Идет загрузка документа (25 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

Об утверждении Концепции перестройки системы государственных субсидий, предоставляемых отраслям национальной экономики

КМ Украины
Распоряжение КМ от 31.03.2003 № 182-р
действует с 31.03.2003

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

РОЗПОРЯДЖЕННЯ

від 31 березня 2003 р. N 182-р

Київ

Про затвердження Концепції перебудови системи державних субсидій, що надаються галузям національної економіки

Затвердити Концепцію перебудови системи державних субсидій, що надаються галузям національної економіки (додається).

 

Прем'єр-міністр України 

В. ЯНУКОВИЧ 

Інд. 27

 

КОНЦЕПЦІЯ
перебудови системи державних субсидій, що надаються галузям національної економіки

I. Загальні положення

Підтримка та стимулювання конкурентоспроможності пріоритетних галузей національної економіки займає важливе місце у забезпеченні сталого економічного розвитку держави.

Сьогодні в світі діють певні правила підтримки галузей економіки (окремо для промисловості та сільського господарства), визначені відповідними багатосторонніми торговельними угодами Світової організації торгівлі (далі - СОТ), зокрема Угодою про субсидії і компенсаційні заходи, Угодою про сільське господарство та іншими. Ці правила розроблені з метою запобігання заходам підтримки, які спотворюють конкуренцію та міжнародну торгівлю. Такі заходи, як правило, заборонені угодами СОТ або підпадають під зобов'язання про зменшення їх застосування.

Ця Концепція є базовим документом для підготовки пропозицій стосовно внесення необхідних змін до законодавства з питання надання державних субсидій галузям економіки та окремим суб'єктам господарювання.

Метою Концепції є визначення загальних принципів надання та використання державних субсидій, які запобігатимуть спотворенню конкуренції і сприятимуть ефективному розвитку національної економіки.

Надаючи або використовуючи державні субсидії, органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, суб'єкти господарювання повинні:

визначати мету, обсяги і строки надання (отримання) державних субсидій;

забезпечувати об'єктивність критеріїв та умов, які визначають право на отримання державних субсидій у відповідному розмірі;

враховувати ефективність використання державних фінансових та інших ресурсів;

сприяти розвитку конкуренції та не вчиняти будь-яких дій, які можуть мати негативний вплив на конкуренцію;

забезпечувати контроль за використанням державних субсидій;

інформувати громадськість про надання державних субсидій.

Принципами державної політики у сфері надання державних субсидій є забезпечення їх цільового використання, гласність, захист конкуренції, обмеженість у часі, ефективне використання державних ресурсів, захист прав суб'єктів господарювання та споживачів.

У цій Концепції терміни використовуються у такому значенні:

1) субсидія - фінансова або інша підтримка державними органами виробництва, переробки, продажу, транспортування, експорту, споживання відповідного товару, в результаті чого суб'єкт господарювання отримує пільги (прибутки), тобто коли державні органи:

здійснюють пряму передачу грошей (у формі дарування, дотації, позики, участі в акціонерному капіталі тощо), потенційну пряму передачу грошей або зобов'язань (гарантій);

відмовляються від справляння податків з доходів, які, як правило, підлягають справлянню, або не стягують їх (у разі встановлення податкових пільг, відстрочення сплати податку тощо);

забезпечують суб'єктів господарювання майном (у тому числі товарами) чи послугами, крім призначених для створення загальної інфраструктури, або закуповують товари чи послуги;

здійснюють платежі або доручають приватній установі виконувати одну чи більше зазначених у цьому пункті функцій.

