Идет загрузка документа (57 kByte)
Главный правовой
портал Украины
Главный правовой
портал Украины
Остаться Попробовать

О внесении изменений в некоторые законодательные акты Украины относительно защиты прав потребителей финансовых услуг

Проект закона Украины от 29.08.2019 № 1085
Дата рассмотрения: 29.08.2019 Карта проходжения проекта

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав споживачів фінансових послуг

Верховна Рада України постановляє:

I. Внести зміни до таких законодавчих актів України:

1. У Кодексі України про адміністративні правопорушення (Відомості Верховної Ради УРСР, 1984 р., додаток до N 51, ст. 1122 із наступними змінами):

1) у статті 1561:

абзац перший частини першої після слів "громадянам-споживачам" доповнити словами "(крім споживачів фінансових послуг)";

доповнити частинами п'ятою і шостою такого змісту:

"Ненадання, несвоєчасне надання споживачу фінансових послуг визначеної законодавством інформації про умови надання фінансових послуг або надання недостовірної інформації про фінансову послугу -

тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб юридичної особи або фізичних осіб - підприємців, які надають фінансові послуги, від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дії, передбачені частиною п'ятою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення,-

тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб юридичної особи або фізичних осіб - підприємців, які надають фінансові послуги, від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян";

2) у статті 218 слово і цифри "статтями 1561" замінити словами і цифрами "частинами першою - четвертою статті 1561, статтями";

3) частину першу статті 234 і після слів "розглядає справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з" доповнити словами та цифрами "ненаданням, несвоєчасним наданням споживачу фінансових послуг визначеної законодавством інформації про умови надання фінансових послуг або надання недостовірної інформації про фінансову послугу, якщо державне регулювання ринку таких послуг здійснюється Національним банком України (частини п'ята, шоста статті 1561);

4) у частині першій статті 2444 слово і цифри "статті 1561" замінити словами і цифрами "частини перша - четверта статті 1561, статті";

5) частину першу статті 24416 після слів "розглядає справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з" доповнити словами та цифрами "ненаданням, несвоєчасним наданням споживачу фінансових послуг визначеної законодавством інформації про умови надання фінансових послуг або надання недостовірної інформації про фінансову послугу, якщо державне регулювання ринку таких послуг здійснюється національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (частини п'ята, шоста статті 1561)";

6) частину першу статті 24417 після слів та цифр "Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку розглядає справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з" доповнити словами "ненаданням, несвоєчасним наданням споживачу фінансових послуг визначеної законодавством інформації про умови надання фінансових послуг або надання недостовірної інформації про фінансову послугу, якщо державне регулювання ринку таких послуг здійснюється Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку (частини п'ята, шоста статті 1561)";

7) у частині першій статі 255:

в абзаці другому пункту 1 цифри "1552 - 1562" замінити цифрами та словами "1552 - 156, частини перша - четверта статті 1561, статті 1562";

у пункті 2 цифри "1561", замінити словами та цифрами "частини перша - четверта статті 1561, статті";

2. У Законі України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., N 1, ст. 1 із наступними змінами):

1) в абзаці другому преамбули слова "захисту інтересів споживачів фінансових послуг" замінити словами "захисту прав та інтересів клієнтів";

2) у частині першій статті 1:

у пункті 7 слова "споживачі фінансових послуг" замінити словом "клієнти";

доповнити новими пунктами 71 і 72 такого змісту:

"71) клієнт - фізична особа (у тому числі споживач фінансових послуг), фізична особа - підприємець або юридична особа, яка отримує, має намір та відповідно до законодавства може отримати фінансову послугу;

72) споживач фінансових послуг - фізична особа, яка отримує, має намір та відповідно до законодавства може отримати фінансову послугу для задоволення потреб, не пов'язаних із підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника";

у пункті 10 після слова "захисту" доповнити словами "прав та";

3) у статті 3:

у частині першій слово "споживачам" замінити словом "клієнтам";

доповнити новою частиною другою такого змісту:

"2. Відносини, що виникають у зв'язку із захистом прав споживачів фінансових послуг, регулюються цим Законом з урахуванням законодавства про захист прав споживачів";

4) доповнити новою статтею 31 такого змісту:

"Стаття 31. Принципи захисту прав споживачів фінансових послуг

1. Держава забезпечує споживачам фінансових послуг захист їх прав, виходячи з універсальних принципів такого захисту, шляхом створення спеціальних законодавчих та регуляторних засад щодо захисту прав споживачів фінансових послуг спрямованих на:

