефективні запобіжні пристрої. Вони використовуються для викиду барвних елементів з метою корекції стрільби або для розкидання інших інертних матеріалів.

СНАРЯДИ з розривним або вибивним зарядом: N ООН 0426, 0427

Вироби, такі як снаряди, кулі, гранати або міни, якими стріляють з пушки або іншої гармати, із засобами ініціювання, що не мають двох чи більше ефективних запобіжних пристроїв. Вони використовуються для викиду барвних елементів з метою корекції стрільби або для розкидання інших інертних матеріалів.

СНАРЯДИ з розривним або вибивним зарядом: N ООН 0434, 0435

Вироби, такі як снаряди, кулі, гранати або міни, якими стріляють з пушки або іншої гармати, гвинтівки або іншої стрілецької зброї. Вони використовуються для викидання барвних елементів з метою корекції стрільби або для розкидання інших інертних матеріалів.

ТОРПЕДИ ВИБУХОВІ для нафтосвердловин без детонатора: N ООН 0099

Вироби, що складаються із заряду детонуючої ВР, яку поміщено в гільзу, без засобів ініціювання. Вони використовуються для руйнування скельної породи навколо бурового стовбура для полегшення виходу нафти на поверхню.

ТОРПЕДИ З РІДКИМ ПАЛИВОМ з інертною головкою: N ООН 0450

Вироби з двигуном, що працює на рідкому вибуховому паливі, для руху торпеди під водою й інертною головкою.

ТОРПЕДИ З РІДКИМ ПАЛИВОМ з розривним зарядом чи без нього: N ООН 0449

Вироби з двигуном, що працює на рідкому вибуховому паливі, для руху торпеди під водою, з боєголовкою чи без неї; або з двигуном, що працює на рідкому невибуховому паливі, для руху торпеди під водою, з боєголовкою.

ТОРПЕДИ з розривним зарядом: N ООН 0451

Вироби з двигуном, що працює на невибуховому паливі, для руху торпеди під водою, з боєголовкою без засобів ініціювання або із засобами ініціювання, що мають два чи більше ефективні запобіжні пристрої.

ТОРПЕДИ з розривним зарядом: N ООН 0329

Вироби з двигуном, що працює на вибуховому паливі, для руху торпеди під водою, з боєголовкою без засобів ініціювання або із засобами ініціювання, що мають два чи більше ефективні запобіжні пристрої.

ТОРПЕДИ з розривним зарядом: N ООН 0330

Вироби з двигуном, що працює на вибуховому або невибуховому паливі, для руху торпеди під водою, з боєголовкою, із засобами ініціювання, що не мають двох чи більше ефективних запобіжних пристрої.

ТРАСЕРИ ДЛЯ БОЄПРИПАСІВ: N ООН 0212, 0306

Герметичні вироби, що містять піротехнічні речовини й призначені для позначення траєкторії снаряда (кулі).

ТРИТОНАЛ: N ООН 0390

Речовина, що складається із суміші тринітротолуолу (ТНТ) й алюмінію.

ТРУБКИ ДЕТОНАЦІЙНІ: N ООН 0106, 0107, 0257, 0367

Вироби, що містять вибухові компоненти, призначені для порушення детонації в боєприпасах. Вони містять механічні, електричні, хімічні або гідростатичні компоненти для ініціювання детонації. Як правило, вони мають захисні елементи.

ТРУБКИ ДЕТОНАЦІЙНІ із захисними елементами: N ООН 0408, 0409, 0410

Вироби, що містять вибухові компоненти, призначені для порушення детонації в боєприпасах. Вони містять механічні, електричні, хімічні або гідростатичні компоненти для ініціювання детонації. Детонаційні трубки повинні мати два чи більше ефективні захисні елементи.

ТРУБКИ ЗАПАЛЮВАЛЬНІ: N ООН 0316, 0317, 0368

Вироби, що містять первинні ВР, призначені для порушення дефлаграції в боєприпасах. Вони містять механічні, електричні, хімічні або гідростатичні компоненти для порушення дефлаграції. Як правило, вони мають захисні елементи.

ФОТОАВІАБОМБИ: N ООН 0038

Вироби, які скидаються з літального апарата для забезпечення короткочасного інтенсивного освітлення об'єктів фотографування. Вони містять заряд детонуючої ВР без засобів ініціювання або із засобами ініціювання, що мають два чи більше ефективні запобіжні пристрої.

ФОТОАВІАБОМБИ: N ООН 0037

Вибухові вироби, які скидаються з літального апарата для забезпечення короткочасного інтенсивного освітлення об'єктів фотографування. Вони містять заряд детонучої ВР із засобами ініціювання, що не мають двох чи більше ефективних запобіжних пристроїв.

ФОТОАВІАБОМБИ: N ООН 0039, 0299

Вибухові вироби, що скидаються з літального апарата для забезпечення короткочасного інтенсивного освітлення об'єктів фотографування. Вони містять фотоосвітлювальну суміш.

ШНУР ДЕТОНУЮЧИЙ гнучкий: N ООН 0065, 0289

Виріб, що складається із сердечника у вигляді детонуючої ВР в оболонці із штапельної тканини з пластиковим або іншим покриттям. Якщо штапельна тканина захищена від просівання, покриття не потрібне.

ШНУР (ЗАПАЛ) ДЕТОНУЮЧИЙ в металевій оболонці: N ООН 0102, 0290

Виріб, що складається із сердечника у вигляді детонуючої ВР у трубчастій оболонці з м'якого металу, із захисним покриттям чи без нього.

ШНУР (ЗАПАЛ) ДЕТОНУЮЧИЙ СЛАБКОЇ ДІЇ в металевій оболонці:

N ООН 0104

Виріб, що складається із сердечника у вигляді детонуючої ВР у трубчастій оболонці з м'якого металу, із захисним покриттям чи без нього. Сердечник містить досить малу кількість ВР, що забезпечує незначний зовнішній прояв у разі його запалення.

ШНУР ВОГНЕПРОВІДНИЙ: N ООН 0066

Виріб, що складається з текстильних ниток, покритих чорним порохом або іншим піротехнічним складом, що швидко горить, і гнучкої захисної оболонки; або сердечника у вигляді чорного пороху, покритого м'яким тканим матеріалом. Горіння поширюється поступово по довжині шнура із зовнішнім полум'ям; виріб використовується для передачі запалення від пристрою до заряду або капсуля.

ШНУР ВОГНЕПРОВІДНИЙ БЕЗПЕЧНИЙ: N ООН 0105

Виріб, що складається із сердечника у вигляді дрібнозернистого димного пороху, який поміщено в оболонку з м'якого тканого матеріалу, з одним чи більше зовнішнім захисним покриттям. У разі запалення горить із установленою швидкістю без зовнішнього вибухового ефекту.

ЕЛЕМЕНТИ ЛАНЦЮГА ПІДРИВАННЯ, Н.З.К.: N ООН 0382, 0383, 0384, 0461

Вироби, що містять вибухову речовину й призначені для передачі детонації або дефлаграції по ланцюгу підривання (вогневому ланцюгу).

2.2.1.2 Речовини й вироби, що не допускаються до перевезення

2.2.1.2.1 Вибухові речовини, що мають надмірну чутливість відповідно до критеріїв, зазначених в частині I Порадника з випробувань і критеріїв, або здатні до спонтанної реакції, а також вибухові речовини й вироби, які не можна віднести до якого-небудь найменування або до якої-небудь позиції "н.з.к.", перелічених у таблиці A глави 3.2, до перевезення не допускаються.

2.2.1.2.2 Вироби, що відносяться до групи сумісності K, до перевезення не допускаються (1.2К, N ООН 0020, і 1.3К, N ООН 0021).

2.2.1.3 Перелік зведених позицій

Класифікаційний код
(див. 2.2.1.1.4) 

Номер ООН 

Найменування речовини або виробу 

1.1A 

0473 

ВИБУХОВІ РЕЧОВИНИ, Н.З.К. 

1.1B 

0461 

ЕЛЕМЕНТИ ЛАНЦЮГА ПІДРИВАННЯ, Н.З.К. 

1.1C 

0474 

ВИБУХОВІ РЕЧОВИНИ, Н.З.К. 

0497 

ВИБУХОВА РЕЧОВИНА МЕТАЛЬНА РІДКА 

0498 

ВИБУХОВА РЕЧОВИНА МЕТАЛЬНА ТВЕРДА 

0462 

ВИБУХОВІ ВИРОБИ, Н.З.К. 

1.1D 

0475 

ВИБУХОВІ РЕЧОВИНИ, Н.З.К 

0463 

ВИБУХОВІ ВИРОБИ, Н.З.К. 

1.1E 

0464 

ВИБУХОВІ ВИРОБИ, Н.З.К. 

1.1F 

0465 

ВИБУХОВІ ВИРОБИ, Н.З.К. 

1.1G 

0476 

ВИБУХОВІ РЕЧОВИНИ, Н.З.К. 

1.1L 

0357 

ВИБУХОВІ РЕЧОВИНИ, Н.З.К. 

0354 

ВИБУХОВІ ВИРОБИ, Н.З.К. 

1.2B 

0382 

ЕЛЕМЕНТИ ЛАНЦЮГА ПІДРИВАННЯ, Н.З.К. 

1.2C 

0466 

ВИБУХОВІ ВИРОБИ, Н.З.К. 

1.2D 

0467 

ВИБУХОВІ ВИРОБИ, Н.З.К. 

1.2E 

0468 

ВИБУХОВІ ВИРОБИ, Н.З.К. 

1.2.F 

0469 

ВИБУХОВІ ВИРОБИ, Н.З.К. 

1.2L 

0358 

ВИБУХОВІ РЕЧОВИНИ, Н.З.К. 

0248 

ПРИСТРОЇ, ЩО АКТИВУЮТЬСЯ ВОДОЮ, з розривним, вибивним або метальним зарядом 

0355 

ВИБУХОВІ ВИРОБИ, Н.З.К. 

1.3C 

0132 

СОЛІ МЕТАЛІВ ДЕФЛАГРУЮЧІ, НІТРОПОХІДНІ АРОМАТИЧНОГО РЯДУ, Н.З.К. 

0447 

ВИБУХОВІ РЕЧОВИНИ, Н.З.К. 

0495 

ВИБУХОВА РЕЧОВИНА МЕТАЛЬНА РІДКА 

0499 

ВИБУХОВА РЕЧОВИНА МЕТАЛЬНА ТВЕРДА 

0470 

ВИБУХОВІ ВИРОБИ, Н.З.К. 

1.3G 

0478 

ВИБУХОВІ РЕЧОВИНИ, Н.З.К. 

1.3L 

0359 

ВИБУХОВІ РЕЧОВИНИ, Н.З.К. 

0249 

ПРИСТРОЇ, ЩО АКТИВУЮТЬСЯ ВОДОЮ, з розривним, вибивним або метальним зарядом 

0356 

ВИБУХОВІ ВИРОБИ, Н.З.К. 

1.4B 

0350 

ВИБУХОВІ ВИРОБИ, Н.З.К. 

0383 

ЕЛЕМЕНТИ ЛАНЦЮГА ПІДРИВАННЯ, Н.З.К. 

1.4C 

0479 

ВИБУХОВІ РЕЧОВИНИ, Н.З.К. 

0351 

ВИБУХОВІ ВИРОБИ, Н.З.К. 

1.4D 

0480 

ВИБУХОВІ РЕЧОВИНИ, Н.З.К. 

0352 

ВИБУХОВІ ВИРОБИ, Н.З.К. 

1.4E 

0471 

ВИБУХОВІ ВИРОБИ, Н.З.К. 

1.4F 

0472 

ВИБУХОВІ ВИРОБИ, Н.З.К. 

1.4G 

0485 

ВИБУХОВІ РЕЧОВИНИ, Н.З.К. 

0353 

ВИБУХОВІ ВИРОБИ, Н.З.К. 

1.4S 

0481 

ВИБУХОВІ РЕЧОВИНИ, Н.З.К. 

0349 

ВИБУХОВІ РЕЧОВИНИ, Н.З.К. 

0384 

ЕЛЕМЕНТИ ЛАНЦЮГА ПІДРИВАННЯ, Н.З.К. 

1.5D 

0482 

ВИБУХОВІ РЕЧОВИНИ ДУЖЕ НИЗЬКОЇ ЧУТЛИВОСТІ (ВИБУХОВІ РЕЧОВИНИ ДНЧ), Н.З.К. 

1.6N 

0486 

ВИБУХОВІ ВИРОБИ НАДЗВИЧАЙНО НИЗЬКОЇ ЧУТЛИВОСТІ (ВИБУХОВІ ВИРОБИ ННЧ) 

 

0190 

ВИБУХОВИХ РЕЧОВИН ЗРАЗКИ, крім ініціюючих ВР 

ПРИМІТКА: Підклас і група сумісності визначаються за вказівкою компетентного органу та відповідно до принципів, викладених у пункті 2.2.1.1.4 

2.2.2 Клас 2 Гази

2.2.2.1 Критерії

2.2.2.1.1 Назва класу 2 охоплює чисті гази, суміші газів, суміші одного або декількох газів з одним або декількома іншими речовинами та вироби, що містять такі речовини.

Газом є речовина, що:

a) при температурі 50° C має тиск парів більше ніж 300 кПа (3 бара); або

b) є повністю газоподібною при температурі 20° C і нормальному тиску 101,3 кПа;

ПРИМІТКА 1: N ООН 1052 ВОДЕНЬ ФТОРИСТИЙ відноситься, проте, до класу 8.

ПРИМІТКА 2: Чистий газ може містити інші компоненти, що є побічними продуктами його виробництва або додані для збереження стабільності речовини, за умови, що рівень їхнього вмісту не змінює класифікацію газу й умови його перевезення, такі як ступінь наповнення, тиск наповнення, випробувальний тиск. 

ПРИМІТКА 3: Позиції "Н.З.К.", зазначені в підрозділі 2.2.2.3, можуть охоплювати чисті гази, а також суміші газів.

ПРИМІТКА 4: Положення ВОПНВ не поширюються на газовані напої.

2.2.2.1.2 Речовини й вироби класу 2 підрозділяються на:

1. Стиснений газ - газ, який будучи завантаженим під тиском для перевезення, є повністю газоподібним при температурі -50° C. До цієї категорії відносять гази з критичною температурою -50° C або менше;

2. Зріджений газ - газ, який будучи завантаженим під тиском для перевезення, є частково рідким при температурах вище ніж -50° C. Слід відрізняти:

зріджений газ високого тиску - газ із критичною температурою вище ніж -50° C, але не вище ніж +65° C; та

зріджений газ низького тиску - газ із критичною температурою вище ніж +65° C.

3. Охолоджений зріджений газ - газ, який будучи завантаженим під тиском для перевезення, є частково рідким через свою низьку температуру.

4. Розчинений газ - газ, який будучи завантаженим під тиском для перевезення, розчинений в рідкому розчиннику.

5. Аерозольні розпилювачі і ємності малі, які містять газ (газові балончики).

6. Інші вироби, що містять газ під тиском.

7. Тази не під тиском, на які поширюється дія спеціальних вимог (зразки газів).

2.2.2.1.3 Речовини й вироби (за винятком аерозолів) класу 2 відносяться до однієї з таких груп залежно від їхніх небезпечних властивостей:

A задушливі;

O що окисляють;

F легкозаймисті;

T токсичні;

TF токсичні, легкозаймисті;

TC токсичні, корозійні;

TO токсичні, що окисляють;

TFC токсичні, легкозаймисті, корозійні;

TOC токсичні, що окисляють, корозійні.

У випадку газів і сумішей газів, що відповідно до критеріїв характеризуються небезпечними властивостями, властивими більше ніж одній групі, групи, позначені літерою T, превалюють за ступенем небезпеки над всіма іншими групами. Групи, позначені літерою F, превалюють над групами, позначеними літерами A або O.

ПРИМІТКА 1: У Типових правилах ООН, МКМПНВ і Технічних інструкціях ІКАО гази віднесені до одного з таких трьох підкласів відповідно до основного виду небезпеки:

Підклас 2.1: легкозаймисті гази (що відповідають групам, позначеним великою літерою F); 

Підклас 2.2: незаймисті, нетоксичні гази (що відповідають групам, позначеним великими літерами A чи O);

Підклас 2.3: токсичні гази (що відповідають групам, позначеним великою літерою T (тобто T, TF, TC, TO, TFC і TOC).

ПРИМІТКА 2: Малі ємності, що містять газ (N ООН 2037), повинні бути віднесені, залежно від виду небезпеки вмісту, до груп A-TOC. Щодо аерозолів (N ООН 1950) див. пункт 2.2.2.1.6.

ПРИМІТКА 3: Корозійні гази вважаються токсичними й тому відносяться до груп TC, TFC або TOC.

ПРИМІТКА 4: Суміші, що містять за об'ємом більше ніж 21 % кисню, повинні бути класифіковані як такі, що окисляють.

2.2.2.1.4 Якщо суміш класу 2, зазначена за найменуванням в таблиці A глави 3.2, відповідає різним критеріям, зазначеним у пунктах 2.2.2.1.2 і 2.2.2.1.5, ця суміш повинна класифікуватися згідно з цими критеріями й повинна бути віднесена до відповідної позиції "Н.З.К.".

