Идет загрузка документа (16 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

Об утверждении Порядка осуществления природно-сельскохозяйственного, еколого-экономического, противоэрозийного и других видов районирования земель

КМ Украины
Постановление КМ от 26.05.2004 № 681
редакция действует с 27.02.2018

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

від 26 травня 2004 р. N 681

Київ

Про затвердження Порядку здійснення природно-сільськогосподарського, еколого-економічного, протиерозійного та інших видів районування земель

(назва із змінами, внесеними згідно з постановою
 Кабінету Міністрів України від 07.02.2018 р. N 105)

Із змінами і доповненнями, внесеними
 постановою Кабінету Міністрів України
 від 7 лютого 2018 року N 105

Відповідно до статті 26 Закону України "Про охорону земель" Кабінет Міністрів України постановляє:

Затвердити Порядок здійснення природно-сільськогосподарського, еколого-економічного, протиерозійного та інших видів районування земель, що додається.

(постановляюча частина із змінами, внесеними згідно з
 постановою Кабінету Міністрів України від 07.02.2018 р. N 105)

 

Прем'єр-міністр України 

В. ЯНУКОВИЧ 

Інд. 22

 

ПОРЯДОК
здійснення природно-сільськогосподарського, еколого-економічного, протиерозійного та інших видів районування земель

(У назві та тексті Порядку слово "(зонування)" виключено згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2018 року N 105)

1. Цей Порядок визначає механізм здійснення природно-сільськогосподарського, еколого-економічного, протиерозійного та інших видів районування земель.

2. Районування земель здійснюється з урахуванням природних умов, агробіологічних особливостей сільськогосподарських культур, напрямів розвитку господарської діяльності та вимог екологічної безпеки шляхом обстеження стану земель і ґрунтів, збирання, аналізу, систематизації та узагальнення даних, що характеризують стан та особливості охорони і використання земель за окремими реґіонами (зонами, провінціями, округами) або адміністративно-територіальними одиницями, проведення інших робіт.

Природно-сільськогосподарське районування земель будується за системою, яка являє собою ієрархічні взаємопідпорядковані таксономічні виділи, - від природно-сільськогосподарської зони до природно-сільськогосподарського району в межах рівнинної частини України і від гірської природно-сільськогосподарської області до природно-сільськогосподарського району в межах гірських систем України.

Природно-сільськогосподарська зона - найвища таксономічна одиниця районування території України, яка характеризується відповідним балансом тепла і вологи, що визначає головні особливості ґрунтоутворення, формує зональні типи і підтипи ґрунтів, яким притаманні зональні типи сільськогосподарського виробництва, визначеним співвідношенням земельних, у тому числі сільськогосподарських угідь, а також певними системами агротехнічних і меліоративних заходів.

Природно-сільськогосподарська провінція - частина зони, що характеризується фаціальними особливостями ґрунтового покриву, з наростанням континентальності клімату (у тому числі тривалості вегетаційного періоду, його тепло- і вологозабезпеченості, сніжності зими, наявності суховійних явищ тощо). Для кожної провінції притаманні певний набір вирощуваних сільськогосподарських культур і відповідна агротехніка.

Природно-сільськогосподарський округ - частина провінції, яка відрізняється геоморфологічними та гідрологічними особливостями, характером ґрунтоутворюючих порід, макро- і мезокліматом, а також контурністю сільськогосподарських угідь і особливостями прояву процесів деградації земель та ґрунтів. Округи виділяються головним чином за узагальненим типом рельєфу і характером ґрунтоутворюючих порід.

Природно-сільськогосподарський район - ареал у межах адміністративно-територіальної одиниці - області, який є частиною природно-сільськогосподарського округу та характеризується відносно однорідними ґрунтово-кліматичними умовами, подібністю розчленування і дренованості території та інших показників, що впливають на продуктивність використання земель. Районам притаманна певна структура ґрунтового покриву, подібність основних генетичних властивостей ґрунтів, єдність кліматичних, гідрологічних і геоморфологічних умов, тобто факторів, які кардинально впливають на родючість ґрунтів, рівень використання земель і ефективність сільськогосподарського виробництва.

Гірська природно-сільськогосподарська область - гірська система, що відзначається різнорідними типами висотної поясності, з якими пов'язані особливості сільськогосподарського використання земель. Поділ гірської природно-сільськогосподарської області на провінції, округи і райони здійснюють аналогічно поділу природно-сільськогосподарської зони.

В Україні виділяється п'ять природно-сільськогосподарських зон (зона Полісся, зона Лісостепу, зона Степу, зона Степу Посушливого, Сухостепова зона) та дві гірські природно-сільськогосподарські області (Карпатська, Кримська).

