Идет загрузка документа (22 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

Об одобрении Концепции Государственной целевой программы развития аэропортов на период до 2020 года

КМ Украины
Распоряжение КМ, Концепция от 05.03.2008 № 506-р
Утратил силу

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

РОЗПОРЯДЖЕННЯ

від 5 березня 2008 р. N 506-р

Київ

Про схвалення Концепції Державної цільової програми розвитку аеропортів на період до 2020 року

Із змінами і доповненнями, внесеними
 
постановами Кабінету Міністрів України
 від 22 липня 2009 року N 793
,
 від 16 червня 2010 року N 466
,
 розпорядженням Кабінету Міністрів України
від 17 жовтня 2012 року N 854-р

Розпорядження втратило чинність
(згідно з постановою Кабінету Міністрів України
 від 30 жовтня 2013 року N 944)

1. Схвалити Концепцію Державної цільової програми розвитку аеропортів на період до 2020 року, що додається.

Визначити державним замовником Програми Мінтрансзв'язку.

2. Мінтрансзв'язку разом із заінтересованими центральними органами виконавчої влади розробити і подати у тримісячний строк Кабінетові Міністрів України проект Державної цільової програми розвитку аеропортів на період до 2020 року.

 

Прем'єр-міністр України 

Ю. ТИМОШЕНКО 

Інд. 21

 

КОНЦЕПЦІЯ
Державної цільової програми розвитку аеропортів на період до 2020 року

Визначення проблеми, на розв'язання якої спрямована Програма

Авіація - одна з найважливіших галузей національної економіки, ефективне функціонування якої є необхідною умовою стабілізації, структурних перетворень, розвитку та провадження зовнішньоекономічної діяльності, задоволення потреби населення і суспільного виробництва в перевезеннях, забезпечення захисту національних інтересів України.

Приведення інфраструктури авіаційного транспорту у відповідність з міжнародними вимогами - важлива складова стратегії держави, спрямованої на забезпечення конкурентоспроможності України на світовому ринку.

Згідно з прогнозом Міжнародної організації цивільної авіації (ІКАО), у період з 1997 по 2020 рік загальний попит на повітряні перевезення в середньому щороку зростатиме на 4,5 відсотка. З урахуванням цього світовий парк повітряних суден збільшиться майже вдвічі. Це означає, що у період до 2020 року обсяг пасажирських повітряних перевезень збільшиться майже в 2,7 раза, а обсяг вантажних перевезень перевищить цей показник.

За 2007 рік пасажиропотік у вітчизняних аеропортах збільшився на 23,4 відсотка і становив 9,2 млн. осіб. Прогнозований обсяг повітряних перевезень в Україні становитиме у 2015 році 38,3 млн., а у 2020 році 70,6 млн. пасажирів.

Світовий досвід свідчить, що аеропорт має можливість самостійно забезпечувати свою сертифікаційну придатність та розвиток інфраструктури, якщо обсяг його перевезень становить на рік не менш як 2 млн. пасажирів. В Україні у 2007 році пасажиропотік тільки в Міжнародному аеропорту "Бориспіль" становив більш як 5 млн., в інших аеропортах - менш як 1 млн. пасажирів.

Основними аеропортами України є "Бориспіль", "Дніпропетровськ", "Донецьк", "Київ" (Жуляни), "Львів", "Одеса", "Сімферополь", "Харків", "Запоріжжя", які у минулому році обслужили 97,08 відсотка загального обсягу пасажирських повітряних перевезень. Менш потужними є аеропорти "Вінниця" (Гавришівка), "Івано-Франківськ", "Кіровоград", "Миколаїв", "Луганськ", "Полтава", "Рівне", "Суми", "Тернопіль", "Ужгород", "Херсон", "Хмельницький", "Чернівці", "Черкаси", "Бердянськ", "Ізмаїл", "Маріуполь", "Керч", "Кривий Ріг", "Севастополь", "Сєверодонецьк".

На території України також функціонують аеродроми, які не входять до складу зазначених вище аеропортів, зокрема "Київ" (Антонов), "Джанкой", "Харків" (Сокольники), "Біла Церква", "Бородянка", "Васильків", "Заводське", "Кременчук", "Озерне" (Житомир), "Лиманське", "Святошин", "Київ" (Чайка). Вони забезпечують виконання авіаційних робіт, задовольняють потреби авіаційної промисловості та спортивної авіації тощо.

