Идет загрузка документа (56 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

Об обеспечении энергетической безопасности и гибкости энергосистемы, реальной конкуренции, декарбонизации экономики, снижения цен потребления электрической энергии (относительно систем накопления энергии)

Проект закона Украины от 26.11.2019 № 2496
Дата рассмотрения: 26.11.2019 Карта проходжения проекта

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про забезпечення енергетичної безпеки та гнучкості енергосистеми, реальної конкуренції, декарбонізації економіки та зниження цін споживання електричної енергії (щодо систем накопичення енергії)

Цей Закон визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування накопичувачів енергії на ринку електричної енергії та поза ним.

Метою Закону є посилення безпеки, надійності електропостачання за рахунок застосування конкурентних технологій акумулювання енергії, ліквідації дефіциту регулюючих потужностей, вирівнювання графіків навантаження в об'єднаній енергосистемі країни, забезпечення інтеграції ВДЕ в енергосистему країни, створення Інтернет моделі вітчизняної енергетики.

Закон стимулює декарбонізацію енергетики, забезпечує збільшення та сталість виробництва ВДЕ-генерації, підвищує здатність енергосистеми гнучко та розумно сприймати та реагувати на будь-які зміни в електрозабезпеченні.

Закон покликаний удосконалити конкуренцію в усіх сегментах ринку електричної енергії, сприяти залученню середнього та малого бізнесу, демократизації електроенергетики. Конкуренція новітніх технологій, легкість нових приєднань до мереж, досконалий сервіс - це база скорочення рахунків споживачів, оптимізація споживання енергії за рахунок власного управління попитом.

Справедливі ціни, незалежність від енергетичних монополій, створення проактивних споживачів та мережевого суспільства - завдання цього Закону.

Розділ I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Визначення термінів

1. У цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:

1) агрегація проактивних споживачів - об'єднання проактивних споживачів електричної енергії з метою управління власним попитом, самозабезпечення власною генерацією та продажу надлишків електричної енергії іншим споживачам в межах об'єднання та електропостачальнику;

2) кваліфікований накопичувач - це суб'єкт господарювання, який провадить свою діяльність та уклав відповідні договори про участь у ринку електричної енергії згідно з положеннями цього Закону та Законом України "Про ринок електричної енергії України" та є учасником ринку електричної енергії;

3) накопичення (акумулювання, утримання, зберігання, вивільнення енергії) - коротко-, середньо- та довгострокова діяльність, пов'язана з використанням системи накопичення.

Діяльність з накопичення може провадитись як на організованих ринках електричної енергії, так і поза їх межами.

Діяльність з накопичення електричної енергії може провадитись одночасно на декількох організованих ринках.

4) накопичувач - електроустановка, що здійснює накопичення енергії у періоди наявності надлишкової енергії, та видачу в мережу електроенергії у періоди, коли електроенергія є дефіцитною;

5) період поглинання - вивільнення накопичувача - період часу, протягом якого системи накопичування поглинають максимальну кількість та передають максимально можливу частину накопиченого навантаження;

6) послуга із забезпечення розвитку генеруючої потужності для цілей забезпечення у середньо- та довгостроковій перспективі потреб ОЕС України у нових резервах високоманеврової генеруючої потужності, зокрема, систем накопичення, та/або у нових допоміжних послугах з регулювання частоти та активної потужності - заходи з будівництва нової генеруючої потужності, зокрема, систем накопичення, що здійснюються переможцями, визначеними за результатами конкурсу, проведеного відповідно до цього Закону.

7) проактивний споживач - активний побутовий або малий непобутовий споживач, який для власного споживання встановив у своєму приватному домогосподарстві або господарстві систему накопичення та/або генеруючу установку, призначені для виробництва електричної енергії з енергії сонячного випромінювання та/або енергії вітру, води для власного споживання, накопичення та продажу надлишків електричної енергії електропостачальнику.

Проактивний споживач здатний своїми власними діями (управляючи своїм попитом), або за домовленістю з постачальником, оптимізувати пропозицію електричної енергії на організованих сегментах на ринку (її обсяги та ціни), а також покращувати гнучкість та надійність енергосистеми;

8) система накопичення - енергетична технологія у вигляді комплексу взаємопов'язаного устаткування і споруд, що здатна акумулювати електричну енергію протягом певного періоду, перетворювати електроенергію в іншу форму енергії, утримувати та зберігати її, а потім знову перетворювати в форму електричної енергії та передавати її істотну частину навантаженню протягом періоду вивільнення.

За принципом дії системи накопичення можуть розподілятися на електрохімічні, електромагнітні, механічні та інші.

Система накопичення відноситься до електроустановок, зокрема, що призначаються для виробництва електричної енергії.

9) функцію із накопичення енергії здійснює як електроенергетичне підприємство, так і інший суб'єкт господарювання та фізичні особи; якщо функцію накопичення виконує кваліфікований накопичувач, то така система є об'єктом електроенергетики;

2. Інші терміни вживаються в цьому Законі у значення, наведених у Господарському, Цивільному кодексах України, Законах України "Про ринок електричної енергії України", "Про альтернативні джерела енергії", "Про захист економічної конкуренції", "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг", "Про комбіноване виробництво теплової та електричної енергії (когенерацію) та використання скидного енергопотенціалу", "Про природні монополії", "Про охорону навколишнього середовища", "Про ратифікацію Паризької угоди" та інших законах.

