Идет загрузка документа (47 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

О государственном надзоре за соблюдением стандартов, норм и правил и ответственности за их нарушение

КМ Украины
Декрет КМ от 08.04.1993 № 30-93
Утратил силу

ДЕКРЕТ
КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

Про державний нагляд за додержанням стандартів, норм і правил та відповідальність за їх порушення

Із змінами і доповненнями, внесеними
Законами України
від 11 липня 1995 року N 288/95-ВР
,
від 11 червня 1997 року N 332/97-ВР,
від 5 листопада 1997 року N 622/97-ВР,
 від 30 червня 1999 року N 783-XIV
,
 від 6 квітня 2000 року N 1642-III
,
 від 8 червня 2000 року N 1807-III
,
 від 24 травня 2001 року N 2439-III
,
 від 20 лютого 2003 року N 540-IV
,
 від 20 лютого 2003 року N 544-IV
,
 від 19 січня 2006 року N 3370-IV
,
від 29 червня 2010 року N 2367-VI

Декрет втратив чинність
(згідно із Законом України
 від 2 грудня 2010 року N 2735-VI)

(У тексті Декрету слова "Держстандарт України" в усіх відмінках замінено словами "центральний орган виконавчої влади у сфері технічного регулювання та споживчої політики" у відповідних відмінках згідно із Законом України від 20 лютого 2003 року N 544-IV)

Декрет встановлює правові основи державного нагляду за додержанням стандартів, норм і правил суб'єктами підприємницької діяльності (підприємцями), визначає їх відповідальність за порушення цих стандартів, норм і правил.

Розділ I
 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Визначення термінів, що вживаються в Декреті

У цьому Декреті нижченаведені терміни вживаються в такому значенні:

державний нагляд - діяльність спеціально уповноважених органів виконавчої влади по контролю за додержанням підприємцями стандартів, норм і правил при виробництві та випуску продукції (виконанні робіт, наданні послуг) з метою забезпечення інтересів суспільства і споживачів в її належній якості, безпечної для життя, здоров'я й майна людей і навколишнього середовища;

(абзац другий статті 1 із змінами, внесеними
 згідно із Законом України від 20.02.2003 р. N 544-IV)

абзац третій статті 1 виключено

(згідно із Законом України
 від 20.02.2003 р. N 544-IV)

якість продукції - сукупність властивостей, які відображають безпеку, новизну, довговічність, надійність, економічність, ергономічність, естетичність, екологічність продукції тощо, які надають їй здатність задовольняти споживача відповідно до її призначення;

абзац п'ятий статті 1 виключено 

(згідно із Законом України
 від 20.02.2003 р. N 544-IV)

норми - метрологічні, будівельні, санітарні та інші обов'язкові вимоги, затверджені відповідним органом, які встановлюють гранично допустимі величини показників до продукції і концентрації речовин, що гарантують якість продукції;

правила, затверджені відповідним органом, - метрологічні, санітарні, протипожежні, екологічні, організаційні, технологічні та інші вимоги до виробництва продукції

абзац восьмий статті 1 виключено 

(згідно із Законом України
 від 20.02.2003 р. N 544-IV)

Терміни "продукція", "підтвердження відповідності", "технічний регламент з підтвердження відповідності", "декларація про відповідність", "сертифікат відповідності", "національний знак відповідності" вживаються в цьому Декреті у значеннях, визначених Законом України "Про підтвердження відповідності", а терміни "стандарт", "технічний регламент" - у значеннях, визначених Законом України "Про стандартизацію".

(статтю 1 доповнено частиною другою згідно із
 Законом України від 20.02.2003 р. N 544-IV)

Стаття 2. Органи державного нагляду

1. Державний нагляд за додержанням технічних регламентів з підтвердження відповідності, технічних регламентів, стандартів, норм і правил, станом засобів вимірювань, а також інших вимог, пов'язаних з якістю продукції (далі - стандарти, норми і правила), здійснюють центральний орган виконавчої влади у сфері технічного регулювання та споживчої політики і його територіальні органи - державні центри стандартизації, метрології та сертифікації (далі - органи державного нагляду), а також інші спеціально уповноважені органи. 

