Идет загрузка документа (21 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

О введении в действие Нотариального Положения

Всеукраинский Центральный Исполнительный Комитет, Совет Народных Комиссаров УССР
Положение, Постановление от 16.12.1925
редакция действует с 07.05.2022

ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ ЦЕНТРАЛЬНИЙ ВИКОНАВЧИЙ КОМІТЕТ
Й РАДА НАРОДНІХ КОМІСАРІВ УСРР

ПОСТАНОВА

від 16 грудня 1925 р.

Харків

Про надання чинности Нотаріяльному Положенню

Постанову затверджено
постановою Всеукраїнського Центрального Виконавчого Комітету
від 31 травня 1926 року

Постанова не застосовується на території України,
 крім положень, що не суперечать
Конституції України і
 
Закону України "Про правонаступництво" та стосуються правовідносин, зазначених у
 
підпункті 2 пункту 2 розділу ІІ Закону України від 21 квітня 2022 року N 2215-IX
(згідно із Законом України
 від 21 квітня 2022 року N 2215-IX)

Скасовуючи "Положення про Державний Нотаріят", затверджене Радою Народніх Комісарів УСРР 20-го квітня 1923 року (Зб. Уз. 1923 р., ч. 13, арт. 232) і постанови ВУЦВК РНК УСРР з 13 березня 1925 р. "Про зміну та доповнення Положення про Державний Нотаріят" (Зб. Уз. 1925 р., ч. 12, арт. 97) та з 23 травня 1925 р. "Про зміну арт. 23 Положення про Державний Нотаріят" (Зб. Уз. 1925 р., ч. 27, арт. 214) - Всеукраїнський Центральний Виконавчий Комітет і Рада Народніх Комісарів УСРР постановили затвердити й надати чинности нижчеподаному Нотаріяльному Положенню.

Нотаріяльне Положення.

1. На нотаріяльні контори покладається:

а) вчиняти вселякі акти, що для них у Цивільному Кодексові УСРР і в инших чинних узаконеннях установлено нотаріяльний порядок вчинення їх;

б) засвідчувати вселякі договори, довіреності й инші документи, що для них у Цивільному Кодексові УСРР і в инших узаконеннях установлено нотаріяльний порядок засвідчення їх;

в) вчиняти й засвідчувати, на бажання сторін, такі угоди, що для них у законі не встановлено обов'язкового порядку вчинення чи засвідчення в нотаріяльних органах;

г) вчиняти протести векселів;

д) засвідчувати правдивість копій вселяких паперів і витягів із торговельних та инших книг і документів, а також власноручність підписів;

е) посвідчувати, на вимоги урядових осіб і установ, а також приватніх осіб, неспірні обставини, як-ось: час явлення документів, перебування особи в певному місці, подання заяв або пояснень від одної особи до одної то-що;

ж) видавати записки й копії з нотаріяльних книг, реєстрів то-що;

з) брати від кожної особи документи на схов, передавати заяви від одної особи до одної, брати для передачі за належністю гроші, що надходять на уплату явлених до протесту, векселів чи з розрахунку укладених у конторі угод, пересилати й передавати за належністю акти й документи, вчинені чи засвідчені в конторі, й виконувати инші доручення, безпосередньо злучені з діяльністю нотаріяльних контор і не суперечні законові.

Увага. Точний перелік функцій, виконуваних нотаріяльними конторами, визначається інструкцією, що її видає Народній Комісаріят Юстиції.

2. Усі акти, договори й ріжні угоди вчинюється й засвідчується в будь-якій, на розсуд сторін, нотаріяльній конторі, за винятком актів про вивласнення й заставлення будинків, про встановлення, вивласнення й заставлення права забудовання, що їх належить вчиняти, з вибору сторін, в одній із нотаріяльних контор тої округи, де знаходиться будівля або здана під забудування дільниця, а також актів про перезаставлення будівель і права забудовання, написів про передачу вимог, такою заставою забезпечених, і скасування такої застави, що їх належить вчиняти в тій самій нотаріяльній конторі, де був вчинений акт про заставлення.

3. Одержавши вимогу про вчинення будь-яких функцій, нотарі впевнюються, чи відповідають вимагані функції або подані документи й акти чинним узаконенням, і, як викриють яку суперечність проти їх, відмовляють вчинити нотаріяльну функцію.

У розгляд доцільности поданих до вчинення чи засвідчення актів, зисковности чи втратности угоди для сторін нотарі не вдаються, окрім випадків очевидної непожитности угоди для держави або працюючих, коли нотар, не відмовляючи вчинити чи засвідчити акта, повідомлює про таку угоду органи прокуратури.

