Идет загрузка документа (138 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

Некоторые вопросы организации осуществления государственно-частного партнерства

КМ Украины
Постановление КМ от 11.04.2011 № 384
редакция действует с 30.05.2020

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

від 11 квітня 2011 р. N 384

Київ

Деякі питання організації здійснення державно-приватного партнерства

Із змінами і доповненнями, внесеними
 
постановами Кабінету Міністрів України
 від 10 серпня 2011 року N 849
,
 від 8 квітня 2013 року N 233
,
від 30 жовтня 2014 року N 585,
від 16 листопада 2016 року N 815
,
від 6 листопада 2019 року N 916
,
від 22 квітня 2020 року N 294
,
від 20 травня 2020 року N 401

Відповідно до статей 11 і 14 Закону України "Про державно-приватне партнерство" Кабінет Міністрів України постановляє:

Затвердити такі, що додаються:

Порядок проведення конкурсу з визначення приватного партнера для здійснення державно-приватного партнерства щодо об'єктів державної, комунальної власності та об'єктів, які належать Автономній Республіці Крим;

Порядок проведення аналізу ефективності здійснення державно-приватного партнерства.

 

Прем'єр-міністр України 

М. АЗАРОВ 

Інд. 70

 

ПОРЯДОК
проведення конкурсу з визначення приватного партнера для здійснення державно-приватного партнерства щодо об'єктів державної, комунальної власності та об'єктів, які належать Автономній Республіці Крим

Загальні положення

1. Цей Порядок визначає механізм підготовки та проведення із застосуванням принципів відкритості, рівності, об'єктивності та відсутності дискримінації конкурсу з визначення приватного партнера для здійснення державно-приватного партнерства щодо об'єктів державної, комунальної власності та об'єктів, які належать Автономній Республіці Крим (далі - конкурс), визначення переможця конкурсу та укладення відповідних договорів у рамках здійснення державно-приватного партнерства, передбачених частиною першою статті 5 Закону України "Про державно-приватне партнерство", крім концесійного договору (далі - договір державно-приватного партнерства).

2. Метою проведення конкурсу є визначення приватного партнера, який забезпечить створення найкращих умов здійснення державно-приватного партнерства.

3. У цьому Порядку терміни вживаються в такому значенні:

балансоутримувач - державне, комунальне підприємство, установа, організація, господарське товариство, 100 відсотків акцій (часток) якого належать державі, Автономній Республіці Крим, територіальній громаді або іншому господарському товариству, 100 відсотків акцій (часток) якого належать державі, на балансі або у власності якого перебуває майно, що є об'єктом державно-приватного партнерства;

віртуальна кімната даних - захищений відповідно до законодавства інтернет-ресурс, на якому розміщено інформацію про об'єкт державно-приватного партнерства, балансоутримувача, зокрема про його фінансовий стан, документи та відомості, необхідні для отримання дозволу на концентрацію, інші відомості, у тому числі інформація з обмеженим доступом (крім таємної та службової інформації), а також інша інформація, визначена державним партнером за пропозицією радника (у разі його залучення);

незалежний експерт - особа, яка відповідає встановленим цим Порядком вимогам, володіє спеціальними знаннями у певній галузі та може надати роз'яснення, рекомендації, консультації, висновки з питань, що потребують таких спеціальних знань, під час проведення конкурсу і за договором з державним партнером залучається до роботи конкурсної комісії з правом дорадчого голосу;

претендент - юридичні особи (резиденти та/або нерезиденти) або об'єднання таких юридичних осіб (резидентів та/або нерезидентів), які в процедурі попереднього відбору (прекваліфікації) подали в установленому державним партнером порядку заявку на участь у конкурсі (далі - заявка);

учасник - претендент, який за результатами процедури попереднього відбору (прекваліфікації) в установленому державним партнером порядку допущений до участі в конкурсі, сплатив реєстраційний внесок (за наявності) та уклав з державним партнером договір про конфіденційність наданої інформації (в разі потреби).

Термін "контроль" вживається в цьому Порядку у значенні, наведеному в Законі України "Про захист економічної конкуренції". Інші терміни, що використовуються у цьому Порядку, вживаються в значенні, наведеному в Законі України "Про державно-приватне партнерство".

4. Рішення про проведення конкурсу та затвердження його результатів приймаються відповідно до частини першої статті 13 Закону України "Про державно-приватне партнерство".

Організація та проведення конкурсу забезпечуються державним партнером.

5. Конкурс проводиться такими етапами:

оголошення конкурсу;

попередній відбір претендентів (прекваліфікація);

подання конкурсних пропозицій учасниками;

оцінка конкурсних пропозицій та визначення переможця конкурсу;

укладення договору державно-приватного партнерства.

Конкурсна комісія

6. Конкурсна комісія (далі - комісія) утворюється державним партнером протягом строку, передбаченого рішенням про доцільність здійснення державно-приватного партнерства, але не пізніше ніж через шість місяців з дня прийняття такого рішення.

7. Комісія діє на підставі загального положення про конкурсну комісію, затвердженого державним партнером. Кількість членів комісії не може бути менше семи та більше 25 осіб і має бути непарною.

До складу комісії обов'язково включаються:

щодо об'єктів державної власності - представники державного партнера, Мінекономіки, Мінфіну, балансоутримувача майна, що є об'єктом державно-приватного партнерства, а також за рішенням державного партнера - представники інших державних органів та органів місцевого самоврядування (за згодою), один представник профспілок балансоутримувача (за наявності);

щодо об'єктів, що належать Автономній Республіці Крим, - представники державного партнера, Мінреінтеграції, балансоутримувача майна, що є об'єктом державно-приватного партнерства, органів місцевого самоврядування територіальної громади (за згодою), якщо об'єкт державного-приватного партнерства стосується інтересів відповідної територіальної громади, а також Фонду державного майна Автономної Республіки Крим, Міністерства фінансів Автономної Республіки Крим та Уповноваженого органу Автономної Республіки Крим із земельних питань, один представник профспілок балансоутримувача (за наявності);

щодо об'єктів комунальної власності - представники державного партнера, балансоутримувача майна, що є об'єктом державно-приватного партнерства, а також за рішенням державного партнера - представники інших державних органів та органів місцевого самоврядування (за згодою), один представник профспілок балансоутримувача (за наявності).

Якщо у державно-приватному партнерстві братимуть участь декілька державних партнерів, до складу комісії входять представники всіх державних партнерів.

Якщо об'єктом державно-приватного партнерства виступає майно господарських товариств, 100 відсотків акцій (часток) яких належать державі, Автономній Республіці Крим, територіальній громаді або іншому господарському товариству, 100 відсотків акцій (часток) якого належать державі, до складу комісії обов'язково включається представник такого господарського товариства.

За зверненням державного партнера кандидатури для включення до складу комісії подаються відповідним органом протягом 10 календарних днів з дня надходження звернення.

8. Головою та секретарем комісії призначаються представники державного партнера.

Члени комісії повинні мати досвід з питань державно-приватного партнерства або управління державним чи комунальним майном, або у сфері, в якій реалізується проект, що здійснюється на умовах державно-приватного партнерства, або володіти спеціальними знаннями у відповідній галузі. Члени комісії мають бути неупередженими та незалежними під час виконання своїх обов'язків у рамках конкурсу. Не допускається втручання в діяльність комісії будь-яких органів державної влади, їх посадових осіб.

9. Комісія працює у формі засідань. Засідання комісії є відкритими, крім засідань, на яких проводиться оцінка конкурсних пропозицій чи розглядається конфіденційна інформація.

Засідання комісії є повноважними за умови присутності двох третин загального складу комісії. Кожний член комісії має один голос. Рішення комісії приймаються простою більшістю голосів від загального складу комісії. Якщо голоси розподіляються порівну, вирішальне значення має голос головуючого на засіданні. Рішення комісії оформлюються протоколами, що підписуються всіма членами комісії, присутніми на засіданні. Член комісії у разі незгоди з прийнятим рішенням або із змістом протоколу може викласти у письмовій формі свою окрему думку (додається до протоколу), про що робиться відповідний запис у протоколі.

