Идет загрузка документа (30 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

Об утверждении Государственной программы приведения опасных объектов производственного объединения "Придніпровський хімічний завод" в экологически безопасное состояние и обеспечения защиты населения от вредного воздействия ионизирующего излучения

КМ Украины
Постановление КМ от 26.11.2003 № 1846
Утратил силу

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

від 26 листопада 2003 р. N 1846

Київ

Про затвердження Державної програми приведення небезпечних об'єктів виробничого об'єднання "Придніпровський хімічний завод" в екологічно безпечний стан і забезпечення захисту населення від шкідливого впливу іонізуючого випромінювання

Постанова втратила чинність
(згідно з постановою Кабінету Міністрів України
 від 30 вересня 2009 року N 1029)

Відповідно до Указу Президента України від 4 лютого 2003 р. N 76 "Про рішення Ради національної безпеки України від 11 листопада 2002 року "Про стан техногенної та природної безпеки України" Кабінет Міністрів України ПОСТАНОВЛЯЄ:

1. Затвердити Державну програму приведення небезпечних об'єктів виробничого об'єднання "Придніпровський хімічний завод" в екологічно безпечний стан і забезпечення захисту населення від шкідливого впливу іонізуючого випромінювання, що додається.

2. Міністерству фінансів під час складання проекту Державного бюджету України передбачити протягом 2005 - 2014 років видатки на виконання Програми, затвердженої цією постановою.

 

Прем'єр-міністр України 

В. ЯНУКОВИЧ 

Інд. 33

 

ДЕРЖАВНА ПРОГРАМА
приведення небезпечних об'єктів виробничого об'єднання "Придніпровський хімічний завод" в екологічно безпечний стан і забезпечення захисту населення від шкідливого впливу іонізуючого випромінювання на 2005 - 2014 роки

Терміни, що вживаються у цій Програмі, мають таке значення:

відходи переробки радіоактивних руд - залишки, отримані від переробки радіоактивних руд;

природні радіонукліди - природні радіонукліди з уранового і торієвого радіоактивних сімейств;

сховище відходів уранового виробництва - споруда, призначена для зберігання відходів уранового виробництва, з обов'язковим забезпеченням інженерних, геологічних, фізичних та інших бар'єрів, що перешкоджають міграції радіонуклідів у навколишнє природне середовище в кількості, що перевищує встановлені для зазначеного сховища допустимі показники скидів та викидів радіоактивних речовин;

хвостосховище - гідротехнічна споруда для зберігання відходів переробки уранових руд.

Стан небезпечних об'єктів Придніпровського хімічного заводу

Виробниче об'єднання "Придніпровський хімічний завод" (м. Дніпродзержинськ) (далі - Придніпровський хімічний завод) у період з 1949 по 1991 рік переробляло доменний шлак, урановмісні концентрати та уранову руду. На території підприємства та за його межами утворено сім хвостосховищ ("Західне", "Центральний Яр", "Південно-східне", "Дніпровське", "Сухачівське" (перша та друга секції) та "Лантанова фракція"), два сховища відходів уранового виробництва ("ДП-6" та "База С") і цех для отримання окису-закису урану з азотнокислих розчинів (будівля N 103). У хвостосховищах накопичено до 42 млн. тонн відходів переробки уранових руд (далі - відходи-хвости) загальною активністю 2,7·1015 Бк середня питома активність - 6,4 кБк/кг), а у сховищах відходів уранового виробництва "ДП-6" та "База С" накопичено до 0,2 млн. тонн відходів уранового виробництва загальною активністю 4,4·1014 Бк (середня питома активність - 2,2 МБк/кг). Загальна площа хвостосховищ - 2,43 млн., а сховищ відходів уранового виробництва - 0,25 млн. кв. метрів. Потужність експозиційної дози перебуває в межах від 30 до 35000 мкР/г.

Відходи-хвости складувалися у прилеглих до Придніпровського хімічного заводу глиняних кар'єрах і ярах, які для цього не були спеціально підготовлені.

