Идет загрузка документа (45 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

Об одобрении Концепции Государственной программы утилизации обычных видов боеприпасов, не пригодных для дальнейшего использования и хранения, на 2006 - 2017 годы

КМ Украины
Распоряжение КМ от 28.09.2006 № 501-р
действует с 28.09.2006

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

РОЗПОРЯДЖЕННЯ

від 28 вересня 2006 р. N 501-р

Київ

Про схвалення Концепції Державної програми утилізації звичайних видів боєприпасів, не придатних для подальшого використання і зберігання, на 2006 - 2017 роки

1. Схвалити Концепцію Державної програми утилізації звичайних видів боєприпасів, не придатних для подальшого використання і зберігання, на 2006 - 2017 роки, що додається.

Визначити Міноборони державним замовником робіт з утилізації боєприпасів Збройних Сил та інших військових формувань, а Мінпромполітики і НКАУ - державними замовниками робіт із створення та модернізації виробничих потужностей з утилізації боєприпасів.

2. Міноборони розробити і подати Кабінетові Міністрів України проект Державної програми утилізації звичайних видів боєприпасів, не придатних для подальшого використання і зберігання, на 2006 - 2017 роки.

 

Прем'єр-міністр України 

В. ЯНУКОВИЧ 

Інд. 29

 

КОНЦЕПЦІЯ
Державної програми утилізації звичайних видів боєприпасів, не придатних для подальшого використання і зберігання, на 2006 - 2017 роки

Загальна частина

На арсеналах, базах і складах Збройних Сил, що дислоковані по всій території України, зберігається близько 2,5 млн. тонн звичайних видів боєприпасів, не придатних для подальшого використання (далі - боєприпаси), що створює реальну загрозу виникнення техногенно-екологічної катастрофи.

Утилізація боєприпасів потребує тривалого часу і спільних дій центральних та місцевих органів виконавчої влади із залученням підприємств, установ та організацій відповідно до законодавства.

У зв'язку з цим проблема утилізації боєприпасів може бути розв'язана тільки шляхом розроблення та виконання Державної програми утилізації звичайних видів боєприпасів, не придатних для подальшого використання і зберігання, на 2006 - 2017 роки (далі - Програма).

Причини виникнення проблеми утилізації боєприпасів

Переміщення на територію України у зв'язку з виведенням радянських військ з території держав - учасниць Варшавського договору великого обсягу боєприпасів, що залишилися після розпаду колишнього СРСР, призвело до накопичення на арсеналах, базах і складах Збройних Сил значної кількості вибухо- і пожежонебезпечного майна, не придатного для подальшого використання, оскільки практично в боєприпасах усіх видів вичерпався гарантійний строк зберігання. Крім того, в результаті реформування Збройних Сил вивільняється значна кількість ракет і боєприпасів, які також переходять у категорію надлишкових і непридатних для подальшого використання та зберігання.

Для зменшення запасів зазначених боєприпасів постановою Кабінету Міністрів від 20 січня 1995 р. N 40-I затверджена Державна програма утилізації звичайних видів боєприпасів, не придатних для подальшого використання та зберігання, фінансування якої передбачалося здійснювати за рахунок коштів, отримуваних від реалізації продуктів утилізації (принцип самофінансування), що сприяло впровадженню технологій з утилізації тільки окремих видів боєприпасів, продукти утилізації яких користуються найбільшим попитом. Проведення ж робіт з утилізації потребує значного обсягу фінансування. Це підтверджено тим, що на кінець 2004 року у середньому для утилізації 1 тис. тонн боєприпасів витрачалося 1,4 - 1,5 млн. гривень. Розрахунок планованих на 2006 - 2017 роки витрат з утилізації 1 тис. тонн боєприпасів на казенних підприємствах наведено у додатку 1.

Виробничі потужності, створені починаючи з 1995 року на підприємствах, що належать до сфери управління Мінпромполітики, НКАУ та Міноборони, дають можливість щороку забезпечувати комплексну утилізацію боєприпасів в обсязі близько 70 тис. тонн, насамперед тротиловмісних боєприпасів. З 1995 по 2004 рік утилізовано близько 190 тис. тонн боєприпасів, переважно споряджених тротилом та піроксиліновим порохом, що перероблялися в промислові вибухові речовини, а також чорні та кольорові метали, що реалізувалися як металобрухт.

Проте не було розроблено ефективні технології для утилізації найбільшої групи боєприпасів, споряджених гексогеном і сумішами гексогену з тротилом. Не впроваджено також технології та не створено виробничі потужності, необхідні для утилізації таких видів боєприпасів, як авіаційні і морські засоби ураження, бойові частини ракет різних типів, протипіхотні міни касетного спорядження, спеціальні (димові, запалювальні тощо), стрілецькі і малокаліберні, інші гексогеновмісні боєприпаси.