2.2.2.1.5 Речовини й вироби (за винятком аерозолів) класу 2, не зазначені за найменуванням в таблиці A глави 3.2, повинні бути віднесені до однієї зі зведених позицій, перелічених у підрозділі 2.2.2.3, відповідно до пунктів 2.2.2.1.2 і 2.2.2.1.3. У цьому випадку враховуються такі критерії:

Задушливі гази

Гази, які не є такими, що окисляють, легкозаймистими й токсичними та які розчиняють або заміщають кисень, що міститься в атмосфері.

Легкозаймисті гази

Гази, що при температурі 20° C і нормальному тиску 101,3 кПа:

a) є займистими в суміші з повітрям при їхній концентрації не більше ніж 13 % за об'ємом; або

b) мають діапазон концентраційних меж займання в суміші з повітрям не менше ніж 12 процентних пунктів, незалежно від величини нижньої концентраційної межі займання.

Займистість повинна визначатися шляхом випробовувань або розрахунків відповідно до методів, прийнятих ІСО (див. ISO 10156:1996).

Якщо для використання цих методів наявних даних недостатньо, може бути використаний порівнянний метод випробовувань, визнаний компетентним органом країни походження.

Якщо країна походження не є Договірною стороною ВОПНВ, то ці методи повинні бути визнані компетентним органом першої країни, що є Договірною стороною ВОПНВ, за маршрутом перевезення вантажу.

Гази, що окисляють

Гази, що можуть, як правило, шляхом виділення кисню, викликати займання або підтримувати горіння інших матеріалів у більшому ступені, ніж повітря. Окислювальна здатність визначається шляхом випробовувань або розрахунків відповідно до методів, прийнятих ІСО (див. ISO 10156:1996).

Токсичні гази

ПРИМІТКА: Гази, які через свої корозійні властивості частково або повністю відповідають критеріям токсичності, повинні класифікуватися як токсичні. Щодо можливої додаткової небезпеки корозійного впливу див. також критерії в рубриці "Корозійні гази".

Гази, які:

a) відомі тим, що мають настільки сильний токсичний або корозійний вплив на людей, що становлять небезпеку для їхнього здоров'я; або

b) вважаються токсичними для людей або такими, що мають на них корозійний вплив, оскільки вони мають значення ЛК50 для гострої токсичності не більше ніж 5000 мл/м3 (млн.-1) під час випробовування відповідно до підрозділу 2.2.61.1.

У випадку сумішей газів (у тому числі пари речовин інших класів) може використовуватися така формула:

 

 

ЛК50токсичної (суміші) 

_____ 

 

 

 

де fi = молярна частка i-го компонента речовини суміші;

Ti = показник токсичності i-го компонента речовини суміші.

Ti дорівнює величині ЛК50, зазначеній в інструкції з упаковування P200, що міститься в підрозділі 4.1.4.1 ДОПНВ.

Якщо величина ЛК50 не зазначена в інструкції з упаковування P200, що міститься в підрозділі 4.1.4.1 ДОПНВ, слід використовувати величину ЛК50, що взята з наукової літератури.

Якщо величина ЛК50 не відома, то показник токсичності визначається за допомогою найменшого значення ЛК50 речовин з аналогічним фізіологічним і хімічним впливом або за допомогою випробовування, якщо це є єдиною практичною можливістю.

Корозійні гази

Гази або суміші газів, що повністю відповідають критеріям токсичності через їхні корозійні властивості, повинні класифікуватися як токсичні з додатковою небезпекою корозійного впливу.

Суміш газів, що вважається токсичною внаслідок комбінованого корозійного й токсичного впливу, становить додаткову небезпеку корозійного впливу, якщо з досвіду відомо, що вона має руйнівний вплив на шкіру, очі чи слизові оболонки, або якщо значення ЛК50 корозійних компонентів суміші не перевищує 5000 мл/м3 (млн.-1) у разі розрахунку ЛК50 за такою формулою:

 

 

ЛК50корозійної (суміші) 

_____ 

 

 

 

де fci = молярна частка корозійного i-го компонента речовини суміші;

Tci = показник токсичності корозійного i-го компонента речовини суміші.

Tci дорівнює величині ЛК50, зазначеній в інструкції з упаковування P200, що міститься в підрозділі 4.1.4.1 ДОПНВ.

Якщо значення ЛК50 не наведено в інструкції з упаковування P200, що міститься в підрозділі 4.1.4.1 ДОПНВ, слід використовувати величину ЛК50, що взята з наукової літератури.

Якщо величина ЛК50 не відома, то показник токсичності визначається за допомогою найменшого значення ЛК50 речовин з аналогічним фізіологічним і хімічним впливом або за допомогою випробовування, якщо це є єдиною практичною можливістю.

2.2.2.1.6 Аерозолі

Аерозолі (N ООН 1950) відносяться до однієї з таких груп залежно від їхніх небезпечних властивостей:

задушливі; 

що окисляються; 

легкозаймисті; 

токсичні; 

корозійні; 

CO 

корозійні, що окисляють; 

FC 

легкозаймисті, корозійні; 

TF 

токсичні, легкозаймисті; 

TC 

токсичні, корозійні; 

TO 

токсичні, що окисляють; 

TFC 

токсичні, легкозаймисті, корозійні; 

TOC 

токсичні, що окисляють, корозійні. 

Класифікація залежить від характеру вмісту аерозольного розпилювача.

ПРИМІТКА: Гази, що відповідають визначенню токсичних газів відповідно до пункту 2.2.2.1.5 або пірофорних газів відповідно до інструкції з упаковування P200, що міститься в підрозділі 4.1.4.1 ДОПНВ, не повинні використовуватися як газ-витискувач в аерозольному розпилювачі. Аерозолі, вміст яких відповідає критеріям групи упаковки I стосовно токсичності або корозійності, не повинні допускатися до перевезення (див. також пункт 2.2.2.2.2).

Застосовуються такі критерії:

a) група A призначається в тому випадку, якщо вміст не відповідає критеріям ніякої іншої групи відповідно до наведених нижче підпунктів b) - f);

b) група O призначається в тому випадку, якщо аерозоль містить газ, що окисляє, відповідно до пункту 2.2.2.1.5;

c) група F призначається тільки в тому випадку, якщо вміст включає більше ніж 45 % за масою чи більше ніж 250 грамів легкозаймистих компонентів. Легкозаймистими компонентами є гази, що займаються в повітрі при нормальному тиску, або речовини чи препарати в рідкому вигляді, температура спалаху яких не перевищує 100° C;

d) група T призначається в тому випадку, якщо вміст, за винятком газа-витискувача в аерозольних розпилювачах, відноситься до класу 6.1, групи упаковки II чи III;

e) група C призначається в тому випадку, якщо вміст, за винятком газа-витискувача в аерозольних розпилювачах, відповідає критеріям класу 8, групи упаковки II чи III;

f) якщо вміст відповідає критеріям більше ніж однієї групи з груп O, F, T і C, то призначаються, відповідно, групи CO, FC, TF, TC, TO, TFC чи TOC.

2.2.2.2 Гази, що не допускаються до перевезення

2.2.2.2.1 Хімічно нестійкі речовини класу 2 допускаються до перевезення лише в тому випадку, якщо вжиті необхідні заходи для запобігання будь-якій можливості небезпечної реакції, наприклад, розкладання, дисмутації або полімеризації, за звичайних умов перевезення. Для цього слід, зокрема, забезпечити, щоб у посудинах і цистернах не містилося речовин, здатних активувати такі реакції.

2.2.2.2.2 До перевезення не допускаються такі речовини й суміші:

- N ООН 2186 ВОДЕНЬ ХЛОРИСТИЙ ОХОЛОДЖЕНИЙ РІДКИЙ;

- N ООН 2421 АЗОТУ ТРИОКСИД;

- N ООН 2455 МЕТИЛНІТРИТ;

- охолоджені зріджені гази, що не можуть бути віднесені до класифікаційних кодів 3A, 3O або 3F;

- розчинені гази, що не можуть бути віднесені до N ООН 1001, 2073 чи 3318;

- аерозолі, в яких як гази-витискувачі використовуються гази, що є токсичними відповідно до пункту 2.2.2.1.5 або пірофорними відповідно до інструкції з упаковування P200, що міститься в підрозділі 4.1.4.1 ДОПНВ;

- аерозолі, вміст яких відповідає критеріям групи упаковки I стосовно токсичності або корозійності (див. розділи 2.2.61 і 2.2.8);

- ємності малі, які містять гази, що є сильнотоксичними (ЛК50 менше ніж 200 млн.-1) або пірофорними відповідно до інструкцій з упаковування P200, що міститься в підрозділі 4.1.4.1 ДОПНВ.

2.2.2.3 Перелік зведених позицій

Стиснені гази 

Класифікаційний код 

Номер ООН 

Найменування та опис 

1 A 

1979 

ГАЗІВ РІДКІСНИХ СУМІШ СТИСНЕНА 

1980 

ГАЗІВ РІДКІСНИХ І КИСНЮ СУМІШ СТИСНЕНА 

1981 

ГАЗІВ РІДКІСНИХ І АЗОТУ СУМІШ СТИСНЕНА 

1956 

ГАЗ СТИСНЕНИЙ, Н.З.К. 

1 O 

3156 

ГАЗ СТИСНЕНИЙ, ЩО ОКИСЛЯЄ, Н.З.К. 

1 F 

1964 

ГАЗІВ ВУГЛЕВОДНЕВИХ СУМІШ СТИСНЕНА, Н.З.К. 

1954 

ГАЗ СТИСНЕНИЙ ЛЕГКОЗАЙМИСТИЙ, Н.З.К. 

1 T 

1955 

ГАЗ СТИСНЕНИЙ ТОКСИЧНИЙ, Н.З.К. 

1 TF 

1953 

ГАЗ СТИСНЕНИЙ ТОКСИЧНИЙ ЛЕГКОЗАЙМИСТИЙ, Н.З.К. 

1 TC 

3304 

ГАЗ СТИСНЕНИЙ ТОКСИЧНИЙ КОРОЗІЙНИЙ, Н.З.К. 

1 TO 

3303 

ГАЗ СТИСНЕНИЙ ТОКСИЧНИЙ, ЩО ОКИСЛЯЄ, Н.З.К. 

1 TFC 

3305 

ГАЗ СТИСНЕНИЙ ТОКСИЧНИЙ ЛЕГКОЗАЙМИСТИЙ КОРОЗІЙНИЙ, Н.З.К. 

1 TOC 

3306 

ГАЗ СТИСНЕНИЙ ТОКСИЧНИЙ, ЩО ОКИСЛЯЄ, КОРОЗІЙНИЙ, Н.З.К. 

Зріджені гази 

Класифікаційний код 

Номер ООН 

Найменування та опис 

2 A 

1058 

ГАЗИ ЗРІДЖЕНІ незаймисті, що містять азот, вуглецю диоксид чи повітря 

1078 

ГАЗ РЕФРИЖЕРАТОРНИЙ, Н.З.К., такий як суміші газів, позначених літерою R.., які: 

СУМІШ F1 - мають при 70° C тиск парів, що не перевищує 1,3 МПа (13 бар), і мають при 50° C густину не нижче ніж густина дихлорфторметану (1,30 кг/л); 

СУМІШ F2 - мають при 70° C тиск парів, що не перевищує 1,9 МПа (19 бар) і мають при 50° C густину не нижче ніж густина дихлордифторметану (1,21 кг/л); 

СУМІШ F3 - мають при 70° C тиск парів, що не перевищує 3 МПа (30 бар) і мають при 50° C густину не нижче ніж густина хлордифторметану (1,09 кг/л). 

ПРИМІТКА: Трихлорфторметан (газ рефрижераторний R 11), 1,1,2-трихлор-1,2,2-трифторетан (газ рефрижераторний R 113), 1,1,1-трихлор-2,2,2-трифторетан (газ рефрижераторний R 11 3a), 1-хлор-1,2,2-трифторетан (газ рефрижераторний R 133) та 1-хлор-1,1,2-трифторетан (газ рефрижераторний R 113b) не є речовинами класу 2. Однак вони можуть входити до складу сумішей F1 - F3. 

1968 

ГАЗ ІНСЕКТИЦИДНИЙ, Н.З.К. 

3163 

ГАЗ ЗРІДЖЕНИЙ, Н.З.К. 

2 O 

3157 

ГАЗ ЗРІДЖЕНИЙ, ЩО ОКИСЛЯЄ, Н.З.К. 

2 F 

1010 

1,3-БУТАДІЄНУ ТА ВУГЛЕВОДНІВ СУМІШІ СТАБІЛІЗОВАНІ, які при 70° C мають тиск парів, що не перевищує 1,1 МПа (11 бар), і при 50° C мають густину не нижче ніж 0,525 кг/л.
ПРИМІТКА: 1,2-Бутадієн стабілізований і 1,3-бутадієн стабілізований віднесені до ООН 1010, див. таблицю A глави 3.2 

1060 

МЕТИЛАЦЕТИЛЕНУ Й ПРОПАДІЄНУ СУМІШ СТАБІЛІЗОВАНА, така як суміші метилацетилену й пропадієну з вуглеводнями, які: 

СУМІШ P1 - містять за об'ємом не більше ніж 63 % метилацетилену й пропадієну та не більше ніж 24 % пропану й пропену, причому частка вуглеводнів, насичених C4, повинна становити за об'ємом не менше ніж 14 %; та 

СУМІШ P2 - містять за об'ємом не більше ніж 48 % метилацетилену й пропадієну та не більше ніж 50 % пропану й пропену, причому частка вуглеводнів, насичених C4 повинна становити за об'ємом не менше ніж 5 %;
а також суміші пропадієну, що містять 1 - 4 % метилацетилену. 

1965 

ГАЗІВ ВУГЛЕВОДНЕВИХ СУМІШ ЗРІДЖЕНА, Н.З.К., така як суміші, які: 

СУМІШ A - мають при 70° C тиск парів, що не перевищує 1,1 МПа (11 бар), і мають при 50° C густину не менше ніж 0,525 кг/л; 

СУМІШ A01 - мають при 70° C тиск парів, що не перевищує 1,6 МПа (16 бар), і мають при 50° C густину не менше ніж 0,516 кг/л; 

СУМІШ A02 - мають при 70° C тиск парів, що не перевищує 1,6 МПа (16 бар), і мають при 50° C густину не менше ніж 0,505 кг/л; 

СУМІШ A0 - мають при 70° C тиск парів, що не перевищує 1,6 МПа (16 бар), і мають при 50° C густину не менше ніж 0,495 кг/л; 

СУМІШ A1 - мають при 70° C тиск парів, що не перевищує 2,1 МПа (21 бар), і мають при 50° C густину не менше ніж 0,485 кг/л; 

СУМІШ B1 - мають при 70° C тиск парів, що не перевищує 2,6 МПа (26 бар), і мають при 50° C густину не менше ніж 0,474 кг/л; 

СУМІШ B2 - мають при 70° C тиск парів, що не перевищує 2,6 МПа (26 бар), і мають при 50° C густину не менше ніж 0,463 кг/л; 

СУМІШ B - мають при 70° C тиск парів, що не перевищує 2,6 МПа (26 бар), і мають при 50° C густину не менше ніж 0,450 кг/л; 

СУМІШ C - мають при 70° C тиск парів, що не перевищує 3,1 МПа (31 бар), і мають при 50° C густину не менше ніж 0,440 кг/л. 

ПРИМІТКА 1 Для опису зазначених вище сумішей допускається також використання назв, прийнятих у торгівлі: для сумішей A, A01, A02 і A0 - БУТАН, для сумішей C - ПРОПАН. 

ПРИМІТКА 2 N ООН1075 ГАЗИ НАФТОВІ ЗРІДЖЕНІ може використовуватися як альтернативна позиція замість N ООН 1965 ГАЗІВ ВУГЛЕВОДНЕВИХ СУМІШ ЗРІДЖЕНА, Н.З.К., у разі перевезення, що передує морському або авіаційному перевезенню чи слідує за ним 

3354 

ГАЗ ІНСЕКТИЦИДНИЙ ЛЕГКОЗАЙМИСТИЙ, Н.З.К. 

3161 

ГАЗ ЗРІДЖЕНИЙ ЛЕГКОЗАЙМИСТИЙ, Н.З.К. 

2 T 

1967 

ГАЗ ІНСЕКТИЦИДНИЙ ТОКСИЧНИЙ, Н.З.К. 

3162 

ГАЗ ЗРІДЖЕНИЙ ТОКСИЧНИЙ, Н.З.К. 

2 TF 

3355 

ГАЗ ІНСЕКТИЦИДНИЙ ТОКСИЧНИЙ ЛЕГКОЗАЙМИСТИЙ, Н.З.К. 

3160 

ГАЗ ЗРІДЖЕНИЙ ТОКСИЧНИЙ ЛЕГКОЗАЙМИСТИЙ, Н.З.К. 

2 TC 

3308 

ГАЗ ЗРІДЖЕНИЙ ТОКСИЧНИЙ КОРОЗІЙНИЙ, Н.З.К. 

2 TO 

3307 

ГАЗ ЗРІДЖЕНИЙ ТОКСИЧНИЙ, ЩО ОКИСЛЯЄ, Н.З.К. 

