КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
від 27 грудня 2001 р. N 1751
Київ
Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми
Із змінами і доповненнями, внесеними
постановами Кабінету Міністрів України
від 16 березня 2002 року N 343,
від 16 вересня 2002 року N 1391,
від 25 грудня 2002 року N 1951,
від 24 лютого 2003 року N 253,
від 4 вересня 2003 року N 1402,
від 17 грудня 2003 року N 1950,
від 14 квітня 2004 року N 493,
від 25 серпня 2004 року N 1087,
від 21 квітня 2005 року N 315,
від 1 лютого 2006 року N 87,
від 15 березня 2006 року N 311,
від 25 травня 2006 року N 726,
від 1 серпня 2006 року N 1060,
від 1 серпня 2006 року N 1074,
від 17 серпня 2006 року N 1215,
від 11 січня 2007 року N 13,
від 11 липня 2007 року N 900,
від 22 лютого 2008 року N 57,
від 20 серпня 2008 року N 724
(зміни, внесені пунктами 2 - 6 змін, затверджених постановою
Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2008 року N 724,
набрали чинності з 1 січня 2009 року),
від 4 лютого 2009 року N 59,
від 18 лютого 2009 року N 98,
від 9 вересня 2009 року N 971,
від 30 вересня 2009 року N 1026,
від 23 лютого 2011 року N 155,
від 22 червня 2011 року N 661,
від 10 серпня 2011 року N 849,
від 16 листопада 2011 року N 1167,
від 25 січня 2012 року N 35,
від 1 квітня 2013 року N 256,
від 8 квітня 2013 року N 233,
від 12 лютого 2014 року N 53,
від 25 червня 2014 року N 208,
від 27 серпня 2014 року N 377,
від 30 жовтня 2014 року N 623,
від 4 червня 2015 року N 355,
від 8 вересня 2015 року N 688,
від 25 грудня 2015 року N 1181,
від 30 листопада 2016 року N 890,
від 27 вересня 2017 року N 722,
від 25 січня 2018 року N 41,
від 26 липня 2018 року N 595,
від 7 листопада 2018 року N 929,
від 28 листопада 2018 року N 996,
від 5 липня 2019 року N 585,
від 21 серпня 2019 року N 765,
від 24 грудня 2019 року N 1101,
від 20 травня 2020 року N 386,
від 22 липня 2020 року N 632
(яка застосовується з 1 липня 2020 року),
від 28 жовтня 2020 року N 1035,
від 23 грудня 2020 року N 1324,
від 21 квітня 2021 року N 402,
від 7 липня 2021 року N 697
(зміни, внесені підпунктом 4 пункту 2 змін, затверджених
постановою Кабінету Міністрів України від 7 липня 2021 року N 697,
набирають чинності з 1 січня 2022 року),
від 14 липня 2021 року N 727,
від 3 листопада 2021 року N 1142
Додатково див. оголошення
("Офіційний вісник України", N 45, 25 червня 2010 р.),
ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва
від 22 листопада 2010 року,
ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду
від 12 січня 2011 року,
оголошення
("Офіційний вісник України", N 70, 19 вересня 2011 р.),
ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду
від 1 березня 2012 року
На виконання статті 1 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" Кабінет Міністрів України ПОСТАНОВЛЯЄ:
1. Затвердити Порядок призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми (додається).
2. Державному комітету статистики за поданням Міністерства праці та соціальної політики затвердити до 1 червня 2002 р. форму річної звітності щодо надання державної допомоги сім'ям з дітьми.
3. Визнати такими, що втратили чинність:
постанову Кабінету Міністрів України від 27 травня 1999 р. N 915 "Про розміри державної допомоги сім'ям з дітьми у другому півріччі 1999 року" (Офіційний вісник України, 1999 р., N 22, ст. 1002);
постанову Кабінету Міністрів України від 24 січня 2000 р. N 122 "Про продовження терміну дії постанови Кабінету Міністрів України від 27 травня 1999 р. N 915" (Офіційний вісник України, 2000 р., N 4, ст. 116);
постанову Кабінету Міністрів України від 12 січня 2001 р. N 14 "Про розміри державної допомоги сім'ям з дітьми у 2001 році" (Офіційний вісник України, 2001 р., N 3, ст. 68).
4. Ця постанова набирає чинності з 1 січня 2002 року.
Прем'єр-міністр України | А. КІНАХ |
Інд. 28
ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 27 грудня 2001 р. N 1751
ПОРЯДОК
призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми
Загальні положення
1. Цей Порядок визначає умови призначення і виплати таких видів державної допомоги сім'ям з дітьми, передбачених Законом України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми":
1) допомога у зв'язку з вагітністю та пологами (пункти 3 - 9 цього Порядку);
2) допомога при народженні дитини (пункти 10 - 16 цього Порядку);
3) підпункт 3 пункту 1 виключено
(згідно з постановою Кабінету
Міністрів України від 25.06.2014 р. N 208)
4) допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування (пункти 25 - 32 цього Порядку);
5) допомога на дітей одиноким матерям (пункти 33 - 38 цього Порядку);
(підпункт 5 пункту 1 в редакції постанови Кабінету
Міністрів України від 25.12.2002 р. N 1951)
6) допомога при усиновленні дитини (пункти 39 - 42 цього Порядку);
У цьому Порядку термін "непрацююча працездатна особа" вживається у значенні, наведеному в Законі України "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям".
(пункт 1 доповнено абзацом згідно з постановою
Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 р. N 632,
яка застосовується з 01.07.2020 р.)
2. Державна допомога сім'ям з дітьми призначається і виплачується:
громадянам України;
іноземцям та особам без громадянства, які постійно проживають в Україні, а також особам, яких визнано в Україні біженцями або особами, які потребують додаткового захисту і мають право на державну допомогу на умовах, передбачених Законом України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", іншими законами або міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
У разі коли міжнародним договором України передбачено інші правила, ніж ті, що містяться у Законі України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", застосовуються правила, встановлені договором.
(абзац п'ятий пункту 2 із змінами, внесеними згідно з
постановою Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 р. N 632,
яка застосовується з 01.07.2020 р.)
Допомога за місцем проживання призначається за умови неотримання зазначеної допомоги за зареєстрованим місцем проживання заявника. Перевірка відомостей щодо неотримання допомоги здійснюється органами соціального захисту населення з використанням інформаційних систем.
(пункт 2 доповнено абзацом згідно з постановою
Кабінету Міністрів України від 25.06.2014 р. N 208,
абзац п'ятий пункту 2 замінено абзацами згідно з
постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.2018 р. N 595,
у зв'язку з цим абзац шостий вважати абзацом сьомим,
абзац шостий пункту 2 із змінами, внесеними згідно з
постановою Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 р. N 632,
яка застосовується з 01.07.2020 р.)
(абзац сьомий пункту 2 у редакції постанови
Кабінету Міністрів України від 28.10.2020 р. N 1035)
(абзац восьмий пункту 2 у редакції постанови
Кабінету Міністрів України від 28.10.2020 р. N 1035)
До 1 липня 2021 р. посадова особа виконавчого органу або центру надання адміністративних послуг, яка приймає заяву з необхідними документами, за наявності технічної можливості реєструє заяву та формує електронну справу (заповнює відповідні електронні форми з використанням інформаційних систем Мінсоцполітики) і не пізніше наступного робочого дня надсилає електронну справу відповідному органу соціального захисту населення засобами електронного зв'язку через інформаційні системи Мінсоцполітики з дотриманням вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг", "Про електронні довірчі послуги", "Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах".