У хвостосховищі "Західне", що експлуатувалося у 1949 - 1954 роках (площа - 40 тис. кв. метрів), заскладовано 0,77 млн. тонн відходів-хвостів загальною активністю 1,8·1014 Бк. Хвостосховище засипано суглинком, щебенем, родючим шаром ґрунту. Споруджено підпірну стінку і водозбірні потоки. На поверхні хвостосховища потужність експозиційної дози гамма-випромінювання становить 30 мкР/г. Забруднення лесових ґрунтів досягає 5,2 метра, потужність експозиційної дози гамма-випромінювання ґрунтів - 70 - 130 мкР/г. Перебуває на балансі державного підприємства "Бар'єр" (м. Дніпродзержинськ).

У хвостосховищі "Центральний Яр", що експлуатувалося у 1950 - 1954 роках (площа - 24 тис. кв. метрів), заскладовано 0,22 млн. тонн відходів-хвостів загальною активністю 1,04·1014 Бк.

Хвостосховище розміщено в яру, перегородженому дамбою. Поверхню засипано шаром ґрунту, окультурено і частково забудовано. Потужність експозиційної дози гамма-випромінювання на його поверхні становить 24 - 50 мкР/г. Забруднення підстилкових ґрунтів досягає 10,6 метра, потужність експозиційної дози гамма-випромінювання ґрунтів - до 290 мкР/г. Перебуває на балансі державного підприємства "Бар'єр".

У хвостосховищі "Південно-східне", що експлуатувалося у 1956 - 1990 роках (площа - 36 тис. кв. метрів), заскладовано 0,33 млн. тонн відходів-хвостів загальною активністю 6,7·1013 Бк. Поверхню хвостосховища частково засипано будівельним дрібняком і промисловими відходами. Лесові підстилкові ґрунти характеризуються потужністю експозиційної дози гамма-випромінювання 30 - 200 мкР/г. Потужність експозиційної дози гамма-випромінювання на поверхні хвостосховища становить 400 - 34 тис. мкР/г. Перебуває на балансі державного підприємства "Бар'єр".

У хвостосховищі "Дніпровське", що експлуатувалося у 1954 - 1968 роках (площа - 730 тис. кв. метрів), заскладовано 12 млн. тонн відходів-хвостів загальною активністю 1,4·1015 Бк.

Хвостосховище розміщено поблизу р. Дніпро. Належить до рівнинно-наливного типу. Захисні дамби споруджено із суглинисто-супіщаних ґрунтів і відходів коксохімзаводу, протифільтраційними елементами не обладнано. Хвостосховище засипано шаром фосфогіпсу завтовшки від 0,5 до 13,5 метра. На частині поверхні хвостосховища розміщено відвали коксохімічного і металургійного виробництва. Потужність експозиційної дози гамма-випромінювання на поверхні хвостосховища становить до 60 мкР/г, щільність потоку радону - 1,3 - 2,58 Бк/м2с.

Межі зон радіоактивного забруднення алювіальних ґрунтів змінюються від 1,1 до 5,7 метра, потужність експозиційної дози гамма-випромінювання ґрунтів досягає 10 тис. мкР/г. На даний час територія хімічного і радіонуклідного забруднення обмежується з півдня та південного заходу р. Коноплянка та кар'єром "Тритузний", з півночі і північного сходу - р. Дніпро. Перебуває на балансі державного підприємства "Бар'єр".

Хвостосховище "Сухачівське", що експлуатується з 1968 року, розташовано в Дніпропетровському районі. Перша його секція, що експлуатувалася в 1968 - 1983 роках (площа - 900 тис. кв. метрів), заповнена до проектних позначок, у ній заскладовано 19 млн. тонн відходів-хвостів загальною активністю 7,1·1014 Бк. Хвостосховище не законсервовано. Потужність експозиційної дози гамма-випромінювання на його поверхні становить 100 - 1800 мкР/г.

Друга секція експлуатується з 1983 року (площа - 700 тис. кв. метрів). Чашу хвостосховища та захисні дамби обладнано протифільтраційними елементами. Тут заскладовано 5,6 млн. тонн відходів-хвостів загальною активністю 2,7·1014 Бк, які утворюють нижню частину товщі. Поверхневий шар (завтовшки 4 - 5 метрів) складається з нерадіоактивних шламів, фосфогіпсу. Перебуває на балансі державного підприємства "Придніпровський гідрометалургійний завод" (м. Дніпродзержинськ).

Хвостосховище "Лантанова фракція", що експлуатувалося з 1965 по 1988 рік (площа - 0,6 тис. кв. метрів), розміщено на території першої секції хвостосховища "Сухачівське". У ньому заскладовано до 6,6 тис. тонн відходів-хвостів загальною активністю 8,6·1011 Бк. На цей час хвостосховище законсервовано. Перебуває на балансі державного підприємства "Поліхім" (м. Дніпродзержинськ).

