Идет загрузка документа (38 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

Об утверждении Положения о медико-социальной экспертизе и Положения об индивидуальной программе реабилитации и адаптации инвалида

КМ Украины
Постановление КМ от 22.02.1992 № 83
Утратил силу

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

від 22 лютого 1992 р. N 83

Київ

Про затвердження Положення
про медико-соціальну експертизу і Положення
про індивідуальну програму реабілітації
та адаптації інваліда

Із змінами і доповненнями, внесеними
 
постановами Кабінету Міністрів України
 від 6 грудня 2000 року N 1780
,
 від 23 травня 2001 року N 566
,
 від 27 грудня 2001 року N 1758
,
 від 1 червня 2002 року N 738
,
 від 25 травня 2006 року N 726
,
 від 23 травня 2007 року N 757

Постанова втратила чинність
(згідно з постановою Кабінету Міністрів України
 від 3 грудня 2009 року N 1317)

На виконання постанови Верховної Ради Української РСР від 21 березня 1991 р. "Про введення в дію Закону Української РСР "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Українській РСР" Кабінет Міністрів України ПОСТАНОВЛЯЄ:

1. Затвердити Положення про медико-соціальну експертизу і Положення про індивідуальну програму реабілітації та адаптації інвалідів, що додаються.

2. Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській і Севастопольській міським державним адміністраціям забезпечити укомплектування медико-соціальних експертних комісій (МСЕК) відповідними спеціалістами за переліком, передбаченим Положенням про медико-соціальну експертизу, та виконання державними органами, підприємствами (об'єднаннями), установами й організаціями індивідуальних програм реабілітації та адаптації інвалідів.

(абзац перший пункту 2 із змінами, внесеними згідно з
 постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 р. N 1758)

Оперативно вирішувати питання про виділення медико-соціальним експертним комісіям придатних для роботи приміщень, забезпечення їх необхідним обладнанням, інвентарем, меблями, оргтехнікою і зв'язком.

3. Міністерству охорони здоров'я і Міністерству економіки України забезпечити виділення медико-соціальним експертним комісіям санітарного автотранспорту в необхідній кількості.

4. Визнати такою, що втратила чинність, постанову Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 28 березня 1985 р. N 134 "Про затвердження Положення про лікарсько-трудові експертні комісії" (ЗП УРСР, 1985 р., N 4, ст. 23).

 

 

Прем'єр-міністр України

В. ФОКІН
 

Державний секретар
Кабінету Міністрів України

 
В. ПЄХОТА

 

 

Інд. 27

 

 

 

 

 
 
 

ЗАТВЕРДЖЕНЕ
постановою Кабінету Міністрів України
від 22 лютого 1992 р. N 83

ПОЛОЖЕННЯ
про медико-соціальну експертизу

I. Загальні положення

1. Медико-соціальна експертиза визначає ступінь обмеження життєдіяльності людини, причину, час настання, групу інвалідності, сприяє проведенню ефективних заходів щодо профілактики інвалідності, реабілітації інвалідів, пристосування їх до суспільного життя.

2. Медико-соціальній експертизі підлягають особи, які втратили здоров'я внаслідок захворювання, травм та уроджених дефектів, що обмежує їх життєдіяльність, а також особи, які за чинним законодавством мають право на соціальну допомогу, компенсацію втраченого заробітку або звільнення від виконання відповідних обов'язків тощо.

3. Медико-соціальна експертиза виявляє компенсаторно-адаптаційні можливості особи, реалізація яких сприятиме функціональній, психологічній, соціальній, професійній реабілітації та адаптації інваліда.

4. Залежно від ступеня втрати здоров'я інвалідність поділяється на три групи. Причинами інвалідності є: загальне захворювання, трудове каліцтво, професійне захворювання, інвалідність з дитинства; для військовослужбовців - поранення, контузія, каліцтво, одержані при захисті Батьківщини або при виконанні інших обов'язків військової служби, чи захворювання, пов'язане з перебуванням на фронті, або каліцтво, одержане внаслідок нещасного випадку, не пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби, чи захворювання, не пов'язане з перебуванням на фронті, а в спеціально передбачених законодавством випадках - захворювання, одержане при виконанні обов'язків військової служби. Законодавством України можуть бути встановлені й інші причини інвалідності.