1. 1) забезпечення відповідального та справедливого ставлення до всіх категорій споживачів фінансових послуг;

2. 2) забезпечення розкриття інформації при наданні фінансових послуг;

3. 3) сприяння просвітницькій роботі з метою забезпечення обізнаності споживачів фінансових послуг, отримання ними навичок, знань та впевненості щодо розуміння ризиків, відповідальності та можливостей, пов'язаних із фінансовими послугами;

4. 4) забезпечення відповідальної ділової поведінки осіб, які надають фінансові послуги, та їх уповноважених представників (осіб, що надають посередницькі послуги на ринках фінансових послуг);

5. 5) забезпечення захисту коштів та інших активів споживача від шахрайства та зловживань;

6. 6) забезпечення захисту персональних даних споживача фінансових послуг;

7. 7) створення і впровадження механізму досудового вирішення спорів щодо надання фінансових послуг;

8. 8) сприяння конкуренції у сфері надання фінансових послуг";

5) у статті 6:

абзац третій частини першої викласти у такій редакції:

"Органи, що здійснюють державне регулювання ринків фінансових послуг, у межах своєї компетенції встановлюють додаткові обов'язкові для фінансових установ вимоги до договорів про надання фінансових послуг та умови таких договорів, якщо інше не передбачено законом";

у абзаці четвертому частини першої слова "юридична або фізична особа мають" замінити словами "клієнт має";

після частини першої доповнити чотирма новими частинами такого змісту:

"2. Договір про надання фінансових послуг укладається виключно в письмовій формі:

1) у паперовому вигляді;

2) у вигляді електронного документа (з накладенням електронних підписів або електронних цифрових підписів чи інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін та/або шляхом укладання електронного договору відповідно до вимог законодавства, що регулює організаційно-правові засади діяльності у сфері електронного документообігу та/або електронної комерції);

3) шляхом приєднання клієнта до договору, який може бути наданий йому для ознайомлення у вигляді електронного документа на власному веб-сайті (веб-сторінці) фінансової установи. У разі отримання клієнтом фінансової послуги за допомогою платіжного пристрою вважається, що клієнт ознайомлений з договором, який розміщений у вигляді електронного документа на власному веб-сайті (веб-сторінці) фінансової установи, що надає таку фінансову послугу, або на екрані платіжного пристрою, який використовує фінансова установа.

Незалежно від того, в якому вигляді укладений договір про надання фінансових послуг, кожна сторона договору повинна отримати по одному примірнику договору включно з додатками до нього.

Примірник договору, укладеного у вигляді електронного документа, та додатків до нього вважається отриманим клієнтом, якщо договір за домовленістю фінансової установи і клієнта або за вибором клієнта направлений на електронну адресу клієнта чи направлений йому в інший спосіб, що дає змогу встановити дату відправлення, з використанням контактних даних, зазначених клієнтом.

У разі якщо договір укладається шляхом приєднання, договір складається з публічної частини договору та індивідуальної частини договору, підписанням якої клієнт приєднується до договору в цілому. Публічна частина договору про надання фінансових послуг оприлюднюється та повинна бути доступною для ознайомлення клієнтів на власному веб-сайті (веб-сторінці) фінансової установи і надається клієнту за його вибором у спосіб, що дає змогу встановити дату надання, з використанням контактних даних, зазначених клієнтом. Усі редакції публічної частини договору повинні зберігатися на власному веб-сайті (веб-сторінці) фінансової установи із зазначенням строку їх дії.

Індивідуальна частина договору укладається з клієнтом у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа) з обов'язковим зазначенням у такому договорі умов, передбачених частиною першою цієї статті. Якщо індивідуальна частина договору укладена в паперовому вигляді, примірник індивідуальної частини надається клієнту. Примірник індивідуальної частини договору, укладеної у вигляді електронного документа, вважається отриманим клієнтом, якщо такий примірник за домовленістю фінансової установи і клієнта направлений клієнту на електронну адресу або направлений клієнту за його вибором в інший спосіб, що дає змогу встановити дату відправлення, з використанням контактних даних, зазначених клієнтом.

У разі виконання вимог, визначених цією частиною, вважається, що клієнт ознайомлений та згодний з умовами договору в повному обсязі, у тому числі з публічною частиною договору про надання фінансових послуг, та отримав свій примірник договору про надання фінансових послуг.

Обов'язок доведення того, що примірник договору (змін до договору) був переданий клієнту, покладається на фінансову установу.