(абзац перший пункту 1 статті 2 у редакції
 Закону України від 20.02.2003 р. N 544-IV)

Діяльність спеціально уповноважених органів визначається окремими актами законодавства. Нагляд за дотриманням вимог санітарно-гігієнічних і санітарно-протиепідемічних правил і норм у стандартах та інших нормативно-технічних документах здійснюють органи та установи державної санітарно-епідеміологічної служби. 

(абзац другий пункту 1 статті 2 із змінами, внесеними
 згідно із Законом України від 06.04.2000 р. N 1642-III)

Нагляд за додержанням ветеринарно-санітарних вимог, встановлених відповідно до закону, здійснюють державні органи ветеринарної медицини.

(пункт 1 статті 2 доповнено абзацом третім
 згідно із Законом України від 20.02.2003 р. N 540-IV)

2. Голова центрального органу виконавчої влади у сфері технічного регулювання та споживчої політики одночасно за посадою є головним державним інспектором України, а його заступники - заступниками головного державного інспектора України з державного нагляду за якістю продукції, додержанням стандартів, норм і правил.

Директори центрів стандартизації, метрології та сертифікації центрального органу виконавчої влади у сфері технічного регулювання та споживчої політики одночасно за посадою є головними державними інспекторами Республіки Крим, області, міста, а їхні заступники - заступниками головного державного інспектора Республіки Крим, області, міста з державного нагляду за якістю продукції, додержанням стандартів, норм і правил.

Начальники управлінь, їхні заступники, начальники відділів, спеціалісти центрального органу виконавчої влади у сфері технічного регулювання та споживчої політики, керівники підрозділів, їхні заступники та спеціалісти центрів стандартизації, метрології та сертифікації, на яких покладено здійснення державного нагляду за додержанням стандартів, норм і правил, одночасно за посадою є державними інспекторами з державного нагляду за якістю продукції, додержанням стандартів, норм і правил.

Службові особи, які здійснюють державний нагляд за додержанням стандартів, норм і правил, повинні бути атестовані у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади у сфері технічного регулювання та споживчої політики.

Головні державні інспектори, їхні заступники і державні інспектори користуються правами, визначеними цим Декретом.

3. Координація робіт по державному нагляду за додержанням стандартів, норм і правил, а також взаємодії з аналогічними органами інших країн покладаються на центральний орган виконавчої влади у сфері технічного регулювання та споживчої політики.

Розділ II
 ОБ'ЄКТИ І ФОРМИ ДЕРЖАВНОГО НАГЛЯДУ ЗА ДОДЕРЖАННЯМ СТАНДАРТІВ, НОРМ І ПРАВИЛ

Стаття 3. Об'єкти державного нагляду

Об'єктами державного нагляду є:

1) продукція виробничо-технічного призначення, товари народного споживання, продукція тваринництва та рослинництва, продукти харчування, в тому числі продукція, що пройшла сертифікацію, - на відповідність стандартам, нормам і правилам;

2) продукція імпортна - на відповідність діючим в Україні стандартам, нормам і правилам стосовно безпеки для життя, здоров'я й майна людей і навколишнього середовища;

3) продукція експортна, що набувається за державні кошти, - на відповідність стандартам, нормам і правилам або окремим вимогам, обумовленим договором (контрактом), якщо відповідним договором (контрактом) не передбачено інше.

