Идет загрузка документа (48 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

О Программе профилактики ВИЧ-инфекции/СПИДа на 2001 - 2003 годы

КМ Украины
Постановление КМ от 11.07.2001 № 790
редакция действует с 04.09.2003

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

від 11 липня 2001 р. N 790

Київ

Про Програму профілактики ВІЛ-інфекції/СНІДу на 2001 - 2003 роки

Із змінами і доповненнями, внесеними
 постановою Кабінету Міністрів України
 від 4 вересня 2003 року N 1402

Кабінет Міністрів України ПОСТАНОВЛЯЄ:

1. Затвердити Програму профілактики ВІЛ-інфекції/СНІДу на 2001 - 2003 роки (далі - Програма), що додається.

2. Рекомендувати Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям розробити та затвердити відповідні програми з урахуванням затвердженої цією постановою Програми, а також вжити заходів до залучення для їх виконання коштів місцевих бюджетів та з інших джерел фінансування.

3. Фінансування заходів Програми в 2001 році, яке проводитиметься за рахунок коштів державного бюджету, здійснювати в межах асигнувань, передбачених відповідним міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади.

4. Міністерству економіки і Міністерству фінансів під час формування показників проектів Державної програми економічного і соціального розвитку України і Державного бюджету України на 2002 і 2003 роки передбачати виходячи з можливостей бюджету цільові асигнування на реалізацію заходів Програми.

5. Міністерству охорони здоров'я, іншим центральним органам виконавчої влади організувати роботу, пов'язану із залученням вітчизняних та іноземних інвестицій, коштів міжнародних фінансових організацій, благодійних фондів для реалізації заходів Програми.

6. Державному комітетові інформаційної політики, телебачення і радіомовлення провадити систематичне інформування населення про хід виконання Програми.

7. Центральним органам виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям здійснювати контроль за реалізацією заходів Програми та щороку до грудня подавати відповідну інформацію Міністерству охорони здоров'я, а Міністерству охорони здоров'я щороку до березня інформувати Кабінет Міністрів України про результати виконання Програми.

 

Прем'єр-міністр України 

А. КІНАХ 

Інд. 28

 

ПРОГРАМА
профілактики ВІЛ-інфекції/СНІДу на 2001 - 2003 роки

(У тексті Програми слово "Держкомкордон" замінено словами "Адміністрація Держприкордонслужби згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 4 вересня 2003 року N 1402)

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

ВІЛ-інфекція та її кінцева стадія СНІД стали в останні роки однією з найважливіших проблем. Жодна країна не може вважати, що загроза її минула, оскільки у світі реєструються нові випадки інфікування. За 20-літню історію поширення цієї хвороби ВІЛ вразив близько 55 млн. чоловік, з них майже 21,8 млн. вже померли.

Україна не є винятком в загальному епідемічному світовому просторі. Епідемія ВІЛ-інфекції/СНІДу охопила більшість регіонів нашої країни. Розпочавшись поодинокими випадками інфікування в 1987 році, ВІЛ-інфекція поступово поширювалась. З 1995 року епідемія набрала особливо загрозливого характеру, що пов'язано з проникненням вірусу в середовище ін'єкційних споживачів наркотиків, а через них - інших верств населення. Згідно з результатами епідеміологічного нагляду, за 1987 - 2000 роки в Україні зареєстровано 36889 ВІЛ-інфікованих, у тому числі 2025 дітей; діагностовано СНІД у 2040 осіб, з них 1000 вже померли. Слід відзначити, що в останні два роки збудник активно поширюється всіма трьома шляхами: через кров серед споживачів ін'єкційних наркотиків, статеві стосунки та від матері до дитини.

На епідемію ВІЛ-інфекції/СНІДу впливають чинники, які загострюють критичну ситуацію в країні, а саме: економічна нестабільність, зростання безробіття, наркотизації, проституції; низька ефективність профілактичних заходів.

