Идет загрузка документа (49 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

Об утверждении Типового устава садоводческого товарищества

Совет Министров УССР, Украинский республиканский совет профессиональных союзов
Постановление от 02.12.1986 № 416
Утратил силу

РАДА МІНІСТРІВ УКРАЇНСЬКОЇ РСР
І УКРАЇНСЬКА РЕСПУБЛІКАНСЬКА РАДА ПРОФЕСІЙНИХ СПІЛОК

ПОСТАНОВА

від 2 грудня 1986 р. N 416

Київ

Про затвердження Типового статуту садівницького товариства

Постанова втратила чинність
 (згідно з постановою Ради Міністрів Української РСР
 від 7 липня 1989 року N 180)

Рада Міністрів Української РСР і Українська республіканська рада професійних спілок постановляють:

1. Затвердити погоджений з ВЦРПС Типовий статут садівницького товариства (додається).

2. Виконкомам місцевих Рад народних депутатів забезпечити належний контроль за додержанням вимог, передбачених Типовим статутом садівницького товариства.

3. Установити, що керівники підприємств, установ, організацій і голови профспілкових комітетів несуть персональну відповідальність за додержання садівницькими товариствами їх статутів, а також проектів організації та забудови території колективних садів.

4. Міністерствам і відомствам УРСР, облвиконкомам, Київському і Севастопольському міськвиконкомам, обласним і Київській міській радам професійних спілок забезпечити до 1 липня 1987 р. розробку на основі зазначеного Типового статуту і затвердження статутів садівницьких товариств.

5. Визнати такими, що втратили чинність:

постанову Ради Міністрів УРСР від 8 лютого 1956 р. N 168 "Про заходи по дальшому розвитку колективного і присадибного садівництва та виноградарства робітників і службовців" (ЗП УРСР, 1956 р., N 3 - 4, ст. 22);

постанову Ради Міністрів УРСР від 6 вересня 1968 р. N 468 "Про факти грубого порушення порядку використання та забудови ділянок в колективних садах";

постанову Ради Міністрів УРСР від 19 червня 1970 р. N 321 "Про серйозні недоліки у колективному садівництві робітників і службовців";

постанову Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 11 липня 1978 р. N 358 "Про Типовий статут садівницького (виноградарського) товариства робітників і службовців" (ЗП УРСР, 1978 р., N 7, ст. 63);

пункти 4 і 10 постанови Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 27 квітня 1982 р. N 215 "Про заходи по усуненню серйозних недоліків у колективному садівництві робітників і службовців" (ЗП УРСР, 1982 р., N 5, ст. 45).

 

Голова
Ради Міністрів
Української РСР
 

 
 
О. ЛЯШКО
 

Голова
Української республіканської
ради професійних спілок
 

 
 
В. СОЛОГУБ
 

 

ТИПОВИЙ СТАТУТ
САДІВНИЦЬКОГО ТОВАРИСТВА

I. Порядок організації садівницького товариства, його цілі й завдання

1. Робітники, службовці ________________________________________________________________
                                                                                                           (найменування підприємства,
_____________________________________________________________________________________
                                                                                        установи, організації)
та інші громадяни добровільно об'єднуються в садівницьке товариство
_____________________________________________________________________________________
                                                                                                 (найменування товариства)
для організації колективного саду на земельній ділянці, наданій у безстрокове користування підприємству (установі, організації) рішенням _______________________________________________
                                                                                                                        (найменування органу, що надав земельну ділянку)
від _______________________ 19 р. N ____________ загальною площею ___________ гектарів за адресою: _____________________________________________________________________________ з кількістю ділянок ___________ розміром по ____________ кв. метрів.  

2. Садівницьке товариство може бути організоване при підприємстві, установі, організації при наявності не менше 30 осіб, бажаючих вступити до членів товариства. При наявності меншої кількості таких осіб з дозволу виконавчого комітету районної, міської Ради народних депутатів за місцем знаходження підприємств, установ, організацій допускається кооперування підприємств, установ і організацій для створення садівницького товариства при одному з них, що має найбільше число бажаючих вступити до цього товариства.

Організація садівницького товариства і влаштування садових ділянок провадяться головним чином за рахунок особистих коштів членів товариства.

3. Адміністрація і профспілковий комітет підприємства, установи, організації, при яких організується садівницьке товариство, проводять загальні збори робітників, службовців та інших громадян, бажаючих вступити до товариства, затверджують рішення загальних зборів про організацію садівницького товариства і список осіб, які вступають до нього. При кооперуванні підприємств, установ, організацій для створення садівницького товариства при одному з них рішення загальних зборів про організацію садівницького товариства і список осіб, які вступають до товариства, затверджуються адміністрацією і профспілковим комітетом підприємства (установи, організації), при якому організовано товариство, на основі списків осіб, поданих адміністрацією і профспілковими комітетами кооперованих підприємств, установ і організацій.