Сховище відходів уранового виробництва "База С", що експлуатувалося у 1960 - 1990 роках (площа - 250 тис. кв. метрів), є складом уранової сировини. Тут заскладовано 0,15 млн. тонн відходів (напівзруйновані конструкції бункерів уранової сировини, радіоактивно забруднені залізничні шляхи, ґрунти). Загальна активність відходів уранового виробництва 4,4·1014 Бк. Сховище не законсервовано. Потужність експозиційної дози гамма-випромінювання на поверхні становить 60 - 10800 мкР/г, щільність потоку радону - 1,2 - 21 Бк/м2с. Перебуває на балансі державного підприємства "Бар'єр".

Сховище відходів уранового виробництва "ДП-6" (площа - 2 тис. кв. метрів) створено у 1982 році. У ньому зберігаються демонтовані конструкції домни N 6 Дніпровського металургійного комбінату, а також заскладовано 0,04 млн. тонн відходів уранового виробництва загальною активністю 1,3·1012 Бк. Потужність експозиційної дози гамма-випромінювання над поверхнею становить 19 - 33 мкР/г, щільність потоку радону - 0,02 - 0,05 Бк/м2с. Перебуває на балансі державного підприємства "Бар'єр".

Будівля N 103 використовувалася для отримання закису-окису урану. Тут розміщено дільниці екстракції, реекстракції, фільтрації, прокалювання і затарювання готової продукції, склади реагентів. Урановмісні технологічні розчини надходили до будівлі трубопроводами. Після припинення переробки уранової сировини будівельні конструкції, обладнання та трубопроводи не було дезактивовано.

Потужність експозиційної дози гамма-випромінювання на поверхні будівельних конструкцій становить 300 - 8000 мкР/г, основного технологічного обладнання (екстрактори, фільтри, печі) - 1600 - 60000 мкР/г, трубопроводів на естакадах - 100 - 19000 мкР/г. Перебуває на балансі державного підприємства "Бар'єр".

Виробничі стоки уранового виробництва Придніпровського хімічного заводу перероблялися комбінатом "ДніпроАзот" (м. Дніпродзержинськ) на рідкі добрива. В результаті цієї діяльності у 1950 - 1960 роках утворилося хвостосховище на вул. Сергія Лазо, потужність експозиційної дози гамма-випромінювання на поверхні якого ще не визначена.

Радіаційний стан будівель та споруд Придніпровського хімічного заводу характеризується такими даними:

вміст радону (понад 200 Бк/м3) у 38 будинках;

потужність експозиційної дози гамма-випромінювання 100 - 10 тис. мкР/г у цехах, що не дезактивовані, та понад 30 мкР/г уздовж пульпопроводу, протяжність якого становить 18 кілометрів.

Площа радіоактивно забрудненої території промислового майданчика заводу з потужністю експозиційної дози гамма-випромінювання понад 100 мкР/г дорівнює 250 тис. кв. метрів.

З хвостосховищ в атмосферу щороку потрапляє 2,13·1013 Бк радону та 23,9 тонн радіоактивного пилу із середньою питомою активністю 3,7 кБк/кг, із сховищ відходів уранового виробництва - 2,3·1013 Бк радону та 8,9 тонн радіоактивного пилу із середньою питомою активністю 2,9 МБк/кг.

Хвостосховища є джерелом забруднення підземних вод на відстані 370 - 860 метрів від їх контуру.

Річний винос природних радіонуклідів з водами р. Коноплянка у р. Дніпро становить: уран-238 - 5,5·1010 Бк; радій-226 - 1,9·1010 Бк; свинець-210 - 4,4·1010 Бк; полоній-210 - 8,8·109 Бк; торій-230 - 5,5·109 Бк. Річний винос природних радіонуклідів з підземними водами в р. Дніпро становить: уран-238 - 1,6·108 Бк; радій-226 - 2,5·107 Бк; свинець-210 - 1,5·108 Бк; полоній-210 - 1·107 Бк; торій-230 - 2,5·107 Бк.

Додаткова ефективна доза індивідуального опромінення осіб, що належать до категорії B (населення), дорівнює 0,45 мЗв/рік від хвостосховищ на Дніпродзержинському майданчику і 2,7 мЗв/рік від хвостосховищ та сховищ відходів уранового виробництва на Сухачівському майданчику.