Аналіз епідемічної ситуації та заходів протидії епідемії, які до цього часу проводилися в країні, дав змогу визначити пріоритетні напрями профілактичного втручання, які увійшли до Програми профілактики ВІЛ-інфекції/СНІДу на 2001 - 2003 роки (далі - Програма), а саме: інформаційно-освітня робота з дітьми та молоддю, просвітницька діяльність засобів масової інформації, попередження поширення ВІЛ серед населення, забезпечення медико-соціальною допомогою ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД, здійснення контролю за епідемією.

Основоположними принципами Програми є:

визначення проблем ВІЛ-інфекції/СНІДу одним із пріоритетів держави у галузі соціального розвитку та охорони здоров'я;

забезпечення міжвідомчого підходу до реалізації профілактичних заходів.

Метою Програми є запобігання зараженню ВІЛ, зниження впливу негативних наслідків епідемії ВІЛ-інфекції на суспільство, концентрація зусиль, спрямованих на боротьбу із ВІЛ-інфекцією/СНІДом.

У результаті виконання Програми очікується:

стабілізація епідемічної ситуації в країні;

зниження рівня ризику в поведінці молоді;

ослаблення соціальної напруги в суспільстві та негативних наслідків епідемії.

ІНФОРМАЦІЙНО-ОСВІТНЯ РОБОТА З ДІТЬМИ ТА МОЛОДДЮ

1. Розробити і запровадити в загальноосвітніх, професійно-технічних, вищих навчальних закладах, закладах післядипломної освіти навчальні програми, курси з питань здорового способу життя, в яких передбачити вивчення тем щодо профілактики ВІЛ-інфекції/СНІДу.

2. Для забезпечення підготовки педагогічних кадрів запровадити спеціалізацію з курсу "Здоров'я і фізична культура".

3. Розробити і включити до програм службової підготовки особового складу курс "Основи здорового способу життя", в якому виділити окремий розділ "Профілактика ВІЛ-інфекції/СНІДу".

4. Розробити і запровадити викладання у Гуманітарному інституті Національної академії оборони спеціального курсу з питань здорового способу життя та профілактики ВІЛ-інфекції/СНІДу.

5. Підготувати і видати навчальні посібники, дидактичні та відеоматеріали, призначені для педагогічних, медичних, соціальних працівників, учнів, студентів та їх батьків, з питань формування здорового способу життя, профілактики ВІЛ-інфекції/СНІДу.

6. Підготувати, видати і розповсюдити інформаційно-просвітницькі матеріали (буклети, плакати, пам'ятки) щодо правил безпечної поведінки для різновікових груп дітей та молоді.

7. Розробити і впровадити соціальну рекламу з питань профілактики ВІЛ-інфекції/СНІДу в навчальних закладах, закладах охорони здоров'я, фізичної культури і спорту, засобах міського та приміського пасажирського транспорту, місцях масового відпочинку молоді (студентські табори, дискотеки, нічні клуби тощо).

8. Розробити і видати для педагогічних, медичних і соціальних працівників методичні матеріали щодо проведення семінарів з проблем пропаганди серед дітей та молоді здорового способу життя, профілактики ВІЛ-інфекції/СНІДу та започаткувати проведення таких семінарів.

9. Організувати проведення семінарів для студентів (учнів) - волонтерів з метою проведення роботи з молоддю за методом передачі знань "рівний - рівному" (peer-education).

10. Запровадити систематичне проведення семінарів з профілактики ВІЛ-інфекції/СНІДу та формування навичок безпечної поведінки для членів збірних спортивних команд України, вихованців дитячо-юнацьких спортивних шкіл, спортивних дитячо-юнацьких шкіл олімпійського резерву, шкіл вищої спортивної майстерності, вищих училищ фізичного виховання і центрів олімпійської підготовки.

11. Сприяти проведенню спеціалістами центрів соціальних служб для молоді індивідуальних консультацій, лекцій і семінарських занять з профілактики ВІЛ-інфекції/СНІДу, наркоманії та пропаганди здорового способу життя серед шкільної, студентської молоді, курсантів, військовослужбовців строкової служби, молоді, що не працює та не навчається, батьків.