4. Основним завданням садівницького товариства є організація колективного саду і використання його членами товариства для виробництва фруктів, ягід, овочів та іншої сільськогосподарської продукції, а також створення умов для культурного проведення вільного часу трудящими та їх сім'ями, зміцнення здоров'я, залучення до праці підлітків.

Членство у садівницькому товаристві не може використовуватися з метою наживи і користолюбства, будівництва особняків.

5. Статут садівницького товариства, прийнятий відповідно до цього Типового статуту загальними зборами громадян, які вступають до товариства, затверджується рішенням адміністрації та профспілкового комітету підприємства, установи, організації і підлягає реєстрації виконавчим комітетом районної, міської Ради народних депутатів, на території якої знаходиться товариство. Дальші зміни і доповнення статуту товариства провадяться у такому ж порядку.

Садівницьке товариство набуває прав юридичної особи з моменту реєстрації його статуту.

Садівницьке товариство має печатку і штамп зі своїм найменуванням.

6. Освоєння території колективного саду може бути розпочате тільки після затвердження проекту її організації та забудови виконавчим комітетом районної, міської Ради народних депутатів, на території якої знаходиться садівницьке товариство. Відповідно до цього проекту провадиться виділення земельних ділянок членам садівницького товариства.

Адміністрація і профспілковий комітет підприємства, установи, організації, яким надано земельну ділянку, забезпечують складання (розробку) проекту організації та забудови території колективного саду.

7. Садівницьке товариство має право відповідно до проекту організації та забудови території колективного саду споруджувати за типовими проектами овоче- і фруктосховища, колективні стоянки для особистого транспорту, інші будівлі і споруди загального користування.

8. На земельних ділянках, виділених у колективному саду членам садівницького товариства, можуть будуватися тільки одноповерхові літні садові будиночки з опалюваним твердим паливом приміщенням загальною площею до 25 кв. метрів, неопалюваною терасою (верандою) площею до 10 кв. метрів і неопалюваною мансардою понад зазначені розміри площею до 15 кв. метрів, погріб площею до 8 кв. метрів, господарські будівлі загальною площею до 15 кв. метрів (для утримання кролів, свійської птиці, нутрій і бджіл, зберігання господарського інвентаря), включаючи душ і туалет, а також неопалювана теплиця площею до 15 кв. метрів для вирощування овочевих та інших сільськогосподарських культур. При цьому висота приміщень (від підлоги до стелі) літнього садового будиночка не повинна перевищувати 2,5 метра, господарських будівель - 2,2 метра, погреба - 1,9 метра, а загальна висота (від рівня землі до гребеня даху) літнього садового будиночка не повинна перевищувати 6,5 метра і господарських будівель - 3 метрів.

Будівництво літніх садових будиночків та інших будівель повинно здійснюватися за типовими проектами відповідно до проекту організації та забудови території колективного саду.

Будівництво літніх садових будиночків та інших будівель і споруд у колективному саду може бути розпочате тільки після одержання адміністрацією і профспілковим комітетом підприємства, установи, організації дозволу виконкому районної, міської Ради народних депутатів, на території якої знаходиться садівницьке товариство, а правлінням і членами товариства - дозволу адміністрації та профспілкового комітету підприємства, установи, організації на застосування відповідного типового проекту.

Літні садові будиночки та інші будівлі, зведені або розпочаті будівництвом до 1 січня 1985 р., повинні відповідати нормам, передбаченим законодавством, чинним на початок будівництва.

9. Літні садові будиночки і господарські будівлі, зведені після 1 січня 1985 р., приймаються в експлуатацію комісією, утворюваною виконавчим комітетом районної, міської Ради народних депутатів, на території якої знаходиться садівницьке товариство, у складі представників виконавчого комітету, адміністрації та профспілкового комітету підприємства, установи, організації, правління товариства, підрядної організації (якщо будівництво велось підрядним способом), органів санітарного і пожежного нагляду, забудовника, відповідно до правил прийняття в експлуатацію зазначених будівель.

Комісія перевіряє відповідність зведених будиночків та будівель типовим проектам і затвердженому проекту організації та забудови території колективного саду і складає акт прийняття у чотирьох примірниках, які передаються забудовникові (члену товариства), підрядчикові (якщо будівництво велось підрядним способом), правлінню садівницького товариства, виконавчому комітетові районної, міської Ради народних депутатів, який затвердив акт.

10. Усі роботи в колективному саду провадяться особистою працею членів садівницького товариства або членів їх сімей, за винятком робіт, виконання яких потребує залучення спеціалістів.

