Идет загрузка документа (43 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

О Фонде частичного гарантирования кредитов в сельском хозяйстве

Проект закона Украины от 25.05.2020 № 3205-2
Дата рассмотрения: 22.05.2020 Карта проходжения проекта

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про Фонд часткового гарантування кредитів у сільському господарстві

Цей Закон визначає особливості утворення та діяльності Фонду часткового гарантування кредитів у сільському господарстві, встановлює порядок визначення критеріїв щодо суб'єктів підприємництва та фінансових установ, зобов'язання за кредитними договорами між якими можуть гарантуватися Фондом часткового гарантування кредитів у сільському господарстві.

Стаття 1. Правовий статус Фонду часткового гарантування кредитів у сільському господарстві

1. Фонд часткового гарантування кредитів у сільському господарстві (далі - Фонд) є спеціалізованою небанківською фінансовою установою, яка виконує функції забезпечення підтримки малих і середніх суб'єктів підприємництва, що провадять діяльність у сільському господарстві, шляхом часткового гарантування виконання зобов'язань таких суб'єктів за кредитними договорами.

2. Фонд створюється державою в особі Кабінету Міністрів України.

3. Фонд повинен відповідати вимогам щодо провадження діяльності з надання фінансових послуг, у тому числі організаційним та операційним вимогам, передбаченим органом, який здійснює державне регулювання ринків фінансових послуг.

4. Учасниками Фонду можуть бути держава та міжнародні фінансові організації.

5. Фонд має відокремлене майно, самостійний баланс та рахунки в установах банків.

6. Фонд може бути одержувачем бюджетних коштів.

Стаття 2. Мета діяльності Фонду

1. Метою діяльності Фонду є підтримка малих і середніх суб'єктів підприємництва, що здійснюють первинне виробництво сільськогосподарської продукції, шляхом часткового гарантування виконання зобов'язань таких суб'єктів за кредитними договорами.

Стаття 3. Статут Фонду

1. Установчим документом Фонду є статут.

2. Статут Фонду затверджується рішенням Кабінету Міністрів України.

3. У статуті Фонду зазначається:

1) повне та скорочене найменування;

2) розмір статутного капіталу, порядок його збільшення та зменшення;

3) органи управління, їхня компетенція, порядок скликання та прийняття ними рішень;

4) порядок вступу до Фонду та виходу з нього;

5) порядок припинення Фонду;

6) порядок внесення змін до статуту;

7) інші положення, що не суперечать законодавству України.

Стаття 4. Статутний капітал Фонду

1. Статутний капітал Фонду формується за рахунок коштів державного бюджету та коштів його учасників.

2. Розмір статутного капіталу визначається у статуті Фонду.

3. Частка держави у статутному капіталі Фонду становить не менше 51 відсотку. Зменшення такої частки не допускається.

4. Збільшення статутного капіталу Фонду допускається лише після внесення всіма учасниками своїх вкладів у повному обсязі.

5. Учасник Фонду має право продати або відступити в будь-який інший спосіб свою частку або її частину у статутному капіталі Фонду з урахуванням положень частини третьої цієї статті.

6. Учасники Фонду, які не повністю внесли вклади до статутного капіталу Фонду, несуть солідарну відповідальність за його зобов'язаннями у межах вартості невнесеної частини вкладу кожного з учасників.

Стаття 5. Права та обов'язки учасників Фонду

1. Учасники Фонду мають такі права:

1) брати участь в управлінні Фондом у порядку, передбаченому цим Законом;

2) отримувати інформацію про господарську діяльність Фонду;

3) брати участь у розподілі прибутку;

4) відступити свою частку або її частину у статутному капіталі Фонду відповідно до частини четвертої статті 4 цього Закону;

5) отримати у разі ліквідації Фонду частину майна, що залишилася після розрахунків з кредиторами, або його вартість;

6) інші права, передбачені цим Законом та статутом Фонду.

2. Учасники Фонду зобов'язані:

1) виконувати рішення Загальних зборів учасників та Ради Фонду.

2) виконувати обов'язки, встановлені цим Законом та статутом Фонду.

Стаття 6. Виплата дивідендів учасникам Фонду

1. Виплата дивідендів здійснюється за рахунок чистого прибутку Фонду особам, які були учасниками Фонду на день прийняття рішення про виплату дивідендів, пропорційно до розміру їхніх часток.

2. Фонд виплачує дивіденди грошовими коштами.