Стаття 2. Правові основи діяльності із накопичення енергії

Правову основу діяльності із накопичення енергії становлять цей Закон, Закони України "Про захист економічної конкуренції", "Про ринок електричної енергії України", "Про альтернативні джерела енергії", "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" та інші акти законодавства України.

Стаття 3. Основні засади державної політики щодо накопичення енергії

1. Державна політика щодо накопичення енергії спрямована на:

1) посилення енергетичної безпеки, зменшення залежності від викопного палива та створення дружньої до споживача енергетичної системи, що покращує клімат, не загрожує здоров'ю, та поліпшує добробут споживача;

2) створення правомочного, гнучкого та захищеного споживача електричної енергії, мережевого суспільства;

3) удосконалення конкуренції на ринку електричної енергії за рахунок новітніх технологій smart енергетики, залучення чисельних нових учасників ринку;

4) удосконалення регуляторних правил з метою стимулювання технологічних перетворень на ринку електричної енергії та зняття бар'єрів для новацій;

5) науково-технічне забезпечення інноваційного розвитку систем накопичення енергії, їх популяризація.

2. Формування та реалізацію державної політики щодо накопичення енергії здійснюють Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі, та інші органи державної влади відповідно до законодавства.

До основних завдань Кабінету Міністрів України належить:

1) сприяння ефективному інтегруванню систем накопичення енергії з метою вдосконалення конкуренції та встановлення справедливих та розумних цін споживання;

2) зняття існуючих бар'єрів щодо розвитку систем накопичення енергії;

3) створення економічних умов для розширення використання систем накопичення енергії та сприяння їх розвитку;

4) створення сприятливих норм для залучення інвестицій в сферу накопичення енергії, в тому числі шляхом розробки і впровадження новітніх інструментів та механізмів стимулювання цієї діяльності.

До основних завдань центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі, належить:

1) сприяння заходам підвищення безпеки, гнучкості енергосистеми та надійності енергопостачання за рахунок впровадження систем накопичення енергії;

2) усунення технічних перешкод та обмежень для експлуатації систем накопичення енергії в енергетичній системі;

3) розробка і затвердження, встановлення правил, регламентів, рекомендацій, норм щодо експлуатації систем накопичення енергії;

4) заохочення розвитку та розширення використання систем накопичення енергії;

5) здійснювати моніторинг світового досвіду бізнес-моделей діяльності систем накопичення, новітніх технологічних досягнень, прогнозів, існуючих цін;

6) підтримка науково-дослідницьких та дослідно-конструкторських робіт, спрямованих на розвиток систем накопичення енергії, їх популяризація.

3. З метою моніторингу та контролю за забезпеченням енергетичної безпеки, надійності та гнучкості енергосистеми, реальної конкуренції, декарбонізації економіки, зниження витрат та цін споживання електричної енергії запроваджується процедура звітування:

- щопівроку центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі перед Кабінетом Міністрів України;

- щорічно, але не пізніше І-го кварталу року, наступного за звітним, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі та національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг перед Верховною Радою України.

Звіт перед Верховною Радою України повинен охоплювати принаймні таке:

- стан та успіхи щодо посилення енергетичної безпеки, зменшення залежності від викопного палива, інтеграції ВДЕ в енергетику країни та створення дружньої до споживача енергетичної системи, що не загрожує здоров'ю, клімату та поліпшує добробут споживача, а також перешкоди, що залишаються;

- стан та успіхи щодо створення правомочного, гнучкого та захищеного споживача електричної енергії, мережевого суспільства а також перешкоди, що залишаються;

- стан та успіхи щодо удосконалення конкуренції на ринку електричної енергії за рахунок новітніх технологій smart енергетики, демонополізації енергетичного сектору, залучення чисельних нових учасників ринку, а також перешкоди, що залишаються;

- стан та успіхи щодо удосконалення регуляторних правил з метою стимулювання розвитку високоманеврових генеруючих потужностей, зокрема, систем, накопичення, технологічних перетворень на ринку електричної енергії та зняття бар'єрів для новацій, а також перешкоди, що залишаються;

- стан та успіхи щодо науково-технічного забезпечення інноваційного розвитку систем накопичення енергії, їх популяризація, а також перешкоди, що залишаються.

Наприкінці Звіту підсумовуються досягнення, надається оцінка ефективності вживаних заходів для цілей, які переслідуються, та у разі необхідності, готуються пропозиції щодо зміни / розширення можливих дій, надається перелік проблем, перешкод та пропозицій щодо способу та терміну їх вирішення, виділяються першочергові задачі на період до наступного звітування.

Стаття 4. Державне регулювання діяльності з накопичення енергії

1. Державне регулювання з накопичення енергії здійснює національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - Регулятор) у порядку, визначеному законодавством.

2. До основних завдань Регулятора належать:

1) спрощення адміністративних процедур та ліквідація бар'єрів для участі суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність з накопичення енергії у ринку електричної енергії, у тому числі щодо приєднання до електричних мереж систем накопичення енергії;

2) сприяння новим бізнес-моделям роботи суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність з накопичення енергії;

3) забезпечення короткострокових та довгострокових стимулів для користувачів енергосистеми з метою впровадження та ефективної експлуатації систем накопичення енергії;

4) затвердження та впровадження методик, порядків, правил, тарифів, цін, що регулюють діяльність з накопичення енергії.

