Идет загрузка документа (42 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

О дальнейшем совершенствовании общего среднего образования молодежи и улучшении условий работы общеобразовательной школы

Совет Министров УССР, Центральный Комитет Компартии Украины
Постановление от 10.07.1984 № 281
редакция действует с 03.11.1989

ЦЕНТРАЛЬНИЙ КОМІТЕТ КОМПАРТІЇ УКРАЇНИ
І РАДА МІНІСТРІВ УКРАЇНСЬКОЇ РСР

ПОСТАНОВА

від 10 липня 1984 р. N 281

Київ

Про дальше вдосконалення загальної середньої освіти молоді і поліпшення умов роботи загальноосвітньої школи

Із змінами і доповненнями, внесеними
 
постановами Центрального Комітету Компартії України
 і Ради Міністрів Української РСР
 від 5 серпня 1988 року N 221
,
від 13 грудня 1988 року N 379
,
постановою Ради Міністрів Української РСР
 від 3 листопада 1989 року N 273

На виконання постанови ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР від 12 квітня 1984 р. N 313 Центральний Комітет Компартії України і Рада Міністрів Української РСР ПОСТАНОВЛЯЮТЬ:

1. Обкомам, Київському міськкому Компартії України, Міністерству освіти УРСР, виконкомам обласних, Київської і Севастопольської міських Рад народних депутатів зосередити зусилля партійних, радянських і господарських організацій, органів народної освіти, педагогічних колективів шкіл та інших навчально-виховних закладів на виконанні завдань, поставлених перед загальноосвітньою школою в рішеннях червневого /1983 р./ Пленуму ЦК КПРС, в Основних напрямах реформи загальноосвітньої і професійної школи, які визначають науково обґрунтовану довгочасну програму вдосконалення народної освіти країни на етапі розвинутого соціалістичного суспільства. Послідовно здійснювати ленінські принципи єдиної, трудової, політехнічної школи, піднести її роботу на новий якісний рівень. Забезпечити виховання активних будівників комунізму з високими ідейними і морально-політичними якостями, культурою праці і поведінки.

2. Здійснити поступовий перехід у середній загальноосвітній школі на одинадцятирічний строк навчання, починаючи навчання дітей з 6-річного віку. Перетворити початкову трирічну школу в чотирирічну.

Ввести нову структуру загальноосвітньої школи: I - IV класи - початкова школа, I - IX класи - неповна середня /дев'ятирічна/ школа, I - XI класи - середня школа.

Визначити такі цілі й завдання навчання і виховання у загальноосвітній школі:

початкова школа /I - IV класи/ покликана закласти основи всебічного розвитку дітей, забезпечити формування міцних навичок вільного, усвідомленого, виразного читання, лічби, грамотного письма, розвинутої мови, культурної поведінки. Вона повинна виховувати сумлінне ставлення до навчання і суспільно корисної праці, любов до Батьківщини. Збільшення строку навчання в початковій школі на один рік слід використати також для поліпшення фізичного розвитку дітей, занять музикою, образотворчим мистецтвом і пізнання навколишньої природи;

неповна середня /дев'ятирічна/ школа /I - IX класи/ повинна озброювати учнів систематичними знаннями основ наук, формувати марксистсько-ленінський світогляд, знайомити школярів з науковими основами сучасного виробництва і провідними професіями, прищеплювати навички і вміння самостійної роботи. Дев'ятирічна школа обов'язкова для всіх учнів і є базою для здобуття загальної середньої та професійної освіти;

середня школа - I - XI класи - завершує загальну середню освіту молоді, розширює можливості для поглиблених занять з окремих предметів, оволодіння трудовими вміннями і навичками. Тут на більш глибокій основі формуються ідейно-моральні і громадянські якості особи.

(абзац шостий пункту 2 із змінами, внесеними згідно з
 постановою Центрального Комітету Компартії України і
 Ради Міністрів Української РСР від 05.08.88 р. N 221)

3. Міністерству освіти УРСР на основі типового розробити новий навчальний план загальноосвітньої одинадцятирічної школи і порядок його введення в республіці з 1986/87 навчального року. Передбачити в ньому таку кількість навчального часу на тиждень: у I класі - 20 годин, у II класі - 25 годин, у III - IV класах - 27 годин, у V - VIII класах - 33 години і в IX - XI класах - 34 години, з урахуванням додатково виділених для національних шкіл 2 - 3 годин на тиждень у II - XI класах на вивчення російської мови.

