Идет загрузка документа (23 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

О внесении изменений в постановление Кабинета Министров Украины от 10 августа 1993 г. N 615

КМ Украины
Постановление КМ от 15.08.2001 № 1053
действует с 15.08.2001

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

від 15 серпня 2001 р. N 1053

Київ

Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 10 серпня 1993 р. N 615

Кабінет Міністрів України ПОСТАНОВЛЯЄ:

Внести до постанови Кабінету Міністрів України від 10 серпня 1993 р. N 615 "Про заходи щодо вдосконалення охорони об'єктів державної та інших форм власності" (ЗП України, 1994 р., N 2, ст. 31; 1996 р., N 18, ст. 526; Офіційний вісник України, 1998 р., N 38, ст. 1394; 1999 р., N 42, ст. 2096; 2000 р., N 26, ст. 1096) такі зміни:

1) у пункті 3 постанови слова "підлягає обмеженню, ліцензії на цю діяльність видаються суб'єктам підприємництва уповноваженим органом виконавчої влади в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України" замінити словами "підлягає ліцензуванню, ліцензії на цю діяльність видаються суб'єктам господарювання органом ліцензування у порядку, встановленому Законом України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності";

2) Положення про Державну службу охорони при Міністерстві внутрішніх справ, затверджене зазначеною постановою, викласти у новій редакції (додається).

 

Прем'єр-міністр України 

А. КІНАХ 

Інд. 29

 

ПОЛОЖЕННЯ
про Державну службу охорони при Міністерстві внутрішніх справ

1. Державна служба охорони при Міністерстві внутрішніх справ (далі - Державна служба охорони) створена для здійснення заходів охорони щодо нерухомих об'єктів та іншого майна, в тому числі вантажів, а також грошових знаків, цінних паперів та інших цінностей, що перевозяться, інкасації в місцях, не охоплених централізованою службою інкасації і перевезень цінностей Національного банку, забезпечення особистої безпеки громадян на договірних засадах.

Державна служба охорони є підпорядкованою Міністру внутрішніх справ єдиною централізованою системою, очолюваною Центральним агентством Державної служби охорони при Міністерстві внутрішніх справ (далі - Центральне агентство), яка складається з регіональних (міжрегіональних) представництв Центрального агентства в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - представництва) та підпорядкованих йому підрозділів охорони: міських, районних, міжрайонних бюро, підрозділів воєнізованої охорони та охоронних підрозділів (далі - цивільна охорона), стройових підрозділів міліції охорони, пунктів централізованого спостереження, у тому числі на окремих об'єктах, а також установ та навчальних закладів професійної підготовки працівників охорони (далі - навчальні заклади).

2. Державна служба охорони у своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, нормативно-правовими актами МВС, а також цим Положенням.

3. Основними завданнями Державної служби охорони є:

здійснення за договорами заходів охорони особливо важливих об'єктів згідно з переліком, що затверджується Кабінетом Міністрів України, інших об'єктів (обмежені території, будівлі та споруди тощо), вантажів, а також грошових знаків і цінних паперів, що перевозяться, інкасації в місцях, не охоплених централізованою службою інкасації і перевезення цінностей Національного банку, забезпечення особистої безпеки громадян;

розроблення основних вимог до захисту об'єктів та громадян від злочинних посягань, типових договорів і вимог до інженерно-технічного укріплення та захисту об'єктів, оснащення їх технічними системами та засобами телевідеоспостереження, тривожної сигналізації, контролювання доступу (далі - технічні засоби охоронного призначення), а також інструкцій та інших документів, що регламентують виконання охоронних функцій;

участь у проведенні єдиної технічної політики щодо впровадження технічних засобів охоронного призначення шляхом розроблення нормативних документів на час усього циклу їх життєдіяльності (проектування, промислове виробництво, монтаж, експлуатація та утилізація).

4. Державна служба охорони відповідно до покладених на неї завдань:

1) визначає за погодженням із власниками майна або уповноваженими ними органами чи особами (далі - власник) вид охорони під час її організації (міліцейська, цивільна, за допомогою пунктів централізованого спостереження тощо);

2) запобігає правопорушенням і припиняє їх у місцях несення служби;

3) реалізує технічні засоби охоронного призначення і надає послуги з їх проектування, монтажу, ремонту та обслуговування;

4) бере участь у розробленні комплексу стандартів на технічні засоби охоронного призначення з урахуванням міжнародних вимог і норм, розвитку міжнародного співробітництва у галузі їх стандартизації, а також співробітництва з вітчизняними та іноземними суб'єктами підприємницької діяльності у галузі розроблення, стандартизації, проектування, виробництва, монтажу та обслуговування зазначених технічних засобів;

