Идет загрузка документа (26 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

О работе Днепропетровского металлургического института по повышению эффективности научных исследований и ускорению внедрения их результатов в производство

Совет Министров УССР
Постановление от 27.03.1978 № 168

РАДА МІНІСТРІВ УКРАЇНСЬКОЇ РСР

ПОСТАНОВА

від 27 березня 1978 р. N 168

Київ

Про роботу Дніпропетровського металургійного інституту по підвищенню ефективності наукових досліджень та прискоренню впровадження їх результатів у виробництво

Дніпропетровський металургійний інститут Міністерства вищої і середньої спеціальної освіти УРСР поряд з підготовкою спеціалістів для народного господарства проводить значний обсяг науково-дослідних робіт по створенню і удосконаленню технологічних процесів та устаткування, впровадження яких сприяло підвищенню технічного рівня металургійного виробництва. Обсяг наукових досліджень порівняно з 1970 роком збільшився в 1,6 раза і становив у 1977 році 6,3 млн. карбованців. Економічна ефективність від використання розробок інституту становить більш як 3 крб. на 1 крб. витрат.

У виконанні науково-дослідних робіт беруть участь студенти інституту. Поєднання навчальної, виховної та наукової роботи сприяє підвищенню якості підготовки спеціалістів для народного господарства та розвитку у них необхідних творчих нахилів.

В інституті набула розвитку така ефективна форма організації наукових досліджень як створення проблемних і галузевих лабораторій.

Проте в організації наукової діяльності інституту мають місце істотні недоліки. Значна частина науково-дослідних робіт не впроваджується у виробництво і закінчується на стадії лабораторних досліджень без достатньої конструкторської проробки та дослідно-експериментальної перевірки. Із 270 наукових досліджень, завершених у 1976 році, впроваджено у виробництво менше половини, а із 470 робіт, закінчених ще в 1970 році, використано у виробництві лише п'яту частину і, як правило, на одному - двох підприємствах.

В навчально-виховній роботі по підготовці спеціалістів професорсько-викладацький склад та науковці вузу не завжди враховують велике виховне значення організації і проведення наукових досліджень з широким залученням студентів.

Дніпропетровський металургійний інститут першим серед вузів республіки розпочав застосовувати при плануванні прикладних науково-дослідних робіт програмно-цільовий метод, проте перехід наукової діяльності вузу на цей прогресивний напрям планування здійснюється повільно.

Кафедрами і лабораторіями інституту мало практикується проведення спільних комплексних досліджень з найважливіших проблем, за договорами з підприємствами і організаціями виконується велика кількість дрібних тем, результати яких недостатньо впливають на зростання продуктивності праці і підвищення ефективності металургійного виробництва. Не завжди забезпечується необхідний науковий рівень досліджень.

Експериментально-виробнича база інституту не відповідає сучасним вимогам прискорення темпів науково-технічного прогресу, внаслідок чого по окремих принципово нових розробках з найважливіших проблем розвитку металургійного виробництва стримується дослідно-промислова перевірка. Так, протягом десяти років не випробувано перспективну технологію безперервного виробництва сталі, яка дозволяє підвищити продуктивність праці і ефективність сталеплавильного процесу. Тривалий час не впроваджуються у промислове виробництво розроблені науковцями вузу високоефективні види металургійної сировини підвищеної якості.

В інституті не впорядковано систему управління науковою діяльністю, слабо вирішуються питання матеріально-технічного забезпечення госпдоговірних робіт, поліпшення умов праці і побуту наукових працівників, що призводить до високої плинності кадрів науково-дослідного сектору.

Міністерство вищої і середньої спеціальної освіти УРСР недостатньо узагальнює і поширює досвід передових вузів з питань підвищення ефективності наукових досліджень і прискорення впровадження їх результатів у виробництво, не приділяє належної уваги організації контролю за науковою діяльністю вузів.