10. До завдань комісії належать:

визначення строків проведення конкурсу, зокрема строку для проведення попереднього відбору (прекваліфікації);

розроблення конкурсної документації та подання її на затвердження державному партнеру;

реєстрація заявок;

забезпечення претендентів і учасників необхідною інформацією (документами) для підготовки та подання заявки та конкурсної пропозиції;

надання претендентам або учасникам роз'яснень щодо конкурсної документації;

подання на затвердження державному партнеру рішення щодо допущення (недопущення) претендентів до участі в конкурсі;

повідомлення претендентів про допущення (недопущення) до участі в конкурсі;

реєстрація, розгляд та оцінка конкурсних пропозицій учасників;

подання протоколу про результати конкурсу (про визначення переможця конкурсу, про відхилення всіх конкурсних пропозицій без визначення переможця чи про оголошення конкурсу таким, що не відбувся) на затвердження державному партнеру;

повідомлення переможця та інших учасників про результати конкурсу;

отримання в установленому порядку від органів державної влади, підприємств, установ і організацій документів та інших матеріалів, необхідних для виконання покладених на комісію завдань;

інші завдання, пов'язані з організацією та проведенням конкурсу.

11. До роботи комісії на підставі договору з державним партнером з правом дорадчого голосу можуть залучатися незалежні експерти. Незалежні експерти обираються державним партнером на конкурсних засадах у порядку, встановленому Мінекономіки. Оплата послуг незалежного експерта здійснюється за рахунок коштів реєстраційного внеску.

Незалежними експертами не можуть бути:

громадяни держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, або особи, які перебувають у трудових чи інших договірних відносинах з такими громадянами;

засновники, учасники юридичних осіб, які подали заявку або залучені як радники, або особи, пов'язані з ними відносинами контролю, а також особи, які перебувають у трудових чи інших договірних відносинах з такими юридичними особами.

Конкурсна документація

12. Конкурсна документація розробляється комісією самостійно або із залученням радників.

Радники обов'язково залучаються, якщо вартість майна, що є об'єктом державно-приватного партнерства, перевищує 250 млн. гривень, що підтверджується даними фінансової звітності за останній звітний рік або результатами оцінки, проведеної в порядку, визначеному законодавством про оцінку майна, майнових прав та оціночну діяльність, а також якщо очікувана вартість новоствореного (новозбудованого) об'єкта державно-приватного партнерства перевищує 250 млн. гривень. Радники обираються державним партнером на конкурсних засадах у порядку, передбаченому Законом України "Про концесію".

Конкурсна документація подається на затвердження державному партнеру у визначений ним строк, але не пізніше ніж через 180 календарних днів з дня затвердження складу комісії. За рішенням державного партнера зазначений строк може бути продовжений, але не більше ніж на 180 календарних днів.

13. Конкурсна документація складається з:

умов проведення конкурсу;

висновку за результатами проведення аналізу ефективності здійснення державно-приватного партнерства;

інструкції для претендентів;

інструкції для учасників;

проекту договору державно-приватного партнерства;

інших документів за рішенням державного партнера.

14. Державний партнер може внести запропоновані комісією зміни до конкурсної документації не пізніше ніж за 45 днів до дати закінчення строку для подання конкурсних пропозицій. Зміни до конкурсної документації публікуються на офіційному веб-сайті державного партнера та у віртуальній кімнаті даних (у разі її створення).

15. В умовах проведення конкурсу обов'язково зазначаються:

опис об'єкта державно-приватного партнерства, зокрема відомості щодо наявності обмежень та/або обтяжень щодо об'єкта державно-приватного партнерства;

строк проведення конкурсу;

загальний опис вимог до кваліфікації претендентів та критеріїв обрання переможця конкурсу;

перелік робіт та послуг, що повинні виконуватися (надаватися) приватним партнером за договором державно-приватного партнерства, та прогнозовані джерела доходу приватного партнера;

розмір реєстраційного внеску, що підлягає сплаті претендентом (за наявності);

граничний обсяг та форма державної підтримки (якщо така підтримка передбачена);

вимоги до розміру та форми забезпечення конкурсної пропозиції (за наявності);

утворення юридичної особи - резидента України для укладення договору про партнерство у разі, коли переможцем конкурсу буде визначено нерезидента або об'єднання юридичних осіб, учасниками якого є нерезиденти;

інші умови за рішенням державного партнера.

16. Умовами проведення конкурсу можуть бути передбачені обов'язки приватного партнера щодо:

працевлаштування в рамках виконання договору державно-приватного партнерства певної кількості працівників балансоутримувача або інші соціальні зобов'язання, що покладаються на приватного партнера (за наявності);

фінансування будівництва (нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, технічного переоснащення) об'єктів суміжної інфраструктури (залізничних, автомобільних шляхів, ліній зв'язку, засобів тепло-, газо-, водо- та електропостачання, інженерних комунікацій тощо), які не є об'єктом державно-приватного партнерства, але необхідні для реалізації проекту, що здійснюється на умовах державно-приватного партнерства, а також умови повернення таких інвестицій;

відшкодування обґрунтованих, справедливих і належним чином задокументованих витрат, що виникли внаслідок підготовки пропозиції про здійснення державно-приватного партнерства, а також відшкодування витрат на залучення радників та витрат на розроблення (виготовлення) землевпорядної документації і проведення її експертизи відповідно до підтвердних документів (у разі наявності);

інших зобов'язань за рішенням державного партнера.

У разі включення зазначених умов до умов проведення конкурсу вони мають бути обґрунтовані у пропозиції про здійснення державно-приватного партнерства та міститися у висновку за результатами аналізу ефективності здійснення державно-приватного партнерства.

17. Інструкція для претендентів повинна містити таку інформацію:

вимоги до претендентів для допущення їх до участі в конкурсі, перелік документів, необхідних для подання комісії у складі заявки для підтвердження відповідності претендентів кваліфікаційним вимогам;

вимоги до оформлення та змісту заявок (порядок підписання і завірення документів, внесення виправлень; вимоги до пакування, нанесення надписів і опечатування документів тощо);

порядок подання заявок та їх реєстрації;

порядок отримання додаткової інформації, необхідної для подання заявки;

порядок внесення змін до заявки та порядок її відкликання;

порядок розгляду заявок та прийняття рішення про допущення (недопущення) претендентів до участі в конкурсі пропозицій;

порядок повідомлення претендентів про результати розгляду їх заявок;

критерії попереднього відбору;

розмір реєстраційного внеску (за наявності);

інші відомості за рішенням державного партнера.

18. Інструкція для учасників має містити:

інформацію про процедурні питання (адресу, за якою комісія приймає конкурсні пропозиції, умови реєстрації та відхилення конкурсних пропозицій);

вимоги до оформлення конкурсної пропозиції (вимоги щодо повноти документації, яка надається; порядок підписання і завірення документів, внесення виправлень; вимоги до пакування, нанесення надписів і опечатування документів, порядок внесення змін до конкурсних пропозицій тощо);

строк подання конкурсної пропозиції, який повинен становити не менше 60 днів з дня повідомлення всіх претендентів про допущення (недопущення) до участі в конкурсі;

строк, протягом якого конкурсні пропозиції вважаються чинними;

вимоги до інформації та документів, що мають міститися в технічній та фінансово-економічній частинах конкурсної пропозиції;

вимоги щодо досягнення приватним партнером показників результативності проекту, що здійснюється на умовах державно-приватного партнерства;

критерії оцінки конкурсних пропозицій та питому вагу кожного з них;

методику здійснення оцінки конкурсної пропозиції;

соціальні зобов'язання, що покладаються на приватного партнера (за наявності);

інформацію про необхідність отримання згоди органу Антимонопольного комітету у випадках, передбачених законодавством. У такому разі комісія надає претендентові необхідні для отримання такої згоди документи та інформацію;

інформацію про розмір, форму, строк дії забезпечення конкурсної пропозиції та перелік випадків, коли забезпечення конкурсної пропозиції не повертається учаснику (за наявності забезпечення конкурсної пропозиції);

умови відшкодування витрат на підготовку пропозиції про здійснення державно-приватного партнерства, що належним чином документально підтверджені, витрат на залучення радників, а також витрат на розроблення (виготовлення) землевпорядної документації та проведення її експертизи відповідно до підтвердних документів (у разі наявності);

іншу інформацію за рішенням державного партнера.

19. Розмір забезпечення конкурсної пропозиції не може перевищувати 1 відсоток очікуваного обсягу капітальних інвестицій проекту, що здійснюється на умовах державно-приватного партнерства.

Забезпечення конкурсної пропозиції реалізується:

у разі відкликання конкурсної пропозиції учасником після закінчення строку її подання, але до того, як закінчився строк, протягом якого конкурсні пропозиції вважаються чинними;

у разі непідписання учасником, який став переможцем конкурсу, договору державно-приватного партнерства (крім випадків форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), що засвідчені відповідно до законодавства України);

в інших випадках, визначених інструкцією для учасників.