Відповідно до Угоди про субсидії і компенсаційні заходи субсидії поділяються на дозволені та заборонені. Дозволені субсидії поділяються на легітимні та нелегітимні;

2) субсидія легітимна - така, що не дає підстав для застосування компенсаційних заходів;

3) субсидія нелегітимна - така, що дає підстави для застосування компенсаційних заходів;

4) прямі податки - податки на заробітну плату, прибутки, нерухомість, а також податки на прибутки, отримані у вигляді відсотків, у тому числі податки на доходи від користування позиками, орендної плати, роялті та всіх інших видів прибутків;

5) непрямі податки - податки на продаж, з обігу, на додану вартість, на продаж цінних паперів, на переказ коштів за кордон, на дарування і успадкування, на передачу власності, на матеріально-технічні запаси та обладнання, на монопольне право та привілеї, а також акцизи, гербові збори, прикордонні збори та всі інші податки (збори), крім прямих податків і податків з імпорту;

6) кумулятивні непрямі податки - багатоступеневі податки, які справляються лише за відсутності механізму подальшого кредитування податку у разі, коли майно (в тому числі товари) або послуги, які є об'єктом оподаткування на одній стадії виробництва, використовуються на його наступних стадіях.

II. Легітимні та нелегітимні субсидії

Для поділу субсидій на легітимні та нелегітимні використовується критерій специфічності.

Субсидія є специфічною, якщо її надання обмежується колом певних підприємств, галуззю або групою галузей промисловості, визначеною територією.

Субсидія не є специфічною за умови автоматичного права на її отримання, дотримання об'єктивних економічних критеріїв та умов, запровадження або зміни загального порядку застосовуваних ставок податків.

Об'єктивні економічні критерії або умови - нейтральні критерії або умови, відповідно до яких не надається перевага певним підприємствам за рахунок інших і які є економічно доцільними та однотипними у застосуванні (зокрема щодо кількості робітників, розмірів підприємства тощо).

У разі коли надання специфічних субсидій спричиняє несприятливі наслідки для економіки інших держав, ці держави мають підстави для вжиття відповідних заходів.

Несприятливими наслідками можуть бути:

серйозна шкода, заподіяна економіці іншої держави;

зменшення переваг, отриманих іншими державами, від зниження Україною ставок ввізного мита у рамках зобов'язань України при вступі до СОТ.

Серйозна шкода існує тоді, коли:

загальний обсяг субсидування перевищує 5 відсотків вартості товару;

субсидії призначено для покриття виробничих збитків певної галузі виробництва, крім збитків, що виникли внаслідок стихійного лиха;

субсидії призначено для покриття виробничих збитків підприємства, крім збитків, що виникли внаслідок стихійного лиха, та вжиття одноразових заходів для того, щоб мати час для розроблення довгострокових рішень та уникнути загострення соціальних проблем;

проводиться пряме списання заборгованості перед державою або надаються кошти для покриття такої заборгованості.

Легітимними субсидіями вважаються субсидії, які:

1) не є специфічними;

2) надаються суб'єктам господарювання, вищим навчальним закладам чи науково-дослідним установам для проведення науково-дослідної діяльності на договірній основі з суб'єктами підприємницької діяльності за умови, що така субсидія обмежується виключно:

витратами на заробітну плату персоналу (дослідників, техніків та інших осіб, які займаються виключно дослідною діяльністю);

витратами на придбання інструменту, обладнання, а також на плату за користування землею та будівлями, що використовуються виключно у дослідній діяльності;

витратами на консультаційні послуги, а також на послуги, що використовуються виключно в дослідній діяльності, включаючи дослідження, патенти тощо; 

додатковими накладними витратами безпосередньо на проведення дослідної діяльності;

експлуатаційними витратами, зокрема на придбання матеріалів, сировини, іншими подібними витратами на проведення дослідної діяльності;

3) надаються за певними критеріями відповідно до загальної програми регіонального розвитку тим регіонам, які перебувають у невигідному та/або несприятливому становищі у межах території держави;

4) надаються для прискореної адаптації наявних потужностей до нових вимог щодо охорони навколишнього природного середовища за умови, що субсидія є одноразовим заходом і не перевищує 20 відсотків витрат, пов'язаних з адаптацією.

III. Заборонені субсидії

Заборонені субсидії - експортні субсидії, надання яких обумовлено показниками експорту або використанням переважно вітчизняних товарів.