2 TFC 

3309 

ГАЗ ЗРІДЖЕНИЙ ТОКСИЧНИЙ ЛЕГКОЗАЙМИСТИЙ КОРОЗІЙНИЙ, Н.З.К. 

2 TOC 

3310 

ГАЗ ЗРІДЖЕНИЙ ТОКСИЧНИЙ, ЩО ОКИСЛЯЄ, КОРОЗІЙНИЙ, Н.З.К. 

Охолоджені зріджені гази 

Класифікаційний код 

Номер ООН 

Найменування та опис 

3 A 

3158 

ГАЗ ОХОЛОДЖЕНИЙ РІДКИЙ, Н.З.К. 

3 O 

3311 

ГАЗ ОХОЛОДЖЕНИЙ РІДКИЙ, ЩО ОКИСЛЯЄ, Н.З.К. 

3 F 

3312 

ГАЗ ОХОЛОДЖЕНИЙ РІДКИЙ ЛЕГКОЗАЙМИСТИЙ, Н.З.К. 

Розчинені гази 

Класифікаційний код 

Номер ООН 

Найменування та опис 

 

До перевезення допускаються лише речовини, перелічені в таблиці A глави 3.2. 

Аерозолі і ємності малі, що містять газ 

Класифікаційний код 

Номер ООН 

Найменування та опис 

1950 

АЕРОЗОЛІ 

2037 

ЄМНОСТІ МАЛІ, ЩО МІСТЯТЬ ГАЗ (ГАЗОВІ БАЛОНЧИКИ), без випускного пристрою, не придатні для повторного використання 

Інші вироби, які містять газ під тиском 

Класифікаційний код 

Номер ООН 

Найменування та опис 

6 A 

3164 

ВИРОБИ ПІД ПНЕВМАТИЧНИМ ТИСКОМ (що містять незаймистий газ) або 

3164 

ВИРОБИ ПІД ГІДРАВЛІЧНИМ ТИСКОМ (що містять незаймистий газ) 

6 F 

3150 

ПРИСТРОЇ МАЛІ, ЩО ПРИВОДЯТЬСЯ В ДІЮ ВУГЛЕВОДНЕВИМ ГАЗОМ, чи 

3150 

БАЛОНИ З ВУГЛЕВОДНЕВИМ ГАЗОМ ДЛЯ МАЛИХ ПРИСТРОЇВ з випускним пристроєм 

Зразки газів 

Класифікаційний код 

Номер ООН 

Найменування та опис 

7 F 

3167 

ГАЗ, ЗРАЗОК, НЕ ПІД ТИСКОМ, ЛЕГКОЗАЙМИСТИЙ, Н.З.К, не охолоджений до рідкого стану 

7 T 

3169 

ГАЗ, ЗРАЗОК, НЕ ПІД ТИСКОМ, ТОКСИЧНИЙ, Н.З.К., не охолоджений до рідкого стану 

7 TF 

3168 

ГАЗ, ЗРАЗОК, НЕ ПІД ТИСКОМ, ТОКСИЧНИЙ, ЛЕГКОЗАЙМИСТИЙ, Н.З.К., не охолоджений до рідкого стану 

2.2.3 Клас 3 Легкозаймисті рідини

2.2.3.1 Критерії

2.2.3.1.1 Назва класу 3 охоплює речовини й вироби, що містять речовини цього класу, які:

- є рідинами відповідно до підпункту а) визначення терміна "рідина", що міститься в розділі 1.2.1;

- мають тиск парів при температурі 50° C не вищий ніж 300 кПа (3 бара) і не є повністю газоподібними при температурі 20° C і нормальному тиску 101,3 кПа; та

- мають температуру спалаху не вище ніж 61° C (відповідні випробовування див. у підрозділі 2.3.3.1).

Назва класу 3 охоплює також рідкі речовини й тверді речовини в розплавленому стані з температурою спалаху вище ніж 61° C, які пред'являються до перевезення або перевозяться в гарячому стані при температурі, що дорівнює їхній температурі спалаху або не перевищує її. Ці речовини відносяться до N ООН 3256.

Назва класу 3 охоплює також рідкі десенсибілізовані вибухові речовини. Рідкі десенсибілізовані вибухові речовини - це вибухові речовини, що розчинені або суспендовані у воді чи інших рідких речовинах для утворення однорідної рідкої суміші з метою придушення їхніх вибухових властивостей. У таблиці A глави 3.2 такі речовини віднесені до N ООН 1204, 2059, 3064, 3343 і 3357.

Для цілей перевезення танкерами назва класу 3 охоплює також такі речовини:

- речовини з температурою спалаху вище ніж 61° C, що перевозяться або пред'являються до перевезення при температурі, що нижче їхньої температури спалаху в діапазоні не більше 15 К;

- речовини з температурою самозаймання не вище ніж 200° C, не зазначені під іншими номерами.

ПРИМІТКА 1: Нетоксичні й некорозійні речовини з температурою спалаху вище ніж 35° C, що не підтримують горіння відповідно до критеріїв, зазначених у підрозділі 32.5.2 частини III Порадника з випробовувань і критеріїв, не відносяться до речовин класу 3; однак якщо ці речовини пред'являються до перевезення або перевозяться в гарячому стані при температурі, що дорівнює їхній температурі спалаху або перевищує її, вони є речовинами класу 3.

ПРИМІТКА 2: Як відступ від пункту 2.2.3.1.1 вище, газойль, дизельне паливо і (легке) пічне паливо з температурою спалаху вище ніж 61° C, але не вище ніж 100° C вважаються речовинами класу 3, N ООН 1202.

ПРИМІТКА 3: Рідини, що характеризуються високою інгаляційною токсичністю й мають температуру спалаху нижче ніж 23° C, і токсичні речовини, що мають температуру спалаху 23° C або вище, є речовинами класу 6.1 (див. підрозділ 2.2.61.1).

ПРИМІТКА 4: Легкозаймисті рідкі речовини й препарати, що використовуються як пестициди, що є сильнотоксичними, токсичними або слаботоксичними і мають температуру спалаху 23° C або вище, є речовинами класу 6.1 (див. підрозділ 2.2.61.1). 

ПРИМІТКА 5: Корозійні рідини, що мають температуру спалаху 23° C або вище, є речовинами класу 8 (див. підрозділ 2.2.8.1).

ПРИМІТКА 6: N ООН 2734 АМІНИ РІДКІ КОРОЗІЙНІ ЛЕГКОЗАЙМИСТІ, Н.З.К., N ООН 2734 ПОЛІАМІНИ РІДКІ КОРОЗІЙНІ ЛЕГКОЗАЙМИСТІ, Н.З.К., і N ООН 2920 КОРОЗІЙНА РІДИНА ЛЕГКОЗАЙМИСТА, Н.З.К., є речовинами класу 8 (див. підрозділ 2.2.8.1).

ПРИМІТКА 7: Для цілей перевезення танкерами речовини з температурою спалаху вище ніж 61° C і не вище ніж 100° C є речовинами класу 9 (ідентифікаційний номер 9003).

2.2.3.1.2 Речовини й вироби класу 3 підрозділяються на:

F Легкозаймисті рідини без додаткової небезпеки:

FT Легкозаймисті рідини токсичні:

FC Легкозаймисті рідини корозійні;

FTC Легкозаймисті рідини токсичні корозійні;

D Рідкі десенсибілізовані вибухові речовини.

2.2.3.1.3 Речовини й вироби, що включені до класу 3, перелічені в таблиці A глави 3.2. Речовини, що не зазначені за найменуванням в таблиці A глави 3.2, повинні бути віднесені до відповідної позиції, що наведена в підрозділі 2.2.3.3, і до відповідної групи упаковки згідно з положеннями цього розділу. Легкозаймисті рідини повинні бути віднесені до однієї з таких груп упаковки залежно від ступеня небезпеки, який вони становлять під час перевезення:

Група упаковки I: речовини з високим ступенем небезпеки: легкозаймисті рідини з температурою кипіння або початку кипіння не вище ніж 35° C і легкозаймисті рідини з температурою спалаху нижче ніж 23° C, що є або сильнотоксичними відповідно до критеріїв, передбачених у підрозділі 2.2.61.1, або сильнокорозійними відповідно до критеріїв, передбачених у підрозділі 2.2.8.1;

Група упаковки II: речовини із середнім ступенем небезпеки: легкозаймисті рідини з температурою спалаху нижче ніж 23° C, що не віднесені до групи упаковки I, за винятком речовин, що передбачені в пункті 2.2.3.1.4;

Група упаковки III: речовини з низьким ступенем небезпеки: легкозаймисті рідини з температурою спалаху від 23° C до 61° C включно, а також речовини, що передбачені в пункті 2.2.3.1.4.

2.2.3.1.4 Рідкі або в'язкі суміші й препарати, у тому числі суміші й препарати, що містять не більше ніж 20 % нітроцелюлози з умістом азоту не більше ніж 12,6 % (за масою сухої речовини), відносяться до групи упаковки III тільки за таких умов:

a) у разі випробовування на відшаровування розчинника висота шару розчинника, що відокремився, становить менше ніж 3 % від загальної висоти зразка (див. Порадник з випробовувань і критеріїв, частина III, підрозділ 32.5.1); та

b) в'язкість* і температура спалаху відповідають значенням, зазначеним у наведеній нижче таблиці:

____________
* Визначення в'язкості: У тих випадках, коли на речовину, яка розглядається, не поширюються закони Ньютона, або в тих випадках, коли метод визначення в'язкості з використанням лійки не придатний, для визначення коефіцієнта динамічної в'язкості речовини слід використовувати віскозиметр з перемінною швидкістю зсуву при температурі 23° C та різних швидкостях зсуву. Будується графік залежності отриманих значень від швидкості зсуву, після чого досліджується поведінка функції в області нульової швидкості зсуву. Розрахована таким чином динамічна в'язкість, поділена на густину, дає значення кінематичної в'язкості за швидкості зсуву, близькій до нульової.

Кінематична в'язкість n (екстраполірована) (за швидкості зсуву, що близька до нульової) при температурі 23° C, мм2

 

Час витікання t за стандартом IS02431:1993 

Температура спалаху в °C 

в секундах 

діаметр отвору лійки в мм 

20 < n Ј 80 

20 < t Ј 60 

вище ніж 17 

20 < n Ј 135 

60 < t Ј 100 

вище ніж 10 

135 < n Ј 220 

20 < t Ј 32 

вище ніж 5 

220 < n Ј 300 

32 < t Ј 44 

вище ніж -1 

300 < n Ј 700 

44 < t Ј 100 

вище ніж -5 

700 < n 

100 < t 

-5 і нижче 

ПРИМІТКА: Суміші, що містять більше ніж 20 %, але не більше ніж 55 % нітроцелюлози з умістом азоту не більше ніж 12,6 % (за масою сухої речовини), є речовинами, що відносяться до N ООН 2059.

Суміші з температурою спалаху нижче ніж 23° C, що містять:

- більше ніж 55 % нітроцелюлози, незалежно від умісту в них азоту; або

- не більше ніж 55 % нітроцелюлози з умістом азоту більше ніж 12,6 % (за масою сухої речовини),

є речовинами класу 1 (N ООН 0340 чи 0342) або класу 4.1 (N ООН 2555, 2556 чи 2557).

2.2.3.1.5 Дія ВОПНВ не поширюється на нетоксичні й некорозійні розчини та однорідні суміші з температурою спалаху 23° C або вище (в'язкі речовини, такі як фарби й лаки, за винятком речовин, що містять більше ніж 20 % нітроцелюлози), що поміщені в посудини місткістю менше ніж 450 л, якщо в результаті випробовування на відшарування розчинника (див. Порадник з випробовувань і критеріїв, частина III, підрозділ 32.5.1) висота шару розчинника, що відокремився, становить менше ніж 3 % від загальної висоти зразка і якщо час витікання речовин з посудини, що відповідає стандартові ISO 2431:1993, з діаметром отвору лійки 6 мм становить при температурі 23° C:

a) не менше ніж 60 секунд, або

b) не менше ніж 40 секунд, якщо не більше ніж 60-процентів речовин класу 3 міститься в них.

2.2.3.1.6 Якщо в результаті внесення до них домішок речовини класу 3 потрапляють до категорій небезпеки, відмінних від категорій небезпеки, до яких відносяться речовини, що зазначені за найменуванням в таблиці A глави 3.2, то ці суміші або розчини повинні бути віднесені до тих позицій, до яких вони відносяться через їхній фактичний ступінь небезпеки.

ПРИМІТКА: Щодо класифікації розчинів і сумішей (таких, як препарати й відходи) див. також розділ 2.1.3.

2.2.3.1.7 На основі процедур випробовувань, передбачених у розділі 2.3.2, і критеріїв, викладених у пункті 2.2.3.1.1, можна також визначити, чи є характер розчину або суміші, що зазначені за найменуванням чи що містять речовину, яка пойменована, таким, що на цей розчин або цю суміш не поширюється дія положень для цього класу (див. також розділ 2.1.3).

2.2.3.2 Речовини, що не допускаються до перевезення

2.2.3.2.1 Речовини класу 3, що легко окисляються з утворенням пероксидів (як, наприклад, ефіри або деякі гетероциклічні речовини, що містять кисень), не допускаються до перевезення, якщо вміст у них пероксиду в перерахунку на пероксид водню (H2O2) перевищує 0,3 %. Уміст пероксиду повинен визначатися відповідно до підрозділу 2.3.3.2.

2.2.3.2.2 Хімічно нестійкі речовини класу 3 допускаються до перевезення лише в тому випадку, якщо вжиті необхідні заходи для запобігання їхньому небезпечному розкладанню або полімеризації під час перевезення. Для цього слід, зокрема, забезпечити, щоб у посудинах і цистернах не містилося речовин, здатних активувати ці реакції.

2.2.3.2.3 Рідкі десенсибілізовані вибухові речовини, не перелічені в таблиці A глави 3.2, не допускаються до перевезення як речовини класу 3.

2.2.3.3 Перелік зведених позицій

Легкозаймисті рідини

 

(продовж.) 

2.2.3.3 Перелік зведених позицій (продовження) 

  

(продовж.) 

2.2.3.3 Перелік зведених позицій (продовження) 

  

(продовж.) 

2.2.3.3 Перелік зведених позицій (продовження) 

  

2.2.41 Клас 4.1 Легкозаймисті тверді речовини, самореактивні речовини й тверді десенсибілізовані вибухові речовини

2.2.41.1 Критерії

2.2.41.1.1 Назва класу 4.1 охоплює легкозаймисті речовини й вироби, десенсибілізовані вибухові речовини, що є твердими речовинами відповідно до підпункту a) визначення терміна "тверда речовина", що міститься в розділі 1.2.1, і самореактивні рідини чи тверді речовини.

Клас 4.1 включає:

- легкозаймисті тверді речовини й вироби (див. пункти 2.2.41.1.3 - 2.2.41.1.8);

- самореактивні тверді речовини або рідини (див. пункти 2.2.41.1.9 - 2.2.41.1.17);

- тверді десенсибілізовані вибухові речовини (див. пункт 2.2.41.1.18);

- речовини, подібні до самореактивних речовин (див. пункт 2.2.41.1.19).

2.2.41.1.2 Речовини й вироби класу 4.1 підрозділяються на:

F Легкозаймисті тверді речовини без додаткової небезпеки:

FO Легкозаймисті тверді речовини, що окисляють;

FT Легкозаймисті тверді речовини токсичні:

FC Легкозаймисті тверді речовини корозійні:

D Тверді десенсибілізовані вибухові речовини без додаткової небезпеки;

DT Тверді десенсибілізовані вибухові речовини токсичні;

SR Самореактивні речовини:

Легкозаймисті тверді речовини

Визначення і властивості

2.2.41.1.3 Легкозаймистими твердими речовинами є тверді речовини, що здатні легко загоратися, і тверді речовини, що здатні викликати загорання у разі тертя.

Твердими речовинами, що здатні легко загоратися, є порошкоподібні, гранульовані або пастоподібні речовини, які вважаються небезпечними, якщо вони можуть легко загоратися у разі короткочасного контакту з джерелом запалювання, таким, як палаючий сірник, і якщо полум'я поширюється швидко. Небезпека може виникати не тільки від полум'я, але й від токсичних продуктів горіння. Особливо небезпечні в цьому відношенні порошки металів, оскільки погасити полум'я в цьому випадку важко через те, що звичайні вогнегасні речовини, такі, як диоксид вуглецю або вода, можуть збільшити небезпеку.

Класифікація

2.2.41.1.4 Речовини й вироби, які класифіковані як легкозаймисті тверді речовини класу 4.1, перелічені в таблиці A глави 3.2. Віднесення органічних речовин і виробів, не зазначених за найменуванням в таблиці A глави 3.2, до відповідної позиції підрозділу 2.2.41.3 згідно з положеннями глави 2.1 може здійснюватися на основі наявного досвіду або на основі процедур випробовування відповідно до Порадника з випробовувань і критеріїв, частина III, підрозділ 33.2.1. Віднесення неорганічних речовин, не зазначених за найменуванням, здійснюється на основі процедур випробовування відповідно до Порадника з випробовувань і критеріїв, частина III, підрозділ 33.2.1; слід також враховувати практичний досвід, якщо він забезпечує більш сувору класифікацію.