4. Вчиняти акти й засвідчувати договори та угоди або відмовляти у вчиненні таких функцій належить, не пізніш, як протягом трьох день після подання до нотаріяльної контори відповідних документів.

Відмову нотаріяльної контори вчинити ту чи иншу функцію належить, на вимогу одної зі сторін, викласти в писаній формі, пояснивши причини відмови й покликавшись на відповідні узаконення.

5. Нотар не має права вчиняти в конторі, що нею завідує, нотаріяльних функцій на ім'я або від імени його самого, своєї дружини, своїх родичів прямої лінії, братів і сестер, а також співробітників нотаріяльної контори.

6. Усі нотаріяльні функції виконують нотарі в нотаріяльних конторах і тільки в разі серйозної хвороби, старезности чи инших повідних причин, громадяни можуть запрошувати нотарів для вчинення тих чи инших функцій додому.

7. Нотарі й їхні співробітники повинні зберігати таємницю що до всіх вчинюваних ними функцій і доручуваних їм справ, а також документів і актів, що надходять до нотаріяльної контори у звязку зі вчинюваними нотаріяльними функціями, і не мають права сповіщати будь-яких відомостей або видавати довідки, за винятком випадків, передбачених в арт. арт. 3 і 26 цього Положення, а також сповіщення відомостей на вимоги Прокуратури, судових і слідчих органів, подання періодичних відомостей про протестовані векселі Державному Банкові, відповідним органам Народнього Комісаріяту Внутрішньої Торгівлі й иншим установам за спеціяльними пропозиціями Народнього Комісаріяту Юстиції.

За недодержання таємниці нотарів і инших співробітників нотаріяльних органів карається згідно з арт. 117 Кримінального Кодексу УСРР, як-що з обставин справи це не підлягає чинності инших артикулів Кримінального Кодексу УСРР.

8. Нотаріяльні контори ведуть, згідно з виробленими Народнім Комісаріятом Юстиції формами, такі книги:

а) актову книгу на акті, вчинювані нотаріяльним порядком, що її складається згідно з арт. 10 цього Положення;

б) загальний реєстр нотаріяльним чинностям і оплаті;

в) особливий реєстр для запису протестованих векселів;

г) альфабети до реєстрів;

д) грошову книгу;

е) книгу розрахунків на подані до протесту векселі.

9. Книги й реєстри, крім альфабетових показників, мають бути пронумеровані, прошнуровані й за підписом голови округового суду, а також і з додатком належної сургучної печатки.

Промежини в книгах і реєстрах належить перекреслювати, підчищати не дозволяється, а закреслювати слова, поправляти й дописувати належить атраментом иншого коліру й застерегати це на кінці відповідного запису за нотаревим підписом. Нотаріяльні книги й реєстри закінчується з кінцем кожного року й їх зі всіма додатками подається через рік після закінчення їх до округового суду на схов у архіві.

Увага. В Автономній Молдавській Соціялістичній Радянській Республіці функції, покладені цим артикулом на округові суди, виконує Головний Суд АМСРР.

10. Нотаріяльні акти вчиняється в нотаріяльній конторі в двох примірниках: одного з них негайно підшивається до раніш вчинених актів, брошурується порядком верхобіжних нумерів і вони складають нотаріяльну актову книгу; цю книгу оправляється в міру скупчення актів, але, в усякому разі, після закінчення року, додержуючи правил, зазначених в арт. 9 цього Положення. Другого примірника акту видається стороні порядком, передбаченим в арт. 23 цього Положення.

Засвідчення договорів і угод вчиняється через написання на самому документі, про що записується в реєстрові.

11. В усіх актах і засвідченнях має бути вказівка про нотаріяльну контору, де їх вчинено, рік, місяць, день, а коли треба, то й годину вчинення їх, а також підпис нотаря й печатка.

12. Акти й засвідчення належить писати виразно й чітко; суми й реченці, дотичні змету вчинюваного акту, належить писати, принаймні один раз, словами. Підчищати не дозволяється. Промежини мають бути перекреслені, закреслені слова, поправки й дописки зроблені атраментом иншого коліру, застережені перед підписом осіб, що беруть участь у вчиненні акту, і це має перелічити нотар у самому текстові акту або засвідчення.

Ці поправки й дописи належить зробити так, щоб усе помилково написане й потім поправлене й закреслене можна було-б прочитати як його первинно було написано. Це правило є обов'язкове й тоді, коли документи виготовлюється на друкарській машинці.

13. Зазначаючи в актах і засвідченнях осіб, належить докладно писати їхні імена й прізвища. Підписи на посвідчуваних документах мають містити ім'я, по батькові й прізвище сторін. Зазначаючи юридичних осіб, їхні назви треба писати принаймні раз повністю, ніяк не скорочуючи. У підписах скорочувати назву юридичних осіб не дозволяється.