Розташування хвостосховищ "Західне", "Дніпровське", "Південно-східне" і "Центральний Яр" поблизу р. Дніпро у разі значного водонасичення внаслідок підтоплення ґрунтовими водами може призвести до їх сповзання по схилу і створення надзвичайної ситуації для користувачів річковою водою.

Незадовільні умови зберігання відходів-хвостів, відсутність системи радіаційного моніторингу призводять до подальшого радіоактивного і хімічного забруднення навколишнього природного середовища, шкідливого впливу на стан здоров'я населення.

Мета і завдання Програми, строки виконання

Метою Програми є приведення уранових об'єктів Придніпровського хімічного заводу в екологічно безпечний стан і забезпечення захисту населення від шкідливого впливу іонізуючого випромінювання.

Виходячи із соціальної необхідності підтримки екологічної рівноваги і радіоекологічного стану уранових об'єктів Придніпровського хімічного заводу визначено такі завдання Програми:

проведення повномасштабного обстеження радіаційно небезпечних об'єктів, створення єдиної бази даних, оцінка впливу на навколишнє природне середовище;

здійснення невідкладних заходів, спрямованих на запобігання виникненню радіаційних аварій та зменшення дозового навантаження на населення;

створення сучасної системи радіаційного моніторингу для контролю за міграцією радіонуклідів у навколишнє природне середовище та опроміненням населення, прогнозування процесів радіоактивного забруднення, інформування органів державної влади і населення про радіоекологічний стан цього середовища.

Програма розрахована на 2005 - 2014 роки.

Заходи з виконання Програми

Ураховуючи небезпеку для здоров'я населення і навколишнього природного середовища, яка існує у зв'язку з незадовільним станом уранових об'єктів Придніпровського хімічного заводу, необхідно:

створити систему радіаційного моніторингу на уранових об'єктах та інформування населення про радіоекологічний стан навколишнього природного середовища;

провести дослідження, спрямовані на вивчення вмісту природних радіонуклідів у районах розташування хвостосховищ і сховищ відходів уранового виробництва, удосконалення методів запобігання міграції радіонуклідів у природні екосистеми;

створити банки даних хвостосховищ та сховищ відходів уранового виробництва;

провести очисні роботи та дезактивацію території промислового майданчика Придніпровського хімічного заводу та сховища відходів уранового виробництва "База С";

демонтувати будівлю N 103, провести дезактивацію і демонтувати технологічні трубопроводи;

провести засипку відкритих радіоактивно забруднених ділянок на території сховища відходів уранового виробництва "База С" та поверхні хвостосховища "Південно-західне", осушених ділянок дна на території першої секції хвостосховища "Сухачівське" для недопущення поширення радіоактивного пилу;

підготувати методичні розробки і наукові рекомендації з питань поводження з відходами уранового виробництва;

внести зміни до статей Законів України "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку", "Про поводження з радіоактивними відходами", "Про видобуток і переробку уранових руд" (у частині удосконалення поводження з відходами-хвостами), "Про плату за землю" (у частині звільнення підприємств - власників уранових об'єктів Придніпровського хімічного заводу від сплати податків за радіаційно забруднені землі, на яких розміщено зазначені об'єкти).

Організаційне та фінансове забезпечення виконання Програми

Організаційне забезпечення виконання Програми здійснює Мінпаливенерго.

У здійсненні заходів Програми беруть участь провідні вітчизняні і зарубіжні організації, підприємства, науково-дослідні та проектно-розвідувальні інститути і центри на тендерних засадах. Організовує та проводить тендери Мінпаливенерго в установленому порядку.

Фінансування передбачених Програмою заходів здійснюється за рахунок коштів державного бюджету та інших джерел, у тому числі грантів міжнародних організацій, благодійних внесків.

Орієнтовна потреба у коштах для виконання Програми становить 25,26 млн. гривень, розподіл яких за напрямами і строками здійснення заходів наведено у додатках 1, 2 і 3.

