Идет загрузка документа (32 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

О порядке использования земель в зонах их возможного затопления вследствие наводнений и паводков

КМ Украины
Постановление КМ от 31.01.2001 № 87
Утратил силу

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

від 31 січня 2001 р. N 87

Київ

Про порядок використання земель у зонах їх можливого затоплення внаслідок повеней і паводків

Із змінами і доповненнями, внесеними
 
постановами Кабінету Міністрів України
від 21 червня 2004 року N 792
,
 від 25 травня 2006 року N 754
,
від 9 вересня 2009 року N 956
,
 від 15 лютого 2012 року N 214
,
від 6 грудня 2017 року N 949

Постанова втратила чинність
(згідно з постановою Кабінету Міністрів України
 від 4 квітня 2018 року N 247)

З метою мінімізації економічних, соціальних та екологічних збитків від затоплення земель внаслідок повеней і паводків Кабінет Міністрів України ПОСТАНОВЛЯЄ:

1. Затвердити Порядок використання земель у зонах їх можливого затоплення внаслідок повеней і паводків (додається).

2. Державному комітетові по водному господарству разом з Міністерством охорони навколишнього природного середовища і обласними державними адміністраціями забезпечити протягом 2001 - 2002 років розроблення технічної документації для визначення зон можливого затоплення внаслідок повеней і паводків різної повторюваності та довести інформацію щодо меж цих зон до відома землевласників, землекористувачів та органів місцевого самоврядування.

(пункт 2 із змінами, внесеними згідно з постановою
 Кабінету Міністрів України від 09.09.2009 р. N 956)

3. Державній службі з питань геодезії, картографії та кадастру враховувати в проектах землеустрою вимоги цього Порядку.

(пункт 3 із змінами, внесеними згідно з постановами
 Кабінету Міністрів України від 15.02.2012 р. N 214,
від 06.12.2017 р. N 949)

 

Прем'єр-міністр України 

В. ЮЩЕНКО 

Інд. 33

 

ПОРЯДОК
використання земель у зонах їх можливого затоплення внаслідок повеней та паводків

1. Цим Порядком встановлюються вимоги до використання земель, які затоплюються внаслідок повеней та паводків, що повторюються один раз на 2, 4, 10, 20 і 100 років і завдають збитків суспільному виробництву.

2. Дія цього Порядку не поширюється на землі, які затоплюються внаслідок заторних та зажорних явищ, селів, аварій на гідротехнічних спорудах, а також скидання води з водосховищ, не передбаченого правилами їх експлуатації.

3. У Порядку застосовуються такі поняття:

заплавні землі - прибережна територія, яка може бути затоплена або підтоплена під час повені чи паводка;

затоплення - тимчасове покриття території водою під час повені чи паводка;

зона можливого затоплення - територія, яка затоплюється або може затоплюватися під час повені чи паводка певної повторюваності;

зона ризику - територія, на якій господарська діяльність пов'язана з можливою небезпекою затоплення та спричинення ним негативних наслідків;

паводок - фаза водного режиму річки, яка характеризується відносно короткочасним підняттям рівня і збільшенням витрат води переважно під час зливових дощів та інтенсивного танення снігу внаслідок відлиг і може спостерігатися у різні сезони;

повінь (водопілля) - фаза водного режиму річки, яка характеризується найбільшою водністю і значним відносно тривалим підняттям рівня води внаслідок весняного танення снігу (весняна повінь) і спостерігається щороку в один і той же сезон;

русло річки - найширша частина річкової долини, якою здійснюється стік води у міжпаводкові періоди;

річки або окремі їх ділянки за ухилом дна поділяються на:

гірські - з ухилом понад 0,005 (у промілле);

передгірні - з ухилом понад 0,0005 до 0,005 включно;

рівнинні - з ухилом понад 0,00005 до 0,0005 включно;

низинні - з ухилом меншим від 0,00005.

4. У районах можливого затоплення земель унаслідок повеней і паводків (далі - землі затоплення) проектними установами та організаціями, що належать до сфери управління Держводагентство та Мінприроди за максимальною величиною підняття рівня води у річці під час повеней або паводків однакової повторюваності визначаються межі зон можливого затоплення та зон ризику, які наносяться на карти відповідного масштабу, що є складовою частиною технічної документації.

(пункт 4 із змінами, внесеними згідно з постановами
 Кабінету Міністрів України від 09.09.2009 р. N 956,
 від 15.02.2012 р. N 214)

5. На карти наносяться межі зон можливого затоплення повторюваністю один раз на 2, 4, 10, 20 і 100 років.

