Идет загрузка документа (197 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

Об утверждении Технического регламента относительно существенных требований к средствам измерительной техники

КМ Украины
Постановление КМ, План, Регламент от 08.04.2009 № 332
Утратил силу

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

від 8 квітня 2009 р. N 332

Київ

Про затвердження Технічного регламенту щодо суттєвих вимог до засобів вимірювальної техніки

Із змінами і доповненнями, внесеними
 
постановами Кабінету Міністрів України
 від 28 грудня 2011 року N 1390
,
 від 8 квітня 2013 року N 235
,
 від 28 серпня 2013 року N 632

Постанова втратила чинність
(згідно з постановою Кабінету Міністрів України
 від 24 лютого 2016 року N 163)

Відповідно до статті 14 Закону України "Про стандарти, технічні регламенти та процедури оцінки відповідності" Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Затвердити Технічний регламент щодо суттєвих вимог до засобів вимірювальної техніки та план заходів з його застосування, що додаються.

2. Визначити Державний комітет з питань технічного регулювання та споживчої політики відповідальним за застосування затвердженого цією постановою Технічного регламенту та здійснення державного метрологічного контролю і нагляду за дотриманням його вимог.

 

Прем'єр-міністр України 

Ю. ТИМОШЕНКО 

Інд. 33

 

ТЕХНІЧНИЙ РЕГЛАМЕНТ
щодо суттєвих вимог до засобів вимірювальної техніки

Загальна частина

1. Цей Технічний регламент визначає суттєві вимоги до засобів вимірювальної техніки та проведення оцінки відповідності зазначених засобів та їх складових частин.

Цей Технічний регламент розроблений відповідно до Директиви 2004/22/ЄС Європейського Парламенту та Ради Європейського Союзу на вимірювальні прилади від 31 березня 2004 р. і додатків 1, B, F, G і MI-001 - MI-010 до неї.

2. Вимоги, встановлені цим Технічним регламентом, обов'язкові для виконання:

підприємствами, організаціями та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які провадять господарську діяльність з розроблення, виробництва, ремонту, продажу і прокату засобів вимірювальної техніки;

уповноваженими закордонними виробниками, особами-резидентами або уповноваженими особами, які відповідають за введення засобів вимірювальної техніки в обіг;

органами, що мають документальне підтвердження необхідного рівня компетентності (отримали уповноваження у державній метрологічній системі проводити державні випробування і повірку засобів вимірювальної техніки) та призначені відповідно до вимог законодавства;

державними інспекторами з метрологічного нагляду.

3. Вимоги цього Технічного регламенту поширюються на:

лічильники води;

лічильники газу та пристрої перетворення об'єму;

лічильники активної електричної енергії;

теплолічильники;

вимірювальні системи для безперервного та динамічного вимірювання кількості рідини, крім води;

автоматичні зважувальні прилади;

таксометри;

матеріальні міри;

координатні (лінійні) вимірювальні засоби;

аналізатори відпрацьованих газів транспортних засобів.

4. У цьому Технічному регламенті терміни вживаються у такому значенні:

автоматичний ваговий дозатор дискретної дії - зважувальний прилад, за допомогою якого ємність наповнюється попередньо заданою і фактично постійною масою матеріалу;

автоматичний зважувальний прилад - прилад, який згідно з попередньо заданою програмою визначає масу продукту без втручання оператора;

автоматичні ваги для зважування розділених вантажів - зважувальний прилад, який визначає масу попередньо розділених вантажів, наприклад фасованих продуктів, або одиничних вантажів із розсипного матеріалу;

автоматичні контрольні ваги - ваги для зважування розділених вантажів, за допомогою яких вантажі різної маси поділяються на дві або більше підгрупи з урахуванням значення різниці між їх масою і заданою номінальною масою;

аналізатор відпрацьованих газів - засіб вимірювальної техніки, який використовується для вимірювання об'ємної частки певних компонентів відпрацьованих газів двигунів транспортних засобів з іскровим запалюванням, при цьому вміст вологи, за якого визначається об'ємна частка таких компонентів, дорівнює вмісту вологи в аналізованій пробі;

багатокоординатний засіб вимірювання - засіб вимірювальної техніки, призначений для проведення координатних вимірювань для визначення довжини, висоти, ширини найменшого прямокутного паралелепіпеда, розміщеного навколо об'єкта;

ваги безперервної дії для сумарного обліку - автоматичний зважувальний прилад, який безперервно визначає масу матеріалу, що пересувається на стрічці конвеєра, без урахування систематичного розподілу зазначеного матеріалу і припинення руху стрічки;

ваги дискретної дії для сумарного обліку (бункерні ваги для сумарного обліку) - автоматичний зважувальний прилад, за допомогою якого зважується розсипний матеріал з розподіленням його на дискретні вантажі, послідовним визначенням маси кожного такого вантажу, а також підраховуються результати зважування і дискретні вантажі подаються до ємності;

ваги з етикетуванням маси - автоматичні ваги для зважування розділених вантажів, за допомогою пристроїв яких на кожний об'єкт зважування наклеюється етикетка із зазначенням його маси;

ваги з етикетуванням маси/ціни - автоматичні ваги для зважування розділених вантажів, за допомогою пристроїв яких на кожний об'єкт зважування наклеюється етикетка із зазначенням його маси, ціни та вартості;

відтворюваність - ступінь близькості результатів послідовних вимірювань однієї і тієї ж вимірюваної величини, що виконані у різних місцях чи різними виконавцями за умови, що всі інші умови вимірювання залишаються незмінними;

залізничні платформні ваги - автоматичний зважувальний прилад, оснащений вантажоприймальною платформою з рейками для пересування залізничних транспортних засобів;

засіб вимірювання довжини - засіб вимірювальної техніки, що використовується для визначення довжини матеріалу протяжного типу під час його подачі з дотриманням технологічного процесу;

засіб вимірювання площі - засіб вимірювальної техніки, призначений для визначення площі матеріалу неправильної форми;

збіг - ступінь близькості результатів послідовних вимірювань однієї і тієї ж вимірюваної величини, що виконані в одних і тих же умовах вимірювання;

значення впливальної величини - значення, за якого отриманий результат вимірювання вважається неправильним;

кліматичні умови - умови, при яких може застосовуватися засіб вимірювальної техніки;

комунальні послуги - послуги з постачання електроенергії, газу, тепла і води;

координатний (лінійний) засіб вимірювальної техніки - засіб вимірювання довжини або вимірювання площі чи багатокоординатний засіб вимірювання;

лічильник активної електричної енергії - засіб вимірювальної техніки, за допомогою якого вимірюється кількість спожитої активної електричної енергії;

лічильник води - засіб вимірювальної техніки, який використовується для вимірювання, запам'ятовування та відображення в умовах вимірювання об'єму води, що протікає через нього;

лічильник газу - засіб вимірювальної техніки, який використовується для вимірювання, запам'ятовування та відображення об'єму газу, що проходить через нього;

матеріальна міра - засіб вимірювальної техніки, призначений для постійного відтворення та/або зберігання під час його використання одного чи більше значень фізичної величини;

матеріальна міра довжини - засіб вимірювальної техніки з позначками на шкалі, відстань між якими зазначена у чинних одиницях довжини;

нормовані робочі умови - значення вимірюваних величин та перешкод, у разі дотримання яких забезпечуються нормальні робочі умови застосування засобів вимірювальної техніки;

перешкода - впливальна величина із значенням, що виходить за межі нормованих робочих умов. Зазначена величина є перешкодою у разі невстановлення значення у нормованих робочих умовах;

таксометр - засіб вимірювальної техніки, що призначається для вимірювання тривалості поїздки, обчислення та відображення пройденої дистанції і вартості проїзду з урахуванням обчисленої пройденої дистанції та/або виміряної тривалості поїздки;

теплолічильник - засіб вимірювальної техніки, що призначається для вимірювання кількості теплоти, яка виділяється в теплообмінних контурах теплоносієм.

Інші терміни у цьому Технічному регламенті використовуються у значенні, наведеному у Законах України "Про стандарти, технічні регламенти та процедури оцінки відповідності", "Про метрологію та метрологічну діяльність" та ДСТУ 2681 "Метрологія. Терміни та визначення".

5. Засоби вимірювальної техніки у разі їх застосування у сфері поширення державного метрологічного нагляду вводяться в обіг у разі проведення:

державних випробувань і затвердження типу засобів вимірювальної техніки, призначених для серійного виробництва в Україні або ввезення на територію України партіями, та повірки під час випуску з виробництва;

процедури визнання результатів випробувань і затвердження типу засобів вимірювальної техніки - для засобів вимірювальної техніки, виготовлених у державах - учасницях Угоди про взаємне визнання національних еталонів, сертифікатів про калібрування і вимірювання, які видаються національними метрологічними інститутами;

державної метрологічної атестації засобів вимірювальної техніки, що не призначені для серійного виробництва в Україні або ввезення на її територію партіями.

Періодична повірка, встановлення, обслуговування та ремонт, зокрема демонтаж, транспортування, монтаж, засобів вимірювальної техніки, вимоги до яких визначені у додатках 1 - 4 до цього Технічного регламенту, проводяться за рахунок коштів підприємств, організацій та установ, які надають послуги з електро-, тепло-, газо- і водопостачання.

6. Допускається введення в обіг засобів вимірювальної техніки в законодавчо регульованій сфері, які відповідають вимогам нормативних документів, що були чинні до дати набуття чинності цим Технічним регламентом, до закінчення строку дії сертифіката про затвердження типу засобу вимірювальної техніки або виключення з Державного реєстру засобів вимірювальної техніки та у разі необмеження строку чинності цього Технічного регламенту протягом десяти років з дати набрання ним чинності.

Вимоги до метрологічних характеристик засобів вимірювальної техніки

7. У разі дотримання нормованих робочих умов та за відсутності перешкод похибка вимірювання не повинна перевищувати значення максимально допустимої похибки, що визначається у додатках 1 - 10 до цього Технічного регламенту.

Якщо інше не встановлено у зазначених додатках до цього Технічного регламенту, максимально допустима похибка виражається як двостороннє значення відхилення від умовно істинного значення вимірюваної величини та нормується як межі допустимої похибки.

8. У разі дотримання нормованих робочих умов та за наявності перешкод вимоги до метрологічних характеристик повинні відповідати вимогам до відповідного засобу вимірювальної техніки, що визначається згідно з додатками 1 - 10 до цього Технічного регламенту.

Якщо засіб вимірювальної техніки призначений для використання в умовах постійного впливу електромагнітного поля, значення його похибки не повинне перевищувати значення максимально допустимої похибки під час випробування на вплив випромінюваного амплітудно-модульованого електромагнітного поля.

9. Виробник визначає кліматичні, механічні та електромагнітні умови, для використання в яких призначається засіб вимірювальної техніки, вимоги до джерела живлення та інші, що впливають на точність такого засобу, з урахуванням вимог додатків 1 - 10 до цього Технічного регламенту.

Кліматичні, механічні та електромагнітні умови

10. Виробник з метою врахування змін кліматичних умов визначає згідно з пунктами 24 і 25 цього Технічного регламенту верхню та нижню межі температури відповідно до таблиці 1, якщо вони не визначені в додатках до цього Технічного регламенту, та умови, в яких можливо використовувати засіб вимірювальної техніки, зокрема рівень вологості, допустимість конденсації, відкритий чи закритий простір.

Таблиця 1

  

Діапазон температур 

Верхня межа 

+30° C 

+40° C 

+55° C 

+70° C 

Нижня межа 

+5° C 

-10° C 

-25° C 

-40° C 

11. Засоби вимірювальної техніки за зовнішніми механічними умовами експлуатації, що обумовлені вібрацією та можливістю механічного удару, поділяються на три класи.

Засіб вимірювальної техніки, що використовується в умовах:

вібрації та незначних ударів, зокрема засіб вимірювальної техніки, змонтований з легкою опорною конструкцією, що зазнає впливу низького рівня вібрації та ударів, які виникають унаслідок поривів вітру або поштовхів, пов'язаних з вибухами, належить до класу M1;

значного рівня вібрації та ударів, зокрема поблизу автомобільної дороги, поруч з важкими механізмами, належить до класу M2;

високого або дуже високого рівня вібрації та ударів, наприклад засіб вимірювальної техніки встановлено безпосередньо на механізмі, належить до класу M3.

12. За зовнішніми електромагнітними умовами експлуатації засоби вимірювальної техніки поділяються на три класи: E1, E2, E3, якщо інше не встановлено у додатках 1 - 10 до цього Технічного регламенту.

Засоби вимірювальної техніки, що використовуються у:

житлових, торгових або промислових будівлях, процес виробництва в яких не створює значних електромагнітних завад, належать до класу E1;

промислових будівлях, процес виробництва у яких створює значні електромагнітні завади, належать до класу E2.

Засоби вимірювальної техніки, які живляться від акумулятора транспортного засобу, належать до класу E3.

Стосовно засобів вимірювальної техніки, які належать до класу E3 та відповідають вимогам до засобів класу E2, додатковими вимогами є:

зниження рівня напруги внаслідок підключення до ланцюгів стартера двигуна внутрішнього згорання;

перехідні процеси, що відбуваються внаслідок зменшення навантаження у разі розрядження батареї, відключеної під час роботи двигуна.

Із зовнішніх електромагнітних умов повинні враховуватися:

зникнення напруги живлення;

короткочасні перепади напруги живлення;

значні коливання напруги і струму в силових лініях та/або сигнальних ланцюгах;

перехідні процеси в силових лініях та/або сигнальних ланцюгах;

електростатичні розряди;

електромагнітні поля (у тому числі на силових лініях та/або на сигнальних ланцюгах);

будь-які інші величини, що можуть значно вплинути на точність засобу вимірювальної техніки.

Основні правила проведення випробування та визначення похибки

13. У разі коли інше не визначене в додатках 1 - 10 до цього Технічного регламенту, для кожної впливальної величини застосовуються вимоги, зазначені у пунктах 7 і 8 цього Технічного регламенту, за умови, що кожна така впливальна величина діє, і її вплив оцінюється окремо, а всі інші впливальні величини залишаються незмінними на рівні їх номінального значення.

Метрологічні випробування проводяться під час або після дії впливальної величини.

Під час дії впливальної величини засіб вимірювальної техніки повинен бути встановлений у нормальному робочому положенні.

14. У разі коли засіб вимірювальної техніки призначається для використання в умовах вологого нагрівання (без конденсації) або циклічного вологого нагрівання (з конденсацією), можуть проводитися відповідні випробування.

15. Під час проведення перевірки відтворюваності та збігу результатів вимірювання розходження між окремими результатами вимірювання повинне бути меншим порівняно з максимально допустимою похибкою.