Очікувані результати

У результаті виконання Програми буде забезпечено:

постійний радіаційний нагляд за урановими об'єктами та зонами їх впливу (20 тис. гектарів), обмежено радіаційне навантаження на населення відповідно до рекомендацій МАГАТЕ і вимог норм радіаційної безпеки України;

організацію і проведення радіаційного моніторингу та створення системи інформування про стан навколишнього природного середовища, здоров'я населення, що дасть можливість відновити довіру серед населення, яке проживає в зоні впливу уранових об'єктів, і ослабити соціальну напругу.

Контроль за виконанням Програми

Контроль за виконанням Програми здійснюється Мінпаливенерго.

Виконавці, які забезпечують здійснення визначених у Програмі заходів, інформують до 1 березня року, що настає за звітним, Мінпаливенерго про результати роботи для подання узагальнених матеріалів Кабінетові Міністрів України.

 

ЗВЕДЕНІ ВИТРАТИ,
пов'язані із здійсненням за рахунок державного бюджету заходів щодо приведення небезпечних об'єктів Придніпровського хімічного заводу в екологічно безпечний стан і забезпечення захисту населення від шкідливого впливу іонізуючого випромінювання

/млн. гривень/

Найменування заходу 

Загальна сума 

У тому числі за роками 

2005 

2006 

2007 

2008 

2009 

2010 

2011 

2012 

2013 

2014 

Забезпечення мінімізації впливу уранових об'єктів на навколишнє природне середовище та стан здоров'я населення 

15,02 

3,664 

2,5 

2,5 

2,5 

2,5 

1,356 

  

  

  

  

Проведення науково-дослідних робіт та розроблення на основі їх результатів пропозицій щодо нормативно-правового забезпечення виконання Програми 

3,3 

0,5 

0,5 

0,5 

0,5 

0,5 

0,2 

0,15 

0,15 

0,15 

0,15 

Організація і проведення радіаційного моніторингу 

6,58 

0,38 

0,3 

0,3 

0,3 

0,3 

Створення системи інформування про стан навколишнього природного середовища, здоров'я населення 

0,36 

0,036 

0,036 

0,036 

0,036 

0,036 

0,036 

0,036 

0,036 

0,036 

0,036 

Усього 

25,26 

5,2 

4,036 

4,036 

4,036 

4,036 

1,972 

0,486 

0,486 

0,486 

0,486 

 

ЗАХОДИ
з мінімізації впливу уранових об'єктів на навколишнє природне середовище та стан здоров'я населення

Найменування заходу 

Строк виконання, роки 

Обсяг фінансування, тис. гривень 

Проведення засипки: 

  

  

відкритих радіоактивно забруднених ділянок: 

  

  

на території сховища відходів уранового виробництва "База С" 

2005 - 2006 

175,4 

на поверхні хвостосховища "Південно-східне" 

2007 - 2009 

4421,6 

осушених ділянок дна на території першої секції хвостосховища "Сухачівське" для недопущення поширення радіоактивного пилу 

2006 - 2008 

2008,2 

Проведення очисних робіт та дезактивації території промислового майданчика Придніпровського хімічного заводу 

2007 - 2010 

3627,4 

Демонтаж будівлі N 103, проведення дезактивації і демонтаж технологічних трубопроводів 

2006 - 2009 

3246,8 

Дезактивація сховища відходів уранового виробництва "База С" 

2005 - 2008 

1544,9 

Усього 

  

15024,3 

 

ЗАХОДИ
з вивчення стану уранових об'єктів, проведення науково-дослідних робіт та розроблення на основі їх результатів пропозицій щодо технологічного та нормативно-правового забезпечення виконання Програми

Найменування заходу 

Строк виконання, роки 

Обсяг фінансування, тис. гривень 

Очікувані результати 

Вивчення стану уранових об'єктів та їх впливу на навколишнє природне середовище і стан здоров'я населення 

2005 - 2014 

1720 

одержання даних для розроблення технологій поводження з відходами-хвостами і відходами уранового виробництва та зменшення їх впливу на навколишнє природне середовище і стан здоров'я населення 

Проведення науково-дослідних робіт та розроблення на основі їх результатів технологій перетворення уранових об'єктів на екологічно безпечні 

2006 - 2010 

1200 

створення технологій перетворення уранових об'єктів на екологічно безпечні 

Розроблення пропозицій щодо нормативно-правового забезпечення перетворення уранових об'єктів на екологічно безпечні 

2005 - 2009 

380 

прийняття нормативно-правових актів з питань перетворення уранових об'єктів на екологічно безпечні 

Усього 

  

3300 

  

____________

Опрос