3. До повноважень Регулятора належить ліцензування господарської діяльності кваліфікованих накопичувачів, як для виробників електричної енергії. Ліцензійні умови провадження такої діяльності затверджуються Регулятором. Контроль за додержанням ліцензіатами ліцензійних умов; оприлюднення актів перевірок, забезпечення прозорості діяльності здійснюється Регулятором.

Розділ II. КВАЛІФІКОВАНІ НАКОПУВАЧІ НА РИНКУ ЕЛЕКТРИЧНОЇ ЕНЕРГІЇ

Стаття 5. Функції, завдання, права та обов'язки кваліфікованих накопичувачів енергії

1. До основних функцій кваліфікованих накопичувачів належить:

вирівнювання графіку навантаження в об'єднаній енергосистемі країни, участь у покритті напівпікової, пікової денної зони графіків та нічних зон провалів навантаження;

участь у компенсації реактивних потужностей, регулювання частоти в об'єднаній енергосистемі;

вирівнювання енергобалансів альтернативної енергетики;

оптимізація власного споживання великих споживачів за рахунок управління попитом, забезпечення зменшення вартості споживання.

2. До основних завдань кваліфікованих накопичувачів у якості самостійного системного джерела регулюючої потужності належить:

робота у маневровому режимі; вивільнення за рахунок цього частки традиційної генерації, зниження паливної складової, скорочення капіталовкладень в нові потужності мереж та електростанцій;

робота в режимах регулювання частоти, реактивної потужності, напруги у вузлах електромережі; підвищення надійності ізольованих енергосистем;

надавати послуги з аварійного регулювання частоти;

виступати у якості резервної потужності;

підвищувати конкуренцію на ринку електричної енергії.

3. До завдань кваліфікованих накопичувачів як додаткового обладнання до об'єктів генерації, зокрема, альтернативної енергетики, належить:

підвищення стійкості електроустановок за рахунок рівного постійного навантаження; покращення коефіцієнту використання установленої потужності електричних станцій;

надання послуг з маневрування за рахунок переміщення відпуску виробленої електроенергії на часи підвищеного попиту та забезпечення виконання прогнозованих графіків виробництва електричної енергії та команд системного оператора;

забезпечення роботи в режимах регулювання частоти та компенсації реактивної потужності.

4. Для цілей підвищення конкуренції на організованому ринку участь кваліфікованих накопичувачів повинна відповідати їх особливим фізичним та операційним характеристикам, зокрема:

- мінімальний розмір кваліфікованого накопичувача енергії для участі на організованому ринку має складати 100 кВт та більше;

- заявки кваліфікованих накопичувачів, що надаються операторам систем, мають враховувати їх гнучкі фізичні та операційні можливості;

- кваліфікований накопичувач може працювати на ринку електроенергії одночасно, як з позиції оптового продавця, так і з позиції оптового покупця електричної енергії.

Накопичувачі енергії можуть надавати декілька послуг одночасно.

Накопичувачі енергії не сплачують подвійну плату/збори, зокрема, мережеві збори.

5. Кваліфіковані накопичувачі на ринку електричної енергії мають право на:

1) вільний вибір контрагентів за двосторонніми договорами;

2) своєчасне та у повному обсязі отримання коштів за продану ними електричну енергію відповідно до укладених договорів на ринку електричної енергії та / або за допоміжні послуги;

3) недискримінаційний доступ до електричних мереж у разі дотримання відповідних вимог кодексу системи передачі, кодексу систем розподілу;

4) доступ до інформації щодо діяльності на ринку електричної енергії у порядку та обсягах, визначених правилами ринку та іншими нормативно-правовими актами, які регулюють функціонування ринку електричної енергії.

Кваліфіковані накопичувачі мають й інші права, передбачені законодавством та укладеними ними договорами на ринку електричної енергії.

6. Кваліфіковані накопичувачі на ринку електричної енергії зобов'язані:

1) дотримуватися ліцензійних умов провадження господарської діяльності з накопичення енергії, нормативно-правових актів, які регулюють функціонування ринку електричної енергії;

2) бути постачальником послуг з балансування у випадках, визначених правилами ринку;

3) пропонувати потужність на балансуючому ринку згідно з правилами ринку;

4) пропонувати та надавати допоміжні послуги оператору системи передачі у випадках та у порядку, визначених правилами ринку;

5) укладати договори, які є обов'язковими для здійснення діяльності на ринку електричної енергії, та виконувати умови цих договорів;

6) надавати повідомлення про договірні обсяги купівлі-продажу електричної енергії за укладеними двосторонніми договорами у порядку, визначеному правилами ринку;

7) складати добові графіки електричної енергії згідно з обсягами купленої та проданої електричної енергії та надавати їх оператору системи передачі відповідно до правил ринку;

8) виконувати акцептовані оператором системи передачі добові графіки електричної енергії;

9) своєчасно та у повному обсязі сплачувати за електричну енергію, у разі її закупівлі для акумулювання та подальшого продажу, та за послуги, що надаються на ринку електричної енергії;

10) надавати учасникам ринку інформацію, необхідну для виконання ними їхніх функцій на ринку електричної енергії в обсягах та у порядку, визначених правилами ринку, кодексом системи передачі, кодексом систем розподілу, кодексом комерційного обліку та іншими нормативно-правовими актами, які регулюють функціонування ринку електричної енергії.

