Идет загрузка документа (26 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

Об утверждении Положения о землях городов и поселков городского типа Украинской ССР

Совет Министров УССР
Положение, Постановление от 20.03.1984 № 136
Утратил силу

РАДА МІНІСТРІВ УКРАЇНСЬКОЇ РСР

ПОСТАНОВА

від 20 березня 1984 р. N 136

Київ

Про затвердження Положення про землі міст і селищ міського типу Української РСР

Постанова втратила чинність
(згідно з постановою Кабінету Міністрів Української РСР
 від 22 серпня 1991 року N 166)

Рада Міністрів Української РСР ПОСТАНОВЛЯЄ:

1. Затвердити Положення про землі міст і селищ міського типу Української РСР, що додається.

2. Визнати такими, що втратили чинність:

постанову ВУЦВК і Раднаркому УРСР від 23 вересня 1925 р. "Про земельні розпорядки в смузі міст і селищ міського типу" /ЗУ УРСР, 1925 р., N 72, ст. 411; N 80, ст. 471; 1928 р., N 17, ст. 152; ЗП УРСР, 1950 р., N 5 - 6, ст. 13/;

постанову Ради Міністрів УРСР від 2 листопада 1963 р. N 1231 "Про серйозні недоліки у використанні земель у містах і селищах міського типу Української РСР".

 

Голова
Ради Міністрів УРСР

 
О. ЛЯШКО

Керуючий Справами
Ради Міністрів УРСР

 
К. БОЙКО

Інд. 22

 

ПОЛОЖЕННЯ
про землі міст і селищ міського типу Української РСР

I. Загальні положення

1. До земель міст, селищ міського типу належать усі землі, розташовані в межах міста, селища міського типу.

До складу земель міст, селищ міського типу входять:

1/ землі міської, селищної забудови;

2/ землі загального користування;

3/ землі сільськогосподарського використання та інші угіддя;

4/ землі, зайняті міськими лісами;

5/ землі залізничного, водного, повітряного, трубопровідного транспорту, гірничої промисловості та інші.

Віднесення земель до зазначених категорій і переведення їх з одної категорії до іншої провадяться виконавчими комітетами міських, селищних Рад народних депутатів, виходячи з основного цільового призначення цих земель відповідно до генеральних планів міст, селищ міського типу, затверджених у встановленому порядку.

2. Для кожного міста, селища міського типу встановлюється межа міста, селища, яка є зовнішньою межею його земель, що відмежовує їх від інших земель єдиного державного земельного фонду і визначається на основі генерального плану міста, селища міського типу.

3. Відповідно до Положення про порядок вирішення питань адміністративно-територіального устрою Української РСР, затвердженого Указом Президії Верховної Ради Української РСР від 12 березня 1981 р. /Відомості Верховної Ради УРСР, 1981 р., N 12, ст. 179/:

межа міста встановлюється і змінюється Президією Верховної Ради Української РСР за поданням виконавчого комітету відповідної обласної, міської /міста республіканського підпорядкування/ Ради народних депутатів;

межа селища міського типу встановлюється і змінюється виконавчим комітетом обласної Ради народних депутатів за поданням виконавчого комітету відповідної районної, міської /міста обласного підпорядкування/ Ради народних депутатів.

4. Зміна межі міста, селища міського типу провадиться у випадках:

зміни генерального плану міста, селища міського типу;

включення населених пунктів до складу міста, селища міського типу;

надання земельних ділянок для потреб міста, селища міського типу за встановленою межею міста, селища міського типу.

5. Включення земельних ділянок у межу міста, селища міського типу не тягне за собою позбавлення землекористувачів права користування цими земельними ділянками, якщо у встановленому законом порядку не буде здійснене їх вилучення.

6. Усі землі в межах міста, селища міського типу перебувають у віданні міської, селищної Ради народних депутатів.