Частина аеродромів - "Бориспіль", "Васильків", "Вінниця" (Гавришівка), "Запоріжжя", "Джанкой", "Київ" (Жуляни), "Івано-Франківськ", "Львів", "Одеса", "Озерне", "Севастополь", "Херсон" - є об'єктами спільного використання і забезпечують польоти цивільних та державних повітряних суден.

У більшості аеропортів аеродроми, аеродромні споруди та обладнання не відповідають вимогам, установленим для належного обслуговування сучасних повітряних суден. Пасажирські термінали та інфраструктура аеропортів не в змозі забезпечити належне обслуговування пасажирів та повітряних перевізників, що стримує збільшення обсягу перевезень.

Недостатні геометричні розміри, несуча спроможність елементів аеродромів, пропускна спроможність термінальних комплексів, розвиток аеропортової інфраструктури унеможливлюють застосовування новітніх технологій, не дають змоги задовольнити попит на послуги авіаційного транспорту згідно з міжнародними стандартами.

Аналіз причин виникнення проблеми та обґрунтування необхідності її розв'язання програмним методом

У середині 90-х років спостерігався різкий спад обсягу повітряних перевезень: кількість відправлених пасажирів зменшилася в 11,5 раза (з 15 млн. у 1990 році до 1,3 млн. у 1999 році), а у ряді аеропортів - в десятки разів. Це пов'язано з економічною кризою в Україні в зазначений період, з різким зниженням реальних доходів населення, розривом економічних зв'язків з країнами СНД. Тільки починаючи з 2000 року намітилося повільне зростання обсягу повітряних перевезень, відбувся перерозподіл пасажирських потоків між аеропортами. Так, у Міжнародному аеропорту "Бориспіль" в 2007 році обслужено пасажирів у кількості 62 відсотки загального обсягу пасажиропотоку вітчизняних аеропортів.

За останні 16 років основні засоби виробництва морально та фізично застаріли, зменшився ресурс аеродромного покриття, авіаційної наземної техніки, споруд та обладнання.

На даний час економічно самодостатнім є тільки Міжнародний аеропорт "Бориспіль". Лише частина аеропортів підтримує свою сертифікаційну придатність, але не має власних коштів для проведення в значних обсягах заходів з реконструкції та модернізації.

Забезпечення необхідного технічного рівня засобів навігації, аеродромного обладнання, авіаційної наземної техніки, засобів обслуговування пасажирів, багажу та вантажу вимагають міжнародні нормативні документи. Виконання вимог таких документів потребує значних інвестицій, яких аеропорти не мають, а фінансування як з боку держави, так і з боку органів місцевого самоврядування недостатнє.

Відсутність належного нормативно-правового забезпечення реорганізації суб'єктів авіаційної діяльності (зокрема відокремлення аеропортів, повітряних перевізників та органів обслуговування повітряного руху), проведеної наприкінці 90-х - початку нового століття, призвело до того, що аеропорти не можуть вирішити земельні та майнові питання. Це негативно впливає на можливості розвитку деяких відокремлених структур, повітряних перевізників.

Таким чином, Програма повинна спрямовуватися на створення сприятливих умов для розвитку вітчизняних аеропортів, розбудови їх інфраструктури на сучасному міжнародному рівні.

Мета та основні завдання Програми

Метою Програми є забезпечення безпечного та ефективного функціонування всіх суб'єктів авіаційної діяльності, зміцнення їх матеріально-технічної бази, впровадження технологічних процесів обслуговування повітряних перевізників і пасажирів, розбудови інфраструктури аеропортів відповідно до сучасних міжнародних вимог.

Це сприятиме:

розвиткові адміністративно-територіальних одиниць, у межах яких розташовані аеропорти;

створенню умов для експлуатації сучасних повітряних суден;

підвищенню рівня безпеки польотів;

забезпеченню цільового використання земель авіаційного транспорту;

підвищенню конкурентоспроможності авіаційної галузі на світовому ринку повітряних перевезень;

реалізації транзитного потенціалу України.

Основними завданнями Програми є:

забезпечення ефективного державного управління аеропортами, контролю їх діяльності і розвитку;

забезпечення координації діяльності центральних і місцевих органів виконавчої влади, пов'язаної з розвитком аеропортів;

підготовка нормативно-правових актів і створення сприятливих умов для будівництва, реконструкції, модернізації та подальшої експлуатації об'єктів аеропортів, об'єктів органів обслуговування повітряного руху та наземної інфраструктури відповідно до законодавства з дотриманням вимог директивних документів ІКАО, Міжнародної асоціації авіаційних перевізників (ІАТА) і Європейського Союзу, інших міжнародних норм і правил із збереженням регулятивної функції за державою;

вирішення питань щодо забезпечення розвитку інфраструктури аеропортів на умовах лізингу та концесії, інших сучасних форм державно-приватного партнерства;

вирішення питань щодо зменшення часу проходження митного та прикордонного контролю.