Роботи по благоустрою території садівницького товариства, по боротьбі з шкідниками і хворобами плодово-ягідних насаджень виконуються за єдиним планом.

11. Садівницьке товариство відповідає по своїх зобов'язаннях усім належним йому майном.

Товариство не відповідає по зобов'язаннях своїх членів, хоч би й пов'язаних з веденням колективного садівництва, а його члени - по зобов'язаннях товариства.

12. Садівницьке товариство здійснює свою діяльність під керівництвом адміністрації та профспілкового комітету підприємства, установи, організації, при яких організовано товариство.

Контроль за діяльністю садівницького товариства здійснює виконавчий комітет районної, міської Ради народних депутатів, на території якої знаходиться товариство.

Садівницьке товариство передається у відання виконавчого комітету районної, міської Ради народних депутатів, на території якої воно знаходиться, у разі ліквідації підприємства (установи, організації), при якому воно створене, а також може бути передане у відання виконавчого комітету, якщо більше 70 процентів членів товариства не перебувають у трудових відносинах з підприємством, установою, організацією.

У разі, коли садівницьке товариство перебуває у віданні виконавчого комітету районної, міської Ради народних депутатів, керівництво і контроль за його діяльністю здійснює виконавчий комітет.

Відповідно до Статуту професійних спілок СРСР профспілки здійснюють громадський контроль і вживають заходів, що забезпечують розвиток колективного садівництва.

II. Членство у садівницькому товаристві, права і обов'язки членів товариства

13. До членів садівницького товариства можуть бути прийняті тільки працівники підприємства, установи, організації, при яких організовано садівницьке товариство, а також пенсіонери з числа осіб, які раніше працювали на даному підприємстві, в установі, організації. Інші громадяни можуть бути прийняті до членів садівницького товариства у випадках, передбачених законодавством Союзу РСР і Української РСР.

Переважне право на вступ до членів садівницького товариства мають сумлінні робітники і службовці, ветерани праці, інваліди й учасники Великої Вітчизняної війни, особи, прирівнені до них за пільгами в установленому порядку, сім'ї, які мають двох і більше дітей.

У разі смерті члена садівницького товариства переважне право на вступ до товариства надається одному із спадкоємців померлого.

В окремих випадках вибуття з садівницького товариства члена товариства за станом здоров'я або з інших поважних причин, які перешкоджають виконанню вимог статуту товариства, один з членів його сім'ї може вступити до товариства, якщо він спільно з ним користувався садовою ділянкою і брав участь її освоєнні.

При вибутті громадян з товариства з інших причин до членів товариства приймаються особи, зазначені в цьому пункті, а при відсутності бажаючих - працівники даної галузі.

14. В організовуване в установленому порядку садівницьке товариство незалежно від його відомчої підпорядкованості, мають право вступити за поданнями виконавчих комітетів міських, районних Рад народних депутатів у межах до 20 процентів від кількості членів садівницького товариства непрацюючі учасники Великої Вітчизняної війни та інших бойових операцій по захисту СРСР з числа військовослужбовців, які проходили службу у військових частинах, штабах та установах, що входили до складу діючої армії, і партизан, а також ветерани Збройних Сил СРСР - непрацюючі пенсіонери з числа осіб офіцерського складу, які бездоганно прослужили на військовій службі не менше 25 календарних років, звільнені з дійсної військової служби за віком, хворобою, скороченням штатів або обмеженим станом здоров'я.

15. Членами садівницького товариства не можуть бути громадяни, якщо вони або члени їх сімей, які проживають разом і ведуть з ними спільне господарство, мають у користуванні присадибні земельні ділянки, земельні ділянки, виділені під індивідуальне житлове будівництво, мають дачі на праві особистої власності або користуються державними дачами, службовими земельними наділами, а також є членами дачно-будівельного кооперативу або є членами в іншому садівницькому товаристві.

16. Робітники, службовці та інші громадяни, включені до затвердженого адміністрацією і профспілковим комітетом підприємства, установи, організації списку осіб, які вступають до організовуваного при них садівницького товариства, вважаються членами товариства з дня реєстрації статуту товариства.

До членів діючого садівницького товариства приймаються робітники, службовці та інші громадяни за рішенням адміністрації та профспілкового комітету підприємства, установи, організації або за рішенням виконавчого комітету районної, міської Ради народних депутатів, якщо товариство перебуває у його віданні.

17. Членам садівницького товариства спільним рішенням адміністрації та профспілкового комітету підприємства, установи, організації виділяються земельні ділянки. За рішенням загальних зборів (зборів уповноважених) членів товариства ці ділянки можуть вимежовуватися в натурі огорожами, що відповідають естетичним вимогам.