3. Фонд часткового гарантування кредитів у сільському господарстві не має права приймати рішення про виплату дивідендів та здійснювати виплату дивідендів протягом двох років з дня державної реєстрації Фонду як юридичної особи.

4. Дивіденди виплачуються за період, передбачений Статутом, який має бути кратним кварталу.

5. Рішення про виплату дивідендів має відповідати вимогам органу, який здійснює державне регулювання ринків фінансових послуг.

6. Виплата дивідендів здійснюється у строк, що не перевищує шість місяців з дня прийняття рішення про їх виплату, якщо інше не передбачено статутом Фонду.

7. Фонд не має права приймати рішення про виплату дивідендів або/та виплачувати дивіденди, якщо майна Фонду недостатньо для задоволення вимог кредиторів за зобов'язаннями, строк виконання яких настав, або буде недостатньо внаслідок прийняття рішення про виплату дивідендів чи здійснення виплати.

8. Статутом Фонду можуть додатково передбачатися інші умови, за яких яких дивіденди не виплачуються.

9. Фонд не має права виплачувати дивіденди учаснику, який повністю не вніс свій вклад.

Стаття 7. Органи управління Фонду

1. Органами управління Фонду є Загальні збори учасників, Рада та Правління Фонду.

2. Загальні збори учасників Фонду є вищим органом управління Фонду.

3. Рада Фонду є органом управління Фонду.

4. Правління Фонду є виконавчим органом Фонду.

Стаття 8. Загальні збори учасників Фонду

1. До повноважень Загальних зборів учасників Фонду належить:

1) внесення змін до статуту Фонду;

2) зміна розміру статутного капіталу та рішення про вступ нових учасників до Фонду за пропозицією Ради Фонду;

3) визначення основних (стратегічних) напрямів діяльності Фонду;

4) схвалення розробленої та затвердженої Радою Фонду стратегії розвитку Фонду на три роки;

5) визначення цільової групи суб'єктів підприємництва, які мають право на часткове гарантування Фондом виконання зобов'язань за кредитними договорами;

6) припинення Фонду;

7) розподіл чистого прибутку, одержаного в результаті фінансово-господарської діяльності Фонду;

8) затвердження розміру річних дивідендів;

9) затвердження річного звіту Фонду;

10) розгляд та затвердження звіту Ради Фонду;

10) прийняття рішень з питань порядку проведення Загальних зборів;

11) вирішення інших питань, віднесених до їх компетенції законодавством України.

2. Кожен учасник Загальних зборів учасників Фонду має кількість голосів, пропорційну до розміру його частки у статутному капіталі Фонду.

3. Якщо держава є єдиним учасником Фонду, рішення з питань, що належать до повноважень Загальних зборів учасників Фонду, приймаються засновником.

Стаття 9. Повноваження Ради Фонду

1. Рада Фонду створюється у складі п'яти осіб, крім випадку, передбаченого абзацом третім частини третьої цієї статті. Трьома членами Ради Фонду є представники держави. Два члени Ради Фонду є незалежними.

2. Строк повноважень Ради Фонду становить три роки.

Одна особа не може займати посаду члена Ради Фонду більше ніж два строки поспіль.

3. Учасник або група учасників, частка яких у статутному капіталі Фонду перевищує 25 відсотків, має право призначити до складу Ради Фонду свого представника. Держава та учасники, частка держави у статутному капіталі яких становить не менше 50 відсотків, мають право разом призначити до Ради Фонду лише трьох представників.

У разі якщо учасник або кілька учасників, частка у статутному капіталі Фонду яких перевищує 25 відсотків, прийняли рішення про призначення представника до Ради Фонду, кількість незалежних членів Ради Фонду зменшується шляхом виключення зі складу Ради Фонду незалежного члена Ради, який перебуває у складі Ради найбільший строк. У разі, якщо два та більше незалежних членів Ради Фонду перебувають на посаді однаковий строк, то кількість незалежних членів Ради Фонду зменшується шляхом виключення зі складу Ради Фонду члена Ради, який має найменший досвід на ринках фінансових послуг.

4. Представники держави у Раді Фонду призначаються Кабінетом Міністрів України.

