Идет загрузка документа (641 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

Об электронных коммуникациях

Проект закона Украины от 05.02.2020 № 3014
Дата рассмотрения: 05.02.2020 Карта проходжения проекта

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про електронні комунікації

Цей Закон встановлює правову основу діяльності у сферах електронних комунікацій та радіочастотного спектру.

Закон визначає повноваження держави щодо управління та регулювання зазначеної діяльності, а також права, обов'язки та засади відповідальності фізичних і юридичних осіб, які беруть участь у даній діяльності або користуються електронними комунікаційними послугами.

Розділ I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Сфера дії Закону

1. Дія цього Закону поширюється на відносини у сферах електронних комунікацій та радіочастотного спектру щодо надання та отримання електронних комунікаційних послуг, постачання та доступу до електронних комунікаційних мереж, забезпечення конкуренції на ринках електронних комунікацій, а також щодо користування радіочастотним спектром, ресурсами нумерації та захисту прав користувачів послуг.

2. Дія цього Закону не поширюється на відносини, пов'язані з:

електронними комунікаційними мережами, які не мають взаємоз'єднання з електронними комунікаційними мережами загального користування (крім відносин у сфері радіочастотного спектра);

регулюванням аудіовізуальної політики, аналізом змісту та редагуванням інформації, що передається за допомогою електронних комунікаційних мереж загального користування, надання споживачам програмних послуг;

взаємоз'єднанням, розподілом ресурсів, маршрутизацією та транзитом трафіку у мережі Інтернет, які регламентуються документами, встановленими міжнародними організаціями, крім організацій, зареєстрованих на території держав, визнаних Верховною Радою України державами-агресорами.

Стаття 2. Визначення термінів

абонент - кінцевий користувач, який отримує електронні комунікації послуги на умовах договору з постачальником електронних комунікаційних послуг;

абонентна плата - фіксований платіж, який може встановлювати постачальник електронних комунікаційних послуг для абонента за доступ на постійній основі до електронних комунікаційних послуг незалежно від факту їх отримання;

абонентська лінія електронної комунікаційної мережі (абонентська лінія)- складова частина електронної комунікаційної мережі, що з'єднує кінцеве обладнання з електронною комунікаційною мережею;

автоматизована інформаційна система управління радіочастотним спектром - система надання, збирання, накопичення, захисту, обліку, обробки та використання інформації, що дозволяє проводити заходи щодо радіочастотного планування, оцінки електромагнітної сумісності, здійснення присвоєнь радіочастот та радіочастотного моніторингу;

адреса мережі Інтернет - визначений чинними в мережі Інтернет міжнародними стандартами символьний та/або цифровий ідентифікатор Інтернет-протоколів;

адресний простір мережі Інтернет - сукупність адрес мережі Інтернет;

безпека мереж і послуг - здатність електронних комунікаційних мереж і послуг протистояти діям, які становлять загрозу доступності, цілісності чи конфіденційності цих мереж і послуг, даних, що зберігаються, передаються чи обробляються, а також пов'язаних з ними послуг, що надаються або доступні через електронні комунікаційні мережі чи послуги;

вартість пакету послуг - плата, яка встановлюється за користування пакетом послуг за інтервал часу, протягом якого можливе таке користування згідно тарифного плану, яка може бути незалежна від фактичного обсягу споживання електронних комунікаційних послуг, визначеного пакетом послуг;

взаємоз'єднання мереж - тип доступу, що реалізується між постачальниками електронних комунікаційних мереж та/або послуг (операторами), шляхом фізичного та/або логічного з'єднання електронних комунікаційних мереж, з метою забезпечення користувачу послуг одного постачальника електронних комунікаційних мереж та/або послуг (оператора) підтримувати зв'язок з користувачем послуг іншого постачальника електронних комунікаційних мереж та/або послуг (оператора), або для забезпечення доступу до послуг, що надаються іншими суб'єктами господарювання, що мають доступ до відповідної мережі;

виклик - процес з'єднання за допомогою електронної комунікаційної мережі, що дозволяє здійснювати двосторонні голосові електронні комунікації;

вимірювання параметрів радіообладнання, випромінювального пристрою, радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою спеціального призначення - частина приймальних та/або натурних випробувань на місці експлуатації радіообладнання, випромінювального пристрою, радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою спеціального призначення, під час проведення яких здійснюється експериментальне визначення відповідності їх параметрів розрахунку електромагнітної сумісності або присвоєнню радіочастоти;

випромінювальний пристрій - технічний пристрій, що використовується для виробничих, наукових, медичних, побутових потреб, за винятком потреб радіозв'язку, який випромінює електромагнітну енергію в навколишній простір і який не є радіообладнанням;

високошвидкісна мережа - електронна комунікаційна мережа, яка здатна забезпечувати надання послуг широкосмугового доступу зі швидкістю не менше за встановлену законодавством;

вторинний розподіл ресурсу нумерації - розподіл ресурсу нумерації постачальником електронних комунікаційних мереж та/або послуг користувачам послуг або іншим постачальникам електронних комунікаційних мереж та/або послуг;

гармонізований радіочастотний спектр - смуги або номінали радіочастот, технічні та експлуатаційні умови користування якими в Україні гармонізовані із вимогами, нормами і правилами Європейського Союзу щодо користування радіочастотним спектром;

географічні межі ринку - територія, або сукупність територій, на яких існує попит і пропозиція на певний вид електронних комунікаційних послуг, на яких умови конкуренції в значній мірі є однорідними та які можна вирізнити від суміжних територій, оскільки умови конкуренції на них суттєво відрізняються;

географічний номер - номер з національного плану нумерації, частина цифрової структури якого містить географічну ознаку, що використовується для маршрутизації викликів до фізичного розташування кінцевої точки мережі;

дані - інформація у формі, придатній для автоматизованої обробки її засобами обчислювальної техніки, технічними та програмними засобами;

дозвіл на користування ресурсом нумерації - право на користування надане шляхом первинного розподілу національного ресурсу нумерації на певній території та/або в електронній комунікаційній мережі протягом визначеного строку;

домен - частина ієрархічного адресного простору всесвітньої мережі Інтернет, яка має унікальну назву (доменне ім'я), що її ідентифікує, обслуговується групою серверів доменних імен та централізовано адмініструється;

доступ - надання, відповідно до цього Закону, права та можливості доступу до електронних комунікаційних мереж, інфраструктури, засобів та/або послуг іншим постачальникам електронних комунікаційних мереж та/або послуг з метою надання ними електронних комунікаційних мереж та/або послуг, у тому числі, для розповсюдження програм телерадіомовлення;

електронні комунікації - передавання та/або приймання інформації незалежно від її типу або виду за допомогою електронних комунікаційних мереж;

електронна комунікаційна мережа - комплекс технічних засобів електронних комунікацій та споруд, призначених для надання електронних комунікаційних послуг;

електронна комунікаційна мережа загального користування - електронна комунікаційна мережа, доступ до якої відкрито для всіх кінцевих користувачів послуг;

електронна комунікаційна послуга- послуга, що полягає в прийманні та/або передачі інформації через електронні комунікаційні мережі за винятком послуг з редакційним контролем змісту інформації, що передається за допомогою електронних комунікаційних мереж і послуг;

електромагнітна сумісність - здатність радіообладнання, випромінювальних пристроїв, радіоелектронних засобів та випромінювальних пристроїв спеціального призначення, одночасно функціонувати з обумовленою якістю в реальних умовах експлуатації і не створювати радіозавад іншому радіообладнанню, випромінювальним пристроям, радіоелектронним засобам та випромінювальним пристроям спеціального призначення;

ефективне користування радіочастотним ресурсом - стан користування радіочастотним ресурсом, що відповідає значенням критеріїв, встановленим відповідно до законодавства;

забезпечення електромагнітної сумісності - сукупність організаційно-технічних заходів, що проводяться з метою забезпечення сумісного користування радіочастотним ресурсом, зменшення або виключення впливу радіозавад між радіообладнанням, випромінювальними пристроям, радіоелектронними засобами та випромінювальними пристроями спеціального призначення;

задіяне присвоєння радіочастоти - присвоєння радіочастоти для відповідного радіообладнання, випромінювального пристрою, радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою спеціального призначення, введеного в експлуатацію у визначеному законодавством порядку;

заплановане присвоєння радіочастоти - присвоєння радіочастоти для відповідного радіообладнання, випромінювального пристрою, радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою спеціального призначення, для якого було виконано процедуру розрахунку електромагнітної сумісності з позитивними результатами;

заявлене присвоєння радіочастоти - присвоєння радіочастоти для відповідного радіообладнання, випромінювального пристрою, радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою спеціального призначення, для якого було розпочато процедуру розрахунку електромагнітної сумісності;

з'єднання - установлення зв'язку між кінцевим (термінальним) обладнанням для обміну інформацією;

зона нумерації - частина території, в межах якої ресурси нумерації фіксованого голосового зв'язку мають однаковий код мережі і єдиний формат номерів, що визначаються національним планом нумерації;

Інтернет (мережа Інтернет) - глобальна електронна комунікаційна мережа призначена для передачі даних, яка складається з фізично та логічно взаємоз'єднаних окремих електронних комунікаційних мереж, взаємодія яких базується на використанні єдиного адресного простору та на використанні інтернет-протоколів, визначених міжнародними стандартами, яка функціонує як віртуальна мережа;

інструментальна оцінка параметрів випромінювання - визначення засобами технічного контролю значень параметрів електромагнітних випромінювань, що створюються радіообладнанням, випромінювальними пристроями, радіоелектронними засобами та випромінювальними пристроями спеціального призначення;

інформація про місцезнаходження абонента, що здійснює виклик - оброблені у мережі мобільного зв'язку дані, отримані від мережевої інфраструктури або мобільного кінцевого (термінального) обладнання, із зазначенням місцезнаходження мобільного кінцевого (термінального) обладнання (точки його підключення до мережі), а в мережі фіксованого зв'язку - даних про фізичну адресу кінцевого пункту мережі;

інфраструктура електронних комунікаційних мереж - технічні засоби та/або споруди електронних комунікаційних мереж (елементи інфраструктури електронних комунікаційних мереж);

кабельна каналізація електронних комунікаційних мереж - обладнання та споруди, призначені для прокладання, монтажу та експлуатаційного обслуговування кабелів електронних комунікаційних мереж, що включають трубопроводи (канали кабельної каналізації), закладні та оглядові пристрої в колодязях, кабельних шафах, шахтах, колекторах, мостах, естакадах, тунелях, будівлях, а також приміщення для вводу кабелів і розміщення лінійного обладнання;

канал кабельної каналізації електронних комунікаційних мереж - окремо виділені місця обмеженої ємності в інфраструктурі кабельної каналізації електронних комунікаційних мереж, що призначені для прокладання кабелів електронних комунікацій;

кінцеве (термінальне) обладнання - обладнання, призначене для з'єднання з кінцевим пунктом електронної комунікаційної мережі з метою забезпечення доступу до електронних комунікаційних послуг;

кінцевий користувач послуг - користувач послуг, який не надає електронних комунікаційних послуг;

кінцевий пункт мережі - фізична точка, в якій кінцевому користувачу надається доступ до загальнодоступної електронної комунікаційної мережі, і яка у випадку мереж, що включають комутацію або маршрутизацію, ідентифікується за допомогою певної мережевої адреси, мережевого ідентифікатора кінцевого користувача послуг;

конверсія радіочастотного спектра - комплекс заходів/робіт, що передбачають зміну радіослужб та/або радіотехнологій чи категорій користувачів радіочастотного спектру для подальшого користування певною смугою або смугами радіочастот;

користування радіочастотним спектром - діяльність, пов'язана із застосуванням (експлуатацією) радіообладнання, випромінювальних пристроїв, радіоелектронних засобів та випромінювальних пристроїв спеціального призначення, що випромінюють та/або приймають електромагнітну енергію у межах радіочастотного спектру;

користувач електронних комунікаційних послуг (користувач послуг) - юридична особа, фізична особа-підприємець або фізична особа, яка використовує або замовляє електронну комунікаційну послугу;

користувач радіочастотного спектру - юридична особа, фізична особа-підприємець або фізична особа, діяльність якої безпосередньо пов'язана з користуванням радіочастотним спектром;

користувач ресурсу нумерації - юридична особа, фізична особа-підприємець або фізична особа, яка користується ресурсом нумерації;

лінія електронних комунікаційних мереж (лінія зв'язку) - елемент інфраструктури електронної комунікаційної мережі, що створює середовище розповсюдження електромагнітних сигналів по радіо, проводових, оптичних чи інших електромагнітних системах між технічними засобами електронних комунікацій, призначеними для передавання/приймання електромагнітних сигналів, та/або кінцевим обладнанням;

ліцензія на користування радіочастотним спектром (ліцензія) - право суб'єкта господарювання на користування певними смугами (смугою) радіочастот на індивідуальних засадах у ліцензованому діапазоні радіочастот протягом визначеного строку в конкретних регіонах (територіях) та на визначених умовах;

ліцензований діапазон радіочастот - визначені у плані розподілу та використання радіочастотного спектра в Україні смуги радіочастот у відповідному діапазоні, користування якими потребує наявності ліцензії на користування радіочастотним спектром;

локальна радіомережа - мережа безпроводового доступу у неліцензованому діапазоні радіочастот, що побудована із використанням радіообладнання з адаптивним вибором вільного каналу та методів послаблення впливу радіозавад в умовах спільного користування смугами радіочастот із застосуванням технологій, здатних забезпечити ефективне використання радіочастотного спектру;

малопотужна базова станція - радіообладнання малої потужності, що використовується у ліцензованому діапазоні радіочастот та для невеликої території на підставі присвоєння радіочастот без необхідності розрахунку електромагнітної сумісності або на підставі загальної авторизації;

мережа надвисокої пропускної здатності - мережа електронних комунікацій, яка відповідає одній з таких вимог:

цілком складається з оптоволоконних елементів, щонайменше до кінцевого пункту мережі постачальника такої електронної комунікаційної мережі; або

інша мережа, здатна забезпечувати за звичайних умов в час найбільшого навантаження функціонування аналогічне мережам, зазначеним в абзаці другому цього пункту. Функціонування мережі вважається аналогічним за показниками, що визначаються законодавством та незалежно від того, чи змінюються параметри електронних комунікаційних послуг, внаслідок різних характеристик середовища, за допомогою якого електронна комунікаційна мережа з'єднується з кінцевим пунктом мережі;

мережа широкосмугового доступу - електронна комунікаційна мережа, призначена для надання послуг широкосмугового доступу;

міжнародна координація, з'явлення і реєстрація користування радіочастотами - процедури, що проводяться відповідно до Регламенту радіозв'язку Міжнародного союзу електрозв'язку з метою міжнародно-правового захисту присвоєнь радіочастот України;

місцева (абонентська) лінія зв'язку - фізична лінія електронної комунікаційної мережі, що забезпечує передачу електромагнітних сигналів для з'єднання кінцевого пункту мережі з комутаційною системою або аналогічним обладнанням у мережі фіксованих електронних комунікацій загального користування;

мобільний зв'язок - електронні комунікації із застосуванням радіотехнологій, під час яких кінцеве обладнання хоча б одного із споживачів може вільно переміщатися в межах усіх пунктів закінчення електронної комунікаційної мережі;

модель ефективного оператора - система розрахунку необхідних ресурсів (витрат) для забезпечення гіпотетичним постачальником електронних комунікаційних послуг надання визначеного обсягу певних послуг кінцевим користувачам без порушень існуючих показників та параметрів якості;

моніторинг якості електронних комунікаційних послуг - збирання, вимірювання, випробування, оброблення, збереження, аналіз даних про показники якості електронних комунікаційних послуг та їх параметрів за певний період;

надання в користування радіочастотного спектру чи ресурсу нумерації - добровільна, платна зворотна, непостійна відмова від індивідуальних прав користування певним радіочастотним спектром чи ресурсом нумерації (їх частиною) на користь інших користувачів, в порядку, встановленому цим Законом;

натурні випробування - експериментальне підтвердження електромагнітної сумісності заявленого радіообладнання з іншим радіообладнанням та/або радіоелектронними засобами та випромінювальними пристроями спеціального призначення;

національний план нумерації України - нормативно-правовий акт, що визначає формат та структуру ресурсу нумерації в електронних комунікаційних мережах;

національний роумінг - електронна комунікаційна послуга, яка забезпечує можливість абонентам одного постачальника електронних комунікаційних послуг отримувати такі послуги в мережі іншого постачальника електронних комунікаційних послуги у межах України (без укладання абонентом з ним договору) із збереженням первинної реєстрації абонента в своїй мережі електронних комунікацій;

негеографічний номер - номер з національного плану нумерації, що використовується для маршрутизації викликів до кінцевого пункту мережі та цифрова структура якого не містить географічної ознаки;

незаконно діюче радіообладнання- радіообладнання, випромінювальний пристрій будь-якого призначення, експлуатація якого заборонена (не дозволена) в Україні або щодо якого встановлений факт експлуатації без визначеного законодавством присвоєння радіочастоти;

неліцензований діапазон радіочастот - радіочастоти, визначені у плані розподілу та використання радіочастотного спектра в Україні у відповідному діапазоні, для забезпечення суспільних потреб радіозв'язку на коротких відстанях, у тому числі, для надання електронних комунікаційних послуг без необхідності отримання ліцензій на користування радіочастотним спектром;

номер - послідовність десяткових цифр, що відповідає вимогам до структури, довжини та унікальності відповідно до національного плану нумерації України та яка містить інформацію, необхідну для маршрутизації виклику до кінцевого (термінального) обладнання або для доступу до електронних комунікаційних мереж та послуг;

ресурс нумерації (номерний ресурс) - коди, номери, ідентифікатори, що використовуються для позначення (ідентифікації) електронних комунікаційних мереж, кінцевих пунктів мережі, послуг, абонентів під час маршрутизації та здійснення виклику в електронних мережах загального користування;

оператор електронних комунікацій (оператор)- суб'єкт господарювання, який володіє, здійснює експлуатацію та управління електронних комунікаційних мереж та/або пов'язаних засобів.

У разі здійснення постачання електронних комунікаційних мереж, оператор вважається також постачальником електронних комунікаційних мереж.

У разі здійснення постачання електронних комунікаційних послуг, оператор вважається також постачальником електронних комунікаційних послуг;

оптовий ринок електронних комунікацій - сфера обігу електронних комунікацій, на якому постачальниками електронних комунікаційних мереж та/або послуг надаються електронні комунікаційні мережі та послуги іншим постачальникам електронних комунікаційних мереж та/або послуг з метою надання останніми електронних комунікаційних послуг користувачам послуг;

первинний розподіл ресурсу нумерації - надання права на користування часткою ресурсу нумерації (із зазначенням, зокрема, індексів, ємності номерів, певних кодів мереж, послуг тощо) в електронній комунікаційній мережі з метою надання електронних комунікаційних послуг;

передача прав на користування радіочастотним спектром чи ресурсом нумерації - добровільна, платна незворотна постійна відмова від індивідуальних прав на користування певним радіочастотним спектром чи ресурсом нумерації (їх частиною) на користь інших користувачів, в порядку, визначеному законодавством;

перенесення номера - електронна комунікаційна послуга, що надається абоненту за його заявою, яка полягає у збереженні за абонентом наданого йому постачальником електронних комунікаційних послуг, номера з метою використання цього номера для отримання електронних комунікаційних послуг у мережі іншого постачальника електронних комунікаційних послуг;

план розподілу і користування радіочастотним спектром в Україні- нормативно-правовий акт, який регламентує розподіл смуг радіочастот радіослужбам в Україні, розподіл на смуги спеціального та загального користування, напрями та умови користування радіочастотним спектром з визначенням радіотехнологій для певних смуг радіочастот;

пов'язані засоби - пов'язані послуги, об'єкти фізичної інфраструктури електронних комунікацій, інше обладнання або засоби, пов'язані з електронною комунікаційною мережею чи послугою, призначені для забезпечення або підтримки надання послуг через цю мережу чи послугу, в тому числі будівлі, входи до будівель, внутрішню будинкову електромережу, антени, вежі та інші допоміжні конструкції, канали, трубопроводи, щогли, люки та шафи тощо;

пов'язана послуга - послуга, пов'язана з електронною комунікаційною мережею чи послугою, призначена для забезпечення або підтримки надання (самостійного чи автоматизованого) послуг через цю мережу чи послугу, яка включає перенесення абонентських номерів або системи, що пропонують еквівалентну функціональність, системи умовного доступу, електронні телегіди та інші послуги, такі як послуга ідентифікації місцезнаходження абонента, що здійснює виклик, та присутності;

попереднє регулювання - регуляторні зобов'язання, спрямовані на розвиток економічної конкуренції на ринках постачання електронних комунікаційних мереж та/або послуг, необхідність накладення яких визначається регуляторним органом за результатами проведеного аналізу таких ринків та покладаються на визначених регуляторним органом постачальників електронних комунікаційних мереж та/або послуг з істотною ринковою перевагою на обмежений строк;

послуга голосових електронних комунікацій - обмін інформацією голосом у реальному часі з використанням електронних комунікаційних мереж та номерів національного або міжнародного плану нумерації;

послуга доступу до мережі Інтернет - електронна комунікаційна послуга, яка забезпечує доступ до мережі Інтернет і можливість логічного з'єднання практично зі всіма кінцевими точками мережі Інтернет, незалежно від технології, що застосовується в електронній комунікаційній мережі і кінцевого (термінального) обладнання, що використовується;

послуга міжособистісної електронної комунікації - електронна комунікаційна послуга, що дозволяє здійснювати прямий міжособистісний та інтерактивний обмін інформацією через мережі електронних комунікацій між обмеженою кількістю осіб, при якому особи, які ініціюють або беруть участь у комунікації, визначають її одержувача (одержувачів). Це не включає послуги, що дозволяють міжособистісне та інтерактивне спілкування лише як незначну допоміжну функцію, невід'ємно пов'язану з іншою послугою;

послуга міжособистісної електронної комунікації без використання нумерації - послуга міжособистісної електронної комунікації, при наданні якої не використовується номер (номери) з національного або міжнародних планів нумерації, або не здійснюється зв'язок з номером (номерами) з національного чи міжнародних планів нумерації;

послуга міжособистісної електронної комунікації з використанням нумерації - послуга міжособистісної електронної комунікації, при наданні якої використовується номер (номери) з національного або міжнародних планів нумерації, або здійснюється зв'язок з номером (номерами) з національного або міжнародних планів нумерації;

послуга широкосмугового доступу до мережі Інтернет - електронна комунікаційна послуга з доступу до мережі Інтернет із швидкістю передачі даних, не меншою, ніж визначена відповідно до законодавства, та без застосування систем з комутацією каналів;

постачальник електронних комунікаційних послуг - суб'єкт господарювання, який фактично надає та/або має право надавати електронні комунікаційні послуги на власних мережах та/або на мережах інших постачальників електронних комунікаційних послуг;

постачальник електронних комунікаційних мереж та/або послуг з значним ринковим впливом - постачальник, який самостійно або разом з іншими суб'єктами господарювання займає становище на ринку електронних комунікацій, еквівалентне домінуючому, а саме має економічний потенціал, який дозволяє йому діяти на ринку значною мірою незалежно від конкурентів і кінцевих користувачів. Визначення становища еквівалентного домінуючому здійснюється регуляторним органом з урахуванням законодавства про захист економічної конкуренції.

постачальник електронних комунікаційних мереж - суб'єкт господарювання, який надає послуги доступу до електронної комунікаційної мережі, що знаходяться в його володінні та до пов'язаних з нею засобів;

приймальні випробування встановленого радіообладнання на місці експлуатації (далі - первинний технічний контроль) - комплекс робіт, що складається з перевірки на місці експлуатації встановленого радіообладнання його технічних характеристик та параметрів я з метою визначення їх відповідності розрахункам електромагнітної сумісності, нормам випромінювання;

присвоєння радіочастоти - внесення параметрів та визначених умов експлуатації радіообладнання, радіоелектронних засобів та випромінювальних пристроїв спеціального призначення зі статусом задіяного присвоєння радіочастоти (смуги, номіналу або радіочастотного каналу) до реєстру присвоєнь радіочастот загальних користувачів або до реєстру присвоєнь радіочастот спеціальних користувачів;

пропуск трафіка - процес оригінації та/або термінації, та/або транзиту трафіка при взаємоз'єднанні мереж;

радіоаматор - фізична особа, яка здійснює користування радіочастотним ресурсом для особистих потреб, не пов'язаних з підприємницькою діяльністю, без мети отримання прибутку та відповідно до Регламенту аматорського радіозв'язку України і цього Закону;

радіозавади - завади, спричинені електромагнітним випромінюванням, які загрожують функціонуванню служб радіонавігації або інших служб безпеки чи серйозно погіршують якість, перешкоджають або неодноразово переривають роботу служб радіозв'язку що діють відповідно до законодавства чи міжнародних угод;

радіозв'язок - електронні комунікації, які здійснюються з користуванням радіочастотним спектром;

радіоелектронний засіб та випромінювальний пристрій спеціального призначення - радіообладнання, радіоелектронний засіб та/або випромінювальний пристрій, що використовується спеціальними користувачами виключно для виконання їх функцій та завдань;

радіообладнання (радіоелектронний засіб) - електричний або електронний виріб, який призначений для випромінювання та/або приймання радіохвиль з метою радіозв'язку та/або радіовизначення, або укомплектований додатковим пристроєм, призначеним для випромінювання та/або приймання радіохвиль з метою радіозв'язку та/або радіовизначення;

радіослужба - визначена Регламентом радіозв'язку Міжнародного союзу електрозв'язку служба передавання, випромінювання та/або приймання радіохвиль для певних визначених цілей електронних комунікацій;

радіотехнологія - сукупність способів формування, передавання, приймання (обробки) радіосигналів, які складають єдиний технологічний процес передавання та приймання радіосигналів і застосування якої передбачає користування радіочастотним спектром;

радіохвилі - електромагнітні хвилі, частоти яких нижчі за 3000 ГГц, що розповсюджуються у просторі без штучного хвилеводу;

радіочастота - одиниця радіочастотного спектру, визначена певним номіналом;

радіочастотний моніторинг - комплекс організаційно-технічних заходів, які забезпечують систематичний контроль, в тому числі, збирання, оброблення, збереження та аналіз даних параметрів випромінювання параметрів випромінювання радіообладнання, випромінювальних пристроїв, радіоелектронних засобів та випромінювальних пристроїв спеціального призначення;

радіочастотний орган спеціального користувача радіочастотного ресурсу - визначений структурний підрозділ органу виконавчої влади, іншого державного органу, віднесеного у відповідності до цього Закону до спеціальних користувачів радіочастотного ресурсу;

радіочастотний спектр (радіочастотний ресурс) - радіохвилі на частотах до 3000 ГГц, придатні для передавання та/або приймання електромагнітної енергії радіообладнанням, випромінювальними пристроями, радіоелектронними засобами та випромінювальними пристроями спеціального призначення і якими можна користуватись на території України та за її межами відповідно до цього Закону, міжнародних угод та на виділених для України частото-орбітальних позиціях;

регуляторні зобов'язання - зобов'язання, що встановлюються регуляторним органом для постачальників із значним ринковим впливом на ринку електронних комунікаційних послуг за результатами проведеного аналізу;

регуляторна звітність - визначені рішенням регуляторного органа періодичні відомості та/або дані, у тому числі такі, що містять фінансово-економічні показники діяльності постачальників електронних комунікаційних послуг, необхідні регуляторному органу для виконання своїх повноважень та завдань;

реєстр ліцензій на користування радіочастотним спектром -інформаційний ресурс щодо виданих ліцензій на користування радіочастотним спектром;

реєстр присвоєнь радіочастот загальних користувачів - відомості з автоматизованої інформаційної системи управління радіочастотним спектром щодо присвоєнь радіочастот для радіообладнання загальних користувачів радіочастотного спектру;

реєстр присвоєнь радіочастот спеціальних користувачів - відомості щодо присвоєнь радіочастот для радіоелектронних засобів та випромінювальних пристроїв спеціального призначення;

реєстр радіообладнання та випромінювальних пристроїв -інформаційний ресурс щодо видів, типів і характеристик радіообладнання та випромінювальних пристроїв, що дозволені (тимчасово дозволені), або заборонені для застосування на території України загальними користувачами радіочастотного спектру;

реєстр радіоелектронних засобів та випромінювальних пристроїв спеціального призначення - інформаційний ресурс щодо видів, типів і характеристик радіоелектронних засобів та випромінювальних пристроїв, що дозволені (тимчасово дозволені) для застосування на території України спеціальними користувачами радіочастотного спектру;

ринок певних електронних комунікаційних послуг - сфера обігу взаємозамінних електронних комунікаційних послуг, на які в межах певної території є попит і пропозиція;

роздрібний ринок електронних комунікаційних послуг - надання кінцевим користувачам, взаємозамінних електронних комунікаційних послуг на які в межах певної території є попит і пропозиція;

розподіл смуг радіочастот - запис у плані розподілу і користування радіочастотним спектром в Україні визначеної смуги радіочастот для користування однією або більше наземними або космічними радіослужбами за певних умов, а також для встановлення категорії користувачів радіочастотного спектру;

розрахунок електромагнітної сумісності - технічний розрахунок щодо можливості застосування певного радіообладнання або радіоелектронних засобів та випромінювальних пристроїв спеціального призначення із заявленими технічними характеристиками і параметрами випромінювання у визначеному місці без створення взаємних радіозавад між радіообладнанням, радіоелектронними засобами та випромінювальними пристроями спеціального призначення, що вже має заявлені, заплановані та задіяні присвоєння радіочастот;

система умовного доступу - будь-який технічний засіб, система автентифікації та/або механізм, згідно з яким доступ до послуги радіо - або телевізійного мовлення залежить від підписки або іншої форми попередньої індивідуальної авторизації;

смуга радіочастот - частина радіочастотного спектру, визначена певним інтервалом радіочастот;

спам - електронні, текстові та/або мультимедійні повідомлення, які без попередньої згоди (замовлення) абонентів масово надсилаються на їх адреси електронної пошти або кінцеве обладнання, крім повідомлень постачальника електронних комунікаційних послуг щодо надання ним електронних комунікаційних послуг або органів державної влади чи місцевого самоврядування з питань, віднесених до їх повноважень;

спільне використання інфраструктури електронних комунікаційних мереж - використання інфраструктури електронних комунікаційних мереж або їх окремих елементів спільно декількома постачальниками електронних комунікаційних мереж на договірних засадах;

спільне користування радіочастотним спектром -користування смугами радіочастот, право на користування якими відповідно до ліцензії на користування радіочастотним спектром має загальний користувач радіочастотного спектру, спільно з іншими користувачами радіочастотного спектру, на підставі укладених з ними договорів, про укладення яких повідомлено регуляторний орган;

споруди електронних комунікацій - будівлі, контейнери, вежі, щогли, опори, антенно-фідерні пристрої, лінії зовнішнього електропостачання, кабельна каналізація електронних комунікацій та інші станційні та лінійно-кабельні споруди, будинкові розподільні мережі, що використовуються для організації електронних комунікаційних мереж;

споживач послуг - будь яка фізична особа, яка використовує або замовляє електронну комунікаційну послугу для власних потреб та не надає електронних комунікаційних послуг;

сталість електронної комунікаційної мережі - властивості електронної комунікаційної мережі зберігати повністю або частково свої функції за умови впливу на неї дестабілізуючих чинників;

тарифний план - пропозиція запропонованих кінцевому користувачу постачальником електронних комунікаційних послуг, щодо вартості, умов та обсягу надання певних електронних комунікаційних послуг;

територія, призначена для забезпечення доступом до універсальних послуг - населені пункти чи їх частини, визначені на підставі географічних оглядів розгортання електронних комунікаційних мереж, щодо яких повинні вживатись передбачені цим Законом заходи з забезпечення доступом до універсальним послуг;

термінація трафіка - процес встановлення, підтримки електронною комунікаційною мережею постачальника електронних комунікаційних мереж та/або послуг фізичних та/або логічних з'єднань між електронною комунікаційною мережею, з якої надходять виклики або ініціюються з'єднання, та кінцевим обладнанням, до якого спрямовуються виклики або ініціюються з'єднання;

тестове включення запланованого радіообладнання - включення запланованого радіообладнання для його перевірки і налагоджування перед та під час проведення первинного технічного контролю, а також для проведення натурних або тестових випробувань;

тестові випробування запланованого радіообладнання - експериментальне визначення забезпечення необхідної якості радіозв'язку в електронній комунікаційній мережі і умов виконання електромагнітної сумісності з іншим радіообладнання у місці розташування та/або зоні використання;

технічні засоби електронних комунікацій - обладнання, у тому числі з установленим програмним забезпеченням, станційні та лінійні споруди, призначені для утворення електронних комунікаційних мереж;

технологічна нейтральність - право користування зазначеними в ліцензії смугами радіочастот без обмеження застосування дозволених в Україні радіотехнологій, за умови дотримання електромагнітної сумісності;

технічне регулювання у сфері електронних комунікацій - правове регулювання відносин у сфері визначення та виконання обов'язкових вимог до характеристик електронних комунікаційних мереж або окремих їх складових, технічних засобів електронних комунікацій або пов'язаних з ними процесів та методів проектування, будівництва, реконструкції, технічного переоснащення та експлуатації, а також електронних комунікаційних послуг;

технологічний користувач радіочастот - особа, яка здійснює користування радіочастотами для господарської діяльності, не пов'язаної з наданням послуг електронних комунікацій;

технологічний користувач ресурсу нумерації - суб'єкт господарювання, який здійснює користування ресурсами нумерації для господарської діяльності, не пов'язаної з наданням електронних комунікаційних послуг;

точка доступу будинкової розподільної мережі - фізична точка, розміщена всередині або ззовні будівлі, доступна постачальникам електронних комунікаційних послуг, що дозволяє здійснити підключення до внутрішньобудинкової фізичної інфраструктури з метою надання електронних комунікаційних послуг;

транзит трафіка - процес встановлення та підтримки електронною комунікаційною мережею фізичних та/або логічних з'єднань з метою проходження трафіка між двома іншими електронними комунікаційними мережами;

трафік - сукупність інформаційних сигналів, що передаються електронною комунікаційною мережею за визначений інтервал часу, включаючи інформаційні дані споживача та/або службову інформацію;

фізична (пасивна) інфраструктура електронних комунікацій - будь-який елемент електронної комунікаційної мережі (крім активних елементів мережі), придатний для розміщення інших елементів мережі електронних комунікацій, в тому числі антени, труби, кабельна каналізація, колектори, люки, антено-щоглові споруди, опори, вежі, щогли, будівлі, відповідні інженерні системи будівель, розподільні шафи, інші інженерні споруди та засоби;

фіксований зв'язок - електронні комунікації, що здійснюються із застосуванням кінцевого обладнання у фіксованому місці на обмеженій, зокрема зоною нумерації, території;

фіксоване місце - адреса, визначена кінцевим споживачем для отримання ним універсальних електронних комунікаційних послуг;

Центральний радіочастотний орган системи спеціальних користувачів радіочастотного ресурсу - визначений Генеральним штабом Збройних Сил України структурний підрозділ, на який покладається реалізація повноважень Генерального штабу Збройних Сил України щодо управління у сфері користування радіочастотним ресурсом спеціальними користувачами;

ширина смуги радіочастот - числова різниця між номіналами граничних радіочастот смуги радіочастот.

Інші терміни вживаються у значеннях, визначених законом.

Стаття 3. Законодавство в сферах електронних комунікацій та радіочастотного спектра

1. Законодавство у сферах електронних комунікацій та радіочастотного спектра складається з Конституції України, цього Закону, прийнятих відповідно до нього нормативно-правових актів, а також міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

2. Застосування законодавства в сферах електронних комунікацій та радіочастотного спектра здійснюються з додержанням принципів:

1) мінімально необхідного регулювання, згідно з яким рішення, дії суб'єктів владних повноважень повинні бути необхідними і мінімально достатніми для досягнення мети і завдань, визначених цим Законом;

2) регуляторної передбачуваності, згідно з яким забезпечується послідовний регуляторний підхід, а також об'єктивності, пропорційності та неупередженості;

3) запровадження регуляторних зобов'язань до постачальників електронних комунікаційних мереж та/або послуг із значним ринковим впливом з метою попереднього регулювання лише в тій мірі, в якій це необхідно для забезпечення ефективної та стійкої конкуренції в інтересах кінцевих користувачів та послаблення або скасування таких зобов'язань, як тільки ця умова буде забезпечена;

4) прозорості, згідно з яким рішення (дії) суб'єктів владних повноважень мають бути належним чином обґрунтовані та повідомлені суб'єктам, яких вони стосуються, до набрання ними чинності (їх застосування);

5) недискримінації, згідно з яким в подібних обставинах не повинно бути дискримінації в поводженні з будь-яким та усіма постачальниками електронних комунікаційних мереж та послуг, в тому числі, незалежно від видів електронних комунікаційних послуг, технологій, форми власності;

6) технологічної нейтральності (якщо це відповідає досягненню завдань, викладених у частині другій статті 4 цього Закону), згідно з яким застосування законодавства здійснюється максимально не залежно від технології, що використовується для надання електронних комунікаційних послуг, і не заохочує або не дискримінує використання конкретних технологій та сприяє підтриманню конкуренції на ринку;

7) належного врахування різноманітності умов, що стосуються інфраструктури, конкуренції, кінцевих користувачів послуг і, зокрема, споживачів послуг у різних географічних районах країни;

8) сприяння ефективному інвестуванню та інноваціям у створення та розширення електронних комунікаційних мереж, в тому числі врахування ризиків для інвесторів при накладенні зобов'язань з доступу, а також забезпечення конкуренції на ринку електронних комунікацій і принципу недискримінації;

9) презумпції правомірності діяльності постачальників електронних комунікаційних мереж та/або послуг або кінцевих користувачів електронних комунікаційних послуг у разі, якщо положення законодавства про електронні комунікації допускають неоднозначне (множинне) трактування їхніх прав та обов'язків та/або повноважень суб'єктів владних повноважень (крім відносин між постачальниками електронних комунікаційних послуг і кінцевими користувачами послуг);

10) забезпечення електромагнітної сумісності радіообладнання, випромінювальних пристроїв, радіоелектронних засобів та випромінювальних пристроїв спеціального призначення.

Стаття 4. Мета і завдання державного управління і регулювання у сферах електронних комунікацій та радіочастотного спектра

1. Метою державного управління і регулювання є:

1) розвиток ринків доступу до електронних комунікаційних мереж та ринків електронних комунікаційних послуг, що забезпечує розгортання та використання електронних комунікаційних мереж високої та надвисокої пропускної здатності, розвиток конкуренції, сумісність електронних комунікаційних послуг, доступність, безпеку електронних комунікаційних мереж і послуг та переваги для кінцевих користувачів;

2) створення засад для ефективного та гармонізованого користування радіочастотним спектром для забезпечення економічного, соціального інформаційного та культурного розвитку, державної безпеки, обороноздатності, виконання міжнародних зобов'язань, а також забезпечення і захист інтересів держави та користувачів радіочастотного спектру;

3) забезпечення надання на всій території країни якісних, прийнятних та доступних для населення послуг за допомогою ефективної конкуренції та вибору електронних комунікаційних послуг, а також задоволення потреб та захист прав та законних інтересів кінцевих користувачів послуг, в тому числі, осіб з інвалідністю щодо доступу до електронних комунікаційних послуг на рівні з іншими споживачами;

4) сприяння розвитку внутрішнього ринку шляхом:

прийняття передбачуваних регуляторних підходів;

усунення бар'єрів та сприяння конвергентним умовам, інвестиціям та інноваціям, наданню доступу до електронних комунікаційних мереж і пов'язаних засобів;

сприяння ефективному та гармонізованому користуванню радіочастотним спектром;

сприяння забезпеченню, доступності та сумісності електронних комунікаційних послуг;

створенню рівних умов для розвитку господарської діяльності у сферах електронних комунікацій.

5) сприяння інтересам кінцевих користувачів, в тому числі шляхом:

створення умов для розвитку, доступності і використання електронних комунікаційних мереж високої та надвисокої пропускної здатності, в тому числі, мереж фіксованого, мобільного зв'язку та безпроводового доступу, а також електронних комунікаційних послуг;

створення умов для отримання максимальної користі щодо вибору електронних комунікаційних послуг за ціною і якістю, на основі ефективної конкуренції;

підтримки безпеки електронних комунікаційних мереж і послуг;

забезпечення високого рівня захисту прав та законних інтересів споживачів шляхом необхідного нормативно-правового регулювання;

забезпечення потреб споживачів в універсальних електронних комунікаційних послугах, в тому числі щодо їх цінової доступності для вразливих соціальних груп споживачів;

забезпечення потреб щодо вибору та рівноцінного доступу до електронних комунікаційних послуг для осіб з інвалідністю.

Розділ II. ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ І РЕГУЛЮВАНЯ У СФЕРАХ ЕЛЕКТРОННИХ КОМУНІКАЦІЙ ТА РАДІОЧАСТОТНГО СПЕКТРА

Стаття 5. Повноваження Кабінету Міністрів України

1. Кабінет Міністрів України:

1) забезпечує проведення державної політики у сферах електронних комунікацій та радіочастотного спектра;

2) спрямовує і координує в рамках своїх повноважень діяльність міністерств, інших центральних органів виконавчої влади у сферах електронних комунікацій та радіочастотного спектра;

3) здійснює відповідно до закону управління об'єктами державної власності та забезпечує рівні умови розвитку всіх форм власності у сферах електронних комунікацій та радіочастотного спектра;

4) затверджує стратегію розвитку сфери електронних комунікацій, національний план розвитку електронних комунікаційних мереж широкосмугового доступу;

5) затверджує план розподілу і користування радіочастотним спектром в Україні;

6) забезпечує організацію та здійснення конверсії радіочастотного спектра в обсягах та в строки, передбачені планом розподілу і користування радіочастотним спектром в Україні та планом конверсії радіочастотного спектра;

7) здійснює заходи щодо забезпечення надання універсальних послуг на всій території України, в тому числі затверджує порядок визначення вразливих соціальних груп споживачів для надання адресної грошової допомоги на відшкодування частини витрат на оплату універсальних послуг, порядок надання такої допомоги;

8) затверджує правила надання та отримання електронних комунікаційних послуг;

9) встановлює розміри плати за видачу, переоформлення, продовження терміну дії ліцензій на користування радіочастотним спектром та дозволів на користування ресурсом нумерації;

10) затверджує порядок видачі дозволів на ввезення з-за кордону радіоелектронних засобів та випромінювальних пристроїв спеціального призначення і порядок ввезення з-за кордону, придбання, встановлення та експлуатації радіоелектронних засобів та випромінювальних пристроїв спеціального призначення;

11) затверджує порядок користування радіочастотним спектром для потреб дипломатичних представництв, консульських установ іноземних держав, представництв міжнародних організацій в Україні та військових формувань іноземних держав, які тимчасово перебувають на території України;

12) встановлює порядок запровадження в умовах надзвичайного або воєнного стану тимчасових обмежень на всій території України чи в окремих її регіонах на використання радіообладнання, випромінювальних пристроїв, радіоелектронних засобів та випромінювальних пристроїв спеціального призначення;

13) затверджує порядок створення та діяльності системи оперативно-технічного управління електронними комунікаційними мережами загального користування та національного центру управління електронними комунікаційними мережами для цілей оборони та безпеки держави в умовах надзвичайної ситуації, надзвичайного і воєнного стану;

14) здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

Стаття 6. Повноваження центрального органу виконавчої влади в сферах електронних комунікацій та радіочастотного спектру

1. Центральний орган виконавчої влади в сферах електронних комунікацій та радіочастотного спектра відповідальний за здійснення таких повноважень у сфері електронних комунікацій:

1) формування та реалізацію державної політики у сферах електронних комунікацій та радіочастотного спектра;

2) узагальнення практики застосування законодавства та розробку пропозиції щодо його вдосконалення, розроблення та внесення в установленому порядку проектів законодавчих актів, актів Президента України, Кабінету Міністрів України на розгляд Кабінету Міністрів України;

3) розроблення та затвердження нормативно-правових актів з питань, віднесених до його повноважень відповідно до цього Закону;

4) розроблення стратегії розвитку сфери електронних комунікацій, національного плану розвитку електронних комунікаційних мереж широкосмугового доступу, програм, концепцій, спрямованих на досягнення мети та завдань, передбачених цим Законом, а також прогнозів розвитку електронних комунікаційних мереж і послуг;

5) розроблення за погодженням з регуляторним органом правил надання та отримання електронних комунікаційних послуг, порядку компенсації за державні кошти збитків, пов'язаних із розгортанням мереж для надання доступу до універсальних послуг на визначених територіях;

6) здійснення заходів із організації наукового забезпечення щодо функціонування і розвитку сфер електронних комунікацій та радіочастотного спектра, забезпечення розвитку науково-технічного та інноваційного потенціалу сфери електронних комунікацій, в тому числі шляхом:

організації та проведення наукових досліджень;

затвердження тематичних планів та технічних завдань для науково-дослідних робіт щодо розподілу, виділення і присвоєння радіочастот, їх міжнародно-правового захисту, забезпечення електромагнітної сумісності радіообладнання (радіоелектронних засобів) за погодженням з регуляторним органом, Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення, Генеральним штабом Збройних Сил України, іншими заінтересованими органами державної влади України, надання висновків щодо доцільності проведення і фінансування таких робіт за державні кошти;

7) у межах повноважень визначених законом, формування, реалізація та впровадження технічної політики у сферах електронних комунікацій та радіочастотного спектра;

8) здійснення відповідно до закону функцій технічного регулювання у сферах електронних комунікацій та радіочастотного спектра;

9) здійснення в межах повноважень визначених цим Законом заходів щодо забезпечення єдності вимірювань;

10) організація перевірки, перегляду та скасування галузевих нормативних документів в сферах електронних комунікацій та радіочастотного спектра;

11) затвердження технічних вимог (технічних специфікацій) до електронних комунікаційних мереж, засобів електронних комунікацій відповідно до закону, а також погодження державних будівельних норм в частині, що стосуються інфраструктури електронних комунікаційних мереж;

12) розроблення та реалізація технічної політики щодо формування ресурсів нумерації, затвердження національного плану нумерації, зміна формату та структури ресурсів нумерації;

13) визначення та періодичне оновлення:

13.1) показників для визначення універсальної послуги широкосмугового доступу до мережі Інтернет в фіксованому місці;

13.2) параметрів показників якості універсальних електронних комунікаційних послуг, методів їх вимірювання постачальниками електронних комунікаційних послуг;

13.3) критеріїв для віднесення мереж до:

мереж широкосмугового доступу;

високошвидкісних мереж;

мереж високої та надвисокої пропускної здатності;

14) у разі необхідності, визначеної регуляторним органом, встановлення параметрів показників якості електронних комунікаційних послуг, методів їх вимірювання постачальниками електронних комунікаційних послуг;

15) розроблення на підставі пропозицій регуляторного органа, Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, Генерального штабу Збройних Сил України, інших заінтересованих осіб плану розподілу і користування радіочастотним спектром в Україні, пропозицій щодо змін до нього і подання їх на затвердження Кабінету Міністрів України;

16) встановлення на підставі пропозицій і за участю регуляторного органа критеріїв ефективності користування радіочастотним спектром для певних радіотехнологій у відповідних смугах радіочастот;

17) здійснення відповідно до норм міжнародного права заходів щодо закріплення за Україною радіочастотного спектра і захисту його на міжнародному рівні;

18) затвердження методики здійснення розрахунків електромагнітної сумісності з урахуванням документів Міжнародного союзу електрозв'язку;

19) участь у розробленні та погодження проекту порядку користування радіочастотним спектром в Україні в особливий період та в умовах надзвичайного або воєнного стану, порядку користування радіочастотним спектром в Україні для потреб дипломатичних представництв, консульських установ іноземних держав, представництв міжнародних організацій в Україні та військових формувань іноземних держав, які тимчасово перебувають на території України;

20) виконання обов'язків адміністрації зв'язку з питань здійснення функцій України як держави - члена Міжнародного союзу електрозв'язку, забезпечення виконання зобов'язань України за Статутом та Конвенцією Міжнародного союзу електрозв'язку і зобов'язань за Адміністративними регламентами, а також з питань співпраці з міжнародними організаціями та органами, що виконують функції адміністрацій зв'язку іноземних держав;

21) підготовка за участю регуляторного органа міжнародних договорів України у сферах електронних комунікацій та радіочастотного спектра, внесення пропозицій щодо укладення, денонсації таких договорів і забезпечення їх виконання;

22) підготовка та оприлюднення на своєму офіційному веб-сайті інформації щодо виконання зобов'язань за міжнародними договорами України в сферах електронних комунікацій та радіочастотного спектра, в тому числі імплементації зобов'язань згідно з Угодою про асоціацію з Європейським Союзом;

23) організація у межах своїх повноважень взаємодії регуляторного органа, Генерального штабу Збройних Сил України, інших заінтересованих органів державної влади для забезпечення виконання визначених цим Законом обов'язків щодо співпраці з міжнародними організаціями та адміністраціями зв'язку іноземних держав з питань, що стосуються сфер електронних комунікацій і користування радіочастотним спектром;

24) здійснення заходів з міжнародної координації присвоєнь радіочастот, в тому числі, спеціальних користувачів, та міжнародної координації присвоєнь іноземних користувачів;

25) здійснення інших повноважень, передбачених цим та іншими законами.

2. Для виконання своїх повноважень центральний орган виконавчої влади в сферах електронних комунікацій та радіочастотного спектра має право безоплатно отримувати в установленому порядку необхідні документи, матеріали та інформацію від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, регуляторного органа, Генерального Штабу Збройних сил України, а також в порядку, визначеному цим Законом, від постачальників електронних комунікаційних мереж та послуг, загальних користувачів радіочастотного спектра.

Стаття 7. Регуляторний орган

1. Регуляторним органом у сферах електронних комунікацій та радіочастотного спектра є національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій та радіочастотного спектра.

2. Порядок утворення регуляторного органа, відбору, призначення та звільнення його голови та членів, фінансування, правовий статус та організаційно-правові засади діяльності визначаються окремим законом.

3. Регуляторний орган, його члени діють незалежно та об'єктивно у прийнятті рішень, в тому числі з внутрішніх організаційних питань та виключно в межах закону.

Під час виконання своїх функцій та повноважень відповідно до цього Закону регуляторний орган, його члени та інші посадові особи не повинні керуватись вказівками інших органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, суб'єктів господарювання, а також політичних партій, громадських об'єднань, професійних спілок чи їх органів.

4. Порядок взаємодії регуляторного органа з органами державної влади, органами місцевого самоврядування регламентується виключно законом.

5. Нормативно-правові акти регуляторного органа підлягають розгляду та обов'язковій державній реєстрації в установленому законодавством порядку, в тому числі розгляду відповідно до закону про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності.

Відмова в погодженні та державній реєстрації нормативно-правових актів регуляторного органа можлива лише у разі їх невідповідності Конституції та законам України чи міжнародним договорам України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

6. Будь-які нормативно-правові акти, рішення, дії чи бездіяльність регуляторного органа щодо регулювання сфер електронних комунікацій та радіочастотного спектра можуть бути оскаржені виключно в судовому порядку.

Регуляторний орган розміщує на електронній регуляторній платформі інформацію про таке оскарження та його результати.