Темпи утилізації боєприпасів не відповідали їх фактичному обсягу.

У зв'язку з розробленням і широким впровадженням нових безтротилових промислових вибухових речовин обсяг використання для потреб національної економіки вибухових матеріалів, що вилучаються у процесі утилізації з боєприпасів, різко скоротився. Це зумовлено тим, що не сформовано технічну та цінову політику держави у зазначеній сфері, не розроблено окрему програму переробки вибухових речовин, а тому така діяльність стала економічно невигідною. Існує попит тільки на тротил і різні види піроксилінового пороху. Інші вибухові матеріали (суміші на основі гексогену, балістичний порох усіх видів) у більшості випадків накопичуються на підприємствах, що виконують роботи з утилізації боєприпасів. Унаслідок цього збільшується ризик створення вибухо- і пожежонебезпечної ситуації.

Мета і завдання Програми

Мета Програми полягає в забезпеченні концентрації фінансових і матеріально-технічних ресурсів, виробничого та науково-технічного потенціалу, а також зосередженні зусиль центральних органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери їх управління, на розв'язанні проблеми утилізації боєприпасів.

Основним завданням Програми є створення дієвої системи утилізації боєприпасів та забезпечення її чіткого функціонування, зокрема:

розроблення і впровадження ефективних технологій з розбирання та утилізації боєприпасів;

створення нових та модернізація існуючих виробничих потужностей з утилізації боєприпасів;

мінімізація державних витрат з проведення утилізації боєприпасів шляхом впровадження прогресивних технологій, здійснення контролю за реалізацією продуктів утилізації і витрачанням коштів, отримуваних у результаті утилізації;

здійснення державного контролю за станом техногенної безпеки та охорони праці у процесі утилізації боєприпасів;

державне регулювання усіх видів діяльності у сфері утилізації боєприпасів;

державна підтримка підприємств - виконавців робіт з утилізації боєприпасів, захист їх прав та інтересів;

здійснення контролю з метою забезпечення єдиного порядку ведення робіт з утилізації боєприпасів, запобігання несанкціонованому обігу боєприпасів та їх елементів;

чітке розмежування повноважень і налагодження взаємодії центральних та місцевих органів виконавчої влади, які беруть участь в організації та контролі за процесом утилізації;

проведення утилізації боєприпасів в заплановані строки та у визначених обсягах.

Варіанти розв'язання проблеми утилізації боєприпасів

Можливі такі варіанти утилізації боєприпасів:

повторне використання елементів, отримуваних у результаті розбирання боєприпасів для їх виробництва, з урахуванням завдань, визначених державними цільовими програмами, за напрямами розвитку озброєнь та військової техніки;

використання елементів боєприпасів, що в результаті проведення науково-технічних і виробничих робіт та організаційних заходів змінили свої фізичні, хімічні та інші властивості, металобрухту і вторинної сировини (продуктів утилізації боєприпасів) для потреб національної економіки;

передача боєприпасів або їх елементів підприємствам - виконавцям робіт з утилізації боєприпасів згідно з діючими нормативами без права власності на такі боєприпаси та продукти їх утилізації для вилучення придатних до використання елементів, переробки або остаточного знищення.

Кожний із запропонованих варіантів доповнює інші. Отже, тільки їх комплексне використання гарантує утилізацію 2,5 млн. тонн боєприпасів в установлені строки.

Шляхи, засоби і строки виконання Програми

Виконання Програми повинне здійснюватися шляхом:

проведення всіх видів (науково-дослідних, дослідно-конструкторських, дослідно-технологічних, технологічних, проектних та інших) робіт з розроблення технологій розбирання та утилізації боєприпасів, створення спеціального обладнання, технологічних ліній, мобільних комплексів та їх впровадження на підприємствах оборонно-промислового комплексу;

формування переліку боєприпасів Збройних Сил, інших військових формувань, що підлягають утилізації, та їх передача виконавцям робіт відповідно до законодавства;

проведення комплексної утилізації боєприпасів, зокрема споряджених гексогеном та сумішами гексогену з тротилом, на підприємствах оборонно-промислового комплексу, інших підприємствах усіх форм власності згідно із законодавством;

розроблення і затвердження Порядку утилізації звичайних видів боєприпасів Збройних Сил, не придатних для подальшого використання;

надання державної підтримки підприємствам - виконавцям робіт з утилізації боєприпасів згідно із Законом України "Про державну підтримку підприємств, науково-дослідних інститутів і організацій, які розробляють та виготовляють боєприпаси, їх елементи та вироби спецхімії";

розроблення екологічно безпечних технологій переробки неліквідних та небезпечних вибухових матеріалів у вибухові промислові речовини або їх знищення;

визначення нових підходів до розв'язання проблеми зберігання та транспортування боєприпасів, зокрема використання тари контейнерного типу;

створення в заплановані строки виробничих потужностей для промислової утилізації боєприпасів різних видів;

ведення обліку реалізації або знищення продуктів утилізації боєприпасів відповідно до законодавства;

зарахування коштів, отриманих від реалізації продуктів утилізації боєприпасів, до державного бюджету відповідно до законодавства.