(пункт 3 статті 3 у редакції
 Закону України від 20.02.2003 р. N 544-IV)

4) пункт 4 статті 3 виключено

(згідно із Законом України
 від 20.02.2003 р. N 544-IV)

Стаття 4. Форми державного нагляду

Державний нагляд здійснюється за планами органів державного нагляду або на вмотивовану вимогу інших органів виконавчої влади, виконавчих органів місцевих рад, прокуратури, або за зверненнями громадян у формі перевірки додержання:

(абзац перший частини першої статті 4 у редакції
 Закону України від 20.02.2003 р. N 544-IV)

стандартів, норм і правил, крім будівельних стандартів, норм і правил, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних і ветеринарних норм і правил, при розробленні, виробництві, випуску, зберіганні, транспортуванні, використанні, експлуатації, реалізації та утилізації продукції підприємцями, в тому числі оптовими торговельними організаціями, за винятком реалізації товарів у сфері роздрібної та оптово-роздрібної торгівлі, випуску і реалізації продукції на підприємствах громадського харчування та надання послуг громадянам як споживачам, шляхом проведення періодичних або постійних перевірок з вибірковим або суцільним контролем;

(абзац другий частини першої статті 4 із змінами, внесеними
згідно із Законом України від 11.07.95 р. N 288/95-ВР
,
у редакції Закону України від 20.02.2003 р. N 544-IV
,
 із змінами, внесеними згідно із
 Законом України від 29.06.2010 р. N 2367-VI)

стабільності якості сертифікованої продукції, правил проведення випробувань продукції.

Перевірка за зверненнями громадян проводиться відповідно до законодавства про порядок розгляду пропозицій та заяв громадян.

Результати перевірки оформляються актом, форма і порядок складання якого визначаються центральним органом виконавчої влади у сфері технічного регулювання та споживчої політики.

Розділ III
ФУНКЦІЇ ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОГО НАГЛЯДУ ЗА ДОДЕРЖАННЯМ СТАНДАРТІВ, НОРМ І ПРАВИЛ. ПРАВА, ОБОВ'ЯЗКИ ТА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЇХ СЛУЖБОВИХ ОСІБ

Стаття 5. Функції органів державного нагляду

Органи державного нагляду відповідно до покладених на них завдань:

1) здійснюють перевірку додержання стандартів, норм і правил;

2) вносять в установленому порядку пропозиції про скасування, обмеження строку дії або перегляд стандартів, норм і правил, якщо вони не забезпечують якості продукції, безпеки життя, здоров'я й майна людей і навколишнього середовища або суперечать чинному законодавству;

3) здійснюють аналіз роботи підприємця з питань додержання стандартів, норм і правил;

4) узагальнюють результати державного нагляду, аналізують причини порушень стандартів, норм і правил;

5) забезпечують оперативне вжиття заходів до припинення порушень стандартів, норм і правил, усунення причин їх виникнення;

6) інформують органи державної влади і громадськість про стан справ із додержанням стандартів, норм і правил;

7) вносять на підставі висновків державного нагляду пропозиції органам виконавчої влади та виконавчим органам місцевих рад про удосконалення комплексу заходів щодо підвищення якості продукції;

(пункт 7 статті 5 із змінами, внесеними згідно із
 Законом України від 20.02.2003 р. N 544-IV)

8) розробляють і проводять заходи, спрямовані на підвищення ефективності своєї роботи з державного нагляду;

9) забезпечують взаємодію з правоохоронними та іншими спеціально уповноваженими на те органами державного нагляду, товариствами споживачів з питань контролю за якістю продукції.

Стаття 6. Права, обов'язки та відповідальність службових осіб органів державного нагляду

1. Головні державні інспектори, їхні заступники, державні інспектори (надалі - державні інспектори), які здійснюють державний нагляд за додержанням стандартів, норм і правил, є представниками органів виконавчої влади.

(абзац перший пункту 1 статті 6 із змінами, внесеними
 згідно із 
Законами України від 11.07.95 р. N 288/95-ВР,
 від 20.02.2003 р. N 544-IV)

Державні інспектори мають право:

1) безперешкодно відвідувати, при пред'явленні посвідчення та рішення про перевірку, підприємства, установи й організації (їх об'єднання) незалежно від форм власності (з урахуванням встановленого режиму роботи) для виконання покладених на них обов'язків;

2) одержувати під час проведення державного нагляду необхідні відомості і матеріали з питань додержання стандартів, норм і правил;