Стаття 8. Повноваження регуляторного органа

1. Регуляторний орган відповідальний за здійснення таких повноважень у сферах електронних комунікацій та радіочастотного спектра:

1) розроблення та затвердження регламенту регуляторного органа та нормативно-правових актів у випадках, передбачених цим Законом;

2) внесення пропозицій до центрального органу виконавчої влади в сферах електронних комунікацій та радіочастотного спектра, інших органів державної влади щодо формування державної політики, щодо проектів законів та інших нормативно-правових актів у сферах електронних комунікацій та радіочастотного спектра;

3) прийняття відповідно до цього Закону рішень, які є обов'язковими для виконання постачальниками електронних комунікаційних мереж та послуг, загальними користувачами радіочастотного спектру, користувачами ресурсу нумерації;

4) забезпечення функціонування передбаченого цим Законом механізму для подання повідомлення про початок діяльності в сфері електронних комунікацій та ведення реєстру постачальників електронних комунікаційних мереж та послуг, розробка з цією метою орієнтовного переліка видів електронних комунікаційних послуг та доступу до електронних комунікаційних мереж;

5) здійснення відповідно до цього Закону визначення певних оптових та роздрібних ринків електронних комунікацій, здійснення їх аналізу, визначення постачальників електронних комунікаційних мереж та/або послуг із значним ринковим впливом, а також накладення, зміна та скасування регуляторних зобов'язань з метою попереднього регулювання ринку;

6) позасудове вирішення спорів між постачальниками електронних комунікаційних мереж та/або послуг, у випадках і в порядку, передбачених цим Законом;

7) здійснення регулювання користування радіочастотним спектром в смугах загального користування, в тому числі:

7.1) визначення:

параметрів радіообладнання, у разі дотримання яких не потрібно проводити розрахунки електромагнітної сумісності;

переліку радіообладнання, експлуатація якого здійснюється на підставі присвоєння радіочастот;

технічних характеристик та умов експлуатації радіообладнання, випромінювальних пристроїв за принципом загальної авторизації;

7.2) прийняття нормативно-правових актів, передбачених цим Законом, в тому числі:

порядку звернення виробників радіообладнання та їх уповноважених осіб чи постачальників електронних комунікаційних послуг для отримання рішення про умови проведення демонстрації радіообладнання, тестових, дослідних та інших видів випробувань, в частині користування смугами радіочастот загального користування;

вимоги до форм реєстру ліцензій на користування радіочастотним спектром та присвоєнь радіочастот;

порядку організації та участі у конкурсі або аукціону на отримання ліцензії на користування радіочастотним спектром;

порядку виконання робіт з виявлення, усунення та/або припинення дії джерел радіозавад, порядку взаємодії з спеціальними користувачами та правоохоронними органами, суб'єктами господарювання під час проведення відповідних заходів;

порядку проведення радіочастотного моніторингу;

порядку оформлення та видачі міжнародних та регіональних експлуатаційних документів для суднової або радіоаматорської станції, гармонізовані вимоги до кваліфікації радіоаматорів та операторів таких станцій;

умов спільного користування радіообладнанням, смугами (номіналами) радіочастот;

порядку погодження передачі прав на користування радіочастотним спектром;

Регламенту аматорського радіозв'язку України;

7.3) ліцензування користування радіочастотним спектром загальним користувачам відповідно до цього Закону;

7.4) визначення умов ліцензій на користування радіочастотним спектром та здійснення контролю за їх дотриманням;

7.5) здійснення заходів щодо забезпечення електромагнітної сумісності;

7.6) забезпечення проведення радіочастотного моніторингу, виявлення джерел радіозавад у смугах радіочастот загального користування, а також здійснення заходів з їх усунення;

7.7) присвоєння радіочастот у смугах загального користування;

7.8) здійснення, заходів щодо врегулювання питань, пов'язаних із транскордонними радіозавадами у смугах радіочастот загального користування;

7.9) погодження спільного користування, передачі, надання в користування радіочастотного спектру в порядку, встановленому цим Законом;

7.10) визначення критеріїв для віднесення радіообладнання до забороненого для ввезення та застосування в Україні, прийняття рішення щодо віднесення відповідних видів або типів радіообладнання як таких, що заборонені до ввезення з-за кордону, реалізації та застосування;

7.11) визначення необхідності проведення вивільнення або обмеження користування радіочастотним спектром;

7.12) надання до центрального органу виконавчої влади в сферах електронних комунікацій та радіочастотного спектру пропозицій щодо встановлення критеріїв ефективності користування радіочастотним спектром для певних радіотехнологій у відповідних смугах радіочастот;

7.13) виконання функцій органу державного ринкового нагляду в сфері радіочастотного спектра та взаємодія з органами державного ринкового нагляду;

7.14) подання пропозиції до центрального органу виконавчої влади в сферах електронних комунікацій та радіочастотного спектру, участь у розробці та погодження проектів плану розподілу і користування радіочастотним спектром в Україні та плану конверсії радіочастотного спектра відповідно до вимог цього Закону;

7.15) розробка та подання на затвердження до Кабінету Міністрів України пропозицій щодо розмірів плати за видачу, переоформлення, продовження терміну дії на користування радіочастотним спектром;

7.16) забезпечення проведення конверсії радіочастотного спектра в межах своєї компетенції;

7.17) встановлення спільно з Генеральним штабом Збройних Сил України порядку присвоєння радіочастот радіоелектронним засобам та випромінювальним пристроям, що використовуються спеціальними користувачами у смугах радіочастот загального користування;

7.18) розробка та подання на затвердження Кабінету Міністрів України порядку користування радіочастотним спектром для потреб дипломатичних представництв, консульських установ іноземних держав, представництв міжнародних організацій в Україні та військових формувань іноземних держав, які тимчасово перебувають на території України;

7.19) визначення певних смуг загального користування та радіотехнологій для яких здійснюється передача прав користування радіочастотним спектром (його частиною);

7.20) участь у розробленні та погодження порядку користування радіочастотним спектром в особливий період та в умовах надзвичайного або воєнного стану;

8) прийняття у передбачених цим Законом випадках рішень та надання, на запит Антимонопольного комітету України, в межах його компетенції, інформації щодо ринків електронних комунікацій, в тому числі, пов'язаних з правами користування радіочастотним спектром, а також отримання від Антимонопольного комітету України інформації і висновків з зазначених питань;

9) здійснення регулювання користування ресурсом нумерації, в тому числі:

9.1) здійснення первинного розподілу, обліку ресурсів нумерації шляхом видачі, переоформлення, продовження строку дії та анулювання дозволів на користування ресурсом нумерації;

9.2) встановлення відповідно до цього Закону порядку надання послуги з перенесення номерів, визначення організації, яка здійснює функції адміністратора централізованої бази даних перенесених номерів, а також встановлення тарифів на послуги адміністратора централізованої бази даних перенесених номерів;

9.3) надання до Кабінету Міністрів України пропозицій щодо встановлення розмірів плати за видачу, переоформлення, продовження терміну дії дозволів на користування ресурсом нумерації;

9.4) ведення реєстру первинного розподілу ресурсів нумерації;

10) регулювання взаємодії постачальників електронних комунікаційних мереж та послуг при доступі та взаємоз'єднанні мереж (для послуг міжособистісних електронних комунікацій з використанням нумерації) відповідно до цього Закону, в тому числі:

10.1) встановлення для національного трафіка єдиних розрахункових такс за термінацію трафіка (завершення з'єднання) для послуг мобільного голосового зв'язку та єдиних розрахункових такс за термінацію трафіка для послуг фіксованого голосового зв'язку, а також порядку взаєморозрахунків із застосуванням таких такс;

10.2) встановлення тарифів та правил для доступу до кабельної каналізації електронних комунікацій;

10.3) розроблення та затвердження правил взаємоз'єднання електронних комунікаційних мереж та основних вимог до договорів про взаємоз'єднання електронних комунікаційних мереж;

10.4) здійснення передбачених цим Законом заходів з регулювання доступу до фізичної інфраструктури електронних комунікацій;

10.5) встановлення порядку маршрутизації трафіка при наданні послуг міжособистісних електронних комунікацій з використанням нумерації;

11) здійснення географічних оглядів розгортання мереж широкосмугового доступу (фіксованого та мобільного) та доступності універсальних електронних комунікаційних послуг;

12) здійснення відповідно до цього Закону заходів із забезпечення універсальних послуг, в тому числі, щодо:

розрахунку та компенсації збитків, які виникли внаслідок виконання зобов'язань з розгортання мереж для надання універсальної послуги;

моніторингу рівня тарифів (цін) на універсальні послуги та їх доступності споживачам;

13) забезпечення, за необхідності, спільно з іншими органами держаної влади відповідно до їх повноважень, ефективного вжиття передбачених законодавством заходів захисту прав споживачів, у тому числі:

13.1) вирішення відповідно до цього Закону спорів між постачальниками електронних комунікаційних послуг та споживачами, пов'язаних з виконанням договорів про надання електронних комунікаційних послуг;

13.2) здійснення в установленому ним порядку моніторингу якості електронних комунікаційних послуг та дотримання постачальниками електронних комунікаційних послуг вимог щодо оприлюднення інформації про їх якість;

13.3) забезпечення створення та безкоштовного доступу кінцевих користувачів до принаймні одного незалежного електронного інформаційного ресурсу для порівняння умов надання і якості послуг доступу до мережі Інтернет та послуг міжособистісних електронних комунікацій з використанням нумерації, що надаються різними постачальниками електронних комунікаційних послуг;

13.4) розгляд, аналіз та узагальнення звернень і пропозицій споживачів з питань, що належать до його компетенції та вжиття за наслідками їх розгляду відповідних заходів реагування;

14) затвердження у випадках, передбачених цим Законом, форм регуляторної звітності постачальників електронних комунікаційних мереж та послуг, загальних користувачів радіочастотного спектру та інструкцій щодо їх заповнення, строків і порядку подання, а також здійснення узагальнення та/або аналізу отриманої звітності відповідно до її призначення та завдань, визначених статтею 4 цього Закону;

15) державний нагляд (контроль) за дотриманням цього Закону, інших актів законодавства у сферах електронних комунікації та радіочастотного спектра;

16) проведення в межах компетенції спільних з підрозділами поліції заходів з метою встановлення та притягнення до відповідальності власників незаконно діючого радіообладнання/ випромінювальних пристроїв, що створюють радіозавади, у порядку взаємодії, який затверджується спільними нормативно-правовими актами;

17) розгляд відповідно до закону справ про порушення законодавства у сферах електронних комунікацій та радіочастотного спектра, застосування адміністративно-господарських санкцій відповідно до цього Закону;

18) повідомлення Антимонопольного комітету України про факти, що можуть свідчити про порушення законодавства про захист економічної конкуренції на ринку електронних комунікацій;

19) звернення до суду з відповідними позовними заявами в разі порушення суб'єктами господарювання, що здійснюють діяльність на ринку електронних комунікацій, законодавства про електронні комунікації та радіочастотний спектр;

20) публікація на електронній регуляторній платформі інформації про вимоги законодавства щодо діяльності у сферах електронних комунікацій та радіочастотного спектру, іншої інформації, необхідної для розвитку і функціонування відкритого і конкурентного ринку електронних комунікацій;

21) забезпечення міжнародної координації та міжнародного захисту присвоєнь радіочастот України в частині загальних користувачів, участь у роботі Міжнародного союзу електрозв'язку та в інших міжнародних організацій з питань, що належать до компетенції регуляторного органу, організація в установленому порядку реалізації їх рішень, участь у розробленні проектів відповідних міжнародних договорів України;

22) участь у забезпеченні міжнародного захисту присвоєнь ресурсів нумерації;

23) підтримка співробітництва з питань регулювання у сферах електронних комунікацій та радіочастотного спектра з Органом європейських регуляторів для електронних комунікацій (BEREC), національними органами регулювання інших держав, іншими іноземними та міжнародними організаціями;

24) подання пропозицій до проекту Закону про Державний бюджет України в частині фінансування своїх функцій, передбачених цим Законом;

25) інші повноваження, передбачені цим Законом.

2. Для виконання своїх повноважень, передбачених цим Законом, регуляторний орган має право:

1) отримувати безоплатно від центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування документи, матеріали, статистичну та іншу інформацію, необхідну для виконання повноважень, передбачених цим Законом;

2) безоплатно отримувати відповідно до цього Закону від постачальників електронних комунікаційних мереж та послуг, користувачів радіочастотного спектру, користувачів ресурсу нумерації:

2.1) передбачену цим Законом звітність у визначених регуляторним органом формах і порядку;

2.2) інформацію необхідну для виконання своїх повноважень, у тому числі таку, що містить фінансово-економічні показники, інформацію з обмеженим доступом (з забезпеченням її захисту відповідно до законодавства);

3) залучати для науково-методичного та інформаційно-аналітичного забезпечення своїх функцій вчених, експертів, фахівців (за їх згодою), а також спеціалістів центральних та місцевих органів державної влади, підприємств, установ, організацій усіх форм власності (за погодженням з їхніми керівниками);

4) утворювати робочі групи, постійні або тимчасові консультативні та інші дорадчі органи і затверджувати положення про них;

5) укладати угоди про співробітництво з питань своїх повноважень з українськими, іноземними і міжнародними органами та організаціями, у тому числі з відповідними органами регулювання інших країн;

6) інші права щодо регулювання в сферах електронних комунікацій та радіочастотного спектра, передбачені цим Законом.

Стаття 9. Повноваження Генерального штабу Збройних Сил України у сфері користування радіочастотним спектром

1. Генеральний штаб Збройних Сил України здійснює повноваження щодо регулювання у сфері користування радіочастотним спектром спеціальними користувачами.

2. Генеральний штаб Збройних Сил України:

1) бере участь у розробці та погодженні плану розподілу і користування радіочастотним спектром в Україні, плану конверсії радіочастотного спектра відповідно до цього Закону;

2) розробляє та подає на затвердження Кабінету Міністрів України пропозиції щодо порядку видачі дозволу на ввезення з-за кордону радіоелектронних засобів та випромінювальних пристроїв спеціального призначення і порядку ввезення з-за кордону, придбання, встановлення та експлуатації радіоелектронних засобів та випромінювальних пристроїв спеціального призначення;

3) визначає можливість застосування спеціальними користувачами конкретних типів радіоелектронних засобів та випромінювальних пристроїв на території України та веде Реєстр радіоелектронних засобів та випромінювальних пристроїв спеціального призначення;

4) здійснює присвоєння радіочастот та позивних сигналів для радіоелектронних засобів та випромінювальних пристроїв спеціального призначення, що використовуються спеціальними користувачами у смугах радіочастот спеціального та загального користування;

5) організовує виконання заходів плану конверсії радіочастотного спектру спеціальними користувачами;

6) видає спеціальним користувачам дозволи на ввезення з-за кордону радіоелектронних засобів та випромінювальних пристроїв спеціального призначення;

7) здійснює заходи щодо забезпечення електромагнітної сумісності та проводить розрахунок електромагнітної сумісності радіоелектронних засобів та випромінювальних пристроїв спеціального призначення;

8) здійснює державний нагляд та радіочастотний моніторинг щодо користування радіочастотним спектром спеціальними користувачами;

9) веде автоматизовану інформаційну систему управління радіочастотним спектром спеціального користування;

10) веде Реєстр присвоєнь радіочастот спеціальних користувачів та здійснює облік присвоєнь радіочастот загальних користувачів у смугах радіочастот загального користування з метою відпрацювання мобілізаційних планів;

11) бере участь в заходах міжнародного співробітництва щодо радіочастотного спектра в частині спеціальних користувачів;

12) розробляє та затверджує нормативно-правові акти (правила, положення, норми) щодо користування радіочастотним спектром спеціальними користувачами;

13) бере участь у підготовці проектів законів та інших нормативно-правових актів в частині користування радіочастотним спектром спеціальними користувачами;

14) затверджує тематичні плани науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт щодо розподілу, виділення і присвоєння радіочастот, їх міжнародно-правового захисту, забезпечення електромагнітної сумісності радіоелектронних засобів, забезпечення функціонування системи радіочастотного моніторингу в частині спеціальних користувачів;

15) здійснює погодження присвоєнь радіочастот радіообладнанню загальних користувачів у випадках, передбачених цим Законом;

16) розробляє, за участю відповідних органів державної влади України, та подає на затвердження Кабінету Міністрів України пропозиції щодо порядку користування радіочастотним спектром в особливий період та в умовах надзвичайного або воєнного стану;

17) здійснює управління користуванням радіочастотним спектром спеціальними та загальними користувачами в особливий період та в умовах надзвичайного або воєнного стану у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України;

18) бере участь у роботі Міжнародного союзу електрозв'язку та інших міжнародних організацій з питань, що належать до компетенції Генерального штабу Збройних Сил України, організовує в установленому порядку реалізацію їх рішень, участь у розробленні проектів відповідних міжнародних договорів України;

19) координує діяльність радіочастотних органів спеціальних користувачів радіочастотного спектру, визначає їх повноваження, права та обов'язки;

20) організовує радіоелектронний захист та радіочастотний моніторинг радіоелектронних засобів та випромінювальних пристроїв спеціального призначення.

Стаття 10. Прозорість діяльності регуляторного органа

1. Регуляторний орган забезпечує прозорість своєї діяльності шляхом:

1) оприлюднення на електронній регуляторній платформі порядків денних своїх засідань та проектів рішень з додатками проектів документів (не пізніше ніж за три робочі дні до дня їх проведення), прийнятих рішень, крім їх частин, що містять інформацію з обмеженим доступом та проектів рішень щодо проведення позапланових перевірок,) (не пізніше, ніж через два робочі дні з моменту їх прийняття), іншої інформації, передбаченої законом. У разі необхідності прийняття рішень з питань, які потребують невідкладного опрацювання, оприлюднення здійснюється не пізніше ніж за один робочий день;

2) оприлюднення на електронній регуляторній платформі та проведення в установленому законодавством порядку громадського обговорення проектів нормативно-правових актів;

3) проведення відповідно до статті 25 цього Закону консультацій з учасниками відповідних ринків електронних комунікацій, кінцевими користувачами, їх об'єднаннями, іншими зацікавленими особами;

4) підготовки та оприлюднення на електронній регуляторній платформі до 1 травня щорічного звіту про стан сфер електронних комунікацій та радіочастотного спектра та свою регуляторну діяльність за попередній рік, який повинен включати, втому числі, інформацію про:

ринки електронних комунікацій;

ефективність конкуренції на ринках електронних комунікацій;

стан розвитку мереж, впровадження нових електронних комунікаційних технологій та послуг;

стан забезпеченості споживачів електронними комунікаційними послугами, в тому числі, універсальними послугами;

стан та ефективність користування радіочастотним спектром та ресурсами нумерації;

діяльність регуляторного органа щодо виконання завдань та повноважень, передбачених цим Законом;

про стан спроможності регуляторного органа виконувати покладені цим Законом завдання та повноваження, в тому числі, забезпечення кадровим та фінансовими ресурсами;

основні плани щодо регулювання ринку електронних комунікацій;

5) розгляду на своїх засіданнях питань у форматі відкритих слухань (крім питань, що містять інформацію з обмеженим доступом), у яких мають право брати участь представники постачальників електронних комунікаційних мереж та послуг, користувачі радіочастотного спектра, користувачі ресурсів нумерації, їх об'єднань, громадських об'єднань та засобів масової інформації в порядку, встановленому регламентом регуляторного органа;

6) трансляції засідань регуляторного органа в мережі Інтернет (крім питань, що містять інформацію з обмеженим доступом та щодо прийняття рішень щодо проведення позапланових перевірок);

7) обов'язкового запрошення суб'єкта господарювання на розгляд питань щодо його діяльності в сферах електронних комунікацій та/або радіочастотного спектра у випадках, визначених цим Законом, яке повинно бути надіслане йому через електронний кабінет на електронній регуляторній платформі не пізніше, ніж за п'ять робочих днів до початку розгляду;

8) забезпечення діяльності громадської ради при регуляторному органі;

9) надання на запит та оприлюднення в форматі відкритих даних на електронній регуляторній платформі інформації відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації"

10) обов'язкового розгляду звернень постачальників мереж та/або послуг електронних комунікацій, користувачів радіочастотного спектра, користувачів ресурсів нумерації та надання відповіді на такі звернення в терміни, визначені законодавством.

Стаття 11. Електронна регуляторна платформа

1. Електронна регуляторна платформа є автоматизованою інформаційно-аналітичною системою регуляторного органа, що використовується для виконання його повноважень передбачених цим Законом та надання ним адміністративних послуг в електронному вигляді, електронного обміну інформацією, документами та взаємодії з постачальниками електронних комунікаційних мереж та/або послуг, користувачами радіочастотного спектру та ресурсів нумерації, користувачами послуг електронних комунікацій.

2. Електронна регуляторна платформа повинна забезпечувати доступ до:

1) реєстру постачальників електронних комунікаційних мереж та послуг;

2) реєстру ліцензій на користування радіочастотним спектром (ліцензійний реєстр);

3) реєстру присвоєнь радіочастот;

4) реєстру первинного розподілу ресурсів нумерації;

5) реєстру радіообладнання;

6) до бази даних перенесених номерів відповідно до законодавства;

7) геоінформаційної системи для географічних оглядів доступності на території України мереж широкосмугового доступу (фіксованого і мобільного) та універсальних електронних комунікаційних послуг.

3. Електронна регуляторна платформа повинна забезпечувати:

1) подання повідомлення про початок здійснення діяльності у сфері електронних комунікацій;

2) ведення зазначених у частині другій цієї статті реєстрів та інших баз даних;

3) функціонування персональних кабінетів постачальників електронних комунікаційних мереж та послуг, загальних користувачів радіочастотного спектру;

4) подання документів для отримання ліцензії на користування радіочастотним спектром, дозволів на користування ресурсами нумерації та інших адміністративних послуг регуляторного органа, передбачених цим Законом;

5) подання передбаченої цим Законом регуляторної звітності та інформації;

6) контроль за повнотою заповнення звітів, заяв та інших документів, необхідних для отримання адміністративних послуг регуляторного органа, передбачених цим Законом;

7) перегляд стану розгляду поданих документів;

8) доступ до відомостей та документів, визначених цим Законом та іншими законами;

9) оприлюднення результатів надання адміністративних послуг;

10) формування та подання запитів в електронній формі про надання витягів;

11) перегляд, копіювання та роздрукування витягів із зазначених у пунктах 2.1 - 2.4 частини другої цієї статті реєстрів, інших документів відповідно до цього Закону;

12) можливість здійснення оплати за надання передбачених цим Законом адміністративних послуг з використанням платіжних систем через мережу Інтернет;

13) доступ державних органів, постачальників електронних комунікаційних мереж та послуг, користувачів радіочастотного спектра, користувачів ресурсів нумерації, користувачів послуг електронних комунікацій, інших зацікавлених осіб до інформації, наявної на електронній регуляторній платформі в обсягах та порядку відповідно до законодавства;

14) відображення в особистих кабінетах постачальників електронних комунікаційних мереж та послуг, користувачів радіочастотного спектру, користувачів ресурсів нумерації терміну дії дозвільних документів та автоматичну розсилку нагадування про необхідність їх поновлення;

15) зберігання, обробка та забезпечення доступу через особистий кабінет до інформації та документів, наданих постачальником електронних комунікаційних мереж та/або послуг та користувачів радіочастотного спектру до регуляторного органа через електронну регуляторну платформу;

16) проведення інших операцій, визначених цим Законом та положенням про електронну регуляторну платформу, що затверджується регуляторним органом.

4. Доступ до відомостей що міститься на електронній регуляторній платформі, крім персональних даних та інформації з обмеженим доступом, здійснюється через мережу Інтернет та є відкритим, безоплатним, цілодобовим, доступним у форматі відкритих даних, а також повинен врахувати потреби осіб з порушенням зору. Суб'єкт, який подав таку інформацію має право безоплатного доступу до неї в повному обсязі, в тому числі до інформації з обмеженим доступом.

На електронній регуляторній платформі забезпечується можливість пошуку, формування електронних витягів про постачальників електронних комунікаційних мереж та послуг, з урахуванням вимог законів щодо захисту інформації та захисту персональних даних.

Регуляторний орган забезпечує консультативну підтримку користувачів електронної регуляторної платформи протягом робочого часу усіх робочих днів.

5. Електронна регуляторна платформа є об'єктом права державної власності, державним інформаційним ресурсом.

Створення та функціонування електронної регуляторної платформи забезпечує регуляторний орган, який є її держателем. Регуляторний орган затверджує положення про електронну регуляторну платформу.

Під час створення електронної регуляторної платформи та її складових забезпечуються сумісність і взаємодія з іншими інформаційними системами та мережами, що складають інформаційний ресурс держави.

Відомості, внесені до електронної регуляторної платформи, захищаються відповідно до вимог законодавства у сфері захисту інформації.

6. Подання постачальниками електронних комунікацій мереж та/або послуг та користувачами радіочастотного спектру відповідно до цього Законом повідомлень, заяв звітів, інших документів та інформації до регуляторного органа та отримання від регуляторного органа рішень, ліцензій, дозволів, інших документів, здійснюється через електронний кабінет на електронній регуляторній платформі з застосуванням засобів кваліфікованого електронного підпису.

У разі неможливості використання електронної регуляторної платформи (призупинення її роботи більш ніж на одну добу), надсилання документів може здійснюватися одним із способів, зазначених в пунктах 2 - 4 частини сьомої цієї статті. При цьому встановлені законодавством чи регуляторним органом терміни подання відповідних документів подовжуються на три робочих дні.

7. Подання кінцевими користувачами електронних комунікаційних послуг, іншими особами, крім постачальників електронних комунікаційних мереж та послуг, користувачів радіочастотного спектру та користувачів ресурсів нумерації, звернень, заяв інших документів до регуляторного органа та отримання від регуляторного органа відповідей, інших документів, здійснюється за їхнім вибором:

1) через електронну регуляторну платформу;

2) в електронному вигляді за допомогою електронних комунікаційних мереж, з дотриманням вимог законодавства щодо електронних документів;

3) поштовим відправленням;

4) нарочним (за місцем розташування відповідного структурного підрозділу регуляторного органа).

Якщо в звернені не вказано бажаний спосіб отримання відповіді чи документів, застосовується пункт 3 цієї частини.

8. За зверненням постачальників електронних комунікаційних мереж та послуг, користувачів радіочастотного спектру та користувачів ресурсів нумерації уповноважені посадові особи регуляторного органа протягом трьох робочих днів надають (надсилають) йому в паперовій формі на безоплатній основі витяги з реєстрів, дозвільні та інші документи на бланку регуляторного органа.

9. При розгляді відповідно до цього Закону повідомлень та заяв суб'єктів господарювання регуляторний орган використовує згідно із законом інформацію з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, інших державних електронних баз даних та не може вимагати подання від суб'єктів господарювання наявної в них інформації.

Стаття 12. Запити про надання інформації

1. Регуляторний орган, центральний орган виконавчої влади в сферах електронних комунікацій та радіочастотного спектру відповідно до компетенції можуть вимагати в письмовій та/або електронній формі від постачальників електронних комунікаційних мереж та/або послуг та від користувачів радіочастотного спектра надання інформації, пов'язаної з умовами загальної авторизації, правами користування радіочастотним спектром і ресурсами нумерації та в інших випадках, передбачених цим Законом, зокрема, для цілей:

1) державного нагляду (контролю) за додержанням законодавства про електронні комунікації та радіочастотний спектр, захисту прав користувачів електронних комунікаційних послуг;

2) розгляду звернень та скарг щодо їх діяльності, яка регулюється цим Законом чи у разі наявності у регуляторного органу інформації щодо порушень ними законодавства про електронні комунікації та/або про радіочастотний спектр;

3) підготовки та оприлюднення порівняльних оглядів умов надання, якості та ціни електронних комунікаційних послуг для споживачів;

4) визначення певних ринків електронних комунікацій, здійснення їх аналізу, визначення постачальників електронних комунікаційних мереж та/або послуг із значним ринковим впливом, а також накладення, зміни та скасування регуляторних зобов'язань відповідно до цього Закону;

5) забезпечення ефективного управління та користування радіочастотним спектром та ресурсами нумерації, а також перевірки дотримання умов ліцензій на користування радіочастотним спектром та дозволів на користування ресурсом нумерації;

6) проведення географічних оглядів наявності мереж та дослідження доступності універсальних послуг;

7) здійснення передбачених цим Законом повноважень з питань доступу та взаємоз'єднання електронних комунікаційних мереж.

2. Зазначена у частині першій цієї статті інформація не може вимагатись від суб'єкта господарювання до включення його до реєстру постачальників електронних комунікаційних мереж та послуг, крім випадків, передбачених пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті.

3. Запит про надання інформації повинен бути пропорційним до цілей його здійснення, обґрунтованим, містити інформацію про мету з якою вона буде використовуватись, та підстави витребування інформації.

Запит про надання інформації не повинен містити вимогу про надання інформації, оприлюдненої на електронній регуляторній платформі, чи такої що вже була подана до регуляторного органа, чи наявної в інших державних електронних базах даних.

4. Зазначені у цій статті суб'єкти господарювання повинні надавати на запити до регуляторного органа інформацію, в тому числі, фінансову та інформацію з обмеженим доступом яка запитується для виконання регуляторним органом повноважень передбачених цим Законом, відповідно до вказаних в запиті термінів, рівнів деталізації та змісту запиту.

Регуляторний орган повинен забезпечити захист отриманої інформації з обмеженим доступом відповідно до законодавства.

Розділ III. ДЕРЖАВНИЙ НАГЛЯД (КОНТРОЛЬ) ЗА ДОДЕРЖАННЯМ ЗАКОНОДАВСТВА У СФЕРАХ ЕЛЕКТРОННИХ КОМУНІКАЦІЙ ТА РАДІОЧАСТОТНОГО СПЕКТРА

Стаття 13. Здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням законодавства про електронні комунікації та радіочастотний спектр

1. Регуляторний орган здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням законодавства про електронні комунікації та радіочастотний спектр постачальниками електронних комунікаційних мереж та/або послуг, загальними користувачами радіочастотного спектру, а також особами, що здійснюють постачання електронних комунікаційних мереж та/або послуг без подання повідомлення про початок такої діяльності та/або користування радіочастотним спектром без отримання ліцензії та/або без визначеного законодавством присвоєння радіочастоти.

2. Державний нагляд (контроль) за додержанням законодавства про електронні комунікації та радіочастотний спектр суб'єктами господарювання, іншими особами здійснюється відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

3. Регуляторний орган зобов'язаний вносити відомості щодо державного нагляду (контролю) за додержанням законодавства про електронні комунікації та радіочастотний спектр, передбачені Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, до інтегрованої автоматизованої системи державного нагляду (контролю).

4. Державний нагляд (контроль) за додержанням законодавства про електронні комунікації та радіочастотний спектр здійснюється регуляторним органом двома способами:

1) проведення позапланових перевірок;

2) аналізу поданої постачальниками електронних комунікаційних мереж та послуг, користувачами радіочастотного спектру регуляторної звітності.

5. Під час проведення позапланової перевірки у випадках і у порядку, визначених регуляторним органом, проводяться випробування шляхом вимірювання та/або спостереження щодо передбачених законодавством параметрів електронних комунікаційних мереж, якості електронних комунікаційних послуг, порядку маршрутизації трафіка послуг міжособистісних електронних комунікацій з використанням нумерації та обчислення показників якості електронних комунікаційних послуг. Для проведення випробувань та інших технічних процедур під час позапланових перевірок регуляторний орган за необхідності залучає технічні засоби та персонал державного підприємства, що знаходиться у сфері його управління.

6. У разі виявлення ознак невиконання вимог законодавства про електронні комунікації та/або радіочастотний спектр за результатами аналізу поданої постачальниками електронних комунікаційних мереж та послуг регуляторної звітності, уповноважені посадові особи регуляторного органа звертаються до відповідного постачальника електронних комунікаційних мереж та/або послуг з запитом про надання пояснення щодо виявлених ознак невиконання вимог законодавства у сфері електронних комунікацій та/або радіочастотного спектра, а постачальник електронних комунікаційних мереж та/або послуг зобов'язаний у строки, вказані у запиті, надати обґрунтовані пояснення по суті та за потреби підтвердити їх засвідченими в установленому порядку копіями документів (електронними копіями).

Строк для надання відповіді регуляторному органу залежить від обсягу інформації і не може бути меншим десяти та перевищувати двадцять п'ять робочих днів з дня відправлення відповідного звернення. Такий строк може бути продовжений не більше ніж на десять робочих днів уповноваженою посадовою особою регуляторного органа за обґрунтованим зверненням постачальника електронних комунікаційних мереж та/або послуг.

У разі отримання в установлені строки достатньої інформації, що підтверджує виконання постачальником електронних комунікаційних мереж та/або послуг вимог законодавства про електронні комунікації та радіочастотний спектр, уповноважена посадова особа регуляторного органа повідомляє про це відповідного постачальника електронних комунікаційних мереж та/або послуг протягом десяти робочих днів.

За наявності отриманої в установлені строки достатньої інформації, що підтверджує порушення вимог законодавства про електронні комунікації та/або радіочастотний спектр, регуляторним органом вживаються заходи реагування, передбачені статтею 17 цього Закону.

У разі ненадходження в установлений строк запитуваної інформації або надходження інформації, недостатньої для прийняття рішення про наявність чи відсутність порушень вимог законодавства про електронні комунікації та радіочастотний спектр, уповноважена посадова особа регуляторного органа повторно звертається до постачальника електронних комунікаційних мереж та/або послуг з вимогою надати пояснення або уточнити надані пояснення щодо виявлених ознак невиконання вимог законодавства у сфері електронних комунікацій та/або радіочастотного спектру у встановлений відповідно до вимог цієї частини строк.

У разі ненадходження в установлений строк запитуваної інформації або у разі надходження інформації, недостатньої для прийняття рішення про наявність чи відсутність порушень вимог законодавства про електронні комунікації та/або радіочастотний спектр, після повторного звернення уповноваженої посадової особи регуляторного органа, регуляторний орган приймає рішення про проведення позапланової перевірки постачальника електронних комунікаційних мереж та/або послуг.

7. Позапланова перевірка проводиться за рішенням регуляторного органа щодо питань, зазначених у цьому рішенні та згідно з оформленим посвідченням на проведення перевірки. У рішенні про проведення перевірки зазначаються підстава, предмет перевірки, строк проведення перевірки, найменування постачальника електронних комунікаційних мереж та/або послуг, користувача радіочастотного спектру щодо якого буде здійснена перевірка.

8. Рішення регуляторного органа про проведення позапланової перевірки може прийматися виключно у таких випадках:

1) надходження до регуляторного органу обґрунтованого звернення з додаванням підтверджуючих документів чи їх копій (за наявності) від:

кінцевого користувача електронних комунікаційних послуг, користувачів радіочастотного спектра, постачальників електронних комунікаційних мереж та/або послуг про порушення прав чи законних інтересів, передбачених законодавством про електронні комунікації та/або радіочастотний спектр (крім питань, що відносяться до питань позасудового врегулювання спорів між постачальниками електронних комунікаційних мереж та/або послуг, передбачених цим Законом);

правоохоронних органів (відповідно до їх компетенції) про порушення встановленого законодавством порядку маршрутизації трафіка міжособистісних електронних комунікацій з використанням нумерації, умов застосування технічних засобів електронних комунікацій, використання ресурсу нумерації без відповідного дозволу; У передбачених цим пунктом випадках позапланова перевірка здійснюється з питань, зазначених зверненні;

2) на підставі письмової заяви постачальника електронних комунікаційних мереж та/або послуг, користувача радіочастотного спектру в смугах радіочастот загального користування про здійснення перевірки за його бажанням;

3) у разі виявлення ознак порушення вимог законодавства про електронні комунікації та/або радіочастотний спектр за результатами аналізу регуляторної звітності, поданої постачальниками електронних комунікаційних мереж та/або послуг та ненадання на повторне звернення регуляторного органа постачальником електронних комунікаційних мереж та/або послуг в установлений строк інформації або надання таким постачальником інформації, недостатньої для прийняття рішення про наявність чи відсутність порушень законодавства про електронні комунікації та радіочастотний спектр;

4) у разі неподання суб'єктом господарювання документів регуляторної звітності в установлені строки без поважних причин або без надання письмових пояснень про причини, що перешкоджали поданню таких документів - з питань, що стосуються неподаної звітності;

5) з метою перевірки дотримання умов, визначених в ліцензії на користування радіочастотним спектром та/або задіяння радіочастотного спектру чи ресурсу нумерації (не частіше, ніж раз на рік);

6) у разі наявності обґрунтованої інформації щодо ознак невиконання регуляторних зобов'язань, накладених на постачальників електронних комунікаційних мереж та/або послуг із значним ринковим впливом. У передбачених цим пунктом випадках позапланова перевірка здійснюється після надсилання регуляторним органом запиту до такого постачальника щодо виконання відповідних регулярних зобов'язань та не раніше терміну для надання відповіді на такий запит;

7) з метою перевірки виконання приписів або розпоряджень про усунення виявлених порушень законодавства про електронні комунікації та радіочастотний спектр;

8) надходження до регуляторного органа письмового звернення про здійснення діяльності в сфері електронних комунікацій чи експлуатації радіообладнання без подання повідомлення про початок діяльності в сфері електронних комунікацій, отримання у передбачених цим Законом випадках ліцензії на користування радіочастотним спектром або присвоєнь радіочастот;

9) у разі виявлення за результатами радіочастотного моніторингу та виявлення радіозавад ознак порушення вимог законодавства про електронні комунікації та/або радіочастотний спектр;

10) з метою перевірки дотримання встановлених законодавством значень критеріїв ефективності користування радіочастотним спектром;

11) у випадку виявлення в ході позасудового розгляду спору ознак порушень законодавства у сфері електронних комунікацій.

9. Повторне проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю) за тим самим фактом (фактами), що був (були) підставою для проведеного позапланового заходу державного нагляду (контролю), крім випадків, передбачених пунктами 5, 6, 10 частини восьмої цієї статті, забороняється. Особи, які подали безпідставне звернення про порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства про електронні комунікації та радіочастотний спектр, несуть відповідальність, передбачену законом.

10. Строк проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) не може перевищувати десяти робочих днів.

Стаття 14. Права, обов'язки та відповідальність посадових осіб регуляторного органа щодо здійснення державного нагляду(контролю) та Генерального штабу Збройних Сил України

1. Для здійснення державного нагляду (контролю) уповноважені посадові особи регуляторного органа мають право:

1) здійснювати доступ відповідно до законодавства на територію і до приміщень постачальників електронних комунікаційних мереж та/або послуг, користувачів радіочастотного спектру, а також, у встановленому порядку, осіб, що здійснюють постачання електронних комунікаційних мереж та/або послуг без подання повідомлення про початок такої діяльності або користування радіочастотним спектром без отримання у передбачених цим Законом випадках ліцензій на користування радіочастотним спектром, здійснення присвоєнь радіочастот;

2) здійснювати огляд територій, приміщень, які використовуються для провадження діяльності в сфері електронних комунікацій та радіочастотного спектру, мереж та засобів електронних комунікацій, радіообладнання/випромінювальних пристроїв, а також документів, що стосуються питання перевірки;

3) перевіряти дотримання особами, зазначеним в пункті 1 цієї частини, вимог законодавства про електронні комунікації та радіочастотний спектр, умов ліцензій на користування радіочастотним спектром, регуляторних зобов'язань, накладених на постачальників електронних комунікаційних мереж та/або послуг із значним ринковим впливом, приписів та розпоряджень про усунення порушень законодавства про електроні комунікацій та радіочастотний спектр та інших рішень регуляторного органа, прийнятих відповідно до цього Закону;

4) безоплатно отримувати інформацію, усні та письмові пояснення та інші матеріали, необхідні для перевірки дотримання вимог законодавства про електронні комунікації та радіочастотний спектр, від особи щодо якої здійснюється державний нагляд (контроль) та її посадових осіб;

5) безоплатно отримувати від центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування документи, матеріали, статистичну та іншу інформацію, необхідну для виконання функцій регуляторного органа;

6) використовувати відповідно до законодавства технічні засоби для здійснення державного нагляду (контролю), фіксувати процес здійснення заходу чи кожну окрему дію засобами аудіо- та відеотехніки;

7) залучати, у разі необхідності, до здійснення заходів державного нагляду (контролю) третіх осіб;

8) вимагати від особи, щодо якої здійснюється державний нагляд (контроль) усунення виявлених порушень, надавати в межах своїх повноважень постачальникам електронних комунікаційних мереж та/або послуг, користувачам радіочастотного спектру обов'язкові для виконання приписи та розпорядження про усунення порушень законодавства про електроні комунікації та радіочастотний спектр;

9) здійснювати у порядку, визначеному регуляторним органом випробування шляхом вимірювання та/або спостереження щодо передбачених законодавством параметрів електронних комунікаційних мереж, якості електронних комунікаційних послуг, порядку маршрутизації трафіка та обчислення показників якості послуг електронних комунікацій;

10) вимагати припинення дій, які перешкоджають здійсненню державного нагляду (контролю);

11) інші права, визначені Кодексом України про адміністративні правопорушення.

2. Під час здійснення державного нагляду (контролю) регуляторний орган та його уповноважені посадові особи зобов'язані:

1) повно, об'єктивно та неупереджено здійснювати державний нагляд (контроль) у межах повноважень, передбачених цим Законом;

2) забезпечувати нерозголошення комерційної таємниці та конфіденційної інформації суб'єкта господарювання, що стає доступною у ході здійснення державного нагляду (контролю);

3) не втручатися і не перешкоджати здійсненню господарської діяльності під час здійснення заходів державного нагляду (контролю), якщо це не загрожує життю та здоров'ю людей, не спричиняє небезпеки виникнення техногенних ситуацій, настання аварій, інших пошкоджень мереж електронних комунікацій, що можуть призвести до зупинення надання послуг електронних комунікацій;

4) ознайомити з результатами державного нагляду (контролю), в строки, передбачені законом, керівника постачальника електронних комунікаційних мереж та/або послуг, користувача радіочастотного спектру - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноважену ним особу чи фізичну особу або уповноважену нею особу;

5) у межах своєї компетенції безоплатно надавати особі, щодо якої здійснюється державний нагляд (контроль) консультаційну підтримку з питань здійснення державного нагляду (контролю);

6) у разі якщо норма цього Закону, іншого закону, чи нормативно-правового акта, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів допускають неоднозначне (множинне) трактування прав і обов'язків суб'єкта господарювання чи іншої особи, щодо яких здійснюється державний нагляд (контроль) або повноважень регуляторного органа та його посадових осіб, трактувати таку норму в інтересах суб'єкта господарювання. При цьому повинні враховуватись положення статі 3 цього Закону щодо визначення законодавства про електронні комунікації та принципів його застосування;

7) дотримуватися ділової етики у взаємовідносинах із особами, щодо яких здійснюється державний нагляд (контроль), утримуватися від необґрунтованих висновків щодо відповідності поведінки суб'єктів господарювання вимогам законодавства, неправомірного та необґрунтованого застосування санкцій до суб'єктів господарювання;

8) не допускати здійснення заходів державного нагляду (контролю) та інших заходів, що не відповідають або не встановлені цим Законом.

3. Посадові особи регуляторного органа несуть відповідальність за незаконні рішення, дії чи бездіяльність щодо державного нагляду відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" та інших законів.

4. Порядок здійснення державного нагляду відносно спеціальних користувачів радіочастотного спектру визначається Генеральним штабом Збройних Сил України.

Стаття 15. Права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання та користувачів радіочастотного спектру

1. Суб'єкт господарювання, що здійснює діяльність у сфері електронних комунікацій та/або радіочастотного спектру, користувач радіочастотного спектру під час здійснення заходів державного нагляду (контролю) має право:

1) бути поінформованим про свої права та обов'язки;

2) вимагати від уповноважених посадових осіб регуляторного органа додержання вимог законодавства;

3) перевіряти наявність у уповноважених посадових осіб регуляторного органа та осіб, залучених до проведення перевірки, службового посвідчення та посвідчення на проведення позапланової перевірки і одержувати копію посвідчення на проведення позапланової перевірки;

4) не допускати уповноважених посадових осіб регуляторного органа до здійснення державного нагляду (контролю), якщо:

4.1) уповноважена посадова особа регуляторного органа не надала копії документів, передбачених цим Законом, або якщо надані документи не відповідають вимогам цього Закону;

4.2) уповноважена посадова особа регуляторного органа не внесла запис про здійснення заходу державного нагляду (контролю) до журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) (за наявності такого журналу в суб'єкта, що перевіряється);

4.3) тривалість позапланової перевірки перевищує граничну тривалість, встановлену цим Законом;

4.4.) уповноважені посадові особи регуляторного органа здійснюють повторну позапланову перевірку за тим самим фактом (фактами), що був (були) підставою для проведеного позапланової перевірки, крім випадків, передбачених пунктами 5, 6, 10 частини восьмої статті 13 цього Закону;

5) бути присутнім під час здійснення заходів державного нагляду (контролю), залучати під час здійснення таких заходів третіх осіб;

6) вимагати нерозголошення інформації, що становить комерційну таємницю або є конфіденційною інформацією суб'єкта господарювання;

7) одержувати та ознайомлюватися з актами державного нагляду (контролю);

8) надавати регуляторному органу в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта;

9) оскаржувати в установленому законом порядку неправомірні дії регуляторного органа та його посадових осіб;

10) отримувати консультативну допомогу від регуляторного органа з метою запобігання порушенням під час здійснення заходів державного нагляду (контролю);

11) вести журнал реєстрації заходів державного нагляду (контролю) та вимагати від уповноважених посадових осіб регуляторного органа внесення до нього записів про здійснення таких заходів до початку їх проведення;

12) вимагати припинення здійснення заходу державного нагляду (контролю) у разі:

12.1) перевищення уповноваженою посадовою особою регуляторного органа визначеного цим Законом максимального строку здійснення такого заходу;

12.2) з'ясування уповноваженими посадовими особами регуляторного органа під час здійснення позапланової перевірки питань, інших ніж ті, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення такого заходу;

13) фіксувати процес здійснення заходу чи кожної окремої дії засобами аудіо- та відеотехніки.

2. Суб'єкт господарювання, що здійснює діяльність у сферах електронних комунікацій та радіочастотного спектра, користувач радіочастотного спектра під час здійснення заходів державного нагляду (контролю) зобов'язаний:

1) допускати уповноважених посадових осіб регуляторного органа до здійснення заходів державного нагляду (контролю) за умови дотримання ними порядку здійснення державного нагляду (контролю), передбаченого цим Законом;

2) виконувати вимоги регуляторного органа, його уповноважених посадових осіб, щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства;

3) надавати документи, пояснення в обсязі, який він вважає необхідним, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час державного нагляду (контролю), відповідно до закону, в тому числі інформацію щодо тактико-технічних характеристик, застосування, розміщення радіообладнання;

4) одержувати примірник акта та/або припису, розпорядження регуляторного органа, його уповноважених посадових осіб за результатами здійсненого позапланового заходу державного нагляду (контролю).

Стаття 16. Розпорядчі документи регуляторного органа та його уповноважених посадових осіб щодо державного нагляду

1. Для здійснення позапланової перевірки регуляторний орган приймає рішення, яке має містити найменування постачальника електронних комунікаційних мереж та/або послуг, користувача радіочастотного спектру щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

2. На підставі рішення оформляється посвідчення на проведення позапланової перевірки, яке підписується уповноваженою регуляторним органом посадовою особою із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові і засвідчується печаткою.

3. У посвідченні на проведення позапланової перевірки зазначаються:

1) найменування постачальника електронних комунікаційних мереж та/або послуг, користувача радіочастотного спектру та/або його відокремленого підрозділу або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід;

2) місцезнаходження постачальника електронних комунікаційних мереж та/або послуг, користувача радіочастотного спектра та/або його відокремленого підрозділу, щодо діяльності яких здійснюється перевірка;

3) номер і дата рішення, на виконання якого здійснюється перевірка;

4) перелік посадових осіб, які беруть участь у здійсненні перевірки, із зазначенням їх посади, прізвища, ім'я та по батькові;

5) дата початку та дата закінчення перевірки;

6) підстави для здійснення перевірки;

7) предмет здійснення перевірки.

4. Посвідчення є чинним лише протягом зазначеного в ньому строку здійснення позапланової перевірки.

5. Перед початком здійснення позапланової перевірки уповноважені посадові особи регуляторного органа зобов'язані пред'явити керівнику постачальника електронних комунікаційних мереж та/або послуг, користувача радіочастотного спектру - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення та службове посвідчення, що засвідчує уповноважену посадову особу регуляторного органа, і надати суб'єкту господарювання, що здійснює діяльність у сфері електронних комунікацій та радіочастотного спектру (користувачу радіочастотного спектру) копію посвідчення, ознайомити з підставою для проведення позапланової перевірки.

Уповноважена посадова особа регуляторного органа без посвідчення на проведення позапланової перевірки та службового посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль).

6. За результатами здійснення позапланової перевірки уповноважена посадова особа регуляторного органа складає акт, за формою, що затверджується регуляторним органом.

7. Уповноважена посадова особа регуляторного органа зазначає в акті стан виконання вимог законодавства постачальником електронних комунікаційних мереж та/або послуг (користувачем радіочастотного спектру) а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами регуляторного органа, які здійснювали захід, та постачальником електронних комунікаційних мереж та/або послуг (користувачем радіочастотного спектру) або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.

Якщо постачальник електронних комунікаційних мереж та/або послуг, (користувач радіочастотного спектру) не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями, які є невід'ємною частиною акта перевірки. Зауваження можуть бути подані не пізніше трьох робочих днів з моменту підписання акта.

У разі відмови постачальника електронних комунікаційних мереж та/або послуг (користувача радіочастотного спектру) підписати акт уповноважена посадова особа регуляторного органа вносить до такого акта відповідний запис.

Один примірник акта видається постачальнику електронних комунікаційних мереж та/або послуг (користувачу радіочастотного спектру) який перевірявся, інший зберігається у регуляторного органа.

8. З метою вжиття заходів щодо усунення виявлених під час позапланової перевірки порушень вимог законодавства про електронні комунікації та радіочастотний спектр на підставі акта перевірки складається припис або розпорядження про усунення виявлених порушень, за формою, затвердженою регуляторним органом. Посадова особа регуляторного органа має прийняти рішення про винесення припису про усунення виявлених порушень протягом 15 робочих днів від дня складення акта перевірки.

9. Припис - обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога уповноваженої посадової особи регуляторного органа постачальнику електронних комунікаційних мереж та/або послуг, користувачу радіочастотного спектра щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування адміністративно- господарських санкцій щодо суб'єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку. Припис уповноваженої посадової особи регуляторного органа щодо усунення порушень складається у двох примірниках: один примірник не пізніше трьох робочих днів з дня складення припису надається постачальнику електронних комунікаційних мереж та/або послуг (користувачу радіочастотного спектру) чи уповноваженій ним особі для виконання, а другий примірник залишається у регуляторного органа.

У разі відмови постачальника електронних комунікаційних мереж та/або послуг (користувача радіочастотного спектру) або уповноваженої ним особи від отримання припису щодо усунення порушень вимог законодавства він направляється рекомендованим листом, а на копії припису, який залишається в органі державного нагляду (контролю), проставляються відповідний вихідний номер і дата направлення.

10. Розпорядження регуляторного органа - обов'язкове для виконання письмове рішення регуляторного органа щодо усунення виявлених порушень у визначені строки. Розпорядження підписується головою регуляторного органа.

Розпорядження може передбачати застосування до суб'єкта господарювання санкцій, передбачених законом. Розпорядження регуляторного органа щодо усунення порушень складається у двох примірниках: один примірник не пізніше п'яти робочих днів з дня прийняття рішення про його винесення направляється рекомендованим листом постачальнику електронних комунікаційних мереж та/або послуг (користувачу радіочастотного спектру) для виконання, а другий примірник залишається у регуляторного органа.

Стаття 17. Усунення порушень законодавства про електронні комунікації та радіочастотний спектр

1. Постачальник електронних комунікаційних мереж та/або послуг, користувач радіочастотного спектру, який одержав припис уповноваженої посадової особи регуляторного органа, розпорядження регуляторного органа про усунення порушень законодавства про електронні комунікації та/або радіочастотний спектр, зобов'язаний у встановлений у приписі чи розпорядженні строк усунути порушення та подати регуляторному органу інформацію у письмовій формі про їх усунення.

Строк усунення виявлених порушень зазначається у приписі відповідно до граничних строків усунення певних типів порушень законодавства про електронні комунікації та радіочастотний спектр, що встановлюються регуляторним органом.

У разі документально підтвердженої неможливості усунення порушень протягом зазначеного в приписі строку, на підставі звернення суб'єкта господарювання регуляторний орган приймає рішення про подовження такого строку, але не більше, ніж на 60 робочих днів.

2. У разі невиконання припису у встановлений у ньому строк, регуляторний орган в термін, що не перевищує 25 робочих днів з моменту встановлення факту невиконання припису, зафіксованого відповідним актом позапланової перевірки, приймає рішення про винесення розпорядження про усунення порушень, в якому:

1) визначає відповідно до Закону заходи з усунення порушень та строки їх реалізації;

2) накладає, за наявності підстав, адміністративно-господарські санкції, вживає інші заходи, передбачені законом;

3) зобов'язує припинити діяльність з надання електронних комунікаційних мереж та/або послуг без повідомлення про початок такої діяльності та/або експлуатацію радіообладнання без присвоєнь радіочастот та вживає відповідні адміністративно господарські санкції;

4) у разі встановлення факту експлуатації радіообладнання з порушенням зазначених у присвоєнні радіочастот параметрів, приймає, у разі необхідності, рішення про тимчасове зупинення чи зміну умов його експлуатації, на період до усунення виявлених порушень, а також про застосування технічних заходів з усунення радіозавад за рахунок користувача радіочастот, з вини якого створюються такі радіозавади.

Тимчасове зупинення чи зміна умов використання радіообладнання мовлення здійснюється регуляторним органом виключно у випадках встановлення факту загрози для життя або здоров'я людей, з обов'язковим інформуванням Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення у триденний термін.

3. У разі наявності у регуляторного органа інформації про здійснення діяльності у сфері електронних комунікацій та радіочастотного спектру без подання повідомлення про початок діяльності та/або користування радіочастотним спектром без присвоєнь радіочастот (у передбачених цим Законом випадках) та у разі неможливості проведення заходів державного нагляду (контролю), з метою встановлення власників незаконно діючих засобів електронних комунікацій, радіообладнання/випромінювальних пристроїв та їх вилучення, а також усунення порушень законодавства про електронні комунікації та радіочастотний спектр, регуляторний орган забезпечує проведення спільних заходів у порядку взаємодії регуляторного органа та правоохоронних органів, який визначається їх спільними нормативно-правовими актами. Під час проведення спільних заходів уповноважені регуляторним органом посадові особи мають право надавати в межах своїх повноважень обов'язкові для виконання приписи щодо усунення порушень законодавства про електроні комунікації та радіочастотний спектр, складати в установленому законом порядку протоколи про вчинення адміністративного правопорушення вживати інших заходів, передбачених законом, у тому числі відносно власників (балансоутримувачів) споруд або земельних ділянок, на яких встановлені незаконно діючі засоби електронних комунікацій, радіообладнання (у разі, якщо вони відмовляються надати інформацію про власника незаконно діючого радіообладнання).

4. У разі наявності доказів того, що порушення умов, визначених статтею 51 цього Закону та/або умов відповідної ліцензії, становлять загрозу для громадської безпеки, громадського здоров'я або ризики створення серйозних економічних або операційних проблем для інших користувачів радіочастотного спектра, регуляторний орган у встановленому ним порядку вживає невідкладних тимчасових заходів для усунення вказаних загроз та ризиків на період до прийняття остаточного рішення шляхом обмеження передбачених ліцензією прав користування радіочастотним спектром, в тому числі їх призупинення чи визначення певних технічних параметрів користування радіочастотним спектром.

Такі заходи застосовуються на термін, що не перевищує двадцять робочих днів.

У разі якщо вказані заходи не були завершені у вказаний термін, він може бути продовжений рішенням регуляторного органа не більше, ніж на три місяці.

До вжиття передбачених цією частиною заходів регуляторний орган зобов'язаний запропонувати користувачу радіочастотного спектру, щодо якого вони вживаються, надати у встановлений строк пояснення, а також запропонувати заходи з усунення відповідних загроз чи ризиків.

Стаття 18. Оскарження рішень регуляторного органа та його уповноважених посадових осіб щодо здійснення державного нагляду (контролю)

1. Постачальники електронних комунікаційних мереж та/або послуг, користувачі радіочастотного спектра, щодо яких здійснюються заходи державного нагляду (контролю), мають право звернутися до регуляторного органа із скаргою на незаконні дії його посадових осіб при здійсненні державного нагляду (контролю). Така скарга може бути подана під час проведення заходів державного нагляду (контролю) або в термін, що не перевищує десяти робочих днів після їх завершення. Подання скарги не зупиняє здійснення заходів нагляду (контролю) чи заходів з усунення порушень, що оскаржуються.

2. Постачальники електронних комунікаційних мереж та/або послуг, користувачі радіочастотного спектра, щодо яких здійснюються заходи державного нагляду (контролю), мають право оскаржити результати заходів державного нагляду (контролю) та прийняті відповідно до них рішення у судовому порядку.

3. У разі оскарження в судовому порядку припису уповноваженої посадової особи регуляторного органа чи розпорядження регуляторного органа перевірка виконання вимог такого припису або розпорядження не може проводитись до набрання чинності остаточним рішенням суду з цього питання.

Розділ IV. ЗАГАЛЬНА АВТОРИЗАЦІЯ

Стаття 19. Повідомлення про початок здійснення діяльності у сфері електронних комунікацій

1. Господарська діяльність у сфері електронних комунікацій здійснюється на засадах загальної авторизації, за виключенням передбачених цим Законом випадків користування радіочастотним спектром та ресурсами нумерації.

2. Суб'єкти господарювання, які мають намір здійснювати господарську діяльність як постачальники електронних комунікаційних мереж та/або послуг, повинні до початку такої діяльності надіслати до регуляторного органа повідомлення про початок здійснення діяльності у сфері електронних комунікацій (далі - повідомлення).

Обов'язок з надання повідомлення не поширюється на надання послуг міжособистісних електронних комунікацій без використання нумерації.

3. Повідомлення надсилається шляхом заповнення електронної форми на електронній регуляторній платформі із застосуванням засобу кваліфікованого електронного підпису та повинно місити наступну інформацію:

1) повне найменування юридичної особи або прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - підприємця;

2) ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України - для юридичної особи, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорту) - для фізичних осіб - підприємців;

3) місцезнаходження для юридичної особи або місце проживання - для фізичної особи-підприємця;

4) відомості про керівника юридичної особи та, за бажанням суб'єкта господарювання про інших осіб, уповноважених вчиняти дії від його імені;

5) контактні дані: номер (номери) телефону, електронна та поштова адреси, адреса веб-сайту де розміщена інформація про електронні комунікаційні послуги;

6) виду електронних комунікаційних послуг та/або доступу до електронних комунікаційних мереж, які планується надавати, що вказується з урахуванням орієнтовного переліку видів роздрібних, оптових електронних комунікаційних послуг та доступу до електронних комунікаційних мереж, що затверджується регуляторним органом. Інформація вноситься до повідомлення шляхом проставляння відмітки напроти найменування відповідного типу та виду послуг чи доступу. У разі відсутності в орієнтовному переліку певного найменування, воно зазначається в довільній формі;

7) територія, на якій планується надання електронних комунікаційних послуг та/або доступу до мереж (інформація вноситься шляхом проставляння відмітки напроти відповідних адміністративно-територіальних одиниць);

8) передбачувана дата початку діяльності.

При формуванні електронної форми повідомлення за пунктами 1, 3, 4 частини першої цієї статті використовуються дані з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань шляхом автоматизованого обміну інформацією. При зміні зазначених даних в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відповідні зміни повинні автоматично відображатись у реєстрі постачальників електронних комунікаційних мереж та послуг.

При формуванні електронної форми повідомлення електронна регуляторна платформа забезпечує перевірку повноти та коректності її заповнення.

4. Після надсилання відповідно до цієї статті повідомлення суб'єкт господарювання має право на здійснення діяльності з надання електронних комунікаційних послуг та/або доступу до мереж відповідно до цього Закону.

5. Після надсилання повідомлення суб'єкту господарювання надсилається через електронний кабінет витяг з реєстру постачальників електронних комунікаційних мереж та послуг та декларація, передбачена частиною шостою цієї статі про підтвердження того, що суб'єкт господарювання подав повідомлення відповідно до цієї статті.

6. Декларація надається за встановленою регуляторним органом формою та повинна містити детальний опис вимог законодавства та умов, за яких суб'єкт господарювання має право подавати заявки на право встановлювати на земельних ділянках та об'єктах інфраструктури елементи електронних комунікаційних мереж, вести переговори про взаємоз'єднання мереж, отримувати доступ або взаємоз'єднання мереж для того, щоб полегшити здійснення вказаних прав в інших органах державної влади, місцевого самоврядування або з іншими суб'єктами господарювання.