5) забезпечує випробування вітчизняних та іноземних зразків технічних засобів охоронного призначення для подальшого впровадження;

6) укладає договори на виробництво технічних засобів охоронного призначення, відповідних датчиків і приладів на державних та інших підприємствах України й інших держав;

7) здійснює в установленому порядку сертифікацію технічних засобів охоронного призначення, що застосовуються на території України;

8) погоджує за заявками замовників проекти в частині забезпечення технічними засобами охоронного призначення об'єктів і споруд, що будуються (реконструюються);

9) організує проведення технічної експертизи та підготовку висновків щодо якості проектування та виробництва технічних засобів охоронного призначення;

10) провадить в установленому порядку зовнішньоекономічну діяльність.

5. Державна служба охорони має право:

1) утримувати навчальні заклади з підготовки та перепідготовки кадрів, здійснювати на договірних засадах навчання працівників підприємств, установ та організацій, у тому числі зарубіжних, що займаються охороною, монтажем, використанням, ремонтом та обслуговуванням технічних засобів охоронного призначення;

2) створювати в установленому порядку, а також виступати засновником (учасником) суб'єктів господарювання, діяльність яких пов'язана з організацією і виконанням заходів охорони та безпеки, розробленням, виробництвом, реалізацією, монтажем, профілактичним обслуговуванням, використанням, ремонтом технічних засобів охоронного призначення, проведенням маркетингу та інжинірингу в галузі забезпечення особистої і майнової безпеки, соціального захисту своїх працівників;

3) застосовувати технічні засоби охоронного призначення з використанням радіочастот на умовах, передбачених для правоохоронних органів.

6. З метою забезпечення охорони об'єктів та особистої безпеки громадян та відповідно до покладених на Державну службу охорони завдань:

1) Центральне агентство:

- здійснює пряме керівництво Державною службою охорони і безпосереднє керівництво підпорядкованими йому представництвами та підрозділами охорони;

- виконує функції, передбачені абзацом третім пункту 3, підпунктами 4, 6, 7 і 10 пункту 4, підпунктом 2 пункту 5 цього Положення;

2) представництва:

- здійснюють безпосереднє керівництво підпорядкованими їм підрозділами охорони, підприємствами та установами;

- виконують функції, передбачені підпунктами 5, 8 і 9 пункту 4 цього Положення;

3) підрозділи охорони виконують функції, передбачені абзацом другим пункту 3, підпунктами 1, 2, 3, 5 і 8 пункту 4 та підпунктом 3 пункту 5 цього Положення.

7. Центральне агентство діє на підставі Положення, яке затверджується Міністром внутрішніх справ за поданням керівника Центрального агентства.

Центральне агентство є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в установах банків, печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, штампи і бланки.

Представництва та підрозділи охорони діють відповідно до положень про них, що затверджуються Центральним агентством. Підрозділи охорони можуть мати статус юридичної особи.

8. Центральне агентство очолює керівник, який призначається на посаду та звільняється з посади Міністром внутрішніх справ.

Керівник Центрального агентства за посадою є начальником Державної служби охорони.

9. Державна служба охорони провадить свою діяльність на засадах госпрозрахунку за рахунок коштів, одержаних її підрозділами охорони, підприємствами та установами за організацію і надання послуг з охорони та безпеки за договорами, та інших надходжень, передбачених законодавством.

Фінансово-господарська діяльність підрозділів охорони провадиться згідно із Законом України "Про підприємства в Україні".

Чистий прибуток підрозділів охорони спрямовується на вдосконалення службової діяльності, матеріально-технічне та фінансово-господарське забезпечення, здійснення заходів соціального захисту їх працівників.

Центральне агентство визначає порядок володіння, користування і розпорядження майном та коштами Державної служби охорони згідно із законодавством.

Центральне агентство і представництва є органами управління, діяльність яких не має за мету одержання прибутку.

10. Підрозділи воєнізованої охорони відповідно до законодавства можуть мати на озброєнні вогнепальну зброю, а також оснащуватися спеціальними засобами індивідуального захисту та активної оборони, а саме: шоломами сталевими армійськими і типу "Сфера", бронежилетами, гумовими кийками, наручниками, електрошоковими пристроями, пристроями для відстрілювання патронів, спорядженими гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, балончиками та пістолетами із сльозоточивими речовинами типу алгоген, CN, МПК, у тому числі імпортного виробництва, пневматичною зброєю, пристроями для примусової зупинки автотранспорту "Еж-М".

