Идет загрузка документа (54 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

Об утверждении Технического регламента относительно названий текстильных волокон и маркировки текстильных изделий

КМ Украины
Постановление КМ, Регламент от 14.01.2009 № 13
действует с 26.01.2009

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

від 14 січня 2009 р. N 13

Київ

Про затвердження Технічного регламенту щодо назв текстильних волокон і маркування текстильних виробів

Відповідно до статті 14 Закону України "Про стандарти, технічні регламенти та процедури оцінки відповідності" Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Затвердити Технічний регламент щодо назв текстильних волокон і маркування текстильних виробів і план заходів із його застосування, що додаються.

2. Визначити Міністерство промислової політики відповідальним за застосування затвердженого цією постановою Технічного регламенту.

 

Прем'єр-міністр України 

Ю. ТИМОШЕНКО 

Інд. 21

 

ТЕХНІЧНИЙ РЕГЛАМЕНТ
щодо назв текстильних волокон і маркування текстильних виробів

Загальна частина

1. Цей Технічний регламент встановлює основні вимоги до назв текстильних волокон і маркування текстильних виробів та розроблений з урахуванням вимог Директиви Європейського Парламенту і Ради ЄС 96/74/ЄС від 16 грудня 1996 р. про назви і правила маркування текстильних матеріалів.

2. Дія цього Технічного регламенту поширюється на всі види текстильних волокон, інформацію, яка наноситься під час маркування текстильних виробів, і супровідну документацію на такі вироби на різних стадіях їх виготовлення та введення в обіг.

3. Вимоги цього Технічного регламенту є обов'язковими для всіх суб'єктів господарювання незалежно від форми власності, сфера діяльності яких поширюється на текстильні волокна і вироби на різних стадіях їх виготовлення та введення в обіг на території України, і не застосовуються до текстильних виробів, які ввозяться на територію України як давальницька сировина.

4. У цьому Технічному регламенті наведені нижче терміни вживаються у такому значенні:

текстильне волокно - придатний для виготовлення текстильних виробів витягнутий у довжину тонкий гнучкий предмет мінерального, рослинного або хімічного походження завширшки не більш як 5 міліметрів, у тому числі такий, що відрізаний від більш широких смужок, виготовлених з речовин, що використовуються для виробництва волокна;

текстильні вироби - будь-яка сировина, напівфабрикати та готові вироби, маса текстильних волокон в яких становить не менш як 80 відсотків.

Інші терміни вживаються у значенні, наведеному в Законах України "Про стандартизацію", "Про підтвердження відповідності", "Про акредитацію органів з оцінки відповідності", "Про стандарти, технічні регламенти та процедури оцінки відповідності".

5. Введення в обіг текстильних волокон і виробів на внутрішньому ринку дозволяється за умови відповідності їх вимогам цього Технічного регламенту.

Основні вимоги до назв текстильних волокон і маркування текстильних виробів

6. Назви текстильних волокон, що наведені в додатку 1, та інформація, яка наноситься під час маркування, вживаються з урахуванням таких особливостей:

жодна з назв, як повна, так і її частина, не може використовуватися для позначення будь-якого іншого волокна;

термін "шовк" не може використовуватися для позначення безперервності нитки з інших текстильних волокон.

7. Жодний текстильний виріб не може мати позначення "100 відсотків волокна", якщо він не виготовлений повністю з такого волокна.

8. Текстильний виріб може мати позначення "чиста вовна", тільки якщо він виготовлений повністю з вовняного волокна, яке:

не входило до складу готового виробу;

не піддавалося обробці шляхом прядіння та/або валяння, крім випадків, коли цього потребує технологія виробництва такого виробу;

не було пошкоджено шляхом обробки або використання.

9. Текстильний виріб може мати позначення "вовна" у разі, коли він складається з кількох видів волокна і маса вовняного волокна становить не менш як 25 відсотків та коли вовняне волокно під час грубого (першого) чесання з'єднане тільки з одним іншим волокном. Для таких виробів зазначається повний відсотковий вміст волокон.

У текстильних виробах допускається вміст побічних волокнистих домішок не більш як 0,3 відсотка, що зумовлено технологічними особливостями вовняних виробів.