7. У разі зміни відомостей, зазначених у пунктах 5 - 8 частини першої цієї статті, суб'єкт господарювання зобов'язаний внести відповідні зміни до електронної форми повідомлення на електронній регуляторній платформі не пізніше десяти робочих днів з дня настання таких змін.

У разі припинення діяльності з надання електронних комунікаційних послуг (послуги) кінцевим користувачам, суб'єкт господарювання не пізніше, ніж за три місці до припинення такої діяльності повинен надати інформацію про це до регуляторного органу для оприлюднення на електронній регуляторній платформі.

8. За подання повідомлення про початок здійснення діяльності у сфері електронних комунікацій, внесення змін до відомостей, зазначених у повідомленні, внесення відомостей до реєстру постачальників електронних комунікаційних мереж та послуг, отримання витягів з вказаного реєстру та декларації, передбаченої частиною шостою цієї статті плата не справляється.

Стаття 20. Реєстр постачальників електронних комунікаційних мереж та послуг

1. Реєстр постачальників електронних комунікаційних мереж та послуг ведеться регуляторним органом в електронному вигляді за встановленими ним порядком та формою.

2. Реєстр містить такі відомості:

1) порядковий номер запису в реєстрі;

2) дата внесення запису до реєстру (дата надходження повідомлення відповідно до статі 19 цього Закону);

3) інформація, зазначена в повідомленні відповідно до частини третьої статті 19 цього Закону;

4) інформація про надані права користування радіочастотним спектром (із зазначенням смуг (номіналів) радіочастот) та ресурсами нумерації (із зазначенням виділеної нумерації) та рішення регуляторного органа щодо надання, продовження терміну дії, переоформлення чи анулювання відповідних ліцензій та дозволів;

5) інші наявні в регуляторного органа відомості, передбачені формою такого реєстру.

3. Виключення з реєстру здійснюється:

1) на підставі заяви суб'єкта господарювання, що подається через електронний кабінет на електронній регуляторній платформі. Така заява повинна бути подана за три місяці до припинення діяльності у сфері електронних комунікацій (крім випадків відсутності користувачів послуг такого постачальника);

2) на підставі даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про припинення діяльності юридичної особи чи припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.

4. Плата за включення до реєстру чи виключення з нього не справляється.

5. На електронній регуляторній платформі повинна безоплатно забезпечуватись можливість пошуку в реєстрі даних, зокрема, за найменуванням суб'єкта господарювання, видами послуг та іншими наявними параметрами, а також формування та отримання витягів з реєстру.

Стаття 21. Умови загальної авторизації у сфері електронних комунікацій

1. Суб'єктам господарювання забезпечується свобода постачання електронних комунікаційних мереж та послуг з дотриманням вимог, передбачених цим Законом.

Електронна комунікаційна послуга включає, зокрема, такі типи послуг:

послуга доступу до мережі Інтернет;

послуга міжособистісної електронної комунікації;

послуги, що складаються повністю або головним чином з передачі сигналів, в тому числі:

для здійснення міжмашинної взаємодії;

для мовлення.

2 На господарську діяльність з надання електронних комунікаційних послуг та доступу до електронних комунікаційних мереж поширюються лише:

1) умови загальної авторизації, передбачені частиною третьою цієї статті;

2) встановлені цим Законом вимоги щодо регулювання питань:

2.1) користування радіочастотним спектром та ресурсами нумерації; надання універсальних послуг;

2.2) забезпечення доступу та взаємоз'єднання мереж, спільного використання фізичної інфраструктури електронних комунікацій;

2.3) забезпечення умовного доступу до цифрових телевізійних та радіослужб;

2.4) накладення регуляторних зобов'язань на постачальників електронних комунікаційних мереж та/або послуг з істотним ринковим впливом.

3. Постачальники електронних комунікаційних мереж та/або послуг зобов'язані дотримуватись таких умов загальної авторизації:

1) надавати повідомлення про початок здійснення діяльності у сфері електронних комунікацій та інформацію про зміну зазанчених у ньому даних, відповідно до статті 19 цього Закону;

2) надавати передбачену законом регуляторну звітність та інформацію на запити регуляторного органа та інших органів державної влади в межах їх компетенції, відповідно до статей 12, 23 цього Закону;

3) здійснювати захист персональних даних при замовленні та наданні електронних комунікаційних послуг відповідно до Закону України "Про захист персональних даних"

4) здійснювати захист конфіденційності електронних комунікацій відповідно до Конституції України та закону;

5) забезпечувати прозорість в розкритті інформації для цілей забезпечення наскрізного підключення, надавати регуляторному органу інформацію, необхідну для перевірки точності такого розкриття, а також виконувати інші зобов'язання, пов'язані з доступом та взаємоз'єднанням відповідно до цього Закону. Дія цього пункту поширюється лише на діяльність з надання доступу до електронних комунікаційних мереж;

6) виконувати обов'язки, пов'язані з наданням електронних комунікаційних послуг кінцевим користувачам, крім послуг міжособистісних електронних комунікацій без використання нумерації, відповідно цього Закону;

7) виконувати обов'язки, пов'язані з користуванням радіочастотним спектром відповідно до статті 50 цього Закону;

8) виконувати обов'язки, пов'язані з користуванням ресурсом нумерації відповідно статті 82 цього Закону;

9) дотримуватись технічних регламентів та технічних вимог (технічних специфікацій) відповідно до закону;

10) надавати доступ до своїх електронних комунікаційних мереж уповноваженим законом органам державної влади (їх посадови особам) для правомірного зняття інформації в електронних комунікаційних мережах у випадках та в порядку, встановлених законом;

11) забезпечувати відповідно до закону передачу повідомлень від органів державної влади до громадськості для попередження про надзвичайні ситуації;

12) забезпечувати відповідно до закону зв'язок користувачів із службами екстреної допомоги, та зв'язок між екстреними службами та органами державної влади, органами місцевого самоврядування під час надзвичайних ситуацій.

4. Частина третя цієї статті містить виключний перелік умов загальної авторизації. Умови загальної авторизації не включають зобов'язання, що застосовуються до постачальників електронних комунікаційних мереж та послуг згідно із законодавством в інших сферах.

5. До прав користування радіочастотним спектром або ресурсами нумерації застосовуються лише умови загальної авторизації, пов'язані з цими правами, зазначені у статтях 50 та 82 цього Закону, відповідно.

6. Постачальників електронних комунікаційних мереж та/або послуг під час здійснення заходів державного нагляду (контролю) мають права та обов'язки, передбачені статтею 15 цього Закону.

7. Умови та процедури щодо загальної авторизації можуть бути змінені лише в об'єктивно обґрунтованих випадках, пропорційно та з урахуванням завдань, передбачених статтею 4 цього Закону.

Стаття 22. Права постачальників електронних комунікаційних мереж та послуг

1. Постачальники електронних комунікаційних мереж та/або послуг мають права на:

1) постачання електронних комунікаційних послуг та/або доступу до мереж відповідно до цього Закону;

2) отримання у встановленому законодавством порядку доступу до земельних ділянок та інфраструктури для розгортання (створення) та експлуатації електронних комунікаційних мереж, а також на планування та розвиток власних електронних комунікаційних мереж;

3) отримання та використання відповідно до цього Закону радіочастотного спектра для надання електронних комунікаційних послуг та доступу до електронних комунікаційних мереж;

4) отримання та використання відповідно до цього Закону ресурсів нумерації з національного плану нумерації для надання електронних комунікаційних послуг та/або доступу до мереж;

5) постачальники електронних комунікаційних мереж та/або послуг, які надають послуги кінцевим користувачам мають право на:

5.1) ведення переговорів щодо взаємоз'єднання мереж з іншими постачальниками електронних комунікаційних мереж та/або послуг та, якщо це відповідає законодавству, отримання доступу та/або взаємоз'єднання своїх електронних комунікаційних мереж з електронними комунікаційними мережами інших постачальників електронних комунікаційних мереж та/або послуг;

5.2) призначення у випадках та порядку, встановлених цим Законом, для надання універсальної послуги (послуг) на певних територіях, призначених для забезпечення доступом до універсальних послуг та на отримання компенсації збитків (витрат), у разі їх наявності, від розгортання мереж для забезпечення такого доступу;

6) об'єднання електронних комунікаційних послуг у тарифні плани та пакети послуг і отримання від кінцевих користувачів оплати вартості пакетів послуг;

7) спільне використання інфраструктури електронних комунікаційних мереж та її елементів на договірних засадах відповідно до цього Закону;

8) установлення технічних засобів електронних комунікацій в приміщеннях, що належать їм на належних правових підставах, з дозволу власника приміщення та розміщення на елементах інфраструктури об'єктів будівництва, транспорту та електроенергетики технічних засобів електронних комунікацій на договірних засадах в порядку, встановленому законодавством;

9) припинення діяльності у сфері електронних комунікацій або часткового припинення діяльності з надання електронних комунікаційних послуг або певного їх виду або на певній території, відповідно до цього Закону;

10) інші права, встановлені цим Законом.

2. Право власності та право на технічне обслуговування і експлуатацію електронних комунікаційних мереж може належати будь-якій фізичній особі - суб'єкту підприємницької діяльності або юридичній особі, незалежно від форм власності, які є резидентами України.

Надання електронних комунікаційних мереж та послуг на території України є виключним правом юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які зареєстровані відповідно до законодавства України (резиденти України).

3. З метою поліпшення якості електронних комунікаційних послуг постачальники електронних комунікаційних мереж та/або послуг із залученням інших зацікавлених сторін та у координації з регуляторним органом можуть розробляти відповідно до законодавства кодекси (стандарти) поведінки, які можуть використовуватись (на добровільних засадах) при наданні електронних комунікаційних послуг, а також здійснювати моніторинг їх виконання.

Стаття 23. Регуляторна звітність

1. Постачальники електронних комунікаційних мереж та/або послуг, загальні користувачі радіочастотного спектру зобов'язані складати та безоплатно надавати до регуляторного органа в передбачених цим Законом цілях регуляторну звітність щодо здійснення діяльності в сферах електронних комунікацій та радіочастотного спектра, певних її видів.

Регуляторна звітність подається через електронну регуляторну платформу відповідно до встановлених регуляторним органом інструкцій щодо їх заповнення, строків і порядку подання.

Регуляторний орган встановлює регуляторну звітність для виконання своїх повноважень передбачених цим Законом.

2. Постачальники електронних комунікаційних мереж та/або послуг, які здійснюють діяльність також в сферах господарської діяльності, інших ніж електронні комунікації, в цілях подання регуляторної звітності, в тому числі, необхідної для аналізу ринків електронних комунікацій, повинні вести окремий бухгалтерський облік діяльності, пов'язаної з наданням електронних комунікаційних мереж та/або послуг, із метою визначення всіх складових елементів витрат і доходів, пов'язаних з такою діяльністю, підстав та методів, що використовуються для їх розрахунку, в тому числі, деталізовану розбивку основних засобів та структурних витрат, згідно з законодавством про фінансовий та бухгалтерський облік.

На суб'єктів підприємницької діяльності, яким відповідно до законодавства надано дозвіл на ведення спрощеного обліку доходів і витрат зазначені в цій частині вимоги поширюються в частині окремого обліку доходів.

Стаття 24. Географічні огляди розгортання мереж широкосмугового доступу та доступності універсальних послуг

1. Регуляторний орган проводить географічні огляди доступності на всій території України мереж широкосмугового доступу (фіксованих та мобільних) та послуг голосових електронних комунікацій у фіксованому місці, а також оновлює їх не менше ніж раз на рік.

2. Географічний огляд повинен включати:

1) обстеження поточного географічного охоплення території України електронними комунікаційними мережами та послугами, передбаченими частиною першою цієї статті;

2) прогноз охоплення, не менше, ніж на наступний за здійсненням огляду рік, території України електронними комунікаційними мережами та послугами, передбаченими частиною першою цієї статті, в тому числі, інформацію про заплановані розгортання таких мереж, їх значні оновлення або розширення, а також про заплановане надання послуг голосових електронних комунікацій у фіксованому місці.

Такі географічні огляди включають набір даних, деталізований по кожному населеному пункту, які характеризують доступність відповідних електронних комунікаційних мереж та послуг, в тому числі, щодо наявності електронних комунікаційних мереж, їх пропускної здатності, постачальників таких мереж та/або послуг та якості послуг, які можуть відображатись, в тому числі за допомогою цифрових інструментів на багаторівневій карті (геоінформаційній системі).

3. Методику проведення та оновлення географічних оглядів, передбачених частиною першою цієї статті, встановлює регуляторний орган за погодженням з центральним органом виконавчої влади в сферах електронних комунікацій та радіочастотного спектра.

З метою проведення географічних оглядів регуляторний орган має право вимагати від постачальників електронних комунікаційних мереж та/або послуг, органів державної влади та органів місцевого самоврядування надання інформації, зазначеної в частині другій цієї статті, відповідно до вказаної методики.

Органи державної влади, органи місцевого самоврядування зобов'язані надавати на запит регуляторного органа передбачену частино другою цієї статті.

4. Якщо географічний огляд свідчить, що на певній території відсутні мережі широкосмугового доступу чи послуги голосових електронних комунікацій у фіксованому місці та не планується протягом року з моменту здійснення огляду розгортання таких мереж чи надання послуг, регуляторний орган приймає рішення про визначення цієї території (з чітким визначенням її географічних меж) такою, на якій має бути здійснено забезпечення доступу до мереж широкосмугового доступу чи послуг голосових електронних комунікацій у фіксованому місці відповідно до цього Закону.

5. Регуляторний орган надсилає до усіх постачальників електронних комунікаційних мереж та/або послуг, що здійснюють відповідні види діяльності на визначеній згідно з частиною четвертою цієї статті території, запити про надання інформації щодо їхнього наміру розгортати мережі широкосмугового доступу чи надавати послуги голосових електронних комунікацій у фіксованому місці протягом прогнозного періоду.

Регуляторний орган встановлює перелік інформації і форму повідомлення щодо наміру з розгортання мереж широкосмугового доступу з урахуванням інформації, що включається до географічних оглядів розгортання мереж відповідно до частини другої цієї статті.

6. Регуляторний орган, центральний орган виконавчої влади в сферах електронних комунікацій та радіочастотного спектра, інші органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані враховувати результати географічного огляду та призначення територій відповідно до частини четвертої цієї статті при:

1) розробці національного плану розвитку мереж широкосмугового доступу;

2) визначенні зобов'язань щодо покриття електронними комунікаційними послугами при наданні ліцензії на користування радіочастотним спектром;

3) визначенні наявності доступу до універсальних послуг та вжитті відповідно до цього Закону заходів з їх забезпечення;

4) фінансуванні заходів з розвитку електронних комунікаційних мереж та послуг за рахунок коштів державного чи місцевих бюджетів;

5) прийнятті інших рішень відповідно до цього Закону.

7. З метою доступності для кінцевих користувачів інформації про наявність електронних комунікаційних послуг в різних населених пунктах регуляторний орган забезпечує розміщення даних географічного огляду на електронній регуляторній платформі з визначеним ним рівнем деталізації та в форматі, які є зручними для вибору постачальника електронних комунікаційних послуг.

Стаття 25. Консультації з учасниками ринку, іншими зацікавленими сторонами

1. Регуляторний орган проводить консультації з постачальниками електронних комунікаційних мереж та/або послуг, користувачами радіочастотного спектра, іншими зацікавленим сторонами при здійснені передбачених цим Законом заходів, які мають суттєвий вплив на відповідний ринок, в тому числі щодо конкурсних засад розподілу радіочастотного спектру, аналізу ринків та прийняття рішень за його результатами, вжиття заходів із забезпечення доступності універсальних послуг, в інших випадках, передбачених законодавством, а також на вимогу асоціацій (об'єднань) учасників ринку чи суб'єктів щодо яких приймається рішення (вживається захід).

2. З метою належного врахування інтересів кінцевих користувачів регуляторний орган за участю інших зацікавлених органів державної влади забезпечує здійснення консультацій з кінцевими користувачами, в тому числі, споживачами з інвалідністю, з виробниками та постачальниками електронних комунікаційних засобів, постачальниками електронних комунікаційних мереж та/або послуг з питань, пов'язаних з правами кінцевих користувачів, включаючи еквівалентний доступ і вибір для споживачів з інвалідністю.

3. Доступ до участі в консультаціях, передбачених частинами першою та другою цієї статті та оприлюднення їх результатів забезпечується регуляторним органом, в тому числі через електронну регуляторну платформу.

На електронній регуляторній платформі повинен бути оприлюднений проект рішення чи іншого документа, що підлягає процедурі консультації, дата його оприлюднення, строк подання коментарів і пропозицій та орієнтовний строк прийняття відповідних рішень за результатами консультацій.

Вказана інформація також надсилається через електронний кабінет постачальникам електронних комунікаційних мереж та/або послуг щодо яких приймається рішення (захід), та в електронному вигляді іншим зацікавленим особам, які внесли свої електронні адреси до списку розсилки з питань консультацій на електронній регуляторній платформі.

4. Регуляторний орган повинен надати зацікавленим сторонам можливість прокоментувати проект відповідного рішення (заходів) у термін, встановлений ним з урахуванням складності питання, але не менший, ніж 30 календарних днів.

Щодо рішень регуляторного органа, термін для прийняття яких визначений цим Законом менше ніж 30 календарних днів, регуляторний орган визначає період консультацій в межах відповідного терміну, але не менше 5 робочих днів.

Термін для консультацій щодо проектів нормативно-правових актів не може бути меншим 30 календарних днів.

5. Протягом п'яти робочих днів з моменту завершення строку консультацій регуляторний орган публікує узагальнену інформацію щодо результатів обговорень, в тому числі, щодо отриманих коментарів і пропозицій та позиції регуляторного органа щодо цих коментарів.

6. Консультації щодо регуляторних актів здійснюються відповідно до Закону України "Про засади державної регуляторної політики в сфері господарської діяльності" з урахуванням особливостей, встановлених цією статтею.

Стаття 26. Загальні засади позасудового врегулювання спорів

1. Регуляторний орган здійснює врегулювання спорів, що виникають між постачальниками електронних комунікаційних мереж та/або послуг у зв'язку з реалізацією їх прав та/або виконанням їх обов'язків:

1) передбачених цим Законом, або нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, зокрема:

взаємоз'єднання мереж, які виникають на будь-яких етапах укладання, зміни, виконання та розірвання договору про взаємоз'єднання мереж;

доступу до мереж та інфраструктури електронних комунікацій, які виникають на будь-яких етапах укладання, зміни, виконання та розірвання договору про доступ;

національного роумінгу та перенесення номерів;

здійснення передбачених цим Законом заходів із спільного інвестування та розгортання електронних комунікацій мереж;

2) передбачених договором, який регулює відносини передбачені даним Законом.

2. Регуляторний орган на підставі звернення будь-якої із сторін розглядає відповідно до статті 27 цього Закону спір та приймає обов'язкове до виконання рішення в термін, що не перевищує двох місяців з моменту надходження звернення. Цей термін може бути подовжений на час, необхідний для проведення експертизи чи отримання доказів. Загальний термін врегулювання спору не повинен перевищувати чотирьох місяців з моменту надходження звернення.

3. Регуляторний орган повинен вирішувати спори відповідно до принципів і завдань, зазначених в частині другій статті 3 та статті 4 цього Закону, а також принципів процесуальної рівності та змагальності сторін.

Будь-які зобов'язання, накладені регуляторним органом в результаті вирішення спору, повинні відповідати цьому Закону.

4. Рішення регуляторного органа за результатами розгляду спору повинне містити обґрунтування та оприлюднюватись на електронній регуляторній платформі, крім їх положень (частин), що містять інформацію з обмеженим доступом.

5. Звернення до регуляторного органа щодо позасудового врегулювання спору не перешкоджає праву кожної із сторін звернутися до суду.

6. У разі виникнення спору між постачальниками електронних комунікацій мереж та/або послуг України та інших країн, регуляторний орган вживає заходів щодо сприяння їх врегулюванню згідно з міжнародними договорами України у співпраці компетентними органами відповідних країн та міжнародними організаціями.

Стаття 27. Порядок позасудового розгляду спорів та прийняття рішень

1. Регуляторний орган встановлює порядок розгляду спорів між постачальниками електронних комунікаційних мереж та/або послуг, який визначає, в тому числі, вимоги щодо:

1) форми, змісту і порядку подання заяв для вирішення спорів;

2) проведення переговорів між сторонами з метою врегулювання спору;

3) надання та збору доказів, проведення експертизи, у разі необхідності;

4) підготовки до розгляду спору, в тому числі, щодо створення робочих груп для попереднього розгляду спору і надання пропозицій регуляторному органу щодо його вирішення;

5) порядку повідомлення сторін про проведення засідань, інших заходів з розгляду спору;

6) процедури розгляду спорів, в тому числі, в електронній формі.

2. Сторони спору мають право:

1) ознайомлюватись з матеріалами розгляду спору;

2) надавати регуляторному органу докази, пояснення, запити, інші документи щодо предмету спору, обґрунтовувати свою позицію, в тому числі щодо заперечень іншої сторони або інших зацікавлених осіб, які беруть участь у розгляді спору;

3) одержувати копії рішень, інших процесуальних документів регуляторного органа щодо врегулювання спору;

4) оскаржувати рішення регуляторного органа до суду;

5) здійснювати інші права, передбачені цим Законом та правилами розгляду спорів, встановленими регуляторним органом.

Заявник має право відмовитися від своїх вимог. Відповідач вправі визнати заяву.

Сторони можуть закінчити розгляд спору шляхом укладення мирової угоди.

Сторони при розгляді спору повинні користуватися своїми правами на добросовісній та справедливій основі.

3. Заява щодо вирішення спору залишається без розгляду регуляторним органом в таких випадках:

1) предмет спору не відноситься до компетенції регуляторного органа;

2) спір між тими ж сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав знаходиться на розгляді регуляторного органа, суду чи третейського суду або вступило в силу рішення за результатами такого розгляду спору;

3) між сторонами укладено договір про передачу спору на вирішення до третейського суду чи його розгляд в інший передбачений законом спосіб позасудового врегулювання спору, засвідчена копія якого надана до регуляторного органа;

4) заява щодо врегулювання спору подана особою, яка не має відповідних повноважень.

4. Регуляторного орган припиняє розгляд спору, у разі якщо:

1) після початку розгляду спору стали відомі обставини, зазначені в частині третій цієї статті;

2) надходження від заявника заяви про відмову від звернення про врегулювання спору;

3) укладення сторонами мирової угоди;

4) припинення діяльності суб'єкта господарювання, який був однією із сторін у справі.

5. Регуляторний орган на підставі заяви будь-якої із сторін спору приймає рішення про застосування тимчасових заходів захисту прав заявника, відповідно до передбачених цим Законом повноважень, шляхом видання припису утриматись від певних дій, заходів, які можуть ускладнити або унеможливити виконання рішення щодо врегулювання спору. Тимчасові заходи діють протягом періоду, визначеного рішенням регуляторного органа, але не довше, ніж до набрання чинності рішенням щодо спору, крім випадків їх скасування чи зміни регуляторним органом за зверненням будь-якої із сторін спору, або в судовому порядку.

6. Рішення регуляторного органа, прийняті в ході розгляду спору, набувають сили з дня їх прийняття.

7. Рішення, прийняті регуляторним органом у ході розгляду спору, у тому числі, процесуальні, є виконавчими документами, обов'язковими до виконання сторонами спору.

Розділ V. ЕЛЕКТРОННІ КОМУНІКАЦЙНІ МЕРЕЖІ

Стаття 28. Створення електронних комунікаційних мереж

1. Розміщення на земельних ділянках об'єктів будівництва, що є частиною електронних комунікаційних мереж чи їх інфраструктури здійснюється відповідно до Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

2. Уздовж повітряних, підземних кабельних ліній електронних комунікаційних мереж та споруд електронних комунікацій встановлюються охоронні зони, а в разі необхідності утворюються просіки (захисні лісові ділянки) відповідно до законодавства.

Порядок установлення та визначення розмірів охоронних зон і просік, порядок їх маркування та проведення робіт у цих зонах, в тому числі, перелік робіт, здійснення яких потребує погодження з операторами електронних комунікацій, встановлюються Кабінетом Міністрів України.

3. Оператори мають право вимагати від власників земельних ділянок або землекористувачів установлення сервітутів до категорії земель, визначених Земельним кодексом України, для розгортання та експлуатації електронних комунікаційних мереж загального користування та/або інфраструктури.

Встановлення сервітуту для розгортання та експлуатації електронних комунікаційних мереж та його припинення здійснюється відповідно до Земельного та Цивільного кодексів України з урахуванням особливостей, встановлених цією статтею.

4. Використання державного майна, комунального майна та майна, що належить Автономній Республіці Крим, для розміщення постачальниками електронних комунікаційних послуг своїх технічних засобів електронних комунікацій здійснюється у порядку та у спосіб, що визначені Законом України "Про доступ до об'єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку електронних комунікаційних мереж".

5. Доступ до елементів інфраструктури об'єктів будівництва, транспорту, електроенергетики, кабельної каналізації електрозв'язку, будинкової розподільної мережі що не перебувають у власності постачальників електронних комунікаційних послуг та/або мереж для розгортання загальнодоступних електронних комунікаційних мереж здійснюється відповідно до Закону України "Про доступ до об'єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку електронних комунікаційних мереж".

Доступ до фізичної інфраструктури постачальників електронних комунікаційних послуг та/або мереж для розгортання загальнодоступних електронних комунікаційних мереж здійснюється відповідно до цього Закону.

6. Оператору або уповноваженим ними особам дозволяється в порядку, встановленому законодавством, прокладати кабельні підземні, підводні та наземні лінії електронних комунікацій через мости, тунелі, колектори, вулиці, шляхи, будівлі, ліси і води, а також використовувати для цього опори ліній електропередачі та опори інфраструктури об'єктів будівництва, транспорту, електроенергетики.

7. Встановлення (розміщення) технічних засобів електронних комунікацій, споруд електронних комунікаційних мереж на елементах інфраструктури об'єктів будівництва, транспорту, електроенергетики, кабельної каналізації електрозв'язку, будинкової розподільної мережі, об'єктах фізичної інфраструктури електронних комунікацій до яких отримано доступ, здійснюється на підставі проектної документації з доступу.

8. Забороняється вимагати від операторів, отримання або подання будь-яких додаткових дозвільних документів для розміщення технічних засобів електронних комунікацій, споруд електронних комунікаційних мереж на елементах інфраструктури відповідного об'єкта будівництва, транспорту, електроенергетики, кабельної каналізації електрозв'язку, будинкової розподільної мережі, об'єктах фізичної інфраструктури електронних комунікацій крім передбачених законом.

9. Дообладнання технічних засобів електронних комунікацій, споруд електронних комунікаційних мереж, розміщених на елементах інфраструктури відповідного об'єкта будівництва, транспорту, електроенергетики, кабельної каналізації електрозв'язку, будинкової розподільної мережі, об'єктах фізичної інфраструктури електронних комунікацій потребує погодження з власником такої інфраструктури та не потребує отримання та подання будь-яких інших дозвільних документів, погодження органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами, юридичними особами, утвореними такими органами.

10. Порядок введення в експлуатацію технічних засобів електронних комунікацій, споруд електронних комунікаційних мереж, розміщених на елементах інфраструктури відповідного об'єкта будівництва, транспорту, електроенергетики, кабельної каналізації електрозв'язку, будинкової розподільної мережі, об'єктах фізичної інфраструктури електронних комунікацій визначається оператором або уповноваженими ними особами.

11. Забудовники зобов'язані обладнати нові об'єкти житлово-побутового, культурного, лікувального та іншого призначення всіх форм власності мережами і пристроями для організації надання електронних комунікаційних послуг.

12. Оператор має право за власний рахунок розгорнути свою мережу до точки доступу до внутрішньобудинкової фізичної інфраструктури. У разі відсутності в будівлі внутрішньобудинкової фізичної інфраструктури для розгортання мережі, в тому числі, високошвидкісної, оператор, постачальник електронних комунікаційних мереж має право довести свою мережу до приміщення абонента, за наявності згоди абонента, та за умови скорочення до мінімуму впливу на приватну власність третіх осіб.

13. Розгортання (створення), реконструкція і модернізація електронних комунікаційних мереж мають забезпечувати дотримання показників якості послуг електронних комунікацій, встановлених законодавством.

Стаття 29. Спільне розташування і використання елементів інфраструктури електронних комунікаційних мереж

1. Оператор має право пропонувати іншим операторам, постачальникам електронних комунікаційних мереж, доступ до фізичної інфраструктури своєї електронної комунікаційної мережі, спільне встановлення та/або використання елементів мережі та інфраструктури з метою розміщення елементів їхніх електронних комунікаційних мереж.

2. Технічні, організаційні та фінансові умови доступу та спільного розташування та використання операторами елементів мереж та/або фізичної інфраструктури для розгортання (створення) електронних комунікаційних мереж визначаються відповідно до законодавства на договірних засадах, крім випадків, встановлених частиною третьою цієї статті, та статтею 30 цього Закону.

3. Якщо оператор отримав право відповідно до закону встановлювати об'єкти на-, над- чи під державною, комунальною або приватною власністю, регуляторний орган з метою захисту навколишнього середовища, охорони здоров'я, громадської безпеки або виконання цілей планування територій, може прийняти у встановленому ним порядку такі рішення:

1) про зобов'язання здійснення спільного розміщення та/або спільного використання встановлених з використанням таких прав елементів електронної комунікаційної мережі та фізичної інфраструктури електронних комунікацій;

2) про заходи з координації робіт, пов'язаних з розгортанням елементів мереж електронних комунікацій на відповідних територіях, згідно з частиною третьою цієї статті.

Рішення регуляторного органа, передбачені цією частиною приймається відповідно до законодавства на підставі звернення зацікавленого оператора, постачальника електронних комунікаційних мереж, після проведення консультацій та з урахуванням принципів об'єктивності, прозорості, недискримінації та пропорційності.

4. У передбачених частиною другою цієї статті випадках регуляторний орган здійснює у встановленому ним порядку:

1) заходи із координації процесу спільного розташування і використання елементів мереж та пов'язаних з ними об'єктів операторами, постачальниками електронних комунікаційних мереж;

2) забезпечення створення і функціонування із застосуванням електронної регуляторної платформи єдиного інформаційного пункту з питань спільного розташування і використання елементів електронних комунікаційних мереж та їх фізичної інфраструктури;

3) встановлення методики розподілу витрат, пов'язаних з спільним користуванням об'єктами та координацією робіт з розгортання (створення) електронних комунікацій мереж.

Стаття 30. Особливості доступу до фізичної інфраструктури електронних комунікаційних мереж для розгортання високошвидкісних мереж

1. Оператор зобов'язаний в установленому регуляторним органом порядку задовольняти обґрунтовані письмові запити інших операторів на надання доступу до фізичної інфраструктури своєї електронної комунікаційної мережі з метою розміщення елементів високошвидкісних мережі.

Доступ повинен надаватись на справедливих та обґрунтованих умовах, в тому числі, щодо плати за, доступ.

2. Регуляторний орган затверджує порядок надання доступу до фізичної інфраструктури електронних комунікацій для розгортання високошвидкісних мереж, який повинні зокрема, містити:

1) вимоги до оформлення запиту на надання доступу до фізичної інфраструктури електронних комунікацій;

2) вимоги та строки для надання відповіді на запит на надання доступу до фізичної інфраструктури електронних комунікацій;

2) критерії наявності чи відсутності підстав для відмови в доступі, в тому числі, щодо придатності фізичної інфраструктури для розміщення високошвидкісних мереж;

3) строки розроблення та видачі технічних умов з доступу;

4) порядок та строки розроблення і погодження проектної документації з доступу;

5) порядок та строки укладення договору з доступу;

6) методику визначення плати за доступ;

7) порядок та умови припинення користування елементами інфраструктури об'єкта доступу;

8) порядок розміщення інформації, передбаченої статтями 31, 33 цього Закону, в єдиному пункті доступу до інформації про фізичну інфраструктуру електронних комунікацій на електронній регуляторній платформі.

3. У разі отримання запиту про надання доступу до фізичної інфраструктури, оформленого з порушенням законодавства, оператор повинен протягом 10 робочих днів з моменту його отримання повідомити про це оператора, постачальника електронних комунікаційних мереж що надіслав запит, зазначивши суть порушень.

У разі отримання оформленого відповідно до законодавства запиту про надання доступу до фізичної інфраструктури оператор повинен розглянути запит та надати відповідь в термін, що не перевищує двох місяців з дати його отримання.

4. Оператор має право відмовити у доступі до фізичної інфраструктури своєї мережі, в тому числі видачі технічних умов, погодженні проекту технічної документації, з таких підстав:

1) фізична інфраструктура, доступ до якої запитується, технічно не придатна для розміщення елементів високошвидкісних мереж;

2) відсутність місця для розміщення елементів високошвидкісної мережі, з урахуванням запланованих потреб оператора, постачальника електронних комунікаційних мереж, які він повинен обґрунтувати;

3) документально підтвердженої компетентними органами загрози громадській безпеці та здоров'ю населення у разі надання доступу, що запитується;

4) документально підтвердженої загрози цілісності і безпеці мереж електронних комунікацій, об'єктів критичної інформаційної інфраструктури;

5) наявності ризику суттєвих перешкод для запланованого оператором надання електронних комунікаційних послуг, а також послуг, що надаються з використанням фізичної інфраструктури, доступ до якої запитується, ризик суттєвого зниження якості таких послуг;

6) наявність інших засобів фізичного доступу до фізичної інфраструктури електронних комунікацій, придатних для розміщення елементів високошвидкісних мереж, за умови надання такого доступу на справедливих і обґрунтованих умовах.

Відмова в наданні доступу до фізичної інфраструктури повинна містити підстави та обґрунтування причин відмови.

Забороняється відмова у наданні доступу до фізичної інфраструктури, передбаченого частиною першою цієї статті, з інших підстав, ніж визначені у цій частині.

5. У разі відмови у наданні доступу, або ненадання відповіді протягом двох місяців з дати отримання запиту на доступу, або не досягнення згоди щодо умов доступу, в тому числі ціни, будь-яка зі сторін має право звернусь до регуляторного органа щодо позасудового врегулювання спору відповідно до цього Закону.

Рішення регуляторного органа з врегулювання спору щодо ціни доступу повинне враховувати:

завдання, визначені в статті 4 цього Закону;

необхідність відшкодування витрат оператора на надання доступ до його інфраструктури;

вплив запитуваного доступу на бізнес-плани оператора, в тому числі інвестиції у фізичну інфраструктуру для високошвидкісних мереж.

Стаття 31. Прозорість інформації щодо фізичної інфраструктури електронних комунікаційних мереж для розгортання високошвидкісних мереж

1. З метою подання запиту на доступ до фізичної інфраструктури електронних комунікацій відповідно до статті 30 цього Закону, оператор має право на отримання інформації про існуючу фізичну інфраструктуру, в тому числі, інших операторів - відомостей щодо наявності існуючої фізичної інфраструктури на конкретних територіях (розташування і прокладення існуючої фізичної інфраструктури) з рівнем деталізації та у порядку, визначених регуляторним органом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сферах електронних комунікацій та радіочастотного спектра, Генеральним штабом Збройних сил України та Службою безпеки України.

2. Оператори мають право розміщувати передбачену частиною першою цієї статті інформацію в єдиній точці доступу до інформації про фізичну інфраструктуру електронних комунікацій.

3. Доступ до зазначеної у частині першій цієї статті інформації надається шляхом:

1) оприлюднення її в електронній формі через єдину точку доступу до інформації про фізичну інфраструктуру електронних комунікацій на електронній регуляторній платформі;

2) надання володільцем інфраструктури на письмовий запит оператора інформації, відсутньої в єдиній точці доступу до інформації про фізичну інфраструктуру електронних комунікацій. В такому запиті має бути вказана територія на якій планується розгортання високошвидкісних мереж.

4. Термін надання інформації інфраструктури - 30 календарних днів з моменту надходження запиту.

5. Оператор за відсутності підстав для відмови в доступі, передбачених частиною четвертою статті 30 цього Закону зобов'язаний задовольняти обґрунтовані письмові запити інших операторів щодо надання технічних умов доступу до їх інфраструктури.

У такому запиті повинні бути вказані конкретні складові фізичної інфраструктури, яких стосується розміщення елементів мережі високої пропускної здатності.

Запит повинен бути задоволений в термін, що не перевищує одного місяця з дати його отримання, на основі пропорційних, недискримінаційних і прозорих умов та з урахуванням обмежень щодо доступу до інформації, передбачених частиною четвертою цієї статі.

6. У разі виникнення спору щодо передбачених цією статтею прав та зобов'язань, кожна зі сторін має право звернутись до регуляторного органа щодо позасудового врегулювання спору відповідно до цього Закону. Регуляторний орган повинен вирішити такий спір в термін, що не перевищує двох місяців.

7. Оператори, які отримали доступ до інформації відповідно до цієї статті, повинні забезпечити захист інформації з обмеженим доступом.

Стаття 32. Взаємодія операторів при розгортанні фізичної інфраструктури високошвидкісних електронних комунікаційних мереж

1. Кожен оператор має право на проведення переговорів з іншими операторами щодо укладення договорів стосовно взаємодії із розгортання фізичної інфраструктури з метою розміщення елементів високошвидкісних мереж. Такі переговори та діяльність не є предметом обов'язкового погодження Антимонопольним комітетом України.

2. Оператор при здійсненні робіт з розгортання фізичної інфраструктури, які повністю або частково фінансуються за рахунок державних коштів, повинен задовольняти на прозорих і недискримінаційних умовах будь-який обґрунтований запит щодо взаємодії з розгортання мереж, поданий іншим оператором з метою розміщення елементів високошвидкісної мережі.

Такий запит повинний бути задоволений оператором у разі, якщо:

1) це не призведе до додаткових витрат оператора, в тому числі, через перенесення термінів попередньо запланованих робіт з розгортання інфраструктури;

2) це не перешкоджатиме розгортанню власної електронної комунікаційної мережі;

3) запит поданий не пізніше ніж за місяць до подання звернення до уповноважених органів щодо затвердження чи погодження проектів робіт, проведення їх експертизи чи повідомлення про початок їх проведення (у разі необхідності).

3. У разі недосягнення домовленостей щодо взаємодії з розгортання мереж, у випадках, передбачених частиною другою цієї статті, протягом одного місяця з дати отримання запиту на проведення переговорів, кожна зі сторін має право звернусь до регуляторного органа щодо позасудового врегулювання спору відповідно до цього Закону.

Регуляторний орган повинен вирішити такий спір в термін, що не перевищує двох місяців, з дотриманням принципу пропорційності, та визначити, в разі необхідності, справедливі і недискримінаційні умови, в тому числі, щодо оплати.

4. Передбачені цією статтею та статтею 33 цього Закону вимоги не поширюються на роботи невеликого масштабу за їх вартістю, обсягами та тривалістю, критерії яких встановлює регуляторний орган, або в інших передбачених законом випадках, пов'язаних з розгортанням (створенням) критичної інформаційної інфраструктури.

Стаття 33. Прозорість у плануванні робіт з розгортання фізичної інфраструктури високошвидкісних електронних комунікаційних мереж

1. З метою ведення переговорів щодо угод з взаємодії розгортання електронних комунікаційних мереж, зазначених у статті 32 цього Закону, оператор повинен на письмовий запит (в тому числі, в електронній формі) іншого оператора надавати інформацію про поточні або заплановані роботи, з розгортанням фізичної інфраструктури його мережі, для яких отримані передбачені законодавством документи, або подані заявки на їх отримання, зокрема:

1) відомості про розташування і вид робіт;

2) відомості про елементи інфраструктури електронних комунікацій, щодо яких заплановані роботи;

3) запланована дата початку робіт та їх тривалість;

4) точку доступу.

Оператор, що звертається з запитом про надання інформації про поточні або заплановані роботи з розгортання фізичної інфраструктури повинен зазначити в запиті територію, на якій він планує розгортати елементи високошвидкісних мереж та іншу інформацію відповідно до законодавства.

2. Оператор, забезпечує надання доступу до зазначеної у частині першій цієї статті інформації одним або декількома таких способів:

1) оприлюднення в електронній формі через єдину точку доступу до інформації про фізичну інфраструктуру електронних комунікацій на електронній регуляторній платформі;

2) оприлюднення на своєму веб-сайті;

3) надання на запит оператора інформації, відсутньої в єдиній точці доступу до інформації, про фізичну інфраструктуру електронних комунікацій.

3. Оператор може відмовити в задоволенні запиту:

1) якщо він забезпечив доступ до запитуваної інформації відповідно до пунктів 1 чи 2 частини другої цієї статті;

2) щодо інформації, визначеної регуляторним органом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сферах електронних комунікацій та радіочастотного спектра, Генеральним штабом Збройних сил України та Службою безпеки України.

4. У разі виникнення спору щодо передбачених цією статтею прав та обов'язків, кожна зі сторін має право звернусь до регуляторного органа щодо позасудового врегулювання спору відповідно до цього Закону. Регуляторний орган повинен вирішити такий спір в термін, що не перевищує двох місяців.

5. Вся необхідна інформація про вимоги законодавства щодо умов і порядку здійснення робіт із розгортання фізичної інфраструктури електронних комунікацій, повинна бути оприлюднена в електронній формі через єдину точку доступу до інформації про фізичну інфраструктуру електронних комунікацій на електронній регуляторній платформі

Стаття 34. Забезпечення безпеки електронних комунікаційних мереж

1. Відповідальність за забезпечення безпеки та сталості електронних комунікаційних мереж загального користування покладається на постачальників мереж та/або послуг електронних комунікацій крім випадків пошкоджень мереж внаслідок умисних протиправних дій третіх осіб. Вимоги законодавства щодо безпеки та сталості мереж повинні враховуватися при розгортанні (створенні) та експлуатації електронних комунікаційних мереж.

2. Постачальники електронних комунікаційних мереж та/або послуг зобов'язані вживати відповідних технічних та організаційних заходів для забезпечення безпеки електронних комунікаційних мереж та послуг з метою гарантування цілісності власних електронних комунікаційних мереж, безперервності надання електронних комунікаційних послуг, недопущення несанкціонованого доступу до електронних комунікаційних мереж.

Стаття 35. Оперативно-технічне управління електронними комунікаційними мережами в особливий період, в умовах надзвичайного та воєнного стану

1. Управління електронними комунікаційними мережами та відповідальність за забезпечення їх сталості в особливий період, в умовах надзвичайного та воєнного стану покладається на центральний орган виконавчої влади у сферах електронних комунікацій та радіочастотного спектра.

2. Для забезпечення можливості оперативно-технічного управління електронними комунікаційними мережами всіх постачальників електронних комунікаційних мереж та/або послуг в особливий період, в умовах надзвичайного та воєнного стану створюється національний центр оперативно-технічного управління електронними комунікаційними мережами України.

3. Порядок створення та діяльності національного центру оперативно-технічного управління електронними комунікаційними мережами України визначає Кабінет Міністрів України.

4. В особливий період, в умовах надзвичайного та воєнного стану національний центр оперативно-технічного управління електронними комунікаційними мережами України виконує оперативно-технічне управління електронними комунікаційними мережами у межах повноважень, наданих йому Кабінетом Міністрів України.

5. Національний центр оперативно-технічного управління електронними комунікаційними мережами України взаємодіє з центрами управління постачальників електронних комунікаційних мереж та/або послуг, у тому числі іноземних.

6. З метою забезпечення можливості виконання функцій, покладених на національний центр оперативно-технічного управління електронними комунікаційними мережами України, постачальники електронних комунікаційних мереж та/або послуг зобов'язані надавати інформацію про електронні комунікаційні мережі, які вони експлуатують, їх стан в обсязі та порядку, які встановлює Кабінет Міністрів України.

7. Взаємодія постачальників електронних комунікаційних мереж та/або послуг з національним центром оперативно-технічного управління електронними комунікаційними мережами України здійснюється на договірних засадах у порядку та відповідно до умов типового договору, що затверджуються центральним органом виконавчої влади у сферах електронних комунікацій та радіочастотного спектра.

Розділ VI. ДОСТУП ТА ВЗАЄМОЗ'ЄДНАННЯ ЕЛЕКТРОННИХ КОМУНІКАЦІЙНИХ МЕРЕЖ ЗАГАЛЬНОГО КОРИСТУВАННЯ

Стаття 36. Вимоги щодо взаємоз'єднання електронних комунікаційних мереж при наданні послуг міжособистісних електронних комунікацій з використанням нумерації

1. Взаємоз'єднання електронних комунікаційних мереж при наданні послуг міжособистісних електронних комунікацій з використанням нумерації здійснюється з дотриманням таких принципів:

1) організаційні, технічні та економічні умови взаємоз'єднання електронних комунікаційних мереж повинні бути предметом договору між постачальниками електронних комунікаційних мереж та послуг (операторами);

2) організаційні, технічні та економічні умови взаємоз'єднання електронних комунікаційних мереж визначаються у порядку, затвердженому регуляторним органом.

2. Постачальники електронних комунікаційних мереж та/або послуг (оператори), що надають послуг міжособистісних електронних комунікацій з використанням нумерації зобов'язані:

1) дотримуватися технічних вимог, установлених для електронних комунікаційних мереж;

2) надавати іншим постачальникам електронних комунікаційних мереж та/або послуг (операторам), які бажають укласти договори про взаємоз'єднання, інформацію, необхідну для підготовки таких договорів, а також запропонувати умови взаємоз'єднання, не гірші тих, що запропоновані іншим постачальникам електронних комунікаційних мереж та/або послуг (операторам);

3) забезпечувати взаємоз'єднання електронних комунікаційних мереж у всіх технічно можливих місцях із пропускною спроможністю, необхідною для якісного надання електронних комунікаційних послуг. При цьому постачальникам електронних комунікаційних мереж та/або послуг (операторам) забороняється при проведенні взаємоз'єднання вимагати один від одного виконання будь-яких робіт, послуг, нести витрати, спрямовані на дообладнання своїх електронних комунікаційних мереж або витрати на послуги та технічні засоби електронних комунікацій, які не потрібні для забезпечення взаємоз'єднання мереж;

4) надавати на запит регуляторного органа інформацію про умови взаємоз'єднання електронних комунікаційних мереж;

5) дотримуватися розрахункових такс за термінацію трафіка, встановлених регуляторним органом у випадках, передбачених цим Законом;

6) своєчасно та в повному обсязі проводити розрахунки відповідно до умов договору про взаємоз'єднання;

7) не створювати перешкоди для взаємоз'єднання електронних комунікаційних мереж;

8) вживати заходів для забезпечення сталої роботи взаємоз'єднаних електронних комунікаційних мереж та пропуску передбаченого договором трафіка, протягом доби повідомляти один одного про пошкодження електронної комунікаційної мережі або виникнення інших обставин, що призвели або можуть призвести до зниження до неприпустимих значень показників якості електронних комунікаційних послуг;

9) обмінюватися даними обліку електронних комунікаційних послуг, що були надані через точки взаємоз'єднання їх електронних комунікаційних мереж;

10) додержуватися встановленого порядку маршрутизації трафіка при наданні послуг міжособистісних електронних комунікацій з використанням нумерації, в тому числі, не здійснювати пропуск трафіка з використанням ресурсу нумерації щодо якого не здійснювався передбачений статтею 78 цього Закону первинний розподіл.

3. Укладення договору про взаємоз'єднання електронних комунікаційних мереж здійснюється відповідно до обов'язкових вимог до договору про взаємоз'єднання, які встановлює регуляторний орган.

Постачальник електронних комунікаційних мереж та/або послуг (оператор) який має намір щодо укладення договору про взаємоз'єднання або щодо зміни чи розірвання такого договору, зобов'язаний письмово подати свої пропозиції щодо взаємоз'єднання електронних комунікаційних мереж, відповідному постачальнику електронних комунікаційних мереж та/або послуг (оператору).

Постачальник електронних комунікаційних мереж та/або послуг (оператор) який отримав письмову пропозицію щодо взаємоз'єднання електронних комунікаційних мереж від іншого постачальника електронних комунікаційних мереж та/або послуг (оператора), повинен відповісти на неї протягом 20 календарних днів із дня її одержання.

4. Постачальник електронних комунікаційних мереж та/або послуг (оператор) який отримав письмову пропозицію щодо взаємоз'єднання електронних комунікаційних мереж, має право обґрунтовано відмовити у взаємоз'єднанні з електронною комунікаційною мережею іншого оператора у разі наявності таких підстав:

1) відсутність оператора в реєстрі постачальників електронних комунікаційних мереж та/або послуг;

2) відсутність технічної можливості для здійснення взаємоз'єднання.

Оператор не має права відмовити у взаємоз'єднанні з електронною комунікаційною мережею іншого оператора, крім випадків, зазначених у цій частині.

5. Регуляторний орган має право за заявою будь-якої із сторін накладати (за наявності підстав) на постачальника електронних комунікаційних мереж та/або послуг (оператора) зобов'язання щодо взаємоз'єднання їхніх мереж, у випадках коли це необхідно для забезпечення послуг міжособистісних електронних комунікацій з використанням нумерації, в тому числі, у разі відсутності взаємоз'єднання мереж.

Таке рішення приймається з застосуванням механізму позасудового врегулювання спорів.

6. Інформація, отримана сторонами до, під час або після процесу переговорів щодо взаємоз'єднання, повинна використовуватись виключно для цілей, в яких вона була надана, з забезпеченням її конфіденційності, якщо інше не передбачено договором.

Сторони не повинні передавати отриману інформацію будь-якій іншій стороні, в тому числі іншим підрозділам, дочірнім компаніям, якщо інше не передбачено договором.

Стаття 37. Вимоги щодо доступу до електронних комунікаційних мереж та їх інфраструктури

1. Оператори мають право вести переговори та укладати між собою угоди щодо технічних, економічних та організаційних умов доступу відповідно до закону.

2. Доступ включає, в тому числі:

1) доступ до елементів електронної комунікаційної мережі та пов'язаних з нею засобів і послуг, що може включати підключення обладнання за допомогою стаціонарних засобів або засобів рухомого зв'язку, в тому числі, доступ до місцевих (абонентських) ліній зв'язку та обладнання і послуг, необхідних для надання послуг через місцеву (абонентську) лінію зв'язку;

2) доступ до фізичної інфраструктури, включаючи споруди, кабельні каналізації і щогли;

3) доступ до відповідних систем програмного забезпечення, включаючи системи операційної підтримки;

4) доступ до цифрових інформаційних систем та баз даних для попереднього замовлення, надання, замовлення, надсилання запитів на здійснення технічного обслуговування та ремонту, а також виставлення рахунків;

5) доступ до ресурсу нумерації який забезпечує ідентифікацію мереж чи систем, що надають еквівалентну функціональність;

6) доступ до мереж фіксованого і мобільного зв'язку, в тому числі, для роумінгу;

7) доступ до систем умовного доступу до послуг цифрового телерадіомовлення;

8) доступ до послуг віртуальних мереж.

3. Оператор має право отримати від іншого оператора інформацію про те, чи належить йому певна інфраструктура електронних комунікаційних мереж за конкретним місцезнаходженням, та чи є на такій інфраструктурі вільне місце для надання в користування. Оператор зобов'язаний надати відповідь на такий запит в строки, що не перевищує 30 календарних днів.

4. Регуляторний орган встановлює вимоги до процедур надання та отримання доступу до кабельної каналізації, враховуючи, в тому числі, забезпечення принципу недискримінації щодо доступу для операторів, постачальників мереж електронних комунікацій, що є суб'єктами мікро-, малого та середнього підприємництва та з обмеженим географічним охопленням послугами електронних комунікацій.

5. Інформація, отримана сторонами до, під час або після процесу переговорів щодо доступу повинна використовуватись виключно для цілей, в яких вона була надана, з забезпеченням її конфіденційності, якщо інше не передбачено договором.

Сторони не повинні передавати отриману інформацію будь-якій іншій стороні, в тому числі іншим підрозділам, дочірнім компаніям якщо інше не передбачено договором.

6. У разі відмови в наданні доступу до кабельної каналізації, або ненадання відповіді на запит про доступ до кабельної каналізації або не досягнення згоди щодо умов доступу, будь-яка зі сторін має право звернусь до регуляторного органа за позасудовим врегулюванням спору.

Стаття 38. Повноваження регуляторного органа щодо доступу

1. Регуляторний орган має право за заявою будь-якої із сторін прийняти, за наявності підстав, рішення передбачені цією статтею щодо забезпечення доступу. Рішення приймається із застосуванням механізму позасудового врегулювання спорів.

2. Уразі, коли безпосередній зв'язок між кінцевими користувачами перебуває під загрозою через відсутність сумісності відповідних електронних комунікаційних послуг, регуляторний орган має право прийняти рішення щодо зобов'язання постачальників послуг міжособистісних електронних комунікацій з використанням нумерації забезпечити сумісність певних електронних комунікаційних послуг, що надаються ними. Таке зобов'язання застосовується в обсязі, необхідному для забезпечення зв'язку між кінцевими користувачами.

3. Регуляторний орган за обґрунтованим запитом приймає рішення щодо накладення на оператора зобов'язання з надання доступу до кабелів та пов'язаних з ними об'єктів у будівлях, або до точки доступу будинкової розподільної мережі (що знаходяться у їх володінні), яка визначена регуляторним органом як найближча до кінцевих користувачів та здатна розмістити достатню кількість підключень кінцевих користувачів, щоб бути економічно вигідною для підключення (які знаходяться у його володінні). Таке зобов'язання, а також зобов'язання з фізичного або віртуального доступу може бути накладене за рішенням регуляторного органа у разі, якщо дублювання відповідних елементів мережі електронних комунікацій є економічно неефективним або фізично неможливим.

Накладене регуляторним органом зобов'язання може включати умови доступу до таких елементів мережі і пов'язаних з ними засобів та послуг щодо: прозорості, недискримінації, розподілу витрат на доступ та, за необхідності, їх коригування.

При прийнятті такого рішення регуляторним органом повинні враховуватись також зобов'язання, накладені за результатами аналізу відповідного ринку.

Враховуючи технічні або економічні фактори, регуляторний орган, у разі необхідності, приймає рішення щодо накладення зобов'язання із доступу.

Зобов'язання передбачені цією частиною не накладаються у разі, якщо регуляторний орган встановить, що:

1) постачальник виключно оптових електронних комунікаційних послуг забезпечує альтернативні шляхи доступу до кінцевих користувачів, в тому числі шляхом надання доступу до мереж високої чи надвисокої пропускної здатності будь-яким постачальникам мереж та/або послуг електронних комунікацій на справедливих, недискримінаційних та розумних умовах. Виключення передбачені цим пунктом не поширюються на мережі, створення яких фінансується за державні кошти;

2) накладення зобов'язань ставить під загрозу економічну чи фінансову здатність до розгортання нової мережі.

Зазначені у пунктах першому та другому цього абзацу підстави застосовуються постачальникам електронних комунікаційних мереж також як підстава для відмови у наданні передбаченого цією частиною доступу.

В цілях застосування цієї частини регуляторний орган встановлює критерії для визначення:

1) першої точки доступу будинкової розподільної мережі;

2) точки доступу будинкової розподільної мережі, що виходить за межі першої точки концентрації або розподілу, здатної розміщувати достатню кількість з'єднань кінцевих користувачів, що дає змогу ефективному постачальнику електронних комунікаційних мереж та/або послуг подолати визначені значні бар'єри для впровадження;

3) розгортання електронних комунікаційних мереж, яке вважається новим;

4) економічних або фізичних бар'єрів, які для дублювання мереж є високими і неперехідними.

4. У разі економічної недоцільності розгортання фізичної інфраструктури електронних комунікацій, регуляторний орган приймає рішення щодо накладення на постачальників електронних комунікаційних мереж та/або послуг зобов'язання щодо спільного використання фізичної інфраструктури або зобов'язання укладати угоди про національний роумінг, у разі, якщо це необхідно для надання на відповідній території електронних комунікаційних послуг з використанням радіочастотного спектра, відповідно до цього Закону.

У разі, коли заходи передбачені цією частинами є недостатніми для забезпечення надання електронних комунікаційних послуг регуляторний орган може прийняти рішення про накладення зобов'язань з доступу до активної інфраструктури.