3) відбирати зразки продукції у підприємців (у тому числі в оптових торговельних організацій) для перевірки на відповідність її стандартам, нормам і правилам. Вартість випробувань відібраних зразків продукції, їх транспортування, а також вартість зразків, які внаслідок випробувань стали непридатними для подальшого використання за прямим призначенням, відноситься до витрат підприємця, що перевіряється. Збитки, завдані підприємцю внаслідок неправомірних або некваліфікованих дій державних інспекторів, підлягають відшкодуванню органами державного нагляду в порядку, встановленому законом;

(підпункт 3 абзацу другого пункту 1 статті 6 із змінами, внесеними
 згідно із Законом України від 11.07.95 р. N 288/95-ВР
,
 у редакції Закону України від 20.02.2003 р. N 544-IV)

4) залучати в необхідних випадках за домовленістю з керівництвом технічні засоби та спеціалістів підприємств, установ та організацій (їх об'єднань) до проведення перевірок і експертиз, пов'язаних із здійсненням державного нагляду за стандартами, нормами і правилами;

5) давати обов'язкові для виконання підприємцями приписи про усунення порушень стандартів, норм і правил;

6) забороняти передачу замовникові і застосування (у виробництво) конструкторської, технологічної та проектної документації, що не відповідає вимогам стандартів, норм і правил щодо якості продукції і технологічних процесів; інформувати відповідні спеціально уповноважені органи державного нагляду, якщо ця документація не відповідає вимогам стандартів, норм і правил з питань безпеки;

7) забороняти виробництво, випуск (у тому числі із ремонту), зберігання, транспортування, використання (експлуатацію), реалізацію продукції, в тому числі імпортної, та її окремих партій із порушеннями стандартів, норм і правил, крім випадків, коли відхилення від стандартів, норм і правил передбачено угодою про розподіл продукції;

(підпункт 7 абзацу другого пункту 1 статті 6 із змінами, внесеними
 згідно із 
Законами України від 11.07.95 р. N 288/95-ВР,
 від 08.06.2000 р. N 1807-III)

8) забороняти випуск і реалізацію продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації, але не пройшла її у встановлені строки, або підлягає іншій обов'язковій процедурі з підтвердження відповідності, але щодо якої немає відповідного документа про відповідність, а також продукції, виробництво якої проводилося без ліцензії, якщо це передбачено законодавством;

(підпункт 8 абзацу другого пункту 1 статті 6 у редакції
 Закону України від 11.07.95 р. N 288/95-ВР
,
 із змінами, внесеними згідно із
 
Законами України від 20.02.2003 р. N 544-IV,
 від 19.01.2006 р. N 3370-IV)

9) оформляти матеріали щодо накладання штрафу на підприємця у разі порушення ним стандартів, норм і правил;

10) складати протоколи про адміністративні правопорушення в сфері стандартизації, якості продукції та метрології;

11) надсилати матеріали до органів прокуратури для вирішення питання про притягнення до кримінальної відповідальності осіб, винних у порушенні стандартів, норм і правил, а також у разі створення підприємцем перешкод при здійсненні державного нагляду звертатися до органів внутрішніх справ для забезпечення усунення цих перешкод;

(підпункт 11 абзацу другого пункту 1 статті 6 із змінами, внесеними
 згідно із Законом України від 20.02.2003 р. N 544-IV)

12) повідомляти органи ліцензування про порушення стандартів, норм і правил суб'єктами господарювання, які одержали ліцензію на провадження такої діяльності;

(підпункт 12 пункту 1 статті 6 у редакції
 Закону України від 19.01.2006 р. N 3370-IV)

13) запроваджувати у підприємця, в установленому центральним органом виконавчої влади у сфері технічного регулювання та споживчої політики порядку, особливий режим приймання продукції у разі систематичного порушення стандартів, норм і правил під час її випуску або реалізації.

14) на час виконання службових обов'язків користуватися проїзними квитками для проїзду у міському пасажирському транспорті (крім таксі), які можуть закуповуватися за рахунок асигнувань, передбачених у кошторисі на утримання організації.