7. Кваліфіковані накопичувачі мають надавати відповідні дані на запит Регулятора, Антимонопольного комітету України.

Стаття 6. Кваліфіковані накопичувачі на ринку допоміжних послуг

Кваліфіковані накопичувачі енергії мають право пропонувати та/або надавати допоміжні послуги на ринку допоміжних послуг.

Правилами ринку мають бути передбачені допоміжні послуги для забезпечення регулювання частоти та активної потужності, підтримання балансу потужності та енергії в ОЕС України та підтримання параметрів надійності та якості електричної енергії в ОЕС України, які враховують специфічні технічні характеристики систем накопичення енергії.

Прозорі, необтяжливі вимоги до кваліфікованих накопичувачів енергії (враховуючи їх специфічні технічні характеристики), необхідні для забезпечення належного надання відповідних допоміжних послуг, визначаються оператором системи передачі на підставі кодексу системи передачі, правил ринку та інших нормативних документів.

Стаття 7. Кваліфіковані накопичувачі на ринку "на добу наперед" та внутрішньодобовому ринку

Кваліфіковані накопичувачі енергії мають право продавати та купувати електричну енергію на ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку.

Для участі на ринку "на добу наперед" та внутрішньодобовому ринку з оператором ринку укладаються договір про участь у ринку "на добу наперед" та внутрішньодобовому ринку, типова форма якого є невід'ємною частиною правил ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку.

Оператор ринку не має права відмовити в укладенні договору про участь у ринку "на добу наперед" та внутрішньодобовому ринку, якщо належним чином виконані усі умови правил ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку щодо доступу до ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку.

Стаття 8. Кваліфіковані накопичувачі на балансуючому ринку

Кваліфіковані накопичувачі енергії мають право надавати послуги з балансування в обсягах та випадках, визначених цим Законом та правилами ринку.

У разі надання оператору системи передачі послуг з балансування, кваліфікований накопичувач має відповідати вимогам правил ринку щодо надання послуг з балансування.

Для надання оператору системи передачі послуг з балансування укладається договір на підставі типового договору про участь у балансуючому ринку.

Оператору системи передачі надаються пропозиції (заявки) щодо вивільнення/поглинання електричної енергії з метою продажу/купівлі електричної енергії на балансуючому ринку відповідно до правил ринку.

Пропозиції (заявки), що подаються накопичувачами оператору системи передачі, є відмінними від пропозицій (заявок) інших постачальників послуг з балансування енергії, враховуючи гнучкі фізичні та операційні можливості накопичувачів.

Оператор системи передачі з метою балансування обсягів виробництва та споживання електричної енергії та/або врегулювання системних обмежень надає кваліфікованим накопичувачам енергії команди на вивільнення/поглинання електричної енергії, здійснюючи на ринкових засадах відбір відповідних пропозицій (заявок) постачальників послуг з балансування, у порядку, визначеному правилами ринку.

Стаття 9. Купівля-продаж електричної енергії кваліфікованими накопичувачами енергії за двосторонніми договорами

Кваліфіковані накопичувачі енергії мають право вільно обирати контрагентів за двосторонніми договорами, укладати ці договори у довільній формі та на умовах, що визначаються домовленістю сторін.

Сторони двостороннього договору відповідно до правил ринку інформують про договірні обсяги купівлі-продажу електричної енергії за укладеним договором. Таке повідомлення є підставою для внесення зазначених обсягів до добових графіків електричної енергії відповідних учасників ринку відповідно до правил ринку.

Стаття 10. Особливості застосування "зеленого" тарифу

Виробник, що працює за "зеленим" тарифом з метою мінімізації своєї фінансової відповідальності за створені небаланси електричної енергії може укласти відповідний договір з кваліфікованим накопичувачем та оплатити йому послугу з акумулювання.

В цьому випадку кваліфікований накопичувач приймає участь у балансуючому ринку, надає оператору системи передачі послуги з балансування та отримує за них оплату відповідно до правил ринку.

Електроенергія, яка була відпущена під час надання таких послуг оплачується гарантованим покупцем за "зеленим" тарифом виробнику, що працює за "зеленим" тарифом.

Стаття 11. Накопичувачі енергії на об'єктах споживачів та традиційної енергетики

Накопичувачі енергії можуть бути встановлені на усіх об'єктах традиційної генерації, зокрема, атомної, теплової, що працює на вугіллі, природному газі, гідро генерації, та мають рівні права, можливості і працюють за єдиними, прозорими, конкурентними правилами цього Закону.

Стаття 12. Накопичувачі на об'єктах альтернативної енергетики

Електростанції альтернативної енергетики мають право на встановлення систем накопичення енергії. Встановлення таких систем накопичення енергії не потребує спеціальних дозволів або погоджень та здійснюється за кошти власників таких об'єктів.

Виробники електричної енергії на об'єктах альтернативної енергетики, які встановили у себе системи накопичення енергії, мають право використовувати їх для власних потреб, для згладжування переривчатості виробництва електричної енергії, переміщення відпуску виробленої електроенергії на години високого попиту (у випадку "ВДЕ - генерації"), недопущення або зменшення небалансів електричної енергії.

Суб'єкти господарювання, що встановили на своїх об'єктах альтернативної енергетики системи накопичення можуть провадити діяльність у якості кваліфікованих накопичувачів на балансуючому ринку відповідно до статті 8 цього Закону. Надані послуги з балансування мають бути оплачені оператором системи передачі. Відпущена під час надання послуг з балансування електрична енергія купується Гарантованим покупцем та оплачується за "зеленим" тарифом.