3. Будь-які пропозиції фінансової установи споживачеві про зміну істотних умов договору про надання фінансових послуг, у тому числі укладеного шляхом приєднання споживача до договору, повинні здійснюватися у строки, встановлені договором, шляхом направлення фінансовою установою споживачу повідомлення у спосіб, що дає змогу встановити дату відправлення такого повідомлення. Умови договору про надання споживачеві пропозицій про зміну зазначених умов договору в інший спосіб, ніж той, що дає змогу встановити дату відправлення повідомлення споживачу, а також про збільшення фіксованої процентної ставки за договором без письмової згоди споживача є нікчемними.

Законами про окремі види фінансових послуг може встановлюватися інший порядок укладання договору між фінансовою установою та її клієнтом.

4. Умови договору про надання фінансових послуг, що обмежують права споживача фінансових послуг порівняно з правами, встановленими законом, є нікчемними.

5. У разі виникнення неоднозначного тлумачення прав та обов'язків сторони за договором за участю фізичної особи - споживача, такі права та обов'язки тлумачаться на користь споживача";

У зв'язку з цим частини другу - четверту вважати відповідно частинами шостою - восьмою;

6) статтю 11 викласти у такій редакції:

"Стаття 11. Достовірність реклами та іншої інформації

1. Поширення у будь-якій формі реклами та іншої інформації, що містить неправдиві відомості про діяльність у сфері фінансових послуг, або недобросовісної реклами забороняється.

2. Недобросовісною рекламою у сфері фінансових послуг вважається:

1) реклама фінансових послуг без набуття особою, що їх надає, статусу фінансової установи чи без одержання нею відповідного дозволу або ліцензії, якщо законом для провадження діяльності з надання таких послуг передбачено набуття статусу фінансової установи чи одержання відповідного дозволу або ліцензії;

2) реклама фінансових послуг, надання яких на території України заборонено законом;

3) реклама фінансових послуг, у якій інформація про умови надання фінансових послуг:

подається шрифтом, розмір якого на 50 і більше відсотків менший за шрифт, яким подана назва фінансової послуги, що рекламується;

оголошується більш як на 25 відсотків швидше за оголошення назви фінансової послуги, що рекламується;

4) інша реклама у сфері фінансових послуг, яка вважається недобросовісною рекламою відповідно до Закону України "Про рекламу";

7) у статті 12:

частини першу та другу викласти у такій редакції:

"1. Фінансова установа зобов'язана розкривати клієнтам визначену законодавством інформацію про умови та порядок її діяльності, що розміщується у місці надання послуг клієнтам та/або на власному веб-сайті (веб-сторінці) фінансової установи. Така інформація повинна включати:

1) перелік послуг, що надаються фінансовою установою, порядок та умови їх надання;

2) вартість, ціну/тарифи, розмір плати (проценти) щодо фінансових послуг залежно від виду фінансової послуги;

3) інформацію про механізми захисту прав споживачів.

На вимогу клієнта фінансова установа зобов'язана в порядку, передбаченому Законом України "Про доступ до публічної інформації", надати таку інформацію:

1) відомості про фінансові показники діяльності фінансової установи та її економічний стан, які підлягають обов'язковому оприлюдненню;

2) перелік керівників фінансової установи та її відокремлених підрозділів;

3) кількість акцій фінансової установи, які знаходяться у власності членів її виконавчого органу, та перелік осіб, частки яких у статутному капіталі фінансової установи перевищують 5 відсотків;

4) інформацію, право на отримання якої визначено законом.

2. Перед укладенням договору про надання фінансових послуг фінансова установа чи інший суб'єкт господарювання, що надає фінансові послуги, зобов'язані повідомити клієнта у письмовій або електронній формі, у тому числі шляхом надання клієнту доступу до такої інформації на власному веб-сайті (веб-сторінці) особи, що надає фінансові послуги, про:

1) особу, що надає фінансові послуги:

а) найменування, місцезнаходження, контактний телефон і адреса електронної пошти особи, що надає фінансові послуги, адреса, за якою розглядаються скарги споживачів фінансових послуг;

б) найменування особи, що надає посередницькі послуги (за наявності);

в) відомості про державну реєстрацію особи, що надає фінансові послуги;

г) контактну інформацію органу державної влади, під наглядом якого перебуває особа, що надає фінансові послуги;

