Идет загрузка документа (57 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

О военно-консалтинговой деятельности

Проект закона Украины от 04.02.2020 № 3005
Дата рассмотрения: 04.02.2020 Карта проходжения проекта

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про військово-консалтингову діяльність

Цей Закон визначає поняття, правові засади організації, порядок діяльності та створення суб'єктів військово-консалтингової діяльності, що здійснюють надання послуг військового або охоронного характеру, а також права і обов'язки, гарантії соціального та правового захисту їх учасників, засновників та персоналу.

Стаття 1. Визначення основних термінів

1. У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:

1) суб'єкт військово-консалтингової діяльності - це суб'єкт господарювання створений та зареєстрований на території України, що здійснює надання державам, юридичним чи фізичним особам за межами України послуг військового або охоронного характеру відповідно до вимог чинного законодавства України та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України;

2) військово-консалтингова діяльність - це надання державам, юридичним чи фізичним особам за межами України послуг військового або охоронного характеру, визначених цим Законом;

3) персонал суб'єкта військово-консалтингової діяльності - працівники, які за контрактом, опосередковано або безпосередньо надають послуги військового або охоронного характеру;

4) держави територіальної юрисдикції - це іноземні держави, на території яких суб'єкт військово-консалтингової діяльності надає послуги військового або охоронного характеру;

5) парамедичні послуги - послуги, що впливають на здоров'я людини та надаються без медичного призначення особою, яка не має професійної медичної освіти.

Стаття 2. Мета Закону

1. Метою закону є:

1) розвиток та розширення міжнародного військового співробітництва України.

2) визначення правового становища, порядок створення та ліквідації військово - консалтингових компаній як суб'єктів господарської діяльності;

3) забезпечення прав і законних інтересів засновників та учасників суб'єкта військово-консалтингової діяльності;

4) забезпечення державного контролю за здійсненням військово-консалтингової діяльності;

5) розвитку та вдосконалення сфери надання послуг військового та охоронного характеру;

6) забезпечення дотримання прав людини та норм Міжнародного гуманітарного права суб'єктами військово-консалтингової діяльності.

Стаття 3. Сфера дії Закону

1. Дія цього Закону поширюється на громадян України, іноземців, осіб без громадянства, а також на юридичних осіб, їх філії, представництва та інші відокремлені підрозділи, що здійснюють господарську діяльність в сфері надання послуг військового або охоронного характеру за межами України відповідно до цього та інших законів України, а також міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Стаття 4. Принципи військово-консалтингової діяльності

1. Військово-консалтингова діяльність здійснюється з дотриманням таких принципів:

1) верховенства права - забезпечення пріоритету прав і свобод людини і громадянина відповідно до Конституції України, що визначають зміст та спрямованість діяльності персоналу суб'єктів військово-консалтингової діяльності;

2) законності - обов'язок персоналу суб'єкта військово-консалтингової діяльності діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також загальновизнаними принципами та нормами міжнародного права, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, та законодавством держави територіальної юрисдикції;

3) політичної неупередженості та нейтральності - недопущення використання суб'єктів військово-консалтингової діяльності з метою зміни чи повалення конституційного ладу, захоплення державної влади, посягання на територіальну цілісність, недоторканність держави територіальної юрисдикції;

4) прозорості та підзвітності - відкритість інформації про діяльність суб'єкта військово-консалтингової діяльності, крім випадків, визначених Конституцією та законами України.

Стаття 5. Державне регулювання у сфері військово-консалтингової діяльності

1. Органами державного регулювання у сфері військово-консалтингової діяльності є Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері військово-консалтингової діяльності.

2. Державне регулювання у сфері військово-консалтингової діяльності здійснюється Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері військово-консалтингової діяльності відповідно до вимог цього Закону, Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності", Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" та інших законодавчих актів України.

3. Порядок створення, організації діяльності та припинення повноважень членів Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері військово-консалтингової діяльності, затверджується Постановою Кабінету Міністрів України.

Стаття 6. Правова основа діяльності суб'єкта військово-консалтингової діяльності

1. Діяльність суб'єкта військово-консалтингової діяльності регулюється Конституцією України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України.

Розділ II
Військово-консалтингова діяльність

Стаття 7. Види діяльності суб'єктів військово-консалтингової діяльності

1. Суб'єкти військово-консалтингові діяльності здійснюють надання послуг військового та охоронного характеру.

2. До послуг військового характеру відноситься:

1) навчання особового складу збройних сил або інших силових чи правоохоронних органів іноземної держави, а також надання кадрової, фінансової, логістичної та інформаційно-аналітичної підтримки;

2) обслуговування та ремонт військової техніки та обладнання;

3) послуги військового консалтингу;

4) забезпечення поставки військової техніки та обладнання;

5) виконання будівельних робіт військового призначення;

6) розмінування території, будівель та споруд;

7) надання медичних та парамедичних послуг;

8) надання послуг з мирного врегулювання військових конфліктів (медіації).