До заборонених експортних субсидій, крім випадків, передбачених Угодою про сільське господарство, належать:

прямі субсидії, що надаються підприємству або галузі залежно від результативності експортної операції;

реалізація програм, які передбачають надання фінансової або іншої винагороди у разі здійснення експортної операції;

пільгові (за ставками, базою обчислення, механізмом справляння тощо) порівняно з перевезеннями на внутрішньому ринку транспортні або фрахтові тарифи для експортних поставок;

безпосередня або опосередкована поставка державним органом у межах здійснюваних ним програм імпортних або національних товарів (послуг) для використання у процесі виробництва товарів, що експортуються, на умовах більш сприятливих порівняно з умовами поставки подібних або безпосередньо конкуруючих товарів (послуг) для виробництва товарів, призначених для продажу на внутрішньому ринку, якщо такі умови є більш вигідними порівняно з комерційно доступними на світовому ринку для їх експортерів;

установлення звільнень чи винятків щодо сплати або відстрочення сплати прямих податків, а також сплати внесків до фондів соціального страхування, що сплачуються або повинні сплачуватися виробниками, експортерами чи імпортерами у разі здійснення експортної операції;

установлення у разі виробництва та поставки товарів на експорт звільнень чи винятків щодо сплати або повернення сплачених сум непрямих податків, які справляються у разі виробництва та реалізації подібних товарів на внутрішньому ринку;

зменшення ставок або повернення сплачених сум податків з імпорту матеріально-технічних ресурсів, що споживаються у процесі виробництва товарів, які експортуються (включаючи звичайні втрати), якщо це зменшення або повернення перевищує те, що надається під час імпортування матеріально-технічних ресурсів, що використовуються у процесі виробництва товарів для реалізації на внутрішньому ринку;

установлення звільнень чи винятків щодо сплати або відстрочення сплати кумулятивних непрямих податків, які справляються на попередній стадії з майна (у тому числі з товарів) і послуг, використаних у процесі виробництва товарів, що експортуються, на суми, які перевищують подібні суми у разі звільнення від сплати подібних кумулятивних непрямих податків, якими оподатковуються на попередній стадії майно (у тому числі товари) і послуги, використані у процесі виробництва подібних товарів, у разі виробництва та реалізації таких товарів на внутрішньому ринку;

здійснення державою (установами чи організаціями, які контролюються державою) програм гарантування або страхування експортних кредитів, а також від збільшення витрат на виробництво і реалізацію товарів, що експортуються, або програм, які стосуються валютних ризиків, з використанням ставок премій, недостатніх для покриття довгострокових витрат і втрат, пов'язаних з виконанням цих програм;

надання державою (установами чи організаціями, які контролюються державою та (або) уповноважені державою) експортних кредитів з нарахуванням кредитних відсотків за ставками, нижчими від тих, що фактично повинні сплачуватися за використані кошти (або за ставками в однаковій з експортним кредитом валюті, які були б сплачені у разі отримання кредитів з такими ж строками повернення та іншими умовами на міжнародному валютному ринку), або сплата державним органом усіх витрат чи їх частини, що зазнали експортери або фінансові організації, які одержують (надають) кредити, якщо зазначені пільги надаються для забезпечення істотних переваг у сфері кредитування експорту.

IV. Підтримка сільського господарства

Застосування внутрішніх та експортних субсидій в галузі сільського господарства визначено Угодою про сільське господарство, згідно з якою держави - члени СОТ не повинні скасовувати експортні субсидії, а лише мають взяти на себе зобов'язання щодо їх зменшення. Це стосується і внутрішньої підтримки виробників сільськогосподарської продукції. В той же час слід враховувати, що в рамках переговорного процесу щодо вступу до СОТ Україною заявлено про незастосування експортних субсидій у сільському господарстві.