Конкретні розміри земельних ділянок, виділюваних членам садівницького товариства, визначаються органами, які надають підприємствам, установам, організаціям земельні ділянки під колективне садівництво, у межах від 400 до 600 кв. метрів, виходячи з наявності і якості земель.

Земельні ділянки, виділені до 1 січня 1985 р., зберігаються у розмірі, встановленому законодавством, чинним при виділенні їх членам товариства.

18. Правління садівницького товариства видає кожному членові товариства протягом місяця з дня прийняття членську книжку, до якої заносяться дані про виділену йому земельну ділянку, вступний, членські, цільові внески та інші необхідні відомості.

19. Член садівницького товариства має право:

а) брати участь в обговоренні питань, що розглядаються на загальних зборах (зборах уповноважених) членів товариства і засіданнях правління товариства, у тому числі пов'язаних з його діяльністю й поведінкою, а також вносити пропозиції щодо поліпшення роботи товариства;

б) обирати і бути обраним до правління та ревізійної комісії товариства;

в) здійснювати будівництво літнього садового будиночка та інших будівель з додержанням норм і правил, зазначених у пункті 8 цього Статуту;

г) одержувати в установленому порядку кредит на придбання або будівництво літнього садового будиночка та на благоустрій садової ділянки;

д) утримувати на виділеній йому земельній ділянці птицю у вольєрах до 20 голів, кролів у клітках - до 10 кролематок з приплодом, бджіл - до 10 бджолосімей, нутрій у клітках - до 5 нутрієматок з приплодом при обов'язковому додержанні санітарних та ветеринарних правил і без шкоди нормальному відпочинку на сусідніх садових ділянках;

є) використовувати за власним розсудом урожай фруктів, ягід, овочів, одержаний на виділеній йому земельній ділянці, а також вироблену іншу сільськогосподарську продукцію;

ж) добровільно за письмовою заявою вийти з садівницького товариства;

з) здійснювати інші права, що випливають із статуту товариства.

За членом садівницького товариства зберігається право користування виділеною йому садовою ділянкою в разі його відсутності у зв'язку з направленням на роботу за кордон, при виїзді на роботу в райони Крайньої Півночі і в прирівнені до них місцевості та в інших випадках тимчасової відсутності, якщо в установленому порядку бронюється або зберігається за відсутнім жиле приміщення. При цьому інша особа, рекомендована відсутнім членом товариства, може користуватися садовою ділянкою з дозволу адміністрації та профспілкового комітету підприємства, установи, організації або виконавчого комітету районної, міської Ради народних депутатів, якщо товариство перебуває у його віданні, за умови додержання цією особою вимог статуту товариства.

20. Член садівницького товариства зобов'язаний:

а) виконувати вимоги законодавства про колективне садівництво, статуту товариства, рішення районної, міської Ради народних депутатів та її виконавчого комітету, адміністрації і профспілкового комітету підприємства, установи, організації, при яких створено товариство, загальних зборів (зборів уповноважених) членів товариства і правління товариства;

б) провести протягом двох років необхідні насадження на виділеній йому земельній ділянці, раціонально і високоефективно використовувати її для виробництва фруктів, ягід, овочів та іншої сільськогосподарської продукції;

в) брати участь особистою працею або працею членів своєї сім'ї в роботах, виконуваних колективно за рішенням загальних зборів (зборів уповноважених) членів товариства або за рішенням правління товариства;

г) виконувати агротехнічні заходи по обробітку землі, закладанню саду та по догляду за насадженнями, провадити садіння високорослих дерев (яблунь, груш та ін.) на відстані не менше 3 м, середньорослих (вишень, слив та ін.) - 2 м і чагарника - не менше 1 м від меж садової ділянки, своєчасно проводити заходи по боротьбі з бур'янами, шкідниками і хворобами рослин;

д) утримувати в порядку садову ділянку та будівлі, що знаходяться на ній, прилеглі до неї шляхи і кювети, додержувати санітарних і протипожежних правил;

є) своєчасно сплачувати вступний, членські та цільові внески у розмірах і в строки, встановлювані загальними зборами (зборами уповноважених) членів товариства;

ж) своєчасно вносити у встановлених розмірах платежі на погашення кредиту, одержаного ним на придбання чи будівництво літнього садового будиночка та на благоустрій земельної ділянки, а також подавати підтверджений правлінням звіт підприємству, установі, організації, при яких організовано товариство, або установі банку, яка видала кредит, про цільове використання цього кредиту і повідомляти їх про зміну свого місця проживання або роботи для переоформлення заборгованості по кредиту, що є за ним, у порядку, встановленому Держбанком СРСР;

з) дбайливо ставилися до громадського майна товариства;

і) додержувати правил внутрішнього розпорядку садівницького товариства, не допускати вчинення дій, що порушують нормальні умови для відпочинку на садових ділянках;

к) виконувати інші обов'язки, що випливають із статуту товариства.