Кошти, що надійшли в результаті реалізації забезпечення конкурсної пропозиції (у разі коли вони не повертаються учаснику), підлягають перерахуванню до державного бюджету або до відповідного місцевого бюджету.

20. Істотними умовами договору державно-приватного партнерства, зокрема, можуть бути:

сторони договору;

об'єкт державно-приватного партнерства (склад майна та/або технічні і фінансові умови створення, будівництва об'єкта державно-приватного партнерства та період його експлуатації);

порядок та умови набрання чинності договором чи окремими його положеннями;

предмет договору, включаючи вид, обсяг та опис робіт та/або суспільно значущих послуг, які виконуються/надаються відповідно до такого договору;

права та обов'язки сторін, що визначаються, зокрема, з урахуванням розподілу ризиків між сторонами;

перелік земельних ділянок, необхідних для реалізації проекту, що здійснюється на умовах державно-приватного партнерства (із зазначенням площі та кадастрового номера (за наявності), та порядок забезпечення приватного партнера цими земельними ділянками;

строк дії договору, дата, місце підписання та порядок набрання ним чинності;

порядок зміни та припинення договору;

порядок повернення об'єкта державно-приватного партнерства та земельних ділянок, що надані для потреб, пов'язаних із здійсненням договору, після його припинення;

умови встановлення і зміни цін (тарифів) на товари (роботи, послуги), що створюються (виконуються, надаються) приватним партнером, - у випадках реалізації проектів, що здійснюються на умовах державно-приватного партнерства, на ринках, що перебувають у стані природної монополії;

умови та розмір надання державної підтримки (у разі її надання);

порядок списання майна, що входить до складу об'єкта державно-приватного партнерства;

порядок, розмір та умови внесення платежів сторонами договору;

підстави, процедури і наслідки розірвання договору, зокрема платежі, пов'язані з достроковим розірванням договору;

відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання зобов'язань, що випливають із договору;

порядок здійснення державним партнером контролю за виконанням договору;

вимоги щодо відшкодування обґрунтованих, справедливих і належним чином задокументованих витрат, що виникли внаслідок підготовки пропозиції про здійснення державно-приватного партнерства, але не більш як 2,5 відсотка вартості проекту, що реалізується на умовах державно-приватного партнерства, а також відшкодування витрат на залучення радників для підготовки конкурсної документації та витрат на розроблення (виготовлення) землевпорядної документації і проведення її експертизи відповідно до підтвердних документів;

порядок вирішення спорів між сторонами договору.

21. Договір державно-приватного партнерства може включати інші умови, погоджені сторонами, зокрема:

умови заміни приватного партнера;

порядок та умови розподілу між сторонами договору доходу та/або продукції, якщо такий розподіл передбачено умовами договору;

надання пільг для користувачів (споживачів);

умови використання вітчизняних сировини, матеріалів, технологій, техніки та обладнання;

умови найму та працевлаштування громадян України, зокрема щодо рівня заробітної плати та соціального забезпечення найманих працівників;

залучення інновацій та енергозберігаючих технологій під час виконання договору;

умови використання прав інтелектуальної власності;

умови здійснення фінансування приватним партнером будівництва (нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, технічного переоснащення) об'єктів суміжної інфраструктури (залізничних, автомобільних шляхів, ліній зв'язку, засобів тепло-, газо-, водо- та електропостачання, інженерних комунікацій тощо), які не є об'єктами державно-приватного партнерства, але необхідні для реалізації проекту, що здійснюється на умовах державно-приватного партнерства, та повернення інвестицій, внесених в об'єкти суміжної інфраструктури;

умови страхування об'єкта державно-приватного партнерства;

умови забезпечення здійснення приватним партнером оцінки впливу на довкілля у випадках та порядку, визначених Законом України "Про оцінку впливу на довкілля".

Оголошення конкурсу

22. Державний партнер протягом 10 календарних днів з дня подання йому комісією конкурсної документації (сільські, селищні, міські, в тому числі об'єднані територіальні громади, районні та обласні ради - на найближчому пленарному засіданні) затверджує її або надає вмотивовану відмову від її затвердження з переліком питань, які потребують доопрацювання.

23. У рішенні про проведення конкурсу визначаються:

строк здійснення державно-приватного партнерства, форма його реалізації та основні етапи;

державний партнер та об'єкти державно-приватного партнерства;

обсяг та форми державної підтримки здійснення державно-приватного партнерства, якщо надання такої підтримки передбачається;

граничний строк подання заявок на участь у конкурсі;

граничний строк проведення конкурсу;

основні кваліфікаційні вимоги до учасників конкурсу;

основні критерії визначення переможця конкурсу.

24. Оголошення про проведення конкурсу публікується державним партнером у газеті "Урядовий кур'єр" або "Голос України" чи офіційному друкованому засобі масової інформації відповідного органу місцевого самоврядування або Автономної Республіки Крим, якщо державним партнером виступають такі органи, а також розміщується на офіційному веб-сайті державного партнера одночасно з інструкцією для претендентів не пізніше 10 робочих днів з дня прийняття рішення про проведення конкурсу.

В оголошенні про проведення конкурсу зазначаються:

умови проведення конкурсу;

строк подання заявок, який визначається державним партнером, не може бути меншим за 60 і більшим за 90 календарних днів з дати публікації оголошення про проведення конкурсу;

інша інформація за рішенням державного партнера.

Надання роз'яснень до конкурсної документації та внесення змін до неї

25. Юридична особа, заінтересована в участі у конкурсі, або уповноважена нею особа має право не пізніш як за 10 робочих днів до закінчення строку подання заявки/конкурсної пропозиції звернутися до комісії за роз'ясненням щодо конкурсної документації. Усі звернення за роз'ясненням та щодо усунення порушень оприлюднюються на офіційному веб-сайті державного партнера без ідентифікації ініціатора звернення або у віртуальній кімнаті даних (у разі її створення). Комісія протягом семи робочих днів з дня оприлюднення звернення повинна надати роз'яснення та оприлюднити його на офіційному веб-сайті державного партнера або у віртуальній кімнаті даних (у разі її створення). Усі роз'яснення в обов'язковому порядку надсилаються всім претендентам або учасникам.

26. Державний партнер має право з власної ініціативи та/або з ініціативи комісії, або за результатами розгляду звернень внести зміни до конкурсної документації. У такому разі строк для подання заявок та конкурсних пропозицій продовжується державним партнером таким чином, щоб з моменту внесення змін до конкурсної документації до закінчення кінцевого строку подання заявок та конкурсних пропозицій залишалося не менше 45 календарних днів.

27. Зміни, що вносяться державним партнером до конкурсної документації, розміщуються на офіційному веб-сайті державного партнера або у віртуальній кімнаті даних (у разі її створення) у вигляді нової редакції конкурсної документації додатково до початкової редакції конкурсної документації та змін до конкурсної документації в окремому документі.

28. Зміни, що вносяться до конкурсної документації, не можуть суперечити висновку за результатами аналізу ефективності здійснення державно-приватного партнерства і повинні відповідати принципам відкритості, рівності та відсутності дискримінації.

Попередній відбір претендентів (прекваліфікація)

29. Процедура попереднього відбору претендентів проводиться з метою виявлення потенційних учасників, які мають належний рівень компетенції та фінансової спроможності для реалізації проекту, що здійснюється на умовах державно-приватного партнерства.

30. Попередній відбір претендентів здійснюється на підставі інструкції для претендентів.

31. Для участі у попередньому відборі претендент має відповідати щонайменше трьом з таких критеріїв:

наявність у претендента обладнання та матеріально-технічної бази для виконання проектних, будівельних та експлуатаційних робіт і матеріально-технічного обслуговування, що необхідні для виконання договору державно-приватного партнерства;

наявність та відповідний рівень професійної і технічної кваліфікації працівників претендента;

наявність документально підтвердженого досвіду виконання претендентом аналогічних за предметом договорів;

наявність у претендента ресурсів для забезпечення фінансування проекту, що здійснюється на умовах державно-приватного партнерства, або досвіду гарантованого залучення фінансування для реалізації подібних проектів;

інші вимоги за рішенням державного партнера.

Для цілей підтвердження відповідності претендентів вимогам попереднього відбору підтвердні документи можуть подаватися як щодо самого претендента, так і щодо осіб, пов'язаних з претендентом відносинами контролю.

32. Об'єднання юридичних осіб (резидентів та/або нерезидентів) можуть брати участь у конкурсі на підставі договору про співпрацю, укладеного між ними.