Рада Міністрів Української РСР ПОСТАНОВЛЯЄ:

1. Міністерству вищої і середньої спеціальної освіти УРСР, Дніпропетровському металургійному інституту:

вжити невідкладних заходів до ліквідації відмічених недоліків і поліпшення наукової діяльності інституту, звернувши особливу увагу на підвищення актуальності і ефективності наукових розробок та прискорення впровадження результатів досліджень у виробництво;

спрямувати науково-дослідну роботу інституту на розв'язання найбільш важливих завдань по підвищенню технічного рівня, продуктивності праці і ефективності металургійного виробництва;

поліпшити планування науково-дослідної роботи, укрупнити тематику виконуваних досліджень, розширити проведення комплексних наукових розробок за спільними між кафедрами і міжвузівськими комплексно-цільовими програмами, спрямованими на розробку і впровадження нових та удосконалення існуючих технологічних процесів і устаткування.

2. Міністерству вищої і середньої спеціальної освіти УРСР:

розширити практику створення відомчих комплексних програм по розробці найважливіших науково-технічних проблем; разом з міністерствами і відомствами УРСР, що залучають вищі учбові заклади до вирішення технічних, соціальних і економічних проблем, протягом 1978 - 1980 років здійснити в основному перехід на програмно-цільове планування прикладних науково-дослідних робіт з укладанням єдиних договорів з головними інститутами на весь час виконання програм;

посилити організаторську роботу по удосконаленню форм і методів управління науковою діяльністю вузів, до 1 липня 1978 р. розробити і затвердити тимчасове положення і структуру науково-дослідного сектору Дніпропетровського металургійного інституту та інших вузів з урахуванням профілю і обсягів науково-дослідних робіт;

вивчити досвід передових вищих учбових закладів країни, зокрема вузів Північно-Кавказького наукового центру вищої школи, по удосконаленню організації вузівської науки шляхом створення при вузах науково-дослідних інститутів;

розглянути питання про укрупнення наукових колективів вузів для вирішення комплексних наукових проблем від теоретичних і фундаментальних досліджень до впровадження результатів розробок у виробництво;

протягом 1978 року розглянути на колегії Міністерства питання про поліпшення ефективності науково-дослідної діяльності проблемних та галузевих лабораторій вузів і вжити дійових заходів до ліквідації недоліків в їх роботі;

розширити участь студентів у виконанні та впровадженні результатів науково-дослідних робіт, що проводяться у вищих учбових закладах, виходячи з необхідності поєднання навчальної, наукової та виховної роботи при підготовці майбутніх спеціалістів народного господарства;

разом з відповідними міністерствами і відомствами УРСР ширше практикувати створення спільних галузевих науково-дослідних лабораторій для вирішення основних проблем розвитку галузей;

з дольовою участю Міністерства чорної металургії УРСР протягом 1979 - 1985 років здійснити проектування і будівництво для Дніпропетровського металургійного інституту в м. Дніпропетровську інженерного корпусу загальною площею 10 тис. кв. метрів, дослідно-експериментальної бази і 100-квартирного жилого будинку для працівників цього інституту.

Будівництво здійснити без збільшення чисельності студентів денного відділення, викладачів і наукових працівників інституту.

Держплану УРСР передбачати виділення асигнувань на проектування і будівництво зазначених об'єктів.

3. Схвалити перелік найважливіших науково-дослідних робіт, погоджений з Міністерством чорної металургії УРСР, що підлягають розробці Дніпропетровським металургійним інститутом Міністерства вищої і середньої спеціальної освіти УРСР в 1978 - 1985 роках, згідно з додатком N 1.