21. Член садівницького товариства може бути виключений із садівницького товариства у випадках:

а) зведення літнього садового будиночка та інших будівель на садовій ділянці після 1 січня 1985 р. без належно погодженого проекту або з порушенням норм, передбачених пунктом 8 цього Типового статуту, або норм передбачених законодавствам Союзу РСР і Української РСР, чинним на початок будівництва;

б) використання в будівництві незаконно придбаних будівельних матеріалів і незаконного використання робочої сили, транспорту й механізмів;

в) самовільного захоплення земель;

г) неосвоєння виділеної йому земельної ділянки протягом двох років підряд для вирощування сільськогосподарської продукції;

д) несплати встановлених загальними зборами (зборами уповноважених) членів товариства вступного, членських і цільових внесків;

є) самовільної передачі іншим особам повністю або частково виділеної йому земельної ділянки та будівель на ній, використання ділянки не за призначенням;

ж) систематичного невиконання агротехнічних заходів, відмови або ухилення від участі в загальних роботах садівницького товариства, систематичного порушення правил внутрішнього розпорядку товариства, якщо за вказані порушення до нього застосовувалися заходи громадського впливу;

з) звільнення з роботи у зв'язку із скоєнням злочину або за порушення трудової дисципліни;

і) виявлення обставин, що виключають можливість бути членом даного садівницького товариства.

Виключення з членів садівницького товариства провадиться за рішенням адміністрації і профспілкового комітету підприємства, установи, організації або виконавчого комітету районної, міської Ради народних депутатів, якщо товариство перебуває у її віданні.

Рішення про виключення може бути оскаржене відповідно в орган, якому підпорядковане підприємство, установа, організація, в обласну, Київську міську раду профспілок, виконавчий комітет вищестоящої Ради народних депутатів. У разі незгоди з рішенням по скарзі воно може бути оскаржене в установленому порядку.

Правління товариства вживає заходів до забезпечення збереження будівель і насаджень на земельній ділянці, що звільнилася, до надання її іншій особі, прийнятій до членів товариства.

22. Особі, вибулій (виключеній) з членів садівницького товариства, повертаються цільові внески, внесені до каси садівницького товариства на зведення господарських будівель і споруд загального користування (за вирахуванням зносу), на водопостачання, електрифікацію, будівництво шляхів, мостів, огорож території колективного саду, проведення заходів по освоєнню земельної ділянки (планування території, меліоративні роботи завезення родючого грунту та інші), а також відшкодовуються відповідно до акта оцінки вартість літнього садового будиночка та інших будівель, насаджень і посівів, що знаходяться на виділеній йому земельній ділянці, інші затрати по освоєнню ділянки.

Не повертаються зазначеній особі вступний і членські внески, внески, внесені на утримання робітників і службовців товариства, на культурні заходи, а також внески на ремонт громадських господарських будівель і споруд та платежі за користування водою, електроенергією і автотранспортом.

Особа, прийнята до членів садівницького товариства замість вибулої (виключеної) з членів товариства, зобов'язана внести товариству вступний внесок, а також суми цільових внесків, вартість літнього садового будиночка, інших будівель, насаджень та посівів, інші затрати по освоєнню земельної ділянки, що підлягають виплаті особі, вибулій (виключеній) з товариства.

Прийняті до членів садівницького товариства замість вибулого члена товариства спадкоємці, члени сім'ї, розлучений чоловік (дружина) від сплати вступного внеску звільняються.

Усі розрахунки між особою, вибулою (виключеною) з членів садівницького товариства, і особою, яка вступила замість неї до членів товариства, провадяться через касу товариства.

23. Вартість літнього садового будиночка та інших будівель, зведених на виділеній членові садівницького товариства ділянці, у разі його вибуття (виключення) з членів товариства визначається за оціночними нормами, затвердженими постановою Ради Міністрів УРСР від 1 квітня 1982 р. N 163 (ЗП УРСР, 1982 р., N 4, ст. 38), з урахуванням зносу цих будівель.

Вартість насаджень і посівів визначається за нормативами, затвердженими постановою Ради Міністрів УРСР від 17 січня 1962 р. N 61 (у редакції постанови Ради Міністрів УРСР від 22 грудня 1983 р. N 523 - ЗП УРСР, 1984 р., N 2, ст. 10).