До проведення робіт з утилізації боєприпасів залучається науковий і виробничий потенціал організацій та підприємств оборонно-промислового комплексу.

Програма повинна бути виконана у два етапи:

перший (2006 - 2009 роки) - утилізація 660 тис. тонн боєприпасів;

другий (2010 - 2017 роки) - утилізація до 1,84 млн. тонн боєприпасів.

Розрахунок витрат з проведення утилізації боєприпасів, розроблення технологій та створення для цього відповідних потужностей наведено у додатку 2.

До кінця першого етапу виконання Програми повинні бути завершені пошукові, науково-дослідні та інші роботи із розроблення технологій з розбирання та утилізації різних видів і типів боєприпасів, створення спеціального обладнання, технологічних ліній, їх впровадження на існуючих та новостворених потужностях.

Протягом 2010 року необхідно закінчити освоєння додатково створених виробничих потужностей з утилізації боєприпасів.

Очікувані результати виконання Програми

Виконання Програми дасть змогу досягнути таких результатів:

1) економічні:

мінімізація державних витрат, пов'язаних із створенням виробничих потужностей з утилізації боєприпасів, використанням наявних виробничих площ і технічних можливостей підприємств;

зменшення поточних державних витрат з утримання арсеналів, баз і складів, де зберігаються боєприпаси, шляхом оптимізації їх кількості;

часткова компенсація (до 60 відсотків) державних витрат з утилізації боєприпасів за рахунок коштів, що надходять від реалізації продуктів утилізації;

створення виробничих потужностей для утилізації боєприпасів на підприємствах оборонно-промислового комплексу, що дасть змогу зберегти основні виробничі потужності та їх інфраструктуру в робочому стані;

залучення вітчизняних та іноземних інвесторів до співробітництва у сфері утилізації боєприпасів;

вихід організацій та підприємств оборонно-промислового комплексу на зовнішній ринок науково-технічної і технологічної продукції з утилізації боєприпасів;

2) соціальні:

збільшення кількості робочих місць на державних, зокрема казенних, підприємствах до 2 тис.;

збереження чисельності спеціалістів підприємств оборонно-промислового комплексу, які мають досвід роботи з боєприпасами;

вирішення питань взаємодії з органами місцевого самоврядування, зокрема щодо підвищення рівня поінформованості населення про безпеку у сфері утилізації боєприпасів;

3) екологічні:

зменшення у результаті ліквідації більшості арсеналів, баз і складів, на яких зберігаються боєприпаси, загрози виникнення техногенно-екологічної катастрофи та її впливу на навколишнє середовище;

значне зниження рівня викидів токсичних газів у результаті впровадження новітніх технологій утилізації боєприпасів.

Фінансове забезпечення Програми

Для проведення утилізації близько 2,5 млн. тонн боєприпасів необхідно 3,9 млрд. гривень.

Розрахунок обсягів фінансування робіт з утилізації не придатних для подальшого використання і зберігання та надлишкових боєприпасів на 2006 - 2017 роки наведено у додатку 3.

Для проведення підготовчих робіт на першому етапі необхідно 250 млн., а для практичної утилізації 660 тис. тонн боєприпасів - 924 млн. гривень. Обсяг фінансування робіт на другому етапі становить орієнтовно 2,7 млрд. гривень.

Виконання Програми дасть змогу повернути до державного бюджету понад 2,8 млрд. гривень, що надійдуть від реалізації продуктів утилізації боєприпасів. Таким чином, загальні витрати державного бюджету становитимуть близько 1,1 млрд. гривень.

Розрахунок очікуваного прибутку від реалізації продуктів утилізації боєприпасів наведено у додатку 4.

 

РОЗРАХУНОК
планованих витрат з утилізації 1 тис. тонн боєприпасів на казенних підприємствах

Найменування 

Розмір витрат, гривень 

Матеріальні витрати 

Сировина та матеріали 

1650,05 

Вантажно-розвантажувальні роботи 

33500,32 

Транспортування з міст зберігання 

518590,58 

Паливо, електрична та теплова енергія для технологічних цілей 

1909,92 

Витрати з оплати праці 

Основна заробітна плата 

82581,65 

Додаткова заробітна плата 

28903,57 

Інші витрати 

Відрахування на соціальні заходи 

31215,86 

Загальновиробничі витрати 

260958,01 

Виробнича собівартість 

959309,93 

Адміністративні витрати 

55227,55 

Собівартість 

1014537,48 

Прибуток (15 відсотків) 