16. Засіб вимірювальної техніки повинен:

бути достатньо чутливим, а поріг чутливості - достатньо низьким для виконання поставленого завдання;

мати надійну конструкцію, яка запобігає впливу прихованих дефектів на результати вимірювання та забезпечує стабільність його метрологічних характеристик протягом установленого виробником строку за умови, що такий засіб правильно встановлений, обслуговується та використовується з урахуванням вимог супровідної документації;

мати характеристики, які не сприяють його використанню з незаконною метою;

бути придатним для використання за призначенням з урахуванням робочих умов і не повинен задовольняти невиправдані потреби споживача.

Вимоги до придатності

17. Засіб вимірювальної техніки, призначений для вимірювання постійних у часі величин, враховує можливі незначні зміни значення вимірюваної величини або бути нечутливим до таких змін.

18. Засіб вимірювальної техніки виготовляється з матеріалів, що відповідають передбаченим умовам його використання, має конструкцію, що передбачає можливість проведення оцінки відповідності і дає змогу здійснювати контроль за вимірювальними можливостями після розміщення такого засобу на ринку та/або впровадження в експлуатацію. У разі потреби спеціальне обладнання або програмний продукт повинні бути частиною засобу вимірювальної техніки для здійснення такого контролю. Порядок проведення випробування зазначається в супровідній документації.

Якщо засіб вимірювальної техніки має супроводжувальне програмне забезпечення, за допомогою якого виконуються інші функції, крім вимірювальних, програмне забезпечення, яке в такому разі є критичним для метрологічних характеристик, ідентифікується і не зазнає впливу додаткового програмного забезпечення.

Захист від несанкціонованого втручання

19. На метрологічні характеристики засобу вимірювальної техніки повинне не впливати приєднання до нього іншого приладу внаслідок наявності особливостей зазначеного приладу або будь-якого віддаленого приладу, який має зв'язок з таким засобом.

20. Складова частина засобу вимірювальної техніки, яка впливає на його метрологічні характеристики, повинна мати конструкцію, що забезпечує захист засобу вимірювальної техніки від несанкціонованого втручання. У разі потреби проводиться опломбування засобу вимірювальної техніки, що свідчить про несанкціоноване втручання у засіб вимірювальної техніки.

21. Результати вимірювання, програмне забезпечення, яке впливає на метрологічні характеристики, а також на важливі метрологічні параметри, що зберігаються чи передаються, повинні бути на належному рівні захищені від випадкового чи навмисного втручання.

Ідентифікація програмного забезпечення здійснюється за допомогою засобу вимірювальної техніки. Докази втручання в програмне забезпечення повинні бути доступними протягом установленого в технічній документації періоду.

22. Не допускається скидання під час експлуатації засобу вимірювальної техніки, результати вимірювання якого використовуються для проведення розрахунків за комунальні послуги, показань щодо повної поставленої кількості товару, або показань, з урахуванням яких визначається така кількість і посилання на які є підставою для здійснення оплати.

Вимоги до інформації, що наноситься на засіб вимірювальної техніки або міститься у супровідній документації

23. На засіб вимірювальної техніки обов'язково наноситься товарний знак, найменування виробника та відомості щодо точності засобу вимірювальної техніки.

У разі потреби зазначаються умови використання, вимірювальні можливості, діапазон вимірювання, ідентифікаційне маркування, знак затвердження типу та інформація про відповідність (невідповідність) додаткових пристроїв, що забезпечують одержання метрологічних результатів, вимогам цього Технічного регламенту.

24. У разі коли засіб вимірювальної техніки має невеликий розмір та/або виготовлений з крихкого матеріалу, необхідна інформація наноситься на упаковку та зазначається у супровідній документації.

25. До засобу вимірювальної техніки обов'язково додається інструкція, в якій зазначаються:

нормовані робочі умови;

клас зазначеного засобу за механічними та електромагнітними умовами;

умови належного використання та спеціальні умови використання;

правила монтажу, обслуговування, ремонту та допустимого регулювання;

умови сумісності з інтерфейсами, складовими частинами, вузлами або іншими засобами вимірювальної техніки;

можливі способи неправильного застосування засобу вимірювальної техніки.

У разі введення в обіг засобу вимірювальної техніки на вітчизняному ринку зазначена інструкція надається українською мовою.

До групи однакових засобів вимірювальної техніки, що використовуються в одному і тому ж місці або для вимірювання, результати якого використовуються для проведення розрахунків за комунальні послуги, може додаватися лише один примірник зазначеної інструкції.

26. Ціна поділки засобу вимірювальної техніки має значення 1 х 10n, 2 х 10n або 5 х 10n, де n є будь-яким цілим числом або нулем, крім випадків, коли в додатках 1 - 10 до цього Технічного регламенту визначається інше. Одиниця вимірювання або її позначення зазначається поруч із числовим значенням ціни поділки.

27. Матеріальна міра маркується номінальним значенням або має шкалу з одиницею вимірювання, що використовується.

28. Застосовані одиниці вимірювання та їх позначення повинні відповідати вимогам законодавства щодо застосування одиниць вимірювання.

29. Маркування та написи, що наносяться на засіб вимірювальної техніки відповідно до вимог пунктів 23 і 24 цього Технічного регламенту, повинні бути чіткими, недвозначними, без виправлень.

Вимоги до відображення результатів вимірювання

30. При нормованих робочих умовах застосування засобу вимірювальної техніки результат вимірювання чітко відображається на показувальному пристрої і супроводжується маркуванням та відповідною інформацією.

Додаткові показання засобу вимірювальної техніки використовуються у разі неможливості їх прийняття за результат вимірювання.

31. Надрукована копія результату вимірювання повинна бути чіткою та не витиратися.

32. У разі коли результат вимірювання є підставою для визначення вартості торговельної операції та одна і більше сторін, що беруть участь у її виконанні, є споживачем або будь-якою іншою заінтересованою у результатах вимірювання стороною і всі учасники операції отримують результат вимірювання одночасно в одному і тому ж місці, використовується засіб вимірювальної техніки, що призначається для проведення прямих торговельних операцій.

33. Засіб вимірювальної техніки, що призначається для проведення прямих торговельних операцій, повинен мати таку конструкцію, щоб доступ до результату вимірювання одночасно мали обидві сторони за умови правильного встановлення зазначеного засобу. У разі здійснення прямого продажу необхідно, щоб чек, виданий користувачеві додатковим пристроєм, який не відповідає вимогам цього Технічного регламенту, містив відповідну обмежувальну інформацію.

34. Засіб вимірювальної техніки з дистанційною системою зчитування чи без неї, результати вимірювання яким використовуються для проведення розрахунків за комунальні послуги та здійснення метрологічного контролю, оснащується системою індикації, доступною для користувача без спеціальних інструментів. Зчитувані з показувального пристрою дані є результатом вимірювання, з урахуванням якого визначається вартість надання послуги.

Вимоги до обробки даних з метою укладення торговельної угоди

35. Засіб вимірювальної техніки, який не належить до засобів, що використовуються для проведення розрахунків за комунальні послуги, реєструє за допомогою реєструвального засобу вимірювання тривалої дії результат вимірювання разом з інформацією, яка дає змогу ідентифікувати конкретну торговельну угоду в разі, коли:

повторне вимірювання не проводиться;

засіб вимірювальної техніки не належить до засобів, що використовуються для проведення розрахунків за комунальні послуги за відсутності однієї з торговельних сторін.

36. Додатково зареєстрований результат вимірювання та інформація про ідентифікацію угоди повинні бути доступні за запитом у момент завершення вимірювання.

Процедура оцінки відповідності

37. Оцінку відповідності засобів вимірювальної техніки вимогам цього Технічного регламенту проводять підприємства та організації чи їх окремі підрозділи, які згідно із Законом України "Про метрологію та метрологічну діяльність" мають документальне підтвердження необхідного рівня компетентності (отримали уповноваження у державній метрологічній системі на проведення державних випробувань і повірки засобів вимірювальної техніки) і призначені відповідно до вимог Закону України "Про стандарти, технічні регламенти та процедури оцінки відповідності", з використанням процедур модулів оцінки відповідності, визначених Технічним регламентом модулів оцінки відповідності та вимог щодо маркування національним знаком відповідності, які застосовуються в технічних регламентах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 7 жовтня 2003 р. N 1585 "Про затвердження Технічного регламенту модулів оцінки відповідності та вимог щодо маркування національним знаком відповідності, які застосовуються в технічних регламентах" (Офіційний вісник України, 2003 р., N 41, ст. 2175; 2007 р., N 1, ст. 31).

38. Для проведення оцінки відповідності засобів вимірювальної техніки вимогам цього Технічного регламенту та додатків 1 - 10 до нього за вибором виробника або уповноваженого ним представника застосовується одна з таких комбінацій модулів: B і F, G і F або модуль G.

39. Комбінація модулів B і F застосовується шляхом проведення державних приймальних випробувань та затвердження типу засобу вимірювальної техніки, своєчасного проведення контрольних випробувань згідно з ДСТУ 3400 "Метрологія. Державні випробування засобів вимірювальної техніки. Основні положення, організація, порядок проведення і розгляду результатів" (модуль B) і первинної повірки під час випуску з виробництва згідно з ДСТУ 2708 "Метрологія. Повірка засобів вимірювальної техніки. Організація та порядок проведення", а також у разі потреби відповідно до законодавства періодичної повірки (модуль F).

40. При застосуванні комбінації модулів B і F тип засобу вимірювальної техніки повинен бути включений до Державного реєстру засобів вимірювальної техніки, мати сертифікат затвердження типу (в разі потреби сертифікат відповідності засобів вимірювальної техніки затвердженому типу згідно з вимогами ДСТУ 3400), свідоцтво про повірку згідно з ДСТУ 2708 або відбиток повірочного тавра згідно з ДСТУ 3968 "Метрологія. Тавра повірочні та калібрувальні. Правила виготовлення, застосування і зберігання".

41. Модуль G застосовується шляхом проведення державної метрологічної атестації засобів вимірювальної техніки згідно з ДСТУ 3215 "Метрологія. Метрологічна атестація засобів вимірювальної техніки. Організація та порядок проведення".

42. При застосуванні модуля G кожен засіб вимірювальної техніки за результатами державної метрологічної атестації одержує свідоцтво згідно з ДСТУ 3215.

43. Комбінація модулів G і F застосовується шляхом проведення державної метрологічної атестації засобів вимірювальної техніки згідно з ДСТУ 3215 (модуль G) та у разі потреби відповідно до законодавства періодичної повірки згідно з ДСТУ 2708 (модуль F).

44. При застосуванні комбінації модулів G і F кожен засіб вимірювальної техніки проходить державну метрологічну атестацію згідно з пунктами 40 і 41, за результатами якої видається свідоцтво про повірку згідно з ДСТУ 2708 або проставляється відбиток повірочного тавра відповідно до ДСТУ 3968 у разі продажу у строк, що перевищує половину міжповірочного інтервалу.

45. Модуль B застосовується у разі наявності міжурядових угод, укладених з іншими країнами, та після визнання результатів державних приймальних випробувань і затвердження типу засобу вимірювальної техніки, який вноситься до Державного реєстру засобів вимірювальної техніки і одержаного виробником або його уповноваженим представником свідоцтва про визнання затвердження типу засобу вимірювальної техніки.

46. У разі одержання позитивних результатів проведення оцінки відповідності засобу вимірювальної техніки вимогам цього Технічного регламенту та додатків 1 - 10 до нього виробник або уповноважений ним представник складає декларацію про відповідність згідно з додатком 11, наносить на кожний засіб вимірювальної техніки та/або на його супровідні документи знак затвердження типу засобу вимірювальної техніки згідно з ДСТУ 3400 та національний знак відповідності.

Процедура нанесення національного знака відповідності застосовується згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 29 листопада 2001 р. N 1599 "Про затвердження опису та правил застосування національного знака відповідності".

47. Оцінка відповідності складових частин засобів вимірювальної техніки, які постачаються або можуть бути придбані окремо, проводиться незалежно від самого засобу вимірювальної техніки.

48. Під час експлуатації засіб вимірювальної техніки повинен мати свідоцтво про повірку або відбиток повірочного тавра.

49. Виробник зберігає сертифікат затвердження типу та сертифікат відповідності типу засобу вимірювальної техніки протягом десяти років після дати виготовлення останнього зразка.

50. Протоколи та листування з питань проведення оцінки відповідності ведуться офіційною мовою країни, в якій знаходиться орган, що проводить зазначену оцінку, або мовою, прийнятою таким органом.

Вимоги до технічної документації

51. Для проведення оцінки відповідності засобу вимірювальної техніки вимогам цього Технічного регламенту виробник подає підприємствам та організаціям, визначеним у пункті 37 цього Технічного регламенту, технічну документацію на зазначений засіб або на його тип.

52. Технічна документація на засіб вимірювальної техніки містить:

інформацію про особливості конструкції, виробництва і функціонування засобу;

загальний опис такого засобу;

робочі креслення та креслення частин, комплектувальних виробів, принципову та електричну схеми;

вимоги до процесу виробництва;

список стандартів, включених до переліку національних стандартів, які відповідають європейським гармонізованим стандартам та добровільне застосування яких може сприйматися як доказ відповідності засобів вимірювальної техніки вимогам цього Технічного регламенту, та/або список інших нормативних документів, вимоги яких застосовуються частково або повністю до зазначеного засобу вимірювальної техніки;

(абзац шостий пункту 52 із змінами, внесеними згідно з
 постановою Кабінету Міністрів України від 28.08.2013 р. N 632)

результати розрахунків конструкції засобу та проведення випробувань;

протоколи випробувань або інші документи до засобів вимірювальної техніки, що є складовими частинами до їх конструкції;

інформацію про строк експлуатації засобу вимірювальної техніки згідно з пунктом 1 цього Технічного регламенту;

результати випробування, необхідні для підтвердження відповідності типу та/або засобу вимірювальної техніки вимогам цього Технічного регламенту при нормальних робочих умовах та зазначених впливах навколишнього середовища.

У технічній документації передбачається місце для проставлення відбитка тавра і маркування, а також у разі потреби для опису електронних засобів вимірювальної техніки з кресленнями, діаграмами процесів з поясненням.

53. У разі потреби виробник визначає умови сумісності засобів вимірювальної техніки, методів взаємодії між елементами і складовими частинами окремого засобу.

 

ВИМОГИ
до лічильників води

1. Лічильники води, що призначаються для вимірювання об'єму чистої холодної або гарячої води (далі - лічильники), повинні функціонувати за температури води від 0,1° C до 30° C та/або від 30° C до 90° C включно, при відносному діапазоні тиску води від 0,03 МПа до 1 МПа (від 0,3 бар до 10 бар) при номінальній витраті із збереженням їх метрологічних характеристик, зазначених у цьому додатку.

2. Лічильники вводяться в обіг у разі нанесення на них маркування згідно з пунктом 13 цього додатка.

3. Для лічильників, що мають джерела живлення, згідно з пунктами 23 і 24 Технічного регламенту, зазначається номінальне значення напруги змінного струму та/або діапазони значень напруги живлення постійного струму.