При накладенні таких зобов'язань щодо доступу до пасивної чи активної інфраструктури регуляторний орган повинен враховувати:

1) необхідність забезпечення послугами кінцевих користувачів на всій території України, уздовж основних транспортних шляхів та на певних територіях, а також суттєвого збільшення вибору і підвищення якості електронних комунікаційних послуг для кінцевих користувачів послуг;

2) забезпечення ефективного використання радіочастотного спектра;

3) технічну можливість спільного використання та пов'язані з ним умови;

4) стан конкуренції щодо інфраструктури та послуг електронних комунікацій;

5) технологічні інновації;

6) необхідність підтримки зацікавленості постачальника електронних комунікаційних мереж та/або послуг, на якого накладаються зобов'язання в розгортанні мереж та інфраструктури електронних комунікацій.

У разі розгляду за зверненням однієї із сторін спору щодо зобов'язань, передбачених частинами третьою та четвертою цієї статі, регуляторний орган має право накласти на сторону, на користь якої прийняте рішення, зобов'язання з надання спільного користування радіочастотним спектром володільцю інфраструктури на відповідній території.

5. Зобов'язання та умови, встановлені відповідно до цієї статті, повинні бути об'єктивними, прозорими, пропорційними, недискримінаційними та накладатись після проведення консультацій з учасниками ринку відповідно та з урахуванням завдань, визначених статтею 4 цього Закону.

6. Регуляторний орган повинен оцінювати результати накладених відповідно до цієї статті зобов'язань не рідше, ніж раз на п'ять років після прийняття відповідного рішення, та приймати, у разі необхідності, рішення щодо їх зміни чи скасування, враховуючи зміни, що відбуваються на ринку електронних комунікацій.

Розділ VII. ТЕХНІЧНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ЕЛЕКТРОННИХ КОМУНІКАЦІЙ

Стаття 39. Умови застосування технічних засобів електронних комунікацій та кінцевого (термінального) обладнання

1. Умовами застосування технічних засобів електронних телекомунікацій та кінцевого (термінального) обладнання в електронних комунікаційних мережах є їх відповідність технічним вимогам та/або технічним регламентам. Технічні засоби електронних комунікацій та кінцеве (термінальне) обладнання повинні мати виданий у встановленому законодавством порядку документ про відповідність.

2. Оцінка відповідності технічних засобів електронних комунікацій та кінцевого (термінальне) обладнання здійснюється відповідно до Закону України "Про технічні регламенти та оцінку відповідності" з урахуванням вимог цього Закону.

Стаття 40. Стандартизація у сферах електронних комунікацій та радіочастотного спектра

1. Стандартизація в сферах електронних комунікацій та радіочастотного спектра здійснюється відповідно до Закону України "Про стандартизацію" з урахуванням вимог рекомендацій Міжнародного союзу електрозв'язку.

2. У сферах електронних комунікацій та радіочастотного спектра застосовуються нормативні документи Міжнародного союзу електрозв'язку (МСЕ), а також документи Європейської конференції поштових та телекомунікаційних адміністрацій (CEPT), Європейської комісії з комунікацій (ECC), Європейського інституту телекомунікаційних стандартів (ETSI) шляхом посилання на них в нормативно-правових актах.

3. Рекомендації Міжнародного союзу електрозв'язку та стандарти Європейського інституту телекомунікаційних стандартів та міжнародних організацій зі стандартизації слугують основою для заохочення гармонізації електронних комунікацій та користування радіочастотним спектром.

Стаття 41. Метрологічна діяльність та обліково-звітний час у сферах електронних комунікацій та радіочастотного спектра

1. Метрологічне діяльність у сферах електронних комунікацій та радіочастотного спектра здійснюється відповідно до Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність".

2. При здійсненні діяльності у сфері електронних комунікацій застосовується єдиний обліково-звітний час - київський.

3. У міжнародних електронних комунікаціях обліково-звітний час визначається міжнародними договорами України.

Розділ VIII. ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ ТА РЕГУЛЮВАННЯ В СФЕРІ РАДІОЧАСТОТНОГО СПЕКТРУ

Стаття 42. Загальні засади управління радіочастотним спектром

1. Основними принципами управління радіочастотним спектром є:

1) відкритість, об'єктивність, недискримінаційність і прозорість умов та процедур планування, виділення і розподілу радіочастотного спектра;

2) зближення розподілу смуг, номіналів радіочастот і умов користування ними в Україні з міжнародним розподілом смуг, номіналів радіочастот, визначеним для першого регіону Міжнародного союзу електрозв'язку (МСЕ) у Регламенті радіозв'язку МСЕ та СЕПТ;

3) заохочення конкуренції на основі збалансування інтересів держави, суспільства, користувачів радіочастотного спектра та користувачів електронних комунікаційних послуг;

4) забезпечення рівності законних прав та інтересів усіх фізичних і юридичних осіб, які користуються або мають намір користуватися радіочастотним спектром;

5) можливості передачі прав на користування радіочастотним спектром між постачальниками електронних комунікаційних мереж та/або послуг;

6) технологічна нейтральність щодо користування певними смугами радіочастот відповідно до законодавства;

7) забезпечення електромагнітної сумісності;

8) дотримання встановлених критеріїв ефективності користування радіочастотним спектром;

9) сприяння свободі вираження та переконань, включаючи свободи думки, отримання та розповсюдження інформації, плюралізм засобів масової інформації;

10) врахування суспільних інтересів, в тому числі щодо національної оборони і безпеки держави, громадської безпеки і правопорядку.

2. Потреби всіх користувачів радіочастотного спектра забезпечуються внесенням відповідних записів до плану розподілу і користування радіочастотним спектром в Україні.

3. Критерії та показники ефективності користування радіочастотним спектром визначаються центральним органом виконавчої влади в сферах електронних комунікацій та радіочастотного спектра.

4. Захист інтересів держави при користуванні радіочастотним спектром на міжнародному рівні здійснюється центральним органом виконавчої влади в сферах електронних комунікацій та радіочастотного спектра і регуляторним органом у межах повноважень, визначених цим Законом.

5. Міжнародна координація з іншими країнами присвоєнь радіочастот здійснюється регуляторним органом або Генеральним штабом Збройних Сил України із залученням державного підприємства, що знаходиться в сфері управління регуляторного органа.

Стаття 43. Користування радіочастотним спектром при введенні надзвичайного або воєнного стану

1. При введенні надзвичайного або воєнного стану на всій території України чи в окремих її регіонах можуть встановлюватися тимчасові обмеження на використання радіоелектронних засобів/випромінювальних пристроїв будь-яких форм власності та призначення відповідно до порядку користування радіочастотним спектром при введенні надзвичайного або воєнного стану.

Стаття 44. Технологічна нейтральність користування радіочастотним спектром

1. Технологіча нейтральність щодо смуги радіочастот передбачає право, відповідно до визначення у плані розподілу і користування радіочастотним спектром в Україні, застосовувати будь яку радіотехнологію, що відповідає мінімальним обмежувальним технічним вимогам щодо певної смуги радіочастот в межах однієї радіослужби, гармонізованим відповідно до міжнародних договорів.

2. Пропорційні та недискримінаційні обмеження для радіотехнологій встановлюються у плані розподілу і користування радіочастотним спектром в Україні, у разі якщо це необхідно для:

1) уникнення радіозавад;

2) дотримання вимог законодавства щодо захисту населення від впливу електромагнітних випромінювань радіообладнання, що експлуатується в складі мереж електронних комунікацій;

3) забезпечення параметрів якості електронних комунікаційних послуг;

4) забезпечення ефективного користування радіочастотним спектром;

5) забезпечення передбачених законом суспільних інтересів, пов'язаних з безпекою життя, сприянням соціальній, регіональній або територіальній єдності, культурному і мовному різноманіттю, плюралізму засобів масової інформації;

6) необхідності імплементації вимог Регламенту радіозв'язку Міжнародного союзу електрозв'язку та інших міжнародних угод з питань радіочастотного спектру, стороною яких є Україна.

3. Усі види електронних комунікаційних послуг можуть надаватись в смугах радіочастот загального користування, визначених для надання електронних комунікаційних послуг у плані розподілу і користування радіочастотним спектром в Україні.

4. Передбачені частинами другою - третьою цієї статті заходи здійснюються з проведенням консультацій відповідно цього Закону.

Стаття 45. План розподілу і користування радіочастотним спектром в Україні

1. Користування радіочастотним спектром в Україні здійснюється відповідно до плану розподілу і користування радіочастотним спектром в Україні та прийнятих на його виконання нормативно-правових актів.

2. План розподілу і користування радіочастотним спектром в Україні та зміни до нього розробляються із врахуванням та дотриманням:

1) засад і принципів державної політики щодо розвитку сфер радіочастотного спектра та електронних комунікацій, визначених цим Законом;

2) рекомендацій Міжнародного союзу електрозв'язку, актів законодавства Європейського Союзу, рішень Європейської конференції адміністрацій зв'язку, інших міжнародних організацій, членом яких є Україна;

3) вимог щодо електромагнітної сумісності радіообладнання, випромінювальних пристроїв, радіоелектронних засобів та випромінювальних пристроїв спеціального призначення;

4) існуючих та пріоритетних потреб у радіочастотному спектрі для громадського правопорядку, державної безпеки та оборони;

5) процедур та умов міжнародної координації та міжнародно-правового захисту присвоєнь радіочастот України;

6) вимог щодо впровадження заходів, спрямованих на забезпечення ефективного користування радіочастотним спектром;

7) реальних потреб у радіочастотному спектрі в усіх секторах економіки України, що гуртуються на балансі відповідних потреб та можливостей;

8) принципу зменшення обмежень на шляху доступу до користування радіочастотним спектром.

3. План розподілу і користування радіочастотним спектром в Україні визначає:

1) розподіл смуг радіочастот між радіослужбами відповідно до Регламенту радіозв'язку Міжнародного союзу електрозв'язку для Району один;

2) розподіл смуг радіочастот між радіослужбами в Україні;

3) розподіл смуг радіочастот на смуги спеціального користування та загального користування;

4) використання певних смуг радіочастот на засадах загальної авторизації чи індивідуальних прав, на засадах спільного чи індивідуального користування;

5) обмеження щодо типів радіомереж, радіотехнологій або електронних комунікаційних послуг для певних смуг радіочастот відповідно до частин другої та третьої статті 44 цього Закону, з зазначенням смуг радіочастот та радіослужб, яким вони відповідають, та термінів дії обмежень;

6) смуги радіочастот, в яких обмежується передача, надання в користування радіочастотного спектру;

7) достатній радіочастотний спектр у смугах спеціального користування для забезпечення потреб національної безпеки, оборони, охорони правопорядку, строки вивільнення (конверсії) спеціальними користувачами визначених смуг радіочастот загального користування (у разі необхідності).

4. План розподілу і користування радіочастотним спектром в Україні розробляється центральним органом виконавчої влади в сферах електронних комунікацій та радіочастотного спектра на підставі пропозицій і за участю регуляторного органа, Генерального штабу Збройних Сил України, Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, інших зацікавлених органів державної влади України, а також громадських об'єднань та суб'єктів господарювання.

Центральний орган виконавчої влади в сферах електронних комунікацій та радіочастотного спектра подає план розподілу і користування радіочастотним спектром в Україні та зміни до нього на затвердження Кабінету Міністрів України після їх погодження регуляторним органом, Генеральним штабом Збройних Сил України та Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення у частині смуг радіочастот, виділених для потреб телебачення і радіомовлення.

5. Центральний орган виконавчої влади в сферах електронних комунікацій та радіочастотного спектра, з урахуванням національних інтересів, організовує діяльність щодо зближення розподілу смуг радіочастот, визначеного планом розподілу і користування радіочастотним спектром в Україні, з розподілом смуг радіочастот, рекомендованим Міжнародним союзом електрозв'язку та Європейським Союзом.

6. Перегляд плану розподілу і користування радіочастотним спектром в Україні здійснює центральний орган виконавчої влади в сферах електронних комунікацій та радіочастотного спектра не рідше одного разу на рік як з власної ініціативи, так і у зв'язку з отриманням пропозицій від регуляторного орган, Генерального штабу Збройних Сил України.

Загальні та спеціальні користувачі радіочастотного спектру мають право надавати пропозиції щодо змін до плану розподілу і користування радіочастотним спектром в Україні до регуляторного органу та Генерального штабу Збройних Сил України відповідно, а також залучатись до обговорення відповідних пропозицій.

Регуляторний орган, Генеральний штаб Збройних Сил України протягом одного місяця від дня надходження від користувачів радіочастотного спектру пропозицій щодо змін до плану розподілу і користування радіочастотним спектром в Україні розглядають їх, готують висновки та у разі необхідності подають пропозиції до центрального органу виконавчої влади в сферах електронних комунікацій та радіочастотного спектра.

7. У разі надходження від регуляторного органу або Генерального штабу Збройних Сил України пропозицій про зміни до плану розподілу і користування радіочастотним спектром в Україні, центральний орган виконавчої влади в сферах електронних комунікацій та радіочастотного спектра розглядає їх, готує висновки та у разі необхідності здійснює розробку проекту відповідного рішення Кабінету Міністрів України та направляє їх на погодження зацікавленим органам державної влади протягом одного місяця від дня надходження пропозицій.

8. Кабінет Міністрів України розглядає внесені центральним органом виконавчої влади в сферах електронних комунікацій та радіочастотного спектра пропозиції про зміни до плану розподілу і користування радіочастотним спектром в Україні та затверджує їх протягом місяця з дати подання.

9. План розподілу і користування радіочастотним спектром в Україні розміщується на електронній регуляторній платформі.

Контроль за його виконанням забезпечує регуляторний орган та Генеральний штаб Збройних Сил України, відповідно.

Стаття 46. Державне регулювання у смугах радіочастот спеціального користування

1. Органом державного регулювання у смугах радіочастот спеціального користування та відносно спеціальних користувачів радіочастотного спектру є Генеральний штаб Збройних Сил України.

2. До спеціальних користувачів радіочастотного спектру відносяться підрозділи і організації:

1) Міністерства оборони України;

2) Служби безпеки України;

3) Служби зовнішньої розвідки України;

4) Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України;

5) Міністерства внутрішніх справ України;

6) Управління державної охорони;

7) центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізують державну політику у сферах цивільного захисту, пожежної і техногенної безпеки;

8) центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері захисту державного кордону;

9) центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері виконання кримінальних покарань;

10) центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері єдиної державної податкової та митної політики (у частині застосування радіоелектронних засобів податковою міліцією);

11) Національної поліції;

12) Національного антикорупційного бюро України;

13) Державного бюро розслідувань;

14) центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізують державну політику у сфері транспорту, в частині застосування радіоелектронних засобів об'єднаної цивільно-військової системи організації повітряного руху України та забезпечення польотів;

15) центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізують державну політику в частині застосування радіоелектронних засобів Державною спеціальною службою транспорту;

16) системи екстреної медичної допомоги;

17) Служби судової охорони; -

якщо їх діяльність пов'язана із використанням радіоелектронних засобів/випромінювальних пристроїв виключно для виконання функціональних обов'язків і за умови їх фінансування виключно за рахунок Державного бюджету України.

3. Спеціальні користувачі зобов'язані використовувати радіочастотний спектр виключно для виконання функціональних обов'язків без права використання його для здійснення підприємницької діяльності та/або передачі в користування іншим особам.

Користування радіочастотним спектром у смугах спеціального користування загальними користувачами радіочастот не допускається.

4. Ввезення з-за кордону радіоелектронних засобів та випромінювальних пристроїв спеціального призначення здійснюється в Україні на дозвільній основі. Відповідний дозвіл видається Генеральним штабом Збройних Сил України за наявності такого типу радіоелектронних засобів та випромінювальних пристроїв спеціального призначення у реєстрі радіоелектронних засобів та випромінювальних пристроїв, що можуть застосовуватися на території України у смугах радіочастот спеціального користування.

Порядок ввезення з-за кордону, придбання, встановлення та експлуатації радіоелектронних засобів та випромінювальних пристроїв спеціального призначення встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Генеральний штаб Збройних Сил України вносить до єдиного державного інформаційного веб-порталу "Єдине вікно для міжнародної торгівлі" у формі електронних документів, видані дозволи на ввезення з-за кордону радіоелектронних засобів та випромінювальних пристроїв спеціального призначення в день видачі таких дозволів.

Випуск радіоелектронних засобів та випромінювальних пристроїв спеціального призначення у відповідний митний режим, що надає змогу застосовувати їх на митній території України, здійснюється органом доходів і зборів на підставі дозволів на ввезення з-за кордону радіоелектронних засобів та випромінювальних пристроїв спеціального призначення, отриманих від Генерального штабу Збройних Сил України з використанням механізму "єдиного вікна" відповідно до Митного Закону України.

Стаття 47. Радіочастотний моніторинг

1. Радіочастотний моніторинг здійснюється з метою забезпечення електромагнітної сумісності, визначення стану користування радіочастотним спектром на регіональному, національному та міжнародному рівнях, визначення наявного для впровадження новітніх технологій радіочастотного спектра, розроблення пропозицій для прийняття відповідних рішень щодо підвищення ефективності користування радіочастотним спектром та визначення дотримання Україною та сусідніми державами міжнародних зобов'язань і положень Регламенту радіозв'язку Міжнародного союзу електрозв'язку у сфері радіочастотного спектра.

2. Радіочастотний моніторинг здійснюється державним підприємством, що знаходиться у сфері управління регуляторного органа, у смугах радіочастот загального користування, якими користуються загальні користувачі радіочастотного спектра, Генеральним штабом Збройних Сил України - у смугах радіочастот спеціального і загального користування, якими користуються спеціальні користувачі радіочастотного спектра.

За погодженням з Генеральним штабом Збройних Сил України радіочастотний моніторинг у смугах радіочастот спеціального користування може здійснювати державне підприємство, що знаходиться у сфері управління регуляторного органа.

Радіочастотному моніторингу підлягає кожна смуга радіочастот.

3. Радіочастотний моніторинг здійснюється державним підприємством, що знаходиться у сфері управління регуляторного органа, на платній основі. Оплату вартості таких робіт здійснює регуляторний орган на договірних засадах за рахунок коштів спеціального фонду Державного Бюджету України в розмірі 25 відсотків від рентної плати за користування радіочастотним спектром.

Порядок визначення вартості заходів із радіочастотного моніторингу встановлюється регуляторним органом.

4. При виявленні незаконно діючого радіообладнання чи випромінювального пристрою регуляторний орган забезпечує вжиття заходів щодо припинення його роботи.

У випадку неможливості застосування заходів державного нагляду до суб'єкта, який експлуатує незаконно діюче радіообладнання чи випромінювальний пристрій, регуляторний орган звертається до органів Національної поліції для проведення спільних заходів з метою встановлення особи порушника, та інших фактичних даних, необхідних для оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, відповідно до законодавства.

Стаття 48. Діяльність у сфері радіочастотного спектра державного підприємства, що знаходиться в сфері управління регуляторного органа

1. Державне підприємство, що знаходиться в сфері управління регуляторного органа має право здійснювати такі види діяльності у сфері радіочастотного спектра:

1) проводити розрахунки електромагнітної сумісності, здійснювати присвоєння радіочастот, сигналів розпізнавання;

2) проводити радіочастотний моніторинг користування радіочастотним спектром загальними користувачами на замовлення регуляторного органа;

3) надавати технічні обґрунтування щодо можливості застосування заявленого типу радіообладнання на території України загальними користувачами в смугах радіочастот загального користування;

4) брати участь у проведенні первинного технічного контролю радіообладнання на місці експлуатації;

5) здійснювати заходи щодо виявлення джерел радіозавад;

6) вести автоматизовану інформаційну систему управління радіочастотним спектром загального користування;

7) здійснювати заходи щодо забезпечення електромагнітної сумісності радіообладнання;

8) здійснювати технічну експертизу з питань попередньої оцінки можливості виконання умов електромагнітної сумісності радіообладнання для підготовки регуляторним органом рішення про видачу ліцензії на користування радіочастотним спектром;

9) здійснювати міжнародну координацію супутникових мереж і систем, присвоєнь радіочастот радіообладнанню та їх міжнародно-правовий захист;

10) інші види діяльності, не заборонені чинним законодавством.

2. Державне підприємство, що знаходиться в сфері управління регуляторного органа виконує роботи на платній основі на договірних засадах. За рахунок розпорядників коштів Державного бюджету України виконуються роботи, пов'язані з розрахунком щодо можливості та умов користування радіочастотним спектром для потреб телерадіомовлення та роботи, пов'язані з виявленням джерел завад у смугах радіочастот загального користування за заявою спеціальних користувачів.

3. Державне підприємство що знаходиться в сфері управління регуляторного органа за дорученням центрального органа виконавчої влади в сферах електронних комунікацій та радіочастотного спектра, або регуляторного органа:

1) виконує роботи з міжнародної координації та реєстрації в Міжнародному союзі електрозв'язку присвоєнь радіочастот радіообладнанню України, а також роботи з міжнародної координації, попередньої публікації та реєстрації в Міжнародному союзі електрозв'язку супутникових мереж і систем України;

2) бере участь у роботі Міжнародного союзу електрозв'язку;

3) проводить заходи щодо розгляду донесень про завади або порушення Статуту, Конвенції та Адміністративних регламентів Міжнародного союзу електрозв'язку, що надходять від уповноважених органів адміністрацій зв'язку іноземних держав та міжнародних організацій;

4) здійснює оформлення експлуатаційних документів, пов'язаних з користуванням радіочастотним спектром, на суднові станції та радіоаматорам.

4. Перелік робіт та послуг, що виконуються державним підприємством що знаходиться в сфері управління регуляторного органа, відповідно до цього Закону, а також тарифи на них встановлюється регуляторним органом.

5. Державне підприємство, що знаходиться в сфері управління регуляторного органа, зобов'язане спрямувати частину чистого прибутку (доходу) до Державного бюджету України у розмірі не більше 35 відсотків у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України та зобов'язані не менш як 50 відсотків чистого прибутку від своєї діяльності спрямовувати на впровадження ініціативної наукової і науково-технічної діяльності, фінансування інновацій та розширення власної матеріально-технічної бази, необхідної для виконання завдань, передбачених частиною першою цієї статті та адміністрування послуги перенесення номеру.

Розділ IX. КОРИСТУВАННЯ РАДІОЧАСТОТНИМ СПЕКТРОМ

Стаття 49. Засади користування радіочастотним спектром загальними користувачами

1. Користування радіочастотним спектром здійснюється на засадах загальної авторизації, або індивідуальних прав - на підставі ліцензій на користування радіочастотним спектром.

2. Технічні принципи користування радіочастотним спектром визначаються у плані розподілу і користування радіочастотним спектром в Україні з урахуванням особливостей відповідного радіочастотного спектра та необхідності забезпечення:

1) захисту від радіозавад та їх мінімізації;

3) створення належних умов для спільного використання радіочастотного спектра, у разі необхідності;

4) параметрів якості електронних комунікаційних послуг;

5) визначених законом цілей суспільного інтересу;

6) ефективного використання радіочастотного спектра.

Права на користування радіочастотним спектром на індивідуальних засадах надаються для забезпечення одного чи декількох визначених пунктами 1 - 6 цієї частини завдань та з урахуванням попиту на відповідні смуги радіочастот.

В інших випадках встановлюється користування радіочастотним спектром на засадах загальної авторизації.

З метою спільного користування радіочастотним спектром регуляторний орган, відповідно до плану розподілу і користування радіочастотним спектром в Україні, визначає умови для спільного користування, які повинні сприяти ефективному використанню радіочастотного спектра, конкуренції та інноваціям.

3. Користування радіочастотним спектром здійснюється:

1) суб'єктами господарювання для організації надання електронних комунікаційних послуг на підставі:

1.1) ліцензій на користування радіочастотним спектром в ліцензованому діапазоні радіочастот;

1.2) загальної авторизації в неліцензованому діапазоні радіочастот;

1.3) ліцензій на мовлення, виданих Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення (для організації розповсюдження телерадіопрограм в радіомовній службі радіозв'язку);

2) суб'єктами господарювання та громадянами для технологічних, особистих та інших потреб, які не пов'язані із наданням електронних комунікаційних послуг, на підставі присвоєння радіочастото або на засадах загальної авторизації;

3) технологічними користувачами на підставі ліцензій у ліцензованому діапазоні радіочастот для технологічних потреб, які не пов'язані із наданням електронних комунікаційних послуг;

4) експлуатуючими організаціями для суднових станцій та радіообладнання для організації надання послуг електронних комунікацій на борту повітряних і морських суден, - на підставі гармонізованих та національних експлуатаційних документів, що видані у порядку та за формою, встановленими регуляторним органом;

5) радіоаматорами, що в установленому порядку підтвердили свою технічну та експлуатаційну компетенцію, а також громадськими організаціям радіоаматорів, радіогуртками, - відповідно до Регламенту аматорського радіозв'язку України та на підставі гармонізованих та національних експлуатаційних документів, що видані у порядку та за формою, встановленими регуляторним органом.

4. Експлуатація радіообладнання здійснюється відповідно до заявленого зареєстрованого присвоєння радіочастот або на підставі порядку, норм та умов користування радіочастотним спектром, що визначені регуляторним органом для реалізації засад загальної авторизації.

5. Регламент аматорського радіозв'язку України розробляє та затверджує регуляторний орган після проведення консультацій з громадськими організаціями радіоаматорів України.

6. Порядок користування радіочастотним спектром для потреб дипломатичних представництв, консульських установ іноземних держав, представництв міжнародних організацій в Україні та військових формувань іноземних держав, які тимчасово перебувають на території України, а також для потреб іноземних юридичних осіб під час здійснення ними висвітлення спортивних, культурних та інших заходів в Україні визначається Кабінетом Міністрів України за поданням регуляторного органа з урахуванням положень міжнародних угод.

7. Користування радіочастотним спектром загального користування загальними користувачами здійснюється на платній основі.

Ставки рентної плати за користування радіочастотним спектром, методика їх визначення, прядок її нарахування та сплати визначаються Податковим кодексом України.

Стаття 50. Умови, що застосовуються до прав користування радіочастотним спектром

1. Користувачі радіочастотного спектру зобов'язані дотримуватись таких умов загальної авторизації щодо користування радіочастотним спектром:

1) вимог до надання електронних комунікаційних послуги щодо території покриття та якості електронних комунікаційних послуг;

2) у випадках, передбачених частиною другою статті 44 цього Закону вимог щодо застосування певних радіотехнологій, визначених у плані розподілу і користування радіочастотним спектром в Україні;

3) вимог щодо ефективного використання радіочастотного спектра відповідно до частини другої цієї статті;

4) технічних та експлуатаційних умов, відповідно до присвоєння радіочастот, необхідних для уникнення радіозавад та дотримання вимог законодавства щодо захисту населення від впливу електромагнітних випромінювань радіообладнання;

5) встановленого максимального терміну надання прав користування радіочастотним спектром, відповідно до плану розподілу і користування радіочастотним спектром в Україні (з урахуванням змін до нього) та статей 53, 54 цього Закону;

6) умов передачі або надання в користування індивідуальних прав користування радіочастотним спектром за ініціативою користувача радіочастот відповідно до статті 55 цього Закону;

7) вимог щодо своєчасної та в повному обсязі сплати рентної плати за користування радіочастотами відповідно до Податкового кодексу України;

8) зобов'язань, взятих в процесі отримання ліцензії на користування радіочастотним спектром чи продовження терміну її дії, що визначаються в умовах ліцензії відповідно до статі 52 цього Закону;

9) вимог щодо здійснення у передбачених цим Законом випадках та порядку, спільного користування чи обміну радіочастотним спектром або надання доступу до радіочастотного спектра для інших користувачів радіочастотного спектра на певних територіях або на території всієї країни;

10) вимог міжнародних угод з питань користування радіочастотного спектра, стороною яких є Україна;

11) умов щодо експериментального користування смугами радіочастот відповідно до статті 75 цього Закону;

12) вимог щодо отримання у передбачених цим Законом випадках ліцензій, дозволів (для спеціальних користувачів), присвоєнь радіочастот, необхідних для користування радіочастотним спектром та частотно-орбітальним ресурсом України;

13) умов, визначених у ліцензіях на користування радіочастотним спектром;

14) вимог щодо забезпечення роботи власного радіообладнання з дотриманням встановлених відповідно до цього Закону умов;

15) вимог цього Закону щодо встановлення та експлуатації радіообладнання, а також щодо зупинення або тимчасового припинення його експлуатації у разі отримання повідомлення про створення радіозавад іншому радіообладнанню чи радіоелектронним засобам або випромінювальним пристроям спеціального призначення;

16) вимог щодо повідомлення, у встановленому порядку, регуляторного органа (для загальних користувачів) або Генерального штаба Збройних Сил України (для спеціальних користувачів) про тимчасове припинення користування радіочастотним спектром на термін більше трьох місяців та відновлення користування радіочастотним спектром;

17) вимог щодо дотримання прав спеціальних користувачів радіочастотного спектра, які забезпечують безпеку і обороноздатність держави;

18) вимог щодо надання регуляторному органу, у встановленому ним порядку, інформації щодо початку користування та повного освоєння радіочастотного спектра за відповідною ліцензією;

19) вимог щодо направлення регуляторному органу повідомлення щодо наміру про спільне користування радіочастотним спектром (користування яким здійснюється на підставі ліцензії) до початку такого користування;

20) критеріїв щодо початку користування та повного освоєння радіочастотним спектром мереж чи послуг електронних комунікацій, досягнення яких є необхідним для того, щоб радіочастотний спектр вважався освоєним, встановлених регуляторним органом в залежності від радіотехнологій;

21) дотримання інших вимог щодо користування радіочастотним спектром, визначених цим Законом та прийнятими відповідно до нього нормативно-правовими актами.

Стаття 51. Отримання ліцензії на користування радіочастотним спектром

1. Суб'єкт господарювання, який подав повідомлення про початок здійснення діяльності у сфері електронних комунікацій відповідно до статті 19 цього Закону та має намір здійснювати таку діяльність з користуванням радіочастотним спектром на засадах індивідуальних прав звертається до регуляторного органа із заявою про видачу ліцензії на користування радіочастотним спектром

2. Для отримання ліцензії суб'єкт господарювання подає до регуляторного органа відповідну заяву.

Заява надсилається шляхом заповнення встановленої регуляторним органом форми в електронному кабінеті на електронній регуляторній платформі із застосуванням засобу кваліфікованого електронного підпису.

Заява повинна містити таку інформацію:

1) повне найменування юридичної особи або прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - підприємця;

2) ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України - для юридичної особи, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорту) - для фізичних осіб - підприємців;

3) відомості про радіочастотний спектр, необхідний для здійснення діяльності у сфері електронних комунікацій;

4) відомості щодо типів радіомережі або радіотехнології, що плануються використовуватись - для смуг, щодо яких планом розподілу і користування радіочастотним спектром в Україні передбачені обмеження, відповідно до частини другої статті 44 цього Закону;

5) територію, в межах якої планується користування радіочастотами;

6) термін, на який планується користування радіочастотами;

7) план освоєння радіочастот із зазначенням термінів початку та повного освоєння замовлених смуг радіочастот, а також термінів задіяння по кожному регіону території, на якій планується користування радіочастотами.

При формуванні електронної форми заяви (за пунктами 1 - 2 абзацу першого цієї частини) використовуються дані з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань шляхом автоматизованого обміну інформацією.

При формуванні електронної форми заяви електронна регуляторна платформа забезпечує перевірку повноти її заповнення.

Забороняється вимагати від заявників інші документи, які не передбачені цією частиною.

3. Регуляторний орган на електронній регуляторній платформі розміщує роз'яснення та надає методичну допомогу бажаючим отримати ліцензію.

4. Заява про видачу ліцензії залишається без розгляду, якщо:

1) заява подана (підписана) особою, яка не має на це повноважень;

2) радіотехнологія не визначена у плані розподілу і користування радіочастотним спектром в Україні або заявлені типи радіообладнання, які не внесені до реєстру радіообладнання або не відповідають умовам, що визначені цим реєстром;

3) строк застосування радіотехнології, яку заявлено, згідно з планом розподілу і користування радіочастотним спектром в Україні закінчується менше ніж за два роки.

5. У разі, якщо заява про видачу ліцензії залишена без розгляду, регуляторний орган інформує про це заявника у письмовій формі із зазначенням відповідних підстав протягом п'яти робочих днів від дати реєстрації заяви. Таке інформування не потребує прийняття рішення регуляторного органа.

У разі усунення причин, що були підставою для винесення рішення про залишення заяви без розгляду, заявник може повторно подати заяву про видачу ліцензії.

6. Регуляторний орган в п'ятиденний строк від дня надходження заяви, надсилає до державного підприємства, що знаходиться у сфері його управління, документи, подані заявником для проведення технічної експертизи з питань попередньої оцінки можливості виконання умов забезпечення електромагнітної сумісності запланованого радіообладнання.

7. Державне підприємство протягом десяти робочих днів від дня отримання від регуляторного органа документів (без урахування термінів погодження та міжнародної координації користування радіочастотним спектром) здійснює технічну експертизу з питань попередньої оцінки можливості виконання умов електромагнітної сумісності радіообладнання і подає до регуляторного органа її результати.

У разі необхідності міжнародної координації державне підприємство повідомляє про це регуляторний орган для інформування заявника про строки розгляду заяви.

8. Протягом десяти робочих днів від дати отримання від державного підприємства результатів технічної експертизи, регуляторний орган приймає рішення про видачу або про відмову у видачі ліцензії. У триденний строк після прийняття вказаного рішення витяг з рішення та рахунок на внесення плати за видачу ліцензії направляється заявнику.

У рішенні про видачу ліцензії може зазначатись попередня оцінка можливості виконання умов забезпечення електромагнітної сумісності запланованого радіообладнання із діючим радіообладнанням, а також інші обмеження користування радіочастотним спектром у відповідних смугах радіочастот.

9. Підставами для прийняття рішення про відмову у видачі ліцензії є:

1) невідповідність змісту поданих документів плану розподілу і користування радіочастотним спектром в Україні;

2) негативні результати технічної експертизи державного підприємства з питань попередньої оцінки можливості виконання умов забезпечення електромагнітної сумісності запланованого радіообладнання;

3) недостовірність даних щодо технічних параметрів в документах, поданих заявником для отримання ліцензії;

4) раніше прийняте рішення про видачу ліцензії на користування радіочастотним спектром, що заявляється, на конкурсних засадах, крім випадків анулювання такої ліцензії;

5) невідповідність заявника, у разі видачі ліцензії, обмеженням щодо накопичення смуг радіочастот, передбаченим статтею цього 60 Закону.

10. Якщо протягом 30 календарних днів від дня направлення заявнику повідомлення про прийняття рішення щодо видачі йому ліцензії до регуляторного органу не надійшло підтвердження від державного казначейства щодо внесення плати за її видачу, регуляторний орган скасовує рішення про видачу ліцензії.

11. Зміст та форма ліцензії визначається регуляторним органом. В ліцензії не вказуються радіотехнології.

12. Ліцензія на користування радіочастотним спектром оформлюється регуляторним органом в електронному вигляді шляхом внесення відомостей, визначених відповідно до частини 11 цієї статті до ліцензійного реєстру.

За зверненням суб'єкта господарювання уповноважені посадові особи регуляторного органа протягом трьох робочих днів надають (надсилають) йому в паперовій формі на безоплатній основі витяги з ліцензійного реєстру на бланку регуляторного органа.

Стаття 52. Умови ліцензій на користування радіочастотним спектром

1. При прийнятті рішення про видачу або продовження терміну дії ліцензії на користування радіочастотним спектром регуляторний орган визначає умови такої ліцензії, відповідно до цього Закону, плану розподілу і користування радіочастотним спектром в Україні та міжнародних угод, стороною яких є Україна.

Умови ліцензії на користування радіочастотним спектром повинні визначати:

1) рівень задіяння радіочастотного спектра та можливості виконання цієї вимоги шляхом передачі чи надання в користування радіочастотного спектру відповідно до статті 55 цього Закону;

2) параметри користування радіочастотним спектром, відповідно до законодавства, а також, граничні терміни та план задіяння радіочастотного спектра на території, зазначеній у ліцензії, невиконання яких є підставою для анулювання ліцензії чи застосування інших санкцій відповідно до закону;

План освоєння радіочастотного спектру повинен містити терміни початку користування та (початку здійснення експлуатації радіообладнання та надання доступу до мереж чи надання послуг електронних комунікацій) в кожному регіоні (районі, області) та повного освоєння радіочастотного спектру.

3) умов, передбачених пунктами 1 - 4, 6, 8, 9 статті 50 цього Закону.

Регуляторний орган визначає, з проведенням консультацій відповідно до цього Закону, та оприлюднює критерії оцінки виконання зазначених у цій частині умов.

2. При визначенні умов ліцензії, у разі, якщо це необхідно для забезпечення ефективного використання радіочастотного спектра, електромагнітної сумісності, сприяння територіальному покриттю електронними комунікаційними послугами чи ефективній конкуренції, регуляторний орган передбачає відповідно до цього Закону забезпечення користувачем радіочастотного спектру:

1) спільного використання на договірних засадах пасивної або активної інфраструктури електронних комунікаційних мереж, пов'язаної з користуванням радіочастотним спектром;

2) угод про національний роумінг;

3) спільного розгортання на договірних засадах інфраструктури для надання доступу до електронних комунікаційних мереж та/або надання електронних комунікацій послуг, які потребують використання радіочастотного спектра;

4) заходів щодо забезпечення конкуренції відповідно до частини першої статі 60 цього Закону.

Умови ліцензій не повинні передбачати обмеження спільного користування радіочастотним спектром у випадках, коли таке спільне користування передбачене планом розподілу і користування радіочастотним спектром в Україні.

Виконання умов, передбачених цією частиною, здійснюється з урахуванням законодавства про захист економічної конкуренції.

3. Регуляторний орган повинен проводити консультації, відповідно до цього Закону, перед визначенням умов ліцензії на користування радіочастотним спектром.

Стаття 53. Строк дії ліцензії на користування радіочастотним спектром

1. При прийняті рішення щодо строку, на який видається ліцензія на користування радіочастотним спектром, регуляторний орган повинен враховувати цілі, передбачені частиною другою статті 62 цього Закону, а також необхідність забезпечення конкуренції, ефективного використання радіочастотного спектра, регуляторної передбачуваності умов інвестування у відповідну інфраструктуру електронних комунікацій, сприяння інноваціям та інвестиціям, в тому числі, врахування періоду для амортизації інвестицій.

2. Строк дії ліцензії на користування радіочастотним спектром встановлюється регуляторним органом у визначеному ним порядку та щодо гармонізованого радіочастотного спектра не може бути меншим 15 років, а для надання послуг широкосмугового доступу - 20 років, якщо інший термін не вказаний в заяві постачальника електронних комунікаційних мереж та/або послуг.

У разі, якщо на день видачі ліцензії планом розподілу і користування радіочастотним спектром в Україні встановлений строк припинення розвитку та використання відповідної радіотехнології менший ніж 15 чи 20 років, строк дії ліцензії не може бути більшим за строк, зазначений у плані розподілу і користування радіочастотним спектром в Україні.

Регуляторний орган на вимогу ліцензіата може вносити зміни до строку дії ліцензії у разі необхідності забезпечити одночасне закінчення строків дії ліцензій в одній чи декількох смугах радіочастот.

Стаття 54. Продовження строку дії ліцензії на користування радіочастотним спектром

1. Строк дії ліцензії на користування радіочастотним спектром за зверненням ліцензіата підлягає продовженню відповідно до цієї статті, крім таких випадків:

1) ліцензіат не виконує умови користування радіочастотним спектром відповідно до статті 50 цього Закону та/або умови ліцензій відповідно до статті 52 цього Закону;

2) продовження строку ліцензії не відповідає критеріям забезпечення ефективного використання радіочастотного спектру або цілям передбаченими пунктами 1, 8 частини третьої статті 42 цього Закону;

3) у смугах радіочастот для радіотехнологій, зазначених у плані розподілу і користування радіочастотним спектром в Україні не передбачено подальше використання зазначених радіотехнологій (в такому випадку, користувач має бути повідомлений про неможливість продовження дії ліцензії не пізніше, ніж за два роки до її закінчення);

4) продовження строку ліцензії не відповідає вимогам статті 60 цього Закону щодо накопичення прав користування радіочастотним спектром.

2. Регуляторний орган за власною ініціативою або на звернення ліцензіата, подане не раніше ніж за п'ять років до закінчення строку ліцензії, повинен здійснити у встановленому ним порядку об'єктивну оцінку наявності передбачених частиною першою цієї статті критеріїв не пізніше, ніж за два роки до закінчення строку дії ліцензії.

На підставі такої оцінки, в термін що не перевищує 20 робочих днів з моменту закінчення її проведення, регуляторний орган надсилає ліцензіату повідомлення про наявність підстав для продовження строку дії ліцензії чи для відмови у такому продовженні.

3. Виключення з передбачених частиною першою цієї статті підстав для відмови в продовженні строку дії ліцензії застосовуються регуляторним органом в таких випадках:

1) на територіях, де відповідно до географічного огляду розгортання мереж високої пропускної здатності доступ до таких мереж є відсутній, або не задовольняє наявний попит;

2) у разі відсутності попиту на відповідні радіочастоти, що підтверджено висновком регуляторного органа, який включає прогнозну оцінку такого попиту і приймається із застосуванням механізму консультацій відповідно до цього Закону.

Регуляторний орган приймає рішення про продовження строку дії ліцензії на користування радіочастотним спектром на підставі заяви ліцензіата до закінчення строку дії відповідної ліцензії, крім випадків, коли на момент прийняття рішення така можливість відсутня відповідно до статей 57 - 59 цього Закону та плану розподілу і користування радіочастотним спектром в Україні.

Регуляторний орган за два місяці до дати закінчення строку надсилає користувачу радіочастотного спектра через електронний кабінет на електронній регуляторній платформі повідомлення про закінчення строку дії ліцензії.

4. Заява ліцензіата про продовження строку дії ліцензії повинна бути подана не раніше здійснення регуляторним органом оцінки, передбаченої частиною другою цієї статті, і не пізніше ніж за чотири місяці до закінчення строку дії ліцензії. Заява, подана з порушенням зазначених у цій частині строків, не розглядається.

5. Рішення про продовження строку дії ліцензії на користування радіочастотним спектром повинно враховувати:

1) необхідність виконання завдань, передбачених статтями 4 та 42 цього Закону;

2) необхідність ефективного використання радіочастотного спектра з урахуванням нових радіотехнологій, мереж електронних комунікацій та стану ринку електронних комунікацій;

3) виконання умов відповідної ліцензії на користування радіочастотним спектром.

6. У разі необхідності забезпечення дотримання частини п'ятої цієї статті, регуляторний орган при прийнятті рішення про продовження строку дії ліцензії може вносити зміни до умов такої ліцензії відповідно до статті 52 цього Закону відповідно до вимог цього закону та плану розподілу та користування радіочастотним спектром в Україні.

7. Розгляд питання про продовження строку дії ліцензії на користування радіочастотним спектром, для яких обмежена кількість прав користування радіочастотним спектром відповідно до статті 62 цього Закону, регуляторний орган повинен проводити за відкритими, прозорими та недискримінаційними процедурами, в тому числі:

1) надавати всім зацікавленим сторонам можливість висловити свою думку шляхом проведення консультацій відповідно до цього Закону;

2) чітко вказувати обґрунтування підстав для можливого продовження чи відмови у продовженні строку дії відповідної ліцензії.

Рішення передбачені цією частиною приймаються не пізніше, ніж за два роки до закінчення строку дії ліцензії.

8. У разі, якщо строк дії ліцензії на користування радіочастотним спектром не був продовжений, регуляторний орган надає право користування відповідними смугами радіочастот в порядку, визначеному цим Законом.

9. Рішення, передбачені цією статтею, приймаються із проведенням консультацій, відповідно до цього Закону.

10. Продовження строку дії ліцензії на користування радіочастотним спектром здійснюється з дати закінчення строку дії попередньої такої ліцензії.

11. Рішення про продовження строку дії ліцензії або про відмову в продовженні терміну її дії повинно бути прийняте та надіслане заявнику не пізніше ніж через 15 робочих днів від дати реєстрації його заяви. У разі відмови в продовжені строку дії ліцензії рішення повинно містити підстави та обґрунтування відмови.

12. За продовження терміну дії ліцензії вноситься плата в розмірі, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Стаття 55. Передача або надання в користування індивідуальних прав користування радіочастотним спектром

1. Користувачі радіочастотного спектра мають право на договірних засадах передавати або надавати в користування іншим постачальникам електронних комунікаційних мереж та/або послуг або іншим користувачам радіочастотного спектра свої індивідуальні права користування радіочастотним спектром (його частиною), крім прав, наданих на безоплатній основі, та радіочастотного спектра, призначеного для мовлення.

Регуляторний орган визначає певні смуги загального користування та радіотехнології для яких здійснюється передача прав користування радіочастотним спектром (його частиною).

2. Користувач радіочастотного спектра повинен подати до регуляторного органа повідомлення про намір передати або надати в користування індивідуальні права користування радіочастотним спектром (його частиною) шляхом заповнення встановленої регуляторним органом форми в електронному кабінеті на електронній регуляторній платформі.

Таке повідомлення повинне місити інформацію:

1) передбачену частиною другою статті 51 цього Закону щодо ліцензіата та постачальника електронних комунікаційних мереж та/або послуг чи іншого користувача радіочастотного спектра яким пропонується передати або надати в користування радіочастотний спектр (його частину). Інформація, наявна в базах даних регуляторного органа, автоматично вноситься до повідомлення при його формуванні на електронній регуляторній платформі;

2) смуги радіочастот, індивідуальні права користування якими планується передати, або надати в користування з зазначенням території користування;

3) інформація щодо збереження (виконання) умов користування радіочастотами відповідно до ліцензії.

Регуляторний орган не пізніше одного робочого дня з моменту надходження такого повідомлення оприлюднює його на електронній регуляторній платформі.

3. Регуляторний орган протягом 20 робочих днів повинен розглянути зазначене в частині другій цієї статті повідомлення та прийняти рішення про погодження передачі чи надання в користування прав відповідно до повідомлення, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

4. Регуляторний орган відмовляє в погодженні передачі або надання в користування індивідуальних прав користування радіочастотним спектром (його частиною) у разі наявності доказів, що постачальник електронних комунікаційних мереж та/або послуг якому передаються права, підпадає під підстави, передбачені частиною дев'ятою статті 51 цього Закону, або не може виконувати умови ліцензії, що передається, у тому числі щодо критеріїв повного освоєння та користування радіочастотним спектром, встановлених регуляторним органом.

Якщо у випадку надання в користування індивідуальних прав користування ліцензіат зобов'язується залишатися відповідальним за дотримання умов, пов'язаних з такими правами, регуляторний орган не може відмовити в такому погодженні на підставі неможливості виконувати умови ліцензії, що передається.

5. Передбачене частиною третьої цієї статті рішення регуляторний орган надсилає до електронного кабінету заявника протягом одного робочого дня з дня його прийняття.

За зверненням заявника уповноважені посадові особи регуляторного органа протягом трьох робочих днів надають (надсилають) йому в паперовій формі на безоплатній основі копію рішення на бланку регуляторного органа.

6. На підставі рішення про погодження передачі індивідуальних прав користування радіочастотним спектром (його частиною) регуляторний орган вносить відповідні зміни до ліцензійного реєстру, в тому числі, щодо видачі ліцензії суб'єкту господарювання, якому передані такі права, та анулювання ліцензії суб'єкту, який передав такі права.

У разі передачі частини прав, регуляторний орган здійснює переоформлення ліцензії суб'єкта, який передав права, а також видачу ліцензії суб'єкту господарювання, якому передані такі права.

На підставі рішення про надання в користування індивідуальних прав користування радіочастотним спектром (його частиною) регуляторний орган вносить до ліцензійного реєстру відповідний запис.

7. За переоформлення чи видачу ліцензії на користування радіочастотним спектром відповідно цієї статті вноситься плата в розмірі, що встановлюється Кабінетом Міністрів України, яка не повинна перевищувати адміністративні витрати на надання відповідних адміністративних послуг.

Рішення регуляторного органа про переоформлення та видачу ліцензій на користування радіочастотним спектром повинні містити реквізити та іншу інформацію, необхідну для внесення плати за надання таких адміністративних послуг.

8. Користування радіочастотним спектром на підставах, передбачених цією статтею здійснюється в рамках термінів та інших параметрів, передбачених ліцензією, та з дотриманням умов відповідної ліцензії і статті 52 цього Закону.

Стаття 56. Переоформлення ліцензії на користування радіочастотним спектром та внесення змін до реєстру ліцензій

1. Підставами для внесення змін до реєстру ліцензій щодо прав на користування радіочастотним спектром є:

1) зміна найменування юридичної особи або прізвища, імені, по батькові фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності;

2) зміна місцезнаходження юридичної особи або місця проживання фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності;

3) реорганізація юридичної особи - суб'єкта господарювання шляхом зміни організаційно-правової форми (перетворення).

Внесення змін до реєстру ліцензій здійснюється регуляторним органом безоплатно на підставі відповідних змін в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань із застосуванням автоматизованого обміну даними.

Переоформлення ліцензії на користування радіочастотним спектром у таких випадках і не потребує подання користувачем такого спектру заяви чи інших документів.

2. Переоформлення ліцензії на користування радіочастотним спектром здійснюється регуляторним органом на підставі заяв користувачів радіочастотного спектру у випадках:

1) припинення користування частиною радіочастотного спектра, відповідно до статей 55, 57, 58, 59 цього Закону;

2) реорганізації юридичної особи - користувача радіочастотного спектра шляхом, виділу чи поділу. У цьому випадку ліцензії переоформляються на правонаступника, або на юридичну особу, якій передаються права користування радіочастотним спектром відповідно до розподільчого балансу;

3) заява власника ліцензії про зменшення смуги радіочастот;

4) заява власника ліцензії про зменшення кількості регіонів, у яких він користується визначеними смугами радіочастот;

5) у зв'язку з зменшенням смуг радіочастот відповідно до частини другої статті 60 цього Закону.

У випадках, передбачених пунктом 2 частини другої цієї статті, користувач радіочастотного спектра повинен подати до регуляторного органа заяву про переоформлення ліцензії в термін, що не перевищує 30 робочих днів з моменту виникнення підстав для переоформлення. Заява подається через електрону регуляторну платформу за формою встановленою, регуляторним органом.

За переоформлення ліцензії на користування радіочастотним спектром вноситься плата в розмірі, що встановлюється Кабінетом Міністрів України, який не повинен перевищувати адміністративні витрати на надання відповідних адміністративних послуг.

3. Прийняття рішення щодо переоформлення ліцензій згідно із пунктом 1 частини другої цієї статті здійснюється з застосуванням підстав, передбачених статтями 55, 57, 58, 59 цього Закону, відповідно.

Регуляторний орган відмовляє у переоформленні ліцензії згідно з пунктом 2 частини другої цієї статті у разі наявності доказів, що постачальник електронних комунікаційних мереж та/або послуг, на якого планується переоформити ліцензію, підпадає під підстави, передбачені частиною дев'ятою статі 51 цього Закону.

Непереоформлена в установлений строк на підставах, передбачених пунктом 2 частини другої цієї статті, ліцензія є недійсною.

4. Регуляторний орган протягом десяти робочих днів з дати реєстрації заяви про переоформлення ліцензії (крім випадків, передбачених пунктом 1 частини другої цієї статті) зобов'язаний прийняти рішення про переоформлення та у разі відсутності підстав для відмови у переоформленні ліцензії та за наявності документів, що підтверджують оплату за переоформлення ліцензії, здійснити переоформлення.

Рішення регуляторного органа про переоформлення ліцензій на користування радіочастотним спектром повинне містити реквізити та іншу інформацію, необхідну для внесення плати за надання таких адміністративних послуг.

Переоформлення здійснюється шляхом внесення відповідного запису до ліцензійного реєстру.

Рішення про переоформлення ліцензії набирає чинності з дня внесення запису про нього до ліцензійного реєстру.

5. При переоформленні ліцензії на користування радіочастотним спектром строк її дії та інші параметри, в тому числі умови ліцензії, залишаються незмінними.

6. Одночасно з внесенням змін до ліцензійного реєстру регуляторний орган надсилає відповідне повідомлення користувачу через його кабінет на електронній регуляторній платформі.

Стаття 57. Анулювання ліцензії на користування радіочастотним спектром

1. Анулювання ліцензії на користування радіочастотним спектром здійснюється на підставі рішення регуляторного органа шляхом позбавлення користувача радіочастотного спектра індивідуальних прав на користування радіочастотним спектром чи його частиною, про що робиться запис у ліцензійному реєстрі.

2. Підставами для анулювання ліцензії є:

1) заява користувача радіочастотного спектра про анулювання власної ліцензії;

2) акт про встановлення факту незаконної передачі або надання в користування індивідуальних прав користування радіочастотним спектром іншій юридичній або фізичній особі (з порушенням статті 55 цього Закону);

3) акт про повторну не вмотивовану відмову користувача радіочастотного спектра у проведенні перевірки регуляторним органом щодо дотримання законодавства з питань використання радіочастотного спектра.

Не вмотивованою відмовою у проведенні перевірки вважається не допуск уповноважених посадових осіб регуляторного органа до здійснення перевірки за відсутності передбачених для відмови законом підстав (зокрема, ненадання документів, інформації щодо предмета перевірки на письмову вимогу посадових осіб регуляторного органа, відмова в їх доступі до місць розташування радіообладнання, або відсутність без поважних причин протягом всього терміну перевірки за місцезнаходженням та/або фактичним місцезнаходженням користувача радіочастотного спектра або особи, уповноваженої представляти його інтереси на час проведення перевірки);

4) акт про повторне порушення користувачем радіочастотного спектра умов ліцензії та/або інших обов'язків, передбачених статтею 52 цього Закону. Повторним вважається вчинення протягом року з дня видання регуляторним органом розпорядження про усунення порушень нового порушення хоча б однієї з вимог, щодо яких видавалося таке розпорядження;

5) наявність у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомостей про державну реєстрацію припинення юридичної особи (державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця), крім випадків переоформлення ліцензії у зв'язку з реорганізацією;

6) нотаріально засвідчена копія свідоцтва про смерть фізичної особи - суб'єкта господарювання;

7) несплата або сплата в неповному обсязі рентної плати до Державного бюджету України протягом трьох і більше місяців відповідно до наданої контролюючим органом інформації в порядку, передбаченому спільним нормативно-правовим актом регуляторного органу та контролюючого органу;

8) користувач радіочастотного спектра з власної вини:

8.1) не розпочав своєчасно користування радіочастотним спектром, вказаним у ліцензії та/або не освоїв їх на території, та/або в строки, визначені у законодавстві;

8.2) припинив користування радіочастотним спектром, визначеним у ліцензії, на строк більше ніж на один рік;

9) радіочастотний спектр, визначений в ліцензії, використовуються не в повному обсязі. У цьому випадку ліцензія може бути за заявою власника ліцензії переоформлена на радіочастотний спектр, що фактично використовується. Регуляторний орган встановлює критерії для використання в повному обсязі радіочастотного спектра для певних технологій;

10) акт про невиконання вимог розпорядження регуляторного органа;

11) у разі необхідності зміни радіослужби чи категорії користувачів радіочастот для подальшого використання певної смуги (смуг) радіочастот (конверсії) відповідно до плану розподілу і користування радіочастотним спектром в Україні - в порядку, визначеному статтею 59 цього Закону;

12) у разі застосування у встановленому законом порядку санкції, передбаченої пунктом 6 частини першої статті 4 Закону України "Про санкції".

2. У разі анулювання ліцензії плата, внесена за цю ліцензію, не повертається.

3. Розгляд питань про анулювання ліцензії, крім випадків, передбачених пунктами 1, 5, 6 частини першої цієї статті, здійснюється з обов'язковим попереднім запрошенням ліцензіата або його представників.

4. Регуляторний орган має розглянути питання про анулювання ліцензії та прийняти рішення з цього питання протягом 20 робочих днів з дати виявлення підстав для анулювання ліцензії. У разі підтвердження виявлених підстав регуляторний орган приймає рішення про анулювання ліцензії. Рішення за результатами розгляду питання про анулювання ліцензії надсилається до електронного кабінету ліцензіату із зазначенням підстав анулювання ліцензії не пізніше трьох робочих днів від дати прийняття рішення.

5. Рішення про анулювання ліцензії набирає чинності через десять днів з моменту його прийняття, а у випадках, передбачених пунктами 5, 6, 7 частини першої цієї статті - з моменту прийняття відповідного рішення.