2) фінансову послугу - загальну суму зборів, платежів та інших витрат, які повинен сплатити клієнт, включно з податками, або якщо конкретний розмір не може бути визначений - порядок визначення таких витрат;

3) договір про надання фінансових послуг:

а) наявність права споживача на відмову від договору про надання фінансових послуг, якщо таке право передбачено законом;

б) строк, протягом якого може бути використано право на відмову від договору, сума відшкодування, що може бути стягнута із споживача фінансових послуг за відмову від договору (якщо застосовується), або якщо конкретний розмір не може бути визначений - порядок визначення такого відшкодування, а також інші умови використання права на відмову від договору;

в) мінімальний строк договору (якщо застосовується);

г) наявність права розірвати чи припинити договір чи права дострокового виконання договору, а також наслідки таких дій;

ґ) порядок внесення змін та доповнень до договору;

д) неможливість збільшення фіксованої процентної ставки за договором без письмової згоди споживача фінансової послуги;

4) механізми захисту прав споживачів:

а) можливість та порядок позасудового розгляду скарг споживачів фінансових послуг;

б) наявність гарантійних фондів чи компенсаційних схем, що застосовуються відповідно до законодавства";

доповнити новою частиною п'ятою такого змісту:

"5. Орган, який здійснює державне регулювання відповідного ринку фінансових послуг, має право визначити мінімальний обсяг інформації, яка повинна надаватися клієнту щодо кожного виду фінансових послуг, якщо такий мінімальний обсяг інформації не встановлений законом";

8) у пункті 6 частини першої статті 122 слова "споживачам фінансових послуг" замінити словом "клієнтам цієї установи";

9) пункт 2 частини першої статті 19 після слова "захист" доповнити словами "прав та";

10) у пункті 3 частини першої статті 20 слова "споживачів фінансових послуг" замінити словом "клієнтів";

11) статтю 21 доповнити новою частиною третьою такого змісту:

"3. Органи, що здійснюють державне регулювання ринків фінансових послуг, та їх посадові особи здійснюють нагляд за додержанням законодавства про захист прав споживачів фінансових послуг, забезпечують реалізацію державної політики щодо захисту прав споживачів фінансових послуг у межах своєї компетенції, визначеної законом, у порядку, встановленому нормативно-правовими актами таких органів, зокрема:

1) розглядають звернення споживачів фінансових послуг (у тому числі щодо наявності в договорах умов, що обмежують права споживачів фінансових послуг), роз'яснюють їм законодавство з питань захисту прав споживачів фінансових послуг;

2) здійснюють контроль за дотриманням законодавства України про рекламу у сфері фінансових послуг;

3) за результатами розгляду справ про порушення прав споживачів фінансових послуг застосовують до фінансових установ та інших суб'єктів господарювання, що надають фінансові послуги, заходи впливу та накладають на посадових осіб юридичної особи або фізичних осіб - підприємців, які надають фінансові послуги, адміністративні стягнення;

4) перевіряють у фінансових установах та у інших суб'єктах господарювання, що надають фінансові послуги, додержання правил надання фінансових послуг та законодавства про захист прав споживачів;

5) одержують безоплатно від фінансових установ та інших суб'єктів господарювання, що надають фінансові послуги, діяльність яких перевіряється, інформацію, документи та їх копії (на паперових носіях або в електронній формі), письмові пояснення з питань діяльності, які характеризують фінансові послуги, які надаються цією установою, та стан дотримання законодавства про захист прав споживачів;

6) узагальнюють практику застосування законодавства з питань захисту прав споживачів фінансових послуг та публікують на своїх веб-сайтах щоквартальні огляди;

7) розробляють пропозиції щодо вдосконалення законодавства про захист прав споживачів фінансових послуг;

8) забезпечують проведення роз'яснювальної роботи щодо захисту прав споживачів фінансових послуг;

9) видають методичні рекомендації щодо підвищення рівня фінансової обізнаності споживачів фінансових послуг, враховуючи необхідність охоплення фінансовими послугами якомога ширших верств населення";

12) статтю 22 доповнити новою частиною десятою такого змісту:

"10. Органи, які здійснюють державне регулювання ринків фінансових послуг, у межах свої компетенції зобов'язані співпрацювати між собою щодо забезпечення захисту прав споживачів фінансових послуг, у тому числі, обмінюватися інформацією щодо скарг споживачів, правопорушень на ринку фінансових послуг, осіб притягнутих до відповідальності";

13) у частині першій статті 28:

у пункті 9 слова "споживачів фінансових послуг" замінити словом "клієнтів";