5. Члени Ради Фонду набувають своїх повноважень з моменту, передбаченого цивільно-правовим договором між ними та Фондом але не раніше дня погодження кандидатури члена Ради Фонду органом, який здійснює державне регулювання ринків фінансових послуг. Протягом трьох робочих днів з дня укладення договору між членом Ради та Фондом, Голова Ради Фонду зобов'язаний повідомити орган, який здійснює державне регулювання ринків фінансових послуг, про укладення цивільно-правового договору між членом Ради Фонду та Фондом. Орган, який здійснює державне регулювання ринків фінансових послуг, повинен погодити або відмовити у погодженні кандидатури члена Ради Фонду.

Відсутність відмови органу, який здійснює державне регулювання ринків фінансових послуг, протягом 30 днів з дати отримання повідомлення вважається погодженням кандидатури члена Фонду. Відмова у погодженні кандидатури члена Ради Фонду повинна містити обґрунтування причин такої відмови.

У разі відмови у погодженні кандидатури члена Ради Фонду проводиться новий конкурс на посаду незалежного члена Ради Фонду або учасник зобов'язаний протягом 10 днів призначити іншого представника.

6. Кабінет Міністрів України забезпечує проведення конкурсу з відбору незалежних членів Ради Фонду за дев'яносто днів до дня завершення строку повноважень незалежних членів Ради Фонду або протягом дев'яноста днів з дня дострокового припинення повноважень незалежного члена Ради Фонду.

Кабінет Міністрів України для проведення конкурсу на посади незалежних членів Ради Фонду утворює конкурсну комісію у складі трьох представників Кабінету Міністрів України та двох представників міжнародних асоціацій установ гарантування за їхньою згодою. Представники міжнародних фінансових організацій можуть брати участь у роботі конкурсної комісії з правом дорадчого голосу.

Конкурсна комісія обирає незалежних членів Ради Фонду за конкурсом у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, виключно із числа кандидатів, відібраних за конкурсом агентством працевлаштування. Незалежні члени Ради Фонду призначаються на посади рішенням Загальних зборів учасників Фонду.

Витрати на проведення конкурсу з відбору незалежних членів Ради Фонду несе Фонд.

Порядок проведення конкурсу з відбору незалежних членів Ради Фонду затверджується Кабінетом Міністрів України.

7. Розмір винагороди членів Ради Фонду встановлюється загальними зборами учасників Фонду за рекомендацією агентства працевлаштування, яке не брало участь у відборі кандидатів на посади незалежних членів Ради Фонду.

8. Агентство працевлаштування, яке відбирають кандидатів на посади незалежних членів Ради Фонду, та агентство працевлаштування, яке рекомендує розмір винагороди членам Ради Фонду, повинні мати не менш як десять років міжнародного досвіду пошуку керівників фінансових установ.

9. Агентства працевлаштування визначаються Кабінетом Міністрів України у встановленому ним порядку.

10. Вартість послуг агентства працевлаштування, яке рекомендує розмір винагороди членам Ради Фонду, визначається в договорі з Фондом фіксованою грошовою сумою.

11. Рада є колегіальним органом управління Фонду, що в межах своєї компетенції здійснює управління Фондом, а також контролює та регулює діяльність Правління Фонду з метою виконання стратегії розвитку Фонду. Рада Фонду діє в інтересах Фонду.

12. До виключної компетенції Ради Фонду належить:

1) розробка та затвердження стратегії розвитку Фонду на три роки відповідно до основних (стратегічних) напрямів діяльності Фонду, визначених Загальними зборами учасників Фонду, та подання її на схвалення Загальним зборам учасників Фонду;

2) затвердження бюджету Фонду та бізнес-плану розвитку Фонду;

3) визначення і затвердження стратегії та політики управління ризиками, процедури управління ними, а також переліку ризиків, їх граничних розмірів;

4) забезпечення функціонування системи внутрішнього контролю Фонду та контролю за її ефективністю;

5) контроль за ефективністю функціонування системи управління ризиками;

6) визначення організаційної структури Фонду;

7) внесення пропозиції Загальним зборам учасників Фонду про зміну розміру статутного капіталу та про вступ нових учасників;

8) здійснення контролю за діяльністю правління Фонду, внесення пропозицій щодо її вдосконалення;

9) затвердження звіту Правління Фонду про діяльність Фонду за звітний рік та заходів за результатами його розгляду;

10) затвердження положення про Раду Фонду та Правління Фонду;

11) затвердження положення про політику інвестування у фінансові активи, систему внутрішнього контролю, систему управління ризиками та внутрішній аудит;