4. Міністерству чорної металургії УРСР і Міністерству вищої середньої спеціальної освіти УРСР:

визначити обсяги і забезпечити впровадження в 1978 - 1982 роках результатів закінчених науково-дослідних робіт Дніпропетровського металургійного інституту згідно з додатком N 2;

забезпечити проектування, будівництво і введення в дію дослідно-промислових установок для випробування та прискорення впровадження завершених науково-дослідних робіт згідно з додатком N 3. При розробці річних планів капітального будівництва та розвитку науки і техніки виділяти кошти, матеріали та необхідне устаткування для забезпечення введення в дію вказаних об'єктів у встановлені строки.

5. Прийняти пропозицію Міністерства вищої і середньої спеціальної освіти УРСР, погоджену з Державним комітетом Ради Міністрів СРСР по науці і техніці, про перейменування Проблемної науково-дослідної лабораторії феросплавів Дніпропетровського металургійного інституту в Проблемну науково-дослідну лабораторію нових металургійних процесів.

Покласти на Проблемну науково-дослідну лабораторію нових металургійних процесів Дніпропетровського металургійного інституту проведення досліджень з основних напрямів згідно з додатком N 4.

6. Міністерству вищої і середньої спеціальної освіти УРСР і Держплану УРСР розглянути питання про доцільність створення Науково-дослідного інституту нових металургійних процесів при Дніпропетровському металургійному інституті і в II кварталі 1978 р. подати Раді Міністрів УРСР пропозиції з цього питання.

7. Держплану УРСР, Головпостачу УРСР за поданням Міністерства вищої і середньої спеціальної освіти УРСР забезпечити в 1978 - 1980 роках Дніпропетровський металургійний інститут обладнанням, приладами, устаткуванням та матеріалами, необхідними для виконання науково-дослідних робіт і завдань по впровадженню їх результатів у виробництво.

8. Міністерству вищої і середньої спеціальної освіти УРСР про хід виконання цієї постанови доповісти Раді Міністрів УРСР у лютому 1979 року.

 

Голова
Ради Міністрів УРСР

О. ЛЯШКО

Керуючий Справами
Ради Міністрів УРСР

К. БОЙКО

Інд. 25

 

ПЕРЕЛІК
найважливіших науково-дослідних робіт, що підлягають розробці Дніпропетровським металургійним інститутом Мінвузу УРСР в 1978 - 1985 роках

Розробити методи підготовки та раціонального використання залізорудної сировини.

Розробити технологію прямого одержання сталі методом відновлення залізорудних матеріалів конвертованим газом, нагрітим низькотемпературною плазмою.

Розробити і освоїти технологію і устаткування для виробництва плавлених синтетичних шлаків, лігатур і сплавів, а також термічної обробки дрібнодисперсних фракцій матеріалів з використанням циклонно-плавильної камери і забезпечити підвищення продуктивності праці в 2 - 3 рази.

Розробити і впровадити технології, які забезпечують підвищення продуктивності конвертерів на 2 - 3 проценти, розширення сортаменту сталей, що виплавляються, і підвищення стійкості футеровки.

Завершити дослідження і проектно-конструкторські розробки технології і устаткування для виробництва нержавіючих марок сталей методом газокисневого рафінування.

Розробити, освоїти і впровадити технології розкислення та мікролегування сталі рідкісноземельними елементами з метою підвищення надійності і довговічності цільнокатаних залізничних коліс при експлуатації їх в умовах низьких температур, підвищених навантажень та швидкостей руху.

Розробити технологію по підвищенню ефективності роботи нагрівальних печей прокатного виробництва на основі швидкісного і малоокислювального нагріву зливків і удосконалення конструктивних елементів печей з метою зменшення угару металу в 2 - 3 рази.

Розробити і впровадити нові економічні та спеціальні профілі прокату, що забезпечують зменшення питомих витрат металу у будівництві та машинобудуванні.

Розробити і впровадити технологію прокатки фланцевих профілів з доустаткуванням робочих клітей касетами конструкції Дніпропетровського металургійного інституту.

Розробити та освоїти технологію застосування мастил для гарячої і холодної прокатки, волочіння, штамповки та інших процесів обробки металу тиском, що забезпечує підвищення стійкості прокатних валків в 1,5 раза та зменшення енергомісткості процесу на 20 - 25 процентів.