Вважати за доцільне зберегти існуючий у школах з молдавською, польською і угорською мовами навчання порядок вивчення російської мови учнями з 6-річного віку, для чого збільшити у I класах вказаних шкіл тижневе навантаження до 22 годин.

Для школярів, які бажають поглибити знання з окремих предметів фізико-математичного, хіміко-біологічного, суспільно-гуманітарного і технічного циклів за допомогою факультативних занять, передбачити в VII - IX класах 2 години і X - XI класах 4 години на тиждень понад навчальний план.

З метою поліпшення трудового виховання, навчання і професійної орієнтації учнів у загальноосвітніх школах передбачити додатково на суспільно корисну, продуктивну працю школярів: у II - IV класах - 1 годину, у V - VII класах - 2 години, у VIII - IX класах - 3 години, у X - XI класах - до 4 годин на тиждень, а також щорічну трудову практику учнів: у V - VII класах - 10 днів, у VIII - IX класах - 16 днів і в X класі - 20 днів. Відповідно до цього збільшити тривалість навчального року по класах на вказану кількість днів. Строки і порядок проходження трудової практики визначаються виконкомами районних і міських Рад народних депутатів виходячи з місцевих умов.

Заборонити відволікання учнів загальноосвітніх шкіл і професійно-технічних училищ під час навчального року на сільськогосподарські та інші роботи, не зв'язані з навчальним процесом.

Перехід на нові навчальні плани здійснити поступово, в міру створення необхідних умов.

4. Міністерству освіти УРСР, Держплану УРСР, Міністерству фінансів УРСР, виконкомам обласних, міських і районних Рад народних депутатів забезпечити починаючи з 1986 року поступовий перехід на навчання в школі дітей з 6-річного віку.

До створення умов для навчання дітей 6-річного віку в школі організувати їх навчання в дитячих садках за програмою I класу з залученням для цього вчителів. Частина дітей, яка не пройшла підготовку в дитячому садку за єдиною програмою I класу, навчатиметься з 7 років за діючим трирічним навчальним планом початкової школи.

Затвердити план і строки завершення переходу на навчання дітей з 6-річного віку згідно з додатками N 1 - 2.

Відповідно до визначеного Міністерством освіти СРСР змісту навчального матеріалу по роках навчання Міністерству освіти УРСР, Державному комітетові УРСР у cправах видавництв, поліграфії і книжкової торгівлі підготувати і видати до 1986 року підручники і навчально-наочні посібники, враховуючи вікові особливості дітей 6-річного віку.

Міністерству освіти УРСР разом з органами охорони здоров'я забезпечити диспансерне обстеження дітей, нормування навчальних навантажень з урахуванням встановленої для дітей 6-річного віку 35-хвилинної тривалості уроку, додержання вимог шкільної гігієни.

Виконкомам обласних, Київської і Севастопольської міських Рад народних депутатів протягом 1984 року розробити і затвердити плани переходу на навчання дітей з 6-річного віку по кожному місту і району з урахуванням створення необхідних умов: забезпеченості учнівськими місцями, кадрами вчителів і вихователів, групами продовженого дня. Конкретні строки переходу по кожній школі визначаються виконкомами міських і районних Рад народних депутатів.

5. Міністерству освіти УРСР, науково-дослідним інститутам педагогіки і психології УРСР разом з Академією наук УРСР вжити заходів до дальшого підвищення ідейно-теоретичного рівня навчально-виховного процесу в школі відповідно до сучасних потреб науково-технічного і соціального розвитку.

Переглянути зміст навчальних програм і підручників, забезпечити чітке і виразне викладення основних понять та ідей природничих і суспільних наук, які розкривають закони розвитку природи і суспільства, з урахуванням сучасних досягнень науки і техніки, практики комуністичного будівництва. Протягом 1985 - 1986 років розробити нові навчальні програми для I - IV класів та вдосконалити діючі з української мови і літератури, історії УРСР і географії УРСР для V - XI класів.

Усунути перевантаження учнів, ускладненість навчального матеріалу, дублювання і формалізм. Посилити зв'язок викладання природничих і гуманітарних дисциплін з життям, добиватися того, щоб воно краще допомогло молодим людям розуміти навколишній світ.

