Идет загрузка документа (14 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

Соглашение между Кабинетом Министров Украины и Правительством Российской Федерации о взаимной охране секретной информации

Страны - участницы
Двустороннее соглашение (СНГ) от 02.12.2000
действует с 21.01.2002

УГОДА
між Кабінетом Міністрів України та Урядом Російської Федерації про взаємну охорону секретної інформації

ДАТА ПІДПИСАННЯ: 02.12.2000
ДАТА РАТИФІКАЦІЇ УКРАЇНОЮ: 15.11.2001
ДАТА ДЕНОНСАЦІЇ УКРАЇНОЮ: 21.05.2015

Кабінет Міністрів України та Уряд Російської Федерації, що далі іменуються Сторони,

в інтересах забезпечення взаємної охорони інформації, засекреченої в державі однієї Сторони і переданої до держави іншої Сторони, а також інформації, створеної в результаті спільного співробітництва Сторін, виходячи з прагнення встановити правила взаємної охорони секретної інформації, що повинні поширюватися на всі угоди про співробітництво, які укладаються між Сторонами, і контракти, які укладаються між організаціями держав Сторін, що передбачають обмін секретною інформацією,  

беручи до уваги Угоду про взаємне забезпечення збереження міждержавних секретів держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав від 22 січня 1993 року, 

погодилися про наступне:

Стаття 1
Визначення термінів

Терміни, які застосовувані в цій Угоді, означають наступне:

"секретна інформація" - інформація в будь-якій формі (документи, вироби, речовини, фізичні поля і т. і., на (в) яких інформація міститься або може бути записана), що засекречена відповідно до законодавства держав Сторін, положень цієї Угоди і підлягає захисту від несанкціонованого доступу і поширення;

"організація" - державний орган або юридична особа, що приймає участь у міждержавному співробітництві і виконанні контрактів, на які поширюється дія цієї Угоди;

"Сторона-джерело" - організація держави, в якій засекречена інформація, що наділена повноваженнями здійснювати передачу такої інформації уповноваженим організаціям іншої держави;

"Сторона-одержувач" - організація, що наділена повноваженнями одержувати інформацію, засекречену в державі Сторони-джерела;

"компетентний орган" - державний орган, відповідальний за виконання цієї Угоди при здійсненні міждержавного співробітництва або виконанні окремих контрактів, на які поширюється дія цієї Угоди;

"контракт" - договір, угода або контракт, що укладаються між організаціями держав Сторін, у рамках якого створюється або передається секретна інформація;

"замовник" - організація, що робить замовлення в рамках контракту;

"підрядчик" - організація, що одержує замовлення в рамках контракту.

Стаття 2
Ступінь секретності

Ступені секретності порівнюються наступним чином:

В Україні
"Цілком таємно"
"Таємно" 

В Російській Федерації
"Совершенно секретно"
"Секретно" 

Стаття 3
Заходи охорони

1. Сторони відповідно до цієї Угоди і законодавства своїх держав вживають заходи з охорони секретної інформації, що створюється або передається в результаті спільної діяльності, і забезпечують такі ж заходи охорони цієї інформації, які вони приймають при поводженні із секретною інформацією відповідного ступеня секретності своєї держави.

2. Сторони не надають доступу до секретної інформації, у тому числі і яка знаходиться на архівному збереженні, третій стороні без попередньої письмової згоди Сторони-джерела. Дане положення поширюється і на порядок опублікування секретної інформації. Секретна інформація використовується винятково для цілей, обумовлених контрактом.

3. Доступ до секретної інформації дозволяється надавати тільки особам, яким вона необхідна у зв'язку з виконанням службових обов'язків. Надання доступу передбачає наявність допуску до секретної інформації своєї держави, ступінь секретності якої порівнюється у відповідності зі статтею 2 цієї Угоди.