(пункт 1 статті 6 доповнено підпунктом 14
 згідно із Законом України від 11.07.95 р. N 288/95-ВР
,
підпункт 14 пункту 1 статті 6 в редакції
 Закону України від 11.06.97 р. N 332/97-ВР)

2. Право видачі підприємцю обов'язкових для виконання приписів про припинення виробництва продукції при порушенні ним стандартів, норм і правил до усунення його причин надано лише головному державному інспектору України та його заступникам.

Поновлення виробництва, випуску та реалізації продукції проводиться на підставі позитивних висновків повторної перевірки державним інспектором, витрати на яку оплачує підприємець.

(пункт 2 статті 6 доповнено абзацом другим згідно із
 Законом України від 11.07.95 р. N 288/95-ВР)

3. Державні інспектори у процесі здійснення державного нагляду за додержанням стандартів, норм і правил зобов'язані виконувати обсяг робіт, передбачених у статті 5 цього Декрету.

4. Державні інспектори несуть установлену чинним законодавством відповідальність у разі неправомірного використання наданих їм прав, у тому числі за розголошення комерційної таємниці.

5. Керівники підприємств, установ та організацій (їх об'єднань) усіх форм власності зобов'язані створювати службовим особам, які здійснюють державний нагляд, належні умови для виконання покладених на них обов'язків.

6. Органи державного нагляду за додержанням стандартів, норм і правил працюють у взаємодії з центральними і місцевими органами виконавчої влади, виконавчими органами місцевих рад, громадськими організаціями.

(пункт 6 статті 6 із змінами, внесеними згідно із
 Законом України від 20.02.2003 р. N 544-IV)

Розділ IV
 ФІНАНСУВАННЯ РОБІТ ЩОДО ЗДІЙСНЕННЯ ДЕРЖАВНОГО НАГЛЯДУ

Стаття 7. Джерела фінансування робіт щодо здійснення державного нагляду

Фінансування робіт щодо здійснення державного нагляду за додержанням стандартів, норм і правил провадиться за рахунок коштів, передбачуваних державним бюджетом.

Розділ V
ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ СУБ'ЄКТІВ ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЗА ПОРУШЕННЯ СТАНДАРТІВ, НОРМ І ПРАВИЛ

Стаття 8. Відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності

1. У разі порушення стандартів, норм і правил суб'єкт підприємницької діяльності (підприємець) несе відповідальність:

1) за передачу замовникові або у виробництво і застосування конструкторської, технологічної та проектної документації, яка не відповідає вимогам стандартів, норм і правил щодо якості продукції і технологічних процесів, розробник цієї документації сплачує штраф у розмірі 25 відсотків вартості розробки;

2) за реалізацію продукції, що не відповідає вимогам стандартів, норм і правил, підприємець сплачує штраф у розмірі 25 відсотків вартості реалізованої продукції;

3) за реалізацію на території України імпортної продукції, яка не відповідає вимогам стандартів, норм і правил, що діють в Україні, стосовно безпеки для життя, здоров'я й майна людей і навколишнього середовища, підприємець сплачує штраф у розмірі 50 відсотків вартості реалізованої продукції;

4) за ухилення підприємця від пред'явлення органам державного нагляду продукції, яка підлягає контролю, він сплачує штраф у розмірі 25 відсотків вартості продукції, що випущена з моменту ухилення;

5) за реалізацію продукції, яка підлягає, але не пройшла обов'язкової сертифікації, або за реалізацію продукції, яка підлягає іншій обов'язковій процедурі з підтвердження відповідності, але щодо якої немає відповідного документа про відповідність, а також за застосування щодо такої продукції національного знака відповідності, підприємець сплачує штраф у розмірі 25 відсотків вартості реалізованої продукції;

(підпункт 5 пункту 1 статті 8 із змінами, внесеними
 згідно із Законом України від 20.02.2003 р. N 544-IV)

6) за реалізацію експортної продукції, яка не відповідає вимогам стандартів, норм і правил, на що є письмове підтвердження споживача, підприємець сплачує штраф у розмірі 25 відсотків вартості реалізованої продукції;