10. Текстильний виріб, який складається з двох або більше видів волокна, має назву волокна, маса якого становить не менш як 85 відсотків загальної маси із зазначенням його відсоткового вмісту за масою або повного відсоткового вмісту всіх видів волокна.

11. Текстильні вироби, виготовлені з двох чи більше видів волокна, маса жодного з яких не становить 85 відсотків загальної маси, містять назви із зазначенням відсоткового вмісту за масою не менше двох волокон, після яких наводяться назви інших волокон у порядку зменшення їх маси із зазначенням відсоткового вмісту кожного з них за масою або без нього (у такому випадку зазначаються слова "інші волокна" і загальний відсотковий вміст волокон за масою).

12. Текстильні вироби, що мають основу із 100 відсотків бавовни і уток із 100 відсотків льону, в яких маса частки льону становить не менш як 40 відсотків загальної маси неапретованої тканини, може мати назву "бавовняно-льняна тканина", яка повинна містити слова "100 відсотків бавовняної основи" і "100 відсотків льняного утоку".

13. У разі використання в текстильних виробах видимих та ізольованих волокон, що є декоративними, їх маса не повинна перевищувати 7 відсотків маси готового виробу.

При використанні металевих волокон для одержання антистатичного ефекту їх маса не повинна перевищувати 2 відсотків маси готового виробу.

14. У складі текстильних виробів, призначених для кінцевого споживача, допускається:

вміст сторонніх волокон у кількості до 2 відсотків загальної маси виробу за умови, що така кількість зумовлена технологічними потребами; до 5 відсотків, якщо вироби піддавалися обробці шляхом чесання;

відхилення у межах 3 відсотків зазначеного на етикетці відсоткового вмісту волокон від вмісту, визначеного за результатами аналізу.

15. Під час проведення аналізу текстильного волокна на відсотковий вміст відхилення від його вмісту повинні враховуватися для кожного виду волокна.

16. Маркування текстильних виробів здійснюється кожного разу, коли вони вводяться в обіг. Якщо вироби не призначені для кінцевого споживача або поставляються на виконання замовлення державних органів влади, вони поставляються із супровідною документацією.

17. Маркування вітчизняних та імпортованих текстильних виробів, що вводяться в обіг, здійснюється українською мовою. Допускається маркування імпортованих виробів англійською мовою.

18. Маркування текстильних виробів здійснюється з урахуванням таких особливостей:

1) виріб, що складається з двох чи більше частин, які мають різний склад волокна, повинен містити ярлик, в якому зазначаються відомості про склад. Таке маркування не є обов'язковим для частин, маса яких становить менш як 30 відсотків загальної маси текстильного виробу, за винятком основних підкладок;

2) текстильний виріб, що складається з двох чи більше частин, склад волокна яких однаковий і які становлять єдиний комплект, повинен мати тільки один ярлик;

3) склад волокна корсетного виробу стосується усього виробу або таких його частин (сумарно чи окремо):

для бюстгальтерів - зовнішнє та внутрішнє полотно для чашок і спинки;

для корсетів - передні, задні і жорсткі бокові частини;

для грацій - зовнішнє та внутрішнє полотно для чашок, передні, задні і жорсткі бокові частини.

Вміст волокон інших корсетних виробів стосується усього виробу або різних його частин (сумарно чи окремо); таке маркування не є обов'язковим для частин виробу, що становлять менш як 10 відсотків загальної маси виробу;

4) вміст волокон виробів, пофарбованих за методом витравного друку, зазначається як для усього виробу, так і окремо для базового полотна і витравних частин;

5) вміст волокон вишитих виробів зазначається як для усього виробу, так і окремо для базового полотна і ниток для вишивання із зазначенням відповідних назв. Якщо вишиті частини становлять менш як 10 відсотків загальної площі виробу, зазначається лише вміст базового полотна;

6) вміст ниток (пряжі), в яких серцевина і покривний шар зроблені з різних волокон та призначені для продажу в роздріб, зазначається як для усього виробу, так і окремо для кожної з його частин;

7) вміст волокон оксамитових, плюшевих або подібних до них текстильних матеріалів зазначається для усього виробу, крім випадків, коли його лицьовий і зворотний бік відрізняються один від одного та складаються з різних волокон і зазначаються окремо;

8) вміст волокон килимів та інших покриттів для підлоги, лицьовий і зворотний бік яких складаються з різних волокон, зазначається тільки для лицьового боку; інші компоненти, з яких складаються килими та інші покриття для підлоги, не враховуються.

