КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
Програма діяльності Кабінету Міністрів України
Програму схвалено
Постановою Верховної Ради України
від 27 лютого 2014 року N 799-VII
Сьогодні Україна перебуває у найглибшій за всю історію своєї незалежності економічній, політичній і соціальній кризі. Держава доведена до межі банкрутства, суспільство - до соціальної і гуманітарної катастрофи. Реальною стала загроза втрати Україною суверенітету і територіальної цілісності. Країна опинилася за крок від фінансово-економічного колапсу.
Зростання реального ВВП за два останні роки - нульове. Державні фінанси - у критичному стані. Дефіцит державного бюджету у 2013 р. склав 65 млрд. грн., з урахуванням усіх зобов'язань уряду - понад 80 млрд. грн.
Державна скарбниця розкрадена. Станом на лютий 2014 р., залишок коштів на Єдиному казначейському рахунку - 4,3 млн. грн., при тому, що несплачені платіжні доручення - майже 10 млрд. грн.
Сукупний зовнішній борг на кінець 2013 р. досяг $140 млрд. або близько 80 % ВВП, у тому числі короткостроковий - $65 млрд., що більш ніж в 4 рази перевищує золотовалютний запас держави, який становить сьогодні лише $15 млрд.
До критичного рівня погіршився діловий та інвестиційний клімат. Іноземні компанії і банки йдуть з України. Співробітництво з міжнародними фінансовими інститутами зруйноване. Країна фактично позбавлена потенціалу економічного відновлення.
Депресивний стан економіки унеможливлює підтримання належних соціальних стандартів для переважної більшості населення. Зберігаються мільярдні заборгованості із зарплат, соціальних виплат і допомог. Мільйони українських сімей поставлені на межу виживання.
Відбулася майже повна правова делегітимізація державної влади, її вихід з-під контролю суспільства. Замість свого конституційного призначення - служити інтересам українського суспільства - державна влада її головними суб'єктами використовувалася з метою самозбереження і збагачення. Корупція стала системним елементом державного управління та основним способом вирішення життєвих питань.
Зруйновано правоохоронну та судову системи держави; суд, прокуратура та інші правоохоронні органи стали елементами єдиного репресивного механізму, спрямованого на захист влади, її свавілля і безкарності. Громадяни, позбавлені легітимних способів захисту своїх прав і свобод, змушені були вдатися до масових протестів, а дії влади з їх придушення призвели до чисельних людських жертв.