12. Забезпечити широке інформування населення про заклади і установи, які проводять консультаційну, профілактичну роботу та здійснюють діагностику ВІЛ-інфекції/СНІДу.

13. Сприяти діяльності мобільних пунктів для дітей та молоді (передусім у сільській місцевості) з проблем здорового способу життя, профілактики ВІЛ-інфекції/СНІДу.

14. Проводити інформаційно-консультаційну роботу з питань ВІЛ-інфекції/СНІДу в лікувально-фізкультурних диспансерах та інших медичних закладах фізкультурно-спортивного спрямування.

15. Створити пілотні регіональні центри з проведення інформаційно-освітньої роботи з дітьми, молоддю, батьками і педагогами з метою формування мотивацій до здорового способу життя і навичок безпечної поведінки.

16. Створити у структурі закладів охорони здоров'я мережу кабінетів для молоді ("клінік, дружніх до молоді") з метою надання безоплатних анонімних послуг з питань репродуктивного здоров'я, профілактики та лікування хвороб, що передаються статевим шляхом, ВІЛ-інфекції/СНІДу.

17. Провести Всеукраїнську науково-практичну конференцію "Ефективні форми роботи з попередження епідемії ВІЛ-інфекції/СНІДу серед дітей та молоді".

18. Вивчити і поширити передовий зарубіжний досвід щодо інформування населення про загрозу ВІЛ-інфекції/СНІДу та формування у дітей та молоді навичок безпечної поведінки за такими напрямами:

діяльність громадських, дитячих і молодіжних організацій стосовно профілактики ВІЛ-інфекції/СНІДу;

діяльність закладів соціального спрямування для неповнолітніх та молоді (соціальні служби, "телефони довіри", громадські приймальні, центри ресоціалізації наркозалежної молоді тощо).

інформаційно-просвітницька робота в навчальних закладах з проблеми попередження хвороб, що передаються статевим шляхом, і ВІЛ-інфекції/СНІДу.

ДІЯЛЬНІСТЬ ЗАСОБІВ МАСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ ЩОДО ІНФОРМУВАННЯ НАСЕЛЕННЯ З ПИТАНЬ ПРОФІЛАКТИКИ ВІЛ-ІНФЕКЦІЇ/СНІДУ

19. Створити і забезпечити функціонування загальноукраїнського тематичного веб-сайту в мережі Інтернет для накопичення інформації щодо діяльності державних та громадських організацій з питань протидії епідемії ВІЛ-інфекції/СНІДу.

20. Видати інформаційний довідник з питань діяльності державних і недержавних вітчизняних і зарубіжних закладів та установ, які проводять консультативну, профілактичну роботу та здійснюють діагностику ВІЛ-інфекції/СНІДу.

21. Створити єдиний міжгалузевий інформаційний центр з питань профілактики ВІЛ-інфекції/СНІДу.

22. Забезпечити систематичне проведення для журналістів навчальних семінарів (у тому числі інтернет-семінарів) з різних аспектів проблеми ВІЛ-інфекції/СНІДу.

23. Вивчати і поширювати передовий вітчизняний та зарубіжний досвід щодо формування у громадськості толерантного ставлення до ВІЛ-інфікованих осіб.

24. Створити призначені для журналістів навчальні посібники та відеоматеріали з питань здорового способу життя, у тому числі методик висвітлення проблем ВІЛ-інфекції/СНІДу.

25. Створити прес-клуб "Анти-СНІД" для обміну досвідом висвітлення у засобах масової інформації проблем ВІЛ-інфекції/СНІДу.

26. Розробити засади проведення єдиної координованої державної інформаційної політики щодо ВІЛ-інфекції/СНІДу.

27. Забезпечити систематичне (не рідше одного разу на квартал) проведення прес-конференцій із залученням фахівців з медичних та соціальних аспектів ВІЛ-інфекції/СНІДу.

28. Запровадити проведення для друкованих та електронних засобів масової інформації щорічного конкурсу на кращу соціальну рекламу з питань профілактики ВІЛ-інфекції/СНІДу.