2.2.41.1.5 У разі віднесення речовин, не зазначених за найменуванням, до однієї з позицій, перелічених у підрозділі 2.2.41.3, на основі процедур випробовування відповідно до Порадника з випробовувань і критеріїв, частина III, розділ 33.2.1, враховуються такі критерії:

a) Порошкоподібні, гранульовані або пастоподібні речовини, за винятком порошків металів або порошків сплавів металів, повинні бути класифіковані як легкозаймисті речовини класу 4.1, якщо вони можуть легко загоратися у разі короткочасного контакту з джерелом запалювання (наприклад, з палаючим сірником) або якщо у випадку загорання полум'я поширюється швидко, час горіння становить менше ніж 45 секунд для виміряної відстані в 100 мм або швидкість горіння перевищує 2,2 мм/с.

b) Порошки металів або порошки сплавів металів повинні бути віднесені до класу 4.1, якщо вони можуть загоратися у разі контакту з полум'ям і реакція поширюється на всю довжину зразка за 10 хвилин або швидше.

Тверді речовини, здатні викликати загорання у разі тертя, повинні бути віднесені до класу 4.1 за аналогією з існуючими позиціями (наприклад, сірники) або згідно з будь-яким відповідним спеціальним положенням.

2.2.41.1.6 На основі процедури випробовування відповідно до Порадника з випробовувань і критеріїв, частина III, підрозділ 33.2.1, і критеріїв, викладених у пунктах 2.2.41.1.4 і 2.2.41.1.5, можна також визначити, чи є властивості якої-небудь речовини, зазначеної за найменуванням, такими, що на цю речовину не поширюється дія положень цього класу.

2.2.41.1.7 Якщо в результаті внесення до них домішок речовини класу 4.1 потрапляють до категорій небезпеки, відмінних від категорій небезпеки, до яких відносяться речовини, зазначені за найменуваннями в таблиці A глави 3.2, то ці суміші повинні бути віднесені до тих позицій, до яких вони відносяться через їхній фактичний ступінь небезпеки.

ПРИМІТКА: Щодо класифікації розчинів і сумішей (таких, як препарати й відходи) див. також розділ 2.1.3.

Призначення груп упаковки

2.2.41.1.8 Легкозаймистим твердим речовинам, віднесеним до різних позицій у таблиці A глави 3.2, призначається група упаковки II або III на основі процедур випробовування відповідно до Порадника з випробовувань і критеріїв, частина III, підрозділ 33.2.1, із застосуванням таких критеріїв:

a) легкозаймистим твердим речовинам, час горіння яких під час випробовування становить менше ніж 45 секунд для виміряної відстані в 100 мм, призначається:

група упаковки II: якщо полум'я проходить через зволожену зону;

група упаковки III: якщо зволожена зона стримує поширення полум'я принаймні протягом чотирьох хвилин;

b) порошкам металів або порошкам сплавів металів призначається:

група упаковки II: якщо під час випробовування реакція поширюється на всю довжину зразка за п'ять хвилин або швидше;

група упаковки III: якщо під час випробовування реакція поширюється на всю довжину зразка більше ніж за п'ять хвилин.

Твердим речовинам, здатним викликати загорання у разі тертя, група упаковки повинна призначатися за аналогією з існуючими позиціями або відповідно до будь-якого спеціального положення.

Самореактивні речовини

Визначення

2.2.41.1.9 У ВОПНВ самореактивними речовинами є термічно нестійкі речовини, здатні зазнавати бурхливого екзотермічного розкладання навіть без участі кисню (повітря). Речовини не розглядаються як самореактивні речовини класу 4.1, якщо:

a) вони є вибуховими відповідно до критеріїв класу 1;

b) вони є речовинами, що окисляють, відповідно до процедури віднесення до класу 5.1 (див. підрозділ 2.2.51.1);

c) вони є органічними пероксидами відповідно до критеріїв класу 5.2 (див. підрозділ 2.2.52.1);

d) їхня теплота розкладання становить менше ніж 300 Дж/кг; або

e) їхня температура розкладання, що самоприскорюється (ТРСП) (див. ПРИМІТКУ 2, нижче), перевищує 75° C для упаковки вагою 50 кг.

ПРИМІТКА 1: Теплота розкладання може бути визначена будь-яким міжнародно визнаним методом, наприклад, за допомогою диференціальної скануючої калориметрії й адіабатичної калориметрії. 

ПРИМІТКА 2: Температура розкладання, що самоприскорюється, (ТРСП) - це найнижча температура, при якій може відбуватися розкладання речовини, що самоприскорюється, у тарі, яка використовується під час перевезення. Вимоги, що стосуються визначення ТРСП, наводяться в Пораднику з випробовувань і критеріїв, частина II, розділи 20 і 28.4.

ПРИМІТКА 3: Будь-яка речовина, що виявляє властивості самореактивної речовини, повинна бути класифікована як така, навіть якщо випробовування цієї речовини відповідно до пункту 2.2.42.1.5 на предмет включення до класу 4.2 дає позитивний результат.

Властивості

2.2.41.1.10 Розкладання самореактивних речовин може бути ініційоване в результаті впливу тепла, контакту з каталізуючими домішками (наприклад, кислотами, сполуками важких металів, основами), тертя або удару. Швидкість розкладання зростає з підвищенням температури й залежить від властивостей речовини. Розкладання, особливо якщо не відбувається спалахування, може привести до виділення токсичних газів або парів. Температуру деяких самореактивних речовин слід регулювати. Деякі самореактивні речовини можуть розкладатися з вибухом, особливо якщо вони поміщені в закриту ємність. Ця властивість може бути змінена шляхом додавання розріджувачів або використання відповідної тари. Горіння деяких самореактивних речовин проходить інтенсивно. Самореактивними речовинами є, наприклад, деякі сполуки перелічених нижче типів:

аліфатичні азосполуки (-C-N=N-C-);

органічні азиди (-C-N3);

солі диазонію (-CN2+Z-);

N-нітрозосполуки (-N-N=0); та

ароматичні сульфогідразиди (-SO2-NH-NH2).

Цей список не є вичерпним, і речовини з іншими реакційно-активними групами та деякі суміші речовин можуть мати схожі властивості.

Класифікація

2.2.41.1.11 Самореактивні речовини підрозділяються на сім типів залежно від ступеня небезпеки. Самореактивні речовини ранжировані від речовин типу A, які не допускаються до перевезення в тарі, в якій вони випробовуються, до речовин типу G, на які не поширюються положення, що застосовуються до самореактивних речовин класу 4.1. Віднесення до типів B - F безпосередньо залежить від максимально допустимої кількості на одиницю тари. Принципи класифікації, а також застосовні процедури класифікації, методи випробовувань, критерії та зразок відповідного протоколу випробовувань наводяться в частині II Порадника з випробовувань і критеріїв.

2.2.41.1.12 Речовини, що вже класифіковані й віднесені до відповідної зведеної позиції, перелічені в підрозділі 2.2.41.4 із зазначенням відповідного номера ООН, методу упаковки і, коли це необхідно, значень контрольної й аварійної температур.

У зведених позиціях зазначені:

- типи B - F самореактивних речовин, див. пункт 2.2.41.1.11, вище;

- фізичний стан (рідкий/твердий); та

- режим регулювання температури (якщо потрібно), див. пункт 2.2.41.1.17, нижче.

Класифікація самореактивних речовин, перелічених у підрозділі 2.2.41.4, здійснена на основі технічно чистої речовини (за винятком тих випадків, коли зазначена концентрація, що становить менше ніж 100 %).

2.2.41.1.13 Класифікація самореактивних речовин або сполук самореактивних речовин, не перелічених у підрозділі 2.2.41.4, і їхнє віднесення до якої-небудь зведеної позиції повинні здійснюватися компетентним органом країни походження на підставі протоколу випробовувань. У рішенні про затвердження повинні бути зазначені результати класифікації та відповідні умови перевезення. Якщо країна походження не є Договірною стороною ВОПНВ, то класифікація й умови перевезення повинні бути визнані компетентним органом першої країни, що є Договірною стороною ВОПНВ, за маршрутом перевезення вантажу.

2.2.41.1.14 З метою зміни реакційної здатності самореактивних речовин до деяких з них можуть додаватися активатори, такі, як сполуки цинку. Залежно від типу й концентрації активатора це може привести до зниження термостабільності й зміни вибухових властивостей. Якщо будь-яка з цих властивостей буде змінена, то оцінка нової суміші повинна здійснюватися відповідно до процедури класифікації.

2.2.41.1.15 Зразки не перелічених у підрозділі 2.2.41.4 самореактивних речовин або сумішей самореактивних речовин, стосовно яких немає повних даних про результати випробовувань і які повинні перевозитися для проведення подальших випробовувань або оцінки, повинні бути віднесені до однієї з позицій, передбачених для самореактивних речовин типу C, якщо виконані такі умови:

- наявні дані вказують на те, що зразок не може бути більш небезпечним, ніж самореактивні речовини типу B;

- зразок упакований відповідно до методу упаковування OP2, передбаченого у підрозділі 4.1.4.1 ДОПНВ, і його кількість на транспортну одиницю не перевищує 10 кг;

- наявні дані вказують на те, що контрольна температура, якщо така передбачена, досить низька, щоб запобігти будь-якому небезпечному розкладанню, і досить висока, щоб запобігти будь-якому небезпечному поділу фаз.

Десенсибілізація

2.2.41.1.16 Для забезпечення безпеки під час перевезення самореактивні речовини в багатьох випадках десенсибілізуються шляхом використання розріджувача. Якщо зазначено процентний вміст речовини, то мається на увазі процентний вміст за масою, округлений до найближчого цілого числа. Якщо використовується розріджувач, то самореактивна речовина повинна випробуватися з розріджувачем у тій концентрації й у тому вигляді, в яких він використовується під час перевезення. Не повинні використовуватися розріджувачі, які у разі витікання з упаковки можуть призвести до утворення небезпечної концентрації самореактивної речовини. Будь-який розріджувач повинен бути сумісним із самореактивною речовиною. У цьому відношенні сумісними розріджувачами є такі тверді або рідкі речовини, що не мають негативного впливу на термічну стійкість і вид небезпеки самореактивної речовини. Рідкі розріджувачі в сумішах, що вимагають регулювання температури (див. пункт 2.2.41.1.14), повинні мати температуру кипіння, рівну, щонайменше, 60° C, і температуру спалаху не нижче 5° C. Температура кипіння рідини повинна бути, щонайменше, на 50° C вище ніж контрольна температура самореактивної речовини.

Вимоги стосовно регулювання температури

2.2.41.1.17 Деякі самореактивні речовини можуть перевозитися тільки в умовах регулювання температури. Контрольна температура - це максимальна температура, при якій може здійснюватися безпечне перевезення самореактивної речовини. Передбачається, що температура довкілля безпосередньо поблизу упаковки перевищує 55° C під час перевезення тільки протягом відносно короткого періоду часу за 24 години. У разі втрати можливості регулювати температуру може знадобитися вжиття аварійних заходів. Аварійна температура - це температура, при якій повинні бути вжиті такі заходи. Контрольна й аварійна температури розраховуються на основі ТРСП (див. таблицю 1). ТРСП визначається для того, щоб вирішити, чи повинне під час перевезення здійснюватися регулювання температури речовини. Приписи, що стосуються визначення ТРСП, містяться в Пораднику з випробовувань і критеріїв, частина II, розділи 20 і 28.4.

Таблиця 1. Визначення контрольної й аварійної температури

Тип посудини 

ТРСП* 

Контрольна температура 

Аварійна температура 

Одиночна тара і КСВМВ 

20° C або нижче 

на 20° C нижче ніж ТРСП 

на 10° C нижче ніж ТРСП 

вище ніж 20° C, але не вище ніж 35° C 

на 15° C нижче ніж ТРСП 

на 10° C нижче ніж ТРСП 

вище ніж 35° C 

на 10° C нижче ніж ТРСП 

на 5° C нижче ніж ТРСП 

Цистерни 

нижче ніж 50° C 

на 10° C нижче ніж ТРСП 

на 5° C нижче ніж ТРСП 

____________
* ТРСП речовини, упакованої для перевезення.

Температура самореактивних речовин, що мають ТРСП не вище ніж 55° C, повинна регулюватися під час перевезення. Контрольна й аварійна температури зазначені, коли це необхідно, у підрозділі 2.2.41.4. Під час перевезення фактична температура може бути нижче контрольної температури, однак вона повинна вибиратися так, щоб уникнути небезпечного поділу фаз.

Тверді десенсибілізовані вибухові речовини

2.2.41.1.18 Тверді десенсибілізовані вибухові речовини - це речовини, що змочені водою чи спиртами або розведені іншими речовинами для придушення їхніх вибухових властивостей. Такими позиціями в таблиці A глави 3.2 є: N ООН 1310, 1320, 1321, 1322, 1336, 1337, 1344, 1347, 1348, 1349, 1354, 1355, 1356, 1357, 1517, 1571, 2555, 2556, 2557, 2852, 2907, 3317, 3319, 3344, 3364, 3365, 3366, 3367, 3368, 3369, 3370 і 3376.

Речовини, подібні до самореактивних речовин

2.2.41.1.19 Речовини, які:

a) були тимчасово включені до класу 1 на підставі результатів випробовувань серій 1 і 2, але виключені з класу 1 на підставі результатів випробовувань серії 6;

b) не є самореактивними речовинами класу 4.1; та

c) не є речовинами класів 5.1 або 5.2,

також відносяться до класу 4.1. Позиціями для них є: N ООН 2956, 3241, 3242 і 3251.

2.2.41.2 Речовини, які не допускаються до перевезення

2.2.41.2.1 Хімічно нестабільні речовини класу 4.1 допускаються до перевезення лише в тому випадку, якщо вжиті необхідні заходи для запобігання їхньому небезпечному розкладанню або полімеризації під час перевезення. Для цього слід, зокрема, забезпечити, щоб у посудинах і цистернах не містилося речовин, здатних активувати ці реакції.

2.2.41.2.2 Легкозаймисті тверді речовини, що окисляють, віднесені до позиції з N ООН 3097, не допускаються до перевезення, якщо вони не відповідають вимогам, установленим для класу 1 (див. також підрозділ 2.1.3.7).

2.2.41.2.3 До перевезення не допускаються такі речовини:

- самореактивні речовини типу A (див. Порадник з випробовувань і критеріїв, частина II, пункт 20.4.2 a);

- фосфору сульфіди, не звільнені від жовтого та білого фосфору;

- тверді десенсибілізовані вибухові речовини, не перелічені в таблиці A глави 3.2;

- неорганічні легкозаймисті речовини в розплавленому стані, за винятком N ООН 2448 СІРКА РОЗПЛАВЛЕНА;

- барію азид з масовою часткою води менше ніж 50 %.

2.2.41.3 Перелік зведених позицій

 

___________
a Метали та сплави металів у порошку або в іншому легкозаймистому вигляді, здатні до самозагорання, є речовинами класу 4.2.

b Метали та сплави металів у порошку або в іншому легкозаймистому вигляді, які у разі контакту з водою виділяють легкозаймисті гази, є речовинами класу 4.3.

c Гідриди металів, які у разі контакту з водою виділяють легкозаймисті гази, є речовинами класу 4.3. Алюмінію боргідрид або алюмінію боргідрид в у приладах є речовинами класу 4.2, N ООН 2870.

2.2.41.4 Перелік самореактивних речовин

ПРИМІТКА 1: Класифікація, що наведена в цій таблиці, грунтується на властивостях технічно чистої речовини (за винятком випадків, коли зазначена концентрація менше ніж 100 %). Речовини в інших концентраціях можна класифікувати по-іншому відповідно до процедур, що викладені в частині II Порадника з випробувань і критеріїв та в пункті 2. 2.41.1.17.