5. Органом, який здійснює медико-соціальну експертизу, є медико-соціальні експертні комісії (МСЕК), що організуються в самостійні центри, бюро при управліннях охорони здоров'я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.

(абзац перший пункту 5 із змінами, внесеними згідно з
 постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 р. N 1758)

Відповідно до Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" медико-соціальні експертні комісії перебувають у віданні Міністерства охорони здоров'я України і проводять свою роботу за таким територіальним принципом:

(абзац другий пункту 5 із змінами, внесеними згідно з
 постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 р. N 1758)

республіканська;

Кримська, обласні, центральні міські (в містах Києві і Севастополі)*;

міські, міжрайонні, районні.

6. Медико-соціальні експертні комісії у своїй роботі керуються законами України, постановами і розпорядженнями Кабінету Міністрів України, цим Положенням, актами Міністерства охорони здоров'я України та іншими нормативними актами.

(пункт 6 із змінами, внесеними згідно з постановою
 Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 р. N 1758)

7. Висновки медико-соціальних експертних комісій про умови й характер праці інвалідів є обов'язковими для підприємств, установ і організацій, незалежно від форм власності і видів їх діяльності.

8. Медико-соціальні експертні комісії проводять роботу на базі лікувально-профілактичних закладів, які надають їм приміщення, медичне і господарське обладнання, необхідне для проведення експертизи хворих та зберігання документів, а також забезпечують їх санітарним автотранспортом для огляду хворих удома та здійснення контролю за виконанням індивідуальних програм реабілітації. Перелік необхідного обладнання й інвентаря затверджується Міністерством охорони здоров'я України.

В окремих випадках залежно від місцевих умов медико-соціальні експертні комісії можуть розміщуватись в приміщеннях, що надаються їм за рішенням місцевих органів виконавчої влади.

(абзац другий пункту 8 із змінами, внесеними згідно з
 постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 р. N 1758)

Витрати на утримання медико-соціальних експертних комісій провадяться за рахунок асигнувань, передбачуваних відповідно Державним бюджетом України, бюджетом Автономної Республіки Крим та місцевими бюджетами.

(абзац третій пункту 8 із змінами, внесеними згідно з
 постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 р. N 1758)

9. Медико-соціальні експертні комісії мають штамп і печатку.

____________
* Надалі - центральні міські.

II. Організація і склад медико-соціальних експертних комісій

10. Медико-соціальні експертні комісії утворюються, реорганізуються і ліквідуються Міністерством охорони здоров'я України, Міністерством охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями.

(пункт 10 із змінами, внесеними згідно з постановою
 Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 р. N 1758)

11. Формування медико-соціальних експертних комісій провадиться з урахуванням чисельності обслуговуваного населення, кількості оглянутих зазначеними комісіями хворих протягом року, у тому числі інвалідів.

12. Залежно від рівня, структури захворюваності та інвалідності утворюються такі медико-соціальні експертні комісії: загального профілю; спеціалізованого профілю для огляду хворих на туберкульоз, осіб з психічними розладами, захворюваннями органів зору, органів кровообігу тощо.

Міські, районні комісії утворюються, як правило, з розрахунку одна комісія на 100 тис. чоловік віком 16 років і старше, міжрайонні - у районах, містах з меншою кількістю населення.

Обласна, центральна міська комісія утворюється з розрахунку на п'ять міських, міжрайонних, районних комісій. У м. Севастополі утворюється одна центральна міська комісія.