14. Самоособовість осіб, що беруть участь у вчиненні угоди, або що для них вчинюється ті чи инші функції, коли нотар цих осіб не знає, посвідчується виданими відповідними органами особистими посвідками або документами, що за їх правлять, а як нема й їх, то самоособовість можуть посвідчити два громадянина, що їх особисто знає нотар або як-що вони подадуть для посвідчення своєї особовости відповідні документи.

15. Правоздатність і дієздатність осіб, що беруть участь у вчиненні угод, належить перевірити з оголошуваними списками особам, позбавленим прав і обмеженим у дієздатності.

Увага. Тимчасово, до видання зазначених списків, правоздатність і дієздатність перевірюється на підставі поданих сторонами відповідних документів або иншими приступними нотареві засобами.

16. Вчинювані акти й засвідчувані документи можуть бути написані мовою українською й російською, а також мовою національних меншостей і чужоземною з перекладенням українською або російською мовою.

Правдивість перекладу посвідчує судовий перекладач порядком, передбаченим у Положенні про Судоустрій.

17. Особи, що беруть участь у вчиненні акту, як не мають змоги власноручно підписати акта через свою неписьменність, хворобу або инші причини, мусять у присутності нотаря доручити підписання акту від свого імени иншій особі. На самому текстові акту або засвідчення нотар мусить посвідчити, що з такої-ось причини особа-учасник не може підписатися власноручно й що за його, нотаря, присутности особа, що бере участь у вчиненні акту, доручила розписатися, замісць себе, такій-ось особі. Порядок вчинення й засвідчення актів від імени й на ім'я недолітніх та инших недієздатних осіб визначається спеціяльними узаконеннями.

18. Вчиняючи акта чи засвідчення від імени й на ім'я особи глухої, німої або глухо-німої, як що вони є письменні, акта дається їм, щоб прочитати й власноручно підписати про те, що акта прочитано й зі змістом акту дана особа погоджується; якже-ж глухий, німий або глухо-німий є неписьменні, то запрошується двох осіб: одну, з вибору його самого, що може з ним розмовляти, й другу особу, що розуміється на даному способі розмовляти й своїм підписом на актові посвідчить, що зміст акту відповідає волі глухого, німого або глухо-німого.

Як що у вчиненні угоди бере участь особа сліпа, то акта вчиняється в присутності свідка з вибору сліпця; зазначений свідок, у присутності нотаря, прочитує акта сліпцеві й розписується на прохання сліпця на актові. Нотар на самому актові або засвідченні посвідчує ці обставини.

19. Вчиняючи нотаріяльного акта, нотар, упевнившися, що додержано потрібних для вчинення акту умов, читає його сторонам, після чого акта підписують сторони й його свідчить підписом нотар, приклавши печатку.

20. У нотаріяльному актові докладно викладається зміст тої угоди, що її вчиняють сторони, а також зазначається осіб-учасників вчинення угоди, свідків тоді, коли їхня участь є передбачена в законі, і способи посвідчення самоособовости, правоздатности й дієздатности осіб, що беруть участь в угоді; та й ще докладно перелічується всі документи, що їх малося на увазі під час вчинення акту.

21. Подані під час вчинення акту оригінали документів лишається у справах нотаріяльної контори, як що в зв'язку зі вчиненим актом вони втратили свою юридичну силу. У противному разі оригінали документів, після вчинення на них відповідної нотатки, повертається особі, що їх подала. Як-що є потреба, то з оригіналів документів береться копії, коштом осіб, ще беруть участь у вчиненні угоди, і їх свідчить нотар, залишаючи у справах контори.

Особи-учасники в справі можуть брати копії з документів, що їх оригінали долучені до справ нотаріяльної контори.

Документи, що посвідчують особовість, повертається негайно.

22. Вчиняючи акти про вивласнення чи заставлення денаціоналізованих будівель і права забудування, нотар мусить упевнитися в тому, чи будівля або право забудування належить вивласникові або заставникові, чи нема заборони, що відбулася установленим порядком, на вчинення такого вивласнення або заставлення, а також чи додержано умов, вимаганих арт. 182 Цивільного Кодексу УСРР.

23. Другого примірника вчиненого акта видається зазначеній у актові стороні й він має силу оригіналу. В разі згуби або знищення цього примірника акту, його дублікати видається таким порядком:

а) дублікати двохсторінного акту - не инакше, як з ухвали суду;

б) дублікати односторінного акту - на вимогу заінтересованих осіб, якщо вони являть довідку про оголошення в бюлетені Народнього Комісаріяту Юстиції про згубу або знищення документу, але-ж не раніш, як мине 3 місяці з дня оголошення.