29. Вжити заходів до вміщення у провідних друкованих засобах масової інформації загальнодержавної, регіональної та місцевої сфери розповсюдження щомісячних тематичних публікацій з проблем ВІЛ-інфекції/СНІДу.

30. Забезпечити випуск щороку на національних та обласних радіоканалах щонайменше 10 радіопрограм, присвячених проблемам ВІЛ-інфекції/СНІДу, тривалістю до 10 хвилин.

31. Організувати щоквартальний вихід в ефір щонайменше трьох телевізійних програм, присвячених профілактиці ВІЛ-інфекції/СНІДу, та 3 - 5 сюжетів в інформаційних передачах на національних та обласних телеканалах.

32. Забезпечити систематичну публікацію науково-практичних статей, інформаційно-методичних розробок з питань ВІЛ-інфекції/СНІДу у фахових періодичних виданнях (медичних, юридичних, педагогічних, психологічних та інших).

ЗМЕНШЕННЯ НЕБЕЗПЕКИ ІНФІКУВАННЯ ВІЛ ДЕЯКИХ УРАЗЛИВИХ ГРУП НАСЕЛЕННЯ (СПОЖИВАЧІ ІН'ЄКЦІЙНИХ НАРКОТИКІВ, ОСОБИ, ЩО НАДАЮТЬ СЕКСУАЛЬНІ ПОСЛУГИ ЗА ПЛАТУ, ЧОЛОВІКИ, ЩО МАЮТЬ СЕКСУАЛЬНІ СТОСУНКИ З ЧОЛОВІКАМИ, УВ'ЯЗНЕНІ ТОЩО)

33. Забезпечити доступність інформаційних матеріалів профілактичного спрямування для споживачів ін'єкційних наркотиків і осіб, що надають сексуальні послуги за плату, представників інших уразливих груп населення шляхом адаптації їх до специфічних потреб кожної окремої групи, із залученням до створення та розповсюдження таких матеріалів соціальних працівників і представників уразливих груп населення.

34. Впроваджувати і поширювати за підтримки міжнародних фінансових організацій місцеві програми з профілактики хвороб, що передаються статевим шляхом, та ВІЛ-інфекції/СНІД, залучаючи до цієї роботи представників уразливих груп населення.

35. Сприяти виконанню розроблених профілактичних програм, зокрема в частині забезпечення споживачів ін'єкційних наркотиків та представників інших уразливих груп населення достатньою кількістю шприців, голок, дезінфекційних засобів, презервативів.

36. Започаткувати введення замісної терапії з метою зменшення ризику інфікування споживачів ін'єкційних наркотиків ВІЛ та збудниками інших трансфузійних інфекцій.

37. Забезпечити проведення навчально-практичних семінарів для виконавців програм профілактики ВІЛ-інфекції/СНІДу серед уразливих груп населення.

38. Організувати "пункти довіри" (у тому числі "мобільні") для споживачів ін'єкційних наркотиків, представників інших уразливих груп населення з наданням широкого спектра медичних, психологічних, юридичних та соціальних послуг.

39. Вжити заходів до застосування у роботі з профілактики ВІЛ-інфекції/СНІДу серед уразливих груп населення методів "соціальної роботи на вулиці" та "рівний - рівному".

40. Забезпечити розроблення і тиражування інформаційних матеріалів з питань попередження ВІЛ-інфекції/СНІДу для установ кримінально-виконавчої системи та спецустанов міліції.

41. Вживати заходів до забезпечення установ кримінально-виконавчої системи засобами індивідуальної профілактики ВІЛ-інфекції/СНІДу та дезінфекційними засобами.

42. Вживати заходів до забезпечення військовослужбовців строкової служби засобами індивідуальної (презервативи) профілактики ВІЛ-інфекції/СНІДу та хвороб, що передаються статевим шляхом.

43. Розробити і впровадити програми профілактики ВІЛ-інфекції/СНІДу та хвороб, що передаються статевим шляхом, серед безпритульних та бездоглядних дітей (дітей вулиці).