Визначення оптимального варіанта розв'язання проблеми на основі порівняльного аналізу можливих варіантів

На даний час більшість вітчизняних аеропортів перебуває в комунальній власності. В державній власності перебувають аеропорти "Бориспіль", "Дніпропетровськ", "Запоріжжя" і "Львів". Відсутність координації роботи з економічного розвитку аеропортів різних форм власності перешкоджає високоякісному обслуговуванню пасажирів.

З метою підвищення ефективності державного управління і контролю, створення сприятливих умов для залучення інвестицій та прискореного розвитку аеропортів доцільно їх повернути у державну власність та фінансувати із залученням коштів державного бюджету. Здійснення таких заходів стане передумовою для розроблення програм і планів розвитку аеропортів з ефективним механізмом їх подальшого виконання.

Існує нагальна потреба у підвищенні рівня дієвості форм і важелів впливу держави на діяльність аеропортів шляхом удосконалення системи сертифікації та ліцензування.

Шляхи і способи розв'язання проблеми, строк виконання Програми

Досягнення мети Програми можливе шляхом виконання таких завдань:

визначення єдиного підходу до розвитку всіх аеропортів із збереженням у державній власності аеродромів та об'єктів, що забезпечують їх функціонування;

збереження в державній власності аеропортів "Бориспіль", "Бердянськ", "Дніпропетровськ", "Львів";

(абзац третій розділу із змінами, внесеними згідно з
розпорядженням Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 р. N 854-р)

повернення в державну власність аеропортів "Донецьк", "Київ" (Жуляни), "Одеса", "Сімферополь", "Харків", "Вінниця" (Гавришівка), "Івано-Франківськ", "Кіровоград", "Миколаїв", "Луганськ", "Полтава", "Рівне", "Суми", "Тернопіль", "Ужгород", "Херсон", "Хмельницький", "Чернівці", "Черкаси", "Ізмаїл", "Маріуполь", "Керч", "Кривий Ріг" і "Сєверодонецьк";

фінансування за рахунок коштів державного бюджету заходів, спрямованих на розвиток і утримання лише тих аеропортів, що залишаються в державній власності;

забезпечення будівництва, реконструкції та модернізації:

- аеродромів за рахунок коштів державного і місцевих бюджетів, власних коштів аеропортів, кредитів та інших джерел фінансування. При цьому кошти державного бюджету спрямовуються виключно на будівництво, реконструкцію та модернізацію злітно-посадкових смуг, перонів, засобів світлосигнального обладнання, а також заходи з підготовки міжнародного аеропорту "Бориспіль", Донецького та Львівського аеропортів, які визначені у додатку 2 до Державної цільової програми підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 14 квітня 2010 р. N 357 (Офіційний вісник України, 2010 р., N 39, ст. 1297);

(абзац сьомий розділу із змінами, внесеними згідно з
 
постановами Кабінету Міністрів України від 22.07.2009 р. N 793,
 від 16.06.2010 р. N 466)

- об'єктів інфраструктури аеропортів (пасажирські та вантажні термінальні комплекси, кетеринг, об'єкти забезпечення авіаційним паливом), об'єктів неавіаційної діяльності тощо із залученням суб'єктів господарської діяльності виключно на умовах відкритого аукціону;

об'єктів наземної інфраструктури, що належать вітчизняним повітряним перевізникам (ангарні комплекси, авіаційно-технічні бази, навчально-тренажерні центри, профілакторії, адміністративні будівлі, складські об'єкти), за рахунок їх власних коштів;

- об'єктів органів обслуговування повітряного руху;

- об'єктів інфраструктури аеродромів спільного використання із залученням суб'єктів господарської діяльності за погодженням з відповідними органами державної влади, у сфері управління яких перебувають такі аеродроми виключно на умовах відкритих аукціонів;

- аеродромів, які не входять до складу аеропортів, за рахунок їх власних коштів та залучених на умовах відкритого аукціону інвестицій;

відновлення роботи аеропортів, що не функціонують або експлуатуються не повною мірою;

здійснення Мінтрансзв'язку управління аеропортами;

організація відкритих аукціонів з визначення інвесторів для будівництва інфраструктури аеропортів без обмеження кількості їх учасників з проведенням рекламної кампанії;