Системи накопичення також можуть бути використані у якості резервного джерела у випадках аварій, обмеження потужності і таке інше.

Стаття 13. Накопичувачі енергії в системі передачі

Оператор системи передачі не має права володіти, розробляти управляти або експлуатувати накопичувачі енергії.

Оператор системи передачі може мати у власності, розробляти, управляти або експлуатувати накопичувачі енергії, лише у випадку, коли вони є повністю інтегрованими компонентами мережі, і Регулятор надав своє схвалення (дозвіл) або коли виконуються всі наступні умови:

інші сторони, після відкритих, прозорих та недискримінаційних тендерних процедур, які підлягають перегляду та затвердженню Регулятором, не отримали права власності, розробки, управління та експлуатації таких об'єктів або не змогли запропонувати їх за розумною ціною та своєчасно;

такі системи накопичення енергії необхідні оператору системи передачі для виконання своїх зобов'язань щодо ефективної, надійної та безпечної роботи системи передачі, і вони не використовуються для купівлі або продажу електроенергії на ринку електричної енергії;

регулюючий орган оцінив необхідність такого виключного випадку, здійснив попередню перевірку застосування тендерних процедур, включаючи тендерні умови, та схвалив її.

Регулятор має розробити керівні принципи або положення про проведення тендерних процедур оператором системи передачі.

Регулятор щонайменше кожні два роки проводить публічні консультації щодо існуючих накопичувачів енергії з метою оцінки потенційної доступності та зацікавленості інших сторін в інвестуванні в такі об'єкти. Якщо публічна консультація, за оцінкою Регулятора, вказує на те, що інші сторони здатні ефективно володіти, розробляти, управляти та експлуатувати такі об'єкти, Регулятор повинен забезпечити припинення такої діяльності оператора системи передачі протягом 18 місяців та дозволити оператору системи передачі отримати розумне відшкодування своїх інвестицій у накопичувачі енергії, зокрема за залишковою вартістю.

Регулятор розробляє та затверджує правила закупівлі оператором системи передачі допоміжних послуг, які необхідні для ефективної, надійної та безпечної роботи системи передачі, у разі їх отримання від кваліфікованих накопичувачів.

Стаття 14. Накопичувачі енергії в системі розподілу

Оператор системи розподілу не має права володіти, розробляти управляти або експлуатувати накопичувачі енергії.

Оператор системи розподілу може мати у власності, розробляти, управляти або експлуатувати накопичувачі енергії, лише у випадку, коли вони є повністю інтегрованими компонентами мережі, і Регулятор надав своє схвалення (дозвіл) або коли виконуються всі наступні умови:

інші сторони, після відкритих, прозорих та недискримінаційних тендерних процедур, які підлягають перегляду та затвердженню Регулятором, не отримали права власності, розробки, управління та експлуатації таких об'єктів або не змогли запропонувати їх за розумною ціною та своєчасно;

такі системи накопичення енергії необхідні оператору системи розподілу для виконати свої зобов'язання щодо ефективної, надійної та безпечної роботи системи розподілу, і вони не використовуються для купівлі або продажу електроенергії на ринку електричної енергії;

регулюючий орган оцінив необхідність такого виключного випадку, здійснив попередню перевірку застосування тендерних процедур, включаючи тендерні умови, та схвалив її.

Регулятор має розробити керівні принципи або положення про проведення тендерних процедур оператором системи розподілу.

Регулятор регулярно щонайменше кожні два роки проводить публічні консультації щодо існуючих накопичувачів енергії з метою оцінки потенційної доступності та зацікавленості інших сторін в інвестуванні в такі об'єкти. Якщо публічна консультація, за оцінкою Регулятора, вказує на те, що інші сторони здатні ефективно володіти, розробляти, управляти та експлуатувати такі об'єкти, Регулятор повинен забезпечити припинення такої діяльності оператора системи розподілу протягом 18 місяців та дозволити оператору системи розподілу отримати розумне відшкодування своїх інвестицій у накопичувачі енергії, зокрема за залишковою вартістю.

Регулятор розробляє та затверджує правила закупівлі оператором системи розподілу послуг на роздрібному ринку, які необхідні для ефективної, надійної та безпечної роботи системи розподілу, у разі їх отримання від кваліфікованих накопичувачів.

Стаття 15. Використання накопичувачів енергії споживачами

Побутові споживачі (малі непобутові споживачі) електричної енергії мають право на встановлення у своєму приватному домогосподарстві (господарстві) системи накопичення енергії, потужність якої обмежується величиною, дозволеною до споживання за договором про приєднання. Встановлення такої системи накопичення енергії не потребує будь-яких дозволів та погоджень.

Побутові споживачі (малі не побутові споживачі) електричної енергії, які для власного споживання встановили у своїх домогосподарствах (господарствах) системи накопичення енергії та/або генеруючі установки, призначені для виробництва електричної енергії з енергії сонячного випромінювання та/або енергії вітру, води, переходять в категорію проактивних споживачів.