4. Значення діапазону витрат відповідають таким умовам:

відношення номінальної витрати (Q3) до мінімальної витрати (Q1) більше або дорівнює 10;

відношення перехідної витрати (Q2) до мінімальної витрати (Q1) дорівнює 1,6;

відношення надлишкової витрати (Q4) до номінальної витрати (Q3) дорівнює 1,25;

мінімальна витрата (Q1) - найменша витрата води, вище якої похибка лічильника не виходить за максимально допустиму похибку;

перехідна витрата (Q2) - значення витрати між номінальною та мінімальною витратами, що розділяє діапазон витрати на два піддіапазони: верхній і нижній. Кожна зона має значення максимально допустимої похибки;

номінальна витрата (Q3) - найбільша витрата води, за якої лічильник нормально функціонує в безперервному або циклічному робочих режимах, при цьому похибка лічильника не виходить за межі допустимих значень;

надлишкова витрата (Q4) - найбільша витрата води, за якої лічильник повинен нормально функціонувати протягом короткого періоду без пошкодження;

відношення перехідної витрати Q2 до мінімальної витрати Q1 може становити 1,5; 2,5; 4 або 6,3 раза протягом п'яти років після набрання чинності Технічним регламентом.

5. Межі допустимої відносної похибки у нижньому піддіапазоні від мінімальної витрати Q1 (включно) до перехідної витрати Q2 (не включаючи) становлять ±5 відсотків для рівнів температури води, зазначених у пункті 1 цього додатка.

6. Межі допустимої відносної похибки у верхньому піддіапазоні від перехідної витрати Q2 (включно) до надлишкової витрати Q4 (включно) для води з температурою до 30° C не перевищують 2 відсотки, а для води з температурою більш як 30° C - 3 відсотки.

7. Поріг чутливості лічильників становить не більше половини мінімальної витрати Q1.

8. Конструкція лічильників забезпечує відповідність лічильників вимогам цього додатка у нормованих робочих умовах.

9. Виробник повинен зазначати на засобах вимірювальної техніки або у супровідній документації згідно з пунктами 23 і 24 Технічного регламенту інформацію про можливість вимірювання лічильником зворотного потоку, об'єм якого віднімається від об'єму, виміряного при протіканні води прямого потоку, або реєструється окремо. Межі допустимої похибки для прямого та зворотного потоку повинні бути однаковими. Лічильники, у яких не передбачене вимірювання зворотного потоку, повинні мати конструкцію, що запобігає йому, або витримувати випадковий зворотний потік без пошкоджень чи змін метрологічних характеристик.

10. Конструкція лічильника повинна забезпечувати:

захист від несанкціонованого доступу, внаслідок якого може погіршитися функціонування лічильника або його метрологічні характеристики;

відображення лічильником об'єму в куб. метрах;

відповідність лічильника вимогам цього додатка після впливу електромагнітних полів. Зміни його метрологічних характеристик не повинні перевищувати при вимірюванні у верхньому піддіапазоні половину межі допустимої похибки (згідно з пунктом 6 цього додатка), а при вимірюванні номінальної витрати (Q3) - половину значення похибки протягом 1 хвилини;

функціонування після впливу електромагнітних полів з метрологічними характеристиками, що зазначені у пунктах 5 і 6 цього додатка, та відновлення інформації, відображеної на лічильнику безпосередньо перед таким впливом;

середнє напрацювання до відмови не менш як 10000 годин;

середній строк служби не менш як 12 років.

11. Результати вимірювання лічильником після випробування на довговічність з урахуванням установленого виробником згідно з пунктом 10 цього додатка строку не повинні відрізнятися від результатів вимірювання, проведеного лічильником до випробування на довговічність, більш як на 3 відсотки вимірюваного об'єму між мінімальною витратою Q1 (включно) та перехідною витратою Q2 (не включаючи) та не більш як на 1,5 відсотка вимірюваного об'єму між перехідною витратою Q2 (включно) та надлишковою витратою Q4 (не включаючи).

12. Межі допустимої відносної похибки після випробування на довговічність не повинні перевищувати:

±6 відсотків між мінімальною витратою Q1 (включно) та перехідною витратою Q2 (не включаючи) для лічильників, призначених для вимірювання об'єму води будь-якої температури;

±2,5 відсотка між перехідною витратою Q2 (включно) та надлишковою витратою Q4 (включно) для лічильників, призначених для вимірювання об'єму води з температурою від 0,1° C до 30° C;

±3,5 відсотка між перехідною витратою Q2 (включно) та надлишковою витратою Q4 (включно) для лічильників, призначених для вимірювання об'єму води з температурою від 30° C до 90° C.

13. На корпусі, шкалі показувального пристрою, маркувальній табличці або незмінній кришці лічильника наноситься чітко і розбірливо маркування, що не змивається і складається з:

найменування або торгового знака виробника;

позначення лічильника або позначення лічильника та значення номінальної витрати Q3 у разі, коли номінальна витрата лічильника не відповідає числовому значенню у позначенні лічильника;

відомостей щодо втрати тиску у Па (барах);

відомостей про номінальний тиск у Па (барах) у разі, коли тиск може перевищувати 106 Па (10 бар);

однієї або двох стрілок на корпусі лічильника для зазначення напрямку потоку;

букви "V", якщо лічильник може працювати належним чином лише у вертикальній, або букви "H" - у горизонтальній позиції;

року випуску і серійного номера;

знака затвердження типу;

національного знака відповідності.

14. Лічильники оснащуються запобіжним пристроєм (пломбою або кришкою), який після правильного встановлення лічильника забезпечує неможливість демонтажу або переналагоджування лічильника та регулювального пристрою без його пошкодження.

 

ВИМОГИ
до лічильників газу та пристроїв перетворення об'єму

1. У цьому додатку терміни вживаються у такому значенні:

пристрій перетворення - пристрій, приєднаний до лічильника газу, який автоматично перетворює величину, виміряну за умов вимірювання, у величину, виміряну за стандартних умов;

мінімальна витрата (Qmin) - мінімальне значення об'ємної витрати газу, за якої значення максимально допустимої похибки лічильника не перевищує допустимого значення;

максимальна витрата (Qmax) - максимальне значення об'ємної витрати газу, за якої значення максимально допустимої похибки і втрати тиску лічильника не перевищують допустимого значення;

надлишкова витрата (Qr) - найбільше значення об'ємної витрати газу, за якої лічильник працює без погіршення характеристик протягом короткого періоду часу;

перехідна витрата (Qt) - значення об'ємної витрати газу, за якої відбувається зміна нормування максимально допустимої похибки лічильника;

стандартні умови - усталені умови для вираження об'єму газу незалежно від умов вимірювання, зокрема температура 293,15 К, атмосферний тиск 101,325 кПа.

2. Виробник лічильників газу і пристроїв перетворення об'єму (далі - лічильники і пристрої перетворення) зазначає в експлуатаційній документації нормовані робочі умови лічильника з урахуванням:

діапазону вимірюваних витрат газу, який відповідає значенням, що наведені у таблиці 1;

Таблиця 1

Клас 

Qmax/Qmin 

Qmax/Qt 

Qr/Qmax 

1,5 

і150 

і10 

1,2 

і20 

і

1,2 

діапазону температури вимірюваного середовища, що повинен бути не меншим 40° C.

3. Конструкція лічильника, діапазон витрат та максимальний робочий тиск повинні відповідати вимогам нормативних документів країни призначення. Виробник повинен посилатися в експлуатаційній документації на нормативний документ, що містить вимоги до фізико-хімічних показників природного горючого газу та інформацію про максимальний робочий тиск.

4. Діапазон зміни температури навколишнього середовища становить не менш як 50° C.

5. Виробник зазначає в експлуатаційній документації нормовані умови роботи лічильників з урахуванням номінального значення напруги живлення змінного струму та/або граничні значення напруги живлення постійного струму.

6. Похибки лічильників визначаються згідно з таблицею 2.

Таблиця 2

Клас 

1,5 

Qmin Ј Q < Qt 

3 відсотки 

2 відсотки 

Qt Ј Q Ј Qmax 

1,5 відсотка 

1 відсоток 

У разі коли похибка між Qt і Qmax має однаковий знак, їх значення не повинне перевищувати 1 відсоток для класу 1,5 і 0,5 відсотка для класу 1.

7. Для лічильника із вбудованим температурним пристроєм перетворення, який тільки відображає значення об'єму, приведеного до стандартних умов, максимально допустима похибка лічильника збільшується на 0,5 відсотка в діапазоні температур від +5° C до +35° C. За межами цього інтервалу допускається додаткове збільшення похибки на 0,5 відсотка при збільшенні інтервалу на кожні 10° C.

8. Електромагнітний вплив на лічильник і пристрій перетворення повинен бути таким, що зміна результату вимірювання не повинна перевищувати значення критичної зміни, зазначеної у пункті 10 цього додатка.

Після впливу електромагнітного поля лічильник і пристрій перетворення повинен:

відновлювати свою роботу з похибкою не більше максимально допустимої похибки;

виконувати всі вимірювальні функції;

забезпечувати відновлення (збереження) усієї інформації, що відображалася перед електромагнітним впливом.

9. Значення критичної зміни похибки дорівнює найменшому з таких двох значень:

значення, що відповідає половині максимально допустимої похибки у діапазоні витрат між Qt і Qmax;

значення відповідної максимально допустимої похибки, що стосується вимірюваного об'єму на одну хвилину при максимальній витраті.

10. Рівень впливу збурення потоку під час установлення лічильника не повинен перевищувати однієї третини максимально допустимої похибки.

11. Після проведення випробування лічильника на довговічність з урахуванням установленого виробником строку необхідно дотримуватися таких вимог:

стосовно лічильників класу 1,5

значення критичної зміни похибки не повинне перевищувати 2 відсотки відносно початкового результату вимірювання для витрати в діапазоні від Qt до Qmax;

похибка показання не повинна перевищувати подвоєного значення максимально допустимої похибки в усьому діапазоні вимірювання згідно з пунктом 6 цього додатка;

стосовно лічильників класу 1

значення критичної зміни похибки не повинне перевищувати одну третину значення максимально допустимої похибки згідно з пунктом 6 цього додатка відносно початкового результату вимірювання;

похибка показання не повинна перевищувати максимально допустимої похибки згідно з пунктом 6 цього додатка.

12. Лічильник, що живиться від мережі змінного чи постійного струму, комплектується аварійним джерелом живлення або іншими засобами, що забезпечують виконання всіх вимірювальних функцій у разі пошкодження основного джерела живлення.

13. Строк служби джерела живлення лічильника становить не менше п'яти років. Після закінчення 90 відсотків строку служби такого джерела повинне з'являтися відповідне попередження.

14. Індикаторний пристрій лічильника повинен мати достатнє число розрядів одиниць, що забезпечує проходження через лічильник протягом 8000 годин за Qmax певної кількості газу без повернення показань до первинного (нульового) значення.

15. Лічильник повинен:

функціонувати у разі його встановлення згідно з інструкцією з експлуатації відповідно до пунктів 8, 9 і 10 Технічного регламенту;

бути оснащений пристроєм, за допомогою якого проводиться тестування стану лічильника;

бути герметичним під час дії надлишкового тиску;

задовольняти вимоги до максимально допустимої похибки для будь-якого з напрямків потоку або тільки для одного чітко зазначеного на лічильнику;

бути міцним до дії надлишкового тиску, значення якого наводиться в експлуатаційній документації для відповідних типів лічильників.

16. Вимірювана величина відображається в куб. метрах.

17. Матеріали, з яких виготовляється лічильник, та захисні покриття не повинні виділяти під час його експлуатації небезпечні для здоров'я речовини.

18. Лічильник, що має електричні кола, оснащується вибухозахисним пристроєм.

19. Для пристрою перетворення об'єму застосовують такі ж технічні вимоги, як до лічильника газу. Додатково необхідно дотримуватися таких вимог:

1) виробник зазначає в експлуатаційній документації стандартні умови для перетворюваних величин;

2) значення максимально допустимої похибки* становить:

____________
* У разі підрахунку значення максимально допустимої похибки пристрою перетворення об'єму максимальна похибка лічильників до уваги не береться.

0,5 відсотка за температури навколишнього середовища 20 ±3° C, вологості 60 ±15 відсотків, номінальних значеннях джерела живлення;

0,7 відсотка для пристроїв перетворення температури за нормованих робочих умов;

1 відсоток для інших пристроїв перетворення за нормованих робочих умов.

20. Електронний пристрій перетворення виявляє стан, коли лічильник працює поза робочим діапазоном (діапазонами), що встановлений виробником, для параметрів точності вимірювання. У такому разі пристрій перетворення повинен зупиняти інтегрування перетворюваної величини і підсумовувати окремо перетворювану величину для періоду, коли такий пристрій працював поза межами робочого діапазону (діапазонів).

Електронний пристрій перетворення повинен мати можливість відображати всі необхідні дані вимірювання без додаткового обладнання.

21. При введенні в експлуатацію необхідно виконувати такі вимоги:

ведення обліку газу в житлово-комунальній сфері здійснюється лічильниками класу 1,5 та 1, що мають відношення максимальної витрати до мінімальної витрати однакове чи більше 150 одиниць;

ведення обліку газу в комерційних організаціях та на промислових підприємствах здійснюється лічильниками газу класу 1;

за бажанням організації або особи, за кошти якої встановлюють лічильник, дозволяється застосовувати лічильник класу вищого, ніж зазначено в цьому пункті.

 

ВИМОГИ
до лічильників активної електричної енергії

1. Лічильники активної електричної енергії (далі - лічильники), що призначені для використання в житлових будинках, комерційних організаціях і на підприємствах легкої промисловості, використовуються разом із зовнішніми вимірювальними трансформаторами.

2. У цих вимогах застосовуються такі позначення:

I - електричний струм, що проходить через лічильник;

In - значення сили струму, що є вихідним при встановленні вимог до лічильника (далі - номінальна сила струму);

Ist - найменше значення сили струму, при якому лічильник реєструє активну електричну енергію з коефіцієнтом потужності 1 (для багатофазних лічильників - за умови симетричного навантаження);

Imin - значення сили струму, вище якого значення похибки лічильника повинне бути в межах значень максимально допустимих похибок (для багатофазних лічильників - за умови симетричного навантаження);

Itr - значення сили струму, вище якого значення похибки лічильника повинне бути в межах значення найменшої максимально допустимої похибки, що відповідає класу точності лічильника;

Imax - найбільше значення сили струму, для якого похибка повинна бути в межах значення максимально допустимих похибок (далі - максимальна сила струму);

U - електрична напруга, що подається до лічильника;

Un - значення напруги, що є вихідним при встановленні вимог до лічильника (далі - номінальна напруга);

f - частота напруги, що подається до лічильника;

fn - значення частоти, що є вихідним при встановленні вимог до лічильника (далі - номінальна частота);

PF - коефіцієнт потужності, що визначається як косинус різниці фаз j між напругою та струмом (cos j);

DEкр - значення критичної зміни показань лічильника у кВт·год.