Охоронні підрозділи відповідно до законодавства можуть мати на озброєнні вогнепальну спортивну і вогнепальну мисливську зброю, а також оснащуватися спеціальними засобами індивідуального захисту та активної оборони, а саме: гумовими кийками, пристроями для відстрілювання патронів, спорядженими гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, балончиками та пістолетами із сльозоточивими речовинами типу алгоген, CN, МПК, у тому числі імпортного виробництва, пневматичною зброєю.

Працівники підрозділів Державної служби охорони під час несення служби застосовують ці засоби в порядку, визначеному законодавством.

11. Створення та ліквідація представництв здійснюється МВС, а навчальних закладів та підрозділів охорони, внесення змін до штатів представництв - Центральним агентством відповідно до положення про нього.

12. Порядок створення та ліквідації підрозділів цивільної охорони, інших суб'єктів господарювання системи Державної служби охорони визначається типовими положеннями про них, які затверджуються Центральним агентством.

13. Номенклатура посад, що заміщуються працівниками, які працюють за трудовим договором (контрактом), визначається Центральним агентством, яке встановлює відповідно до законодавства гарантовані мінімальні оклади на підставі тарифної сітки ставок і посадових окладів. Підвищені розміри тарифних ставок і посадових окладів (понад мінімальні) можуть встановлюватися підрозділами охорони - суб'єктами господарювання самостійно у межах наявних коштів на оплату праці відповідно до законодавства у порядку, що визначається Центральним агентством.

Чисельність працівників підрозділів охорони, які працюють за трудовим договором (контрактом) і надають послуги з охорони та безпеки, встановлюється Центральним агентством виходячи з необхідності забезпечення охорони за укладеними договорами.

Утримання чисельності управлінського персоналу Державної служби охорони здійснюється понад загальну договірну чисельність охорони.

14. Чисельність працівників міліції охорони встановлюється відповідно до законодавства та укладених договорів про надання послуг з охорони та безпеки.

Перелік посад у підрозділах Державної служби охорони, які підлягають заміщенню особами рядового і начальницького складу міліції, визначається МВС за поданням Центрального агентства. Умови їх грошового та пенсійного забезпечення визначаються відповідно до законодавства.

15. Керівництво міліцією охорони, організація її службової діяльності, організаційно-штатне та кадрове забезпечення здійснюються в порядку, визначеному Міністром внутрішніх справ.

Міліція охорони з питань, передбачених підпунктом другим пункту 4 цього Положення, оперативно підпорядковується керівникам відповідних органів внутрішніх справ. Працівники міліції охорони не можуть залучатися до виконання завдань, що не належать до компетенції Державної служби охорони.

16. Необхідна чисельність працівників цивільної та міліцейської охорони на один пост охорони визначається Центральним агентством виходячи з норми робочого часу, що встановлюється Кодексом законів про працю України, положенням про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ та іншими нормативно-правовими актами.

17. На роботу до Державної служби охорони приймаються особи, які досягли вісімнадцятирічного віку, за своїми фізичними даними і станом здоров'я здатні виконувати покладені на працівників охорони обов'язки та не мають судимості.

18. Працівники Державної служби охорони під час несення служби зобов'язані:

1) захищати об'єкти охорони від злочинних посягань та забезпечувати додержання режиму охорони згідно з укладеними договорами;

2) взаємодіяти з органами внутрішніх справ щодо припинення правопорушень у місцях несення служби, запобігання розкраданню власності та затримання правопорушників;

3) у разі виявлення пожеж чи загорянь, спрацювань пожежної сигналізації оповіщати про це підрозділи пожежної охорони та вживати заходів до ліквідації пожеж і загорянь;

4) зберігати таємницю, що охороняється відповідно до законодавства, конфіденційну інформацію про осіб, а також конфіденційну, оголошену такою в установленому порядку, інформацію про господарську діяльність замовника послуг на здійснення заходів охорони та безпеки, що стали відомі у зв'язку з виконанням службових обов'язків або обов'язків за договорами.

19. Працівники Державної служби охорони під час виконання службових обов'язків мають право:

1) вимагати від працівників підприємств, установ та організацій, що охороняються, додержання встановлених пропускного та внутрішньооб'єктового режимів, а також громадського порядку;

2) затримувати і доставляти в службові приміщення охорони для встановлення особи та складання протоколу про правопорушення на осіб, які вчинили правопорушення чи знаходяться без належних підстав на території об'єкта, що охороняється, у необхідних випадках передавати їх до органу внутрішніх справ для прийняття відповідного рішення;

3) проводити в установленому законом порядку з метою запобігання розкраданню майна особистий огляд громадян, які перебувають у приміщенні чи на території об'єкта, що охороняється, або поблизу нього за наявності законних підстав для затримання, які скоїли правопорушення безпосередньо на території об'єкта, а також огляд речей, що знаходяться при них, та тимчасово вилучати документи і предмети, які можуть бути речовими доказами вчинення правопорушень, або використані на шкоду здоров'я громадян;

4) проводити огляд транспортних засобів і перевіряти відповідність товарно-транспортним документам матеріальних цінностей, які вивозяться за межі території об'єкта, що охороняється;

5) складати відповідно до законодавства і передавати на розгляд уповноважених законодавством органів протоколи про адміністративні правопорушення на осіб, які вчинили дрібні крадіжки з об'єктів охорони;

6) застосовувати до правопорушників заходи фізичного впливу, спеціальні засоби та зброю у випадках і порядку, передбачених законодавством.