Для цілей підтвердження відповідності об'єднання юридичних осіб (резидентів та/або нерезидентів) вимогам попереднього відбору (прекваліфікації) інформація подається і щодо об'єднання юридичних осіб загалом, і щодо окремих його членів чи осіб, пов'язаних з ними відносинами контролю.

Склад об'єднання юридичних осіб (резидентів та/або нерезидентів) може бути змінено після завершення попереднього відбору і до моменту подання конкурсної пропозиції за згодою державного партнера.

Державний партнер може передбачити в конкурсній документації обмеження щодо участі (прямо або опосередковано) учасників об'єднання юридичних осіб (резидентів та/або нерезидентів) в інших об'єднаннях, які беруть участь в одному і тому самому конкурсі.

33. Не допускаються до участі в конкурсі особи, визначені частиною четвертою статті 12 Закону України "Про концесію".

34. У будь-який час до закінчення строку подання заявок претендент має право змінити або відкликати свою заявку.

35. Протягом 45 робочих днів з дня закінчення строку подання заявок комісія розглядає заявки, готує проект рішення щодо допущення (недопущення) претендентів до участі у конкурсі та надає його на затвердження державному партнеру.

Протягом цього строку комісія має право уточнювати у претендента всю необхідну інформацію щодо змісту його заявки. Документи, що подаються претендентом в рамках такого уточнення, включаються до складу заявки.

Державний партнер протягом семи робочих днів з дня надання комісією протоколу про допущення (недопущення) претендентів до участі у конкурсі затверджує відповідні рішення.

Комісія протягом трьох робочих днів після затвердження державним партнером рішення інформує претендента про допущення (недопущення) до участі в конкурсі. У разі недопущення претендента до участі у конкурсі у повідомленні про результати попереднього відбору (прекваліфікації) мають бути зазначені причини такої відмови.

36. У разі коли після оголошення конкурсу на участь у зазначеному конкурсі подав заявку лише один претендент, відповідний договір може бути укладений державним партнером з цим претендентом шляхом погодження з ним істотних умов договору за умови відповідності такого претендента основним кваліфікаційним вимогам до учасників конкурсу, якщо інше не визначено законами, що регулюють відносини, які виникають у процесі укладення договорів державно-приватного партнерства.

37. Претендентам, допущеним до участі у конкурсі, одночасно з повідомленням про допущення надається:

інформація про порядок одержання інструкції для учасників, проекту договору державно-приватного партнерства та інших документів, що є частиною конкурсної документації;

проект договору про конфіденційність наданої інформації та порядок його укладення (у разі необхідності);

інформація про розмір та порядок сплати реєстраційного внеску (у разі наявності).

38. У разі коли умовами конкурсу передбачена сплата реєстраційного внеску та/або підписання договору про конфіденційність наданої інформації, інструкція для учасників, проект договору державно-приватного партнерства та інші документи, що є частиною конкурсної документації, надаються претенденту після отримання комісією документа, що підтверджує сплату реєстраційного внеску, та/або підписаного договору про конфіденційність наданої інформації.

39. Розмір реєстраційного внеску визначається державним партнером з урахуванням вартості проекту, що здійснюється на умовах державно-приватного партнерства, та не може перевищувати 100 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня року, в якому опубліковане оголошення про проведення конкурсу.

40. Реєстраційний внесок сплачується на рахунок державного партнера, якщо інше не встановлено законодавством.

Кошти, що надійшли від сплати реєстраційного внеску, використовуються виключно для покриття витрат, пов'язаних з організацією та проведенням конкурсу, а також із залученням до роботи комісії незалежних експертів.

Подання конкурсних пропозицій учасниками

41. Для підготовки та подання конкурсної пропозиції учасникам конкурсу забезпечується доступ до розширеної інформації про об'єкт державно-приватного партнерства, а також можливість ознайомитися з ним за його місцезнаходженням відповідно до їх письмового запиту, який має бути наданий комісії не пізніше ніж за 10 календарних днів після отримання учасниками інструкції для учасників та проекту договору державно-приватного партнерства.

42. Конкурсна пропозиція складається з двох частин - технічної та фінансово-економічної. Порядок подання конкурсних пропозицій та вимоги до інформації та документів, що мають міститися в технічній та фінансово-економічній частинах конкурсної пропозиції, визначаються інструкцією для учасників.

43. Конкурсна пропозиція подається в непрозорому належним чином заклеєному конверті або в коробці для поштових відправлень.

44. У будь-який час до закінчення строку подання конкурсних пропозицій учасник має право змінити або відкликати свою конкурсну пропозицію.

Оцінка конкурсних пропозицій та визначення переможця конкурсу

45. Для оцінки конкурсних пропозицій застосовується один або кілька таких критеріїв:

строк договору державно-приватного партнерства;

показник IRR (внутрішня норма прибутку) проекту, що здійснюється на умовах державно-приватного партнерства;

чиста поточна вартість (NPV) всіх грошових потоків проекту, що здійснюється на умовах державно-приватного партнерства;

чиста поточна вартість (NPV) капітальних інвестицій, витрат на експлуатацію та матеріально-технічне обслуговування об'єкта державно-приватного партнерства;

надійність запропонованого механізму фінансування;

обсяги можливої державної підтримки (зокрема плати за експлуатаційну готовність) у разі її надання;

чиста поточна вартість (NPV) плати за експлуатаційну готовність (за наявності);

відповідність здійснення державно-приватного партнерства екологічним нормам і стандартам;

інші критерії, які оцінюють фінансово-економічну або соціально-екологічну ефективність проекту, що здійснюється на умовах державно-приватного партнерства.

У разі застосування декількох критеріїв інструкцією для учасників встановлюється їх питома вага.

У разі визначення критерію оцінки, що пов'язаний з показником чистої поточної вартості (NPV), в інструкції для учасників встановлюються чіткі вимоги до розрахунку показника середньозваженої вартості капіталу (WACC).

46. Оцінка конкурсних пропозицій здійснюється в два етапи. На першому етапі розглядаються технічні частини конкурсних пропозицій та здійснюється їх оцінка. На другому етапі розглядаються фінансово-економічні частини конкурсних пропозицій та здійснюється їх оцінка.

47. На засіданні комісії, яке має відбутися не пізніше ніж через п'ять робочих днів з моменту завершення граничного строку подання конкурсних пропозицій, здійснюється оцінка технічних частин конкурсних пропозицій на предмет відповідності їх умовам конкурсної документації (перший етап оцінки).

До другого етапу оцінки допускаються конкурсні пропозиції тих учасників, технічні частини конкурсних пропозицій яких відповідають умовам конкурсної документації.

Не можуть бути підставою для недопущення до другого етапу оцінки формальні (несуттєві) помилки в оформленні конкурсної пропозиції учасника або в документах та інформації, що подаються разом із такою конкурсною пропозицією, які не впливають на зміст конкурсної пропозиції або документів та інформації, зокрема технічні помилки та описки.

48. На другому етапі оцінюються фінансово-економічні частини конкурсних пропозицій.

Якщо до другого етапу оцінки конкурсних пропозицій допущено більше ніж один учасник, оцінка фінансово-економічних частин конкурсних пропозицій здійснюється комісією відповідно до методології, що визначена в інструкції для учасників.

Якщо до другого етапу оцінки конкурсних пропозицій допущено лише одного учасника, договір державно-приватного партнерства може бути укладений державним партнером з цим учасником за умов відповідності фінансово-економічної частини конкурсної пропозиції цього учасника вимогам конкурсної документації. Оцінка відповідності фінансово-економічної частини конкурсної пропозиції такого учасника здійснюється на засіданні комісії.

49. Перший та другий етапи оцінки конкурсних пропозицій можуть відбуватися протягом одного або декількох засідань комісії за її рішенням. При цьому загальний строк розгляду та оцінки конкурсних пропозицій учасників не може перевищувати 45 робочих днів з моменту завершення граничного строку подання конкурсних пропозицій.

Результати оцінки конкурсних пропозицій учасників конкурсу не підлягають розголошенню до дня визначення переможця конкурсу, крім випадків, передбачених законом.

50. Переможцем конкурсу визнається учасник, фінансово-економічна частина конкурсної пропозиції якого отримала найбільшу кількість балів, крім випадку, коли ініціатор пропозиції про здійснення державно-приватного партнерства (юридична особа (резидент та/або нерезидент) або об'єднання юридичних осіб (резидентів та/або нерезидентів) погоджується укласти договір на умовах конкурсної пропозиції, яка отримала найвищу оцінку. В останньому випадку переможцем визнається учасник, який був ініціатором подання пропозиції про здійснення державно-приватного партнерства.