3. Виробник визначає:

клас точності лічильника, який позначається літерами A, B або C;

нормовані робочі умови застосування лічильників;

величини, що характеризують лічильник, зокрема номінальну силу струму In, максимальну силу струму Imax, номінальну частоту fn та номінальну напругу Un. При цьому лічильник повинен відповідати умовам, зазначеним у таблиці 1.

Таблиця 1

Сила струму 

Значення сили струму для лічильників класу точності 

Для лічильників безпосереднього включення 

Ist 

Ј 0,05 х Itr 

Ј 0,04 х Itr 

Ј 0,04 х Itr 

Imin 

Ј 0,5 х Itr 

Ј 0,5 х Itr 

Ј 0,3 х Itr 

Imax 

і 50 х Itr 

і 50 х Itr 

і 50 х Itr 

Для лічильників трансформаторного включення 

Ist 

Ј 0,06 х Itr 

Ј 0,04 х Itr 

Ј 0,02 х Itr 

Imin 

Ј 0,4 х Itr 

Ј 0,2 х Itr 1

Ј 0,2 х Itr 

In 

20 х Itr 

20 х Itr 

20 х Itr 

Imax 

і 1,2 х I

і 1,2 х In 

і 1,2 х I

Показникам якості електроенергії, що постачається споживачам електричної енергії, відповідають діапазони:

напруги - від 0,9 х Un до 1,1 х Un;

частоти - від 0,98 х fn до 1,02 х fn;

коефіцієнта потужності - від cos j = 0,5 (індуктивний) до cos j = 0,8 (ємнісний).

Кліматичні умови визначаються згідно з Технічним регламентом.

4. Оцінка змін вимірюваних та впливальних величин (a, b, c...) проводиться окремо. Інші впливальні величини відповідають їх номінальним значенням. Похибка при вимірюванні не перевищує значення максимально допустимих похибок, зазначених у таблиці 2, і розраховується за формулою:

  ,

де a, b, c - складові похибки відповідних впливальних величин.

За нормованих робочих умов застосування та відсутності перешкод при вимірюванні значення похибки у відсотках не перевищує максимально допустимого значення похибки згідно з таблицею 2.

Таблиця 2

Діапазон температури 

від +5° C до +30° C 

від -10° C до +5° C
або
від +30° C до +40° C 

від -25° C до -10° C
або
від +40° C до + 55° C 

від -40° C до -25° C
або
від +55° C до +70° C 

Клас точності лічильника 

Однофазний лічильник, багатофазний лічильник за умови роботи із симетричним навантаженням 

Сила струму Imin Ј I < Itr 

3,5 

2,5 

1,3 

3,5 

1,7 

Сила струму Itr Ј I Ј Imax 

3,5 

0,7 

4,5 

2,5 

3,5 

1,3 

1,5 

Багатофазний лічильник за умови роботи з однофазним навантаженням 

Сила струму Itr Ј I Ј Imax2 

2,5 

1,3 

1,7 

4,5 

У разі коли лічильник працює в різних температурних діапазонах, використовується відповідне максимально допустиме значення похибки.

5. Лічильник відповідає електромагнітним умовам експлуатації Е2 та додатковим вимогам пунктів 6, 7 і 8 цього додатка.

Існує два види перешкод, зокрема:

перешкоди, що діють протягом тривалого часу і вплив яких на точність лічильників не впливає більше за значення критичної зміни;

короткочасні перешкоди, які можуть спричинити тимчасове погіршення або припинення функціонування лічильників і після впливу яких лічильник відновлює функціонування, при якому зміна похибки лічильників не більша значення критичної зміни.

Якщо підвищені ризики впливу блискавки або мережа живлення сконструйована як повітряна лінія, метрологічні характеристики лічильника повинні бути захищені.

6. Значення критичних змін для перешкод, що діють протягом тривалого періоду, зазначаються у таблиці 3.

Таблиця 3

Перешкода, що впливає на лічильник 

Значення критичної зміни для лічильників класів точності, відсотків 

Зворотна послідовність фаз 

1,5 

1,5 

0,3 

Асиметрія напруги (тільки для багатофазних лічильників) 

Гармонійні складові в колах струму3 

0,8 

0,5 

Постійна складова та парні гармоніки в колах змінного струму3 

1,5 

Швидкі перехідні процеси 

Магнітні поля; високочастотне електромагнітне поле; перешкоди, що створюються радіочастотними полями 

7. Під час та після впливу короткочасних перешкод вихідний пристрій, призначений для випробування точності лічильника, не генерує імпульсів або сигналів, що відповідають значенню активної електричної енергії більше, ніж значення критичної зміни DEкр.

Після впливу перешкоди лічильник повинен:

відновити роботу з похибкою, що відповідає її максимально допустимому значенню;

зберегти всі вимірювальні функції;

забезпечити відновлення всієї вимірювальної інформації, наявної безпосередньо до виникнення перешкоди;

значення зміни показань лічильника не перевищує значення критичної зміни DEкр, що визначається у кВт·год за формулою:

DEкр = m х Un х Imax х 10-6,

де m - кількість вимірюваних елементів лічильника.

8. Для короткочасного перевантаження струмом значення критичної зміни становить 1,5 відсотка.

9. Найбільше абсолютне значення відносної похибки не повинне перевищувати 10 відсотків за умови, що рівень напруги менший порівняно з нижнім значенням її робочого діапазону.

10. Для відображення повного значення електроенергії на дисплеї лічильника повинне висвічуватися достатнє число цифрових розрядів з метою запобігання поверненню показань лічильника до початкового значення протягом не менш як 4000 годин за умови повного навантаження лічильника (I = Imax, U = Un та PF = 1). Конструкція дисплею запобігає скиданню показань під час експлуатації лічильника.

11. У разі відключення напруги лічильник зберігає виміряне значення активної електричної енергії не менше чотирьох місяців.

12. Після підключення напруги за відсутності струму в колі струму лічильник не реєструє електричну енергію при значенні напруги від 0,8 х Un до 1,1 х Un.

13. Лічильник реєструє електричну енергію за номінальної напруги Un, коефіцієнта потужності PF = 1 (для багатофазного лічильника - за умови симетричного навантаження) та сили струму, що дорівнює Ist.

14. Основною одиницею для вимірюваних значень є кВт·год або МВт·год.

15. Для проведення вимірювань у житлово-комунальній сфері використовуються лічильники класу точності A, в особливих випадках - B.

16. Для вимірювання в комерційній сфері та в легкій промисловості використовуються лічильники класу точності B, в особливих випадках - C.

17. Діапазон сили струму лічильників визначається організацією - постачальником електричної енергії.

Примітки. 

1. Для електромеханічних лічильників класу точності B Imin Ј 0,4 х Itr.

2. Для електромеханічних багатофазних лічильників діапазон сили струму I для однофазного навантаження обмежується такими значеннями: 5 · Itr Ј I Ј Imax.

3. Для електромеханічних лічильників значення критичної зміни не визначаються для гармонійних складових у колах струму та постійної складової і парних гармонік у колах змінного струму.

 

ВИМОГИ
до теплолічильників

1. Теплолічильник є приладом, який складається з перетворювача витрати, пари перетворювачів температури та обчислювача і призначається для використання в адміністративних або житлових будинках, комерційних організаціях або на підприємствах легкої промисловості (далі - теплолічильник). У разі коли такі компоненти з'єднані нероздільно при випуску з виробництва, теплолічильник називається єдиним. У разі коли зазначені компоненти з'єднуються на місці експлуатації, теплолічильник називається складеним.

2. Значення нормованих робочих умов установлюються виробником.

3. Для температури теплоносія встановлюються верхня і нижня межі температури, за яких теплолічильник функціонує з похибкою в межах її допустимого значення.

4. Різниця температур визначається як різниця значення температури теплоносія на вході в теплообмінний контур та значення температури теплоносія на виході з такого контуру за умови, що зазначена різниця становить не менш як 0° C.

Для різниці температур встановлюються верхня і нижня межі різниці температур, за яких теплолічильник функціонує з похибкою в межах допустимого значення, за умови, що:

відношення верхньої межі різниці температур до нижньої межі дорівнює або більш як 10;

значення нижньої межі різниці температур дорівнює 3 K або 5 K, або 10 K.

5. Для забезпечення тиску теплоносія встановлюється максимальний надлишковий внутрішній тиск, який теплолічильник може витримувати постійно за верхньої межі температури.

6. Для витрати теплоносія встановлюються найбільші значення витрати, які допускаються протягом тривалого і нетривалого часу, і найменше значення витрати, за якого лічильник працює відповідно до вимог технічної документації. При цьому відношення найбільшого значення витрати, яке допускається протягом тривалого часу, до найменшого значення витрати дорівнює або більш як 10 K.

7. Для теплового потоку встановлюється верхня межа теплового потоку, за якої лічильник нормально функціонує.

8. Для теплолічильників встановлені класи точності 1, 2 і 3.

9. Межі допустимого значення похибки для простих та складаних теплолічильників, відображені у відсотках дійсного значення, при Ef, Et, Ec становлять для класу точності:

1 - E = Ef + Et + Ec;

2 - E = Ef + Et + Ec;

3 - E = Ef + Et + Ec.

10. Для теплолічильників встановлено такий допустимий вплив електромагнітних завад:

теплолічильник не повинен зазнавати впливу постійного магнітного та електромагнітного поля частоти електричної мережі;

вплив електромагнітної завади повинен бути таким, щоб зміна результату вимірювання становила не більше значення критичної зміни згідно з пунктом 11 цього додатка.

11. Значення критичної зміни для єдиного теплолічильника дорівнює абсолютному значенню меж допустимого значення похибки, застосовних до теплолічильника.

12. Після випробування на довговічність єдиний теплолічильник або компоненти складаного теплолічильника повинні відповідати таким критеріям:

для перетворювача витрати зміна результату вимірювань після проведення випробування на довговічність порівняно з початковим результатом вимірювання не повинна перевищувати значення критичної зміни;

для перетворювачів температури зміна результату вимірювання після випробування на довговічність порівняно з початковим результатом вимірювання не повинна перевищувати 0,1° C.

13. На теплолічильник наноситься інформація про клас точності, межі витрати, межі температури, межі різниці температур, місце встановлення перетворювача витрати (прямий чи зворотний потік), а також позначка напрямку потоку.

14. Вимоги цього Технічного регламенту застосовуються до компонентів, виготовлених одним і тим самим виробником або різними виробниками. У разі коли теплолічильник складається з комплектувальних виробів, суттєві вимоги до теплолічильника застосовуються також до зазначених виробів. Додатково застосовуються вимоги пунктів 15 - 25 цього додатка.

15. Відносні межі значення максимально допустимої похибки для перетворювача витрати класу точності:

1 - Ef  = ±(1 + 0,01 · qp / q), але не більш як ±5 відсотків;

2 - Ef  = ±(2 + 0,02 · qp / q), але не більш як ±5 відсотків;

3 - Ef  = ±(3 + 0,05 · qp / q), але не більш як ±5 відсотків,

де Ef - похибка, за допомогою якої встановлюється співвідношення між вихідним сигналом перетворювача витрати та масою або об'ємом;

qp - найбільше значення витрати, яке допускається протягом тривалого часу, за якого лічильник працює правильно (куб. метр на годину);

q - значення витрати у межах діапазону вимірювання витрати (куб. метр на годину).

16. Відносні межі значення максимально допустимої похибки пари перетворювачів температури, виражені у відсотках, розраховуються за формулою:

Et = ±(0,5 + 3· DQmin / DQ),

де Et - похибка, за допомогою якої встановлюється зв'язок між виміряним значенням і істинним значенням співвідношення між вихідним сигналом пари перетворювачів температури і різницею температур;

DQmin - нижня межа різниці температур, понад яку теплолічильник функціонує з похибкою в межах допустимого значення (K);

DQ - значення різниці температур у межах діапазону вимірювання різниці температур (K).

17. Відносні межі значення максимально допустимої похибки обчислювача, виражені у відсотках, розраховуються за формулою:

Ec = ±(0,5 + DQmin / DQ),

де Ec - похибка, за допомогою якої встановлюється зв'язок між виміряним значенням та істинним значенням кількості теплоти.

18. Значення критичної зміни для складової частини теплолічильника дорівнює відповідному абсолютному максимально допустимому значенню похибки, застосовному до зазначеної складової частини згідно з пунктами 15, 16 і 17 цього додатка.

19. На перетворювач витрати наноситься інформація про клас точності, межі витрати і температури, номінальний коефіцієнт лічильника (наприклад, літр на імпульс) або відповідний вихідний сигнал, а також позначка напрямку потоку.

20. На перетворювач температури наноситься інформація про номінальну статичну характеристику (наприклад, Pt100), межі температури, межі та різниці температури.

21. На обчислювач наноситься інформація про номінальну статичну характеристику перетворювачів температури, межі температури, межі різниці температури, номінальний коефіцієнт лічильника (наприклад, літр на імпульс) або відповідний вихідний сигнал, що надходить від перетворювача витрати, розміщення перетворювача витрати - прямий чи зворотний напрямок потоку.

22. Для вимірювання кількості теплоти, спожитої у громадських та житлових будинках, зокрема квартирах, застосовують теплолічильник, що належить до класу точності 3.

23. Для вимірювання кількості теплоти, спожитої у комерційних організаціях та на підприємствах легкої промисловості, застосовують теплолічильник, що належить до класу точності 2.

24. За бажанням організації або особи, за кошти якої встановлюється теплолічильник, застосовується теплолічильник, що належить до класу точності 1 або 2 при застосуванні згідно з пунктом 22 цього додатка і класу точності 1 при застосуванні згідно з пунктом 23 цього додатка.

25. Для проведення вимірювання кількості теплоти, спожитої на конкретному об'єкті з точністю, передбаченою пунктами 22 - 24 цього додатка, постачальник або особа, офіційно призначена для встановлення теплолічильника, підбирає теплолічильники з характеристиками згідно з пунктами 3 - 7 цього додатка, які відповідають умовам експлуатації на конкретному об'єкті.

 

ВИМОГИ
до вимірювальних систем для безперервного та динамічного вимірювання кількості рідини, крім води

1. Система для безперервного та динамічного вимірювання кількості рідини, крім води (далі - система вимірювання), складається з:

лічильників;

вторинних перетворювачів;

засобів індикації результатів вимірювання;

додаткових засобів вимірювання;

допоміжних приладів фіксації параметрів впливальних величин.