12) визначення кількісного складу Правління Фонду, призначення та звільнення з посад Голови та членів Правління Фонду, ризик-менеджера та внутрішнього аудитора Фонду;

13) затвердження умов цивільно-правових, трудових договорів, що укладаються з Головою правління та членами Правління, ризик-менеджером та внутрішнім аудитором, встановлення розміру їхньої винагороди, у тому числі заохочувальних та компенсаційних виплат;

14) встановлення критеріїв відбору зовнішнього аудитора Фонду;

15) визначення зовнішнього аудитора для проведення аудиторської перевірки Фонду щорічно, затвердження умов договору, що укладається з ним, встановлення розміру оплати його послуг;

16) здійснення контролю за діяльністю внутрішнього аудитора;

17) розгляд висновків зовнішнього та внутрішнього аудиту та затвердження заходів за результатами їх розгляду;

18) контроль за усуненням недоліків, виявлених органом, який здійснює державне регулювання ринків фінансових послуг та іншими органами державної влади та управління, які в межах компетенції здійснюють нагляд за діяльністю Фонду;

19) затвердження положення про порядок надання гарантій Фондом;

20) визначення додаткових критеріїв щодо кредитоспроможності суб'єктів підприємництва, які мають право на часткове гарантування Фондом виконання зобов'язань за кредитними договорами;

21) встановлення критеріїв щодо фінансових установ, перед якими здійснюється гарантування за кредитними зобов'язаннями

22) надання згоди на вчинення правочину Фондом якщо ринкова вартість майна, робіт або послуг, що є його предметом, становить 10 і більше відсотків вартості власного капіталу Фонду, за даними останньої річної фінансової звітності;

23) визначення переліку інформації, яка публікується на офіційній сторінці Фонду в мережі Інтернет та забезпечення своєчасного опублікування Фондом такої інформації;

24) скликання Загальних зборів учасників Фонду, підготовка порядку денного Загальних зборів учасників Фонду, прийняття рішення про дату їх проведення;

25) вирішення інших питань, віднесених до її компетенції законодавством України.

13. Рада Фонду має право отримувати від Правління Фонду будь-яку інформацію про діяльність Фонду, необхідну для здійснення її повноважень.

14. Після визначення Загальними зборами учасників Фонду основних (стратегічних) напрямів діяльності Фонду Рада Фонду повинна забезпечити розроблення та затвердити стратегію розвитку Фонду на три роки і передати її на схвалення Загальних зборів учасників Фонду в порядку, встановленому Статутом Фонду та положенням про Раду Фонду. Стратегія розвитку Фонду передбачає досягнення визначених Загальними зборами учасників Фонду основних (стратегічних) напрямів діяльності Фонду та містить очікувані показники результатів діяльності Фонду. Загальні збори учасників Фонду відмовляють у схваленні стратегії розвитку Фонду у разі невідповідності стратегії визначеним Загальними зборами Фонду основним (стратегічним) напрямам діяльності Фонду або наявності суттєвих недоліків, що можуть перешкодити ефективному виконанню стратегії. У разі несхвалення стратегії розвитку Фонду Загальні збори учасників Фонду повертають її Раді Фонду на доопрацювання із зазначенням конкретних зауважень та заперечень. У разі повторного несхвалення стратегії розвитку Фонду Загальні збори Фонду мають право припинити повноваження всього складу Ради Фонду, при цьому підстави несхвалення стратегії розвитку Фонду повинні бути опубліковані Загальними зборами учасників Фонду.

15. Повноваження члена Ради Фонду можуть бути припинені достроково виключно з таких підстав:

1) невиконання стратегії розвитку Фонду, що підтверджується результатами щорічного оцінювання, яке проводиться в порядку, визначеному Загальними зборами учасників Фонду;

2) повторне несхвалення Загальними зборами учасників Фонду стратегії розвитку Фонду, затвердженої Радою Фонду;

3) виявлення факту невідповідності члена Ради Фонду вимогам, встановленим цим Законом;

4) подання членом Ради Фонду особистої письмової заяви про припинення повноважень за власним бажанням, за умови, що така заява подається не пізніше ніж за два тижні до припинення повноважень;

5) подання членом Ради Фонду особистої письмової заяви про припинення повноважень у зв'язку з неможливістю виконувати свої повноваження за станом здоров'я;

6) набрання законної сили вироком суду щодо нього за умисні злочини;

7) набрання щодо члена Ради Фонду законної сили судовим рішенням про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, пов'язаного з корупцією;

8) смерть члена Ради Фонду, визнання його недієздатним, обмежено дієздатним, безвісно відсутнім або оголошення померлим;

9) відкликання учасником Фонду свого представника;

10) при настанні обставин, які передбачені абзацом другим частини третьої цієї статті щодо незалежних членів Ради Фонду.