19. Перелік текстильних виробів, під час маркування яких не зазначається відсотковий вміст волокон, наведено у додатку 3.

20. Текстильні вироби, наведені у додатку 4, належать до одного і того ж типу, мають той самий вміст і пропонуються до продажу разом з прикріпленим до паковання ярликом, на якому обов'язково зазначається відсотковий вміст волокон.

Відсотковий вміст волокон текстильних виробів, що містяться у кусках або згорнуті у сувої та призначені для продажу, зазначається тільки на кусках або сувоях.

21. Під час маркування всіх текстильних виробів відсотковий вміст волокон за масою визначається без урахування:

частин, що виготовлені не з текстильного волокна, - пружків, етикеток і значків, емблем, облямівок і оздоблення, які не є невід'ємною частиною виробу, ґудзиків і пряжок, обтягнутих текстильними матеріалами, аксесуарів, прикрас, нееластичних стрічок, еластичних ниток і тасьм, видимих ізольованих волокон, які є повністю декоративними;

оббивних тканин, гардин і штор - основних та уточних ниток, що є зв'язувальними і заповнювальними та не містяться на лицьовому боці тканини;

базових полотен або підсилювальних прокладок, що надають жорсткості та міцності виробу шляхом застосування ниток або матеріалів, які додаються до виробу; ниток для зшивання і з'єднання шарів матеріалу, якщо вони не заміняють нитки основи та/або утоку тканини, наповнень, що не виконують функції ізолювання, та підкладок.

При цьому базове полотно або підсилювальна прокладка, що виконує функцію підсилювання для лицьового боку, зокрема в ковдрах і подвійних полотнах, та зворотний бік оксамитових, плюшевих текстильних або подібних виробів, не вважаються підкладками.

22. Аналіз вмісту волокон у текстильному виробі та їх відсоткового вмісту проводиться шляхом випробування згідно з національними стандартами, які в разі добровільного застосування є доказом відповідності текстильних волокон і виробів вимогам цього Технічного регламенту з урахуванням нормованої вологості кожної із складових волокон, зазначеної у додатку 2.

Нагляд за дотриманням вимог Технічного регламенту

23. Перевірка на відповідність текстильних волокон і виробів вимогам цього Технічного регламенту проводиться під час введення зазначеної продукції в обіг на території України згідно із законодавством.

 

ПЕРЕЛІК
назв текстильних волокон, що використовуються для маркування текстильних виробів

Порядковий номер 

Назва текстильного волокна українською та англійською мовами 

Опис текстильного волокна 

1. 

Вовна (wool) 

волокно, виготовлене з вовни овець або ягнят 

2. 

Вовна або волосся тварин: 

 

альпака (alpaca) 

шерсть альпака (рід лам, гібрид гуанако і вігоні) 

ангора вігонь (angora vicuna) 

шерсть вігоні (вікунії) 

бобер (beaver) 

хутро бобра 

верблюд (camel) 

шерсть верблюда 

видра (otter) 

хутро видри 

гуанако (guanaco) 

шерсть гуанако (гібрида кешгорської і ангорської кіз) 

кашемір (cashmere) 

шерсть кашмірської кози 

кешгора (cashgora) 

шерсть кешгорської кози 

лама (llama) 

шерсть лами 

мохер (mohair) 

шерсть ангорської кози, ангорського кролика 

як (yak) 

шерсть яка 

3. 

Тваринний волос (animal hair): кінський волос (horse hair), козяча шерсть (goat hair) 

шерсть різних тварин, не зазначених у пунктах 1 і 2 

4. 

Шовк (silk) 

волокно, що виділяється гусеницями шовковицевого шовкопряда 

5. 

Бавовна (cotton) 

волокно, зібране з коробочок з насінням бавовника (Gossypium) 

6. 

Капок (kapok) 

волокно, отримане з внутрішньої частини плода капок (Ceiba pentandra) 

7. 

Льон (fiax) 

волокно, отримане з лубу рослини льон (Linum usitatissimum) 

8. 