152180,62 

Ціна (без податку на додану вартість) 

1166718,1 

Податок на додану вартість (20 відсотків) 

233343,62 

Ціна (з урахуванням податку на додану вартість) 

1400061,72 

 

РОЗРАХУНОК
витрат з проведення утилізації усіх непридатних для подальшого використання і зберігання та надлишкових боєприпасів протягом 2006 - 2017 років

(тис. гривень)

Найменування показника 

Усього 

Перший етап 

Другий етап 

2006 

2007 

2008 

2009 

2010 

2011 

2012 

2013 

2014 

2015 

2016 

2017 

1. Утилізація боєприпасів усіх груп засобів ураження,
тис. тонн 

2500 

70 

150 

210 

230 

230 

230 

230 

230 

230 

230 

230 

230 

2. Фінансування робіт з розроблення технологій утилізації,
тис. гривень: 

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

науково-дослідні та дослідно-
конструкторські роботи 

10037,92 

360 

1878 

1460 

1437,92 

636 

635 

631 

600 

600 

600 

600 

600 

розроблення проектної, конструкторської та технологічної документації 

25953,32 

1450 

8408 

6154 

6403,32 

1877 

1661 

  

  

  

  

  

  

виготовлення спеціального обладнання та пусконалагоджу-
вальні роботи 

316689,96 

8951 

74546 

59060 

62739,96 

38605 

37504 

35284 

  

  

  

  

  

будівельно-монтажні роботи 

22818,8 

1239 

5168 

6326 

4418,8 

2282 

2100 

1285 

  

  

  

  

  

Разом 

375500 

12000 

90000 

73000 

75000 

43400 

41900 

37200 

600 

600 

600 

600 

600 

3. Витрати з проведення практичної утилізації,
тис. гривень 

3500000 

98000 

210000 

294000 

322000 

322000 

322000 

322000 

322000 

322000 

322000 

322000 

322000 

Усього 

3875500 

110000 

300000 

367000 

397000 

365400 

363900 

359200 

322600 

322600 

322600 

322600 

322600 

 

РОЗРАХУНОК
обсягів фінансування робіт з утилізації не придатних для подальшого використання і зберігання та надлишкових боєприпасів на 2006 - 2017 роки

(млн. гривень)

Джерело фінансування 

Загальний обсяг фінансу-
вання 

У тому числі за роками 

перший етап 

другий етап 

2006 

2007 

2008 

2009 

2010 

2011 

2012 

2013 

2014 

2015 

2016 

2017 

Державний бюджет 

3875,5 

110,3 

300 

366,7 

397 

365,4 

363,9 

359,2 

322,6 

322,6 

322,6 

322,6 

322,6 

У тому числі: 

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

  

для підготовчих робіт: 

375,5 

102 

73 

75 

43 

41,9 

37,2 

0,6 

0,6 

0,6 

0,6 

0,6 

Мінпромполітики 

250,3 

68 

48,7 

50 

28,5 

27,9 

24,7 

0,4 

0,4 

0,4 

0,4 

0,4 

НКАУ 

125,2 

34 

24,3 

25 

14,5 

14 

12,5 

0,2 

0,2 

0,2 

0,2 

0,2 

для практичної утилізації, що здійснюється Міноборони 

3500 

110,3 

198 

293,7 

322 

322 

322 

322 

322 

322 

322 

322 

322 

3500 

110,3 

198 

293,7 

322 

322 

322 

322 

322 

322 

322 

322 

322 

____________ 

Примітки: 

1. Орієнтовний обсяг коштів, що можуть надійти від реалізації продуктів утилізації, становить 2,8 млрд. гривень.

2. Фінансування робіт з утилізації боєприпасів здійснюється також за рахунок іноземних інвестицій, коштів трастових фондів та інших джерел і визначається у процесі утилізації відповідного типу боєприпасів.

3. Обсяг видатків, пов'язаних з виконанням робіт з утилізації не придатних для подальшого використання і зберігання та надлишкових боєприпасів, уточнюється під час складання проекту Державного бюджету України на відповідний рік у межах загального обсягу фінансування на зазначені цілі, передбаченого на 2006 - 2017 роки. 

 

РОЗРАХУНОК
очікуваного прибутку від реалізації продуктів утилізації боєприпасів

Найменування продуктів утилізації 

Частка від загального обсягу боєприпасів, відсотків 

Сума прибутку, млн. гривень 

Чорний метал 

53,7 

448,5 

Кольоровий метал 

6,5 

648 

Вибухова речовина 

22,96 

1453 

Порох 

15,04 

268,5 

Ракетне паливо 

0,7 

12 

Піротехнічна суміш 

1,1 

13 

Усього 

  

2843 

____________

Опрос