51. За результатами проведення конкурсу комісія складає протокол про результати конкурсу (про визначення переможця конкурсу, про відхилення всіх конкурсних пропозицій без визначення переможця чи про оголошення конкурсу таким, що не відбувся) і подає його на затвердження державному партнеру протягом п'яти робочих днів з моменту проведення засідання комісії, на якому складено відповідний протокол.

У такому протоколі зазначаються:

відомості про учасників конкурсу;

перелік учасників, яких не було допущено до другого етапу оцінки конкурсних пропозицій, з обґрунтуванням причин недопущення;

кількість балів, що набрали учасники конкурсу під час оцінки конкурсних пропозицій (у разі коли до другого етапу оцінки конкурсних пропозицій допущено більше ніж один учасник);

обґрунтування вибору переможця конкурсу та/або відхилення всіх конкурсних пропозицій;

відомості про переможця конкурсу або обґрунтування рішення про оголошення конкурсу таким, що не відбувся.

52. Державний партнер зобов'язаний не пізніше місяця після подання йому комісією протоколу про результати конкурсу (сільські, селищні, міські, в тому числі об'єднані територіальні громади, районні та обласні ради - на найближчому пленарному засіданні) розглянути результати проведення конкурсу та затвердити відповідний протокол (про визначення переможця конкурсу, про відхилення всіх конкурсних пропозицій без визначення переможця чи про оголошення конкурсу таким, що не відбувся) або відмовити у затвердженні результатів конкурсу з обґрунтуванням причини такої відмови.

У випадку, якщо державним партнером не є орган, визначений у пункті 4 цього Порядку, державний партнер зобов'язаний протягом трьох робочих днів після затвердження надіслати затверджений протокол про результати конкурсу або відмову у затвердженні результатів конкурсу з обґрунтуванням причини такої відмови до органу, визначеного у пункті 4 цього Порядку, для затвердження результатів конкурсу.

53. Державний партнер зобов'язаний у десятиденний строк з дня визначення переможця конкурсу оприлюднити інформацію, вмотивовані роз'яснення щодо підстав визначення переможця та відхилення пропозицій інших учасників конкурсу.

Оприлюднення цієї інформації здійснюється шляхом опублікування її в газеті "Урядовий кур'єр" або "Голос України" чи офіційному друкованому засобі масової інформації відповідного органу місцевого самоврядування або Автономної Республіки Крим, якщо державним партнером виступають такі органи, а також розміщення на офіційному веб-сайті державного партнера.

Державний партнер у десятиденний строк з дня визначення переможця конкурсу інформує органи Антимонопольного комітету про такого переможця у випадках, коли здійснення державно-приватного партнерства потребують одержання попереднього дозволу на концентрацію.

54. Державний партнер визнає конкурс таким, що не відбувся, у разі:

коли претендентами не подано жодної заявки;

коли за результатами попередньої оцінки не обрано жодного учасника конкурсу;

коли учасниками не подано жодної конкурсної пропозиції;

відкликання єдиної конкурсної пропозиції учасником після закінчення строку її подання, але до того, як закінчився строк, протягом якого конкурсні пропозиції вважаються чинними;

визнання результатів конкурсу загалом чи його окремого етапу недійсним у судовому порядку;

недосягнення сторонами згоди щодо умов договору державно-приватного партнерства протягом строку, визначеного пунктом 56 цього Порядку.

Державний партнер відміняє конкурс у разі:

зміни законодавства або економічних, фінансових, соціальних чи екологічних показників проекту, що здійснюється на умовах державно-приватного партнерства, на основі яких приймалося рішення про доцільність здійснення державно-приватного партнерства (зокрема NPV, IRR, ENPV), що призвело до недоцільності подальшої реалізації проекту, що здійснюється на умовах державно-приватного партнерства;

відхилення всіх конкурсних пропозицій згідно з цим Порядком.

У випадку відміни конкурсу з причини зміни законодавства або економічних, фінансових, соціальних чи екологічних показників проекту, що здійснюється на умовах державно-приватного партнерства, на основі яких приймалося рішення про доцільність здійснення державно-приватного партнерства (зокрема показників NPV, IRR, ENPV), що призвело до недоцільності подальшої реалізації проекту, що здійснюється на умовах державно-приватного партнерства, реєстраційний внесок та/або забезпечення конкурсної пропозиції повертається претендентам та/або учасникам конкурсу.

Укладення договору державно-приватного партнерства

55. Протягом десяти робочих днів з дати оприлюднення інформації про переможця конкурсу відповідно до вимог пункту 53 цього Порядку державний партнер запрошує переможця до переговорів щодо укладення договору державно-приватного партнерства.

Державний партнер може утворити робочу групу для проведення переговорів щодо укладення договору державно-приватного партнерства.

56. Договір державно-приватного партнерства має бути укладеним протягом 90 календарних днів з дня отримання запрошення до укладення договору державно-приватного партнерства. За рішенням державного партнера такий строк може бути продовжений у разі реалізації інноваційних проектів, великих комплексних інфраструктурних проектів за письмовою згодою сторін, але загальний строк переговорів не може перевищувати 180 календарних днів.

У випадку, якщо протягом цього строку державним партнером не досягнуто згоди щодо умов договору державно-приватного партнерства, державний партнер припиняє переговори з переможцем та надсилає запрошення до укладення договору державно-приватного партнерства наступному за результатом учаснику (за наявності). Переговори з наступним за результатом учасником конкурсу щодо умов договору державно-приватного партнерства тривають не більше 90 календарних днів з дня прийняття рішення про припинення переговорів з учасником конкурсу, визнаним переможцем конкурсу. Якщо сторонами вдруге не досягнуто згоди щодо умов договору державно-приватного партнерства, конкурс визнається таким, що не відбувся.

У такому разі державний партнер може прийняти рішення про проведення повторного конкурсу відповідно до цього Порядку не пізніше 60 календарних днів з дати визнання конкурсу таким, що не відбувся.

57. Під час укладання договору державно-приватного партнерства з переможцем забороняється змінювати істотні умови договору державно-приватного партнерства, а також положення, що відображають зміст конкурсної пропозиції.

Положення цього пункту поширюються і на запрошення до укладення договору державно-приватного партнерства наступного за результатом учасника у випадку, передбаченому пунктом 56 цього Порядку.

58. У разі коли переможцем конкурсу є юридична особа - нерезидент, для укладення договору державно-приватного партнерства він зобов'язаний утворити юридичну особу - резидента.

59. У разі коли переможцем конкурсу з визначення приватного партнера для здійснення державно-приватного партнерства визначено декількох осіб на стороні приватного партнера, договір державно-приватного партнерства підписується такими особами або особою, уповноваженою ними на підписання цього договору, або утвореною ними спеціальною юридичною особою для цілей реалізації проекту, що здійснюється на умовах державно-приватного партнерства, яка буде діяти як приватний партнер.

60. Договір державно-приватного партнерства вважається укладеним з дня досягнення домовленості щодо всіх його умов і підписання сторонами тексту договору.

Настання, зміна або припинення прав та обов'язків за договором державно-приватного партнерства можуть бути обумовлені настанням відкладальної або скасувальної обставини.

61. Державний партнер протягом трьох робочих днів після укладення договору державно-приватного партнерства надсилає рекомендованим листом з повідомленням про вручення завірену ним копію такого договору (з усіма додатками до нього) до Мінекономіки.

Оскарження

62. Спори, що виникають у зв'язку з конкурсом, вирішуються в судовому порядку.

63. Суб'єктом оскарження можуть бути виключно претенденти та/або учасники конкурсу.

(Порядок із змінами, внесеними згідно з постановами
Кабінету Міністрів України від 10.08.2011 р. N 849,
від 08.04.2013 р. N 233,
від 30.10.2014 р. N 585,
від 16.11.2016 р. N 815,
у редакції постанови Кабінету
 Міністрів України від 20.05.2020 р. N 401)

 

ПОРЯДОК
проведення аналізу ефективності здійснення державно-приватного партнерства

1. Цей Порядок визначає механізм проведення аналізу ефективності здійснення державно-приватного партнерства, в тому числі у формі концесії (далі - аналіз ефективності).

2. У цьому Порядку терміни вживаються у значенні, наведеному в Законі України "Про державно-приватне партнерство" (далі - Закон) та Законі України "Про концесію".