13. Міські, міжрайонні, районні медико-соціальні експертні комісії утворюються в складі трьох лікарів-експертів (терапевта, хірурга, невропатолога), фахівця з медико-соціальної реабілітації (лікаря-реабілітолога), психолога, представника Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, а також представника військово-медичних управлінь СБУ, Служби зовнішньої розвідки - у разі розгляду медичних справ пенсіонерів з числа військовослужбовців СБУ, Служби зовнішньої розвідки. До складу комісій спеціалізованого профілю входять два лікарі, спеціальність яких відповідає профілю комісії, і терапевт чи невропатолог, а у разі розгляду медичних справ пенсіонерів з числа військовослужбовців СБУ, Служби зовнішньої розвідки - лікар військово-медичних управлінь СБУ, Служби зовнішньої розвідки відповідного профілю.

(пункт 13 із змінами, внесеними згідно з постановою
 Кабінету Міністрів України від 06.12.2000 р. N 1780
,
 в редакції постанови Кабінету
 Міністрів України від 23.05.2001 р. N 566
,
 із змінами, внесеними згідно з постановою
 Кабінету Міністрів України від 25.05.2006 р. N 726)

14. Кримська республіканська, обласна, центральна міська медико-соціальна експертна комісія утворюється в складі чотирьох лікарів-експертів, лікаря-реабілітолога, юриста, економіста і представника Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, а також представника військово-медичних управлінь СБУ, Служби зовнішньої розвідки - у разі розгляду медичних справ пенсіонерів з числа військовослужбовців СБУ, Служби зовнішньої розвідки. При впровадженні автоматизованої системи управління до складу комісії включається програміст або оператор, консультанти з медичних або технічних питань.

(пункт 14 із змінами, внесеними згідно з постановами
 Кабінету Міністрів України від 06.12.2000 р. N 1780,
 від 23.05.2001 р. N 566
,
 від 27.12.2001 р. N 1758
,
 від 25.05.2006 р. N 726)

15. До штату комісій входять: старша медична сестра, медичний реєстратор, а комісій, що діють не на базі лікувальнопрофілактичних закладів, додатково - прибиральниця службових приміщень і гардеробник за нормами, встановленими для поліклінік, а при наявності спеціального автомобіля - водій.

16. Головою медико-соціальної експертної комісії призначається один із лікарів, що входять до неї. Голова медико-соціальної експертної комісії організує її роботу, забезпечує якісне проведення медико-соціальної експертизи і несе персональну відповідальність за діяльність комісії.

17. Для координації діяльності органів медико-соціальної експертизи в областях, де є п'ять і більше обласних МСЕК, призначається головний експерт. В інших областях, Автономній Республіці Крим, містах Києві і Севастополі обов'язки головного експерта покладаються на голову однієї з комісій.

(пункт 17 із змінами, внесеними згідно з постановою
 Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 р. N 1758)

III. Обов'язки і права медико-соціальних експертних комісій

18. Міські, міжрайонні, районні медико-соціальні експертні комісії:

а) визначають ступінь обмеження життєдіяльності людини, у тому числі стан працездатності, групу, причину і час настання інвалідності, а також ступінь втрати професійної працездатності (у процентах) працівників, які одержали каліцтво чи інше ушкодження здоров'я, пов'язане з виконанням своїх трудових обов'язків;

б) встановлюють потребу інвалідів у соціальній допомозі, що була б спрямована на полегшення наслідків погіршення здоров'я (протезування, засоби пересування, робочі пристосування, постійний догляд тощо);

в) надають трудові рекомендації інвалідам працездатного віку та розробляють заходи медико-соціальної реабілітації під час складання індивідуальних програм реабілітації та адаптації інвалідів, здійснюють контроль за їх реалізацією;

(підпункт "в" пункту 18 в редакції постанови
 Кабінету Міністрів України від 01.06.2002 р. N 738)

г) вивчають структуру і динаміку інвалідності за групами, причинами, окремими захворюваннями, територіальними ознаками, в розрізі окремих підприємств тощо;

д) разом з лікувально-профілактичними заходами вивчають результати диспансеризації, переважно осіб, які часто й тривалий час хворіють, та інвалідів;