2. У цьому додатку терміни вживаються в такому значенні:

діапазон витрати - діапазон між найменшим значенням витрати (Qmin), за яким лічильник забезпечує показання з дотриманням вимог до максимально допустимого значення похибки, та найбільшим значенням витрати (Qmax), за яким лічильник нормально функціонує без погіршення характеристик протягом короткого періоду;

додатковий засіб вимірювання - прилад, приєднаний до обчислювача для вимірювання величин, що характеризують властивості рідин, з метою введення поправки та/або перетворення;

лічильник - прилад, призначений для безперервного вимірювання, запам'ятовування та відображення в умовах вимірювання кількості рідини, що протікає через вимірювальний перетворювач у закритих, повністю заповнених каналах;

мінімальна виміряна кількість - найменша кількість рідини, для якої вимірювання є метрологічно придатним для системи вимірювання;

обчислювач - частина лічильника, яка приймає вихідний сигнал від вимірювального перетворювача та/або підключених засобів вимірювання і відтворює їх результати;

перервність/неперервність - система вимірювання вважається перервною/неперервною, якщо потік рідини може/не може бути швидко зупинений;

перетворювальний пристрій - частина обчислювача, яка складається з необхідних засобів вимірювання та автоматично перетворює результати вимірювання об'єму та/або маси рідини до об'єму та/або маси такої рідини за базових умов. При цьому враховуються властивості рідини;

пристрій самообслуговування - спеціальний пристрій, який є частиною системи самообслуговування і дає змогу системі вимірювання функціонувати у системі самообслуговування;

пряме показання - показання об'єму або маси, що відповідає вимірюванню, яке лічильник може виміряти;

розподільник палива - система вимірювання, що призначається для заправлення моторних засобів, малих суден та літаків;

система самообслуговування - надання послуг із забезпечення споживачеві використання ним систем вимірювання з метою отримання рідини для власних потреб;

стандартні умови - задані умови, до яких перетворюється виміряна в умовах вимірювання кількість рідини.

3. Виробник визначає для системи вимірювання1 такі нормовані робочі умови:

діапазон витрати такої системи повинен бути у межах діапазонів витрати кожного з її елементів, зокрема лічильника, а співвідношення меж витрати лічильника та системи вимірювання повинні відповідати таблиці 1;

Таблиця 1

Спеціальні системи вимірювання 

Найменування рідини 

Мінімальне відношення найменшого та найбільшого значення витрат, Qmax/Qmin 

Розподільник палива 

нескраплений газ 

10/1 

скраплений газ 

5/1 

Система вимірювання для кріогенних рідин 

кріогенна рідина 

5/1 

Система вимірювання, яка використовується на трубопроводах для завантаження суден 

усі рідини 

відповідно до умов використання 

Інші системи вимірювання 

усі рідини 

4/1 

властивості рідини, які вимірюються з використанням зазначеної системи із зазначенням найменування або типу рідини чи її характеристик, зокрема діапазону температур, тиску, густини, в'язкості, номінального значення напруги джерела змінного струму та/або межі значень напруги джерела постійного струму, стандартних умов для величин, що перетворюються.

4. Системи вимірювання для використання на трубопроводах мають клас точності 0,3.

Розподільник рідкого пального (крім колонок для скрапленого газу), системи, які використовуються на автоцистернах для вимірювання кількості рідини низького рівня в'язкості, системи вимірювання кількості рідини, які використовуються під час розвантаження танкерів (суден), залізничних та автомобільних цистерн2, системи вимірювання кількості молока, системи вимірювання кількості рідини, які використовуються під час завантаження суден, та системи вимірювання кількості рідини, які використовуються під час заправлення літаків, мають клас точності 0,5.

Системи вимірювання кількості скраплених газів під тиском при температурі, яка дорівнює або становить вище -10° C, мають клас точності 1.

До класу точності 1 належать також системи вимірювання кількості рідини звичайних класів точності 0,3 чи 0,5, що використовуються для рідин:

з температурою нижче -10° C чи вище +50° C;

динамічна в'язкість яких не перевищує 1000 мПа·с;

максимальна об'ємна швидкість потоку яких не перевищує 20 літрів на годину.

Системи вимірювання кількості скрапленого вуглекислого газу, скраплених газів під тиском при температурі нижче -10° C, крім кріогенних рідин, мають клас точності 1,5.

Системи вимірювання кількості кріогенних рідин з температурою нижче -153° C мають клас точності 2,5.

Для об'ємів рідини понад 2 літри значення максимально допустимої відносної похибки наводяться в таблиці 2.

Таблиця 2

Групи 

Клас точності 

0,3 

0,5 

1,5 

2,5 

Системи вимірювання 

0,3 відсотка 

0,5 відсотка 

1 відсоток 

1,5 відсотка 

2,5 відсотка 

Лічильники 

0,2 відсотка 

0,3 відсотка 

0,6 відсотка 

1 відсоток 

1,5 відсотка 

Для об'ємів рідини не більш як 2 літри значення максимальної допустимої відносної похибки наведені в таблиці 3.

Таблиця 3

Об'єм рідини, що вимірюється (V) 

Значення максимально допустимої відносної похибки 

V < 0,1 л 

4, помножене на значення, наведене в таблиці 2 і приведене до 0,1 л 

0,1 л Ј V Ј 0,2 л 

4, помножене на значення, наведене в таблиці 2 

0,2 л Ј V < 0,4 л 

2, помножене на значення, наведене в таблиці 2 і приведене до 0,4 л 

0,4 л Ј V < 1 л 

2, помножене на значення, наведене в таблиці 2 

1 л Ј V < 2 л 

значення, наведене в таблиці 2 і приведене до 2 л 

Незалежно від виду виміряної величини значення максимально допустимої відносної похибки вибирається з найбільшого з:

абсолютного значення максимально допустимої відносної похибки, наведеного у таблицях 2 або 3, або

абсолютного значення максимально допустимої відносної похибки для мінімальної виміряної кількості рідини (Emin).

Для мінімального об'єму виміряної рідини, що становить 2 або більше ніж 2 літри, застосовуються такі дві умови:

Emin визначається за формулою:

Emin і 2 R,

де R - найменша ціна поділки відлікового пристрою,

або за формулою:

Emin = (2МВК) х (A/100),

де МВК - мінімальна виміряна кількість рідини;

A - 0,3; 0,5; 1; 1,5 і 2,5 відсотка згідно з таблицею 1.

Для мінімального об'єму виміряної рідини, що становить не більш як 2 літри, застосовується умова 1, де Emin дорівнює двократному значенню максимально допустимої відносної похибки, наведеному в таблиці 3, з урахуванням значення позиції "Система вимірювання" таблиці 2.

У разі одержання перетвореного показання значення максимально допустимої відносної похибки наведені у позиції "Системи вимірювання" таблиці 2.

Значення максимально допустимої відносної похибки перетворених показань, що обчислені пристроєм перетворення, дорівнюють різниці значень похибок системи і лічильника, наведених у таблиці 2.

Складові пристроїв перетворення можуть випробовуватися окремо.

Значення максимально допустимих відносних похибок величин, що використовуються для проведення обчислень, дорівнюють 0,1 значення максимально допустимої відносної похибки, наведеної у позиції "Системи вимірювання" таблиці 2.

Точність додаткових засобів вимірювання визначається згідно з таблицею 4.

Таблиця 4

Вид фізичної величини 

Класи точності системи вимірювання 

0,3 

0,5 

1,5 

2,5 

Температура 

±0,3° C 

  

±0,5° C 

  

±1° C 

Тиск 

менш як 1 МПа ± 50 кПа
від 1 до 4 МПа ± 5 відсотків
більш як 4 МПа ± 200 кПа 

Густина 

  

  

  

  

  

Наведені у таблиці значення використовуються для відтворення пристроями перетворення кількості рідини.

Значення максимально допустимої відносної похибки обчислення кожної величини рідини дорівнює 0,4 значення, наведеного у таблиці 3.

Вимоги до точності обчислювача використовуються для всіх обчислень.

5. Унаслідок електромагнітного впливу на систему вимірювання результат вимірювання не перевищує критичного значення, наведеного у пункті 6, або такий результат у разі його миттєвої зміни не фіксується, запам'ятовується чи передається як результат вимірювання. Для системи вимірювання з перериванням потоку рідини це означає неможливість проведення вимірювання або перевищення критичного значення результатом вимірювання. У такому разі система вимірювання забезпечує отримання результатів вимірювання безпосередньо перед виникненням критичного значення результату вимірювання та автоматично відключає потік рідини.

6. Критичним значенням зміни є значення, яке перевищує одну п'яту значення максимально допустимої похибки для певної виміряної кількості рідини або для мінімальної виміряної кількості рідини (Emin).

7. Після проведення в установлений строк випробування на довговічність відхилення результату вимірювання щодо початкового результату вимірювання не повинне перевищувати значення для лічильників, наведених у позиції "Лічильники" таблиці 2.

8. Для будь-якої кількості рідини одного і того ж вимірювання показання, отримані за допомогою різних перетворювальних пристроїв, не відрізняються одне від одного більш як на ціну поділки за умови, що-перетворювальні пристрої мають однакову ціну поділки.

У разі коли зазначені перетворювальні пристрої мають різну ціну поділки, різниця показань не повинна перевищувати найбільшого значення ціни поділки.

Для систем самообслуговування ціна поділки основного перетворювального пристрою системи вимірювання і ціна поділки пристрою самообслуговування однакові, а результати вимірювання не відрізняються.

9. Відхилити виміряну величину у нормальних умовах експлуатації, якщо це не є очевидним, неможливо.

10. Наявність у рідині повітря чи газу не призводить до зміни значень похибок більш як на 0,5 відсотка для рідин, крім питних, та для рідин із в'язкістю не більш як 1 мПа·с або на один відсоток для питних рідин чи для рідин із в'язкістю понад 1 мПа·с.

Допускається зміна значення похибки не менш як на 1 відсоток мінімальної виміряної кількості рідини, яке використовується у разі наявності повітряних чи газових вкраплень у рідині.

11. Система вимірювання, що використовується для здійснення прямого продажу, оснащується засобом скидання відтворених значень рідини до нуля.

12. Відтворення кількості виміряної рідини, яка зазначається в угоді про прямий продаж, повинне зберігатися сталим доти, доки результат вимірювання не буде доведений до відома всіх учасників угоди.

Система вимірювання, що використовується для здійснення прямого продажу, повинна бути перервною.

13. Наявність повітря чи газу у рідині не призводить до зміни значення похибки, зазначеного у пункті 10 цього додатка.

14. Під час проведення вимірювання пристрої відображення розподільників пального не скидають показання до нуля.

До скидання попереднього показання до нуля наступне вимірювання не проводиться.

15. У разі коли система вимірювання оснащена дисплеєм для висвітлення вартості, різниця між показаною та обчисленою вартістю з урахуванням ціни за одиницю показаної кількості рідини не перевищує вартості, яка відповідає мінімально виміряній кількості рідини Emin.

Різниця між показаною та обчисленою вартістю дорівнює номіналу найменшої монети держави, в якій використовується система вимірювання.

16. Система вимірювання оснащується джерелом електроживлення, яке забезпечує виконання усіх вимірювальних функцій у разі аварії або порушення живлення від мережі, або оснащується засобами збереження чи відтворення поточних даних, за допомогою яких можливо завершити операцію, та засобами для зупинення потоку на момент порушення подачі електроживлення від мережі.

17. Обсяг та кількість рідини вимірюються у мілілітрах, куб. сантиметрах, літрах, куб. метрах, грамах, кілограмах або тоннах.

Примітки. 

1 Виробник може встановлювати вищий клас точності для визначеного типу системи вимірювання.

2 Допускається використання системи вимірювання класів точності 0,3 чи 0,5 під час розвантаження (завантаження) суден та залізничних чи автодорожніх цистерн з мінеральною олією. 

 

ВИМОГИ
до автоматичних зважувальних приладів

1. Виробник автоматичних зважувальних приладів (далі - прилади), що призначаються для визначення маси тіла шляхом використання сили тяжіння, яке діє на таке тіло, установлює для приладу нормовані робочі умови.

2. Для вимірюваної величини встановлюється діапазон вимірювання приладу - найбільша (max) і найменша (min) межі зважування (дозування).

3. Для електричних впливальних величин встановлюється у разі електроживлення від мережі:

змінного струму - номінальне значення напруги змінного струму або граничні значення такої напруги;

постійного струму - номінальне і мінімальне значення напруги постійного струму або граничні значення такої напруги.

4. Для механічних і кліматичних умов:

мінімальне значення діапазону між межами робочих температур становить 30° C, якщо інше не зазначене в інших пунктах цього додатка;

класи зовнішніх механічних впливів, зазначені у пункті 11 Технічного регламенту, для автоматичних зважувальних приладів не застосовуються. Для приладів, які використовуються в особливо напружених умовах (наприклад прилади, вбудовані в транспортний засіб), виробник зазначає механічні умови застосування.

5. Для інших впливальних величин, якщо такі є, виробник зазначає:

продуктивність роботи;

властивості матеріалу, що підлягає зважуванню (дозуванню).

6. Допустимі значення зміни показань автоматичних зважувальних приладів, одержані внаслідок впливу перешкод, зокрема електромагнітного, зазначаються для кожного типу приладів у пунктах 25, 35, 45, 53 і 63 цього додатка.

7. Забезпечується таке обмеження впливу нахилу, навантаження і продуктивності роботи, за якого у разі нормального функціонування приладу значення максимально допустимої похибки не перевищує встановлених значень.

8. Прилад оснащується пристроями живлення, які за умов нормального функціонування приладу запобігають перевищенню значення максимально допустимої похибки та конструкція яких відповідає властивостям матеріалу, що зважується (дозується).

9. Інтерфейс приладу повинен бути простим і ефективним.

10. Необхідно забезпечити можливість проведення оператором перевірки правильності показань та встановлення показань на нуль так, щоб за умови нормального функціонування приладу не перевищувалося значення максимально допустимої похибки.

11. У разі коли можливо вивести на друкувальний пристрій результат, що виходить за межі діапазону вимірювання, зазначений результат відповідно ідентифікується.

Автоматичні ваги для зважування розділених вантажів

12. Автоматичні ваги поділяються за основними категоріями, які позначаються літерою "X" або "Y" і визначаються виробником.

13. Основні категорії поділяються на чотири класи точності: XI, XII, XIII, XIV і Y(I), Y(II), Y(a), Y(b), які зазначаються виробником.

14. Категорія X застосовується до приладів, що використовуються для здійснення контролю за продуктами, фасованими з урахуванням вимог Директиви Ради 75/106/ЄС від 19 грудня 1974 р. з узгодження законів держав - членів ЄС з питань попереднього фасування за об'ємом деяких рідин1 і Директиви Ради 75/211/ЄС від 20 січня 1976 р. з узгодження законів держав - членів ЄС з питань попереднього фасування деяких продуктів за масою або об'ємом2.

Класи точності доповнюються коефіцієнтом (x), з урахуванням якого визначається максимально допустиме середнє значення квадратичного відхилення, зазначене у пункті 17 цього додатка.