пункти 10 і 12 після слова "послуги" доповнити словами "та захист прав споживачів";

доповнити новим пунктом 28 такого змісту:

"28) здійснює захист прав споживачів фінансових послуг";

14) частину першу статті 30 після слів "своїх повноважень" доповнити словами "у порядку, встановленому її нормативно-правовими актами", а слова "споживачів фінансових послуг" замінити словом "клієнтів";

15) в абзаці першому пункту 7 частини першої статті 40 слова "споживачів фінансових послуг" замінити словом "клієнтів";

16) у статті 41:

у назві слова "до учасників ринків фінансових послуг" виключити;

в абзаці першому частини першої слова "до учасників ринків фінансових послуг (крім споживачів фінансових послуг)" виключити;

після частини першої доповнити новою частиною другою такого змісту:

"2. Органи, що здійснюють державне регулювання ринків фінансових послуг, у межах своєї компетенції застосовують до фінансових установ, інших суб'єктів господарювання, що надають фінансові послуги, та осіб, що надають посередницькі послуги на ринках фінансових послуг, у тому числі кредитних посередників, штрафні санкції за такі порушення прав споживачів:

1) ненадання або надання не в повному обсязі споживачу фінансових послуг перед укладенням договору про надання фінансових послуг визначеної законом інформації про умови надання фінансових послуг у формі, передбаченій законом, або надання недостовірної інформації про таку послугу - у розмірі від 300 до 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожен випадок такого ненадання, надання не в повному обсязі чи надання недостовірної інформації;

2) ненадання за запитом споживача проекту договору про фінансові послуги, якщо такий обов'язок передбачено законом, - у розмірі від 300 до 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожен випадок такого ненадання;

3) ненадання споживачеві фінансових послуг у порядку, передбаченому частиною першою статті 6 цього Закону, примірника договору про надання фінансових послуг та додатків до нього - у розмірі від 300 до 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожен такий випадок;

4) непроведення оцінки кредитоспроможності споживача перед укладенням договору про фінансову послугу, якщо її обов'язкове проведення передбачено законом, - у розмірі від 300 до 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожен випадок непроведення перевірки;

5) укладення договору про надання фінансових послуг не в письмовій формі - у розмірі від 300 до 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожен такий випадок;

6) ненадання споживачеві на його вимогу оригіналу договору про надання фінансових послуг та додатків до нього - у розмірі від 200 до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожен такий випадок;

6) збільшення в односторонньому порядку фіксованої процентної ставки або неповідомлення споживача у строк та у порядку, встановлених законом, про зміну змінюваної процентної ставки - у розмірі від 500 до 800 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожен такий випадок;

7) неповідомлення надавачем фінансової послуги споживача про відступлення зобов'язання за договором про надання фінансової послуги, якщо обов'язковість такого повідомлення встановлена законом, - у розмірі від 300 до 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожен випадок такого неповідомлення".

У зв'язку із цим частини другу і третю вважати відповідно частинами третьою і четвертою;

17) статтю 43 після частини третьої доповнити новою частиною четвертою такого змісту:

"4. Ненадання, несвоєчасне надання споживачу фінансових послуг визначеної законодавством інформації про умови надання фінансових послуг або надання недостовірної інформації про фінансову послугу тягне за собою відповідальність, встановлену законом";

У зв'язку із цим частини четверту - шосту вважати відповідно частинами п'ятою - сьомою.

3. У Законі України "Про захист прав споживачів" (Відомості Верховної Ради України, 2006 р., N 7, ст. 84 із наступними змінами):

1) статтю 2 доповнити новою частиною такого змісту:

"2. Особливості захисту прав споживачів фінансових послуг визначаються відповідними законами";

2) частину першу статті 4 після слів "під час" доповнити словами "укладення, зміни, виконання та припинення договорів щодо отримання";

3) частину другу статті 5 доповнити словами "в тому числі шляхом розробки та проведення відповідних освітніх програм";

4) у назві та тексті статті 27 слово "виконавчої" замінити на слово "державної";

4. У Законі України "Про рекламу" (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1996, N 39, ст. 181 із наступними змінами):

1) статтю 24 викласти у такій редакції:

"Стаття 24. Реклама у сфері фінансових послуг

1. Рекламою у сфері фінансових послуг визнається реклама:

фінансової установи або іншої особи, яка відповідно до закону має право надавати фінансові послуги, та її діяльності;

фінансових послуг, що надаються або надання яких планується фінансовими установами, іншими особами, які відповідно до закону мають право надавати фінансові послуги.