забезпечення передачі в концесію та оренду, продажу пасажирських та вантажних термінальних комплексів, кетерингу, об'єктів забезпечення авіаційним паливом та об'єктів неавіаційних видів діяльності виключно через відкриті аукціони;

надання суб'єктам господарської діяльності права на будівництво та експлуатацію об'єктів інфраструктури аеропортів виключно на умовах відкритого аукціону;

залишення аеродромів (злітно-посадкові смуги, руліжні доріжки, перони та інші елементи аеродромів) у державній власності;

утримання аеродромів спільного використання органами державної влади, у сфері управління яких вони перебувають;

визначення механізму використання військових аеродромів для потреб цивільної авіації;

внесення до законодавчих актів змін щодо заборони відчуження, передачі в заставу земель, на яких розташовані аеродроми та їх об'єкти, з метою збереження аеропортів як цілісних майнових комплексів;

резервування земель для розвитку об'єктів інфраструктури аеропортів, забезпечення їх цільового використання;

проведення органами виконавчої влади інвентаризації земель авіаційного транспорту, забезпечення використання за цільовим призначенням та повернення відповідно до вимог законодавства таких земель у разі їх визнання незаконно вилученими;

вжиття заходів до залучення інвесторів для будівництва об'єктів аеропортів, насамперед тих, що будуть задіяні у проведенні в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу;

удосконалення нормативно-правової бази з питань створення сприятливих умов для діяльності аеропортів та підтримання їх сертифікаційної придатності, залучення інвестицій у розвиток аеропортів;

законодавче врегулювання питань використання земель авіаційного транспорту, в тому числі передачі їх інвесторам в довгострокову оренду із спрямуванням коштів, що надійшли, на розвиток аеропортів;

забезпечення дотримання вимог антимонопольного законодавства у процесі організації аеропортової діяльності;

залучення міжнародних фахівців для розроблення генеральних планів розвитку аеропортів, визначення оптимальних проектів їх реконструкції.

В аеропортах планується будівництво, реконструкція та модернізація аеродромів, заміна обладнання і модернізація засобів навігації, будівництво та реконструкція пасажирських терміналів, готелів, адміністративних будівель, будівництво вантажних термінальних комплексів, реконструкція паливно-заправних комплексів, ангарних комплексів, авіаційно-технічних баз і профілакторіїв, розвиток технічного обслуговування повітряних суден і паркінгів.

Шляхи, методи та етапи розв'язання проблем розвитку аеропортів визначаються по кожному аеропорту.

До підготовки проекту Програми, формування системи управління аеропортами залучаються провідні вітчизняні та іноземні консалтингові компанії, фахівці.

Очікувані результати виконання Програми, визначення її ефективності

Виконання Програми сприятиме:

повнішому задоволенню потреби населення у високоякісних повітряних перевезеннях;

підвищенню рівня безпеки польотів та авіаційної безпеки;

інтеграції України в економічне світове співтовариство;

підвищенню статусу України як авіаційної держави та повноцінній реалізації її транзитного потенціалу;

збільшенню пропускної спроможності аеропортів, підвищенню інтенсивності руху повітряних суден;

створенню умов для експлуатації повітряних суден більшої маси та пасажиромісткості;

зменшенню часу на обслуговування пасажирів та повітряних суден в аеропортах;

приведенню інфраструктури аеропортів у відповідність з міжнародними вимогами;

підвищенню категорійності аеродромів відповідно до вимог ІКАО та забезпеченню польотів повітряних суден у складних метеоумовах;

забезпеченню цільового використання земель авіаційного транспорту;

розвиткові адміністративно-територіальних одиниць, у межах яких розташовані аеропорти;

розвиткові міжнародного туризму в Україні;

створенню сприятливого інвестиційного клімату для розвитку аеропортів;

активізації державно-приватного партнерства з утримання та експлуатації аеропортів;

використанню науково-технічного та інтелектуального потенціалу держави;

створенню додаткових робочих місць;

збільшенню надходжень до державного та місцевих бюджетів.

Оцінка фінансових ресурсів, необхідних для виконання Програми

Розвиток аеропортів передбачається фінансувати за рахунок коштів державного бюджету та інших джерел, а аеродромів, що не входять до складу аеропортів, - за рахунок коштів їх власників та інших джерел.

Доцільно залучати для фінансування розвитку аеропортів також кредити під гарантію Уряду, власні кошти аеропортів та інших суб'єктів господарювання, кредити банків.

____________

Опрос