Справжня конопля (true hamp) 

волокно, отримане з лубу конопель (Cannabis setiva) 

9. 

Джут (jute) 

волокно, отримане з лубу джутових рослин (Corehorus olitorius, Corehorus capsularis, Hibiscus cannabinus, Hibiscus sabdariffa, Abultilo avicennae, Urena lobata, Urena sinuata) 

10. 

Абака (abaca) 

волокно, отримане з листя манільської коноплі (Musa textilis) 

11. 

Альфа (alfa) 

волокно, отримане з листя рослини Stipa tenacissima 

12. 

Кокос (coir) 

волокно, отримане з плоду кокосового горіха (Cocos nucifera) 

13. 

Рокитник (broom) 

волокно, отримане з лубу рокитника (Cutisus scopatrius, Spartium Junceum) 

14. 

Рамі (ramie) 

волокно, отримане з лубу рослин Boehmeria nivea i Boehmeria tenacissima 

15. 

Сизаль (sisal) 

волокно, отримане з листя мексиканської агави (Agave sisalana) 

16. 

Сун (sunn) 

волокно з лубу рослини Crotalaria juncea 

17. 

Мексиканський сизаль (henequen) 

волокно з лубу рослини Agave Fourcroydes 

18. 

Meri (maguey) 

волокно з лубу рослини Agave Cantala 

19. 

Ацетат (acetate) 

волокно ацетилцелюлозне, в якому 74 - 92 відсотки гідроксильних груп є ацетильованими 

20. 

Альгінат (alginate) 

волокно, отримане із солей металу альгінової кислоти 

21. 

Купро (cupro) 

регенероване целюлозне волокно, отримане в результаті мідноаміачного процесу 

22. 

Модальне (modal) 

регенероване целюлозне волокно, отримане в результаті модифікованого віскозного процесу 

23. 

Протеїн (protein) 

волокно, отримане з натуральних протеїнових речовин, регенерованих і стабілізованих за допомогою дії хімічних агентів 

24. 

Триацетат (triacetate) 

целюлозне ацетатне волокно, в якому не менш як 92 відсотки гідроксильних груп ацетильовані 

25. 

Віскоза (viscose) 

регенероване целюлозне волокно, отримане в результаті віскозного процесу 

26. 

Акрил (acrylic) 

волокно, сформоване з лінійних макромолекул, що становлять не менш як 85 відсотків за масою в ланцюгу структури акрилонітрилу 

27. 

Хлорволокно (clorofibre) 

волокно, сформоване з лінійних макромолекул, що мають в їх ланцюгу більш як 50 відсотків за масою хлорованого вінілу чи хлорованих вінілідентних мономірних ланок 

28. 

Фторволокно (fluorofibre) 

волокно, сформоване з лінійних макромолекул, утворених з фтор-вуглецевих аліфатичних мономерів 

29. 

Модакрил (modacrylic) 

волокно, сформоване з лінійних макромолекул, що мають в їх ланцюгу більш як 50 відсотків і менш як 85 відсотків за масою акрилонітрилу 

30. 

Поліамід або нейлон (poliamide or nylon) 

волокно, сформоване із синтетичних лінійних макромолекул, що мають в ланцюгу амідні зв'язки, що повторюються, з яких не менш як 85 відсотків приєднані до аліфатичних або циклоаліфатичних ланок 

31. 

Арамід (aramid) 

волокно, сформоване із синтетичних лінійних макромолекул, складених з ароматичних груп, об'єднаних амідними або імідними зв'язками, з яких не менш як 85 відсотків приєднані безпосередньо до двох ароматичних кілець та з рядом імідних зв'язків, які не перевищують кількості амідних зв'язків 

32. 

Поліімід (polyimide) 

волокно, сформоване із синтетичних лінійних макромолекул, які мають в ланцюгу імідні ланки, що повторюються 

33. 

Ліоцел (lyocell) 

регенероване целюлозне волокно, отримане шляхом розчинення і хімічного прядіння органічного розчинника суміші органічного хімікату води без утворювання похідних 

34. 

Полілактид (polylaktid) 

волокно, сформоване із лінійних макромолекул, що мають в ланцюгу не менш як 85 відсотків за масою ланок, подібних молочним, отриманих з натурального цукру, температура плавлення якого становить не менш як 135° C 

35. 