Виробник зазначає коефіцієнт (x), який становить Ј 2 і визначається за формулою:

1 х 10k, 2 х 10k або 5 х 10k,

де k - будь-яке від'ємне ціле число або нуль.

15. Категорія Y застосовується до всіх інших автоматичних ваг, що використовуються для зважування розділених вантажів.

16. Максимально допустиме середнє значення похибки приладів категорії X і значення максимально допустимих похибок приладів категорії Y наводяться у таблиці 1.

Навантаження нетто (m), виражене через ціну повірочної поділки шкали (e) 

Максимально допустиме середнє значення похибки 

Значення максимально допустимої похибки 

XI 

Y(I) 

XII 

Y(II) 

0 < m Ј 50000 

0 < m Ј 5000 

±0,5 e 

±1 e 

50000 < m Ј 200000 

5000 < m Ј 20000 

±1 e 

±1,5 e 

200000 < m 

20000 < m Ј 100000 

±1,5 e 

+ 2 e 

XIII 

Y(a) 

XIV 

Y(b) 

0 < m Ј 500 

0 < m Ј 50 

±0,5 e 

±1 e 

500 < m Ј 2000 

50 < m Ј 200 

±1 e 

±1,5 e 

2000 < m Ј 10000 

200 < m Ј 1000 

±1,5 e 

±2 e 

17. Максимально допустиме значення середнього квадратичного відхилення для автоматичних ваг класу точності X(x) відповідає добутку коефіцієнта (x) на значення, наведене у таблиці 2 для коефіцієнта (x) = 1.

Таблиця 2

Навантаження нетто (m)  

Максимально допустиме значення середнього квадратичного відхилення для класу точності X(1) 

m Ј 50 г 

0,48 відсотка 

50 г < m Ј 100 г 

0,24 грама 

100 г < m Ј 200 г 

0,24 відсотка 

200 г < m Ј 300 г 

0,48 грама 

300 г < m Ј 500 г 

0,16 відсотка 

500 г < m Ј 1000 г 

0,8 грама 

1000 г < m Ј 10000 г 

0,08 відсотка 

10000 г < m Ј 15000 г 

8 грамів 

15000 г < m 

0,053 відсотка 

Коефіцієнт (x) становить:
менш 1 - для класів точності XI і XII;
не більш 1 - для класу точності XIII;
більш 1 - для класу точності XIV. 

18. Ціна повірочної поділки шкали (e) та кількість повірочних поділок шкали (n) для одноінтервальних приладів зазначені у таблиці 3.

Таблиця 3

Класи точності 

Ціна повірочної поділки шкали для одноінтервальних приладів, e 

Кількість повірочних поділок шкали,
  

мінімальне значення 

максимальне значення 

XI Y(I) 

0,001 г Ј

50000 

  

XII Y(II) 

0,001 г Ј e Ј 0,05 г 

100 

100000 

0,1 г Ј

5000 

100000 

XIII Y(a) 

0,1 г Ј e Ј 2 г 

100 

10000 

5 г Ј

500 

10000 

XIV Y(b) 

5 г Ј

100 

1000 

19. Ціна повірочної поділки шкали (e) та кількість повірочних поділок шкали (n) для багатоінтервальних приладів зазначені у таблиці 4.

Таблиця 4

Класи точності 

Ціна повірочної поділки шкали для багатоінтервальних приладів, ei 

Кількість повірочних поділок шкали,
  

мінімальне значення3 

максимальне значення 

XI Y(I) 

0,001 г < ei 

50000 

  

XII Y(II) 

0,001 г Ј ei Ј 0,05 г 

5000 

100000 

0,1 г Ј ei 

5000 

100000 

XIII Y(a) 

0,1 г Ј ei 

500 

10000 

XIV Y(b) 

5 г Ј ei 

50 

1000 

Мінімальне і максимальне значення обчислюються за формулами

  

 
та

  

 
,

де i - частковий діапазон зважування (1, 2........r);

r - сумарна кількість часткових діапазонів зважування.

20. При визначенні діапазону вимірювання для приладів категорії Y виробник враховує найменшу межу вимірювання, що становить не менш як:

100 e - для класу точності Y(I);

20 e (при 0,001 г Ј e Ј 0,05 г) і 50 e (при 0,1 г Ј e) - для класу точності Y(II);

20 e - для класу точності Y(a);

10 e - для класу точності Y(b);

5 e - для сортувальних ваг (наприклад, ваги поштові та ваги для зважування сміття).

21. Пристрій динамічного регулювання функціонує у межах діапазону зважування, зазначеного виробником.

22. Необхідно забезпечити захист пристрою динамічного регулювання, що компенсує динамічні впливи від руху вантажу та функціонує в межах установленого діапазону зважування.

23. Значення максимально допустимих похибок у разі дії впливальних величин у приладах категорії X зазначені:

для автоматичної роботи - у таблицях 1 і 2;

для статичного зважування при неавтоматичній роботі - у таблиці 1.

24. Значення максимально допустимих похибок у разі дії впливальних величин у приладах категорії Y зазначені:

для кожного навантаження в автоматичному режимі - у таблиці 1;

для статичного зважування в неавтоматичному режимі - у таблиці 1 для категорії X.

25. Допустиме значення зміни показань унаслідок впливу перешкоди становить одну ціну повірочної поділки шкали.

26. Мінімальне значення діапазону температури становить для класу точності: XI і Y(I) -5° C; XII і Y(II) -15° C.

Автоматичні вагові дозатори дискретної дії

27. Виробник установлює номінальний клас точності та експлуатаційний клас точності X(x) приладу.

28. Для кожного типу дозаторів установлюється номінальний клас точності, що відповідає найвищій точності для приладу конкретного типу. Після монтажу кожен прилад класифікується за одним або кількома експлуатаційними класами точності X(x) з урахуванням властивостей матеріалу, що дозується. Коефіцієнт (x), який характеризує клас точності, становить Ј 2 і виражається як 1 х 10k, 2 х 10k або 5 х 10k, де k - будь-яке ціле від'ємне число або нуль.

29. Номінальний клас точності застосовується для статичних навантажень.

30. Для експлуатаційного класу точності X(x) літера X означає режим точного зважування вантажу, (x) - множник для обчислення значень максимально допустимих похибок, зазначених для класу точності X(1) у пункті 32.

31. При статичному зважуванні за нормованих робочих умов значення максимально допустимої похибки для номінального класу точності становить 0,312 допустимого відхилення маси кожної дози від зазначеного у таблиці 5 середнього арифметичного значення маси, помноженого на коефіцієнт (x) відповідного класу точності.

Для приладів, у яких доза може створюватися більш як з однієї порції, зокрема накопичувальна або селективна доза, значення максимально допустимої похибки при статичному зважуванні відповідають вимогам до точності для значення маси дози, наведеного у таблиці 5.

32. Максимально допустимі відхилення маси кожної дози від середнього значення маси дози наведені у таблиці 5.

Таблиця 5

Маса дози (m), грамів 

Максимально допустимі відхилення маси кожної дози від середнього значення маси дози для класу точності X(1)4 

m Ј 50 

7,2 відсотка 

50 < m Ј 100 

3,6 грама 

100 < m Ј 200 

3,6 відсотка 

200 < m Ј 300 

7,2 грама 

300 < m Ј 500 

2,4 відсотка 

500 < m Ј 1000 

12 грамів 

1000 < m Ј 10000 

1,2 відсотка 

10000 < m Ј 15000 

120 грамів 

15000 < m 

0,8 відсотка 

33. У приладах, за допомогою яких можливо задати значення маси дози, найбільша різниця між заданим значенням і значенням середньої маси дози не перевищує 0,312 максимально допустимого відхилення маси кожної дози від середнього значення маси дози, наведеного у таблиці 5.

34. Значення максимально допустимої похибки у разі дії впливальних величин відповідають вимогам пункту 31.

35. Допустиме значення зміни показань, одержане внаслідок впливу перешкод, - значення приладу при статичному навантаженні, яке дорівнює похибці, наведеній у пункті 31, обчисленій для мінімального значення нормованої маси дози, або показання, що може рівноцінно вплинути на значення маси дози для приладів, у яких доза утворюється з кількох порцій. Обчислене допустиме значення зміни показань округлюється до найближчого більшого значення, кратного ціні поділки шкали (d).

36. Виробник зазначає у технічній документації мінімальне значення нормованої маси дози.

Ваги дискретної дії для сумарного обліку (бункерні ваги для сумарного обліку)

37. Прилади поділяються на чотири класи точності: 0,2; 0,5; 1; 2.

38. Значення максимально допустимої похибки сумарного навантаження становить для класу точності:

0,2 - ±0,1 відсотка;

0,5 - ±0,25 відсотка;

1 - ±0,5 відсотка;

2 - ±1 відсоток.

39. Ціна поділки шкали (dt) становить від 0,01 відсотка до 0,2 відсотка найбільшої межі зважування (дозування).

40. Мінімальне сумарне навантаження є таким, за якого значення максимально допустимої похибки дорівнює ціні поділки шкали і при цьому становить не менше мінімального навантаження, зазначеного виробником.

41. Прилад, у якому показання не встановлюються на нуль після кожного навантаження, повинен мати пристрій установлення показань на нуль. Автоматичний режим роботи припиняється, якщо показання відрізняються від нуля на:

1 dt - для приладів із пристроєм автоматичного установлення на нуль;

0,5 dt - для приладів із пристроєм напівавтоматичного або неавтоматичного установлення на нуль.

42. Установлення оператором показань на нуль під час автоматичної роботи приладу технічно унеможливлюється.

43. У приладах, обладнаних друкувальним пристроєм, анулювання підсумку відбувається лише після друкування такого підсумку, зокрема за умови переривання автоматичного режиму.

44. Значення максимально допустимої похибки у разі дії впливальних величин становлять для навантаження:

від 0 dt до 500 dt - ±0,5 dt;

від 500 dt до 2000 dt - ±1 dt;

від 2000 dt до 10000 dt - ±1,5 dt.

45. Допустиме значення зміни показань, одержане внаслідок впливу перешкод, становить одну ціну поділки шкали для будь-якого значення маси і будь-якого накопиченого сумарного значення.

Ваги безперервної дії для сумарного обліку

46. Прилади поділяються на три класи точності: 0,5; 1; 2.

47. Виробник установлює діапазон вимірювання, співвідношення між мінімальним корисним навантаженням на вузол зважування та максимально допустимим навантаженням, а також мінімальне сумарне навантаження.

48. Мінімальне сумарне навантаження становить для класу точності:

0,5 - і 800 d;

1 - і 400 d;

2 - і 200 d,

де d - ціна поділки шкали основного пристрою сумарного обліку.

49. Значення максимально допустимої похибки сумарного навантаження становить для класу точності:

0,5 - ±0,25 відсотка;

1 - ±0,5 відсотка;

2 - ±1 відсоток.

50. Виробник зазначає швидкість руху стрічки конвеєра. Для одношвидкісних конвеєрних ваг та конвеєрних ваг із змінюваною швидкістю, що мають ручне керування, швидкість не відрізняється більш як на 5 відсотків її номінального значення. Швидкість руху матеріалу не відрізняється від швидкості руху стрічки конвеєра.

51. Повторне встановлення показань основного пристрою сумарного обліку на нуль технічно унеможливлюється.

52. Значення максимально допустимої похибки у разі дії впливальних величин для навантаження, значення якого не менше мінімального сумарного навантаження, становить 0,7 відповідного значення, що наведене у пункті 49 і округлене до найближчого значення, кратного ціні поділки шкали.

53. Допустиме значення зміни показань, одержане унаслідок впливу перешкод, становить 0,7 відповідного значення, наведеного в пункті 49 для навантаження, значення якого відповідає мінімальному сумарному навантаженню для відповідного класу точності, що округлене до найближчого більшого значення, кратного ціні поділки шкали.

Залізничні платформні ваги

54. Прилади поділяються на чотири класи точності: 0,2; 0,5; 1; 2.

55. Значення максимально допустимої похибки при зважуванні під час руху одного вагона або поїзда в цілому становлять для класу точності:

0,2 - ±0,1 відсотка;

0,5 - ±0,25 відсотка;

1 - ±0,5 відсотка;

2 - ±1 відсоток.

56. Значення максимально допустимої похибки при зважуванні під час руху зчеплених або розчеплених вагонів відповідають найбільшому з таких значень:

значенню, що обчислене згідно з пунктом 55 цього додатка та округлене до найближчого значення, кратного ціні поділки шкали;

значенню, що обчислене згідно з пунктом 55 цього додатка для маси окремого вагона, яка становить 35 відсотків максимальної маси вагона згідно з маркуванням, та округлене до найближчого значення, кратного ціні поділки шкали;

одній ціні поділки шкали (d).

57. Значення максимально допустимої похибки при зважуванні поїзда під час руху відповідають найбільшому з таких значень:

значенню, що обчислене згідно з пунктом 55 цього додатка та округлене до найближчого значення, кратного ціні поділки шкали;

значенню, що обчислене згідно з пунктом 55 цього додатка для маси окремого вагона, яка становить 35 відсотків максимальної маси вагона згідно з маркуванням, помножене на кількість контрольних вагонів поїзда (не більш як на 10) та округлене до найближчого значення, кратного ціні поділки шкали;

одній ціні поділки шкали для кожного вагона поїзда, але не більш як 10 d.

58. При зважуванні зчеплених вагонів нормовані похибки не більш як 10 відсотків загальної кількості результатів зважування, отриманих при одному або кількох проїздах поїзда, можуть перевищувати відповідне значення максимально допустимої похибки, зазначене в пункті 55 цього додатка, але не перевищувати подвоєного значення зазначеної похибки.

59. Ціна поділки шкали становить для класу точності, у кілограмах:

0,2 - Ј 50;

0,5 - Ј 100;

1 - Ј 200;

2 - Ј 500.

60. Найменша маса зважування залізничними платформеними вагами становить не менш як 1 тонну і не більше значення, отриманого при діленні мінімальної маси вагона на кількість зважувань частинами (за осями або візками).

61. Мінімальна маса порожнього або завантаженого вагона, що зважується, становить не менш як 50 d.

62. Значення максимально допустимої похибки у разі дії впливальних величин становить для навантаження:

від 0 до 500 d - ±0,5 d;

від 500 d до 2000 d - ±1 d;

від 2000 d до 10000 d - ±1,5 d.

63. Допустиме значення зміни показань, одержаних унаслідок впливу перешкод, становить одну ціну поділки шкали.

Примітки. 

1 OJ L 42, 15.2.1975, с. 1. Директива з поправками, Директиви 89/676/ЄЄС (OJ L 398, 30.12.1989, ст. 18).

2 OJ L 46, 21.2.1976, с. 1. Директива з поправками, внесеними після підписання Угоди ЄЄА.

3 Для i = r застосовується відповідна графа таблиці 3, у якій e замінюють на er.