Працівники міліції охорони під час виконання службових обов'язків користуються правами, передбаченими Законом України "Про міліцію" та іншими законодавчими актами.

20. Працівники Державної служби охорони несуть відповідальність за неналежне виконання трудових і службових обов'язків згідно з Кодексом законів про працю України, положенням про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ.

21. Відносини підрозділів Державної служби охорони з юридичними особами та громадянами у зв'язку з наданням послуг з охорони та безпеки, відповідальність, права та обов'язки сторін визначаються договорами.

Договір на охорону укладається відповідно до типових договорів після виконання власником обов'язкових вимог Державної служби охорони щодо інженерно-технічного укріплення об'єкта та обладнання його технічними засобами охоронного призначення.

Необхідною умовою укладення договору є створення власником відповідних умов для виконання працівниками Державної служби охорони зобов'язань за договорами.

22. Вартість робіт, пов'язаних з охороною об'єктів та безпекою громадян, визначається виходячи з принципів самоокупності та застосування вільних цін, крім випадків, передбачених абзацом другим цього пункту.

Ціни на послуги з охорони об'єктів, що підлягають обов'язковій охороні підрозділами Державної служби охорони, визначаються на підставі відповідної методики, що затверджується Мінекономіки та МВС за погодженням з Антимонопольним комітетом.

23. Власник може надавати працівникам Державної служби охорони, які безпосередньо несуть службу з охорони об'єкта, житло чи місця у гуртожитках, забезпечувати обслуговування їх у медичних закладах, санаторіях, будинках відпочинку, а також місцями у дитячих дошкільних закладах, продуктами, товарами, задовольняти інші побутові потреби на загальних з працівниками об'єкта, що охороняється, підставах.

24. Житлові приміщення працівникам Державної служби охорони можуть надаватися в установленому порядку:

1) Київською та Севастопольською міськими, районними у мм. Києві та Севастополі державними адміністраціями, виконавчими органами сільських, селищних, міських рад;

2) підприємствами, установами та організаціями, з якими укладено договори на охорону, на загальних з їхніми працівниками підставах за рахунок коштів підприємств або Державної служби охорони;

3) МВС, головними управліннями МВС в Автономній Республіці Крим, м. Києві, Київській області, управліннями МВС в областях та м. Севастополі;

4) з житлового фонду, збудованого (придбаного) на кошти Державної служби охорони.

Державна служба охорони може мати службовий житловий фонд. Перелік працівників Державної служби охорони, яким може надаватися службове житло, затверджується в установленому порядку.

25. Державна служба охорони для організації централізованої охорони використовує канали зв'язку, що надаються Держкомзв'язку, а також виконує проектування та здійснює їх будівництво за рахунок власних коштів у межах лімітів капітальних вкладень та обсягів будівельно-монтажних робіт, які виділяються для цього в установленому порядку. Приміщення на АТС для встановлення апаратури охоронної сигналізації надаються підприємствами Держкомзв'язку в установленому порядку.

26. Забезпечення Державної служби охорони зброєю та боєприпасами, спеціальними засобами та засобами зв'язку, речовим майном і спецодягом, транспортними засобами та пально-мастильними матеріалами здійснюється за рахунок коштів Державної служби охорони, одержаних від виконання договорів з виробниками, органами постачання МВС, а також інших джерел, не заборонених законодавством.

27. Державна служба охорони за рахунок коштів, що надходять від виконання договорів, здійснює особисте обов'язкове страхування своїх працівників, які безпосередньо виконують функції з організації та здійснення заходів охорони та безпеки, страхування належного їй майна, цивільної відповідальності, пов'язаної з експлуатацією службових транспортних засобів, з віднесенням сум на валові витрати, а також може здійснювати особисте страхування спеціалістів, управлінського та обслуговуючого персоналу від нещасних випадків, пов'язаних з виконанням службових обов'язків, та своєї цивільної відповідальності за неналежне виконання зобов'язань за укладеними цивільно-правовими договорами.

____________

Опрос