Вартість зазначених будівель, а також насаджень і посівів, що знаходяться на ділянці, та інші затрати визначаються оціночними комісіями, утворюваними адміністрацією і профспілковим комітетом підприємства, установи, організації, при яких організовано садівницьке товариство, у складі представників адміністрації та профспілкового комітету відповідного підприємства, установи, організації, члена правління садівницького товариства і вибулого (виключеного) члена цього товариства. З ініціативи адміністрації та профспілкового комітету підприємства, установи, організації або на прохання вибулого (виключеного) члена садівницького товариства до складу комісії можуть бути запрошені представники інших організацій.

У разі, коли садівницьке товариство перебуває у віданні виконавчого комітету районної, міської Ради народних депутатів, оціночна комісія утворюється відповідним виконавчим комітетом у складі члена виконавчого комітету, члена правління садівницького товариства і вибулого (виключеного) члена садівницького товариства, а також представників інших організацій на розсуд виконавчого комітету районної, міської Ради народних депутатів або на прохання вибулого (виключеного) члена садівницького товариства.

Комісії складають акти оцінки будівель, насаджень та посівів, а також інших затрат.

Рішення оціночної комісії, утвореної адміністрацією і профспілковим комітетом підприємства, установи, організації, може бути оскаржене у тримісячний строк у виконавчий комітет районної, міської Ради народних депутатів, на території якої знаходиться товариство, а комісії, утвореної виконавчим комітетом районної, міської Ради народних депутатів, - у виконавчий комітет вищестоящої Ради народних депутатів.

24. Цивільно-правові спори між садівницьким товариством і його членами, спори спадкоємців про захист порушеного або оспорюваного переважного права на вступ до товариства, спори розлученого подружжя про право користування земельною ділянкою, а також спори майнового характеру вирішуються судом.

III. Кошти садівницького товариства

25. Кошти садівницького товариства утворюються з вступних, членських і цільових внесків членів товариства та інших надходжень відповідно до чинного законодавства.

Вступні внески витрачаються при вирішенні організаційних питань товариства. Членські та цільові внески витрачаються відповідно до прибутково-видаткових кошторисів товариства.

Кошти садівницького товариства зберігаються в установленому порядку на поточному рахунку товариства в установі Держбанку СРСР або в ощадній касі.

Витрачання коштів провадиться за документами, підписаними головою правління і бухгалтером (скарбником), згідно з прибутково-видатковим кошторисом, затвердженим загальними зборами (зборами уповноважених) членів товариства.

IV. Органи управління і ревізійна комісія садівницького товариства

26. Справами садівницького товариства керують загальні збори членів товариства, а в період між зборами - правління товариства.

Загальні збори:

а) приймають статут товариства, вносять до нього зміни й доповнення;

б) обирають правління та ревізійну комісію товариства;

в) приймають правила внутрішнього розпорядку садівницького товариства;

г) установлюють розміри вступного, членського і цільових внесків та строки їх сплати;

д) затверджують прибутково-видатковий кошторис;

є) заслуховують звіти правління та ревізійної комісії про їх діяльність. Затверджують річні звіти й акти ревізій;

ж) визначають трудову участь членів товариства в роботах, що проводяться колективно, затверджують план агротехнічних заходів;

з) затверджують види робіт, здійснюваних за трудовими договорами, штати працівників, з якими товариство укладає трудові договори, вирішують питання оплати їх праці стосовно до умов оплати праці аналогічних категорій працівників державних підприємств і організацій;

і) вирішують питання про заохочення членів правління та активу товариства;

к) розглядають скарги на рішення правління та ревізійної комісії товариства;

л) достроково відкликають членів правління та ревізійної комісії товариства;

м) вирішують питання про припинення діяльності товариства.

Загальні збори розглядають також інші питання діяльності товариства.

Загальні збори правомочні вирішувати питання, якщо на зборах присутні не менше 2/3 з усіх членів товариства.

27. У садівницьких товариствах, де скликання загальних зборів утруднене, для вирішення питань, що належать до відання загальних зборів, можуть скликатися збори уповноважених. Загальні збори можуть обмежити перелік питань, які підлягають розглядові зборами уповноважених.

Норми представництва і порядок обрання уповноважених встановлюється правлінням товариства за погодженням з адміністрацією та профспілковим комітетом підприємства, установи, організації або виконавчим комітетом районної, міської Ради народних депутатів, якщо товариство перебуває в її віданні. При цьому один уповноважений не може представляти більше трьох членів товариства.

Збори уповноважених членів товариства правомочні вирішувати питання, якщо на них присутні не менше 3/4 усіх уповноважених.

28. Рішення на загальних зборах (зборах уповноважених) членів товариства приймаються простою більшістю голосів відкритим голосуванням. Вибори правління та ревізійної комісії товариства провадяться відкритим або таємним голосуванням на розсуд загальних зборів (зборів уповноважених).