4 Обчислене відхилення маси кожної дози від середнього значення маси доз може бути скореговане з урахуванням маси частинок матеріалу. 

 

ВИМОГИ
до таксометрів

1. Таксометри, що виконують фіскальні функції як електронні реєстратори, відповідають вимогам Закону України від 6 липня 1995 р. N 265 "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" та Технічним вимогам до електронних таксометрів, затвердженим рішенням Голови Державної комісії з питань впровадження електронних систем і засобів контролю та управління товарним і грошовим обігом при Кабінеті Міністрів України від 17 травня 2004 р. N 3. Вимоги цього додатка не поширюються на дистанційний сигнальний генератор.

2. У цьому додатку терміни вживаються у такому значенні:

вартість проїзду - сума, яка належить до сплати за поїздку та залежить від фіксованої оплати та/або відстані та/або тривалості поїздки. До вартості проїзду не включається вартість додаткових послуг;

нормальний спосіб обчислення S (однократне застосування тарифу) - обчислення вартості проїзду при застосуванні тарифу часу для швидкості нижче перехідної і застосуванні тарифу відстані для швидкості вище перехідної;

нормальний спосіб обчислення D (подвійне застосування тарифу) - обчислення вартості проїзду при одночасному застосуванні тарифу часу і тарифу відстані на всю поїздку;

перехідне значення швидкості - значення швидкості, яке визначається шляхом ділення значення тарифу часу на значення тарифу відстані;

робочий режим - режим, у якому таксометр виконує належні йому функції.

У робочому режимі "вільний" функція обчислення вартості відключена.

У робочому режимі "зайнятий" обчислення вартості проїзду здійснюється згідно з тарифом за пройдену відстань та/або час поїздки з можливою передоплатою.

У робочому режимі "зупинка" вартість проїзду відображається на дисплеї, при цьому функція обчислення вартості за тарифом часу відключена.

3. Таксометр забезпечує:

обчислення відстані та вимірювання тривалості поїздки;

обчислення та відображення вартості, що зростає в робочому режимі "зайнятий";

відображення остаточної суми сплати за проїзд у робочому режимі "зупинка";

дотримання максимально допустимої похибки без додаткового регулювання протягом одного року належної експлуатації.

4. Таксометр забезпечує обчислення з однократним (S) та подвійним (D) застосуванням тарифу, можливість вибору між зазначеними способами шляхом надійного перемикання тарифу та відображення:

за допомогою захищених інтерфейсів робочих режимів "вільний", "зайнятий" або "зупинка";

відомостей згідно з пунктом 17 цього додатка;

загальної інформації, у тому числі про сталу дистанційного сигнального генератора, дату пломбування, ідентифікаційний номер таксі, дійсний час, ідентифікацію тарифу;

інформації про внесення оплати за поїздку, у тому числі про повну вартість оплати, вартість проїзду, обчислення вартості проїзду, додаткову оплату, дату, час початку поїздки та її закінчення, пройдену в таксі відстань і тариф.

До таксометрів за допомогою інтерфейсу можливе підключення додаткових приладів. У разі відсутності таких приладів або їх неправильного функціонування передбачається можливість встановлення заборони підключення додаткових приладів за допомогою автоматичної роботи таксометра.

Передбачається також можливість встановлення системного регулювання таксометра за сталою дистанційного сигнального генератора, яка має захист від несанкціонованого втручання.

5. До таксометрів застосовується клас зовнішніх механічних умов експлуатації M3.

6. Виробник встановлює нормовані робочі умови для таксометра, зокрема:

мінімальний температурний діапазон кліматичних умов навколишнього середовища від -25° C до +55° C;

граничні значення напруги живлення постійного струму, у яких працює таксометр.

7. Значення максимально допустимої похибки, крім будь-яких похибок у результаті застосування таксометра в таксі:

для витраченого часу максимально допустима відносна похибка становить ±0,1 відсотка;

мінімальне значення максимально допустимої похибки - 0,2 секунди;

для пройденої відстані максимально допустима відносна похибка становить ±0,2 відсотка;

мінімальне значення максимально допустимої похибки - 4 м;

для проведення підрахунку вартості проїзду значення максимально допустимої відносної похибки становить ±0,1 відсотка, при цьому мінімальне значення, зокрема включаючи округлення, відповідає найменшій і значущій цифрі показника оплати.

8. Застосовується клас електромагнітного впливу E3.

9. Значення максимально допустимої похибки, установлене у пункті 7 цього додатка, також залишається у разі впливу електромагнітних завад.

10. У разі зниження напруги живлення до найнижчого значення робочої межі, установленого виробником, таксометр повинен:

нормально функціонувати або відновлювати правильність роботи без втрат даних, що зафіксовані до зниження напруги живлення, якщо таке зниження було тимчасовим;

зупинити виконання вимірювальних функцій та повернутися в робочий режим "вільний", якщо зниження напруги живлення було тривалим.

11. Виробник таксометра встановлює умови сумісності таксометра та дистанційного сигнального генератора.

12. Оплата додаткових послуг не входить до вартості проїзду. У такому разі на дисплеї таксометра лише тимчасово може відображатися інформація про зазначену вартість разом з інформацією про додаткову оплату.

13. При нормальному способі обчислення D у додатковому режимі на дисплеї таксометра може відображатися інформація про загальну пройдену відстань і тривалість поїздки у реальному часі.

14. Усі відображені значення повинні бути доступними для пасажира, читатися легко при денному світлі та у нічних умовах.

15. У разі коли сплата вартості проїзду залежить від вибору між попередньо заданим настроюванням або вільним настроюванням даних, передбачається настроювання таксометра і введення даних для запобігання протизаконних дій.

16. Наявні в таксометрі захисні можливості повинні забезпечувати захист настроювань таксометра.

17. Таксометр оснащується пристроями, що підсумовують і запобігають поверненню у початкове положення таких загальних значень:

відстані, пройденої таксі;

відстані, пройденої з пасажирами;

кількості посадок пасажирів;

суми коштів, сплачених за додаткові послуги;

суми коштів, отриманих за проїзд.

Підсумовані значення зберігаються у пам'яті таксометра в умовах зниження напруги живлення відповідно до вимог пункту 3 цього додатка.

18. У разі відключення живлення таксометр зберігає підсумовані значення протягом одного року з метою зчитування показань іншими засобами.

19. У разі потреби необхідно вжити заходів для забезпечення захисту від обману пасажирів унаслідок індикації на дисплеї недостовірних значень.

20. Тарифи на проїзд можуть змінюватися залежно від відстані та тривалості поїздки, часу доби, дати, дня тижня.

21. Таксометр оснащується пристроями, що забезпечують безпечне його підключення.

22. Під час встановлення таксометра передбачається можливість проведення перевірки точності вимірювання часу, відстані та точності обчислення.

23. Конструкція таксометра та дотримання інструкції виробника запобігають несанкціонованій заміні вимірювального сигналу, що відповідає пройденій відстані.

24. Під час використання таксометра повинні бути захищені інтереси споживача, водія, працедавця та фіскальних органів.

25. Таксометр оснащується годинником, за допомогою якого встановлюються час і дата, одне з яких або обидва значення можуть бути використані для автоматичної зміни тарифів.

Для годинника встановлюються такі вимоги:

відхилення часу годинника за 24 години не перевищує 0,02 відсотка;

можливість корекції часу обмежується двома хвилинами на тиждень;

перехід годинника на літній час (або його скасування) здійснюється автоматично;

під час поїздки забороняється автоматична або ручна корекція годин.

26. Відображені на дисплеї або роздруковані значення пройденої відстані та витраченого часу виражаються:

пройдена під час поїздки відстань - у кілометрах;

витрачений на поїздку час - у секундах, хвилинах або годинах.

Відображення показань забезпечує їх однозначне сприйняття.

 

ВИМОГИ
до матеріальних мір

1. У цьому додатку терміни вживаються у такому значенні:

сервісні міри місткості - міри місткості (питне скло, глечик або мірна склянка), які використовуються для вимірювання об'єму рідини (крім фармацевтичних продуктів), що продається для невідкладного споживання;

міра передавання місткості - сервісна міра місткості, що застосовується для переливання певного об'єму рідини перед її споживанням;

міра повної місткості - сервісна міра місткості, внутрішній об'єм якої дорівнює повній місткості;

мірний посуд з позначкою - сервісна міра місткості, що має позначку для зазначення номінальної місткості;

місткість - внутрішній об'єм для мір повної місткості або внутрішній об'єм, обмежений позначкою заповнення для мірного посуду з позначкою.

2. Стандартними вимогами для рулеток, довжина яких дорівнює або становить більш як 5 метрів, при встановленні значення максимально допустимої похибки є:

розтяжне зусилля стрічки 50 Н або інші значення такого зусилля, що встановлені виробником і відповідно промарковані на рулетці. Для жорстких або напівжорстких матеріальних мір довжини значення розтяжного зусилля не встановлюється;

температура повітря ±20° C. Виробник може встановити інше значення, що зазначається на рулетці.

3. Максимально допустима похибка для довжини, обмеженої двома несуміжними позначками шкали, розраховується за формулою:

±(a + bхL), у міліметрах,

де L - значення довжини, округлене до найближчого цілого числа метрів;

a і b - значення, наведені у таблиці 1.

У разі коли початок шкали збігається з кінцем стрічки, максимально допустима похибка будь-якої довжини, починаючи з такої точки, збільшується на величину c, значення якої наводиться в таблиці 1.

Таблиця 1

Клас точності стрічкової міри 

a (мм) 

c (мм) 

0,1 

0,1 

0,1 

II 

0,3 

0,2 

0,2 

III 

0,6 

0,4 

0,3 

D - спеціальний клас мірних стрічок1, що заглиблюються, довжиною Ј 30 метрів2 

1,5 

S - спеціальний клас мірних стрічок для цистерн на кожні 30 метрів, що використовуються у разі, коли стрічка кріпиться на плоскій поверхні 

1,5 

Мірні стрічки, що заглиблюються, можуть мати клас точності I або II у разі, коли відстань між двома позначками шкали, одна з яких міститься на вагах, інша на мірній стрічці, при застосуванні формули дає значення менш як 0,6 міліметра. У такому разі максимально допустима похибка становить ±0,6 міліметра.

4. Довжина мірних стрічок визначається з урахуванням їх довжини при температурі +20° C і робочого значення розтяжного зусилля, що встановлюється виробником матеріальних мір, після чого на такі стрічки наноситься відповідне промаркування.

У разі коли виробником не встановлено робоче значення розтяжного зусилля стрічки, максимально допустима похибка забезпечується для стрічок довжиною 5 або більш як 5 метрів за умови, що значення розтяжного зусилля стрічки становить 50 H.

5. Значення максимально допустимої похибки для відстані між двома позначками шкали і максимально допустима різниця між двома послідовними інтервалами не перевищує відповідного значення, наведеного в таблиці 2.

Таблиця 2

Номінальна довжина інтервалу шкали (i) 

Значення максимально допустимої похибки або допустима різниця між довжиною послідовних інтервалів (в міліметрах) за класом точності 

II 

III 

i Ј 1 мм 

0,1 

0,2 

0,3 

1 мм < i Ј 1 см 

0,2 

0,4 

0,6 

У разі коли стрічка є складаною матеріальною мірою, значення похибок за рахунок стиків, що додаються до значень, наведених у таблиці 2, не перевищують 0,3 міліметра для класу II і 0,5 міліметра для класу III.

6. Матеріальні міри довжини виготовляються з матеріалу, що забезпечує зміну довжини міри, яка не перевищує значення максимально допустимої похибки при відхиленні температури на ±8° C від номінальної (+20° C).

Зазначені вимоги не поширюються на міри класів D і S, для яких виробник може вносити поправки щодо рівня температури.

7. Матеріальні міри довжини, розміри яких змінюються під впливом вологості, належать лише до класів точності II і III.

8. На матеріальну міру наноситься таке маркування:

значення номінальної довжини мір;

на всіх шкалах з міліметровими позначками - числові позначки через сантиметр;

цифрові позначки на всі штрихи мір із шкалою більш як 2 сантиметри.

9. Штрихи матеріальних мір довжини повинні бути чіткими і такими, що не стираються, фон шкали світлий, а штрихи та оцифровування темних кольорів або навпаки.

10. Сервісні міри місткості відповідають таким вимогам:

значення максимально допустимої похибки сервісних мір місткості відповідає значенням, що наведені у таблиці 3;

Таблиця 3

Вид міри та місткість, мілілітрів 

Міри з позначкою 

Міри повної місткості 

Міри передавання місткості 

  

  

< 100 

±2 мілілітри 

від 0 до + 4 мілілітрів 

і 100 

±3 відсотки 

від 0 до + 6 відсотків 

Сервісні міри 

  

  

< 200 

±5 відсотків 

від 0 до + 10 відсотків 

і 200 

±(5 мілілітрів + 2,5 відсотка) 

від 0 до + (10 мілілітрів + 0,05 х V3 мілілітрів) 

визначення місткості проводиться за температури +20° C в умовах вільного положення на горизонтальній площині;

міри місткості виготовляються з твердих матеріалів, що не змінюють розміри у будь-яких кліматичних умовах;

міри передавання місткості виготовляються з урахуванням того, що зміна об'єму рідини, яка дорівнює максимально допустимій похибці, спричиняє зміну рівня рідини не менш як на 2 міліметри від краю міри повної місткості або відносно позначки;

міри передавання місткості виготовляються так, щоб спорожнення місткості від вимірюваної рідини було неутрудненим;

сервісні міри місткості можуть також маркуватися трьома чітко розрізненими позначками місткості, кожну з яких неможливо сприйняти за іншу.

Примітки. 

1 Застосовується для комбінації "стрічка - зонд" з вагою.

2 У разі коли номінальна довжина мірної стрічки перевищує 30 метрів, ураховується додаткове значення максимально допустимої похибки, яке дорівнює 0,75 міліметра на кожні 30 метрів довжини стрічки.

3 V - місткість міри. 

 

ВИМОГИ
до координатних (лінійних) вимірювальних засобів

1. До координатних (лінійних) вимірювальних засобів та їх складових частин належать:

засоби вимірювання довжини;

засоби вимірювання площі;

багатокоординатні засоби вимірювання.

2. У разі впливу електромагнітної завади на координатний (лінійний) засіб вимірювальної техніки:

зміна результату вимірювання не перевищує значення критичної зміни згідно з пунктом 3 цього додатка;

проведення вимірювання неможливе або миттєві зміни результату вимірювання не можуть бути розтлумачені;

результати вимірювання не можуть бути занесені до пам'яті такого засобу або передані як результат вимірювання;

відбувається істотна зміна результату вимірювання, що фіксується всіма заінтересованими в результаті вимірювання особами;

значення критичної зміни не перевищує однієї ціни поділки шкали.