3. Аналіз ефективності на підставі пропозиції орендаря державного майна про здійснення державно-приватного партнерства у формі концесії проводиться відповідно до цього Порядку з урахуванням особливостей, визначених статтею 21 Закону України "Про концесію".

4. Аналіз ефективності проводиться на підставі пропозиції про здійснення державно-приватного партнерства (далі - пропозиція), яка складається з техніко-економічного обґрунтування здійснення державно-приватного партнерства (далі - техніко-економічне обґрунтування).

Пропозиція готується центральними, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування чи органами влади Автономної Республіки Крим, Національною академією наук, національними галузевими академіями наук, державними, комунальними підприємствами, установами, організаціями, господарськими товариствами, 100 відсотків акцій (часток) яких належить державі, територіальній громаді чи Автономній Республіці Крим, або особами, які відповідно до Закону можуть бути приватними партнерами.

Для підготовки пропозиції центральні, місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування або органи влади Автономної Республіки Крим, Національна академія наук, національні галузеві академії наук, державні, комунальні підприємства, установи, організації, господарські товариства, 100 відсотків акцій (часток) яких належить державі, територіальній громаді чи Автономній Республіці Крим, можуть залучати міжнародні фінансові організації та/або радників.

Ініціатори підготовки пропозиції під час її підготовки можуть звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, органів влади Автономної Республіки Крим, Національної академії наук, національних галузевих академій наук, державних, комунальних підприємств, установ, організацій, господарських товариств, 100 відсотків акцій (часток) яких належить державі, територіальній громаді чи Автономній Республіці Крим, для отримання інформації, необхідної для підготовки такої пропозиції.

5. У разі, коли ініціаторами підготовки пропозиції є центральні, місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, Національна академія наук, національні галузеві академії наук, державні, комунальні підприємства, установи, організації, господарські товариства, 100 відсотків акцій (часток) яких належить державі, територіальній громаді чи Автономній Республіці Крим, підготовка пропозиції здійснюється двома етапами.

6. На першому етапі здійснюється підготовка концептуальної записки здійснення державно-приватного партнерства (далі - концептуальна записка) та проведення її детального аналізу.

Концептуальна записка містить таку інформацію:

мета проекту, що здійснюється на умовах державно-приватного партнерства (далі - проект), та її обґрунтування:

- проблеми, які передбачається розв'язати у результаті реалізації проекту;

- результати аналізу попиту на товари (роботи і послуги), виробництво (виконання і надання) яких передбачається забезпечити в результаті реалізації проекту;

- результати попереднього аналізу можливих альтернативних варіантів розв'язання зазначених проблем;

- відповідність мети проекту пріоритетам державної політики та Цілям сталого розвитку України на період до 2030 року, визначеним Указом Президента України від 30 вересня 2019 р. N 722 (далі - Цілі сталого розвитку);

прогнозні обсяги витрат, а саме:

- розрахункова вартість проекту, включаючи витрати на його розроблення та реалізацію, обґрунтування вибору можливих джерел фінансування;

- інформація про наявність земельної ділянки, прав, пов'язаних з нею, та план заходів щодо оформлення прав на таку ділянку (у разі потреби);

- інформація про оціночну вартість експлуатації (утримання) об'єкта державно-приватного партнерства та джерела фінансування його експлуатації (утримання);

результати попереднього аналізу ефективності реалізації проекту:

- очікуваний вплив (екологічні, соціальні, економічні вигоди і наслідки його реалізації);

- інформація щодо вигодоотримувачів;

- результати попередньої оцінки ризиків реалізації проекту;

строк та етапи реалізації проекту, результати попередньої оцінки можливостей його реалізації, організації та управління виконанням робіт;

обґрунтування заходів щодо розроблення проекту (дослідження, проектування).

Концептуальна записка готується українською мовою разом із складеним у довільній формі супровідним листом. Вона прошнуровується, засвідчується підписом уповноваженої особи ініціатора підготовки пропозиції та скріплюється печаткою (за наявності). Кожна сторінка концептуальної записки нумерується.

Аналіз концептуальної записки проводиться щодо:

об'єктів державної власності - ініціатором підготовки пропозиції з урахуванням позицій Мінекономіки, Мінфіну та центрального органу виконавчої влади, що здійснює відповідно до закону функції з управління відповідними об'єктами державної власності (у разі, коли такий орган не є ініціатором підготовки пропозиції), які вони надають протягом 30 календарних днів після надходження на розгляд до них концептуальної записки;

об'єктів комунальної власності - ініціатором підготовки пропозиції та виконавчим комітетом сільської, селищної, міської ради чи виконавчим апаратом районної, обласної ради (у разі коли такий орган не є ініціатором підготовки пропозиції);

об'єктів, що належать Автономній Республіці Крим, - ініціатором підготовки пропозиції та органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим, що виконує відповідно до закону функції з управління відповідними об'єктами (у разі, коли такий орган не є ініціатором підготовки пропозиції).

До проведення аналізу концептуальної записки можуть залучатися представники балансоутримувача (за наявності) для висловлювання їх позиції щодо проекту.

За результатами аналізу приймається рішення щодо доцільності або недоцільності підготовки техніко-економічного обґрунтування.

7. На другому етапі здійснюється підготовка техніко-економічного обґрунтування.

8. Техніко-економічне обґрунтування містить таку інформацію:

мета проекту та її обґрунтування:

- проблеми, які передбачається розв'язати в результаті реалізації проекту;

- результати аналізу попиту на товари (роботи і послуги), виробництво (виконання і надання) яких повинне бути забезпечене в результаті реалізації проекту, та наявність заінтересованості представників ринку в реалізації проекту;

- результати аналізу можливих альтернативних варіантів розв'язання зазначених проблем;

- відповідність мети проекту пріоритетам державної політики та Цілям сталого розвитку;

- інформація про ініціатора підготовки пропозиції та державного партнера, інших заінтересованих суб'єктів, які пропонується залучати для реалізації проекту, опис їх функцій та ролі в реалізації проекту;

- інформація про об'єкт державно-приватного партнерства, його технічні характеристики, орієнтовні технічні вимоги до нього (опис інфраструктури та послуг, які надаватимуться в рамках державно-приватного партнерства, основні вихідні вимоги до інфраструктури/послуг без встановлення деталізованих технічних рішень для приватного партнера, опис технологій, які будуть використовуватися (у разі наявності);

- інформація про оціночну вартість експлуатації (утримання) об'єкта державно-приватного партнерства та джерела фінансування його експлуатації (утримання);

- інформація про наявність земельної ділянки, прав, пов'язаних з нею, та план заходів щодо оформлення прав на таку ділянку (у разі потреби);

детальне обґрунтування соціально-економічних та екологічних наслідків здійснення державно-приватного партнерства за результатами аналізу:

- економічних показників здійснення державно-приватного партнерства;

- фінансової моделі здійснення державно-приватного партнерства;

- соціальних наслідків здійснення державно-приватного партнерства, зокрема підвищення якості послуг та рівня забезпечення попиту на товари (роботи і послуги);

- екологічних наслідків здійснення державно-приватного партнерства з урахуванням можливого негативного впливу на довкілля;

обґрунтування вищої ефективності проекту в разі його реалізації із залученням приватного партнера порівняно з реалізацією проекту без такого залучення;

перелік виявлених ризиків здійснення державно-приватного партнерства, їх оцінка, пропозиції щодо розподілу між партнерами, а також визначення форми управління такими ризиками;

строк та етапи реалізації проекту, результати попередньої оцінки можливостей його реалізації, організації та управління виконанням робіт;

визначення форми здійснення державно-приватного партнерства з обґрунтуванням її ефективності для державного і приватного партнерів;

соціально-економічні та екологічні перспективи після закінчення строку дії договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства.

9. До дня подання пропозиції особи, які відповідно до Закону можуть бути приватними партнерами, можуть вступити в переговори з державним партнером і обмінюватися з ним інформацією, необхідною для підготовки такої пропозиції. У разі обміну інформацією, що визначена однією із сторін як конфіденційна, підписання між сторонами договору про нерозголошення конфіденційної інформації є обов'язковим.