Рішення про анулювання ліцензії може бути оскаржено у судовому порядку.

На час судового розгляду, дія рішення про анулювання ліцензії призупиняється до дати набрання чинності відповідного рішення суду.

6. З метою захисту інтересів кінцевих користувачів та надання їм часу для замовлення послуг у іншого постачальника електронних комунікаційних послуг, рішення національного регулятора про анулювання ліцензії, крім випадків, передбачених пунктами 5, 6, 7 частини першої цієї статті, підлягає виконанню через три місяці після набрання ним чинності.

7. Протягом одного робочого дня з моменту прийняття рішення про анулювання ліцензії на користування радіочастотним спектром регуляторний орган:

1) у разі часткового вилучення прав користування радіочастотним спектром, передбаченими відповідною ліцензією, вносить відповідні зміни до ліцензійного реєстру та переоформляє за необхідності ліцензію;

2) у разі вилучення в повному обсязі прав користування радіочастотним спектром, передбачених відповідною ліцензією, вносить зміни до ліцензійного реєстру про анулювання відповідної ліцензії.

Стаття 58. Конверсія радіочастотного ресурсу

1. Конверсія радіочастотного спектра здійснюється відповідно до плану конверсії радіочастотного ресурсу України, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Регуляторний орган та/або Генеральний штаб Збройних Сил України готують та вносять до центрального органу виконавчої влади в сферах електронних комунікацій та радіочастотного спектра пропозиції щодо розроблення плану конверсії радіочастотного ресурсу України із зазначенням смуг радіочастот, основних організаційних, фінансових та технічних заходів конверсії.

2. Проект плану конверсії радіочастотного розробляє центральний орган виконавчої влади в сферах електронних комунікацій та радіочастотного спектра відповідно до плану розподілу і користування радіочастотним спектром в Україні, на підставі пропозицій і за участю регуляторного органа, Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, Генерального штабу Збройних Сил України, інших відповідних державних органів України.

3. Центральний орган виконавчої влади в сферах електронних комунікацій та радіочастотного спектра, регуляторний орган, Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення, Генеральний штаб Збройних Сил України, та інші відповідні державні органи України у межах своїх повноважень проводять заходи з конверсії радіочастотного спектра в обсягах та у терміни, що передбачені планом розподілу і користування радіочастотним спектром в Україні.

4. Конверсія радіочастотного спектра в інтересах спеціальних та загальних користувачів здійснюється за рахунок Державного бюджету України. Кабінет Міністрів України в установленому порядку для проведення конверсії радіочастотного спектра може залучати додаткові позабюджетні кошти.

Порядок компенсації спеціальним користувачам витрат, пов'язаних з конверсією із залученням позабюджетних коштів, встановлюється Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади в сферах електронних комунікацій та радіочастотного спектра, погодженим з Генеральним штабом Збройних Сил України та регуляторним органом. Цей порядок стосується випадків ініціювання застосування такого механізму постачальникам електронних комунікаційних мереж та/або послуг і не поширюється на випадки конверсії для заміни радіотехнологій спеціальних користувачів.

Фінансування вартості конверсії (з позабюджетних коштів) здійснюється за рахунок її ініціатора (ініціаторів) на підставі укладеного договору конверсії.

Стаття 59. Вивільнення або обмеження прав користування радіочастотним спектром (його частиною) із застосуванням механізмів компенсації та конверсії

1. Вивільнення або обмеження користування раніше виділеного радіочастотного спектра здійснюється у разі необхідності забезпечення ефективного користування радіочастотним спектром або в зв'язку із впровадженням нових радіослужб, радіотехнологій чи категорій користувачів радіочастотного спектра для подальшого користування певною смугою (смугами) радіочастот відповідно до плану розподілу і користування радіочастотним спектром в Україні, в тому числі з метою гармонізації користування радіочастотним спектром відповідно до міжнародних угод України, ратифікованих згідно з законодавством України.

2. Вивільнення або обмеження користування раніше виділеного радіочастотного спектра здійснюється відповідно до принципів прозорості, пропорційності та недискримінації з урахуванням необхідності збереження встановлених критеріїв ефективності користування радіочастотним спектром.

У таких випадках вивільнення або обмеження користування радіочастотним спектром повинно бути компенсовано.

Порядок застосування механізму компенсації, в тому числі розрахунку її вартості та залучення з цією метою бюджетних та/або позабюджетних коштів, встановлюється Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органа виконавчої влади в сферах електронних комунікацій та радіочастотного спектра, погодженим з регуляторним органом.

3. Вивільнення або обмеження користування радіочастотним спектром здійснюється за умови попереднього інформування користувачів та внесення змін до плану розподілу і користування радіочастотним спектром в Україні у строк не менше ніж два роки до фактичного вивільнення або обмеження користування радіочастотним спектром, у порядку, визначеному регуляторним органом.

4. Рішення регуляторного органа про вивільнення або обмеження користування радіочастотним спектром із застосуванням механізмів компенсації приймається з проведенням консультацій та обговорення із зацікавленими сторонами відповідно до цього Закону.

Стаття 60. Заходи щодо забезпечення конкуренції

1. З метою сприяння ефективній конкуренції та уникненню її викривлення регуляторний орган при прийнятті рішення про видачу ліцензій на користування радіочастотним спектром, продовження строку її дії чи переоформлені, погодженні передачі чи надання в користування прав на користування радіочастотним спектром, приймає, у разі необхідності, в установленому ним порядку рішення про вжиття таких одного чи декількох заходів:

1) обмеження кількості смуг радіочастотного спектра, на які надаються права користування радіочастотним спектром будь-якому постачальнику електронних комунікаційних мереж та/або послуг або визначення умов ліцензій для таких прав, в тому числі, з надання оптового доступу чи національного роумінгу, в певних діапазонах або певних групах смуг радіочастот зі схожими характеристиками;

2) резервування в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади в сферах електронних комунікацій та радіочастотного спектра, за наявності обґрунтованої необхідності забезпечення конкуренції на ринку електронних комунікацій, певних смуг або групи смуг радіочастотного спектра для надання прав користування новим учасникам ринку;

3) відмова у наданні нових прав на користування радіочастотним спектром (у видачі ліцензії чи здійсненні присвоєння радіочастот) або визначення умов ліцензій для нових прав користування радіочастотним спектром, у разі, якщо це необхідно для уникнення спотворення конкуренції через накопичення прав користування радіочастотним спектром, в тому числі, шляхом передачі, надання в користування прав, злиття та приєднання користувачів радіочастот - юридичних осіб;

4) визначення в умовах ліцензій вимог щодо заборони або умов передачі, надання в користування прав користування радіочастотним спектром, у разі, якщо це необхідно для уникнення спотворення конкуренції через накопичення прав користування радіочастотним спектром;

5) внесення змін до умов ліцензії на користування радіочастотним спектром, необхідних для усунення спотворення конкуренції внаслідок накопичення прав користування радіочастотним спектром, відповідно до пункту 1 цієї частини.

2. У разі необхідності усунення порушень економічної конкуренції, за наявності акта про встановлення факту досягнення граничного рівня показника накопичення прав на користування смугами радіочастот, регуляторний орган може прийняти рішення про вилучення частини радіочастотного спектра, що перевищує такий граничний рівень, із застосуванням компенсації відповідно до статті 59 цього Закону.

Вилученню підлягають смуги радіочастот, що перевищують граничний рівень показника накопичення прав, визначені регуляторним органом у встановленому ним порядку, з урахуванням мінімізації впливу такого вилучення на надання послуг кінцевим користувачам. Регуляторний орган у визначеному ним порядку встановлює необхідність застосування цього пункту на підставі перспективної і об'єктивної оцінки умов конкуренції на відповідному ринку, необхідності вилучення радіочастотного спектру для підтримки і досягнення економічної конкуренції, з урахуванням висновків з цих питань Антимонопольного комітету України, а також умов, визначених частинами третьою та четвертою цієї статті. Не менше, ніж за рік до застосування цього пункту, регуляторний орган пропонує користувачу радіочастотного спектра самостійно вжити заходів щодо усунення концентрації спектру. Рішення про вилучення прав користування радіочастотним спектром на підставі цієї частини набирає чинності через шість місяців з моменту йог прийняття.

3. Показники накопичення смуг радіочастот (в залежності від діапазону радіочастот), досягнення яких передбачає застосування обмежень відповідно до частини першої цієї статті, визначаються регуляторним органом за погодженням з Антимонопольним комітетом України з урахуванням законодавства про захист економічної конкуренції та критеріїв значного ринкового впливу відповідно до цього Закону.

4. Регуляторний орган приймає в установленому ним порядку рішення щодо застосування передбачених частинами першою та другою цієї заходів статті з урахуванням:

1) ринкових умов та показників, передбачених частиною другою цієї статті;

2) об'єктивної перспективної оцінки умов конкуренції на ринку;

3) необхідності застосування таких заходів для підтримки або досягнення ефективної конкуренції;

4) можливих наслідків таких заходів для існуючих та майбутніх інвестицій учасників ринку, зокрема, для розгортання мереж електронних комунікацій;

5) умов, зазначених у частині третій статті 85 цього Закону.

6) підходів до аналізу ринку, передбачених цим Законом.

5. При вжитті заходів, передбачених частинами першою та другою цієї статті регуляторний орган:

1) застосовує механізм консультацій, передбачений статтею 25 цього Закону;

2) здійснює і оприлюднює оцінку того, як запропонований захід сприяє досягненню завдань, передбачених статтею 4 цього Закону;

3) надсилає зацікавленому користувачу радіочастот повідомлення про намір вжити заходів, передбачених частиною першої цієї статті з пропозицією надати протягом 20 робочих днів свою позицію щодо таких заходів, крім випадків, коли запропоновані регуляторним органом зміни щодо прав та/або умов користування радіочастотами погоджені з користувачем радіочастотного спектру;

4) застосовує вимоги статті 62 цього Закону у разі вилучення прав користування радіочастотним спектром (його частиною).

6. Рішення регуляторного органа про вжиття заходів, передбачених частиною першої цієї статті, повинно містити підстави прийняття та їх обґрунтування та бути оприлюдненим на електронній регуляторній платформі.

Стаття 61. Спільне користування радіочастотним спектром

1. Спільне користування радіочастотним спектром передбачає право одночасного використання декількома користувачами радіочастот одних і тих самих номіналів (смуг) радіочастот, у випадках та відповідно до вимог, передбачених планом розподілу і користування радіочастотним спектром в Україні, за умови забезпечення електромагнітної сумісності радіообладнання.

2. Спільне користування загальними користувачами радіочастотним спектром, виділеним на засадах індивідуальних прав, здійснюється на договірних засадах, з дотриманням таких вимог:

1) умов відповідних ліцензій на користування радіочастотним спектром;

2) обмежень щодо накопичення смуг радіочастот, передбачених статтею цього 60 Закону;

3) надання користувачами радіочастотного спектру повідомлення до регуляторного органа про спільне користування радіочастотним спектром.

Повідомлення про спільне користування подається за формою, встановленою регуляторним органом через електронний кабінет на електронній регуляторній платформі і повинно містити інформацію:

1) передбачену пунктами 1, 2, 4 частини третьої статті 51 цього Закону щодо користувачів радіочастотного спектру, які планують спільне користування радіочастотним спектром;

2) про смуги радіочастот, спільне користування якими планується, із зазначенням території користування;

3) щодо збереження умов ліцензій щодо користування радіочастотами.

Регуляторний орган не пізніше одного робочого дня з моменту надходження такої заяви оприлюднює інформацію про спільне користування на електронній регуляторній платформі.

3. У разі виникнення спірних питань, пов'язаних зі спільним користуванням радіочастотним спектром, регуляторний орган протягом десяти робочих днів з моменту отримання заяви одного з користувачів радіочастотного спектру повинен зобов'язати зацікавлених користувачів провести переговори про умови спільного користування радіочастотами у термін, що не перевищує 20 робочих днів.

4. В заяві про вирішення спору щодо умов спільного користування радіочастотами повинні бути зазначені умови, щодо яких сторони не дійшли згоди та пропозиції щодо їх врегулювання.

5. Якщо переговори, зазначені в частині третій цієї статті, не були проведені, або сторони не дійшли згоди, регуляторний орган за заявою однієї із сторін повинний розглянути такий спір відповідно до статей 26, 27 цього Закону та прийняти рішення про визначення відповідно до законодавства умов спільного користування радіочастотним спектром.

5. У разі встановлення факту невідповідності спільного користування радіочастотним спектром вимогам частини першої цієї статті, регуляторний орган приймає рішення, яким зобов'язує користувачів радіочастотного спектру привести спільне користування у відповідність до вказаних вимог.

У разі невиконання вказаного рішення у встановлений ним строк, регуляторний орган приймає рішення про припинення спільного користування.

Стаття 62. Надання ліцензій на користування радіочастотним спектром із застосуванням процедур аукціону або конкурсу

1. У разі якщо заявлена потреба в радіочастотному ресурсі перевищує його фактичну наявність, то радіочастотний ресурс надається в користування виключно на умовах конкурсу або аукціону відповідно до цього Закону.

2. При прийнятті рішення, передбаченого частиною першою цієї статті регуляторний орган повинен визначити і обґрунтувати його цілі, які обмежуються такими:

1) сприяння покриттю послугами електронних комунікацій певних територій;

2) забезпечення встановлених законодавством вимог щодо якості електронних комунікаційних послуг;

3) сприяння ефективному користуванню радіочастотним спектром, у тому числі, з урахуванням умов, пов'язаних з правами користування радіочастотним спектром, та розміром рентної плати за користування відповідними смугами радіочастотного спектру;

5) сприяння інноваціям та розвитку бізнесу на відповідних ринках.

3. Рішення регуляторного органа про надання ліцензій на користування радіочастотним спектром із застосуванням процедур аукціону або конкурсу повинно, зокрема, визначити та обґрунтувати:

1) вибір процедури відбору, в тому числі, умови участі в такій процедурі;

2) результати оцінки конкурентної, технічної та економічної ситуації на відповідному ринку (ринках) електронних комунікацій;

3) умови ліцензій, які повинні бути застосовані до прав користування радіочастотним спектром, отриманим за результатами аукціону чи конкурсу.

Таке рішення повинно прийматись із застосуванням механізму консультацій відповідно до цього Закону та бути оприлюдненим на електронній регуляторній платформі.

3. Конкурс або аукціон проводиться національним регулятором у встановленому ним порядку.

4. Оголошення про проведення конкурсу або аукціону подається не пізніше ніж за 60 календарних днів до дня їх проведення і розміщується на веб-сайті національного регулятора.

Оголошення має гарантувати належну поінформованість осіб, зацікавлених в отриманні ліцензії та містити, зокрема інформацію про:

1) вимоги щодо надання заяви на участь в конкурсі або аукціоні та конкурсної документації;

2) умови для участі в конкурсі або аукціоні, а також вимоги до пропозицій;

3) критерії, визначені порядком проведення конкурсу або аукціону, для оцінки конкурсних пропозицій учасників;

4) кваліфікаційні вимоги до учасників;

5) розмір плати за видачу ліцензії на умовах конкурсу;

6) початковий (мінімальний) розмір плати за видачу ліцензії на умовах аукціону;

7) суму гарантійного внеску.

5. Порядок проведення конкурсу або аукціону повинен включати:

1) детальні вимоги щодо тексту оголошення та змісту документації;

2) умови і порядок організації, проведення та закриття конкурсу або аукціону, в тому числі:

2.1) призначення та порядок роботи аукціонної та конкурсної комісій;

2.2.) забезпечення при проведенні аукціону та конкурсу об'єктивних, прозорих і не дискримінаційних умов по відношенню до будь-якого з учасників;

2.3.) критерії визначення переможця;

2.4.) порядок оплати і повернення гарантії.

6. Особи, які мають намір взяти участь в конкурсі або аукціоні, повинні не пізніше ніж за 30 календарних днів до дня його проведення подати заяву на отримання ліцензії на умовах конкурсу або аукціону за встановленою регуляторним органом формою.

7. Регуляторний орган може скасувати конкурс або аукціон в рамках строку, встановленого для подання пропозицій, зазначених в оголошенні, якщо така можливість була передбачена повідомленням. Інформація про скасування конкурсу або аукціону разом з причинами мають бути опубліковані на електронній регуляторній платформі.

Пропозиції, представлені в рамках скасування конкурсу або аукціону, мають бути повернені без відкриття.

Стаття 63. Гарантійні внески учасників конкурсу або аукціону на отримання прав користування радіочастотним спектром

1. Сума гарантійного внеску становить 10 відсотків встановленої Кабінетом Міністрів України вартості плати за відповідну смугу радіочастот щодо якої прийнято рішення про проведення конкурсу або аукціону. У разі проведення конкурсу чи аукціону щодо кількох ліцензій, сума гарантійного внеску визначається щодо кожної ліцензії.

2. Гарантійний внесок не повертається у випадках:

1) учасник відкликав пропозиції щодо участі в конкурсі або аукціоні після закінчення строку для їх подання;

2) учасник аукціону не заявив розмір коштів, який він мав запропонувати за отримання ліцензії на умовах аукціону;

3) обраний за результатами конкурсу або аукціону учасник відмовився від отримання ліцензії (ліцензій) та/або не надав документа, що підтверджує внесення плати за неї.

3. Гарантійний внесок, внесений обраним суб'єктом, повинен бути зарахований в рахунок його плати за отримання ліцензії. Якщо внесений гарантійний внесок є вищим за вказану плату, регуляторний орган повинен протягом семи днів з дня оголошення результатів конкурсу чи аукціону повернути надлишкову суму.

4. Гарантійний внесок, внесений учасником конкурсу або аукціону, крім випадків, зазначених у частині другій цієї статті, повинен бути повернений протягом 14 календарних днів з дня прийняття рішення про видачу ліцензії обраному суб'єкту, або про визнання конкурсу чи аукціону таким, що не відбувся, а також у разі його скасування.

Стаття 64. Оцінка пропозиції та визначення переможця аукціону або конкурсу

1. Критерії для оцінки пропозиції в конкурсі повинні включати:

1) збереження або покращення рівня конкуренції на ринку, визначене у порядку встановленому регуляторним органом;

2) строки та територію надання електронних комунікаційних послуг з використанням відповідних радіочастот;

3) інші критерії, зазначені в конкурсній документації.

2. Регуляторний орган повинен визначати критерії оцінки пропозиції з урахуванням завдань та принципів, визначених цим Законом та рівня конкуренції на відповідному ринку.

3. Критерієм для оцінки пропозиції на аукціоні є сума коштів за оплату ліцензії, заявлена його учасниками.

4. Переможцем аукціону або конкурсу є суб'єкт, який:

1) відповідає кваліфікаційним вимогам до учасників, зазначеним в конкурсній документації;

2) посів перші місця у списку оцінки (ранжування) пропозицій відповідно до заявлених регуляторним органом критеріїв.

5. У випадку вибуття зазначеного у частині першій цієї статті переможця з числа учасників аукціону або конкурсу, переможцем стає учасник, який займає наступне місце за списком, зазначеним у пункті 2 частини четвертої цієї статті.

6. Розмір плати за ліцензію отриману на умовах конкурсу та початковий (мінімальний) розмір плати за ліцензію отриману на умовах аукціону встановлюється Кабінетом Міністрів України за поданням регуляторного органа.

7. Результати аукціону або конкурсу оголошуються в приміщенні регуляторного органа і на електронній регуляторній платформі у вигляді списку учасників, які виконали умови участі та відповідають кваліфікаційним вимогам до учасників, зазначеним в конкурсній документації, і ранжуються по низхідній кількості отриманих балів (учасники конкурсу) або запропонованій сумі коштів (учасники аукціону). Якщо предметом аукціону або конкурсу були різні смуги радіочастот, регуляторний орган складає окремі списки результатів для кожної смуги радіочастот.

8. Рішення про результати аукціону або конкурсу не пізніше ніж через п'ять робочих днів від дати їх проведення оформлюється протоколом засідання регуляторного органа і публікується на електронній регуляторній платформі.

9. Повідомлення про прийняте рішення за результатами аукціону або конкурсу надсилається (видається) заявнику в письмовій формі та через електронний кабінет протягом трьох робочих днів від дати його оформлення.

10. У разі скасування судом результатів аукціону або конкурсу, регуляторний орган вживає заходів щодо усунення порушень, які були підставою для їх скасування, зокрема, стосовно:

1) умов участі в аукціоні або конкурсі, вимог до форми пропозиції, критеріїв оцінки пропозиції, вказаних в оголошенні та в документації;

2) пропозицій, наданих учасниками до скасування результатів аукціону або конкурсу.

11. Скасування судом результатів аукціону або конкурсу є підставою для проведення нового конкурсу чи аукціону з видачі ліцензій на відповідні смуги радіочастот.

Суб'єктом, обраним за результатами нового аукціону або конкурсу у випадках, зазначених у частині п'ятій цієї статті, не може бути суб'єкт, який був обраний до скасування аукціону або конкурсу і подав заяву щодо відмови в отриманні ліцензії.

12. Регуляторний орган самостійно скасовує рішення щодо аукціону або конкурсу, якщо:

1) жоден з учасників не відповідає кваліфікаційним вимогам до учасників, зазначеним в конкурсній документації;

2) жоден суб'єкт не взяв участь у аукціоні або конкурсі в рамках терміну, зазначеного в документації. У разі проведення аукціону або конкурсу для декількох ліцензій, скасовується тільки конкурс або аукціон, який стосується ліцензії щодо смуги радіочастот, для якої не має жодного учасника.

Інформація з зазначених у цій частині питань повинна бути опублікована на електронній регуляторній платформі.

Стаття 65. Особливості користування радіочастотним спектром для потреб телебачення і радіомовлення

1. Порядок користування радіочастотним спектром для потреб телебачення і радіомовлення визначається цим Законом, Законами України "Про телебачення і радіомовлення", "Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення".

2. Строк дії ліцензії (продовження строку її дії) виданої Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення не може перевищувати строк закінчення застосування відповідної радіотехнології, визначеної планом розподілу і користування радіочастотним спектром в Україні.

3. Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення замовляє у державного підприємства, що знаходиться в сфері управління регуляторного органа розроблення розрахунків електромагнітної сумісності радіообладнанню мовлення, багатоканальної телемережі.

4. Присвоєння радіочастоти радіообладнанню у смугах радіочастот, виділених для телерадіомовлення, здійснюється з урахуванням ліцензії на мовлення (провайдера програмної послуги) та особливостей, визначених планом розподілу і користування радіочастотним спектром в Україні. Порядок введення в експлуатацію радіообладнання мовлення та здійснення для них присвоєнь радіочастоти визначається цим Законом.

5. Припинення використання радіообладнання мовлення здійснюється виключно на підставі анулювання відповідної ліцензії на мовлення або анулювання присвоєння радіочастоти. Анулювання присвоєння радіочастоти для радіообладнання мовлення здійснюється у випадках та в порядку визначених цим Законом.

Стаття 66. Особливості користування радіочастотним спектром певними категоріями загальних користувачів радіочастотного спектра

1. Користування радіочастотним спектром судновими станціями, космічними системами та літальними апаратами, включаючи відповідні засоби наземної інфраструктури, здійснюється відповідно до законодавства України та відповідно до Регламенту радіозв'язку Міжнародного союзу електрозв'язку і міжнародних договорів з урахуванням відповідних рекомендацій Європейської конференції адміністрацій зв'язку за участю відповідних органів виконавчої влади.

2. Порядок користування радіочастотним спектром для потреб дипломатичних представництв, консульських установ іноземних держав, представництв міжнародних організацій в Україні та військових формувань іноземних держав, які тимчасово перебувають на території України, визначається Кабінетом Міністрів України за поданням регуляторного органа за погодженням з центральним органом виконавчої влади в сферах електронних комунікацій та радіочастотного спектра, Генеральним штабом Збройних Сил України, з урахуванням положень міжнародних угод та цього Закону.

3. Користування радіочастотним спектром радіоаматорами здійснюється відповідно до Регламенту аматорського радіозв'язку України, що затверджується регуляторним органом за погодженням з Генеральним штабом Збройних Сил України, з урахуванням рекомендацій громадських об'єднань радіоаматорів України та відповідних міжнародних організацій.

4. Порядки оформлення експлуатаційних документів, пов'язаних з користуванням радіочастотним спектром, на суднові станції та радіоаматорам для дії їх як на території України так і за її межами, встановлюються регуляторним органом у відповідності з нормами міжнародного та національного законодавства

Розділ X. РАДІООБЛАДНАННЯ, ВИПРОМІНЮВАЛЬНІ ПРИСТРОЇ ТА ПРИСВОЄННЯ РАДІОЧАСТОТ

Стаття 67. Введення радіообладнання та випромінювальних пристроїв в обіг на ринок України

1. Умовами введення радіообладнання та випромінювальних пристроїв в обіг на ринок України є їх відповідність технічним регламентам.

Виробники до введення в обіг радіообладнання та випромінювальних пристроїв (продукції) повинні подати до регуляторного органа повідомлення про типи радіообладнання та випромінювальних пристроїв, які мають низький рівень відповідності суттєвим вимогам, для реєстрації такого типу радіообладнання або випромінювального пристрою у реєстрі радіообладнання та випромінювальних пристроїв. Види радіообладнання та випромінювальних пристроїв, які підлягають реєстрації, форма повідомлення та елементи технічної документації, які необхідно надати, визначає регуляторний орган.

Регуляторний орган надає кожному зареєстрованому типу радіообладнання або випромінювального пристрою реєстраційний номер, який виробник повинен нанести на радіообладнання або випромінювальний пристрій поряд із знаком відповідності технічним регламентам або в інший спосіб, визначений регуляторним органом.

2. Обов'язки виробників, імпортерів та інших суб'єктів господарювання при постачанні радіообладнання та випромінювальних пристроїв на ринок та введенні їх в обіг визначається технічним регламентом радіообладнання.

До окремих робіт з оцінки відповідності видів радіообладнання в та випромінювальних пристроїв, які підлягають реєстрації, виробником залучаються, у визначеному технічним регламентом порядку, призначені органи з оцінки відповідності, перелік яких погоджується регуляторним органом у встановленому ним порядку.

Виробник повинен гарантувати, що радіообладнання та випромінювальні пристрої розроблені так, що вони можуть експлуатуватися в Україні за призначенням, не порушуючи установлених умов та правил користування радіочастотним спектром. Для цього виробник отримує у встановленому регуляторним органом порядку рішення щодо можливості або неможливості застосування нового типу радіообладнання або випромінювального пристрою на території України загальними користувачами, або відповідне підтвердження Генерального штабу Збройних Сил України про належність радіоелектронного засобу або випромінювального пристрою спеціального призначення до такого, що дозволений до застосування на території України спеціальними користувачами.

3. Використання радіообладнання та випромінювальних пристроїв, що можуть застосовуватись у смугах радіочастот загального користування здійснюється відповідно до умов, визначених у реєстрі радіообладнання/випромінювальних пристроїв.

Реєстр радіообладнання та випромінювальних пристроїв веде регуляторний орган у встановленому ним порядку та включає до нього як дозволені радіообладнання та випромінювальні пристрої (тимчасово дозволені) для застосування на території України в смугах радіочастот загального користування загальними користувачами, так і) радіообладнання та випромінювальні пристрої, що потребують спеціального порядку оформлення (при ввезенні, експлуатації), а також заборонені до ввезення та застосування в Україні.

4. Випуск у відповідний митний режим на митній території України радіообладнання та випромінювальних пристроїв, які мають низький рівень відповідності суттєвим вимогам технічного регламенту радіообладнання, види яких визначає регуляторний орган, здійснюється органами доходів і зборів за умови наявності їх типу у реєстрі радіообладнання випромінювальних пристроїв, а іншого радіообладнання та випромінювальних пристроїв, експлуатація яких передбачається загальними користувачами радіочастотного ресурсу, - за умови відсутності такого типу радіообладнання чи випромінювальних пристроїв у відповідному переліку заборонених до застосування та ввезення на територію України та/або відповідно до спеціального порядку оформлення реєстру радіообладнання/випромінювальних пристроїв.

Кожна одиниця радіообладнання або випромінювального пристрою (продукції) має супроводжуватися декларацією або спрощеною декларацією про відповідність технічним регламентам.

Регуляторний орган забезпечує протягом трьох робочих днів після прийняття відповідного рішення завантаження в електронній формі із застосуванням засобів електронного цифрового підпису уповноваженою ним посадовою особою, через єдиний державний інформаційний веб-портал "Єдине вікно для міжнародної торгівлі" відповідно до Митного кодексу України, необхідних відомостей, які підтверджують дотримання або недотримання встановлених обмежень щодо переміщення через митний кордон України радіообладнання та випромінювальних пристроїв, експлуатація яких передбачається загальними користувачами радіочастотного спектра.

Стаття 68. Умови застосовування радіообладнання на території України

1. Визначення можливості застосування радіообладнання та випромінювальних пристроїв на території України здійснюється з урахуванням таких основних принципів:

1) застосування радіообладнання для впровадження радіотехнологій відповідно до плану розподілу і користування радіочастотним спектром в Україні;

2) забезпечення електромагнітної сумісності.

2. Для отримання рішення щодо можливості застосування в Україні нового типу радіообладнання або випромінювального пристрою на території України загальними користувачами виробник або його уповноважений представник в Україні подає такі документи:

1) заяву щодо визначення можливості застосування конкретного типу радіообладнання та випромінювальних пристроїв за встановленою регуляторним органом, формою;

2) картку тактико-технічних даних радіообладнання чи випромінювального пристрою установленої регуляторним органом форми;

3) додаткову інформацію (за бажанням).

3. Заява залишається без розгляду, якщо:

1) документи подані з порушенням вимог частини другої цієї статті;

2) радіотехнологія, для якої заявлено радіообладнання, не визначена у плані розподілу і користування радіочастотним спектром в Україні;

3) строк застосування радіотехнології, для якої заявлено радіообладнання /випромінювальний пристрій, згідно з планом розподілу і користування радіочастотним спектром в Україні, закінчується менше ніж за один рік з дати реєстрації заяви.

У цьому разі регуляторний орган надсилає на адресу заявника повідомлення із зазначенням підстав вважати заяву неподаною. У випадку усунення причин вважати заяву неподаною, заявник має право повторно звернутися до регуляторного органа з оформленою належним чином заявою.

4. Регуляторний орган в десятиденний строк з дня реєстрації заяви, надсилає подані заявником документи до державного підприємства, яке входить до сфери управління національного регулятора для проведення технічної експертизи з питань попередньої оцінки можливості виконання умов електромагнітної сумісності радіообладнання /випромінювальних пристроїв.

5. Державне підприємство у місячний строк з дня отримання від регуляторного органа документів, проводить технічну експертизу з питань попередньої оцінки можливості виконання умов електромагнітної сумісності радіообладнання /випромінювальних пристроїв і подає до регуляторного органа її результати та обґрунтування про можливість/неможливість застосування на території України заявленого типу радіообладнання /випромінювального пристрою.

6. Якщо надана інформація про технічні характеристики заявленого типу радіообладнання /випромінювального пристрою є недостатньою для проведення технічної експертизи з питань забезпечення електромагнітної сумісності, державне підприємство звертається до заявника щодо надання ним додаткової інформації, про що повідомляє регуляторний орган листом. У такому разі строк проведення державним підприємством технічної експертизи продовжується на час отримання додаткової інформації.

7. У п'ятнадцятиденний строк з дати отримання від державного підприємства результатів технічної експертизи з питань забезпечення електромагнітної сумісності, регуляторний орган приймає рішення про можливість/неможливість застосування заявленого типу радіообладнання /випромінювального пристрою на території України.

Рішення направляється заявнику у триденний строк після його прийняття.

8. У разі прийняття регуляторним органом рішення про неможливість застосування заявленого типу радіообладнання/випромінювального пристрою на території України, даний тип радіообладнання /випромінювального пристрою вноситься регуляторним органом до відповідного переліку реєстру радіообладнання та випромінювальних пристроїв.

9. Для узгоджених технічних характеристик та умов застосування регуляторний орган схвалює та публікує на електронній регуляторній платформі узагальнені умови застосування радіообладнання та випромінювальних пристроїв.

Виробник може використати такі узагальнені умови застосування для підтвердження відповідності застосування радіообладнання або випромінювального пристрою установленим умов та правил користування радіочастотним спектром, без необхідності отримання окремого рішення регуляторного органа відповідно до цієї статті.

10. Порядки ведення реєстру радіообладнання та випромінювальних пристроїв та Реєстру радіоелектронних засобів/випромінювальних пристроїв спеціального призначення визначають регуляторний орган та Генеральний штаб Збройних Сил України відповідно.

Стаття 69. Доступ до локальних радіомереж

1. Надання доступу до електронної комунікаційної мережі загального користування через локальну радіомережу та користування з цією метою радіочастотним спектром здійснюється на засадах загальної авторизації.

Якщо вказана в абзаці першому діяльність здійснюється без мети надання послуг електронних комунікацій, вона не потребує подання повідомлення про початок діяльності відповідно до цього Закону.

Вказані суб'єкти несуть відповідальність за порушення вимог законодавства щодо радіочастотного спектру відповідно до закону.

Вимоги до радіообладнання, яке повинно використовуватись в радіо для того, щоб вона вважалась локальною радіомережою встановлює регуляторний орган.

2. Постачальники публічних електронних комунікаційних мереж та/або послуг мають право надавати на договірних засадах доступ до своїх електронних комунікаційних мереж через локальну радіомережу, в тому числі, що знаходиться в приміщеннях кінцевого користувача, за умови дотримання умов, передбачених статтею 52 цього Закону та попередньої згоди кінцевого користувача.

3. Постачальники електронних комунікаційних мереж та/або послуг не мають права обмежувати або перешкоджати кінцевим користувачам:

1) доступ до локальних радіомереж за власним вибором, наданий третіми особами; або

2) забезпечення спільного або загального доступу до електронних комунікаційних мереж таких постачальників іншим кінцевим користувачам через локальну радіомережу, в тому числі, на пропозицію третіх осіб, які об'єднують і роблять загальнодоступними локальні радіомережі різних кінцевих користувачів.

Кінцеві користувачі мають право надавати доступ, в тому числі спільний до своїх локальних радіомереж іншим кінцевим користувачам, у тому числі, на основі пропозиції третіх осіб, які об'єднують і роблять загальнодоступними локальні радіомережі різних кінцевих користувачів.

4. Органи державної влади чи місцевого самоврядування не повинні необґрунтовано обмежувати надання доступу до локальних радіомереж, а також:

1) у приміщеннях, призначених для прийому громадян або у громадських місцях, розташованих поблизу приміщень, які займають такі органи, забезпечити безоплатний відкритий доступ через локальну мережу до ресурсів, необхідних для надання адміністративних та інших державних послуг;

2) за ініціативою громадських об'єднань чи органів державної влади для об'єднання та спільного або загального доступу до локальних радіомереж різних кінцевих користувачів, в тому числі, у випадках, передбачених пунктом 1 цієї частини.

5. Кабінет Міністрів України приймає відповідну державну програму щодо забезпечення державної підтримки вільному доступу до локальної мережі для громадян у громадських місцях, включаючи парки, сквери, громадські будівлі, бібліотеки, медичні центри та музеї по всій Україні.

Стаття 70. Розгортання та експлуатація малопотужних базових станцій

1. Розгортання малопотужних базових станцій здійснюється відповідно до цієї статті на підставі ліцензій на користування радіочастотним спектром та без присвоєнь радіочастот для такого радіообладнання (на засадах загальної авторизації) в порядку, встановленому регуляторним органом. Такий порядок повинен визначати, в тому числі, фізичні та технічні характеристики, такі, як потужність випромінювання малопотужної базової станції.

2. Законодавчі засади розгортання малопотужних базових станцій, які відповідають характеристикам, зазначеним в частині першій цієї статті, повинні сприяти спрощенню порядку їх розгортання, в тому числі, щодо дозвільних процедур, пов'язаних з їх встановленням.

3. Постачальники електронних комунікаційних мереж та/або послуг мають право на доступ до фізичної інфраструктури, що знаходиться в державній чи комунальні власності, придатної для розміщення малопотужних базових станцій або для підключення таких точок до електронної комунікаційної мережі загального користування, в тому числі, вуличне обладнання, стовпи вуличного освітлення, дорожні знаки, світлофори, біл-борди, автобусні та трамвайні зупинки та станції метро.

Органи державної влади та місцевого самоврядування повинні задовольняти всі обґрунтовані запити на доступ для малопотужних базових станцій на справедливих, розумних, прозорих і недискримінаційних умовах, які повинні бути оприлюднені в єдиному інформаційному пункті, передбаченому у статті 31 цього Закону.

4. Органи державної влади та місцевого самоврядування не встановлюють та не стягувати жодної адміністративної плати для розгортання малопотужних базових станцій, крім зборів за надання передбачених законом адміністративних послуг, які не повинні перевищувати собівартості їх надання.

Стаття 71. Присвоєння радіочастоти

1. Присвоєння радіочастоти здійснюється для кожного окремого радіообладнання, заявленого користувачем радіочастотного спектра для експлуатації у певному місці (або у відповідному районі експлуатації для рухомих станцій радіослужб) відповідно до радіослужби визначеної, радіотехнології передбаченої планом розподілу і користування радіочастотним спектром в Україні, з урахуванням положень Регламенту радіозв'язку Міжнародного союзу електрозв'язку та за умови забезпечення електромагнітної сумісності з заявленими, запланованими та задіяними присвоєннями радіочастот.

2. Регуляторний орган за погодженням з Генеральним штабом Збройних Сил України, визначає перелік радіотехнологій, радіообладнання, присвоєння радіочастот для яких здійснюється без розрахунків електромагнітної сумісності, а також радіообладнання, експлуатація яких здійснюється без внесення до Реєстру присвоєнь радіочастот загальних користувачів.

3. Забороняється здійснювати присвоєння радіочастоти для радіообладнання випромінювання яких здатне створити завади сигналам лиха, аварії, терміновості або забезпечення безпеки на міжнародних частотах лиха та аварії, що визначені у Регламенті радіозв'язку Міжнародного союзу електрозв'язку.

4. Присвоєння радіочастот для радіообладнання загальних користувачів здійснюється державним підприємством за дорученням регуляторного органа на підставі розрахунку електромагнітної сумісності або декларації про забезпечення електромагнітної сумісності частотного присвоєння /повідомлення про початок експлуатації радіообладнання шляхом внесення даних до реєстру присвоєнь радіочастот загальних користувачів на електронній регуляторній платформі.

Декларація про забезпечення електромагнітної сумісності присвоєння радіочастот подається не пізніше ніж за три робочі дні до закінчення строку дії відповідного позитивного розрахунку електромагнітної сумісності.

5. Присвоєння радіочастот для радіообладнання загальних користувачів, для експлуатації яких не потрібно проводити розрахунки електромагнітної сумісності здійснюється на підставі декларації про забезпечення електромагнітної сумісності радіообладнання шляхом внесення даних до реєстру присвоєнь радіочастот загальних користувачів.

6. Форма декларації про забезпечення електромагнітної сумісності радіообладнання та повідомлення про початок експлуатації радіоелектронного засобу встановлюється регуляторним органом.

7. Подача декларації про забезпечення електромагнітної сумісності радіообладнання або повідомлення про початок експлуатації радіоелектронного засобу користувачем радіочастотного спектра відбувається через електронний кабінет на електронній регуляторній платформі.

8. Порядок присвоєння радіочастот для радіоелектронних засобів та випромінювальних пристроїв спеціального призначення встановлюється Генеральним штабом Збройних Сил України.

9. Присвоєння радіочастот здійснюється на безоплатній основі.

10. Суб'єкт звернення, який має намір здійснювати експлуатацію радіообладнання та отримав позитивний розрахунок електромагнітної сумісності подає через електронний кабінет на електронній регуляторній платформі повідомлення про початок експлуатації радіообладнання/випромінювального пристрою.

11. Для присвоєння радіочастот радіообладнанню, експлуатація якого не потребує проведення розрахунків електромагнітної сумісності, замовник надає через електронний кабінет на електронній регуляторній платформі декларацію про забезпечення електромагнітної сумісності радіообладнання, строк дії якої становить 6 місяців.

12. У разі подачі неправильно оформленої декларації про забезпечення електромагнітної сумісності радіообладнання заявник інформується через електронний кабінет на електронній регуляторній платформі протягом п'яти робочих днів з дати її подачі про виявлені порушення з пропозицією їх усунути.

13. Декларація про забезпечення електромагнітної сумісності радіообладнання вважається не поданою у разі, якщо:

1) декларація подана (підписана) особою, яка не має на це повноважень;

2) декларацію заповнено з порушенням встановленої форми та/або заповнено не в повному обсязі;

3) вказані в декларації відомості про суб'єкта господарювання відсутні та/або не відповідають відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань;

4) умови застосування радіообладнання не забезпечують електромагнітної сумісності;

5) невідповідності заявлених у декларації технічних характеристик радіообладнання умовам застосування, визначеним у реєстрі радіообладнання та випромінювальних пристроїв.

14. У разі негативних результатів натурних випробувань, невідповідності заявлених технічних характеристик радіообладнання розрахунку електромагнітної сумісності, на електронній регуляторній платформі відображається статус запланованого присвоєння радіочастоти.

15. Після усунення причин негативних результатів натурних випробувань, невідповідності заявлених технічних характеристик радіообладнання розрахунку електромагнітної сумісності, замовник має право повторно звернутись через електронний кабінет на електронній регуляторній платформі в порядку визначеному цією статтею.

16. Протягом 5 робочих днів з дати реєстрації декларації про забезпечення електромагнітної сумісності радіообладнання відповідні данні вносяться до реєстру присвоєнь радіочастот загальних користувачів із статусом запланованого присвоєння радіочастоти.

17. Протягом трьох робочих днів після отримання повідомлення про початок експлуатації радіообладнання відповідні данні вносяться до реєстру присвоєнь радіочастот загальних користувачів із статусом задіяного присвоєння радіочастоти.

18. Присвоєння радіочастоти здійснюється на строк дії відповідної ліцензії на користування радіочастотним спектром або на мовлення або строк застосування відповідної технології, визначеної планом розподілу і користування радіочастотним спектром в Україні.

Продовження присвоєння радіочастоти здійснюється в разі та на строк продовження строку дії відповідної ліцензії.

19. Продовження присвоєння радіочастоти здійснюється одночасно із здійсненням регуляторним органом продовження терміну дії відповідної ліцензії на користування радіочастотним спектром.

20. Суб'єкт звернення може отримати витяг з реєстру присвоєнь радіочастот загальних користувачів щодо отриманих ним присвоєнь радіочастот.

Форма витягу з реєстру присвоєнь радіочастот загальних користувачів визначається регуляторним органом.

Обсяг даних та формат відкритого доступу до реєстру присвоєнь радіочастот загальних користувачів визначається регуляторним органом.

21. Внесення змін до присвоєння радіочастот у випадках:

1) зміни найменування юридичної особи або прізвища, імені, по батькові фізичної особи - володільця радіообладнання;

2) зміни місцезнаходження юридичної особи або місця проживання фізичної особи - володільця радіообладнання разі, якщо їх діяльність не передбачає наявності ліцензії на користування частотами;

3) зміни організаційно-правової форми шляхом перетворення, -

здійснюється на підставі відповідних змін в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань із застосуванням автоматизованого обміну даними. Зміни, обумовлені відповідним змінами в реєстрі ліцензій, вносяться без заяви користувача радіочастотним спектром, одночасно із внесенням відповідних змін до реєстру ліцензій.

Стаття 72. Розрахунок електромагнітної сумісності

1. Розрахунок електромагнітної сумісності для загальних користувачів виконується та надається державним підприємством, що знаходиться в сфері управління регуляторного органа на платній основі у порядку, визначеному регуляторним органом, а для спеціальних користувачів - Генеральним штабом Збройних Сил України.

Порядок проведення розрахунку електромагнітної сумісності для спеціальних користувачів визначається Генеральним штабом Збройних Сил України.

2. Для розрахунку електромагнітної сумісності радіообладнання/випромінювальних пристроїв загальних користувачів застосовуються рекомендації Міжнародного союзу електрозв'язку, рекомендації та рішення Європейської конференції адміністрацій зв'язку, міжнародні угоди, акти законодавства Європейського Союзу, що зазначені планом розподілу і користування радіочастотним спектром в Україні.

Норми частотно-територіального рознесення щодо забезпечення електромагнітної сумісності радіообладнання/випромінювальних пристроїв для спільного використання різними радіотехнологіями та радіослужбами загальних та спеціальних користувачів затверджуються центральним органом виконавчої влади у сферах електронних комунікацій та радіочастотного спектра за погодженням з національним регулятором та Генеральним штабом Збройних Сил України.

Погодження присвоєння радіочастоти в смугах радіочастот загального користування радіообладнанню загальних користувачів з Генеральним штабом Збройних Сил України та радіоелектронним засобам спеціальних користувачів з державним підприємством здійснюється у випадку необхідності забезпечення електромагнітної сумісності між радіообладнанням /радіоелектронними засобами загальних і спеціальних користувачів та здійснюється у відповідності до плану розподілу і користування радіочастотним спектром в Україні.

Необхідність здійснення міжнародної координації, заявлення і реєстрації присвоєнь радіочастот визначається відповідно до Регламенту радіозв'язку Міжнародного союзу електрозв'язку та міжнародних договорів з урахуванням відповідних рекомендацій Європейської конференції адміністрацій зв'язку на етапі виконання розрахунку електромагнітної сумісності.

3. Форма замовлення для виконання та надання розрахунку електромагнітної сумісності та форма розрахунку електромагнітної сумісності для радіообладнання загальних користувачів встановлюється регуляторним органом, а для радіоелектронних засобів спеціальних користувачів - Генеральним штабом Збройних Сил України.

4. Розрахунок електромагнітної сумісності визначає теоретичні результати оцінки (розрахунку) можливості забезпечити електромагнітну сумісність між раніше заявленими, запланованими та вже задіяними присвоєннями радіочастот для радіообладнання, включаючи перелік заходів, необхідних для підтвердження виконання умов забезпечення електромагнітної сумісності запланованого радіообладнання на місці його експлуатації.

У залежності від результатів розрахунку електромагнітної сумісності визначається необхідність проведення одного чи декількох з таких заходів:

1) первинний технічний контроль та/або натурні випробування;

2) тестові випробування;

3) тестове включення.

5. Розрахунок електромагнітної сумісності не виконується якщо:

1) замовлення на виконання розрахунку електромагнітної сумісності подано (підписано) особою, яка не має на це повноважень;

2) радіообладнання не включене до реєстру радіообладнання та випромінювальних пристроїв;

3) строк дії або особливості застосування радіотехнології, який визначено планом розподілу і користування радіочастотним спектром в Україні, чи умовах експлуатації радіообладнання не дозволяють здійснити присвоєння радіочастоти;

4) у замовленні відсутні параметри та характеристики, необхідні для виконання розрахунку електромагнітної сумісності.

У разі наявності однієї або декількох зазначених підстав, якщо подані не всі документи або вони оформлені з недотриманням встановленого порядку, документи протягом п'яти робочих днів від дати реєстрації замовлення заявник інформується через електронний кабінет на електронній регуляторній платформі.

У разі усунення причин, що були підставою для не виконання розрахунку електромагнітної сумісності, суб'єкт звернення може повторно подати замовлення.

6. Строк надання замовнику розрахунку електромагнітної сумісності не повинен перевищувати 10 календарних днів від дати реєстрації замовлення поданого в електронній формі.

У разі надходження замовлення в письмовій формі, строк надання замовнику розрахунку електромагнітної сумісності не повинен перевищувати 20 календарних днів від дати реєстрації замовлення.

Ці строки встановлено без урахування строків погодження з Генеральним штабом Збройних Сил України та міжнародної координації, заявлення і реєстрації присвоєння радіочастоти.

7. У разі необхідності погодження присвоєння радіочастоти з Генеральним штабом Збройних Сил України строк надання розрахунку електромагнітної сумісності не повинен перевищувати 50 календарних днів. У разі необхідності міжнародної координації строк надання розрахунку електромагнітної сумісності продовжується на строк, визначений Регламентом радіозв'язку Міжнародного союзу електрозв'язку або відповідними міжнародними договорами.

8. Результати, що зазначені у розрахунку електромагнітної сумісності, можуть бути позитивними або негативними.

До позитивних результатів розрахунків електромагнітної сумісності відносяться:

1) позитивні без обмежень;

2) позитивні, за умови позитивних результатів натурних випробувань, тестових випробувань, тестових включень на місці експлуатації;

3) позитивні, з особливими умовами, що враховують результати погодження Генеральним штабом Збройних Сил України та здійснення міжнародної координації, заявлення і реєстрації використання радіочастот.

4) позитивні, на обмежений у часі строк.

Результати розрахунків електромагнітної сумісності вважаються негативними у разі:

1) невиконання умов електромагнітної сумісності між задіяними, запланованими або заявленими присвоєннями радіочастот;

2) негативних результатів погодження, передбаченого у частині сьомій цієї статті;

3) негативних результатів міжнародної координації.

9. У разі позитивного результату розрахунку електромагнітної сумісності в реєстрі присвоєнь радіочастот загальних користувачів змінюється статус заявленого присвоєння радіочастоти на заплановане присвоєння радіочастоти.

У разі негативного результату розрахунку електромагнітної сумісності запис про заявлене присвоєння радіочастоти вилучається з реєстру присвоєнь радіочастот загальних користувачів.

10. Строк дії розрахунку електромагнітної сумісності становить шість місяців, за винятком розрахунків для радіоелектронних засобів мовлення, для яких встановлюється строк дії 12 місяців.

Строк дії розрахунку електромагнітної сумісності може бути продовжено за зверненням заявника але не більше ніж на шість місяців.

11. У разі, якщо в зазначений строк не здійснено присвоєння радіочастоти, запис про заплановане присвоєння радіочастоти набуває статусу незадіяного присвоєння радіочастоти.

12. Розрахунок електромагнітної сумісності є дійсним протягом усього строк дії задіяного присвоєння радіочастоти для відповідного радіообладнання.

13. Суб'єкт звернення може ініціювати внесення змін до діючого позитивного розрахунку електромагнітної сумісності, що не стосуються модифікації технічних параметрів радіообладнання.

Модифікація технічних параметрів та умов розрахунку електромагнітної сумісності здійснюється в порядку, визначеному для отримання нового розрахунку електромагнітної сумісності.

14. Внесення змін у випадках:

1) зміни найменування юридичної особи або прізвища, імені, по батькові фізичної особи - володільця радіообладнання;

2) зміни місцезнаходження юридичної особи або місця проживання фізичної особи - володільця радіообладнання разі, якщо їх діяльність не передбачає наявності ліцензії на користування частотами;

3) зміни організаційно-правової форми шляхом перетворення, -

здійснюється на підставі відповідних змін в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань із застосуванням автоматизованого обміну даними. Зміни, обумовлені відповідним змінами в реєстрі ліцензій, вносяться без заяви користувача радіочастотним спектром, одночасно із внесенням відповідних змін до реєстру ліцензій.

15. Для присвоєнь радіочастот, на які отримано позитивні розрахунки електромагнітної сумісності, заявник може самостійно проводити первинний технічний контроль запланованого радіообладнання на місці експлуатації на його відповідність розрахунку електромагнітної сумісності.

У разі, якщо у запланованому частотному присвоєнні зазначено необхідність проведення натурних випробувань, державне підприємство приймає участь в проведенні первинного технічного контролю та натурних випробувань.

Порядок проведення первинного технічного контролю та/або натурних випробувань встановленого радіообладнання на місці експлуатації визначає регуляторний орган за погодженням із Генеральним штабом Збройних Сил України.

Стаття 73. Анулювання присвоєння радіочастоти

1. Анулювання присвоєнь радіочастот здійснюється шляхом внесення відповідного запису до реєстру присвоєнь радіочастот.

2. Підставами для анулювання присвоєння радіочастоти є:

1) анулювання ліцензії на користування радіочастотним спектром;

2) анулювання ліцензії на мовлення або відповідного подання Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення щодо багатоканальних телесистем, які передбачають використання радіочастот;

3) акт про невиконання вимог розпорядження регуляторного органа про усунення порушень умов, зазначених в радіочастотному присвоєнні чи умов, що застосовуються до прав користування радіочастотним спектром відповідно до цього Закону, в тому числі, не усунення радіозавад;

4) акт про повторну не вмотивовану відмову користувача радіочастотного спектра у проведенні перевірки регуляторним органом щодо дотримання законодавства з питань використання радіочастотного спектра.

Не вмотивованою відмовою у проведенні перевірки вважається не допуск уповноважених посадових осіб регуляторного органа до здійснення перевірки за відсутності передбачених для відмови законом підстав (зокрема, ненадання документів, інформації щодо предмета перевірки на письмову вимогу посадових осіб регуляторного органа, відмова в їх доступі до місць розташування радіообладнання, або відсутність без поважних причин протягом всього терміну перевірки за місцезнаходженням та/або фактичним місцезнаходженням користувача радіочастотного спектра або особи, уповноваженої представляти його інтереси на час проведення перевірки);

5) внесення змін до плану розподілу і користування радіочастотним спектром в Україні, які унеможливлюють подальше використання присвоєних радіочастот, за умови направлення регуляторному органу письмового попередження такому користувачу радіочастот не менше, ніж за рік;

6) заява користувача радіочастотного спектра про анулювання присвоєння радіочастоти;

7) наявність у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців відомостей про державну реєстрацію припинення юридичної особи (державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця), крім випадків внесення змін до радіочастотного присвоєння у зв'язку з реорганізацією;

8) нотаріально засвідчена копія свідоцтва про смерть фізичної особи - користувача радіочастотного спектру.

3. У випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої цієї статті анулювання присвоєння радіочастоти здійснюється на підставі рішення регуляторного органа. Розгляд таких питань здійснюється з запрошенням користувача радіочастотного спектру, що надсилається не пізніше ніж за п'ять робочих днів до відповідного засідання.

4. Протягом десяти робочих днів від дати виникнення підстав для анулювання присвоєння радіочастоти:

1) вноситься до реєстру радіочастотних присвоєнь та оприлюднити запис про анулювання певного радіочастотного присвоєння;

2) надсилається користувачу радіочастотного спектра до електронного кабінету на електронній регуляторній платформі повідомлення про анулювання присвоєння радіочастоти на підставі рішення регуляторного органа із зазначенням підстав анулювання та їх обґрунтування.

Стаття 74. Використання радіообладнання на засадах загальної авторизації

1. Присвоєння радіочастоти не потрібно здійснювати для використання радіообладнання, внесеного до переліку типів радіообладнання, експлуатація яких здійснюється без внесення до реєстру присвоєнь радіочастотзагальних користувачів, що визначається регуляторним органом за погодженням з Генеральним штабом Збройних Сил України та центральним органом виконавчої влади в сферах електронних комунікацій та радіочастотного спектра.

2. Визначення вказаного в частині першій цієї статі переліку здійснюються у встановленому регуляторним органом порядку з урахуванням таких принципів:

1) збільшення кількості видів такого обладнання;

2) забезпечення електромагнітної сумісності;

3) відповідності радіообладнання технічним регламентам;

4) гармонійного використання радіочастотного спектру;

5) умови для використання радіообладнання, яке використовується без присвоєння радіочастот, в тому числі, його максимальну потужність;

6) використання радіообладнання виключно для прийому не потребує присвоєння радіочастот.

3. Використання радіообладнання/випромінювальних пристроїв, що використовується виключно для приймання радіосигналів не потребує присвоєння радіочастоти.

4. Експлуатація радіообладнання, випромінювальних пристроїв на умовах загальної авторизації вважається згодою користувача радіочастотного спектру виконувати вимоги цього Закону в неліцензованому діапазоні радіочастот без необхідності здійснення присвоєнь радіочастот.

Стаття 75. Тимчасове використання радіообладнання для проведення тестів, випробувань або експериментів, пов'язаних із запуском нових технологій

1. Регуляторний орган за погодженням з Генеральним штабом Збройних Сил України може за заявою суб'єкта звернення погодити тимчасове (на строк до 90 календарних днів) використання радіообладнання/випромінювальних пристроїв для проведення тестування, випробування або експериментів, пов'язаних з запуском нових радіотехнологій, за умови надання суб'єктом звернення пояснень щодо мети та графіка проведення цих тестів, випробувань або експериментів.