Проактивні споживачі мають право:

1) продавати надлишки електричної енергії, що виробляється на власних електроустановках та / або утримується, зберігається в системах накопичення, електропостачальнику; електрична енергія, що була вироблена на власних генеруючих установках, для яких встановлено "зелений" тариф, та повністю або частково закумульована та зберігається в системах накопичення купується та оплачується за "зеленим" тарифом у разі наявності відповідних систем обліку електричної енергії;

2) об'єднуватись між собою (агрегуватись) для цілей управління власним попитом, самозабезпечення електричною енергією за рахунок власної генерації та систем накопичення, а також продажу надлишків електричної енергії іншим споживачам в межах агрегації (об'єднання) та/або електропостачальнику;

3) встановлювати (домовлятись про) власні ціни на електричну енергію, яка продається в межах об'єднання;

4) здійснювати заходи з управління попитом на договірних засадах з електропостачальниками; у випадку закупівлі електричної енергії у електропостачальника у періоди наявності дешевої енергії та її накопичення для подальшого споживання, проактивний споживач має право продати надлишки електричної енергії цьому ж електропостачальнику у періоди, коли електроенергія є дефіцитною, за діючою на той час ціною відповідно до договору про постачання електричної енергії споживачу;

Умови та особливості діяльності проактивних споживачів, їх взаємовідносини з електропостачальниками, їх агрегацій на роздрібному ринку електричної енергії, їх права та обов'язки, а також взаємовідносини між проактивними споживачами та іншими учасниками роздрібного ринку регулюються правилами роздрібного ринку.

Будь-які споживачі, які встановили у себе системи накопичення енергії, мають право використовувати її для власних потреб, зокрема, для зменшення витрат на придбання електричної енергії, накопичуючи її у періоди наявності дешевої енергії, для використання у якості резервного джерела у випадку відключення, аварій, обмеження потужності, зниження потенційної шкоди при аварійних ситуаціях.

Системи накопичення, які встановлені у споживачів (у разі їх згоди) можуть бути використані у якості кваліфікованих накопичувачів. Умови та правила такого використання, оплати затверджуються Регулятором.

Розділ III. ОРГАНІЗАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ СИСТЕМ НАКОПИЧЕННЯ

Стаття 16. Приєднання накопичувачів енергії до електричних мереж

1. Оператори систем передачі та розподілу не мають права відмовити в приєднанні системи накопичення енергії замовника до системи передачі або розподілу.

2. Порядок приєднання накопичувачів до електричних мереж операторів систем передачі та розподілу визначається кодексом системи передачі та кодексом систем розподілу і має бути прозорим, забезпечувати ефективне та недискримінаційне приєднання до системи передачі і систем розподілу та враховувати особливості функціонування систем накопичення.

3. Оператори систем передачі та розподілу зобов'язані систематично оприлюднювати інформацію щодо місць та потреби в потужностях накопичувачів.

4. Оприлюднення інформації щодо місць та потреби в потужностях накопичувачів здійснюється операторами систем передачі та розподілу на їх офіційних сайтах не пізніше, ніж за квартал до початку нового року. Зазначена інформація повинна бути актуалізована та оновлена операторами систем передачі та розподілу та розміщена на їх офіційних сайтах на останню дату кожного кварталу не пізніше п'ятого числа першого місяця кожного наступного кварталу.

5. Відмова в доступі систем накопичення до систем передачі та розподілу або у приєднанні до систем передачі та розподілу, не оприлюднення або не оновлення операторами систем передачі та розподілу актуалізованої інформації щодо місць та потреби в потужностях накопичувачів є правопорушеннями на ринку електричної енергії та тягне відповідальність передбачену законодавством.

6. Приєднання систем накопичення, які працюватимуть для цілей підвищення надійності роботи ОЕС України, її безпеки та належної якості електроенергії, здійснюється на безоплатній основі в простий та необтяжливий спосіб.

Стаття 17. Оцінка достатності систем накопичення в ОЕС України

Оператор системи передачі щороку під час розробки звіту з оцінки відповідності (достатності) генеруючих потужностей для покриття прогнозованого попиту на електричну енергію та забезпечення необхідного резерву здійснює також оцінку достатності високоманеврових генеруючих потужностей, зокрема, систем накопичення в ОЕС України.

Оператор системи передачі повністю враховує потенціал заходів з управління попитом та систем накопичення як альтернативу розширенню ОЕС України.

Оцінка має включати, зокрема, інформацію щодо місць та потреби в високоманеврових генеруючих потужностях, зокрема, в системах накопичення, які працюватимуть для цілей підвищення надійності роботи ОЕС України, її безпеки та належної якості електричної енергії.

Порядок підготовки, зміст та методологічні засади підготовки оцінки достатності систем накопичення в ОЕС України, а також цільове завдання щодо розвитку новітніх технологій накопичення енергії, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у електроенергетичному комплексі.

Якщо система накопичення створюється для цілей підвищення надійності роботи ОЕС України, її безпеки та належної якості електричної енергії, то встановлення такої системи має узгоджуватися зі звітом з оцінки відповідності (достатності) генеруючих потужностей та Планом розвитку системи передачі на наступні 10 років.

Стаття 18. Стимулювання розвитку систем накопичення

1. Стимулювання розвитку систем накопичення здійснюється шляхом проведення конкурсних процедур на будівництво нової генеруючої потужності, зокрема, систем накопичення, для цілей забезпечення у середньо- та довгостроковій перспективі потреб ОЕС України:

- у нових резервах високоманеврової генеруючої потужності;

- у нових допоміжних послугах з регулювання частоти та активної потужності.