Схему (карту) природно-сільськогосподарського районування земель розробляють послідовно - від найвищих таксономічних одиниць (природно-сільськогосподарських зон та гірських природно-сільськогосподарських областей) до нижчих таксонів (провінцій, округів, районів). Для кожної таксономічної одиниці враховують притаманні їй поєднання природних умов і пов'язані з ними особливості використання земель, насамперед сільськогосподарського призначення.

Схему (карту) природно-сільськогосподарського районування земель розробляють у масштабі: в електронній формі - не менше 1:10000; в паперовій формі - не менше 1:500000. Невід'ємною частиною схеми (карти) природно-сільськогосподарського районування земель є довідник, що містить найменування природно-сільськогосподарських зон, провінцій, округів, районів, гірських природно-сільськогосподарських областей.

Схема (карта) природно-сільськогосподарського районування земель є складовою технічної документації із загальнонаціональної (всеукраїнської) нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення.

(пункт 2 доповнено абзацами згідно з постановою
 Кабінету Міністрів України від 07.02.2018 р. N 105)

3. За результатами робіт з районування земель складаються відповідні схеми (карти), на яких відображаються такі дані:

природно-сільськогосподарського - межі природно-сільськогосподарських зон, провінцій, округів, районів, гірських природно-сільськогосподарських областей, ґрунтовий покрив, його якісний стан, наявність особливо цінних, а також деградованих і малопродуктивних ґрунтів тощо. Природно-сільськогосподарське районування земель є основою для нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення і розроблення документації із землеустрою щодо використання та охорони земель;

(абзац другий пункту 3 у редакції постанови
 Кабінету Міністрів України від 07.02.2018 р. N 105)

еколого-економічного - ступінь перетворення природного середовища внаслідок антропогенного впливу, рівень використання (залучення) природних ресурсів, характеристика природно-ресурсного потенціалу, стійкості природного середовища до антропогенного навантаження, рівня цього навантаження, несприятливі природно-антропогенні процеси та еколого-економічна оцінка території;

протиерозійного - стан еродованості ґрунтів, інтенсивність ерозійних процесів, їх динаміка, природні та антропогенні передумови розвитку ерозії. На основі таких схем (карт) здійснюється прогнозування процесів ерозії з метою визначення відповідних протиерозійних заходів;

екологічного - забруднення ґрунтів пестицидами, важкими металами, радіонуклідами тощо.

4. Для потреб сільського господарства здійснюється також районування земель за ступенем забезпечення ґрунтів поживними речовинами, мікроелементами та за придатністю для вирощування основних сільськогосподарських культур.

5. Районування земель здійснюється за такими критеріями:

природно-сільськогосподарського - кліматичні, геоморфологічні, гідрологічні умови, властивості ґрунтів, площа деградованих і малопродуктивних земель тощо;

(абзац другий пункту 5 у редакції постанови
 Кабінету Міністрів України від 07.02.2018 р. N 105)

еколого-економічного - рівень перетворення природного середовища, його стійкість до антропогенного навантаження та ступінь ураженості території негативними геологічними процесами;

протиерозійного - інтенсивність ерозійних процесів, їх причини, ступінь та динаміка еродованості ґрунтів, однотипність протиерозійних заходів;

інших видів - кількісний вміст токсичних забруднюючих речовин (пестициди, важкі метали, радіонукліди тощо), мікроелементів та ступінь придатності ґрунтів для вирощування сільськогосподарських культур.

6. Проведення природно-сільськогосподарського, еколого-економічного, протиерозійного та інших видів районування земель та затвердження відповідної документації здійснюється за спільним наказом Мінагрополітики та Мінприроди (крім природно-сільськогосподарського районування у складі технічної документації із загальнонаціональної (всеукраїнської) нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення).

(пункт 6 у редакції постанови Кабінету
 Міністрів України від 07.02.2018 р. N 105)

7. Схеми (карти) природно-сільськогосподарського, еколого-економічного, протиерозійного та інших видів районування земель розробляються відповідно до вимог законодавства.

(пункт 7 у редакції постанови Кабінету
 Міністрів України від 07.02.2018 р. N 105)

8. Схеми (карти) природно-сільськогосподарського, еколого-економічного, протиерозійного та інших видів районування земель затверджуються органом, який прийняв рішення про проведення такого районування (крім природно-сільськогосподарського районування у складі технічної документації із загальнонаціональної (всеукраїнської) нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення).

(пункт 8 у редакції постанови Кабінету
 Міністрів України від 07.02.2018 р. N 105)

9. Пункт 9 виключено

(згідно з постановою Кабінету
 Міністрів України від 07.02.2018 р. N 105)

____________

Опрос