9) управління ризиками, проведення навчань сил безпеки, консультації щодо ризиків для безпеки.

3. До послуг охоронного характеру відноситься:

1) охорона об'єктів різного призначення;

2) забезпечення захисту життя, здоров'я фізичних та юридичних осіб;

3) послуги охоронного консалтингу.

4. Суб'єкт військово-консалтингової діяльності не мають права надавати послуги, які згідно Міжнародного гуманітарного права може надавати лише держава, брати безпосередню участь у бойових діях в ході збройного конфлікту.

Стаття 8. Договір про надання послуг військового або охоронного характеру

1. За межами території України суб'єкт військово-консалтингової діяльності надає послуги військового або охоронного характеру на підставі договору, укладеного із замовником таких послуг у письмовій формі відповідно до законодавства України та держави територіальної юрисдикції, а також норм міжнародного права. Мовами договору є українська, англійська та мова держави територіальної юрисдикції.

Зміст договору про надання послуг військового або оборонного характеру обмежується видами діяльності суб'єкта військово-консалтингової діяльності.

Суб'єкт військово-консалтингової діяльності може надавати послуги військового або охоронного характеру на умовах субпідряду за умови письмової згоди замовника таких послуг.

2. Договір про надання послуг військового або охоронного характеру не повинен порушувати чинне законодавство України та законодавства держави територіальної юрисдикції.

3. Суб'єкт військово-консалтингової діяльності протягом 10 днів з моменту укладення договору про надання послуг військового або охоронного характеру в обов'язковому порядку повідомляє Національну комісією, що здійснює державне регулювання у сфері військово-консалтингової діяльності, про предмет договору, термін його дії та країну територіальної юрисдикції.

4. Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері військово-консалтингової діяльності, здійснює реєстрацію договорів про надання послуг військового або охоронного характеру та договорів про надання послуг військового або охоронного характеру на умовах субпідряду, а також актів про надання таких послуг у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Стаття 9. Обмеження щодо здійснення військово-консалтингової діяльності

1. Персоналу суб'єкта військово-консалтингової діяльності заборонено використовувати та застосовувати вогнепальну зброю, спеціальні засоби та фізичну силу на території України, крім проведення тренувань та навчальних стрільб на спеціально відведених для використання полігонах та в тирах.

2. Порядок проведення тренувань, навчальних стрільб, зберігання, транспортування територією України вогнепальної зброї, спеціальних засобів, боєприпасів, пристроїв, спецтехніки визначається окремим положенням, затвердженим Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері військово-консалтингової діяльності.

3. Порядок використання та застосування вогнепальної зброї, спеціальних засобів та фізичної сили на території іноземної держави визначається законодавством держави територіальної юрисдикції.

4. Військово-консалтингова діяльність здійснюється виключно на підставі наявності ліцензії на надання послуг, визначених статтею 7 цього Закону. Суб'єкту військово-консалтингової діяльності заборонено здійснювати діяльність, яка направлена на:

1) насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу;

2) захоплення державної влади;

3) посягання на територіальну цілісність та недоторканість держави;

4) захоплення території іноземної держави.

5. Заборонено здійснювати військово-консалтингову діяльність на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, а також поза її межами, у разі якщо така діяльність передбачатиме надання послуг військового або охоронного характеру державі-агресору, громадянам держави-агресора, її резидентам, юридичним особам, які зареєстровані чи створені відповідно до законодавства держави-агресора або якщо їх кінцевий бенефіціарний власник (контролер) є громадянином держави агресора.

РОЗДІЛ III
Порядок створення, діяльності та припинення суб'єктів військово-консалтингової діяльності

Стаття 10. Статус суб'єкта військово-консалтингової діяльності

1. Суб'єкт військово-консалтингової діяльності є суб'єктом господарської комерційної діяльності відповідно до вимог чинного законодавства України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

2. Порядок створення, діяльності, припинення суб'єкта військово-консалтингової діяльності встановлюється чинним законодавством України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

3. Суб'єкт військово-консалтингової діяльності за організаційно-правовою формою є товариством з обмеженою відповідальністю.

Стаття 11. Засновники та учасники суб'єкта військово-консалтингової діяльності

1. Засновником або учасником суб'єкта військово-консалтингової діяльності не може бути:

1) особа, визнана недієздатною або обмежено дієздатною особою;

2) особа, засуджена за умисне вчинення тяжкого та особливо тяжкого злочину, у тому числі судимість якої погашена чи знята у визначеному законом порядку;

3) особа, яка має непогашену або не зняту судимість за вчинення злочину, крім реабілітованої;

4) особа, щодо якої було припинено кримінальне провадження з нереабілітуючих підстав;

5) особа, яка відмовляється від процедури оформлення допуску до здійснення військово-консалтингової діяльності;

6) особа, яка втратила громадянство України та/або має громадянство (підданство) іноземної держави, або особа без громадянства.