ПРИМІТКА 2: Коди "OP1" - "OP8", що наведені у стовпчику "Метод упаковки", указують на методи упаковки, які перелічено в інструкції з упаковки P520, що викладена в підрозділі 4.1.4.1 (див. також підрозділ 4.1.7.1 ДОПНВ, МПНВ або МКМПНВ)

САМОРЕАКТИВНА РЕЧОВИНА 

Концентрація (%) 

Метод упаковування 

Контрольна температура (°C) 

Аварійна температура (°C) 

Узагальнена позиція ООН 

Зауваження 

1,1 - АЗОДИ (ГЕКСАПДРОБЕЗОНІТРИЛ) 

100 

OP7 

 

 

3226 

 

2,2' - АЗОДИ (2,4-ДИМЕТИЛВАЛЕРОНІТРИЛ) 

100 

OP7 

+ 10 

+15 

3236 

 

2,2' - АЗОДИ(2,4-ДИМЕТИЛ-4-МЕТОКСІВАЛЕРОНІТРИЛ) 

100 

OP7 

-5 

+5 

3236 

 

2,2' - АЗОДИ (ІЗОБУТИРОНІТРИЛ) 

100 

OP6 

+40 

+45 

3234 

 

2,2' - АЗОДИ (ІЗОБУТИРОНІТРИЛ) у вигляді пасти на основі води 

50 

OP6 

 

 

3224 

 

АЗОДИКАРБОНАМІД, СУМІШ ТИПУ B, З РЕГУЛЬОВАНОЮ ТЕМПЕРАТУРОЮ 

<100 

OP5 

 

 

3232 

(1) (2) 

АЗОДИКАРБОНАМІД, СУМІШ ТИПУ C 

<100 

OP6 

 

 

3224 

(3) 

АЗОДИКАРБОНАМІД, СУМІШ ТИПУ C, З РЕГУЛЬОВАНОЮ ТЕМПЕРАТУРОЮ 

<100 

OP6 

 

 

3234 

(4) 

АЗОДИКАРБОНАМІД, СУМІШ ТИПУ D 

<100 

OP7 

 

 

3226 

(5) 

АЗОДИКАРБОНАМІД, СУМІШ ТИПУ D, З РЕГУЛЬОВАНОЮ ТЕМПЕРАТУРОЮ 

<100 

OP7 

 

 

3226 

(6) 

2,2' - АЗОДИ (2-МЕТИЛБУТИРОНІТРИЛ) 

100 

OP7 

+35 

+40 

3236 

 

2,2' - АЗОДИ(ЕТИЛ-2-МЕТИЛПРОПІОНАТ) 

100 

OP7 

+20 

+25 

3235 

 

4-(БЕНЗИЛ (МЕТИЛ) АМІНО)-3-ЕТОКСІБЕНЗОЛДИАЗОНІЙЦИНКУ ХЛОРИД 

100 

OP7 

+40 

+45 

3236 

 

4-(БЕНЗИЛ (ЕТИЛ) АМІНО)-3-ЕТОКСІБЕНЗОЛДИАЗОНІЙЦИНКУ ХЛОРИД 

100 

OP7 

 

 

3226 

 

БЕНЗОЛ-1,3-ДИСУЛЬФОНІЛПДРАЗИД у вигляді пасти 

52 

OP7 

 

 

3226 

 

БЕНЗОЛСУЛЬФОНІЛПДРАЗИД 

100 

OP7 

 

 

3226 

 

2-(2-ГІДРОКСІЕТОКСІ)-1 -(ПІРОЛІДИНІЛ-1)БЕНЗОЛ-4-ДИАЗОНІЙЦИНКУ ХЛОРИД 

100 

OP7 

+45 

+50 

3236 

 

3-(2-ГІДРОКСІЕТОКСІ)-4-(ПІРОЛІДИНІЛ-1)БЕНЗОЛДИАЗОНІЙЦИНКУ ХЛОРИД 

100 

OP7 

+40 

+45 

3236 

 

2-ДИАЗО-1-НАФТОЛ-4-СУЛЬФОНІЛХЛОРИД 

100 

OP5 

 

 

3222 

(2) 

2-ДИАЗО-1-НАФТОЛ-5-СУЛЬФОНІЛХЛОРИД 

100 

OP5 

 

 

3222 

(2) 

2-ДИАЗО-1-НАФТАНОЛ СУЛЬФОНОВОЇ КИСЛОТИ ЕФІР, СУМІШ ТИПУ D 

<100 

OP7 

 

 

3226 

(9) 

2, 5-ДИБУТОКСІ-4-(4-МОРФОЛІНІЛ)-БЕНЗОЛДИАЗОНІЮ ТЕТРАХЛОРЦИНКАТ (2:1) 

100 

OP8 

 

 

3228 

 

4-(ДИМЕТИЛАМІН)БЕНЗОЛДЙАЗОНІЙ ТРИХЛОРЦИНКАТ(-1) 

100 

OP8 

 

 

3228 

 

4-ДИМЕТИЛАМІН-6-(2-ДИМЕТИЛАМІНЕТОКСІ)ТОЛУОЛ-2-ДИАЗОНІЙЦИНКУ ХЛОРИД 

100 

OP7 

+40 

+45 

3236 

 

2,5-ДИМЕТОКСІ-4-(4-МЕТИЛФЕНІЛСУЛЬФОНІЛ)БЕНЗОЇЛДИАЗО-НІЙЦИНКУ ХЛОРИД 

79 

OP7 

+40 

+45 

3236 

 

N,N'-ДИНІТРОЗО-N,N'-ДИМЕТИЛТЕРЕФТАЛАМІД у вигляді пасти 

72 

OP6 

 

 

3224 

 

N,N'-ДИНІТРОЗОПЕНТАМЕТИЛЕНТЕТРАМІН 

82 

OP6 

 

 

3224 

(7) 

4-ДИПРОПІЛАМІНБЕНЗОЛДИАЗОНІЙЦИНКУ ХЛОРИД 

100 

OP7 

 

 

3226 

 

ДИФЕНІЛОКСИД-4,4'-ДИСУЛЬФОНІЛГІДРАЗИД 

100 

OP7 

 

 

3226 

 

ДИЕТИЛЕНГЛІКОЛЬ-біс-(АЛІЛКАРБОНАТ) + ДИІЗОПРОПІЛПЕРОКСИДИКАРБОНАТ 

і88 + Ј12 

OP8 

-10 

3237 

 

2, 5-ДИЕТОКСІ-4-(4-МОРФОЛІНІЛ)БЕНЗОЛДИАЗОНІЮ СУЛЬФАТ 

100 

OP7 

 

 

3226 

 

2,5-ДИЕТОКСІ-4-(ФЕНІЛСУЛЬФОНІЛ) БЕНЗОЛДИАЗОНІЙЦИНКУ ХЛОРИД 

100 

OP7 

+40 

+45 

3236 

 

2,5-ДИТОКСІ-4-МОРФОЛІНБЕНЗОЛДИАЗОНІЙТЕТРАФТОР ОБОРАТ 

100 

OP7 

+30 

+35 

3236 

 

2,5-ДИЕТОКСІ-4-МОРФОЛІНБЕНЗОЛДИАЗОНІЙЦИНКУ ХЛОРИД 

66 

OP7 

+40 

+45 

3236 

 

2,5-ДИЕТОКСІ-4-МОРФОЛІНБЕНЗОЛДИАЗОНІЙЦИНКУ ХЛОРИД 

67 - 100 

OP7 

+35 

+40 

3236 

 

2-(N,N-ЕТОКСІКАРБОНІЛФЕНІЛАМІН)-3-МЕТОКСІ-4- (N-МЕТИЛ-N-ЦИКЛОГЕКСИЛАМІН) БЕНЗОЛДИАЗОНІЙЦИНКУ ХЛОРИД 

63 - 92 

OP7 

+40 

+45 

3236 

 

2-(N,N-ЕТОКСІКАРБОНІЛФЕНІЛАМІН)-3-
МЕТОКСІ-4-(N-МЕТИЛ-N-ЦИКЛОГЕКСИЛАМІН) БЕНЗОЛДИАЗОНІЙЦИНКУ ХЛОРИД 

62 

OP7 

+35 

+40 

3236 

 

3-МЕТИЛ-4-(ПІРОЛІДИНІЛ-1) БЕНЗОЛДИАЗОНІЙТЕТРАФТОРОБОРАТ 

95 

OP6 

+45 

+50 

3234 

 

2-(N,N-МЕТИЛАМІНЕТИЛКАРБОНІЛ)-4-(3.4-ДИМЕТИЛФЕНІЛСУЛЬФОНІЛ) БЕНЗОЛДИАЗОНІЙВОДЕНЬСУЛЬФАТ 

96 

OP7 

+45 

+50 

3236 

 

4-МЕТИЛБЕНЗОЛСУЛЬФОНІЛГІДРАЗИД 

100 

OP7 

 

 

3226 

 

НАТРІЮ 2-ДИАЗО-1 -НАФТОЛ-4-СУЛЬФОНАТ 

100 

OP7 

 

 

3226 

 

НАТРІЮ 2-ДИАЗО-1-НАФТОЛ-5-СУЛЬФОНАТ 

100 

OP7 

 

 

3226 

 

4-НІТРОЗОФЕНОЛ 

100 

OP7 

+35 

+40 

3236 

 

САМОРЕАКТИВНА РІДИНА, ЗРАЗОК 

 

OP2 

 

 

3223 

(8) 

САМОРЕАКТИВНА РІДИНА, ЗРАЗОК, З РЕГУЛЬОВАНОЮ ТЕМПЕРАТУРОЮ 

 

OP2 

 

 

3233 

(8) 

САМОРЕАКТИВНА ТВЕРДА РЕЧОВИНА, ЗРАЗОК 

 

OP2 

 

 

3224 

(8) 

САМОРЕАКТИВНА ТВЕРДА РЕЧОВИНА, ЗРАЗОК, З РЕГУЛЬОВАНОЮ 

 

OP2 

 

 

3234 

(8) 

ТЕМПЕРАТУРОЮ 

 

 

 

 

 

 

ТЕТРАМІНПАЛАДІЙ (II) НІТРАТ 

100 

OP6 

+30 

+35 

3234 

 

N-ФОРМІЛ-2-(НІТРОМЕТИЛЕН)-1,3-ПЕРГІДРОТІАЗИН 

100 

OP7 

+45 

+50 

3236 

 

3-ХЛОР-4-ДИЕТИЛАМІНБЕНЗОЛДИАЗОНІЙЦИНКУ ХЛОРИД 

100 

OP7 

 

 

3226 

 

Зауваження

(1) Сполуки азодикарбонаміду, які відповідають критеріям пункту 20.4.2.b) Порадника з випробувань і критеріїв. Контрольна й аварійна температури повинні визначатися на основі процедури, яка викладена в пункті 2.2.41.1.17.

(2) Потрібен знак додаткової небезпеки "ВИБУХОВА РЕЧОВИНА" (зразок N 1, див. пункт 5.2.2.2.2).

(3) Сполуки азодикарбонаміду, які відповідають критеріям пункту 20.4.2c) Порадника з випробувань і критеріїв.

(4) Сполуки азодикарбонаміду, які відповідають критеріям пункту 20.4.2.c) Порадника з випробувань і критеріїв. Контрольна й аварійна температури повинні визначатися на основі процедури, що викладена в пункті 2.2.41.1.17.

(5) Сполуки азодикарбонаміду, які відповідають критеріям пункту 20.4.2. d) Порадника з випробувань і критеріїв.

(6) Сполуки азодикарбонаміду, які відповідають критеріям пункту 20.4.2.d) Порадника з випробувань і критеріїв. Контрольна й аварійна температури повинні визначатися на основі процедури, що викладена в пункті 2.2.41.1.17.

(7) Із сумісним розріджувачем, що має температуру кипіння не нижче ніж 150° C.

(8) Див. пункт 2.2.41.1.16

(9) Ця позиція застосовується до сумішей ефірів 2 диазо-1-нафтол-4-сульфонової кислоти і 2-диазо-1-нафтол-5-сульфонової кислоти, які відповідають критеріям пункту 20.4.2.d) Порадника з випробувань і критеріїв.

2.2.42 Клас 4.2 Речовини, здатні до самозагорання

2.2.42.1 Критерії

2.2.42.1.1 Назва класу 4.2 охоплює:

- пірофорні речовини - речовини, у тому числі суміші й розчини (рідкі або тверді), які навіть у малих кількостях спалахують у разі контакту з повітрям протягом п'яти хвилин. Ці речовини класу 4.2 найбільше здатні до самозаймання; та

- речовини й вироби, що самонагріваються - речовини й вироби, у тому числі суміші й розчини, які в разі контакту з повітрям без підведення енергії ззовні здатні до самонагрівання. Ці речовини займаються тільки у великих кількостях (кілограми) і лише через тривалий час (години або дні).

2.2.42.1.2 Речовини й вироби класу 4.2 підрозділяються на:

S Речовини, здатні до самозаймання, без додаткової небезпеки:

SW Речовини, здатні до самозаймання, які у разі контакту з водою виділяють легкозаймисті гази;

SO Речовини, здатні до самозаймання, що окисляють;

ST Речовини, здатні до самозаймання, токсичні:

SC Речовини, здатні до самозаймання, корозійні:

Властивості

2.2.42.1.3 Причиною самонагрівання цих речовин, що призводить до самозаймання, є реакція речовини з киснем (що міститься в повітрі), під час якої тепло, що виділяється, не виводиться досить швидко в довкілля. Самозаймання відбувається тоді, коли швидкість утворення тепла перевищує швидкість тепловіддачі й досягається температура самозаймання.

Класифікація

2.2.42.1.4 Речовини й вироби, що віднесені до класу 4.2, перелічені в таблиці A глави 3.2. Віднесення речовин і виробів, не зазначених за найменуванням в таблиці A глави 3.2, до відповідних конкретних позицій "Н.З.К." підрозділу 2.2.42.3 згідно з положеннями глави 2.1 може здійснюватися на основі наявного досвіду або на основі результатів процедур випробовування відповідно до Порадника з випробовувань і критеріїв, частина III, розділ 33.3. Віднесення до загальних позицій "Н.З.К." класу 4.2 здійснюється на основі результатів процедур випробовування відповідно до Порадника з випробовувань і критеріїв, частина III, розділ 33.3; слід також враховувати практичний досвід, якщо він забезпечує суворішу класифікацію.

2.2.42.1.5 У разі віднесення речовин або виробів, не зазначених за найменуванням, до однієї з позицій, перелічених у підрозділі 2.2.42.3, на основі процедур випробовування відповідно до Порадника з випробовувань і критеріїв, частина III, розділ 33.3, застосовуються такі критерії:

a) тверді речовини, здатні до самозаймання (пірофорні), повинні бути віднесені до класу 4.2, якщо вони займаються у разі падіння з висоти 1 м або протягом наступних п'яти хвилин;

b) рідини, здатні до самозаймання (пірофорні), повинні бути віднесені до класу 4.2, якщо:

c) речовини, у кубічному зразку яких зі стороною 10 см при температурі випробовування 140° C протягом 24 годин спостерігається самозаймання або підвищення температури вище ніж 200° C, повинні бути віднесені до класу 4.2. За основу цього критерію взята температура самозаймання кубічного зразка деревного вугілля об'ємом 27 м3, що становить 50° C. Речовини з температурою самозаймання, що перевищує 50° C при об'ємі 27 м3, не повинні відноситися до класу 4.2.

ПРИМІТКА 1: Речовини, що перевозяться в упаковках об'ємом не більше ніж 3 м3, звільняються від дії вимог для класу 4.2, якщо під час випробовування, проведеного при температурі 120° C на кубічному зразку зі стороною 10 см, протягом 24 годин не спостерігаються самозаймання або підвищення температури зразка вище ніж 180° C.

ПРИМІТКА 2: Речовини, що перевозяться в упаковках об'ємом не більше ніж 450 л, звільняються від дії вимог для класу 4.2, якщо в ході випробовування, проведеного при температурі 100° C на кубічному зразку зі стороною 10 см, протягом 24 годин не спостерігаються самозаймання або підвищення температури вище ніж 160° C.

2.2.42.1.6 Якщо в результаті внесення до них добавок речовини класу 4.2 попадають до категорій небезпеки, відмінних від категорій небезпеки, до яких відносяться речовини, зазначені за найменуванням в таблиці A глави 3.2, то ці суміші повинні бути віднесені до тих позицій, до яких вони відносяться через їхній фактичний ступінь небезпеки.

ПРИМІТКА: Щодо класифікації розчинів і сумішей (таких, як препарати й відходи) див. також розділ 2.1.3.

2.2.42.1.7 На основі процедури випробовування відповідно до Порадника з випробовувань і критеріїв, частина III, розділ 33.3, і критеріїв, викладених у пункті 2.2.42.1.5, можна також визначити, чи є властивості якої-небудь речовини, зазначеної за найменуванням, такими, що положення цього класу не поширюються на цю речовину.

Призначення групи упаковки

2.2.42.1.8 Речовинам і виробам, віднесеним до різних позицій у таблиці A глави 3.2, призначається група упаковки I, II або III на основі процедур випробовування відповідно до Порадника з випробовувань і критеріїв, частина III, розділ 33.3, з урахуванням таких критеріїв:

a) речовинам, здатним до самозаймання (пірофорним), призначається група упаковки I;

b) речовинам і виробам, що самонагріваються, у кубічному зразку яких зі стороною 2,5 см при температурі випробовування 140° C протягом 24 годин спостерігається самозаймання або підвищення температури більше ніж до 200° C, призначається група упаковки II; речовинам з температурою самозаймання вище ніж 50° C при об'ємі 450 літрів не повинна призначатися група упаковки II;

c) речовинам з низьким ступенем самонагрівання, кубічний зразок яких зі стороною 2,5 см за заданих умов не виявляє властивостей, згаданих у підпункті b), але в кубічному зразку яких зі стороною 10 см при температурі випробовування 140° C протягом 24 годин спостерігається самозаймання або підвищення температури більше ніж до 200° C, призначається група упаковки III.

2.2.42.2 Речовини, які не допускаються до перевезення

До перевезення не допускаються такі речовини:

- N ООН 3255 трет-БУТИЛГІПОХЛОРИТ і 

- тверді речовини, що самонагріваються та що окисляють, які віднесені до N ООН 3127, якщо вони не відповідають вимогам, установленим для класу 1 (див. підрозділ 2.1.3.7).