7. Землекористувачі в містах, селищах міського типу зобов'язані:

раціонально й ефективно використовувати надані їм земельні ділянки, не чинити дій, які б порушували інтереси сусідніх землекористувачів, не допускати забруднення й засмічення земель виробничими та іншими відходами, стічними водами, вживати заходів до підвищення родючості грунтів, захисту їх від ерозії, а також здійснювати інші заходи по охороні земель;

утримувати надані їм земельні ділянки, а також прилеглі до них тротуари та проїзди в належному стані і здійснювати за ними постійний догляд;

провадити необхідні роботи по благоустрою та озелененню земельних ділянок, збереженню й утриманню зелених насаджень відповідно до правил, що встановлюються виконавчим комітетом міської, селищної Ради народних депутатів, проектів планування і забудови міста, селища міського типу.

8. Відповідальність за утримання в належному стані земельних ділянок і використання їх відповідно до мети, для якої вони надані, покладається на керівників підприємств, організацій і установ, а також громадян, яким надано земельні ділянки.

II. Планування використання земель міст і селищ міського типу

9. Планування використання земель міст, селищ міського типу має на меті організувати найбільш раціональне і комплексне використання землі.

Основні напрями використання земель міст, селищ міського типу для промислового, житлового та іншого будівництва, благоустрою і розміщення місць відпочинку населення визначаються генеральним планом міста, селища міського типу.

10. На основі генерального плану міста розробляються проекти детального планування на окремі частини міської території /жилі райони і мікрорайони, промислові райони та інші, що підлягають забудові, реконструкції або благоустрою у найближчі п'ять - десять років/, які конкретизують використання земель міста.

11. Затверджені в установленому порядку генеральні плани та проекти детального планування є обов'язковими для підприємств, організацій, установ та інших землекористувачів, які здійснюють проектування і будівництво на території міста, селища міського типу.

III. Надання земельних ділянок у користування

12. Земельні ділянки в містах, селищах міського типу надаються підприємствам, організаціям і установам, а також громадянам у безстрокове або тимчасове користування.

13. Надання земельних ділянок у користування провадиться виконавчими комітетами міських, селищних Рад народних депутатів.

Надання земельної ділянки, що є в користуванні, іншому землекористувачеві провадиться тільки після вилучення даної ділянки в порядку, передбаченому статтями 37 - 41 Земельного кодексу УРСР.

Вилучення земельних ділянок виконавчими комітетами міських, селищних Рад народних депутатів, якщо при цьому зносяться жилі будинки, належні громадянам на праві особистої власності, провадиться при наявності в кожному окремому випадку дозволу виконавчого комітету обласної, міської /міста республіканського підпорядкування/ Ради народних депутатів на знесення цих будинків.

14. Відведення земельних ділянок у межах міст, селищ міського типу із земель, закріплених за колгоспами, радгоспами та іншими сільськогосподарськими підприємствами, організаціями й установами у безстрокове користування, із зрошуваних та осушених земель, ріллі, зайнятих багаторічними плодовими насадженнями й виноградниками, культурними пасовищами, а також сінокосами і пасовищами, на яких проведено роботи по їх докорінному поліпшенню, водоохоронними, захисними та іншими лісами першої групи, із земель заповідників, курортів і зон санітарної охорони курортів провадиться у порядку, встановленому Положенням про порядок відведення земельних ділянок для державних або громадських потреб, затвердженим постановою Ради Міністрів УРСР від 20 листопада 1970 р. N 591 /в редакції постанови Ради Міністрів УРСР від 12 грудня 1983 р. N 504 - ЗП УРСР, 1983 р., N 12, ст. 79/.

15. Вибір земельних ділянок для розташування об'єктів провадиться підприємствами, організаціями й установами, заінтересованими у відведенні ділянок, у порядку, встановленому Держбудом СРСР.

16. Підприємство, організація, установа, заінтересована у відведенні земельної ділянки для будівництва, зобов'язана до початку проектних робіт попередньо погодити з виконавчим комітетом міської, селищної Ради народних депутатів місце розташування об'єкта і приблизні розміри намічуваної до відведення площі.

Для цього підприємство, організація, установа подає до виконавчого комітету необхідні обгрунтовуючі матеріали та розрахунки, а також матеріали погодження з землекористувачем у разі необхідності вилучення у нього земельної ділянки.