7) діючий працівник Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, Управління державної охорони України, Збройних Сил України та інших військових формувань, правоохоронних, природоохоронних і контролюючих чи інших органів виконавчої влади, їх спеціальних підрозділів;

8) особа, звільнена з Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, Управління державної охорони України, Збройних Сил України та інших військових формувань, правоохоронних, природоохоронних і контролюючих чи інших органів виконавчої влади, їх спеціальних підрозділів за дисциплінарні порушення або корупцію, або в минулому засуджена за умисний злочин з погашеною судимістю;

9) особа, яка була засуджена за екстремістську діяльність, у тому числі судимість якої погашена чи знята у визначеному законом порядку.

2. Кількість засновників та учасників суб'єкта військово-консалтингової діяльності не обмежена.

3. Суб'єкт військово-консалтингової діяльності може бути заснований однією особою. Для засновника суб'єкта військово-консалтингової діяльності - фізичної особи даний вид діяльності повинен бути основним.

Стаття 12. Статут суб'єкта військово-консалтингової діяльності

1. Установчий документ суб'єкта військово-консалтингової діяльності обов'язково має містити таку інформацію:

1) найменування суб'єкта військово-консалтингової діяльності українською та англійською мовами;

2) його фактичне місцезнаходження;

3) організаційно-правову форму;

4) види послуг військового або охоронного характеру, які має намір здійснювати суб'єкт військово-консалтингової діяльності;

5) розмір та порядок формування статутного капіталу суб'єкта військово-консалтингової діяльності;

6) структуру управління суб'єкта військово-консалтингової діяльності, органи управління, їх компетенцію та порядок прийняття рішень;

7) іншу інформацію, визначену законом.

Стаття 13. Найменування та використання символіки персоналом суб'єкта військово-консалтингової діяльності

1. Суб'єкт військово-консалтингової діяльності має право мати символіку, формений одяг та знаки відмінності, затверджені внутрішніми нормативними документами даного суб'єкта.

2. Персоналу суб'єкта військово-консалтингової діяльності заборонено використовувати ознаки належності (елементи символіки, формений одяг тощо) до Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, Управління державної охорони України, Збройних Сил України, Національної гвардії України та інших військових формувань, правоохоронних, природоохоронних і контролюючих чи інших органів виконавчої влади, їх спеціальних підрозділів, у тому числі в назві суб'єкта військово-консалтингової діяльності, на одязі, транспорті реагування, будівлях, у документації.

3. Заборонено використовувати в символіці, на форменому одязі та інших знаках відмінності державний прапор та герб України, назву держави Україна та будь-які словосполучення з нею.

Стаття 14. Статутний капітал суб'єкта військово-консалтингової діяльності

1. Мінімальний розмір статутного капіталу суб'єкта військово-консалтингової діяльності становить 1250 мінімальних заробітних плат, що встановлені на момент створення (реєстрації) суб'єкта військово-консалтингової діяльності.

2. Статутний капітал має бути сформований протягом одного року з моменту державної реєстрації суб'єкта військово-консалтингової діяльності.

Стаття 15. Порядок ліквідації суб'єкта військово-консалтингової діяльності

1. Припинення суб'єкта військово-консалтингової діяльності здійснюється в порядку, визначеному законодавством і установчими документами.

2. Припинення суб'єкта військово-консалтингової діяльності здійснюється:

1) за рішенням суду щодо порушення суб'єктом військово-консалтингової діяльності норм Міжнародного гуманітарного права або прав людини, що були вчинені внаслідок виконання договору, укладеного в порядку статті 8 цього Закону;

2) за рішенням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері військово-консалтингової, щодо порушення суб'єктом військово-консалтингової діяльності обмежень, встановлених статтею 9 цього Закону.

Стаття 16. Державна підтримка суб'єктів військово-консалтингової діяльності

1. Державна підтримка суб'єктів військово-консалтингової діяльності з метою сприяння реалізації їх діяльності здійснюється шляхом:

1) інформаційного і правового забезпечення діяльності суб'єктів військово-консалтингової діяльності;

2) сприяння розвитку міжнародного співробітництва у сфері військового консалтингу та охоронної діяльності;

3) забезпечення комунікації та обміну інформацією з іноземними дипломатичними представництвами за кордоном;

4) пріоритетного фінансування заходів військово-патріотичного виховання молоді.