2.2.42.3 Перелік зведених позицій

 

____________
a Пил і порошок металів, нетоксичні, у вигляді, що не піддається самозагорянню, які, однак, виділяють у разі контакту з водою легкозаймисті гази, є речовинами класу 4.3.

b Гідриди металів у легкозаймистому вигляді, за винятком N ООН 2870, є речовинами класу 4.1.

c Гідриди металів, що виділяють у разі контакту з водою легкозаймисті гази, є речовинами класу 4.3.

d Легкозаймисті розчини, що містять металоорганічні сполуки, які не здатні до самозагорання та які не виділяють легкозаймистих газів у разі контакту з водою, є речовинами класу 3. Металоорганічні сполуки та їхні розчини, які не здатні до самозагорання, але які виділяють у разі контакту з водою легкозаймисті гази, є речовинами класу 4.3.

2.2.43 Клас 4.3 Речовини, що виділяють легкозаймисті гази у разі контакту з водою

2.2.43.1 Критерії

2.2.43.1.1 Назва класу 4.3 охоплює речовини, які у разі взаємодії з водою виділяють легкозаймисті гази, здатні утворювати з повітрям вибухові суміші, а також вироби, що містять такі речовини.

2.2.43.1.2 Речовини й вироби класу 4.3 підрозділяються на:

W Речовини, що виділяють легкозаймисті гази у разі контакту з водою, без додаткової небезпеки, а також вироби, що містять такі речовини:

WF1 Речовини, що виділяють легкозаймисті гази у разі контакту з водою, рідкі, легкозаймисті;

WF2 Речовини, що виділяють легкозаймисті гази у разі контакту з водою, тверді, легкозаймисті;

WS Речовини, що виділяють легкозаймисті гази у разі контакту з водою, тверді, що самонагріваються;

WO Речовини, що виділяють легкозаймисті гази у разі контакту з водою і що окисляють, тверді;

WT Речовини, що виділяють легкозаймисті гази у разі контакту з водою, токсичні:

WC Речовини, що виділяють легкозаймисті гази у разі контакту з водою, корозійні:

WFC Речовини, що виділяють легкозаймисті гази у разі контакту з водою, легкозаймисті, корозійні.

Властивості

2.2.43.1.3 Деякі речовини у разі контакту з водою можуть виділяти легкозаймисті гази, здатні утворювати вибухові суміші з повітрям. Такі суміші легко займаються від будь-яких звичайних джерел запалювання, наприклад відкритого вогню, іскор слюсарних інструментів або незахищених електричних ламп. Вибухова хвиля і полум'я, що утворюються в результаті цього, можуть створити небезпеку для людей і довкілля. Для визначення того, чи приводить реакція речовини з водою до виділення небезпечної кількості газів, які можуть займатися, повинен використовуватися метод випробовування, згаданий в пункті 2.2.43.1.4, нижче. Цей метод випробовування не повинен застосовуватися до пірофорних речовин.

Класифікація

2.2.43.1.4 Речовини й вироби, що віднесені до класу 4.3, перелічені в таблиці A глави 3.2. Віднесення речовин і виробів, не зазначених за найменуванням в таблиці A глави 3.2, до відповідної позиції підрозділу 2.2.43.3 згідно з положеннями глави 2.1 повинне здійснюватися на основі результатів процедури випробовування відповідно до Порадника з випробовувань і критеріїв, частина III, розділ 33.4; слід також враховувати практичний досвід, якщо він забезпечує суворішу класифікацію.

2.2.43.1.5 У разі віднесення речовин, не зазначених за найменуванням, до однієї з позицій, перелічених у підрозділі 2.2.43.3, на основі результатів процедур випробовування відповідно до Порадника з випробовувань і критеріїв, частина III, розділ 33.4, враховуються такі критерії:

Речовина повинна бути віднесена до класу 4.3, якщо:

a) на будь-якій стадії випробовування відбувається спонтанне займання газу, що виділяється; або

b) відбувається виділення легкозаймистого газу зі швидкістю більше 1 літра на кілограм речовини, що випробовується, за годину.

2.2.43.1.6 Якщо в результаті внесення до них добавок речовини класу 4.3 попадають до категорій небезпеки, відмінних від категорій небезпеки, до яких відносяться речовини, зазначені за найменуваннями в таблиці A глави 3.2, то ці суміші повинні бути віднесені до тих позицій, до яких вони відносяться через їхній фактичний ступінь небезпеки.

ПРИМІТКА: Щодо класифікації розчинів і сумішей (таких, як препарати й відходи) див. також розділ 2.1.3.

2.2.43.1.7 На основі процедур випробовування відповідно до Порадника з випробовувань і критеріїв, частина III, розділ 33.4, і критеріїв, викладених в пункті 2.2.43.1.5, можна також визначити, чи є властивості якої-небудь речовини, зазначеної за найменуванням, такими, що положення цього класу не поширюються на цю речовину.

Призначення груп упаковки

2.2.43.1.8 Речовинам і виробам, віднесеним до різних позицій у таблиці A глави 3.2, призначається група упаковки I, II або III на основі процедур випробовування відповідно до Порадника з випробовувань і критеріїв, частина III, розділ 33.4, із застосуванням таких критеріїв:

a) група упаковки I призначається будь-якій речовині, яка бурхливо реагує з водою при температурах довкілля й у цілому виявляє тенденцію до виділення газу, що піддається самозайманню, або яка легко реагує з водою при температурах довкілля, виділяючи при цьому легкозаймистий газ зі швидкістю, що є рівною 10 літрам на кілограм речовини за хвилину або що перевищує 10 літрів на кілограм речовини за хвилину;

b) група упаковки II призначається будь-якій речовині, яка легко реагує з водою при температурах довкілля, виділяючи при цьому легкозаймистий газ з максимальною швидкістю, що є рівною 20 літрам на кілограм речовини за годину або що перевищує 20 літрів на кілограм речовини за годину, і яка не відповідає критеріям, установленим для групи упаковки I;

c) група упаковки III призначається будь-якій речовині, яка повільно реагує з водою при температурах довкілля, виділяючи при цьому легкозаймистий газ з максимальною швидкістю, що перевищує 1 літр на кілограм речовини за годину, і яка не відповідає критеріям, установленим для груп упаковки I або II.

2.2.43.2 Речовини, що не допускаються до перевезення

Легкозаймисті тверді речовини, що реагують з водою, які віднесені до позиції з N ООН 3132, тверді речовини, що окисляють і що реагують з водою, які віднесені до позиції з N ООН 3133, і тверді речовини, що самон вгріваються і що реагують з водою, які віднесені до позиції з N ООН 3135, не допускаються до перевезення, якщо вони не відповідають вимогам, установленим для класу 1 (див. також підрозділ 2.1.3.7).

2.2.43.3 Перелік зведених позицій

 

___________
a Метали і сплави металів, які у разі контакту з водою не виділяють легкозаймистих газів і які не є пірофорними або такими, що самонагріваються, але легко займаються, є речовинами класу 4.1. Лужноземельні метали і сплави лужноземельних металів у пірофорному вигляді є речовинами класу 4.2. Пил і порошки металів у пірофорному вигляді є речовинами класу 4.2. Метали і сплави металів у пірофорному вигляді є речовинами класу 4.2. Сполуки фосфору з важкими металами, такими, як залізо, мідь тощо не підпадають під дію положень ВОПНВ.

b Легкозаймисті розчини з металоорганічними сполуками в концентраціях, які у разі контакту з водою не виділяють в небезпечних кількостях легкозаймистих газів і не займаються спонтанно, є речовинами класу 3. Металоорганічні сполуки та їхні розчини, які займаються спонтанно, є речовинами класу 4.2.

c Метали і сплави металів у пірофорному вигляді є речовинами класу 4.2.

d Хлорсилани з температурою спалаху нижче ніж 23° C, які у разі контакту з водою не виділяють легкозаймистих газів, є речовинами класу 3. Хлорсилани з температурою спалаху 23° C або вище, які у разі контакту з водою не виділяють легкозаймистих газів, є речовинами класу 8.

2.2.51 Клас 5.1 Речовини, що окисляють

2.2.51.1 Критерії

2.2.51.1.1 Назва класу 5.1 охоплює речовини, що, самі по собі необов'язково будучи горючими, можуть, як правило шляхом виділення кисню, викликати або підтримувати горіння інших матеріалів, а також вироби, що містять такі речовини.

2.2.51.1.2 Речовини класу 5.1 і вироби, що містять такі речовини, підрозділяються на:

O речовини, що окисляють, без додаткової небезпеки або вироби, що містять такі речовини:

OF Речовини, що окисляють, тверді легкозаймисті;

OS Речовини, що окисляють, тверді, що самонагріваються;

OW Речовини, що окисляють, тверді, що виділяють легкозаймисті гази у разі взаємодії з водою;

OT Речовини, що окисляють, токсичні:

OC Речовини, що окисляють, корозійні:

OTC Речовини, що окисляють, токсичні корозійні.

2.2.51.1.3 Речовини й вироби, що включені до класу 5.1, перелічені в таблиці A глави 3.2. Віднесення речовин і виробів, не зазначених за найменуванням в цій таблиці, до відповідної позиції підрозділу 2.2.51.3 згідно з положеннями глави 2.1 може здійснюватися на основі випробовувань, методів і критеріїв, передбачених у пунктах 2.2.51.1.6 - 2.2.51.1.9, нижче, і в Пораднику з випробовувань і критеріїв, частина III, розділ 34.4. У разі невідповідності результатів випробовувань практичному досвідові при ухваленні рішення в першу чергу враховується практичний досвід.

2.2.51.1.4 Якщо в результаті внесення до них домішок речовини класу 5.1 попадають до категорій небезпеки, відмінних від категорій небезпеки, до яких відносяться речовини, зазначені за найменуванням у таблиці A глави 3.2, то ці суміші повинні бути віднесені до тих позицій, до яких вони відносяться через їхній фактичний ступінь небезпеки.

ПРИМІТКА: Щодо класифікації розчинів і сумішей (таких, як препарати й відходи) див. також розділ 2.1.3.

2.2.51.1.5 На основі процедур випробовування відповідно до Порадника з випробовувань і критеріїв, частина III, розділ 34.4, і критеріїв, викладених у пунктах 2.2.51.1.6 - 2.2.51.1.9, можна також визначити, чи є властивості будь-якої речовини, зазначеної за найменуванням в таблиці A глави 3.2, такими, що положення цього класу не поширюються на цю речовину.

Тверді речовини, що окислюють

Класифікація

2.2.51.1.6 Під час віднесення речовин, не зазначених за найменуванням в таблиці A глави 3.2, до однієї з позицій, перелічених у підрозділі 2.2.51.3, на основі процедури випробовування відповідно до Порадника з випробовувань і критеріїв, частина III, підрозділ 34.4.1, застосовуються такі критерії:

тверда речовина повинна бути віднесена до класу 5.1, якщо вона, будучи змішаною з целюлозою в пропорції 4:1 або 1:1 (за масою), займається і горить або має середню тривалість горіння, яка не перевищує середню тривалість горіння бромату калію з целюлозою, змішаними у пропорції 3:7 (за масою).

Призначення груп упаковки

2.2.51.1.7 Твердим речовинам, що окисляють, віднесеним до різних позицій в таблиці A глави 3.2, призначається група упаковки I, II або III на основі процедур випробовування відповідно до Порадника з випробовувань і критеріїв, частина III, розділ 34.4.1, із застосуванням таких критеріїв:

a) група упаковки I: будь-яка речовина, яка, будучи змішаною з целюлозою в пропорції 4:1 або 1:1 (за масою), має середню тривалість горіння, що є меншою ніж середня тривалість горіння бромату калію з целюлозою, змішаними в пропорції 3:2 (за масою);

b) група упаковки II: будь-яка речовина, яка, будучи змішаною з целюлозою в пропорції 4:1 або 1:1 (за масою), має середню тривалість горіння, що є меншою ніж середня тривалість горіння бромату калію з целюлозою, змішаними в пропорції 2:3 (за масою), або що є рівною їй, і не відповідає критеріям віднесення до групи упаковки I;

c) група упаковки III: будь-яка речовина, яка, будучи змішаною з целюлозою в пропорції 4:1 або 1:1 (за масою), має середню тривалість горіння, що є меншою ніж середня тривалість горіння бромату калію з целюлозою, змішаними в пропорції 3:7 (за масою), або що є рівною їй, і не відповідає критеріям віднесення до груп упаковки I і II.

Рідкі речовини, що окисляють

Класифікація

2.2.51.1.8 Під час віднесення рідких речовин, що окисляють, не зазначених за найменуванням у таблиці A глави 3.2, до однієї з позицій, перелічених у підрозділі 2.2.51.3 на основі процедури випробовування відповідно до Порадника з випробовувань і критеріїв, частина III, підрозділ 34.4.2, застосовуються такі критерії:

рідка речовина повинна бути віднесена до класу 5.1, якщо вона, будучи змішаною з целюлозою в пропорції 1:1 (за масою), має максимальний тиск 2070 кПа (манометричний тиск) або вище і має середній час підвищення тиску, що є меншим ніж середній час підвищення тиску 65-процентного водного розчину азотної кислоти з целюлозою, змішаними в пропорції 1:1 (за масою), або рівним йому.

Призначення груп упаковки

2.2.51.1.9 Рідким речовинам, що окисляють, віднесеним до різних позицій у таблиці A глави 3.2, призначається група упаковки I, II або III на основі процедур випробовування відповідно до Порадника з випробовувань і критеріїв, частина III, розділ 34.4.2, із застосуванням таких критеріїв:

a) група упаковки I: будь-яка речовина, яка, будучи змішаною з целюлозою в пропорції 1:1 (за масою), спонтанно займається або має середній час підвищення тиску, що є меншим ніж середній час підвищення тиску 50-процентного розчину хлорної кислоти з целюлозою, змішаними в пропорції 1:1 (за масою);

b) група упаковки II: будь-яка речовина, яка, будучи змішаною з целюлозою в пропорції 1:1 (за масою), має середній час підвищення тиску, що є меншим ніж середній час підвищення тиску 40-процентного водного розчину хлорату натрію з целюлозою, змішаними в пропорції 1:1 (за масою), або рівним йому, і не відповідає критеріям віднесення до групи упаковки I;

c) група упаковки III: будь-яка речовина, яка, будучи змішаною з целюлозою в пропорції 1:1 (за масою), має середній час підвищення тиску, що є меншим ніж середній час підвищення тиску 65-процентного водного розчину азотної кислоти з целюлозою, змішаними в пропорції 1:1 (за масою), або рівним йому, і не відповідає критеріям віднесення до груп упаковки I і II.

2.2.51.2 Речовини, що не допускаються до перевезення

2.2.51.2.1 Хімічно нестійкі речовини класу 5.1 допускаються до перевезення тільки в тому випадку, якщо вжито необхідних заходів для запобігання їхньому небезпечному розкладанню або полімеризації під час перевезення. Для цього слід, зокрема, забезпечити, щоб у посудинах і цистернах не містилося речовин, здатних активувати ці реакції.

2.2.51.2.2 До перевезення не допускаються такі речовини й суміші:

- тверді речовини, що окисляють і самонагріваються, віднесені до N ООН 3100; тверді речовини, що окисляють і що реагують з водою, віднесені до N ООН 3121; і тверді речовини, що окисляють, легкозаймисті, віднесені до N ООН 3137, якщо вони не відповідають вимогам, установленим для класу 1 (див. також підрозділ 2.1.3.7);

- водню пероксид не стабілізований або водню пероксиду водний розчин не стабілізований, що містить більше ніж 60 % пероксиду водню;

- тетранітрометан, що містить горючі домішки;

- розчини хлорної кислоти, що містять більше ніж 72 % кислоти (за масою), або суміші хлорної кислоти з будь-якою рідиною, крім води;

- розчин хлорнуватої кислоти, що містить більше ніж 10 % хлорнуватої кислоти, або суміші хлорнуватої кислоти з будь-якою рідиною, крім води;

- сполуки фтору, що містять галоген, крім таких, як N ООН 1745 БРОМУ ПЕНТАФТОРИД, 1746 БРОМУ ТРИФТОРИД і 2495 ЙОДУ ПЕНТАФТОРИД класу 5.1, а також N ООН 1749 ХЛОРУ ТРИФТОРИД і 2548 ХЛОРУ ПЕНТАФТОРИД класу 2;

- хлорат амонію і його водні розчини, а також суміші хлорату із сіллю амонію;

- хлорит амонію і його водні розчини, а також суміші хлориту із сіллю амонію;

- суміші гіпохлориту із сіллю амонію;

- бромат амонію і його водні розчини, а також суміші бромата із сіллю амонію;

- перманганат амонію і його водні розчини, а також суміші перманганату із сіллю амонію;

- нітрат амонію, що містить більше ніж 0,2 % горючих речовин (у тому числі будь-яку органічну речовину, розраховану за вуглецем), якщо він не є компонентом речовини або виробу класу 1;

- добрива з нітратом амонію (для визначення вмісту нітрату амонію всі іони нітрату, для яких у суміші присутній молекулярний еквівалент іонів амонію, повинні розраховуватись за нітратом амонію) або з горючими речовинами, вміст яких перевищує величини, зазначені в спеціальному положенні 307, крім випадків, коли вони допускаються до перевезення з дотриманням умов, що застосовуються до класу 1;

- нітрит амонію і його водні розчини, а також суміші неорганічного нітриту із сіллю амонію;

- суміші нітрату калію, нітриту натрію і солі амонію.