Якщо для покриття у середньо- та довгостроковій перспективі прогнозованого попиту на електричну енергію недостатньо наявних резервів високоманеврових генеруючих потужностей та/або наявних допоміжних послугах з регулювання частоти та активної потужності, застосовуються конкурсні процедури на будівництво нової генеруючої потужності, зокрема, систем накопичення.

Величина необхідної нової генеруючої потужності, зокрема, систем накопичення, визначається на основі оцінки достатності генеруючих потужностей.

Конкурси на будівництво нової генеруючої потужності, зокрема, систем накопичення, можуть також проводитися у разі, якщо існують певні структурні, ринкові, екологічних та технічні умови та зобов'язання, зокрема, для проходження осінньо-зимових, літніх періодів максимального навантаження, природних аномалій (засух, маловодності річок тощо).

Рішення про проведення конкурсів на будівництво нової генеруючої потужності, зокрема, систем накопичення, для цілей забезпечення у середньо- та довгостроковій перспективі потреб ОЕС України у нових резервах високоманеврової генеруючої потужності та у нових допоміжних послугах з регулювання частоти та активної потужності, умови проведення таких конкурсів приймаються Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі.

Інформація та умови проведення конкурсів на будівництво нової генеруючої потужності, зокрема, систем накопичення, оприлюднюються на офіційних веб-сайтах центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі, оператора системи передачі та Секретаріату Енергетичного Співтовариства не пізніше як за шість місяців до дати завершення подання конкурсних пропозицій. Конкурсна документація має бути доступною будь-якій зацікавленій особі.

Конкурсна документація має містити детальний опис умов договору, процедури, яких повинні дотримуватися всі учасники конкурсу, а також вичерпний перелік критеріїв, за якими проводиться відбір учасників конкурсу та визначення переможця, у тому числі стимули, що передбачаються конкурсом.

За результатами конкурсів на будівництво нової генеруючої потужності, зокрема, систем накопичення, переможці конкурсів набувають права на підтримку. Підтримка здійснюється шляхом гарантування оплати послуги із забезпечення розвитку генеруючої потужності для цілей забезпечення у середньо- та довгостроковій перспективі потреб ОЕС України у нових резервах високоманеврової генеруючої потужності, та/або у нових допоміжних послугах з регулювання частоти та активної потужності на підставі укладеного договору про придбання такої послуги між оператором системи передачі та суб'єктом господарювання, який за результатами конкурсу набув право на підтримку, за ціною, визначеною на рівні цінової пропозиції на конкурсі такого учасника конкурсу.

Договір укладається на підставі типового договору купівлі-продажу послуги із забезпечення розвитку генеруючої потужності для цілей забезпечення у середньо- та довгостроковій перспективі потреб ОЕС України у нових резервах високоманеврової генеруючої потужності, та/або у нових допоміжних послугах з регулювання частоти та активної потужності електричної між оператором системи передачі та суб'єктом господарювання, який за результатами конкурсу набув право на підтримку. Форма типового договору затверджується Регулятором після погодження з Антимонопольним комітетом України. Зазначений договір укладається на строк надання підтримки, визначений цією статтею.

Ціна договору визначається для кожного учасника - переможця конкурсу на рівні цінової пропозиції такого учасника конкурсу та фіксується шляхом перерахування в євро станом на дату проведення конкурсу за офіційним валютним курсом Національного банку України на зазначену дату.

Строк надання підтримки становить 10 років з дня, наступного після надання суб'єктом господарювання сертифікату, що підтверджує готовність об'єкта до експлуатації, або декларації про готовність об'єкта до експлуатації.

Переможець конкурсу та оператор системи передачі не пізніше 10 робочих днів з дати оголошення результатів конкурсу зобов'язані укласти договір купівлі-продажу послуги між оператором системи передачі та суб'єктом господарювання, який за результатами конкурсу набув право на підтримку.

2. У якості стимулів також можуть застосовуватися:

1) сприяння відведенню земельної ділянки/виділенню майданчика для будівництва систем накопичення;

2) застосування механізмів державно-приватного партнерства;

3) приєднання систем накопичення, які працюватимуть для цілей підвищення надійності роботи ОЕС України, її безпеки та належної якості електричної енергії, на безоплатній основі в простий та необтяжливий спосіб;

4) надання державної допомоги суб'єктам господарювання за рахунок ресурсів держави чи місцевих ресурсів;

5) гарантований період застосування стимулів, зокрема періоду, обсягу закупок та плати;

6) шляхом державного фінансування заходів зі встановлення систем накопичення побутовими споживачами та малим непобутовим споживачам у своїх господарствах.

3. Державне фінансування заходів зі встановлення побутовими споживачами електричної енергії та малими непобутовими споживачами у своїх господарствах систем накопичення здійснюється за рахунок коштів державного бюджету та передбачає відшкодування таким споживачам електричної енергії частини вартості, здійснених ними заходи зі встановлення системи накопичення у своїх господарствах, ємність якої обмежується потужністю, дозволеною до споживання за договором про приєднання.

Розмір відшкодування має покривати не менше 80 % вартості заходів зі встановлення системи накопичення ємністю 6 кВт·год. та встановлюється на рівні 40000 грн. за одним особовим рахунком для базового року. В подальшому Кабінет Міністрів України може переглянути та скорегувати розмір відшкодування, зокрема, з урахуванням інфляції, або у випадках встановлення побутовими споживачами систем накопичення ємністю більшою, ніж 6 кВт·год.