Стаття 4
Передача секретної інформації

1. Якщо Сторона-джерело має намір передати секретну інформацію Стороні-одержувачу, вона попередньо запитує у компетентного органу своєї держави підтвердження того, що Сторона-одержувач має дозвіл на роботу з секретною інформацією відповідного ступеня секретності.

2. Компетентний орган держави Сторони-джерела запитує у відповідного компетентного органу держави Сторони-одержувача письмове підтвердження наявності в Сторони-одержувача допуску до проведення робіт з використанням секретної інформації відповідного ступеня секретності.

3. Секретна інформація передається, як правило, по дипломатичних каналах. При необхідності компетентні органи можуть домовитися про передачу секретної інформації і без використання дипломатичних каналів.

4. У випадку передачі секретної інформації без використання дипломатичних каналів необхідно, щоб:

а) особа, яка здійснює перевезення секретної інформації, мала допуск до секретної інформації відповідного ступеня секретності;

б) організація, що здійснює відправлення секретної інформації, мала перелік переданої секретної інформації (другий примірник такого переліку направляється Стороні-одержувачу для наступної передачі компетентному органу);

в) упаковування секретної інформації відповідало встановленим правилам перевезення секретних документів;

г) передача секретної інформації була підтверджена розпискою про її одержання;

д) особи, які здійснюють перевезення секретної інформації, мали спеціальне посвідчення, видане уповноваженим державним органом.

5. При необхідності передачі секретної інформації великого обсягу компетентні органи в кожному випадку встановлюють засіб і маршрут транспортування, забезпечують супровід і охорону вантажу, що перевозиться.

Стаття 5
Визначення грифів секретності

1. Сторона-одержувач проставляє на секретній інформації Сторони-джерела грифи секретності у відповідності до статті 2 цієї Угоди.

2. На копіях і матеріалах перекладу, що містять секретну інформацію Сторони-джерела, проставляються такі ж грифи секретності, що і на оригіналах.

3. На секретній інформації, створеній в державі Сторони-одержувача на основі секретної інформації, переданої Стороною-джерелом, проставляється гриф секретності не нижче за гриф секретності переданої секретної інформації.

4. Сторона-одержувач змінює або знімає ступінь секретності переданої секретної інформації за вимогою Сторони-джерела. Сторона-джерело повідомляє Сторону-одержувача про свій намір змінити або зняти ступінь секретності переданої секретної інформації за шість тижнів до прийняття такого рішення.

5. Процес знищення секретної інформації повинен гарантувати невідновлення знищуваної інформації в подальшому. Факт знищення секретної інформації оформляється документально.

Стаття 6
Вимоги, що пред'являються до секретних контрактів

1. До підписання контракту на виконання робіт, пов'язаних із використанням підрядчиком секретної інформації держави замовника і передачею секретної інформації між уповноваженими організаціями держав Сторін, застосовується порядок, визначений пунктами 1 і 2 статті 4 цієї Угоди.

2. Компетентний орган держави Сторони-джерела або замовник повідомляють підрядчику, а при необхідності і відповідному компетентному органу держави Сторони-одержувача ступені секретності інформації, що створюється або передається при реалізації контракту. Зазначене повідомлення оформляється у вигляді переліку секретної інформації, що розкриває зміст секретної інформації і ступені її секретності. Перелік є підставою для проставлення порівняного грифу секретності на носіях секретної інформації.

3. Притягнення підрядчиком субпідрядника здійснюється з дозволу компетентного органу держави Сторони-одержувача.

4. Виконання контракту (частини контракту), пов'язаного з використанням секретної інформації, може бути розпочато лише після того як підрядчиком (субпідрядником) будуть прийняті необхідні заходи для захисту цієї інформації.

