Идет загрузка документа (16 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

Об утверждении Типового положения о региональной службе государственного ветеринарно-санитарного контроля и надзора на государственной границе и транспорте

КМ Украины
Постановление КМ, Положение, Перечень от 23.07.2009 № 801
редакция действует с 18.08.2011

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

від 23 липня 2009 р. N 801

Київ

Про затвердження Типового положення про регіональну службу державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті

Із змінами і доповненнями, внесеними
 постановою Кабінету Міністрів України
від 10 серпня 2011 року N 853

Відповідно до статті 18 Закону України "Про ветеринарну медицину" Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Затвердити Типове положення про регіональну службу державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті, що додається.

2. Визнати такими, що втратили чинність, постанови Кабінету Міністрів України згідно з переліком, що додається.

 

Прем'єр-міністр України 

Ю. ТИМОШЕНКО 

Інд. 22

 

ТИПОВЕ ПОЛОЖЕННЯ
про регіональну службу державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті

(У тексті Типового положення слово "Держкомветмедицини" замінено словом "Держветфітослужба" у відповідному відмінку згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 10 серпня 2011 року N 853)

1. Регіональна служба державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті (далі - регіональна ветслужба) є державним органом ветеринарної медицини, що здійснює державний ветеринарно-санітарний контроль та нагляд на відповідній території.

2. Регіональна ветслужба у своїй діяльності керується Конституцією і законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції і законів України, актами Кабінету Міністрів України, наказами Держветфітослужби та положенням про неї.

3. Основними завданнями регіональної ветслужби є:

1) охорона території України від проникнення хвороб тварин з території інших держав або карантинних зон;

2) здійснення державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду за дотриманням юридичними і фізичними особами вимог ветеринарно-санітарних заходів під час здійснення міждержавних перевезень об'єктів державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду (далі - об'єкти контролю та нагляду);

3) контроль та нагляд за дотриманням юридичними і фізичними особами ветеринарно-санітарних заходів під час ввезення на територію України, вивезення з її території, транзитних і внутрішньодержавних перевезень через територію України об'єктів контролю та нагляду;

4) здійснення:

стандартного прикордонного і/або розширеного ветеринарно-санітарного контролю за об'єктами контролю та нагляду;

контролю у пунктах пропуску через державний кордон ручної поклажі пасажирів і туристів з метою недопущення перевезення ними через державний кордон заборонених об'єктів контролю та нагляду;

контролю за переміщенням об'єктів контролю та нагляду в межах України всіма видами транспорту;

контролю та нагляду за ветеринарно-санітарним станом автотранспортних засобів, суден, літаків, вагонів, контейнерів, митних ліцензійних складів, інших складських приміщень, карантинних баз, навантажувально-розвантажувальних майданчиків, інших спеціальних споруд, дезінфекційних і промивних комплексів, а також за накопиченням та утилізацією відходів у міжнародних повітряних, морських портах, на прикордонних залізничних та автомобільних станціях;

4. Регіональна ветслужба відповідно до покладених на неї завдань:

1) бере разом з органами державної ветеринарної медицини Автономної Республіки Крим, областей, міст і районів, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування участь у проведенні заходів щодо захисту території України від занесення з територій інших держав інфекційних захворювань тварин під час вивезення з території України, ввезення на її територію, транзитних і внутрішньодержавних перевезень об'єктів контролю та нагляду у закріпленій зоні і контролює їх здійснення;

2) здійснює стандартний прикордонний ветеринарно-санітарний контроль об'єктів контролю та нагляду, а у разі потреби вибірковий і/або розширений контроль за наявності умов для здійснення таких видів контролю;

3) здійснює вибірковий ветеринарно-санітарний контроль об'єктів контролю та нагляду за результатами оцінки, проведеної державним інспектором ветеринарної медицини, і/або розширений контроль;

4) перевіряє достовірність ветеринарних документів;

5) інформує протягом одного робочого дня Держветфітослужбу, територіальний орган ветеринарної медицини про всі випадки виявлення серед тварин, що перевозяться, хворих, тих, що викликають підозру на захворювання і загинули від інфекційних захворювань, затримки об'єктів контролю та нагляду, виникнення осередків інфекційного захворювання тварин або їх масового отруєння під час транспортування;

6) проводить експертизу і погоджує проекти планування та будівництва потужностей (об'єктів), пов'язаних з перевезенням об'єктів контролю та нагляду (спеціальні платформи, причали, пункти напування тварин, санітарної обробки і дезінфекції транспортних засобів);

7) установлює контроль та нагляд за здійсненням заходів із дезінфекції та дератизації транспортних засобів, митних ліцензійних складів, інших складських приміщень, що використовуються для зберігання та транспортування об'єктів контролю та нагляду;

8) тимчасово зупиняє транспортування (переміщення) об'єктів контролю та нагляду у разі порушення операторами потужностей (об'єктів) ветеринарно-санітарних вимог;

9) проводить роботу, пов'язану з охороною праці ветеринарних працівників, вживає заходів для безаварійної роботи автотранспортних засобів, що перебувають в її користуванні.