Поліестер (polyester) 

волокно, сформоване із лінійних макромолекул, що включають не менш як 85 відсотків за масою в ланцюгу ефіру діола та терефталеву кислоту 

36. 

Поліетилен (polyethylene) 

волокно, сформоване з незаміщених аліфатичних насичених вуглеводних лінійних макромолекул 

37. 

Поліпропілен (polypropylene) 

волокно, сформоване із аліфатичних насичених вуглеводних лінійних макромолекул, у яких один з двох вуглецевих атомів утримує метиловий боковий ланцюг в ізотактичному розташуванні і без подальшого заміщення 

38. 

Полікарбамід (polycarbamid) 

волокно, сформоване із лінійних макромолекул, що мають в ланцюгу уреленову функційну групу 

39. 

Поліуретан (polyurethane) 

волокно, сформоване із лінійних макромолекул, складених з ланцюгів уретанових функційних груп, що повторюються 

40. 

Вінілал (vinylal) 

волокно, сформоване із лінійних макромолекул, ланцюги яких утворюються з використанням полівінілового спирту з різними рівнями ацетилізації 

41. 

Тривініл (trivinyl) 

волокно, сформоване із акрилонітрильного трьохланкового полімеру, хлорованого вінілового мономера і третього вінілового мономера, маса жодного з яких не більша за 50 відсотків загальної маси 

42. 

Еластодієн (elastodiene) 

еластичне волокно, сформоване з природного чи синтетичного поліізопрену, або складене з одного чи більше дієнів, полімеризованих з одним або кількома вініловими мономерами або без них, яке після розтягнення у три рази повертається до попередньої форми 

43. 

Еластан (elastane) 

еластичне волокно, сформоване із не менш як 85 відсотків за масою сегментованого поліуретану, яке після розтягнення у три рази повертається до попередньої форми 

44. 

Скловолокно (glass fibre) 

волокно, виготовлене із скла 

45. 

Назва волокна, що відповідає назві матеріалу, з якого виготовлено волокно, наприклад металеве (metallis), металізоване (metalized), азбестове (asbestos), паперове (paper), що супроводжуються чи ні словами "нитка" чи "волокно" 

волокна, виготовлені з різних матеріалів 

46. 

Еластомультіестер (elastomultiester) 

волокно, виготовлене шляхом взаємодії двох чи більше хімічних лінійних макромолекул певного виду в двох чи більше визначених фазах (з яких жодна не перевищує 85 відсотків за масою), що містять ефірні групи і домінуючі функціональної одиниці (не менш як 85 відсотків), і яке після відповідної обробки шляхом розтягнення у півтора раза повертається до попередньої форми 

47. 

Еластолефін (elastolefin) 

волокно, сформоване з не менш як 95 відсотків за масою макромолекул, що частково утворюються із застосуванням поперечних зв'язків, яке виготовлене з етилену та іншого олефіну і у разі розтягнення у півтора раза повертається до попередньої форми 

Примітка. 

Назва "вовна" може також використовуватися для позначення з'єднань волокон з вовни овець або ягнят і видів шерсті, перелічених у пункті 2 цього додатка. Це правило застосовується для текстильних виробів, зазначених у пунктах 11 та 12 цього додатка, а також виробів, зазначених у пунктах 11 - 15 Технічного регламенту за умови, що вони частково виготовлені з волокон, зазначених у пунктах 1 і 2 цього додатка. 

 

ПОКАЗНИК НОРМОВАНОЇ ВОЛОГОСТІ,
що використовується для розрахунку маси волокон, які містяться в текстильному виробі

Порядковий номер згідно з додатком 1 

Назва текстильного волокна, що використовується в текстильному виробі 

Нормована вологість, відсотків 

1 - 2. 

Вовна і тваринний волос: 

 

гребінні волокна 

18,25 

кардні волокна 

17 

3. 

Тваринний волос: 

 

гребінні волокна 

18,25 

кардні волокна 

17 

Кінський волос: 

 

гребінні волокна 

16 

кардні волокна 

15 

4. 

Шовк 

11 

5. 

Бавовна: 

 

звичайні волокна 

8,5 

мерсеризовані волокна 

10,5 

6. 

Капок 

10,9 

7. 

Льон 

12 

8. 