Розробити та освоїти технологію виробництва полегшених обсадних труб з підвищеною міцністю різьбового з'єднання.

Розробити засоби і системи автоматичного управління технологічними процесами на сортопрокатних станах з метою підвищення точності прокату на 20 - 30 процентів.

Розробити і впровадити нові технології травлення прокату чорних металів з застосуванням високоефективних добавок на основі продуктів та відходів хімічних і нафтохімічних виробництв.

Розробити та впровадити високопродуктивні технологічні процеси очистки прокату чорних металів.

 

Керуючий Справами
Ради Міністрів УРСР

К. БОЙКО

 

ЗАВДАННЯ
Мінчормету УРСР і Мінвузу УРСР по впровадженню в 1978 - 1982 роках результатів закінчених науково-дослідних робіт Дніпропетровського металургійного інституту

Найменування завдань

Строк впровадження /рік/

Впровадити на гірничо-збагачувальних комбінатах технологію підвищення продуктивності фабрик згрудкування залізорудної сировини та поліпшення якості агломерату і обкатишів за рахунок введення до складу шихти феритних сумішей, а також раціонального розподілу згрудкованої шихти по спікальних візках

1982

Впровадити технологію накатування палива та інших компонентів шихти в процесі згрудкування, що дозволить заощаджувати тверде паливо, підвищити продуктивність праці та якість агломерату

1982

Освоїти технологію виплавки та провести дослідження якості киснево-конвертерної сталі різноманітного сортаменту, рафінованої в ковші рідкими синтетичними шлаками і лігатурами, що виплавляються в циклонній шлакоплавильній установці

1978

Розширити впровадження акустичного методу контролю технологічних процесів в кисневих конвертерах з метою автоматизації процесів, підвищення виходу придатного металу та скорочення простоїв технологічного устаткування

1982

Впровадити у виробництво удосконалену систему охолодження прокатних валків, з тим щоб підвищити їх стійкість, продуктивність праці і поліпшити якість продукції

1980

Освоїти масове виробництво економічних профілів швелерної і кутової різнополичної сталі з метою економії металу в народному господарстві

1982

Розширити впровадження зміцнених уніфікованих панелей з бетону для футеровки нагрівальних колодязів, щоб підвищити продуктивність і зменшити витрату вогнетривів

1982

Впровадити і освоїти лінію гідроабразивної очистки на лудильно-оцинкувальному агрегаті Дніпропетровського металургійного заводу імені Комінтерну

1982

Освоїти на Криворізькому металургійному заводі виробництво термічно зміцненої арматурної сталі та на Дніпровському металургійному заводі імені Дзержинського помельних куль, з метою заміни низьколегованої сталі вуглецевою

1980

Впровадити технологію підвищення стійкості прокатного інструменту і деталей металургійного устаткування за рахунок ультразвукового згладжування, електроіскрового зміцнення і застосування композиційних сплавів

1982

Впровадити на Дніпропетровському металургійному заводі імені Петровського автоматизовану систему управління технологічним процесом з метою підвищення точності прокатки автоободів, заощадження металу і підвищення якості прокату

1982

Впровадити на Нікопольському південнотрубному заводі модернізовані конструкції деталей і вузлів станків для прокатки труб з метою підвищення їх стійкості, розширення сортаменту і поліпшення якості труб

1982

Застосувати високоефективні технологічні мастила на клітях широкосмугової гарячої прокатки стана "1680" заводу "Запоріжсталь", з тим щоб підвищити його продуктивність

1979

Впровадити на підприємствах Мінчормету УРСР нові інгібітори кислотної корозії /С-5, ХОС-10Б/ для травлення прокату чорних металів з метою зниження витрат кислоти і металу та поліпшення умов праці