РОЗДІЛ IV
Порядок ліцензування військово-консалтингової діяльності

Стаття 17. Ліцензування військово-консалтингової діяльності

1. Ліцензування військово-консалтингової діяльності здійснюється в порядку, визначеному Законом України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності", з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

2. До заяви про видачу ліцензії на військово-консалтингову діяльність додаються документи, що підтверджують відповідність встановленим умовам залучення та відсутність обмежень щодо працівників, задіяних у наданні послуг військового або охоронного характеру.

3. Рішення про усунення суб'єктом військово-консалтингової діяльності недоліків, виявлених під час здійснення державного нагляду (контролю), приймається Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері військово-консалтингової діяльності, з підстав порушення вимог цього Закону щодо:

1) умов залучення осіб до військово-консалтингової діяльності та/або порядку підготовки та перепідготовки персоналу суб'єкта військово-консалтингової діяльності;

2) укладення договорів про надання послуг військового або охоронного характеру.

4. Підставами для анулювання ліцензії на військово-консалтингову діяльність є:

1) заява ліцензіата про анулювання ліцензії;

2) припинення юридичної особи (злиття, приєднання, поділ, перетворення або ліквідація);

3) виявлення недостовірних відомостей у документах, поданих суб'єктом господарювання для одержання ліцензії;

4) встановлення факту передачі ліцензії або її копії іншій юридичній або фізичній особі для провадження господарської діяльності, визначеної ліцензією;

5) відмова ліцензіата від проведення перевірки органом ліцензування або спеціально уповноваженим органом з питань ліцензування;

6) невиконання суб'єктом військово-консалтингової діяльності рішення щодо усунення недоліків;

7) недотримання суб'єктом військово-консалтингової діяльності частини першої та другої статті 9 цього Закону;

8) порушення суб'єктом військово-консалтингової діяльності норм Міжнародного гуманітарного права та прав людини.

5. У разі анулювання ліцензії суб'єкта військово-консалтингової діяльності з підстав, передбачених частиною другою статті 15, частини четвертої статті 17 цього Закону, видача нової ліцензії цьому суб'єкту, створеним ним або його засновником (засновниками) нового суб'єкту господарювання, допускається не раніше ніж через рік з дня анулювання ліцензії.

Стаття 18. Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері військово-консалтингової діяльності

1. Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері військово-консалтингової діяльності, є незалежним державним колегіальним органом, метою діяльності якого є державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб'єктів військово-консалтингової діяльності.

2. Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері військово-консалтингової діяльності, є органом ліцензування згідно із Законом України "Про ліцензування видів господарської діяльності".

3. Національна комісія у межах, визначених цим та іншими законами, є підзвітною, підконтрольною та відповідальною перед Кабінетом Міністрів України.

Стаття 19. Склад Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері військово-консалтингової діяльності

1. До складу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері військово-консалтингової діяльності входять:

1) особа, визначена профільним комітетом Верховної Ради України у сфері оборони;

2) особа, визначена Міністром оборони України;

3) особа, визначена Міністром внутрішніх справ України;

4) особа, визначена Міністром економічного розвитку і торгівлі України із складу Державної служби експортного контролю України;

5) особа, визначена Міністром закордонних справ України;

6) особа, визначена Головою Служби зовнішньої розвідки України;

7) особа, визначена Головою Служби безпеки України;

8) керівник апарату Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері військово-консалтингової діяльності.

2. Організаційне, інформаційно-довідкове та інше забезпечення діяльності Національної комісії здійснює її апарат.

Положення про апарат Національної комісії і його структуру, а також положення про самостійні структурні підрозділи апарату затверджуються Національною комісією. Гранична чисельність працівників апарату Національної комісії затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням Національної комісії.

Керівник апарату та його заступники призначаються та звільняються Національною комісією.

Стаття 20. Основні завдання

1. Основними завданнями Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері військово-консалтингової діяльності, є:

1) формування та забезпечення реалізації політики державного регулювання у сфері ринків послуг військового та охоронного характеру;

2) розроблення і реалізація стратегії розвитку ринків послуг військового та охоронного характеру та вирішення системних питань їх функціонування;

3) здійснення в межах своїх повноважень державного регулювання та нагляду за наданням послуг військового та охоронного характеру і дотриманням законодавства у відповідній сфері;

4) узагальнення практики застосування законодавства України з питань послуг військового та охоронного характеру та розроблення пропозицій щодо їх вдосконалення;

5) розроблення і затвердження обов'язкових до виконання нормативно-правових актів з питань, що належать до її компетенції;

6) координація діяльності з іншими державними органами;

7) впровадження міжнародних правил розвитку ринків послуг військового та охоронного характеру.

