Об утверждении Положения о мониторинге земель

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

від 20 серпня 1993 р. N 661

Київ

Про затвердження Положення про моніторинг земель

Із змінами і доповненнями, внесеними
постановами Кабінету Міністрів України
 від 26 грудня 2003 року N 2041,
 від 12 жовтня 2011 року N 1048,
 від 25 квітня 2012 року N 334,
 від 7 червня 2017 року N 413
(яку визнано такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною)
 згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 25 червня 2019 року N 8-р/2019),
від 21 серпня 2019 року N 760,
від 6 листопада 2019 року N 916,
від 4 грудня 2019 року N 1065,
від 9 вересня 2020 року N 826

Кабінет Міністрів України ПОСТАНОВЛЯЄ:

1. Затвердити Положення про моніторинг земель, що додається.

2. Установити, що роботи з ведення моніторингу земель здійснюються за рахунок державного бюджету в межах асигнувань на проведення земельної реформи та частини коштів від плати за землю, що надходять до місцевих бюджетів.

Інд. 22

ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 20 серпня 1993 р. N 661
(в редакції постанови Кабінету Міністрів України
від 21 серпня 2019 р. N 760)

ПОЛОЖЕННЯ
про моніторинг земель

1. Моніторинг земель - система спостереження за станом земель з метою своєчасного виявлення змін, їх оцінки, відвернення та ліквідації наслідків негативних процесів.

Об'єктом моніторингу є всі землі незалежно від форми власності на них.

Складовою частиною моніторингу земель є моніторинг ґрунтів.

Моніторинг ґрунтів на землях сільськогосподарського призначення проводиться Мінекономіки відповідно до затвердженого ним положення.

2. Залежно від мети спостережень та ступеня охоплення територій проводиться такий моніторинг земель:

національний - на всіх землях у межах території України;

регіональний - на територіях, що характеризуються єдністю фізико-географічних, екологічних та економічних умов;

локальний - на окремих земельних ділянках та в окремих частинах (елементарних структурах) ландшафтно-екологічних комплексів.

3. Моніторинг земель складається із систематичних спостережень за станом земель (агрохімічна паспортизація земельних ділянок, зйомка, обстеження і вишукування), виявлення у ньому змін, а також проведення оцінки:

процесів, пов'язаних із змінами родючості ґрунтів (розвиток водної і вітрової ерозії, втрата гумусу, погіршення структури ґрунту, заболочення і засолення), заростання сільськогосподарських угідь, забруднення земель пестицидами, важкими металами, радіонуклідами та іншими токсичними речовинами;

стану берегових ліній річок, морів, озер, заток, водосховищ, лиманів, гідротехнічних споруд;

процесів, пов'язаних з утворенням ярів, зсувів, сельовими потоками, землетрусами, карстовими, кріогенними та іншими явищами;

стану земель населених пунктів, територій, зайнятих нафтогазодобувними об'єктами, очисними спорудами, гноєсховищами, складами пально-мастильних матеріалів, добрив, стоянками автотранспорту, захороненням токсичних промислових відходів і радіоактивних матеріалів, а також іншими промисловими об'єктами.

Спостереження за станом земель залежно від строку та періодичності їх проведення поділяються на:

базові (вихідні, що фіксують стан об'єкта спостережень на момент початку ведення моніторингу земель);

періодичні (проводяться через рік і більше);

оперативні (фіксують поточні зміни).

4. Проведення моніторингу земель здійснюється у такому порядку:

виконання спеціальних зйомок і обстеження земель;

виявлення негативних факторів, вплив яких потребує здійснення контролю;

оцінка, прогноз, запобігання впливу негативних процесів.

На локальному та регіональному рівні моніторинг земель проводять територіальні органи Держгеокадастру, на національному рівні - Держгеокадастр.

5. Стан земельного фонду оцінюється за результатами проведення аналізу послідовних спостережень і порівняння одержаних показників.

6. Інформаційне забезпечення моніторингу земель складається з даних, які мають необхідну повноту для об'єктивної оцінки ситуації, її моделювання та прогнозування.

7. Ведення моніторингу земель здійснює Держгеокадастр за участю Міндовкілля, Мінекономіки, Національної академії аграрних наук та ДКА.

(пункт 7 із змінами, внесеними згідно з постановами
 Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 р. N 1065,
від 09.09.2020 р. N 826)

8. Основою технічного забезпечення моніторингу є автоматизована інформаційна система.

9. Інформація про результати моніторингу, одержана під час спостережень за станом земель, узагальнюється за районами, містами, областями, Автономній Республіці Крим, а також за окремими природними комплексами і передається у пункти збору автоматизованої інформаційної системи територіальних органів Держгеокадастру.

Форма та порядок надання інформації з моніторингу земель затверджується Мінекономіки.

За результатами оцінки стану земель складаються звіти, прогнози та рекомендації, що подаються місцевим органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування та Держгеокадастру для вжиття заходів до запобігання і ліквідації наслідків негативних процесів.

(Положення із змінами, внесеними згідно з постановами
 Кабінету Міністрів України від 26.12.2003 р. N 2041,
від 12.10.2011 р. N 1048,
від 25.04.2012 р. N 334,
від 07.06.2017 р. N 413,
яку визнано такою, що не відповідає Конституції України
 (є неконституційною), згідно з Рішенням Конституційного
 Суду України від 25.06.2019 р. N 8-р/2019,
у редакції постанови Кабінету
Міністрів України від 21.08.2019 р. N 760)

____________