1980

Освоїти на Харцизькому сталедротоканатному заводі нову технологію електрохімічного травлення дроту, з тим щоб зменшити кількість відходів металу, поліпшити якість поверхні та підвищити продуктивність агрегатів

1980

Освоїти на Новомосковському трубному заводі технологію виплавки емалевих фрит в циклонному агрегаті з сухою грануляцією з метою підвищення продуктивності праці в 2 - 3 рази і поліпшення якості емалей

1980

 

Керуючий Справами
Ради Міністрів УРСР

К. БОЙКО

 

ЗАВДАННЯ
Мінчормету УРСР і Мінвузу УРСР по проектуванню, будівництву і введенню в дію дослідно-промислових установок для випробування та прискорення впровадження завершених науково-дослідних робіт

Найменування установки

Строк введення в дію /рік/

Виконавці

Дослідно-промислова установка прямого одержання сталі за допомогою низькотемпературної плазми

1979

Дніпропетровський металургійний завод імені Петровського Мінчормету УРСР

Дніпропетровський металургійний інститут Мінвузу УРСР

Дослідно-промислова установка швидкісного випалу вапняку для агломераційного виробництва

1978

Новокриворізький гірничо-збагачувальний комбінат Мінчормету УРСР

Дніпропетровський металургійний інститут Мінвузу УРСР

Агрегат безперервного сталеплавильного процесу

1983

Дніпропетровський металургійний завод імені Петровського Мінчормету УРСР

Дніпропетровський металургійний інститут Мінвузу УРСР

Дослідно-промислова установка для виробництва біметалевих труб за допомогою гарячого роздавання заготовок парогазовими сумішами

1980

Дніпропетровський трубопрокатний завод імені Леніна Мінчормету УРСР

Дніпропетровський металургійний інститут Мінвузу УРСР

Дослідно-промисловий стан ХПТРІ5-30 з новим поворотноподаючим механізмом і приводом робочої кліті

1982

Нікопольський південнотрубний завод Мінчормету УРСР

Дніпропетровський металургійний інститут Мінвузу УРСР

Агрегат гідроабразивної очистки листа

1979

Дніпропетровський металургійний завод імені Комінтерну Мінчормету УРСР

Дніпропетровський металургійний інститут Мінвузу УРСР

Агрегат гідроабразивної очистки труб

1979

Нижньодніпровський трубопрокатний завод імені К. Лібкнехта Мінчормету УРСР

Дніпропетровський металургійний інститут Мінвузу УРСР

Дослідно-промислова комбінована установка для очистки і утилізації тепла мартенівських газів

1980

Нижньодніпровський трубопрокатний завод імені К. Лібкнехта Мінчормету УРСР

Дніпропетровський металургійний інститут Мінвузу УРСР

Дослідно-промислова установка доменної газоочистки, яка дозволяє утилізувати тепло доменного газу

1979

Дніпропетровський металургійний завод імені Петровського Мінчормету УРСР

Дніпропетровський металургійний інститут Мінвузу УРСР

 

Керуючий Справами
Ради Міністрів УРСР

К. БОЙКО

 

ПЕРЕЛІК
основних напрямів наукової діяльності Проблемної науково-дослідної лабораторії нових металургійних процесів Дніпропетровського металургійного інституту Мінвузу УРСР

1. Розробка технологічних і конструктивних параметрів комплексних установок для одержання металів, сплавів, переробних і синтетичних шлаків з використанням циклонної плавки і плазми.

2. Розробка раціональних схем і технологій використання металургійної сировини при виплавці металів, комплексних сплавів і лігатур.

3. Розробка технологічних процесів твердофазового вакуумного і газокисневого рафінування металів і сплавів.

4. Розробка і дослідження безперервних сталеплавильних процесів.

5. Розробка і дослідження технологічних процесів високотемпературної деформації труб і порожнистих виробів парогазовими сумішами.

 

Керуючий Справами
Ради Міністрів УРСР

К. БОЙКО

Опрос