Справжня конопля 

12 

9. 

Джут 

17 

10. 

Абака 

14 

11. 

Альфа 

14 

12. 

Кокос 

13 

13. 

Рокитник 

14 

14. 

Рамі (відбілені волокна) 

15. 

Сизаль 

14 

16. 

Сун 

12 

17. 

Мексиканський сизаль 

14 

18. 

Мегі 

14 

19. 

Ацетат 

20. 

Альгінат 

20 

21. 

Купро 

13 

22. 

Модальне 

13 

23. 

Протеїн 

17 

24. 

Триацетат 

25. 

Віскоза 

13 

26. 

Акрил 

27. 

Хлорволокно 

28. 

Фторволокно 

 

29. 

Модакрил 

30. 

Поліамід або нейлон: 

 

штапельне волокно 

6,25 

нитки 

5,75 

31. 

Арамід 

32. 

Поліімід 

3,5 

33. 

Ліоцел 

13 

34. 

Полілактид 

1,5 

35. 

Поліестер: 

 

штапельне волокно 

1,5 

нитки 

1,5 

36. 

Поліетилен 

1,5 

37. 

Поліпропілен 

38. 

Полікарбамід 

39. 

Поліуретан: 

 

штапельне волокно 

3,5 

нитки 

40. 

Вінілал 

41. 

Тривініл 

42. 

Еластодієн 

43. 

Еластан 

1,5 

44. 

Скловолокно: 

 

із середнім діаметром понад 5 мкм 

із середнім діаметром 5 мкм і менше 

45. 

Металеве волокно 

Металізоване волокно 

Азбестове волокно 

Паперова пряжа 

13,75 

46. 

Еластомультіестер 

1,5 

47. 

Еластолефін 

1,5 

Примітка. 

Нормована вологість, що дорівнює 17 відсоткам, може також використовуватися у тих випадках, коли неможливо встановити чи є у текстильному виробі, який містить вовну та/або тваринний волос, гребінне або кардне волокно. 

 

ПЕРЕЛІК
текстильних виробів, під час маркування яких не зазначається відсотковий вміст текстильних волокон

1. Пов'язки, що підтримують рукав.

2. Ремінці для годинників з текстильних матеріалів.

3. Етикетки та емблеми.

4. Прихватки з текстильних матеріалів з наповнювачем для посуду.

5. Обгортки для кофейників та чайників.

6. Нарукавники.

7. Муфти, крім виготовлених з ворсових тканин.

8. Штучні квіти.

9. Подушечки для голок.

10. Канва з нанесеним рисунком.

11. Текстильні вироби, що є ґрунтовими та підкладковими для полотна, а також підсилювачами жорсткості.

12. Повсть.

13. Ненові готові текстильні вироби та паковання.

14. Гетри.

15. Фетрові капелюхи.

16. Туристичні вироби з текстильних матеріалів.

17. М'які контейнери і контейнери без основи, шорні вироби з текстильних матеріалів.

18. Вишиті вручну гобелени і матеріали для їх виготовлення, включаючи нитки для вишивання, що продаються окремо від канви і спеціально призначені для використання в таких гобеленах.

19. Застібки "блискавки".

20. Ґудзики і пряжки, обтягнуті текстильними матеріалами.

21. Обкладинки для книг з текстильних матеріалів.

22. Іграшки з текстильних матеріалів.

23. Текстильні частини взуття, крім теплої підкладки.

24. Підставки столові, що мають кілька компонентів з площиною поверхні не більш як 500 кв. сантиметрів кожна.

25. Прихватки та скатертини.

26. Косметички, кисети з текстильних матеріалів.

27. Чохли з текстильних матеріалів для окулярів, сигарет, сигар тощо.

28. Спортивні захисні предмети, крім рукавиць, з текстильних матеріалів.

29. Туалетні сумки та сумки для предметів догляду за взуттям з текстильних матеріалів.

30. Вироби для поховання з текстильних матеріалів.

31. Вироби одноразового використання, крім пакувальних матеріалів. Одноразові текстильні вироби повинні використовуватись тільки один раз або протягом обмеженого часу.

32. Текстильні вироби, до яких застосовуються правила національної фармакопеї, та такі, що виготовляються згідно з цими правилами, неодноразові бандажі для медичного і ортопедичного використання та ортопедичні текстильні вироби в цілому.