(абзац дев'ятий пункту 2 у редакції постанови
Кабінету Міністрів України від 28.10.2020 р. N 1035,
із змінами, внесеними згідно з постановою
Кабінету Міністрів України від 21.04.2021 р. N 402)
З 1 липня 2021 р. заяви з необхідними документами приймаються посадовими особами виконавчого органу або центру надання адміністративних послуг виключно з формуванням електронної справи.
(абзац десятий пункту 2 у редакції постанови
Кабінету Міністрів України від 28.10.2020 р. N 1035,
із змінами, внесеними згідно з постановою
Кабінету Міністрів України від 21.04.2021 р. N 402)
(абзаци сьомий та восьмий із змінами, внесеними згідно з
постановами Кабінету Міністрів України від 30.11.2016 р. N 890,
від 21.08.2019 р. N 765,
замінено шістьма абзацами згідно з постановою
Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 р. N 632,
яка застосовується з 01.07.2020 р.,
у зв'язку з цим абзац дев'ятий вважати абзацом тринадцятим)
(пункт 2 доповнено абзацом згідно з постановою
Кабінету Міністрів України від 24.12.2019 р. N 1101)
Допомога у зв'язку з вагітністю та пологами
3. Відповідно до статті 7 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" право на державну допомогу у зв'язку з вагітністю та пологами мають вагітні жінки (у тому числі неповнолітні), які не застраховані в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, а саме:
(абзац другий пункту 3 із змінами, внесеними згідно з
постановами Кабінету Міністрів України від 25.05.2006 р. N 726,
від 01.08.2006 р. N 1074,
у редакції постанови Кабінету
Міністрів України від 30.11.2016 р. N 890)
жінки, звільнені з роботи у зв'язку з ліквідацією підприємства, установи та організації незалежно від форми власності за умови, що вагітна жінка була звільнена з роботи не раніше ніж за шість місяців до набуття права на одержання допомоги;
жінки, зареєстровані в центрі зайнятості як безробітні;
аспірантки, докторантки, клінічні ординатори, студентки закладів професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти;
непрацюючі жінки;
(пункт 3 доповнено абзацом згідно з постановою
Кабінету Міністрів України від 11.07.2007 р. N 900,
абзац сьомий пункту 3 у редакції постанови
Кабінету Міністрів України від 05.07.2019 р. N 585)
з основного місця служби або навчання - про те, що жінка служить або навчається;
центру зайнятості - про те, що жінка зареєстрована в центрі зайнятості як безробітна.
Допомога у зв'язку з вагітністю та пологами призначається на підставі відомостей з Реєстру, отриманих за запитом уповноваженої особи за місцем служби або органу соціального захисту населення з метою перевірки інформації про сформований медичний висновок з використанням Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі - Портал Дія) у порядку, визначеному Порядком ведення Реєстру медичних висновків в електронній системі охорони здоров'я, затвердженим наказом МОЗ від 18 вересня 2020 р. N 2136.
(пункт 4 із змінами, внесеними згідно з постановами
Кабінету Міністрів України від 16.03.2002 р. N 343,
від 25.12.2002 р. N 1951,
від 01.08.2006 р. N 1060,
від 22.02.2008 р. N 57,
від 22.06.2011 р. N 661,
від 05.07.2019 р. N 585,
у редакції постанови Кабінету
Міністрів України від 03.11.2021 р. N 1142)
5. Допомога у зв'язку з вагітністю та пологами призначається:
1) якщо звернення за нею надійшло не пізніше ніж через шість місяців з дня закінчення відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами, і виплачується жінкам за весь період відпустки, тривалість якої становить 70 календарних днів до пологів і 56 (у разі ускладнених пологів або народження двох чи більше дітей - 70) календарних днів після пологів. Жінкам, віднесеним до 1 - 4 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, допомога виплачується за 180 календарних днів зазначеної відпустки (90 - до пологів і 90 - після пологів). Допомога обчислюється сумарно та призначається жінкам у повному обсязі незалежно від кількості днів відпустки, фактично використаних до пологів.
(абзаци другий, третій підпункту 1 пункту 5 із змінами,
внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України
від 17.12.2003 р. N 1950,
замінено чотирма абзацами згідно з постановою
Кабінету Міністрів України від 03.11.2021 р. N 1142)
2) особам, які усиновили чи взяли під опіку дитину протягом двох місяців з дня її народження, допомога призначається за період з дня усиновлення чи встановлення опіки і до закінчення 56 календарних днів (70 календарних днів у разі одночасного усиновлення чи встановлення опіки над двома і більше дітьми, 90 календарних днів - для жінок, віднесених до 1 - 4 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи).
(згідно з постановою Кабінету
Міністрів України від 25.06.2014 р. N 208)
7. Допомога у зв'язку з вагітністю та пологами надається:
(підпункт 1 пункту 7 із змінами, внесеними згідно з
постановами Кабінету Міністрів України від 25.05.2006 р. N 726,
від 01.08.2006 р. N 1074,
у редакції постанови Кабінету
Міністрів України від 30.11.2016 р. N 890)
2) жінкам, звільненим з роботи у зв'язку з ліквідацією підприємства, установи та організації - у розмірі 100 відсотків середньомісячного доходу. Середня заробітна плата, з якої нараховується допомога, обчислюється згідно з Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. N 100 (ЗП України, 1995 р., N 4, ст. 111, N 7, ст. 188; Офіційний вісник України, 1997 р., число 8, с. 196; 1999 р., N 31, ст. 1616; 2001 р., N 40, ст. 1802);
3) жінкам, зареєстрованим у центрі зайнятості як безробітні - у розмірі 100 відсотків мінімального розміру допомоги по безробіттю;
4) аспіранткам, докторанткам, клінічним ординаторам, студенткам закладів професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти - у розмірі місячної стипендії. Жінка, яка продовжує навчання, має право на виплату стипендії або допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами за її вибором. При цьому допомога призначається з дня припинення виплати стипендії по день закінчення відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами.
Розмір допомоги у випадках, передбачених підпунктами 1 - 4 цього пункту, встановлюється шляхом множення середньоденного доходу на кількість календарних днів тривалості відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами, але не менш як 25 відсотків розміру встановленого законом прожиткового мінімуму для працездатної особи з розрахунку на місяць;
5) непрацюючим жінкам та жінкам, зареєстрованим як суб'єкти підприємницької діяльності, - у розмірі 25 відсотків розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатної особи, з розрахунку на місяць.
8. Покриття витрат на виплату допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами:
(абзац другий пункту 8 із змінами, внесеними згідно з
постановами Кабінету Міністрів України від 16.03.2002 р. N 343,
від 25.05.2006 р. N 726,
від 01.08.2006 р. N 1074,
від 12.02.2014 р. N 53,
у редакції постанови Кабінету
Міністрів України від 30.11.2016 р. N 890)
абзац третій пункту 8 втратив чинність
(згідно з постановою Кабінету
Міністрів України від 16.03.2002 р. N 343)
іншим категоріям жінок здійснюється за рахунок коштів державного бюджету.
(абзац перший пункту 9 із змінами, внесеними згідно з
постановами Кабінету Міністрів України від 25.05.2006 р. N 726,
від 01.08.2006 р. N 1074,
у редакції постанови Кабінету
Міністрів України від 30.11.2016 р. N 890)
Жінкам, звільненим з роботи у зв'язку з ліквідацією підприємства, установи та організації, зареєстрованим у центрі зайнятості як безробітні, аспіранткам, докторанткам, клінічним ординаторам, студенткам закладів професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти і непрацюючим жінкам державна допомога у зв'язку з вагітністю та пологами призначається і виплачується органами соціального захисту населення за місцем проживання.