6. Міністерству освіти УРСР, Державному комітетові УРСР по професійно-технічній освіті, Міністерству вищої і середньої спеціальної освіти УРСР разом з Академією наук УРСР:

виходячи з вимог Основних напрямів реформи загальноосвітньої і професійної школи, забезпечити єдиний рівень загальноосвітньої підготовки учнів у школах, професійно-технічних і середніх спеціальних навчальних закладах;

підмести рівень викладання предметів природничо-математичного циклу, націлити його на формування у підростаючих поколінь сучасної природничо-наукової картини світу, знань і уявлень про практичне застосування науки в основних галузях сучасного виробництва та інших сферах діяльності;

запровадити в старших класах загальноосвітніх шкіл, професійно-технічних училищах, середніх спеціальних навчальних закладах вивчення основ електронно-обчислювальної техніки з метою прищеплення учням навичок користування комп'ютерами й озброєння їх знаннями про широке застосування цієї техніки в народному господарстві. Для цього передбачити введення спеціального курсу для учнів, видання необхідних підручників і навчальних посібників, обладнання відповідних навчальних кабінетів, а також використання комп'ютерної техніки базових підприємств та інших установ у навчальних цілях;

створити в 1985 - 1990 роках у середніх загальноосвітніх школах з поглибленим вивченням математики спеціальні кабінети електронно-обчислювальної та мікропроцесорної техніки згідно з додатком N 3, оснастити їх відповідно до затверджених типових переліків, використати ці школи як методичну базу для вивчення електронно-обчислювальної і мікропроцесорної техніки;

організувати в міжшкільних навчально-виробничих комбінатах згідно з додатком N 4 кабінети електронно-обчислювальної і мікропроцесорної техніки і запровадити в них за рахунок часу, що відводиться навчальним планом на трудове навчання, підготовку за профілями, пов'язаними з експлуатацією засобів електронно-обчислювальної техніки /у тому числі оператор ЕОМ і оператор підготовки даних/;

протягом 1985 - 1988 років створити в педагогічних інститутах та університетах, де здійснюється підготовка вчителів /викладачів/, а також в інститутах удосконалення вчителів типові кабінети електронно-обчислювальної і мікропроцесорної техніки, організувати на їх базі підготовку вчителів /викладачів/;

забезпечити дослідження психолого-педагогічних проблем, пов'язаних із введенням комп'ютерів у навчальний процес загальноосвітніх шкіл. Для розробки заходів по застосуванню електронно-обчислювальної і мікропроцесорної техніки у навчальному процесі, програмно-методичного забезпечення і проведення експериментальної роботи в цій галузі організувати науково-дослідну лабораторію в м. Києві у складі Науково-дослідного інституту педагогіки Міністерства освіти УРСР та Інституту кібернетики імені В. М. Глушкова Академії наук УРСР. Збільшити ліміт чисельності працівників Науково-дослідного інституту педагогіки УРСР на 15 чоловік та Інституту кібернетики імені В. М. Глушкова на 10 чоловік відповідно до ліміту, виділеного республіці Державним комітетом СРСР по науці і техніці.

Міністерству освіти УРСР забезпечити постачання загальноосвітнім школам республіки електронно-обчислювальної і мікропроцесорної техніки та інших технічних засобів навчання, що виділяються із загальносоюзних фондів, згідно з додатком N 5.

7. Удосконалення викладання суспільно-політичних дисциплін має бути націлене на формування комуністичних ідеалів, високих морально-правових якостей, почуття соціалістичного інтернаціоналізму і гордості за свою країну, готовності до праці і захисту соціалістичної Вітчизни, переконаності в перевагах радянського способу життя, непримиренності до буржуазної ідеології і моралі.

Міністерству освіти УРСР, Державному комітетові УРСР у справах видавництв, поліграфії і книжкової торгівлі, Академії наук УРСР створити до 1987 року новий підручник з історії УРСР для X - XI класів, удосконалити діючі підручники з історії УРСР для VIII - IX класів та з географії УРСР. Викладання цих предметів органічно пов'язувати з курсами історії і географії СРСР. Повніше використовувати можливості вивчення географії в економічній та екологічній освіті учнів.

Посилити роль уроків літератури у формуванні духовно багатої, гармонійно розвиненої особи з високими моральними ідеалами й естетичними потребами. В основу викладання літератури в середній школі покласти вивчення видатних творів російської, української, радянської й зарубіжної класики. Доручити Міністерству освіти УРСР, Академії наук УРСР і Спілці письменників України здійснити заходи по вдосконаленню змісту курсу української літератури в школі.

Міністерству освіти УРСР, Міністерству культури УРСР, Державному комітетові УРСР по кінематографії разом з творчими спілками розробити програми й посібники для факультативних занять і позакласної роботи з музики, художньої, літературної творчості, кіномистецтва. Ширше залучати діячів культури і мистецтва до безпосередньої участі в роботі з дітьми.