Виконавчий комітет міської, селищної Ради народних депутатів на підставі поданих йому матеріалів у тижневий строк погоджує місце розташування об'єкта і приблизні розміри намічуваної до відведення площі.

17. При площі земельних ділянок до 5 гектарів для будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням населення, адміністративних і жилих будинків тощо, якщо вони розміщуються відповідно до затверджених генеральних планів міст, селищ міського типу, попереднє погодження місця розташування цих об'єктів не провадиться, за винятком погодження з органами й закладами санітарно-епідеміологічної служби.

18. Підприємство, організація, установа подає виконавчому комітетові міської, селищної Ради народних депутатів клопотання про відведення земельної ділянки, у якому вказуються цільове призначення, місце розташування ділянки та її розміри.

До клопотання додаються:

а/ матеріали попереднього погодження місця розташування об'єкта і приблизних розмірів намічуваної до відведення площі /якщо таке провадилось/;

б/ копія генерального плану будівництва з зазначенням на ньому черговості забудови;

в/ титульний список або довідка про фінансування будівництва.

19. Громадяни, заінтересовані у відведенні земельних ділянок для будівництва індивідуальних жилих будинків або для інших потреб, подають заяву до виконавчого комітету міської, селищної Ради народних депутатів.

20. Виконавчий комітет міської, селищної Ради народних депутатів у місячний строк розглядає клопотання підприємства, організації й установи та заяву громадянина і про прийняте рішення повідомляє заявникові. При відмові у наданні земельної ділянки вказується причина відмови.

21. У рішенні про надання земельної ділянки вказуються мета, для якої вона надається, й основні умови користування землею, а також місце розташування ділянки та її розміри.

22. Відведення земельних ділянок у натурі і виготовлення документів на право користування землею провадяться місцевими органами в справах будівництві й архітектури.

Приступати до користування наданою земельною ділянкою до встановлення меж у натурі /на місцевості/ і одержання документів, які засвідчують право користування землею, забороняється.

23. Право землекористування підприємств, організацій і установ засвідчується:

безстрокового землекористування - державним актом на право користування землею;

довгострокового тимчасового землекористування - актом на право довгострокового тимчасового користування землею;

короткострокового тимчасового землекористування - рішенням органу, який надав земельну ділянку в користування.

Видача державних актів на право користування землею і актів на право довгострокового тимчасового користування землею провадиться в містах - виконавчими комітетами міських Рад народних депутатів, у селищах міського типу - виконавчими комітетами районних, міських /міст обласного підпорядкування/ Рад народних депутатів. Другі примірники виданих актів зберігаються у виконавчому комітеті.

Право землекористування громадян засвідчується:

безстрокового землекористування - записом у реєстровій книзі виконавчого комітету міської, селищної Ради народних депутатів, про що на плані земельної ділянки вчиняється відповідний напис;

тимчасового землекористування - рішенням виконавчого комітету міської, селищної Ради народних депутатів.

24. Службові особи та громадяни, винні у самовільному зайнятті земельних ділянок, несуть відповідальність у порядку, встановленому законодавством Союзу РСР та Української РСР.

Самовільно зайняті земельні ділянки повертаються за їх належністю без відшкодування затрат, проведених за час незаконного користування. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан провадиться підприємствами, організаціями, установами і громадянами, які самовільно зайняли земельні ділянки, або за їх рахунок.

25. На землях міст, селищ міського типу при переході права власності на будівлю переходить також і право користування земельною ділянкою або її частиною.

При переході будівлі у власність кількох осіб земельна ділянка переходить у користування всіх співвласників будівлі.

При переході права власності на будівлю, власник якої одержав земельну ділянку на пільгових умовах за нормами, що перевищують діючі, виконавчий комітет міської, селищної Ради народних депутатів може закріпити за новим власником будинку земельну ділянку, виходячи з норм, передбачених статтями 88 і 102 Земельного кодексу УРСР.

Право користування земельною ділянкою переходить до нового власника на підставі документів, що встановлюють право власності на будівлю.