(абзац другий пункту 9 із змінами, внесеними згідно з
постановами Кабінету Міністрів України від 17.12.2003 р. N 1950,
від 26.07.2018 р. N 595)
Допомога при народженні дитини
10. Допомога при народженні дитини надається одному з батьків дитини, опікуну, які постійно проживають разом з дитиною, з метою створення належних умов для її повноцінного утримання та виховання.
(пункт 10 в редакції постанов Кабінету
Міністрів України від 21.04.2005 р. N 315,
від 22.02.2008 р. N 57,
із змінами, внесеними згідно з постановою
Кабінету Міністрів України від 04.02.2009 р. N 59)
11. Для призначення допомоги при народженні дитини за умови пред'явлення паспорта або іншого документа, що посвідчує особу, подається:
(абзац перший пункту 11 із змінами, внесеними згідно з
постановою Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 р. N 632,
яка застосовується з 01.07.2020 р.)
(абзац другий пункту 11 у редакції постанови
Кабінету Міністрів України від 04.06.2015 р. N 355)
2) копія свідоцтва про народження дитини (з пред'явленням оригіналу).
Заява, зазначена у підпункті 1 цього пункту, може бути подана в електронній формі (з використанням засобів телекомунікаційних систем, через офіційний веб-сайт Мінсоцполітики або інтегровані з ним інформаційні системи органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, зокрема з використанням кваліфікованого електронного підпису) структурному підрозділу з питань соціального захисту населення. В такому разі факт народження дитини на території України підтверджується за інформацією з Державного реєстру актів цивільного стану громадян, отриманою шляхом електронної взаємодії у порядку, встановленому Мінсоцполітики та Мін'юстом. У разі надходження надісланої з використанням засобів телекомунікаційних систем заяви без кваліфікованого електронного підпису громадянина орган соціального захисту населення повідомляє заявнику, що допомога при народженні дитини призначається лише після підписання у місячний строк зазначеної заяви. У разі непідписання заяви у зазначений строк подається нова заява.
(пункт 11 доповнено новим абзацом четвертим згідно з
постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2016 р. N 890,
у зв'язку з цим абзаци четвертий - чотирнадцятий
вважати відповідно абзацами п'ятим - п'ятнадцятим,
абзац четвертий пункту 11 із змінами, внесеними згідно з
постановами Кабінету Міністрів України від 26.07.2018 р. N 595,
від 28.11.2018 р. N 996)
Опікуни подають, крім зазначених документів, копію рішення про встановлення опіки.
(абзац восьмий пункту 11 у редакції постанови
Кабінету Міністрів України від 04.06.2015 р. N 355)
Абзац одинадцятий пункту 11 виключено
(згідно з постановою Кабінету
Міністрів України від 04.06.2015 р. N 355)
Абзац дванадцятий пункту 11 виключено
(згідно з постановою Кабінету
Міністрів України від 04.06.2015 р. N 355)
Абзац тринадцятий пункту 11 виключено
(згідно з постановою Кабінету
Міністрів України від 04.06.2015 р. N 355)
Абзац чотирнадцятий пункту 11 виключено
(згідно з постановою Кабінету
Міністрів України від 04.06.2015 р. N 355)
Абзац п'ятнадцятий пункту 11 виключено
(згідно з постановою Кабінету
Міністрів України від 04.06.2015 р. N 355)
(пункт 11 із змінами, внесеними згідно з постановами
Кабінету Міністрів України від 25.12.2002 р. N 1951,
від 17.12.2003 р. N 1950,
від 14.04.2004 р. N 493,
від 21.04.2005 р. N 315,
від 01.08.2006 р. N 1060,
від 11.07.2007 р. N 900,
у редакції постанови Кабінету Міністрів
України від 22.02.2008 р. N 57,
із змінами, внесеними згідно з постановами
Кабінету Міністрів України від 04.02.2009 р. N 59,
від 30.09.2009 р. N 1026,
від 01.04.2013 р. N 256,
у редакції постанови Кабінету
Міністрів України від 25.06.2014 р. N 208)
12. Допомога при народженні дитини призначається за умови, що звернення за її призначенням надійшло не пізніше ніж через 12 календарних місяців після народження дитини.
У разі народження мертвої дитини допомога при народженні дитини не призначається.
(пункт 12 із змінами, внесеними згідно з постановою
Кабінету Міністрів України від 14.04.2004 р. N 493,
у редакції постанови Кабінету Міністрів
України від 22.02.2008 р. N 57)
13. Допомога при народженні дитини надається у розмірі, встановленому на дату народження дитини.
(пункт 13 доповнено новим абзацом четвертим згідно з
постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.2011 р. N 661,
у зв'язку з цим абзаци четвертий - двадцять восьмий
вважати відповідно абзацами п'ятим - двадцять дев'ятим)
(пункт 13 доповнено новим абзацом п'ятим згідно з
постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2011 р. N 155,
у зв'язку з цим абзаци третій - двадцять шостий
вважати відповідно абзацами п'ятим - двадцять восьмим)
Розмір та строк виплати допомоги, яка призначається одному з батьків дитини (народженої до 30 червня 2014 р.), визначається з урахуванням кількості живонароджених та усиновлених дітей (враховуючи померлих), які до народження дитини перебували на утриманні особи, якій призначається допомога, її чоловіка (дружини), крім дітей, від виховання яких зазначена особа (її чоловік, дружина) відмовилась, а також дітей, які передані на виховання іншій особі, та повнолітньої дочки (повнолітнього сина) чоловіка, які не були усиновлені дружиною. У разі народження двійні або більшої кількості дітей кожна дитина з їх числа вважається наступною.
Допомога при народженні першої та кожної наступної дитини, яка народилася після 30 червня 2014 р., надається у розмірі 41280 гривень. Виплата допомоги здійснюється одноразово у сумі 10320 гривень, решта суми допомоги виплачується протягом наступних 36 місяців рівними частинами.
(пункт 13 доповнено новим абзацом сьомим згідно з
постановою Кабінету Міністрів України від 25.06.2014 р. N 208,
абзац сьомий пункту 13 із змінами, внесеними згідно з
постановою Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 р. N 632,
яка застосовується з 01.07.2020 р.)
Абзац восьмий пункту 13 виключено
(згідно з постановою Кабінету
Міністрів України від 22.07.2020 року N 632,
яка застосовується з 01.07.2020 р.)
Абзац дев'ятий пункту 13 виключено
(пункт 13 доповнено новим абзацом восьмим згідно з
постановою Кабінету Міністрів України від 25.06.2014 р. N 208,
у зв'язку з цим абзаци сьомий - тридцять сьомий вважати
відповідно абзацами дев'ятим - тридцять дев'ятим,
абзац восьмий пункту 13 замінено абзацами восьмим та дев'ятим
згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 04.06.2015 р. N 355,
у зв'язку з цим абзаци дев'ятий - тридцять дев'ятий
вважати відповідно абзацами десятим - сороковим,
абзац дев'ятий пункту 13 виключено згідно з постановою
Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 року N 632,
яка застосовується з 01.07.2020 р.)
(абзац десятий пункту 13 у редакції постанови
Кабінету Міністрів України від 04.02.2009 р. N 59,
із змінами, внесеними згідно з постановою
Кабінету Міністрів України від 25.06.2014 р. N 208)
(абзац одинадцятий пункту 13 із змінами, внесеними згідно з
постановою Кабінету Міністрів України від 04.02.2009 р. N 59)
У разі влаштування дитини до дитячого закладу на повне державне утримання допомога призначається і виплачується в розмірі, встановленому при народженні дитини, шляхом перерахування коштів на відкритий в установі уповноваженого банку рахунок дитини в порядку, затвердженому Мінсоцполітики, Мінфіном, МОЗ, МОНмолодьспортом.