16. Рішення про дострокове припинення повноважень члена Ради Фонду з підстав, передбачених пунктами 1 - 4 частини п'ятнадцятої цієї статті, приймається Загальними зборами учасників Фонду, при цьому рішення про дострокове припинення повноважень з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини п'ятнадцятої цієї статті, приймається лише щодо всього складу Ради Фонду. Повноваження члена Ради Фонду достроково припиняються з підстав, передбачених пунктами 5 - 11 частини п'ятнадцятої цієї статті, з настанням відповідних обставин.

У разі припинення повноважень члена Ради Фонду, який є представником учасника, такий учасник протягом 30 днів з дня припинення повноважень попереднього представника призначає до складу Ради Фонду нового представника.

У разі дострокового припинення повноважень незалежного члена Ради Фонду новий член Ради Фонду обирається у порядку, передбаченому частиною десятою цієї статті.

17. Загальні збори учасників Фонду зобов'язані розпочати конкурсний відбір претендентів на посади незалежних членів Ради Фонду не пізніше ніж за чотири місяці до закінчення строку повноважень Ради Фонду. У разі якщо після закінчення строку повноважень Ради Фонду Загальними зборами учасників Фонду не прийнято рішення про призначення нового складу Ради Фонду, Рада Фонду продовжує виконувати свої повноваження до призначення її нового складу.

18. Раду Фонду очолює голова, який обирається Радою Фонду з числа її незалежних членів. До обрання голови його обов'язки виконує член Ради Фонду, який є представником держави.

19. Формою роботи Ради Фонду є засідання. Статутом Фонду може бути передбачено випадки та порядок прийняття Радою Фонду рішення шляхом проведення заочного голосування. Засідання Ради Фонду проводяться в міру необхідності з періодичністю, визначеною статутом, але не рідше одного разу на квартал.

20. Засідання Ради Фонду скликаються за ініціативою голови Ради Фонду або на вимогу члена Ради Фонду, Правління Фонду, інших осіб, визначених статутом Фонду. Ініціатори засідання Ради Фонду вносять питання до порядку денного такого засідання.

21. Засідання Ради Фонду є правоможним за умови участі в ньому не менше 2/3 членів Ради Фонду.

22. Рішення Ради Фонду приймається простою більшістю голосів членів Ради Фонду, які беруть участь у засіданні, якщо для прийняття рішення Статутом Фонду не встановлюється більша кількість голосів.

23. Кожен член Ради Фонду має один голос. Статутом Фонду може передбачатися право вирішального голосу голови Ради Фонду у разі рівного розподілу голосів.

24. Член Ради Фонду повинен виконувати свої обов'язки особисто і не може передавати свої повноваження іншій особі.

25. Члени Ради Фонду мають право на винагороду своєї діяльності за рахунок Фонду, якщо інше не передбачено законодавством України. Порядок виплати винагороди визначатиметься цим Законом, Статутом, а також цивільно-правовим договором, що укладається з членом Ради Фонду.

Стаття 10. Вимоги до членів Ради Фонду

1. Члени Ради Фонду повинні відповідати вимогам цього Закону та нормативно-правових актів органу, який здійснює державне регулювання ринків фінансових послуг, щодо професійних вимог керівників фінансових установ. Не допускається призначення особи на посаду члена Ради Фонду, якщо таке призначення може призвести до конфлікту інтересів.

2. Членами Ради Фонду можуть бути особи, які мають вищу освіту, досвід роботи у фінансовому секторі не менше п'яти років у сукупності, у тому числі на керівних посадах фінансових установ не менше трьох років та бездоганну ділову репутацію.

Кабінет Міністрів України має право встановлювати додаткові вимоги до кандидатів на посади членів Ради Фонду.

3. Не може бути членом Ради Фонду особа, яка має судимість за вчинення умисного злочину, не погашену і не зняту у встановленому законом порядку.