Відповідь щодо погодження чи відмови у погодженні надається регуляторним органом суб'єкту звернення протягом 10 календарних днів з моменту отримання заяви, а у випадках, передбачених частиною третьою цієї статті - 30 календарних днів.

2. У відповіді про погодження тимчасового використання радіообладнання/випромінювальних пристроїв повинно бути зазначено:

1) особу, якій погоджено тимчасове використання радіообладнання/випромінювальних пристроїв (найменування, місцезнаходження для юридичної особи; прізвище, ім'я, по батькові, місце реєстрації для фізичної особи);

2) смугу радіочастот;

3) територію, на якій можуть бути використані радіочастоти;

4) строк тимчасового використання радіоелектронних засобів/випромінювальних пристроїв.

3. Питання тимчасового використання радіообладнання мовлення узгоджуються з Генеральним штабом Збройних Сил України, Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення, яка повинна поінформувати регуляторний орган про результати розгляду зазначеного питання в строк, що не перевищує 10 календарних днів з моменту отримання регуляторним органом відповідної заяви.

4. Вимоги, зазначені в частинах першій, другій і третій цієї статті, розповсюджуються також на осіб, які мають ліцензії відповідно до цього Закону.

5. Відмова у погодженні тимчасового використання радіообладнання/випромінювальних пристроїв здійснюється на підставах і в порядку визначеному статтею 68 та 71 цього закону.

6. Погодження тимчасового використання радіообладнання/випромінювальних пристроїв здійснюється безоплатно.

7. Генеральний штаб Збройних Сил України може дозволити спеціальним користувачам тимчасово використовувати радіоелектронні засоби/випромінювальні пристрої у смугах радіочастот спеціального користування та за умови узгодження з державним підприємством у смугах радіочастот загального користування.

Стаття 76. Виявлення та припинення дії джерел радіозавад

1. Роботи/заходи з виявлення джерел радіозавад з ініціативи та за рахунок заявників (користувачів радіочастотного спектра) здійснюються на договірних засадах державним підприємством, що знаходиться у сфері управління регуляторного органа або суб'єктами господарювання, що відповідно до закону отримали від національного органу України з акредитації атестат про акредитацію, який засвідчує компетентність щодо здійснення діяльності з виявлення дії джерел радіозавад. Такі суб'єкти господарювання після отримання атестату про акредитацію, який засвідчує компетентність щодо здійснення діяльності з виявлення дії джерел радіозавад надають до регуляторного органу відповідну інформацію щодо такої акредитації. Перелік таких суб'єктів господарювання оприлюднюється на електронній регуляторній платформі.

Такі суб'єкти господарювання повинні бути резидентами України та відповідати установленим Кабінетом Міністрів України вимогам до кваліфікації персоналу та технічних засобів, що застосовуються для здійснення виявлення джерел радіозавад.

Національний орган України з акредитації здійснює акредитацію суб'єктів господарювання для здійснення діяльності з виявлення дії джерел радіозавад відповідно до установленим Кабінетом Міністрів України вимог.

2. Порядок виявлення джерел радіозавад та його документального оформлення за заявами користувачів встановлюються регуляторним органом за погодженням центрального органа виконавчої влади в сферах електронних комунікацій та радіочастотного спектра.

3. За результатами радіочастотного моніторингу та заходів, передбачених частиною цією статтею, а також за результатами державного нагляду регуляторний орган забезпечує вжиття відповідно до закону заходів щодо припинення роботи незаконно діючого радіообладнання та з усунення дії джерел радіозавад у смугах радіочастот загального користування.

4. Усунення дії джерел радіозавад, виявлених в ході здійснення заходів, передбачених частиною третьою цієї статті, у смугах радіочастот загального користування стосовно радіообладнання спеціальних користувачів забезпечує Генеральний штаб Збройних Сил України у взаємодії з регуляторним органом. Порядок такої взаємодії встановлюється спільним рішенням вказаних органів.

5. Володільці радіообладнання, що створює радіозавади радіообладнанню, яке працює на підставі присвоєння радіочастот та завадостійкість якого відповідає вимогам законодавства повинні здійснити всі необхідні для усунення чи обмеження дії радіозавад заходи відповідно до приписів регуляторного органа чи Генерального штабу Збройних Сил України.

Володілець радіообладнання, яке створює радіозавади, повинен на вимогу користувача радіочастотного спектру відшкодувати витрати, понесені ним на усунення радіозавад та завдані збитки, відповідно до закону. Методика розрахунку таких збитків встановлюється Кабінетом Міністрів України.

6. З метою встановлення володільців радіообладнання, яке створює шкідливі радіозавади регуляторний орган має право:

1) отримувати інформацію з відповідних державних реєстрів щодо власників об'єктів нерухомості, в/на яких знаходяться вказане радіообладнання;

2) запитувати у осіб, які є власниками, інформацію про орендарів об'єктів нерухомості в/на яких знаходяться джерело вказаних радіозавад. У разі отримання запиту власник такого об'єкту нерухомості повинен надати до регуляторного органа інформацію про особу орендаря в термін, що не перевищує двох робочих днів з моменту отримання запиту.

7. Центральний орган виконавчої влади в сферах електронних комунікацій та радіочастотного спектра, регуляторний орган та Генеральний штаб Збройних Сил України терміново вживають усіх невідкладних заходів і позачергово організовують та проводять роботи з виявлення та припинення дії джерел радіозавад для радіообладнання, яке використовується для забезпечення безпеки людського життя, безпеки польотів у повітряному просторі України, безпеки держави, громадської безпеки, роботи об'єктів ядерної безпеки, роботи аварійно-рятувальних служб, урядового зв'язку та державної охорони відповідно до Закону України "Про державну охорону органів державної влади України та посадових осіб.

8. Регуляторний орган проводить в межах компетенції спільні з підрозділами поліції заходів з метою встановлення та притягнення до відповідальності власників незаконно діючого радіообладнання/ випромінювальних пристроїв, що створюють радіозавади, у порядку взаємодії, який затверджується спільними нормативно-правовими актами.

Розділ XI. РЕСУРСИ НУМЕРАЦІЇ

Стаття 77. Загальні засади розподілу ресурсів нумерації

1. Національний план нумерації розробляється і затверджується центральним орган виконавчої влади в сферах електронних комунікацій та радіочастотного спектра для електронних комунікаційних мереж та послуг з урахуванням:

1) поточних і очікуваних потреб постачальників електронних комунікаційних мереж та/або послуг і кінцевих користувачів, у тому числі, визначених законами екстрених служб;

2) завдань та принципів, визначених цим Законом;

3) положень міжнародних угод, стороною яких є Україна;

4) створення резервної ємності номерів (в обсязі, що не перевищує 10 відсотків від загальної кількості певного типу ресурсу нумерації);

5) забезпечення раціонального розподілу та використання ресурсів нумерації;

6) забезпечення надання доступу до негеографічних номерів для надання електронних комунікаційних послуг, в тому числі інших ніж послуги міжособистісних комунікацій;

7) забезпечення можливості розподілу ресурсів нумерації для надання певних послуг іншими суб'єктами господарювання, ніж постачальники електронних комунікаційних мереж та/або послуг;

8) забезпечення розподілу географічних кодів мереж для міжособистісних послуг електронних комунікацій з використанням нумерації на всю територію країни чи адміністративно територіальну одиницю, не меншу ніж область, міста Київ та Севастополь;

9) застосування префіксу "00" як стандартного міжнародного коду доступу;

10) типи нумерації, що використовуються на засадах індивідуальних прав чи загальних прав користування нумерації;

11) гармонізованого використання ресурсів нумерації відповідно до вимог Міжнародного союзу електрозв'язку та міжнародних угод України.

2. Національний план нумерації оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органа виконавчої влади в сферах електронних комунікацій та радіочастотного спектра та електронній регуляторній платформі.

3. Первинний розподіл ресурсу нумерації здійснюється регуляторним органом на дозвільній основі, з урахуванням вимог національного плану нумерації та цього Закону.

4. Ресурс нумерації розподіляється суб'єктам господарювання, внесеним до реєстру постачальників електронних комунікаційних мереж та послуг, а також іншим особам, відповідно до цього Закону (користувач ресурсу нумерації), на строк п'ять років (якщо менший строк не вказаний заявником) а у разі його використання для надання послуг міжособистісних електронних комунікацій з використанням радіочастот - на строк, не менший ніж строк дії відповідної ліцензії на користування радіочастотним спектром, якщо менший строк не вказаний заявником.

5. Користувач ресурсу нумерації здійснює вторинний розподіл ресурсу нумерації кінцевим користувачам електронних комунікаційних послуг.

6. У випадках і в порядку, встановленому регуляторним органом користувач ресурсу нумерації має право передавати чи надавати в користування свої права щодо нумерації іншим суб'єктам господарювання, які відповідно до цього Закону та законодавства мають право на отримання відповідного ресурсу нумерації за умови повідомлення, а щодо кодів мереж, кодів послуг, скорочених номерів соціального спрямування - шляхом переоформлення відповідного дозволу згідно з статтею 80 цього Закону.

7. Регуляторний орган повинен вести загальний облік розподілених ресурсів нумерації (реєстр присвоєнь ресурсів нумерації), а також оприлюднювати на електронній регуляторній платформі повну та актуальну інформацію про розподілений та вільний ресурс нумерації, ресурс нумерації, заявлений для первинного розподілу, повідомлення про надходження заявки на отримання коду нумерації, яке повинно оприлюднюватись не пізніше наступного дня з моменту надходження такої заявки. Інформація про наявність вільного ресурсу нумерації повинна бути в формі та обсязі, необхідному для використання при поданні заяви щодо первинного розподілу ресурсу нумерації.

8. Вимоги розділу XI цього Закону не поширюються на розподіл та використання ресурсів мережі Інтернет, в тому числі, ІР-адрес, номерів автономних систем, доменних імен.

Стаття 78. Надання прав на користування ресурсом нумерації

1. Заява про надання дозволу на користування ресурсом нумерації надсилається постачальником електронних комунікаційних мереж та/або послуг шляхом заповнення встановленої регуляторним органом форми в електронному кабінеті на електронній регуляторній платформі із застосуванням засобу кваліфікованого електронного підпису та повинна місити таку інформацію:

1) повне найменування юридичної особи або прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - підприємця чи фізичної особи;

2) ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України - для юридичної особи, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорту) - для фізичних осіб - підприємців та фізичних осіб;

3) ресурс нумерації, що заявляється та типи, вид послуг, що планується надавати з його використанням;

4) інформація щодо потреби у заявленому ресурсі нумерації;

5) у разі наявності раніше виділеного ресурсу нумерації для території, де заявник планує отримати ресурс нумерації - відомості про використання наявної нумерації станом на перше число місяця, у якому подається заява.

2. Розгляд заяви та прийняття рішення про видачу або відмову у видачі дозволу здійснюється регуляторним органом у строк, що не перевищує п'ятнадцяти робочих днів з дати отримання заяви, крім випадків, передбачених частинами третьою та четвертою цієї статті.

3. У разі невідповідності поданої заяви вимогам частини першої цієї статі, заявнику повинна бути надана інформація про виявлені порушення та пропозиція щодо їх усунення протягом п'яти робочих днів, з дати її надходження. Відлік строку, передбаченого частиною другою цієї статті, починається з дати подання зави з усунутими порушеннями.

4. Щодо визначених регуляторним органом кодів мереж, послуг, скорочених номерів (кількість яких обмежена), розподіл такого ресурсу нумерації здійснюється регуляторним органом на конкурсних засадах та у встановленому ним порядку.

5. Повідомлення про прийняте рішення про видачу дозволу на користування ресурсом нумерації надсилається заявнику протягом трьох робочих днів з дати його прийняття.

На підставі такого рішення регуляторний орган оформляє дозвіл на користування ресурсом нумерації протягом трьох робочих днів з дати внесення плати за його видачу у розмірі і порядку, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.

6. Дозвіл оформляється в електронному вигляді шляхом внесення запису до електронного реєстру первинного розподілу ресурсів нумерації і повинен містити умови її використання відповідно до законодавства, зокрема:

1) типи послуг, для надання яких повинен використовуватись ресурс нумерації;

2) строк, на який видається дозвіл, територія використання ресурсу нумерації;

3) дотримання зобов'язань щодо прав на користування ресурсом нумерації, передбачених умовами конкурсу чи аукціону, у випадках, передбачених частиною четвертою цієї статті;

4) дотримання зобов'язань щодо недискримінаційного доступу до електронних комунікаційних послуг з використанням ресурсу нумерації, призначеного іншим постачальникам мереж та/або послуг електронних комунікацій;

5) можливість та умови передачі чи надання в користування прав щодо зазначеного в дозволі ресурсу нумерації відповідно до частини шостої статті 77 цього Закону.

7. Регуляторний орган відмовляє у видачі дозволу на користування ресурсам нумерації, якщо:

1) ресурс нумерації, що запитується, не узгоджується з національним планом нумерації;

2) відсутній вільний заявлений ресурс нумерації;

3) використання заявником менше ніж 65 відсотків раніше отриманого ресурсу нумерації (для аналогічних типів номерів) на території, де заявник планує отримати ресурс нумерації;

4) ненадходження від заявника доопрацьованих документів протягом 30 робочих днів з дати відправлення повідомлення згідно з частиною третьою цієї статті.

8. Рішення про відмову у видачі дозволу на користування ресурсами нумерації з обґрунтуванням підстав відмови надсилається заявнику протягом трьох робочих днів з моменту його прийняття.

9. Надання прав користування ресурсом нумерації технологічним користувачам ресурсів нумерації здійснюється у встановленому регуляторним органом порядку на п'ять років, якщо менший термін не вказаний заявником.

Подання заяви на отримання прав користування ресурсом нумерації, вибір необхідного ресурсу нумерації, ознайомлення з умовами користування ним, внесення плати за отримання дозволу на користування ресурсами нумерації та включення до реєстру первинного розподілу ресурсів нумерації здійснюється через електронну регуляторну платформу Заява подається відповідно до частини першої цієї статті.

Взаємодія технологічних користувачів ресурсу нумерації та постачальників електронних комунікаційних мереж та/або послуг здійснюється у встановленому регуляторним органом порядку.

10. При формуванні електронної заяви відповідно до цієї частини електронна регуляторна платформа забезпечує перевірку повноти та коректності її заповнення, в тому числі, шляхом автоматизованого обміну інформацією з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Після внесення заявником плати за надання прав на користування ресурсом нумерації, відповідна інформація про здійснення первинного розподілу ресурсу нумерації вноситься до реєстру первинного розподілу ресурсів нумерації та заявнику надсилається електронний витяг з вказаного реєстру.

У разі, якщо заявник у визначений законодавством строк не вніс плату за видачу дозволу на користування ресурсом нумерації, регуляторний орган скасовує відповідне рішення.

Стаття 79. Переоформлення дозволу на користування ресурсом нумерації та внесення змін до реєстру первинного розподілу ресурсів нумерації

1. Підставами для переоформлення дозволу на користування ресурсом нумерації є:

1) реорганізація юридичної особи - власника дозволу шляхом поділу чи виділу (дозвіл переоформлюється на правонаступника користувача відповідно до розподільчого балансу);

2) зміна формату, структури ресурсу нумерації чи простору нумерації існуючого Національного плану нумерації;

3) виникнення в користувача ресурсу нумерації потреби у зменшенні обсягу, зміні території чи призначення ресурсу нумерації (зміна типу та/або назви послуг, служби), переході з аналогового фрагменту нумерації в цифровий, при обміні частками ресурсу нумерації між постачальниками мереж та/або послуг електронних комунікацій в рівних обсягах за наявності в них дозволів на користування ресурсом нумерації, що передбачається для обміну;

4) передачі ресурсу нумерації іншому постачальнику електронних комунікаційних мереж та/або послуг (повністю або певної частки) відповідно до частини шостої статті 78 цього Закону.

2. У разі зміни найменування юридичної особи або прізвища, імені, по батькові фізичної особи чи місцезнаходження юридичної особи або місця проживання фізичної особи, реорганізації шляхом зміни організаційно-правової форми (перетворення), злиття чи приєднання, регуляторний орган вносить зміни до реєстру первинного розподілу ресурсів нумерації безоплатно на підставі відповідних змін в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань із застосуванням автоматизованого обміну даними, без подання заяви користувача ресурсу нумерації.

3. У випадках виникнення інших підстав, ніж передбачені частиною другою цієї статті, користувач ресурсу нумерації подає заяву за формою, встановленою регуляторним органом в спосіб, зазначений в частині першій статті 79 цього Закону.

Заява подається не пізніше 20 робочих днів з дня виникнення підстав для переоформлення, а у випадку, передбаченому пунктом 4 частини першої цієї статті одночасно з поданням повідомлення про передачу ресурсу нумерації.

4. Не переоформлений в установлений строк дозвіл є недійсним, про що робиться запис у реєстрі дозволів на використання ресурсу нумерації. Відповідний ресурс нумерації вважаться вільним для подальшого первинного розподілу.

5. У разі неправильного оформлення заяви на переоформлення дозволу на користування ресурсом нумерації, уповноважена регуляторним органом посадова особа протягом п'яти робочих днів з дати її надходження, інформує заявника про виявлені порушення та пропонує їх усунути. При цьому відлік строку, передбаченого частиною шостою цієї статті, починається з дати подання документів після усунення виявлених порушень.

6. Регуляторний орган приймає рішення за заявою про переоформлення дозволу в строк, що не перевищує 15 (п'ятнадцяти) робочих днів з дати її надходження.

7. За адміністративні послуги з переоформлення дозволу на користування ресурсом нумерації стягується плата в розмірі та порядку, що встановлені Кабінетом Міністрів України, у розмірі, що не перевищує собівартості надання адміністративної послуги.

8. У разі переоформлення дозволу користування ресурсу нумерації строк дії переоформленого дозволу не може перевищувати строку дії дозволу, що підлягає переоформленню.

9. Протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення про переоформлення дозволу на користування ресурсом нумерації регуляторний орган переоформляє такий дозвіл шляхом внесення змін до запису в електронному реєстрі первинного розподілу ресурсів нумерації та надсилає відповідне повідомлення заявнику.

10. Підставами для відмови в переоформленні дозволу на користування ресурсом нумерації є:

1) обмеження національним планом нумерації застосування відповідного ресурсу нумерації;

2) використання ресурсу нумерації, зазначеного в дозволі (його частини) з порушенням умов національного плану нумерації чи умов дозволу щодо його цільового призначення;

3) недостовірність даних, зазначених у заяві про переоформлення;

4) відмови в погодженні передачі ресурсу нумерації (відповідно до встановленого регуляторним органом порядку такого погодження).

5) відсутність підстав для переоформлення, передбачених частиною першою цієї статті.

11. Повідомлення про прийняте рішення про переоформлення дозволу або про відмову у переоформленні дозволу на користування ресурсом нумерації з обґрунтуванням підстав відмови надсилається заявнику протягом трьох робочих днів з дати його прийняття.

12. У разі, якщо заявник у визначений законодавством строк не вніс плату за переоформлення дозволу, регуляторний орган скасовує відповідне рішення про переоформлення дозволу.

13. Рішення про відмову у переоформленні дозволу на користування ресурсом нумерації з обґрунтування м підстав відмови надається заявнику протягом трьох робочих днів з моменту його прийняття.

Стаття 80. Продовження строку дії дозволу на користування ресурсом нумерації

1. У разі якщо суб'єкт господарювання має намір здійснювати користування ресурсом нумерації після закінчення строку дії дозволу, він повинен не пізніше ніж за місяць до закінчення строку дії дозволу звернутися до регуляторного органа, із заявою про продовження строку його дії в порядку, визначеному статтею 78 цього Закону.

2. Рішення про продовження строку дії дозволу на користування ресурсом нумерації або про відмову в продовженні строку його дії із зазначенням підстав відмови приймається та надсилається заявнику регуляторним органом в порядку, встановленому статтею 78 цього Закону.

3. Регуляторний орган відмовляє у продовження строку дії дозволу на користування ресурсам нумерації, якщо:

1) подальше користування зазначеним у дозволі ресурсом нумерації не передбачено національним планом нумерації;

2) ненадходження від заявника доопрацьованих документів протягом 30 робочих днів з дати відправлення повідомлення згідно з частиною третьою цієї статті.

4. Повідомлення про продовження терміну дії дозволу на користування ресурсом нумерації надсилається заявнику протягом трьох робочих днів з моменту його прийняття.

На підставі такого рішення регуляторний орган оформляє дозвіл на користування ресурсом нумерації протягом трьох робочих днів з моменту внесення плати за продовження його дії видачу у розмірі і порядку, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Розмір плати за продовження терміну дії дозволу на користування ресурсом нумерації не повинен перевищувати п'яти відсотків плати за видачу дозволу за ресурс нумерації, але не менше ніж собівартість надання відповідної адміністративної послуги.

5. У разі, якщо заявник у визначений законодавством строк не вніс плату за продовження строку дії дозволу, регуляторний орган скасовує відповідне рішення про продовження строку дії дозволу.

6. Не продовжений в установлений строк дозвіл є недійсним, про що робиться запис у реєстрі первинного розподілу ресурсів нумерації. Відповідний ресурс нумерації вважаться вільним для подальшого первинного розподілу.

Стаття 81. Анулювання дозволу та припинення прав на користування ресурсом нумерації (його частиною)

1. Підставами для анулювання дозволу та припинення прав користування ресурсом нумерації чи його частиною є:

1) зміни у національному плані нумерації, які унеможливлюють подальше використання ресурсу нумерації, про які користувач був попереджений не менше ніж за два роки;

2) заява користувача ресурсу нумерації;

3) наявність у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомостей про державну реєстрацію припинення юридичної особи (державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця);

4) акт про повторне порушення користувачем ресурсу нумерації вимог визначених статтею 82 цього Закону. Повторним вважається вчинення протягом року з дня видання регуляторним органом розпорядження про усунення порушень нового порушення хоча б однієї з вимог, щодо яких видавалося таке розпорядження. У разі, якщо такі порушення стосуються не всього наданого в користування ресурсу нумерації, а його частини, вилученню підлягає лише та частина ресурсу нумерації, факт порушення в користуванні якою зафіксований в акті, зазначеному у цьому пункті, щодо іншої частини здійснюється переоформлення дозволу, внесення змін до реєстру первинного розподілу ресурсів нумерації;

5) акт про невиконання вимог розпорядження національного регулятора про усунення порушень умов користування ресурсом нумерації, відповідно до статті 82 цього Закону;

6) акт про повторну не вмотивовану відмову користувача ресурсу нумерації у проведенні перевірки регуляторним органом щодо дотримання законодавства з питань користування ресурсом нумерації.

Не вмотивованою відмовою у проведенні перевірки вважається не допуск уповноважених посадових осіб регуляторного органа до здійснення перевірки за відсутності передбачених для відмови законом підстав (зокрема, ненадання документів, інформації щодо предмета перевірки на письмову вимогу посадових осіб регуляторного органа або відсутність без поважних причин протягом всього терміну перевірки за місцезнаходженням та/або фактичним місцезнаходженням користувача ресурсу нумерації або особи, уповноваженої представляти його інтереси на час проведення перевірки);

7) припинення діяльності у сфері електронних комунікацій, що передбачає користування ресурсом нумерації. У разі припинення діяльності у сфері електронних комунікацій постачальник електронних комунікаційних послуг зобов'язаний подати до регуляторного органа заяву про анулювання дозволу на користування ресурсом нумерації та дані про ресурс нумерації, який використовується кінцевим користувачами електронних комунікаційних послуг, що надаються таким постачальником. Дозвіл на користування ресурсом нумерації вважається анульованим з дня припинення діяльності в сфері електронних комунікацій, в тому числі, у разі ненадходження до регуляторного органу заяви про його анулювання.

2. Рішення регуляторного органа відповідно до частини першої цієї статті приймається з обов'язковим запрошенням уповноваженого представника відповідного користувача ресурсу нумерації та з проведенням консультації відповідно до статті 25 цього Закону, крім випадків, передбачених пунктами 2, 3 частини першої цієї статті.

3. Регуляторний орган повинен прийняти рішення відповідно до частини першої цієї статті протягом двадцяти робочих днів від дати встановлення підстав для цього. Копія рішення надсилається користувачу ресурсу нумерації із зазначенням підстав вилучення та їх обґрунтуванням не пізніше трьох робочих днів від дати його прийняття.

Рішення, прийняте регуляторним органом відповідно до частини першої цієї статті набирає чинності через десять робочих днів з моменту його прийняття.

4. Анулювання дозволу користування ресурсом нумерації здійснюється регуляторним органом шляхом внесення запису про рішення, прийняте відповідно до частини першої цієї статті до реєстру первинного розподілу ресурсів нумерації.

5. У разі встановлення факту користування ресурсом нумерації щодо якого не здійснювався передбачений статтею 78 цього Закону первинний розподіл або отримання інформації щодо неправомірного використання міжнародного ресурсу нумерації, регуляторний орган здійснює відповідно до законодавства заходи щодо припинення користування таким ресурсом та застосування передбаченої законом відповідальності. Регуляторний орган інформує постачальників електронних комунікаційних мереж та/або послуг про ресурс нумерації, що неправомірно присвоєний та використовується.

Постачальники електронних комунікаційних мереж та/або послуг не повинні здійснювати пропуск трафіка з використанням ресурсу нумерації, який не внесений до реєстру первинного розподілу ресурсів нумерації та/або неправомірно використовується (з порушенням вимог міжнародного та національного планів нумерації), на підставі відповідної інформації регуляторного органа.

Стаття 82. Умови, які застосовуються до прав на користування ресурсом нумерації

1. Користувачі ресурсу нумерації зобов'язані дотримуватись таких умов загальної авторизації щодо користування ресурсом нумерації:

1) щодо визначених при наданні прав на користування ресурсом нумерації мереж, послуг, служб, для яких буде використовуватися ресурс нумерації, та умов, пов'язаних з користуванням ним відповідно до національного плану нумерації, включаючи вимоги, пов'язані з наданням електронних комунікаційних послуг;

3) щодо обов'язку забезпечувати надання послуги з перенесення номерів відповідно до вимог статі 116 цього Закону;

4) щодо надання на вимогу кінцевого користувача наявної інформації про нього для публічного довідника в установленому цим Законом порядку та за умови отримання попередньої згоди на обробку його персональних даних кінцевих користувачів;

5) щодо встановленого строку надання прав на користування ресурсом нумерації відповідно до статі 78 цього Закону з урахуванням змін у Національному плані нумерації;

6) встановленого регуляторним органом порядку здійснення передачі чи надання в користування ресурсу нумерації за ініціативою користувача ресурсу нумерації;

7) зобов'язань, взятих користувачем ресурсу нумерації в процесі отримання прав на користування ресурсом нумерації на умова конкурсну чи аукціону відповідно до частини четвертої статті 78 цього Закону;

8) зобов'язань за відповідними міжнародними угодами України, що стосуються використання ресурсу нумерації;

9) зобов'язань щодо забезпечення дотримання захисту прав споживачів та інших вимог законодавства про електронні комунікацій, пов'язаних з використанням ресурсу нумерації;

10) зобов'язань щодо недискримінації інших постачальників електронних комунікаційних мереж та/або послуг стосовно ресурсу нумерації, який використовується для надання доступу до їхніх послуг.

Стаття 83. Доступ до номерів та послуг електронних комунікацій з використанням нумерації

1. Постачальник електронних комунікаційних мереж та/або послуг повинен забезпечувати кінцевим користувачам:

1) можливість користуватись у встановленому порядку послугами, які надаються за допомогою ресурсу нумерації;

2) доступ до всіх номерів та кодів послуг, що використовуються в електронних комунікаційних мережах загального користування, незалежно від технології та пристроїв, що використовуються постачальниками електронних комунікаційних мереж та /або послуг;

3) повідомлення шляхом оприлюднення на своєму веб-сайті інформації про заплановані зміни нумерації для певних сегментів мережі електронних комунікацій не менше, ніж за рік до впровадження цих змін;

4) повідомлення, в тому числі, за допомогою засобів електронних комунікацій абонентів про заплановані зміни їх номерів на нові номери, а також безкоштовне здійснення інформування інших кінцевих користувачів щодо запланованих змін нумерації, не менше, ніж за три місяці до реалізації цих змін.

2. Постачальники електронних комунікаційних мереж та/або послуг повинні відповідно до закону блокувати, на індивідуальній основі, доступ до номерів або послуг в разі наявності підтвердженого відповідно до законодавства факту здійснення з їх використанням несанкціонованого втручання в роботу мереж електронних комунікацій чи скоєння шахрайства, а також у таких випадках, відповідно до рішення регуляторного органа відмовлятись від відповідних доходів від з'єднання чи інших послуг, отриманих внаслідок несанкціонованого втручання в роботу електронних комунікаційних мереж, неправомірного присвоєння, розподілу, користування ресурсом нумерації (відповідно до правил надання та отримання послуг електронних комунікацій).

Розділ XII. АНАЛІЗ РИНКІВ ЕЛЕКТРОННИХ КОМУНІКАЦІЙ

Стаття 84. Порядок ідентифікації та визначення ринків

1. Регуляторний орган затверджує порядок ідентифікації та визначення ринків, характеристики яких можуть обґрунтовувати запровадження регуляторних зобов'язань, передбачених Розділом XII цього Закону, незалежно від ринків, визначених відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції.

2. Регуляторний орган ідентифікує та визначає ринки, зокрема відповідні товарні та географічні межі ринків на території країни, зокрема враховуючи ступінь конкуренції щодо доступу до фізичної інфраструктури електронних комунікацій, відповідно до принципів законодавства про захист економічної конкуренції, а також географічних оглядів розгортання мереж, що проводяться згідно із статтею 20 цього Закону.

3. Рішення про ідентифікацію та рішення про визначення ринка регуляторного органа згідно з цією статтею приймаються після проведення консультацій відповідно до статті 25 цього Закону.

Стаття 85. Порядок аналізу ринку

1. Регуляторний орган у встановленому ним порядку проводить аналіз ринку та визначає, чи є певний ринок електронних комунікацій, таким, що підпадає під запровадження регуляторних зобов'язань, передбачених Розділом XII цього Закону.

Проведення аналізу ринку здійснюється регуляторним органом та, у разі необхідності, у співпраці та з проведенням консультацій з Антимонопольним комітетом України, в межах його повноважень, визначених законом.

2. Ринок вважається таким, що підпадає під запровадження регуляторних зобов'язань, передбачених Розділом XII цього Закону, на підставі рішення регуляторного органа про наявність таких критеріїв (за їх сукупності):

1) існують високі та постійні структурні, правові чи регуляторі бар'єри доступу до ринку;

2) існуюча структура ринку не сприяє досягненню ефективної конкуренції протягом певного періоду часу, враховуючи стан конкуренції, що залежить від фізичної інфраструктури електронних комунікацій та інших факторів, що обумовлюють рівень конкуренції, крім бар'єрів доступу до ринку;

3) застосування лише законодавства про захист економічної конкуренції не достатньо для вирішення виявлених проблем на ринку;

Критерії для запровадження регуляторних зобов'язань, передбачених Розділом XII цього Закону, вважаються дотриманими за наявності одночасно всіх критеріїв, передбачених цією частиною.

3. Аналіз ринку передбачає оцінку стану ринку та наслідків в майбутньому, у разі, якщо на такому ринку не будуть встановлені регуляторні зобов'язання, та з урахуванням наступного:

1) тенденцій розвитку ринку, які впливають на ймовірність того, що на ринку може виникнути ефективна конкуренція в майбутньому;

2) усіх факторів обмеження конкуренції на оптовому та роздрібному рівнях, незалежно від того, чи вважаються причинами таких обмежень фактори, пов'язані з електронними комунікаційними мережами чи послугами, або з іншими типами послуг або додатків (користувацьких комп'ютерних програм), які є аналогічними з точки зору кінцевого користувача та незалежно від того, чи є такі фактори частиною певного ринку;

3) інших видів регулювання або заходів, що встановлюються та впливають на такий ринок, або суміжний ринок, або роздрібні ринки електронних комунікацій протягом певного періоду, в тому числі, зобов'язання щодо спільного розташування і використання елементів електронних комунікаційних мереж, взаємоз'єднання мереж та доступу, встановлені відповідно до цього Закону;

4) регулювання, що застосовується на інших певних ринках відповідно до цієї статті.

4. Якщо регуляторний орган встановлює, що певний ринок не підпадає під запровадження регуляторних зобов'язань, передбачених Розділом XII цього Закону, або якщо умови, визначені у частині другій цієї статті, не виконуються, то регуляторні зобов'язання, відповідно до статті 87 цього Закону не встановлюються чи не продовжуються.

У разі наявності в таких випадках накладених регуляторних зобов'язань, регуляторний орган скасовує регуляторні зобов'язання, накладені на постачальників електронних комунікаційних мереж та/або послуг на такому ринку.

Регуляторний орган встановлює термін набуття чинності зазначених у цій частині рішень з метою надання необхідного перехідного періоду суб'єктам господарювання, що отримували вигоду від застосування регуляторних зобов'язань і кінцевим користувачам.

При встановленні такого терміну регуляторний орган приймає рішення щодо умов та періоду для повідомлення сторін наявних угод про доступ.

5. У разі встановлення відповідно до частини другої та третьої цієї статті наявності підстав для накладення регуляторних зобов'язань, регуляторний орган повинен:

1) визначити постачальників електронних комунікаційних мереж та/або послуг, які індивідуально або спільно мають значний ринковий вплив на певному ринку відповідно до статті 86 цього Закону;

2) прийняти рішення про накладення на постачальників, зазначених в пункті 1 цієї частини, певних регуляторних зобов'язань, з числа передбачених Розділом XII цього Закону, або про збереження чи зміну існуючих регуляторних зобов'язань, якщо за відсутності таких зобов'язань не буде забезпечуватись ефективна конкуренція в інтересах кінцевих користувачів.

6. Регуляторний орган проводить повторний аналіз певного ринку в термін, що не перевищує п'ять років з моменту визначення постачальників електронних комунікаційних мереж та/або послуг із значним ринковим впливом за результатами попереднього аналізу.

У випадку ринків, які аналізуються вперше, цей термін становить три роки з моменту визначення ринку (ринків) відповідно до статті 84 цього Закону.

7. Рішення регуляторного органа за результатами аналізу ринку, в тому числі про накладення, не накладення, чи скасування регуляторних зобов'язань, приймаються після проведення консультацій відповідно до статті 25 цього Закону.

Стаття 86. Постачальник мереж та/або послуг електронних комунікацій із значним ринковим впливом

1. У випадках, передбачених частиною п'ятою статті 85 цього Закону регуляторний орган у встановленому ним порядку визначає постачальника електронних комунікаційних мереж або постачальника електронних комунікаційних послуг таким, що має значний ринковий вплив, якщо він самостійно, або спільно з іншими постачальниками електронних комунікаційних мереж або постачальниками електронних комунікаційних послуг, займає становище на ринку, еквівалентне домінуючому, яке дає можливість йому діяти значною мірою незалежно від конкурентів і кінцевих користувачів.

Визначення становища еквівалентного домінуючому здійснюється регуляторним органом з урахуванням законодавства про захист економічної конкуренції.

2. Порядок, передбачений в абзаці першому цієї статті, повинен передбачати з урахуванням вимог законодавства про економічну конкуренцію, критерії, за якими встановлюється наявність у такого постачальника становища еквівалентного домінуючому, тобто становищу економічної сили, яке дозволяє йому вчиняти діяння (дії, бездіяльність) значною мірою незалежно від конкурентів та кінцевих користувачів.

3. Якщо постачальник електронних комунікаційних мереж або послуг визначений таким, що має значний ринковий вплив на певному ринку, він може бути визначеним в прядку, встановленому регуляторним органом, як такий, що має значний ринковий вплив на тісно пов'язаному (суміжному) ринку, якщо зв'язки між двома ринками дозволяють використовувати ринковий вплив на певному суміжному ринку, для зміцнення ринкового впливу такого постачальника мереж та/або послуг електронних комунікацій.

В таких випадках регуляторний орган в установленому ним порядку застосовує на суміжних ринках регуляторні зобов'язання, спрямовані на запобігання такому впливу, відповідно до статей 88, 89, 90, 93 цього Закону.

Стаття 87. Накладення, зміна та зняття регуляторних зобов'язань

1. Регуляторний орган приймає у встановленому ним порядку рішення про накладення на постачальників електронних комунікаційних мереж або постачальників електронних комунікаційних послуг із значним ринковим впливом регуляторних зобов'язань, передбачених статями 88 - 93, 95 - 100 цього Закону, а також про їх зміну та зняття.

2. У разі визначення відповідно до статей 85 та 86 цього Закону постачальника електронних комунікаційних мереж або постачальника електронних комунікаційних послуг таким, що має значний ринковий вплив на певному ринку, регуляторний орган приймає рішення про накладення на нього відповідних зобов'язань із числа визначених статтями 88 - 93, 95 - 99 цього Закону.

При цьому, відповідно до принципу пропорційності, регуляторний орган повинен обрати найменш обтяжливий спосіб вирішення проблем щодо конкуренції на певному ринку електронних комунікацій, виявлених в ході його аналізу.

3. Накладення регуляторним органом передбачених частиною другою цієї статті регуляторних зобов'язань не впливає на необхідність виконання постачальником електронних комунікаційних мереж або постачальником електронних комунікаційних послуг із значним ринковим інших обов'язків, передбачених цим Законом та міжнародними угодами України.

4. Регуляторні зобов'язання, що встановлюються відповідно до цієї статті, повинні:

1) бути похідними від характеру проблеми визначеної регуляторним органом в ході аналізу певного ринку та спрямованими на її запобігання та/або вирішення;

2) бути пропорційними та враховувати витрати та вигоди (за наявності), що виникають внаслідок їх накладення;

3) відповідати завданням, передбаченим статтею 4 цього Закону;

4) накладатись після проведення консультацій відповідно до статі 25 цього Закону.

5. Регуляторний орган з власної ініціативи чи за зверненням зацікавлених сторін розглядає в установленому ним порядку вплив нових подій, що впливають на стан конкуренції, в тому числі, угод щодо взаємодії (співпраці), на певний ринок, щодо якого був проведений аналіз відповідно до статті 85 цього Закону.

У разі якщо зміни на ринку не передбачають підстав для проведення його нового аналізу, регуляторний орган проводить оцінку необхідності перегляду накладених регуляторних зобов'язань та за наявності підстав приймає рішення про внесення змін до таких зобов'язань, їх зняття або накладення нових зобов'язань відповідно до цієї статті.

Такі рішення приймаються після проведення консультацій відповідно до статті 25 цього Закону.

Стаття 88. Зобов'язання з прозорості

1. Регуляторним орган приймає рішення про накладення регуляторних зобов'язань з прозорості щодо взаємоз'єднання мереж або доступу, що передбачає оприлюднення постачальником електронних комунікаційних мереж із значним ринковим впливом інформації щодо:

1) бухгалтерського обліку;

2) цін;

3) технічних характеристик електронних комунікаційних мережі та очікуваних їх змін;

4) умов взаємоз'єднання мереж;

5) доступу, в тому числі, умов, що змінюють доступ до мереж, послуг або додатків (користувацьких комп'ютерних програм) або їх використання;

6) виведення з експлуатації фізичної інфраструктури електронних комунікацій.

Така інформація подається через електронний кабінет на електронній регуляторній платформі в обсязі та за формою, що встановлюються регуляторним органом.

2. На підставі відповідного рішення регуляторного органа постачальники електронних комунікаційних мереж із значним ринковим впливом, на яких накладені зобов'язання з недискримінації відповідно до статті 89 цього Закону, повинні надсилати регуляторному органу для оприлюднення на електронній регуляторній платформі типові пропозиції стосовно взаємоз'єднання мереж та доступу.

Типова пропозиція повинна:

1) бути достатньо деталізованою, для того щоб гарантувати, що інші постачальники електронних комунікаційних мереж та/або послуг не будуть зобов'язані оплачувати за об'єкти, засоби, які не є необхідними для запитуваної послуги з взаємоз'єднання мереж чи доступу;

2) містити опис певних пропозицій, з розбивкою на компоненти, відповідно до потреб ринку, а також пов'язаних з ними умов, включаючи ціни.

Регуляторний орган встановлює мінімальні вимоги до типової пропозиції та переглядає їх у разі необхідності врахування технологічних змін.

У разі невідповідності типової пропозиції вимогам цієї статті регуляторний орган, у встановленому ним порядку, здійснює заходи з внесення змін до наданих типових пропозицій з метою приведення їх у відповідність до вимог цієї статті.

3. Постачальники електронних комунікаційних мереж із значним ринковим впливом, на яких накладені зобов'язання з доступу до інфраструктури електронних комунікацій, передбачені статтями 91, 92 цього Закону, повинні також оприлюднювати на електронній регуляторній платформі довідкові пропозиції відповідно до мінімальних критеріїв та за формою, що установлюються регуляторним органом.

Стаття 89. Зобов'язання з недискримінації

1. Регуляторний орган приймає рішення про накладення регуляторного зобов'язання щодо недискримінації в питаннях взаємоз'єднання мереж та/або доступу, як і передбачають надання постачальником електронних комунікаційних мереж із значним ринковим впливом:

1) взаємоз'єднання мереж та/або доступу на рівних умовах в еквівалентних обставинах для інших постачальників еквівалентних електронних комунікаційних мереж та/або послуг;

2) послуг та інформації іншим постачальникам електронних комунікаційних мереж та/або послуг на тих самих умовах, в тому числі, щодо ціни і такої ж якості, як і для надання електронних комунікаційних послуг власних або своїми дочірніми підприємствами чи партнерами, втому числі за допомогою тих самих систем і процесів для забезпечення еквівалентності доступу.

Стаття 90. Зобов'язання з роздільного бухгалтерського обліку

1. Регуляторний орган приймає рішення про накладення регуляторного зобов'язання з роздільного бухгалтерського обліку стосовно певних видів діяльності з взаємоз'єднання мереж та доступу, як і передбачають обов'язок постачальника електронних комунікаційних мереж із значним ринковим впливом, що є вертикально інтегрованим підприємством забезпечити прозорість своїх оптових цін та внутрішніх трансфертних ціни (щодо вертикально інтегрованих та пов'язаних суб'єктів господарювання), в тому числі, для забезпечення дотримання зобов'язань щодо недискримінації згідно зі статтею 89 цього Закону або, у разі необхідності, запобігання недобросовісному перехресному субсидуванню.

Регуляторний орган встановлює вимоги до формату та методології роздільного обліку, які повинні застосовуватись у разі накладення передбачених цією частиною зобов'язань.

2. З метою перевірки дотримання зобов'язань щодо прозорості та недискримінації, регуляторний орган має право вимагати від постачальників електронних комунікаційних мереж із значним ринковим впливом, на яких накладені зобов'язання відповідно до частини першої цієї статі, надання на запит бухгалтерської інформації, в тому числі про доходи, отримані від третіх сторін.

Регуляторний орган у встановленому ним порядку оприлюднює на електронній регуляторній платформі інформацію щодо виконання зобов'язань з роздільного обліку (за винятком персональних даних та інформації з обмеженим доступом) у визначених ним формі та обсягах, необхідних для сприяння відкритому і конкурентному ринку.

Стаття 91. Зобов'язання з надання доступу до фізичної інфраструктури електронних комунікацій для розгортання мереж електронних комунікацій

1. Регуляторний орган приймає рішення про накладення на постачальників електронних комунікаційних мереж із значним ринковим впливом регуляторного зобов'язання задовольняти обґрунтовані запити на доступ та використання об'єктів будівництва, що знаходяться в їх володінні, в тому числі будівель або входів в будівлі, кабелів, антен, веж та інших несучих конструкцій, стовпів, щогл, каналів, трубопроводів, оглядових пристроїв, люків та шаф. Таке рішення приймається у разі, коли за результатами аналізу ринку регуляторний орган робить висновок, що відмова у такому доступі чи надання доступу на необґрунтованих умовах в еквівалентних випадках, завдає шкоди ефективній конкуренції на певному ринку та інтересам кінцевих користувачів.

2. Регуляторний орган накладає зобов'язання, передбачені частиною першою цієї статті, незалежно від того, чи об'єкти, зазначені в частині першій цієї статті, щодо яких застосовується регуляторне зобов'язання, відносяться до того ринку електронних комунікацій, що аналізувався, та за умови, що таке зобов'язання є пропорційним і необхідним для досягнення завдань, передбачених статтею 4 цього Закону.

Стаття 92. Зобов'язання з надання доступу до елементів мереж електронних комунікацій та об'єктів інфраструктури

1. Регуляторний орган приймає рішення про накладення на постачальників електронних комунікаційних мереж із значним ринковим впливом зобов'язання задовольняти обґрунтовані запити щодо доступу та використання конкретних елементів електронної комунікаційної мережі та пов'язаних з нею засобів, у разі, коли за результатами аналізу ринку регуляторний орган робить висновок, що відмова у такому доступі чи надання доступу на необґрунтованих умовах в еквівалентних випадках, завдає шкоди ефективній конкуренції на певному ринку та інтересам кінцевих користувачів.

2. Рішення регуляторного органа, передбачене частиною першою цієї статі повинно включати одне або декілька таких зобов'язань:

1) надавати третім особам, що є постачальниками електронних комунікаційних мереж та/або послуг, доступ до конкретних фізичних елементів мережі та пов'язаних з ними засобів, а також до їх використання, включаючи повний або частковий доступ до місцевих (абонентських) ліній;

2) надавати постачальникам електронних комунікаційних мереж та/або послуг доступ до певних активних або пасивних мережевих елементів, а також пов'язаних послуг;

3) вести переговори з постачальниками електронних комунікаційних мереж та/або послуг щодо доступу;

4) не скасовувати вже наданий доступ;

5) надавати окремі послуги на оптовому ринку для постачальників електронних комунікаційних мереж та/або послуг;

6) надавати доступ до технічних інтерфейсів, протоколів або інших технологій, необхідних для надання електронних комунікаційних послуг, в тому числі послуг віртуальної мережі;

7) забезпечити спільне розміщення або інші форми спільного використання пов'язаних засобів та елементів активної інфраструктури мереж;

8) надавати певні послуги, необхідні для забезпечення взаємодії електронних комунікаційних мереж для забезпечення можливості надання послуг користувачам з кінця в кінець, в тому числі послугу національного роумінгу в мережах мобільного зв'язку;

9) надавати доступ до систем операційної підтримки та/або аналогічного програмного забезпечення, необхідного для забезпечення конкуренції при наданні електронних комунікаційних послуг;

10) взаємоз'єднувати електронні комунікаційні мережі або з'єднувати технічні засоби електронних комунікацій;

11) надавати доступ до пов'язаних послуг, таких як ідентифікація, місцезнаходження та послуга визначення присутності.

2. При прийнятті рішення відповідно до цієї статті, в тому числі щодо оцінки пропорційності та умов накладення регуляторних зобов'язань регуляторний орган повинен проаналізувати наявність і достатність інших форм доступу до елементів електронних комунікаційних мереж та об'єктів інфраструктури на певному або суміжному оптових ринках, що позволяють вирішити виявлені в ході аналізу ринку проблеми в інтересах кінцевих користувачів.

Така оцінка повинна включати пропозиції комерційного доступу, доступу, що регулюється згідно зі статтею 37 цього Закону, існуючий або запланований регульований доступ до інших до елементів електронних комунікаційних мереж та об'єктів інфраструктури відповідно до цієї статті.

3. Регуляторний орган при прийнятті рішень, передбачених цією статтею, повинен враховувати такі фактори:

1) технічну та економічну ефективність використання або розгортання аналогічних елементів мереж іншими операторами, з урахуванням темпів розвитку ринку, характеру та типу взаємоз'єднання мереж або доступу, включаючи ефективність інших послуг доступу вищого рівня, таких як доступ до каналів;

2) очікувану технологічну еволюцію, що впливає на проектування та управління електронною комунікаційною мережею;

3) необхідність забезпечення технологічного нейтралітету, що дозволяє сторонам розробляти та керувати власними мережами електронних комунікацій;

4) доцільність надання пропонованого доступу відповідно до наявної потужності;

5) початкові інвестиції власника об'єкта з урахуванням державних інвестицій (за наявності) та ризиків, пов'язаних із здійсненням інвестицій, зокрема, щодо мереж високої пропускної здатності;

6) необхідність захисту економічної конкуренції в довгостроковій перспективі, в тому числі економічно ефективної конкуренції на основі інфраструктури електронних комунікацій та інноваційних бізнес-моделей, які підтримують стійку конкуренцію, на основі спільного інвестування в мережі електронних комунікацій;

7) у передбачених законодавством випадках, відповідні права на інтелектуальну власність;

8) надання транскордонних послуг відповідно до міжнародних угод України.

4. Прийняття рішення про накладення регуляторного зобов'язання на підставі статті 91 або цієї статті здійснюється регуляторним органом з враховувати пропорційності таких зобов'язань для стимулювання конкуренції в інтересах кінцевого користувача.

5. При накладанні зобов'язань відповідно до цієї статті, регуляторний орган у встановленому ним порядку може встановлювати технічні або експлуатаційні умови, яким повинна відповідати сторона, що надає, та сторона що отримує доступ, у разі, якщо це необхідно для забезпечення функціонування мережі електронних комунікацій.

Такі умови повинні забезпечувати здійснення доступу до елементів мереж та об'єктів інфраструктури електронних комунікацій на справедливих, обґрунтованих і своєчасних засадах.

Умови, що передбачають дотримання визначених технічних регламентів чи інших нормативних документів, повинні відповідати вимогам статтям 39, 40 цього Закону.

Стаття 93. Зобов'язання з регулювання цін та з обліку витрат на оптових ринках

1. Регуляторний орган приймає рішення про накладення на постачальників електронних комунікаційних мереж та/або послуг (на оптових ринках) із значним ринковим впливом регуляторних зобов'язань з обліку витрат та контролю за цінами, зокрема щодо орієнтації цін на собівартість та/або щодо обліку витрат для надання певних видів взаємоз'єднання мереж або доступу.

Таке рішення приймається для сприяння ефективній конкуренції, що не дозволить постачальнику електронних комунікаційних мереж та/або послуг із значним ринковим впливом встановлювати ціни на надмірно високому рівні або застосувати ціновий тиск на шкоду інтересам кінцевих користувачів.

2. Норма прибутку на послуги на певному оптовому ринку, щодо якого встановлені регуляторні зобов'язання, встановлюється регуляторним органом у встановленому ним порядку.

3. При прийнятті рішення відповідно до частини першої цієї статті регуляторний орган повинен враховувати:

1) необхідність сприяння конкуренції та довгостроковим інтересам кінцевих користувачів, пов'язаних з розгортанням та використанням електронних комунікаційних мереж наступного покоління, особливо мереж з надвисокою пропускною здатністю;

2) враховувати інвестиції, здійснені постачальником електронних комунікаційних мереж із значним ринковим впливом, на якого накладаються регуляторні зобов'язання з метою заохочення інвестицій, у тому числі в електронній комунікаційній мережі наступного покоління.

4. У разі прийняття рішення про накладення зобов'язання з орієнтації цін на собівартість за цінами регуляторний орган повинен:

1) зобов'язати постачальника електронних комунікаційних мереж, на якого накладається таке зобов'язання, застосовувати норму прибутку, передбачену частиною другою цієї статті;

2) враховувати переваги передбачуваних і стабільних оптових цін у забезпеченні ефективного виходу на ринок і достатніх стимулів для всіх постачальників електронних комунікаційних мереж будувати нові та розвивати діючі електронні комунікаційні мережі.

5. Регуляторний орган повинен розглянути можливість не встановлювати або звільнити від виконання встановлених регуляторних зобов'язань, передбачених цією статтею, у разі наявності регуляторних зобов'язань, які забезпечують ефективний і недискримінаційний доступ.

6. Регуляторний орган встановлює вимоги до системи обліку витрат та орієнтації цін на собівартість для надання певних видів взаємоз'єднання мереж або доступу, які повинні, сприяти будівництву нових та розвитку діючих електронних комунікаційних мереж, ефективній конкуренції та максимізації вигоди для кінцевих користувачів.

Такі вимоги повинні передбачати умови щодо врахування цін на доступ на аналогічних конкурентних ринках.

7. Постачальник електронних комунікаційних мереж та/або послуг, на якого накладено зобов'язання з орієнтації цін на собівартість, повинен до початку їх застосування надавати регуляторному органу обґрунтування того, що його ціни базуються на витратах та включають певну норму прибутку та аудиторський висновок щодо відповідності системи обліку витрат вимогам частин другою та шостою цієї статті.

У разі встановлення регуляторним органом факту невідповідності цін вимогам цієї статті, він приймає рішення про зобов'язання відкоригувати ціни у визначений рішенням термін.

8. У разі накладення зобов'язань щодо системи обліку з метою підтримки цінового контролю, регуляторний орган встановлює та оприлюднює на електронній регуляторній платформі основні його параметри, зокрема категорії, за якими обліковуються витрати, правила, що застосовуються до розподілу витрат, а також щорічні заключення аудиторського висновку щодо відповідності системи обліку витрат вимогам цієї статті.

Стаття 94. Розрахункові такси за термінацію трафіка

1. Регуляторний орган встановлює єдині оптові розрахункові такси:

1) за послуги термінації національного трафіка для мобільного голосового зв'язку;

2) за послуги термінації національного трафіка для фіксованого голосового зв'язку.

Зазначені в цій частині розрахункові такси є обов'язковими до застосування усіма постачальниками голосових послуг мобільних та/або фіксованих електронних комунікацій, відповідно.

2. Регуляторний орган встановлює або змінює розрахункові такси, передбачені частиною першою цієї статті, розраховані згідно з встановленим ним порядком, який враховує наступні вимоги:

1) такси встановлюються відповідно до результатів розрахунку собівартості відповідних послуг згідно з "моделлю ефективного оператора"

2) такса за термінацію повинна враховувати лише різницю між витратами, розрахованими за моделлю ефективного оператора, яка передбачає надання всіх послуг пропуску трафіка та витратами розрахованими за тією же моделю при умові відсутності надання послуг термінації іншим постачальникам;

3) такса за термінацію трафіку встановлюється для постачальників послуг фіксованого зв'язку незалежно від ринкової долі, розміру мереж та понесених фактичних витрат.

3. Модель ефективного оператора, яка використовується для розрахунку собівартості розрахункових такс за послуги термінації трафіка, створюється та належить регуляторному органу.

4. Регуляторний орган може залучати для створення та використання моделі ефективного оператора інших суб'єктів господарювання, при умові що вони не є постачальниками та не є пов'язаним з іншими постачальниками послуг пропуску трафіка для яких встановлюється відповідна такса.

5. Модель ефективного оператора яка використовується для розрахунку собівартості послуг термінації трафіка повинна відповідати наступним вимогами:

1) не повинна враховувати можливість використання існуючої інфраструктури постачальників послуг;

2) не враховувати у розрахунках витрати на збут, окрім тих які напряму пов'язані з наданням послуг пропуску трафіка;

3) обсяг послуг та/або кількість кінцевих споживачів які закладаються в розрахунок не повинен бути меншим ніж 20 відсотків від загального обсягу роздрібних послуг ринку пов'язаного з відповідним оптовим для якого встановлюється такса;

4) для розрахунку амортизації вартості основних засобів які закладені в модель ефективного оператора використовується прямолінійний метод з урахуванням терміну можливості використання відповідних основних засобів;

5) модель ефективного оператора для мобільного зв'язку не повинна враховувати витрати на рентну плату за радіочастотний спектр;

6) модель розрахунку ефективного оператора фіксованого зв'язку повинна базуватися на технологіях пакетної комутації та не враховувати витрати на створення та утримання інфраструктури абонентських ліній.

Інші вимоги до моделі ефективного оператора яка використовується для розрахунку собівартості послуг пропуску трафіка встановлює Регуляторний орган.

7) при моделюванні мереж для розрахунку такс необхідно враховувати найновіші доступні в Україні технології мереж електронних комунікацій, що базуються на Інтернет-протоколах, а також врахувати різні технології, які можуть використовуватися протягом терміну дії розрахункової такси;

Для моделювання мереж фіксованого зв'язку з'єднання вважаються пакетно-комутованими.

8) у додаткові витрати повинні включатись лише ті витрати, яких можна було б уникнути за відсутності надання послуги термінації трафіку на оптових ринках;

9) у додаткові витрати повинні включатись лише ті витрати, пов'язані з розширенням ємності мережі, які зумовлені збільшенням обсягу додаткових послуг термінації трафіку на оптових ринках.