(абзац дванадцятий пункту 13 із змінами, внесеними згідно з
постановами Кабінету Міністрів України від 25.01.2012 р. N 35,
від 25.06.2014 р. N 208)
(пункт 13 доповнено новим абзацом тринадцятим згідно з
постановою Кабінету Міністрів України від 01.04.2013 р. N 256,
абзац тринадцятий пункту 13 із змінами, внесеними згідно з
постановою Кабінету Міністрів України від 25.06.2014 р. N 208)
Вкладні (депозитні) рахунки на ім'я дітей відкриваються адміністрацією слідчого ізолятора або установи виконання покарань у банківських установах відповідно до Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземній валютах, затвердженої постановою Правління Національного банку від 12 листопада 2003 р. N 492, зареєстрованої у Мін'юсті 17 грудня 2003 р. за N 1172/8493.
(пункт 13 доповнено новим абзацом чотирнадцятим згідно з
постановою Кабінету Міністрів України від 01.04.2013 р. N 256)
(пункт 13 доповнено новим абзацом п'ятнадцятим згідно з
постановою Кабінету Міністрів України від 01.04.2013 р. N 256)
(пункт 13 доповнено новим абзацом шістнадцятим згідно з
постановою Кабінету Міністрів України від 01.04.2013 р. N 256)
(пункт 13 доповнено новим абзацом сімнадцятим згідно з
постановою Кабінету Міністрів України від 01.04.2013 р. N 256)
(пункт 13 доповнено новим абзацом вісімнадцятим згідно з
постановою Кабінету Міністрів України від 01.04.2013 р. N 256,
у зв'язку з цим абзаци вісімнадцятий - тридцять дев'ятий
вважати відповідно абзацами дев'ятнадцятим - сороковим)
Виплата допомоги припиняється у разі:
позбавлення отримувача допомоги батьківських прав;
відмови отримувача допомоги від виховання дитини;
відібрання дитини в отримувача допомоги без позбавлення батьківських прав;
тимчасового влаштування дитини на повне державне утримання, крім дітей, які народилися під час перебування матері в слідчому ізоляторі або установі виконання покарань за умови перебування дитини разом з матір'ю;
(абзац двадцять четвертий пункту 13 із змінами, внесеними згідно з
постановою Кабінету Міністрів України від 01.04.2013 р. N 256)
припинення опіки або звільнення опікуна від його повноважень щодо конкретної дитини;
(абзац двадцять п'ятий пункту 13 із змінами, внесеними згідно з
постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2011 р. N 155)
перебування отримувача допомоги у місцях позбавлення волі за рішенням суду;
усиновлення дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування або дитини, батьки якої дали згоду на її усиновлення;
(абзац двадцять сьомий пункту 13 у редакції постанови
Кабінету Міністрів України від 04.02.2009 р. N 59,
із змінами, внесеними згідно з постановою
Кабінету Міністрів України від 05.07.2019 р. N 585)
(абзац двадцять восьмий пункту 13 із змінами, внесеними згідно з
постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2009 р. N 1026)
(пункт 13 доповнено новим абзацом двадцять дев'ятим згідно з
постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2009 р. N 1026,
у зв'язку з цим абзаци двадцять дев'ятий - тридцять дев'ятий вважати
відповідно абзацами тридцятим - сороковим)
абзац тридцятий пункту 13 виключено
(згідно з постановою Кабінету
Міністрів України від 27.09.2017 р. N 722)
У випадках, передбачених абзацами двадцятим - двадцять сьомим цього пункту, виплата допомоги припиняється на підставі пропозицій центру соціальних служб та/або служб у справах дітей або уповноваженою особою, визначеною виконавчим органом ради об'єднаної територіальної громади.
(абзац тридцять другий пункту 13 із змінами, внесеними згідно з
постановами Кабінету Міністрів України від 23.02.2011 р. N 155,
від 22.06.2011 р. N 661,
від 01.04.2013 р. N 256,
у редакції постанови Кабінету
Міністрів України від 30.10.2014 р. N 623,
із змінами, внесеними згідно з постановами
Кабінету Міністрів України від 04.06.2015 р. N 355,
від 30.11.2016 р. N 890,
від 22.07.2020 р. N 632,
яка застосовується з 01.07.2020 р.)
Виплата допомоги поновлюється у випадках, передбачених абзацами двадцятим - двадцять сьомим, двадцять дев'ятим і тридцятим цього пункту, у разі, коли особа, що фактично здійснює догляд за дитиною (один з батьків дитини, опікун), звернулася протягом дванадцяти місяців після припинення виплати допомоги до органу, що призначив допомогу, з письмовою заявою.
(абзац тридцять третій пункту 13 із змінами, внесеними згідно з
постановами Кабінету Міністрів України від 04.02.2009 р. N 59,
від 30.09.2009 р. N 1026,
від 23.02.2011 р. N 155,
від 22.06.2011 р. N 661,
від 01.04.2013 р. N 256,
від 30.10.2014 р. N 623,
від 04.06.2015 р. N 355)
У разі влаштування дитини до дитячого закладу на повне державне утримання виплата раніше призначеної допомоги поновлюється органами соціального захисту населення шляхом перерахування коштів на відкритий в установі уповноваженого банку рахунок дитини.
(абзац тридцять п'ятий пункту 13 у редакції постанов
Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 р. N 623,
від 08.09.2015 р. N 688,
із змінами, внесеними згідно з постановами
Кабінету Міністрів України від 30.11.2016 р. N 890,
від 22.07.2020 р. N 632,
яка застосовується з 01.07.2020 р.)
Абзац тридцять сьомий пункту 13 виключено
(згідно з постановою Кабінету
Міністрів України від 20.05.2020 р. N 386)
(пункт 13 доповнено новим абзацом тридцять восьмим згідно з
постановою Кабінету Міністрів України від 01.04.2013 р. N 256,
у зв'язку з цим абзац тридцять восьмий
вважати абзацом тридцять дев'ятим)
У разі невідвідування матір'ю (батьком, опікуном) дільничного лікаря-педіатра (сімейного лікаря), під наглядом якого перебуває дитина віком до одного року, адміністрація лікувально-профілактичного закладу повідомляє про це орган соціального захисту населення за місцем проживання дитини.
(абзац тридцять дев'ятий пункту 13 із змінами, внесеними згідно з
постановою Кабінету Міністрів України від 04.02.2009 р. N 59)
(пункт 13 із змінами, внесеними згідно з постановами
Кабінету Міністрів України від 25.12.2002 р. N 1951,
від 17.12.2003 р. N 1950,
від 21.04.2005 р. N 315,
від 15.03.2006 р. N 311,
від 11.01.2007 р. N 13,
від 11.07.2007 р. N 900,
у редакції постанови Кабінету
Міністрів України від 22.02.2008 р. N 57)
Абзац сороковий пункту 13 виключено
(пункт 13 доповнено абзацом згідно з постановою
Кабінету Міністрів України від 01.04.2013 р. N 256,
абзац сороковий пункту 13 виключено згідно з
постановою Кабінету Міністрів України від 25.06.2014 р. N 208)
(пункт 14 із змінами, внесеними згідно з постановами
Кабінету Міністрів України від 21.04.2005 р. N 315,
від 22.02.2008 р. N 57,
від 04.02.2009 р. N 59)
(абзац перший пункту 15 із змінами, внесеними згідно з
постановами Кабінету Міністрів України від 25.12.2002 р. N 1951,
від 22.02.2008 р. N 57,
від 04.02.2009 р. N 59,
виключено згідно з постановою Кабінету
Міністрів України від 26.07.2018 р. N 595)
Абзац другий пункту 15 виключено
(абзац другий пункту 15 із змінами, внесеними згідно з
постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2003 р. N 1950,
виключено згідно з постановою Кабінету
Міністрів України від 11.07.2007 р. N 900)
(згідно з постановою Кабінету
Міністрів України від 24.12.2019 р. N 1101)
Розділ виключено
(Розділ із змінами, внесеними згідно з постановами
Кабінету Міністрів України від 16.03.2002 р. N 343,
від 25.12.2002 р. N 1951,
від 17.12.2003 р. N 1950,
від 01.08.2006 р. N 1060,
від 15.03.2006 р. N 311,
від 11.01.2007 р. N 13,
від 11.07.2007 р. N 900,
від 22.02.2008 р. N 57,
від 09.09.2009 р. N 971,
від 30.09.2009 р. N 1026,
від 22.06.2011 р. N 661,
від 10.08.2011 р. N 849,
від 08.04.2013 р. N 233,
виключено згідно з постановою
Кабінету Міністрів України від 25.06.2014 р. N 208)
Допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування
25. Відповідно до статті 16 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, призначається особам, визначеним в установленому порядку опікунами чи піклувальниками дітей, які внаслідок смерті батьків, позбавлення їх батьківських прав, хвороби батьків чи з інших причин залишилися без батьківського піклування та відповідно до законодавства набули статусу дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування.
Допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, не призначається у разі перебування дитини на повному державному утриманні.
(абзац третій пункту 25 із змінами, внесеними згідно з
постановою Кабінету Міністрів України від 14.04.2004 р. N 493,
у редакції постанови Кабінету
Міністрів України від 22.07.2020 р. N 632,
яка застосовується з 01.07.2020 р.)
Допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування і є вихованцями дитячих навчальних закладів, що фінансуються не за рахунок бюджетних коштів, призначається на загальних підставах.
(пункт 26 із змінами, внесеними згідно з постановами
Кабінету Міністрів України від 25.08.2004 р. N 1087,
від 01.02.2006 р. N 87,
у редакції постанови Кабінету
Міністрів України від 20.08.2008 р. N 724,
із змінами, внесеними згідно з постановами
Кабінету Міністрів України від 22.06.2011 р. N 661,
від 27.08.2014 р. N 377,
від 08.09.2015 р. N 688,
у редакції постанови Кабінету
Міністрів України від 22.07.2020 р. N 632,
яка застосовується з 01.07.2020 р.)
27. Для одержання допомоги на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, до подаються такі документи:
(абзац перший пункту 27 із змінами, внесеними згідно з
постановою Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 р. N 632,
яка застосовується з 01.07.2020 р.)
3) копія свідоцтва про народження дитини;
4) довідка про реєстрацію місця проживання опікуна (піклувальника) та дитини (для дітей, над якими встановлено опіку чи піклування і які є вихованцями дитячих навчальних закладів, що фінансуються не за рахунок бюджетних коштів, - видана органом реєстрації довідка, в якій зазначено статус дитячого навчального закладу та за які кошти він фінансується, а також підтверджено факт перебування в ньому дітей);
6) медичний висновок про дитину з інвалідністю віком до 18 років, виданий в установленому МОЗ порядку.
Абзац одинадцятий пункту 27 виключено
(згідно з постановою Кабінету
Міністрів України від 26.07.2018 р. N 595)
(пункт 27 із змінами, внесеними згідно з постановами
Кабінету Міністрів України від 25.12.2002 р. N 1951,
від 25.08.2004 р. N 1087,
від 20.08.2008 р. N 724,
від 27.08.2014 р. N 377,
у редакції постанови Кабінету
Міністрів України від 08.09.2015 р. N 688)
28. Допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, призначається на дванадцять місяців. Питання про продовження виплати допомоги вирішується на підставі заяви та довідок про місячні розміри пенсії, аліментів, стипендії, державної допомоги, що одержує опікун чи піклувальник на дитину.
(пункт 28 із змінами, внесеними згідно з постановами
Кабінету Міністрів України від 20.08.2008 р. N 724,
від 08.09.2015 р. N 688)
(пункт 28 доповнено абзацом згідно з постановою
Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 р. N 765)
29. Допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, призначається з місяця, в якому була подана заява з усіма необхідними документами, та виплачується щомісяця до моменту досягнення дитиною 18-річного віку включно.
30. Підставою для припинення виплати допомоги на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, є:
звільнення від виконання обов'язків опікуна чи піклувальника;
працевлаштування або взяття шлюбу дитиною до досягнення нею 18-річного віку;
усиновлення дитини, передача дитини батькам;
досягнення дитиною 18-річного віку;
надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності, якщо вона записана матір'ю або батьком дитини;
влаштування дитини на повне державне утримання.
(пункт 30 доповнено новим абзацом сьомим згідно з
постановою Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 р. N 632,
яка застосовується з 01.07.2020 р.,
у зв'язку з цим абзаци сьомий і восьмий вважати
відповідно абзацами восьмим і дев'ятим)
У разі виникнення обставин, внаслідок яких може бути припинена виплата зазначеної допомоги, її одержувачі, служба у справах дітей, виконавчий комітет сільської (селищної) ради або уповноважена особа, визначена виконавчим органом ради об'єднаної територіальної громади, зобов'язані у десятиденний строк повідомити про це органи соціального захисту населення, які виплачують допомогу.
(абзац восьмий пункту 30 із змінами, внесеними згідно з
постановами Кабінету Міністрів України від 20.08.2008 р. N 724,
від 30.11.2016 р. N 890,
від 26.07.2018 р. N 595)
Виплата допомоги припиняється за рішенням органу соціального захисту населення з місяця, що настає за місяцем, в якому виникли відповідні обставини.
(згідно з постановою Кабінету
Міністрів України від 26.07.2018 р. N 595)
(згідно з постановою Кабінету
Міністрів України від 24.12.2019 р. N 1101)
Допомога на дітей одиноким матерям
33. Відповідно до статті 181 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", право на допомогу на дітей одиноким матерям мають одинокі матері (які не перебувають у шлюбі), одинокі усиновлювачі, якщо у свідоцтві про народження дитини або документі про народження дитини, виданому компетентними органами іноземної держави, за умови його легалізації в установленому законодавством порядку (рішенні про усиновлення дитини) відсутній запис про батька (матір) або запис про батька (матір) проведено в установленому порядку органом державної реєстрації актів цивільного стану за вказівкою матері (батька, усиновлювача) дитини.
(абзац перший пункту 33 у редакції постанов
Кабінету Міністрів України від 15.03.2006 р. N 311,
від 16.11.2011 р. N 1167)
Право на допомогу на дітей одиноким матерям (батькам) має мати (батько) дітей у разі смерті одного з батьків, яка (який) не одержує на них пенсію в разі втрати годувальника, соціальну пенсію або державну соціальну допомогу дитині померлого годувальника, передбачену Законом України "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю".
(абзац другий пункту 33 в редакції постанов
Кабінету Міністрів України від 21.04.2005 р. N 315,
від 16.11.2011 р. N 1167,
від 25.01.2018 р. N 41)
(абзац третій пункту 33 в редакції постанов
Кабінету Міністрів України від 21.04.2005 р. N 315,
від 16.11.2011 р. N 1167)
(абзац шостий пункту 33 із змінами, внесеними згідно з
постановами Кабінету Міністрів України від 14.04.2004 р. N 493,
від 21.04.2005 р. N 315,
у редакції постанови Кабінету
Міністрів України від 22.07.2020 р. N 632,
яка застосовується з 01.07.2020 р.)