Про видачу дубліката другого примірника акту робиться нотатку в актовій книзі й на самому дублікаті про те, що дубліката видано замісць загубленого примірника й він має силу оригіналу.

24. Засвідчуючи угоди, нотар мусить упевнитися про самоособовість, правоздатність і дієздатність осіб, що вчиняють угоду, право їх вчиняти дану угоду й про те, що угоду вони справді підписали. Нотар на первописному документові робить напис про те, що всі зазначені обставини він перевірив.

25. Усі акти й документи, написані на кількох аркушах, мають бути пронумеровані, прошнуровані й нотар має їх посвідчити поаркушно підписом, поклавши сургучну печатку нотаріяльної контори.

26. Особам учасникам у справі дозволяється, на їхнє бажання, одержувати копії актів і записів у реєстрові, а також копії всіх поданих і залишених у справах нотаріяльної контори документів. Иншим особам і установам, за винятком органів, передбачених у арт. 7 цього Положення, копії видається з ухвали суду.

27. Нотаріяльні акти можна знищити на заяву сторін, що їх вчинили, або з ухвали суду.

Акти знищує нотар, написуючи про це впоперек другого примірника акту, що має силу оригіналу, впоперек написуючи в актовій книзі й на відповідних записах у реєстрові.

Увага. Нотаріяльні акти на перехід майна на правах власности можна знищувати на заяви сторін, що їх вчинили, не далі, як через місяць з дня видачі другого примірника акту, що має силу оригіналу.

28. Засвідчуючи правдивість копії поданого документу, копію звіряється з оригіналом. Як що виявиться в оригіналі або в засвідчуваній копії поправки, підчистки, дописки й закреслені слова та инші особливості, то про це зазначається в засвідченні.

Увага. Засвідчуючи копії для подання в установи в справах, що з них гербової оплати не стягається, на копіях обов'язково зазначається, що копію видано для подання в справі, що звільнює від гербового збору.

29. Власноручність підписів засвідчується, після упевнености про самоособовість підписувачів, відповідним написом про те на самому підписаному документі.

30. Час явлення документу засвідчується на самому документі, зазначивши особу, що його подала.

31. Перебування осіб у певному місці нотар посвідчує під час з'явлення осіб до нотаріяльної контори або як допевниться він про це по-за конторою після подання доказів самоособистости, встановлених в арт. 14 цього Положення.

32. Громадянам і установам надається право надсилати одно одному заяви через нотаріяльні контори й діставати від нотаріяльних контор посвідки про надіслання цих заяв і про відповіді на них, зазначивши, в разі потреби, час надіслання заяви й одержання відповіди.

33. Протест векселів провадиться, вчинюючи написи на самому векселі про невиплат або про неприйняття векселя в реченець й обов'язково заводячи до особливого реєстру для заведення протестованих векселів, що його зазначено в п. "в" арт. 8-го цього Положення.

34. Особи, вчиняючи хоч-би які чинності мусять підписуватися в присутності, нотаря або-ж їхні підписи мають бути визнані перед нотарем за зроблені власноручно.

35. Для здійснення покладеного на нотарів обов'язку перевіряти законність вчинюваних або посвідчуваних у нотаріяльних конторах угод і документів, а також для посвідчення у правах осіб, на вчинення їх, нотар може діставати від урядових і громадських органів, а також від приватніх осіб і організацій потрібні довідки, так через безпосередні зносини, як і через видачу особам, що вчиняють нотаріяльні угоди, свідоцтв на одержання зазначених довідок.

36. Скарги на вчинки нотарів, зазначені в арт. 231 Цивільно-Процесуального Кодексу УСРР, подається порядком, передбаченим в арт. арт. 231 - 234 Цивільно-Процесуального Кодексу УСРР до округового суду, а в Автономній Молдавській Соціялістичній Радянській Республіці - до Головного Суду.

Скарги на инші, в арт. 231 Цивільно-Процесуального Кодексу УСРР непередбачені, вчинки нотарів подається голові округового суду, а в Автономній Молдавській Соціялістичній Радянській Республіці - Голові Головного Суду, що їх і розглядає.

37. За вчинення всіх нотаріяльних функцій - нотаріяльні органи справляють певну оплату за встановленою таксою, а за технічну роботу що-до складення й переписки актів і документів - за таксою, установлюваною Народнім Комісаріятом Юстиції у згоді з Народнім Комісаріятом Фінансів.

 

Т. в. об. Голови
Всеукраїнського Центрального
Виконавчого Комітету

А. БУЦЕНКО

Голова Ради
Народніх Комісарів УСРР

В. ЧУБАР

Т. в. об. Секретаря
Всеукраїнського Центрального
Виконавчого Комітету,
Член Президії ВУЦВК'у

МУСУЛЬБАС

Опрос