1. До експортних субсидій, які підпадають під зобов'язання щодо їх зменшення, належать:

прямі субсидії (у тому числі в натуральній формі), які залежать від показників експорту, суб'єкту господарювання, виробникам певного сільськогосподарського товару, об'єднанню таких виробників, галузі виробництва;

продаж на експорт державою або уповноваженим на це органом власних запасів сільськогосподарської продукції за ціною нижчою ніж та, що встановлюється на аналогічний товар у разі продажу його на внутрішньому ринку;

виплати при експортуванні певної сільськогосподарської продукції, які фінансуються за підтримки держави, незалежно від того, мають місце витрати державного бюджету чи ні, у тому числі виплати, які фінансуються за рахунок надходжень від податків, зборів, що справляються із сільськогосподарської продукції, з якої виробляється експортний товар;

субсидії на скорочення витрат, пов'язаних з експортуванням сільськогосподарської продукції (крім широкодоступних послуг із сприяння експорту та консультаційних послуг), у тому числі витрат на підвищення якості продукції, переробку, завантаження, вивантаження, міжнародні перевезення та фрахт;

пільгові (за ставками, базою обчислення, механізмом справляння тощо) порівняно з перевезеннями на внутрішньому ринку транспортні або фрахтові тарифи для експортних поставок;

субсидії на сільськогосподарську продукцію, які залежать від її включення до переліку товарів, що виробляються на експорт.

2. Внутрішні субсидії на сільськогосподарську продукцію поділяються на такі, що не підлягають скороченню, і такі, до яких застосовуються зобов'язання про їх скорочення, взяті Україною в рамках вступу до СОТ.

Внутрішні субсидії, до яких застосовуються зобов'язання про їх скорочення, не повинні справляти спотворюючого впливу на торгівлю чи виробництво, або такий вплив повинен бути зведений до мінімуму. Ці субсидії повинні надаватися в рамках державних програм, що фінансуються за бюджетні кошти (включаючи відмову держави від отримання доходів), але не за кошти споживачів, а також повинні мати наслідком ненадання цінової підтримки виробникам.

Субсидії, які не підлягають скороченню, передбачають витрати (або відмову від отримання доходів) на виконання програм, за якими сільському господарству або сільському населенню надаються певні послуги/пільги.

Такі програми стосуються:

1) проведення науково-дослідних робіт, у тому числі досліджень загального характеру, у зв'язку із захистом навколишнього природного середовища, а також окремих товарів, надання послуг, пов'язаних з проведенням інспекцій, маркетингом та просуванням товару на ринок;

2) боротьби із шкідниками та захворюваннями сільськогосподарських тварин і рослин, включаючи системи раннього попередження, карантин і знищення;

3) послуг з навчання, у тому числі оснащення аграрних навчальних закладів технікою, сільськогосподарським знаряддям, обладнанням, приладами і пристроями для навчальних цілей та наукових досліджень;

4) фінансової участі держави у програмах страхування доходів та гарантування збереження певного рівня доходів;

5) відшкодування збитків, що виникли внаслідок стихійного лиха;

6) здійснення платежів за програмами охорони навколишнього природного середовища та регіональними програмами подання допомоги;

7) надання субсидій для сприяння структурній перебудові шляхом реалізації програм:

вивільнення працівників, зайнятих у сільському господарстві, та переведення їх до несільськогосподарського сектору виробництва;

виведення земельних та інших ресурсів з товарного сільськогосподарського виробництва;

стимулювання інвестицій, що має на меті сприяння зміні структури виробництва.

Прямі субсидії за програмами обмеження виробництва не підпадають під дію зобов'язань щодо зменшення внутрішньої підтримки, якщо:

субсидії застосовуються щодо конкретних площ та врожаїв;

субсидії становлять 85 або менше відсотків базового рівня виробництва;

субсидії на розвиток тваринництва надаються щодо чітко визначеного поголів'я худоби.

До субсидій не застосовується зобов'язання про їх зменшення у разі, коли:

обсяг субсидії, яка надається для виробництва конкретного товару, не перевищує 5 відсотків загальної вартості базового сільськогосподарського товару, виробленого протягом відповідного року;

обсяг субсидії, не пов'язаної з конкретним товаром, не перевищує 5 відсотків вартості загального сільськогосподарського виробництва.

До субсидій, стосовно яких вимагається зменшення, належать субсидії, які вважаються такими, що справляють спотворюючий вплив на торгівлю, в тому числі:

підтримка ринкової ціни;

прямі та будь-які інші субсидії, не звільнені від зобов'язань щодо зменшення.