4. Не може бути незалежним членом Ради Фонду:

1) особа, яка протягом будь-якого періоду за останні п'ять років, що передували її призначенню до Ради Фонду, була керівником або працівником Фонду, крім незалежного члена Ради Фонду;

2) особа, яка мала протягом останнього року, що передували її призначенню до Ради Фонду, істотні господарські або цивільно-правові відносини з Фондом або була власником істотної участі, кінцевим бенефіціаром або посадовою особою юридичної особи, яка мала такі відносини з Фондом. Істотними господарськими та цивільно-правовими відносинами є відносини, внаслідок яких особа отримала або має право отримати грошові кошти або інше майно, переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи, будь-які інші вигоди нематеріального характеру, які перевищують 5 відсотків доходів такої особи за попередній звітний рік;

3) особа, яка є членом виконавчого органу юридичної особи, членом наглядової ради якої є будь-який керівник Фонду;

4) особа, яка є власником істотної участі, кінцевим бенефіціаром, керівником, членом наглядової ради або працівником юридичної особи, яка має можливість впливати на управління або діяльність Фонду;

5) особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, згідно з переліком, наведеним у пункті 1 частини першої статті 3 Закону України "Про запобігання корупції", під час перебування на вказаних посадах, а також протягом трьох років після звільнення;

6) особа, яка протягом будь-якого періоду за останні три роки, що передували її призначенню до Ради Фонду, була службовою особою, яка займає або займала відповідальне та особливо відповідальне становище. Термін "службові особи, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище" вживається у значенні, наведеному в примітці до статті 50 Закону України "Про запобігання корупції";

7) особа, яка брала участь у зовнішньому аудиті Фонду протягом будь-якого періоду за останніх три роки, що передували її призначенню до Ради Фонду;

8) особа, яка входила до складу наглядової ради, виконавчого органу, контролюючого органу, іншого органу фінансової установи, якщо утворення такого органу було передбачено установчим документом фінансової установи, або яка була внутрішнім аудитором, головним бухгалтером у такій фінансовій установі протягом будь-якого періоду за останні три роки до визнання фінансової установи неплатоспроможною;

9) близька особа з особами, зазначеними у пунктах 1 - 8 цієї частини, якщо призначення та перебування цієї особи на посаді члена Ради Фонду призведе до конфлікту інтересів. Термін "близька особа" вживається у значенні, наведеному в Законі України "Про запобігання корупції".

Незалежний член Ради Фонду не може бути афілійованою особою учасника Фонду. Термін "афілійовані особи" вживається у значенні, наведеному у Законі України "Про акціонерні товариства".

Стаття 11. Правління Фонду

1. Правління Фонду здійснює управління поточною діяльністю Фонду.

2. До компетенції Правління Фонду належить вирішення всіх питань, пов'язаних з управлінням поточною діяльністю Фонду, крім питань, що належать до виключної компетенції Загальних зборів учасників та Ради Фонду.

3. Правління Фонду підзвітне Раді Фонду та виконує її рішення.

4. Правління Фонду діє від імені Фонду у межах, встановлених цим Законом, статутом Фонду.

5. Від імені Фонду контракт з головою Правління підписує голова Ради Фонду.

6. Розподіл повноважень між членами Правління Фонду здійснюється рішенням Правління.

7. Кожний член Правління Фонду має право вимагати проведення засідання Правління та вносити питання до порядку денного засідання.

8. Засідання Правління Фонду проводяться в міру необхідності з періодичністю, визначеною статутом, але не рідше одного разу на місяць.

9. Повноваження Правління Фонду припиняються за рішенням Ради Фонду з одночасним прийняттям рішення про призначення нового голови Правління Фонду.

Стаття 12. Відповідальність учасників Фонду, членів Ради та Правління Фонду

1. Учасники Фонду, члени Ради Фонду та члени Правління Фонду за порушення вимог законодавства, здійснення ризикових операцій, які загрожують інтересам Фонду, або доведення Фонду до неплатоспроможності несуть цивільно-правову, адміністративну та кримінальну відповідальність.

Стаття 13. Види та умови діяльності Фонду

1. Єдиним видом діяльності Фонду є надання часткових гарантій за кредитними зобов'язаннями малих і середніх суб'єктів підприємництва, що здійснюють діяльність у сільському господарстві.

Фонд має право розміщувати тимчасово вільні кошти відповідно до положення про політику інвестування у фінансові активи, яке затверджується Радою Фонду.