8. Рішуче поліпшити військово-патріотичне виховання і підготовку учнів до служби у Збройних Силах СРСР. Приділили особливу увагу розвиткові військово-прикладних та військово-фізичних умінь і навичок учнів, формуванню у них якостей захисника завоювань соціалізму, патріота-інтернаціоналіста. Вважати найважливішим напрямом фізичного виховання школярів розвиток різноманітних форм занять фізкультурою і спортом у позаурочний час.

9. Доручити Міністерству освіти УРСР, Державному комітетові УРСР у справах видавництв, поліграфії і книжкової торгівлі, Академії наук УРСР відповідно до завдань школи і нового навчального плану переробити діючі підручники, підвищити їх ідейно-виховний рівень, забезпечити доступність, практичну спрямованість, міжпредметні зв'язки.

Розробити в 1984 році перспективний план удосконалення діючих і створення нових підручників у республіці, передбачивши підготовку і видання їх протягом 1985 - 1995 років у комплекті з посібниками та дидактичними матеріалами.

Залучати до створення підручників досвідчених учителів, методистів і вчених. Забезпечити видання нових підручників, як правило, на основі конкурсів та введення їх лише після ретельної і широкої експериментальної перевірки в школах. Створити серію пробних посібників для школярів, які бажають поглибити знання з окремих предметів фізико-математичного, хіміко-біологічного, суспільно-гуманітарного і технічного циклів за допомогою факультативних занять.

Державному комітетові УРСР у справах видавництв, поліграфії і книжкової торгівлі здійснити заходи, спрямовані на поліпшення художнього оформлення та поліграфічного виконання шкільних підручників і навчально-наочних посібників. Разом з Укоопспілкою і Міністерством освіти УРСР забезпечувати своєчасну доставку підручників до шкіл та комплектування ними фондів шкільних бібліотек.

Державному комітетові УРСР у справах видавництв, поліграфії і книжкової торгівлі разом з Держпланом УРСР, Міністерством фінансів УРСР, Міністерством освіти УРСР в установленому порядку розглянути питання про створення у видавництві "Радянська школа" спеціалізованих редакцій початкового навчання, фізичного виховання та початкової військової підготовки, а також про зміцнення існуючих редакцій.

10. Міністерству освіти УРСР, науково-дослідним інститутам педагогіки і психології УРСР вдосконалювати методи і засоби навчання, висуваючи на перший план активні його форми. Прилучати учнів до самостійної роботи з книгою. Підвищити ефективність уроку як основної форми організації навчально-виховного процесу. Практикувати лекційні і семінарські заняття в старших класах. Удосконалювати організацію кабінетної системи навчання.

Поліпшити психолого-педагогічне вивчення школярів протягом усього періоду навчання, виявлення їх інтересів і нахилів. Своєчасно вивчати причини відставання у навчанні і недоліків у поведінці окремих учнів, вибирати найбільш ефективні шляхи їх усунення.

Наполегливо переборювати формалізм у педагогічній діяльності. Розширювати можливості вчителів у виборі оптимальних методів, фори і засобів навчання. Сміливіше впроваджувати в практику досягнення педагогічної науки. Не допускати рецептурних методичних рекомендацій, дріб'язкової регламентації педагогічної діяльності. Активізувати методичну роботу з учителями, всебічно розвивати їх ініціативу, творчі пошуки, глибше вивчати передовий педагогічний досвід. Підвищувати роль і авторитет класного керівника, створювати йому необхідні умови в навчальній і виховній роботі з дітьми.

Забезпечити підвищення якості методичної літератури для вчителів і вихователів. Здійснити видання навчально-методичних комплектів, включивши в них також науково-популярну, довідкову літературу, дидактичні матеріали і наочні посібники. Розробити тематику передплатної серії методичних бібліотек для вчителів і здійснити її видання протягом 1986 - 1990 років.

11. Міністерству освіти УРСР, виконкомам обласних, Київської і Севастопольської міських Рад народних депутатів підвищити відповідальність органів народної освіти, педагогічних колективів і кожного вчителя за зміст і ефективність роботи школи. Рішуче викорінювати з шкільної практики факти формалізму і процентоманії, лібералізм в оцінці знань та поведінки учнів. Скасувати звітність шкіл про успішність. Запровадити науково обґрунтовані критерії оцінки роботи вчителя і школи в цілому, підвищити їх відповідальність за об'єктивну оцінку знань школярів з урахуванням того, що результати діяльності школи і вчителя повинні визначатись глибиною і міцністю знань, ідейними і моральними якостями вихованців, підготовленістю їх до життя і праці.