33. Текстильні вироби, призначені для використання в обладнанні, побутовій та іншій техніці, у транспортних засобах, як засоби технічного оснащення або обслуговування, крім брезентових укриттів і текстильних аксесуарів для моторних транспортних засобів.

34. Текстильні вироби для захисту та безпеки, а саме: рятувальні пояси, парашути, рятувальні жилети, рятувальні жолоби, протипожежні пристрої, куленепробивні жилети та спеціальний захисний одяг (наприклад, для захисту від вогню, хімічних речовин тощо).

35. Надувні споруди (наприклад, спортивні зали, виставкові стенди або складські приміщення), до яких додається інформація про їх експлуатаційні якості та технічні характеристики.

36. Вітрила.

37. Одяг для тварин.

38. Прапори.

 

ПЕРЕЛІК
текстильних виробів, для яких обов'язковим є маркування на пакованні

1. Покриття для підлоги.

2. Ганчірка для прибирання.

3. Кайма та оздоблення.

4. Позументи.

5. Пояс, підтяжка, гумова підв'язка.

6. Шнурки для туфель і черевиків.

7. Стрічка.

8. Еластична тасьма.

9. Нове паковання, що призначене для продажу.

10. Пакувальна мотузка та сільськогосподарські мотузки; мотузки, снасті та канатні вироби, крім зазначених у пункті 33 додатка 3, включаючи канатні та мотузкові вироби, що використовуються в альпінізмі та водному спорті.

11. Підставка під гарячі предмети.

12. Носова хустинка.

13. Сітка для булочок та сітка для волосся.

14. Краватка та бант-краватка для дітей.

15. Нагрудник, рукавички для миття, махрові серветки для обличчя.

16. Нитки для шиття, штопання, вишивання, що поставляються для роздрібного продажу в маленьких кількостях і масою нетто 1 грам чи менше.

17. Тасьма для занавісок, штор, жалюзі.

Примітка. 

Для виробів, що підпадають під дію пункту 10 і призначені для продажу відрізками, маркування повинне здійснюватися на котушці. 

 

ПЛАН ЗАХОДІВ
із застосування Технічного регламенту щодо назв текстильних волокон і маркування текстильних виробів

Найменування заходу 

Відповідальні за виконання 

Строк виконання, роки 

1. Визначення організації, відповідальної за застосування Технічного регламенту 

Мінпромполітики 

2009 

2. Утворення консультаційно-методичного центру з питань застосування Технічного регламенту 

- " -  

- " -  

3. Формування та публікування в офіційному виданні переліку національних стандартів, які в разі добровільного застосування є доказом відповідності текстильних волокон і виробів вимогам Технічного регламенту. Підготовка плану робіт із стандартизації з включенням до нього робіт з розроблення національних стандартів, гармонізованих з міжнародними 

Держспоживстандарт
Мінпромполітики 

щороку 

4. Приведення у разі потреби власних нормативно-правових актів у відповідність з положеннями Технічного регламенту 

Мінпромполітики
Держспоживстандарт 

2009 

5. Популяризація застосування Технічного регламенту шляхом опублікування його вимог у засобах масової інформації, а також проведення відповідних семінарів і конференцій 

- " -  

- " -  

6. Здійснення підготовки вітчизняних підприємств до виготовлення продукції відповідно до вимог Технічного регламенту 

Мінпромполітики 

2009 - 2011 

7. Поетапне розроблення, актуалізація та впровадження національних стандартів, гармонізованих з європейськими, доопрацювання та внесення змін до національних стандартів відповідно до плану робіт із стандартизації 

Держспоживстандарт
Мінпромполітики 

щороку 

8. Призначення органів з оцінки відповідності, які мають право перевіряти відповідність продукції вимогам Технічного регламенту 

Мінпромполітики
Держспоживстандарт 

2009 - 2011 

9. Підготовка у разі потреби та подання Кабінетові Міністрів пропозицій щодо внесення змін та/або доповнень до Технічного регламенту за результатами його добровільного застосування підприємствами 

- " -  

2011 

Примітка. 

Застосування вимог Технічного регламенту є обов'язковим з 2012 року. 

____________

Опрос