Відшкодування проводиться одноразово у зручний та простий для побутового споживача та малого непобутового споживача спосіб.

Порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті на фінансування заходів зі встановлення побутовими споживачами електричної енергії та малими непобутовими споживачами у своїх господарствах систем накопичення встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Стаття 19. Державний нагляд, стандартизація систем накопичення енергії

1. Державний нагляд здійснює спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у відповідній сфері та інші органи у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

2. Метою стандартизації у сфері накопичення та зберігання енергії є розроблення нормативних документів для забезпечення на об'єктах електроенергетики:

- додержання вимог екологічного законодавства щодо забезпечення охорони довкілля, захисту життя і здоров'я людей;

- застосування обладнання належної якості;

- додержання санітарно-гігієнічних вимог та правил;

- додержання вимог та виконання правил безпеки праці і здоров'я людини відповідно до законодавства.

Стаття 20. Порядок експлуатації систем накопичення енергії

1. Експлуатація систем накопичення енергії провадиться за умов:

- безпечного проведення робіт, здійснення державного нагляду за режимами споживання енергії;

- енергетичної безпеки, що гарантує технічне та економічне задоволення періодичних, поточних і перспективних потреб споживачів енергії;

- виконання технологічних вимог щодо виробництва, накопичення, передачі, постачання та споживання енергії;

- додержання єдиних державних норм, правил і стандартів усіма суб'єктами відносин, пов'язаних з будівництвом (створенням), експлуатацією, виведенням з експлуатації систем накопичення, систем диспетчерського (оперативно-технологічного) управління;

- додержання правил експлуатації об'єктів енергії, що регламентуються нормативно-правовими актами, обов'язковими для виконання всіма суб'єктами підприємницької діяльності.

2. Порядок експлуатації систем накопичення енергії встановлюється центральним органом виконавчої влади, що здійснює формування та реалізацію державної політики у електроенергетичному комплексі.

Стаття 21. Протиаварійний захист та екологічна безпека при використанні систем накопичення енергії

Протиаварійний захист та забезпечення екологічної безпеки при використанні систем накопичення енергії здійснюються шляхом:

- запобігання аварійним ситуаціям і ліквідації їх наслідків за рахунок додержання вимог та правил, встановлених відповідно до державних стандартів;

- створення умов для розвитку, підвищення технічного рівня, безпечної експлуатації та охорони систем накопичення енергії згідно із законодавством;

- підтримки системами накопичення енергії необхідного балансу потужності та якості енергії;

- здійснення нагляду за впровадженням нових систем протиаварійної автоматики та захисту систем накопичення, а також засобів зв'язку і диспетчерського (оперативно-технологічного) управління з енергетичними мережами України;

- здійснення нагляду за експлуатацією систем протиаварійної автоматики та захисту систем накопичення енергії від несанкціонованого втручання.

Розділ IV. МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО ЩОДО НАКОПИЧЕННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ ЕНЕРГІЇ

Стаття 22. Участь України у міжнародному співробітництві щодо накопичення та зберігання енергії

1. Україна бере участь у міжнародному співробітництві щодо накопичення та зберігання енергії, відповідно до законодавства України та міжнародних договорів України.

2. Якщо міжнародним договором України, згоду на обов'язковість якого надано Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що містяться у цьому Законі, застосовуються правила міжнародного договору.

Розділ V. ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.

2. Кабінету Міністрів України протягом шести місяців з дня набрання чинності цим Законом:

привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

відповідно до своєї компетенції забезпечити прийняття нормативно-правових актів, передбачених цим Законом;

забезпечити перегляд міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону, зокрема, правил та кодексів електроенергетичного ринку;

підготувати та подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо приведення законів України у відповідність із цим Законом та у разі потреби пропозиції щодо законодавчого забезпечення механізму стимулювання розвитку систем накопичення.

3. Органу, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг:

внести відповідні зміни до правил та кодексів електроенергетичного ринку, ліцензійних умов здійснення відповідних видів діяльності;

розробити та затвердити керівні принципи або положення:

- про проведення тендерних процедур операторами системи передачі та системи розподілу;

- про оцінку та порядок надання дозволу операторам системи передачі та системи розподілу на використання систем накопичення енергії; про проведення публічних консультацій;

- про закупівлю операторами системи передачі та системи розподілу товарів та послуг, які необхідні для ефективної, надійної та безпечної роботи системи передачі та системи розподілу, у разі їх отримання від третьої сторони;

розробити та затвердити порядок закупівлі енергопостачальником надлишків електричної енергії у проактивного споживача у години, коли електрична енергія є дефіцитною;

розробити та затвердити особливості приєднання кваліфікованих накопичувачів до електричних мереж.

4. Центральному органу виконавчої влади, що здійснює формування та реалізацію державної політики у електроенергетичному комплексі розробити та затвердити порядок експлуатації систем накопичення енергії, технічних регламентів, які мають визначати характеристики систем накопичення енергії, технічні процеси, питання технічної та організаційної безпеки і операційної сумісності систем накопичення енергії при їх інтеграції до систем передачі, розподілу, об'єктів генерації та домогосподарств, бізнесу, промисловості.

 

Голова Верховної Ради
України

Д. РАЗУМКОВ

Опрос