44. Провести конференцію з питань профілактики ВІЛ-інфекції/СНІДу для працівників медичної та соціальної сфери.

45. Сприяти участі українських фахівців у міжнародних конференціях та семінарах з проблем профілактики ВІЛ-інфекції/СНІДу серед уразливих груп населення.

ЗАХОДИ ЩОДО БЕЗПЕКИ ДОНОРСЬКОЇ КРОВІ

46. Налагодити централізоване забезпечення служби крові якісними тест-системами для визначення наявності антитіл до ВІЛ.

47. Розробити державні стандарти діяльності служби крові, що гарантують безпеку донорської крові, та впровадити їх у практику трансфузіології.

48. Здійснити переоснащення матеріально-технічної бази регіональних центрів крові та забезпечення служби крові одноразовою пластиковою тарою типу "Гемакон".

49. Поширити застосування методу аутодонорства в закладах охорони здоров'я і забезпечити широке висвітлення його у засобах масової інформації.

50. Впроваджувати в практику діяльності служби крові застосування методик повторного тестування крові кадрових донорів плазми (зберігання замороженої плазми протягом 3 - 4 місяців) на визначення наявності антитіл до ВІЛ.

51. Запровадити у 10 регіональних станціях переливання крові тестування донорської крові методом ланцюгової полімеразної реакції.

52. Запровадити систему навчання фахівців служби крові методикам консультування, пов'язаного з обстеженням на ВІЛ.

53. Розробити уніфіковану форму облікової картки донора резерву.

54. Проводити освітньо-виховну роботу, пов'язану із заохоченням населення до участі в донорстві, формуванням свідомого і відповідального ставлення до нього суспільства і підтримкою донорства в засобах масової інформації.

ЗМЕНШЕННЯ НАСЛІДКІВ ЕПІДЕМІЇ ВІЛ-ІНФЕКЦІЇ/СНІДУ

55. Розширити мережу спеціалізованих медичних закладів шляхом організації центрів СНІДу в усіх регіонах, утворивши в їх складі у разі необхідності клінічні підрозділи.

56. Посилити матеріально-технічну базу спеціалізованих лікувально-профілактичних закладів, що надають медичну допомогу ВІЛ-інфікованим та хворим на СНІД, забезпечивши їх сучасною лікувально-діагностичною апаратурою (ампліфікаторами, цитофлюориметрами, рентген-установками) та необхідними приміщеннями.

57. Забезпечити впровадження діагностики, що відповідає міжнародним стандартам, а також лікування ВІЛ-інфекції/СНІДу із застосуванням протиретровірусних препаратів.

58. Вжити заходів до здійснення діагностики і лікування опортуністичних захворювань у ВІЛ-інфікованих.

59. Забезпечити лікувально-профілактичні заклади, що надають медичну допомогу ВІЛ-інфікованим, препаратами для екстреної хіміопрофілактики випадків інфікування ВІЛ медичних працівників та засобами їх індивідуального захисту.

60. Провести наукові дослідження клінічного перебігу та особливостей розповсюдження ВІЛ-інфекції/СНІДу в Україні.

61. Розробити вітчизняні препарати для лікування ВІЛ-інфекції та СНІД-індикаторних хвороб.

62. Розробити науково обгрунтовані державні стандарти діагностики та лікування ВІЛ-інфекції/СНІДу і видати методичні рекомендації з їх застосування.

63. Забезпечити проведення імунологічних досліджень патогенезу ВІЛ-інфекції/СНІДу, пов'язаного з екологічною ситуацією в Україні.

64. Створити комп'ютерну систему клінічного моніторингу захворювань на ВІЛ-інфекцію та СНІД.

65. Розробити і впровадити програму попередження передачі ВІЛ від матері до дитини і забезпечити її виконання та інформаційну підтримку.

66. Розробити і впровадити інструкцію з профілактики перинатальної трансмісії та попередження розповсюдження ВІЛ-інфекції в пологових будинках.