29. Загальні збори (збори уповноважених) членів товариства скликаються правлінням не рідше 2 разів на рік, а позачергові збори - на вимогу не менше 1/3 членів товариства (уповноважених) або ревізійної комісії товариства чи адміністрації та профспілкового комітету підприємства, установи, організації, або виконавчого комітету районної, міської Ради народних депутатів, на території якої знаходиться товариство.

30. Правління садівницького товариства є виконавчим органом товариства, підзвітним у своїй роботі загальним зборам (зборам уповноважених) членів товариства, а також адміністрації і профспілковому комітетові підприємства, установи, організації чи виконавчому комітетові районної, міської Ради народних депутатів, якщо садівницьке товариство перебуває в її віданні.

Правління обирається з числа членів товариства строком на 2 роки в кількості не менше 5 чоловік. Зі свого складу правління обирає голову правління, його заступників, секретаря і скарбника. При необхідності правління створює громадські комісії, які працюють під його керівництвом.

Рішення правління садівницького товариства про обрання голови, заступників голови, секретаря і скарбника підлягає затвердженню адміністрацією та профспілковим комітетом підприємства (установи, організації), при якому організовано товариство, або виконкомом районної, міської Ради народних депутатів, якщо товариство перебуває в її віданні.

Перевибори правління можуть бути проведені достроково на вимогу не менше 1/4 членів товариства або ревізійної комісії товариства, чи адміністрації та профспілкового комітету підприємства, установи, організації або виконавчого комітету районної, міської Ради народних депутатів, на території якої знаходиться товариство.

31. Правління садівницького товариства:

а) веде облік майна і коштів товариства, розпоряджається ними в межах прибутково-видаткового кошторису, затвердженого загальними зборами (зборами уповноважених) членів товариства;

б) організує роботи по проведенню агротехнічних заходів, боротьбі з шкідниками і хворобами плодово-ягідних насаджень, придбання і завезення садивного матеріалу, садового та іншого інвентаря, органічних і мінеральних добрив, отрутохімікатів, будівельних матеріалів, проводить інші заходи, пов'язані з наданням послуг членам товариства;

в) організує роботи по водопостачанню, електрифікації, будівництву шляхів, обгородженню саду та інші роботи, що проводяться за рішенням загальних зборів (зборів уповноважених) членів товариства;

г) відповідно до проекту організації та забудови території колективного саду вирішує питання будівництва за типовими проектами овоче- і фруктосховищ, колективних стоянок для особистого транспорту, інших будівель та споруд загального користування, організує розсадники, ділянки для проведення дослідних робіт членами товариства і юннатами, дитячий та спортивний майданчики;

д) проводить серед членів товариства та членів їх сімей роз'яснювальну роботу по додержанню ними законодавства про охорону природи, культурно-масову роботу, а також організує показ досягнень членів товариства на виставках;

є) здійснює контроль:

за виконанням членами товариства статуту товариства, рішень районної, міської Ради народних депутатів та її виконавчого комітету, адміністрації і профспілкового комітету підприємства, установи, організації з питань колективного садівництва, рішень загальних зборів (зборів уповноважених) членів товариства і правління товариства, а також правил внутрішнього розпорядку товариства;

за своєчасним проведенням робіт по закладанню колективного саду, догляду за ним, благоустрою його території;

за внесенням членами товариства внесків і платежів, передбачених статутом товариства;

ж) складає річні прибутково-видаткові кошториси, подає їх на затвердження загальних зборів (зборів уповноважених) членів товариства і звітує перед загальними зборами (зборами уповноважених) про свою роботу;

з) організує охорону майна товариства та його членів, насаджень і врожаю саду;

і) здійснює інвентаризацію насаджень та будівель, зведених членами товариства на садових ділянках, а також будівель і споруд загального користування; вживає заходів до своєчасного ремонту будівель і споруд загального користування;

к) веде облік робіт, виконаних членами товариства колективно, та відображає результати обліку в їх особистих рахунках;

л) подає допомогу членам товариства в реалізації лишків фруктів, ягід, овочів та іншої сільськогосподарської продукції, а також сприяє організації добровільної безплатної передачі таких лишків дитячим будинкам, будинкам-інтернатам для престарілих та інвалідів, дитячим дошкільним закладам.