3. Засоби вимірювання довжини відповідають таким вимогам:

є придатними для вимірювання текстильних тканин, що мають коефіцієнт розтягу K, з урахуванням якого обчислюється сила розтягу залежно від докладеної сили на одиницю площі матеріалу і який визначається за формулою:

  ,

де e - відносне подовження зразка матеріалу завширшки 1 метр при силі розтягу 10 H,

GA - сила на одиницю площі зразка матеріалу   .

Фірма-виробник встановлює значення коефіцієнта розтягу K, при якому може застосовуватися такий засіб. Діапазони значень коефіцієнта K наведені в таблиці 1;

Таблиця 1

Група 

Діапазон K,   

Характеристика продукції 

0 < K < 2 х 10-2 

слабкий розтяг 

II 

2 х 10-2 < K < 8 х 10-2 

середній розтяг 

III 

8 х 10-2 < K < 24 х 10-2 

сильний розтяг 

IV 

24 х 10-2 < K 

дуже сильний розтяг 

У разі коли об'єкт вимірювання не переміщується координатним (лінійним) засобом вимірювання довжини, фірма-виробник встановлює допустиму швидкість переміщення об'єкта вимірювання;

якщо результат вимірювання залежить від товщини, стану поверхні та форми постачання (наприклад, великий рулон), фірма-виробник встановлює відповідні обмеження;

значення максимально допустимої похибки засобу вимірювання довжини характеризується його класом точності з урахуванням відповідного значення, наведеного у таблиці 2;

Таблиця 2

Клас точності 

Значення максимально допустимої похибки 

0,125 відсотка, але не менш як 0,005 Lm

II 

0,25 відсотка, але не менш як 0,01 Lm 

III 

0,5 відсотка, але не менш як 0,02 Lm 

величина довжини різних типів матеріалів вимірюється за допомогою відповідних засобів вимірювання. Матеріал, призначений для вимірювання, розміщується на рівній поверхні у згорнутому та розгорнутому вигляді;

засіб вимірювання довжини забезпечує вимірювання матеріалу без розтягу відповідно до передбачуваного подовження, для якого такий засіб призначений.

4. Засоби вимірювання площі відповідають таким вимогам:

фірма-виробник встановлює діапазони координат, що вимірюються такими засобами;

фірма-виробник у разі необхідності встановлює обмеження до засобу вимірювання площі, що стосуються швидкості та товщини, стану поверхні продукції, параметри якої вимірюються;

значення максимально допустимої відносної похибки не перевищує ±1 відсоток і становить не більш як 1 кв. дециметр;

під час подачі продукції для вимірювання у разі її зворотного розтягу не виникають додаткові похибки вимірювання або пристрій, що відображає результат вимірювання, не здійснює індикацію показань;

ціна поділки засобу вимірювання площі становить 1 кв. дециметр. Для випробування засобу вимірювання площі забезпечується можливість використання ціни поділки шкали 0,1 кв. дециметра.

5. Багатокоординатні (лінійні) засоби вимірювальної техніки відповідають таким вимогам:

фірма-виробник встановлює діапазони координат, що вимірюються таким засобом;

значення мінімального розміру об'єкта, стосовно якого проводяться вимірювання залежно від значення ціни поділки шкали, наведене у таблиці 3;

Таблиця 3

Ціна поділки шкали (d), сантиметрів 

Значення мінімального розміру об'єкта 

d Ј

10 d 

2 < d Ј 10 

20 d 

d > 10 

50 d 

фірма-виробник у разі потреби встановлює обмеження до зазначеного засобу стосовно швидкості переміщення об'єкта, що вимірюється;

значення максимально допустимої похибки багатокоординатного (лінійного) засобу вимірювання не перевищує ±d.

Примітка. 

 
* Lm - найменша зазначена фірмою-виробником довжина, для вимірювання якої призначається засіб вимірювальної техніки. 

 

ВИМОГИ
до аналізаторів відпрацьованих газів транспортних засобів

1. Аналізатори відпрацьованих газів (далі - газоаналізатори) застосовуються для вимірювання об'ємної частки оксиду вуглецю (CO), діоксиду вуглецю (CO2), кисню (O2) та вуглеводнів (HC).

Вміст вуглеводнів виражається як об'ємна частка н-гексану (C6H14), виміряна методом інфрачервоного поглинання.

Об'ємна частка CO, CO2 та O2 виражається у відсотках, HC - у куб. сантиметрах на куб. метр (у мільйонних частках).

За об'ємною часткою компонентів відпрацьованих газів газоаналізатор обчислює величину лямбда (l), що характеризує ефективність згоряння у двигуні шляхом співвідношення повітря - пальне у відпрацьованих газах і визначається за стандартизованою формулою.

2. Для газоаналізаторів встановлено два класи - 0 та I. Відповідні мінімальні діапазони вимірювання для зазначених класів наведені у таблиці 1.

Таблиця 1

Найменування величини 

Діапазон вимірювання для класів 0 та I 

Об'ємна частка CO 

до 5 відсотків 

Об'ємна частка CO2 

до 16 відсотків 

Об'ємна частка HC 

до 2000   

Об'ємна частка O2 

до 21 відсотка 

Лямбда (l

0,8 до 1,2 

3. Виробник зазначає в технічній документації такі робочі умови:

мінімальний діапазон температур до 35° C для кліматичних умов;

механічні впливи відповідно до класу M1 згідно з пунктом 11 Технічного регламенту;

діапазони напруги та частоти для живлення змінним струмом;

граничні значення напруги для живлення постійним струмом;

мінімальне та максимальне значення атмосферного тиску, що становить Pmin Ј 860 гПа, Pmax і 1060 гПа.

4. Для кожного значення об'ємної частки, що вимірюється, значення максимально допустимої похибки в нормованих робочих умовах згідно з пунктом 7 Технічного регламенту відповідає одній з двох величин (абсолютної або відносної похибки), зазначених у таблиці 2.

З наведених для кожного компонента двох значень обирають значення похибки, що відповідає більшій абсолютній похибці для даного значення об'ємної частки. Абсолютна похибка виражається в одиницях об'ємної частки - у відсотках або куб. сантиметрах на куб. метр (мільйонних частках), відносна похибка визначається як частка ділення абсолютної похибки на дійсне значення і виражається у відсотках.

Таблиця 2

Клас 

Вид похибки 

Значення максимально допустимої похибки для об'ємної частки компонентів 

CO 

CO2 

O2 

HC 

 

 

відсотків 

  

0
 

абсолютна 

±0,03 

±0,5 

±0,1 

±10    

відносна 

±5 

±5 

±5 

±5 відсотків 

абсолютна 

±0,06 

±0,5 

±0,1 

±12  

відносна 

±5 

±5 

±5 

±5 відсотків 

5. Значення максимально допустимої відносної похибки під час обчислення величини лямбда (l) становить 0,3 відсотка.

6. Гранично допустима зміна результатів вимірювання, що відбувається внаслідок впливу перешкоди, дорівнює значенню максимально допустимої похибки для кожного визначеного компонента згідно з пунктом 4 цього додатка.

7. У разі реакції газоаналізатора на вплив електромагнітних завад зміна результатів вимірювання не перевищує граничного значення згідно з пунктом 6 цього додатка або індикація результатів вимірювання свідчить про відхилення від нормального режиму роботи газоаналізатора та неможливість визнання таких результатів чинними.

8. Ціна найменшого розряду відлікового пристрою газоаналізатора повинна відповідати значенню, зазначеному в таблиці 3, або бути на порядок меншою.

Таблиця 3

Ціна найменшого розряду для компонентів 

CO 

CO2 

O2 

HC,
  

відсотків 

  

  

  

0,01
(для вимірюваної об'ємної частки не більш як 4 відсотки) 

  

0,01 

0,1 

0,1
(для вимірюваної об'ємної частки понад 4 відсотки) 

Ціна найменшого розряду відлікового пристрою для величини лямбда (l) становить 0,001.

9. Середнє квадратичне відхилення двадцяти результатів вимірювання не перевищує одну третю абсолютної величини значення максимально допустимої похибки для об'ємної частки кожного компонента.

10. Строк встановлення показань газоаналізатора, до якого підключено його систему відбору та підготовки проби, на рівні 95 відсотків усталеного значення, становить не більш як 15 секунд для CO, CO2 та HC. Зазначений строк визначається під час послідовного подання газу, який не містить компонентів, що визначаються, зокрема чистого повітря та повірочної газової суміші. За аналогічних умов показання газоаналізатора за об'ємною часткою O2 не відрізняються від нуля більш як на 0,1 відсотка через 60 секунд після переключення з повітря на повірочну газову суміш, що не містить кисню, або раніше.

11. Додаткова похибка газоаналізатора при вимірюванні вмісту кожного компонента, що з'являється внаслідок впливу інших компонентів відпрацьованих газів, становить не більше половини абсолютної величини максимально допустимої похибки згідно з пунктом 4 цього додатка за такої максимальної об'ємної частки компонентів:

діоксиду вуглецю (CO2) - 16 відсотків;

оксиду вуглецю (CO) - 6;

кисню (O2) - 10;

водню (H2) - 5;

оксиду азоту (NO) - 0,3 відсотка;

вуглеводнів (HC) - 2000  (за об'ємною часткою н-гексану);

водяної пари (H2O) - до насичення.

12. Основними вимогами до газоаналізатора є наявність:

регулювальних пристроїв для встановлення нульових показань і градуювання газоаналізатора шляхом використання повірочних газових сумішей та внутрішнього регулювання. Пристрої для встановлення нульових показань та внутрішнього регулювання повинні бути автоматичними. Конструкція газоаналізатора запобігає проведенню вимірювання, якщо регулювання нульових показань здійснюється за допомогою автоматичних або напівавтоматичних пристроїв;

пристрою для виявлення залишків вуглеводнів у системі відбору та підготовки проби. Конструкція газоаналізатора запобігає проведенню вимірювання, якщо об'ємна частка залишків вуглеводнів перед вимірюванням перевищує 20  ;

засобу для автоматичного виявлення фактів порушення роботи вимірювального перетворювача вмісту кисню внаслідок його зношеності або розриву з'єднувальної лінії.

13. У разі застосовування газоаналізатора для проведення аналізу викидів транспортних засобів, які працюють на різних видах пального, зокрема бензині або скрапленому газі, необхідно забезпечити можливість здійснення точного вибору відповідних коефіцієнтів для обчислення величини лямбда (l).

 

ДЕКЛАРАЦІЯ
про відповідність

____________________________________________________________________________________
                                              (повне найменування виробника або уповноваженого ним представника,
____________________________________________________________________________________
                                                            їх місцезнаходження, код згідно з ЄДРПОУ (за наявності)
в особі _____________________________________________________________________________
                                                        (посада, прізвище, ім'я та по батькові уповноваженої особи)
підтверджує, що _____________________________________________________________________,
                                             (повне найменування засобу вимірювальної техніки, тип, марка, модель)
який виготовляється за ________________________________________________________________
                                                               (назва нормативних документів, що підтверджують
___________________________________________________________________________________,
                                                                                відповідність Технічному регламенту)
відповідає Технічному регламенту щодо суттєвих вимог до засобів вимірювальної техніки.

Сертифікат, що підтверджує проведення оцінки відповідності ________________________________
____________________________________________________________________________________
                                        (номер і дата реєстрації сертифіката, строк дії, назва та місцезнаходження
____________________________________________________________________________________
                                                                                        уповноваженого органу) 

Декларацію складено під відповідальність ________________________________________________
                                                                                                                                                     (виробника
____________________________________________________________________________________
                                                         або уповноваженого ним представника (потрібне вписати) 

___________________________
(посада особи, що склала декларацію) 

_________________________
(підпис) 

__________________________
(ініціали та прізвище) 

МП 

___ ____________ 20__ р.
(дата) 

  

(додаток 11 із змінами, внесеними згідно з постановою
 Кабінету Міністрів України від 08.04.2013 р. N 235)

 

ПЛАН ЗАХОДІВ
із застосування Технічного регламенту щодо суттєвих вимог до засобів вимірювальної техніки

Найменування заходу 

Відповідальний за виконання 

Строк виконання 

Підготовчий етап 

1. Створити консультаційно-методичний центр із застосування Технічного регламенту 

Держспоживстандарт
Мінпромполітики 

2009 рік 

2. Надавати консультативно-методичну допомогу із застосування Технічного регламенту з використанням засобів масової інформації та проведенням семінарів і конференцій 

- " - 

2009 - 2013 роки 

3. Розробити згідно із щорічними планами державної стандартизації та поетапно впровадити національні стандарти, які відповідають європейським гармонізованим стандартам та добровільне застосування яких може сприйматися як доказ відповідності засобів вимірювальної техніки обов'язковим вимогам Технічного регламенту; доопрацювати та внести зміни до національних стандартів згідно із щорічними планами державної стандартизації 

Держспоживстандарт
Мінпромполітики
Мінпаливенерго
Мінрегіон 

щороку 

4. Сформувати та опублікувати перелік національних стандартів, добровільне застосування яких може сприйматися як доказ відповідності засобів вимірювальної техніки вимогам Технічного регламенту

- " - 

- " - 

5. Забезпечити підготовку органів з оцінки відповідності до призначення на проведення оцінки відповідності вимогам Технічного регламенту 

Мінпромполітики
Держспоживстандарт 

- " - 

6. Підготувати вітчизняні підприємства до виробництва продукції з урахуванням вимог Технічного регламенту 

- " - 

- " - 

Перехідний період застосування Технічного регламенту     

7. Створити умови для застосовування підприємствами на добровільних засадах Технічного регламенту із впровадженням процедури оцінки відповідності вимогам нормативних документів, які підтверджують відповідність продукції обов'язковим вимогам нормативно-правового акта 

Мінпромполітики
Держспоживстандарт 

2013 - 2018 роки 

8. Привести у разі потреби нормативно-правові акти міністерств та інших центральних органів виконавчої влади у відповідність з положеннями Технічного регламенту 

Держспоживстандарт
Мінпромполітики
Мінінфраструктури
Держгірпромнагляд
Мінрегіон
Мінпаливенерго
НАЕР
Мінприроди
НАК "Нафтогаз України"
ДПА 

- " - 

9. Організувати здійснення наглядових заходів за продукцією, на яку поширюються вимоги Технічного регламенту 

Держспоживстандарт 

щороку починаючи з 2018 р. 

Період остаточного введення в дію Технічного регламенту 

10. Внести у разі потреби зміни до Технічного регламенту за результатами його застосування у перехідний період 

- " - 

- " - 

11. Ввести в дію Технічний регламент у повному обсязі 

Мінпромполітики
Держспоживстандарт 

- " - 

(план заходів із змінами, внесеними згідно з постановами
 Кабінету Міністрів України від 28.12.2011 р. N 1390,
 від 28.08.2013 р. N 632)

____________

Опрос