Абзац восьмий пункту 33 виключено
(пункт 33 доповнено абзацом восьмим згідно з
постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2003 р. N 1950,
абзац восьмий пункту 33 виключено згідно з
постановою Кабінету Міністрів України від 01.02.2006 р. N 87)
Абзац дев'ятий пункту 33 виключено
(пункт 33 доповнено абзацом дев'ятим згідно з
постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2003 р. N 1950,
абзац дев'ятий пункту 33 із змінами, внесеними згідно з
постановою Кабінету Міністрів України від 21.04.2005 р. N 315,
виключено згідно з постановою
Кабінету Міністрів України від 01.02.2006 р. N 87)
34. Допомога на дітей одиноким матерям, одиноким усиновлювачам, матерям (батькам) у разі смерті одного з батьків, які мають дітей віком до 18 років (якщо діти навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти в закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, - до закінчення такими дітьми закладів освіти, але не довше ніж до досягнення ними 23 років), надається в розмірі, що дорівнює різниці між 100 відсотками прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців.
До складу сім'ї особи, яка звертається за призначенням допомоги на дітей одиноким матерям, включаються чоловік, дружина, рідні та усиновлені діти віком до 18 років, а також діти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти в закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти (в тому числі у період між завершенням навчання в одному із зазначених закладів освіти і вступом до іншого закладу або в період між завершенням навчання за одним освітньо-кваліфікаційним рівнем і продовженням навчання за іншим рівнем, якщо такий період не перевищує чотирьох місяців) до досягнення 23 років і не мають власних сімей; неодружені повнолітні діти, визнані особами з інвалідністю з дитинства I та II групи або особами з інвалідністю I групи і проживають разом з батьками; непрацездатні батьки чоловіка та дружини, які проживають разом з ними і перебувають на їх утриманні у зв'язку з відсутністю власних доходів; особа, яка проживає разом з одинокою особою з інвалідністю I групи і доглядає за нею; жінка та чоловік, які не перебувають у шлюбі, але проживають однією сім'єю і мають спільних дітей. При цьому діти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти в закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти до досягнення 23 років і не мають власних сімей, включаються до складу сім'ї незалежно від реєстрації місця проживання чи місця перебування. Особи, які перебувають на повному державному утриманні, до складу сім'ї не включаються.
Допомога на дітей одиноким матерям призначається на кожну дитину.
(пункт 34 із змінами, внесеними згідно з постановами
Кабінету Міністрів України від 21.04.2005 р. N 315,
від 15.03.2006 р. N 311,
від 01.08.2006 р. N 1060,
від 22.06.2011 р. N 661,
від 16.11.2011 р. N 1167,
від 25.12.2015 р. N 1181,
від 30.11.2016 р. N 890,
від 26.07.2018 р. N 595,
у редакції постанови Кабінету
Міністрів України від 22.07.2020 р. N 632,
яка застосовується з 01.07.2020 р.)
35. Для призначення допомоги на дітей одиноким матерям подаються такі документи:
1) заява про призначення допомоги, що складається за формою, затвердженою Мінсоцполітики;
2) декларація про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги, що складається за формою, затвердженою Мінсоцполітики (далі - декларація);
4) витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження дитини, виданий відділом державної реєстрації актів цивільного стану, або довідка про народження, видана виконавчим органом сільської, селищної, міської ради, із зазначенням підстави для внесення відомостей про батька дитини до актового запису про народження дитини відповідно до абзацу першого частини першої статті 135 Сімейного кодексу України, або виданий компетентним органом іноземної держави документ про народження, в якому відсутні відомості про батька, за умови легалізації такого документа в установленому законодавством порядку;
5) копія свідоцтва про народження дитини.
Усиновлювачі подають також копію рішення про усиновлення.
Мати або батько у разі смерті одного з батьків дитини, що не отримує на дитину пенсію у зв'язку із втратою годувальника, соціальну пенсію або державну соціальну допомогу дитині померлого годувальника, передбачену Законом України "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю", подають копію свідоцтва про смерть одного з подружжя та довідку про те, що не отримують на дитину зазначені пенсію та державну соціальну допомогу.
Якщо діти навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти в закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, виплата допомоги на дітей одиноким матерям продовжується з місяця, в якому подано заяву з усіма необхідними документами, на підставі довідки закладу освіти до закінчення такими дітьми закладів освіти, але не довше ніж до досягнення ними 23 років.
Інформація про склад сім'ї заявника зазначається в декларації.
(пункт 35 із змінами, внесеними згідно з постановами
Кабінету Міністрів України від 17.12.2003 р. N 1950,
від 21.04.2005 р. N 315,
від 01.08.2006 р. N 1060,
від 30.09.2009 р. N 1026,
від 16.11.2011 р. N 1167,
від 30.10.2014 р. N 623,
від 08.09.2015 р. N 688,
від 30.11.2016 р. N 890,
від 25.01.2018 р. N 41,
у редакції постанови Кабінету
Міністрів України від 22.07.2020 р. N 632,
яка застосовується з 01.07.2020 р.)
(Порядок доповнено пунктом 351 згідно з постановою
Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 р. N 632,
яка застосовується з 01.07.2020 р.)
352. Допомога на дітей одиноким матерям не призначається, якщо:
1) у складі сім'ї є працездатні особи, які досягли 18-річного віку станом на початок періоду, за який враховуються доходи, та не працювали, не проходили військової служби, не провадили підприємницької чи професійної незалежної діяльності, не здобували освіти за денною або дуальною формою здобуття освіти в закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти, не зареєстровані в центрі зайнятості як безробітні або як такі, що шукають роботу, сумарно більше ніж три місяці протягом періоду, за який враховуються доходи (крім випадків, передбачених в абзацах одинадцятому - п'ятнадцятому цього пункту).
3) у власності сім'ї є друга квартира (будинок), крім житла, яке розташоване на тимчасово окупованій території в Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, у населених пунктах, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють своїх повноважень, та у населених пунктах, що розташовані на лінії зіткнення, або житла, непридатного для проживання, що підтверджено актом обстеження технічного стану житлового приміщення (будинку, квартири), за формою згідно з додатком до Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. N 505 (Офіційний вісник України, 2014 р., N 80, ст. 2271; 2015 р., N 70, ст. 2312), а також житла, отриманого дитиною-сиротою, дитиною, позбавленою батьківського піклування, особою з їх числа за рахунок державного чи місцевого бюджету; житлових приміщень у гуртожитках.
Наявність (відсутність) у власності членів сім'ї транспортних засобів зазначається у декларації.
не більше ніж на два шестимісячних періоди, якщо:
Якщо непрацююча працездатна особа зареєстрована в центрі зайнятості як безробітна або перебуває на обліку в центрі зайнятості як така, що шукає роботу, більше ніж 12 місяців станом на кінець періоду, за який враховуються доходи, та в шестимісячному періоді отримання допомоги на дітей одиноким матерям не працевлаштувалася за направленням центру зайнятості або не забезпечила себе роботою самостійно, розмір такої допомоги під час наступного звернення за її призначенням зменшується на 50 відсотків, на наступний період - на 75 відсотків. Така допомога під час наступного звернення призначається не раніше ніж через шість місяців після завершення її виплати.
(Порядок доповнено пунктом 352 згідно з постановою
Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 р. N 632,
яка застосовується з 01.07.2020 р.)
(пункт 352 доповнено абзацом згідно з постановою
Кабінету Міністрів України від 07.07.2021 р. N 697)
353. Допомога на дітей одиноким матерям призначається, якщо у складі сім'ї є особа, яка не сплатила або за неї не сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування сумарно протягом трьох місяців періоду, за який враховуються доходи, але протягом періоду, за який враховуються доходи, отримувала допомогу по частковому безробіттю на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, відповідно до статті 471 Закону України "Про зайнятість населення".