є) вивчають наслідки подовження строків тимчасової непрацездатності на період відновного лікування, переогляду інвалідів з метою виявлення ефективності реабілітаційних заходів, визначення реабілітаційного потенціалу;

ж) надають консультативну допомогу лікарям лікувально-профілактичних закладів з питань медико-соціальної реабілітації інвалідів;

з) разом з лікувально-профілактичними закладами, підприємствами, установами, організаціями, профспілками аналізують умови праці з метою виявлення факторів, що небезпечно впливають на здоров'я й працездатність працівників, а також визначення умов та видів праці, робіт і професій для хворих та інвалідів;

і) оцінюють стан здоров'я населення, прогнозують динаміку первинної інвалідності;

к) інформують органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, профспілкові органи та громадськість про рівень інвалідності, її причини, заходи медико-соціальної реабілітації;

(підпункт "к" пункту 18 із змінами, внесеними згідно з
 постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 р. N 1758)

л) визначають причини смерті інваліда на підставі лікарського свідоцтва про смерть у випадках, коли законодавством передбачається надання пільг сім'ї померлого.

(пункт 18 доповнено підпунктом "л" згідно з постановою
 Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 р. N 1758) 

19. Кримська республіканська, обласні, центральні міські медико-соціальні експертні комісії:

(абзац перший пункту 19 із змінами, внесеними згідно з
 постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 р. N 1758)

а) здійснюють організаційно-методичне керівництво та контроль за діяльністю відповідно Кримської республіканської, обласних, центральних міських, районних, міжрайонних, міських медико-соціальних експертних комісій, перевіряють прийняті ними рішення і в разі визнання їх безпідставними змінюють їх;

(підпункт "а" пункту 19 із змінами, внесеними згідно з
 постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 р. N 1758)

б) переоглядають осіб, які оскаржили рішення міських, міжрайонних чи районних медико-соціальних експертних комісій, та перевіряють якість розробки індивідуальних реабілітаційних програм;

в) проводять у складних випадках огляд хворих та інвалідів за направленнями відповідно Кримської республіканської, обласних, центральних міських, районних, міжрайонних, міських медико-соціальних експертних комісій;

(підпункт "в" пункту 19 із змінами, внесеними згідно з
 постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 р. N 1758)

г) визначають потреби інвалідів у автомобілях з ручним керуванням або мотоколясках;

д) надають консультативну допомогу лікарям медико-соціальних експертних комісій з питань медико-соціальної експертизи;

є) впроваджують у практику роботи медико-соціальної експертизи наукові принципи й методи, розроблені науково-дослідними інститутами, готують пропозиції щодо вдосконалення медико-соціальної експертизи, узагальнюють і поширюють передовий досвід роботи;

ж) розробляють комплексні заходи щодо профілактики та зниження рівня інвалідності, а також медико-соціальної реабілітації інвалідів;

з) здійснюють у межах своїх повноважень контроль за поліпшенням соціального стану інвалідів та наданням їм пільг;

і) аналізують рівень та динаміку інвалідності, стан медико-соціальної реабілітації інвалідів в Україні (Автономній Республіці Крим, області, місті, районі);

(підпункт "і" пункту 19 із змінами, внесеними згідно з
 постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 р. N 1758)

к) вживають заходів до підвищення кваліфікації фахівців медико-соціальних експертних комісій;

л) провадять разом з господарськими, профспілковими та іншими громадськими організаціями конференції, наради, семінари з питань профілактики інвалідності, медико-соціальної реабілітації та адаптації інвалідів.