6. Перегляд розміру встановлених розрахункових такс за термінацію трафіка здійснюється Регуляторним органом не частіше одного разу на три роки, або у разі інфляції, що перевищує 12 відсотків комулятивно.

7. До створення моделі ефективного оператора Регуляторний орган встановлює розрахункові такси за термінацію трафіка на базі собівартості надання цих послуг.

Стаття 95. Заходи із сприяння спільному інвестуванню елементів мереж надвисокої пропускної здатності

1. Постачальники електронних комунікаційних мереж із значним впливом на одному чи більше певних ринків у разі розгортання (створення) нової мережі надвисокої пропускної здатності, що складається з оптоволоконних елементів до приміщень кінцевого користувача або базової станції, можуть пропонувати іншим постачальникам електронних комунікаційних мереж та/ або послуг спільне інвестування, в тому числі, шляхом набуття спільної власності або довгострокового розподілу ризиків через співфінансування або через угоди купівлі, що призводять до наявності організаційних прав з боку інших постачальників електронних комунікаційних мереж та/або послуг.

2. Інвестиційна пропозиція, передбачена частиною першої цієї статті повинна відповідати таким критеріям:

1) бути відкритою на недискримінаційній основі для будь-якого постачальника електронних комунікаційних мереж та/або послуг протягом усього терміну експлуатації електронної комунікаційної мережі, побудованої шляхом спільного інвестування;

Пропозиція може включати обґрунтовані умови щодо фінансової спроможності потенційного учасника спільного інвестування, зокрема щодо підтвердження його здатності здійснювати поетапне фінансування будівництва електронної комунікаційної мережі та щодо прийняття стратегічного плану, на основі якого готуються середньострокові плани будівництва такої мережі.

2) бути прозорою, що передбачає:

2.1) оприлюднення її на веб-сайті постачальника електронних комунікаційних мереж із значним ринковим впливом;

2.2) надання на запит потенційного учасника спільного інвестування в термін що не перевищує 20 робочих днів з моменту його отримання повних деталізованих умов, включаючи юридичну форму угоди про спільне інвестування та термін дії правил управління інструментом спільного інвестування, а також інформації про встановлені етапи процесу створення та розвитку проекту спільного інвестування;

3) включати справедливі та недискримінаційні умови для потенційних учасників спільного інвестування, які сприяють сталій конкуренції в довгостроковій перспективі, зокрема таке:

3.1) умови участі в угоді про спільне інвестування, у тому числі, щодо термінів для участі, фінансових розрахунків, необхідних для придбання певних прав, захисту інтересів учасників на етапі будівництва і експлуатації мереж, в тому числі, надання незмінних прав користування протягом визначеного терміну експлуатації електронної комунікаційної мережі, а також умов припинення угоди про спільне інвестування. Недискримінаційні умови не означають надання однакових умов усім потенційним учасникам спільного інвестування;

3.2) забезпечення гнучкості у питаннях вартості та часу виконання зобов'язань, в тому числі з застосуванням узгодженого та потенційно зростаючого відсотка від загальної кількості кінцевих користувачів на певні території, що дозволяє учасникам з меншими розмірам та обмеженими ресурсами вступати до спільного інвестування на мінімально достатньому рівні з поступовим збільшенням своєї участі.

При визначенні фінансового вкладу учасника спільного інвестування повинні враховуватись вищі ризики здійснення інвестицій на ранніх етапах будівництва електронної комунікаційної мережі.

3.3.) можливе збільшення вартості для зобов'язань, прийнятих на пізніх етапах, після початку проекту спільного інвестування, що обумовлене зменшенням ризиків та стимулюванням залучення кошті на більш ранніх етапах розгортання мереж;

3.4.) передбачати відповідно до угоди про спільне інвестування передачу на договірних засадах придбаних прав участі у спільному інвестуванні іншим учасникам спільного інвестування або третім особам, які беруть на себе обов'язок виконання усіх первинних зобов'язань за угодою про спільне інвестування учасника, що передає такі права;

3.5) передбачати надання учасниками взаємних прав на справедливих та прозорих умовах для доступу до спільно інвестованої фізичної інфраструктури електронних комунікаційних мереж з метою надання електронних комунікаційних послуг, в тому числі кінцевим користувачам послуг;

3.6) транспортна електронна комунікаційна мережа, створена шляхом спільного інвестування повинна забезпечувати доступ до мережі всім учасникам спільного інвестування для ініціації та термінації з'єднань на справедливих умовах, в тому числі фінансових, з урахуванням різних рівні ризику, прийнятих певними учасниками;

4) забезпечувати стабільні інвестиції, що можуть задовольняти майбутні потреби в електронних комунікаційних мережах шляхом розгортання нових елементів мережі, які значною мірою сприяють розгортанню мереж надвисокої пропускної здатності.

3. Регуляторний орган у встановленому ним порядку повинен оцінювати відповідність пропозиції для спільного інвестування наведеним у частині другій цієї статті критеріям та, у разі її відповідності, прийняти рішення щодо обов'язковості такої пропозиції та про не накладання інших зобов'язань відповідно до статті 91, 92 цього Закону стосовно елементів нової мережі високої пропускної здатності, якщо принаймні один потенційний учасник укладає договір спільного інвестування такої мереж з постачальником електронних комунікаційних мереж із значним ринковим впливом.

Це не перешкоджає накладенню за результатами аналізу рика регуляторних зобов'язань з питань, що не відповідають умовам, викладеним у частинах другій та третій цієї статті.

4. Як виключення з частини третьої цієї статті регуляторним органом за наявності обґрунтованих підстав, та в установленому ним порядку приймає рішення про накладення, збереження або зміни регуляторних зобов'язань, передбачених статями 91, 92 цього Закону, стосовно нових мереж надвисокої пропускної здатності, у разі необхідності вирішення значних проблем щодо конкуренції на певних ринках, характеристики яких не позволяють подолати такі проблеми іншим способом.

5. Постачальники мереж електронних комунікацій із значним ринковим впливом, на яких накладені регуляторні зобов'язання відповідно до цієї статті, щороку надають до регуляторного органа у встановленій ним формі та строки регуляторну звітність про виконання таких зобов'язань.

Стаття 96. Функціональний поділ

1. Якщо попереднє накладення відповідно до цієї Глави зобов'язань стосовно доступу не привело до досягнення ефективної конкуренції і усунення її порушень та існують важливі і постійні проблеми з конкуренцією на певних ринках доступу, як винятковий засіб, на вертикально інтегрованого постачальника електронних комунікаційних мереж із значним ринковим впливом може бути накладене регуляторне зобов'язання забезпечувати діяльність, пов'язану з оптовим наданням відповідних послуг доступу через суб'єкта господарювання, що діє самостійно. Такий суб'єкт господарювання повинен надавати послуги доступу всім постачальникам електронних комунікаційних мереж та/або послуг, у тому числі, тим, що контролюються материнською компанією, на тих самих умовах, в тому числі щодо рівня цін і якості обслуговування та із застосуванням тих самих систем і процесів.

2. Зобов'язання, передбачене частиною першою цієї статті накладається регуляторним органом у порядку, що встановлюється ним з урахуванням вимог законодавства про захист економічної конкуренції щодо примусового поділу.

3. Передбачене цією статтею рішення повинне містити:

1) докази, що обґрунтовують висновки регуляторного органа, зазначені в частині першій цієї статті;

2) обґрунтування висновку про відсутність або низьку вірогідність ефективної та стабільної конкуренції, пов'язаної з інфраструктурою електронних комунікаційних мереж протягом визначеного періоду часу;

3) аналіз очікуваного регуляторного впливу на такого постачальника, в тому числі працівників відокремленого суб'єкта господарювання та сферу електронних комунікацій в цілому, на стимули для інвестування у цій сфері, а також на інші зацікавлені сторони, очікуваний вплив на конкуренцію та потенційні наслідки для споживачів;

4) обґрунтування, що таке зобов'язання буде найбільш ефективним регуляторним зобов'язанням, спрямованим на вирішення проблем конкуренції на відповідному ринку (ринках).

4. До постачальника електронних комунікаційних мереж, на якого накладені регуляторні зобов'язання відповідно до цієї статті не можуть застосуватись будь-які регуляторні зобов'язання, передбачені статями 88 - 93 цього Закону, на будь-якому ринку, де він був визначений таким, що має значний ринковий вплив.

Стаття 97. Добровільне виділення (поділ) активів вертикально інтегрованого постачальника

1. Постачальники електронних комунікаційних мереж із значним ринковим впливом повинні інформувати регуляторний орган не менше ніж за три місяці до будь-якої запланованої передачі їхніх активів у мережі місцевого доступу чи істотної їх частини до іншої юридичної особи або створення окремого суб'єкта господарювання, з метою забезпечення надання всім постачальникам роздрібних послуг, включаючи власні підрозділи, що надають роздрібні послуги, еквівалентних послуг доступу.

2. Такі постачальники також повинні

1) інформувати регуляторний орган про зміну намірів щодо виділення (поділу) та про кінцевий результат поділу;

2) надавати у встановленій регуляторним органом формі пропозицію про умови доступу, які будуть застосовуватися до їхньої електронної комунікаційної мережі протягом періоду здійснення та після здійснення поділу, з метою забезпечення ефективного та недискримінаційного доступу третім особам (за наявності відповідних зобов'язань).

3. Регуляторним органом повинен оцінити у встановленому ним порядку вплив запланованого виділення (поділу) та наданих пропозицій про умови доступу, на виконання існуючих регуляторних зобов'язань.

На основі передбаченої цією частино оцінки регуляторний орган приймає в установленому ним порядку рішення про накладення, збереження, зміну чи скасування регуляторних зобов'язань, а також визначення обов'язку дотримання наданих пропозицій про умови доступу в повному обсязі чи частково.

4. Рішення, передбачені цією статтею приймаються з проведенням консультацій з зацікавленим сторонами відповідно до цього Закону.

Стаття 98. Подання постачальниками електронних комунікаційних мереж та або послуг із значним ринковим впливом пропозицій щодо регуляторних зобов'язань

1. Постачальники електронних комунікаційних мереж із значним ринковим впливом мають право надавати регуляторному органу пропозиції щодо регуляторних зобов'язань з умов доступу та/або спільного інвестування, що застосовуються до їхніх мереж електронних комунікацій, зокрема, щодо:

1) механізму співпраці, що стосуються оцінки відповідних і пропорційних зобов'язань згідно з статтею 87 цього Закону;

2) спільного інвестування в мережі високої пропускної здатності відповідно до статті 95 цього Закону;

3) ефективного і недискримінаційного доступу третіх осіб, відповідно до статті 97 цього Закону, протягом та після здійснення вертикально інтегрованим постачальником добровільного поділу.

Такі пропозиції повинні бути деталізованими та включати терміни і обсяги їх реалізації, щоб дозволити регуляторному органу здійснити свою оцінку відповідно до пункту 2 цієї статті, та можуть виходити за межі періодів для проведення аналізу ринку, передбачених частиною шостою статті 85 цього Закону.

2. З метою оцінки пропозицій, передбачених частиною першою цієї статті, крім тих, що не відповідають одній чи більше вимогам Розділу XII цього Закону, регуляторний орган проводять консультації з зацікавленими сторонами відповідно до цього Закону.

3. Постачальники електронних комунікаційних мереж та /або послуг, що є потенційними учасниками спільного інвестування розгортання мереж та/або запитувачами доступу можуть надавати до регуляторного органа пропозиції щодо змін до пропозицій стосовно умов регуляторного зобов'язання з умов з доступу та/або, спільного інвестування.

4. При оцінці пропозицій постачальника електронних комунікаційних мереж із значним ринковим впливом щодо умов регуляторних зобов'язань з доступу та/або, спільного інвестування регуляторний орган повинен враховувати таке:

1) докази щодо справедливого та правомірного характеру запропонованих умов регуляторних зобов'язань;

2) відкритість регуляторних зобов'язань для усіх постачальників електронних комунікаційних мереж та /або послуг, що є учасниками відповідного ринку (ринків);

3) своєчасне надання доступу на справедливих, правомірних і недискримінаційних умовах, у тому числі, до мереж високої пропускної здатності, для надання відповідних роздрібних послуг;

4) загальну відповідність запропонованих умов регуляторних зобов'язань цілям забезпечення стабільної конкуренції на ринках роздрібних послуг та сприяння співпраці з розвитку мереж високої пропускної здатності в інтересах кінцевих користувачів.

5. Регуляторний орган в термін, що не перевищує 30 робочих днів з моменту отримання пропозицій та з урахуванням результатів консультацій надсилає постачальникам електронних комунікаційних мереж із значним ринковим впливом попередні висновки щодо відповідності наданих пропозицій щодо регуляторних зобов'язань вимогам цієї статті.

Постачальник електронних комунікаційних мереж із значним ринковим впливом у разі необхідності переглядає свою пропозицію з урахуванням попередніх висновків регуляторний орган в термін, що не перевищує 20 робочих днів, з моменту їх отримання.

Регуляторним орган в термін, що не перевищує 30 робочих днів з моменту схвалення попередніх висновків приймає рішення про затвердження регуляторних зобов'язань відповідно до наданих пропозицій в повному обсязі або в частині, що не суперечить цій статті та визначає термін на який вони накладаються.

У разі регуляторного зобов'язання щодо спільного інвестування такий термін не може бути меншим семи років.

При прийнятті рішення щодо накладення зобов'язань за цією статтею регуляторний орган повинен оцінити наслідки такого рішення для розвитку ринку та доцільність накладення чи не накладення регуляторних зобов'язань.

6. Регуляторний орган здійснює нагляд за забезпеченням виконання зобов'язань відповідно до цієї статті та розглядає питання про продовження терміну їх дії у разі його закінчення.

Стаття 99. Особливості накладання зобов'язань на постачальника який надає послуги лише на оптових ринках

1. При визначенні відповідно до статті 86 цього Закону постачальника із значним ринковим впливом на оптовому ринку (ринках), електронних комунікацій, який не працює на жодних роздрібних ринках електронних комунікацій, регуляторний орган повинен встановити наявність таких характеристик:

1) постачальник та його підрозділи, а також підприємства, що ним контролюються та будь-який акціонер, здатний здійснювати контроль над таким постачальником, здійснює та планує здійснювати діяльність лише на оптових ринках електронних комунікаційних і не здійснює діяльності на жодному роздрібному ринку електронних комунікацій;

2) постачальник не має угод, що містять ексклюзивні умови для одного певного постачальника на роздрібному ринку електронних комунікацій.

2. За наявності передбачених частиною першою цієї статті умов, регуляторний орган може накладати лише регуляторні зобов'язання, передбачені статтями 88 і 91 цього Закону або щодо справедливої і обґрунтованої ціни, у разі встановлення такої необхідності за результатами аналізу ринку, та з урахуванням перспективної оцінки ймовірної поведінки постачальника із значним ринковим впливом.

3. Регуляторний орган має право у будь-який час переглянути регуляторні зобов'язання, накладені згідно з цією статтею, у разі наявності підтвердження того, що умови частини першої цієї статті більше не виконуються і є необхідність застосування статей 84 - 92 цього Закону.

Постачальник із значним ринковим впливом на оптовому ринку електронних комунікацій повинен інформувати регуляторний орган про зміну обставин, зазначених в частині першій цієї статті в термін, що не перевищує 10 робочих днів з моменту їх настання.

4. Регуляторний орган також переглядає зобов'язання, накладені згідно з цією статтею, якщо на підставі вивчення поданих умов, що пропонуються постачальником із значним ринковим впливом своїм конкурентам, регуляторний орган робить висновок про наявність проблеми з конкуренцією, які шкодять кінцевим користувачам та вимагають накладання одного або декількох регуляторних зобов'язань відповідно до статей 87, 89, 90, 92 цього Закону, або зміни таких зобов'язань, накладених відповідно до частини другої цієї статті.

5. Рішення, передбачені цією статтею приймаються з проведенням консультацій з зацікавленим сторонами відповідно до цього Закону.

Статті 100. Перехід із застарілої інфраструктури мереж електронних комунікацій

1. Постачальник електронних комунікаційних мереж із значним ринковим впливом на відповідному ринку (ринках) зобов'язаний повідомляти регуляторний орган у встановлені ним терміни та формі про план щодо виведення з експлуатації або зміни частини інфраструктури електронної комунікаційної мережі, в тому числі інфраструктури, необхідної для управління мідною мережею, яка підпадає під зобов'язання відповідно до статей 88 - 99 цього Закону.

2. Регуляторний орган у встановленому ним порядку повинен забезпечити, щоб процес виведення з експлуатації або заміни застарілої інфраструктури електронних комунікаційних мереж передбачав наявність прозорого графіку та умов, в тому числі термінів такої заміни, і встановлював наявність альтернативних засобів забезпечення доступу до оновленої інфраструктури мереж, які мають не гіршу якість, у разі, якщо це необхідно для захисту конкуренції та прав кінцевих користувачів.

3.Регуляторний орган може зняти зобов'язання, передбачені частинами першою та другою цієї статті, у разі якщо буде встановлено що такий постачальник електронних комунікаційних мереж виконав обидві такі умови:

1) встановив відповідні умови для переходу з застарілої інфраструктури, в тому числі, щодо надання альтернативних засобів доступу, не гіршої якості, ніж ті, що були доступні з використанням застарілої інфраструктури мереж, а також для їх надання запитувачам доступу до тих самих кінцевих користувачів;

2) виконав умови та процедури, про які повідомив регуляторний орган відповідно до цієї статті.

Рішення, передбачені цією частиною, приймаються з проведенням консультацій з зацікавленим сторонами відповідно до цього Закону.

Стаття 101. Регуляторний контроль роздрібних послуг електронних комунікацій

1. Національний регулятор приймає рішення про накладення регуляторних зобов'язань на постачальників послуг електронних комунікаційних послуг із значним ринковим впливом на певному роздрібному ринку, визначених відповідно до статті 86 цього Закону за наявності одночасно таких умов:

1) в результаті проведеного аналізу ринку, регуляторний орган встановлює, що певний ринок роздрібних послуг, визначений відповідно до статі 86 цього Закону не є ефективно конкурентним;

2) регуляторний орган робить висновок, що зобов'язання, накладені відповідно до статей 87 - 93 цього Закону на відповідних оптових ринках електронних комунікацій не призвели до досягнення завдань, передбачених статтею 4 цього Закону.

2. Регуляторні зобов'язання, накладені згідно з частиною першою цієї статті, повинні ґрунтуватися на характері виявленої проблеми, бути пропорційними їх та виправданими в розрізі завдань, передбачених статтею 4 цього Закону.

Регуляторний орган застосовує відповідно до цієї статті регуляторні зобов'язання з метою недопущення застосування завищених цін (встановлення яких було б не можливе за умов ефективної конкуренції) чи стримування виходу на ринок або обмеження конкуренції шляхом встановлення цін на послуги нижче собівартості, які унеможливлюють конкуренцію з боку інших постачальників послуг електронних комунікацій, а також спрямовані на усунення з ринку інших постачальників послуг, та/або надання невиправданих переваги певним кінцевим користувачам або технічно та/або економічно необґрунтоване (щодо кінцевих користувачів) пакетування послуг електронних комунікацій.

3. Регуляторний орган у встановленому ним порядку з метою захисту інтересів кінцевих користувачів і сприяння ефективній конкуренції та за наявності умов, передбачених частиною першою та другою цієї статті приймає рішення про накладення на постачальників електронних комунікаційних послуг із значним ринковим впливом на певному роздрібному ринку регуляторних зобов'язань з:

1) встановлення максимальної граничної роздрібної ціни;

2) контролю за індивідуальними тарифами (що визначаються регуляторним органом) на електронні комунікаційні послуги;

3) орієнтування тарифів (цін) на електронні комунікаційні послуги на собівартість;

4) орієнтування тарифів (цін) на електронні комунікаційні послуги на ціни на подібних ринках.

4. Постачальник електронних комунікаційних послуг із значним ринковим впливом, на якого накладені регуляторні зобов'язання відповідно до цієї статі повинен застосовувати системи обліку витрат відповідно до вимог (формату та методології обліку) що встановлюються регуляторним органо.

Дотримання таких вимог щорічно підтверджується аудиторським висновком, який подається до регуляторного органа у встановлені ним терміни.

Регуляторний орган щорічно оприлюднює на електронній регуляторній платформі висновок щодо відповідності системи обліку витрат такого постачальника встановленим вимогам.

5. Регуляторний орган не повинен застосовувати передбачені цією статтею механізми контролю цін до географічних або роздрібних ринків, якщо на таких ринках існує ефективна конкуренція.

6. Рішення, передбачені цією статтею приймаються з проведенням консультацій з зацікавленим сторонами відповідно до статті 21 цього Закону.

РОЗДІЛ XIII. УНІВЕРСАЛЬНІ ЕЛЕКТРОННІ КОМУНІКАЦІЙНІ ПОСЛУГИ

Стаття 102. Універсальні електронні комунікаційні послуги

1. Універсальними електронними комунікаційними послугами є:

1) послуги широкосмугового доступу до мережі Інтернет у фіксованому місці, що відповідають вимогам частини другої цієї статті;

2) послуги голосових електронних комунікацій у фіксованому місці.

Універсальна послуга надається у фіксованому місці (за адресою будинку, споруди, вказаною споживачем), незалежно від технологій (проводового, безпроводового) доступу споживача до електронних комунікаційних мереж.

2. Універсальні послуги широкосмугового доступу до мережі Інтернет у фіксованому місці повинні забезпечувати швидкість, відповідно до показників та параметрів, встановлених центральним органом виконавчої влади в сферах електронних комунікацій та радіочастотного спектра. Центральний орган виконавчої влади в сферах електронних комунікацій та радіочастотного спектра повинен встановлювати показники на рівні, достатньому для підтримки доступу споживачів до таких послуг (сервісів):

1) електронна пошта;

2) пошукові системи, що дозволяють здійснювати пошук всіх типів інформації;

3) основні електроні засоби навчання та освіти;

4) засоби масової інформації в мережі Інтернет;

5) електронна комерція;

6) інтернет - банкінг;

7) доступ до послуг електронного урядування (електронних адміністративних послуг);

8) соціальні мережі та сервіси обміну повідомленнями в мережі Інтернет;

9) голосові та відео з'єднання.

3. Усі споживачі на всій території України мають право на отримання універсальних послуг електронних комунікацій із встановленими центральним органом виконавчої влади в сферах електронних комунікацій та радіочастотного спектра показниками якості та за доступною ціною.

4. Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади в сферах електронних комунікацій та радіочастотного спектра, регуляторний орган, інші органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та цього Закону зобов'язані здійснювати заходи із забезпечення реалізації прав споживачів на доступ до універсальних послуг.

Стаття 103. Надання доступних універсальних послуг електронних комунікацій

1. З метою визначення доступності споживачам цін на універсальні послуги на всій території України, регуляторний орган, за участі центрального органу виконавчої влади в сферах електронних комунікацій та радіочастотного спектра та центральних органів державної влади у сфері економічного розвитку, торгівлі та статистичного обліку, щороку, здійснює у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку, моніторинг рівня тарифів (цін) на універсальні послуги, визначені у статті 102 цього Закону.

Доступність універсальних послуг визначається за встановленими Кабінетом Міністрів України критеріями та їх значеннями, з урахуванням рівнів цін на універсальні електронні комунікаційні послуги на території держави та рівня доходів споживачів.

Результати такого моніторингу оприлюднюються регуляторним органом на електронній регуляторній платформі та надсилаються до Кабінету Міністрів України для прийняття рішення щодо необхідності застосування заходів, передбачених частиною першою статті 104.

2. При наданні електронних комунікаційних універсальних послуг постачальник таких послуг повинен:

1) пропонувати та надавати споживачам відповідні універсальні послуги (послугу) на недискримінаційних умовах;

2) надавати універсальні послуги за встановленими центральним органом виконавчої влади в сферах електронних комунікацій та радіочастотного спектра показниками якості;

3) надавати універсальні послуги за економічно обґрунтованими, прозорими та недискримінаційними цінами, інформувати споживачів про зміни цін на універсальні послуги не пізніше, ніж за 20 календарних днів до їх застосування у спосіб, визначений правилами надання та отримання електронних комунікаційних послуг;

4) надавати універсальні електронні комунікаційні послуги на підставі публічного договору приєднання, який повинен відповідати вимогам, визначеним статтею 106 цього Закону та правилами надання та отримання електронних комунікаційних послуг, що затверджуються Кабінетом Міністрів України та оприлюднюватись на веб-сайті постачальника електронних комунікаційних послуг в форматі відкритих даних;

5) припиняти надання універсальних послуг споживачам, що відносяться до вразливих соціальних груп в порядку, встановленому правилами надання та отримання електронних комунікаційних послуг.

3. Сприяння отриманню універсальних послуг споживачам з інвалідністю та заходи із сприяння забезпеченню їх відповідним термінальним обладнанням та спеціальними засобами, що покращують рівноцінний доступ, включаючи, за необхідності, розпізнавання та синтезу мови, здійснюється за державні коши в порядку, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Стаття 104. Забезпечення доступності універсальних електронних комунікаційних послуг

1. У разі встановлення за результатами моніторингу, зазначеного в частині першій статті 103, що ціни на універсальні послуги не є доступними для вразливих соціальних груп споживачів, такі споживачі мають право на отримання в порядку і розмірах, визначених Кабінетом Міністрів України цільової адресної соціальної допомоги для отримання універсальних послуг. Такий порядок та розміри повинні переглядатись Кабінетом Міністрів України не рідше ніж раз у три роки.

2. У разі встановлення (за результатами географічних оглядів розгортання мереж) відсутності на певній території (територіях) універсальної послуги, та за умови, що така послуга не може бути забезпечена на цій території (територіях) на комерційних умовах, регуляторний орган приймає рішення про визначення цією території (територій) такою, на якій має бути здійснено забезпечення доступу до універсальних послуг.

3. У разі прийняття такого рішення на електронній регуляторній платформі оприлюднюється:

1) рішення про визначення території (територій) такою, на якій має бути здійснено забезпечення доступу до універсальних послуг;

2) пропозиція постачальникам електронних комунікацій послуг подати у визначений термін заявки на участь в конкурсі з розгортання електронних комунікаційних мереж для забезпечення доступності універсальних послуг;

3) інформація щодо умов конкурсу та щодо компенсації понесеної у зв'язку з цим частини витрат на розгортання електронних комунікаційних мереж.

4. Конкурс проводиться центральним органом виконавчої влади в сферах електронних комунікацій та радіочастотного спектра у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку з урахуванням законодавства про публічні закупівлі. Умови конкурсу можуть передбачати компенсацію частини витрат від розгортання електронних комунікаційних мереж для забезпечення доступу до універсальних послуг відповідно до статті 105 цього Закону.

5. Постачальники електронних комунікаційних послуг, обрані на передбаченому частиною другою цієї статті конкурсі, з метою розгортання електронних комунікаційних мереж для забезпечення доступності універсальних послуг на призначеній території мають право на:

1) безкоштовний доступ на відповідний території, в порядку, що встановлюються Кабінетом Міністрів України до об'єктів інфраструктури державної та комунальної власності придатної для розгортання (створення) електронних комунікаційних мереж, в тому числі антен, стовпів, труб, кабельної каналізації, колекторів, люків, опор, веж, щогл, будівель, їх відповідних інженерних систем, інших інженерних споруд та засобів;

2) доступ, з метою розгортання мереж для забезпечення універсальних послуг, за встановленими Кабінетом Міністрів України тарифами, до елементів інфраструктури об'єктів будівництва, транспорту, електроенергетики, кабельної каналізації електрозв'язку, будинкової розподільної мережі.

6. Уразі, якщо жоден суб'єкт господарювання не взяв участь у конкурсі або за його результатами не було визначено постачальника електронних комунікаційних послуг для розгортання електронних комунікаційних мереж з метою забезпечення доступності універсальних послуг на визначеній території, регуляторний орган в установленому Кабінетом Міністрів України порядку призначає одного або декількох постачальників електронних комунікацій послуг, на яких покладаються зобов'язання з надання доступу до універсальної послуги на призначеній території, з числа тих, в яких у більшій мірі наявні можливості для їх надання.

Таке рішення приймається з урахуванням економічних і технічних можливостей відповідного постачальника послуг електронних комунікацій, в тому числі, наявності відповідної мережі електронних комунікацій, території покриття, його частки на певному ринку та фінансового стану.

7. У разі наявності у постачальника універсальних послуг простроченої заборгованості компенсації витрат від держави на розгортання та/ або обслуговування електронних комунікаційних мереж, такий постачальник має право відмовитись від розгортання мережі для забезпечення наявності універсальних електронних послуг за процедурою, передбаченою частиною 6 цієї статті. У такому разі нові рішення, передбачені частиною 6 цієї статті щодо такого постачальника не приймаються, а прийняті рішення підлягають скасуванню регуляторним органом.

8. Рішення щодо компенсації частини витрат на розгортання електронних комунікаційних мереж та, або рішення про накладення зобов'язання з надання доступу до універсальної послуги на призначеній території, передбачених цією статтею, приймаються регуляторним органом за умови наявності та в межах передбаченого законом про державний бюджет на відповідний рік (роки) фінансування для компенсації витрат розгортання мереж для забезпечення доступу до універсальних послуг. У разі відсутності фінансування, такі рішення підлягають скасовуванню регуляторним органом на вимогу призначеного постачальника універсальних послуг.

9. Постачальник електронних комунікацій послуг, розгортання електронної комунікаційної мережі якого здійснювалось з компенсацією частини витрат за рахунок державних коштів, повинен здійснювати надання універсальних послуг з використанням такої мережі на відповідній призначеній території.

Якщо такий постачальник має намір надати частину або всі активи своєї місцевої мережі доступу окремій юридичній особі, він повинен інформувати про це регуляторний орган у встановлені ним строки. Регуляторний орган повинен здійснити оцінку впливу запланованої угоди на надання універсальних послуг відповідно на призначеній території.

В таких випадках регуляторний орган може приймати у встановленому ним порядку рішення про накладення, зміну, чи скасування зобов'язань, передбачених цією статтею, в тому числі накладення на постачальника послуг електронних комунікацій на користь якого була відчужена така мережа, зобов'язання забезпечувати доступ до універсальних послуг.

10. Кабінет Міністрів України може прийняти рішення про застосування в установленому порядку механізмів державно-приватного партнерства відповідно до Закону України "Про приватно-державне партнерство" та концесії відповідно до Закону України "Про концесії" з метою розгортання електронних комунікаційних мереж для забезпечення доступності універсальних послуг на певній призначений території (територіях).

11. З метою забезпечення наявності універсальних електронних комунікаційних послуг центральний орган виконавчої влади в сферах електронних комунікацій та радіочастотного спектра може здійснювати закупівлі товарів, робіт і послуг для виконання робіт щодо розгортання та обслуговування мереж на конкурсній основі з урахуванням вимог законодавства України про публічні закупівлі.

12. Фінансування заходів з розгортання мереж для забезпечення доступу до універсальних послуг може здійснюватися за рахунок коштів місцевих бюджетів.

13. Регуляторний орган приймає передбачені цією статтею рішення в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з урахуванням принципів об'єктивності, прозорості, недискримінації, пропорційності, та необхідності мінімізувати спотворення ринку, а також з проведенням консультацій відповідно до статі 25 цього Закону.

Стаття 105. Умови компенсації збитків, пов'язаних з виконанням зобов'язань щодо надання універсальної електронних комунікаційних послуги

1. Кабінет Міністрів України, за поданням центрального органа виконавчої влади в сферах електронних комунікацій та радіочастотного спектра, погодженим з регуляторним органом, встановлює порядок компенсації постачальникам електронних комунікаційних послуг збитків, визначених відповідно до законодавства, понесених внаслідок зобов'язання з розгортання електронних комунікаційних мереж для надання універсальних послуг за рахунок коштів державного бюджету та інших джерел, не заборонених законодавством, що визначаються законом про державний бюджет на відповідний рік.

2. У разі, наявності збитків на розгортання електронних комунікаційних мереж, що підлягають компенсації, постачальник універсальних електронних комунікаційних послуг має право звернутись до регуляторного органа з заявою про відшкодування підтверджених і обґрунтованих належним чином збитків.

3. Порядок і методику розрахунку та відшкодування збитків на розгортання електронних комунікаційних мереж для надання універсальних електронних комунікаційних послуг встановлює Кабінет Міністрів України.

4. Регуляторний орган в термін, що не перевищує двох місяців з моменту отримання заяви, передбаченої частиною другою цієї статі, повинен в установленому Кабінетом Міністрів України порядку здійснити перевірку розрахунків збитків, наданих заявником, та прийняти рішення щодо їх відшкодування та розміру такого відшкодування.

При прийняті такого рішення регуляторний орган забезпечує дотримання принципів об'єктивності, прозорості, недискримінації, пропорційності та застосування механізму консультацій.

Стаття 106. Умови надання універсальних послуг

1. У разі надання універсальних послуг (постачальником електронних комунікаційних послуг, призначеним відповідно до статті 104 цього Закону) умови їх надання визначаються постачальником таких послуг відповідно до цього Закону і правил надання та отримання електронних комунікаційних послуг та повинні, в тому числі, включати:

1) виставлення рахунків, відповідно до визначеного правилами надання та отримання електронних комунікаційних послуг рівня безкоштовного розшифрування отриманих споживачем універсальних послуг за певний розрахунковий період, який би надавав їм можливість контролювати витрати, пов'язаних з отриманням таких послуг;

2) вибіркову безкоштовну заборону за вимогою споживача на вихідні дзвінки та, за наявності технічної можливості, визначені типи або визначені номери;

3) обов'язкове повідомлення про можливість припинення чи призупинення надання послуг у зв'язку з несплатою рахунків та надання їм терміну для погашення заборгованості та збереження можливості здійснення екстрених викликів на період, відповідно до правил надання та отримання послуг електронних комунікацій;

4) надання за зверненням споживачів тарифних консультацій (інформації) щодо альтернативних (нижчих) тарифів з низькими витратами, у разі їх наявності;

5) контроль витрат на універсальні послуги шляхом надсилання споживачам безкоштовних повідомлення у випадку надмірних чи неадекватних моделей споживання універсальних послуг відповідно до правил надання та отримання електронних комунікаційних послуг;

6) можливість деактивувати платежі третім особам, шляхом заборони списання оплати за послуги, що надаються ними з використанням мереж електронних комунікацій (контент, додаткові послуги третіх осіб, тощо), з абонентського рахунку для оплати електронних комунікаційних послуг.

Розділ XIV. ПОСЛУГИ ЕЛЕКТРОННИХ КОМУНІКАЦІЙ ТА КІНЦЕВІ КОРИСТУВАЧІ ПОСЛУГ

Стаття 107. Загальні засади надання електронних комунікаційних послуг кінцевим користувачам

1. Постачальники електронних комунікаційних послуг не повинні застосовувати дискримінаційні умови надання електронних комунікаційних послуг для кінцевих користувачів з причин, пов'язаних з громадянством кінцевого користувача, місцем його проживання або місцем надання послуги, якщо такі відмінності (обмеження) не обумовлені технічними та економічними умовами надання електронних комунікаційних послуг чи іншими об'єктивними причинами відповідно до правил надання та отримання електронних комунікаційних послуг.

2. Постачальники електронних комунікаційних послуг та кінцеві користувачі послуг повинні дотримуватись правил надання та отримання електронних комунікаційних послуг затверджених Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади в сферах електронних комунікацій та радіочастотного спектра.

3. Умовами надання та отримання електронних комунікаційних послуг кінцевому користувачу є:

1) укладення договору про надання електронних комунікаційних послуг відповідно та правил надання та отримання електронних комунікаційних послуг та інших актів законодавства;

2) оплата замовленої кінцевим користувачем електронної комунікаційної послуги, якщо інше не передбачено цим Законом або договором про надання електронних комунікаційних послуг.

4. Постачальники послуг міжособистісних електронних комунікацій, за винятком послуг без використання нумерації, повинні забезпечувати відповідно до цього Закону та правил надання та отримання електронних комунікаційних послуг:

1) сумісність електронних комунікаційних послуг, що надаються ними;

2) можливість з'єднання кінцевим користувачам з номерами національного плану нумерації;

3) вимог щодо захисту прав кінцевих користувачів електронних комунікаційних послуг.

5. Кінцевий користувач має право отримувати послугу знеособлено відповідно до правил надання та отримання електронних комунікаційних послуг та умов надання послуг, встановлених постачальником електронних комунікаційних послуг.

Кінцевий користувач, що не ідентифікований постачальником електронних комунікаційних послуг, має право здійснити в порядку встановленому правилами надання та отримання електронних комунікаційних послуг ідентифікацію, в тому числі дистанційну з застосуванням відповідно до законодавства про електронні довірчі послуги будь-яких засобів електронної ідентифікації високого рівня довіри (кваліфікованих підписів, печаток, інших засобів, в тому числі таких, як mobile-id) та засобів середнього рівня довіри, передбачених правилами надання та отримання електронних комунікаційних послуг, в тому числі таких як bank-id.

6. Кінцеві користувачі послуг мають право на захист своїх прав відповідно до законодавства, в тому числі в судовому порядку, шляхом звернення у разі їх порушення до регуляторного органа для проведення заходів державного нагляду та усунення виявлених порушень. Споживачі електронних комунікаційних послуг, крім зазначеного, мають право на позасудовий розгляд спорів за їх зверненням регуляторним органом відповідно до статті 126 цього Закону.

7. Постачальники електронних комунікаційних послуг повинні безоплатно надавати:

7.1) послуги голосових електронних комунікацій або послуги з передачі текстового повідомлення, якщо вони надаються абонентам для направлення (здійснення) ними благодійного електронного повідомлення;

7.2) послуги з перерахування коштів як благодійної пожертви на користь неприбуткової організації, у тому числі благодійної організації (крім політичних партій і кредитних спілок), або територіальної громади на виконання благодійного електронного повідомлення, направленого (здійсненого) таким абонентом;

7.3) послуги з публічного збору благодійних пожертв з використанням благодійного електронного повідомлення згідно з договором, укладеним між постачальником електронних комунікаційних послуг та неприбутковою організацією, у тому числі благодійною організацією (крім політичних партій і кредитних спілок), або територіальною громадою.

При цьому на суму коштів, перераховану постачальником електронних комунікаційних послуг на цілі благодійної діяльності, зібраних публічним збором благодійних пожертв з використанням благодійного електронного повідомлення, зменшується аванс абонента за електронні комунікаційні послуги. Відповідна сума коштів списується з особового рахунку абонента.

8. Надання та отримання електронних комунікаційних послуг органам державної влади та органам місцевого самоврядування здійснюється на договірних засадах відповідно до цього Закону.

9. Відповідно до законодавства про інформацію, про авторське право та суміжні права, регуляторний орган спільно з іншими уповноваженими органами державної влади сприяє співпраці постачальників електронних комунікаційних послуг та суб'єктів господарювання, зацікавлених у поширенні законного контенту в електронних комунікаційних мережах, в питаннях інформування кінцевих користувачів електронних комунікаційних послуг про вимоги законодавства щодо інформації, поширення якої є порушенням закону та щодо захисту авторських та суміжних прав при користуванні електронними комунікаційними послугами.

Стаття 108. Інформація щодо надання електронних комунікаційних послуг

1. До укладення договору про надання електронних комунікаційних послуг та під час надання послуг, незалежно від типу чи виду електронних комунікаційних послуг кінцевий користувач має право на отримання вичерпної інформації щодо опису умов такого договору відповідно до правил надання та отримання електронних комунікаційних послуг, яка повинна, зокрема, включати:

1) основні характеристики кожної електронної комунікаційної послуги;

2) відомості про постачальника електронних комунікаційних послуг, зокрема, найменування, адресу місця знаходження, а також номер телефону, електронну адресу та адресу веб-сайту;

3) загальну вартість електронних комунікаційних послуг, включаючи податки, а також, всі додаткові платежі, пов'язані з наданням послуги;

4) мінімальні обсяг та/або тривалість користування електронною комунікаційною послугою, що необхідні для використання умов акцій (спеціальних пропозицій);

5) умови та процедури (в частині, що стосуються кінцевого користувача), пов'язані з послугою перенесення номеру, переходом до іншого постачальника електронних комунікаційних послуг та виплатою відшкодування кінцевому користувачу у зв'язку із порушенням таких умов, в тому числі щодо термінів;

6) інформацію про право кінцевих користувачів, які використовують передплачені електронні комунікаційні послуги, на повернення, за запитом, будь-якого залишкового кредиту у випадках перенесення номера та переходу до іншого постачальника електронних комунікаційних послуг;

7) інформацію про платежі, що виникають при достроковому розірванні договору, у тому числі при перенесенні номеру, про порядок розблокування термінального (кінцевого) обладнання та повернення витрат, пов'язаних з наданням термінального (кінцевого) обладнання;

8) механізм оплати, постачання (надання) електронних комунікаційних послуг, термін, до якого постачальник електронних комунікаційних послуг зобов'язується розпочати надання послуги та порядок розгляду скарг з приводу їх надання;

9) строком дії договору про надання електронних комунікаційних послуг або, в разі його укладення на визначений строк - умови продовження та припинення його дії, в тому числі дострокового;

10) інформацію, передбачену правилами надання та отримання електронних комунікаційних послуг, щодо заходів технічного захисту електронних комунікаційних мереж що застосовуються постачальником електронних комунікаційних послуг відповідно законодавства у сфері кібербезпеки;

11) інформація щодо придатності електронних комунікаційних послуг для користування споживачам з інвалідністю;

12) інформацію відповідно до правил надання та отримання електронних комунікаційних послуг та законодавства про захист прав споживачів, щодо:

12.1) порядку відшкодування, у разі невідповідності електронних комунікаційних послуг передбачених законодавством чи договором параметрам якості та інших порушень умов договору про надання електронних комунікаційних послуг;

12.2.) дії, які вживаються постачальником електронних комунікаційних послуг для реагування на інциденти безпеки, кібербезпеки, загрози чи уразливості електронних комунікаційних послуг (мереж);

12.3) можливості та порядку врегулювання питань у разі неналежного реагування на інциденти кібербезпеки, загрози чи уразливості послуг (мереж), порушення законодавства про захист персональних даних.

2. В доповнення до інформації, передбаченої частиною першою цієї статті, постачальники послуг доступу до мережі Інтернет та міжособистісних послуг електронних комунікацій надають таку інформацію:

1) як складову основних характеристик кожної послуги - показники значень параметрів якості послуг, які пропонуються відповідно до статті 114 цього Закону:

2) вартість активації електронної комунікаційної послуги, всі періодичні витрати та витрати, пов'язані з її отриманням та як складову інформації про ціну такої послуги:

2.1) деталі тарифного плану (планів), передбачених договором з зазначенням для кожного тарифного плану типів електронних комунікаційних послуг, що пропонуються та їх обсягів, які включаються в розрахунковий період, а також ціни на додаткові обсяги електронних комунікаційних послуг;

2.2.) для тарифного плану (планів) із встановленим обсягом електронних комунікаційних послуг, право споживача перенести невикористаний обсяг з попереднього розрахункового періоду на наступний розрахунковий період, якщо така можливість передбачена договором про надання електронних комунікаційних послуг;

2.3.) способи забезпечення прозорості моніторингу кінцевим користувачем обсягу споживання електронних комунікаційних послуги та розрахунків за неї;

2.4.) інформацію про тарифи щодо номерів або послуг, які є предметом спеціальних цінових умов (надається безпосередньо перед встановленням з'єднання або підключення послуги) відповідно до правил надання;

2.5.) для пакетних послуг, зокрема тих, які передбачають надання електронних комунікаційних послуг та термінального обладнання, зазначати також вартість окремих елементів пакету (так, якби вони надавалися окремо) (за наявності технічної можливості щодо певної послуги);

2.6.) деталі та умови, в тому числі вартість обслуговування, технічної підтримки та допомоги кінцевим користувачам послуг;

2.7) способи отримання актуальної інформації про всі чинні тарифи та про витрати на технічне обслуговування;

3) як складова інформації про строк дії договору на пакетні електронні комунікаційні послуги - умови пролонгації та/або розірвання такого договору, в тому числі умови припинення надання пакетних електронних комунікаційних послуг в цілому або їх окремого елементу;

4) персональні дані, які необхідно надати до початку надання електронних комунікаційних послуг, в тому числі, які будуть збиратися, оброблятися під час надання такої послуги та передаватись третім особам;

5) інформацію про продукти та електронні комунікаційні послуги, розроблені для споживачів з інвалідністю та про способи отримання і оновлення такої інформації;

6) процедури вирішення спорів.

3. В доповнення до інформації, передбаченої частинами першою та другою цієї статті, постачальники послуг міжособистісних електронних комунікацій з використанням нумерації надають таку інформацію:

1) обмеження доступу до екстрених служб або інформації про місцезнаходження абонента через відсутність технічної можливості, якщо електронна комунікаційна послуга дозволяє кінцевим користувачам здійснювати дзвінки на номер у національному або міжнародному плані нумерації;

2) право кінцевого користувача приймати рішення про внесення його персональних даних до баз даних номерів та тип таких персональних даних.

4. В доповнення до інформації, передбаченої частинами першою, другою цієї статті постачальники послуг доступу до мережі Інтернет надають інформацію про:

1) заходи, що вживаються постачальником електронних комунікаційних послуг і можуть впливати на якість послуг доступу до мережі Інтернет, на конфіденційність та на захист персональних даних кінцевих користувачів, а також їх можливий вплив;

2) вплив обмеження обсягу, швидкості та інших параметрів якості на послугу доступу до мережі Інтернет, зокрема, на використання контенту, програм та послуг;

3) мінімальну, середню та максимальну швидкості приймання та передавання даних з/до власної мережу Інтернет у випадку фіксованого зв'язку, або прогнозовану максимальну швидкості завантаження на пристрій та завантаження в мережу Інтернет у випадку мобільного зв'язку (до власної мережі), а також щодо впливу значних відхилень від рекламованої швидкості на реалізацію прав кінцевих користувачів щодо отримання послуги;

4) щодо способів захисту прав, доступних кінцевому користувачу відповідно до законодавства, у разі постійної або регулярно повторюваної невідповідності між фактичними характеристиками наданням послуги доступу до мережі Інтернет (в частині швидкості та/або параметрів якості) та характеристиками, передбаченими пунктами 1 - 4 цієї частини.

5. Передбачені частинами першою-четвертою цієї статті вимоги не поширюються на послуги електронних комунікацій з передачі сигналів, в тому числі для здійснення міжмашинної взаємодії.

6. Постачальники електронних комунікаційних послуг повинні доводити їх до кінцевих користувачів, у тому числі через свої веб-сайти, передбачену частинами першою-четвертою цієї статті інформацію.

Інформація повинна подаватись у доступному та зручному для користування вигляді, що забезпечує її однозначне та чітке розуміння, та доступ до неї (з забезпеченням незмінності) протягом всього періоду часу надання відповідних електронних комунікаційних послуг.

За запитом зазначена вище інформація повинна бути надана у доступному форматі для споживачів з інвалідністю, відповідно до законодавства.

7. Інформація, зазначена у частинах першій - четвертій цієї статті є невід'ємною частиною договору про надання електронних комунікаційних послуг і може бути змінена лише за згодою сторін.

8. З метою забезпечення правильності виставлення рахунків за надані електронні комунікаційні послуги, постачальники таких послуг повинні:

1) вести достовірний облік електронних комунікаційних послуг, що надаються ними;

2) зберігати записи про надані електронні комунікаційні послуги протягом строку позовної давності, визначеного законом;

3) у разі встановлення плати в залежності від часу чи обсягу споживання наданих електронних комунікаційних послуг (тривалість часу, обсяг даних, кількість повідомлень, сеансів зв'язку), враховувати при розрахунках лише повні відповідні одиниці обліку таких послуг згідно з правилами надання та отримання електронних комунікаційних послуг. Поняття повної одиниці обліку послуг визначається правилами надання та отримання електронних комунікаційних послуг.

Якщо послуги доступу до мережі Інтернет або універсальні електронні комунікаційні послуги обліковуються на основі споживання у часі або за обсягом споживання, їхні постачальники пропонують кінцевим користувачам можливість здійснювати контроль за отримання кожної з цих послуг.

Стаття 109. Ціноутворення та розрахунки у сфері електронних комунікацій

1. Принципи ціноутворення у сфері електронних комунікацій:

1) встановлення тарифів на конкурентному ринку на основі попиту та пропозицій;

2) безперервність процесу ціноутворення - тобто зміна тарифів при зміні умов виробництва послуг;

3) уникнення перехресного субсидування одних електронних комунікаційних послуг за рахунок інших;

4) залежність рівня тарифів від рівня якості електронних комунікаційних послуг.

2. Розрахунки за електронні комунікаційні послуги здійснюються на умовах договору про надання електронних комунікаційних послуг між постачальником електронних комунікаційних послуг та споживачем.

3. У разі невикористання авансу протягом розрахункового періоду залишок суми коштів переноситься на наступний розрахунковий період, якщо інше не передбачено договором. Списання постачальником електронних комунікаційних послуг залишку суми коштів споживача, в тому числі на свою користь, забороняється, крім випадків передбачених правилами надання і отримання електронних комунікаційних послуг.

4. Повернення невикористаних з особового рахунка абонента коштів здійснювати на вимогу кінцевого користувача протягом строку позовної давності, а кінцевого користувача, який отримує послуги знеособлено, протягом двох місяців після закінчення строку дії картки попередньо оплаченої послуги та/або ідентифікаційної картки у разі відмови від передплачених послуг та/або припинення дії договору та за умови його ідентифікації відповідно до правил надання та отримання електронних комунікаційних послуг.

Стаття 110. Права, обов'язки та відповідальність кінцевих користувачів послуг

1. Кінцеві користувачі послуг під час замовлення та/або отримання електронних комунікаційних послуг мають право на:

1) захист своїх прав державою;

2) вільний доступ до електронних комунікаційних послуг;

3) безпеку електронних комунікаційних послуг (згідно з договором про надання електронних комунікаційних послуг);

4) вільний вибір постачальника електронних комунікаційних послуг;

5) вільний вибір виду та кількості електронних комунікаційних послуг, які пропонуються постачальниками електронних комунікаційних послуг, в тому числі отримання за наявності технічної можливості окремої електронної комунікаційної послуги (не в складі пакета послуг);

6) безоплатне отримання від постачальника електронних комунікаційних послуг вичерпної інформації щодо змісту, якості, вартості та порядку надання електронних комунікаційних послуг;

7) своєчасне і якісне одержання електронних комунікаційних послуг на умовах визначених договором;

8) отримання від постачальника електронних комунікаційних послуг наявних відомостей щодо наданих електронних комунікаційних послуг у порядку визначеному законодавством;

9) обмеження постачальником електронних комунікаційних послуг доступу кінцевого користувача до окремих видів електронних комунікаційних послуг на підставі його заяви;

10) повернення від постачальника електронних комунікаційних послуг невикористаної частки коштів у разі відмови від передплачених електронних комунікаційних послуг у випадках і в порядку, визначених правилами надання і отримання цих послуг та договором про надання електронних комунікаційних послуг;

11) відмову від електронних комунікаційних послуг у порядку, встановленому договором про надання електронних комунікаційних послуг;

12) відшкодування збитків, заподіяних у наслідок невиконання чи неналежного виконання постачальником електронних комунікаційних послуг обов'язків, передбачених договором про надання електронних комунікаційних послуг чи законодавством;

13) оскарження неправомірних дій постачальників електронних комунікаційних послуг шляхом звернення до суду та уповноважених державних органів;

14) відмову від оплати електронної комунікаційної послуги, яку вони не замовляли;

15) отримання інформації щодо можливості та порядку відмови від замовленої електронної комунікаційної послуги;

16) безоплатне отримання від постачальника електронних комунікаційних послуг рахунків за надані електронні комунікаційні послуги. За особистим зверненням кінцевого користувача з урахуванням технічної можливості обладнання електронної комунікаційної мережі нарахована до оплати сума за надані послуги повинна бути розшифрована тільки за той розрахунковий період, до якого кінцевий користувач має претензії, із зазначенням номера кінцевого користувача, якого викликав кінцевий користувач, виду послуги, обсягу наданих послуг, суми коштів до сплати за кожний сеанс зв'язку.

Електронні комунікаційні послуги, що надаються знеособлено (анонімно) розшифруванню не підлягають;

17) перенесення номера;

18) інші права, визначені законодавством України та договором про надання електронних комунікаційних послуг.

2. Відновлення послуг у випадку втрати електронних ідентифікаційних засобів знеособленим (анонімним) абонентом (тому числі, SIM-карта, e-SIM, налаштування інтернет-роутера тощо) здійснюється за умови ідентифікації цього абонента у постачальника електронних комунікаційних послуг та надання персональних даних.

Постачальники електронних комунікаційних послуг зобов'язані забезпечити можливість ідентифікації кінцевих користувачів із застосуванням засобів електронної ідентифікації високої та середньої довіри відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги".

Стаття 111. Обов'язки кінцевих користувачів електронних комунікаційних послуг

1. Кінцеві користувачі електронних комунікаційних послуг зобов'язані дотримуватися правил надання та отримання електронних комунікаційних послуг, зокрема:

1) оплачувати замовлені та отримані електронні комунікаційні послуги, у тому числі абонентську плату та вартість пакетів послуг;

2) використовувати кінцеве (термінальне) обладнання, що має документ про відповідність;

3) не допускати використання кінцевого (термінального) обладнання для вчинення протиправних дій або дій, що суперечать інтересам національної безпеки, оборони та охорони правопорядку;

4) не допускати дій, що можуть створювати загрозу для безпеки експлуатації електронних комунікаційних мереж, підтримки цілісності та взаємодії електронних комунікаційних мереж, захисту інформаційної безпеки електронних комунікаційних мереж, електромагнітної сумісності радіообладнання, ускладнювати чи унеможливлювати надання послуг іншим кінцевим користувачам;

5) не допускати використання на комерційній основі кінцевого (термінального) обладнання та абонентських ліній електронних комунікаційних мереж для надання електронних комунікаційних послуг третім особам;

6) не здійснювати несанкціонованого втручання в роботу та/або використання електронної комунікаційної мережі, що спричинило або може спричинити збитки чи інші загрози майновим інтересам постачальників електронних комунікаційних послуг, інших кінцевих користувачів, третіх осіб;

7) надавати постачальнику електронних комунікаційних послуг свої достовірні дані у системі обліку та виконувати умови договору про надання електронних комунікаційних послуг, у тому числі своєчасно оплачувати електронні комунікаційні послуги.

2. Кінцеві користувачі електронних комунікаційних послуг зобов'язані виконувати інші обов'язки відповідно до законодавства України та договору з постачальником електронних комунікаційних мереж та/або послуг.

Стаття 112. Відповідальність кінцевих користувачів електронних комунікаційних послуг

1. Кінцеві користувачі електронних комунікаційних послуг несуть відповідальність за порушення норм цього Закону, правил надання та отримання електронних комунікаційних послуг відповідно до закону та договору про надання та отримання електронних комунікаційних послуг.

2. Сплата кінцевим користувачем пені, правомірне припинення чи скорочення постачальником електронних комунікаційних послуг переліку електронних комунікаційних послуг, отримання кінцевим користувачем послуги перенесення номеру не звільняє кінцевого користувача від обов'язку оплатити в повному обсязі надані йому електронні комунікаційні послуги.

3. У разі виявлення факту пошкодження електронної комунікаційної мережі, в тому числі внаслідок використання кінцевого (термінального) обладнання, що сталося з вини кінцевого користувача, усі витрати постачальника електронних комунікаційних послуг на усунення пошкодження, а також відшкодування інших збитків (у тому числі не отриманих доходів, упущеної вигоди) покладаються на кінцевого користувача за рішенням суду.

Типова методика визначення розмірів відшкодування збитків затверджується Кабінетом Міністрів України.

Стаття 113. Прозорість та порівняння пропозицій постачальників електронних комунікаційних послуг

1. Постачальники електронних комунікаційних послуг повинні визначати умови надання послуг доступу до мережі Інтернет та/або послуг міжособистісних електронних комунікацій відповідно до статей 107, 108 цього Закону та оприлюднювати інформацію, зазначену в частині п'ятій цієї статті чітким, повним, машиночитаним способом і в доступному форматі, в том у числі для споживачів з інвалідністю з дотриманням вимог до її формату, встановлених правилами надання та отримання електронних комунікаційних послуг. Така інформація повинна регулярно ними оновлюватись та бути доступною через електронну регуляторну платформу за визначеною регуляторним органом формою для створення незалежного інструменту порівняння кінцевим користувачем умов надання послуг електронних комунікацій.