Стаття 21. Повноваження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері військово-консалтингової діяльності

1. Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері військово-консалтингової діяльності, відповідно до покладених на неї завдань:

1) розробляє і затверджує інструкцію про порядок видачі ліцензій на право здійснення військово-консалтингової діяльності;

2) розробляє і затверджує ліцензійні умови провадження військово-консалтингової діяльності;

3) розробляє і затверджує порядок контролю за додержанням ліцензійних умов провадження військово-консалтингової діяльності;

4) видає та переоформляє ліцензії на здійснення військово-консалтингової діяльності, видає дублікати таких ліцензій та приймає рішення про визнання їх недійсними;

5) здійснює у межах своєї компетенції контроль за додержанням суб'єктами військово-консалтингової діяльності ліцензійних умов шляхом проведення планових та позапланових перевірок;

6) приймає рішення про усунення недоліків, анулювання ліцензії на військово-консалтингову діяльність;

7) вносить до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомості про ліцензування господарської діяльності суб'єкта військово-консалтингової діяльності.

РОЗДІЛ V
Контроль за військово-консалтинговою діяльністю

Стаття 22. Допуск осіб до військово-консалтингової діяльності

1. Допуск до військово-консалтингової діяльності надається засновникам, учасникам та персоналу суб'єкта військово-консалтингової діяльності Службою безпеки України після проведення їх перевірки. Порядок надання допуску до військово-консалтингової діяльності визначається Кабінетом Міністрів України.

2. Для розгляду питання про надання особі допуску до військово-консалтингової діяльності Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері військово-консалтингової діяльності, оформляються документи, які надсилаються до Служби безпеки України.

Стаття 23. Відмова у наданні допуску до військово-консалтингової діяльності

1. Допуск до військово-консалтингової діяльності не надається у разі:

1) сприяння особою діяльності іноземної держави, іноземної організації чи їх представників, а також окремих іноземців чи осіб без громадянства, що завдає шкоди національній безпеці України та національним інтересам України, або участі особи в діяльності політичних партій та громадських організацій, діяльність яких заборонена у порядку, встановленому законом;

2) повідомлення особою під час оформлення допуску до військово-консалтингової діяльності недостовірних відомостей про себе.

Стаття 24. Перевірка осіб у зв'язку з їх допуском до військово-консалтингової діяльності

1. Перевірка громадян у зв'язку з їх допуском до військово-консалтингової діяльності здійснюється органами Служби безпеки України у строк до одного місяця у порядку, встановленому цим Законом і Законом України "Про оперативно-розшукову діяльність".

2. У ході перевірки органами Служби безпеки України з'ясовуються наявність чи відсутність обставин, передбачених статтею 21 цього Закону. За результатами перевірки органи Служби безпеки України надсилають протягом п'яти робочих днів з дня її закінчення до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері військово-консалтингової діяльності, повідомлення про надання або відмову в наданні такого допуску.

Стаття 25. Оскарження особою відмови у наданні допуску до військово-консалтингової діяльності

1. Національної комісія, що здійснює державне регулювання у сфері військово-консалтингової діяльності, зобов'язана у п'ятиденний строк з дня надходження повідомлення органу Служби безпеки України про відмову у наданні особі допуску до військово-консалтингової діяльності письмово повідомити таку особу про причини і підстави відмови.

2. Особа має право оскаржити рішення про відмову у наданні допуску до військово-консалтингової діяльності в порядку, встановленому законом.

Стаття 26. Державний контроль

1. Контроль за суб'єктами військово-консалтингової діяльності здійснюється в порядку, передбаченому Законами України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", "Про ліцензування видів господарської діяльності", "Про зовнішньоекономічну діяльність", іншими законами України.

Стаття 27. Звітність суб'єкта військово-консалтингової діяльності

1. З метою інформування про свою діяльність суб'єкт військово-консалтингової діяльності один раз на рік готує та подає до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері військово-консалтингової діяльності, звіт про діяльність.

2. Щорічний звіт про діяльність суб'єкта військово-консалтингової діяльності повинен містити наступну інформацію:

1) дані про кількісний склад персоналу;

2) дані про техніку та озброєння;

3) дані про поточну діяльність.

4) консолідовану та зведену фінансову звітність.

Стаття 28. Громадський контроль

1. З метою інформування громадськості про діяльність суб'єкта військово-консалтингової діяльності Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері військово-консалтингової діяльності, оприлюднює оприлюднює на своєму веб-сайті та на Єдиному веб-порталі відкритих даних звіт про діяльність кожного суб'єкта військово-консалтингової діяльності.

РОЗДІЛ VI
Кадрове забезпечення суб'єктів військово-консалтингової діяльності

Стаття 29. Вимоги до персоналу суб'єкта військово-консалтингової діяльності

1. Працівником, який за контрактом безпосередньо надає послуги військового або охоронного характеру, може бути громадянин України, який досяг 21 року, за станом свого здоров'я та фізичного розвитку може надавати послуги військового або охоронного характеру, склав кваліфікаційний іспит та отримав сертифікат для набуття права надавати послуги військового та охоронного характеру та уклав контракт з суб'єктом військово-консалтингової діяльності.