Ввести в установленому порядку систему диференційованої атестації школярів після закінчення неповної середньої і середньої школи. Підвищити роль педагогічних рад шкіл в остаточному вирішенні питань про переведення до наступного класу або залишення на повторне навчання учнів, які мають незадовільні оцінки з окремих предметів. Забезпечити введення з 1985/86 навчального року нових правил для учнів, норм оцінки за поведінку, за старанність у навчанні і суспільно корисній праці, а також видачу свідоцтв з відзнакою кращим випускникам дев'ятирічної школи і срібних медалей поряд з золотими медалями випускникам середньої школи.

12. Міністерству освіти УРСР, Держплану УРСР, Міністерству охорони здоров'я УРСР, Міністерству фінансів УРСР, виконкомам обласних, Київської і Севастопольської міських Рад народних депутатів забезпечити дальше розширення мережі спеціальних шкіл і шкіл-інтернатів для дітей з порушеннями мови, психофізичного розвитку, опорно-рухового апарату, а також класів вирівнювання для дітей із затримками розумового розвитку відповідно до потреб кожного регіону.

13. Міністерству освіти УРСР, виконкомам обласних, Київської і Севастопольської міських Рад народних депутатів:

удосконалити мережу вечірніх і заочних шкіл, усунути серйозні недоліки у змісті й організації їх роботи, підвищити якість навчально-виховного процесу, вимогливість до учнів за оволодіння знаннями;

разом з Укрпрофрадою, ЦК ЛКСМ України визначити найбільш ефективні форми завершення загальної середньої освіти працюючою молоддю;

розширити практику застосування екстернатної форми одержання загальної середньої освіти.

14. Міністерству освіти УРСР та його органам на місцях вжити заходів до дальшого розширення мережі та поліпшення діяльності шкіл і груп продовженого дня, створення в них необхідних умов для суспільного виховання учнів. Забезпечити організацію систематичних занять дітей технічною та художньою творчістю, сільськогосподарським дослідництвом, спортом, туризмом, у гуртках краєзнавства та інших занять за інтересами.

15. Міністерству освіті УРСР, Міністерству житлово-комунального господарства УРСР, Комітету по фізичній культурі і спорту при Раді Міністрів УРСР, Укрпрофраді, ЦК ЛКСМ України, виконкомам обласних, міських і районних Рад народних депутатів вжити заходів по вдосконаленню позашкільної виховної роботи серед дітей і підлітків.

Докорінно поліпшити роботу з учнями за місцем проживання, звернувши особливу увагу на розвиток мережі клубів за інтересами, гуртків технічної та художньої творчості, спортивних секцій. Виділяти і обладнувати в житлових будинках приміщення для роботи з дітьми й підлітками. Затвердити завдання по додатковому створенню дитячо-юнацьких клубів за місцем проживання згідно з додатком N 6.

Здійснити до 1990 року конкретні заходи по розвитку мережі і зміцненню матеріально-технічної бази позашкільних закладів у міській і сільській місцевості, маючи на увазі створити в кожному районі Будинок піонерів і школярів. Держплану УРСР передбачити в проекті плану економічного і соціального розвитку Української РСР на 1986 - 1990 роки виділення державних капітальних вкладень на будівництво позашкільних закладів відповідно до лімітів капітальних вкладень, що будуть виділені на цю мету згідно з постановою ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР від 12 квітня 1984 р. N 313. Забезпечити додаткове створення позашкільних закладів згідно з додатком N 7.

Схвалити заходи Укрпрофради по дальшому розширенню участі профспілок в організації позашкільної та оздоровчої роботи з дітьми і підлітками згідно з додатком N 8. Укрпрофраді разом з Комітетом по фізичній культурі і спорту при Раді Міністрів УРСР і ЦК ЛКСМ України передбачити відкриття при всіх стадіонах міських спортивно-оздоровчих таборів для дітей і підлітків. Збільшити охоплення організованими формами дозвілля до 2,5 млн. чоловік та формами відпочинку в профспілкових таборах різного типу до 3,4 млн. чоловік.

Посилити допомогу сім'ї, піднести її роль і відповідальність за виховання підростаючих поколінь. Активізувати діяльність батьківських комітетів, забезпечити підвищення дієвості системи педагогічного всеобучу батьків.

16. Міністерству освіти УРСР, Міністерству вищої і середньої спеціальної освіти УРСР, Державному комітетові УРСР по професійно-технічній освіті спрямувати зусилля колективів науково-дослідних інститутів, педагогічних вузів і університетів на розробку проблем удосконалення народної освіти, які випливають з рішень червневого /1983 р./ Пленуму ЦК КПРС, Основних напрямів реформи загальноосвітньої і професійної школи.

