Об утверждении Положения о мониторинге земель

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

від 20 серпня 1993 р. N 661

Київ

Про затвердження Положення про моніторинг земель

Із змінами і доповненнями, внесеними
постановами Кабінету Міністрів України
 від 26 грудня 2003 року N 2041,
 від 12 жовтня 2011 року N 1048,
 від 25 квітня 2012 року N 334,
 від 7 червня 2017 року N 413

Кабінет Міністрів України ПОСТАНОВЛЯЄ:

1. Затвердити Положення про моніторинг земель, що додається.

2. Установити, що роботи з ведення моніторингу земель здійснюються за рахунок державного бюджету в межах асигнувань на проведення земельної реформи та частини коштів від плати за землю, що надходять до місцевих бюджетів.

Інд. 22

ПОЛОЖЕННЯ
про моніторинг земель

1. Моніторинг земель - це система спостереження за станом земель з метою своєчасного виявлення змін, їх оцінки, відвернення та ліквідації наслідків негативних процесів.

Об'єктом моніторингу є всі землі незалежно від форми власності на них.

Складовою частиною моніторингу земель є моніторинг ґрунтів.

Моніторинг грунтів на землях сільськогосподарського призначення проводиться Мінагрополітики відповідно до затвердженого ним положення.

(абзац четвертий пункту 1 із змінами, внесеними згідно з
 постановами Кабінету Міністрів України від 12.10.2011 р. N 1048,
 від 25.04.2012 р. N 334)

(пункт 1 у редакції постанови Кабінету
 Міністрів України від 26.12.2003 р. N 2041)

2. Залежно від мети спостережень та ступеня охоплення територій проводиться такий моніторинг земель:

національний - на всіх землях у межах території України;

регіональний - на територіях, що характеризуються єдністю фізико-географічних, екологічних та економічних умов;

локальний - на окремих земельних ділянках та в окремих частинах (елементарних структурах) ландшафтно-екологічних комплексів.

(пункт 2 у редакції постанови Кабінету
 Міністрів України від 26.12.2003 р. N 2041)

3. Моніторинг земель складається із систематичних спостережень за станом земель (агрохімічна паспортизація земельних ділянок, зйомка, обстеження і вишукування), виявлення у ньому змін, а також проведення оцінки:

(абзац перший пункту 3 у редакції постанови
Кабінету Міністрів України від 26.12.2003 р. N 2041)

стану використання земельних ділянок;

(абзац другий пункту 3 у редакції постанови 
Кабінету Міністрів України від 26.12.2003 р. N 2041)

процесів, пов'язаних із змінами родючості грунтів (розвиток водної і вітрової ерозії, втрата гумусу, погіршення структури грунту, заболочення і засолення), заростання сільськогосподарських угідь, забруднення земель пестицидами, важкими металами, радіонуклідами та іншими токсичними речовинами;

стану берегових ліній річок, морів, озер, заток, водосховищ, лиманів, гідротехнічних споруд;

процесів, пов'язаних з утворенням ярів, зсувів, сельовими потоками, землетрусами, карстовими, кріогенними та іншими явищами;

стану земель населених пунктів, територій, зайнятих нафтогазодобувними об'єктами, очисними спорудами, гноєсховищами, складами паливно-мастильних матеріалів, добрив, стоянками автотранспорту, захороненням токсичних промислових відходів і радіоактивних матеріалів, а також іншими промисловими об'єктами.

Спостереження за станом земель залежно від терміну та періодичності їх проведення поділяються на:

базові (вихідні, що фіксують стан об'єкта спостережень на момент початку ведення моніторингу земель); 

періодичні (через рік і більше); 

оперативні (фіксують поточні зміни).

3¹. Проведення моніторингу земель здійснюється у такому порядку:

виконання спеціальних зйомок і обстежень земель;

виявлення негативних факторів, вплив яких потребує здійснення контролю;

оцінка, прогноз, запобігання впливу негативних процесів.

На локальному та регіональному рівні моніторинг земель проводять територіальні органи Держгеокадастру, на національному рівні - Держгеокадастр.

(абзац п'ятий пункту 3¹ із змінами, внесеними згідно з
 постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2011 р. N 1048,
у редакції постанови Кабінету
 Міністрів України від 07.06.2017 р. N 413)

(Положення доповнено пунктом 3¹ згідно з
 постановою Кабінету Міністрів України від 26.12.2003 р. N 2041)

4. Стан земельного фонду оцінюється шляхом аналізу ряду послідовних спостережень і порівнянь одержаних показників.

5. Інформаційне забезпечення моніторингу земель складається з даних, які мають необхідну повноту для об'єктивної оцінки ситуації, її моделювання та прогнозування.

6. Ведення моніторингу земель здійснює Держгеокадастр за участю Мінприроди, Мінагрополітики, Національної академії аграрних наук та ДКА.

(пункт 6 у редакції постанови Кабінету
 Міністрів України від 26.12.2003 р. N 2041,
 із змінами, внесеними згідно з постановами
 Кабінету Міністрів України від 12.10.2011 р. N 1048,
від 07.06.2017 р. N 413)

7. Основою технічного забезпечення моніторингу є автоматизована інформаційна система.

8. Інформація, одержана під час спостережень за станом земель, узагальнюється по районах, містах, областях, Автономній Республіці Крим, а також по окремих природних комплексах і передається в пункти збору автоматизованої інформаційної системи територіальних органів Держгеокадастру.

(абзац перший пункту 8 із змінами, внесеними згідно з
 постановою Кабінету Міністрів України від 07.06.2017 р. N 413)

Форма та порядок надання інформації з моніторингу земель затверджується Мінагрополітики.

(абзац другий пункту 8 із змінами, внесеними згідно з
 постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2011 р. N 1048)

За результатами оцінки стану земель складаються звіти, прогнози та рекомендації, що подаються до місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та Держгеокадастру для вжиття заходів до запобігання і ліквідації наслідків негативних процесів.

(абзац третій пункту 8 із змінами, внесеними згідно з
 постановами Кабінету Міністрів України від 12.10.2011 р. N 1048,
від 07.06.2017 р. N 413)

(пункт 8 у редакції постанови Кабінету
 Міністрів України від 26.12.2003 р. N 2041)

____________