10. Аналіз ефективності проводиться щодо:

об'єктів державної власності - центральним або місцевим органом виконавчої влади, що здійснює відповідно до закону функції з управління відповідними об'єктами державної власності, а якщо такого органу не визначено, - Мінекономіки;

об'єктів комунальної власності - виконавчим органом місцевого самоврядування, уповноваженим відповідною сільською, селищною, міською, районною чи обласною радою, а якщо такого органу не визначено, - виконавчим комітетом сільської, селищної, міської ради чи виконавчим апаратом районної, обласної ради;

об'єктів, що належать Автономній Республіці Крим, - органом, уповноваженим Радою міністрів Автономної Республіки Крим, а якщо такого органу не визначено, - Радою міністрів Автономної Республіки Крим.

Для проведення аналізу ефективності можуть залучатися органи місцевого самоврядування, державні та комунальні підприємства, установи, організації, господарські товариства, 100 відсотків акцій (часток) яких належить державі.

Якщо у державно-приватному партнерстві братимуть участь декілька державних партнерів, вони спільно проводять аналіз ефективності відповідно до цього Порядку.

У такому випадку державні партнери обов'язково утворюють спільну комісію з проведення аналізу ефективності, до якої входять представники всіх державних партнерів.

11. Пропозиція подається до органу, визначеного пунктом 10 цього Порядку (далі - уповноважений орган). Техніко-економічне обґрунтування подається українською мовою разом із складеним у довільній формі супровідним листом. Техніко-економічне обґрунтування подається у двох примірниках у паперовій формі, а також в електронній формі у форматі.pdf. Техніко-економічне обґрунтування прошнуровується, засвідчується підписом уповноваженої особи ініціатора підготовки пропозиції та скріплюється печаткою (за наявності). Кожна сторінка техніко-економічного обґрунтування нумерується.

Невід'ємною частиною техніко-економічного обґрунтування є фінансова модель здійснення державно-приватного партнерства, яка подається в електронній формі у форматі Excel.

У разі подання орендарем державного майна пропозиції про здійснення державно-приватного партнерства у формі концесії документи, передбачені частиною п'ятою статті 21 Закону України "Про концесію", подаються у двох примірниках у паперовій формі, а також в електронній формі у форматі.pdf.

Відповідальність за достовірність інформації, наведеної в пропозиції, несе ініціатор підготовки пропозиції.

Аналіз ефективності проводиться лише у випадку відповідності пропозиції вимогам цього Порядку.

12. У разі відсутності підстав для відмови розгляду пропозиції, визначених у пункті 13 цього Порядку, уповноважений орган протягом 30 календарних днів після надходження пропозиції розглядає її та проводить аналіз ефективності відповідно до затвердженої Мінекономіки Методики аналізу ефективності здійснення державно-приватного партнерства.

У разі подання пропозиції особами, які відповідно до Закону можуть бути приватними партнерами, уповноважений орган може запитувати у таких осіб додаткову інформацію та документи, а також уточнювати інформацію щодо змісту пропозиції.

13. У розгляді пропозиції, поданої особами, які відповідно до Закону можуть бути приватними партнерами, повинно бути відмовлено, якщо:

центральними, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, органами влади Автономної Республіки Крим, Національною академією наук, національними галузевими академіями наук, державними, комунальними підприємствами, установами, організаціями, господарськими товариствами, 100 відсотків акцій (часток) яких належить державі, територіальній громаді чи Автономній Республіці Крим, розпочато підготовку пропозиції, яка повністю або частково співпадає щодо об'єкта державно-приватного партнерства з поданою на розгляд пропозицією, зокрема прийнято рішення про доцільність підготовки техніко-економічного обґрунтування. Зазначена підстава для відмови не може бути використана у разі, коли пройшло більше одного року з дня прийняття рішення про доцільність підготовки техніко-економічного обґрунтування;

уповноважений орган уже проводить аналіз ефективності щодо пропозиції, яка повністю або частково співпадає щодо об'єкта державно-приватного партнерства з поданою на розгляд пропозицією.

Уповноважений орган повідомляє про відмову в розгляді пропозиції особі, яка подала пропозицію, із зазначенням підстави відмови, а стосовно об'єктів державної власності додатково повідомляє Мінекономіки шляхом надсилання листа разом з копією пропозиції.

14. Аналіз ефективності проводиться на підставі пропозиції шляхом:

1) детального обґрунтування соціально-економічних та екологічних наслідків здійснення державно-приватного партнерства за результатами аналізу:

економічних та фінансових показників фінансової моделі здійснення державно-приватного партнерства;

соціальних наслідків здійснення державно-приватного партнерства, зокрема підвищення якості послуг та рівня забезпечення попиту товарами (роботами і послугами);

екологічних наслідків здійснення державно-приватного партнерства з урахуванням можливого негативного впливу на довкілля;

2) обґрунтування вищої ефективності проекту із залученням приватного партнера порівняно з реалізацією проекту без такого залучення;

3) виявлення видів ризиків здійснення державно-приватного партнерства, їх оцінки та визначення форми управління ризиками;

4) визначення форми здійснення державно-приватного партнерства;

5) визначення соціально-економічних та екологічних перспектив після закінчення дії договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства.

Оцінка впливу на довкілля для провадження планової діяльності, передбаченої пропозицією, здійснюється приватним партнером після підписання договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства, відповідно до Закону України "Про оцінку впливу на довкілля".

15. За результатами аналізу ефективності складається один з таких висновків про:

доцільність прийняття рішення про здійснення державно-приватного партнерства;

недоцільність прийняття рішення про здійснення державно-приватного партнерства.

16. Висновок за результатами аналізу ефективності (далі - висновок) повинен містити:

1) інформацію про проект (ініціатор підготовки пропозиції; мета проекту; обґрунтування необхідності реалізації проекту; проблеми, які передбачається розв'язати в результаті реалізації проекту; відповідність мети проекту пріоритетам державної політики та Цілям сталого розвитку; орієнтовний строк, протягом якого здійснюються інвестиції);

2) інформацію щодо державного партнера та інших заінтересованих суб'єктів, які будуть залучатися для реалізації проекту, опис їх функцій та ролі у реалізації проекту;

3) інформацію про результати вивчення попиту на ринку та наявність заінтересованості представників ринку в реалізації проекту;

4) інформацію щодо технічних вимог до об'єкта державно-приватного партнерства (зокрема технології, які потрібно використовувати);

5) інформацію щодо фінансових показників проекту (аналіз припущень фінансової моделі здійснення державно-приватного партнерства та результати її оцінки);

6) відомості про фактори, які обумовлюють підвищення ефективності реалізації проекту у формі державно-приватного партнерства порівняно з іншими механізмами (публічні закупівлі, оренда тощо);

7) інформацію про соціально-економічні наслідки здійснення державно-приватного партнерства (інформація за результатами проведення аналізу вигід та витрат, зокрема щодо розширення доступності, підвищення якості послуг, рівня забезпечення попиту на товари (роботи, послуги) та перспективи після закінчення дії договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства;

8) інформацію про екологічні наслідки здійснення державно-приватного партнерства та перспективи після закінчення дії договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства;

9) інформацію про ризики здійснення державно-приватного партнерства та їх розподіл між партнерами, включаючи оцінку фіскальних наслідків, які можуть виникнути під час здійснення державно-приватного партнерства внаслідок прямих та непрямих зобов'язань державного партнера, визначених з урахуванням затверджених Мінекономіки методичних рекомендацій щодо застосування Методики виявлення ризиків здійснення державно-приватного партнерства, їх оцінки та визначення форми управління ними, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2011 р. N 232 (Офіційний вісник України, 2011 р., N 18, ст. 769; 2015 р., N 76, ст. 2515);

10) інформацію про потребу в державній підтримці, форму такої підтримки (якщо передбачена);

11) інформацію про результати юридичного аналізу проекту з обґрунтуванням юридичних проблем, пов'язаних з реалізацією проекту, а також рекомендацій щодо можливих заходів, необхідних для подолання таких перешкод для реалізації проекту (зокрема пропозиції щодо внесення змін до законодавства, необхідних для реалізації проекту);

12) інформацію про форму здійснення державно-приватного партнерства та спосіб визначення приватного партнера (конкурс, конкурентний діалог, інший спосіб, що визначений законодавством);

13) узагальнюючий висновок стосовно доцільності або недоцільності прийняття рішення про здійснення державно-приватного партнерства.

Висновок також може містити перелік заходів, що мають бути здійснені до моменту оголошення конкурсу з визначення приватного партнера або концесійного конкурсу.

17. Висновок підписується керівником уповноваженого органу.

Якщо у державно-приватному партнерстві братимуть участь декілька державних партнерів, висновок підписується всіма державними партнерами.