Особливу увагу звернути на проведення досліджень з таких стрижневих напрямів, як: формування у підростаючих поколінь наукового, марксистсько-ленінського світогляду; методика навчання і виховання в умовах загальної середньої освіти; трудове навчання, професійна орієнтація і поєднання навчання з продуктивною працею; загальна професійна освіта молоді; вироблення науково-психологічних рекомендацій з проблем всебічного розвитку особи на всіх ступенях навчання і виховання дітей починаючи з дошкільного віку.

17. Міністерству освіти УРСР, виконкомам обласних, Київської і Севастопольської міських Рад народних депутатів удосконалювати стиль і методи роботи органів народної освіти, підвищити ефективність інспекторського контролю за діяльністю шкіл, поліпшити добір, розстановку і виховання керівних і педагогічних кадрів, удосконалювати їх педагогічну майстерність.

18. Будівельним міністерствам УРСР, виконкомам обласних, Київської і Севастопольської міських Рад народних депутатів, Держбуду УРСР, Держплану УРСР забезпечити виконання планів спорудження нових шкільних будинків, добудов класних кімнат та інших приміщень до існуючих будинків загальноосвітніх шкіл.

Встановити на 1986 - 1990 роки завдання по будівництву і введенню в дію загальноосвітніх шкіл та спеціальних шкіл-інтернатів згідно з додатком N 9.

Передбачати в планах виділення окремим рядком капітальних вкладень на будівництво спеціальних шкіл-інтернатів для дітей з вадами у розумовому і фізичному розвитку, в тому числі на будівництво навчальних корпусів за рахунок коштів по галузі "Народна освіта" і гуртожитків - по галузі "Житлове будівництво".

У радгоспах будівництво загальноосвітніх шкіл здійснювати за рахунок коштів по галузі "Сільське господарство" відповідно до завдання, визначеного Продовольчою програмою УРСР.

Рекомендувати колгоспам розширити будівництво і реконструкцію загальноосвітніх шкіл за рахунок власних коштів, створювати в них необхідні умови для організації навчально-виховної роботи.

Заборонити передачу будинків загальноосвітніх шкіл і шкіл-інтернатів іншим міністерствам та відомствам і використання їх не за призначенням.

Держплану УРСР, міністерствам і відомствам УРСР, Укрпрофраді, облвиконкомам, Київському і Севастопольському міськвиконкомам забезпечити уточнення показників розвитку матеріально-технічної бази, мережі закладів освіти та учнівських контингентів при розробці проекту плану економічного і соціального розвитку УРСР на 1986 - 1990 роки і проектів річних планів.

19. Міністерству торгівлі УРСР, Укоопспілці, Міністерству освіти УРСР, виконкомам обласних, Київської і Севастопольської міських Рад народних депутатів поліпшити організацію громадського харчування в навчальних закладах, забезпечити всіх учнів гарячим харчуванням на основі науково розроблених раціонів, розширення і зміцнення матеріально-технічної бази підприємств громадського харчування, вдосконалення форм і методів обслуговування.

20. Міністерству освіти УРСР, виконкомам обласних, Київської і Севастопольської міських Рад народних депутатів, органам народної освіти забезпечити в 1986 - 1990 роках укомплектування навчальних кабінетів, майстерень, фізкультурних залів, класних кімнат та інших приміщень шкіл навчально-наочними посібниками, навчальним обладнанням і меблями відповідно до діючих переліків. Завершити створення у ці ж строки навчальних кабінетів і майстерень в усіх дев'ятирічних і середніх школах.

Держплану УРСР передбачити в проектах планів економічного і соціального розвитку УРСР на 1986 - 1990 роки виділення Міністерству освіти УРСР, іншим міністерствам і відомствам УРСР, облвиконкомам, Київському і Севастопольському міськвиконкомам лімітів на меблі з позаринкових фондів для обладнання загальноосвітніх шкіл та інших закладів освіти.

Міністерству лісової і деревообробної промисловості УРСР, Міністерству внутрішніх справ УРСР забезпечити виробництво у межах лімітів, які щорічно виділяються, повного набору меблів для груп продовженого дня, навчання дітей шестирічного віку, навчальних кабінетів, майстерень та інших шкільних приміщень.

Держплану УРСР, Держпостачу УРСР забезпечити виділення фондів на метал, дерево, пластмаси та інші матеріали, а також на комплектуючі вироби, необхідні для виробництва на замовлення Міністерства освіти СРСР і Міністерства освіти УРСР навчально-наочних посібників і навчального обладнання для загальноосвітніх шкіл.