2. Часткові гарантії надаються лише за кредитами, наданими фінансовими установами, які уклали договір про співпрацю з Фондом та відповідають критеріям прийнятності, затвердженим Радою Фонду.

3. Фонд надає гарантії в обсязі до 50 відсотків непогашеної суми основного боргу.

4. Фонд надає гарантії на строк дії кредитного договору, але не більше 10 років.

5. Обсяг наданих непокритих гарантій не може перевищувати більше ніж у чотири рази розмір регулятивного капіталу Фонду, порядок визначення якого встановлюється органом, що здійснює державне регулювання ринків фінансових послуг.

Для цілей цього Закону під обсягом наданих непокритих гарантій слід розуміти розмір кредитних ризиків, що не покриті інструментами передачі кредитних ризиків, порядок визначення якого встановлюється органом, що здійснює державне регулювання ринків фінансових послуг.

6. Порядок надання гарантій та максимальна сума гарантій Фонду перед однією фінансовою установою у поточному фінансовому році, визначається положенням, затвердженим Радою Фонду.

7. Якщо протягом будь-яких 12 місяців поспіль фінансова установа вимагає від Фонду сплатити грошову суму за порушеними суб'єктами підприємництва перед фінансовими установами зобов'язаннями у розмірі, що перевищує 20 відсотків від суми усіх діючих гарантій, отриманих цією фінансовою установою, така фінансова установа не має права отримувати від Фонду нові гарантії за зобов'язаннями своїх позичальників протягом наступних 12 місяців.

8. У випадках, якщо фінансова установа отримала менше 10 гарантій від Фонду та вимагає сплатити грошову суму за порушеними суб'єктами підприємництва перед фінансовими установами зобов'язаннями у розмірі, що перевищує 20 відсотків від суми усіх діючих гарантій, отриманих цією фінансовою установою, Рада Фонду може встановити строк, на який видача нових гарантій такій фінансовій установі призупиняється.

9. Після закінчення строку призупинення надання гарантій, фінансова установа зможе отримувати нові гарантії від Фонду, якщо така фінансова установа відповідатиме стандартам Фонду щодо управління ризиками та фінансового стану.

Стаття 14. Порядок визначення критеріїв щодо суб'єктів підприємництва та фінансових установ

1. Для цілей цього Закону критерієм для суб'єктів підприємництва, які мають право на часткове гарантування виконання зобов'язань за кредитними договорами, є малі та середні суб'єктами підприємництва, основним видом діяльності яких є виробництво сільськогосподарської продукції, які відповідають вимогам, що ставляться до мікропідприємств, малих та середніх Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та у власності та/або користуванні яких перебувають землі сільськогосподарського призначення у обсягах, що не перевищують 500 гектарів включно із земельними ділянками, які придбаються за грошові кошти, отримані у кредит.

Зазначений в цьому пункті граничний показник розраховується сумарно щодо всієї групи пов'язаних із суб'єктом підприємництва контрагентів. При цьому суб'єкт підприємництва не може входити до групи пов'язаних з ним контрагентів, які не відповідають зазначеним в цьому пункті граничним показникам щонайменше протягом останнього календарного року.

Суб'єктами підприємництва, які мають право на часткове гарантування виконання зобов'язань за кредитними договорами є юридичні особи, фізичні особи-підприємці, які здійснюють свою діяльність у галузі сільського господарства.

У разі якщо кредит надається з метою придбання земельної ділянки сільськогосподарського призначення, Фонд надає часткові гарантії лише за умови передачі цих земельних ділянок у заставу кредитодавцям.

Цільова група суб'єктів підприємництва, які мають право на часткове гарантування виконання зобов'язань за кредитними договорами, визначаються Загальними зборами учасників Фонду.

2. Не мають право на часткове гарантування виконання зобов'язань за кредитними договорами:

1) юридичні особи, учасниками (акціонерами, членами) або кінцевими бенефіціарами яких є громадяни держави, визнаної Україною державою-агресором або державою-окупантом;

2) особи, які належать або належали до терористичних організацій та юридичні особи, в яких особи, які належать або належали до терористичних організацій виступають учасниками (акціонерами, членами) або кінцевими бенефіціарами;

3) юридичні особи, учасниками (акціонерами, членами) або кінцевими бенефіціарами яких є іноземні держави;

4) юридичні особи, у яких неможливо встановити бенефіціарного власника (контролера);

5) юридичні особи, бенефіціарні власники (контролери) яких зареєстровані в офшорних зонах, віднесених до переліку офшорних зон Кабінетом Міністрів України;

