Идет загрузка документа (13 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

Об утверждении Положения о мониторинге земель

КМ Украины
Постановление КМ от 20.08.1993 № 661
редакция действует с 14.11.2019

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

від 20 серпня 1993 р. N 661

Київ

Про затвердження Положення про моніторинг земель

Із змінами і доповненнями, внесеними
постановами Кабінету Міністрів України
 від 26 грудня 2003 року N 2041
,
 від 12 жовтня 2011 року N 1048
,
 від 25 квітня 2012 року N 334
,
 від 7 червня 2017 року N 413
(яку визнано такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною)
 згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 25 червня 2019 року N 8-р/2019)
,
від 21 серпня 2019 року N 760
,
від 6 листопада 2019 року N 916

Кабінет Міністрів України ПОСТАНОВЛЯЄ:

1. Затвердити Положення про моніторинг земель, що додається.

2. Установити, що роботи з ведення моніторингу земель здійснюються за рахунок державного бюджету в межах асигнувань на проведення земельної реформи та частини коштів від плати за землю, що надходять до місцевих бюджетів.

 

 

Прем'єр-міністр України

Л. КУЧМА

Перший заступник
Міністра Кабінету Міністрів України

 
В. НЕСМІХ

Інд. 22

 

 

 

ПОЛОЖЕННЯ
про моніторинг земель

(У тексті Положення слово "Мінагрополітики" замінено словом "Мінекономіки" згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 6 листопада 2019 року N 916)

1. Моніторинг земель - система спостереження за станом земель з метою своєчасного виявлення змін, їх оцінки, відвернення та ліквідації наслідків негативних процесів.

Об'єктом моніторингу є всі землі незалежно від форми власності на них.

Складовою частиною моніторингу земель є моніторинг ґрунтів.

Моніторинг ґрунтів на землях сільськогосподарського призначення проводиться Мінекономіки відповідно до затвердженого ним положення.

2. Залежно від мети спостережень та ступеня охоплення територій проводиться такий моніторинг земель:

національний - на всіх землях у межах території України;

регіональний - на територіях, що характеризуються єдністю фізико-географічних, екологічних та економічних умов;

локальний - на окремих земельних ділянках та в окремих частинах (елементарних структурах) ландшафтно-екологічних комплексів.

3. Моніторинг земель складається із систематичних спостережень за станом земель (агрохімічна паспортизація земельних ділянок, зйомка, обстеження і вишукування), виявлення у ньому змін, а також проведення оцінки:

процесів, пов'язаних із змінами родючості ґрунтів (розвиток водної і вітрової ерозії, втрата гумусу, погіршення структури ґрунту, заболочення і засолення), заростання сільськогосподарських угідь, забруднення земель пестицидами, важкими металами, радіонуклідами та іншими токсичними речовинами;

стану берегових ліній річок, морів, озер, заток, водосховищ, лиманів, гідротехнічних споруд;

процесів, пов'язаних з утворенням ярів, зсувів, сельовими потоками, землетрусами, карстовими, кріогенними та іншими явищами;

стану земель населених пунктів, територій, зайнятих нафтогазодобувними об'єктами, очисними спорудами, гноєсховищами, складами пально-мастильних матеріалів, добрив, стоянками автотранспорту, захороненням токсичних промислових відходів і радіоактивних матеріалів, а також іншими промисловими об'єктами.

Спостереження за станом земель залежно від строку та періодичності їх проведення поділяються на:

базові (вихідні, що фіксують стан об'єкта спостережень на момент початку ведення моніторингу земель);

періодичні (проводяться через рік і більше);

оперативні (фіксують поточні зміни).

4. Проведення моніторингу земель здійснюється у такому порядку:

виконання спеціальних зйомок і обстеження земель;

виявлення негативних факторів, вплив яких потребує здійснення контролю;

оцінка, прогноз, запобігання впливу негативних процесів.

На локальному та регіональному рівні моніторинг земель проводять територіальні органи Держгеокадастру, на національному рівні - Держгеокадастр.

5. Стан земельного фонду оцінюється за результатами проведення аналізу послідовних спостережень і порівняння одержаних показників.

6. Інформаційне забезпечення моніторингу земель складається з даних, які мають необхідну повноту для об'єктивної оцінки ситуації, її моделювання та прогнозування.

7. Ведення моніторингу земель здійснює Держгеокадастр за участю Мінприроди, Мінекономіки, Національної академії аграрних наук та ДКА.

8. Основою технічного забезпечення моніторингу є автоматизована інформаційна система.

9. Інформація про результати моніторингу, одержана під час спостережень за станом земель, узагальнюється за районами, містами, областями, Автономній Республіці Крим, а також за окремими природними комплексами і передається у пункти збору автоматизованої інформаційної системи територіальних органів Держгеокадастру.

Форма та порядок надання інформації з моніторингу земель затверджується Мінекономіки.

За результатами оцінки стану земель складаються звіти, прогнози та рекомендації, що подаються місцевим органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування та Держгеокадастру для вжиття заходів до запобігання і ліквідації наслідків негативних процесів.

(Положення із змінами, внесеними згідно з постановами
 Кабінету Міністрів України від 26.12.2003 р. N 2041
,
від 12.10.2011 р. N 1048
,
від 25.04.2012 р. N 334
,
від 07.06.2017 р. N 413
,
яку визнано такою, що не відповідає
Конституції України
 (є неконституційною), згідно з Рішенням Конституційного
 Суду України від 25.06.2019 р. N 8-р/2019
,
у редакції постанови Кабінету
Міністрів України від 21.08.2019 р. N 760)

____________ 

Опрос