2. Порядок проведення та вимоги до кваліфікаційного іспиту та єдиний зразок сертифіката для набуття персоналом суб'єкта військово-консалтингової діяльності права надавати послуги військового або охоронного характеру затверджує Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері військово-консалтингової діяльності.

3. Не може бути працівником, який за контрактом, безпосередньо надає послуги військового або охоронного характеру:

1) особа, визнана недієздатною або обмежено дієздатною особою;

2) особа, засуджена за умисне вчинення тяжкого та особливо тяжкого злочину, у тому числі судимість якої погашена чи знята у визначеному законом порядку;

3) особа, яка має непогашену або не зняту судимість за вчинення злочину, крім реабілітованої;

4) особа, щодо якої було припинено кримінальне провадження з нереабілітуючих підстав;

5) особа, яка відмовляється від процедури оформлення допуску до військово-консалтингової діяльності.

4. Вимоги цієї статті не поширюються на:

1) працівників, які здійснюють адміністративно-управлінські функції, а також функції кадрової, юридичної, бухгалтерської, інженерно-технічної та іншої служби, яка не пов'язана із безпосереднім наданням послуг військового або охоронного характеру;

2) працівників, які здійснюють надання послуг військового або охоронного характеру, зазначених в пунктах 1, 3, 7 - 9 частини 2 та пункті 3 частини 3 статті 7 цього Закону.

Стаття 30. Страхування персоналу суб'єкта військово-консалтингової діяльності

1. Персонал суб'єкта військово-консалтингової діяльності в обов'язковому порядку підлягає страхуванню в порядку, передбаченому Законом України "Про страхування".

2. При наданні послуг суб'єктом військово-консалтингової діяльності на території держави територіальної юрисдикції, страховий поліс персоналу, який буде задіяний для надання даних послуг, оформляється в місці надання таких послуг. Страховим полісом обов'язково повинно бути передбачено надання необхідної медичної допомоги персоналу при настанні страхового випадку.

3. Страховий поліс повинен бути оформлений українською мовою та мовою держави територіальної юрисдикції, до початку надання послуг військового або охоронного характеру.

Стаття 31. Гарантії соціального та правового захисту персоналу суб'єкта військово-консалтингової діяльності

1. Персонал суб'єкта військово-консалтингової діяльності користується усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.

РОЗДІЛ VII
Відповідальність суб'єкта військово-консалтингової діяльності

Стаття 32. Відповідальність за порушення норм міжнародного права, законів України та держав територіальної юрисдикції

1. Держава територіальної юрисдикції несе відповідальність за порушення норм міжнародного права суб'єктом військово-консалтингової діяльності, який діє на території цієї держави.

2. Персонал суб'єкта військово-консалтингової діяльності несе відповідальність в порядку, передбаченому законодавством держави територіальної юрисдикції.

3. Суб'єкт військово-консалтингової діяльності повинен здійснювати контроль за дотриманням своїм персоналом норм та принципів Міжнародного гуманітарного права та прав людини. У випадку недотримання персоналом норм Міжнародного гуманітарного права суб'єкт військово-консалтингової діяльності зобов'язаний розірвати контракт з конкретним працівником.

4. Суб'єкт військово-консалтингової діяльності за порушення норм цього та інших законів України несе адміністративну, цивільну або кримінальну відповідальності.

РОЗДІЛ VIII
Обіг суб'єктом військово-консалтингової діяльності товарів військового призначення

Стаття 33. Право власності суб'єктів військово-консалтингової діяльності на товари військового призначення

1. Суб'єкти військово-консалтингової діяльності, які в передбаченому цим Законом порядку отримали ліцензію на здійснення діяльності, визначеної статтею 7 цього Закону, можуть мати у власності, зберігати на території України, ввозити в Україну та вивозити за її межі товари військового призначення та подвійного використання, якщо це не суперечить законам, міжнародним договорам та не порушує порядок переміщення товарів військового призначення.

2. Суб'єкти військово-консалтингової діяльності виключно за межами України можуть придбати товари військового призначення та подвійного використання в порядку, передбаченому законодавством держави територіальної юрисдикції.

Стаття 34. Дозвіл на придбання, зберігання, перевезення товарів військового призначення

1. Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері військово-консалтингової діяльності, видає суб'єкту військово-консалтингової діяльності, що отримав відповідну ліцензію на здійснення видів діяльності, визначених статтею 7 цього Закону, дозвіл на придбання, зберігання, перевезення (через митний кордон України, територією України) товарів військового призначення, відкриття та функціонування сховищ, складів і баз, де вони зберігаються, стрілецьких тирів і стрільбищ, а також підприємств і майстерень з виготовлення і ремонту товарів військового призначення.