Інформація, яка відповідно до законодавства підлягає обов'язковому оприлюдненню, не вважається рекламою у сфері фінансових послуг.

Вимоги до реклами цінних паперів та фондового ринку визначаються статтею 25 цього Закону.

Додаткові вимоги до реклами споживчого кредиту визначаються законом.

2. Рекламодавцями у сфері фінансових послуг можуть бути виключно фінансові установи або інші особи, які відповідно до закону мають право надавати фінансові послуги.

3. Реклама фінансових послуг, пов'язаних із залученням коштів населення, або осіб, які надають такі послуги, дозволяється, за умови внесення інформації про особу до державного реєстру фінансових установ або державного реєстру банків та наявності відповідного дозволу, виданого згідно із законами з питань регулювання окремих ринків фінансових послуг, або ліцензії на провадження діяльності з надання відповідної фінансової послуги. Така реклама повинна містити номер за державним реєстром фінансових установ або державним реєстром банків, номер зазначеного дозволу чи ліцензії, дату видачі та найменування органу, що видав дозвіл або ліцензію.

Положення цієї частини не застосовуються у випадках реклами торговельної марки (знаку для товарів і послуг) та найменування особи (без реклами послуг).";

2) у частині першій статті 26:

після абзацу п'ятого доповнити новим абзацом шостим такого змісту:

"Національний банк України - щодо реклами на ринку банківських послуг та діяльності з переказу коштів";

У зв'язку з цим абзаци шостий - восьмий вважати відповідно абзацами сьомим - дев'ятим;

після абзацу сьомого доповнити новим абзацом восьмим такого змісту:

"національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, - щодо реклами на ринках фінансових послуг (у тому числі споживчого кредиту), крім фондового ринку, ринку банківських послуг та діяльності з переказу коштів";

У зв'язку з цим абзаци восьмий і дев'ятий вважати відповідно абзацами дев'ятим і десятим.

5. У Законі України "Про банки і банківську діяльність" (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., N 5 - 6, ст. 30; із наступними змінами):

1) частину другу статті 2 після слів у лапках "компанія з надання допоміжних послуг" доповнити словами у лапках "споживач фінансових послуг";

2) у статті 56:

частину першу доповнити новим пунктом 7 такого змісту:

"7) інформацію, обов'язковість надання якої передбачена законом";

доповнити новою частиною такого змісту:

"Національний банк України має право визначати мінімальний обсяг інформації, яка повинна надаватися споживачу фінансових послуг щодо кожного виду банківської послуги, якщо такий мінімальний обсяг інформації не встановлений законом".

6. У Законі України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні" (Відомості Верховної Ради України, 1996 р., N 51, ст. 292 із наступними змінами):

1) статтю 1 доповнити новим абзацом такого змісту:

"Термін "споживач фінансових послуг" вживається в цьому Законі у значенні, наведеному в Законі України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг";

2) абзац сьомий частини першої статті 2 доповнити словами "у тому числі споживачів фінансових послуг, які надаються особами, які здійснюють професійну діяльність на ринку цінних паперів";

3) пункт 4 частини першої статті 7 після слова "інвесторів" доповнити словами "у тому числі споживачів фінансових послуг, які надаються особами, які здійснюють професійну діяльність на ринку цінних паперів,";

4) у статті 8:

доповнити статтю новим пунктом 56 такого змісту:

"56) розглядати справи про порушення прав споживачів фінансових послуг та накладати адміністративні стягнення, фінансові санкції та застосовувати заходи впливу, передбачені законодавством";

доповнити пунктом 92 такого змісту:

"92) самостійно чи спільно з іншими відповідними органами проводити перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів фінансових послуг";

пункт 10 після слів "про цінні папери та" доповнити словами "захист прав споживачів фінансових послуг, а також";

пункт 21 доповнити словами "та захист прав споживачів фінансових послуг";

7. Статтю 7 Закону України "Про Національний банк України" (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1999, N 29, ст. 238 із наступними змінами) доповнити новими пунктами 34 та 35 такого змісту:

"34) здійснює захист прав споживачів фінансових послуг, що надаються банками, а також іншими фінансовими установами та особами, які не є фінансовими установами, але мають право надавати окремі фінансові послуги, державне регулювання та нагляд за діяльністю яких здійснює Національний банк України;

35) організовує роботу та здійснює заходи з підвищення рівня фінансової грамотності населення".