21. Облвиконкомам, Київському і Севастопольському міськвиконкомам, Міністерству освіти УРСР зміцнити матеріально-технічну базу магазинів навчально-наочних посібників і фільмотек. Держплану УРСР передбачити забезпечення їх необхідним автомобільним транспортом.

Затвердити завдання по додатковому виділенню магазинам навчально-наочних посібників приміщень згідно з додатком N 10.

22. Державному комітетові УРСР по кінематографії забезпечити створення і тиражування на замовлення Міністерства освіти УРСР навчальних кінофільмів та інших аудіовізуальних засобів навчання, які відповідають сучасним вимогам навчально-виховного процесу.

Разом з Міністерством побутового обслуговування населення УРСР, облвиконкомами, Київським і Севастопольським міськвиконкомами вжити заходів щодо поліпшення ремонту за безготівковим розрахунком шкільної кінопроекційної апаратури в кіноремонтних майстернях, та магнітофонів, електрофонів та інших звуковідтворюючих апаратів - у майстернях системи побутового обслуговування.

23. Міністерству освіти УРСР, облвиконкомам, Київському і Севастопольському міськвиконкомам забезпечити створення в кожному районі служб по централізованому господарському обслуговуванню загальноосвітніх шкіл та інших закладів освіти.

Міністерству освіти УРСР за погодженням з Держпланом УРСР, Міністерством фінансів УРСР в установленому порядку вирішити питання про штати й фінансування вказаних служб, порядок та розміри централізації коштів при відділах народної освіти.

24. Міністерству освіти УРСР підвищити рівень керівництва закладами народної освіти, вжити заходів до поліпшення стилю і методів роботи, інспекторського контролю, організації планування мережі народної освіти, забезпечити глибокий аналіз стану освіти, поширення передового досвіду навчальної і виховної роботи.

Міністерству фінансів УРСР, Державному комітетові УРСР по праці разом з Міністерством освіти УРСР розглянути питання про нову структуру і штати центрального апарату Міністерства освіти УРСР у зв'язку з розширенням обсягу роботи по здійсненню завдань, що випливають з Основних напрямів реформи загальноосвітньої і професійної школи, і подати пропозиції Раді Міністрів УРСР.

25. ЦК ЛКСМ України, обкомам і Київському міськкому комсомолу вжити заходів до розвитку ініціативи і самодіяльності учнів, підвищення авторитету шкільних комсомольських і піонерських організацій, учнівських комітетів, їх ролі в боротьбі за міцні знання, високу вихованість та культуру поведінки дітей і підлітків, в управлінні шкільними справами, організації громадської і трудової діяльності.

26. Обкомам, міськкомам і райкомам Компартії України посилити увагу партійних, профспілкових і комсомольських організацій, радянських і господарських органів, трудових колективів до насущних питань роботи загальноосвітньої школи та інших закладів освіти. Забезпечити реалізацію заходів по переходу на навчання дітей з 6-річного віку, організації суспільно корисної, продуктивної праці школярів, запровадженню загального професійного навчання молоді, зміцненню навчально-матеріальної бази школи, особливо на селі. Підвищити авангардну роль і відповідальність учителів-комуністів за докорінне поліпшення якості навчання і комуністичного виховання підростаючого покоління.

27. Довести до відома обкомів і Київського міськкому Компартії України, міністерств і відомств УРСР, облвиконкомів, Київського і Севастопольського міськвиконкомів, що ЦК КПРС і Рада Міністрів СРСР постановою від 12 квітня 1984 р. N 313 "Про дальше вдосконалення загальної середньої освіти молоді і поліпшення умов роботи загальноосвітньої школи";

1) Вирішили:

розробити новий курс "Суспільствознавство" для середніх загальноосвітніх шкіл, середніх професійно-технічних училищ і середніх спеціальних навчальних закладів. Міністерству освіти СРСР, Державному комітетові СРСР по професійно-технічній освіті, Міністерству вищої і середньої спеціальної освіти СРСР, Академії педагогічних наук СРСР доручено в 1987 році підготувати програму і підручник з цього предмета й експериментально перевірити їх;

для формування цілісних знань про розвиток людської цивілізації створити єдиний курс загальної історії, забезпечити його взаємозв'язок з викладанням курсу історії СРСР.