Підставою для видачі дозволу на право придбання, зберігання, перевезення (через митний кордон України, територією України) товарів військового призначення є заява керівника суб'єкта військово-консалтингової діяльності, в якій зазначаються:

1) кількість, найменування та вид (класифікація) придбаних товарів військового призначення, які має намір придбати суб'єкт військово-консалтингової діяльності;

2) дані про осіб, які відповідають за зберігання, перевезення товарів військового призначення, та осіб, які мають доступ до товарів військового призначення (прізвище, ім'я, по батькові, дата, місце народження і проживання, відомості про попередню трудову діяльність), медичні довідки, копії договорів страхування, довідки про вивчення матеріальної частини зброї, спеціальних засобів, правил поводження з ними та їх застосування;

3) наказ керівника юридичної особи про призначення особи (осіб), відповідальної(них) за зберігання, перевезення товарів військового призначення;

4) платіжний документ (платіжне доручення, квитанція) з відміткою банку, відділення поштового зв'язку або коду проведеної операції про внесення коштів за надання відповідної платної послуги.

Відповідальними за зберігання, перевезення товарів військового призначення можуть бути працівники, які за контрактом договором безпосередньо надають послуги військового або охоронного характеру відповідно до статті 27 цього Закону.

2. Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері військово-консалтингової діяльності, розробляє і затверджує інструкцію про порядок зберігання, перевезення (через митний кордон України, територією України) товарів військового призначення, відкриття та функціонування сховищ, складів і баз, де вони зберігаються, стрілецьких тирів і стрільбищ, а також підприємств і майстерень з виготовлення і ремонту товарів військового призначення.

Порядок охорони сховищ, складів і баз, де зберігаються товари військового призначення, стрілецьких тирів і стрільбищ, підприємств і майстерень з виготовлення і ремонту вогнепальної зброї, а також порядок транспортування товарів військового призначення, визначається Кабінетом Міністрів України.

3. Дозвіл на зберігання, перевезення (через митний кордон України, територією України) товарів військового призначення надається на кожну партію або одиницю. Кількість товарів військового призначення, які може зберігати та перевозити суб'єкт військово-консалтингової діяльності, визначається Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері військово-консалтингової діяльності, з урахуванням штатної чисельності працівників, які за трудовим договором безпосередньо надають послуги військового або охоронного характеру, їхньої військової спеціалізації та функціональних обов'язків.

Стаття 35. Облік товарів військового призначення, що знаходиться у суб'єктів військово-консалтингової діяльності

1. Облік товарів військового призначення здійснюється Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері військово-консалтингової діяльності.

На такі товари військового призначення в Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сфері військово-консалтингової діяльності, заводиться окрема реєстраційна справа, яка повинна містити матеріали, що стали підставою для видачі дозволу, контролю за станом їх зберігання, про особу, яка є відповідальною за зберігання, перевезення.

2. Матеріали реєстраційної справи вносяться до Єдиного державного реєстру вогнепальної зброї та боєприпасів, пристроїв, патронів до неї, що знаходиться у суб'єктів військово-консалтингової діяльності.

Стаття 36. Зовнішньоекономічна діяльність суб'єктів військово-консалтингової діяльності

1. Імпорт товарів військового призначення здійснюється суб'єктами військово-консалтингової діяльності відповідно до вимог цього Закону, Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", Закону України "Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання" та інших законодавчих актів України.

2. Суб'єкт військово-консалтингової діяльності, з метою провадження ліцензійної діяльності, має право як суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності здійснювати імпорт товарів військового призначення.

3. Суб'єкт військово-консалтингової діяльності для здійснення імпорту товарів військового призначення, їх тимчасового вивезення за межі України або тимчасове ввезення на її територію, будь-яких інших передач товарів військового призначення, що здійснюються за межами України, отримує дозвіл, висновок чи міжнародний імпортний сертифікат відповідно до вимог Закону України "Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання".

Стаття 37 Порядок реалізації товарів військового призначення, що знаходиться у суб'єктів військово-консалтингової діяльності, у випадку ліквідації суб'єкта військово-консалтингової діяльності

1. У випадку ліквідації суб'єкта військово-консалтингової діяльності, товари військового призначення, які знаходяться на балансі суб'єкта військово-консалтингової діяльності, передаються на безоплатне відповідальне зберігання до сховищ зброї Міністерства оборони для подальшої реалізації в установленому законом порядку.

РОЗДІЛ VIII
Єдиний державний реєстр товарів військового призначення, що знаходиться у суб'єктів військово-консалтингової діяльності

Стаття 38. Єдиний державний реєстр товарів військового призначення, що знаходиться у суб'єктів військово-консалтингової діяльності

1. Єдиний державний реєстр товарів військового призначення, що знаходиться у суб'єктів військово-консалтингової діяльності (далі - Реєстр) - автоматизована інформаційно-телекомунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання відомостей про права на товари військового призначення, а також про об'єкти та суб'єкти цих прав.