20. Медико-соціальні експертні комісії мають право:

а) одержувати від органів і закладів охорони здоров'я, підприємств, установ, організацій, незалежно від форм власності і видів їх діяльності, відомості, необхідні для роботи комісій;

б) направляти осіб, які проходять огляд, до лікувально-профілактичних закладів для уточнення діагнозу і відповідного лікування;

в) відвідувати у встановленому порядку підприємства, установи, організації, незалежно від форм власності і видів їх діяльності, обстежувати місця виконання робіт, виробничі та службові приміщення, знайомитися зі звітами, статистичними й іншими матеріалами з питань, що належать до діяльності комісій;

г) подавати державним органам матеріали для вжиття відповідних заходів стосовно посадових осіб підприємств, установ, організацій, які ущімлюють права інвалідів.

IV. Огляд громадян у медико-соціальних експертних комісіях

21. Огляд громадян у медико-соціальних експертних комісіях проводиться за місцем проживання або лікування за направленням відповідного лікувально-профілактичного закладу при пред'явленні паспорта чи іншого документа, що засвідчує особу.

22. Хворого, який направляється на комісію, представляє лікар, який лікує, або голова лікарсько-консультаційної комісії лікувально-профілактичного закладу. Для вирішення соціальних питань запрошуються представники власника підприємства, установи, організації, де працює хворий, або уповноваженого ним органу та профспілкового комітету.

23. Медико-соціальна експертиза повинна здійснюватися після повного та всебічного медичного обстеження, проведення необхідних досліджень, визначення клініко-функціонального діагнозу, соціально-психологічного діагнозу, професійно-трудового прогнозу, одержання результатів відновного лікування, соціально-трудової реабілітації та інших даних, що підтверджують стійкий або необоротний характер захворювання.

24. Відповідальність за якість медичного обстеження, своєчасність і обгрунтованість направлення громадян на медико-соціальну експертизу покладається на керівника лікувально-профілактичного закладу.

25. Медико-соціальні експертні комісії проводять засідання тільки у повному складі і колегіально приймають рішення. Дані експертного огляду і рішення заносяться до акта огляду та протоколу засідання медико-соціальної експертної комісії, які підписуються головою, членами комісії і засвідчуються печаткою.

26. Медико-соціальні експертні комісії при встановленні інвалідності керуються Інструкцією про встановлення груп інвалідності, затвердженою Міністерством охорони здоров'я України за погодженням з Радою Федерації незалежних профспілок України.

27. Якщо голова або окремі члени комісії не згодні з прийнятим рішенням, то до акта огляду вноситься їх окрема думка і акт у триденний строк подається Кримській республіканській, обласній або центральній міській комісії, яка приймає відповідне рішення.

(пункт 27 із змінами, внесеними згідно з постановою
 Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 р. N 1758)

28. Рішення Кримської республіканської, обласних, центральних міських медико-соціальних експертних комісій (у тому числі при огляді в складних випадках) приймаються більшістю голосів членів комісії. При рівності голосів голос голови комісії є вирішальним. Член комісії, не згодний з прийнятим рішенням викладає свою окрему думку в письмовому вигляді, яка додається до акта огляду. При наполяганні цього члена комісії акт огляду надсилається до Міністерства охорони здоров'я України.

(пункт 28 із змінами, внесеними згідно з постановою
 Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 р. N 1758)

29. Якщо хворий за станом здоров'я згідно з висновком лікарсько-консультаційної комісії лікувально-профілактичного закладу не може з'явитися до медико-соціальної експертної комісії, огляд проводиться вдома або в стаціонарі, де він перебуває на лікуванні. У виняткових випадках (наприклад, коли громадянин проживає у віддаленій, важкодоступній місцевості) медико-соціальні експертні комісії можуть приймати рішення заочно за згодою громадян, керуючись матеріалами медичних справ.

30. Датою встановлення інвалідності вважається день надходження до медико-соціальної експертної комісії документів, необхідних для огляду хворого.

Інвалідність встановлюється до першого числа місяця, наступного за місяцем, на який призначено черговий переогляд хворого.

31. Переогляд інвалідів з нестійкими, оборотними морфологічними змінами та порушеннями функцій органів і систем організму з метою визначення ефективності відновного лікування та реабілітаційних заходів, стану здоров'я і ступеня соціальної адаптації проводиться через 1 - 3 роки.