2) Доручили Державному комітетові СРСР у справах видавництв, поліграфії і книжкової торгівлі, Міністерству освіти СРСР разом з Державним комітетом СРСР по праці і соціальних питаннях та Міністерством фінансів СРСР внести пропозиції в Раду Міністрів СРСР про поліпшення матеріального стимулювання авторів за створення шкільних підручників і навчально-методичних посібників.

3) Не для друку.

4) З метою поліпшення організації і підвищення ефективності навчання зменшили граничну наповнюваність I - IX класів до 30 чоловік, X - XI /XII/ класів - до 25 чоловік. Відповідно зменшили наповнюваність класів і виховних груп у загальноосвітніх школах-інтернатах загального типу в I - IX класах до 30 чоловік і в X - XI /XII/ класах - до 25 чоловік, а в загальноосвітніх школах-інтернатах для дітей-сиріт і дітей, які залишилися без піклування батьків, у I - IX класах до 25 чоловік, виховних груп у дитячих будинках для дітей шкільного віку до 25 чоловік, дошкільних груп у загальноосвітніх школах-інтернатах загального типу і школах-інтернатах для дітей-сиріт і дітей, які залишилися без піклування батьків, та дитячих будинках до 20 чоловік. Вирішили здійснити ці заходи послідовно з I класу протягом 11 років, починаючи з 1986 року.

Ввели поділ класів у загальноосвітніх школах /школах-інтернатах/ на дві групи: на уроках трудового навчання в міських школах у V - IX класах з числом учнів 25 і більше чоловік, у сільських школах - 20 і більше чоловік, а в X - XI /XII/ класах міських і сільських шкіл з числом учнів 20 і більше чоловік; на уроках російської мови і літератури в школах з неросійською мовою навчання в I - IX класах з числом учнів 25 і більше чоловік і в X - XI /XII/ класах з числом учнів 20 і більше чоловік; на уроках іноземної мови в V /IV/ - IX класах з кількістю учнів 25 і більше чоловік, у X - XI /XII/ класах з числом учнів 20 і більше чоловік.

Зобов'язали Міністерство освіти СРСР встановити за погодженням з Міністерством фінансів СРСР порядок розрахунку штатів у I - IV класах малокомплектних загальноосвітніх шкіл.

Доручили Міністерству освіти СРСР розглянути разом з Міністерством фінансів СРСР питання про введення з 1 вересня 1986 р. посади організатора позакласної і позашкільної виховної роботи в усіх середніх загальноосвітніх школах. Включили посаду організатора позакласної і позашкільної виховної роботи в затверджений постановою Ради Міністрів СРСР від 17 грудня 1959 р. N 1397 Перелік установ, організацій і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років.

5) Запропонували Міністерству освіти СРСР і Міністерству фінансів СРСР передбачити збільшення асигнувань на оплату праці керівників гуртків і провадити її в таких розмірах: у школах з числом класів від 5 до 10 - 0,5 ставки вчителя, від 10 до 20 - 1 ставка, 20 і більше -1,5 ставки.

Установили наповнюваність груп продовженого дня 30 чоловік, а в малокомплектних школах - 20 чоловік. Дозволили Радам Міністрів союзних республік, виконкомам обласних Рад народних депутатів в окремих випадках створювати групи продовженого дня в малокомплектних школах і з меншою наповнюваністю. Ці норми наповнюваності запроваджуються з 1990 року.

6) Доручили Міністерству освіти СРСР подати Раді Міністрів СРСР пропозиції про внесення змін до Статуту середньої загальноосвітньої школи.

7) Доручили Міністерству освіти СРСР за погодженням з Міністерством фінансів СРСР і Державним комітетом СРСР по праці і соціальних питаннях розробити з участю Рад Міністрів союзних республік і затвердити в 1985 році примірну структуру та нормативи штатів районних і міських відділів народної освіти.

8) Підпункт 8 пункту 27 втратив чинність

(згідно з постановою Центрального Комітету Компартії України
 і Ради Міністрів Української РСР від 05.08.88 р. N 221)

9) Визнали за доцільне видавати для учнів старших класів шкіл та інших середніх навчальних закладів щомісячний громадсько-політичний журнал.

10 - 17) Не для друку.

 

Секретар Центрального
Комітету Компартії України
 

 
В. ЩЕРБИЦЬКИЙ
 

Голова Ради Міністрів
Української РСР
 

 
О. ЛЯШКО
 

Інд. 28

 

Не для друку   

 

Не для друку 

 

Не для друку 

 

Не для друку 

 

Не для друку 

 

Не для друку 

 

Не для друку

 

Не для друку

  

Не для друку 

 

Не для друку   

____________

Опрос