6. У межах території можливого затоплення, що повторюється один раз на 100 років, встановлюються чотири зони ризику використання земель:

перша зона - територія між межею можливого затоплення, що повторюється один раз на 2 роки (внутрішня межа), і межею можливого затоплення один раз на 4 роки (зовнішня межа);

друга зона - територія між зовнішньою межею першої зони ризику (внутрішня межа) і межею можливого затоплення, що повторюється один раз на 10 років (зовнішня межа);

третя зона - територія між зовнішньою межею другої зони ризику (внутрішня межа) і межею можливого затоплення, що повторюється один раз на 20 років (зовнішня межа);

четверта зона - територія між зовнішньою межею третьої зони ризику (внутрішня межа) і межею можливого затоплення, що повторюється один раз на 100 років (зовнішня межа).

Замовником технічної документації на зони ризику і зони можливого затоплення земель є Держводагентство.

(абзац шостий пункту 6 із змінами, внесеними згідно з
 постановою Кабінету Міністрів України від 15.02.2012 р. N 214)

Технічна документація, яка складається з пояснювальної записки і картографічних матеріалів, погоджується з Мінприроди, МНС, Мінагрополітики, Держгеокадастром і затверджується замовником.

(абзац сьомий пункту 6 в редакції постанови
 Кабінету Міністрів України від 21.06.2004 р. N 792
,
 із змінами, внесеними згідно з
постановами
 Кабінету Міністрів України від 25.05.2006 р. N 754,
 від 15.02.2012 р. N 214
,
від 06.12.2017 р. N 949)

7. Використання земель затоплення у сільськогосподарському виробництві здійснюється згідно з проектами землеустрою, розробленими в установленому законодавством порядку з урахуванням можливої причини затоплення (повінь, паводок), типу річки (або окремих її ділянок) за ухилом дна і частоти можливого затоплення.

8. Використання земель затоплення повинно здійснюватися без істотного зменшення пропускної спроможності заплав, розмивання та руйнування берегів, забруднення і засмічення річок, а у разі використання заплавних земель малих річок - відповідно до вимог статті 80 Водного кодексу України.

9. Надання земель у зонах їх можливого затоплення повенями або паводками в користування та припинення прав користування ними здійснюється згідно із Земельним кодексом.

10. Прибережні землі річок, що затоплюються внаслідок повеней та паводків один раз на 2 роки, можуть використовуватися тільки як природні сіножаті та пасовища.

На цих землях можуть здійснюватися заходи, спрямовані на поліпшення їх стану, а також на збільшення пропуску води під час повеней та паводків.

11. Якщо межі зон ризику збігаються (залежно від рельєфу місцевості або наявності дамб), встановлюється такий же порядок використання земель, як для зон ризику, що затоплюються внаслідок повеней та паводків частішої повторюваності.

12. На територіях прибережних захисних смуг, водоохоронних зон, зон санітарної охорони, природно-заповідного фонду та інших територіях із спеціальним статусом, що належать до зон можливого затоплення, використання земель здійснюється з урахуванням вимог природоохоронного законодавства.

13. На радіоактивно забруднених територіях зон можливого затоплення використання земель залежить від щільності забруднення земель і здійснюється за науковими рекомендаціями.

14. Господарські об'єкти, що мають важливе значення для суспільного виробництва, а також ті, затоплення яких може призвести до погіршення стану річки, необхідно розміщувати за межами зон можливого затоплення або захищати їх від такого затоплення.

15. Під час проектування комплексу захисних гідротехнічних споруд необхідно враховувати їх можливий вплив на формування та проходження повеней і паводків, господарську діяльність інших землевласників та землекористувачів, стан інших господарських об'єктів, а також на стан навколишнього природного середовища. Величина розрахункової повторюваності повені або паводка визначається на основі нормативних документів (додаток 1).

16. Під час здійснення в басейні річки заходів, спрямованих на запобігання збиткам від повеней або паводків, а також господарської діяльності, що впливає на формування і проходження повеней та паводків, межі зон можливого затоплення підлягають коригуванню Держводагентством.

(пункт 16 із змінами, внесеними згідно з постановою
 Кабінету Міністрів України від 15.02.2012 р. N 214)

17. Господарська діяльність на територіях зон можливого затоплення, яка може завдавати шкоди під час затоплення цих територій іншим землевласникам, землекористувачам та навколишньому природному середовищу повинна бути змінена або припинена.

18. Для різних типів річок або окремих їх ділянок і різних зон ризику передбачається певний порядок їх використання у сільськогосподарському виробництві (додатки 2 і 3).