Стаття 7
Візити

1. При намірі організації однієї з Сторін здійснити в організацію іншої Сторони візит, пов'язаний з доступом до секретної інформації, нею направляється на адресу організації, що приймає, письмовий запит, який містить наступні відомості про відвідувача:

а) ім'я, прізвище, дата і місце народження, номер паспорта;

б) громадянство;

в) посада і назва організації, представником якої він є;

г) наявність допуску до секретної інформації відповідного ступеня секретності;

д) мета поїздки і її передбачувана дата;

є) назва організації, відносно відвідин якої робиться запит;

ж) імена і прізвища осіб, з якими відвідувач планує зустрітися.

2. В рамках здійснення співробітництва, пов'язаного з обміном секретною інформацією, доступ громадянам держав Сторін до секретної інформації та в організації іншої Сторони, у яких ведеться обробка секретної інформації, надається при наявності письмового дозволу компетентного органу Сторони, що приймає. Про прийняте рішення організація, що приймає, повідомляє організацію, що запитує.

Стаття 8
Порушення правил взаємної охорони секретної інформації

1. У випадках, коли однією з Сторін встановлений факт розголошення секретної інформації або такий факт не може бути цілком виключений, про це негайно інформується інша Сторона.

2. Порушення правил охорони секретної інформації розслідуються державними органами і розглядаються судами держави Сторони, на території якої вони мали місце, а винні в них особи притягуються до відповідальності відповідно до законодавства цієї держави. Інша Сторона надає допомогу у проведенні розслідування при наявності офіційного запиту, при цьому їй повинні повідомити про результати розслідування.

3. Організації Сторін, що здійснюють співробітництво, пов'язане з обміном секретною інформацією, обмовляють у контрактах порядок визначення розмірів і відшкодування збитків, нанесених державам Сторін у результаті розголошення секретної інформації або втрати матеріальних носіїв.

Стаття 9
Витрати

Витрати однієї Сторони на здійснення заходів для охорони секретної інформації не підлягають відшкодуванню іншою Стороною.

Стаття 10
Компетентні органи

Компетентними органами з реалізації цієї Угоди є:

в Україні - Служба безпеки України;

в Російській Федерації - Федеральна служба безпеки Російської Федерації.

Сторони в залежності від характеру співробітництва повідомляють один одного про те, які державні органи є компетентними органами держав з виконання положень цієї Угоди відносно окремих контрактів.

Стаття 11
Вирішення спірних питань

Спори щодо тлумачення або застосування цієї Угоди вирішуються шляхом переговорів між Сторонами. Під час таких переговорів Сторони продовжують виконувати свої зобов'язання відповідно до цієї Угоди.

Стаття 12
Консультації

1. Компетентні органи Сторін ознайомлюються з законодавством або вимогами в області охорони секретної інформації, що діють на території держави іншої Сторони.

2. З метою забезпечення співробітництва при виконанні цієї Угоди компетентні органи Сторін надають консультації один одному за запитом одного з них.

3. Кожна зі Сторін дозволяє представникам компетентного органу іншої Сторони або іншого державного органу, визначеного за спільною згодою, обговорювати з представниками свого компетентного органу методи і засоби охорони секретної інформації.

Стаття 13
Набуття чинності, термін дії, зміни, припинення дії

1. Ця Угода набуває чинності з дати одержання останнього письмового повідомлення про виконання Сторонами внутрішньодержавних процедур, необхідних для набуття нею чинності, та діятиме до закінчення шести місяців з дати отримання однією із Сторін письмового повідомлення другої Сторони про її намір припинити її дію.

2. Зміни і доповнення до цієї Угоди оформляються у вигляді протоколів, що стануть невід'ємною частиною Угоди.

3. У випадку припинення дії цієї Угоди положення статті 3 залишаються чинними поки не буде знятий гриф секретності відповідно до законодавства держави Сторони-джерела.

Вчинено в місті Москві 2 грудня 2000 р., у двох примірниках, кожний українською та російською мовами, при цьому обидва тексти мають однакову силу.

 

За Кабінет Міністрів
України

За Уряд
Російської Федерації
 

Опрос