67. Сприяти тестуванню на ВІЛ вагітних (за згодою), розробити і реалізувати заходи щодо нагляду за ВІЛ-інфікованими вагітними, їх дітьми та зміцнити матеріально-технічну базу закладів, що здійснюють такий нагляд.

68. Впровадити в практику метод ланцюгової полімеразної реакції для ранньої діагностики ВІЛ-інфекції у немовлят, що народилися від ВІЛ-інфікованих матерів.

69. Забезпечити потреби в безплатних штучних замінниках грудного молока та засобах догляду за немовлятами, що народилися від ВІЛ-інфікованих матерів.

70. Налагодити проведення постійно діючих навчальних семінарів з питань медичного нагляду за ВІЛ-інфікованими вагітними, породіллями, а також за дітьми, народженими ВІЛ-інфікованими жінками, тактики приймання пологів у ВІЛ-інфікованих для лікарів та середнього медичного персоналу жіночих консультацій, пологових будинків, дитячих лікарень, будинків дитини, дитячих будинків, шкіл-інтернатів, членів родин та інших осіб, що займаються проблемами ВІЛ-інфікованих дітей.

71. Створити систему консультування ВІЛ-інфікованих вагітних з питань профілактики інфікування новонароджених.

72. Розробити концепцію надання позалікарняної допомоги ВІЛ-інфікованим та здійснення догляду за хворими на СНІД.

73. Створити будинки догляду за хворими на СНІД.

74. Упровадити перед- та післятестове консультування у передбачених законодавством випадках тестування на ВІЛ-інфекцію.

75. Розробити програму інформаційного забезпечення медичних працівників щодо проблем ВІЛ-інфекції/СНІДу.

76. Систематично проводити науково-практичні конференції з питань діагностики та лікування ВІЛ-інфекції/СНІДу.

77. Використовувати клінічні бази центрів СНІДу та лабораторії діагностики СНІДу для навчання студентів медичних університетів і закладів післядипломної освіти.

78. Сприяти організації стажування клініцистів (фахівців з питань ВІЛ-інфекції/СНІДу) у провідних клініках за кордоном для вивчення кращого міжнародного досвіду діагностики та лікування ВІЛ-інфекції/СНІДу.

79. Розробити і впровадити програму підготовки середнього та молодшого медичного персоналу з питань ВІЛ-інфекції/СНІДу.

80. Розробити і впровадити програму підготовки соціальних працівників з питань ВІЛ-інфекції/СНІДу.

81. Сприяти співпраці українських спеціалізованих закладів з відповідними закладами за кордоном з питань ВІЛ-інфекції/СНІДу.

82. Сприяти участі вітчизняних фахівців з питань ВІЛ-інфекції/СНІДу у міжнародних семінарах та конференціях.

83. Вивчати і впроваджувати кращий міжнародний досвід розв'язання медико-соціальних проблем ВІЛ-інфекції/СНІДу.

84. Залучати представників громадських організацій і груп взаємодопомоги до надання позалікарняної допомоги ВІЛ-інфікованим та здійснення догляду за хворими на СНІД.

85. Розробити і запровадити програми та методики вивчення соціально-економічних проблем ВІЛ-інфікованих.

 

МОНІТОРИНГ СИТУАЦІЇ З ВІЛ-ІНФЕКЦІЇ/СНІДУ, НАСЛІДКІВ ЕПІДЕМІЇ ТА ВПЛИВУ ПРОФІЛАКТИЧНИХ ВТРУЧАНЬ

86. Посилити контроль за епідемічною ситуацією щодо ВІЛ-інфекції/СНІДу з використанням сучасних технологій епідеміологічного нагляду.

87. Проводити моніторинг поведінки різних верств населення, пов'язаної з ризиком інфікування ВІЛ.

88. Створити національну базу кодованих даних щодо ВІЛ-інфікованих та хворих на СНІД.

89. Розробити і впровадити методологію оцінки впливу реалізації заходів Програми на поширення ВІЛ-інфекції/СНІДу на різні групи населення та соціально-економічні наслідки епідемії.

____________

Опрос