7) за реалізацію продукції, забороненої до випуску і реалізації органами державного нагляду, підприємець сплачує штраф у розмірі 100 відсотків вартості реалізованої продукції;

8) за випуск, реалізацію підвищено небезпечної продукції (яди, ядохімікати, вибухо- та вогненебезпечні речовини тощо) без належного попереджувального маркування, а також без інструкції щодо експлуатації, зберігання, транспортування підприємець сплачує штраф у розмірі 50 відсотків вартості випущеної або реалізованої продукції;

9) за випуск, реалізацію продукції, яка внаслідок порушення вимог стандартів, норм і правил є небезпечною для життя, здоров'я й майна людей і навколишнього середовища, підприємець сплачує штраф у розмірі 100 відсотків вартості випущеної або реалізованої продукції.

2. Вартість документації та продукції, розроблених, виготовлених і реалізованих (переданих) з порушенням вимог, передбачених пунктом 1 цієї статті, а також продукції, реалізованої у разі ухилення підприємця від її контролю, обчислюється за цінами її реалізації.

3. Сплата штрафу, передбаченого пунктом 1 цієї статті, не звільняє підприємця від обов'язків відшкодування збитків споживачам продукції, які виникли внаслідок порушення стандартів, норм і правил, невиконання умов договору на поставку продукції.

4. На підставі акта перевірки, оформленого у встановленому порядку, за наявності порушень, передбачених пунктом 1 цієї статті, підприємцю видається обов'язкове для виконання рішення (далі - постанова) про сплату штрафів за формою, що встановлюється центральним органом виконавчої влади у сфері технічного регулювання та споживчої політики.

(абзац перший пункту 4 статті 8 у редакції
 Закону України від 20.02.2003 р. N 544-IV)

Постанову про накладання штрафів видають головний державний інспектор Республіки Крим, області, міста або його заступники, а у випадках, передбачених підпунктами 7 і 9 пункту 1 цієї статті , - головний державний інспектор України або його заступники.

У разі невиконання порушником постанови протягом 15 днів з дня її отримання вона підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

(абзац третій пункту 4 статті 8 у редакції
 Закону України від 20.02.2003 р. N 544-IV)

У разі відсутності відповідних документів, передбачених законодавством щодо митного оформлення імпортних товарів (обладнання, комплектуючих виробів, матеріалів і сировини, які використовуються під час виробництва продукції), акт перевірки надсилається до правоохоронних органів.

(абзац четвертий пункту 4 статті 8 у редакції
 Закону України від 20.02.2003 р. N 544-IV)

В акті, на підставі якого видана постанова, зазначається:

характер порушень - параметри і показники, за якими продукція не відповідає вимогам стандартів, норм і правил, величини відхилень, їх вплив на якість продукції;

період, в якому мало місце порушення вимог стандартів, норм і правил; обсяг продукції, що не відповідає цим вимогам у натуральному і вартісному виразі (за кожний місяць, у якому мало місце порушення);

дані, що підтверджують факти випуску або реалізації продукції, яка не відповідає вимогам стандартів, норм і правил.

У відповідних випадках зазначаються дані, що підтверджують ухилення підприємця від пред'явлення продукції органам державного нагляду для її контролю.

До акта можуть бути додані інші необхідні документи.

5. Частина п'ята статті 8 втратила чинність 

(згідно із Законом України
 від 30.06.99 р. N 783-XIV)

6. Повернення необгрунтовано стягнутих до бюджету сум штрафів здійснюється фінансовими органами на підставі рішення органу, який скасував застосування штрафів.