8. У Законі України "Про споживче кредитування" (Відомості Верховної Ради (ВВР), 2017, N 1, ст. 2):

1) пункт 4 частини першої статті 1 викласти у такій редакції:

"4) загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов'язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб";

2) пункт 1 частини другої статті 5 викласти у такій редакції:

"1) встановлюють додаткові вимоги до паспорту споживчого кредиту";

3) у статті 8:

частину першу викласти у такій редакції:

"1. Загальна вартість кредиту для споживача визначається за формою, встановленою у Додатку 2 до цього Закону.

Реальна річна процентна ставка обчислюється за формулою, наведеною у Додатку 3 до цього Закону";

у частині другій:

абзац другий викласти у такій редакції:

"До загальних витрат за споживчим кредитом включаються:

процентні доходи кредитодавця;

комісії кредитодавця, що пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо;

інші витрати споживача на додаткові та супутні послуги, які підлягають сплаті на користь кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб згідно з вимогами законодавства України та/або умовами договору про споживчий кредит (платежі за послуги кредитного посередника, страхові та податкові платежі, збори на обов'язкове державне пенсійне страхування, біржові збори, платежі за послуги державних реєстраторів, нотаріусів, інших осіб тощо)";

абзац третій виключити;

4) у статті 9:

у абзаці другому частини другої слова "в електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством)" замінити словами "у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг")";

у пункті 7 частини третьої:

абзац перший доповнити словами "а також вартість таких послуг";

абзац другий викласти у такій редакції:

"У разі відсутності у кредитодавця інформації про вартість певної додаткової чи супутньої послуги, що надаватиметься споживачу третьою особою та є обов'язковою для отримання кредиту, вартість такої послуги визначається за аналогічними, вже укладеними кредитодавцем договорами про споживчий кредит, або за середньою вартістю такої послуги, визначеною кредитодавцем за результатами аналізу вартості послуг, що пропонуються щонайменше трьома постачальниками на ринку таких послуг";

у частині шостій слова "в електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством)" замінити словами "у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг")";

5) у першому реченні частини першої статті 10 слова "а за потреби" виключити, а слова "та мету отримання кредиту" замінити словами "мету отримання кредиту, а також інформацію щодо виконання споживачем зобов'язань за кредитними операціями, уключаючи зобов'язання перед іншими кредитодавцями";

6) статтю 11 доповнити новою частиною восьмою такого змісту:

"8. У разі зміни розміру платежів за договором про споживчий кредит, пов'язаних із обслуговуванням та поверненням кредиту, в тому числі за змінюваною процентною ставкою, кредитодавець зобов'язаний надати споживачу новий графік платежів за формою, встановленою у Додатку 2 до цього Закону";

7) пункт 9 частини першої статті 12 після першого речення доповнити новим реченням другим такого змісту: "У разі відсутності у кредитодавця інформації про вартість певної додаткової або супутньої послуги, що надається споживачу третьою особою під час укладення договору про споживчий кредит, така вартість визначається відповідно до пункту 7 частини третьої статті 9 цього Закону";

8) у частині першій статті 13:

у першому реченні абзацу першого слова "або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством" замінити словами "вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг";

у абзаці другому слова "укладеного в електронному вигляді договору про споживчий кредит" замінити словами "договору про споживчий кредит, укладеного у вигляді електронного документа,";

9) у абзаці першому частини другої статті 15 слова "або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством" замінити словами "вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг";

10) у Додатку 1 "Паспорт споживчого кредиту. Інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит (Стандартизована форма)":

розділ 4 "Інформація щодо реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача" доповнити новими позиціями наступного змісту:

Платежі за додаткові та супутні послуги третіх осіб, обов'язкові для укладення договору/отримання кредиту, грн:

[зазначаються розмір платежу та база його розрахунку]

1. послуги нотаріуса

[так/ні, розмір платежу]

2. послуги оцінювача

[так/ні, розмір платежу]

3. послуги страховика

[так/ні, розмір платежу]

...

[зазначаються інші обов'язкові послуги, за наявності та розмір платежу за них]

у розділі 6 "Додаткова інформація*" позиції 1 - 5 виключити;

11) доповнити Додатком 2 "Таблиця визначення загальної вартості кредиту для споживача", що додається;

12) доповнити Додатком 3 "Формула розрахунку реальної річної процентної ставки", що додається.

II. Прикінцеві та перехідні положення

1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію через три місяці з дня набрання ним чинності.