Висновок щодо об'єктів державної власності, а також щодо об'єктів комунальної власності та об'єктів, що належать Автономній Республіці Крим (у разі коли відповідно до такого висновку передбачається надання державної підтримки шляхом фінансування за рахунок коштів державного бюджету), надсилається разом з пропозицією в паперовій та електронній формі на погодження Мінекономіки, крім випадку, коли аналіз ефективності проводиться зазначеним Міністерством.

18. Мінекономіки протягом п'яти робочих днів після надходження висновку та пропозиції надсилає їх в електронній формі:

Мінфіну - для оцінки фіскальних наслідків, які можуть виникнути під час здійснення державно-приватного партнерства внаслідок прямих і непрямих зобов'язань державного партнера, доцільності та можливості надання державної підтримки, та погодження висновку;

Мінекоенерго - для аналізу можливих екологічних наслідків здійснення державно-приватного партнерства з урахуванням можливого негативного впливу на довкілля та подання відповідних пропозицій;

Антимонопольному комітету - для аналізу дотримання вимог законодавства про захист економічної конкуренції та законодавства у сфері державної допомоги суб'єктам господарювання та подання відповідних пропозицій;

Фонду державного майна - для перевірки інформації щодо укладених договорів оренди стосовно об'єктів державно-приватного партнерства та інших питань, що належать до його компетенції, та подання відповідних пропозицій.

З метою отримання інформації щодо питань, які належать до компетенції інших центральних та місцевих органів виконавчої влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, державних, комунальних підприємств, установ, організацій, господарських товариств, 100 відсотків акцій (часток) яких належить державі, Мінекономіки може звернутися до них із запитом для отримання відповідних пропозицій та роз'яснень.

19. Мінфін протягом 20 календарних днів з дати надходження висновку та пропозиції розглядає їх, здійснює з урахуванням затверджених Мінекономіки методичних рекомендацій щодо застосування Методики виявлення ризиків здійснення державно-приватного партнерства, їх оцінки та визначення форми управління ними, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2011 р. N 232 (Офіційний вісник України, 2011 р., N 18, ст. 769; 2015 р., N 76, ст. 2515), оцінку фіскальних наслідків, які можуть виникнути під час здійснення державно-приватного партнерства внаслідок прямих та непрямих зобов'язань державного партнера, визначає доцільність і можливість надання державної підтримки та надсилає Мінекономіки погоджений висновок або повідомлення про відмову в його погодженні з обґрунтуванням причин відмови.

20. Мінекоенерго, Антимонопольний комітет, Фонд державного майна та інші центральні, місцеві органи виконавчої влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, державні, комунальні підприємства, установи, організації, господарські товариства, 100 відсотків акцій (часток) яких належить державі, протягом 20 календарних днів з дати надходження висновку та пропозиції або запиту розглядають їх і надсилають Мінекономіки відповідні пропозиції та роз'яснення.

21. Мінекономіки може запитувати в уповноваженого органу додаткову інформацію та документи, а також уточнювати інформацію щодо змісту пропозиції ініціатора підготовки пропозиції.

22. Мінекономіки протягом 45 календарних днів з дати надходження пропозиції та висновку проводить їх перевірку та погоджує з урахуванням позиції Мінфіну, пропозицій та роз'яснень інших органів, яким було надіслано висновок та пропозицію або запит.

Мінекономіки не погоджує висновок у разі:

невідповідності висновку вимогам, передбаченим пунктами 16 та 17 цього Порядку;

коли за результатами проведення аналізу ефективності виявлено негативні соціально-економічні або екологічні наслідки, до яких може призвести його реалізація;

коли за результатами проведення аналізу ефективності виявлено ризики державного партнера, які під час здійснення державно-приватного партнерства внаслідок прямих та непрямих зобов'язань державного партнера можуть призвести до негативних фіскальних наслідків;

неможливості забезпечення окупності інвестицій приватного партнера протягом строку дії договору, який буде укладено в рамках державно-приватного партнерства;

порушення у запропонованій формі здійснення державно-приватного партнерства прав і обов'язків державного або приватного партнера, передбачених законодавством;

коли реалізація проекту із залученням приватного партнера виявляється менш ефективною порівняно з його реалізацією без такого залучення;

невідповідності інформації, зазначеної у висновку, нормам законодавства.

У разі непогодження висновку Мінекономіки надсилає уповноваженому органу повідомлення про відмову в його погодженні з обґрунтуванням причин відмови. Зазначене повідомлення повинне містити чітко сформульовані та обґрунтовані зауваження, врахування яких потребує істотного доопрацювання пропозиції, або обґрунтування неможливості здійснення державно-приватного партнерства.

23. У разі коли відповідно до пункту 10 цього Порядку аналіз ефективності проводиться Мінекономіки, підготовка висновку здійснюється відповідно до цього Порядку з урахуванням особливостей, передбачених цим пунктом.

Аналіз ефективності проводиться Мінекономіки протягом 70 календарних днів з дати надходження пропозиції. Мінекономіки протягом п'яти робочих днів з дати надходження пропозиції надсилає отримані ним документи в електронній формі:

Мінфіну - для оцінки фіскальних наслідків, які можуть виникнути під час здійснення державно-приватного партнерства внаслідок прямих та непрямих зобов'язань державного партнера, доцільності і можливості надання державної підтримки та подання відповідних пропозицій;

Мінекоенерго - для аналізу можливих екологічних наслідків здійснення державно-приватного партнерства з урахуванням можливого негативного впливу на довкілля та подання відповідних пропозицій;

Антимонопольному комітету - для аналізу дотримання вимог законодавства про захист економічної конкуренції та законодавства у сфері державної допомоги суб'єктам господарювання та подання відповідних пропозицій;

Фонду державного майна - для перевірки інформації щодо укладених договорів оренди стосовно об'єктів державно-приватного партнерства та інших питань, що належать до його компетенції, та подання відповідних пропозицій.

З метою отримання інформації щодо питань, які належать до компетенції інших центральних та місцевих органів виконавчої влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, державних, комунальних підприємств, установ, організацій, господарських товариств, 100 відсотків акцій (часток) яких належить державі, Мінекономіки може звернутися до них із запитом для отримання відповідних пропозицій та роз'яснень.

За результатами аналізу ефективності та з урахуванням пропозицій Мінфіну, Мінекоенерго, Антимонопольного комітету, Фонду державного майна, а також пропозицій і роз'яснень інших органів, яким надсилалася пропозиція або запит, Мінекономіки складає висновок.

У разі коли Мінекономіки є органом, що виконує відповідно до закону функції з управління відповідним об'єктом державної власності, Мінекономіки на підставі висновку приймає рішення про здійснення державно-приватного партнерства або про недоцільність його здійснення відповідно до статті 13 Закону.

Якщо орган управління не визначено, Мінекономіки інформує про результати аналізу ефективності Кабінет Міністрів України для прийняття ним рішення про здійснення державно-приватного партнерства або про недоцільність його здійснення відповідно до статті 13 Закону.

24. Висновок (а в разі його непогодження також і повідомлення про відмову у погодженні висновку з обґрунтуванням причин відмови) підлягає оприлюдненню:

на офіційному веб-сайті уповноваженого органу - протягом п'яти робочих днів після прийняття рішення про здійснення державно-приватного партнерства або про недоцільність здійснення державно-приватного партнерства у встановленому законодавством порядку;

на офіційному веб-сайті Мінекономіки - протягом п'яти робочих днів після погодження або відмови в погодженні висновку.

25. Висновок щодо об'єктів комунальної власності та об'єктів, що належать Автономній Республіці Крим, та погоджений Мінекономіки висновок щодо об'єктів державної власності, а також об'єктів комунальної власності та об'єктів, що належать Автономній Республіці Крим (у разі коли відповідно до такого висновку передбачається надання державної підтримки шляхом фінансування за рахунок коштів державного бюджету), є підставою для прийняття рішення про здійснення державно-приватного партнерства або про недоцільність його здійснення згідно із статтею 13 Закону.

26. Висновок включається до конкурсної документації.

27. Мінекономіки проводить інформаційно-роз'яснювальну і консультаційну роботу з питань, пов'язаних з проведенням аналізу ефективності.

(Порядок із змінами, внесеними згідно з постановою
Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 р. N 585
,
у редакції постанови Кабінету
 Міністрів України від 16.11.2016 р. N 815
,
із змінами, внесеними згідно з постановою
 Кабінету Міністрів України від 06.11.2019 р. N 916
,
у редакції постанови Кабінету
 Міністрів України від 22.04.2020 р. N 294)

____________

Опрос