2. Інформація, що оприлюднюється відповідно до частини першій цієї статті включає:

1) контактні дані постачальника електронних комунікаційних послуг;

2) опис запропонованих послуг:

2.1) обсяг та умови (територія надання послуг, умови оплати) пропонованих послуг та основні характеристики кожної наданої послуги, включаючи показники параметрів якості послуг (за наявності), що підлягають оприлюдненню та обмеження, що накладаються постачальником електронних комунікаційних послуг щодо використання наданого кінцевого (термінального) обладнання (у разі надання);

2.2) інформацію про тарифи, тарифні плани на електронні комунікаційні послуги;

3) інформацію про продукти та електронні комунікаційні послуги, включаючи будь-які функції, практики, політики та процедури та зміни в порядку надання чи отримання таких послуг, розроблені для споживачів з інвалідністю;

3. Регуляторний орган забезпечує у встановленому ним порядку створення та безкоштовний доступ кінцевих користувачів до принаймні одного незалежного інструменту порівняння, що дозволяє їм порівнювати та оцінювати різні послуги доступу до мережі Інтернет та послуги міжособистісних електронних комунікацій, що надаються з використанням нумерації з урахуванням:

1) цін та тарифів на електронні комунікаційні послуги, що надаються;

2) якості надання електронних комунікаційних послуг, відповідно до вимог статті 114 цього Закону.

4. Інструмент порівняння, зазначений частині другій цієї статті, повинен реалізовуватися за допомогою електронної регуляторної платформи та відповідати наступним вимогам:

1) бути функціонально незалежними від постачальників електронних комунікаційних послуг, забезпечувати рівне ставлення до них в результатах пошуку;

2) застосовувати чіткі та об'єктивні критерії, на яких має базуватися порівняння електронних комунікаційних послуг, встановлені регуляторним органом за погодженням з центральним органом виконавчої влади в сферах електронних комунікацій та радіочастотного спектра;

3) надавати точну та актуальну інформацію та вказувати час останнього оновлення;

4) бути відкритим для будь-якого постачальника послуг доступу до Інтернету або міжособистісних електронних комунікацій і включати широкий спектр пропозицій, які охоплюють значну частину ринку, а у разі представлення інформації, яка не є повним оглядом ринку, повідомляти про це до початку відображення результатів;

5) забезпечити процедуру повідомлення про надання недостовірної інформації;

6) включати можливість порівняння цін, тарифів та якості електронних комунікаційних послуг між пропозиціями, доступними кінцевим користувачам.

Треті сторони мають право використовувати безкоштовно та у форматах відкритих даних дані опубліковані постачальниками послуг доступу до Інтернету або послуг міжособистісних електронних комунікацій, для надання створення таких незалежних інструментів порівняння.

Стаття 114. Якість електронних комунікаційних послуг

1. Постачальники електронних комунікаційних послуг, що надають послугу доступу до Інтернету та послугу міжособистісних електронних комунікацій зобов'язані оприлюднювати вичерпну, порівнянну, надійну, зручну для сприйняття та актуальну інформацію для кінцевих користувачів:

1) щодо якості їхніх електронних комунікаційних послуг, що надається ними з використанням мережі електронних комунікацій безпосередньо, або на підставі угоди про обслуговування з іншим постачальником електронних комунікаційних мереж та/або послуг;

2) про заходи, що вживаються для сприяння можливості доступу для споживачів з інвалідністю.

2. Постачальники послуг міжособистісних електронних комунікацій зобов'язані інформувати кінцевих користувачів, про те, чи залежить якість їхніх послуг електронних комунікацій від будь-яких зовнішніх факторів.

3. Центральний орган виконавчої влади у сферах електронних комунікацій та радіочастотного спектра за погодженням з регуляторним органом визначає значення параметрів якості електронних комунікаційних послуг, зазначених в частині четвертій цієї статті, що підлягають випробуванню.

Перелік інформації про якість електронних комунікаційних послуг, форму і спосіб її оприлюднення постачальниками електронних комунікаційних послуг визначає регуляторний орган.

4. Застосовуються наступні параметри якості електронних комунікаційних послуг

1) для постачальників послуг з доступу до електронної комунікаційної мережі:

1.1.) час встановлення початкового з'єднання;

1.2.) відсоток неуспішних спроб приєднання до мережі;

1.3.) час усунення пошкоджень.

2) для постачальників електронних комунікаційних послуг, що експлуатують для надання послуг мережі електронних комунікацій безпосередньо, або на підставі угоди про обслуговування з іншим постачальником електронних комунікаційних мереж та/або послуг:

2.1.) час встановлення з'єднання;

2.2.) відсоток рахунків, щодо яких надійшли звернення щодо їх некоректності (неправильності);

2.3.) якість передачі мови (відповідно до розрахованого показника);

2.4.) відсоток перерваних викликів;

2.5.) відсоток неуспішних викликів;

2.6) відсоток відмов;

2.7) час затримки сигналу виклику;

3) для постачальників послуг доступу до мережі Інтернет (на мережі постачальника послуг):

3.1) час затримки даних;

3.2.) тремтіння сигналу (джиттер);

3.3.) відсоток втрачених (недоставлених) пакетів даних.

5. Постачальники електронних комунікаційних послуг повинні надавати електронні комунікаційні послуги за встановленими відповідно до цієї статі центральним органом виконавчої влади в сферах електронних комунікацій та радіочастотного спектра показниками якості послуг та їх параметрами (у разі їх установлення).

Стаття 115. Укладення та припинення дії договору про надання електронних комунікаційних послуг

1. Договір про надання електронних комунікаційних послуг укладається відповідно до правил надання та отримання електронних комунікаційних послуг з урахуванням вимог цієї статті. Договір може бути укладено, зокрема, у письмовій чи усній формі, як публічний договір чи договір приєднання відповідно до положень Цивільного кодексу України, а також дистанційно шляхом надання згоди кінцевого користувача на його укладення, висловленої з застосуванням засобів електронної ідентифікації відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги", Закону України "Про електронну комерцію", а також шляхом вчинення активної конклюдентної дії кінцевого користувач, яка безсумнівно свідчить про його попередню згоду укласти договір та зафіксована обладнанням постачальника електронних комунікаційних послуг. На вимогу кінцевого користувача постачальник електронних комунікаційних послуг повинен надати йому докази наявності зафіксованої попередньої згоди.

2. Договір про надання електронних комунікаційних послуг укладається за умови ознайомлення кінцевого користувача з усією необхідною йому інформацією передбаченою законодавством на час укладення договору та попереднього отримання кінцевим користувачем пропозиції щодо такого укладення у відповідності до положень статті 108 цього Закону. Вимоги до змісту договору визначаються правилами надання та отримання електронних комунікаційних послуг, відповідно цього Закону. Договір вважається укладеним за умови, якщо кінцевий користувач висловив свою безсумнівну та добровільну згоду на його укладення.

3. Договір про надання електронних комунікаційних послуг може бути розірваний достроково кожною із сторін, у випадках прямо передбачених самим договором, правилами надання та отримання електронних комунікаційних послуг, цим Законом, в інших випадках, визначених законодавством.

Умови та процедури припинення договору про надання електронних комунікаційних послуг не можуть містити перешкод для зміни постачальника послуг у порядку визначеному статтею 116 цього Закону.

4. Договір про надання електронних комунікаційних послуг може передбачати автоматичну пролонгацію, але з безумовним правом кінцевого користувача, розірвати такий договір після пролонгації в односторонньому порядку, на умовах визначених у договорі відповідно до правил надання та отримання електронних комунікаційних послуг.

До того, як договір про надання електронних комунікаційних послуг автоматично подовжується, постачальник електронних комунікаційних послуг повинен інформувати кінцевих користувачів в письмовій чи електронній формі, належним чином і своєчасно (не пізніше, ніж за місяць) про закінчення договірних зобов'язань та про спосіб розірвання договору.

5. Кінцеві користувачі мають право розірвати договір про надання електронних комунікаційних послуг без додаткових витрат після повідомлення про зміни в договірних умовах, запропонованих постачальником міжособистісних електронних комунікаційних послуг, крім передбачених правилами надання та отримання електронних комунікаційних послуг випадків, коли запропоновані зміни є виключно на користь чи не мають негативного впливу на кінцевого користувача або прямо передбачені законодавством.

Постачальники електронних комунікаційних послуг повідомляють кінцевих користувачів не пізніше, ніж за місяць, а у разі зміни цін (тарифів, тарифних планів) - не пізніше, ніж за 7 календарних днів, до будь-якої зміни умов договору про надання електронних комунікаційних послуг, і одночасно інформують їх про право розірвати договір без додаткових витрат, якщо вони не погоджуються на змінені умови. Право на розірвання договору про надання електронних комунікаційних послуг здійснюється протягом одного місяця, а у разі зміни цін (тарифів, тарифних планів) протягом 7 календарних днів після такого повідомлення.

6. Будь-яке істотне порушення умов договору про надання електронних комунікаційних послуг чи параметрів якості послуг, що надаються на його підставі - є підставою для застосування кінцевим користувачем засобів правового захисту, відповідно до законодавства, включаючи право на безкоштовне та дострокове розірвання договору.

Стаття 116. Зміна постачальника електронних комунікаційних послуг та надання послуг перенесення номерів

1. У випадку зміни кінцевим користувачем послуг постачальника послуг доступу до мережі Інтернет, відповідні постачальники надають кінцевому користувачеві інформацію, до та під час заміни, щодо умов такої зміни та забезпечують на вимогу кінцевого користувача безперервність послуги доступу до мережі Інтернет, крім випадків, коли це технічно неможливо.

Безперервність полягає у можливості кінцевого користувача отримувати послугу доступу до мережі Інтернет від попереднього постачальника (відповідно до умов договору, в тому числі щодо оплати послуг) до дня укладення договору та фактичного отримання послуги доступу до мережі Інтернет від нового постачальника електронних комунікаційних послуг. Перерва в отримані послуг доступу до мережі Інтернет в таких випадках не повинна становити більше одного робочого дня, крім випадків, коли це технічно неможливо.

Така умова має бути передбачена в договорі про надання відповідних електронних комунікаційних послуг.

2. Постачальник електронних комунікаційних послуг у разі надання міжособистісних електронних комунікаційних послуг з використанням нумерації зобов'язаний надавати абонентам послугу перенесення номера, у порядку, встановленому регуляторним органом.

Кінцевий користувач при припиненні договору з постачальником міжособистісних електронних комунікаційних послуг з використанням нумерації має право на збереження та перенесення свого номеру до іншого постачальника таких послуг у порядку визначеному регуляторним органом.

Послуга перенесення номеру надається кінцевим користувачам які ідентифіковані постачальником електронних комунікаційних послуг у встановленому регуляторним органом порядку. Кінцевий користувач, що не ідентифікований у постачальника електронних комунікаційних послуг має право здійснювати ідентифікацію відповідно до частини четвертої статі 107 цього Закону.

Всі кінцеві користувачі з номерами з національного плану нумерації, можуть зберігати свої номери незалежно від постачальника електронних комунікаційних послуг, що надає послугу з використанням:

1) географічних номерів на певній території (в межах території географічної зони нумерації);

2) негеографічних номерів у будь-якому місці.

Це вимога не поширюється на перенесення номерів з мереж, в яких надають послуги у фіксованому місці до мереж мобільного зв'язку, а також навпаки.

3. Перенесення номерів та їх подальша активація здійснюються в найкоротші терміни та у дату, яка узгоджена з кінцевим користувачем.

Перенесення номера для мобільного зв'язку здійснюється протягом одного робочого дня з моменту подання заяви абонентом. Застосування перенесення номеру в термін не більше одного робочого дня здійснюється починаючи з дати, визначеної регуляторним органом, але не пізніше одного року з моменту набрання чинності цього Закону.

Перенесення номера для фіксованого зв'язку здійснюється протягом терміну, встановленого регуляторним органом, починаючи з дати, визначеної регуляторним органом, але не пізніше двох років з моменту набрання чинності цим Законом.

Прийняття передбачених цією частиною рішень здійснюється з проведенням консультацій з постачальниками електронних комунікаційних послуг.

Постачальник електронних комунікаційних послуг, який на момент подання заяви абонента надає послуги, продовжує надавати свої електронні комунікаційні послуги на тих самих умовах до тих пір, поки не активуються послуги постачальника, до мережі якого здійснюється перенесення номера.

Розрахунки між постачальниками електронних комунікаційних послуг щодо пропуску трафіку від перенесених номерів визначаються на договірних засадах з урахуванням відповідних витрат.

Послуга перенесення номера надається абоненту на безоплатній основі.

4. Постачальники електронних комунікаційних послуг що здійснюють прийом та передачу повинні добросовісно співпрацювати, в тому числі не затримувати або зловживати процесами зміни постачальника чи перенесення номера, а також не переносити номери або переключати кінцевих користувачів без попередньої згоди кінцевих користувачів.

Договори кінцевих користувачів з передавальним постачальником електронних комунікаційних послуг припиняються автоматично після завершення процесу заміни постачальника чи перенесення номеру.

Після припинення надання послуг в електронній комунікаційній мережі, в яку було перенесено номер, у разі якщо кінцевим користувачем не було здійснено інших перенесень відповідного номеру, такий номер повертається постачальником електронних них послуг попередньому постачальнику, якому було виділено відповідний номер шляхом первинного розподілу.

5. Постачальники повинні повернути кінцевим користувачам (за їх запитом) залишок коштів (кредит), що залишився на момент заміни постачальника чи перенесення номеру, а кінцевий користувач зобов'язаний погасити усі наявні заборгованості перед таким постачальником.

Стаття 117. Надання пакетів електронних комунікаційних послуг

1. Постачальник електронних комунікаційних послуг може пропонувати кінцевим користувачам послуг пакети електронних комунікаційних послуг, сформовані таким постачальником на власний розсуд.

При цьому кінцевий користувач повинен бути проінформований постачальником електронних комунікаційних послуг про всі складові та елементи відповідного пакету електронних комунікаційних послуг, до моменту його підключення та погодження умов відповідного договору про надання електронних комунікаційних послуг.

2. Якщо постачальник електронних комунікаційних послуг, відповідно до законодавства чи умов договору про надання електронних комунікаційних послуг, припиняє дію будь-якого елемента пакету до закінчення терміну чи у разі припинення на інших підставах укладеного договору, кінцевий користувач має право розірвати договір, за яким надається такий пакет послуг.

3. Будь-яка підписка на додаткові послуги або термінальне обладнання, що надаються або розповсюджуються одним і тим самим постачальником послуг доступу до Інтернету або міжособистісних електронних комунікаційних послуг з використанням нумерації, не повинна перевищувати строк дії попередньо укладеного договору про надання електронних комунікаційних послуг, до якого включаються такі послуги або термінальне обладнання, якщо кінцевий користувач прямо не погоджується з іншим, підписуючись на додаткові послуги або термінальне (кінцеве) обладнання.

Стаття 118. Надання електронних комунікаційних послуг в умовах надзвичайних ситуацій, надзвичайного та воєнного стану

1. Постачальники електронних комунікаційних мереж та/або послуг зобов'язані вживати відповідно до законодавства заходів щодо забезпечення сталого функціонування мереж електронних комунікацій що використовуються для надання електронних комунікаційних послуг в умовах надзвичайних ситуацій, надзвичайного та воєнного стану.

2. Постачальники електронних комунікаційних мереж та/або послуг в умовах надзвичайного та воєнного стану зобов'язані забезпечувати надання електронних комунікаційних послуг та брати участь в оповіщенні населення в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

3. Постачальники електронних комунікаційних мереж та/або послуг повинні забезпечити готовність до виконання своїх функцій в умовах надзвичайної ситуації, надзвичайного та воєнного стану, всі електронні комунікаційні мережі, незалежно від форми власності, використовуються для забезпечення потреб національної безпеки, оборони, охорони правопорядку. Постачальники електронних комунікаційних послуг взаємодіють при цьому з національним центром оперативно-технічного управління електронними комунікаційними мережами України в питаннях, віднесених до його компетенції.

4. В умовах надзвичайної ситуації, надзвичайного та воєнного стану постачальники електронних комунікаційних мереж та/або послуг з метою оповіщення та забезпечення електронними комунікаційними послугами учасників ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, відбудовних робіт та здійснення відповідних заходів Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями та органами місцевого самоврядування за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері електронних комунікацій, можуть установлювати тимчасові обмеження в наданні електронних комунікаційних послуг споживачам до ліквідації наслідків та скасування режиму надзвичайного стану.

5. Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації та органи місцевого самоврядування в межах своїх повноважень надають постачальникам електронних комунікаційних послуг допомогу в ліквідації пошкоджень, що виникли внаслідок стихійного лиха, і в усуненні їх наслідків, у придбанні необхідних матеріальних ресурсів, а також сприяють у наданні для цих цілей робочої сили, транспортних та інших технічних засобів.

6. Постачальник електронних комунікаційних послуг не несе відповідальності за стан та працездатність його електронної комунікаційної мережі, якщо для виконання положень цієї статті мережу було повністю або частково виведено з-під його контролю чи управління.

7. Для припинення терористичної діяльності в порядку, що встановлюються законом може здійснюватися тимчасове обмеження надання електронних комунікаційних послуг споживачам, що перебувають у визначеному районі проведення антитерористичної операції.

Стаття 119. Доступ до електронних комунікаційних послуг для осіб з інвалідністю

1. Відповідно до правил надання та отримання електронних комунікаційних послуг постачальники електронних комунікаційних послуг забезпечують споживачам з інвалідністю можливість:

1) рівного доступу до електронних комунікаційних послуг, в тому числі щодо обсягів та якості інформації щодо договору, передбаченої статтею 108 цього Закону, які і для інших споживачів;

2) скористатись вибором постачальників електронних комунікаційних послуг та електронних комунікаційних послуг.

2. З метою збільшення доступу до електронних комунікаційних послуг для осіб з інвалідністю постачальники електронних комунікаційних послуг забезпечують у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади в сферах електронних комунікацій та радіочастотного спектра, їх доступність, зокрема, шляхом:

1) надання інформації про послуги і сервіси, які можна отримати з використанням відповідних пристроїв та засобів, передбачаючи доступність такої інформації:

а) через більш ніж один орган чуття;

б) у текстових форматах, які можуть бути використані для створення альтернативних допоміжних форматів, що передаватимуть інформацію користувачам різними способами та більш ніж через один орган чуття;

в) з використанням шрифтів достатнього розміру та прийнятної форми, застосуванням достатнього контрасту та регульованого інтервалу між літерами, рядками та абзацами;

г) з доповненням будь-якого не текстового змісту альтернативним шляхом її подання споживачеві;

д) у відповідний та достатній спосіб, що забезпечує сприйнятливість, дієвість, зрозумілість та надійність інформації;

2) забезпечення при розробці своїх веб-сайтів, пов'язаних з ними додатків, у тому числі мобільних, їх надійності та доступності для сприйняття, користування і розуміння особам з інвалідністю;

3) повідомлення у доступних формах комунікації службою підтримки (за наявності інструментів допомоги, колл-центрів, технічної підтримки, засобів розпізнавання та синтезу мови, навчальних сервісів) про доступність послуг для осіб з інвалідністю, їх сумісність з допоміжними технологіями.

Безоплатний доступ до відповідного програмного забезпечення надається постачальникам електронних комунікаційних послуг надається в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Стаття 120. Каталоги номерів

1. Призначені для оприлюднення каталоги номерів (телефонні довідники), у тому числі електронні версії та бази даних інформаційно-довідкових служб, можуть містити інформацію про прізвище, ім'я, по батькові, найменування, адресу та номер телефону абонента в разі, якщо в договорі про надання електронних комунікаційних послуг міститься попередня зафіксована згода споживача на опублікування такої інформації. Під час автоматизованої обробки інформації про абонентів постачальник електронних комунікаційних послуг забезпечує її захист відповідно до закону.

2. Споживач, перш ніж його дані будуть включені до каталогів номерів (телефонних довідників) повинен бути безкоштовно проінформований щодо їх призначення та можливості використання таких його даних за допомогою функції пошуку, доступної в електронному вигляді.

3. Споживач має право у будь-який момент за письмовою заявою відкликати надану згоду щодо включення його даних до каталогів номерів, випущених в електронному вигляді, та використання в довідкових службах.

У такому разі відповідні дані споживача невідкладно та безоплатно видаляються з електронного довідника (каталогу).

4. Ця стаття застосовується з урахуванням вимог законодавства України про захист персональних даних.

Стаття 121. Доступ до екстрених служб та служб соціального спрямування

1. Постачальники електронних комунікаційних послуг зобов'язані безоплатно надавати кінцевим користувачам, включаючи осіб з інвалідністю, електронну комунікаційну послугу виклику та з'єднання з оперативно-диспетчерськими службами, що приймають екстрені виклики та інформацію про них, за номерами 101, 102, 103, 104 та 112.

2. Кабінет Міністрів України вживає заходів для забезпечення безкоштовного доступу кінцевих користувачів до служб соціального спрямування, що отримують повідомлення:

про випадки зникнення дітей, за номером 116 000 (лінія розшуку дітей);

від дітей, за номером 116 111 (лінія допомоги дітям).

Ця частина не застосовуються до аналогового сегменту мереж фіксованого зв'язку до завершення переходу на розподіл географічних кодів нумерації для території адміністративно територіальну одиниці, не меншу ніж область.

3. Юридична особа, що отримала дозвіл на користування номерами, вказаними в частинах першій, другій цієї статті повинна:

1) забезпечувати функціонування відповідних екстреної служби або служби соціального спрямування у цілодобовому режимі;

2) забезпечувати підключення свого обладнання та його технічну взаємодію з існуючим обладнанням та мережею постачальника електронних комунікаційних мереж;

3) не здійснювати під час прийняття викликів діяльності, яка пов'язана із рекламою, розвагами, комерційними послугами тощо;

4) не пізніше, ніж за три місяці до припинення діяльності інформувати регуляторний орган та постачальників електронних комунікаційних мереж та/ або послуг про припинення діяльності та подавати заяви про анулювання відповідних дозволів на користування номерами для забезпечення їх подальшого первинного розподілу.

4. Постачальники електронних комунікаційних мереж та/або послуг повинні інформувати кінцевих користувачів про існування та використання послуг за номерами, передбаченими частинами першою та другою цієї статті.

5. Постачальники електронних комунікаційних мереж та/або послуг повинні подавати до центрів системи екстреної допомоги населенню за єдиним телефонним номером 112 інформацію у випадках та відповідно до Закону України "Про систему екстреної допомоги населенню за єдиним телефонним номером 112".

Розділ XV. КОНФІДЕНЦІЙНІСТЬ ЕЛЕКТРОННИХ КОМУНІКАЦІЙНИХ ПОСЛУГ

Стаття 122. Захист інформації про кінцевого користувача та надані електронні комунікаційні послуги

1. Постачальники електронних комунікаційних послуг повинні забезпечувати і нести відповідальність за схоронність даних щодо кінцевого користувача, отриманих при укладенні договору про надання електронних комунікаційних послуг та наданні електронних комунікаційних послуг, в тому числі щодо:

1) персональних даних споживача;

2) факту отримання кінцевим користувачем електронних комунікаційних послуг;

3) змісту інформації, що передається та/або отримується кінцевим користувачем;

4) обсягу, змісту, маршрутів передачі інформації (даних), в тому числі даних, що обробляються з метою передачі інформації в електронних комунікаційних мережах або оплати електронних комунікаційних послуг;

5) даних про місцезнаходження, до яких відносяться будь-які дані, що обробляються постачальником електронних комунікаційних послуг при наданні послуг електронних комунікацій, в тому числі, щодо розташування термінального обладнання;

6) даних щодо спроб виклику між певним кінцевими точками електронної комунікаційної мережі, в тому числі, стосовно невдалих спроб виклику (таких, що були ініційовані і не отримали відповіді) або перерваного з'єднання.

3. Інформація про електронні комунікаційні послуги, що отримав кінцевий користувач, може надаватись у випадках і в порядку, визначених законом за наявності рішення суду. В інших випадках зазначена інформація може поширюватися лише за наявності попередньої згоди кінцевого користувача, вираженої у письмовій або у будь-якій іншій формі, що дає змогу зробити висновок про факт надання ним згоди.

Стаття 123. Захист кінцевих користувачів від спаму

1. Забороняється умисне масове розсилання електронних, текстових та/або мультимедійних повідомлень без попередньої згоди (замовлення) кінцевих користувачів (спаму) на їх адреси електронної пошти або термінальне обладнання, крім повідомлень постачальника електронних комунікаційних послуг, пов'язаних з надання ним електронних комунікаційних послуг.

2. Кінцеві користувачі можуть використовувати номери телефонів чи інші мережеві ідентифікатори абонента, отримані будь-якими особами у процесі продажу товарів чи надання послуг, для надсилання реклами, з метою продажу товарів або послуг лише за умови наявності попередньої зафіксованої згоди кінцевого користувача, в тому числі в електронні формі, та за умови, що кінцевий користувач отримує можливість безкоштовно, в будь-який час, в простій і зрозумілій формі відмовитися від використання своїх даних. Можливість відмови повинна надаватись кінцевому користувачу з кожним наступним повідомленням, якщо він відразу не висловив заперечення проти такого використання.

Стаття 124. Умови надання доступу до інформації у передбачених законом випадках

1. Постачальники електронних комунікаційних послуг та/або мереж на підставі рішення суду, слідчого судді у випадках та в поряду, що передбачені законом, надають доступ уповноваженим законом правоохоронним органам до інформації щодо факту надання електронних комунікаційних послуг, змісту інформації, що передається та/або отримується кінцевим користувачем, в тому числі даних, що обробляються з метою передачі такої інформації в електронних комунікаційних мережах виключно.

2. Постачальник електронних комунікаційних послуг та/або мереж повинен забезпечити в передбачених частиною першою цієї статті випадках доступ уповноваженим законом правоохоронним органам до інформації в точці для такого доступу в електронній комунікаційній мережі, визначеній постачальником електронних комунікаційних мереж та/або послуг.

Розділ XVI. ЗАХИСТ ПРАВ ТА ІНТЕРЕСІВ КІНЦЕВИХ КОРИСТУВАЧІВ ПОСЛУГ

Стаття 125. Розгляд звернень (скарг) споживачів електронних комунікаційних послуг

Споживач має право на подання звернень (скарг) щодо надання електронних комунікаційних послуг постачальнику електронних комунікаційних послуг, регуляторному органу, іншим органам державної влади відповідно до компетенції, а також на їх розгляд та належне реагування щодо поновлення його прав і захисту законних інтересів відповідно до законодавства.

2. Подання та розгляд звернень (скарг) споживачів та усунення порушень їхніх прав здійснюється відповідно до цього Закону, Закону України "Про звернення громадян", правил надання та отримання електронних комунікаційних послуг та інших нормативно-правових актів, в тому числі, з застосуванням електронної регуляторної платформи.

Звернення споживачів з питань врегулювання спору з постачальником електронних комунікаційних послуг замовлення, отримання чи припинення отримання електронних комунікаційних послуг розглядаються регуляторним органом відповідно до статті 126 цього Закону.

3. Регуляторний орган розглядає відповідно до законодавства звернення (скарги) споживачів щодо надання послуг електронних комунікацій, отримує з цією метою від постачальників електронних комунікаційних послуг необхідні документи та інформацію, вживає у межах повноважень заходів з захисту прав споживачів, включаючи проведення, у разі необхідності, заходів з державного нагляду, видання приписів, розпоряджень про усунення порушень, застосування адміністративно-господарських санкцій відповідно до закону.

4. Розгляд звернень (скарг) споживачів електронних комунікаційних послуг здійснюється за умови зазначення ними у зверненні (скарзі) номера абонента, за яким отримують електронні комунікаційні послуги та/або реквізитів договору про надання таких послуг (крім випадків відмови в наданні електронних комунікаційних послуг).

Стаття 126. Позасудове врегулювання спорів за зверненням споживачів

1. Споживач має право звернутись до регуляторного органа з приводу врегулювання спору із постачальником електронних комунікаційних послуг з питань замовлення, отримання чи припинення отримання електронних комунікаційних послуг.

2. Звернення може бути подано в рамках строку позовної давності, встановленого законом для певного виду вимог.

3. Перед поданням звернення до регуляторного органа про позасудове врегулювання спорів споживач повинен попередньо звернутись зі зверненням (скаргою) до постачальника електронних комунікаційних послуг. У разі надходження такого звернення без попереднього звернення до постачальника замовлення, отримання чи припинення отримання електронних комунікаційних послуг, регуляторний орган направляє таке звернення постачальнику електронних комунікаційних послуг, про що інформує споживача.

У разі незадоволення постачальником електронних комунікаційних послуг протягом 30 календарних днів з дати отримання звернення вимог, викладених у зверненні (скарзі) споживача або ненадання відповіді, споживач направляє звернення разом з копіями попередніх звернень до постачальника до регуляторного органу з метою позасудового врегулювання спору.

4. Врегулювання спору здійснюється уповноваженою посадовою особою регуляторного органа в строк, що не перевищує двох місяців. У разі необхідності цей термі може бути продовжений на термін, необхідний для здійснення заходів державного нагляду чи експертизи.

5. Порядок подання споживачами звернень та врегулювання спорів встановлюється регуляторним органом відповідно до цього Закону та інших законів.

6. В ході врегулювання спорів регуляторний орган має право:

1) витребувати у сторін документи та інформацію, необхідну для з'ясування питань, викладених у зверненні;

2) проводити заходи з державного нагляду з питань спору, у разі наявності підстав, передбачених частиною восьмою статті 13 цього Закону;

3) призначати проведення експертизи щодо питань, які становлять предмет спору;

4) залучати фахівців та експертів з відповідних питань;

5) передавати матеріали, у разі необхідності, до органів державної влади, в компетенції яких знаходиться вирішення відповідних питань;

6) інші права відповідно до закону.

7. Під час врегулювання спору уповноважена посадова особа регуляторного органу, зокрема, повинна:

1) дотримуватись принципів законності та рівності сторін, незалежності, нейтральності та конфіденційності інформації щодо споживача;

2) ознайомити постачальника електронних комунікаційних послуг із зверненням та вимогами споживача та надати йому можливість висловити і обґрунтувати свою позицію;

3) поінформувати сторони про положення законодавства, що застосовується до предмету спору;

4) запропонувати можливість вирішення спору між сторонами шляхом мирового врегулювання;

5) вживати заходів до вивчення питання та вирішення спору, в тому числі, вносити, у разі необхідності, подання щодо розгляду регулятором органом певних питань, пов'язаних із спором, відповідно до цього Закону.

8. Про результати врегулювання спору сторони повідомляються у письмовій формі з обґрунтуванням.

Інформація про результати розгляду спорів оприлюднюються на електронній регуляторній платформі (крім персональних даних та інформації з обмеженим доступом) відповідно до вимог, встановлених регуляторним органом.

9. Відшкодування витрат на проведення експертизи, залучення фахівців та експертів, покладаються на постачальника у разі встановлення порушення ним законодавства та прав споживача, в інших випадках - на сторону, що ініціювала, відповідно, проведення таких, уразі якщо вони потребують оплати.

Стаття 127. Захист інтересів кінцевих користувачів у разі припинення постачальником електронних комунікаційних послуг діяльності з надання таких послуг

1. Постачальник електронних комунікаційних послуг, який припиняє діяльність з надання електронних комунікаційних послуг, зобов'язаний попередити кінцевих користувачів не пізніше ніж за три місяці до припинення надання електронних комунікаційних послуг.

Стаття 128. Відповідальність за порушення прав кінцевих користувачів

1. Постачальник електронних комунікаційних послуг несе перед кінцевим користувачем за ненадання або неналежне надання електронних комунікаційних послуг таку майнову відповідальність:

1) за ненадання оплачених електронних комунікаційних послуг або надання їх в обсязі, меншому за оплачений, -

у розмірі оплаченої вартості ненаданих послуг та штрафу в розмірі 25 відсотків вартості послуг;

2) за безпідставне відключення термінального (кінцевого) обладнання, -

у розмірі абонентної плати за весь період відключення;

3) за безпідставні скорочення чи зміну переліку послуг, -

у розмірі абонентної плати за один місяць;

4) в інших випадках - у розмірах, передбачених договором про надання електронних комунікаційних послуг;

5) у разі неусунення протягом однієї доби із зафіксованого моменту подання абонентом заявки щодо пошкодження електронної комунікаційної мережі, яке унеможливило доступ кінцевого користувача до послуги або знизило до неприпустимих значень показники якості електронної комунікаційної послуги, абонентна плата за весь період пошкодження не нараховується, а постачальник електронних комунікаційних послуг у разі неусунення пошкодження протягом п'яти діб із зафіксованого моменту подання абонентом відповідної заявки сплачує споживачу штраф у розмірі 25 відсотків добової абонентної плати за кожну добу перевищення цього терміну, але не більше ніж за три місяці.

2. Постачальник електронних комунікаційних послуг не несе майнової відповідальності перед кінцевим користувачем за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань з надання електронних комунікаційних послуг унаслідок дії непереборної сили (землетрус, повінь, ураган тощо), викрадання чи пошкодження зловмисниками лінійних та станційних споруд, що використовуються постачальником електронних комунікаційних послуг, або з вини кінцевого користувача у випадках, передбачених цим Законом.

3. Питання відшкодування завданих кінцевому користувачу фактичних збитків, моральної шкоди, втраченої вигоди через неналежне виконання постачальником електронних комунікаційних послуг обов'язків за договором про надання електронних комунікаційних послуг вирішуються в судовому порядку.

4. Постачальники електронних комунікаційних послуг не несуть відповідальності за зміст інформації, що передається їх мережами.

Розділ XVII. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ПРО ЕЛЕКТРОННІ КОМУНІКАЦІЇ

Стаття 129. Відповідальність за порушення законодавства про електронні комунікації та радіочастотний спектр

1. Регуляторний орган застосовує такі адміністративно-господарські санкції за порушення вимог цього Закону та виданих відповідно до нього нормативно-правових актів:

1) у разі:

1.1) здійснення діяльності в сфері електронних комунікацій без подання до регуляторного органа повідомлення про початок діяльності;

1.2) використання ліцензованого радіочастотного спектру без ліцензій на користування радіочастотним спектром;

- вилучення доходу (за винятком сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів), отриманого внаслідок такої незаконної діяльності. У разі неможливості визначення розміру доходу від зазначеної у цьому пункті діяльності застосовується штраф у розмірі 10000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

2) невиконання чи неналежне виконання постачальником електронних комунікаційних мереж та/або послуг із значним ринковим впливом накладених на нього за результатами аналізу ринка регуляторних зобов'язань - штраф у розмірі 0,5 відсотків, а у разі вчинення повторного протягом календарного року такого порушення, одного відсотка від доходу на ринку, щодо діяльності на якому накладено регуляторні зобов'язання;

3) у разі ненадання чи надання недостовірної звітності, інформації щодо змін відомостей, зазначених в реєстрі постачальників електронних комунікаційних мереж та/або послуг чи іншої інформації, передбаченої цим Законом - штраф у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - для суб'єктів мікро та малого підприємництва, 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - для суб'єктів середнього підприємництва та 5000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - для суб'єктів великого підприємництва;

а у разі повторного протягом календарного року вчинення передбаченого цим пунктом порушення - відповідно 2000, 5000 та 10000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

4) у разі:

4.1) порушення встановленого законодавством порядку маршрутизації в електронних комунікаційних мережах загального користування трафіка послуг міжособистісних електронних комунікацій з використанням нумерації;

4.2) користування ресурсом нумерації без передбаченого цим Законом дозволу;

- штраф у розмірі 10000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

5) у разі встановлення регуляторним органом факту порушення вимог цього Закону щодо надання електронних комунікаційних послуг кінцевим користувачам послуг - штраф від 1000 до 5000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (відповідно до методики, що встановлюється регуляторним органом) за кожен факт порушення;

6) у разі невиконання розпорядження регуляторного органа щодо усунення порушень вимог законодавства про електронні комунікації чи радіочастотний спектр, не вмотивованої відмови посадовим особам регуляторного органа у проведенні перевірки, ненадання документів та інформації, необхідних для здійснення державного нагляду - штраф у розмірі від 0,1 до 0,3 відсотка від доходу, отриманого за надання відповідних електронних комунікаційних послуг за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф (відповідно до методики, що встановлюється регуляторним органом).

У разі неможливості визначення розміру доходу від зазначеної у цьому пункті діяльності - штраф у розмірі 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - для суб'єктів мікро та малого підприємництва, 8000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - для суб'єктів середнього підприємництва та 10000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - для суб'єктів великого підприємництва.

Не вмотивованою відмовою у проведенні перевірки вважається не допуск уповноважених посадових осіб регуляторного органа до здійснення перевірки за відсутності передбачених для відмови законом підстав (зокрема, ненадання документів, інформації щодо предмета перевірки на письмову вимогу посадових осіб регуляторного органа, відмова в їх доступі до місць розташування радіообладнання, або відсутність без поважних причин протягом всього терміну перевірки за місцезнаходженням та/або фактичним місцезнаходженням користувача радіочастотного спектра або особи, уповноваженої представляти його інтереси на час проведення перевірки);

7) у разі невиконання вимог посадових осіб регуляторного органа щодо усунення відповідно до законодавства радіозавади - штраф у розмірі 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі повторного протягом календарного року порушення - 4000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

2. У разі, якщо постачальник електронних комунікаційних мереж та/або послуг працював менше одного року, розмір штрафу обчислюється від його доходу, отриманого за весь час до прийняття національним регулятором рішення про накладення штрафу.

3. За зверненням регуляторного органа уповноважені державні органи, контролюючі органи зобов'язані надати інформацію про дохід з метою застосування передбачених цією статтею санкцій.

4. У разі, якщо користувач радіочастотного спектру не є постачальником електронних комунікаційних мереж та/або послуг, до нього застосовуються адміністративні стягнення у відповідності до Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Стаття 130. Застосування адміністративно-господарських санкцій

1. Регуляторний орган протягом п'яти робочих днів з дня виявлення правопорушення, що тягнуть накладення адміністративно-господарських санкцій повинен розпочати здійснення заходів з розгляду питання щодо застосування адміністративно-господарських санкцій.

2. До застосування адміністративно-господарських санкцій, регуляторний орган повинен:

1) письмово поінформувати постачальника електронних комунікаційних мереж та/або послуг, загального користувача радіочастотного спектра про зміст вчинених ним порушень і наміри щодо застосування санкцій;

2) провести нараду з його уповноваженими представниками з метою з'ясування всіх обставин справи, в якій можуть брати участь інші зацікавлені особи, права та законні інтереси яких були порушені;

3) надати йому можливість у визначені регуляторним органом строки для усунення певних типів порушень висловити свою позицію, надати необхідні аргументовані пояснення та докази з зазначеного приводу та/або усунути виявлені порушення.

3. Адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше як через один рік з дня порушення цим суб'єктом законодавства про електронні комунікації та радіочастотний спектр.

4. Суми стягнених штрафних санкцій зараховуються до Державного бюджету України.

5. У разі невиконання рішення регуляторного органа про накладення адміністративно-господарських санкцій в добровільному порядку, воно за зверненням регуляторного органа підлягає виконанню відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" (за умови, що відповідне рішення не було оскаржене в судовому порядку).

6. Суб'єкт господарювання має право оскаржити до суду рішення регуляторного органа щодо застосування до нього адміністративно-господарських санкцій.

7. Збитки, завдані суб'єкту господарювання у зв'язку з неправомірним застосуванням до нього адміністративно-господарських санкцій, підлягають відшкодуванню в порядку, встановленому Господарським Законом України та іншими законами.

Розділ XVIII. МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО

Стаття 131. Мета і загальні принципи міжнародного співробітництва

1. Метою міжнародного співробітництва у сферах електронних комунікацій та радіочастотного спектра є встановлення та підтримання зв'язків з іншими державами та міжнародними організаціями для інтеграції електронних комунікацій України у глобальні електронні комунікації, забезпечення міжнародно-правового захисту необхідного для потреб України радіочастотного спектру з урахуванням політичних, безпекових та економічних інтересів України, а також гармонізації національних стандартів, норм і правил з міжнародними стандартами, рекомендаціями, нормами і правилами у зазначених сферах.

2. Міжнародне співробітництво у сферах електронних комунікацій та радіочастотного спектра здійснюється шляхом:

1) укладання міжнародних договорів;

2) участі в роботі міжнародних організацій;

3) участі в реалізації міжнародних проектів, пов'язаних із створенням глобальної і регіональних електронних комунікаційних мереж, з урахуванням інтересів національної безпеки України;

4) гармонізації норм і правил з міжнародними та європейськими рекомендаціями, нормами і правилами, які стосуються вимог до електронних комунікаційних мереж, взаємодії постачальників електронних комунікаційних послуг, користування радіочастотним спектром і ресурсом нумерації, якості і видів електронних комунікаційних послуг;

5) взаємодії постачальників електронних комунікаційних послуг України з постачальниками електронних комунікаційних послуг інших держав.

6) інформування Міжнародного союзу електрозв'язку з питань розподілених, присвоєних ресурсів нумерації та змін національного плану нумерації;

7) участі в роботі міжнародних організацій з питань управління, розподілу, присвоєння міжнародних та національних ресурсів нумерації.

3. Міжнародно-правовий захист присвоєнь радіочастот та частотно-орбітального ресурсу України здійснюється шляхом:

1) укладання міжнародних договорів та угод щодо врегулювання питань користування радіочастотним спектром у прикордонних районах;

2) міжнародної координації присвоєнь радіочастот радіообладнання, радіоелектронних засобів та випромінювальних пристроїв спеціального призначення, а також супутникових мереж і систем України;

3) реєстрації в Міжнародному союзі електрозв'язку присвоєнь радіочастот радіообладнання, радіоелектронних засобів та випромінювальних пристроїв спеціального призначення, а також супутникових мереж і систем України;

4) участі в роботі міжнародних організацій з питань управління і користування радіочастотним спектром;

5) співробітництва з уповноваженими органами адміністрацій зв'язку іноземних держав та міжнародними організаціями з питань розгляду донесень про завади та порушення Статуту, Конвенції та адміністративних регламентів Міжнародного союзу електрозв'язку.

3. Міжнародне співробітництво у сферах електронних комунікацій та радіочастотного спектра відповідно до положень Статуту, Конвенції та Адміністративних Регламентів Міжнародного союзу електрозв'язку в межах визначених цим Законом повноважень здійснюють центральний орган виконавчої влади у сферах електронних комунікацій та радіочастотного спектра і регуляторний орган за участю Генерального штабу Збройних Сил України, інших центральних органів виконавчої влади та Державного підприємства.

Центральний орган виконавчої влади у сферах електронних комунікацій та радіочастотного спектра за участю регуляторного органа в установленому законодавством порядку представляє інтереси України у всесвітніх, європейських та регіональних організаціях електронних комунікацій та у Світовій організації торгівлі з питань, що стосуються електронних комунікацій та радіочастотного спектра.

Розділ XIX. ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Цей Закон набирає чинності з 1 січня 2021 року, але не раніше дня, наступного за днем його опублікування, крім статей 5, 6, 8 які набирають чинності з дня опублікування цього Закону.

2. До приведення нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом чинні нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

3. До набрання чинності законом про регуляторний орган, організаційно-правові засади його діяльності, призначення та звільнення його голови та членів визначаються статтями 17, 20, 22-1, 23 Закону України "Про телекомунікації".

Орган регулювання є правонаступником національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації. Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації, здійснює повноваження регуляторного органа до його утворення.

4. Кабінету Міністрів України протягом року з дня опублікування цього Закону:

привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

прийняти нормативно-правові акти, передбачені цим Законом;

забезпечити приведення нормативно-правових актів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади у відповідність із цим Законом.

5. Ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України, що на день набрання чинності цим Законом та умови таких ліцензій є чинними, продовжують діяти до дати переоформлення такої ліцензії відповідно до плану розподілу та користування радіочастотного спектру в Україні, в тому числі, у разі необхідності здійснюється продовження терміну дії таких ліцензій.

Ліцензіати мають право безоплатно переоформити ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України на ліцензії на користування радіочастотним спектром протягом року з дня набрання чинності планом розподілу та користування радіочастотного спектру в Україні, якщо інше не передбачено цим планом.

Непереоформлена у встановленому порядку ліцензія на користування радіочастотним ресурсом України втрачає чинність.

Продовження строку ліцензій на користування радіочастотним ресурсом України здійснюється відповідно до статті 54 цього Закону, як ліцензій на користування радіочастотним спектром. Вимоги плану розподілу та користування радіочастотним спектром в Україні розповсюджуються на такі ліцензії з моменту набрання чинності таким планом.

До виданих до набрання чинності цим Законом ліцензій, за результатами конкурсів для надання послуг рухомого (мобільного) зв'язку третього та четвертого поколінь (у діапазонах 1800 МГц, 2100 МГц, 2600 МГц), ліцензіат має право застосовувати будь-яку радіотехнологію, визначену Планом використання радіочастотного ресурсу України.

6. Дозволи не експлуатацію радіоелектронних засобів, що були видані до набрання чинності цим Законом та умови цих дозволів, набувають статусу присвоєння радіочастот. Продовження строку дії таких присвоєнь радіочастот здійснюється відповідно до цього Закону.

Висновки щодо електромагнітної сумісності радіоелектронних засобів, що були видані до набрання чинності цим Законом, вважаються розрахунками електромагнітної сумісності та враховуються при здійснення присвоєння радіочастот протягом строку дії цих висновків.

7. Дозволи на використання номерного ресурсу, що на день набрання чинності цим Законом є чинними, продовжують діяти як дозволи на користування ресурсом нумерації. Продовження строку дії таких дозволів здійснюється відповідно до цього Закону.

8. Суб'єкти господарювання, інформація про яких внесена до реєстру операторів, провайдерів телекомунікацій на момент набрання чинності цим Законом, вважаються такими, що подали повідомлення про початок здійснення діяльності в сфері електронних комунікацій відповідно до цього Закону. У разі невідповідності інформації, наявної в реєстрі вимогам статті 19 цього Закону, суб'єкти господарювання, повинні протягом шести місяців з дня набрання чинності цим Законом внести відповідні зміни щодо таких відомостей в порядку, визначеному статтею 19 цього Закону.

9. Частина третя статті 47 набирає чинності з 1 січня 2023 року. До 1 січня 2023 року радіочастотний моніторинг здійснюється державним підприємством, що знаходиться у сфері управління регуляторного органу у смугах радіочастот загального користування, якими користуються загальні користувачі радіочастотного ресурсу за рахунок таких користувачів.

10. До початку функціонування електронної платформи подання звернень, інших документів до органа регулювання та отримання від нього відповідей, інших документів, здійснюється таким способами:

1) в електронному вигляді за допомогою мереж електронних комунікацій, з дотриманням вимог законодавства щодо електронних документів;

2) поштовим відправленням;

3) нарочним (за місцем розташування відповідного структурного підрозділу регуляторного органа).

11. Визнати такими, що втратили чинність з моменту набрання чинності цим Законом:

Закон України "Про телекомунікації" (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., N 12, ст. 155 із наступними змінами), крім статей 20, 221 які залишаються чинними до прийняття окремого закону щодо регуляторів;

Закон України "Про радіочастотний ресурс України" (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., N 48, ст. 526 із наступними змінами), крім статей 20, 21, які втрачають чинність 1 січня 2023 року.

12. Внести зміни до таких законодавчих актів України:

1) у Кодексі України про адміністративні правопорушення (Відомості Верховної Ради УРСР, 1984 р., додаток до N 51, ст. 1122):

у тексті кодексу слова "оператор телекомунікацій" та "оператор зв'язку" замінити на "постачальних електронних комунікаційних мереж та/або послуг" у відповідному відмінку і числі;

у частині першій статті 142 слова "в інформаційно-телекомунікаційних системах" замінити словами "в інформаційно-комунікаційних системах"

статті 144, 145, 148-2, 148-5 виключити;

статтю 146 викласти у такій редакції:

"Стаття 146. Порушення при користуванні радіочастотним спектром

Здійснення користувачем радіочастотного спектру, який не є постачальником електронних комунікаційних мереж та/або послуг, експлуатації радіообладнання будь-якого призначення, експлуатація якого заборонена в Україні або щодо якого встановлений факт експлуатації без визначеного законодавством присвоєння радіочастот,

тягне за собою накладення штрафу на громадян від п'ятиста до однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян з конфіскацією радіообладнання або без такої і на посадових осіб та громадян - суб'єктів господарської діяльності - від однієї тисячі до двох тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян з конфіскацією радіообладнання або без такої.

Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті, -

тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією зазначених засобів і пристроїв і на посадових осіб та громадян - суб'єктів господарської діяльності - від двох тисячі до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією зазначених засобів і пристроїв."

статтю 148 викласти у такій редакції:

"Стаття 148. Розсилання спаму чи комерційних електронних повідомлень без згоди отримувача

Розсилання спаму -

тягне за собою накладення штрафу в розмірі від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ненадання кінцевому користувачу електронних комунікаційних послуг можливості при отриманні комерційних електронних повідомлень з цілю реклами чи продажу товарів та/або послуг відмовитися від їх розсилання та\або надсилання комерційних електронних комунікацій без надання інформації про особу відправника (крім повідомлень постачальника електронних комунікаційних послуг щодо надання електронних комунікаційних послуг кінцевим користувачам, з якими він уклав договір про надання електронних комунікаційних послуг послуг) на його адресу електронної пошти, номер телефону.

тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі від двохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідальність за розсилання спаму постачальниками електронних комунікаційних послуг застосовується виключно адміністративно-господарські санкції, передбачені Законом України "Про електронні комунікації".

статтю 1481 виключити;

статтю 188-7 викласти у такій редакції:

"Стаття 188-7. Невиконання законних вимог регуляторного органа у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та поштового зв'язку

Невиконання законних вимог регуляторного органа у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та поштового зв'язку, щодо усунення порушень законодавства про поштовий зв'язок, а також законодавства в сфері радіочастотного спектра загальним користувачем радіочастотного спектра який не є постачальником електронних комунікаційних мереж та/або послуг або ненадання їм документів та інформації, необхідних для здійснення державного нагляду, -

тягне за собою накладення штрафу від однієї тисяч до трьох тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян."

статтю 188-31 викласти у такій редакції:

"Стаття 188-31 Невиконання законних вимог посадових осіб органів Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України

Невиконання законних вимог посадових осіб органів Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України щодо усунення порушень законодавства про криптографічний та технічний захист державних інформаційних ресурсів, або інформації з обмеженим доступом, вимога щодо захисту якої встановлена законом, та законодавства у сфері надання послуг кваліфікованого електронного підпису, а також створення інших перешкод для виконання покладених на них обов'язків -

тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, -

тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від п'ятисот до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян."

доповнити статтею 188-52 у такій редакції:

"Стаття 188-52. Невиконання законних вимог посадових осіб центрального органу виконавчої влади в сферах електронних комунікацій та радіочастотного спектру.

Невиконання законних вимог посадових осіб центрального органу виконавчої влади в сферах електронних комунікацій та радіочастотного спектру або створення перешкод для виконання покладених на них обов'язків -

тягне за собою накладення штрафу від однієї тисяч до трьох тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян."

у статті 243 слово "телекомунікації" замінити словами "електронні комунікації"

частину другу статті 244-19 доповнити абзацом такого змісту:

"голова та члени державного регуляторного органа у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та поштового зв'язку, який здійснює ринковий нагляд, або уповноважені ним посадові особи"

доповнити статтею 244-24 у такій редакції:

"Стаття 244-24. Центральний орган виконавчої влади в сферах електронних комунікацій та радіочастотного спектру.

Центральний орган виконавчої влади в сферах електронних комунікацій та радіочастотного спектру розглядає справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 188-52 цього Кодексу.

Від імені центрального органу виконавчої влади в сферах електронних комунікацій та радіочастотного спектру розглядати справи і накладати адміністративні стягнення мають право керівник центрального органу виконавчої влади в сферах електронних комунікацій та радіочастотного спектру, а також інші уповноважені керівником посадові особи цього органу."

у статті 255:

абзац другий пункту 1 частини першої статті 255 після слів "частина четверта статті 140, статті" доповнити цифрами "146, 147"

абзац десятий пункту 1 частини першої статті 255 викласти в редакції:

"Регуляторного органа у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та поштового зв'язку (статті 146, 188-7)"

доповнити абзацом в редакції:

"центрального органу виконавчої влади в сферах електронних комунікацій та радіочастотного спектру (стаття 188-52)"

у частині першій статей 297-5 та 297-6, частині третій статті 297-6 слова "інформаційно-телекомунікаційною системою" замінити словами "інформаційно-комунікаційною системою"

2) у Кримінальному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., N 25 - 26, ст. 131 із наступними змінами) у назві розділу XVI, назві та частині першій статті 361, частині першій статті 361-1, назві та частині першій статті 363, назві та частині першій статті 363-1, слова "мереж електрозв'язку" замінити словами "електронних комунікаційних мереж"

3) у Земельному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., N 3 - 4, ст. 27 із наступними змінами):

у частині шостій статті 20 слова "ліній електропередачі та зв'язку" замінити словами "ліній електропередачі та електронних комунікаційних мереж"

у частині третій, четвертій статті 23 слова "ліній електропередачі та зв'язку", "Лінії електропередачі і зв'язку" замінити відповідно словами "ліній електропередачі та електронних комунікаційних мереж", "Лінії електропередачі та електронних комунікаційних мереж"

статтю 75 викласти у такій редакції:

"Стаття 75. Землі електронних комунікацій

1. До земель електронних комунікацій належать земельні ділянки, що надаються у порядку встановленому законодавством у власність або користування, фізичним особам - підприємцям та юридичним особам для розташування інфраструктури електронних комунікаційних мереж.

2. Землі електронних комунікацій можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності.

3. Уздовж повітряних і підземних кабельних ліній електронних комунікаційних мереж, що проходять поза населеними пунктами, а також навколо споруд електронних комунікаційних мереж, у тому числі, базових станцій мобільного зв'язку, земних станцій супутникового зв'язку та радіорелейних ліній встановлюються охоронні зони, а в разі необхідності утворюються просіки.

4. Розміри земельних ділянок, у тому числі охоронних зон та просік, що надаються особам, зазначеним у частині першій цієї статті, визначаються відповідно до норм відведення земель для цього виду діяльності та проектно-кошторисною документацією, затверджених в установленому порядку.

5. Постачальники електронних комунікаційних мереж та/або послуг, які відповідно до Закону України "Про електронні комунікації" внесені до державного реєстру постачальників електронних комунікаційних мереж та/або послуг, мають право вимагати від власників земельних ділянок або землекористувачів установлення сервітутів, у тому числі особистих сервітутів, до категорії земель, визначених цим Кодексом, для прокладання під землею електронних комунікаційних мереж та/або усунення їх пошкоджень."

у пункті "б" частини першої статті 112 слова "уздовж ліній зв'язку" замінити словами "навколо споруд електронних комунікацій, у тому числі, базових станцій мобільного зв'язку, земних станцій супутникового зв'язку, уздовж ліній електронних комунікаційних мереж"

4) у Господарському кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., NN 18 - 22, ст. 144 із наступними змінами):

б) частину другу статті 191 після слів "згідно із Законом України "Про ціни і ціноутворення" доповнити словами "та іншими законами"

5) в абзаці другому частини другої статті 639 Цивільного кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., NN 40 - 44, ст. 356 із наступними змінами) слова "інформаційно-телекомунікаційних систем" замінити словами "інформаційно-комунікаційних систем"

6) у Цивільному процесуальному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2017 р., N 48, ст. 436 із наступними змінами):

у частині третій статті 8, у статтях 14, 33, 62, 83, 128, 212, 214, 247, 259, 431, 493, пункті 15 частини першої перехідних положень слова "інформаційно-телекомунікаційну систему" у всіх відмінках та числах замінити словами "інформаційно-комунікаційну систему" у відповідному відмінку та числі;

у пунктах 3, 7 частини першої статті 161 слова "телекомунікаційних послуг"