2. Цей Закон застосовується до договорів про надання фінансових послуг, укладених після введення його в дію.

3. Кабінету Міністрів України у тримісячний строк з дня набрання чинності цим Законом:

привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

4. Національному банку України, Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку у тримісячний строк з дня набрання чинності цим Законом привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом.

 

Голова Верховної Ради
України

 

 

Таблиця визначення загальної вартості кредиту для споживача

Дата платежу

Сума платежу за розрахунковий період

У тому числі:

Реальна річна процентна ставка, %

Загальні витрати за кредитом, грн

Загальна вартість кредиту, грн.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

погашення суми кредиту

проценти за користування кредитом

платежі за додаткові та супутні послуги

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

кредитодавця, у тому числі за:

кредитного посередника (за наявності), у тому числі

третіх осіб, пов'язані із:

 

 

 

 

 

 

 

 

ведення рахунку

розрахунково-касове обслуговування

комісія за надання кредиту

інші послуги кредитодавця

комісійний збір

інша плата за послуги кредитного посередника2

страхуванням

послугами нотаріусів

іншими послугами (біржові збори, послуги реєстраторів тощо)2

 

 

 

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

 

 

 

 

 

 

5.1

5.2

5.3

5.4 і т. д.2

6.1

6.2 і т. д.2

7.1

7.2

7.3 і т. д.2

 

 

 

 

 

 

х

 

 

 

 

 

 

 

 

 

х

х

х

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

х

х

х

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

х

х

х

Пояснення щодо заповнення Таблиці визначення загальної вартості кредиту для споживача

1. У колонці 1 за рядком 1 зазначається дата видачі кредиту, за наступними рядками - дати платежів споживача (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо).

2. У колонці 2:

за рядком 1 зазначається чиста сума кредиту (ЧСК), розрахована згідно з формулою розрахунку, наведеною в Додатку 1;

за рядком "Усього" зазначається підсумок, розрахований без урахування значення чистої суми кредиту (ЧСК), зазначеного у рядку 1 цієї колонки.

3. У колонці 3 зазначається сума кредиту згідно з договором про споживчий кредит.

4. У колонках 5 (у розрізі колонок 5.1, 5.2, 5.3, 5.4 і т. д.), 6 (у розрізі колонок 6.1, 6.2 і т. д.) та 7 (у розрізі колонок 7.1, 7.2, 7.3 і т. д.) зазначаються усі платежі споживача, пов'язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту.

5. У колонці 9 зазначаються загальні витрати за кредитом, визначені як сума платежів споживача, зазначених за рядком "Усього" у колонках 4, 5 (у розрізі колонок 5.1, 5.2, 5.3, 5.4 і т. д.), 6 (у розрізі колонок 6.1, 6.2 і т. д.) та 7 (у розрізі колонок 7.1, 7.2, 7.3 і т. д.).

6. У колонці 10 зазначається загальна вартість кредиту, визначена як сума платежів споживача, зазначених за рядком "Усього" у колонках 3, 4, 5 (у розрізі колонок 5.1, 5.2, 5.3, 5.4 і т. д.), 6 (у розрізі колонок 6.1, 6.2 і т. д.) та 7 (у розрізі колонок 7.1, 7.2, 7.3 і т. д.).";

 

Формула розрахунку реальної річної процентної ставки

Розрахунок значення реальної річної процентної ставки здійснюється з використанням такої формули:

де d - реальна річна процента ставка;

ЧСК - чиста сума кредиту, тобто сума коштів, які видаються споживачу або перераховуються на рахунок отримувача в момент видачі кредиту. Чиста сума кредиту розраховується як основна сума кредиту, що визначена згідно з умовами договору, мінус сума коштів, які утримуються кредитодавцем під час видачі кредиту, а також мінус усі платежі за рахунок власних коштів споживача, що здійснені ним для виконання умов отримання кредиту;

S - знак суми;

t - порядковий номер періоду дії кредитного договору (місяць або день);

n - загальна залишкова кількість періодів дії кредитного договору (місяців або днів) на дату розрахунку;

Потік t - сума коштів, яку споживач сплачує кредитодавцю та іншим особам за кредитом. До потоку включаються платежі в погашення основного боргу за кредитом, процентів за користування ним, комісії на користь кредитодавця, платежі на користь третіх осіб, які сплачуються відповідно до отриманого кредиту та пов'язані з обслуговуванням і погашенням кредиту.

____________

Опрос