Україна в рамках вступу до СОТ бере зобов'язання щодо верхньої межі таких субсидій та обсягів їх щорічного поступового зменшення на обумовлений відсоток протягом певного періоду.

Подальша трансформація підтримки сільського господарства залежатиме від зобов'язань України, які будуть взяті при вступі до СОТ.

V. Заходи з перебудови системи державних субсидій, що надаються галузям національної економіки

Надання державних субсидій галузям національної економіки передбачається та фактично здійснюється на підставі відповідних законодавчих актів, зокрема Законів України "Про податок на додану вартість", "Про стимулювання виробництва автомобілів в Україні", "Про заходи щодо державної підтримки суднобудівної промисловості в Україні", "Про державну підтримку літакобудівної промисловості в Україні".

Під час проведення перебудови системи державних субсидій, що надаються галузям національної економіки, слід взяти до уваги, що відповідно до статті 28 Угоди про субсидії і компенсаційні заходи держави, що набувають членство у СОТ, мають трирічний перехідний період, під час якого вони можуть використовувати субсидії, зазначені у розділі III "Заборонені субсидії" цієї Концепції.

У разі завершення процесу вступу до СОТ у 2003 році та офіційного набуття членства в СОТ у 2004 році Україна матиме можливість застосовувати заборонені види субсидій до 2007 року. Слід врахувати, що після набуття Україною членства в COT запровадження заходів, які суперечать угодам СОТ у частині субсидування, буде неможливим.

Дія заборонених субсидій (надання яких передбачено відповідними законами України) має закінчитися до 2007 року. Винятком є Закон України "Про стимулювання виробництва автомобілів в Україні", строк дії якого закінчується 1 січня 2008 року.

У зв'язку з цим Мінекономіки, Мінфін, інші центральні органи виконавчої влади повинні провести підготовчу роботу щодо приведення діючої системи державних субсидій, що надаються галузям економіки, у відповідність з нормами і правилами угод СОТ та у тримісячний строк здійснити такі заходи:

з'ясувати доцільність застосування існуючих заходів субсидування галузей економіки;

провести аналіз законодавства з питань надання субсидій з метою визначення положень, які не відповідають нормам Угоди про субсидії і компенсаційні заходи;

подати на розгляд Кабінету Міністрів України проект закону України щодо державної допомоги, розроблений з урахуванням положень цієї Концепції, та пропозиції щодо внесення відповідних змін до законодавства з урахуванням того, що субсидії, заборонені відповідно до Угоди про субсидії і компенсаційні заходи, можуть застосовуватися орієнтовно до 2007 року.

VI. Результати реалізації цієї Концепції

Основним ризиком для галузей національної економіки і підприємств у ході реалізації цієї Концепції буде обмеження можливостей використання окремих заходів субсидування. Це стосується, передусім, можливостей субсидування експорту та надання субсидій, обумовлених використанням переважно вітчизняних товарів. Крім того, більш зваженим має стати підхід до застосування таких заходів, як списання податкової заборгованості та надання податкових (у тому числі митних) пільг.

Зважаючи на те, що заборонені та нелегітимні субсидії є найбільш дієвими у короткостроковий період та широко використовуються в Україні, обмеження їх використання може тимчасово вплинути на конкурентоспроможність галузей економіки, які традиційно підтримувалися державою. Як наслідок, перед цими галузями і державою постане проблема модернізації або реструктуризації підприємств. У той же час трирічний перехідний період у використанні заборонених субсидій дасть можливість підготувати проблемні галузі до підвищення конкуренції на внутрішньому ринку.

У результаті перебудови системи державних субсидій, що надаються галузям національної економіки, передбачається:

створення передумов для гармонізації законодавства України з нормами угод СОТ у частині субсидування економіки;

впровадження загальноприйнятих засобів субсидування пріоритетних галузей економіки;

створення умов для модернізації або реструктуризації галузей і підприємств, що сприятиме підвищенню ефективності національної економіки в цілому.

____________

Опрос