Організує укладання договорів з підприємствами й організаціями споживчої кооперації по прийманню, продажу і вивезенню сільськогосподарської продукції, одержаної в колективному саду;

м) сприяє органам державного страхування у проведенні робіт по державному обов'язковому та добровільному страхуванню майна, належного членам товариства;

н) вживає заходів до усунення недоліків, виявлених ревізійною комісією;

о) приймає на роботу до товариства за трудовим договором і звільняє в установленому порядку робітників і службовців, а також оплачує їх працю;

п) укладає договори на виконання робіт і надання послуг для товариства;

р) подає адміністрації та профспілковому комітетові підприємства, установи, організації або виконавчому комітетові районної, міської Ради народних депутатів, якщо товариство перебуває в її віданні, один раз на два роки за станом на 15 жовтня звіт про відповідність установленим нормам і проектам садових будиночків, будівель і споруд, зведених за звітний період, а також цільове використання кредитів, одержаних членами товариства;

с) вносить на розгляд загальних зборів (зборів уповноважених) членів товариства питання, що належать до його компетенції, і вирішує інші питання, пов'язані з діяльністю товариства.

Правління правомочне вирішувати питання, якщо на засіданні присутні не менше 2/3 членів правління.

32. Протоколи загальних зборів (зборів уповноважених) членів садівницького товариства оформляються у триденний строк, підписуються головою і секретарем зборів, засвідчуються печаткою та зберігаються у справах товариства постійно.

Протоколи засідань правління товариства оформляються в добовий строк, підписуються головою правління або його заступником, засвідчуються печаткою і зберігаються у справах товариства постійно.

Копії протоколів загальних зборів (зборів уповноважених) членів товариства при необхідності подаються адміністрації та профспілковому комітетові підприємства, установи, організації, при яких організовано товариство, а також виконавчому комітетові районної, міської Ради народних депутатів, на території якої знаходиться товариство.

33. Рішення загальних зборів (зборів уповноважених) членів садівницького товариства і правління товариства, які суперечать Типовому статутові і чинному законодавству, підлягають скасуванню рішенням адміністрації та профспілкового комітету підприємства, установи, організації або рішенням виконавчого комітету районної, міської Ради народних депутатів, на території якої знаходиться товариство.

34. Голова правління садівницького товариства забезпечує виконання рішень загальних зборів (зборів уповноважених) членів товариства і правління товариства, представляє товариство у відносинах з державними органами та іншими установами й організаціями, вправі укладати від імені товариства без особливого на те доручення договори в межах прибутково-видаткових кошторисів, видавати доручення, відкривати поточний рахунок товариства в установах Держбанку СРСР чи ощадній касі.

35. Ревізійна комісія садівницького товариства є органом, який контролює і ревізує фінансово-господарську діяльність правління, обирається з числа членів товариства строком на 2 роки в кількості не менше 3 чоловік. Перевибори ревізійної комісії можуть бути проведені достроково на вимогу не менше 1/4 членів товариства чи адміністрації та профспілкового комітету підприємства, установи, організації або виконавчого комітету районної, міської Ради народних депутатів, на території якої знаходиться товариство.

Ревізійна комісія обирає з свого складу голову комісії.

36. Ревізійна комісія садівницького товариства зобов'язана:

а) в плановому порядку, але не рідше ніж 2 рази на рік, перевіряти фінансову та господарську діяльність правління товариства і доповідати загальним зборам (зборам уповноважених) членів товариства про результати проведених ревізій;

б) давати висновок загальним зборам (зборам уповноважених) членів товариства по річному звіту правління товариства.

Ревізійна комісія товариства звітує про свою діяльність перед загальними зборами (зборами уповноважених) членів товариства.

V. Припинення діяльності садівницького товариства

37. Садівницьке товариство ліквідується:

а) за рішенням виконавчого комітету районної, міської Ради народних депутатів, на території якої знаходиться товариство, у разі визнання його таким, що ухилилося від мети, передбаченої статутом товариства;

б) за рішенням загальних зборів членів товариства, погодженим з адміністрацією і профспілковим комітетом підприємства, установи, організації та затвердженим виконавчим комітетом районної, міської Ради народних депутатів, на території якої знаходиться товариство.

Загальні збори членів садівницького товариства, які прийняли рішення про ліквідацію товариства, обирають ліквідаційну комісію, а при ліквідації товариства за рішенням виконавчого комітету районної, міської Ради народних депутатів ліквідаційна комісія призначається адміністрацією і профспілковим комітетом підприємства, установи, організації.

Контроль за роботою ліквідаційної комісії здійснюють адміністрація та профспілковий комітет підприємства, установи, організації.

Усе майно, що залишилося після ліквідації товариства, використовується в порядку, встановленому статтею 40 Цивільного кодексу УРСР.

38. Реорганізація садівницького товариства (злиття, приєднання, поділ) провадиться за рішенням загальних зборів членів товариства, погодженим з адміністрацією і профспілковим комітетом підприємства, установи, організації та затвердженим виконавчим комітетом районної, міської Ради народних депутатів, на території якої знаходиться товариство.

У разі реорганізації товариства додержуються вимоги статей 37 і 39 Цивільного кодексу УРСР.

____________

Опрос