19. Фінансування робіт, пов'язаних з розробленням технічної документації на зони ризику та зони можливого затоплення, здійснюється за рахунок державного бюджету, а також коштів місцевих бюджетів (за згодою органів місцевого самоврядування), землевласників та землекористувачів (за їх згодою) на цій території.

20. Фінансування заходів, спрямованих на мінімізацію збитків у зонах можливого затоплення внаслідок повеней та паводків (будівництво гідротехнічних споруд, винесення об'єктів, побудованих з порушенням нормативів і вимог законодавства, зміна або припинення господарської діяльності, переорієнтація використання земель тощо), здійснюється за рахунок землевласників, землекористувачів, коштів місцевого бюджету.

21. Розміри відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок повеней та паводків, оцінюються комісіями, призначеними облдержадміністраціями, із залученням відповідних фахівців.

22. Відшкодування шкоди фізичним і юридичним особам, які постраждали внаслідок повеней та паводків, здійснюється на умовах і в порядку, встановлених законом.

23. Спори, які виникають під час використання земель затоплення, вирішуються відповідно до законодавства.

 

ПЕРЕЛІК
нормативних документів з питань захисту господарських об'єктів від затоплення внаслідок повеней і паводків

Найменування документа 

Шифр
документа 

Об'єкт 

Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень 

ДБН 360-92* 

забудовані території або такі, що підлягають забудові 

Планування і забудова сільських поселень 

ДБН Б.2.4-1-94 

 

Инженерная защита территории от затопления и подтопления 

СНиП 2.06.15-85 

 

Генеральные планы промышленных предприятий 

СНиП II-89-80 

промислові підприємства 

Генеральні плани сільськогосподарських підприємств 

ДБН Б.2.4-3-95 

сільськогосподарські підприємства 

Полигоны по обезвреживанию и захоронению промышленных токсичных отходов 

СНиП 2.01.28-85 

полігони для знешкодження та захоронення промислових токсичних відходів 

Мелиоративные системы и сооружения 

СНиП 2.06.03-85 

меліоративні системи і споруди 

Железные дороги колеи 1520 мм 

СНиП II-39-76 

залізниці 

Автомобильные дороги 

СНиП 2.05.02-85 

автомобільні дороги 

Внутрихозяйственные автомобильные дороги в колхозах, совхозах и других сельскохозяйственных предприятиях и организациях 

СНиП 2.05.11-83 

 

Правила устройства электроустановок, Москва, 1985 

 

лінії електропередачі 

Правила строительства и ремонта воздушных линий связи и радиотрансляционных сетей, Москва, 1975 

 

лінії зв'язку 

 

РЕКОМЕНДАЦІЇ
щодо використання земель у зонах ризику
(на гірських та передгірних річках)

рекомендується (+), не рекомендується (-)

Угіддя 

Зона ризику 

перша 

друга 

третя 

четверта 

Рілля 

 

 

 

 

Зернові та зернобобові культури 

Технічні культури 

Картопля, овочі та баштанні культури 

Кормові однорічні культури та багаторічні травосуміші 

Плодово-ягідні насадження та виноградники 

 

 

 

 

Зерняткові 

Кісточкові 

Ягідники 

Виноградники 

Сіножаті та пасовища 

 

 

 

 

природні та дещо поліпшені 

докорінно поліпшені 

Примітка. В усіх зонах ризику не рекомендується займатися селекційними роботами та елітним насінництвом.

 

РЕКОМЕНДАЦІЇ
щодо використання земель у зонах ризику
(на рівнинних і низинних річках)

рекомендується (+), не рекомендується (-)

Угіддя 

Зона ризику 

перша 

друга 

третя 

четверта 

Рілля 

 

 

 

 

Зернові та зернобобові культури 

Технічні культури: 

 

 

 

 

льон, конопля, м'ята перцева 

інші технічні культури 

Картопля, овочі та баштанні культури 

Кормові однорічні культури 

Кормові багаторічні травосуміші 

Плодово-ягідні насадження та виноградники 

 

 

 

 

Зерняткові 

Кісточкові: 

 

 

 

 

терен, слива, алича 

інші кісточкові 

Ягідники: 

 

 

 

 

смородина 

інші ягідні насадження 

Виноградники 

Сіножаті та пасовища: 

 

 

 

 

природні та дещо поліпшені 

докорінно поліпшені 

Примітка. В усіх зонах ризику не рекомендується займатися селекційними роботами та елітним насінництвом.

____________

Опрос