2.2.51.3 Перелік зведених позицій

 

2.2.52 Клас 5.2 Органічні пероксиди

2.2.52.1 Критерії

2.2.52.1.1 Назва класу 5.2 охоплює органічні пероксиди і сполуки органічних пероксидів.

2.2.52.1.2 Речовини класу 5.2 підрозділяються на:

P1 Органічні пероксиди, які не вимагають регулювання температури;

P2 Органічні пероксиди, які вимагають регулювання температури. Визначення

2.2.52.1.3 Органічні пероксиди - це органічні речовини, що містять двовалентну структуру -O-O- і можуть розглядатися як похідні продуктів пероксиду водню, в якому один чи обидва атоми водню заміщені органічними радикалами.

Властивості

2.2.52.1.4 Органічні пероксиди схильні до екзотермічного розкладання при нормальній або підвищеній температурі. Розкладання може початися під впливом тепла, контакту з домішками (наприклад, кислотами, сполуками важких металів, амінами), тертя або удару. Швидкість розкладання зростає зі збільшенням температури й залежить від складу органічного пероксиду. Розкладання може приводити до утворення шкідливих або легкозаймистих газів або парів. Певні органічні пероксиди слід перевозити з регулюванням температури. Деякі з органічних пероксидів можуть розкладатися з вибухом, особливо у замкнутому просторі. Цю властивість можна змінити шляхом додавання розчинників або використанням відповідної тари. Багато органічних пероксидів інтенсивно горять. Слід уникати потрапляння органічних пероксидів в очі. Деякі органічні пероксиди навіть у разі нетривалого контакту призводять до серйозної травми рогової оболонки очей або роз'їдають шкіру.

ПРИМІТКА: Методи випробовувань для визначення займистості органічним пероксидів викладені в Пораднику з випробовувань і критеріїв, частина III, розділ 32.4. Оскільки під час нагрівання органічних пероксидів може початися бурхлива реакція, рекомендується визначати їхню температуру спалаху з використанням невеликої кількості зразка відповідно до опису, наведеного в стандарті ISO 3679:1983.

Класифікація

2.2.52.1.5 Будь-який органічний пероксид повинен розглядатися на предмет віднесення до класу 5.2, за винятком таких сполук органічних пероксидів, що містять:

a) не більше ніж 1,0 % вільного кисню із органічних пероксидів, коли вміст пероксиду водню не перевищує 1,0 %;

b) не більше ніж 0,5 % вільного кисню із органічних пероксидів, коли вміст пероксиду водню становить більше ніж 1,0 %, але не більше ніж 7,0 %.

ПРИМІТКА: Вміст (%) вільного кисню в складі органічних пероксидів визначається за формулою:

16 * е (ni * ci / mi)

де:

ni - число пероксидних груп на молекулу i-го органічного пероксиду;

ci - концентрація (% за масою) i-го органічного пероксиду; і

mi - молекулярна маса i-го органічного пероксиду.

2.2.52.1.6 Органічні пероксиди підрозділяються на сім типів відповідно до ступеня небезпеки, яку вони становлять. Органічні пероксиди ранжировані від типу A - пероксиди, що не допускаються до перевезення в тарі, в якій вони випробуються, до типу G - пероксиди, на які не поширюються положення класу 5.2. Класифікація пероксидів типів B - F безпосередньо пов'язана з їхньою максимальною допустимою кількістю на одиницю тари. Принципи класифікації речовин, що не перелічені в підрозділі 2.2.52.4, викладені в Пораднику з випробовувань і критеріїв, частина II.

2.2.52.1.7 Органічні пероксиди й сполуки органічних пероксидів, що вже класифіковані й віднесені до відповідної узагальненої позиції, перелічені в підрозділі 2.2.52.4 із зазначенням відповідного номера ООН, методу упаковки і, коли це необхідно, значень контрольної й аварійної температур.

В узагальнених позиціях наведені:

- тип органічного пероксиду (B - F) (див. пункт 2.2.52.1.6, вище);

- фізичний стан (рідкий/твердий); та

- режим регулювання температури (якщо потрібно), див. пункти 2.2.52.1.15 - 2.2.52.1.18.

Суміші цих сполук можуть бути віднесені до того самого типу органічного пероксиду, що й тип, до якого відноситься найбільш небезпечний компонент, і можуть перевозитися відповідно до умов перевезення, передбачених для цього типу. Однак, оскільки два стійких компоненти можуть утворювати менш термічно стійку суміш, повинна бути визначена температура розкладання, що самоприскорюється, (ТРСП) суміші, і, якщо необхідно, на основі ТРСП повинні бути розраховані контрольна й аварійна температури відповідно до пункту 2.2.52.1.16.

2.2.52.1.8 Класифікація органічних пероксидів, сполук або сумішей органічних пероксидів, не перелічених у підрозділі 2.2.52.4, і їхнє віднесення до будь-якої зведеної позиції повинні здійснюватися компетентним органом країни походження. У рішенні про затвердження повинні бути зазначені результати класифікації й відповідні умови перевезення. Якщо країна походження не є Договірною стороною ВОПНВ, то класифікація й умови перевезення повинні бути визнані компетентним органом першої країни, що є Договірною стороною ВОПНВ, за маршрутом перевезення вантажу.

2.2.52.1.9 Зразки органічних пероксидів або сполук органічних пероксидів, що не перелічені в підрозділі 2.2.52.4, стосовно яких нема повних даних про результати випробовувань і які повинні перевозитися для проведення подальших випробовувань або оцінки, повинні бути віднесені до однієї з позицій, які передбачені для органічних пероксидів типу C, якщо виконано такі умови:

- наявні дані вказують на те, що зразок не може бути більш небезпечний, ніж органічний пероксид типу B;

- зразок упакований відповідно до методу упаковування OP2, передбаченого у підрозділі 4.1.4.1 ДОПНВ, і його кількість на транспортну одиницю не перевищує 10 кг;

- наявні дані вказують на те, що контрольна температура, якщо така передбачена, досить низька, щоб запобігти будь-якому небезпечному розкладанню, і досить висока, щоб запобігти будь-якому небезпечному поділу фаз.

Десенсибілізація органічних пероксидів

2.2.52.1.10 Щоб забезпечити безпеку під час перевезення органічні пероксиди в багатьох випадках десенсибілізуються додаванням до них рідких або твердих органічних речовин, твердих неорганічних речовин або води. Якщо зазначено процентний вміст речовини, то мають на увазі процентний вміст за масою, округлений до найближчого цілого числа. Як правило, десенсибілізація здійснюється таким чином, щоб у випадку витоку органічного пероксиду його концентрація не досягла небезпечного ступеня.

2.2.52.1.11 Якщо стосовно конкретного складу органічного пероксиду не зазначено інше, то до розріджувачів, які використовуються для десенсибілізації, застосовуються такі визначення:

- розріджувачі типу A - це органічні рідини, які сумісні з цим органічним пероксидом і які мають температуру кипіння не нижче ніж 150° C. Розріджувачі типу A можуть використовуватися для десенсибілізації всіх органічних пероксидів;

- розріджувачі типу B - це органічні рідини, які сумісні з цим органічним пероксидом і які мають температуру кипіння нижче ніж 150° C, але не нижче ніж 60° C і температуру спалаху не нижче ніж 5° C.

Розріджувачі типу В можуть використовуватися для десенсибілізації будь-яких органічних пероксидів, якщо температура кипіння рідини щонайменше на 60° C є вищою ніж ТРСП в упаковці вагою 50 кг.

2.2.52.1.12 Розріджувачі, що не відносяться до типу A або типу B, можуть додаватися до сполук органічних пероксидів, що перелічені у підрозділі 2.2.52.4, за умови, що вони сумісні з цими сполуками. Однак повна або часткова заміна розріджувача типу A або типу B іншим розріджувачем із властивостями, що відрізняються, вимагає повторного оцінювання сполуки органічного пероксиду відповідно до звичайної процедури допуску, передбаченої для класу 5.2.

2.2.52.1.13 Вода може використовуватися для десенсибілізації тільки тих органічних пероксидів, що перелічені в підрозділі 2.2.52.4 або в рішенні компетентного органу, прийнятому відповідно до пункту 2.2.52.1.8, із зазначенням "з водою" або "стійка дисперсія у воді". Зразки органічних пероксидів або сполук органічних пероксидів, не перелічених у підрозділі 2.2.52.4, можуть також десенсибілізуватися водою за умови дотримання вимог пункту 2.2.52.1.9.

2.2.52.1.14 Органічні й неорганічні тверді речовини можуть використовуватися для десенсибілізації органічних пероксидів за умови їхньої сумісності. Сумісними є такі рідини і тверді речовини, що не мають негативного впливу на термічну стійкість і вид небезпеки сполуки органічного пероксиду.

Вимоги щодо регулювання температури

2.2.52.1.15 Деякі органічні пероксиди можуть перевозитися тільки в умовах регулювання температури. Контрольна температура - це максимальна температура, при якій може здійснюватися безпечне перевезення органічного пероксиду. Передбачається, що температура довкілля в безпосередній близькості від упаковки перевищує 55° C під час перевезення тільки протягом відносно короткого періоду часу за 24 години. У випадку втрати можливості регулювати температуру може знадобитися вжиття аварійних заходів. Аварійна температура - це температура, при якій повинні бути вжиті такі заходи.

2.2.52.1.16 Контрольна й аварійна температури розраховуються на основі ТРСП, що визначається як найнижча температура, при якій може відбуватися розкладання речовини, що самоприскорюється, у тарі, яку використовують під час перевезення (див. таблицю 1). ТРСП визначається для того, щоб вирішити, чи повинно під час перевезення здійснюватися регулювання температури речовини. Приписи, що стосуються визначення ТРСП, містяться в Пораднику з випробовувань і критеріїв, частина II, розділи 20 і 28.4.

Таблиця 1. Визначення контрольної й аварійної температур

Тип посудини 

ТРСП* 

Контрольна температура 

Аварійна температура 

Одиночна тара і КСВМВ 

20° C або нижче 

на 20° C нижче ніж ТРСП 

на 10° C нижче ніж ТРСП 

вище ніж 20° C, але не вище ніж 35° C 

на 15° C нижче ніж ТРСП 

на 10° C нижче ніж ТРСП 

вище ніж 35° C 

на 10° C нижче ніж ТРСП 

на 5° C нижче ніж ТРСП 

Цистерни 

нижче ніж 50° C 

на 10° C нижче ніж ТРСП 

на 5° C нижче ніж ТРСП 

____________
* ТРСП речовини, що упакована для перевезення.

2.2.52.1.17 Регулювання температури потрібно під час перевезення таких органічних пероксидів:

- органічних пероксидів типів B і C, що мають ТРСП Ј 50° C;

- органічних пероксидів типу D, які демонструють середню реакцію під час нагрівання в замкнутому просторі і які мають ТРСП < 50° C або які демонструють слабку реакцію або ніяк не реагують під час нагрівання в замкнутому просторі і які мають ТРСП Ј 45° C; та

- органічних пероксидів типів E і F, що мають ТРСП Ј 45° C.

ПРИМІТКА: Положення, що стосуються визначення реакцій під час нагрівання в замкнутому просторі, містяться в Пораднику з випробовувань і критеріїв, частина II, розділ 20 і 28.4.

2.2.52.1.18 Контрольна й аварійна температури зазначені, якщо це необхідно, у підрозділі 2.2.52.4. Під час перевезення фактична температура може бути нижче ніж контрольна температура, однак вона повинна вибиратися так, щоб уникнути небезпечного поділу фаз.

2.2.52.2 Речовини, що не допускаються до перевезення

Органічні пероксиди типу A не допускають до перевезення відповідно до положень класу 5.2 (див. Порадник з випробовувань і критеріїв, частина II, пункт 20.4.3 a)).

2.2.52.3 Перелік зведених позицій

 

2.2.52.4 Перелік органічних пероксидів, розподілених на цей час по позиціямі

ПРИМІТКИ: У стовпчику "Метод упаковування" наведеної нижче таблиці:

a) літери "OP" з наступною цифрою вказують на метод упаковування (див. підрозділ 4.1.4.1 ДОПНВ, інструкцію з упаковки P520 і підрозділ 4.1.7.1 ДОПИВ);

b) літера "N" указує на те, що дозволяється перевезення в КСВМВ (див. підрозділ 4.1.4.2 ДОПНВ, інструкцію з упаковування IBC520 і підрозділ 4.1.7.2 ДОПНВ);

c) літера "M" указує на те, що дозволяється перевезення в цистернах (див. підрозділи 4.2.1.13 і 4.2.5.2 ДОПНВ, інструкцію з переносних цистерн T23; розділ 4.3.2 і пункт 4.3.4.1.3 e) ДОПНВ, коди цистерн L4BN для рідин і S4AN для твердих речовин).

2.2.52.4 Перелік органічних пероксидів, розподілених на цей час по позиціям (продовж.)

ОРГАНІЧНИЙ ПЕРОКСИД 

Концентрація
(%) 

Розріджувач типу A
(%) 

Розріджувач типу B
(%) 1) 

Інертна тверда речовина
(%) 

Вода
(%) 

Метод упаковування 

Контрольна температура
(°C) 

Аварійна температура
(°C) 

Номер (узагальнена рубрика) 

Зауваження (див. у кінці таблиці) 

трет-АМІЛУ ПДРОПЕРОКСИД 

Ј88 

і

 

 

і

OP8 

 

 

3107 

 

трет-АМІЛПЕРОКСИАЦЕТАТ 

Ј62 

і38 

 

 

 

OP8 

 

 

3107 

 

трет-АМІЛПЕРОКСИБЕНЗОАТ 

Ј100 

 

 

 

 

OP5 

 

 

3103 

 

трет-АМІЛПЕРОКСИНЕОДЕКАНОАТ 

Ј77 

 

і23 

 

 

OP7 

+10 

3115 

 

трет-АМІЛПЕРОКСИПІВАЛАТ 

Ј77 

 

і23 

 

 

OP5 

+10 

+15 

3113 

 

трет-АМІЛПЕРОКСИ-3,5,5-ТРИМЕТИЛГЕКСАНОАТ 

Ј100 

 

 

 

 

OP5 

 

 

3101 

3) 

трет-АМІЛПЕРОКСИ-2-ЕТИЛГЕКСАНОАТ 

Ј100 

 

 

 

 

OP7 

+20 

+25 

3115 

 

трет-АМІЛПЕРОКСИ-2-ЕТИЛГЕКСИЛКАРБОНАТ 

Ј100 

 

 

 

 

OP7 

 

 

3105 

 

АЦЕТИЛАЦЕТОНУ ПЕРОКСИД 

Ј42 

і48 

 

 

і

OP7 

 

 

3105 

2) 

Ј32 - паста 

 

 

 

 

OP7 

 

 

3106 

20) 

АЦЕТИЛБЕНЗОЇЛУ ПЕРОКСИД 

Ј45 

і55 

 

 

 

OP7 

 

 

3105 

 

АЦЕТИЛЦИКЛОГЕКСАНСУЛЬФОНІЛУ ПЕРОКСИД 

Ј82 

 

 

 

і12 

OP4 

-10 

3112 

3) 

Ј32 

 

і68 

 

 

OP7 

-10 

3115 

 

трет-БУТИЛУ ГІДРОПЕРОКСИД 

>79 - 90

 

 

 

і10 

OP5 

 

 

3101 

13) 

Ј80 

і20 

 

 

 

OP7 

 

 

3105 

4) 13) 

Ј79 

 

 

 

>14 

OP8 

 

 

3107 

13) 23) 

Ј72 

 

 

 

і28 

OP8, N, M 

 

 

3109 

13) 

трет-БУТИЛУ ГІДРОПЕРОКСИД + Ди- трет-БУТИЛУ ПЕРОКСИД 

<82 + >9 

 

 

 

і

OP5 

 

 

3103 

13) 

н-БУТИЛ-4,4-ДИ-(трет-БУТИЛПЕРОКСИ)-ВАЛЕРАТ 

>52 - 100 

 

 

 

 

OP5 

 

 

3103 

 

Ј52 

 

 

і48 

 

OP7 

 

 

3106 

 

Ј42 

 

 

і58 

 

OP8 

 

 

3108 

 

трет-БУТИЛКУМИЛУ ПЕРОКСИД 

>42 - 100 

 

 

 

 

OP7 

 

 

3105 

 

Ј42 

 

 

і58 

 

OP7 

 

 

3106 

 

трет-БУТИЛМОНОПЕРОКСИМАЛЕАТ 

>52 - 100 

 

 

 

 

OP5 

 

 

3102 

3) 

Ј52 

і48 

 

 

 

OP6 

 

 

3103 

 

Ј52 

 

 

і48 

 

OP8 

 

 

3108 

 

Ј52 - паста 

 

 

 

 

OP8 

 

 

3108 

 

трет-БУТИЛМОНОПЕРОКСИФТАЛАТ 

Ј100 

 

 

 

 

OP5 

 

 

3102 

3) 