З припиненням права власності на будівлю припиняється право користування земельною ділянкою.

26. Співвласники індивідуального жилого будинку користуються земельною ділянкою спільно. Порядок користування нею визначається співвласниками будинку залежно від розміру часток у спільній власності на будинок.

27. При передачі будівель і споруд від одних підприємств, організацій, установ іншим підприємствам, організаціям, установам разом з цими об'єктами переходить, на підставі рішення виконавчого комітету міської, селищної Ради народних депутатів, і право користування земельною ділянкою, необхідною для обслуговування будівель і споруд, що передаються.

28. При зруйнуванні будинку внаслідок стихійного лиха /пожежі тощо/ або ветхості право користування земельною ділянкою за власником будинку зберігається, якщо протягом трьох років він розпочне відбудову будинку, за винятком масивів, де індивідуальне житлове будівництво генеральним планом міста, селища міського типу не передбачене. У цьому разі земельна ділянка надається в місцях, відведених під індивідуальне житлове будівництво.

29. Припинення права користування земельною ділянкою або зменшення її розмірів може мати місце лише у випадках, прямо передбачених законом.

IV. Землі міської, селищної забудови

30. Землями міської, селищної забудови вважаються землі, що забудовані або призначені для цієї мети за генеральним планом міста, селища міського типу.

Землі, призначені під міську, селищну забудову, до їх забудови використовуються попередніми землекористувачами.

31. Земельні ділянки з земель міської, селищної забудови надаються:

підприємствам, організаціям і установам - для житлового, промислового та іншого капітального будівництва;

житлово-будівельним кооперативам - для будівництва жилих будинків і господарських будівель;

кооперативам по будівництву та експлуатації колективних гаражів-стоянок - для будівництва гаражів і відкритих стоянок;

громадянам - для індивідуального житлового будівництва.

В окремих містах, селищах міського типу відведення земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва може бути припинено Радою Міністрів Української РСР.

32. Земельні ділянки для будівництва надаються в таких розмірах:

для об'єктів цивільного і житлового будівництва - за визначенням виконавчими комітетами міських, селищних Рад народних депутатів відповідно до будівельних норм і правил;

для індивідуального житлового будівництва: у містах - від 0,03 до 0,06 гектара, у селищах міського типу - від 0,07 до 0,12 гектара;

для будівництва жилих будинків житлово-будівельних колективів індивідуальних забудовників і спарених будинків громадян - відповідно до Положення про житлово-будівельні колективи та індивідуальних забудовників у містах і селищах міського типу Української РСР, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 30 квітня 1958 р. N 514 /ЗП УРСР, 1958 р., N 4, ст. 83/.

33. Виконавчий комітет міської, селищної Ради народних депутатів укладає з громадянином, житлово-будівельним колективом договір про надання в безстрокове користування земельної ділянки для будівництв жилого будинку, в якому передбачається обов'язок забудовника побудувати будинок за визначеним проектом і у визначений строк, упорядкувати й озеленити земельну ділянку відповідно до встановлених правил. Договір підлягає нотаріальному посвідченню.

У разі порушення забудовником без поважних причин строків будівництва, встановлених вказаним договором, право користування наданою йому земельною ділянкою може бути припинено за рішенням виконавчого комітету міської, селищної Ради народних депутатів.

При вилученні на цій підставі земельної ділянки збудовані на ній будівлі і споруди підлягають знесенню, а земельна ділянка має бути приведена у належний стан забудовником або за його рахунок.

34. За рішенням виконавчого комітету міської, селищної Ради народних депутатів межі відведених земельних ділянок можуть виправлятися, якщо потрібна для цього площа землі становить не більше 10 процентів площі земельної ділянки, а саме виправлення не зв'язане із знесенням або перенесенням будівель, за винятком будівель легкого типу.