36. Допомога на дітей одиноким матерям призначається з місяця, в якому було подано заяву з усіма необхідними документами, та виплачується щомісяця по місяць досягнення дитиною 18-річного віку (якщо діти навчаються за денною або дуальною формою у закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, - до закінчення такими дітьми навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років) включно.
Допомога виплачується протягом шести календарних місяців.
(абзац другий пункту 36 у редакції постанови
Кабінету Міністрів України від 30.11.2016 р. N 890)
Виплата допомоги на дітей одиноким матерям (батькам) припиняється у разі:
позбавлення отримувача допомоги батьківських прав;
позбавлення волі отримувача допомоги за вироком суду;
скасування рішення про усиновлення дитини або визнання його недійсним;
реєстрації дитиною шлюбу до досягнення нею 18-річного віку;
надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності у випадках, передбачених законом;
Виплата допомоги на дітей одиноким матерям (батькам) зупиняється у разі:
тимчасового влаштування дитини на повне державне утримання;
відібрання дитини в отримувача допомоги без позбавлення батьківських прав;
тимчасового працевлаштування дитини.
Виплата допомоги на дітей одиноким матерям також припиняється:
за заявою отримувача допомоги на дітей одиноким матерям - з місяця, що настає за місяцем її подання;
якщо реєстрацію особи, яка включена до складу сім'ї, як безробітної припинено з причин, передбачених абзацами шістнадцятим (крім припинення реєстрації в разі працевлаштування самостійно), вісімнадцятим - двадцять першим підпункту 1, підпунктами 2 і 3 пункту 30 Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 вересня 2018 р. N 792 (Офіційний вісник України, 2018 р., N 80, ст. 2662), - з місяця, наступного за місяцем, у якому надійшла інформація з центру зайнятості;
у разі виявлення, що непрацююча працездатна особа, фактично не здійснювала догляд за особою, яка досягла 80-річного віку, або не надавала соціальних послуг з догляду відповідно до законодавства у зв'язку з перебуванням за кордоном сукупно більше ніж 60 днів протягом періоду отримання допомоги на дітей одиноким матерям, - з місяця, наступного за місяцем, у якому надійшла відповідна інформація з Держприкордонслужби;
(абзац двадцять п'ятий пункту 36 із змінами, внесеними згідно з
постановами Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 р. N 623,
від 30.11.2016 р. N 890,
замінено вісьмома абзацами згідно з постановою
Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 р. N 632,
яка застосовується з 01.07.2020 р.)
(пункт 36 із змінами, внесеними згідно з постановами
Кабінету Міністрів України від 01.02.2006 р. N 87,
від 01.08.2006 р. N 1060 ,
від 22.02.2008 р. N 57,
від 30.09.2009 р. N 1026,
у редакції постанови Кабінету
Міністрів України від 16.11.2011 р. N 1167)
(згідно з постановою Кабінету
Міністрів України від 26.07.2018 р. N 595)
(згідно з постановою Кабінету
Міністрів України від 24.12.2019 р. N 1101)
(розділ 7 із змінами внесеними постановами
Кабінету Міністрів України від 16.03.2002 р. N 343,
від 16.09.2002 р. N 1391,
в редакції постанови Кабінету
Міністрів України від 25.12.2002 р. N 1951)
Розділ "Порядок розрахунку середньомісячного сукупного доходу" виключено
(згідно з постановою Кабінету Міністрів
України від 25.12.2002 р. N 1951)
Допомога при усиновленні дитини
(пункт 39 із змінами, внесеними згідно з постановою
Кабінету Міністрів України від 05.07.2019 р. N 585,
у редакції постанови Кабінету
Міністрів України від 22.07.2020 р. N 632,
яка застосовується з 01.07.2020 р.)
40. Для призначення допомоги при усиновленні дитини за умови пред'явлення паспорта або іншого документа, що посвідчує особу, подаються такі документи:
(абзац перший пункту 40 із змінами, внесеними згідно з
постановою Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 р. N 632,
яка застосовується з 01.07.2020 р.)
1) заява усиновлювача (якщо усиновлювачами є подружжя - одного з них), що складається за формою, затвердженою Мінсоцполітики;
3) копія рішення суду про усиновлення дитини.
Виплата допомоги при усиновленні дитини припиняється у разі:
позбавлення отримувача допомоги батьківських прав;
відібрання дитини в отримувача допомоги без позбавлення батьківських прав;
смерті дитини або отримувача допомоги;
перебування отримувача допомоги у місцях позбавлення волі за рішенням суду;
скасування рішення про усиновлення дитини або визнання його недійсним;
тимчасового влаштування дитини на повне державне утримання.
Служби у справах дітей подають протягом 10 днів після настання обставин, передбачених абзацами четвертим - десятим цього пункту, органами соціального захисту населення пропозиції щодо припинення виплати допомоги при усиновленні дитини.
Державні органи реєстрації актів цивільного стану подають протягом 10 днів після реєстрації смерті дитини органам соціального захисту населення відповідні відомості.
Контроль за цільовим використанням допомоги при усиновленні дитини здійснюється службами у справах дітей.
(згідно з постановою Кабінету
Міністрів України від 26.07.2018 р. N 595)
(згідно з постановою Кабінету
Міністрів України від 24.12.2019 р. N 1101)
(Порядок доповнено розділом згідно з постановою
Кабінету Міністрів України від 04.02.2009 р. N 59)
Допомога особі, яка доглядає за хворою дитиною
424. Для призначення допомоги особі, яка доглядає за хворою дитиною, за умови пред'явлення паспорта або іншого документа, що посвідчує особу, подаються такі документи:
(абзац перший пункту 424 із змінами, внесеними згідно з
постановою Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 р. N 632,
яка застосовується з 01.07.2020 р.)
2) копія свідоцтва про народження дитини (з пред'явленням оригіналу);
425. Допомога особі, яка доглядає за хворою дитиною, призначається:
з дня звернення за її призначенням;
(абзац другий пункту 425 із змінами, внесеними згідно з
постановою Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 р. N 632,
яка застосовується з 01.07.2020 р.)
на кожну хвору дитину у розмірі двох прожиткових мінімумів для дітей відповідного віку та виплачується шість місяців;
незалежно від одержання інших видів державної допомоги.
(абзац восьмий пункту 425 із змінами, внесеними згідно з
постановою Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 р. N 632,
яка застосовується з 01.07.2020 р.)
(абзац дев'ятий пункту 425 із змінами, внесеними згідно з
постановою Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 р. N 632,
яка застосовується з 01.07.2020 р.)
426. Виплата допомоги особі, яка доглядає за хворою дитиною, припиняється у разі:
встановлення дитині інвалідності (досягнення дитиною 18 років);
коли допомога призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості;
позбавлення отримувача допомоги батьківських прав;
позбавлення отримувача допомоги волі за вироком суду;
скасування рішення про усиновлення дитини або визнання його недійсним;
звільнення опікуна чи піклувальника дитини від виконання їх обов'язків;
Виплата допомоги особі, яка доглядає за хворою дитиною, призупиняється у разі:
нездійснення догляду за хворою дитиною.
(Порядок доповнено розділом згідно з постановою
Кабінету Міністрів України від 28.11.2018 р. N 996)
Строк розгляду документів для призначення державної допомоги сім'ям з дітьми
43. Документи, необхідні для призначення державної допомоги сім'ям з дітьми, подаються особою, яка претендує на призначення допомоги, особисто.
За наявності письмової заяви особи, яка претендує на призначення зазначеної допомоги, але за станом здоров'я або з інших поважних причин (догляд за особою з інвалідністю I групи, дитиною з інвалідністю віком до 16 років тощо) не може особисто зібрати необхідні документи, збір зазначених документів покладається на органи, що призначають допомогу.
