Идет загрузка документа
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

О мерах по дальнейшему усовершенствованию медицинской помощи детям с врожденными и приобретенными заболеваниями челюстно-лицевого участка

Министерство здравоохранения
Положение, Перечень, Приказ от 18.08.1999 № 209
Утратил силу

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

НАКАЗ

від 18 серпня 1999 року N 209

Про заходи щодо подальшого удосконалення медичної допомоги дітям із вродженими та набутими захворюваннями щелепно-лицевої ділянки

Наказ втратив чинність
(згідно з наказом Міністерства охорони здоров'я України
 від 8 травня 2014 року N 310)

За період після створення Українського центру для надання допомоги дітям із вродженими та набутими деформаціями щелепно-лицевої ділянки в Києві (наказ МОЗ УРСР від 07.01.86 N 12) розроблено принципово нові методи діагностики, лікування та профілактики основних захворювань у дітей. На сьогодні в Україні функціонує 1800 ліжок для щелепно-лицевих хворих, з них лише 150 - виділені в окремі стаціонари для дітей.

У клініках Донецька, Одеси, Харкова, на базі яких працюють фахівці вищих медичних закладів освіти, накопичено значний досвід з проведення комплексного лікування дітей з вродженими вадами щелепно-лицевої ділянки. Проте, аналізуючи рівень підготовки хірургів, методики та результати роботи щелепно-лицевих відділень, виявлено, що вони недостатні для надання кваліфікованої спеціалізованої допомоги дітям, немає комплексності у підходах до лікування.

Кількість дітей з вродженими та набутими захворюваннями щелепно-лицевої ділянки складають третину від аналогічних захворювань у дорослих. За статистичними даними, дитяче населення України зменшується, але питома вага співвідношення вроджених вад, пухлин, травматичних ушкоджень, запальних процесів та інших захворювань залишається на тому ж рівні. Діти з вродженими вадами щелепно-лицевої ділянки народжуються з частотою 1:600 - 1:700 пологів, таким чином, кожного року спеціалізовану хірургічну допомогу потребують 800 хворих. Таким дітям проводять 3 - 4 операційних втручання, близько 35 разів вони звертаються до ортодонта. Їм потрібна постійна допомога логопеда та довгострокове, інтенсивне, своєчасне лікування.

Виходячи з аналізу захворюваності дітей України на запалення, пухлинні процеси щелепно-лицевої ділянки, відзначено, що вони на 25 % - 40 % трапляються частіше, ніж у дорослих. Це зумовлено закономірностями анатомо-фізіологічного розвитку дитини. Наслідки цих захворювань небезпечні для розвитку організму, що вимагає звести до мінімуму вторинні дефекти і деформації щелепно-лицевої ділянки, рецидиви захворювань.

Останнім часом через складну соціально-економічну ситуацію в країні, зменшення обсягів фінансування галузі охорони здоров'я погіршилась якість лікування, відзначаються порушення етапності лікування хворих та дотримання термінів лікування. Відсутність комплексної їх реабілітації зумовила появу більшої кількості ускладнень після хірургічної корекції щелепно-лицевих вад розвитку, що потребує високої кваліфікації та досвіду роботи.

Аналізуючи результати роботи щелепно-лицевих відділень, відзначено, що діагностичні помилки, особливо при пухлинних процесах у дітей, мають тенденцію до зростання. Крім того, збільшилась кількість важких вторинних деформацій після лікування вроджених та набутих захворювань щелепно-лицевої ділянки. Лікарі важкохворих не завжди направляють до спеціалізованих відділень, намагаються лікувати їх власними силами, що на фоні їх недостатньої компетентності призводить до формування нових деформацій, погіршення стану хворого. Особливої уваги заслуговує лікування та реабілітація дітей із вродженими вадами щелепно-лицевої ділянки, які перебувають у будинках дитини та інтернатах.

У зв'язку з цим організація надання спеціалізованої допомоги дітям з вродженими та набутими вадами щелепно-лицевої ділянки вимагають певних змін.

З метою покращення спеціалізованої медичної допомоги наказую:

1. Затвердити:

Опрос