Стаття 39. Основні завдання Реєстру

1. Основними завданнями Реєстру є:

1) ведення обліку товарів військового призначення, що знаходиться у суб'єктів військово-консалтингової діяльності

2) ведення обліку осіб, відповідальних за зберігання, перевезення товарів військового призначення.

Стаття 40. Основні засади ведення Реєстру

1. Основними засадами ведення Реєстру є:

1) обов'язковість державної реєстрації;

2) повнота відомостей;

3) поновлення відомостей Реєстру;

4) захищеність Реєстру.

Стаття 41. Мова ведення Реєстру

1. Мовою ведення Реєстру є державна мова.

2. Для транслітерації прізвищ, імен, по батькові та інших власних назв застосовуються правила транслітерації, встановлені законом.

Стаття 42. Суб'єкти Реєстру

1. Володільцем та розпорядником реєстру є Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері військово-консалтингової діяльності.

2. Національна комісія затверджує Порядок ведення Реєстру, в якому встановлює процедури збирання, зберігання, обробки та використання відомостей про права на товари військового призначення, а також про об'єкти та суб'єкти цих прав.

Із складу апарату Національної комісії визначаються підрозділи адміністрування та ведення Реєстру.

Стаття 43. Відомості Реєстру

1. До Реєстру заносяться та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості про товари військового призначення:

1) марка;

2) модель;

3) номер;

4) калібр;

5) дані для кулегільзотеки (первинний та повторний);

6) прізвище, ім'я, по батькові власника (для юридичних осіб зазначається інформація про найменування особи, код ЄДРПОУ та прізвище, ім'я, по батькові особи, яка є відповідальною за зберігання, перевезення товару військового призначення);

7) інформацію про дозвіл на товар військового призначення;

8) інформацію про місце постійного зберігання товару військового призначення або зміну місця зберігання товару військового призначення;

9) інформацію про спільне володіння товаром військового призначення;

10) інформацію про призупинення та припинення дозволу товаром військового призначення;

11) про довічне позбавлення особи права володіти товаром військового призначення;

12) інформацію про тимчасове вилучення товару військового призначення, а також його вилучення у випадку позбавлення права;

13) інформацію про планові та позапланові перевірки умов зберігання товару військового призначення.

2. Органам ведення Реєстру забороняється збирати, вносити до Реєстру та зберігати в базі даних Реєстру відомості, не передбачені цим Законом.

РОЗДІЛ IX
Прикінцеві та перехідні положення

1. Цей Закон набирає чинності з 01 січня 2021 року.

2. Внести зміни до таких законодавчих актів України:

1) статтю 7 Закону України "Про ліцензування видів господарської діяльності" (Відомості Верховної Ради України, 2015 р., N 23, ст. 158 із наступними змінами) доповнити пунктом 34 такого змісту:

"34) військово-консалтингова діяльність, яка ліцензується з урахуванням особливостей, визначених Законом України "Про військово-консалтингову діяльність";

2) пункт другий частини першої статті 6 Закону України "Про оперативно-розшукову діяльність" (Відомості Верховної Ради України, 2005 р., N 48, ст. 483 із наступними змінами) після слів "допуском до державної таємниці" доповнити словами ", здійснення військово-консалтингової діяльності";

3) статтю 7 Закону України "Про страхування" (Відомості Верховної Ради України, 1996 р., N 18, ст. 78 із наступними змінами) доповнити пунктом 50 такого змісту:

"50) страхування персоналу суб'єкта військово-консалтингової діяльності";

4) частину другу статті 20 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" (Відомості Верховної Ради України, 1991 р., N 29, ст. 377 із наступними змінами) після слів "як державою суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності" доповнити словами ", крім випадків встановлених законом,";

5) статтю 20 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" після частини другої доповнити новою частиною такого змісту:

"Імпорт вогнепальної зброї та боєприпасів до неї може здійснюватися суб'єктами військово-консалтингової діяльності в порядку, передбаченому чинним законодавством".

У зв'язку з цим частину третю вважати частиною четвертою, частину четверту вважати частиною п'ятою.

6) частину третю статті 15 Закону України "Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання" (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., N 23, ст. 148 із наступними змінами) після слів "проведення випробувань;" доповнити словами "суб'єктам військово-консалтингової діяльності,";

3. Кабінету Міністрів України у тримісячний строк з дня набрання чинності цим Законом:

створити юридичну особу публічного права відповідно до вимог чинного законодавства

підготувати та подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції про приведення законів України у відповідність із цим Законом;

привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

забезпечити прийняття нормативно-правових актів, необхідних для реалізації цього Закону;

забезпечити прийняття та приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

 

Голова
Верховної Ради України

 

Опрос