Переогляд інвалідів раніше вказаних строків, а також громадян, інвалідність яких встановлено без зазначення строку переогляду, проводиться при зміні стану здоров'я і працездатності або при виявленні фактів зловживань чи помилок, допущених у встановленні групи інвалідності.

Група інвалідності без зазначення строку переогляду встановлюється громадянам при анатомічних дефектах, стійких необоротних морфологічних змінах та порушеннях функцій органів і систем організму, неефективності реабілітаційних заходів, неможливості відновлення соціальної адаптації, несприятливому прогнозі динаміки працездатності з урахуванням реальних соціально-економічних обставин у районі проживання інваліда, а також чоловікам старше шістдесяти років і жінкам старше п'ятдесяти п'яти років, інвалідам, у яких строк переогляду настає: у чоловіків після досягнення шістдесяти років, жінок - п'ятдесяти п'яти років.

32. Медико-соціальні експертні комісії видають особам, визнаним інвалідами, довідки МСЕК та індивідуальні реабілітаційні програми і в триденний строк надсилають копії цих документів управлінню праці та соціального захисту населення районної, районної в мм. Києві та Севастополі державної адміністрації та відповідному відділу, управлінню міської, районної у місті ради, на території якого проживає інвалід. Копія програми надсилається також підприємству, установі, організації, яка зобов'язана надавати соціальну допомогу і здійснювати реабілітацію інваліда.

(абзац перший пункту 32 із змінами, внесеними згідно з
 постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 р. N 1758)

Форми документів, що використовуються у роботі медико-соціальних експертних комісій, затверджуються Міністерством охорони здоров'я України.

33. Голова або працівники медико-соціальних експертних комісій, винні у прийнятті навмисно неправильного рішення і незаконній видачі документів про інвалідність, несуть відповідальність, передбачену законом.

(пункт 33 із змінами, внесеними згідно з постановою
 Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 р. N 1758)

V. Порядок оскарження рішень медико-соціальних експертних комісій

34. У разі незгоди оглянутого з рішенням районної, міжрайонної, міської медико-соціальної експертної комісії він протягом місяця має право подати про це письмову заяву до республіканської, Кримської, обласної, центральної міської медико-соціальної експертної комісії або до медико-соціальної експертної комісії, в якій він проходив огляд, чи до відповідного відділу (управління) охорони здоров'я. Комісія, що проводила огляд, або відділ (управління) охорони здоров'я в триденний строк з дня одержання заяви надсилають усі наявні документи разом із заявою на розгляд республіканської, Кримської, обласної, центральної міської медико-соціальної експертної комісії, яка не пізніш як через місяць з дня подання заяви проводить переогляд хворого і приймає відповідне рішення.

35. Рішення республіканської, Кримської, обласної, центральної міської медико-соціальної експертної комісії може бути оскаржене до Міністерства охорони здоров'я України.

Міністерство охорони здоров'я при виявленні фактів порушення законодавства про медико-соціальну експертизу доручає іншому складу обласної або республіканській медико-соціальній експертній комісії з урахуванням усіх наявних обставин повторно розглянути питання, рішення з якого оскаржується, а також вживає інших заходів, що забезпечують дотримання чинного законодавства при проведенні медико-соціальної експертизи.

Рішення медико-соціальної експертної комісії може бути оскаржене до суду в установленому порядку.

 

 

 

 

 
 
 

ЗАТВЕРДЖЕНЕ
постановою Кабінету Міністрів України
від 22 лютого 1992 р. N 83

ПОЛОЖЕННЯ
про індивідуальну програму реабілітації та адаптації інваліда

Положення втратило чинність

(Положення із змінами, внесеними згідно з постановами
 Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 р. N 1758,
 від 01.06.2002 р. N 738,
 втратило чинність згідно з постановою
 Кабінету Міністрів України від 23.05.2007 р. N 757)

____________ 
 

Опрос