6) фізичні та юридичні особи, стосовно яких застосовано спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) відповідно до Закону України "Про санкції" у вигляді заборони на укладення правочинів з набуття у власність земельних ділянок, а також пов'язаними з ними особами;

7) юридичні особи, створені за законодавством України, що перебувають під контролем фізичних та юридичних осіб, зареєстрованих у державах, включених Міжнародною групою з протидії відмиванню брудних грошей (FATF) до списку держав, що не співпрацюють у сфері протидії відмиванню доходів, одержаних злочинним шляхом;

8) юридичні особи, учасниками (акціонерами, членами) або кінцевими бенефіціарами яких є особи, які одночасно виступають учасниками (акціонерами, членами) інших юридичних осіб, що займаються сільськогосподарською діяльністю;

9) фізичні особи - підприємці, які одночасно виступають учасниками (акціонерами, членами) юридичних осіб, що займаються сільськогосподарською діяльністю.

Додаткові критерії щодо кредитоспроможності суб'єктів підприємництва, які мають право на часткове гарантування виконання зобов'язань за кредитними договорами, визначаються Радою Фонду.

2. Критерії прийнятності щодо фінансових установ, які надали кредити та зобов'язання перед якими частково гарантуються Фондом, затверджуються Радою Фонду.

Стаття 15. Джерела фінансування Фонду

1. Джерелами фінансування Фонду є:

кошти, передані до статутного капіталу Фонду;

дохід від фінансово-господарської діяльності;

кошти, отримані від третіх осіб на безповоротній основі;

бюджетні кошти в разі передбачення їх законом про Державний бюджет України на відповідний рік;

кредити та гранти, у тому числі коштів міжнародних фінансових організацій та міжнародної технічної допомоги;

інші джерела, не заборонені законодавством.

Стаття 16. Внутрішній аудит Фонду

1. У Фонді діє внутрішній аудит.

2. Внутрішній аудитор призначається та звільняється з посади Радою Фонду. Внутрішній аудитор у своїй діяльності підзвітний Раді Фонду. Повноваження внутрішнього аудитора визначається Статутом Фонду.

3. Внутрішній аудитор надає звіти станом на 01 січня та 01 липня Раді Фонду з висновками та пропозиціями щодо питань, віднесених до його повноважень, не пізніше одного місяця після настання відповідного строку. Звіти внутрішнього аудитора підлягають затвердженню Радою Фонду.

Стаття 17. Розкриття інформації Фондом

1. Річний звіт, який включає звіт про діяльність Фонду за звітний рік та фінансову звітність, оприлюднюється на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше 30 квітня наступного за звітним року.

2. Фонд щомісячно публікує на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет інформацію про умови надання Фондом часткових гарантій, про осіб, яким надані гарантії та суми таких гарантій, а також про виплати за наданими гарантіями.

Фонд публікує інформацію щодо критеріїв щодо фінансових установ, перед якими здійснюється гарантування за кредитними зобов'язаннями, інформацію щодо критеріїв відбору зовнішнього аудитора Фонду.

Орган, який здійснює державне регулювання ринків фінансових послуг, маже встановлювати перелік іншої інформації, яка підлягає публікуванню на офіційній сторінці Фонду в мережі Інтернет.

Стаття 18. Взаємовідносини держави та Фонду

1. Орган, який здійснює державне регулювання ринків фінансових послуг, здійснює регулювання діяльності Фонду.

Стаття 19. Прикінцеві положення

1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

2. Внести зміни до такого закону України:

1) абзац п'ятий частини другої статті 3 Закону України "Про управління об'єктами державної власності" (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2006, N 46, ст. 456 зі змінами) після слів "Закону України "Про банки і банківську діяльність" доповнити словами ", а також на управління Фондом часткового гарантування кредитів у сільському господарстві, що здійснюється відповідно до Закону України "Про Фонд часткового гарантування кредитів у сільському господарстві".

3. Кабінету Міністрів України:

1) протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим Законом:

утворити Фонд часткового гарантування кредитів у сільському господарстві, забезпечити формування та сплату його статутного капіталу;

прийняти нормативно-правові акти, передбачені цим Законом;

2) протягом шести місяців з дня опублікування цього Закону:

привести власні нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

забезпечити перегляд та приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

 

Голова Верховної Ради
України

 

Опрос