5. Регіональна ветслужба має право:

1) перевіряти під час транспортування об'єктів контролю та нагляду дотримання вимог ветеринарно-санітарних заходів і наявність ветеринарних документів;

2) перевіряти безпечність товарів, інших об'єктів контролю та нагляду, зокрема шляхом здійснення розширеного ветеринарно-санітарного контролю, щодо їх відповідності вимогам законодавства та технічним регламентам;

3) відбирати зразки товарів, інших об'єктів контролю та нагляду для проведення ветеринарно-санітарної експертизи;

4) проводити оцінку зразків товарів, інших об'єктів контролю та нагляду з метою перевірки дотримання вимог ветеринарно-санітарних заходів і мінімальних показників якості, встановлених технічними регламентами;

5) інспектувати автотранспортні засоби, що перевозять об'єкти контролю та нагляду, і видавати в разі потреби розпорядження (приписи) щодо таких засобів, які переміщувалися через карантинні зони хвороб, що підлягають повідомленню;

6) здійснювати стандартний прикордонний ветеринарно-санітарний контроль, у разі потреби вибірковий і/або розширений контроль за об'єктами контролю та нагляду, що ввозяться на територію України або вивозяться з неї;

7) здійснювати стандартний прикордонний ветеринарно-санітарний контроль за об'єктами контролю та нагляду під час транзитних перевезень;

8) видавати міжнародні ветеринарні сертифікати і ветеринарні свідоцтва на об'єкти контролю та нагляду;

9) отримувати:

від адміністрацій митниць, морських і річкових портів (пристаней), аеропортів, залізничних та автомобільних станцій, інших підприємств, установ та організацій документи на об'єкти контролю та нагляду, які надходили, зберігалися або відправлялися;

від підприємств, установ та організацій усіх форм власності, юридичних і фізичних осіб інформацію, необхідну для визначення ветеринарно-санітарного стану щодо якості та безпечності товарів, виявлення причин захворювання тварин з метою визначення ветеринарно-санітарного статусу відповідної зони;

10) обмежувати, забороняти або припиняти відповідно до законодавства господарську діяльність юридичних або фізичних осіб у разі порушення ними вимог ветеринарно-санітарних заходів, якщо порушення може призвести до виникнення загрози життю та/або здоров'ю людей і тварин.

6. Державні інспектори ветеринарної медицини регіональної ветслужби мають право:

1) безперешкодно відвідувати протягом робочого часу об'єкти контролю та нагляду на відповідній території, морські і річкові порти (пристані), аеропорти, залізничні та автомобільні станції, митні ліцензійні склади та склади тимчасового зберігання, карантинні бази, навантажувально-розвантажувальні майданчики, інші підприємства, установи та організації усіх форм власності, окремих осіб, що займаються заготівлею, зберіганням, переробкою та перевезеннями об'єктів контролю та нагляду у зоні обслуговування;

2) забороняти вивезення з території України, ввезення на її територію, транзитні і внутрішньодержавні перевезення, обіг товарів, інших об'єктів контролю та нагляду, які не відповідають вимогам ветеринарно-санітарних заходів та технічним регламентам;

3) видавати накази, розпорядження та приписи:

про вилучення з обігу товарів, інших об'єктів контролю та нагляду, які не відповідають вимогам ветеринарно-санітарних заходів та технічним регламентам;

про обов'язкові для виконання вимоги ветеринарно-санітарних заходів щодо забою, вимушеного забою тварин, знешкодження, дотримання процедури переробки, утилізації або знищення об'єктів контролю та нагляду, якщо вони є носіями хвороб, що підлягають повідомленню, чи містять забруднювальні речовини, радіонукліди в кількості, що перевищує максимальні рівні;

4) накладати адміністративні стягнення відповідно до закону.

7. Регіональна ветслужба у процесі виконання покладених на неї завдань взаємодіє з центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, іншими органами, які здійснюють контрольні функції на державному кордоні і транспорті, підприємствами, установами та організаціями, об'єднаннями громадян, іншими юридичними і фізичними особами.

8. Регіональна ветслужба реалізує свої повноваження безпосередньо та через свої структурні підрозділи - прикордонні інспекційні пункти (пости) ветеринарної медицини, за якими закріплено зони обслуговування.

9. Регіональну ветслужбу очолює начальник, якого призначає на посаду та звільняє з посади Голова Держветфітослужби.

Начальник регіональної ветслужби має заступників, у тому числі одного першого, які призначаються на посаду та звільняються з посади Головою Держветфітослужби.

Начальник регіональної ветслужби, його перший заступник та заступники є за посадою відповідно головним державним інспектором служби та його заступниками.

На начальника регіональної ветслужби, його першого заступника та заступників поширюється дія Закону України "Про державну службу".

10. Начальник регіональної ветслужби:

здійснює керівництво та несе персональну відповідальність за виконання покладених на неї завдань;

призначає на посаду та звільняє з посади спеціалістів регіональної ветслужби, керівників її структурних підрозділів, а також визначає ступінь їх відповідальності;

видає накази організаційно-розпорядчого характеру.

11. Фінансування та матеріально-технічне забезпечення регіональної ветслужби здійснюється за рахунок коштів державного бюджету.

12. Структуру, штатний розпис, граничну чисельність і фонд оплати праці працівників регіональної ветслужби затверджує Голова Держветфітослужби.

13. Регіональна ветслужба є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в органах Державного казначейства, печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням.

 

ПЕРЕЛІК
постанов Кабінету Міністрів України, що втратили чинність

1. Постанова Кабінету Міністрів України від 2 березня 1998 р. N 264 "Про затвердження Положення про регіональну службу державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті Державного департаменту ветеринарної медицини" (Офіційний вісник України, 1998 р., N 9, ст. 352).

2. Постанова Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2002 р. N 1752 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 2 березня 1998 р. N 264" (Офіційний вісник України, 2002 р., N 47, ст. 2140).

3. Пункт 1 постанови Кабінету Міністрів України від 17 листопада 2004 р. N 1554 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України" (Офіційний вісник України, 2004 р., N 46, ст. 3040).

____________

Опрос