35. Дрібні земельні ділянки, що утворюються в кварталах, забудованих індивідуальними жилими будинками, внаслідок упорядкування землекористування, здійснення заходів по поліпшенню планування і забудови, вилучення земель для державних або громадських потреб тощо, можуть, при згоді землекористувачів суміжних ділянок, надаватися їм за рішенням виконавчого комітету міської, селищної Ради народних депутатів у тимчасове користування до виникнення потреби в цих ділянках.

V. Землі загального користування

36. Землі загального користування складаються із земель, що використовуються як шляхи сполучення /площі, вулиці, проїзди, дороги, набережні/, для задоволення культурно-побутових потреб населення міста, селища міського типу /парки, лісопарки, сквери, бульвари, водойми/, а також із земель комунально-побутового призначення /кладовища, місця знешкодження й утилізації відходів тощо/.

37. На землях загального користування дозволяється будівництво капітальних будівель і споруд відповідно до цільового призначення цих земель, а також тимчасових будівель і споруд легкого типу /кіоски тощо/ без шкоди для цільового призначення земель загального користування.

38. Виконавчий комітет міської, селищної Ради народних депутатів установлює порядок користування землями загального користування і контролює його додержання.

39. Парки, лісопарки, сквери, бульвари та інші землі міст, селищ міського типу, зайняті зеленими насадженнями, а також набережні водойм використовуються переважно для відпочинку населення.

VI. Землі сільськогосподарського використання та інші угіддя

40. До земель сільськогосподарського використання та інших угідь в містах і селищах міського типу належать землі, зайняті садами, виноградниками, городами, ріллею, луками, розсадниками, теплицями, зайняті торфовищами, кар'єрами, каменоломнями, а також інші землі, не віднесені до земель міської, селищної забудови, загального користування, міських лісів, транспорту, гірничої промисловості.

41. Землі сільськогосподарського використання та інші угіддя в містах, селищах міського типу можуть надаватися підприємствам, організаціям і установам для ведення сільського господарства, колективного городництва робітників і службовців, для видобування загальнопоширених корисних копалин і торфу, а також громадянам для випасу худоби і сінокосіння.

42. На землях громадського користування колгоспів, на землях радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, організацій і установ у межах міст і селищ міського типу, закріплених за ними у безстрокове користування, розміщення жилих, культурно-побутових і виробничих будівель та споруд провадиться за погодженням з виконавчими комітетами міських, селищних Рад народних депутатів.

VII. Землі, зайняті міськими лісами

43. Землі, зайняті лісами, які знаходяться в межах міста, селища міського типу, виконують захисні і санітарно-гігієнічні функції. Міські ліси використовуються насамперед у культурно-оздоровчих цілях і для відпочинку населення.

44. Порядок і умови користування землями, зайнятими лісами як зонами відпочинку, встановлюються виконавчими комітетами міських, селищних Рад народних депутатів.

VIII. Землі транспорту, гірничої промисловості та інші землі в межах міст, селищ міського типу

45. До земель транспорту, гірничої промисловості у межах міста, селища міського типу належать землі, надані в користування підприємствам, організаціям і установам залізничного, водного, повітряного, трубопровідного транспорту, гірничої промисловості для здійснення покладених на них спеціальних завдань.

46. Користування землями залізничного, водного, повітряного, трубопровідного транспорту, гірничої промисловості та іншими землями в межах міста, селища міського типу здійснюється в порядку, встановленому спеціальним законодавством.

Здійснення землекористувачами робіт по благоустрою та будівництву на цих землях погоджується з виконавчими комітетами міських, селищних Рад народних депутатів.

47. На землях, що прилягають до земель, наданих у користування підприємствам, організаціям і установам транспорту, відповідно до чинного законодавства можуть встановлюватися охоронні зони, у яких вводяться особливі умови землекористування.

IX. Державний контроль за використанням та охороною земель міст, селищ міського типу

48. Державний контроль за використанням та охороною земель міст, селищ міського типу відповідно до статті 48 Земельного кодексу УРСР здійснюється Радами народних депутатів, їх виконавчими і розпорядчими органами, а також землевпорядною службою системи Міністерства сільського господарства СРСР у порядку, встановленому Положенням про державний контроль за використанням земель.

____________

Опрос