7. Штрафи не застосовуються, якщо:

є рішення Кабінету Міністрів України про дозвіл реалізації сільськогосподарської продукції з відхиленням за якістю від вимог стандартів у рахунок виконання державного замовлення;

підприємець має дозвіл на тимчасове відхилення від вимог відповідних стандартів щодо якості продукції, виданий у кожному окремому випадку центральним органом виконавчої влади у сфері технічного регулювання та споживчої політики за наявності клопотання заінтересованого органу виконавчої влади, згоди споживача та спеціально уповноваженого органу, який здійснює державний нагляд за безпекою цієї продукції. При цьому у всіх випадках протягом строку дії дозволу підприємець відраховує в порядку, встановленому Міністерством фінансів України, у доход державного бюджету 10 відсотків вартості такої продукції, але не більше 90 відсотків від прибутку, що залишається в розпорядженні підприємств після здійснення обов'язкових платежів. Суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють реалізацію питної води через системи централізованого водопостачання, здійснюють зазначені відрахування у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, до спеціальних фондів місцевих бюджетів. Ці кошти використовуються за рішеннями місцевих рад виключно на фінансування заходів, пов'язаних з поліпшенням якості питної води.

(абзац третій пункту 7 статті 8 із змінами, внесеними
 згідно із
Законами України від 24.05.2001 р. N 2439-III,
 від 20.02.2003 р. N 544-IV)

(пункт 7 статті 8 в редакції Закону
 України від 05.11.97 р. N 622/97-ВР)

Розділ VI
ПРАВОВИЙ ЗАХИСТ ПОСАДОВИХ ОСІБ
ЦЕНТРАЛЬНОГО ОРГАНУ ВИКОНАВЧОЇ ВЛАДИ У СФЕРІ ТЕХНІЧНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ТА СПОЖИВЧОЇ ПОЛІТИКИ ТА ЙОГО ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ОРГАНІВ

Стаття 9. Відносини центрального органу виконавчої влади у сфері технічного регулювання та споживчої політики та його територіальних органів з правоохоронними органами

Працівники правоохоронних органів сприяють посадовим особам центрального органу виконавчої влади у сфері технічного регулювання та споживчої політики та його територіальних органів у виконанні ними службових обов'язків, пов'язаних з державним наглядом за додержанням стандартів, норм і правил.

Стаття 10. Охорона особистих і майнових прав посадових осіб центрального органу виконавчої влади у сфері технічного регулювання та споживчої політики та його територіальних органів

1. Посадові особи центрального органу виконавчої влади у сфері технічного регулювання та споживчої політики та його територіальних органів під час виконання своїх службових обов'язків, пов'язаних з державним наглядом за додержанням стандартів, норм і правил, перебувають під захистом закону.

Держава гарантує захист життя, здоров'я, честі, гідності та майна посадових осіб і членів їх сімей від злочинних посягань та інших протиправних дій.

2. Посадові особи центрального органу виконавчої влади у сфері технічного регулювання та споживчої політики та його територіальних органів, на яких покладено здійснення державного нагляду за додержанням стандартів, норм і правил, підлягають обов'язковому державному страхуванню.

Порядок та умови страхування посадових осіб визначаються Кабінетом Міністрів України.

3. У разі каліцтва чи інвалідності, що сталися у зв'язку з виконанням службових обов'язків, посадовій особі виплачується компенсація в розмірі від річного до п'ятирічного грошового утримання (залежно від ступеня втрати працездатності), а в разі її загибелі - сім'ї загиблого виплачується одноразова допомога в розмірі десятирічного грошового утримання за останньою посадою, яку він займав.

Збитки, завдані майну посадової особи центрального органу виконавчої влади у сфері технічного регулювання та споживчої політики та його територіальних органів або членів її сім'ї у зв'язку з виконанням нею службових обов'язків, компенсуються в повному обсязі за рахунок коштів державного бюджету з наступним стягненням цієї суми з винних осіб.

(Декрет доповнено розділом VI згідно із
Законом України від 11.07.95 р. N 288/95-ВР,
у зв'язку з цим розділ VI вважати розділом VII,
а статтю 9 - статтею 11)

Розділ VII. ЗАКЛЮЧНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 11. Набуття чинності Декрету

Цей Декрет набуває чинності з дня опублікування.

 

 

Прем'єр-міністр України

Л. КУЧМА

Перший заступник Міністра
 Кабінету Міністрів України

 
В. НЕСМІХ

м. Київ
8 квітня 1993 року
N 30-93

 
 

 

Опрос