Абзац третій пункту 43 виключено
(пункт 43 доповнено новим абзацом третім згідно з
постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2003 р. N 253,
у зв'язку з цим абзаци третій і четвертий
вважати відповідно абзацами четвертим і п'ятим,
абзац третій пункту 43 виключено згідно з постановою
Кабінету Міністрів України від 28.10.2020 р. N 1035)
(пункт 43 доповнено новим абзацом четвертим згідно з
постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2009 р. N 1026,
у зв'язку з цим абзаци четвертий і п'ятий вважати
відповідно абзацами п'ятим і шостим,
абзац четвертий пункту 43 із змінами, внесеними згідно з
постановою Кабінету Міністрів України від 04.06.2015 р. N 355)
Документи, необхідні для призначення державної допомоги сім'ям з дітьми, розглядаються органом, що призначає і виплачує державну допомогу, протягом десяти днів з дня подання заяви.
У разі подання заяви в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису про призначення допомоги при народженні дитини така допомога призначається не пізніше ніж наступного робочого дня після отримання заяви органом соціального захисту населення.
(пункт 43 доповнено новим абзацом шостим згідно з
постановою Кабінету Міністрів України від 27.09.2017 р. N 722,
у зв'язку з цим абзац шостий вважати абзацом сьомим,
абзац шостий пункту 43 із змінами, внесеними згідно з
постановою Кабінету Міністрів України від 28.11.2018 р. N 996)
Про призначення державної допомоги сім'ям з дітьми чи про відмову в її призначенні із зазначенням причини відмови та порядку оскарження цього рішення орган, що призначає і виплачує зазначену допомогу, видає чи надсилає заявникові письмове повідомлення протягом п'яти днів після прийняття відповідного рішення.
44. У разі коли до заяви не додані всі необхідні документи, орган соціального захисту населення повідомляє заявника, які документи мають бути подані додатково. Якщо вони будуть подані не пізніше ніж протягом одного місяця з дня одержання зазначеного повідомлення, днем (місяцем) звернення за призначенням допомоги вважається день (місяць) прийняття або відправлення заяви.
45. Орган, що призначає і виплачує державну допомогу сім'ям з дітьми, повинен давати роз'яснення з питань її призначення і виплати та надавати заявнику допомогу в одержанні необхідних документів.
46. Особи, яким виплачується державна допомога сім'ям з дітьми, у разі виникнення обставин, які призводять до припинення виплати допомоги, зобов'язані у десятиденний строк повідомити про це органи соціального захисту населення.
(пункт 46 в редакції постанови Кабінету
Міністрів України від 17.12.2003 р. N 1950)
47. На кожного одержувача державної допомоги сім'ям з дітьми органом соціального захисту населення ведеться особова справа, в якій зберігаються документи, на підставі яких призначена допомога, а також розрахунки її розміру.
Відповідальність за подання неправдивих відомостей для призначення державної допомоги сім'ям з дітьми
48. Органи, що призначають і виплачують державну допомогу сім'ям з дітьми, мають право у разі потреби перевіряти обґрунтованість видачі та достовірність документів, поданих для призначення допомоги.
Підприємства, установи та організації несуть відповідальність за шкоду, заподіяну сім'ям з дітьми або державі внаслідок несвоєчасної видачі документів або видачі неправдивих даних, і відшкодовують її в установленому законом порядку.
Суми коштів, які підлягають поверненню, повертаються:
отримувачем державної допомоги сім'ям з дітьми самостійно;
відомості про перетин державного кордону особами з обов'язковим зазначенням дати перетину - Держприкордонслужбою;
(пункт 49 із змінами внесеними згідно з постановами
Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 р. N 1181,
від 07.11.2018 р. N 929,
від 21.08.2019 р. N 765,
від 20.05.2020 р. N 386,
у редакції постанови Кабінету
Міністрів України від 22.07.2020 р. N 632,
яка застосовується з 01.07.2020 р.)
(Порядок доповнено пунктом 491 згідно з постановою
Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 р. N 632,
яка застосовується з 01.07.2020 р.)
50. Рішення органу, що призначає і виплачує державну допомогу сім'ям з дітьми, може бути оскаржено у порядку їх підлеглості у вищестоящі органи або у судовому порядку.
51. Посадові особи органів, що призначають і виплачують державну допомогу сім'ям з дітьми, винні у порушенні законодавства про державну допомогу сім'ям з дітьми, несуть відповідальність згідно із законом.
Виплата державної допомоги сім'ям з дітьми
(пункт 52 в редакції постанов Кабінету
Міністрів України від 21.04.2005 р. N 315,
від 18.02.2009 р. N 98,
від 22.07.2020 р. N 632,
яка застосовується з 01.07.2020 р.)
(пункт 53 із змінами, внесеними згідно з постановою
Кабінету Міністрів України від 18.02.2009 р. N 98,
виключено згідно з постановою
Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 р. N 632,
яка застосовується з 01.07.2020 р.)
54. У разі зміни місця проживання одержувача державної допомоги сім'ям з дітьми виплата її продовжується органом соціального захисту населення за новим місцем проживання або відбування покарання з місяця звернення.
(пункт 54 із змінами, внесеними згідно з постановами
Кабінету Міністрів України від 25.12.2002 р. N 1951,
від 01.04.2013 р. N 256,
від 04.06.2015 р. N 355)
55. Допомога, яка не отримана вчасно внаслідок невиконання її отримувачами умов, визначених цим Порядком, виплачується за минулий з моменту призначення час, але не більш як за шість місяців з місяця звернення за її одержанням, крім випадків, визначених у абзаці десятому пункту 35 цього Порядку.
(абзац перший пункту 55 із змінами, внесеними згідно з
постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2002 р. N 1951,
в редакції постанови Кабінету
Міністрів України від 21.04.2005 р. N 315,
із змінами, внесеними згідно з постановами
Кабінету Міністрів України від 11.07.2007 р. N 900,
від 04.06.2015 р. N 355)
Призначені, але своєчасно не одержані суми державної допомоги сім'ям з дітьми з вини органу, що призначає або виплачує зазначену допомогу, виплачуються протягом будь-якого часу без обмежень. При цьому виплата здійснюється виходячи з розміру прожиткового мінімуму, встановленого на день її призначення.
56. Призначені суми допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами при народженні дитини, на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, допомоги при усиновленні дитини, на дітей одиноким матерям, особі, яка доглядає за хворою дитиною, недоодержані у зв'язку із смертю одержувача, виплачуються членам сім'ї померлого, які проживали разом з ним на день його смерті, або опікуну (піклувальнику). Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше ніж протягом трьох місяців після смерті одержувача.
(пункт 56 із змінами, внесеними згідно з постановами
Кабінету Міністрів України від 25.12.2002 р. N 1951,
від 17.12.2003 р. N 1950,
від 30.09.2009 р. N 1026,
від 04.06.2015 р. N 355,
від 21.08.2019 р. N 765)
57. У разі затвердження нового розміру прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку розмір допомоги по вагітності і пологах, допомоги на дітей, які перебувають під опікою чи піклуванням та допомоги на дітей одиноким матерям та допомоги особі, яка доглядає за хворою дитиною, перераховуються без звернення осіб, яким вони призначені, з місяця набрання чинності актом законодавства, що встановлює новий прожитковий мінімум.
(Порядок доповнено пунктом 57 згідно з постановою
Кабінету Міністрів України від 14.04.2004 р. N 493,
пункт 57 із змінами, внесеними згідно з постановами
Кабінету Міністрів України від 21.04.2005 р. N 315,
від 04.06.2015 р. N 355,
від 21.08.2019 р. N 765)
____________