трет-БУТИЛПЕРОКСИАЦЕТАТ 

>52 - 77 

і23 

 

 

 

OP5 

 

 

3101 

3) 

>32 - 52 

і48 

 

 

 

OP6 

 

 

3103 

 

Ј32 

і68 

 

 

 

OP8, N 

 

 

3109 

 

" (у цистернах) 

Ј32 

 

і68 

 

 

+30 

+35 

3119 

 

Ј22 

 

і78 

 

 

OP8 

 

 

3109 

25) 

трет-БУТИЛПЕРОКСИБЕНЗОАТ 

>77 - 100 

<22 

 

 

 

OP5 

 

 

3103 

 

>52 - 77 

і23 

 

 

 

OP7 

 

 

3105 

 

Ј52 

 

 

і48 

 

OP7 

 

 

3106 

 

трет-БУТИЛПЕРОКСИБУТИЛФУМАРАТ 

Ј52 

і48 

 

 

 

OP7 

 

 

3105 

 

ІЗОПРОПІЛ-втор-БУТИЛПЕРОКСИДИ-
КАРБОНАТ+ДИ-втор-
БУТИЛПЕРОКСИДИ-КАРБОНАТ+
ДИІЗОПРОШЛПЕРОКСИДИ-КАРБОНАТ 

Ј32 + Ј52 - 18 + Ј12 - 15 

і38 

 

 

 

OP7 

-20 

-10 

3115 

 

ІЗОПРОПІЛ-втор-БУТИЛПЕРОКСИДИ-
КАРБОНАТ+ДИ-втор-
БУТИЛПЕРОКСИДИ-КАРБОНАТ+
ДИІЗОПРОПІЛПЕРОКСИДИ-КАРБОНАТ 

Ј52 + Ј28 + Ј22 

 

 

 

 

OP5 

-20 

-10 

3111 

3) 

трет-БУТИЛПЕРОКСИДИЕТИЛАЦЕТАТ 

Ј100 

 

 

 

 

OP5 

+20 

+25 

3113 

 

трет- БУТИЛПЕРОКСИДИЕТИЛАЦЕТАТ + трет-БУТИЛПЕРОКСИБЕНЗОАТ 

Ј33 + Ј33 

і33 

 

 

 

OP7 

 

 

3105 

 

трет- БУТИЛПЕРОКСИІЗОБУТИРАТ 

>52 - 77 

 

і23 

 

 

OP5 

+15 

+20 

3111 

3) 

Ј52 

 

і48 

 

 

OP7 

+15 

+20 

3115 

 

1-(2-трет-БУТИЛПЕРОКСИІЗОПРОПІЛ)-
3-ІЗОПРОПЕНІЛБЕНЗОЛ 

Ј77 

і23 

 

 

 

OP7 

 

 

3105 

 

Ј42 

 

 

і58 

 

OP8 

 

 

3108 

 

трет-БУТИЛПЕРОКСИІЗОПРОПІЛ-КАРБОНАТ 

Ј77 

і23 

 

 

 

OP5 

 

 

3103 

 

трет-БУТИЛПЕРОКСИКРОТОНАТ 

Ј77 

і23 

 

 

 

OP7 

 

 

3105 

 

трет-БУТИЛПЕРОКСИ-2-МЕТИЛБЕНЗОАТ 

Ј100 

 

 

 

 

OP5 

 

 

3103 

 

трет-БУТИЛПЕРОКСИНЕОДЕКАНОАТ 

>77 - 100 

 

 

 

 

OP7 

-5 

+5 

3115 

 

Ј77 

 

і23 

 

 

OP7 

+10 

3115 

 

" (у КСВМВ) 

Ј42
стійка дисперсія у воді 

 

 

 

 

-5 

+5 

3119 

 

Ј52
стійка дисперсія у воді 

 

 

 

 

OP8 

+10 

3117 

 

Ј42
стійка дисперсія у воді (заморожена) 

 

 

 

 

OP8 

+10 

3118 

 

Ј32 

і68 

 

 

 

OP8, N 

+10 

3119 

 

трет-БУТИЛУ ПЕРОКСИНЕОГЕПТАНОАТ 

Ј77 

і23 

 

 

 

OP7 

+10 

3115 

 

трет-БУТИЛПЕРОКСИПІВАЛАТ 

>67 - 77 

і23 

 

 

 

OP5 

+10 

3113 

 

>27 - 67 

 

і33 

 

 

OP7 

+10 

3115 

 

Ј27 

 

і73 

 

 

OP8 

+30 

+35 

3139 

 

" (у КСВМВ) 

Ј27 

 

і73 

 

 

+10 

+15 

3119 

 

" (у цистернах) 

Ј27 

 

і73 

 

 

+5 

+10 

3119 

 

трет-БУТИЛПЕРОКСИСТЕАРИЛКАРБОНАТ 

Ј100 

 

 

 

 

OP7 

 

 

3106 

 

трет-БУТИЛПЕРОКСИ-3,5,5-ТРИМЕТИЛГЕКСАНОАТ 

>32 - 100 

 

 

 

 

OP7 

 

 

3105 

 

Ј32 

і68 

 

 

 

OP8, N 

 

 

3109 

 

" (у цистернах) 

Ј32 

 

і68 

 

 

+35 

+40 

3119 

 

3-трет-БУТИЛПЕРОКСИ-3-ФЕНІЛФТАЛІД 

Ј100 

 

 

 

 

OP7 

 

 

3106 

 

трет-БУТИЛПЕРОКСИ-2-ЕТИЛГЕКСАНОАТ 

>52 - 100 

 

 

 

 

OP6 

+20 

+25 

3113 

 

>32 - 52 

 

і48 

 

 

OP8 

+30 

+35 

3117 

 

Ј52 

 

 

і48 

 

OP8 

+20 

+25 

3118 

 

Ј32 

 

і68 

 

 

OP8 

+40 

+45 

3119 

 

" (у КСВМВ) 

Ј32 

 

і68 

 

 

+30 

+35 

3119 

 

" (у цистернах) 

Ј32 

 

і68 

 

 

+15 

+20 

3119 

 

трет-БУТИЛПЕРОКСИ-2-ЕТИЛГЕКСАОНАТ+ 2,2-ДИ-(трет-БУТИЛПЕРОКСИ)-БУТАН 

Ј12 + Ј14 

і14 

 

і60 

 

OP7 

 

 

3106 

 

Ј31 + Ј36 

 

і33 

 

 

OP7 

+35 

+40 

3115 

 

трет-БУТИЛПЕРОКСИ-2-ЕТИЛГЕКСИЛ-КАРБОНАТ 

Ј100 

 

 

 

 

OP7 

 

 

3105 

 

3,3,6,6,9,9-ГЕКСАМЕТИЛ-1,2,4,5-
ТЕТРАОКСАЦИКЛОНОНАН 

>52 - 100 

 

 

 

 

OP4 

 

 

3102 

3) 

Ј52 

і48 

 

 

 

OP7 

 

 

3105 

 

Ј52 

 

 

і48 

 

OP7 

 

 

3106 

 

трет-ГЕКСИЛПЕРОКСИНЕОДЕКАНОАТ 

Ј71 

і29 

 

 

 

OP7 

+10 

3115 

 

трет-ГЕКСИЛПЕРОКСИПІВАЛАТ 

Ј72 

 

і28 

 

 

OP7 

+10 

+15 

3115 

 

ДИ-трет-АМІЛУ ПЕРОКСИД 

Ј100 

 

 

 

 

OP8 

 

 

3107 

 

1,1 -ДИ(трет-АМІЛПЕРОКСИ)-ЦИКЛОГЕКСАН 

Ј82 

і18 

 

 

 

OP6 

 

 

3103 

 

ДИАЦЕТИЛУ ПЕРОКСИД 

Ј27 

 

і73 

 

 

OP7 

+20 

+25 

3115 

7) 13) 

ДИБЕНЗИЛ ПЕРОКСИДИКАРБОНАТ 

Ј87 

 

 

 

і13 

OP5 

+25 

+30 

3112 

3) 

ДИБЕНЗОЇЛУ ПЕРОКСИД 

>51 - 100 

 

 

Ј48 

 

OP2 

 

 

3102 

3) 

>77 - 94 

 

 

 

і

OP4 

 

 

3102 

3) 

Ј77 

 

 

 

і23 

OP6 

 

 

3104 

 

Ј62 

 

 

і28 

і10 

OP7 

 

 

3106 

 

>52 - 62 - паста 

 

 

 

 

OP7 

 

 

3106 

20) 

>35 - 52 

 

 

і48 

 

OP7 

 

 

3106 

 

>36 - 42 

і18 

 

 

і40 

OP8 

 

 

3107 

 

>36 - 42 

і58 

 

 

 

OP8 

 

 

3107 

 

Ј52 - паста 

 

 

 

 

OP8 

 

 

3108 

20) 

Ј56,5 - паста 

 

 

 

і15 

OP8 

 

 

3108 

 

Ј42
стійка дисперсія у воді 

 

 

 

 

OP8, N 

 

 

3109 

 

Ј35 

 

 

і65 

 

 

 

 

звільнений 

29) 

ДИ-трет-БУТИЛУ ПЕРОКСИД 

>32 - 100 

 

 

 

 

OP8 

 

 

3107 

 

Ј52 

 

і48 

 

 

OP8, N 

 

 

3109 

25) 

" (у цистернах) 

Ј32 

і68 

 

 

 

 

 

3109 

 

ДИ-трет-БУТИЛПЕРОКСИАЗЕЛАТ 

Ј52 

і48 

 

 

 

OP7 

 

 

3105 

 

2,2-ДИ-(трет-БУТИЛПЕРОКСИ)-БУТАН 

Ј52 

і48 

 

 

 

OP6 

 

 

3103 

 

ДИ-(втор-БУТИЛПЕРОКСИ). ДИКАРБОНАТ 

>52 - 100 

 

 

 

 

OP4 

-20 

-10 

3113 

 

Ј52 

 

і48 

 

 

OP7 

-15 

-5 

3115 

 

ДИ-н-БУТИЛПЕРОКСИДИКАРБОНАТ 

>27 - 52 

 

і48 

 

 

OP7

-15 

-5 

3115 

 

Ј42
стійка дисперсія уводі (заморожена)

 

 

 

 

OP8

-15

-5

3118

 

Ј27 

 

і73 

 

 

OP8 

-10 

3117 

 

ДИ-(2-трет-БУТИЛПЕРОКСИІЗОПРОПІЛ)-БЕНЗОЛ(И) 

>42 - 100 

 

 

Ј57 

 

OP7 

 

 

3106 

 

Ј42 

 

 

і58 

 

 

 

 

звільнений(і) 

29) 

2,2-ДИ-(трет-БУТИЛПЕРОКСИ)-ПРОПАН 

Ј52 

і48 

 

 

 

OP7 

 

 

3105 

 

Ј42 

і13 

 

і45 

 

OP7 

 

 

3106 

 

1,1-ДИ-(трет-БУТИЛПЕРОКСИ)- 3,3,5-ТРИМЕТИЛЦИКЛОГЕКСАН 

>90 - 100 

 

 

 

 

OP5 

 

 

3101 

3) 

>57 - 90 

і10 

 

 

 

OP5 

 

 

3103 

 

Ј77 

 

і23 

 

 

OP7 

 

 

3105 

 

Ј57 

 

 

і43 

 

OP7 

 

 

3106 

 

Ј57 

і43 

 

 

 

OP8 

 

 

3107 

 

Ј32 

і26 

і42 

 

 

OP8 

 

 

3107 

 

ДИ-(трет-БУТИЛПЕРОКСИ)-ФТАЛАТ 

>42 - 52 

і48 

 

 

 

OP7 

 

 

3105 

 

Ј52 - паста 

 

 

 

 

OP7 

 

 

3106 

20) 

Ј42 

і58 

 

 

 

OP8 

 

 

3107 

 

1,1 -ДИ-(трет-БУТИЛПЕРОКСИ)-ЦИКЛОГЕКСАН 

>80 - 100 

 

 

 

 

OP5 

 

 

3101 

3) 

>52 - 80 

і20 

 

 

 

OP5 

 

 

3103 

 

>42 - 52 

і48 

 

 

 

OP7 

 

 

3105 

 

Ј42 

і13 

 

і45 

 

OP7 

 

 

3106 

 

Ј27 

і36 

 

 

 

OP8 

 

 

3107 

21) 

Ј42 

і58 

 

 

 

OP8, N 

 

 

3109 

 

Ј13 

і13 

і74 

 

 

OP8 

 

 

3109 

 

ДИ-(4-трет-БУТИЛЦИКЛОГЕКСИЛ)-
ПЕРОКСИДИКАРБОНАТ 

Ј100 

 

 

 

 

OP6 

+30 

+35 

3114 

 

Ј42
стійка дисперсія у воді 

 

 

 

 

OP8, N 

+30 

+35 

3119 

 

ДИ-(1-ГІДРОКСИЦИКЛОГЕКСИЛ)-ПЕРОКСИД 

Ј100 

 

 

 

 

OP7 

 

 

3106 

 

2,2-ДИГІДРОПЕРОКСИПРОПАН

Ј27 

 

 

і73 

 

OP5 

 

 

3102 

3) 

ДИДЕКАНОЇЛУ ПЕРОКСИД 

Ј100 

 

 

 

 

OP6 

+30 

+35 

3114 

 

2,2-ДИ-(4,4-ДИ(трет-БУТИЛПЕРОКСИ)
ЦИКЛОГЕКСИЛ)-ПРОПАН 

Ј42 

 

 

і58 

 

OP7 

 

 

3106 

 

Ј22 

 

і78 

 

 

OP8 

 

 

3107 

 

ДИ-2,4-ДИХЛОРБЕНЗОЇЛУ ПЕРОКСИД 

Ј77 

 

 

 

і23 

OP5 

 

 

3102 

3) 

Ј52 - паста із силікогелевим маслом 

 

 

 

 

OP7 

 

 

3106 

 

ДИІЗОБУТИРИЛУ ПЕРОКСИД 

>32 - 52 

 

і48 

 

 

OP5 

-20 

-10 

3111 

3) 

Ј32 

 

і68 

 

 

OP7 

-20 

-10 

3115 

 

ДИІЗОПРОПІЛБЕНЗОЛУ ДИГІДРОПЕРОКСИД 

Ј82 

і

 

 

і

OP7 

 

 

3106 

24) 

ДИІЗОПРОПІЛПЕРОКСИДИКАРБОНАТ 

>52 - 100 

 

 

 

 

OP2 

-15 

-5 

3112 

3) 

Ј52 

 

і48 

 

 

OP7 

-20 

-10 

3115 

 

Ј28 

і72 

 

 

 

OP7 

-15 

-5 

3115 

 

ДИІЗОТРИДЕЦИЛПЕРОКСИДИКАРБОНАТ 

Ј100 

 

 

 

 

OP7 

-10 

3115 

 

ДИКУМИЛУ ПЕРОКСИД 

>42 - 100 

 

 

і57 

 

OP8, M 

 

 

3110 

12) 

Ј52 

 

 

і48 

 

 

 

 

звільнений 

29) 

ДИЛАУРОІЛУ ПЕРОКСИД 

Ј100 

 

 

 

 

OP7 

 

 

3106 

 

Ј42
стійка дисперсія у воді 

 

 

 

 

OP8, N 

 

 

3109 

 

ДИ-(2-МЕТИЛБЕНЗОЇЛУ) ПЕРОКСИД 

Ј87 

 

 

 

і13 

OP5 

+30 

+35 

3112 

3) 

ДИ-(3-МЕТИЛБЕНЗОЇЛУ) ПЕРОКСИД + БЕНЗОЇЛУ(3-МЕТИЛБЕНЗОЇЛУ) ПЕРОКСИД + ДИБЕНЗОЇЛУ ПЕРОКСИД 

Ј20 + Ј18 + Ј

 

і58 

 

 

OP7 

+35 

+40 

3115 

 

ДИ-(4-МЕТИЛБЕНЗОЇЛУ) ПЕРОКСИД 

Ј52 - паста із силікогелевим маслом 

 

 

 

 

OP7 

 

 

3106 

 

2,5-ДИМЕТИЛ-2,5-ДИ-(БЕНЗОЇЛПЕРОКСИ)-ГЕКСАН 

>82 - 100 

 

 

 

 

OP5 

 

 

3102 

3)

Ј82 

 

 

і18 

 

OP7 

 

 

3106 

 

Ј82 

 

 

 

і18 

OP5 

 

 

3104 

 

2,5-ДИМЕТИЛ-2,5-ДИ-(трет-БУТИЛПЕРОКСИ)-ГЕКСАН 

>52 - 100 

 

 

 

 

OP7 

 

 

3105 

 

Ј52 

 

 

і48 

 

OP7 

 

 

3106 

 

Ј47 - паста 

 

 

 

 

OP8 

 

 

3108 

 

Ј52 

і48 

 

 

 

OP8 

 

 

3109 

 

Ј77 

 

 

і23 

 

OP8 

 

 

3108 

 

2,5-ДИМЕТИЛ-2,5-ДИ-(трет-БУТИЛПЕРОКСИ)-ГЕКСИН-3 

>52 - 86 

і14 

 

 

 

OP5 

 

 

3103